Стратегия включения Греции в Европейский валютный союз тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Стратегия включения Греции в Европейский валютный союз"

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 339.924(495)

ПАНТЕЛІДІС НІКОЛАОС

СТРАТЕГІЯ ВКЛЮЧЕННЯ ГРЕЦІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВАЛЮТНИЙ

СОЮЗ

ас. //

Спеціальність ОБ.ОЗ.ОГ1- світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: Доктор економічних наук, професор Філіпенко Антон

Сергійович, Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин.

Офіційні опоненти : Доктор економічних наук, Степанснко Володимир

Опанасович, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, головний науковий співробітник.

Кандидат економічних наук, доцент Єременко Олексій Кас’янович, Науково-дослідний інститут фінансів при Міністерстві фінансів України, завідувач відділу.

Провідна установа: Науково-дослідний інститут економіки при Міністерстві

економіки України, м. Київ.

Захист відбудеться грудня 1998р. о годині на засіданн

спеціалізованої ради Д.26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київськоп університету імені Тараса Шевченка за адресою:

254119, м.Київ, вул. Мельникова, 36/1 зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського університету імен Тараса Шевченка, за адресою: 252017, м. Київ, вул. Володимириська, 58, к. 10.

Автореферат розіслано " 9$ " 1998 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мазуренко В.П.

• т'

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми і ступінь дослідження проблеми. Сучаний етап розвитку ¡бітової економіки та міжнародних економічних відносин характеризується іереходом від процесів інтернаціоналізації господарського життя до більш якісно 5ИС0К0Г0 ступеню її розвитку - глобалізації світогосподарських зв’язків. Ця фундаментальна тенденція світового розвитку набула особливо чітко вираженого саракгеру в 90-ті роки XX ст., наклавши свій відбиток на міжнародні інтеграційні іроцеси. В наш час найвищої форми свого розвитку інтеграція набула у формі ¡творення Європейського Союзу (ЄС), де інтеграційні процеси поширилися і на 5алютну сферу. Інтеграція країн ЄС у валютній сфері знайшла своє завершення в ¡творенні Європейського валютного союзу і запровадженні з початку 1999 р. в обіг в ■іежах цього союзу єдиної валюти - ЄВРО.

Переваги, що їх надає країнам-членам Європейського Союзу валютна нтеграція, спричиняють прагнення інших країн-членів ЄС і, зокрема, Греції нтегруватися в Європейський валютний союз. Аналіз показує, що лише в такий :посіб можна реалізувати критерії високої економічної ефективності і привести інутрідержавні умови господарювання до сучасних високих міжнародних ггандартів, адекватних сучасному ступеню багатоаспектного, універсального та щнамічного за характером розвитку міжнародних економічних відносин.

Сучасний етап західноєвропейської економічної і зокрема валютної інтеграції характеризується виникненням цілого ряду нових явищ у формуванні та функціонуванні Європейського валютного союзу, які ретельно і всебічно мають враховуватися тими країнами, які прагнуть вступиш до цього Союзу. Ці нові явища і інтегрованому валютному просторі країн ЄС породжуються структурними рушеннями в самому механізмі західноєвропейської економічної інтеграції, зокрема зростанні виробничих потужностей і відповідно обсягу виробництва товарів та іаданні послуг, масштабності та універсалізації економічних зв’язків, в посиленні чтенсивності обміну між окремими господарськими комплексами, в узгодженні іеханізмів національного та регіонального регулювання реальних економічних [роцесів та сфери грошово-кредитних та валютних відносин тощо.

Поглиблення валютної інтеграції країн ЄС, впровадження невдовзі в валютну рхітектуру Європейського Союзу нової інтегрованої грошової одиниці - ЄВРО, плив цього нового явища на міжнародні валютні відносини, зокрема на позиції ;олара СІЛА, а також на позицію англійського фунта стерлінгів, нарешті ті труктурні зрушення, що стануть знаменувати собою подальший розвиток тенденції

о валютного поліцентризму в міжнародних валютно-кредитних відносинах - усі ці ові явиша та тенденції мають ретельно враховуватись тими країнами, що прагнуть гати членами ЄС і тим більше тими, що вже практично вирішують проблему вступу

о Європейського валютного союзу. До таких країн належить Греція, для уряду якої а сучасному етапі на перший план висунулось завдання відпрацювання науково бгрунтованої, всебічно зваженої, практично вивіреної стратегії включення в

Європейський валютний союз. Саме ці важливі і пріоритетні для Греції, а заодно для інших майбутніх претендентів на членство в ЄС та в Європейський валютні союз, включаючи і Україну, моменти визначають актуальність дисертаційноп дослідження.

Проблеми валютної інтеграції в межах ЄС є об’єктом прискіпливої уваги і світовій економічній думці. В умовах існування численних підходів до вирішенш проблеми розробки стратегії вступу окремих країн в ЄС, а також в Європейській валютний союз великого значеня набуває наукове узагальнення розвитку реальню інтеграційних процесів, в тому числі і у валютній сфері, а заодно існує потреба і критичному аналізі існуючих теорій та окремих концепцій щодо розвило інтеграційних процесів. Цей аспект наукового пошуку та наукових узагальнень ма< велике значення не лише для Греції, яка вже вирішує практично проблему вступу і Європейський валютний союз, але й для майбутнього України, яка як велика визнана світом європейська держава, в історичній перспективі можливо також буд< прагнути вступити як в ЄС так і в Європейський валютний союз.

Отож, актуальність вибраної теми дисертаційного дослідження обумовлена:

• необхідністю подальшої розробки теорії економічної і зокрема валютної інтеграці країн-членів ЄС, розробки на основі теоретичних узагальнень практичню рекомендацій щодо інтеграції країн і зокрема Греції в Європейський валютний союз;

• необхідністю на основі теоретичних узагальнень нових явищ та розвитку сучаснш інтеграційних процесів у валютной сфері ЄС розробки науково обгрунтовано стратегії включення країн і передусім Греції в Європейський валютний союз;

• появою нового фактичного матеріалу та здійсненням відповідних пракгични; кроків в напрямку валютної інтеграції країн ЄС і зокрема підготовкою д( впровадження в обіг колективної грошової одиниці - ЄВРО.

Слід наголосити, що проблема розробки науково обгрунтованої стратегі включення Греції в Європейський валютний союз є актуального і для України оскільки Україна як країна, що трансформується, з одного боку, має враховувати -п нову ситуацію, що виникне у валютно-кредитних відносинах з впровадженням в обії нової грошової одиниці - ЄВРО, а з іншого - зміцнювати ринкові відносини, а відтаї рухатись до європейської економічної, включаючи валютну інтеграцію. А ц< ознанчає, що наукове відпрацювання стратегії включення тієї чи іншої країни в ЄС, < також в Європейський валютний союз має для України важливе теоретичне т; практичне значення.

Проблеми європейської економічної інтеграції, механізм функціонування т: взаємодії окремих національних господарських комплексів в межах ЄС, а такоа окремі аспекти валютної інтеграції в межах цього співтовариства вже знайшли сво< більше чи менше висвітлення в українській та світовій економічній літературі Певний доробок в наукове обгрунтування проблеми інтеграції країн Європейськоп співтовариства і зокрема включення їх в Європейський валютний союз внесли так українські економісти-міжнародники, як A.C. Гальчинський, О.В. Плотніков, С.Я Боринець, В.О. Степаненко, В.М. Суторміна, A.C. Філіпенко, JI.JI. Кістерський, В.М

з

Федосов, О.І. Шнирков, В.Д. Сікора, М.А. Дудченко, O.K. Єременко, П.О. Дорошенко, A.B. Міхньов та інші.

Процеси західноєвропейської економічної інтеграції глибоко досліджували шсленні російські вчені. Серед них особливо варто виділити професорів JI.I. Глухарева, Л.А. Дробозіну, Л.М. Красавіну, С.М. Нікітіна, В.М. Усоскіна, P.E. Антова, В.Н. Шенаєва, Ю.В. Шишкова та інших.

Великий доробок в дослідження валютної інтеграції в Европейському співтоваристві зробили грецькі, західноєвропейські та американські вчені-жономісти. Серед них такі, як Вавурас И.С., Георгопулос А., Алексакіс П., Колірас І.Г., Хріспдіс Г., Маравегіас H., Янітсіс Т., Георгакопулос Т., Казакос П., Кірязіс H., Ііберакі А., Мосхос Д., Тсукаліс Л., Каделі Л.Т., Яннопулос Г.Н., Хрістодулу Д., УІіхалопулос Г., Томадакіс С.В., Дреттакіс М.Г., Іоакимідіс П., Д. Гей, В. Горден, П. <оффі, Г. Габерлер, Г. Магніфіко, Д. Вільямсон, Д. Міде, Т. Сцитовські, Р. Малден, J. Маккіннон, П. Кенен, Д. Флемінг, К. Гудгарт, Б. Балашша, Е. Тауер, А. Лафер, Г. <рісті, М. Фратіані, К. Макгартні, Р. Ваубель, Р. Барель, А. Бріттон, Д. Мейєс, І. Бег,

і. Кальдор та ін. .

Але дослідження більшості вчених концентруються переважно на аналізі жремих проблем та механізму дії валютної інтеграції в рамках ЄС. Щодо розробки ггратегії включення Греції в Європейський валютний союз, то цей аспект проблеми це мало досліджений як у грецькій, так і в світовій економічній літературі. Усе це )бумовило вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами та планам». Дисертація виконана

і контексті розробки кафедрою міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин наукової теми: “Механізм комплексного забезпечення ¡овнішньоекономічних аспектів суверенітету України” (№ 97134), яка є складовою іаукового проекту комплексної наукової програми Київського університету ім. Тараса Шевченка “Розбудова державності України”.

Мета і завдання дослідження. Мета даної роботи полягає в тому, щоб юзробити теоретичні основи валютної інтеграції, процес формування та етапи газвитку Європейського валютного союзу; розкрити механізм функціонування цього :оюзу; здійснити системний аналіз внутрішніх економічних факторів, які впливають m вступ Греції в Європейський валютний союз; простежити процес адаптації фінансової, грошово-кредитної та валютної політики Греції до інтегрованої політики граїн Європейського співтовариства.

Для досягнення поставленої мети в дисертації в логічній послідовності іирішуються наступні теоретичні завдання: на основі проведеного системного лалізу теорії та практики виявити реальні передумови і чинники включення Греції в Європейський валютний союз та на основі цього комплексного аналізу розробити існовні принципи й напрями реалізації стратегії валютної інтеграції Греції в Європейський валютний простір.

В ході дослідження проблеми з метою реалізації поставленої мети в роботі іули виявлені особливості розвитку Європейського валютного союзу на заключному

етапі валютної інтеграції, коли країни ЄС впритул підійшли до впровадження в обіг спільної валюти - ЄВРО. В зв’язку з цим в дисертаційній роботі переосмислено та теоретично обгрунтовано цілий ряд аспектів та нових тенденцій, що виникли на заключному етапі Європейської валютної інтеграції. В процесі вирішення завдання дослідження була зосереджена увага на такому малодослідженому досі аспекті проблеми вироблення стратегії включення Греції в Європейський валютний союз, як принципи та механізм координації грошово-кредитної та валютної політики цієї країни до уніфікованої монетарної політики ЄС.

Теоретично обгрунтувало можливість задіяння інтегрованих в межах валютного союзу антикризозих механізмів, які б зменшили вплив світової фінансової та валютної кризи на валютно-фінансову систему ЄС та на економіку Греції.

Предметом дослідження є Європейський валютний союз ж сфера інтеграції до нього Греції, а відтак відпрацювання відповідної стратегії і тактики здійснення економічної та валютної політики з метою адаптації Греції у валютний простір ЄС.

Об’єкт дослідження - механізм функціювання Європейського валютного союзу в контексті інтеграції до нього Греції.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є сучасні теорії економічної й валютної інтеграції в контексті існуючих в світовій економічній думці наукових уявлень про розвиток інтернаціоналізації економічного життя та факторів, що приводять до його глобалізації. В основу методологічних підходів лягли принципи системного аналізу явищ та тенденцій розвитку світової економіки, застосування діалектичного методу взаємодії та взаємозалежності економічних структур, економіко-статистичні методи дослідження світогосподарських процесів.

Статистичною і Фактологічною основою дослідження стали численні наукові праці українських, грецьких та економістів інших країн з проблем Європейської економічної та валютної інтеграції. Статистичною базою для написання дисертації явились довідкові та статистичні матеріали, що публікуються спеціалізованими установами ЄС, окремими країнами-членами ЄС і зокрема Греції.

Наукова новизна дисертаційного дослідження проблеми формування стратегії включення Греції в Європейський валютний союз полягає в наступних результатів, які відображають особистий внесок дисертанта в розробку даної теми:

- обгрунтовано теоретичні основи формування Європейського валютного союзу з урахуванням нових явищ, що виникли в процесі європейської валютної інтеграції на завершальному її етапі — підготовці до впровадження в обіг єдиної європейської валюти - ЄВРО;

- розкрито внутрішні валютно-фінансові фактори інтеграції Греції в європейський валютний союз, пов’язані з такими макроекономічними індикаторами, як рівень інфляції, облікова ставка Центрального банку, обмінний курс національної грошової одиниці, дефіцит державного бюджету, розмір державного боргу країни;

- сформульовано та науково обгрунтовано концептуальні основи і програмні положення інтеграції Греції в Європейський Союз, що випливають з

особливостей сучасного стану грецької економіки і теорії інтеграції “різних швидкостей”, що запроваджується у західноєвропейській спільноті;

■ запропоновано інструменти і механізми реальної конвергенції Греції в систему європейської валютної інтеграції, які передбачають поетапне приєднання до системи Єдиного європейського банку, валютних ринків, валютного регулювання

і валютного контролю;

- здійснено системний аналіз сучасного стану доходної та видаткової частини державного бюджету Греції, розкриті чинники, що призводять до його дефіциту, визначені шляхи досягнення більш збалансованого бюджету та проведення ефективної фінансової політики як важливої передумови інтеграції Греції у європейський валютний союз;

- виявлено нові підходи до реструктуризації державного боргу шляхом його конверсії у довгострокові зобов’язання, впровадження механізму переуступки, продажу, елімініїовання інших негативних факторів з метою створення сприятливіших рамкових умов вступу Греції до валютної зоші Євро;

■ розкрито і науково обгрунтовано прогнозні соціально-економічні наслідки конвергенції Греції до Європейського валютного союзу, що може спричинити на першому етапі певне зниження господарської кон’юнктури і ділової активності в країні, зважаючи на необхідність здійснення жорсткої грошово-кредитної і валютно-фінансової політики.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вони сприяють розробці конкретної політики розвитку й поглиблення інтеграції країн не лише членів ЄС, але й окреслюють більш-менш чіткі контури майбутньої конвергенції з Європейським Союзом нових незалежних держав, зокрема України. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення політики валютного регулювання, механізму курсоутворення, платіжно-розрахункових операцій тощо.

Практичну цінність має також визначення макроекономічних індикаторів здійснення антикризової валютної політики, нейтралізації деструктивних процесів, які в наш час розвиваються в фінансовій та валютних сферах багатьох країн світу, зключагочи й Грецію та Україну.

Окремі розділи роботи, зокрема розділ “Суть та структура Європейського валютного союзу” можуть бути використані при підготовці робочих програм у вищих навчальних закладах економічного профілю і зокрема там, де читаються курси “Міжнародні економічні відносини”, “Міжнародні фінанси”, “Міжнародні валютно-кредитні відносини”.

Впровадження та апробація теоретичних результатів дисертації.

Основні результати дисертаційного дослідження було обговорено і схвалено та методологічному семінарі кафедри міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, а також на тауково-практичних семінарах аспірантів Інституту.

Головні положення і висновки, що окреслюють наукову новизну роботи, юповідались на міжнародних конференціях «Реформування зовнішньоекономічної

сфери України»( 19-20 жовтня 1995 р., м. Київ) та «Міжнародний бізнес: теорія та українська практика» (24-25 жовтня 1996 р., м. Київ).

З теми дисертації також представлені 4 наукові публікації, загальний обсяг яких становить 2,0 д.а.

Структура дисертації.

Структура дисертації підпорядкована меті та завданням дослідження, які детерміновані логікою наукового пошуку та ступенем розробки теми. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Роботу викладено на 165 сторінках. При її написанні використано близко 130 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі міститься загальна характеристика проблеми, обгрунтовуються важливість та актуальність теми дослідження, окреслюється її теоретичне і практичне значення, наукова новизна, цілі і завдання дослідження.

У першому розділі дисертації "Суть та структура Європейського валютного союзу" розкриваються теоретичні та методичні засади дослідження суті та економічної природи Європейського валютного союзу, висвітлюються передумови його формування, аналізуються різні концептуальні підходи, що їх дотримуються численні зарубіжні економісти щодо визначення причин та факторів створення в Західній Європі Економічного і валютного союзу.

В дисертації доводиться, що в кінцевому рахунку питання в значній мірі зводиться до того, на якому рівні знаходяться країни, якою є структура їх економік на початковому етапі валютної уніфікації. В роботі підкреслюється, що однією із основоположних тез, яка дискутується серед економістів - це вибір оптимальних масштабів валютного союзу, за яких створення цього союзу принесло б його учасникам очікувану вигоду. Критерієм для вирішення цієї проблеми є оптимальне співвідношення вигод та можливих втрат окремих країн учасників Європейського валютного союзу. А ця обставина в свою чергу тісно пов"язана з фактором державного втручання в економічні процеси і зокрема у регулювання валютної сфери окремих країн. В роботі констатується, що країни втручаються в економіку кожна в межах своїх географічних кордонів і це втручання в економіку спрямоване в першу чергу на вимірювання багатьох макроекономічних показників, доведення їх до того рівня, який вимагається самим валютним союзом. Ця обставина вимагає проведення ефективної регіональної політики, яка б забезпечила повну компенсацію втрат, що їх зазнали б в першу чергу малі відкриті економіки периферії Союзу. Хоча, як підкреслюється в дисертації, визначити більш-менш точно співвідношення вигод та втрат країн, що інтегруються у Європейський валютний союз, є на сучасному етапі завданням досить складним.

Визрівання необхідних передумов для створення Європейського союзу супроводжується передусім валютною уніфікацією. Координація національних фінансових та грошових політик, та їх піднесення в кінцевій стадії на рівень

Європейського валютного союзу, необхідність в урівноваженному розвитку окремих країн на усій території цього союзу й впровадження для цього інститутів проведення ааднаціональної економічної політики спричинять в кінцевому рахунку валютну уніфікацію між країнами - учасницями Союзу.

Особливе значення для функціонування Європейського валютного союзу має високий рівень економічного розвитку країн-учасниць, а також, відкритість, лабільні курси та стійкі ціни.

Кінцевий висновок, що випливає з аналізу передумов формування та функціонування Європейського валютного союзу, полягає в наступному: в сучасних умовах глобалізації економічної діяльності та жорсткої конкуренції на світових ринках, розвиток валютного інтеграційного процесу в ЄС приносить більше вигід, ніж втрат дія країн-учасниць Європейського валютного союзу. І навпаки ізольованість економічного розвитку та закритість господарства відносно решти світу тягне за собою певну небезпеку для економічного розвитку країн.

Західноєвропейська валютна інтеграція, зазначається в роботі, пройшла в своєму розвитку цілий ряд етапів. Вже в умовах загострення кризи Бретгонвудської залютної системи уряди країн ЄЕЄ робили певні кроки, спрямовані на досягнення знутрішньої валютної стабільності країн-учасниць Спільного ринку.

В 1970 р. Комісія ЄЕС вперше висунула ідею створення "валютного союзу" і іакреслила певні передумови для її реалізації. Перший крок був зроблений в грудні 1971 р, коли на основі Смітсонівських угод межі коливань валют країн-членів ЄС зули встановлені на рівні з ± 1% до 2,5% відносно долара США. В квітні 1972 року фаїни "Спільного ринку” дійшли до згоди звузити амплітуду коливань валютних <урсів країн Співтоваривства і встановити їх в межах 2,25%.

Була розроблена схема узгодження валютних курсів країн-членів Співтоваривства як між собою так і відносно долара США, яка відома під назвою 'валютна змія в тунелі".

Водночас, аналіз показує, що в межах країн Спільного ринку не була юслідовно дотримана процедура валютної уніфікації внаслідок чого три з чотирьох :амих "твердих" валют Європейського співтовариства виявилися за межами 'валютної змії". Таким чином, експеримент з "валютною змією", незважаючи на іабуті певні досягнення валютної уніфікації та регулювання валютних курсів на міждержавному рівні, в цілому не досяг поставленої мети. Це обумовлювалось, з одного боку, тим, що в цей час ще не було достатніх об’єктивних економічних тередумов, а з іншого, - не було здійснено належних зусиль до координації спільних цй країн регулювання валютних відносин в межах всього Європейського співтовариства.

Важливим кроком до досягнення валютної уніфікації в межах Західної Європи, наголошується в дисертації, було створення у 1979 році Європейської ¡алютної системи. Метою цієї системи було досягнення стабільності курсів валют сраїн Співтовариства, а також приборкання інфляції. В межах Європейської іалготної системи була створена Європейська валютна одиниця - European Currency

Unit (ECU). Вартість цієї розрахункової одиниці формувалася на базі так званого валютного кошика, що включав в себе грошові одиниці кожного члена ЄС. Ця кількість одиниць залежить від питомої ваги тієї чи іншої країни в сукупному економічному потенціалі Співтовариства та в торгівлі. Передбачалося кожні п"яті років переглядати питому вагу кожної валюти, що включалася до ЕКЮ.

Не дивлячись на існувавші проблеми, які виникали в Європейській валютнії системі до і після її створення, все ж вона функціонувала впродовж всього минулого періоду задовільно. Для збереження встановленних меж коливання між двомг валютами учасників Європейської валютної системи,центральні банки, як™ належали ці валюти, здійснювали валютну інтервенцію з метою утриманго стабільності валют; центробанк країни з сильною валютою продавав свою вимогу водночас скуповував слабу валюту і навпаки, центральні банки країн зі слабою валютою продавали сильну валюту і скуповували свою валюту. Центральні банкі мали можливість необмеженного кредитування від Європейського фонду валютного співробітництва або від центральних банків інших країн-членів Європейсько! валютної системи.

В роботі зазначається, що нові кроки в бік Європейської валютної інтеграці були здійснені з прийняттям Єдиного європейського Аюу (1987 рік), який явиво другою за значенням нормою після Римського договору. Цей Акт запропонуваї програму дій для досягнення Єдиного внутрішнього ринку на територі Європейського Союзу до кінця 1992 року. Єдиний європейський Акт накреслиі проходження трьох стадій: перша-передбачала економічну координацію країн-членії ЄС та відкриття ринків з тим, щоб всі валюти країн-членів Співтовариства увійшли і обмежені параметри валютних коливань між собою. Друга стадія, (з початку 1994 р/ передбачала просування в бік формування інстшуціональної струкіури валютно архітектури, зокрема створення Єдиної європейської системи центральних банків Третя стадія торкалася кінцевої стадії формування Європейського валютного союз}

- впровадження в обіг єдиної валюти- ЄВРО.

Країни Європейського Союзу розділилися на три групи: одинадцять край беруть участь в третій стадії формування Європейського валютного союзу. Трі країни (Велика Британія, Данія та Швеція) виконують усі критерії валютно конвергенції, проте ще утримуються від вступу в третю стадію валютної інтеграці Західної Європи. Греція, яка бажає брати участь в третій стадії валютної інтеграції' поки що не відповідає критеріям Конвергенції Маастріхтського Договору.

Маастріхтський Договір, що був підписаний в лютому 1992 року і м.Маастріхті (Нідерланди), включає в себе дві важливі домовленості, як переслідують мету створення, з одного боку, політичного союзу та економічного валютного союзу, - з іншого .

Основними принципами Економічного і валютного Союзу є наступні :

- країни-члени Співтовариства мають сформувати й проводити єдину економічну політику, що базується на координації внутрішньої економічної політики країн-членів;

країни-учасниці мають встановити в себе остаточні валютні курси, які стануть на кінцевому етапі підмурками для впровадження в обіг єдиної валюти ЄВРО; країни-учасниці Економічного і валютного союзу повинні досягти в себе стабільності цін, фінансових систем, стабільних платіжних балансів.

В дослідженні підкреслюється, що Греція, оцінюючи реально свої можливості :онвергенції в Економічний та валютний союз, визначила свою участь у ньому -:001 р. Саме такий термін в союзі позбавляє країну від можливих негативних іаслідків, які могли бути від вступу в Союз непідготовленою за всіма узгодженими а прийнятими в Маастріхтському договорі умовами.

Визначення спільної валютної політики в межах Європейського Союзу та її дійснення покладається на Європейську систему центральних банків. Вона має гармувати та здійснювати грошову політику союзу;

здійснювати валютні операції;

: володіти та управляти офіційними валютними запасами країн-членів; сприяти нормальному функціонуванню систем платежів та розрахунків.

Європейська система центральних банків складається із Європейського Іентрального банку та національних центральних банків. Європейський [ентральний банк наділений повноваженнями видавати ліцензії на емісію банкнот в Рогозі. Це право надається також і національним центральним банкам країн-часіппав Союзу.

Водночас, в роботі робиться висновок, що положення Маастріхтського ;оговору, в частіші що стосується валютної інтеграції, не позбавлені ряду слабких, :е досить досконалих сторін. Так, залишаються не до кінця відпрацьованими ритерії конвергенції, критерії стабільності валютних курсів. Предметом дискусій еред членів Європейського валютного союзу є деякі фінансові критерії і зокрема ритерії державного боргу та бюджетного дефіциіу.

Нарешті, Маастріхтський договір нерівномірно поєднує критерії номінальної а реальної конвергенції країн, що беруть участь в європейському інтеграційному іропессі. В договорі приділяється увага критеріям номінальної конвергенції і :едооцінюється значимість реальної конвергенції країн-учасниць, що складає певну небезпеку для майбутнього Валютного союзу.

У другому розділі "Внутрішні валютно-фінансові фактори інтеграції Греції в Європейський валютний союз" аналізується фінансовий сектор економіки Греції та исвітлюється її грошово-кредитна і валютна політика. В роботі на численних :аукових фактах доводиться, що незважаючи на безсумнівний економічний прогрес, до його досягла країна в останні роки, фінансове становище Греції залишається ритичним. Це знаходить свій прояв у великих фінансових дефіцитах, які значно :еревищують відповідні показники інших краі'н-членів ЄС. Розміри державного оргу Греції найбільші в порівнянні з іншими країнами Європейського Союзу.

Що стосується державних фінансів, то більша частина надходжень до ержавного бюджету покривається за рахунок стягнення прямих та непрямих одатків, а також за рахунок відрахувань в органи соціального страхування. При

цьому на непрямі податки припадає левова частина надходжень до державногс бюджету, що обтяжливо для економічно незабезпечених верств населення. Крі\ того, податки загострюють проблему інфляції.

Інше надто слабке місце надходжень до державного бюджету пов"язане : неефективним управлінням державними підприємствами, які у переважній своїі більшості замість того, щоб приносити прибуток, обтяжують державу своїмі боргами.

Аналіз фінансів Генерального уряду Греції показує, що сумарні доході бюджету зросли з 30,6% від ВВП в 1988р до 39,4% в 1997 р. Поточні видатки за це{ же період зросли відповідно з 38,4% в 1988р до 41,4% в 1997 році.

Найважливішим чинником, що спричиняє зростання видатків з державногс бюджету Греції, є витрати на заробітну плату державних службовців, кількість якш непомірно велика. Крім того, існує велика кількість підприємств державногс сектору, які мало ефективні і тому на них постійно витрачаються бюджетні кошти : метою “оздоровлення”. Отже, для оздоровлення державних фінансів назріла гостр; необхідність роздержавлення власності через приватизацію державше підприємств,тобто реалізації моделі, яка одночасно захищала б інтереси трудящих нг підприємствах і в той же час не зазнали б шкоди державні інтереси.

Важливою фінансовою проблемою Греції, як випливає з роботи, залишастьа державний борг, який неухильно зростає. Наприклад, внутрішній борг уряду зріс : 4,726 млрд. дрх. (у 1960 р.) до 28646,7 млрд дрх., у 1996 р. зовнішній борг -відповідно з 4,9 млрд. дрх. (у 1960 р.), до 7003 млрд. дрх. (у 1996 р.). Відноснс величини ВВП державний зовнішній борг збільшився за 36 років з 5,3% до 23,7% Приблизно половина суми державного внутрішнього боргу Греції припадає н; облігації внугрішьої державної позики, більше третини загальної суми боргу - ці короткострокові векселі під відсотки внутрішнього державного боргу. Таким чином державний внутрішній борг Греції має короткостроковий характер.З 1982 року пс 1996 рік державний зовнішній борг на душу населення зріс з 1839 доларів до 565! доларів, тобто збільшився майже втричі.

Якщо державний зовнішній борг контрольований і не виходить за певні меж відносно величини ВВП, тоді він сприяє проведенню урядом збалансовано фінансової політики. Щодо Греції, то уряд країни повинен реструктуризуваті державний зовнішній борг в бік конверсії боргових компонентів. Активне управлінню державним боргом є необхідним інструментом проведення ефективної фінансово політики. Тим паче, що державний борг Греції є одним з найбільших серед усЬ країн Європейського валютного союзу. Зменшення розмірів державного боргу буд( сприяти інтеграції Греції в зону ЄВРО.

Що стосується грошово-кредитної політики Греції, то вона головним чинол спрямована на приборкання інфляції. Ця політика зводиться до: по літи кі гальмування кредитного обігу; політики маневрування обліковою ставкою процента політики встановлення вищої межі кредитів; політики державного бюджету втручання держави в операції, пов”язані з споживчим кредитом (продажем товарів :

цстрочкою платежів); втручання в кредитну систему через механізм регулювання юв”язкових вкладів тощо.

Вдосконалення механізму проведешія грошово-кредитної політики дасть >зитивний результат не лише для приборкання розвитку інфляційного процесу та )ектшшого контролю ліквідності, але воно відіграє суттєву роль також для »сягнення економічного розвитку в цілому, забезпечить умови для стабільності лютного курсу та зовнішньоекономічної рівноваги.

В третьому розділі “Механізм інтеграції Греції в Європейський валютний поз” критично аналізуються грецькі програми економічної інтеграції в ЄС, дано югнозні оцінки цілого ряду макроекономічних показників, які сприяютимуть іступовій конвергенції Греції з країнами Співтовариства.

В дисертації сформульовані підходи щодо коригування програми конвергенції >еції в Європейський союз впродовж 1997, 1998 та 1999 років. При цьому 'нстатується, що деякі корекції та зміни економічних параметрів програми «вергенції аж ніяк не означають відмови або принаймі перегляду як самих іинципів, так і напрямів та темпів інтеграції Греції в Європейський економічний та лютнш союз.

Стосовно валютного аспекту інтеграції, то вступ грецької драхми в так званий їханізм валютних ресурсів супроводжується відповідними процедурами валютного гулювання, точніше кажучи девальвацією драхми з метою досягнення “реального іввідношення” між купівельною спроможністю (курсом) драхми та іншими лютнами країн ЄС.

Входження грецької валюти в механізм валютних курсів, що діє з 13 березня 79 р., є визначальним кроком, що засвідчує про можливий початок участі Греції у лютному союзі лише з 2001 року.

Наступна група питань присвячена в дисертації аналізу інструментів реальної нвергенції Греції в систему європейської валютної інтеграції. При цьому значається, що номінальна конвергенція передбачає мінімізацію відмінностей в мпах та динаміці цін між країнами-членами Європейського валютного союзу, та зелювання дії факторів, що впливають на цінові величини. Реальна конвергенція редбачає мінімізацію відмінностей в головних макроекономічних показниках та лих індикаторах та стандартах, як наприклад, рівень життя населення, умови аці, функціонування економічних інститутів та структур тощо. Таким чином, нвергенція являє собою динамічний процес, який час від часу може дозмінюватись, модифікуватися.

Реальна конвергенція крім відомих макроекономічних критеріїв, передбачає и самостійні складові компоненти, а саме: а) наближення країн Співтовариства з ку вирівнювання стандартів життєвого рівня; б) нівелювання розмірів безробіття і шовідно соцільного становища людей, що втратили роботу; в) зближення країн гівтовариства з боку умов пропозиції. Мається на увазі прибутковість від вміщення піталу, рівень заробітної плати, частка її в сукупному продукті чи доході і т.ін.

Заключним логічним аспектом дослідження проблеми формування стратег інтеграції Греції в Європейський валютний союз є аналіз наслідків для економік Греції її вступу до західноєвропейського валютного простору.

Розвиток єдиного європейського ринку передбачає уніфікацію валюті Безперечно, що єдиний ринок без єдиної валюти не має сенсу; він за таких обстави буде нестабільним принаймні в галузі грошових та валютних відносин.

Загальними наслідками майбутнього вступу Греції до валютного союзу можуї стати: а) диверсифікація торгівлі між країнами ЄС; б) прискорення інтеграц європейського ринку капіталу та грошового ринку; в) досягнення макроекономічнс стабільності.

З дії цих чинників в свою чергу випливає: торгові відносини країн-членів Є< мають розвиватися рівномірно на кшталт розвитку торгівлі в одній національні економіці.

Стабілізації та розширенню торгівлі в межах Європейського Союзу сприяють:

а) усунення вартості трансакцій (transaction costs);

б) усунення валютних коливань, оскільки всі країни-члени ЄС здійснюють більш половини свого імпорту та експорту внутрі ринку Співтовариства.

Єдина валюта - ЄВЮ явиться важливим фактором подальшої інтеграції краї Європейського Союзу, вона також сприятиме розширенню кордонів ЄС за рахуно інших країн, що будуть інтегруватися в Спільноту.

Вплив єдиної валюти буде сприяти дальшому розвитку ринку капіталу і окремих сегментів фондового ринку.

Єдина валюта явиться фактором підвищення ефективності грошово-кредитні та фінансової політики, що в свою чергу сприятиме економічній та соцільні стабільності в країнах Західної Європи.

З впровадженням в обіг нової грошової одиниці - ЄВРО дістане певну вигол вся світова економіка в цілому. Окрім того, що єдина валюта буде сприяти дальшом поглибленню спільного ринку, вона стане своєрідним “островком стабільності внутрі регіональної європейської валютної системи, що позитивно відіб’ється на всі світовій економіці та міжнародних економічних відносинах.

ВИСНОВКИ

Здійснений в дисертації комплексний аналіз стратегії конвергенції Греції Європейський валютний союз дає підстави зробити цілий ряд висновків та наукови узагальнень.

На сучасному етапі розвитку процесів інтернаціоналізації господарсьвої життя, яке все більше набуває глобального характеру, валютна інтеграція країн Є( як прояв їх економічної інтеграції є закономірним, природньо історичним процесом Він відображає собою прогресивні тенденції сучасного суспільно-політичного і економічного розвитку.

' Логічним завершенням будь якої економічної інтеграції країн є їх політична ггеграція, незалежно від типу та форм міждержавного адміністративного устрою та [ституціональної структури.

Прагнення західноєвропейських країн інтегруватися у валютній сфері і гворити відповідні інтегровані валютно-фінансові інституції відбиває собою ззвиток реальних процесів інтернаціоналізації економічного, політичного, /льтурно-духовного життя окремих країн та народів.

Хоча в цілому Маастріхтські угоди втілюють собою прогресивні прагнення заїн Західної Європи інтегруватися в економічному, включаючи валютний, злітичному та культурно-духовному плані, проте в цих угодах є певні, не до кінця ірацьовані і не досить послідовні програмні положення. Мова йде, наприклад, про ^рівномірне поєднання в Маастріхтській хартії принципів номінальної тобто зодекларованої і реальної конвергенції. Така незбалансованість акцентів в [аастріхтських угодах може негативно відбитись на цілому ряді інтеграційних зоцесів в рамках Європейського валютного союзу.

Впровадження з початку 1999 р. в обіг нової валюти ЄВРО справить великий шив не лише на національні грошові системи країн Західної Європи, але й на всю ¡ітову валютно-кредитну систему. В ній більш чітко знайдуть прояв тенденції до зліцентризму в міжнародних валютних відносинах.

Тенденція до поліцентризму в міжнародних валютних відносинах справить гвний вплив на валютні та платіжні системи нових незалежних країн, в тому числі й країни. Одним з напрямів, на якому ці країни будуть шукати шляхи адаптації до звої валютної ситуації, що виникне в міжнародних валютно-кредитних відносинах з івершальним етапом валютної інтеграції країн ЄЄ, явиться прагнення країн ;рехідної економіки прискорити реалізацію відповідних високих економічних та злітичних стандартів з тим, щоб втілити в життя цілі свого вступу до ЄЄ.

Важливою передумовою створення та успішного функціонування вропейського валютного союзу є гармонізація країнами-учасницями союзу сономічної і зокрема фінансової та кредитно-грошової політики.

Кожна країна, що прагне інтегруватися в Європейський валютний союз, звинна мати відносно високий рівень розвитку своєї економіки, прогресивну рукіуру, відповідним чином адаптувати свої макроекономічні показники до іітових, зокрема, західноєвропейських економічних та фінансових стандартів.

Визначальними умовами, що мають забезпечити успішну інтеграцію тієї чи шої країни в Європейський валютний союз, є відкритість її економіки, досягнення абільності валютного курсу, гармонізація фінансових систем, скорочення рівня їфіциту державного бюджету до мінімальних значень.

Не дивлячись на досягиутий певний прогрес у здійсненні фінансової, ікроекономічної стабілізації в Греції, в цілому ж фінансове становище країни ще лишається далеким від відповідних стандартів ЄЄ. Потребує вдосконалення й івної збалансованості також грошово-кредитна та валютна політика Греції.

Програма приєднання Греції до валютного союзу ЄС передбачає вирішення ци проблем до 2001 року.

Основні положення дисертаційної роботи знайшли своє відображення

наступних публікаціях:

1.Пантелидис Николаос. Расширение Европейского союза и Греция , Актуальні проблеми міжнародних відносин: 36. Наук, праць - Вип. 2.4. П. - К Київський університет, 1996- С. 71-75.

2.Пантелидис Николаос. Предпосылки формирования валютного союза и ег последствия (теоретический аспект)// Вісник київского університету. - Міжнароді відносшш.Вип. 7. Ч. І. К.: Київський університет, 1997- С 131-138.

3.Пантелидис Николаос. Европейский центральный банк и предпосылки ег независимости от европейских правительств // Вісник київского університету. Міжнародні відносини. - К. : Київський університет, 1997- С 65-67.

4.П<тєАл§ті<; №ко<;. 'Нр0є т) сіра той Еирсв. Поао єтоіцої єіцаатс va т яжоЗєхтоире; // КагаусАоткй [Згіцата .Ті va 8іаХє^со. - № 4/98 -КЕ.П.КА., ІогЛ. Аиу,1998. С. 125/23-126/24.

Анотація

Пантелідіс Ніколаос. Стратегія включення Греції в Європейськії валютний союз.

Дисертацією є рукопис.

- Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук з спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносиш Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченкс Київ, 1998.

Дисертація присвячена дослідженню проблем формування стратегії включенн Греції в Європейський валютний союз. В роботі проаналізовані суть та структур Європейського валютного союзу, внутрішні валютно-фінансові фактори інтеграц Греції в цей союз, розкрито механізм та інструменти реальної конвергенції Греції Європейський валютний простір.

В процесі аналізу опрацьовані та сформульовані теоретичні основи т передумови створення Європейського валютного союзу, висвітлені етапи йог розвитку, показаний механізм його функціонування.

Важливим аспектом дослідження є системнй аналіз сучасного розвитк економіки Греції, характеристика її окремих струтурних компонентів і зокрем грошово-кредитної та валютної політики, що проводить уряд Греції.

Особливе місце в дисертації займає такий аспект, як аналіз грецьких програї економічної конвергенції з країнами Європейського союзу, прогнозування ти соціально-економічних наслідків для Греції, які можливі при вступі її д Європейського валютного союзу.

Ключові слова: Європейський ватютний союз, валютна інтеграція, реальна та омінальна конвергенція, маастріхтська угода, міжнародні валютно-кредитні ідносини, скоординовані загальноєвропейські макроекономічні показники, єдина ггегрована валюта — ЄВРО.

Аннотация

Пантелидис Николаос. Стратегію включення Греции в Европейский алютіпій союз.

Диссертацией является рукопись.

JДиссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по пециалыюсти 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономические тпошения. Институт международных отношений Киевского университета имени араса Шевченко, Киев, 1998.

Диссертация посвящена исследованию проблем формирования стратегии ключения Греции в Европейский валютный союз. В работе проанализированы ущностъ и структура Европейского валютного союза, внутренние валютно-шнансовые факторы интеграции Греции в этот союз, раскрыты механизм и нструменты реальной конвергенции Греции в Европейское валютное пространство.

В процессе анализа разработаны и сформулированы теоретические основы и редпосылки создания Европейского валютного союза, обоснованы этапы его азвития, показан механизм его функционирования.

Важным аспектом исследования является системный анализ современного азвития экономики Греции, характеристика ее отдельных структурных омпонентов и, в частности, денежно-кредитной и валютной политики, проводимой равительством Греции.

Особое место в диссертации занимает такой аспект, как анализ греческих рограмм экономической конвергенции со странами Европейского союза, рогнозирование тех социально-экономических последствий для Греции, которые озможны при ее вступлении в Европейский валютный союз.

Ключевые слова: Европейский валютный союз, валютная интеграция, еальная и номинальная конвергенция, Маастрихтский договор, международные алютно-кредитные отношения, скоординированные общеевропейские акроэкономические показатели, единая интегрированная валюта - ЕВРО.

Annotation.

Pantelidis Nikolaos. Strategy of Greece’s inclusion to the European Monetary nion.

The dissertation is a manuscript.

A Candidate of Science in Economy Dissertation in World Economy and itemational Economy Relations - 08.05.01 • World economy and International economic dations. Institute of international relations of Taras Shevchenko Kyiv University. Kyiv, 998.

Dissertation is devoted to the research of problems of the formation of the Strategy o Greece's inclusion to the European Monetary Union. Essence and structure of the Europeai Monetary Union, internal currency and financial factors of Greece's integration to this unioi are analysed, mechanism and instruments of real convergence of Greece to the Europeai Monetary Union are showed. Theoretical basics and prerequisites for creation of th< European Monetary Union are elaborated and formed, stages of its (Union) developmen are light up, mechanism of its functioning is showed.

Important aspect of reseach is systems analysis of contemporary development o Greek Economy, description of its separate structural components and in particula characteristics of monetary and credit policy, carried out by Greek government.

A special place is given to such aspect as analysis of Greek programms of ecomomii convergence with the countries of European Union, forecasting of those socio-economii consequences for Greece, which are possible with joining the European Monetary Union.

Key words: European Monetary Union, monetary integration, real and nomina convergence, Maastriht's agreement, international monetary and credit relations coordinated all European macroeconomic measures, common integrated currency - EURO.