Территориальная организация занятости и механизмы ее регулирования в условиях становления рыночных отношений (теория, практика) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Территориальная организация занятости и механизмы ее регулирования в условиях становления рыночных отношений (теория, практика)"



■■■ п,р адем1я наук укра'гни 1нститут економжи льв1вське ВШд1ЛЕННЯ

На правах рукопису

Птолич Михайло 1ванович

територ!альна орган!зац!я зайнятост1 та

мехашзми п регулювання в умов ах становления ринкових вщносин

(теор'ш, практика)

Спешальжсть: 08.С0.04 - Роэмадення продуктивних сил,

еконоппкп райотв УкраУнн

АВТОРЕФЕРАТ диссртаци на здобуття.наукового ступеня доктора сконор-ичних наук

Л1.В1В- 1904

академы наук у краши {нститут економйси льв1вське в!дд!лення

На правах рухопису

Птолич Михайло {ванович

ТЕРИТОР1АЛЬНА ОРГАН13АЦ1Я ЗАЙНЯТОСТ1 ТА МЕХАН13МИ П РЕГУЛЮВАННЯ В УМОВАХ СТАНОВЛЕНИЯ РИНКОВИХ в4дносин

(теор1я, практика)

Спещальтсть: 03.00.04 - Розмщешм продухтивних сил, економжа районш Украша

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобуття наукового ступеня доктора еконошчних наук

Лыив- 1994

Дисертац1йН£ робота виконака у Львгвському В1ДД1леяш 1нституту економгки АН Украхкл.

Науховий консультант - доктор -еконо;л1чнпх наук,

професор ЗЛУПКО С.М.

0ф1ц11^нх опоненти

Проз:дна установз

- член—кореспокдакт АН Укр-пнк, доктор економхчкгх наук, професор НЗЗЧЛС1Е12 Л.Х.

доктор економтчних наук 0НЛЗЗКК0 В.П.

доктор еконошчних наук, професор КУЗЬЖН 0.6.

- Кауково-дослхдкий економгчний институт Шшстерства еконо:лки Украхки.

Захист дисертацп вхдбудеться " 1994

Р

о *' год. на зас!данн1 спещалхзованох вченох ради Д 016.39.03 по захисту дисертащ'й на здобуття каукового ступеня доктора економхчншс наук у Львхвському вцдолешп 1нституту еконшхки АН Укра1ни за адресов: 290008, Лъв1в, вул. Театральна, 17.

3 дисертащею мокаа ознайомитись у б:бл1отец1 Львхвсь-кого вздйлення 1нституту економхки АН Укра!ни.

Автореферат розхслашгй ц " сГ^^Э^ 1Эд4 р.

Вчений сехретар спевдал13овано! вчено? ради кандидат економхчшк наук

ЮВГАНЕЦЬКИй В.1.

X. ЗдГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. ■ Актуалънхсть яослшкенля. Перехад економхки Украхел вгд ада i лг с тратавно-командко £ система до ринк обо! енонсмхкя молша ввзжати визначним явищем за сво1мя масштабами х значениям» Вгя вимагае невгдкладкого й ефективного розз"язакяя широкого спектра теоретичних г практичяих завданъ. Сдяе з найскладшлих серад них - цэ проблема зайнятостх наса— ланяя.

Дскор1нна зм1на органхзаци виробництва, поворот до ково1 екоког.ичкох системи господа рвваняя,. як свхдчнть досвщ бзгатьох крахн, на переходному етап1 супроводжузтБся соцхаль-яоэ напругою, зумэвлеяоя новизною жяттевих ситуацхй, зниженням зсяттгвого р1впя населения, хн.^'жпйнймя процесамл,. псявога без-робхття. 3 ускладяенням с о цIалья о-економ гчних проблем суттз-зих змхн зазнае система трудозайнятост1, що сзози суттю, зпрямован1ста г соцхальниш наслгдкамя безпосередньо зачхпав ,1атер1альйх хатереся мхльйон1В ладей.

Складшсть вказанях проблем посплветься яасамперед тш, ю вони роэв"язуються в неординарному для науки х практики ¡ередовадх, у соцхальяо-економхчнхй систем1, успадкован1й ввд юталхтаризму та колонхалхзму з усхма шима атрибутам, в словах становления I розкрхпаченяя стари тоэзрно-грояоЕИХ идносин, необххдностх вмоктуззння ринково-вартхснпх тзаг.елтв, юдояаная екэномхчяох кризя, формуэаняя нацхональаох економхки : розбудови.деряавп.

Ситуацхя значноз мхроз усклзднвзться допущениях асмид-:амя I непослхдозн1Стя_ у проведеннх реформ, оскг-тькл окремх зходи, цо здхйсагються Урядом т-з Верховною Радов крашя, па по своп"! сут1 радякальнимя. Все не та хнях чияняки прлзвели о спаду мотиваци працх, трудового збеентегзму на дернааяях хддриемствах, аяат1х, байдузост1 г морально: втоми зяачнох астияи ладей, якх десятхихттягш ярявикди до ритму жаття, апрограиозаного влзднимл структурами т наказа:,а з центру.

На грунтх нэдосконалого законодавстЕЗ, нообдумано! 1<5ерал13ац!1 цхн проросли мафхозкг клана, сформузаляся тхньо-х хорутлпованх струятуря з домшантои пряхватлзацхЗяях ¡нте— эсхв. Сяецхалгзуючись на перепродам тоэархв, рхзяяцт в ц:-

нах, валютних ыах1нах;1ях зона зосередили в cboíx руках значнх багатетва, зайняли чимало працездатного населения, в тому числ! i вес око í квал1ф1кац1х, створшш тло, на ккоглу сформу-вався "дикий" ринок робочо: сиди, який съогодк: за ошнками спешал:ст1в вхдволшае майже третину працездатнпх.

Таким чином, основна сфера лвдсько1 дхяльност: - правд не стала тем детермхяантом, що консолщуе народ, а силою його розяешенЕя i дезштеграцп. Абсолютна бтльзнсть пращлочих, створюючи матерхальнт i духовит híhhoctí, не мохе забезпечити собi гiдне людини киття; в той se час нй значка верства насе-ленЕя, далека в:д проблем утвердаеняя дерЕавпост1, не гиве за рахунск результат1в свое: працх. Така ситуация може призвести до негатжвних соцхальних на«пдк!в.

В таких обставзнах головне зандання еконоглтчно! науки полагав в поиуку ефективних форм i методов розв"язашш су-сшлъвих суперечкостей, що склалися в сфер: прац: та зайня-toctí, на ochobí використання cbítoboro досвтду, кояструюзан-ня ефективних ыеханхзмхв регулювання трудових в1дносин, адап-товаши до динам:зму ринковшс умов господаршваяня.

Анализ досв^ду регулювання зайшшстю крахн з розвину-тими рнвковими втдносннамк, ахзнання cyri i багатогранност! цих явщ, об"ективно птдводкть до висновку, до основное його ознзкою е регхояал!зац1я управления вздтворювалыдаш провесами, що вимагас формування ефектнвного механхзыу територгаль-Hoi caMDoprñHÍ3ai:ií систем зайнятостх. Розв"язання проблем на какроеконешчному píbhí мохе бути ефективним тхлъкя при всесИчнгй дтдтршяц 2 активному спрнянн! заходам на мысроехо-ном!чаетчг píbhí; здатаих значно шдвищити роль територаальнш opraHÍB унравл1ння У проведенн1 активно! пол^икн зайнятост!, виходячи Í3 екенокпчних, сошальних, демографхчних, психоло-гтчеих, етнокультуряих i екологтчних умов розвитку kdshoí таксоиетрично: одинивд.

Саие тоиу економ1Чна реформа, що здхйснюгться в нашхй KpaÍHi.B першу чергу повинна сформувати реальяг умови для зьпцнення periовально! лаяки управления, що шдтверджуеться : досвхдсм крззн s розвинутою ринковою економгкою. Територхаль-не регулювання трудовими в1Дносинамл в умовах адаптавд! екон! «iей до ренковех методхв стаз не просто кошшв1сги, але i . объективною веобХ1Дн:стю. Де означав втдмову в:д виключно

субордянованях вгдносйн типу: економхчно херувчий центр - • рег1он - пхдпризмства,. В основу економхчних вгдносия на ргз-них конкретно злзяачеяях рхвнях управления- поаяннх бутя покладенх принципа дглового партнерства, спхвробхтництва, еко-номтчнай рацгонал^зм, взасмна алгола, врахуваяяя хнтереохв. ЦЗ дсяоргнно ЗМХНЮС ЛОГ1Ку СЯСТеМИ уПраВЛХННЯ,. Д13В1СТЬ- якох в територгальному угхравл1ннх е дуже актуальною.

Екошжхчнх реформа, полхгоном яких г регхон, в силу хстотних теряторхальних вгдахнностей у рхвнях зайнятостх населения» яро$есгйно-квал1ф1кацхйних, освхтнхх, демограф1чних, етнхчнах та хгапх характеристиках трудового оттенцхалу, роз-вятку виробяичох х соцхзльнох гнфраструктури — це кадзвзчаЗно сяладний х суперечливяй пронес» Особливостх у темпах I ефек-тивност1 проведения еконо.\йчних. перетворень, необххднхеть врахувакня зярокого спектра фактор1в•вдклакалз хнтерес вченях I арактяхпв до глябокого аналхзу функтояузання снстеми зай-яятостх на региональному рхвн1 управления. В прахих З.О.Ащцц-енка, Я.К^Безчасного, С.Х.Баяцура, 1-К.Бодяар, М.1.Дол1шяього, С.М.Злудка, Г.С.Ощя» 1.1.ЛуН1Нова, Г.С.Маслово!, З.В.Онхкхен-ка, З.Ф.Онищенка, СЛ.Пироякоза, ВЛ.Пили, С.МЛисареяко, 1.С.Суворовох, М.В.Шаленко, М.ГЛумаченна- та багатьох 1шшх вчених розкривааться рхзнх аспекта територхзлъного управлхння. Разом э тем дослхдження ихз! проблематики энаходяться на початков^ стадп, багзто методичнлх та органхзацхйних аспектов роргяування- нэхенхзну територхального регулиаанаг зайнятост1 залежням чпнеи не розхсрятх, а тг науковх доробки, якт язпра-дьовазх з процес1 реформа, не доведет до ргэкя практхгчного зикориетайЕт х не врахавуэть вехе! мхшгазостх ршшзвнх езтуа-ххй. Праяцнпово нового лхдходу.вшагаз йормуваняя яотизацхй-юго глехаяхзму эайнятостх, залучення до нього яацхональнзх, )еГ10яальяих I загзльнолвдськях цхнностей. Рзгхояальна ерганх-¡ацхя слстемя зайнятостх повинна арахпвузати дер.г.авотвсрч1 [роцесп, зокрема зв"язан1 з розбудовоа национально! економххи.

Цх та 1ншх моментя ветначаать тему, саргслуваншх, мз?у, .редглет, об"зкт, завдаяня та хнетрумзятархй даного дисертз-дйного дослхдаення. *

1.2. Мета 1 завдання дослокевня. Мегои дисертагцй-нох роботи е досшджеяяя совдадьно-екояшхчного зьисту I природа системи зайнятостх в умовах формування национально! економпш та п адаптацН до ринхових методхв господзрЕ.ваакя. На щй основ1 розробляеться теоретична концетия формузання територ1адьного механ1зму оргашзацп . зайнятостх, з"ясову-еться ёого змхст х структурно-функщональнх подсистема. Особ-ливе мхсце выводиться анализу головнис передумов форлуваяня територхального механхзыу регулввання зайнятсстх, здатного забезпечпти ефективне и фуиншонування, нейтралхзувати нега-тивнх процеси на ринку правд.

Для досягнекня поставлено! мети, в дисертацхх розвпя-зувться так1 завдання^

обгруятована сутнхсть г сосйгльно-економтчка прлрода . системи зайнятостх в умовах трансформацхх еконолики до ринко-вих В1Дносин; .

розкрита суть системи социального партнерства, його принцигш х мехашзм фушяцонування г екрношцх переххдного типу;

з"ясована суть форы х ме?0Д1В макроеконоахчного реху-лвваняя зайнятостх на основ! розробки прогнозхв 13 врахузанням цнклхчних колнааш. в ■економхцх, розрооки хшархантнизс нац!о-надьнкх програм -зайнятостх залеано вхд економ!чно! сятувцх! з крахкх, рои фхнансово-^редатних вакелхв у реад1зац1х полхтя-ке &а£нятостх; - / \ '

вязначано ©сиоэш «нозетчнх. перЕДумови фэрмувавна •зераторхального мехашзну рёгуловаавя зайнятост!;

розроблеяё концептуальна модель територхальвого кгха-нхзму органхзацх! зайнятостх, магододог1Чн1 дринцшш йото . формузання, рег! онагьт фактора його фушшдовування;.

зпясовано компонентах х структурнсНЙГнкщ онахгьн1 пхд-. системи ТМОЗ, обиектв, субпекти х засобя регуэкшавня ззйня-тхстю населения; '■•-

запропонована система, що передбачяе диференцхаихю платежи у шсцевх фовди зайнятостх, субяектами тосподаразан-ня на основ1 5х хндивхдуапьното вкладу 8 роэвияэвЕня проблем трудозайнятост! в регхонх;

■.. проведено анэлхз ринку пращ областей зона Украхнських Карпат, з^ясовано основах.фактора, що спрзякгь пхдтрлианнэ

досконалох конкуренту I, забезпечують соцхальний захист у сфер! вгдтворення'як1сного трудового потенщалу;

прраналхзовако демографину структуру безробхтних, запропоновано. оптимально шляхи забезпеченяя трудозайнятостг осхб.з пониненои.конкурентоспроможнхстю на ринку робочох сяли на основх врахуванкя сощально-пскхологхчних харзкте-, ристяк, професхйно-нвалхфхкавдйного ргвня, етно-культурнях умоэ розвитку, трудових та 1нших традицхй..

Г.З. Ноетиет, об "акт I методолог тя дослхджекня.. Предметом' досл1дхенкя в: соцгально-економ1чнг та органхзацхйно-методичн1 проблеш формуваняя тернторгального механизму орга-' нхзацН зайнятостх населения в умовах созбудовя нацхональнох еконоихкя, адаатац1х регхонального государства до рйнкових вхдиосгн.

. Об"ект досл1даеняя — система зайнятостх населения Карпатського рэггону, и оргаяхзащя х мотпвацхйнх мехаизмп ефективяого' викорястакЕя. трудового потенщалу в перход стансв-. леняя ринку прац1, срхцально-демографхчна структура безроб1?-еях, проблема регуазваякя трудозаЗнятост1 на етапх трансформа— цхх регхояальшвс вхдтвориваль'яшс процесхв.

Вабхр обнек?а дося1дкзнкя поясеюзться багатьна чяшшка-ш, а насампёред особливостямз г вагойгстш Карпатського регхо-ну в розбудоз£ економхкя 7кра1нн.

'. Рогмахттяя природшпс утдоз,-вгсскоэ густотою населепня, !нш235> особдязсстякэ характеризуемся 'заххдноукрахясышй регион, а янсгду. майте половина людей прознваз в" листах. 3 рз-•гхонх'найбхльа.урбайхзоваяш 'е Яьвхвськэ /оТ % мтського населения/, ЕаГглзЕзе - Закарпатсыга 'облаетI /42 %/. Характерною длд регхоЕу е Еизкса чзсткалэдей працездатного вхку. Ниячям, нхя'в цхлому по-Украхнх, в х.-риель зайнятостх- працездатного населения. Зокрегла цо зластззо для Г1рських районгв, дв ке зайнято прпблпзно 20 вхдеоткхв населения. Станем; на I С1чкя 1993 року в областях Украхяських Карпат чтсе,тья1сть зарзестро-ванпх безробхтшпе в'органах' державно!.служба зайнятостх склада 16954 чоловхк, або 24,1 процента ввд хх загально! кхлькостг а Гкрахнх.

Методолог1чнсю базою досладження с сучасна економхчна Teopin, дослхдження ухсрахнських та зарубшшх Ечевих з проблем удравд1ння сусшльнсн-економхчннми процесами, пакет законодавчих та нормагивких ахтхв з питань регулювання зай-нятостх в умовах розбудови украхнсъко! держави, розвитку тер2тор1ального саыоврядування.

1вфогкацхйлу базу робота стаыовлять ыатер1алк дерганного та обласних цонтрхв зайнятостх Карпатського региону про стан ринку npaai та еощального захисту населения, результа-ти соцхологхчних дослхджеиь, а також дав1, опублхкован1 в монограф1чнхй лхтвратурх, наукових записках, перходачн1й npeci. Широко використанх особист: дослхдаення автора, пгд керхвництвои якого кафедрою економхчнох Teopií Уягородського державного университету виконано госпдоговхрну тему "Бдоско-валенна зайнятостх та використаяяя трудовях ресурсiв цигансь-кох вародностх Закарпатсько! облает!" /Дерзреестрацхйний номер 25-89/, участх у викокаклх теми Львхвським вхдахленням 1нституту економхки АН Украхни "Дослхдити трудовий потеншал Заххдного регхону Украхни i роэробитн рекомендацп по удоско-наленню соцхально-ековомхчного механизму його ефективного внкористанля" /Держреестрац1йний Jé 01.9.000443394/.

У дроцесх дослхдаення вккористовувались метода логичного, структурно-функцх овального аналхзу, кдасЕф1кац111 i ста-гистичних групувань, аналхзу i синтезу даних ринку правд, стану «айнятоегх -населения а Кардатському регх.онх, графхчнх, еко-ноьпхо-математичнх та ifi.

1.4. Жукова новизна роботи подягае в обгрунтуваннх теоретичнше, методологхчних та органхзахийних основ регулювання зайнятостх в умовах переходу до ринково! економхки. Це проявилоси в:

I. Системному aHaJÍ3i зайнятост1, яка вкличае природко бхологхчну, освхтльо-дрофесхйну i соцхальну кошювенту з бага точиселышми динамхчкиии i взаемозалеккиыи елеыентами, що в нових уновах економхчяого розвитку трансфорыуе мотивахцйний кехаяхзы регузшвання грудозайнятхетю вхд безпосереднього вшш ву на людськх ресурси до управлхнвя сощально-еконоипчшш се-рэдовищем функц!онування робочо! силе.

2. Розробцх механ1зму соцхального партнерства» як не-; обхтдного хкституту гар!Л0Н1зац« економлчяих 1нтересхв держа-вя, трудовях об"еднань пратцгочих та наймодавцгв в умовах адаптацхх зкономхки до ринкових реформ.

3» Зиявл&ннх оснозних економхчних передумов формуван-ня територхального механ1зму органхзацхх зайнятостх» элементами якого в реформа вхдносан вяасяостт х децентралхзацхя управлхння. Зоил передбачаэть створеяяя соцхалько-еконсмйно-го середоввда в рег1о:п, яке дозволяв мхсцэвим органам влада реалхзувати право власника по вхднозенню до вс1Х господарсь-кях оуб"ект1в, розмщених на 1х територи, формуватя джерела финансово! база територ1й ял матерхально! основа забезпечення ефективнох полхтика зайнятостх»

4. Розробцх концептуально! моделх територхального ме-хан1зму орган1зацх1 зайнятостх, рэгхональних факторхв його розаитку, принципгв фушидояування.

5. 3"ясуванн1 структуряо-функц1онадьяих пхдсистём територхального махаяхзму орган1зац11 зайнятостх, об"ект1в» субмек-гхз 1 засойхв регулзовання»

6. Здосконалеян1 методолог^ формуваняя територхального ринку робочох сили, цо вяступае в ролх стрккня мехаяхзму регу-лавання зайнятостх, за допомогою якого оптимхзузться структура зайнятостх, досягаеться збалансоваяхсть пропозиц11 робочох сили з попитом на не5.

7. Проведешп сегментного гязлгзу ринку робочп! сили Карпатського•регхону в розрхз£ демо-егсономхчнях груп безро-бхтних, пргпян, характеру I форм безробхття.

8. Обгруятувакнх методологиях, г методичяих апссодхв до впзначення рег10нальнвх резервхв робочох сили, виявленнх основных эляхIв раш опального гх вякорястання на основ: зрзху-вання профес1йно-кваЛ1ф1кащйпо1 структурп, соцхально-психоло-Г1чнпх характеристик, етно-культуршос умов дхяльностх.

9. Обгруятувашп механ1зму екэяомхчного стимулзозалня суб"ект!В господарвзання в хнвестуваяя: виробняцтва, стноренн:

НОВЯХ рОбОЧИХ М1СЦЬ.

1.5« Теоретична г прагтзчаа зиагзшсть, Хеоретачкд значизнсть результат гз дэся1дг.2кня сояягае з сормувэшг зовах

знань про сощалъно-економхчну вимхрн1сть сийтеш зайнято.ст1 в ринкових умовах функцхонузання нащональнох -еконоаЬси, визначешп м1сця 1 рол: територхй б розв"язанн1 проблем трудозайнятост1. Поглиблення теоретичних зяань дао можли-вхсть критично переосмислити успадковая1 вхд тотал1тарко1 система метода I орган1зацх&п форми управления трудозими В1ДНосинамЕ з тим, цоб привести хх у в1дповтдн1сть з карди-нальшаш змхнамк в економгчному мехак1з.\п господарювання 1 новиш завданняик в совдально-еконоьпчному розвптку рег1он1в. Найважливхшиы поворотяим пунктом у теоретичних поглядах е практично однозначне визнакня того, що заходи на макроеконо-ыхчному р1вш, зв"язан1 з реалхзацхею лолхтики зайнятостх, не могутъ бути усшдно ррзв"язан1 без удоскокалення теряторхалъ-нох ланки улравлхння» Отке, практична знача::сть дослдаення, зв"язана з необхшпстю формування територ1ального мехая1зму органхзац11 зайнятост1, здатного забезпечити ефйктивне фунхс-цхонування трудозайяятост1 з метою пхдвицення в1дповхдальност1 реНонхв за ефективне вякористання трудового потенциалу та здтйсненкя заход1в соц1ального захисту населения. Системний П1ДХ1Д до формування ТМ03 дозводяе забезпечити цШсшсть рег1овального управл1ння, активно впливати на вс1 фази вхдтво-ренкя робочох сиди.

1.6. Впровадження результатхв досдхяження. Викладен1 в дисертац15 результат« дослхдаень використан1 у наукових звхтах х доповщшх записках, надхсланих. у ддректизвх органи управлхння. Препринт науково1 доповш "Проблемы совершенствования системы управления трудовыми ресурсами /методологический аспект/", шдгоговлешхй у ствавторствх, рекомендований держ-планом Украхнг /лист № 19-117 /303/ обласним В1ДД1лам по пращ для практичного використання ними в управлхкнх трудовими ресурсами. Ряд методачних рекомендадай по розробщ прогнозхв зайнятост1, методичному забезпеченн1 хнформац1йних процесхв регулЕВаяня зайняюстх використаш Закарпатським обласшм центром зайнятостх населенна, науковий звхт "Проблеми зайня-тост1 шгааського населения 5акарпатсько1 област1н включений. ь регхональяу програму зайнятостх.

1.7. Апробашя ообота. Теоретичнх положения дисер-тацхг апробоЕанг на наукэво-практячшк конференцхях: "Еконо-мтчнх проблемк збалансозаносп робочих глгсщ. з трудовями ресурсами" /Ки!в - 1987/, ;Л1.таародк1й наукозо-практичн1й яон-ференци "Карпатя - Украгксышй мхст в Звропу: проблема I дерслективи" /Львгв - 1993 р./, науково-практичнях кояферен-Ц1ях з пктань ефективного вккорястаяня 'трудового потенциалу у: Чернигов: - 1991 р., ¿ьвовх - Г991 р., Уясгородх - 1991 р., Мархуполх - 1993 р.

Наукоз! результата дасертацхйного дослхдзення опубЛ1-казанх а 33 працях загальяям обсягом 45 друкованих аркулхз, в тому числ1 э монографиях "Маневр трудовыми ресурсами" /Ужгород, "Харпати", 1990 р. 5 д.я./, "Зормуваяня- еконо?л1чного мекаагз:." рэгулювання зайяятост! в рювах становлення риякэззх 31Дносяя " /Узсгород, "Карпатп", 1994 р. 10 д.а./, колектизнхй. монографи, трьозс препряятнях доповгдях, бролурах, статтях в нуразлах \ яауковях збхрнлках, методичних розробках г рэко-мездац1ях дярехтявним органам.

1.8. Структура т обсяг дисертацх!. Структура дясерта— цхйно! робота назначена посл1Доэнхстз розгляду теоретякс-мето-дояогхчяих проблем формуэанкя територхальяого мехзнхзму оргаш-зацп зайнятостх, з"ясування його логхко-хункцгоыалъяог та органгзастйяо-екояомтчнох структура. У вступг з"ясовуються актуальность I стан вивчення проблема. 3 лерзгй гдавт дослх-цжуються теоретичя1 аслектя система зэйнктостт з умовах адап-гацхх бкономтки до ряЕкоэих мэтодхз господарааання, у дэтггл рлавт розглянуто основкх екояомгчя1 передумози формузання гериторгального механизму оргэ"гзадх1 зайшгтостх. Наукозо-ктодолог1ЧН1 подходи формування мехакхзму регулюиання зайня-?ост1, його суть та срганхзацхйно-екояомхчна структура розглл-сашться в тоеттй. главг рсботп. 3 четвертой висвхтлено ш.р?я-¡труктуру ринку робочох сили. П"ята глаза дясаэтэци присшпе-:а зналхзу ринкIв працх областей Карпатського рогхоку, ппзчен-зз демо-еконтпчко1 структура безроб!тнях, заявлению ос;;э?г/:с ричля, що генеруэть утлози для дисбалансу мт:к пропоз.тцхса ро-очох сили I попитом на нах.

Зисяовки узагальшоють теоретичнх й практкчях результата роведеного дослтдаення.

2. 0СН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦП ТА И • ОБГРУНТУВАННЯ.

2.1. Основним вих1дним принципом, що визначае суть теоретично! концепц:и досшдження, е трактування зайнятостт як вхдтворювально! системи, цо включае.соцхально-екошлпчну, природно-б1олог1чну, освхтньо-професхйну," етно-психолог1чну та хши компонента з численними динамхчними : взаемозв"яза-ними елемеятами. Автор виходить з того, що субстанция зайня-тост! включав фази - формуваняя, розлодхлу, перерозподхлу I використанкя трудового дотенцхалу« Таки2 методолог хчшй лхд-ххд дав ыождив1сть забезпечити едкость елемектхв щл!сно1 системи упрахшння I його обиекта - системи зайнятост1, що духе важливо як в теоретичному, так I прикладному аспектах. Система зайнятост1 та хх компонентна структура - це продукт розвитку населения, взаемодп суспхльства I природа, матер1-ального 1 духовного виробництва в простор1 й час1„ Через те система зайнятостх мае рег1ональнх властивостх, якх вгдобра-асавться в слецифхш формуванвя трудового потенциалу, визяа-чають його цхнвхсш орхентацП, поведхгку, щльову установку, Повнота реалхзац« I рхвеяъ ефективностх використання трудов! го потеяцхалу значноюьпрою визначаються ефективн1стЕ управл!) ня, вдатного врахувати репояальну специфгку формування снсТ1 ми зайнятост1 I виробити дйов: механхзми I ехономхчнх вгшел включения працездатяого населения в економхчякй процес, дося: нення кисского ступеня кхлыпсно-як1сяох збалансованостх ро-бочих мхсхо. I трудових ресурств. Досягнення хдех мети вимага значних зусиль по формуваккю регхональнох систгмя регулюаакн зайнятост} з гнучкш поеднанням економхчних, соцхальних та органхзацгйних заход 1в, здатних забезпечити ефективну зайня-тхсть з урахуванням хнтересхв людини х цхльовими орхентащяы суспхльства.

2.2* Врахування особливостей сучасного етапу розвитку суспхльства, зв"язаного з трансфорыацхею його до нового тис ного стану, I зумовлен! цим прочесом глибокх зм1ни в сферх зайдятостх дають ыожливхсть зробити висновок, що це складна багатоасяектна ватегор1я. Бона включав широкий спектр соцхал яо-вхономгчягх вхдноеин, зв"язаних з форыуваяням умов для

самореалхзащ! в основой сфврх ашттвдхяльностг додай - пращ, на основ1 пошхту г пропозицх! робочо! сили, конкуреяци у вгдпсв1дн0ст! 13 особястями 1нтерес&\1И I потребами колено! лядяни, 11 соцхально? захищеностх.

Дака деф1К1Цхя вхдповщаз лохлих переходу до ново! соцха.-:ьао-еконсм1чно1 система господаротання 1 базузться на основах економ1чних вахелях та об"гктивних. економхчких законах функцхонування ринково! экономии, а сам процес заЗнятос-Т1 опосэредкэзусться рпнком зсбочс! сили, до яадаз а о г,г/ ряд спецяфхчних ознзк. Суть останн1х проявдязться в тому, що зс1 соцхалъно-екояомхчн1 вгдяосиня, як1 складаються на рияку робочо! сил?» мхх зласнакали робою? сили : працедавцяма, вста-нозятоться по горизонта,« на основ1 найду робочо! сили г контрактно! система. Це, в свою чергу, створюз утлови для зхльного золевиязлення коаксш ладяною сфери г мхсця прикладан-ня прахц, ззхльнення ввд прдмусоаох праги, свобод:: перемтаен-ня по терктсрН кра!ни I за П межами, реягму працх I т.д. Тактично, проголо'лузться новяй рхвень задоволення потреб лю-дияи з праги, коли основшш мотивом трудово! Д1яльяост1 стас ларокиЗ спектр факторхв, виршалъна роль серед якях налэжить особискш 1ят8ресам.

На баз1 реформуванкя в1дносин алэскостх, в основ: якпх лехить демонопол13ац1я, роздеряазлення I прязатизацхя еконошки, об"ектлвно т р а не фо рглуют ьс я умовя для зибору шх зайнятхетв I незаЗнязчстю, свобода вибору трудово! дхяльностх у в!дповхдност1 з нрофес!йно-квал1ф!кап1йною пхдтотозкою, зд1бностями- та покликаннягл, тобто особ ода пропозицх! робочо! сили. 'Це означав, що заачнек» м!рою звуяузться сфера адлизу з боку дераавндх Ьрганхв у регулюзаннл заИнятостх населения, ■ оск1ЛЬки кенна ладана моле сзмостгЗяо аибнрати об"акт засто-суваяня своз! праци На грунт! приватно! власностх формуються вхдносяни, якх дають право займатися бизнесом, тобто зхдкря-вати саою власну справу, безпоезредньо б рати участь у трудовому процесх, найдтати робсчу силу, купузати акц:!, сблхгэцх:, хнах цхнн1 папери, хквестувати хх у нерухомхеть х т.д. У.оина передбачати, що з лосяленням процесхв роздарта^текня х яриза-тизацы вкономгкя, активно будуть складатися умовя диверсифх-кзхдгх ззйяятости Це обумовлветься поелленням тендекцы до кхлькхеного зростання прахцвникхв, у яках дзерэлсм доход!в

порад 13 заробхтною платою, стае участь в додатковому продукта через вдшп папера, пах, фонди тощо. Цю тенденцш сл1Д розглвдати як одну з монлиаостей поввдшого I ефективнхшого використаняя свое! правд I каш талу, реальну передумову ,роз-ширеняя сферп прикладаняя правд.

Вказаш особлизост: генерують глибок1 змхкк в меха-н1змх регулювання трудозайнятост1. Теоретичною I практичною новавдею модел1 регулювання трудовлх вхдносин е необх1ДК1сть уже на переходному етавд до ринку змхстити акцент з безпосеред-нього, прямого управлхння об"ектогл, тобто люде ною, на непряме регулювання через совдально-економтчне середовдде И функцт о-нування, основу якого складас мотивавдя трудовох Д1ЯЛьност1 -овднка робочо? сиди, зм1сТ I умови правд, мояливост1 профе-С1йного зростання, перенавчання, одерланкя ново! професхх, совдальне забезпечення на випадок тимчасово! незайнятост! I т.д., в сукуяност1 з демограф1чнкми, екологхчнкмк, психологхч-нимк, етшчкиыи умовами I факторами впливу на поведхнку людей.

2.3. Шзнання сут: х багатогранностх процесхв функвдо-нування ринковоI економши в ход: економ1чнох реформи об"ск-тивнс пщводить до висновку, що роловною особлив1стю ново! економхчно! скстеми е рег10нал1завдя вхдтворювальних процесхв. Це дае пвдставу стверджувати, що процес розмеяування фуяквдй управл1нш М1ж економхчним центром та мхсцевими органами, у тому числх в структурах "область - район - мхсто - село", не-минуче буде визначати дальний ххд, темой та ефективнхсть еко-ном1чно1 реформи в Укра1н1. Идеться про те, до регулювання вхдтворювальних процесхв, в тому числх у систем: зайнятостх, на макрор1ВНХ може бути ефективним у вападку всеб1чнох вдд-тримки I активного сприяння заходам на мх кр о екон омIчному р1в-нх, здатним злачно пхдвищити роль теркторгальках оргаяхв уп-равлхння у проведении активно! пол1Тйки зайнятостх, вкходячи з екокомхчних умов розвитку кожнох ада1я1стративно-територ1аль-Н01 ОДИНИЦ!в

Акал1з процесхв, зв"язаних 13 погдибленням територхаль-ного под1лу правд та спевдал1завдею виробництва, фуяквдоку-ванням розвкяутих товарно-грошових вхдносин, включениям робочо 1 сели в сферу ринкових вхдносин, даа шдстави зробити м снов ох, що на р!ВН1 територ1х моглизе -ефективнхие розв"язан-

ая проблеми оптимхзаци попиту на працп Ï3 пропозицгею робо-40Ï сшга, рацхонального ïï розпод1лу mis суб"зктамя господа-рюванкя М1ста, району, области Розвиток форм власност! i зиробаицгва, спраяючи. п1дтримц1 збалансованост1 mis загальноэ кхльк1ста рабочих ¡.поць i Н1лыис*и> необхшшх для ïx замещения прац1внпк!в, ïx зхдпозхднхстъ якёсним параметрам вироб-нпцтва, потреби пвдприемстз i фхрм у кадрах з интересами насз-леняя зайнятя наявнх вакантнх М1сця, створюють ултову npiopu-тетного розвитку галузей виробництва, що визяачаить економёч-няй та соцгальний профгль periony.

Окресленяй перелш завдань регулювання трудовях вхдно-спн делегуеться в умовах ринку Ï3 центру на мёсця. 1х склад-нхсть, а тзкох врахування того, що npotiso формування ринку робочо! сили, його шфраструктури не завершений hï хнститу-цхонально, hï функц10нальн0, в епхцентр scisï роботи ставить необХ1дятсть розробки механизму тзриторхальноё оргэшзацзл зай!штсст1.

2.4. -Зормування ефектявного механ1зму територхальнох органхзац11 зайяятосТ1 вголагае уже на перехадному етаггх реформа розз"язаяяя трьох концептуальяих проблем, що зиступаить в рол1 головних переделов ефективяого його фущгцхонуваняя:

- здхйснення поетапнох' децентралхзаци функцхй в упраа-Л1нях зайкяТ1Спо;

- визначеняя ызк фхнаксовоё ca:.ioc7iîïHoc?i регхонхв в реал1зацп заходхв, необх1дних для провед-эняя ефективнох полё-тики зайнятос«; "

- реформуваяня вхдносян власяостх з метоэ над1лення perioHÏB реальякмя правами володёняя, вякористання та розпо-рядженяя закрхяленягл за ними май'нш.

2.5. Децентралхзацхя в ynpaaiiHHi розглядазться як комплексна проблема, що охошпзе не лклз органхзацхйно-ексно-MÎ4HÏ, а й глибиннх соцхально-економ1чн1 вёдносяни. Цз зигигд-вас з аналхзу практики осташпх рокхв, яка перехонливо довела, що деце:тарад1зацхя управления не моке бути зведена .une до розмэаузання функцёй. х прав, а таког ввдпоахдальностх в фопш створеяня спец1аЛ1зоваязх ведомств. Такий перерозподхл Mir <5з бути ефективяим при углов1, що субстанцхя зайяятостх, соцёзльнс-екояомхчяий механёзм, а таяos сукушпсть еконсмхчяого ёнстру-

ментарпо регулюваяня трэдових вхдносин розглядаються в стати-щ, раз i назаввди застиглими, позбавленими внутрхшьох дга- . лектяки. Одяак под1бне припущення е абсурдним. Вхдтворення робочох сили i зайнятост: в умовах фуккцтонуваккя ринково! системи господарства характеризуется високою динамхчяхстю, що практично виключае механ1чний перерозлодхл функц1й, оскхль-ки не усуваються 1снуючх сулеречностх мхж:

- интересами центра, централхзованих галузей та хнте-ресами екояшгчних районхв;

- соцхальними й економхчними критер1ями ефектиЕноси вирооництва;

- недостагя1М економхчним розаитком окремлх Tepnropifi i надопрною концентрацией виробництва в ikcex;

. - галузевим принципом управл1ння вхдтБореяням робочах мхсць i робочох сили i територхальнш принципом управления умовами вхдтворення населения.

lli суперечност1, прямо чи опосередковано, спричиняють тенденщх яеравдопального вакорлстання трудовпх ресурсов, ви-кликають розбалансовашсть мш речовим i особистим факторами впробництва, попитом вироанкцтва в кадрах з ix пропозишею в к1лък1Сно-як1сному вхдношеши на periонально-галузевому piBHi i в профес10нальному po3pi3i.

Orse, децентралхзацгя в управл1НН1 в дксертаци роз'гля-даеться не як самовдлъ, а як передумова, що здатна забезпбчктк розв"язаняя таких заадань: ,

- вретулювання взаемов1дносин мхж централь ними вхдомств ми i територхямк, що -забезпечнть умовк для усуяення конфронта-щг i переходу до партнерства, без чого проведения активно? пол1тшш эайнятостх е проблематичяям;

- передача максимально доцьльнох млькост: функцхй на низовх ланки управл1ння /район, micto, область/;

- усунеяня залекност1 ланок одного pibhh ввд imioro, Езаемозв"язок мхе ниш через координацию за функцхональниш ознаками;

—.формуваняя матерхальних умов i фшансовох бази perio-hib для забезпечення процесхв вхдтворення робочох сили та ефективного if викоркстання;

- передача окремлх питаю» - м1итеритор1альний перерозпс Д1л робочох сили, формуваняя ¿ктелектуального потеяцхалу,

ярацевлазтування окремих демоеконом1чюи труп населения, со-цхальняй захист Í3 сфери локально-регхоналышх - на державник рхвань.

Суть проблема децеятрал1зац!г з управлхннх волягае в тому, цоЗ послхдозно, не кзадлячась, розяод1ляти владя1 лоб-HOba:.v3:îHrt, вароб.тяти ?радитпх регионального управлй-хня.

2.5. Реформа в1дносан aiacHOcti виступаз як вузлозий елемент еконо.мгчних яеретворень на шляху формування ринкового господарства. Яроцеси, зз"язанх з реформуваняям вгдзослн влас-яостх, проявляться з рхзнах формах, одяхею з яких в розмеасу-вання загальнодерзавнох i комунально! власностх. 3 результат! до комунальног зласнос^ передано понад 60 тяе. пшхриемств. «lorisy такта дхй зрозумхти неванко. Нагромадження реггональ-ними органами упрэвлхнкя кратичнох маои власностх дозволяя Ьл забезпечити процеся життвдгяльностх на ïx тэриторп.

Якио до оцхнки цдх процесгв пхдходати як до тимчасово-перехадних, а яких комунальна власнхсть вхдгграз роль свое-р1дного амортизатора, покликаного пом"ятаити беэробгття, регулювати темни виз1лъаення робочо? сади, оптамхзувати проце-са формування кадрхв- у bíjuiobíjihoctí хз кон"внктурсио, зо склалася на шсаеаому ринку робочо'1 сила, астановливати кзотя працевлаштуваяня осхб з пошлиною конкурентосдромсжн1стзо на аерход становления позяошнного хнстягуту и1сцевогэ самовря-дузання, то такяй тактичний хвд е зипранцааим. Визнання ас 2ого доц1льностх як стратег1чного курсу реформа власнос?1 викллкае серйознх сумяхви» Зведення змхсту реформувакня власностх до ро'зширення-аерелхку п1дэхдомчих Рядам шдприемств г органiза-Ц1Й е У св01й ОСНОВ! ЧИСТО КХЛЬКГСНЛМ п1дходом до розв"яззн.чя проблзми, за якам неваяко побачати намагакня зберегтп зрхзхчну системулзрарххчного пхдпорядкування, зз яко:о чхтко простираться спроби звузнтя сферу вплахзу perioHia на госаодзрськх зуб"ектя, розмщен1 на ïx територи, цо в сво'хй ockobí v-t-.г-7JS ум она для В1дособленост1 в резл1зэии власностг per i оп.~>.г<? з межах локальних границь комунальиох элзскост:. А не, ло .\.ут:. 53 начав немсадавхсть забезпечення Ц1л!сного ахдхозу до пння в 1дтзорювальними яроцесами, оскхлька з -fee?; :уб"екта господарювания, що перебуваить за î.f-жамя реггтг. --гах opraHÏB управления. Тому додглькгпам з точки зо?у гя

тебе е переххд з!д розмежуваняя власност: до формування тери-торхального механхзму взаемодп тергторхальшхх структур уд-равлхння з господарсышми суб"ектами; Вузловими елементами цього механизму повинен бути: нормативной бвдхетшгй механхзм, який фуккцх онуе на основ: довгострокових стабхльних нормати-б:в, визначення складу джерел доходхв терсторхальних бцджетхв всIX рхвнхв, формування нормативншсв1драхуьай£В7Д прибутив п1дприемств I орган:защй залежно вхд м1спя кожного з них в региональному в1Дтворювальному процесх, ефективностх викорис-тання робочо! силе, участ1 в розмхщеннх сфери приклацання та умов пращ.

Формування механ1зму взаемодп територхй з господарю-ючими суб"ектами дозволяе на основ! економхчних методхв уд-равлхння створити середовшде функщонування шдприемств I оргашзашй незалзжно вхд форми власностх, здатне стамулювати ефектевяе використакня трудового потенциалу I забезпечити диференцхйоваяий дзяххд до оцхнки кожного з них залежно вхд IX конкретно! участ! в розв"язаннх проблеми зайнятостх.

2.7. РозБ"язання складного вузла проблем формування територхально! органхзац:! зайнатостх аимагае кардинальнжх змхн у сфер! фхнаясових вхдяосин. Суть !х полягае в сдрямова-ност1 валптночфхнаксовох, кредитно!, податково! I щнозо! пола тики уряду на створення передумов для внутришхх яагромад-гень, формування м1сцевЕХ територ1альних бюджетхв I необххдних 1нвестЕЦхйних фощпв на -безшфлявдйнхй основх. Без цього не можна структурно I якхсно оновити виробництво, диверсифхкува-ти капттал, стимулювати розвиток сфери зайнятостх. Опткмаль-нкм шляхом розвлязання суперечностей, що склалися з сфер1 фхнапсово-кредитних В1Дносин, е розмежування ф1нансхв деркави, територхй 1 суб"скт1Е тосподарювання. Це забезпечить умови для гнучкого поеднання дергавяого бюджету з мхсцевими бюджетами з фтнансуваннх заходхв, зв"язан2Х з проведениям ефективно! полхтике зайнятостх на макро- i мхкр'оеконшхчному рхвнх. На р1ВН1 територхх для фхнансування заход1в на щ ЦМ1 можна бу-ло б використати частину позабюджегяих когшв, доходхв лад-приемств усхх форм власностх зг1дно э договорами в порядку компенсацх! витрат, зв"язаялх з подготовкою для них робочкх кадр!В.

В робот1 пропонувться пёдвищити роль територхй в ко-операцхх фхнансових pecypciB в п1ДГ0Т0бцх, перепхдготоацх тз пхдвищеанх квалхфхкац!! кадрёв, до об"вктявяо заплавав хз яаявяо! спецёалхзаци рег'тонхв з тли» щоб забезпечитя зисоку якхсть яавчання. Обгрунтовуеться необххдЕ1сть диференцхзцхх плата з фонда зайнятостё залаяло вхд рол1 котло! господарсь-Ko'i структура в розв"язаяя1 проблеми трудозайнятостг. Запро-пояоваяо систему, яка дозволяв оцхняти участь господарських суб"скт1в в розв"язая1и проблеми вёдтвореяяя трудового пстен-цхалу periosy та його ефективне використаяяя яа будь-якому таксометричному рхвнх.

Зраховуачи спецафгку розвятку областей зона Укрзхнськлх Карпат, яаявк1сть васоко! гштомог вагя слабо розвиненах з економхчному вхднощеннх райоихз, особливо хх сёльськоё мхсце-востх, та з метою ярискораного розвитку, розшяреняя мояливос-тей у розв"язаннг проблема зайнятостх, доцьтъним е:

- знаяеняя процентно? ставки з податку на фонд спсяи-зання в розмхрг частпяи вятрат нз органхзацпз додаткозих ро-бочих мёсць, пгдготовку i переподготовку робочох сила;

- можлизхсть створюватя за рахуяок прибутку, ¡до заля-шаеться в розпорядкеннх птдпраемств, структурнх фонда, якг не П1длягають оподаткузанню;

- застосузаяяя зняаки з податку на нетто прибуток зорч— дичних осхб, пхдприемств i органхзацхй у розмхрх частики ia-вестицтй на технхчн& переоснащения виробниптва;

- оподаткуваншг за зяизеаиыи процентными стааками за-лехно вёл структура робочох сидя /питшо1 ваги молодi, ххнок, oci6 з понижено® працездатяёстю/;

-' зарахузання до аоточнях затрат на вади сбяадЕэкня, ::;о необхаднё для оргаяёзаци надомяицтза i згропромасловох iлте— грацы;

- розваток мккзгдомчах фонд is роз затку схльсоках р.зло-

Н1В.

3 метою зм1«ненвд фхааясоао: база perхон сз я а? то-г:->:.-£ рхвнем окоясмхчного розвитку нообххдно дозлол::?--'. i.-.i jc? и зата вас оку шалу ка прибуток вгд сяекуллтззно? д:.-гльно -т реалёзацх! тютюаозях та горглчанах зарабга, «гаро'лсэ! rr.y vr.st -якхсяах TOEapiB, що виробляються дэряазяам секторам

реалхзаци предметхв розкоцп. Необххдно створювати територ1-аяьк1 фокди страхузанкя за рахуяок кошпв пхдприемстз i организаций, перераховуючи частияу коятхв вад одержанкх доходхв у фонд сприяння зайнятостх. Зм1цненню фхяансовох бази бюджету областх в nesHifi Mipi сприяло б залучення грошових засоб1В пхдприемств i населения в позабюджетнх доходе для розв"язан-ня проблем зайнятост1 в форм! Ц1льових внеск1в у пидх випуску м1сцевих позек, облзтавдй, грояово-речовох лотерей

2.8. Teopin теркторхального регулювання зайнятостх в контекст1 ринковшс реформ е новою i складною галуззю еконо-мхчно! науки. Складнхсть ix в перлгу чергу детермхнуетьсд об"ектом регулювання, новизною i маслтабнхстю завдань, що шдлягають розв"язанню. Не останню роль тут вдаграло й те, цо протягом тривалого часу вдаовхдальнхсть за стая зайнятос-ti розпод1лялась в основному mis державою i основними ланками хмлерськох-о комплексу. Територхальним органам управления Э1Д-водилася лише роль зв"язуточо1 ланки, а в1дпов1дальн1сть ix за стан зайнятостт носила чисто хмпсзативний характер. Такий п:дх1д забезпечував техяократичне управления лвдськими ресурсами, зорхентоване в основное на К1лыисн1 "паргметри ix ви-користаняя. Враховуючи аномальшсть ситуаци, в дисертацп зроблена спроба з теоретично! та прикладной точок зору концептуально обгруктувати механ1зм регулювання зайнятост1 в peri он! при переход! до соц:ально-ор1снтовано1 ринковох еконо-MiKE. Основою його конструюваяня виступаз ринок робочох сила хнструмеят оптямхзащх структура зайяятостх, ефективного ви-киристаяня трудового потешпалу, социального захисту населения.

Теоретична модель концепцхх територхального механлзму opraHi3at;ii зайнятост1 /Рис. I/ розкрквае його змхстовну, гтруктурно-функвдональну сторони, об"екти, суб"екти i засоси регулювання, а також регхональнх фактори його розвктку, що враховуе економхчнх, соцхалып, демограф1ЧН1, екологхчнх, пси холог!чш укиви i фактори впливу на люда:ну. Слршлован1сть територхального механизму на розв"язання регхональних проблем трудозайнятоси з урахувааням вказаних факторхв ев1дчить, до цс вхдносно sлDкaлiзoвэF.з система з вдльовою установкою на ззбезпечення в!дтворення трудового потеяшалу i його ефективя

о б - е к т и

Фази в!лтворення сис-теми зайнятост! / формування, рогпод!л. пе-рерозяод!л, використа-ння трудового потенц!а лу /

_21_

С У Е " С К Т И Терятор'альн! орган;: у:тазл1ння, трудов! об*еднання. трьохсторо-нн! ком!с!У, асамблеУ, координации! ради

3 Л с О б И Державн! гарант!Т, !.ч-вестиц!". субсид!У. субвенц!'", ф!нансово-кредитн! важел!, нолат-ки, копти фонду зайня- | тост! лсзаСсджетнI кок.т.а

тендекцП" у в! отворен-н1 трудового потекц!а-яу_

статево-в!ксвз структура робочо? сили

зм!ни в профес!йно-га-лузев!й структур!

р1вень розвитку м!чного потенць г!гчу.

еконо-алу ра-

розвигок ринкових форм господарювання

конъюнктура ринку робочо!' сили

профе сIйко-квалIй п шйн! характеркстш

ка-

характеристикк трудового потекп!алу

р!вень доорсоуту на-селення

еколсго-ексном!чн! умови фунта!ояузання трудового потеки)аду

1ктеноявн1сть ш гранитах проиес!в_

традицП', етно-культу-рн! характеристики трудового потенц1алу

Ц I Л !

1. Лосягнення повноУ

I ефективноУ зайнятос-т! населения

2. Забезпечення системного п!дходу ло ре-гулюзання трудовими Е1дноокнами

3. Формування терито-р'ального ринку робо-чоТ сми т& Яого I н— фраструктури

4. Сприяння п1дваден-ню конкурентоспромож-ност! робочоТ сили

5. Стимулювання соз-витку самозайнятост! населения

6. Соц!альнкЙ захист населения в сфер! зайнятост!. в!дтворенн! квзл!ф!кованих кадр!в

7. Мо5!л!зац!я тгрито-р!апьних 41нансових ресурс!в / позабюджет-к! кошти, доходи в!д грошово-речово" лоте-реТ, аука!он!в. м!спе-в! збори / на розе"я-зачня проблеют зайнятост! , фсриування фон-д!в розвитку п'лприем-

НИЦТБ2

1

ПЕРЕ

1ецентргл!зап1я функц!й регулквання сферою тру-дозайяятост! на макро-мезо-м1кроеконом!чному р!внях управл!ння

3

П и и

стратег!чне прогнозу-вання, !кдикативне ллануванкя, програму-вання зайнятост!

!нфраструктура ринку робочо" сили

ф I нансоЕо-кредитне стимулювання зайнятост!

сои!альниЛ захист в сфер! зайнятост! та в!дтворенн! квал!ф!-кованпх кадр! в

нор^ативно-гтравсве заОезгтечекня регул с— вання зайнятост!

Реформування в!днссин власнсст! шляхом формування економ!чногс серч довиаа, ас дае можли-в!сть рег!онам реал!зу-вати право на влася^ть1 роз;л!шену на. Ух теито-Р!Т

1

Формування ф!чансоас'.' баз;; рег-'он;в для !н-вестии!и сфери грик.~а-дання г.рац! та ф!нансу-вання програмаих "л'.лгл зв"язаяих з за5ез1,е'ген ням зайнятост! населен-! ня

Рис. 1. територ!альний механ!зм орган!зац!Т зайнятост!

НАСИНИ'!

вакористання на региональному р1вн1. Структурно-фуккшоналып П1дсястеми механ1зму зор1ентозанх на реалгзацш територ1ально1 полхтики зайяятост1. Фактори розвитку механ1зму вдогравть головну роль при формувашп територхально-галузевог структура, розмхщенях новах об"ект1в розвитку госяодарського комплексу област1» окремих населения пунктхв, систем розселення. На Ц1Й основ! стае можливим оптш1зуватя кхльк1сно-як!сн1 параметра попиту на робочу силу.

Розв"язання вхдзначених. проблем вямагае поеднання ад-мхн1стративних х економхчяих вахелхв регулювання. Кеобххд-Н1сть застосування адаинхстративнах заходхв влляву на зайня-Т1СТЬ, очевидно, буде збертгатися це тривадий час, особливо в тгй частин1, де мова йде про брониванкя робочих мгсць для молод1, встановленшх квот для працевладтування пеяс10нер1в, регулювання темшв вивхльнення робочо1 силн, тобто заходхв превентивного впливу на регулювання темив безробхття. Очевидно, доцёльним в 1х використання в ролх бар"ар1в на шляху при-пливу мхграктхв у густо- та перенаселен! англомерац11 13 :«пр-кувань збереяення високох питомо? ваги корхнного населения, трудових траджцй, самобутяьо1 культури, ЗБИча1в, а такох змен-шення-навантаяення наекологоресурсннй потенцгал.

2.3. Терито'рхалышй механ1зм регулювання зайнятост1, як I будь-яка хкла керована система, мае свою структуру. Бона мохе бути проаналхзована як з точки зору IкститутцопальноI /теряторхалыи функц10нальн1 органи улравлшня, профспшш, альтернативнх трудов! об"еднання, галузевх органи упраал1аня/, так х з органхзац1Йно1 - сукупностх конкретних еконошчних фор! I метод1в регулювання зайнятостг /стратегхчне прогнозування, . 1ндикативне планування х прогнозування, нормативна регламентами углов господарювання, найму, система стимулхв I санквдй/, тобто екояомхчних шструментхв, за допомогою яках здхйснюзться процес регулювання трудозайнятостх. Структура механ1зму зай-нятост1 може бути також розглянута як в горизонтальному розр1-зх, тобто сукупност1 однотипних пряйом1в I методхв у межах одного эдмШстративного р!вш - м1сто - район - область, так I вертикальному, коли анал1зуються р13Н1 р1вн1 та IX суборди-нацхя.

Метою даного дослхдтаЕпи е аналхз територхального механизму органгзацхг зайнятост! з погляду його хнституц:опального,

функционального та ёнструмеяталъного навантагення, оск!лькк саме це дозволяв з"ясувати його функшональн! параметра тг oqhobkí структуроутворгач! елементя /Рис. 2/.

Вказзн1 шдсистеш механизму, збер!гаючи псвну :нди-ферентн1сть, споцифтку реалгзаип, формуютъ едину, ц:л:сну в сво:й основ!, субординовану систему /Рис. 3/.

Рис. 3. Ззаемозв"язок орга:-пзац1йно-функц1о1:альнкх подсистем територ:ального механизму регулювання зайнятост:.

довгостроков!, середньостроксв!, стратег 1чн1 прогноза зайнятост! *"

о

►5 •3

Я

текуч! ¡ндикативн! плаки по otih ц! потрей î наявност! трудових ресурсов_._

поограки зайнятост! вс!х р1в-н!в упразл!ння

роэгалужена мережа центр!s заЯ-кятост!

система !нститут1в п1дготовки I переШдготовки кедр!в

5нформад!йн! центр?..сошолог!чн1 центра, АСУ зайнятост!

Гарант!ï права на працю, сзер-яаняя професП'

виплати I допомоги на перюд переяавчакня

трансферн! платеж!, надання пьтьг прадкжчям_

установления квоти рооочкх м!сць для окремлх труп населения

коштк фонду сгтркяняя зайнятост!

Оюджетн! I позаСюдяетн! ас:-.гну-вання. фонди розвитку п!дприш-ництва

структурн! фонди менеджера ф!-нансування зайнятост!

дерзавн! законодавч! акт/, m регулюзть трудов! б!дносики

нормативк! акти, ао прийкаються територ!альними органа».™ управ-л1ння з питанъ заинятост1 населения

»•g scH чоо wp о ч sv; » о"а DV4 НУ til со

С1 m

Я m —'

to & : " ""

а>

на ÏWB Ufr.so ESÄ1?

»'.PI _]_L.

очгвв о

ср ш-о

S'a ИЧЙ1 s s Svj tr ш

sSBWU

S Я Я О ш и os о риро С

2.PÜ*

я я m я в о о •a m !э — ч ib ЬЧ о

IÏOU

о я m и ■в-Х'О & I» А о) ж S чд я ÄJ s X sin — I

ï'inae ви s; го — оч ода a и н со (а ь о о ж = reu а о I В uiiO

к м Л X ¡го Win—Ч H CJ*n о

—м о

di3u

•íi 6¡'a о в X s a

I со

« 0Э

"_I—

t-г

я н

о

•о

fc* о >1

я о

À.

s

с*

о о

■а п

-i ч

К S

t! с.

о о ►i

Í о в s

У склад} механизму органёчно вщйляються взаемозвпяза-щ екояо:.пчн1, содхалып, .чдглхк1С7ративн1 та правовё метода регулюзання. У рол* вузловах виступають екояомёчгп методи як хмаяентнз райковому господарству. Суть IX полягае в.учзст: територёальних органхв в активному впливх на розвиток багато-укладного риккового госяодарства-основа розаирення сфера пра-кладання працх, стимулювання вс:х вид1в тдприемницькох дхяль-ностё» за винятком тих, якё суперечать ёснумчому законодав-ству I псквавленню ринку, хонкуренцп, стимулювання ёнвеста-цгкнох дёяльност!» У структур: екоясмхчнах методёв надзвачай-но вахлавам завданням с IX спрямованёсть на стимулювання мо-бёльност: населения, спонукання до змш; виду ё сфера трудовох Д1яльност1. Це е новим подходом у регудювавш трудозайнятостх.

■3.0. Ефектпвн1сть реалхзаш? регионально! политики зайнятостх яотребуз створеяня розвакуто? хнфраструктури ранку робочо1 сиди, ядро яке! становлять центра зайнятостё населения. Аналхз ефективностё IX дёлльностё засвхдчуе необххднёсть докор1нно1 перебудови форм I метод1в ?х дхяльностх, суттевого розлиреяня компетенцП I вхдповхдальностг за ефективне регулю-вання трудозайяятёстю. Це зз"язано з там, що примат, якай де-сятилхттяма вёддавався вертикально орхеятацхх економхки х надм1рн!й централхзацп пронес1В управлхяня, призвёв до серйоз-нах деформаций х "деградацп" горизонтальных структур управления, цо проявалося перш за все у позбавленн1 реачьного впла-ву М1сцевпх владних структур яа трудов: в1дносини, фундаментом яких е зайнятхсть. Зв1дса гостра потреба у змхн1 пранца-П1в IX дхяльност1 для того, щоб забезпечити перехзд вхд фзкто-фёксуючо! дхяльност1 до ароведення активно! полётика на ринку працх. Ахгцентування уваги на цьому фактх зв"язано з титл, що досх ц! органа на мавть реальнах владноеконошчних важел1в впливу на п!длраемства вот:', форм власност1. Тому над меняя слуяб зайнятост1 вакояавчами та розяорядчяма прав аул сприяло б зосередаенню в хх руках нгобхвднах еконсмхчянх I адмШстра-тявяпх 1Нстру1:аят1В, здатнах в значшй мхрх спраята змеяпенкю на прута, яку переяивають громадяяа ёз-за безробёття I немоали-В1стю швадкого пристссування до риккозох данашка углов госпо-дарюваняя. ' .

1нвестлцх1 для створення новях робочах мхсць, надання кредитив для ргзззатку пхдприсмницькох д^яльяостё, пёдтракки

хндивхдуальнЬго бизнесу, освоения новнх правее 12 х навикхв шляхом перенавчання, оргакгзацхя громадських робгт, шформа-цхйнх послуги по працевлалтувангео, персоналып консудьтзцхх, проведения монгторянгу х маркетингу ринку ярацх - ось той арсенал гнетрументхв, що здатяий забозпечитя проведения активно? пештикя зайнятостх. Озолодёння повням набором еконо-мхчного 1нструментархю регулпвання трудозаХяятхста с немохтя-вим без поглибленого вивчення 1 впропадяэн'м в практику Д1яль-ност1 територхальнях слуяб зайкятостх прянияпгв наукового менеджменту /Рис. 4/.

Рис. 4. Менеджмент в систем! зайнятост!

3.1» 3 умовах вгдсутност! единого державного плану-ваняя трудозайштстю регулвюча функгпя системою зайнятост: забезпечуеться через розробку на р:вн: вс1х конкретних адм1-н:стратявних утворень програм зайнятости Браховуючи !х роль як основного хнструменту рогуяовання зайшгпстк, в шпизшх умовах екоиом1чного розвитку важяивим завданням при :х раздроби: с викоркстання ехономстричних моделей. Економтко-мате-матичяз модель формування рег:онально: програми зайнятост: ¡ложе бути представлена в такому виглядк

У систем: зайнятост:, якщо дано сь; (I структуру робочо! сили 1 (У - П.) , вади роб:т, коли

Т^ В^ Q'¿ . РЛя ефективко: зайнятост1 трудового по-т^шп&ту необх:дно знайти ^О, яке задов:льняе умови:

знайтп

при умовах

Де - чиселън:сть ¿-/¿групи робочо? сили, яку могна зай-няти на У-ъ вид1 роб:т; сы - чисельн1сть ¿--и- певно! .категорп рооочо: сила; - чисельн1сть працхвникгв,

необххдних для вгконання ¿р-к? виду роб:т, Р^у - середн:й р:вень продукт изноет: прав: одного яращзника ' ¿- групи при вгконанн1 я? виду роб:т. Аналогично складаються :нш1 бхльп легализован: иатематичнт моделг зайнятост: I ефективного використання трудового потенц:алу при розробц: регионально! програми зайнятост:.

3.2. У робот: показано, що стрижяезим елементом тери-тор:ально1 орган1зацП зайнятост! в ринок робочо! сили. 3 розвитком функщонально! й хнетигущонально! осяови в:н стаз вааливим елементом регулювзнЕя зайнятост!. В дисертацП зроб-лено висновок про те, що рянок робочо! сили являз собою яе-в:дпеыняйструктурний компонент ривково! системи господарства, оргая:чяо взаемозв"язаний з ринком кашталу, аитла, хнвести-ц:й, фхнансовим ринком, виконуе функцгв обмхну орган:зованого по законом товарного виробницгза з метоп забезпечення розяиреного

вхдтворення робочох с или на ockobí ринкового цхноутворення, Таке розум1ПНЯ ринку робочо! соли не обмаяузться самовхдтво-рениям, в ньому закладенг хмпульси на перспективу, стимулюючи зростання i як1сне вдосконалення трудового потетцалу, bcíx параметр1в система зайнятостх.

Розушння ринку роб040Í сили як орган1чного елементу единог взазмозв"язано1 система ринкового господарства, ефек-тивнхеть фуакцхонуваяня якого ставиться в пряму ззлег^нхеть в1д рхвня розванутостх структура ринкового механхзму, дозво-ляа зрозумхти, чому його шровадязння вимагае тривалого часу.

Особливяй акцент робаться на тому* що практичнх кроки по форыуванна ршшу робочох сала на макроеконоъпчному pxbhi мокуть бута ефективнами лазе в тому pa3t, кола буде забезпе-чена синхроннхсть дёй впрэзадаення ранковах.регуляторхв на pÍ3Hax рхвкях управления, оскхлькп aci вони являззть собою едину систему координат, в якхй територхалькиа рхвень займае свое особливе мхеце. Становлення реНональнах ришиа робочоё сили - необххдна умова не тхльки ycni^Horo розв"язання проблема трудозайнятост1, але й нев1Д"смяа умова ефективного фунп-цхонування навдонального ринку. Це зв"язано з тим, що розвиток ранковах вхдносин, ринку арацг в перехгдкий перход буде мата nesHÍ територ1альнх ос облив ост i, зумозлеих специфхкою госпо-дарського розвитку perioHÍB, характером соцхально-економхчких заадань. В1дзначен1 фактора виступають в рол1 детермхнаята основнах елементхв ранку робочох сили - попиту i пропозицы, спхввдаошення яких характеризуе кон"юкктуру, безпосередньо впливае на цхну працх,.рхвекь доходхв i в кхнцезому результэ-tí визначае добробут населения. Крхм того, на кон"юнктуру риш-ку робочох сили значний вплие мапсь фактора, за"язан1 í3 спе--: цаф1К0ю вхдтворюзальних процесхв - деиографхчна ситуацхя, мо— б1льнхсть робочох сали, якхегь трудового лотенщалу, культурш та erHÍ4HÍ традацы.

Врахування останнгх шдводлть до васновку, що у кокахй м1сцевост1 складаеться евхг особливий ранок робсчо! силе, спе— цафгчяими е структура i дкнамхка зайкятост1, рёзкх мозливостх залучення працездатного населения в систему зайнятост1. Не виклакэз сумн1ву той факт, що з поглабленням економхчних реформ, утверд-ення мяояинностх форм власност1 i господарювання, формузання багатоукладно! екокомхка, посглешм конкуренцП за

2'з'

робоч1 глсця - оояовногс джерела трудових доходёв, ¡до гарзн-туе умови задоволення матерёалъних 1 духовних потреб, зростак-ня трудово! I соцёальнох актазност!, потреби в постёйному са-моадоскояалешп I професёйному зростзннё, регхоналып особла-вост1 будуть дедалё чхткхзе проявлятися. У пергу чергу це знайде воображения в тераторёалыпй диференшацН зайнятостё, к1льк!сно:лу склад: числа безробттних, хняях лроявах.

. Нормальне функц:онування регионального ринку робочог сили, I на цьому акцентуеться увага в роботё, стае мокливим при:

- максимальному розларешп прав реНонхв у реалёзацГ! полттика трудозайнятостз, розменувашп компетеяцп везх рёвнтв управлёкня як по вертикали, так } по горизонталё на законодав-чтй основё;

- зарахуванн! до ванятковох компетенцп територ1альних органхв управлхння формування необх5дно1 ёнфраструктури ринку робочох сили у-звиязку з там, що вона спхльно вакорястовуеться вс!ма господарськики суб"ектами; через те нёхто, крхм мхецевих владнпх структур, не моае визяачата рацёоналып напрямки !1 форлування, що враховували б регёональну слецифхну господарю-вання ё трудозайнятостё;

- сформувашп на базх дерзавяюс центрёв зайнятостх територ1альних органёв регулавання ринку робочо! сила, п1дпо-рядкувавзз хм систему закладёв подготовки I перепхдготсЕНИ кздрхз, наданкх 1м зароках повноваг.ень по координацы шжтера-торхального перерозподхлу робочо? сила, фёнансуваянх заходёв, зв"язангас з совдальним захаетом населения, Iстатному посален-Н1 хх контрольнах фушпцй;

- органIзац:1 ёнфориатпйнкх систем управлхння трудовам потенщалом у мёстах I районах 13 данами про загальну часель-шеть робочих мёсць, вакантнах посад у розрёзё професгй, галу-зей, секторёв економёки. 3 допомогою програмяах засобёв х електроняо-обчиелввально! технёка молена буде розв"язати зав-дання оперативного працевлавтування, аналёзу плапяоет! кадр}в, глёгратш населения, збалансованостх наязйах трудових ресурс13

х робочих М1сль,' планомерно здхйснювата систетлу перешдготозка кадрёв.

3.4. Зрозумхло, що становления ранку робочо! сила вак-лаче конкуренхцю, яка с органёчнш компонентом фуякщ ояування

ринкового механизму, надасть динамхзму г мобхльностг робочхй силх, сприятиме формуваняю рац{онально! структурк зайнятостх. Феномен коккуренца яа ранку робочо! сила вгдхгрзе головну роль у !! перегрупуванк1 з одних галузей економткя в гяях, стимулзое м1жсекторняй : мЬггорптор1альняй перэрозподгл фонду правд. В результат! досхонало! конкурент вхдбуваютьск про-цеся вятхснення робочо! снля 13 сфер зайнятост! з яизьков зароб1тнов платою, ¡шидливимя для здоров"я людлни умоваиа пращ. Багаточисельнх совдологхчн1 ! медкко-демограф:чнх до-слвдхення незапзречно ствердгують, що уыовя правд на вироб-ництв! на 25 процент1В визнзчалть стан здорозия арацплчлх. Тому позитивною дхею конкуренвд! е П функвдя сзнзцхх са-ле цах внробнацтв.

Шдтримка конкуренвд! на регхональному раггку робочо! сили а невхд"емнаи елемеитом ефектизного його функвдоиузанкя. Правда, на вшпну В1Д ринку каяхтад1з, фхнзнвдз, пшовавдй, конкуреявдя на рпаку роиочо! сила маз свою спеца$1ку, суть яко! проявляемся в тому, що зона ведаться у дзох надрямках. На першому з кях конкуреяцхя ведеться ьпж наймодавцямз з метою залучення у няробняцтво найбхльл квалхфтковано! робочо! с или. НайЧ1тк1яою формою 11 прояву е створэяня крзщих органхзавдйно-економхчнях умов правд в порхвняннх з пстенвдалыташ конкурентами.- Саме ця обставика виступаз гарантом I единою реальною мохливгстю виграти змагання. 3 другому напрямку не глеет активну конкурентну боротьбу ведуть мхз собою власаика робочо! сита. Тут змагання ведеться за право зайняти крацх I бхльа оплачувавд робочх \псця, що спонуказ !х до постхйного само-вдосконалення. 1накае какучи, моза йце про кеобхщпсть пост1й-но вддтвердауватя право займати дане мхсце роботи.

Шдтримання на регхональному ринку конкурентного середо-вшца досягаеться завдяки:

- перезащенню пропозивд! робочо! ош над аопатом нз не!; саме надлидок тимчасово незайнятого населенна I е десере-лом конкурентно! боротьби. 1накпе ранок робочо! сиди дефхцат-ний - осташпй, як В1домо, е його антиподом. Ситуация дефицитного ринку правд може гснувати лияе в 1деал1, або в умовак хмхтавд! ранкових форм, що мае мхсце в економхчному прооторх надо! держави;

- здхйснекню структурно! переоудовс скономзкк рег1о-н 1 в, стнмулованню 1 прискоренно темп!в роздержэвлешш т при-васпзацп злагност1, усуненню державного монопол1зму в с:Ъер! кз/1.'.?,' рос5о"С1 сили. Безумов.чо, якщо йти тхльки шляхом декон-иектрацп виробняцтва, дробления хснувчих великих п1дпрлсмств, то негдзкучпм с заачне зростзлня витрат, зв"язанкх 1з деспецза-Л1защев. Сг.туапхя мохе бути пом"яклена в силу того, що в скчъському господарствх, будхвкицпй, летюй т харчов!?, про-млсловосп р1вень кониентрацп внробниатва с значно нижчим,

а спешадхзащя не так коротко закрхплена технологхчно. Через це лхквхдацхя органхзацхйних монополий у форм1 адмхнхстратив-них органхв, що керувть цизв пхдириемствами, сприяе регтональ-ншл ринкам, усувае крхдосне право, яке закрхплюе одних вироб-ншпв зг ёнлпми, погглькчг цим самим IX взаемозалежятсть;

- розвитку малих тдприсмств, фермерських господарств, френчайзу з метою оптимального поедвання рхзнкх форм власнос-т: I гссподарюванкя;

- усуненнв дискримхнащ! при прийняттх на роботу социально вразливлх труп працездатного населения;

- в1дкрдтост1 ранку робочо! сили, що сприяе мхжтерито-рхальнхй моб1льност1.

Серед екояомтчних регуляторов, що стимулЕпть становлен-ня досконало! конкуренцп в нияхяшх умовах економ1чного розвитку, ваяливу роль моге вгдхграти дергавне замозлення шляхом перзочерговогр його розмхщення на тих пвдфиемствах, як: ство-рюють уЫОВИ ДЛЯ розвитку ПХДПряеМНЯЦЬКОХ Д1ЯЛЬНОСТ1, роззиро-тзть сферу застосування працх рхзних маржинальних категорий працездатного населения.

3.5. Анал1з ринку робочо! сели, розвиток мнохинностг форм власностх г господарюзаняя сприяють хнтенсифхкавдг межсекторного перерозподглу робочог сили. Це шдтверднуеться результатами сощологхчних досдхдгенъ, як: давть можливхсть виявити М0ТИВаЦ11, що стимулюють мобхлънхсть робочох сили, яка вкличаеться в орб!ту мхясекторного перерозпод1лу. С0Ц10-яогхчне опитування працхвникхв, зайнятих у кооперативному секторг екояомхки в Закарпатськхй та Львхвськгй областей, згсв!дчують, що в рол: основных мотивов, якх сприяють пере-?рупувапнй робочох сили мхг "деряавленими х рннковими секторами екояомхки, перше мхсце займапть матерхалънт тнтереси та

BiflcyTHicib реальних мозлявостей для реалхзаци на поперед-ньому míouí працх /Табл. I/. У знзчно* частная респондентов в рол i причина, що спонукала íx до лерешни siicm робота та сфера пракладання працх, е незадов1льнх умови працх.

Таблася Г

Мотивацг! М1жсекторного перерозподглу робочо: сила в областях Карпатського регтону

Закаппатська обл. : Львгвсъка обл.

Причини загальне число респондент процент : 31Д : К1ЛЬКОСТ1 опитзнлх: загальне число респондент i в ¡ процент : вхд : кхлькост i : опитаних

Назький р1зень 3apoöiTHoi плата 100 84,7 100 68,8

Вгдсуппсть М0ЖЛИВ0СТ8Й для самореаизацп в npaui 100 42,3 , 100 50,5

Незадоволещсть умовама працг на останньому míchí роботи 100 38,5 100 22,6

Вгдсутнхсть пхдходяяох роботи в деркавному ceKTopi економ!ки 100 8,3 100 6,5

На тл1 nponeciB, зв"язааах Í3 становлениям ринкових вгднозин, заход:в по роздержааленню, корпоратазацх1 та приза-тазацй' господарських об"зктхв, лп:в1дац11 нерентабельних робочих ыхсць, за галь н о ек о н ом i чя ого спаду виробництва та розкручузаняя iH&uiuiäHoi cnipaai в сфер: заилятостi, дедалх

помхтшяама стають тенденцхх до ютотного розраву слхввтдно-зення мтж политом г проаозищою робочо? сила. Про це лерокон-лпво свёдчать дан:, наведен} на Рис. 5.

1325: /■ /

1

344:

18646 Т

/Л

у/л ■ / /

//У ///

• - //

1323

255?'

' / ,• / / ' / -

/ / / / / • - /

■ / / , /* / ■• 1

10239 / ^ • /

■./; ' /Л

' / / ' // '/.у, ' 'V / / - -

3-лС

Ззкаряатська область

1вак0-франк1вська область

Львхвська Черн1вецька область область

Пропозишя робочох сила /чол./

Попит на робочу силу з боку пхдпряемств /чол./

Рис. 5. Спёвзхднолання мёа попитом х пропозиц1еЕ робочох сали в областях Карпатського регхону в 1992 роцё

Як видно з наведених данах, пропозиихя робочох сала у 1992 роцх у ЛьвхвсыиЯ облзстз була задоволена на 41,0; Чер-швецьк1й - на 25,7; Закарпатсыай - на 18,8 та 1вано-^ран-кхзсыий - на 13,6 пропента. У результат! середньорхчяай р1-вень безробёття в областях Зах1дного реНону /за винятком Чернхвецько1/ становаз В1Д 0,83 процента у 1вако-Фрзнк:всък1£ до 0,36 процента у Закарпатськхй областх. Як насл1док, станом на I С1чня 1993 року в областях Украхнськах Карпат часелыпсть безробётнах, зэреестрованах в органах державнох служба зайня-

тостх, становила 16954 чоловхка, або 24,1 процента вхд хх . загадьнох йлькост1 в Украхнх. . .

3.6» У дисертацП особлива узага 'звертазться на овднку тих тезденцхй, якх почали проявлятися на ринку робочо! сили . в другому п£вр1ччг 1ЭЭЗ року. Суть IX головням чином полагав.', у нхдноснхй стгбхл1зац11 чисельност1 безробхтшсс, змгкпення майлсе на 1/3 числа громадян, що звертавться в службу-зайяя~ тостх за допомогою в поиуках роботи, сповхлъненяям тешпа вивхльненнк прац1вншив з пхдпризмств, органхзацхй та установ. Так, за сгчень - червень 1953 року поргвкяко з аналоггиням. церходом 1994 року кхльецсть в£31лънекюс змензилася в 3,7.раз при одночасному скорочекнх зайяятих у народному господарстаг.

Аномальнхсть ситуац11*потребуе дозодхв, вона лшле за-свхдчуе той факт, ецо в еконоыш хсиують. певнх соц!ально-економ1чнх факт оря," якх значною мхрою коректувть' вказэнх ваде' тенденцхг. йдеться про те, що на фокх регресзвних процзсхв, зв"язаних з дестабхлхзацхто економхки /ляле за схчень - жов-тень 1993 року виробницгво товарно! цродукцх! у промисловому ВИРОбНИЦТВX змендплося проти е1дп0в1дн0г0 .Пер10Ду ;МДНуЛ0Г0 року на 8,1 зхдсотка/,. зшженням хязестяцгйнох активное?I цг процеси не корелювться цЬю собою. Однак е 1 цхлком очеяиднх, серед якех насамперед сшд указатя ка непослхдовнхсть проведения реформ, блокуаання закону про банкротство п1дпрнемств, прийняття екокожчко необгрунтоваанх соцхадьшн: програм га 1нфдяцхйаа полхтика уряду, спрямоаана на збереааднз робочих М1сць шляхом кредЕтно! ешсЦ» що призвала до приховакого ха-* ргктеру безребхття» якгй проязляеться:

- у зберегенн! Ееобххдкох Млькост! робочнх шець лдя-хом подадьаого знещЕЭЕКя робочох сшпх; '

- наданах працшчш вшуаеааг трпваддх вхдпустогс. За результатами обстеження, проведеного в I квартал! 1993 року, на 6,9 тис. пхдпрясмствах У крах ни вядвлена, до. хз 3,9 аян.' працрачях 14,6 вхдеотка перебували в тривалих неошхачуваних • Б1дпустках;

- у зарзхузаннх на роботу арацездатних оехб у рхзнах комерцхйявх структурах» яях, ао сутх, там чясляться формально, а насправдх займаються аулячною торгхвлею, економхчним туриз-« мои, спв1судяц!его на ваштких. операциях I т.д. 1з цього мояяа

зробитя зисновок, що йде активней пронес формувапня "дикого" саиорегулъозаного ринку робочох с или, якай зхдаолхкас, за екслертналк оцхикама, до 1/3 працездатного населения.

Проведений аналхз основких тендендхй на ринку- робочох сиди областей Кзрлатського рсг1ону дозволяв зробяти ряд уза-гальнень: '

1. Аналхз лрактичнлх крок1в по формуванню ринку робо-.401 сила в областях Кгрпатського регхону за 1991-1993 рр. пхдтвердауз, цо в результат! непослхдовних I половинчатих заходхв ринок робочо! сили Не склався н! функционально, хнетитущонально.

2. Темпи становления ринку робочо! сили, розвиток його хнфраструктури хстотно вхдетають в1д динамики структур-них зм1н.в економ:ш, профес:опально: I тератор:ально:'-мо-бхльностх робочо: сила. Внэслхдок цього ринок робочо! сили

. не здхйенве регулвючий вплив на формування оптимально: структура зайнятостх, збаланеованост: робочих ы:сць хз якхено-к1 лыс к шелл характеристиками трудового потенцхалу.

3. Сдроба.роээпязата суперечностх, що винакла в результат! вепослхдовност: проведения економхчно? реформа, за рахувок кредитное емхеп уряду спровокували тевденщх до появи скритях фора безробхття "дикого" нерегульованого.ринку робо-чо1сили, якай за експертняма оценками поглинув до 1/3 працездатного населения, дальзого обезщнеяня робочоз сили, яоси-леяяя сощаль?о5 напругя в суспхльствх.

4. Соцёальпо-демографёчяай аяал13 яезайяятого населений доказуо, во ххе складна коглхлекена д багатоаспектяа пробяе-ка, рсзз"язаяЕя е:01 ксга бута забезпечеяе на.основх диферея-цхйозавого дадходу до розмхщення господарськкх об"ект1з з • урахуваЕням демоеконоМ1Чяо2 структура безробиних,

5» 3 уловах Гхрськох зона'Украхаських-Карпат, де яа сьогоднё праблизно 20 процентёв пезайпятого населения, актуальной стае проблеяла створзння нових робочих мёсоь у сферё обслутозузаняя, еерзёсу, торгёвлх," конунальному господарствё, рокреатцйяоцу яололексё. Актуальней с такоз розвиток фер-иерськпх та особист©: господарста, цо в значив мёрё спраяти-т збхдьаёЕНШ зайнятосм яхеок ё «олодё..

6. У передгёрськёй зонх проблема зайнятостё значков мёрою мояе бути розв"язанз за рахунок деконцектрацп, де-цеатралёзацёх г розукрупнення виробнацгва у великих мёстах, розвитку малах ё середнёх пёдприсмств, в основному легког, харчовох, переробно! аромкслоностё побжтзу населених сёльсь-ких пунктёв. Це значно розяарать економёчну ё соцёачьну базу розвитку сёл передгёрсько? зони Карпат, де поряд ёз земле-робством буде розвиватися промисловёсть, транспорт, сфера обслуговування.

7. Професёйно-квалёфёкзцёйнай аналёз структура безро-бётнах у зеликих мёстах та обласних центрах показус, цо ринок робочо1 сала, який формуеться тут, набувае ёнтелектуальних ряс, оскёльки значну частану безробётнах /до 17 процентёв/ становлять ёкзенера, технёка, лаборанта, програмёста ё т.д.

Враховуючи це, а такоа той факт, що в обласних центрах зосередаено заачний науковий та ёнтелектуалькай аотен-цёал, перспективким напрямом повинен стата перехёд до ёнфор-мацёйного типу зайнятостё, якай характеразуеться васоков па-томов вагою працёвнакёв у галузё варобнацтва, аередачё, оброб-ки ёнформацёх, базуеться- на яирокоцу. впровадяеннё компютерно-ёнформацёйно! технёка, яка знайде зароке застосування в усёх сферах виробництва.

й. Розбудова нацёокальнох економёка, створення углов економёчно! безпекя повиинё позитивно позначитися на органё-зацё! зайнятостё в регёонё, насамперед, шляхом удосконалення розмёщення об"вктёв промаслового варобнацтва, зокрема зв"яза-ного з обороною краёна. Перемёщення трудомёстках васокотехнёч-нах виробнацтв у Карпатський регёоа спраятимз стзореаню нових робочих мёсць, в тому числё й дая кзалёфёковаяшс кадрёв.

9. У контекстё розбудова нацёовально! економёки валипавим е переорёентацёя мёграцёйнах лотокёа рсбочо! сила, по-пзрае, на.схёд ё пёвдень Украхна, до маз принвдпове дераавотворче значения, по-друге, в сусёднё та дальяё захёднё краёки, праця

в яках спраятаме засвоенню господарського досвёду ё попоняен-Я2В регёону стёйкоп валютою.

10. Регёональна оргаяёзацёя зайнятостё повинна врахо-эувати господарськё, ва^обнячё та кудьтурнё традацёх, пёдпри-емнацьку пскхологёв, яку дулаз тоталхтаразм. Розбудова нацёо-нально'ё економёки - це не тёльки реформа, але насамперед ■ • г

сеобода, яка е накб: ль'^им мотдвавдйнкм принципом. Сукупн1сть рагхональних мотивавдй до правд, вддприсмництва I суперництва -це нашональне дкорело в систем: оргавдззцН зайнятост1 в рег!он1, яку потр:бно 1нтердретувзти, нею ксрувати, враховусчи не тхльки М1сцев1 потреби та ¿ктереси, але насампаред екопо-мхчне зростання держава, особливо на стадп становления.

ОСНОВШ: П7ЫЕСАЩ1 АВТОРА НА ТЕ.'ЛУ ЖСЕРТАЩ1

1. Монографп I бролури

1. Формування економхчкого механизму регулювання зайнятост:

з умовах становления ринкових в1дносин. - Ужгород:'Карпати, 1994 - 177 с.

2. Маневр трудовики ресурсами. - Ужгород: Карпати, 1990, -96 с.

3. Цигани Закарпаття: проблеми, шляхи вир^шення - Ужгород, 1591. - 47 с. /у ствавторствх/.

4. Совдально-трудовий потетпал: теорхя I практика. /Долина М.1., Злупко СЛ., Птшич ¡<5.1. та - Ки5в: Наукова думка, 1994 р. - 30 др. арк. в друц: /автору нале-езть 3 друкован:,аркул!/.

2. Препринти

5. Проблемы соверзенствоваЕия системы управления трудовыми ресурсами. /Методологический аспект/. Препр. - К.: Ин-г экономики АН Украины, 1985. - 52 с. /в соавторстве/.

6. .'¿акрбекономгчке регулювання зайяятост: в новкх умовах функвдонування економтки. Препр. наук. доп. - Льа:в, 19Э2. - 54 с. /у сптвавторстЕ!/.

7. Формування совдально-економхчногс механ1зму стимулюваншг зайнятост1 в рег:он1. Препр. наук. доп. - Львхв, 19ЭЗ. -74 с. /у сп:вавторств1/.

3. Статт1 в журналах I наукових збхрниках

8. Центр управления труцовнми ресурсами области // Социалистический труд. - 1981. - № 4. - С. 72-73.

9. Социально-окономическиа аспекты бригадной формы организации и стимулирования труда. Материалы нзучно-практяческой конференции. - Ужгород, 1981. - 45-54 с.

10. Организация труда пенсионеров // Социалистический труд. -

1982. - » 10. - С. 115—116.

11. Управление распределением и перераспределением трудовых ресурсов как фактор эффективности общественного производства. Научно-технический сборник. - Ужгород, 1983. -С. 63-71.

12. Повышение роди бюро по трудоустройству населения в обеспечении предприятий и организаций области рабочей силой. Материалы научно-практической конференции. - Ужгород,

1983. - С. 37-39.

13. Реляем задачи трудоустройства. // Советы народных депутатов. - 1983. - 6. - С. 59-67.

14. Влияние служ5ы трудоустройства населения на эффективность использования а сбалансированность рабочих мест с трудовыми ресурсами в регионе. - Киев, ЗНИИ Госплана. Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции, 1987. - Ч. 2. - С. 52-63.

15. Вдоскокадэння механгзыу управлёння перерозподёлом робочо? сила. // Економёка Украк'ни. - 1987. - 10. - С. 42-46.

16. Совершенствование финансово-кредитного механизма в условиях ускоренного развитая социаластаческого общества. ■ Тезисы респ. науч.-практ. конф. - Киев, 1987. С. 63-64. /в соавторстве/.

17. Совершенствование планирования перераспределением рабочей силы. Научно-технический сборник. - Каев, ISS9. - С. 54-66.

18. Служба трудоустройства в новых условиях развития и финансирования. Республиканский научно-техначескай сборник. -Каев, 1989. - С. 74-79. /в соавторстве/.

19. Совершенствование управления трудовыми ресурсами в новых условаях хозяйствования. - Каев - Ужгород: Научно-техня-ческий сборник, I9S0, - .'s 8. - С. 47-63.

20. Совершенствование управления перераспределением рабочей силы в регионе. /'/ ирганазацая и планирование отраслей народного хозяйства. - 1990, - lè 100. - С. 54-60.

21. Перераспределение рабочей силы в новых условиях хозяйствования. Сбор. науч. труд, молодых учэных. - Ужгород, 1931. -С. I83-IS0.*

'22. РегхонздьниЯ механизм управления зайнятхств населения. ТЛа— тер1али кауково-практично! конференцп. - Ужгород, 1991. -" С. II—15.

23. Зхдтворокня населения i проблеме зайнятостх на Закарпатт: в 20-30_х роках. Тези доп. нзук.-практ. конф. - Ужгород, 1У92. - С. I05-I0B.

24. 1н]зрмацх2не ззбезпечення система управления зайнятхетю в perioHi. Проблеми еконог.пчного та социального розвитку perioHy : практика наукового експерименту. Науково-технхч-ка/ збхрних*. - Кихв - Ужгород, 1993. - С. 83-83.

25. Кок:-:уренщ:я - вакнейлий. фактор оптимизации структуры'занятости населения. Респ. науч.-практ. конференция. - Бердянск, 1992. - С. 26-31.

26. Перерозподхл робочи! сили в нових умовах господаравання. 36. наук. пр. /1н-т економ1ки АН Укра!ни/. - Ки!в, 1992.

- С. 64-67 /у cniEaBTopcTsi/.

27. Концептуально основа формування механхзму мхаздержавного регуясЕанкя мхгращ! робочо! сили. 36. наук, праць. /1н-т eKOHOMiKH АН Украхна/ - Ки!в, 1993. - Рукопис./у спгвавтор-ctbi/.

28. SaiiHHTicTb циганського населения в нових умовах господарю-вання // Економхка Украхна. - 1993, - Л 5. - С. 89-92.

29. Рекреацхйняй потеящал зайяятостх. Тези допозхдей шкнаредко! науково-практично! конференцх!. - Львхв, ¿993. -

С. 42-43. / у спхвзэторствх/.

30. Новх пздхЬди до регулювання зайнятостх в умовах адаптац!! економ1ки до ринкових методов господарювання. Респ. яаук.-техн. зб. - Кк!в - Ужгород, 1993. - С. 59-66.

31. Територхальна органхзавдя зайнятосто населення на переходному еташ до ранку. Науково записки УгДУ. - Ужгород, 1993.

- С. 18-21.

32. Економочяе стимулювання пхдвнцеяня ефективносто Епробництва /методично вказхвки/. - Львхв, 1993. - С. 43. '

33. Теоретико-методологочно основа форь^уваяня peri опального ринку робочо! сади. Респ. паук.-техд.зб, - Кнхв - Унгород, 1994. - С. 37-49.