Экологические факторы рационализации занятости населения (региональный аспект) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Экологические факторы рационализации занятости населения (региональный аспект)"

г-о

Національна академія наук України Інститут регіональних досліджень

Р Г Б 0 А

В И ¡011 Ш? На правах рукопису

АЩЩ Ірина В"ячеславівна

ЕКСЙСТІЧНІ ФАКТСТО РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ , /РЕГІСНАЛШЙ АСПЕКТ/

&.оо.су

Спеціальні сть:-08;»©9-»03'- Зайнятість та ринок

праці

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Львів - 1995

Дисертацією є рун.пис. Дисертаційна робота виконана в Інституті регіональних дослідкень НАН України

- доктор економічних наук, професор, Злупко С.М.

Науковий керівник Сфіційні опоненти

Провfдцса організація

- доктор географічних иаук,ппофесор Шаблій 0.1.

- кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Кравців B.C.

- Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України

_ Захист дисертації відбудеться *■$_" Л/Х/Р/т'Ж 1995 р.

о /Угод, на засіданні спеціалізованої ради Д 04.10.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук при Інституті регіональних досліджень НАН України аа адресою: 290008, мЛьвів - Г, вул. Театральна, 17.

З дисертацією коша ознайомитись в бібліотеці Інституту регіональних дос ііджень НАН України

Автореферат рові сланий /1/6(1 $/!? 1995

Вчений с їіретар спеціалізованої вченої чади кандидат екс юмічних наук

ВЛ.ЖСВТАс..:ЦЬШР

з

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИК РСВОГИ

І.І. Актуальність проблеми. Трансформація економіки України т моделювання її перспективи вимагає нових підходів і методів. Проблеми:інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва, кращого використання сіх глидіб ресурсів, в тому числі трудового потенціалу виходять на перший план. Забезпечення належних ут^оз відтворення населення, трудового потенціалу і раціоналізація зайнятості набувають особливого значення. Подолання колоніально-командної спадщини в усіх сферах економіки, зменшення негативного впливу забрудненості середовища на життя і діяльність людей породясувть нові проблеми для науки і практики.

' Техногенне навантаження на природне середовище, його деградація досягли такого високого рівня, що рішенням парламенту України вся її територія оголошена зоною екологічного лиха. Кризовий стан навколишнього середовища став причиною тог'-, що під загрозою опинились "здорсв"я і розвиток нації, її генетичний фонд"*. Все не обумовило необхідність переосмислення впливу екологічних факторів на ефективне використання трудового потенціалу.

Важливість врахування стану навколишнього природного сере довища при обгрунтуванні соціально-економічного розвитку території випливає з Конституції України, прийнятих парламентом України наступних 3--гонів: "Про зайнятість населення", Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону здоров "я населення", "Про охорону атмосферного повітря", "Про надра", "Про охорону праці", "Про внесення змін і доповнень, що стосуються охорони праці до'Кодексу про працю України",

"Про підприємництво", а також проекту Мінприроди Концепції Дер-кавної програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів України.

Основною умовою ефективного функціонування виробництва в регіоні я трудовий потенціал, його кількісні і якісні характеристики. Набутий господарський досвід засвідчує, то фумкці-

I. Концепція Діеряавної програми охорони навколишнього природчо-го середовища і раціонального використання природних ресурсів України. Київ,1992р.

онувакня регіонального виробництво супроводжується погіршенням якості навколишнього природного середовища, б це в свои чергу негативно впливає на відтворення населення - природної основи розвитку трудового потенціалу.

Під впливом об'єктивних обставин в останнє десятиліття укр&їнські вчені звернули г'силену увару на взаєиообушвленість якості трудового потенціалу і природного середовища. Ніша опубліковані окремі дослідження, в яких зроблені спроби визначити вплив природного середовища на трудовий потенціал і зайнятість, зокрема монографія "Якість трудового потенціалу" /Київ,І985/, під авторством каг'овнх працівників Інституту регіональних досліджень НАН України. Базую’ сь ira цих досяідаекнях нг^уков-ці Інституту регіональних д.слідяень НАН України, эокреш Злупко С.М., ввели поняття єкогомології - науки про вивчення взаємодії людини і природи. Однак досі ці добрі починання на дістали калеаного продовження, незважаючи на наростання значимості самої проблеми. Цим власне і поясняється виб'р теки даної дисертації.

Об"єктивка необхідність продовження вивчення ЕЛЯХІВ ефективного використання трудового потенціалу а врахуванням впливу природного середовища, недостатня з нашої точіш зору н укова розробка цієї проблеми в регіокаяьнону розріаі визначила актуальність дисертаційного досліддс ’на, його кету і завдання.

1.2. Мета і завдання дослідження. Метоп дасертаціР.пої роботи е обгрунтування раці< ..адізації зайнятості в вразпгваа-ням с ’-ну навколишнього природного саредоЕіпза та визначення кількісних та якісних параметрів впливу екологічного фактора на трудовий потенціал.

В процесі реалізації поставленої кати Еиріпусались кас-тупні завдання: .

- обгрунтування необхідності врахування вштаву екологічного фактора на якість трідового потенціалу і ваЕкп їсть;

- виявлення складових про-одного середовища /еколог.ч-ний 4-ктор/, що "нзначають регіональк: особливості використання трудопго потенціалу;

• дослідження ^инанікн екологічною фактора в сястені факторів впливу на якість трудового потенціалу щодо здоре "я прг 'псечого населення;

- визначення v волого-економічних збитків від погіршення якості трудового потенціалу, внаслідок впливу екологічного фактора;

- дослідження ов"язк>-. мік станом навколишнього природного середовища і здоров"ям доселеннл;

. - розробка інформаційно-пошукової системи "природа - трудовий потенціал". ’

1.3. Предметом ДОСЛІДЯТЬ С РИЯВЛЄННН впливу природного середовища на якість трудового потенціалу і зайнятість для прий штгя ефективних управлінських рішень в сфері зайнятості з метоп її раціоналізації та оптиміззції відтворення з врахуванням екологічного фактора, та розробка методичних прийомів визначення ■ Еимісро-економічних збитків, тоо завдаються виробничою діяльністю.

1.4. Ш"ектом досліджень е трудовий потенціал і зайнятість населення на промислових підприємствах машинобудівної, хімічної, приладобудівної, будівельної галузей промисловості у Львівській області.

1.5* Методологія, методи та інформантбяаа дослідження. Методологічною основою дослідження о системний комплексний підхід до вивчення суспільно-економічних процесів, які відбуваються в сучасних умовах.

В процесі дослідження застосовувались методи економіко-математичного модєлі^&кня, регресійно-кореляційного аналізу, кількісного та якісного аналізу.

інформаційною основою дисертації послужили статистичні та нормативні матеріали на рівні України та Львівської області, дані про виробни”о-господарську діяльність підприємств машинобудівної, хімічної, приладобудівної та будівельної галузей промисловості Львівської області за досліджуваний період / 1990 -93 pp./, такок матеріали анкетування підприємств навваних галузей.

1.6. Наукова новизна досліджень полягає в наступному:

- проведена класифікація компонентів навколишнього природного середовища з точки зору їх впливу на якість трудового потенціалу регіону, виявлено динамічніст взаємодії навколишнього середовища і зайнятості;

- розроблено методичні прийоми визначення обсяг., • ЄК0-

Б

. лого-економічних зиитків від гогіршення якості трудового потенціалу на регіональному рівні;

- виявлений і обгрунтований зв"язок між станом навколишнього середовища і станом здоров"я зайнятих в регіоні;

- розроблена інформаційно-пошукова система "Природа -трудовий потенціал" для управління зайнятістю населення о врахуванням якісного стану природного середовища, доведена висока економічна ефективність її практичного застосування.

1.7. Отримані в процесі дослідження результати теоретичного та прикладного характеру можуть бути використані при розробці концепції соціально-економічного розвитку регіону, ігри обгрунтуванні напрям:' і регулювання зайнятості трудового потенціалу з врахуванням екологічного ;.ктора. Рекомендації, що містяться в дисертації, м..ють практь.-сне значення для функціонування окремих виробництв в умовах ринкової трансформації національної економткь.

Представлені в дисертації досліджен- ч, є складовог части-кою розробок, виконаних автором в Інституті регіональних дос-лідкень НАН України при проведенні нау. ^о-дослідчих робіт по темі: "Розробка організаційно-методичного забезпечення програмного шріиення соціально-економічних і науково-технічних проблем розвитку західного регіону України в умовах становлення ринкових вт^чосин". Результати досліджень відображено у звіті та мон ’'‘ра-фії "Методологічні основи створення системи економічного та соціального програмування розвитку регіону". Результати дослі"-кень були впроваджені у Львівському науковому соціялі.-го-еколо-гічному центрі. '

т.8. Апробація роботи. Результати дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції "Трудовий потенціал України" /Луцьк, 3-5 грудня 2 р./; шуково-прак-тичній конференції "Актуальні економічні і соціальні проблеми Західної.України /Львів 27-28 чатівня 1992 р./’ науково-практичній конференпії "Проблеми раціонального використання соціально-економічного і приро^оресуі іного потенції у регіону" ''Луцьк, 25-28 травня 1993 п,/; міжнародний науково-практичній кон£ ;-. ренпі’- "Карпати - український міст в г’зропу: і...облени і перспективи" /Львів. 22-^4 вересня Т993 р./.

І \ Публікаць. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у статтях та тезах загальним обсягом 1,9 др. арк.

ЇЛО. Структуру та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох глав, висновків, списку використаної літератури та додати і в.

І.II./ Короткий зміст роботи. У вступі обгрунтовується актуальність теми дослідження, його предмет, об"єкт, теоре* тичне та прикладне знвченут, науковий інструментарій та фактологічна база.

В першій главі "Теореті -ні аспекти дослідження екологічних факторів регіональної зайнятості та формування ¡«ості трудового потенціалу регіону1' проаналізовано формування якості трудового потенціалу, що відбувається під впливом системи факторів, виділено екологічний фактор, вплив якого зростає. Відзначено роль якості здоров"я працюючих серед якісних характеристик трудового потенціалу. Зроблено висновок, то екологічний фактор стає провідним у формуванні якості трудового потенціалу регіону. Виявлено особливості праці у виробничому се-родовищі на досліджуваних підприємствах, визначено .апрямки регулювання зайнятості трудового потенціалу, з врахування!.: екологічної складової. Зроблено висновок, що врахування впливу екологічного фактора на регулювання зайнять 'ті населення є необхідним при програмуванні господарського розвитку регіонів.

У другій главі "Вплив екологічних факторів на якісні параметри трудового потенціалу" проведено аналіз якісного стану трудового потенціалу Львівської області; запропоновано мето-дачні прийоми визначення обсягу еколого -економічних збитків від зниження якості трудового потенціалу, внаслідок впливу екологічного фактора. Зроблено аналіз екологічної ситуації V Львівській області, за допокогоа кореляційно-регресійного аналізу досліджене взаємозв'язок міг захворюваністю працюючих, зайнятих на промислових підприємствах, і концентрацією окремих ШКІДЛИВИХ речовин П атш сфері цих підприємств. Зроблено висновок, що екологічна ситуація у Львгвськ* області в цілому погіршується. Це викликав зростання захворюваності працюючого населення, ио призводить до відповідних демо-економіч-них втрат.

У третій главі "Основні напряни регулювання впливу навко лишнього середовища на якість трудового потенціалу регіону" виді-

лено основні напрями вдосконалення управління екологічною компонентою якості трудового потенціалу, розроблено інформаційно-пошукову систему "Природа - трудовий потенціал".'

У висновку викладені основні теоретичні та практичні результати, отримані в процесі проведеного дослідження

У додатках наведено розрахунки економічної ефективності впровадження у практику інформаційно-пошукової системи "Природа - трудовий потенціал" та анкета "Якість навколишнього середовища, заход: по його охороні та здоров"я населення".

2. хнсані пшакЕННя дисертації

2.1. Формування якості трупового потенціалу відбувається під впливом цілої системи факторів:"демографічного, економічного, соціального, екологічного та і шшх. Зростання ді-ї екологічного фактора /збільшення заб уднення навколишнього середовища/ веде до погіршення умов існування люд.¿ни. Наявність впливу екологічного фактора Но. якість трудового потенціалу в системі факторів, підтвердщувться такими показниками, як наростання захворюваності населення на Львівщині і в Україні б середньому на 2,5 %, і ріст рівня смертності в серед--ому на 5Ів рік. У ряді випадків екологічний фактор етг визначальним. Такі фактори як демографічні*" і економічний с більш інерційними в часі, а такі як соціальний і екологічг-'й мають більшу динамічність зростання. В умовах зростаючого антропогенного навантаження на територію України, зокрема Львір'чької області, у 1990 - 1993 рр. постійно зростаї вплив екологічного фактора. .

Екологічні фактори щодо їх вплит"' на якість здоров"п людини розподіляються на екзо£кологі_чні і ендоекологічні фактори. Безпосередні? вплив елементів навколишнього середовища на ^оспічоцу місці працівника /забрудненість атмосфери на підприємстві, температуре в межах робочого місця, загазованість, ¿¿достатня освітленість, щум-, вібрація і т.д./ яр^яє собп ен^оекологічні фа гори, до єкроєкологі них факторів відносяться ті ^лементи природного середовища, що впливають на прачівника з^їєг ми його робочого м1 "іця, а саме стан ат-

мосфери, грунтів, вод з місці проживання, особливості географічного ландаафту і т.д.

На основі проведеного нами дослідження Епливу екологічного фактора на працюючих,'- враховуючі: вибірково анкетування, ' підтверджено,наступне: через погіршення якості навколишнього середовища на підприємств?.'- стала зростати захворюваність працюючих. З 1591 по І99о р. зростала тимчасова непрацездатність працюючих, на 3 % в рік зрост па їх первинна захворюваність. Тобто якість трудового потенціалу погіршується, шо приводить до економічних втрат від захворюваності, які зростають. На основі цього мірою якості трудового потенціалу,.особливо в екологічно небезпечних районах приймаємо стан здоров"я працюючих. ’

Протягом останніх 10 -ти років стан здоров"я населення України продовжував погіршуватись. Зростаюча тимчасова непрацездатність працюючих у народному господарстві завдас значних екоіюмічних збитків. Середня тимчасова непрацез ітність з причин захворювати у розрахунку на одного працюючого характеризується такими даними /втрачено днів протягом року/:

Табл’ ’я І

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.

! Р о к и

! 1980 | . і ... ■ 1990 і 1993

Україна 8,9 10,1 11,7

Львівська область 8,8 II,І ' 11,8

Погіря:ення здоров"я населення вплинуло на зниження якості трудового потенціалу, шо помітно' знизило ефективність праці та народного господарства в цілому.

Згідно з дослідженнями вчених США до макрофякторів, які впливають на якість здоров"я людиїто відносяться соціальній, екологічний, медичний, спадковий. На основі досліджень, проведених на окремих підприємствах області, виявлено, що спів-»іднешпння таких ¿[акторів, як соціальний екологічний, фактор спадколссті, медичний е динамічним у часі і просторі. Так,

у 1991 - 1992 рр. для Львівської області співвідношення їх було наступним:'соціальний фактор становив 45 %,■ екологічний -25%, фактор спадковості - 20 %, медичний - 10 %. Виявлено, що існує їх певна диференціація навіть у межах однієї області. Наприклад, у Сокальському районі маємо співвідношення: 40 % - ' соціальний фактор, 35 % - екологічний, 15 % - фактор спадковості, 10 % - медичний. В міс. іх екологічного лиха екологічний фактор стає провідним, наприклад для міста Новий Роздол Миколаївського району це співвідношення таке: 35 % - соціальний . фактор, 40 % - екологічний, 15 % фактор спадковості, і 10 /б — медичний. Таке співвідношення спостерігається і в Кам"янко-Бузькому, Миколаї. .;ьксму, Дрогобицькому, Стрийському районах.

,.3. У зв"язку з цим особливого значення набуває обгрунтування питань раціоналізації та рег/лювання зайнятості трудовогл потенціалу.' Особливо актуальним в таких умовах є вплив навколишнього середовища на населення, точніше - взаємозв'язок якості навколишнього середовищ., і трудового г зтенці-алу. При зростанні впливу еко;. гічногп фактора на якість трудового потенціалу, регулювання зайнятості населення з метою її раціоналізації повинно включати в себе: забезпечення відповідного до прийнятих санітарно-гігієнічних норм життєвого середовища функціонува' -та трудового потенціалу, врахування ре-і ткальних особливостей соціально-біологічної адаптації людини до конкре них умов.

Дослідження особливостей прані' у виробничих приміщек.лх на обстежуваних підприємствах машинобудівної і хімічної промисловості підтверджує, що -„айке 9 % зайнятих на цих підпри-емстг х працюють в таких умовах, де спостерігається відхилення температури від нормальної, 46 % - в умовах, де концентрація шкідливих хімічних сподук перевипс ГДК в 50 разів в середньому» 32 % - в умовах, коли наявність пилу в повітрі перевищує нормативну кої знтраціг у 31,7 разІЕ 40 % - в умовах, коли шум і вібрація відхиляються від нормативу, 32 % - в умовах, коли в повітрі робочЛ зони є наяв. 'геть шкідлг ’их парів, що перевищує нормативне значе’^я. В'результаті біля 35 % зайі. .тих на різ"чх підприємствах об: сті пра^ють у виробничому середг ищі, ендоеколо"ічні фактори якого че г'дповідають норма? вам.

Проведені дослід з ні от підтверджують, що більше третини працівників на обстежуваних підприємствах працюють в с ід-линих умовах праці /перевищення нормативу на Ю V і в особливо шкідливих умовах праціс/перевищення нормативу на 20 %/. Постійне перебування з умовах праці, які не відповідають нормальним веде до зростання ррхворювачості, що підтвердило анкетування. Якщо в 1990 р. тимчасова непрацездатність у розрахунку на одного працюючого на дос '"джуваних підприємствах становила 10,6 дня, то в 1591 р. - вже 12,1. Вибіркове анкетне опитування працівників підприємств Львівської області підтвердило необхідність врахування характеристик виробничого середовища в методиці атестації робочих місць.

Згідно з проведеними дослідженнями, а також аналізом анкетних даних - регулювання зайнятості трудового потенціалу з врахуванням екологічної складової може проводитись у таких основних напрямках:

а/ доведення умов праці у виробничих примішена .. до комфортних з точки зору промислової гігієни /встановлення вентиляції, відповідного освітлення, усунення вібрації, встановлення шумопоглинечів, кондиціонерів і ін./;

б/ зміна місця роботи працівника з переходом з дисксм-фортних ділянок на комфортні в рамках того ж підприємства;

в/ зміна працівником своєї професії для одержання робочого місця з комфортними умовами праці в рамках того ж підприємства;

г/ зміна працівником місця роботи з переходом на інше підприємство, без зміни професії длр одержання робочого МІСІМ з комфортними умовами праці;

д/ зміна працівником місця роботи з переходом на- інше підприємство із зміною професії, з метою одержання робочого місця з комфортними умовами праці.

Врахування впливу екологічного фактора н регулювання зайнятості населення є необхідним при програмуванні господарського розвитку регіонів, зокрема Львівської області. Таке регулювання повинно йти в напрямку забезпечення прийнятих санітарно-гігієнічних норм умов праці та надання можливості працівникам щодо одержання бажаного місця чоботи чк бажаної освіти для зміни професії з метою поліпшення умов праці.

2.4. Екологічні фактори мають помітний вплив на якісні параметри трудового потенціалу. Характеристику якості здоров"я працездатного населення, і зокрема населення зайнятого у народному господарстві, яке в основному формує активцу частину трудового потенціалу, можна представити такими показниками, як захворюваність г тимчасовою втратою працездатності, поши- ' реність захворювань, смертність в працездатному віці. На основі досліджень показано, що динаміка рівня захворюваності /хворі що вия лекі вперше/ на території Львівської області характеризується середньорічними темпами росту 1,07%, динаміка рівня поширеності "іахворювань /хронічні хворі/ харак”. ¡ризуоть-ся ростом на 1,1 % в середньому в рік, динаміка смертності населена. зайнятого в народно’ ' господарстві, характеризується зростанням на 1,1 % в середньому в рік. Все це свідчить про стійку тенденцію погіршення здоре з"я населення, зайнятого в народному господарстві Львівщини, якість трудового потенціалу області погірпуєтьсл. Ці явища є особливо відчутними у таких районах області, як Кам"як.о-Бузькмй, Миколаївський, Стрийський, Сокальський.

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності яв- ■ ляе собою важливу економічну проблему. На основі досліджень встановлено, шо у 1991 і. по області в зв"язку з захворюва-Кхстго з тимчасовою втратою працездатності, було втрачено 4,5% річного бюдіі ту робочого часу. Розраховано що хворим було виплачено по соціальному страхуванню 261 228,5 тис. кпб., на їх лікування в поліклініках і стаціонарах було витрачено 66,5 млн. крб., втрати національного -оходу становили 260 млн.крб. Отже, і 'лькісна оцінка збитків від захворюваності населення працездатного віку з максимальним врахуванням втрат е необхідною для прийняття господарських рішень. В’к хування такої оцінки є потрібним для запобігання несприятливого впливу, зокрема природного середовища на дудовий отенціал.

' Проблема аналізу економічних збитків, що заподіюються народному господарству че^ез захворюваність з тимчг овою втратою. працездатності на ріпні нудного господарства регіо у,

. поля, ає у врахуйчнні та<і.;х компонент в економічних втрат як економічний еквівалент втраченого в зв"язку з іахі рюваністю

робочого часу, витрати в зв"язку з випитою допомоги по соціальному страхуванню і витрати на лікування. Рко.-іомічні притки завдаються народному господарству регіону також і з причин смерті працівника.

У зв"язку з сказаним, еколого-економічні збитки вгі по-гірг',ння якості трудового потенціалу внаслідок вплг»у ркологіч-ного фактора, можна розрахувати на основі запропонованої в дисертації формули: '

^1ГС^С,^}9}^^рзб5~ф^та1 ^ /Т/

і =

де: 4- ЄКОЛОГО-ЄКОНОМІЧНІ збитки ВІД ПОГІршЄН!}Я>КОСТГ трудового потенціалу внаслідок впливу ек логічного фактора, крб.;

- кількість років, протягом яких рахую .>ся соціально-економічні збитки;/^.'- обсяги продукції виготовленої одним працюючим за один день в ■£ -му році, крб.;^ - виплати по сої пальному страхуванню у зв"язку з хворобою одному працюючому за один день в і -му ропі,крб.;- витрати на лікування одного працюючого за один день в і -му році,крб.; - с [о\дньостатистич-

на непрацездатність в розрахунку на одного пра-чіючого в £ -му році, днів;/?^.- активна частина трудового потенціалу в ^-му роиі, тис.чол.; //3^ - частина національного доходу, створена одним працюючим ©з один день у ■£ -му ропі,крб.рі- кіль-

кість померлого населення у -му році, шо належала до активної частини трудового потенціалу; Хі ~ кількість прожитих днів окремим працюючим ; о випадку смерті у ґ -му ропі, днів; А - коефіцієнт впливу стану навколишнього середовища на якість здорса л трудового потенціалу, для Львівської області А = 25 %, для України »£.а 22 %.

Згідно з формулою /І/ у Т992 р. еколого-економг^.і збитки від погіршення якості трудового потенціалу у зв"язку з впливом екологічного фактора "ія Львівської облает‘ становили 345 57^,7 млн.крб.

2.5. Розвиток виробництва у Львівській обл. оті суп -люп-щується інтенсивною експлуатаціє^ навколишнього сердовища, шо веде до йог,г> деградаї^ї. Оскільки на здоров">, людини найбільш безпосередню дію мають викиди ш. дливи” речовин л атмосферу,то я» характеристика екологічно¥ ситуації-у Львівській області , дослідіцувався стан атмосферного п^Чітря. Ві" характеризується таким показником, як кількість організованих

і

джерел викиді і ..;к}дливих речовин. Динаміка цього показника характеризуються зростанням на 1,03 % у середньому в рік. Викиди шкідливих речовин без очистки в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зь-рудмекня становили 203,4 тонни в середньому^ в рік. Середньорічна кількість викидів в розрахунку на одного мсяка>.щл у 1990 а 1993 рр. становила 73,5 кг, на І км^ площі - 9,3 тонни. ’

Проведемо групування районів області оа величино» викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в розрахунку на одного мешканця, внаслідок чого одержано чотири групи районів.

Таблиця 2

Групування районів області за кількістю викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонар- . ними джерелами забруднення в розрахунку на одного мешканця.

_________Кількість викидів шкідливих речовин ______________________

І-ша група ) ІІ-га група ; ІII—тя група , ІУ-та група

районів, ¡районів, мен- ¡районів* менше ¡районів, мен-

оільше 100 кг|ше 100 кг на ¡20 кг на 1-го ше 10 кг на на 1-го кеш- »1-го мешканця ¡мешканця !І-го мешкання

каніїя________;________________;_____________ !_________________

СтриЯськии • Радехівський Городсцький Мостиський

Кям"янко- Еовківський Буський Сколівський

;;узькии Яворівський Самбірський Турківський

Миколаївський Перемкшлянсь- Золочівський

дрогобицький кий Бродівський

Сокальський Нидачівський Старо- сембірський

В п"яти районах, що належать до 1-ої групи склала я несприятлива екологічна ситуація; яка^набликається до загрозливої. В цьому випадку забруднення є такимГ~ШО руйнуються фундаментальні властивості, які становлять умови людського існування, відбувається деградація всіх елементів природного сере до випа.

Для виявлення кількісних показників впливу екологічного фактора на якість трудового потенціалу /якість його здорое"я/ було розроблено методику. Згідно з цією методикою було у кіль-

кісній формі виявлено взаємозв'язок і...ж захворюваністю зайнятих на промислових підприємствах і концентрацію окремих шкідливих речовин у атмосфері. Одержане рівняння регресії між двома змінними /концентрація СС^ в тмосфері і захворюваність/ свідчить, що гахворгйаність є лінійною /пропорціональною/ функцією концентрації СОg в атмосфері. Зростання захво^яна-ності населення в залежності від концентрації ССЦ в атмосфері свідчи.ь про негативний напрямок процесу /рис.і/

Рис.І. Зале*, .ість захворюваності від концентрації COg.

2.6. « правління екологічною компонентою якості тпудового потенціалу полягао, зокрема, в управлінні якісними складойими виробничого середовища і середовина, яке знаходиться поза виробничою зоною. ’

Управління складовими виробничого середовища /освітленість, температура, шум, вібрація і т.д./ означає доведе!"*я його стану до норма', .вного ,

Управління екс огічною компоне’тою якості трудового,по-інціалу полягає також у доведенні концентрації шкідливій ре -човин в атмосферному повітрі- наозле,*чх пунктів у ..ідповід-ність з їх граничну |опустимоп ora нтрацією. Управління якісними складовими середовища, що знаходиться поза вирооничг о зоною, aoKf ма атмосферою ¿_;банізованих тєриторі", де розташо-

16

І

рані господарські об"єкти, полягає в тому, щоб господарська діяльність них об"єктів не призводила до перевищення гранично-дог’/стимих викидів шкідливих речовин. З цією метою питома ва-еа основних фондів природоохоронного призначень у структурі основних виробну.’их фондів повинна бути доведена до їх нормативної величини. Наявність природозахисних фондів /пилогазо-уловлпвачіі фільтри, відстійники і ін./ товинна становити нз мете 12 * иід кількості основних виробничих фоцців. В дійсності наявність основних фондів природоохоронного призначення для Льпілііини становить лише 6,3$ в середньому. /1991 р./

Згідно з формулою /І/ у 1992 р. ' еколого-економічні збитки від погіршення якості трудового потенціалу У зв"язку з впливом екологічного фактору для Львівської області становили 345 579,7 «лн.нрб., дефіцит Сф природоохоронного призначення _ становив 133 991,3 млн.крб. Економічною ефективністю /£ / управлінських рішень на рівні регіону щодо покращення здоров"я працюючого населення буде: -

/2/

де: £ - економічна ефективність управлінських рішень щодо покршцення здороь"я працюючого населення; Зе - еколого '-економічні збитки розраховані за форьулою /І/; Ло*п.п.~ кількість основних фондів природоохоронного призначення, яких бракує до нормативної величини.

З наведених розрахунків випливає, що на І крб. вкладений у 05 природоохоронного призначення одерл^уємо змешення еко -лого -економічних збитків /4/ на 2,58 крб. . .

Раціоналізація зайнятості населення полягає в з>"!шеині . відтогу п ря це з да т ног ома е єл ення з екологічно забруднених галузей шляхом зниження цієї забрудненості. З цією метою необхідно нарощувати основні фонди природосхоронногопризначеннл на підприємствах, де спостерігається екологічна забрудненість, а також відповідно збільшувати частку середньоспискового складу працівників підприємства, які будуть зайняті обслуговуванням цих основних фондів природоохоронного призначення. Раціоналізація зайнятості населення полягвє також у організованому переміщенні працівників з населених пунктів екологічного лиха у і ~ ' \ ■ ■ ;

екологічно чистіші місцевості з забезі ченням їх робочими місцями. Також можливе переміщення працівників на підприємства з мениою забрудненістй у тому ж населеному пункті.

Управління екологічною комг чонтсю якості трудового потенціалу полягає тчікож врегулюванні землекористуванням, яке с ек-ЗОЄі.ОЛОГІЧНИМ фактором по відношенню до трудового потенціалу.

Для збереження саморегулюючих екологічних властивостей території, структура землекористування повинна мати відповідні пропорції щодо освоєної території і неосвоєного природного середовища. Управління поляї'ає в дотриманні цих пропорцій, які в області є порушені.

Механізм управління екологічною компоненто-i якості трудового потенціалу полягає в стимульванні природоохоронних заходів шляхом пріоритетного надання асигнувань з .'юді'.ету lía природоохоронну діяльність, збільшення величини платежі в, які підприємство виплачує з прибутку відповідним місцевим Радам уі-родних депутатів за збитки, заподіяні через нераціональне використання землі і інших іриродних ресурсів і забруднення навколишнього середовища, преміювання працюючих, со зайняті природоохоронною діяльні '.та. -

2.7. Для підвищення ефективності регулювання впливу навк ira нього природного середовиї’-ч на якість трудового потенціалу розроблено інформаційно-пошукову систем^ "Природа - трудовий потенціал" Суть цієї ІПС, її призначення піЙгягпє п ефективному управлінні якістю трудового потенціалу п умовах екологічних обмежеі.^. ІПС "Природа - трудовий потенціал" складаються з таких основних' блоків: блок І - Структурний склад Ілок 2 - функціональний склад, блок 3 - Інформаційний склад, блок 4 - Процедурно-технологічний склад. Перераховані *?локи тісно взаємодіють між собою і впливають один на одного, вони складаються з підблоків.

Блок т відобране мас ’аби дослід® ь*> /рівні/ на яких проводиться д^сліднен.л регулювання з Інятості трудових pe-, с^рсів. Блок: 2 враховує програмування господарської діяльності з екологічними обмеженнями на°асіг трьох «тапах, а саме -це і попереднє обгрул.'ування, і . рограхування, т прогнозування господарської ціяльгості у відповідності з масштабами систем першого труктурного бло..у. Наступний, .блок 3 зключао в

Інформаційно-пошукова система "Природа - трудовий потенціал'

Структур-|к їй склад

І2 Країна J-

ся • н-і РеГІОН ; /адиінїс (-тративна

СО • ►-4 Промисловий вузол ' /район/

• Підпри- . емство

1 Функціональ ний склад

попереднє

обгрунту

• вання гос

CV поварсь-

кої діяль

HOCTI

СО

Інформаційний склад,_________

Соціально-

економічна

інформація

Програмування ; господар ської ді яльності

Перспек-

тивне

програму

вання,

с/ прогнозу

вання гос лодарсь кої діяль ностг

^Кількість

^трудових

^ресурсів

[Статево- . вікова ха рактерис-Чтика трудового по Ітенціаяу

ДІ Професійні ний склад

Я

Якість

адоров"п

а Якість

а ТОТ¥Я

Процедурно-технологічний склад

м вивчення тг|об"екту

І кс-

*мІ3в!Р і

•шу ванта ін-* армаді!

Органіаація ^пторматизпо- _ •інформаціflaire го фонду

Обчисливальна обробка інфор мації та її аналіз_________

CV со Екологічна інфор мамія

СУ со Забрудне ння ат- -мосфери

3.2.2 Забруд ' неннл -водних ресурсів

я • со Забруднення “ эемель

• счг со Забруднення ЛІ -сових ре сурсів

, ■. •. ’

ю • СУ « со Забруднення ре креаиіи- J них ресурсів

Регулювання [господарсь--, кої діядьнос ті 9 враху-]ванчям еколо ’ІЧНИХ обме кснь

Оцінка еконо-

мічної Р'’ак-

тивності уп-

'ХҐ равлінських

рішень, що

приймаються

Рис. 2 Інформаційно-пошукова система управління екологічною компонентою якості трудового потенціалу.

себе інформацію двох типів: єкологічн" і соїііально-економіч-ну. Члок 4 відповідає за процедурну обробку інформації та тах-нологію її збору.

Запропонована ІПС належить до числа динамічних, оскільки враховує зміни, га^ відбуваються в досліджуваному періоді за визначений інтервал часу, імовірнісних, тому що вона орієнтована і на прогнозування господарської діяльності, складних, тому що за структурним складом пропонованої схеми /рис.і/ від-псзідає рівням І.І,І.2,1.3.

Ефективність ІПС характеризується її економ і ччтстю, шо обумовлена невеликими в порівнянні з іншими ІС витратами на її створення і експлуатацію, меншою собівартістю обробки одиниць інформації і достатньо малим/ термінами окупності. Крім того ефективність ІПС визначається такими парам трпми як високий рівень комплексновті інформації і високий рівень автоматизації обробки її.

ІПС "Природа - трудовий потенціал" було адаптовано до конкретної ситуації і застосовано на рівні регіону /Львівська область/. Запропонована ІПС "Природа - тр-грвий потенціал" має переваги в порів-'янні < традиційними /ручними/ методами збору і обробки інформації. Річний економічний ефект еід впровадження ІПС "Природа - трудовий потенціал" в практику регулювання робоюї сили в умовах екологічних і^мекень у Львівській області становив 19 081 662 крб. у 1993 р,

3. ВИСНОВКИ ТА РИШЕКІУШН

3.1. Проведені дослідження дозволили підтвердної, що екологічний фактор має визначальний вплив на якість трудового потенціалу, і безпосередньо на робочому місці праї вника і поза ним.

3.2. В систем’ фактопїв, куди вхг'цлть соціальний, меди«\_

ний, кологічний, сп хковий, і які впивають на якість тру^ово-г потенціалу, екологічний фактор характеризується більшою д~-намічністю. ■ п

Зростання дії _ кологічногг фагтора на якість трудового потенціалу та стан зайнятості в „-ггіон; з підвищеною забруднені 'тю навколишньо- ■> середовища є г іким, шо екологічний фактор стає переважаючим. ;

?.3. Ппопедений розрахунок еколого-економічних збитків під погіршення якості трудового потенціалу, шо завдаються народному господарству Львівської області у зп"язку з погіршенням НЯПКОЛИШНоОГО природного середовитця, доводить необхідність спрптувяння відповідних засобів на природозахисні цілі. Наприклад, на’один карбованець вкладений у основні Зонди природоохоронного призначення одержуємо зменшення еколого-гкс.',омічних збитків на 2,58 крб. ' рахування екологічного фактора в регулюванні трудового потенціалу регіону повинно бути обов'язковим при оітічгіі соніально-ек комічного розпитку території.

3.4. Дослідження впливу екологічного фактора /концентрація шкідливих речовин в атмосфері/ і якості трудового потенціалу /стан здоров"я працюючих/ підтвердило, шо між цими двома явищами існус кореляційна залежність.

3.5. Впровадження в практику регулювання зайнятості трудового потенціалу з врахуванням екологічного фактора опрацьованої нами ІПС "Природа - трудовий потенціал" має високу економічну і інформаційну ефективність,

3.6. В умовах трансформації постколективістської системи в ринкову потрібно ширше використовувати податкові та інші ринкові механізми в оптимізації взаємодії природного середовища і зайнятос. .

3.7. Значення стану навколишнього природного середовища щодо зайнятості населення повинно займати вагливе місце у свідомості кері іих і владних структур, загалу громадянства, без активного сприяння якого важко зменшити сопіально-економічні негатирні наслідки в системі зайнятості.

".В. Економічні і соціальні можливості необхідно формувати в напрямі посиленої зацікавленості виробників, сл_-жб зай-нятосі., виробничих колективів у_створенні сприятливих екологічних умов лрапі на кожному робочому міспі з метою збереження і примноження трудового потенціалу суспільства.

3.9. Раціоналізація зайнятості із врахуванням навколишнього сєредовиша вимагає екологічної освіченості всіх учасників господарської діяльності, глибокого усвідомлення вакливос“ ті екологічних проблем. У цьому зв"язку екологічні знання є необхідними, ними повинні володіти випускники всіх ланок ос-

Я т*ги

4. ОСНОВНІ ПСЕІШШШ ДИСЕРТАЦІЇ ШУКЛІКіБДН! В НАСТУПНИХ Р(БОГАХ :

4.1. Доліпні« И.І.Дндел !.В. Вплив стану иавкоптанього сзрздовїЕіа пз «яість'‘’трудового потенціалу //Економіка Удраїт«, ГЗ, 1592 р. - 0,5 др. аря.

4.2. Апдзл І. Екологічна освіта як складова частина освіти ?Ь/Д'й!ИХ.//ТТроблЄЦИ енологічтої освіти і виховання. Збірник каухосо-изтодичних праць. Т.2, Львів, 1993 р. - 0,5 др.арх.

4.3. Акдол І.В. Якість трудового потенціалу регіонуїеко-логічдаЯ аспект.//Трудовий потенціал України. Тези доповіді їгаулоБО-прзкткчпої конференції.«мЛуиьк, 199? р. -0,3 др.аря.

4.4. Андел 1.В. Формування іггфориаціРно-..отзухо еої сис-теги "природа - трудові ресурси".//Тези доповіді наукоЕо-прак-тичної конференції, и Луцьк, 1993 р. -0,2 др. арк.

4.5. Ткачекко К.К., /.идея І.В. Про екологічну безпеку розвитку народного господства в регіоні // Карпати - український міст в Європу: ир^Злеми і перспективи. Тези доповіді міжнародної наукого-ііралтиуйої конференції.,иЛьвів,1953р. -0,2 др. ара.

4.6. Атпцзл І.В. Вплив статі, павколштого природного . сорздоЕіПії на якість трудового потенціалу регіону //Актуальні економічні і соц.альпі проблеми Західгої України. Тези науково-практичної конференції.,«. Львів, 1992 р. -0,2 д?. арк.

Андея И.В. Экологические фактору рацаонализаигПі занятости населения /региональный аспект/.

Диссертация на соискание ученой степени кандидэ. ■» гконо-шческих наук по специальное', і 08.09.02 - Занятость и рикоя тр^да. Институт региональных исследований НАН Украяну,Льв », 1995.

Защипає.,’ся рукопись диссертации, которая сгяераит -ргтнчесиие аспглти ..ссяедоваї. я экологических факторов рзтти-снальной занятости и формирования качества годового потенциала рагиона; исследуется влиг -ив вкплогичесхь фанторо. т гшчествекные параметры -.рудового потенциала. Предлагаю тел глазнна направления регулирования влияния Осругагяей среди

да качество трудового потенциала в регионе с помощью инфоргш-циончо-понс-аОвой системы "природа - трудовой потенциал”.

The вапив-rlpt of the theale calntaines: theoretical

aepeot* of reeeareh of the eoologlcal factor« of rational

esiploycoCTit апв formation of the quality of labour potential

of the region; the influenoe of the ecological faotoree on О О

the qualitative paraootrea of labour potential ie reacarchea.

'The principal directione of regulation with anietnnoe of the Information -search eyeten nature - labour potential^ of the

envircnoent Influenoe on tha quality of labour potential of

the region are proposed. ■

Ютчові слова: раціоналівація зайнятості, енологічний фактор, навколишнє природне середовище, трудовий потенціал, інформаційно-пошукова систем?

Ротапричт

ГчЦНТЕ! Рзмовлення ,',ираЖ