Усовершенствование отраслевой структуры луковых производств (на примере совхозов "Укрсортнасiннеобоч") тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Усовершенствование отраслевой структуры луковых производств (на примере совхозов "Укрсортнасiннеобоч")"

XARittiCbfMk ДЛШЙ1ИЙ АГРДМ1Й J'litMPCiiTET itieni В. В-ДОКУЧАвВА

1' lia правах рукогшсу

- ь ¡{¿'A

РАЙУЛ1Н Одеииандр 1ваиопнч

УД0СШШШ1Ш ГМУЗЕОО! СТРУКТУР,! Uiibü/JlbCÍWiK Г'ХПОДАРСТВ

/11л ш-шилд! рад'осп! в '-тх.откшттч"/

Od.OO.OG - eKGHüMÍKa, плану вши ¡л, орган i зац! я упргишння народном господарстсом i Moro галуяяии /схльське господарство/

AbTOPEiEPAT дисертацх! на здобуття паукового ступеня кандидата екиномхчних наук

Харкгв - 1993

Дясортацхе пхдготовлбко г Харкхвськоцу держаиюму аграрному

¿НХПСрСИТОТХ Ш. В.£.Доку:(аС£и,

Иаунолх кер1вшш! - кандидат екоаолцчних наун, ирофссор Пиши ъ.Й., кандидат екоиощчних ньук, доцент Муковоо Б.О.

Оф-адйих оаоненхн - доктор еконоышшх наук, професор Беовд1н И.О., кандидат .еконевдчшх наук, ' стараий кауковий слхзробшшк ЛИСЕК В.П.

Ироьхдна органхзацхп - Укра*иський институт аграрно! економ1кк

УМ

Захист дисортацИ Лдоудеться " ^п" грулня "1953р. о 15° годин! на 8а.схд£шн1 спецхадхаовано! ради К 120.21.01 при Харкхь-сысоиу дерхаеиоиу аграрному унгвэрситотх хм. Ь.Ь. Докучаева за адрсссо:

312131, ы.Харк1Б,п/в "Комунхет - Г'.мавчальнс ыхегечко

3 дисертахцсп иохша ознайомнтись и бхблхотецх Харкхвського державного аграрного унхьереитету хм. В.Б.Докучаева.

Автореферат роэхелано " 9 п М1етс/Ш}&п 19УЗр.

Учений секретар спец!ал1аовано1 ради

О.Т.

ЛОБОВИЙ

ЗАШШ ХЛтТШОША РОШШ

Природ« уиоьи УяраКки сприятливх длл ьщю-щузашш овочешх культур у щдкритому грунт!. иднхею а налбхлыа лоширсних оаочеаих культур е цибуля. шна мае цхкнх сиьковх та харчсвх якоетх I спогаьаааьая населениям протягом асього року; а такок використосуиться як сировина а коисерингй промисловостх.

Загальна ллоща цибулх рхггчасто! ь усхх краНяах опту становкть 1,5 шн.га. Б Укри1ьх а 1992р. при загалыий пледа,х тогарних оаоче-зих культур пайке ССОгас.га цибуля рхачаста займала бхля 'Лткс.га. / ХС^ /»

Обслги ьиробиицгаа инбу^х р1пчаето* в Укради по::л що не аа-бесиечуть нзуково сбгрут-огану рхчну норау П споклгання / 10кг на душу населюшя/. 'У ебмьиеюи внробкицтва говарних оьочхз, шд-вищешц Лого аксшоихчисХ е^ектисностх ваулиьу роль пхдхграе досис-кала система насшництва оьочевих культур. Овочевим насхнкицтаои а Укра1п1 ааймаеться иерека спэцтзлхгоааних насхнкицьклх радгоспхь об'Сдиаинй "Укрсартнас1нноовоч".

Бзлыйсть спецхалгзоианкх ласхниицьких господарств не ыають иаукозо обгрунховано* спзцхалхзацх!, 1х Енутрхганьогалузева структура вимагае хсготного полхпшення та оптимхзацх*. В значив частинх сссподарств немаз ч«ю визначено! спецхалхзацх! виробництва наехн-4Я овочеоих культур з найбхльш поьким ьикористанням бхоклхматичного ленцхалу ча эосереджен&яч наспшицьких посхвхв в зонах з найспри-ти»1аими грунтаао-клхнатичними умевами.

На сучасному еталх форыуваннл соцхально орхентозаноХ риаксьо! гконоыхки.реформунанял №К УкраКни необх1дн1сть стабхлхзагд! роз-зитку його галузей ставить ряд вааливих завдань х перед оиочеьим тсциництБом, серед яких найбхльш вагоме значения мао зростання зиробництва висоиоякхстного дешевом насхння овоче-башганних культур з обсягах, необххдннх для задоаолення потреб товарного о{?гчхв~ шцтеа республхки в наегннх» а такок для вквозу його на ринок С11Д га хншх кра!н.

У вирхшеннх цьсго заздання ванливу роль пашиа вхдхгравати |грарна еконоихчна наука. Арате економхка 1а оргонхзацхя овочелого 1ас1нництва в республхцх виаченх це явдосгачньо, I перш за асе'сш-?а«ня економгчно! «{.ективностх виробиицтва насхння окремих овсчавих 'а балтаннйх культур. Б УкраЬи немао додноХ фундг^еятально! науко-¡01 рсОош з цих пятань, а. була л бо респуСлхка в склад! колишлього

-4 г

СРСР вначнии кироЗникоы нас Шит овочегих та баатанних культур. Окрем* питания &кэнс«Ш! виробкнцчва насшт огочевих га Сашташих культур розглядаютьси в науковях стагтях А.Д.Богдаловк, а.МЛ'рм-зенкова, О.Т.Ловаля, Г.Д.Кооака, Т.б.лучаренка, Б.Д.&ююха, Ь.ОЛф ковоза, б.Й.Шияна за хнгдих дослхдшкхв. НаПбхлыдйй Еиесск у в1;еч;-:> ня ексномки овочзвого ньсгнництва ресцубл1ки эрсбили Б.П.Лисвя та Г.Я.Коаак.

Мехов дсслхдтадя с рсзробхе к.'одел1 ■ типового каихннииъкого шбулесхючэго государства для ос-ноших групгово-клЫмичтх зон Уху&Чнл. 3г!дно щво ивтоо буди гюсгаплечх такх завдаши:

- про аналхз уоах'к ¿снуг^цх ноназликив рхвнд спецхаяхзыи! схльс^огослодореыслх яхдприемста I дата оцхаку Ц1!м яокизиикам;

- вивчити сучаений стан роэмхцеккя виробництва к-асхнил цибулг ршчас-ю! в Укра!нх, рхвень його юшектрацЛ «а сиецхалхсацх! в иасишяцших господарстлах;

- дасдхдитк ргвень гктенсиф1кацх1 нас!ккицтва цибулх рхпчаста! та Кого еконоихчну с(]ективнхсть;

- обгруктувьти галуэьзу структуру ьасхнйяцьких цибуяесхючих гасподарств, е тсиу чиелх оеочазого иаешшщтва, а основних грун-тово- .шмс/гичних зонах республики.

Предмет та об' ¿кт дослхдгпиня. Предметом доелЦаькнк Оули голов«! закономхрностх роз витку овочЬвого Н£ШХ!ШЯЦГВв. У ирг Л ни та роль хшансквних <|актср!й в динашц* »иробиицтеа касхкня опочевих та баитанних культур, п тому чиьлх цибулх рхпчасто!, Об'зктсн дос-лхдйоши служили цнбулосхич! господарегеа "Укссоргнисхиисивоч". Дослхдгсиня проводилось а поглиблешш мшлхэоы эконожйй нироб-ииц'гва иасхння овочевих та бааге&нмх культур у тилэвих госхюдарст-вах рхвких грунтосо-ялЬютичних зон республш:.

Наукора.новизна.„ Комплексна дсслхдкакия еконоихчноХефекх'йв-нсстх виробшцтва каехкня цнбулх рщчшлоЗ в цибулесхючих госпс-дарегеах Укра1ни з&вершене сОгрунтушннвы Их галузепоИ структур».

На эахист виносяться такх елененти дослхдкеиня:

- пропозицх* а обгрунтування зонального роэмхщения виробшцтза насхкня цибулх р!пчасто!£, пло^а яко2 сталовитше в господареявх залеето В1д эони 15О-ЗС0га;

- розробленх автором параметра цибуяеегюадх Гесподарсгв, ь товарной иродукцх! янкХ оэоуеае насЪшмцтво ст'ановитиме 50-6 а молочае скотарство -

Ойгрунтонаяо пропэзшд! з удоскоиаленмя галузеаоХ структура

овочзеого насхкництса, дк! передбачаоть оСмекскня внрабництва иа-схпнм дьома-грьона. провхдниьк та двоца-трьоиа допошгними 1ас1нне-внии культурами.

шявлзн! з^.оном1рност1 в пли ну рсзщрга виробнлцтви. кас1кня цабулх рхпчасто! гга Дого спецхалхза-[Ц1£ на екокоыхчку ефектнгшсгь дозволять ¡мг.чачити р&цхоиолькх збслп! гшробнкцтэа га р!звяь сгшц1&лгзац1Е а наехннииьких цибуда-згочих господаретк«:. Ощкка рхсня ¿нтеиси^Ышд! насхнякцтва ци-5ул1 рхпчасяо! га Кого екемсиг- .ю! ефзктивносх! лаять ноялив£~?ь зооробкти .ефзктияну сисгему эаходхг а подал ылоХ тенскфлгацх! :алуз1 -га з пгдга^эклп Ц сколомчно! ефзкгншостх. ¿¡явчзка аато-?оы еконемхчна ефектигиготь пирэбнкцтва жиЗинл одбу-'Д р^чаето* з рхзиих груктаео-кл11'.м-лчн«х вадах о основой для Кого обгрунтсил -юго зонального розшщеинл в реслублхцх- РезробленI та запрспоно-!анх а а го ром для рхзних зон типи насхнмщьзшх цнбулесхюедх господа рст.ч забеапечать хсютня гцдк.ш;еннл 5£х ренгабелыгсип, ефсктио-юси галузх, оокрема еиробництва насхння цибулх рхлчасто*.

Результата

¡оолхдкення передено республхканськсму об'однакко "Укрссрткаси.шз->ес»)", роэглянуто на эасхдаши його прашшшя та спег^-йстами, ¡хтлено I приПнята до Епров&диення у ииробкицтео, Ка прохалнл 1б'еднакнл розроблено рокс?,:еидацхХ з удосконалекил спецхалхзацх! ¡асхнннцьких цнбулесхючих господарстз.

Осно:ад результат« дослхдконя доповхдались на обласнхй науио-¡о-пракиший кснфзренцхХ членгв НТТ агропрому та ьЬТ /м.СушД^УО/; а обласнхП науного-практичнхЯ конфэренцх! членхв Ь/ШТТ 1 ЬЬУ м.Сумн, 1391/; на науково-практичн1й конференцхХ професорсько-шкладацького складу Сумеьксго ехльскогосподарського институту м.Суми,1У93/.

Результата дослхджень опублхковши ¡5 чотирьох наукових л^ацях.

Д^сертацхйна робота складазться хз ступу, трьох роздан а, пискобкхв та гтропозицхй. /л! стать 66 таблиць один малшок. Список шкористана* дхтернтури мае 151 найменуваши. обогу викладено на 163 сторхнках машинописного тексту.

ОСНОШИИ Зй1СТгР0Б0ВД^ '

У пераому роздШ "Спецхалхзацхя як фактор гцдтицення еф&ктив-остх схльоногосподарського виробництла" на осковх швчення лхте-

- б -

ратурних джерел даотьсл критичний огляд осиовккх теоретнчних по-лохень та концсга^й а дакоК темя»

Кожкхй суспхдьнхй фсрмахц1, коггному рхвнгзх розвитку продуктивна сил х виробничих в1дносии вхдповхдэ.с свод стадхя сушильного роэпод1яу праих.

Розподхл прац! - ¿сторшшо бесперертлЯ дро^с, г.кий пород-зуе (Лдокрбылення та диференцхащю галузей суслпльного виробницт-вя, веде до посилеши внутрхашьогалузевсго та йхжгояузегого товзро-оснину, ствсрпе сприятливх у ¡¿о ей для присхсореннп кауксво-техличног". прогресу, <цо забеспочуе пхдвицення продуктивпостх працх, Розподхл ирацх с схльскому гссподарствх, його спецгалхаацхя б аначнхй мрх ьианачаються сиецнф1 чними особливостпвд: пергнлетенняи еконоихч-иих та бхологхчлих замок:в зхдтворешя, сезоннхстю використалня засоб1в виробництаа х ирахд, э&ламцст» ргэульт&тхб виробництва зхд грунтово-клшатичяих уков, коротким строками надходкиння 6а-гатьох аидхв продукцхЛ, складн1стс П зберхгаиия.

Ьа спец1ал1зацп> господарств у наохнкш;тз1 овйче-бштанних культур, яке в однхею э н&йбхльш складких г&луаей сельского гос-пэдарства, в значнхй «рх сплявао висока трудомхоткхсть енрощ-аання насини рхэних культур, сортхь х гхбрндхс, вхдсутнхст» сис-теш .»аяин. Тому вир02(уваннн в одному господарств!, в Його внут-рхшцх пг дрозд1л&х зиаадого набору р!Энах за аехнилог1Св насхниих культур часто малоефекзмьне. Ь за'леку з щи необидно удоскона-лввати гослодарську, внугрхшнюгосподйрську та' галузегу насхнишь-ку спец1алхзац1в господарстс» Разом в тки спзц1Ш1Х®ован1 наехнкиць-кх государства наэхгь при шеокому рханх спецхалхэацИ. не кожуть. займатись лише еиробництаэм ндсхння оаоче-баштанчих культур - боки повинш розвавати аиробництео хнаих вид! в. продукт!, яке иаД-бхльш ефехгивно поеднузться з оноцомш нас1нн»:цтвоы.

Слад зазначити, що в ¿'кра!нх, неэважаючи на значну роботу ко ам1цкенню матер1ад»-но-техн1чноХ баги, насхншцьккк господарств, по. поглибленно спеадалхзацх! та кокценграцх! виробництва насхнал, цх похазники це далек! вхд оптимального рхвкя. й&ехкницыех.государства навхть в еднакових грунтойо-клхматкчних уиовьх аначно рхаячтьсп мхк собою рхвнем спец1алхаац11, роавитком проьхдно! галузх - касхн-ництаа овоче-баштанних культур, його снутрхшн&огалуйевов структурою.

Ь багатьох господарствах, що эаймаються виробництвем касхннл, цк галузь не е основной, II роэмхрн не аавади >агодквн1: а р1внем розйитку матерхально-технхчно! баои, з^бесиеиенхсю ^рудоияии та

I гам ми ресурсами. схдсутн1сть чхтко визначеноХ господарськоХ спе-цханзгцхУ насхпницких гоепсдарств, недосконалхскь анутрхшьог&лу-звьо! спадал хзецх! й озочевоиу насхнництв! онижують еконикхчну ефектишисть галуех. Дьглкблешш сиеэдалхзацхХ а насгнннцтвт. гхсио пЬв'язаке з 1нвнем концектрпцхХ пасших посхвхв. Не валик I розмхри зироо'ництва пасши стршувть перехвд на хндустрхальну основу, не дооволямъ впровядцузата сучаснх хнтеншши технологи, знцкузатн трудо^асткхс*1.» еиробкицгга.

а осганнг рокх, а у«огах переход до ринку розмхри галузх насхкшщтеа а рядх радгоснхэ ;'»-крсортнас1внеоЕоч" но гааэди обгрун--товано эменгг.уктьсм. Логдибдеияа и г>нутр1шиьогаяузезоХ срехцалхга-цх2 повинно грунтуватксь на оптимальному рхвнх ыонцентрацхХ зи-робництва з урахуяанняи створзиня передутом л*.1 переходу до хнду-стрхадьних уехиолсгхй, найбхлыл доеного вкхэристанкя природнйх та економ1«них уцоо господарсть, а та ко к вхдходхв овочевого насхникцт-ва ?а побхчноХ продам*.

Лодальяй вбыьпзннл вкробництеа еисокоякхского ир"пшя оно-чо-бштанних культур райоковьних сортха х гхорпдхв в умовах рин-ковоХ вкононхкн виыэгаа поглиблення спецхелхзацх! х концентрат'¿I а ц:й галузх. Голоашши напрямкаьш цхе! рсботи по винах стати удос-конзлення анутр1шньогосподареькох спецхалхзацЛ насхннпцьких гос-лодарств I внутрхшньогаяузево! спецЬииэацхХ л овочевому насхшшцт-вх, створення спецхал1зованих, обгрунтованлх за розыхрами наехн-иицьких господарських структур э оптшальши набором культур I чхтко визначенои спецхалхаац1ию на ьирощгваннх ндсхння.

У другому роздхлх "Сучаоний стал розвитку наспщицтза цибулх рхпчастоХ" аналхзувтьея розищелня, концентрация» спецхалхзацхя виробництва нас1ння цхзХ нультури, рхвень хнтенсивностх та еконо-ы1чна ефективнхсть XX виробШ1мтва.

Осиовними виробниками насхнкя авочввмх. та баштанних культур в УкраХнх е настшиькх радгоспи об'одналия "Укрссртнаспшвовоч", на як1 припадай наДде бсхх лосхз1а цих культур х бхля 70% за-готхалх Хх насшня в респубд1цх /табл Л/. 0дн1ею з прояхдних на-схневих культур в цих государствах о цибуля рхпчаста» яка зэДм&в в загальких посхеах насхншп^в понад 11% хх площх. Иаспшицыц рйд-госии ¡цорхчно забеспечують понад ?к%. ааготхвел» насхння цибулх рхпчэ"ТоХ н республ1ц1. ь онремх роки Хх пнтоме. вага з запальному обсязх заготхзель насхшш цибулх перевиэде 63%.

Насхнництйо Ц!'.0улг рхпчастоХ а насхнницьких радгоспах "Укр-

- о

сортнасйшеувоч" розмхщене у чотирьох ярнродио-кл1матичнйх зонах /табл.2/.

Í. Диношка nocífcHHx хиоц касхниих1в овоче-башуамилх культур i оОсагу saroTitesb I» игсдоня в >'кр£2н!

Показчики

Г i . _______1.1Ш7 .,!1уш___

т

flociiíHa площа нас^нникхв oeoite-баштанних культур га корыових корсноплодхв, ссього га

бЬбЗЗ 67674 ЬЗЬ46 62193 67240

ílocia«a пловца иасхташ» овоче-баттаиних культур в родгосоах "Укрспргнасхннзовоч", га 56760 , uü5II

Ь тону члслх; насхнники

цибулх piimcTOÍ 3106 422а

маточники Цг!буд1

pinvacTOÍ 36Ь4 34У6

.Яитоиа вага радгоспхя "Укрсортнасхниеовоч" и обсязх заготiвель насилия овоче-бжшшх культур в УкраШ, %. 76,1 72, Ь'

ОСсяг заготхволь насхння

iV¡6y?i pinu&psol в ¿itpalHijH L9b3 6078

Питома вага радгослхв "Укрсортнасхннеовоч" в обсязх заготхвель насхннп цибулх pinvacrol и ¿'ítpaíJii,? 63,3 76,2

ñlóbü

3285 269¿

70, tí 7361

Ь3193 4394/

23Ы> 2Ь26

tíd,M 6371

Ü42 Ш1

63,3 ISEfc

Ь3,7 72,3 66,4

Основке внробнмцтво wacimm niel культури /72~ЬЪ%/ сконцентротш у Швнхчлону i Центральному Степу, а такох у Швденноед- Степу.

¿иробшцтвоа HaciHM циоулх ршчасто! цорхчно займаоться 34-ЗУ насхиницьких рАдгоспхв. 1х групуэання эа моща» нос/ву юка-аало, що <йлыис«ь господарст* / понад / кають II в иенах 45-12"га. Основний обсяг насхння виробдяють радгоспи, в яких ni площх вхдносно невеликих розихрхв, Групувашш радгослхв за валсвим збором намння свхдчэть про те, що 61% радгссш» ыаргь середие ва-лове виробництво касхння 63ц иа гоелодарство при серядьхй плоцх iiccicy цибулх на насхння 65га /.абл. .3/.

Вкаченкя вгшиву розмхргв виробклцтва нас1ння цибул1 рхпчасто! на його ексномхчну вфвктивнгсть показуе, ¡цо is-зростаиням р1зня концонтрацх! виробництва пхдвиауеться ефектипнхг.ть нас.хнництйа фбулх. "

2. Шробнмцтво I занупхвля насхння цибудх речисто! пр природно-клхматичких зонах УкраХни.ц

Пригодно-кл1>;ат:п,1(£ зони ! 1967 ! ! 1966 ! 1969 ! 199С ! 1991

Обсяг киробнщтЕа

Мвобареяиий Лхеосте-п - 653 649 1119 1071 346

Правоборекний Лхсоетеп 463 66 426 4

Пхбнхчний i Центральний Степ 2162 2193 2333 2467 1411

Нхвдениий Стьп ' 1641 1621 2579 2260 291

1зсього по Укра£нх 472У 5459 6203 2604

Обсяг аакупок

.йвобереаний «Цосстеп бцб ШУ х019 271

Праиобереаний ^1состеп 422 6э 4.То 321 -

Ихшичшй х ЦентральниА Стэп 2177 2183 2318 2430 96э

Шаденний Степ 160Ь 1624 - 2329 2261 ЗОВ

Ьсього цо УкраИнх 4967 47&7 ' 6161 оОЬ1 1644

3. Групуеання радгоемв "Укрсортнасхшшовоч" за площе» I валоиш зборои насшшя цибулх рхпчастоХ / 1988 - 1990рр. /

Групп радгоспГв [Кхлькхсть [Ш1ТОма"па-|5лоща на

«господарств га госпо-У групх дорстл .1__________1£И5х_1

За шгащгю посхву,га

I / до 4Ь,0 / , 6 16,4

П / I - 66.0 / 16 З^Ь

¿Ь / 6Ь,1 - 131,0 , 12 30,а

IV / 131,1 - 174,0 / Ь 12 7

V / понад 174,1/ 1 2^6

Р&зоц: 39 ТОО

5а валошм збором,ц

I / до 146,0 / у 24 61,5

П / 14Ь,1 - 29о,0 / У 23,0

Ш / ¿296,1 - 444,0 / 4 10,3

1У / 444|I - Ш2Л / I. 2,6

У / понад 692,1 / . I 2,6

одке гос-1 на одне гос-Iлодаретво|подарство,ц

1о

67 104

165 269

87

ор

96 132 168 259

12,6 106,1 150,9 331 6 742

151,5

оЗ,^

Зо9 3

479

742

Разом:

39

1С0

67

; 161,О '

-10 -

Цайбхлыг ефективиим вироблкцтво насхшя екявшзось у наспшиць-ких радгоепах э пясцсв носiвy цхеХ культура «онгд К;От ¿ .{¿гошш виробницчвом насхння в рззрахунну на господарстзо 300ц 1 бхлыгг / табл. 4 /.

4. Ьшшв концентратЦ! виробництва на ефектигнхсгь касхншцтга

цибулх ршчасто! у радгоепах "Укрсортнас1ннговоч" /1^Ь8-19^0рр./

Диказники

! Грули рацх'оспхв за обсяго«!В сиредньону 1 аиробкидтнч касхнкя на !по есхх

1 госцодарот во ,ц, _____! радгоепах

Т~ Т "I ,1 Г" ш I

I 1 I II I ■ Ш ¡/до

I

Кхлькхсгь радгоспхв 21>

Блроблеко насхн;щ в роара хунку на господариио,ц 66

Няоща нас;Ыникхв иибулх Е роэрахунку яа госяодар<тво, га 7а

Урожаймсть насхння, ц/га 1,15

Сс1хвирт1ст*1ц насЬ;ия,крб. 270У

Гроиоях надходженяя вхд вцх! касхнкл э Хга насхн ¡икха, крб. 4205

Прибуток /+/» збиток/-/ вад насхнництва цнбулх я розра-хунку на 1га насхииикхв.крб. ЮьО

Рентабельнхсть Д Зо,0

7 3 35

245 433 148

106 156 68

2,29 1,67

1800 1ЫЗ 2104

7841 9В99 ьш

3?1Ь 573У 2441

Ю,1 137, % о9,Ь

1а розыхщеиням I кскщентрахивю аиробництза иасхнкя хдебулх рхпчасто! тхено пов'яз£.ка Його спевдаппещл. а умезаах перехо; , до х^нково! екоиом1ки удосконалення спйщшзацх! о самому (.вочево-ну нас*нш!цтвг, бхльа чхтке зидхдэнн^ наехкних культур е вдй галуз! мае особливо вглливе значения для щдвишеши еконоыхчно! ефектив-иостх виробництва нас1ння. Групуванкя цибулес!гчих насхнницьких радгоспхв а& питонов гагод насхння хшб.улх у тсдарнхй продукцх? овоче-баштаиного нас1нкицтза покозуе, цо ¿а 36 дослхдкуваних гос-под^рстя у чотирьох питома гага насхнллцтва хдмгод! не лереьищуе 13%, у 22-х стаиовить 24-57, у п'ятюх - не бгпыпе ¿У%, У пс-ршхй I другхй трупах радгссшв, де гитсм^ гага наехкяя цибулх в товарной прсвукцх! е к лед ала о середиьоцу вкцпоехщо 8 х 1С.5, урозкейнхеть

насхннл етановила 0,6-0,7ц/га, собхвартхсть 1ц продукцхI 3,0-3,6 гис.крб., а ЕиробництЕо наемная було обитковиы.

Ночиназочи з третю! групи, урокайн!сть гидвищилаеь ь1д 1,2 до 2,5 ц/га, coôiEapîicTb 1ц насхннл зниэилась вхд 2,0 до 1,7 тис. урб., рентабальи1стк зросда вхд 30 до 113%. НайбхльШ рентабельнии /112,6? / пиробиицгво насiпня було в радгоспох п'ягох групи, де в розрахунху на гссподарство пдоща nocí ay цкбулх етановила I07ra, валове виробнкцтво наешия, - 2с8ц, а його сорадня питоца вата в товарной продукцх! огсцевсго нас i m muí за - ÍA% /табл. Ь/.

5. Вплив pi вид спещалхзащ! на е^ехтавн1сть вирощузання насхння цибулх рхпчэстэ! в радгоспах яУхрсортнас1ииеовоч" /I988-I39Gpj>./

I Групи радгоспхв за пнтоиоо аагов цибу-Гв серед-лх рхпчасто! в товарах^ продукцхЗ! на- |н:>рму по

ПоказН'.1 ¡си |_схнниутвал2__________ja-rix рад-

î"ï ~l П~ ГШ. Пу Г У Т ш "jrvenax 1/до !/13,1-!/24,1-!/ЗЬ,1-»/46,1-/понад . _________1 13.0/1 24!ü/Í 3b.0/t 46.0/1 ЬУ.0/157.1/______

Kíxmúct* гсспо-

дарств у rpyni 4 .6 7 7 8 Ь 36

Питола вага иасхння цибулх в товарной apo,->i'Kuiï на-

С1нйицтиа,% 6,1 Ib,4 30,3 37,7 öl,3 • 60,9 40,2

Урожайнйгь насхння, ц/га -0,о 0,7 1,2 1,8 2,о 2,4 1,6

. Co6iuaprictb 1ц, крб. ЗЫ1 3772 2769 2256 1653 1762 2051

ток/^?Гкрб!/гаИ~ -66,6 -537,3 957 2727 4Ô7I 4196 2618 РентаСелькхс*к,?5 -2,7 -21,3 0,8 65,4 112,6 96,8 72,2

В багатьох Hacia лцьких радгоспах УкраХт вгдеутня достатки обгруитавана господарська i внутрхшиьогалузева cneuiaaiaaiùa в на-схнкицтЛ овоче-баотаиних культур, не визначенх poawipH ïx nocis-ких площ у нлехнницьких цибулесхсадх господарствах. Про це евхдчать 3HauHÍ' poa6iXHocTi у piuni спецхалхзацН нас1нництва цибул1 pin-•iacroï в цдбулесхючих господарстйах. по зонах. Так, в середньому за 1907-К»У0рр. штома вага виробництва нас1ння цибулх рхпчасто! в тоеарнхй продукцхI нас1нн,1цтва свочс—башташшх культур насхнниць-' ких цибулесхючих господарств змхнсвалЬсь в Пхгтадому i Централь-

ному Степу й1д 35,4?> в радгосп! "Багле1вський" ^¡хпролйтровсыш! облаем до 62,1% в радгоегц "Летрошх&йл^вський" Запорхзьно! области, в Швденноьу Стену - в1д Ь,Ш, в ргщгоспх "Завати 1лл1ча" 3an0piabK0X облает! до 46,9% в радгоап "Род1на" цхеХ ке облает!.

Ьажливяы фактором еконолчко! е£ективнгстх ¿мробництва иасхн-ия щбудх рхпчастоХ е Йога ^итенсифхкамя. Групування насхнницьких цибулесхючих господарств за рхвьем виробничих затрат на 1га noei-ву касхннзво! цибуях-рхики показуе, що хз зростанняы рхияд хнген-еивяоетх виробництза нас^ння пхдзицуеться ÏÏ врохайн1сть, лолхп-шуютьей економхчих показншш.

¡кйбхльш ефективним виявилось насхншцтво цкбулх рхпчасто! в радгоспах, де виробничх еиграти на 1га були в ыежах 4,6-6,'.'тис. крб. 6 цих государствах при урожайное« нас1ння 2,67 ц/га його соб1варт1сть виявилась найменшою /1У03крб./, а рентабельшетк -найбхдкЕ влсскон /11Ь,Ж/. Подальше збхльиення виробничих затрат сприяе пемхтному еростанню урокайностх насхння, але воно забезпе-чуо зкиодния його собзЬартостх t пхдишцення рентабельном! /табл. 6/.

ьиачення рхвня хнтенсивност1 насхнництьа цибудх ршчастоХ у насЬшицьких гослодарствах республики за 19ь6-1990рр. показуе, що в 1966-1990рр. вхн абхлыпився на 21,3$ при пхдашценнх ypossatiHGcii't насхння на 22,0$ i майже незыхннхй Хх собхвартостх.

и.Групуьанн^ цибулесхючих господарств за аиробничимн затратам на Ira H&cÏHiaïKis цибулх рхпчасто! у радгоспах "Укрсорт-насхнкзовоч" /19б9-199Срр,/

Показники

I Jiîi2HS££22_______

! т m ~i iii t

I Грули радгоспхв за шроОничими ! ьитраташ на 1га насшикхв ци

i ECIX

Т "Ту {радгоспах

Ть серед-ньому по

î Brttv

I III I ill ! ! /до I/4o60,I-!/6o66,i-!

i / до 1/4ази, i-i/oooo, i-i/понад i L—4660,0/ !-0b6b, 0/j о7цСб/!

!/4a?P, I-!/6666,1-1/понад !

хЦлыисть господарств У груш

20 II 2 2 35

3550 6037 7092. 6339 4468

Уоо*сайн1схь насшш, ц/га

1,76 2,67 . 2,79 4,25 2,23

i н-

1933 • .У. 3 2574 2294 ■ 1973

106,9 IIb,3 46,7 7b,7 Шэ,2

Собхьартхс-ть 1ц насхн-ня, i:pb.

з

Рентабэльнх сть

IIb,3

Ьивченнл досэхду вирощуваннл насхннд цибул! рхпчасгоХ в на-ехнницьхих господарствах переконуз в тому, що тх господарства, якх широко й унхло викорчстовуать 1нтенсивнх $актори виробнтугва - аа-собк ~хмхэацхХ, зротення, ко»гплексну исхакхзацхп робччих процсс1в, пхдмицують культуру земяеробства, вг.ровадкуоть досягненнл науки, технхки, пг:редозого дссзхоу, - отрииуить бхльга висом урсжаХ насхн-ня при мешдих затратах виробккцтва. Ца по гребу а додатковнх е к ладен ь, ола вони окупаютьел додатяовоп лрсдукцхвп, знййенкям IX совх-вартостх. В ц.очу поро..онув дссвхд еиробництва насхкня цибулх рхпчасто! в передовик нас!нницькнх господарствах УкраХни. Напркк-лад, в радгосй "Балка" Ьаашвського раЯону Запор!зькоХ сбласт1 в середнюиу за 1^>67-199Срр. при. гирсбничих затратах 2Ь61крб./га урояайнхсть насхння цибулх рзшч&сто! дорхенювала 1,02ц/га, собх-вартхсть 1ц - 2503крб., а у радгоспх "Родхна" цього а району при затратах матерхально-гропозих зяссбхв 3477крб./га урсяайнхсть насзння була у 2,5 ряги вигпов /2,Ь6ц/ги/, а соб1варт1сть 1ц майяа удвхчх ннкчою / 1345 ярб./. . "

¿¡иробництво насхння цибулх рхпчасто! у насхннлцьких радгоспах с рентабельною галузэю. Найбхлып високу уронайнхсть насхння /ло~ над 2ц/га/ отримують рздгосгш мзобереглого Дхссстепу, Швмчного х Центрального Степу. НаЯнихчу собхвартхсть насхння магть госпо-дпрства Лхвобереяного 1 Правобережного Лхсостеяу /1600 - 1Ь90ьрб/% /табл. 7/. '

7. Ь}екти энхсть зяробництва насхння цибулх рхпчасто! у насхнниць-кнх радгоспах "Укрсортиасхниеовоч" /1966 - 1990рр./ .

ТШЗдёнгТ'Б~сср5д-

п„„л„ш.„„ !рв»ийй Iрекний !кий х !нйй !ньоыу по иоказники !311ео- Шсостел1Централь-!.Степ !Укра1нх 1степ I 1ний II _______________[_____1___.„{Степ__Л____1__________

Урожгйнхсть,ц/га 2,39 1,50 2,03 1,54 1,82

Соб1варт1СТь 1ц,крб. 1606 . 1666 156? 2208 2028

Ьиручка вхд реал1за- . ■ ,.„„„

цхГна 1га,крб. 6501 ; Ь46Ь . 7046 ' 5373 6377

Щка реалхэавдХ ' „„„ „ ,,

Хц.крб. . 3572:. 3657 3472 3469 ■ 31)04

«И» 26ЬЗ ; 3055 . 1973 26Ш ' Рентабельихстч.Й 97,в . <¿3,7 76,5 66,0 72,8

- M -

Найбхдьш рсзмгр гроиовнх надходкеиь В1д роал1»ацх1 пасхпил i прибутку а розр&хунку на Ira nociey одержують господарства JIii.o6e~ рекного Лхеоетепу, Шыачного i Центральн го Степу. Цх ж радгсспи машь i вксоасу реитабеяыцсть виробництва наспши. Ьисокою рьнта-бальн1стю характеризуемся иасхшшцтво вдбул! piiwacîoï i в радгоепах flpai обереаюго Jiicr.caany, пери за. .все завдлки низнай ссбх-uapiocTi насхння i-кайвищш цхнаы 1х роадхзапд! у рсспублхцх,

У третьоыу роздхах "Опстнлзацхл галузево! структур» наспишць-luix цибулес1»чих госпсдарств" характеризуешься модель економхко-ы&тематично! • задача, обгрунтовуються с;слад перемпших, обмекенил, бибхр ц1льоьо! функцх?, аналхзуют&.с« Одеркак! иг. Ши рхшек.-ш еко-номхко-матемасичних задач.

Опшмхзадхя галузевоХ структур;! ццбулеехпчкх радгосихв на перспективу BHpisiy валясь иа приклад! типоелх гослодарств, зибхр яких здхйснювався за .методикою; розробденою 1кститутои екокскхки Ali УкраХни.

Тииовим вважалось господ&рстьо, яке г.о забесп&ченостх факторами виробшцтва було близьмш до середщх покааникхв по грунх дос-лхджуваннх господарств, а по результативное ri - до середньопрогре-сивних. До середньопрогресивних результативних покааникхв вхднесе-hî середнх серед кращоХ полавинл дослхдсуааиих господарств. ¿ядихн-iîicïb ц!ех методики В1д хнших ьналоР1чнк£ подягао в тону, що вона враховув значннхеть фактора на ефеитивнхеть виробництла,

. За розрахунками, типобны господарством Лхсостопово! аоки ш-явився радгосп хиеих Крупсько! Глобинського району Иодтавсько* об-ластх, у Пхвнхчному i Центральному Степу - радгосп "каг.строй" ье-яико-Новоселнхвсьиого району ДонецькоХ обдастх та радгосп "Петроми-хайлхвський" шдьнянського району Запорхзько! облает i, у Пхвденно-му Степу - радгосп "Победа" Ренхйського району ОдеськоХ обдаст!.

Оптимхзацхя гаяузевоХ структура у радгоспх iutHÎ ИрупськоХ по-каз<1иа, що у перспектив! цмбулеехшх насхнняцькх господарства Jùco-степу розвиватимуться is насхннеьо-ыолочиии Бирзбначим немрямоц з питонов вагою насхнщщтва овоча-бштакких культур у структур! lûsivpHOÏ продукцхХ б хая 6ù/0, а молока - '¿Ь%,

Ьнутрхшюгалузеза спецхалхБацхя насхккицикоХ галузх повинна визначатися трьама. оснокиими культурам: хдабуде» рхпчаотоо АУ,ЗХ товарноГ продукцх1/, томатами та егхркамк /Zbt3%/.

- IS.-

J nopibiiHHHi хз фактичнимя дани ми за 1966-I989pp., у перспектив! питона вага насхкнсво! цибулх рхпчасто! в товарн1Й продукцЛ насЪшицтва овоче-бештакних культур зменшяться на 6, ?%, а огхркхв - на 6,8$, томат1в збхлыпиться на 26,ft?, ¡Цо до додаткових HaciH-н0еих бобо^лх культур, то в перспектив! питома вага зиробництва нзсхкня гороху змешпиться, квасол1 - эалишиться незмхкноп.

Загальна пдоца наыннввих i маточних посхв1в овочових культур Зб1лыаиться лито ка 79ra i станоштше 1160га,з'яких 400га буде пряпэдати на насхкники огхркхя, 205 - гороху, 160 - цибулх pin-частоХ, 163 - томатхя, 162 -- цибулх-маткн, 70га на насхнники квасол1.

Поглибленнл господарськоХ t Енугр!ыньогалуэеьоХ спещад1зац1Х в овочевому насхнництвх дозволить пхдвифти еконошчну е^сктив-нхсть схльскогосподарського виробництва в Цхлому i овочбвого на-схнництва зокрека. Так,проектний пархант галузевоХ структура рад-госпу забезпзчить рентабельность снробющтва понад 134% у nopia-г?янн1 а IX фактичнии р1вкен cb,'?% у 1966-196^рр.а рентабел чисть овочевого Нйскшицтва - ZlC% прети 12Ь,У% /табл. Ь/.

.При визначеши оптимально! галугеваХ структура в радгосш; . "аакстрой" було исканоалено, що цибулеглюч! господарства Пхшйч-ного .i' Центрального Стзпу повиннг поиднувати кас1нництво овоче-•-баитанних культур з колочнии таарккництзом,.питома вага яних в структур! товарной продунцх! станогктиме вхдповхдно 55,3 i 28,7£.

шутрхтньогалузева спецхалхзадхя 1!ас!нкеаоХ галузх повинна * вьзначатися трьома основмими культурами - томатам;!, хдебулеп pin-частою, кавуном столовнм, на якх в товзрнхй продукхцХ uieX галуз1 буде припадатн ахдповхдно 31,9; 31,7; 16,0%. У "пор1внянн1 э фак-тичниыи дбними sa IS68-l96vpp., в перспектив! питома вага томаив в товррнхй продукцИ нас1нництва оьоче-баштаннях культур збхль-шиться на 21,кавуна столового - на lZ,b%, а нас1ннвв01 щбул! рхлчастоХ эуеншться на 5,0%. Що до додаткових насхнкЗвих культур, то а перспектив! зыеюштьед питома зага виробництва насхння 'бурянхв столових i кабачкх», гиробництво насхинл oripKiB, редиски, часкику i гороху буде повнхетю пригшнено.

Загальна плеща кьехкквгах i маточних посхвхв овочеаих зб1ль-шиться на 162 га, з яних 211 га буде лрипадати на насгнники тока-tib, 175 - кавуна столового, 1Ь0 - цибул! рхпчастоХ, 150 - цибул1-маткк, ИЗ - бурякха столових, -113 - маточникхв бурякхв столових,-68га - на насхнники кабачнхв. • '

8. ЬфекткЕнхст» проектного варханту внутрхпшьогалуэевсХ структура насхннкцтва овочеенх культур радгоспхг ¿менх Крупсько! Глобинського району ПолтавськоХ обдаем, "йакстроХ" Ьелкжо-Новосед-к1всьиого району ДоиецькоХ областх, "Нетромихайлхвський" Ьолькяиського району ЗапоргзьйоХ областх, "Победа" Рен1йськсго району ОдеськоХ облает!.

Фактично за 1Ус&-1Шк

Показнкки-

__

Í хменхР'мак- !"Петра/и-f"Победа" (Крупсь-!строй"Гхайлхвсь-!

t

Проект

!коХ

!кий

I ÍMOKÍ["¿aaK- ! "Петроми-! "Победа" !Крупсь-! строй'Чхайлхвсь-! !ко1 ! . f кий" !

Ьартхсть товарна!■ продукцг1 насхнництва:.

тис.крб. 27ЬЗ,э % до фактичного

pi вня 100,0

Сума пркбутку вхд-насхнництва;

тис.крб. 1523,5 £.до фактичного

рхвил 100,0

Штрати на товарку продукцхю:

тис.крб. 1260,0 % до фактичного pisnn 100,0

а роэрахунку на 100га касхкяикю х маточников: тоаарнз. продукцхя,тис.

крб.

% до фактичного меня Пшбутск: тис.крб. 5ьдо фактичного рхеня

Рентабелькхсть./п

252,7 100,0 138,3 100,0

120,9

989,5 3246

100,0 100,0.

438,5 1988,5

100,0 100,0

550,0 • 1259,& 100,0 100,0

124,2 256,7

100,0 100,0

56,1 156,4

ЮС,0 100,0

ТО,? 156,9 -

3303 100,0

2137 100,0

1166 100,0

417,6

юо'о

270,2 100,0

163,2

6459,4 3056,5 6691,1

232,1 309,2 206,0 *

4559,6 1975,е 4626,4

299,3 450,6 23?,7

1Ь99,8 1080,7 2064,7

150,6 196,5 163,9

547,3 311,6

216,6 251,0

ЗЬо.З 201,6

27У,3 3^5,9

240,0 162,6

4/2,4 1Ь2,6 326,6 ¿U&.2

224,1

3558 107,7

2495 116,7

1053 91,2

Збо,1 85,0 249,0 Ул., 2

234,7

с», i

Прооктний вархачт галузево! структура забаспечнть рентабельность мрсбницгвэ понад &/% у порхвншш. з II фактичиим рхвнсм 44,3л у ,196й-1969рр., рентабельнхсть овочевого насхнництьа -182,6 проти 79,'/%.

Оптишзшйя гадуссво! струнтури у радгосгй 'Ъетромлхайлхв-сысий" ПО!: азу о, що у цибулесхпчих государствах Швнхчного I Центрального Степу насшшцтво овочз-башганних культур сприятлнво посднуватимотьсл з молотим тваринництвом; 1х спхввхдноаення у структур! товарно! яродукцх! становитима вхдпов1дно 60,7? х17,1$.

Ьиутрхгаиьогалузева. сницалхзаця насхнксво! галузх повинна виэнаадтися трьома осяовнлга иультураки■- цибулею рхпчастов, томатами х кавуном столовим, на' як! п товарная продукц!! цхс£ гажу«! припадав 47,0; 20,2; II,'1%. У порхзкяни! хз фавтичниии данями за 19В8-1У69рр., у г.срспзктнвх пи?ома вага насхннзьо! цибулх рхп-часто! у товарной продуши! насштцтт оаэче-баптакних культур эмекшиться ка 10,9%, пнтома вага томатха зб1льи:иться на 2.1,0%, . казуиа столового - на 1,7%, .Зиенаауьса пьтома. вага пиробництаа насхння додаткових культур /огхркхв, гороху, гарбуза кормового/.

Загальна площа найниевих х маточнях посхв1в оаочевих зб1ль~ шиться на 160,9га ! неэхчуепткмв 1416га, 3 янлх 240га буде припа-' дати на иасхнники цибуд1 рхпчастоЗ!, 261,6 - цибулх-матки, 240 - кавуна столового, 231,1 - тсыатхв, 216,7 - гороху, 160 - огхрк1з, 48га - на насхлники гарбуза кормового.

РозраховаиШ вариант галузево* структура забезлечтъ рента-■ бельнхсть ьиробництеа в радгосп! понад 116/, у порхвнлнш з II фаггичшш рхзнем &в,7% у 1966-1989рр. ,• рентабельнхсть о речевого кас!нн'ицтва - 224,1% проти 156,9$.

Оп'пк.изацхк галуза'во! структур» в радгоспх. "Победа" показала, що цибулес1)ач1 насхнницькх госяодарства (Ивдокпого Степу в перспектив! повинн! мати нАелннвво-ыодочний виробничий напрямок э нитомоа вагоя овоче-баштаннйх культур.в структур! товарно! продукц!I 52,3!?,'ыолока - 26,9$. . *

Енутршньогалузева епецхалхзацхя насгннево! галуз1 повинна низначатися чотирка основными культура!,« - мерквою, цибулею рптстоп, каином столовом, баклайанаии, на ян! в товарной продукц^ где! галузх буде припадати а! дао в! дно 45,7; Зб^о ; 12,7; &,<5Э>.. У порхьняннх !э ф?.нтичнйми данями за 1986-1969рр. , в пер- • спектив! гштома йага насхння-моркви в товаршй проду'кцгХ насхн- . нйцтво овоче-баштанних культур збхлмЕшться на 34,8?, насхйнввоХ,

IS -

рхпчаото! uvtdyai - на 1,4%, кавуна столового - на 7,6$, бакла-канхв - на 2,у£. шробництво перцю солодкого, ¡илнсонхв, гороху, калусти кич&шсХ, петрушки, гарОузхв етолошх i гормових буде скорочено.

Загальна плоца насхинеькх i маточних посхвхь овочезкх зО'хль-шиться на 211га i становитмкэ ЮО-га, з якгх 2Ь5га буде припада-ти на насхнншш цоркви, 166 - каауна столового, 142 - цибулх-натки, 120 - цибул1 рхпчаотоИ, 120 - ыаточники дорквк, 4Ьга - на насхниики б&клагшЦв.

Запроионоааний вархант галуэево! структур« радгоспу забезпа-чить рентабельихсть виробнщтва понад '!Ъ% у порхвняннх з П фак-тичши piBHey 64,0% у 1^ЬЬ-19вУрр., рентабельность овочегого насхнництва - 234,7% проти

Оптишзацхя виробничо-Галузеьо* структура овоче-насхнневмх господарста виявида бхльш доцхльнх шдяхи використ&ннй ресурс!в i иохиивостх збхлыпенкя обслгхв виробницгьа насхння овочявих культур.

3 теми дисертадх!.олублхковано такх npaui:

1. Ьавулин Л,И. Эффективность вырахцивания семян лука репчатого в зависимости от размещения по природно-климатический зонам Украинской ССР // Тез.докл. науч.-практ.конф. членов НТО агропрома и ШО. Сумы, 19^0.С,41.

2,. куковоа ЬЛ., Ьавулин к.Л. Шияние концентрации посевов ца эффективность производства семян лука репчатого в совхозах "Укрсортсемовощ" Украинской ССР // Тез. докл.обл.науч.-практ. конф. членов ЬШ1Ь и СЗУ. Сумы, 1991,0.15.

3. ьуковоз о.А., jtiMCDK Б.И., Ьавулин А.И. Современное состояние развития семеноводства лука репчатого в Украине. Тез. дом. и сообц. науч.-практ.конф. на аецу; "Механизмы регулирования • агропромышленного производства". Cyuu,lSV3.C.60.

4. %ковоз ¿.А., Лысюк Б.П., Ьавулин А.И. Оптимизация отраслевой структуры семеноводческих лукосещих хозяйств в зоне северной и центральной Степи / на примера совхоза "А'лкстрой" bejmKO-HoBQceJiKGBCKQro района Донецкой области/ // Тез. докл.

и сообц;. науч.-практ.конф, Суш, I"у93.С.со.

Ь.Шйян В.Й., %ковоэ Ь.О., Вавулхн 0.1. Рекоыендацх* для псглиблення спецхалхзацх! в насхнницьких цибулес1»чих госпо-•дарствах "УпрСортнасхннзоаоч". Харк1ь,