Эколого-экономические основы организации охотничьего хозяйства в системе комплексного лесохозяйственного производства тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Эколого-экономические основы организации охотничьего хозяйства в системе комплексного лесохозяйственного производства"

РГ 6 Oñ

, о ПГ'А Академ !я наук УяраТни

' ' ' ihctvrryr екокспНхи

ЛьэЬське 3irai "е-кня

На rrpasax рукопису

гхл'снж ногл.-н гзаксп^ч

• ЕКСЛОГС-ЕКСНОЛГЧги ССНСВЛ ОРГАНГЭЛЦП ЛСТЗСБКОГО ГОСПОДАРСТВл В СИСТЕМ! КОМПЛЕКСНОГО ЛТССГХПОДЛРСЬКОГС

Г; - '"У^^-'Т *>* TfTi-\ 4

CneniaÄHöe?f i CS.00.05 - Еконсатка, планузання, оргсктг?.-

цтя упразднил нароянда госпспр-стзом i Яого галузкыи

C8.CQ.I9 - Економ1ка ттргаойокорисгузг-кн.' i охорсна назколтазнього середоз'/па

АВ ТОРЕФЕРАТ

Яйсертац!? на здоЗут-тл наукоаоро ступеня

кандидата e:toíiouf чшпг наук

Льв'.з - 1993

Дис ертацхйна робота виконана на кафедр! рационального шу~о~ ристання пркродннх ресурств-та охорзни пр-/роди Львтвського г.ер-т-авного университету тм-энi 1.Я.Франка.

Науковий кертвник

Науковкй консультант Ор1цтйн1 опоненти

Провтдна установа

З^хист дисертадгх вгдбудегься

академтк Укра1нсько1 Екологтчнох Акадеыи наук, доктор економпшкх наук, гтрофесор ТУНИЦЯ B.D.

- кандидат економтчних ш-уу., допент ДКНЬКА. П.К.

- академтк Украшсько! Екологтчнэг Ак&лекИ наук, доктор окопоытчп.. наук, професор ЕУРКИЖЬКИЙ Б.В.

- доктор ехонэмхчнкх наук К030Р13 К. А,

- Ытнтстерство лтсового государства Укратки

«

год. на заотданнт спецталтзоЕанбГ вченот ради

£_1993 р.

Д.016.39.03 по захиету дисертацтй на здобуття паукового ступекя доктора еконоыгчних наук у Льзтвсъкому втддтлоннт 1кс?итуту сгоноытки АН Укратни за адресою: 290008, Льетб-8, вул.Театральна, 17.

3 дксертацхег мокна ознайоыитксь в бгблхотсц: Львгвеького Б1дд1лення Институту еконоы1ки АН Укра5:ни.

Автореферат розхсланий •ЛУ* 1993 р.

Вчеиий секретар спецталтзовано:

вченох ради," кандидат економ полос наук

В.1.Ж03ТАН2ЦЬККЙ

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальн!сть яосл!дження. В умовах переходу економ!ки УкраТни до ринкових в!лносин особливоТ ваги набувають гшоблеми рац!онат.кого використання 1 в!дтворення природних ресурс}в } умов природного середовиха, зокрвма охорона, в1дтворення та рац!ональне використання мисливських утМдь 1 ресурс!в мисливсь-коТ фауни як вежливого компоненту природних ресурс!в ! складо-воГ частини б!огеограф!Т.

Для основноТ чисельност! погол!э"я кспитних тварин, вс{еУ , борово? дичини, б!льиост! хутрових зв!р!э основним середовисем проаивання с л!с. Л}сова фауна водночас в нев!д"емним компонентом л!совкх екосистем. Л!с!внич! ! таксац!йн! характеристики насаджень, тияи л!совкх культур, способа ру^он, }нп! господарськ! заходи -впливапть на видовиЯ склад ! чисельнхсть фауни, эумовлтаоть спец!-ал!зад|п та ефентивн!сть мисливського господарства. У своп чергу, л!сова фауна, в т.ч. ! мисливська, вэасмод!очи з ус!ма компонентами л!сових екосистем, прямо чи опосередковано впливае на есЬек-тивн!сть л!сового господарства та л{созагот!вельноТ промисловост!. Тобто, нислизсыса государство за економ!чними ознаками ! впли-вом на природко середовише можка в!днести водночас ! до аграрного сектору економ!ки ! до добузних галузей промисловост!.

Тому важгивоп передумовоп регулотання взаемод!У мисливського господарстза з !шгкми галузями л!совирсбничого комплексу е сколо-го-економ!чна оц!нха взаемовплив!а ! взаемозв"язк!в ус}х галузей та виробництв ! розробка на П основ! заходов для покращення використання ! в!дтворення л!сово? мисливськоТ фауни.

1.2. Мета { завдаяня досл!дкення. Мзтов роботи е вир!шення проблеми п!движения ехолого-економ!чноТ ефективност! використання ! В1ДТВ0рення мисливськоТ фауни в систем! комплексного л!со-господарського виробиицтва УкраТни.

У в!дпов!дност! э поставлено») метоо в робот! передбачаеть-ся необх!дним вир!шити так! завдання:

- вивчити досв1д комплексного ведения лтсового } мисливського господарства в УкраТн! та за рубежем;

- досл!дити еколого-економ!чн1 проблеми оптим^эацИ взае-модЛ мисливського та л!сового господарства;

- розробити методи оц!нки ! показники ефективност! мисливського господарства в систем! комплексного л!согосподарського ви-робництва;

- обгрунтувати шляхи раЩонального використання 1 в!дтворен~ кя кислйвськоГ фоуни в систем} коиплексного л; согосподарськсгс зи-робництаа.

1.3. Предмет 1 об "ест досл!дуення. Предметом яосл!дження

е вколоро-екоком{чн! аспекта сргарлзацП' мисливського гоеподарст-ва у сястем1 коиплексного л1согосподарського виробництва.

Об"ектом доел{джения сбрант комплекса! гЛсогоспотрсьхг л}п-ггрисмсгва - яержл}сгоспи МШстерства л}сового госпопарства УкраТ-ви. Об"теток пегяибленого вивчення еколего-економхчшх проблем вз&еиоп}7 ыисливсысого та лтеового господарстБа, у тсиу числ} експерииенталь'нга: доел!дкекъ, обраний Цукансь.тий держл} сгосп як •гипове комплексне л1согосподарське птдприеиство.

1.4. Теоретики} основи та метода дослЮТгення. Теоретичн}

та иетолологтчк} питания орган}зацП оптимального природскористу-вання, в т.ч. 01Е?им1зац}Т використання л}сових ресурсов, дослхд-жувались автором за материалгшк рпб{т П. В.Васильева, Н.П.Фелорен-ко, М.Я. Лемешева, К.Г.Гофыана, Т.С.Хачатурова, П.Г.Оллака, Т.С.Ло-бевккоэа, Н.А.Шееева, А.П.Детрова, Ю.Ю.19ниц{, С.А. Гене{рука, К.А.Татаринова, 1.М.Сквяхевича, Ю.ПДебединського та !кших вченгос. Вкх1яниыи натер{аяаии ршх досл{дяення е дан} статиетично? та в1-домчо? звЗгност} Шддриемств 1 орган}за1;1Й, анкете} дань монограф!»., статг!, науковз авхти э питань комплексного лхсокористу-вашя, ексноы{ки л!сового { ыисиивськсго госдодарстза, екслогП та о'}олоп*Т дгсу 1 л}сово¥ фауни, дан} досл1джень на стац!онар-нкх ыайдакчиках, Сагаторзчн! спостерекення та виробнкч! експари-ментк, зд1й«юван{ автором. Для анализу отриианих матер{ал{а ви-ксрисгевувалась кетоди абсологних 1 в!дносних величин, середШх величин, анкШтючних угруяувань тооо.

1,5. Наукова нозиэна рсботи полягае у:

- розрой«! йетодичнюс положень еколого-еконок1чноТ оц|нки азаемовплив»в мисливського } л1согосггсдарпького виробництва;

- абгрунтуванн} локазки$г1в еколдао-еконоц|чкоГ ефектквност! шиливськ-огс господяретва у систем} комплексного д}согог,подарсь-

кого виробйщтва;

• -фогробц* екокои1чник «етоя{» >тфавл!ння ииелЕвеькпм гос~-шяарстзе» з уновах перйхору до рикхоаях зтдносин;

- визкачеаш йгголого-взгмгсы 1 чно1 ефеЕтквнося} мксушесьхого тосповгрства у сямем! коютшкеного лЮогссподарсысого виробнк-~?ьа» -.с-

1.6. Практична значения роботи. Отриман! практичн! результат« поел]пження можуть бути використан! М!н!стерством Л1сового государства УкраТни, л!согосподарськими сб"еднаннпии I лхсогос-попарськини пхяттриемствами для улссконалекня планування х уп-рав^ння мисливськии госпояарством з систем! комплексного л1со-госпояарського зиробництва, проектними орган!зац1ями - для сбгрунтування покрасекня I оц|нки ефективност! зикористання мис-ливсьзих уг!яь I ресурсов мислизсько? фауни.

1.7. Агтробан!я роботи. Ссновн! положения дисертаци допов!-пались на засхдгнн! УкраТнсьного терхологтчного товариства /Ки-Тз, 1985/, на Республ!канськ!й науково-техн1чн!Я конферен-Ц1Т /Льэ!в, 1986/, на 1Йянародн!й науково-практ"чн!й конферекц}? "Рег!ональн1 еколог!чН1 проблеми" /Пьв1в, 1990/, ка зас1данн-Ради Шадького нац!онального природного парку /Шадьк, 1990/, на науково-техшчних конференцхях викладач!э та асп!рант13 Льв1всь-ксго Л1Сотехн1чного Шституту э 1987 та 1992 рр.

1.8. ПубдткадтТ. За результатами дослхдлення опубл1ковано 8 друкованих роб!т загальним обсягом 8,1 друк. арк., з як их 3,1 друк. арк. належать особисто автору лисертац1г.

1.9. Структура тзоботи. Дисертац!я складаеться тз вступу, чотирьох розпШв, виснозк1В, списку л!тератури ! 5 додатятв.

2. QCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ ДЖЕР1ДЦ1!

У науков1й л!тератур5 питания охорони, вхлтворенн.«: J радикального використання л!сових мисливських уг1пь i ресурсов nico-воТ мисливськоГ фауни яосл!джен1 досить повно ! широко. Зокреиа б!олог1чн{ основи иисливського господарства в л!сах закладен! в роботах А.Н.Йормозова, А.А.Насимовича, 0.1.Семенова-Тян-Шансько-го, В.Л.Теплова, А.А.Козловського, П.Б.Ергенсона, В.В.Дьожк!на, К.А.Татаринова, ВЛ.Падайги, Д.Н.Данилова, В.0.1ль*нського, Л.А.ЛадовоТ, I.А.Львова, Б.К.Павлова, М.П.Г^дишина, В.Д.Бондарен-ка, Х.В.Делегана. Питания еконоШни, орган !'зацН, планування i управл1ння в иисливському господарств! лосл{джупться в роботах О.П.Корнвева, С.В.Стахровського, В.Н.Дерягина, В.В. Дьожк1на, ,А.Тел1шевського, ВЛ.Фертикова, А.Н.Чупрова, Х.М.Синякевича. Нравовi аспекти функц!онування иисливського господарства роэгля-лаэтьея в роботах А.А.Ул1т}на та ОЛ.Красова. Однак, незватавчи на яосл{дкен1сть окремих бхологхчних i еконоихчних питань иисливського господарства, еколого-економхчнх лроблеми футгц!онування ыисливського господарства у комплексному лхсогоеподарсько^у 2»гроб-ництв} в уиовах УкраТни е практично невивчениии. Циц пояскюеться сбгрунтування мети i завдань нааого досл!дження.

Загадьна плода мисливських yrijn»' УкраТни на початок 1993 р. становила 52515,2 тис. га. Найб1льшкми користувачаии уг1дь /37,8% до IX загально! raotai/ е ВсеукраТнське товариство ыисливц!в i ри-балок, 7,€Й уг1дь закр!плено за п1дприбыствааи Н1н1стерства л!со-вого господарства УкраТни, 2,6% за в!йськовиии шслизськиыи това-риствами, 1,655 - за л1сокомб!катаыи колипнього Щнл1сщюму УкраТни, 0,4*? ~ зе товариствои "Дишио". 1з загальноТ плосх мисливських уг1дь УкраТни 16,становлять sicoai тшхи «исливеьких уг!дь. Прете т1льки 9,2& плош! мисливських уг1дь закр{плено за п}дпри-яыстваии Ы1нл!сгосду У*сраТни та колтпнього Шнл1спроцу УкраТни, як! с безпосереднхми користувачами державного л!рового фонду.

3 пешкрених в УкраТн! пояад 400 вип!в 3BipfB i птах|в ыие-ликськими с 70 видхв, з яхих иеше 30 вид!в використозуеться, решта вил1в - малочиезльн}. Основними ыиеливсъкими тваринаии а УкряУн} е xocl /13,8 тис. гол!в/, ояен{ /25,3 тис. гол!в/,козул{ /171 тис.гол!в/, зайц! /понад 2,0 илн.гол!в/, лисиц! /77,1 тис. . -иИв/, куртки /понад 600 тис.гсл}в/, качки /3,7 ылн.гол!в/ та

гуси /418,8 тис.голхв/. Наплыла и1льн1сть лосхв /1,16 гол./ тис/га/ та козуль /9,06 гол./тис.га/ в уНддях, закр1плених за ШхШсгоспоы УкраТни, найихльпа П1льн1с?ь олен!в /6,92 гол./тис. га/ I кабан!в /4,51 гол./тис.га/ - в уг1ллях л{сономб}натхв ко-лгапньогз ЬПнлЮгроиу УкраТни, И1льн}сть заЗДв /41,54 гол./тис. га/ найбгльгаа в угтддлх УТ'.Р.

Найбхльш гнтенсизно /в % по загальноТ чисельност!/ з УкраТ-н! експлуатуоться ресурса качок /33,0^7, зайщв /17,СЯ/, лисиць /15,41/, кабангз /11,3?,/. Ресурса лосхз /7,43/, козуль /4,2?/, олен1в /3,6%/ експлуатуоться ценз хнтенсизно. При цьому найб!льш хнтенсизнэ ексгагуатутоться ресурси лос!в /1-2,2*/ в угхдлях тоза-риства "Динамо", олен1Э /4,4*/, кабанхэ /13,8е?/, козуль /5,2*/, кургпок /14,7°?/ - в уг!дпях ¿Инлхсгоспу, лисиць /17,IV, гусей /17,4$/, качок /36,5/ - в утхгшях УТМ?-

Найбгльп сприятлиз! умови для розэигяу мислиэського гсспо-дарстаа в УкраШ иапть спед{алхзозан! мислязськогосподарськ! та комплёксн! лIс огоспо дгрськI пхдлриемстаа ЬЦшйсгоспу УкраТни. На IX територП зосерепкено 98,4^ эх д загальноТ плопЛ мислиэських уг1яь. 3 закрхплених за М!нл1сгоспом УкраТни уг!ллях перебузае 32,7% лос13, 49,5'? олен!в, 24,7?5 кабанхз та значна кхльк1сть хнпоТ личики. В М:нл1Сгоспх прпцгае 371грац1знкк1в зхд загаль-ного числа прагЦзникхв, зайнятих з иисливському гссподарствх, та 39,63 штатних егер!в, а також вила, нхж у хнпюс користузач!з чис-лизських уг1пь чисельн1сть птатних егерхв /22,78 чол./ та спец1-алхст1в-«исливств0знавц1в /4,18 чол./ на 100 тис. га загф1пленнх ыисливсьхих уг}гь /на 02.01.93 р./. Проте ексном!чна ефективн!сть "мисливського Тосподаретва як у системТй(1нл|згоспу, тазе! ~ в ц{лому по УкраТн! е дуже низькоо, шо пинагав 1етенсивних ка-укоакх досл1етень з иетоо обгруктузакня шлях}в пеяразенпя ви-користання л!сово! мисливськоТ фауня, як{ задов}льняли б еко-ном}чн{ та еколог!чн1 вимоги.

_ Дослхдивпи особлизост! комплексного л!согосподарського зи-робництва в УкраТн!, та гтроанал!зузавяя показники використання мисливських уг!дь 1 ресурсхз мисливськоТ фауни в систем! Шнхс-терства л1сового господарстза УкраТни та а 1нпих вхлоыствах,преходимо до зисновку, то 1снуяча система оц!нки ефектизност! 1?ис-

ливського госполарства за допомогоп трашщ}йних економ^чних по-казник1В не дозволяе отримати об"сктивну !нформац!ю про фактич-ний сган ц!еТ важливоТ галуз! природокористування I, тии б!льше, обгрунгуватк шшхи п!двишення ?Г ефективност!, як! залов!льнили б 1 еколог!ЧН1 I економ!чн! вимоги.

Для обгрунтування.метод!в еколого-економ!чно? оц!нки ефективност! ведения мисливського господарства в систем! комплексного л!согосподарського виробництва в робот! досл!длотзться методи економ1чноТ оц!гаси еколоНчних вплив!в мисливськоУ фауни ьа л!сов! часадження, методи оц!нки економ!чного ефекту б!отехн1чних захо-д!в, пропонуеться система показник!в для -оценки еколого-економ!ч-не? ефективност! мисливського господарстра.

Враховуючи фаеткчн! 1 потенц!йн{ вграти л!сового господарства, еколог!чН1 збитки внасЛ1Док часткового знищення /пошсолжен-кя/ мисливською фауною л!сових культур р!зного В1ку пропонуеться --и значит и за формулою:

■¿»Ьп

пе Ое д ~ економ!чна екладова еколог!чних абитк!в в!л энишення о. /поиколження/ л!сових культур, крб,;

- витрати на вхдновлення /доповнення/ л!сових культур ! ^ догляд за ними в t -му роц!, крб./га; р,- таксова варт1сть запасу деревини в ^ -му род! у в!ц1 головноТ рубки, крб./га; ял? ~ в*к голоэноГ рубки, рок!в;

-Ььн. - в!к знииених /псшкоджених/ Мсовях культур /зб!льшен-

ня перЮду л!совирощування/, рок!в; ¿лк_ плопа знишених /псшкоджених/ л!сових культур, га; аС-Ь - коефВДент приведения р!знострокових витрат ! резуль-тат!в.

Зокрема, за кгшши опостереяеннкми в Цумаяському ДЙГ то» ргчно погшсоджуеться кспитними 41,6 га л!сових культур. 1з них-

приблизно 6,8 га аимагають полного эгдновлення, "2,8 га - дспо\. -нення. Середн}Я в1к знищених культур - 6 ромв. Зраховулчи, ло варт^сть посадки I га культур в умовах Цуманського цгнах на 01.07.93 р. складала 38,1 гис.крб./га, вартхеть доиовнення -6,9 тис.крб./га, середн!Я запас у в1ц} стислост! - мЗ/га, середня такоова варт1сть деревини - 604,00 крб./мЗ, можна зизна-чити економ{чну складову еколог*чних збитя!э В1д пошкодження лх-созих культур. За умови диоконтнох ставки 5 % вена становитиме 288,8 тис.крб./у ц{нах на 01.07.93р./. ■

ГТошкодження дереч мисливськими тваринами в з!мкнутих на-садженнях, переведенях у вкриту л1сон плосу /якчо тахе пошкодження не мозге бути компенсованин регенерувчими властивостями д&-рев } веде до 1х загибел!/ можна оц1нити розм{рами зтоат таксо-во1 вартостг деревчни у в1цх головног рубки. Тсбто за таблицами ходу росту визначаеться потвнц1ЯниЯ запас, яхий чали б поыкотже-н} дерева у в!ц! головно1 рубки 1 множиться на таксову вартгеть I мЗ знвос1блено! деревини I на коеф1ц4ент приведения р}зностро~ кових витрат х результат1в .

Якщо пошкодження насаджень /окремих дарев/ не спричиняе 1х загибел!, але е причиною затримки розвитху 1 збхльпення а г*;* стиглост! та зниження якостх /товарности/ деревини, еколопчнх збитки визначаються за формулой:

Л0 «Х.яг економ!чна складова вкологгчних зби^чв з!д полходження г,-р. з!мкнутмх л!сов'/х насадхень /окремих дергэ/, ¡срб.; •^-"тизг таксова варт!сть непояпсоджених насаджень /окремих де-

г.р. Р°в/ У 3*ц{ головко! рубки, крб.; ТВтг. - таксова вартгеть пошкоджених насаджень 'окремих дерев/ п. у вхц{ головнох рубка, коб.; "Ьг/р.

— в!к стиглостх /головно! рубки/ пс«коджоних насаджень н.п. /дерев/, рок1в; "Ьг.р. - в!к стиглост1 /головно! оубки/ нвп •-,.*лених насаджень /дерев/, вок!в.

3 окремих випадках частина загуяених чо.лодкяк:э выводиться з метою створення в!дтворввальнях дхлянок по реч1з:в ълл мисливських тварин. Тод! визначаються втпаги зм ^нихення я?:.с~

rl деревостан1в, у яхнх овоечасно не були bujcohbhí у в!доов1д-hoc7í is jícíbhbmiímb зююгаюг рубхн догляду. Для такого розра-хунку пропочуеться формула:

Зе.а.e II Sp.R. (tbJ- <¿t у-3/

д» р.д.

Ое.л.- вконом1*на складова еколог!чких s6htkíb .tí сов ого госпо-дарства внчсл!-ок несвоечасного виконання рубок догля-«-р- д/. крб.;

ТВд.- таксова в*рт1сть наоаджень, в яких саосчасно виконан! рубки догляду /у Biqi ГОЛОВНО! рубки в "i -му роцг/, е.р. крб./га;

такзова вар?1сгь наоаджень, в яких своечасно не викона-KÍ рубки догляду /у BÍUÍ голознох рубки в £ -му pouí/, t крб./га;

прибугок нздоотриманкЯ в!д pesjifsaufí заготозлено£ в!д рубок догляду дерезнни а Ь -му роц1, крб./га; ' Sp.^. ~ плеса з&гу^ених-наоаджень, в яких сзосчасно не эикона-kí рубки догляду, га.

Капри клад, в Цуманськоку ДЕТ s 1933 pcui 6'jzo 73 Eirrsopo-зальзих дхлянки загальною плоаов 504,2 га. Таг.соза 2а?т1с?ь нор-каяьних касаджень у Biqf сткглост* на 01.07¿S3р.-станоаила 150 тис.крб./га, в наеадканнях, в яккх-сзоечасно но в;:конан* рубки • догляду, аокз буда на 3 - 5 % кизечоа i складала 151,0 тис.крб./га. Б середнвому по п1дприанзтэу в!д рубок догляду з I га sícosijx касаднскь а uíküx на 01.07.93 р. кедоотркмано 12,2 мЗ деревинм, реад1зац!я як oí дала б п!дпркемс7£у 781,00 крб./мЗ пр;:бутг.у. Таким чеком, за какими розрахукками екоком!чна складоэа er.cxorÍM-иих'втрат íicoBoro господарстаа Цукаксьяого ДГ.гкасд1дг,с ство-раккя в!дтгорювгиьних ííjkhoe сгаяозигь э uíksx на 01.07.93р.-I'i64t0 тио.крб.

Результатлвя1оть б1огехн1чннх заход1а пропснуеться. визка-н;!".. sa. доасногоэ показнж!в товарке; продуктивное?! загальког. 6.1ологачно1 продуктивное?!.

'-' Зокрема, з& показнкком тегерно; продуктивное?! уг!дъ гза-¿азно дсц1лбн5:м вззаач&т» рогультатхзн!сть б$о';'ехк!чкйх заход!в сто.совяо тваркн, п оголяя яках доеягло оптимально! чиседъност!

1 на яких ведеться промислове чи спортивно полювання. Тобто результатом систбни заход1в е прир*ст /змвниання/ товарнох продух-ц!1 мисливського господарстза.

За показником приросту /зменшення/ загальнох 6Шог1чно1 продуктивност! сл!д стШввати результативность б!отехн!чних за-ход!в, спрямованих на зб!льшення чисельност! тварин, на яких нэ ведеться полввання, або погол1в"я яких ив не досягло оптимально! чисельност!. Головним чином не сгосуегься акл^матизованих чи ре-акл1матизованих вид1в, р!дк1сних I знихаючих тварин. Однах при цьому обов"язково повинна враховуватись варт1сть одержуваног в^д селекц!йного в!дстр1лу продукц!1 /якцо такий в!дстр!л ведеться/.

Захливин методичним питаниям с визначення складу та *ро-пова оц!нка аитраг на зд!Яснення б!отехн1чних.заход1в. 3 цхев метов вважаемо доцЬтьннм зд{Яснити роздахузання б1отехн!чних заход1в на дз1 групп в залелгносг! в!д терм1иу Их ди. В перзу трупу сл!д об"сднати заходи доиготривзлого /бхльсз одного року/ строку Д1х, якI зимагавть разових кгпхтальних вкладень, у другу - заходи обмеяеного терм!ну д1г, як! зд1Яснвютьоя за рахунок по-точних витрат.

Для визначення зитрат ка зд1йсненкя заход!з пораох трупа . /наприклад, стзорейня б1отэхн1чнкх споруд/ зихокусться, 1з зра-хузанням фактору часу, сумузаккя поточних 1 одноразовкх янтрат за роками розрахуккозого пер!оду 1 отапакя зд1Яснонне зау.од{з:

ле - * -

- загальн! вятраги ка зд!йскення б5огохн*чнах заход12 за

• пер!од часу 1 ,.крб.;.

Сф - поточи! ватрати ка зд!Яснги>п заход1э з роц1,

Крб.; :

К* - г-ап1?«ьн1 зклазеянк на зд1Пенекн^ захода у £ -чу ро-

- залаасоза аар?1сть /,^яз»'дзд*}!кв сальдо/ оснсг.?;г< д!з, лгЛ кохутъ «атч к!сцэ п охрох!»?. западнях х1нчеяш тор.<{ку б1о?ахн1чш!5; заход!з, крб.

Екокси1чик.1 е£<кг б1отохн1чних злход^» ях! ЗД.'ЯОНСЯТЬСЯ т'лька з исках одного року за рахукок поточных затрат /напрах-

лад п1дгод1вля тварин/ визначаеться шляхом спхвставлення витраг í рэзультатхв без врахування фактору часу. Визкапчи економхчний ефект б!отехн1чних заходхэ, потребно враховувати крхм основних такок I супутн1 економ!чн1 результати.

Критер1ем для оцхнки ефективностх використанвд I в1дтво-рення мисливськог фауни пропонуеться хнтеграланиЯ еколого-еко-ном1чни1 ефект, яки': досягаеться за м1н1мальн;!х затрат живо! та уречевланог прац1 I гоиродного /екологIмного/ потешпалу.

У втдпоэ1дност: з концепцхсю Ю.Ю.Туниц: цх сукупнх витра-ти складаються 1з затрат урачевлено1 працг у виглядх спожитих матер!альних ресурс 1вчв тому числх, 1 амортизацхх основних засо-бхв, затрат хивог працх у вигляд! зароб1тко1 прац1 1 затрат май-бутньог прац!, нео<5х1днох для в1дновлення порушених умов навко-лиэиього серэдовииа 1 компенсацН вилучених хэ екосистем приро-,»них ресурс

Виходячи !з цього, показник штвгрального еколого-еконо-м!чного ефскгу мисливськогосподарськог д1яльностх за пер ход /як правило 10-р1чний пер1од мисливського впорядкування/ визначаеться за формулов:

sestil(sL.+4mx.-cL.-(L-ъуь / > /

t=-u

C^St ~ eколоro-eкономíчний ефект мисливськогосподарсько1 д1-t яльност1 за час Т. , крб.;

~ еколог}чниЯ ефект /додатн1й чи в1д"емннй/ в "t-му ро-+ uí крб.;

Цм.г. ~ bu реал1зац11 продукцГх мисливського госпо-

t д/.рства в t;-му pouí, крб.;

Се.д. - еко^огхчнх витрати в ir -му pouí, крб;

Сец ~ SKC40MÍ4HÍ витрати в i -му pouí', Kp6v;

Kt - однопазовх /капхтальнх/ витрати в "t-му pouí, крб.;

JIt - залипкова варт1сть /л1квхдац1Яне сальдо/ основних Фон-4ÍB, як i вибулив "t-му poní, крб* Показник еколого-екоиом1чно! ефектизностх мисливськогос-подарськох д1яльност! за пер!од пропонуеться визначити за формулой; • '

т

да т

ефекти?н1сть мисливськогосподарсько£ д*яльност! за час Т , крб./крб.;

Cíes.." ®коном1чниЯ ефект мисливськогосподарськох дхяльност! в t -му pout, крб.

Найсклад.ч1шим питаниям у практичному застос\ванн1 запропо-нованих показник!в е к1льк1сне i варт}сне визкачсння еколог^чьо-го ефекту мисливськогосподарськох д1яльностх. ;'л*повн1ве ексло-г!чния ефект мохе бути визначений за даними варт!снох /кадастровой ouíhkh л1сових насаджэнь як гтрир1ст /зменпення/ ix зага-льно1 кадастрово1 оц!нки на початок i к1нець дослЦжузаного породу, або як npHptcT /зменшения/ кадастровог оц!ики окремих компонент!в. 2хол'ог1чн! впливи мисливськох' фауни на л!соэх на-садження визначавться за формулами I - 3. За умови, коли napii-сне визначекня еколог!чного ефекту неможливе, Яого значения пр»-ймаеться р1вним нули, а у формулах 5,6 эраховуэться т1дьхи около? i чн i витраги.

Правовой i органIз&цfЯнов умовов комплексного ведения лх-ссвого i мисливоького господа^?тва повинно стати надання л1со-фондоутримувачам виключного права самсст1Яного ведения мислив- , сысого- господаретва на територП закр*пленого за ними державного л!сового фонду. Такв праэовв 1 орган!зацШе посднакня мис-дивсьхого i aícosoro господаретва наяб1льв тэнс вхдпо^дало б комплексной природ! л1су як сдин1й екодо го-вк оном i чн f í> сисге'-'f ЛМ5Р. IhbI ниоливствохористувач1 погинн! набувати право на ведения мисливоького господарства в мяслнвськи^ уг!ддях на тер:;« Topií двркл{сфокду на умовах короткотврухновох або дозгогерм!-HOBOÍ орендя. Орендодавцвм повинен бути основняя мис^ихпгвско-ристувач - комплексна л!оогосподарсысе п1дприсмство. Гака с.-ен-да /тобто надання права кориетуваmu шкячвеьхюп yriwм» на

$р-к r t t N

vSe.n.^Oe.H.Joít t't»____

/ б /

певний строк, з певкими умовами 1 за плату/ повинна стати оснсв-мою формою користування мисливськими уг!дзями.

На договорив або довгосгрокогтй орвндн1й основ! позинн! надаватисл мисливськ! уНддя в користування державним мисливсь-кик государствам..Орзндодавцем повинен бути основний л!софон-докористувач - держл!сгосп. Це посилить взаемну Э1дпов!дальн!сть орсндодавц!в 1 орзндгр!^, буде сприяти кращому використанню всхх компонент!в л^ового б!огеоценозу.

Економхчний механ!зм забезпечення охорони, ефективдого вхдтзоренкя I рацгокального г-икористания мисливськох фауни та-кох повинен грунгузатися на основ1 економгчних зажелгз до яких належать:

а/ ф1нансуванкя заход1з иодо охорони, зЦтворення ! вико-ристання мисливських уНдь х ресурса мисливськох фауни;

б/ плата за елец дальне вивористання мисливських угхдь 1 рзсурс!в мисливськох фауни;

в/ тропов! стягнення /птрсфи/ за поручения правил полавак-

ня;

г/ плата за погжрпення якостх мисливських уг1дь 1 ресур-с!в мисливсысох фауки;

д/ вхдпходуванкя збмтк!в, заподхяних мисливською фауноо користувачам /власникам/ земелы с!льськогосподарського, ярового { водного фонду;

е/ стимулпвання охорони, вхдтаорення I рах^онального ви-користання мисливських угЦь I ресурс1в мисливськох фауни.

Паралельно !з розробкою економ!чного механ!зму охорони, в!д?ворення та рац!онального зикористанвд мисливськох фауни на загальнодержавному р!вн! необх!дна ро'зробка економ!чних метод1в упразл1ння мисливським господарством а систем! комплексного л!-согосподарського виробницгва. В комплексних л!сох,осподарських пхдприемствах, для яхих характерно г!сне орган!чне поеднання вс1х галузеЯ, виробницгва у единий прочее, 1снуе реальна, але на жаль, но повн1стп реал!зована можлив1сть управл1ння не тЪгьки окремкмн виробництзами /налриклад, л1совим чи мисливським/, а цьчим лриродногосподарським комплексом 1з зрахуванням 1нтерес1в ус1х гялузей. Здхйснення Л1согосподарських, лхсоексплуатацхйних та 1ниих заход1в одночасно повинно забезпечувати управления се-редовиЕзм проживания диких тварин. Управления попудяц1ями мисливських тварин у свое чергу повинно забезпечувати оптимальний

вплив мисливськог фауни на л1сов! б!огеоценсзи, а отже ! на е*-ективн!сть во1х галузвй комплексного л!согосподарського вироб-ництва»

3. ВИСНОВКИ

1. Ефектизн!сть мисливоького господарства в систем! комплексного лхсогосподарського виробницгва моясе бути значно лхдзи-ь.ена на основ{ застосування метод!в еколого-економ!чно1 оценки його функц!онування. Ц1 методи передбачають економ!чну оц1нку еколог!чних впливхв мисливсьхо1 фауни на л!сов! насадяення,оц1-нку економ!чного ефекту б10гехн!чн:(х заход!в та систему показни-к!в оц!нки мисливськогосподарсысо1 д!яльност1.

2. Величину ехолог!чних збитк!в, як! спричинлвться л1со-вою фауною, пропонуеться розраховуэапг за двома вар!антами -або як м!н!мадьно необх1дн1 витрати на попоредження мохлиэох входи /якчо таке попередження можливе/, або я:с мШмально необхгднх витрати на в!дшкодування повкоджень /за умози в!дсутност1 будь-якох мosлизooтi гх попередження/.

3. Екок';м1чкий ефект б!отехн!чних заходхв пропонуеться зизначити 1з х'ахуванням фактору часу як р!зннцп м!ж варт^сноо оц!нкоп результатов б!отехн!чних заход!в I сумою поточних та кап!тальних затрат на £х зд!йснення. Результатявнхсть б1отехнх-чнях заход!в¡рекомендуеться вазначати э залежност! в1д конкретных умов за допомогов показник!в тсварног або загальнох бголог!-чно1 продуктивном1! уг!дь. Зокрема за показикхом товаркох проду-ктивност! доц!льно визначати результативность ¿1отехн!чних заходов стосовно тварин, погол!в"я яких.досягло оптимально! чясель-ност! та на якнх з«деться пронислове чн опортавне полязаккя.

Ч- Для ои1нхи рэзультативност! мисливськогосподарськох яльноот! рекомендусться застосовузати еколого-вксном!чния крето-рЩ, обгрунгозаний Ю.Ю.Тукицэп / 1974р./. Суть цього кркгер!п полягас з максим!зац!г сталого а час! !нтегрального ехолого-аконом!чного ефекту, якяЯ визнача*ться як оума дэох р!зних за формами вияву ефект!в: традиц!йного эконом!чного /як правило, позитивного/ та вколог!чного /як позитивного так 1 э (дойного/. Цьому критер!в в!дпоъ!дав?ь показники 1»гегрального еко.»ого-эхо-ном!чного эфохту га екохсго-ог.оноя1чио1 ефвктиэност!.

5. Правозов та орган!зац!Янос перадумовака хочмзхснст ; ведения кисливського ! л!сового господаре гва повинно стати на-дання л!софочдоутримувачам замочного права самост1?кого чел»«.-

кя мислиеського господарства на територп закр1пленого за ними державного л1соеого фонду.

б.Основними органгзацх1?НЕМи формами функцхонування мислив-ського господарства в систем! комплексного лхсогосподарського виробництва с державн! мисливськх господарства, державнг лхсо-мизливсыс! господарства I комплекс^ лхсогосподарськ1 п1дприем-ства - дзр2л*сгоспи. При цьому стзорення державнях мислквських господарств взажаеться доцхльним за умови.ио територ1я закр1п-лених за ними угхдь зиаходиться на територн к1лькох лгсо- /земле / - користуаачхв. В реит1 мисливських уг1дь сл1д розвивати иисливське господаротво з орган1зац1йнхй структур! комплексних л1согосподарських пхдприемств /держл1сгоспхв/, а також деряав-К1 лхсомпслизоьк! господарства. Це дозволить забезпечити зб1ль-2скня хнтзгрального околого—економтиного ефекту за рахукок удо-сконалення плануэання та орган1зацхйних взаемозв"язк1в мислив-ського господарства з хниими галузями комплексного л!согоспода-рського виробництва та зкономи загальногосподарських поточних I капитальных витрат.

7.Далызе покраыення використання мисливських уг1дь I ресурс хв мисливськот фауни повинно розвиватися на основI розроб-ки х впровадження нового ефективного економхчного механ1зму мислиеського господарства, який вхдобракатиме його органхзацхю з р!зними формами влас':-:;ст1, нових мстод!в виЕчення х програмова-ного регуловаиня чисельност1 тварин та структури популяцхй.вдо-сксналоння экономичного I правового забезпечення взаемод11 всхх галузей комплексного л1согосподарського виробництва.

4.0СН0ВИ1 П0Л01ЕНШ- ЛИСЕРГАЦ11 0ПШШ0ВАН1 В НДСТУПНИХ РОБОТАХ:

1. Рудызик М.П., Иурский Г.Н., Колиснык Е.И. Парнокопытные лесных биогеоценозов западных областей УССР, их охрана и рациональное использование. - В сб.: Охрана лесных экосистем. Тезисы докладов. Львов. - 1986. - 165 - 186 с. - ОД д.а.

2. Кодйснык ЕЛ. Реаклиматизацня зубров в лесах Волынской области /Цумачская пук;а/. - В сб.: Экология, морфология, использование ти охрана диких копытных. Москва, 1989. - 225 - 226 с. - ОД д.а.

3. Колионик Б.И. Численность и промысел европейской косули на Волыни. В сб.: Экология, морфология, использование и охрана копытных. Москва, 1989. - 154 - 155 с. - ОД д.а.

Колиснык Б.И. Динамика численности и промысел копытных в угодьях Волынского Полесья. - Вестник зоологии, 1990. № 3,

- с 65 - 67. - 0,1 д.а.

5. Дикька П.К., Кол1сник Б.I., Гузь М.М. Еконсм!чне обгрунтуван-ня орган1заи{I м!жнародного мисливського туризму. - В эб.Су-часний стан та перспективи розвитку еконсм!чко1 науки на Ук-ра1н1. - Тернсп!ль: вид-во "1нфортери. - 1992, ~ 3^ - 35 с.

- 0,1 д.а.

6. Дикька П.К., Кол^ник Б. I. Йсоком1чнг важел! забезпзченкя охорони, в1дтворэкня та рац!онального використаиня мисливсь-кох фауни, - В зб.: Сучасний ста;: та перспективи розвитку, екоком1чно1 науки на Укратн1. - Торнов¡ль: зид-ео 'Чкфортер?

- 1992. 36 - 37 с. - 0,1 д.а.

7. Рудишин М.П., Колесник Б.1., Авдсенко 6.П. Словникдоэ1дних мисливця. - Кихв: Урожай, 1993, - 170 с. -7,2 д.а.

8. Колиснык Б.И» Охоткичьэ-промнсловыз звери Цуманской г.уг;и на Волыни» В сб.: Млекопигаюпиэ Украины. гСнев: Каукова думка. 1993. 46 - 54 о. - 0,3 д.а.