Структура комплексной системы нормирования труда в основном и обслуживающем производствах тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Структура комплексной системы нормирования труда в основном и обслуживающем производствах"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОДІЛЛЯ

5 Г 5 ОД

На правах рукопису

1 5 ДЕК 1903

БЛАЖІЄВСЬКА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА .

Структура комплексної системи нормування праці в основному і обслуговуючому виробництвах

08,00.07 - Економіка праці

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Хмельницький-1996

Дисертацією с рукопис.

Робота виконана в Технологічному університеті Поділля

Науковий керівник доктор економічних наук,

в.о. проф. Завгородіш Т.П.

Офіційні опоненти доктор економічних наук,

професор Крнжко І.Д.

кандидат економічних наук, доцент Ни'/кшік В.М.

Провідна установа Причорноморська філія УкрНДІ

праці, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться "&СО 11 року о годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради'ЬУ 068.47.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук в Технологічному університеті Поділля за адресою: 280016, м.Хмельницький, вул. Інститутська, 11.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Технологічного університету Поділля, м. Хмельницький

Автореферат розісланий " У^<&ІЗ^*22І996 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, к.е.н., доц.

Радомсысий В.А.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Теорія нормування, займаючись управлінською діяльністю з вимірювання співвідношень затрат і результатів праці, через складність об'єктів досліджень, потребує подальшого вдосконалення. Така необхідність виникає й у зв'язку із створенням товарних ринків, залежність від яких зменшується при стабільних приростах продуктивності, завдяки розвитку науково-технічного прогресу (НТП) і широкому застосуванню обчислювальної техніки. Залишилось не повністю вирішеними і багато старих, але актуальних проблем. До них належать: перехід від організації нормування живої праці до нормування сукупної праці шляхом об'єднання трудових й економічних нормативів; розповсюдження сфери нормування для всіх категорій працюючих в народному господарстві України; развиток розрахункових основ, які охоплюють не просто всіх працюючих на підприємстві, а з урахуванням їх взаємозв'язків; керівництво розвитком НТП на основі аналізу умов і складності процесів виробничої діяльності при частковій і повній заміні людей технікою і цілий ряд інших.

Актуальною, на наш погляд, є і проблема створення комплексної системи нормування, що охоплює основне і обслуговуюче виробництво. Система повинна бути комплексною в плані переходу на пряме нормування, на єдиній нормативній базі, а також повинна дозволяти вести підготовку виробництва з одержанням норм виробничої трудомісткості на вироби і перенесення на останні вартісних втрат виробництва по цим категоріям працюючих. З вирішенням такої проблеми створюються більш сприятливі умови по управлінню працею в основному і обслуговуючому виробництвах. Загальновідомо, що чисельність працівників в обслуговуванні, в середньому, складає 53 % - 60 % від загальної чисельності з основними. В деяких цехах машинобудування, особливо в масовому виробництві, питома вага обслуговуючих працівників перевищує 90 %.

Період переходу від централізованої економіки до децентралізованої супроводжується тимчасовим застоєм вітчизняного виробництва, головним чином, через низьку конкурентоздатність вітчизняної продукції. Невідворотний перехід до нових технологій і техніки посилює актуальність даної работ и ще й через більш різку зміну співвідношень чисельності працюючих, задіяних в основному і обслуговуючому виробництвах на користь останнього.

. Теперішній, період часу характеризується і різким погіршенням якості нормування праці, звуженням охоплення ним різних категорій працюючих. По суті, зникає якісна, основа управління і планування виробництвом, оскільки норми праці стали лише регулятором виплат спотвореної за-

робітної плати в умовах виживання підприємств. Тому не випадково в Україні за останні два роки урядом прийнято рад заходів, спрямованих на виведення із кризи науки і практики нормування праці. До цих заходів належать, наприклад, “Заходи до поліпшення нормування праці в народному господарстві”, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.95 № 197, “Рекомендації щодо нормування праці в галузях народного господарстства” (від 19.04.95 №2), підготовлений “Анотований каталог міжгалузевих матеріалів з нормування праці”, проводиться работа з організації банків нормативів. Для вирішення поставлених завдань необхідні докорінні зміни в нормуванні праці і посиленні його зв'язків із плануванням.

В сучасних умовах теорія і практика нормування праці повинні орієнтуватись на можливості діалогів "спеціаліст - ЕОМ", що не тільки різко підвищує можливість развитку розрахункових основ, але й ставить проблему створення відповідних структур автоматизованих систем (АС). В даній работі цій проблемі також приділяється достатньо уваги.

Все вищезгадане свідчить про актуальність досліджень. Два відзначених раніше розділи розроблені особисто автором; проведеяі дослідження є складовою частиною міжрегіональної тематики міжвузівської координації з теорії нормування і виконання двох госпдоговірних робіт в 1993-1995 рр. при участі автора як виконавця.

Об'єкт і предмет досліджень. За об'єкт взято виробничу діяльність в основному і обслуговуючому виробництвах. Предмет дослідження - вивчення структурних взаємозв'язків між затратами і результатами праці в основному і обслуговуючому виробництвах.

Мета і завдання досліджень. Основна мета полягає в дослідженні і розробці механізму зв’язків основного і обслуговуючого виробництв для встановлення кількісних співвідношень між об'ємами робіт (чисельністю робітників) в обслуговуючому виробництві при змінах інтенсивності основного виробництва, а також утворенні відповідної структури системи автоматизованого нормування праці.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: аргументувати зміни традиційних уявлень про склад повної трудомісткості і норм часу у зв'язку з їх невідповідністю реальним процесам праці;

провести структурні дослідження для встановлення типів процесів взаємозв’язків між основним і обслуговуючим виробництвами;

виділити методи праці для процесів виробничої діяльності при усуненні різних видів відмов на основі об'єднання трудових нормативів і техніко-технологічних класифікацій;

встановити характер взаємозв'язків між основним і обслуговуючим виробництвами для визначення змісту структурних норм праці;

провести аналітичні дослідження для встановлення кількісних співвідношень змін інтенсивності робіт в основному виробництві з чисельністю в обслуговуванні;

розробити структуру АС комплексного нормування праці на рівні постановок і методів вирішення завдань;

створити структуру імітаційної моделі для нормування сукупної пращ з означенням виробничої трудомісткості протягом_підготовки виробництва;

обгрунтувати і розробити механізм зв'язку з діючими процесами в основному і обслуговуючому виробництвах.

Для вирішення цих завдань використовувались результати досліджень спеціалістів в галузі економіки, організації’ і нормування праці, особисті експериментальні досліди, апарат структурних досліджень із теорії стохастич-них процесів, положення економічної кібернетики, імітаційне моделювання і методи обробки статистичних даних.

Наукова новизна. До основних результатів, котрі, на думку автора, мають наукову новизну і виносяться на захист, належать такі:

1. Аргументація виділення зі складу повної трудомісткості елементу "трудомісткість управління", оскільки ця складова розумових процесів праці, планування й організація властиві практично всім працюючим, утворюють архітектуру системи управління і повинні знайти висвітлення в нормах часу в різних пропорціях.

2. Аналітичні доведення складних зв'язків, що передбачають наявність передаточних стосунків між об'ємами робіт в основному і обслуговуючому виробництвах.

3. Виділення рівнів інтенсифікації режимів обробки і критеріїв їх оцінок з кількісними вимірюваннями по змінам об'ємів робіт в цехах основного і обслуговуючого виробництв при переході від одного рівня до другого.

4. Виявлення і обгрунтування типів стохастичних процесів, що використовуються для досліджень в теорії нормування праці при встановленні природи задач і вибору методів їх розв’язання.

5. Обірунтування, розробка структур імітаційних моделей для практичних і дослідницьких цілей з метою уточнити об'єми робіт обслуговування і одержати нормативи часу на його очікування для дільниць, цехів,

6. Обгрунтування методик і способів встановлення кількісних характеристик для описання стохастичних процесів виникнення відмов, руху осна-

щення та інструменту по обслуговуючим відділенням, дільницям, цехам без проведення спостережень.

7. Вдосконалення процесів побудови АС і обгрунтування структури підсистеми імітаційного моделювання як нового, необхідного етапу підготовки виробництва з метою одержання виробничої трудомісткості.

Практичне значення досліджень визначається одержанням традиційних і структурних норм праці як вихідної інформації для імітаційного моделювання значень виробничої трудоміскості виробів. Застосування на практиці названих норм праці, нормативів часу на об'єми робіт в обслуговуванні і його очікуванні в основному виробництві дозволяє покращити якість підготовки виробництва. Імітаційне моделювання роботи дільниць, цехів повинно стати необхідим етапом такої підготовки для більш об'єктивного відображення реальних процесів праці. Вдосконалення процесів побудови систем і обгрунтування структури підсистеми комплексного нормування в АС підприємства дозволяє зменшити витрати на їх створення за рахунок типізації таких процесів, методів розв’язання завдань і більш спрямованого пошуку структур.

Апробація і впровадження результатів дослідженнь. Для визначення структури нової нормативної бази проводились дослідження на ВО “Катіон” (м.Хмельницький), де за участю автора створена і впроваджена у виробництво розробка : "Внедрение, развитие и стыковка систем "АРМ-нормировщнка", "АРМ-цехового экономиста". Отчет НИР. ХТИ:5-93.-№ ГР193009830; Инв.№ 03200120835-ХмслышцкийД994.-75 с.”, а також на ВО “Адвіс”, де протягом 47 змін автором був організований збір і обробка статистичних даних про частоти та ймовірності відмов різального інструменту. Результати знайшли відображення в науково-дослідній роботі зі студентами. Запропоновані методика і програмне забезпечення для розв'язання задачі визначення чисельності наладчиків технологічного обладнання використовується в навчальному процесі в курсі “Нормування праці робітників”.

Результати досліджень доповідались на міжнародній науково-практичній конференції ’’Проблемы экономики, оплатьі и нормирования труда в условиях формирования рыночных механизмов” (м.Хмельницький), міжнародній науково-практичній конференції ’’Экономические проблемы развития промышленного производства” (м.Одеса), міжрегіональному науково-практичному семінарі “Проблемы современной экономики, нормирования затрат и результатов труда” (м.Хмельницький) та інших.

Публікації. 3 теми дослідження опубліковано 7 робіт, загальним об'ємом 1,3 д.а.

2. СТРУКТУРА І КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Робота складається зі вступу, трьох розділів, закінчення, списку використаної літератури із 107 джерел і 4 додатків. Робота виконана на 158 сторінках машинописного тексту, містить 37 рисунків і 17 таблиць.

У вступі обгрунтовано актуальність теми, подано короткий аналіз стану проблеми, сформульовано мету і завдання для її досягнення, виділені наукова новизна і практична значимість одержаних результатів.

У першому розділі "Удосконалення концепції створення єдиної системи нормування праці" аргументуються основні напрямки подальшого розвитку теорії і практики нормування на базі концепцій живої, сукупної праці і поглиблення розрахункових основ для робочих місць "спеціаліст - ЕОМ”. Проведено аналіз стану нормування в основному і обслуговуючому виробництвах, а також обгрунтована послідовність побудови структури АС нормування праці.

У другому розділі "Дослідження взаємозв'язків в процесах праці основних і обслуговуючих робітників" проведено структурні дослідження для описання фондів часу і простоїв з причини відмов; розроблено класифікації цих відмов, які поєднують економічні наслідки з методами праці по їх усуненню; ввділено рівні інтенсивності режимів обробки різальним інструментом, розроблено критерії оцінок цих рівнів, що пов'язують зміну інтенсивності обробки з об'ємами робіт в обслуговуванні; виконано дослідження вивчення характеру стохасгичних процесів пересування об'єктів, що відмовили, для кількісного встановлення витрат по відновленню.

У третьому розділі "АС комплексного нормування для основного і обслуговуючого виробництв" виділено основні підсистеми в системі, деталізовано інформаційні зв'язки нормування з календарним плануванням, розроблено механізми імітаційного моделювання, збору і обробки статистичних даних, а також рекомендації по зміні підготовки виробництва в умовах АС.

У закінченні сформульовано основні висновки і пропозиції, одержані в результаті проведених досліджень.

3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

З.І. Виділено основні ідеї і концептуальні положення для створення комплексної системи нормування. Комплексна система нормування повинна мати не тільки загальну нормативну базу для всіх працюючих, але й спира-

тись на об'єднуючі основи в концептуальному плані. Такими об'єднуючими положеннями є: зміни підходів до визначення трудомісткості і норм часу.

Склад повної трудомісткості, до якої, як відомо, входить трудомісткість управління, пропонується змінити: враховувати розширений склад виробничої трудомісткості через охоплення всіх працюючих за двома складовими -технологічною трудомісткістю і трудомісткістю обслуговування.

Трудомісткість управління не вісвітлює тих процесів праці, якими займаються керівники і спеціалісти. Для них властива ще й функція планування, організації, проектування. Ці ж функції притаманні й робітникам, службовцям за невеликим виключенням. До таких виключних випадків слід віднести жорстко регламентовані процеси праці, наприклад, бухгалтера, складача в масовому виробництві та інших категорій.

Поняття "управління" в різних галузях науки дуже відрізняється. Так, в літературі з менеджменту можна зустріти таке визначення: "Управління - це процес планування, організації, керівництва, мотивації і контроль роботи підлеглих, що забезпечують досягнення завдань підприємства". В роботах з кібернетики під управлінням розуміють вміння в будь-який момент часу визначити вектор цілей; в нормуванні праці управління разглядається як процес праці, спрямований на обгрунтування і формулювання цілей. В деяких роботах з системного аналізу і кібернетики виробництва наводяться вимоги до процесів праці, за якими саме ні хіроцеси можна віднести до управління: прийняття рішень і наявність вибору. Важко уявиги собі спеціаліста, який би кожен робочий день із місяця в місяць тільки приймав рішення. Більш того, виходячи із відомого закону необхідної різноманітності (тільки різноманітність зменшує різноманітність), сьогодні керівництво підприємством є дечим більш складним, ніж інтелектуальні можливості управління підприємством. Термін "різноманітність" означає загальне число станів виробничої системи або елемента. Число таких станів може бути настільки великим, що ніяка група спеціалістів не може з ним впоратися. Наприклад, якщо метою підприємства є випуск десяти найменувань продукції і кожне із цих найменувань може знаходитися у двох станах "виготовлено", "не виготовлено" (так, ні, або 0; 1), то на виході такої виробничої системи будемо мати 210станів.

Припустимо, що і на вході в систему поступає 10 найменувань видів сировини і комплектуючих. Тоді разноманітність системи буде дорівнювати:

Величини такого порядку не охоплюються людиною, але показник ступеня при основі 2 (один біт інформації) показує, що саме стільки частин-

станів.

них рішень потрібно прийняти, щоб вибрати остаточне рішення. Наприклад, 10 питань про стан системи достатньо, щоб прийти до двох вариаіггів вибору при числі станів 210.

Зменшення різноманітності в системі здійснюється не тільїсі прийомом половинного ділення (метод дихотомії), але й організацією систем. До них належать: розукрупнювання підприємств, спеціалізація, передача повноважень та інші. Необхідніш засобом є обчислювальна техніка, але основним джерелом зменшення різноманітності с спеціалісти і робітники. На кожному робочому місці будь-якого підприємства йде неперервний процес зменшення разноманітності за рахунок скорочення об'ємів інформації

Управління, як сукупність процесів розумової діяльності, має сеою архітектуру, яка охоплює практично всіх працюючих. Від цих процесів не можна відділяти планування, організацію, проектування, виробництво, обслуговування. Очевидно, таким повинен бути і склад норді праці.

Зв'язок між основним і обслуговуючим виробництвами також має свою структуру, пошук такої структури є одним із завдань для даної роботи.

3.2. Структурні дослідження проводились в трьох напрямках: для відображення логіки розвитку процесів обслуговування виробництва; вибору математичного апарату при розв'язанні задач нормування; обгрунтування структури АС (розглянуто як окремий напрямок).

ріл основі іСмСїїфіїсдції* відмов їх. економічних наслідків, вкнчеш процеси розподілу об'ємів робіт і чисельності для служб, дільниць і цехів обслуговуючих підприємств. Доведена ймовірнісна природа цих процесів, визначені їх типи і математичний апарат для опису логіки їх протікання.

Загальний підхід до нормування праці зображується у вигляді виділення станів робочих місць основних робітників з віднесенням до звичайних норм втрат часу по всіх функціях обслуговування, що припадають на операцію. Такі норми часу названі в работі структурними, оскільки охоплюють процеси праці основних робітників, наладчиків, ремонтників, загоч-ників, робітників інструментальних цехів, постачальників. Структурні норми висвітлюють співвідношення витрат в основному і обслуговуючому виробництвах, іцо припадають на операції основного виробництва. їх призначення

- не оплата праці, а покращення якості управління і планування за рахунок одержання при підготовці виробництва виробничої трудомісткості, а не тільки технологічної.

Крім цього, структурні дослідження дозволили ставити і вирішувати завдання визначення об'ємів робіт, чисельності, обліку, контролю і переміщеній оснащення від основних цехів на сортувальні пункти,

інструментально-роздавальні комори (ІРК) і центральні інструментальні склади (ЦІС).

3.3. Аналітичні дослідження по вивченню передаточних відношень в об'ємах робіт в основному і обслуговуючому виробництвах при зміні інтенсивності обробки. Всього виділено чотири рівні такої інтенсивності і відповідні їм норми змінної долі штучного часу, що залежить від режимів різання і відповідних відмов. На рис. 1 представлений фрагмент залежності для однієї змінної "стійкість інструменту - частота обертів " (Тст = /(п)), а нижні криві характеризують режими мінімальної змінної долі штучного часу (г) і собівартості (Сц).

т=/<п)

Із рис. 1 видно, що розв'язку пшіп відповідає тах Тсгр і мінімальні про-стоі при максимальному основному часі; розв'язку птак- мінімальний час обробки і максимальні виграти часу через відмови. В роботі доведено, що при переході від одного рівня інтенсивності обробки до другого, при зміні режимів обробки в к раз змінюються об'єми робіт в обслуговуванні в к /і~1 раз, при /і = 2 -г 12,0 . Наприклад, мінімізація показника т забезпечує основному робітникові максимальну заробітну плату, мінімізація собівартості

примушує зменшувати інтенсивність обробки приблизно в 1,15 рази, що зменшує, в свою чергу, об'єми робіт в обслуговуванні в 1,155рази (при /іг 6).

Аналогічні дослідження проведені для декількох змінних при одно- і багатоінструментній обробці на прикладі відмов ріжучих інструментів, оскільки їх доля в загальній величині відмов досягає 0,8.

3.4. Розробка імітаційних моделей пов'язана з досягненням двох цілей. Перша, основна ціль - це наближення результатів підготовки виробництва до реальних результатів. Друга ціль носить дослідницький характер для перевірки деяких теоретичних положень. У відповідності з цим були розроблені дві імітаційні моделі. В першій моделі звичайні норми часу, що використовуються для оплати праці, є вихідними для моделювання реальних процесів. Ці норми, а також різноманітні види нормативів задаються середніми з відхиленнями. Величини відхилень можна одержати за допомогою коефіцієнтів стійкості. Всі сукупності норм часу на операцію, на базі яких здійснюється організація заробітно? плати, ще не відображають реальних виробничих умов. Стали звичними такі спрощення: затрати часу строго фіксовані; настання відмов і витрати на їх усунення - фіксовані і здійснюються послідовно в часі; час на очікування обслуговування взагалі не враховується в нормах праці. Імітаційне моделювання знімає такі спрощення. Ясно, що експлуатація десятків й сотень одшшць обладнання, оснащення, інструментів передбачає і колибаїїїїл вктрїіт чзсу, одночасні відтсвц, і постійні періоди часу обслуговування. В моделі класифіковано й описано всі можливі стани дільниці або цеху; виділено виробничі функції і методи праці їх виконання. Результатами моделювання є: середня величина виробничої трудомісткості (або частика її), зміна об'ємів робіт в обслуговуванні, чисельність, нормативи на очікування обслуговування.

Друга імітаційна модель пов'язана тільки з відмовами різального інструменту і перевіркою нового підходу до організації нормування по зазначеним функціям. Сутність підходу зводиться до наступного: при виконаній спостережень про частоту відмов в одиницю часу (хв, год, зміна і тому подібне) замінити таку одиницю на норму часу усунення відмови. Якщо встановлено, що усунення відмови фасонних різців займає 14 хв, а за цей час в цеху настає 20 відмов, то за даною функцією обслуговування максимальна чисельність складає 20 чол. При такій чисельності час на очікування обслуговування дорівнює нулю. Зі зменшенням чисельності і економії на заробітній платі, збільшуються витрати через простої. Мінімальна сума обох видів витрат і вказує на раціональну чисельність. Перевага такої моделі полягає в тому, що, задаючи середні стійкості інструментів з відхиленнями, можна без спостережень імітувати процеси, близьки до реальних.

На рис.2 представлена узагальнена структура підсистеми імітаційного моделювання, її зв'язки з іншими підсистемами автоматизованої системи нормування (АСН).

3.5. Обгрунтування структури АС нормування викликано цілим рядом причин. По-перше, АСН часто зустрічаються у складі систем (підсистем) технологічної підготовки виробництва, що одразу ж обмежує коло завдань нормування на рівні основного виробництва . По-друге, в колишніх ДЕСТах по створенню АСУП і САПР відсутні етапи побудови структур систем на рівнях постановок й методів вирішення завдань. По-третє, в теорії побудови АС потрібні суттєві зміни, оскільки процеси побудови АС належать до розумової діяльності і ще не є об'єктами нормування.

Нова концепція побудови АС взагалі і АСН зокрема, базується на такому фундаментальному принципі: в процесах аналізу будь-якого виробництва при розробці АС кількість працюючих дорівнює числу елементів в системі. Після автоматизації змінюються виробничі функції завдяки появі рабочих місць "спеціаліст - ЕОМ" і нового розподілу робіт. В дисертації виділено два самостійних етапи побудови структури АС: на рівнях постановок завдань і на рівнях їх вирішення.

Перший етап визначає попередню структуру системи за характером поставлених завдань детерміновані, стохастичні, різноманітні комбінації.

На другому етапі, використовуючи принципи максимальної інваріантності і типізації рішень, структура системи довизначається. На етапах розробки програмного забезпечення структура системи може знов видозмінюватися.

Основним, принциповим і новим положенням в створенні структур АС є положення про те, що такі структури будуються на базі аналізу методів праці та їх зв'язків між усіма категоріями працюючих. В результаті виділяється коло типових завдань: визначення об'ємів робіт-, іх нормування з розподілом для виконавців; визначення тривалостей циклів і графіків запуску

- випуску об'єктів виробництва. Ці завдання так чи інакше вирішуються для будь-якого відділу, цеху, служби; відмінність полягає лише в об'єктах: об'єкти основного виробництва, об'єкти обслуговування. Для останніх також потрібна виробнича програма, як з номенклатури обслуговування, так і з об'ємів робіт і чисельності.

Деталізація підсистем в єдиній АСН розглянута в дисертації на предмет загальної нормативної бази, традиційного нормування, одержання

Підсистема моделювання

Підговчий етап

: Постановка завдання і : формулювання обме-

; ЖЄІП)

І::::::::::::*:::::::::::;: : Виділення елементів : моделі

; Емдіяеіпи подій для

• елементів

; Віідіяешм егаїїів для ■ подій

; Побудова

• фуі гшіоі гальї гої моделі

: Побудова тимчасового

• взаємозв'язку елементів

; моделі

Етап моделювати

Розробка алгоритмів моделювання

і..

Написания програми моделювання

І

Процес моделювання

: Одержаній статнсшч-: гак оцінок показників, : що вивчаються

: Перевірка виконанім : обмежень

Вибрані гіі варіант

Підсистема методів праці

Підсистема збору і обробки інформації

Блок зворотнього зв'язку

Рис.2. Узагальнена структура підсистеми імітаційного моделювання, її зв'язки з іншими підсистемами АСІІ

структурних норм, імітаційного моделювання, збору і обробки статистичних даних.

3.6. Підсистема збору і обробки статистичних даних має особливе значення для нормування праці, оскільки виконує функцію механізму зв'язку з реальними процесами і служить основою для коригування вихідних даних і імітаційного моделювання. Відомо, що проведення різноманітного роду спостережень супроводжується високими витрата;,щ праці. Тому в роботі Приділяється багато уваги не тільки традиційним методам збору і обробки статистичних даних, але й організації такого обліку і контролю, які б не дозволяли втрачати необхідну інформацію. В роботі запропоновані й обгрунтовані зразки документів обліку переміщення допоміжних об'єктів виробництва, а також експериментально випробувані способи обліку відмов інструментів в цехах механічної обробки масового виробництва. Такі документи дають можливість вирішувати складні ймовірнісні задачі.

4. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ

1 Блажиевская А.В. Автоматизированная система структурного нормирования труда II Проблемы современной экономики, нормирования затрат и результатов труда: Сб. докл. и тез. межрегион. науч.-практ. семинара.-Хмельницкий: ТУП, 1996.-С.51-56.

2.Блажиевская А.В. К вопросу о комплексном нормировании труда // Технологічний університет в системі реформування освітньої та наукової діяльності Подільського регіону: Тез. доп. наук.-пракг. конф. Ч.2.-Хмельницький: Технологічний університет Поділля,!995.-С.221.

3.Рец А.В. К вопросу о комплексном нормировании труда основных и обслуживающих рабочих // Проблемы труда, экономики и экологии: Докл. и тез. теор. семинара,- Хмельницкий: Хмельницкий технологический инстюуг, 1994.-С.34-40.

4.Рец А.В. Описание автоматизированной системы расчета трудоемкости заготовительных работ //Проблемы труда, экономики и экологии: Докл. и тез. теор. семинара.-Хмельницкий: Хмельницкий технологический институг,

1994.-С.74-76.

5.Рец А.В. Структурные нормативы связей и затрат труда в производстве // Проблемы экономики, оплаты, и нормирования труда в условиях формирования рыночных механизмов: Сб. докл. между нар. науч.-практ. конф.-Хмельницкий: АО "Хмельницкий завод КПО "Пригма-пресс", 1995.- С. 182183.

6.Рец.А.В. Математический алпарат нормирования труда обслуживающих рабочих // Проблемы экономики, оплаты, и нормирования труда в условиях формирования рыночных механизмов: Сб. докл. междунар. науч.-пракг. коцф.-Хмельницкий: АО "Хмельницкий завод КПО "Пригма-ггресс",

1995.-С.184-185.

7.Рец А.В. К вопросу о создании структуры АС нормирования труда основных и обслуживающих рабочих // Экономические проблемы развития промышленного производства: Тез.докл. междунар. науч.-практ. конф. Ч.2.-Одесса: ОГПУ, 1995.-С.72-74.

SUMMARY

Blazhievskaya Anna V. The Structure of Complex System of Rate-Fixing in Direct and Indirect Productions. Thesis for a degree of Doctor of Philosophy (Ph.D.) in Economics, speciality 08.00.07 -Labour economy, Technological University of Po-dillya, Khmelnitsky, 1996.

The thesis is a manuscript containing the researches in region of studding correlations between the direct and indirect productions and creations on this base the structure of system of complex rate-fixing.

АННОТАЦИЯ

Блажиевская А.В. Структура комплексной системы нормирования труда в основном и обслуживающем производствах. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности

08.00.07 - Экономика труда, Технологический университет Подолии,

г. Хмельницкий, 1996.

Диссертация является рукописью, которая содержит исследоваїшя в области изучения взаимосвязей между основным и обслуживающим производствами и создание на этой основе соответствующей структуры системы комплексного нормирования труда.

Ключові слова: нормування праці, норма, норматив, структура, імітаційне моделювання, модель, автоматизована система, стохастичний процес.

ТУП. Зам. № 303, тир. ЮО , 1994 р.