Фiнансове забеспечення охорони здоров'я в умовах створення основ ринковоi економiки тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Фiнансове забеспечення охорони здоров'я в умовах створення основ ринковоi економiки"

? Г о ^

i з &

М1Н1СГЕРСТВО ОСВГГИ УКРЛШИ КШВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

РАДЬ 1рина Онуфрйвна

Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УМОВАХ СТВОРЕННЯ ОСНОВ PIIHKOBOI ЕКОНОМПСИ

{%№ {О

Спец1алътстъ-ё8&Ь02 дгржавш фшанси i податки

Автореферат

дисертацй на здобуття паукового ступени кандидата еконохйчних наук

Khíb - 1996

Диссртащя с рукописом.

Робота виконана на кафедр! фшанав ТсрнопшьсъкоТ акадсми народного господарства.

Захист вщбудеться _" травня 1996 року о-._1 ид.

на засщанш спещалзовано! вчено! Ради Д.01.53.03 при Кишському дфжавному еконолпчному ушверсигсп за адресою : 252057, м.Киш, пр.Перемши, 54/1, ауд. 214.

3 диссртащею можна ознайомитася в б1блютещ Кшвського державного еконокпчного университету.

Науковий кср!вмик - кандидат екононичних наук, доцент Опарш В.М.

Офиойш опопснти - доктор еконокпчних наук,

професор Василик О.Д.

- кандвдат еконоимчних наук,

доцент

Потш ВЗ.

Пронина установа Науково-дослщпий фшансовий

¡нститут при Мшютерств! фшанав Украши

Автореферат розхслапо

Вчений секрстар спещшпзовано! вченоТ Ради

А.М.Поддерьопн

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальшсть проблеми.Охорона здоров'я народу належшъ до тих галузей наро/июю господарства, яю ,в цшому визначаючи р'юень добробуту населения краши 1 стугпнь його сощалыгоУ захшденосп, виступають своерщним шдикатором ¡снуючоУ полггико-економ1чно1 ситуацп 1 дуже чутливо реагують на будь-яю змщи в суспшьств'|.

В наш час, кризова сигуащя, що склалася в галуз1 охорони здоров'я, а також докормий перетворення, що вщбуваються в економщ! 1 полггиш сусшльства в цшому, викликають необхщшсть I доцшьшсть розробки нових концептуальних пщходцв до оргашзацй' та економки вггчизняноУ охорони здоров'я. дпоч1 СЬОГОДШ в ОХОрОШ здоров'я форми господарювання сформувались в умовах панування командно-адмпйстративноТ системи управлтня 1 вщображали п основы! риси. Це в сукуппосп ¡з "залишковим" принципом фшансування галузи несгачею 1 несфектившспо використання коигпв.що видшяються державою,вщсутшстю скопом1чпих стимулов у досягненш високих рсзультапв ддяльносп медичних у станов 1 Л1кар1в стало основними причинами неефективного фуикцюнування господарського мехашзму в охоро1Й здоров'я.

В Укршш до сьогодшшнього часу р!згг1 експерименти по перебудов1 економки охорони здоров'я були спрямоваш, як правило, лише на досягнення ефекгу в розподпи [ використанш наявних у галуз1 конгпв. Основним джерслом формування ресурав охорони здоров'я залишшшсь обмсжеш конгги бюджету держави. Дана обставина сприяла безперспективност1 так званоТ концспшТ нового господарського мехашзму в охорош здоров'я.

Вщповишо, в даний час перед державою i органами управлшня охоролою здоров'я постае складне завдання розробки концепци реформи галуз1, яка б вщповщала вимогам сьогодеиня. Звернсння до кторичного i сучасного доевщу cbitoboY охорони здоров'я е важливим аспектом в розробщ стратегй' оргашзаци медичноУ допомоги в наrniii кра'шь KpiM того, процеси демократизаци сусшльства, розвиток р1зних форм власносп, переведения ек ономки краши на pniiKOBi вщносини передбачають, що охорона здоров'я виступаючи складовою народногосподарського комплексу буде гидпорядкована до загалышх економ1чних закошв. Спещк[»чш якосп охорони здоров'я, обмежують, але не зменшують значения економ1чних засад в розвитку галузь Завдання держави в сфер1 охорони здоров'я полягае у створенш такого економ!чного мехашзму, який би сприяв спйкому фшансовому забезпечешпо галуз!, задоволенню потреб населения в необхщшй кшькосп i якосп медичних послуг.

Bei щ положения стали визначальними при BHÖopi теми дисертащйного дослщження.

Мета дослщження полягае в теоретичному узагальнеши i методолопчному обгрунтуванш удосконалення системи ф1нансового забезпечення охорони здоров'я з переходом на ринков! вщносини.В зв'язку з цим визначеш таю завдання дослщження:

- виявити Miene i роль охорони здоров'я як сфери людсько1 даяльносп в жита суспшьства;

- проанагазувати основш джерела фшансового забезпечення установ охорони здоров'я i ix трансформащю в сучасних умовах;

- дослущти кошторисний порядок планування i фшансування даяльносп медичних установ i дата йому критичну оцшку;

- ошнити пщсумки впровадження узагальненого нормативу фшансування на одного жителя;

- проанал1"зувати досвщ оргашзаци сграховоТ медицини в ряда еконолпчно розвинутих кра'ш;

- ощнити можливосп, меж! га мехашзм впровадження бюджетно-cTpaxoBoi медицини в Укра'ни;

- виявити особливосп фшансування охорони здоров'я в умовах переходу до ринковоТ економжи.

Предметом дисертацшного дослщження с CKOHOMiMiii вщносини.що виникають i функцюнують у nponeci формування фшансових pecypciB снстеми охорони здоров'я.

Об'ектом дослиження виступили установи охорони здоров'я УкраУни i ii" окремих perioiiiß (зокрема ТернопшьськоУ, ЖитомирськоТ областей).

Методолопчш i теоретичш основи дослщження. В свош робо-ri автор керувався теоретико-критичним i пор^вняльно-аналггичним методами дослщження. Така наукова методолопя передбачае теоретичш узагальнення та емшричш

висновки.здобуп на пщстав1 критично-пор1вняльного вивчення еволюцн щей сукупносп факлв та динамки nponeciß (у тому чист i в мшнародних з1ставлеииях) KOTpi стосуються теорм i практики фшанав охорони здоров'я. Теоретичною базою дослщження виступили npani вггчизняних i заруб^жних вчених економюпв i спешалюпв, зокрема: Андругценка В.Л., Василика О.Д.,евсссва В.1.,Ольховського А.Б., Юсельова Д.М.Дозака В.П.,Опарит В.М., Ffapia В. Д., CyropMinoi В.Н.,Федосова В.М.,Шеймана 1.М.,Хаймана Д., Хосткоттзс X.

В робол також були використаш законодавч1 i шструктивш магер1али,спешальна впчизняна i заруб1жна лп"ература, статистична шформащя. Робота виконапа на ociioßi MaTcpiajiiB фшансових opraniB i даних систсми охорони здоров'я.

Наукова новизна полягас в теоретичному об1-руигуваиш нсобхщносп реформування системи фшансування охорони здоров'я в умовах ринково! економжи, то груптусться на принципах медичного страхувашы населения.

Найбшьш суттев1 результата , отримаш автором, полягають в слщуючому:

-визначено сошалыю-економ1чш аспекта функцюнування системи охорони здоров'я;

- дана ощнка систем! охорони здоров'я як сфери людськоТ даяльносп, то пщпорядковуеться до основних закон ¡в суспшьства з ринковою економкою 1 яка приймае безпосередшо участь у створенш сушильного сукупного продукту;

- проведено критичний анализ даочого порядку планування 1 фшансування охорони здоров'я ¡з зазначенням досягнень та проблем цього процесу;

- узагальнено недолги 1 позитивш моменти практики використання нормативу фшансування на одного жителя;

- визначено передумови I можтавосп використання заруб1жного доевщу фшансування охорони здоров'я, шо грунтуеться на принципах медичного страхування населения;

- обгрунтовано необхщшсгь переоркнтаци охорони здоров'я на змшану бюджетно-страхову модель захпеть переважаючого бюджетного фшансування;

- розроблено конкретш пропозици по дальшому удосконаленню 1 пщвищенню ефективносп робота медичних у станов.

Практична значим!сть та апробащя роботи. Основы! положения 1 висновки дисертащйного дослщження,яю тдкршлеш вщповщними даними мають певне теоретичне та практичне значения \ можуть бути використаш в подальшому реформу ваш и системи охорони здоров'я в Укра'нп.

Положення дисергацшного доаидження використовуюпься в учбовому процеа в Тсрнотльськш академп народного господарсгва при читашп лекцш \ проведешп практичных занять з курсу "Державний бюджет".

Результата дисертац'|йного дослщженя знайшли вщображення в п'ятьох наукових працях загальним обсягом 1,2 др.аркупп.

Структура дисертаци.Дисергацшна робота складаеться з вступулрьох роздш!в, висновюв, додатюв 1 списку використано'1 лггератури.

И. ОСНОВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦШНО? РОБОТИ

В дисертацп висвклено три 1рупи проблем.

Перша група проблем пов'язана з висвггленням сощально-економ1чних та фшансових аспеюпв охорони здоров'я, з'ясуванням теоретичних засад фшансового забезпечення дано!" галуз1 I звщси основних джерел грошових кошпв охорони здоров'я.

Розглядаючи щ проблем и , ми трактуемо сощ'алышй 1 економ1чний зм1сг понягтя "здоров'я" в умовах впровадження ринкових вщносин. Сьогодш все бшьше I бшьше усвщомлюеться необхщшсть пщходиги до здоров'я не просто як до блага, природного дару, а бачити в ньому зас1б пщтримки 1 покращення якосл людського жигтя, зааб, який вимагае значних I всезростаючих затрат суспоьства.

Стан здоров'я населения висту пае штегрованим показником суспшьного розвитау, вщ нього в значнш м1р1 залежить трудовий 1 творчий потеншал людей, продуктившсть праш ¡, в подсумку, ефектившсть ваеУ системи виробництва га р!вень суспшьного добробуту.Ось чому у всьому свгп надасться належна увага розвигку охорони здоров'я. Так в США частка

заграг на розвиток охороии здоров'я у валовому нацюнальному продут становить 13,20/о в Швсцп - 9,3%,ФРН -8,1%. В Украпп, для пор1вняння, линю 3%.

Алс важливо вщзначити, шо навпъ щ иезпачш кошти в Укра'ий використовуються недостахньо ефективно. Досягнуп висою показники обсягу I мереж! медичного обслуговування не забезпечують достатню яюсхь гакувально-профшактичноГ роботи. В охорош здоров'я сформована досить неращональна структура медичних послуг. Ипснсившсть використання стацюнарно'1 допомоги в У крапп перевшцуе в три рази цсй показник в США, в 3,8 рази в Великобританп, 3,3 у Франци. Строк перебування хворого в стацюнар1 у нас 16,6 дня, вщповщно в США - 8,6 дня.

Дослщження сучасного стану 1 основних тенденцш розвитку охороии здоров'я, проведене автором даноУ роботи дозволяе зробити висновок про те, шо до сьогодшшнього дня повного еконоллчного обгрунтування \ комплексно! оцшки функцюнування системи медичноТ допомоги в наций крапп не проводилось. МКркування щодо внесения тих чи шших змш рщко аргумснтувалось критер1ями скопом!чноГ доцшыюст! Ми вважаемо, що схрагепя охороии здоров'я повинна вщображахи об'екхивш економ!чш законом!рносгп розвитку суспшъства, а також сощалъно-обумовлеш стан) хищении показшшв здоров'я.

3 цих позицш оргашчно поехало питания виевплення гсорешчних засад финансового забезпечення охороии здоров'я та п рога як сфери ддяльносп в сощально-скономганй структур! суспшьства.

Вирппсння цих проблем мае супев! наслщки, оскшъки спрощеие Ух трактування у минулому призводило [ призводить до цього часу до фшансування охорони здоров'я, в чист шших

галузей нематериального виробництва на основ'1 горезвюного "залишкового" методу.

Традиц!я подшу сфери господарськоУ ддяльлосп на виробничу I невнробничу, пращ на продуктивну I непродуктивну було характерною ознакою економ1чноУ теори марксизму, що виступала методолопчною основою економ1чно1 теорй сощштму. Важливе методолопчне значения мав висновок про те, що результата пращ в охорош здоров'я виступають як едшсть споживчоУ вартосп \ корисность але не з магертльно-речово'1 сторони, а виюпочно 31 сторони сощально-економ1чно1 природа. Сустльна цштсть цих результат пращ встановлювалась минаючи товарну форму, безпосередньо у форм1 корисного ефекту. Охорона здоров'я, як 1 будь-яка галузь невиробничо'1 сфери, вважалась утриманцем виробничо'1 сфери. Фшансове забезпечення галуз! було поставлене у безпосередшо залежшсть вщ д1ялыюсп матср!ального виробництва.

Економ1чна теор1я ринково'1 економ&и визнае доялылсть в охорош здоров'я як продуктивну. Критер1ем характеристики пращ як продуктивно!, так \ непродуктивно!, е корисшсть затрат, що визначаеться, або не визначаеться ринком. Поняття "товар" I "послуга" розпыдаються як р]вношнш, адекватщ поняттю "благо".Вар-псть товару, як варт1сть споживання послуг (благ) в р1вшй м1р1 е складовими валового нацюналыюго продукту .

В робоп вщзначаеться, що процес надання мсдичноУ послуги.сама медична послуга та вццюсшш м1ж продавцем \ покупцем - особлив!. Це зумовлюсться такими факторами: по-перше, медична послуга е специф1чним товаром, загальним благом; по-друге, покупець медично! послуги \ виробник (продавець) в процеа кутвл1-продажу встапають в не зовам звичайш для ринку вщносини;по-третс, акт кушвл1 1 продажу

носить нсвизначспий характер. Виходячи з цього, на думку автора, медичгп послуги слщ вщнссгн до "суспшьних товаров'', поскшьки, головиим чином тшьки держава може забезпечувати { створювати мехашзми конкурентно-цшового регулювання, як1 забезпечують виробшщтво даних товар1в (благ) у poзмipax, наближених до суспшьно-необхщних.

Отже, не давлячись на свою специфшу, охорона здоров я оргашчно повинна бути штегрована в загальногосподарський комплекс, теоретичними засадами якого виступають економ1чш закони ринково! системи. Це дозволить перевести виробшщтво 1 споживання медичних послуг в сферу нормальних товарно-грошових вциюсин \ надати цим послугам ва необхщш властивосп товару (соб1вар,псть, споживна вар'псть, цша, конкуренгноздапнеть, яюсть \ т.д.)

В робот1 аналЬуються основш джерела фшансових ресурс!В галузь До цього часу кошти бюджету виступають основним джерелом асигнувань в охорону здоров'я.

Дюграма 1

За осташа три роки вони становили вщловино: 1992р.-187482 млн. крб.,1993р.-5927621 млн. крб., 1994р.-57478441 млн. крб. Якщо ш обсяги бюджет-них аенгнувань прсдставити в поршиялышх щнах 1992 року,то чгтко лрослЦковустъся тстсищя екорочеши реалышх видаттав на мелгж} дшю-могу. Наглядно це ¡люструсться дааграмою 1.

Поряд з бюджетними коштами на медичне обслуговування викорис1 овуються \ деяю позабюджетш джерела (доходи вщ укладених договор1в про надания медичних послуг, платт послуги 1 деяю шхт поступления). Сутгевого значения щ джерела не вияграють.оскшьки с незначним доповненням до

функщонуючого "безкоштовного" медичного обслуговування. Поступления вщ платних послуг в Укра'пп у 1991 рош склали 2,9% вщ уах дохощв в охорош здоров'я, в 1992 рощ- 0,9%, в 1994 рощ - 1,2%.

Таким чином,сучасна кризова економ1чна ситуащя в краГш, хрощчний дефщит бюджету не дае можливосп забсзпечити достатнс фшансування охорони здоров'я за рахунок бюджетних контв.

Виршшти що проблему, на нашу думку, можна за рахунок залучення шших джерел фшансування, використовуючи, зокрема, метод страховоУ медшщни. Страхова медицина передбачае участь громадян, пщприемсгв 1 оргашзацш у витрагах на фшансування охорони здоров'я. Основними джерелами фшансового забезпечення системи охорони здоров'я стають:

- кошти бюджету;

- вщрахування тдприемств, установ 1 шших оргашзацш;

- особист! кошти громадян;

- благодшш внески;

- кредити банку;

- фонди вц! реалЬацИ цшних папер1в;

- ¡НШ1 джерела.

Змнлане фшансування, з подключениям негградицшних джерел - страхових фондов, зробить фшансове забезпечення галуз1 бшьш стшким I гарантованим, дозволить бшьш гнучко 1 оперативно реагувати на задоволення суспшьних потреб в мсдичних послугах.

Друга група проблем, що розглядаються в робоп, пов'язана 13 дослщжснням дпочоТ практики планування 1 використання копгпв на охорону здоров'я.

При кошторисному фшапсуванш затрат на медичш установи плануються виходячи з кшьюсних показниюв даяльносп (кип.косп лгжок, Л1кар1В, лжарських вицидувань 1 т.д.)

Проведений анашз кошторисною фшансування медичних установ 11а приклад? Тернопип>сько'1 обласп , дае змогу зробити висновок, що виробнич! показники д1яльносп медичних установ слабо взаемопов'язаш з кшыаспо населения вщповщно1 територп. Звщси \ значна диференщац1я контв на одного жителя в роэр131 окремих райошв обласп.

Штучне зросгання кадрового потенщалу I л1жкового фонду сприяли вщетаванню заробггно!' плати вщ шших галузей народного господарсгва, а також зростанню частей заробшюУ плати в загальнш сум1 витрат на медичну допомогу 1 вщповздно зменшенню частки затрат на шип змппп фактори.

Структуру видапив на охорону здоров'я по Тернопшьськш обласп в 1995 рощ ипоструе д1аграма 2 :

Ст.1 "Фонд зарплата" -43.1%

Ст.2 "Нарахупання на зарплату"-15.9% Ст.З "Кашклярсыа I

господареыа затрата " -14.9% С.т.9 "Затрата на харчування" - 8.8 % Ст.10 "'{атратн на медикамента" - 12.4% Ст.12 "Прндоання твердого

Ьтентаря ■ обмундируван."-2.3% 1ниа° затрата - 2.6%

Якщо характеризувати процес використання бюджетних кошпв установами охорони здоров'я, то найгострппою проблемою с Ух дефщит. Фшансування затрат на лжувалын установи зд1йснюстъся в м1ру надходження кошпв на рахунки мгсиевих бгоджелв.

Д|аграма 2

(8.8%)'

(14.9%)'

(43.1%)

|(2.3%)-^

(15.9%]

Основна частииа кошпв, як вже вщзначалося вище, витрачаються на заробпну плату мсдичних пращвшшв. ГПсля цього покриваються затрата на господарсью, канпелярсью затрата, на харчування 1 медикамента. Видатки по ¡шлих статтях фшансуються, виходячи, з нщивщуальних можливостей лкувальних установ 1 в кошторисах, подекуди навггь не видоляються.

Ощнюючи систему кошторисного фшансування медичних установ,що склалась за радянських част, не можна не вщзначита п простоту \ зручшеть у функцюнуванш. Не в останню чергу це с причиною 'и виживання 1 в сучасних умовах. Але на сьогодш вона не вщповщае вимогам сощально-економ1чних перетворень.Найб1льша слабкють и - в економ1чнш неефектнвность Ор1ентуючись на кшъюсш показники ¿щяльносп дооча система не вщображас яюсну сторону робота медичних заклад1В.

В робот! проведено ана:пз практики використання узагальненого нормативу видапав на одного жителя при запроваджешп так званого нового господарського мехашзму. Метою експерименту було пщвищення якосп 1 розширення доступносп медично'1 допомоги населению шляхом бшьш рацюнального та ефективного використання ресурав охорони здоров'я на основ! економ!чно1 зацкавленосп медичних установ I пращвшшв в кшцевому результат даяльностп - стану здоров'я населения.

ГПдсумовуючи результата проведеного експерименту (на приклада л1кувальних установ ЖитомирськоУ обласп), ми можемо вщзначита, що це була перша спроба вщходу вщ традицшно адмнпстративних мето;пв управлшня 1 суттеве розишрення прав трудових колекпдав. Стало можливим бшьш рацюнальне витрачання кошта шляхом удосконалення

структури медичноУ допомош, змши функцш окремих ланок. Вперше вдалося одержати позитивну динамку в руа медичних кадр!в, стримати зросгання чисельносп лжарських посад.об'ективно оцшити працю медичних пращвншав з диференцшованим матер1алышм стимулюванням.

Однак експеримент не усунув основних недолшв ¿снуючоУ цснтрал1зоваио1 системи охорони здоров'я. Вш пщтвердив замкнупсть 1 обмежешеть ринку послуг охорони здоров'я, поскшьки госпрозрахункова модель по суп стала способом перерозподшу бюджетного фшансування. Залишилися традицшш джерела надходження контв, в першу чергу це бюджет!» асигнування, також доходи вщ договор1в з пщприемствами про надання медичних послуг, сфера традицшних платних послуг. Практично не вщбулося господарського розмежування полжлпик [ сташонар1в з передачею вс1Х фшансових кошпв пoлiклiнiкaм з розрахунку на душу населения, а звщеи не спрацював взасмовипдний зв'язок м1ж ними у виглядд контролю за яюстю лакування хворих. Незалежносп, господарськоУ, правовоУ самоспйносп, захищеносп установам даноУ галуз1 в умовах фшансування за узагальненим нормативом явно не вистачало. Вщсутня конкуренщя а, вщповщно, немае жорсткоУ необхщносп в швидких 1 ефективних перетвореннях.

Узагальнюючи вищезазначене, слщ зауважити, шо впровадження доевщу узагальненого нормативу виграт на одного жителя подтвердило,шо основш причини кризового стану охорони здоров'я знаходяться за межами галуз1, тому не можна обмежуватися частковими ] внутр1галузевими змшами. Необхщш докоршш перетворення , яю стосуються вс1о" нацюнальноУ економжи. Практика впровадження нового господарського мехашзму була лопчним 1 необхщним етапом переходу до

страховоУ медицини 1 включения охорони здоров'я в ринков1 вщносини.

Третя група проблем пов'язана з використанням досвщу фшансуваиня охорони здоров'я в краУнах ринковоУ скономки з визначенням основних напрямюв впровадження бюджетно-страховоУ медицини в УкраУш.

В практищ свповоУ охорони здоров'я накопичений значний досвщ оргашзащУ медичноУ допомоги. Умовно вщцляють три групи систем:

- перша група включае державш, або так зван! нащональш системи охорони здоров'я, що охоплюють все населения краУни У надають медичну допомогу з бюджету. Таю системи фушцюнують наприклад у Великобритан'н, 1рлавдУ, Гшш, Швецп та ш.

- друга група об'еднуе системи, що побудоваш за принципом сошального страхування. Вони фшансуються на трьохсторошпй основ! - щльовими внесками подприемщв 1 робптшюв, а також субаедями держави з загальних або спещальних бюджетних поступлень. Таю системи дцоть в ФРН, Францп, Канада, Нидерландах 1 шших краУнах.

- третя група - це привагш системи, що базуються на особистш учасп населения в оплат! диагностики 1 лжування. Така система ддс в США.

3 позищй завдань, що стоять в наш час перед вггчизняною охороною здоров'я, системи сощ'ального страхування, на нашу думку, представляють найбщыиий штерес.

Перш за все слщ шдкрсслити, що введения новоУ системи, що базусться на принципах страхування 1 мае ряд переваг, не усувае основного досягнення ¡снуючоУ в нашш крапп державноУ системи охорони здоров'я, а саме: загальнодоступшсть медичноУ допомоги для вс!Х категорш насслення.Важливою перевагою

пропоновано'У системи медичного страхування с те, що вона забезпечуе цшьовий характер формувания фонда охорони здоров'я. Це гарантуе бшьш вагом! позицн галуз1 в систем! суспшьних прюритепв 1 дозволяе подолати ще кнуючий "залишковий" принцип фшансування галузк

Децентрал!защя фшансування розширюе можливосп залучення додапсових кошпв, осюльки передбачае задоволення мюцевих потреб. Загальна солщаршсть в рамках вае'У кра'Уни, доповнюеться груповою 1 регюнальною солщаршстю. Децснтрал1загця системи створюе умови для демократичного контролю за станом охорони здоров'я, пщвищення вщповщальносп територ1альних органов управлшня.

Досвщ юнування страхово'У медицини був I в УкраУш. Страхова медицина пройшла два етапи становления 1 розвитку: дореволющйний (70--П роки 19 столптя - 1917р). [ першого десятир1ччя радянсыом влади (1921 - 1929 рр). кожей з яких мав сво'У особливосп.

На першому егаш в УкраУш була створена фабрично -заводська медицина, проявом якоУ стало створення лжарняних кас ,що до цього часу ¡снують в Шмеччиш 1 шших краУнах Свропи. Джерелами фшансування страхово'У медицини ,що здшснювалися через лжарняш каси, були в основному, фонди сощального страхування ¡з внссюв промисловшв, самих працюючих - члешв кас, а також поступления вщ страхових товариств.

Другий етап становления страхово'У медицини пов'язаний з переходом УкраУни до "ново'У сконом'УчноУ полпики". Ринков1 вщносини, що зароджувались примушували \ охорону здоров'я пристосовуватися до Ух закошв. Бюджет охорони здоров'я складався з чотирьох основних джерел : державних асигнувань, кошпв «¡сцевого бюджету, страхового фонду мсдично'У допомоги

1 шших поступлень.З 1927 року страхова медицина була лжвуювана 1 з того часу аж до сьогодш у нас закршилась централ1зована система охорони здоров'я.

Виходячи з недолшв дцочоУ в Украпп системи оргашзащУ 5 фшансування охорони здоров'я населения, а також у вщповщносгп з вимогами часу, ми вважаемо за доцшьне здшсиити фшансово-економ1чну реформу в галуз1 в слщуючих напрямках:

- забезпечити оптимальне поеднання бюджетних \ позабюджегних джерел фшансування;

- децентрашзувати \ демонополЬувати системи нагромадження 1 використання копгпв охорони здоров'я, що дозволить бшьш ефективно реагувати на структурш змши в медичному обслуговувашй,враховуючи регюналыи особливосп;

- ввести цшьовий характер фшансування 1 використання конгпв галуз1;

- запровадити економ1чш метода \ принципи господарювання в практику робота установ охорони здоров'я;

- демократизувати вотизняну систему охорони здоров'я, вщкрити а для громадського контролю за яюстю медичноУ допомоги;

Свггова практика 1 власний ¡сторичний досвщ показуе, що реал1защя вищезазначених положень в мехашзм господарювання галуз! в максимально мгр1 може бути забезпечене завдяки впровадженню принципов страхування. Завдання полягае у вибор1 найбшьш прийнятноУ для нашоУ краУни програми медичного страхування. Перебудова системи охорони здоров'я УкраУни повинна здшсшоватися з врахування сучасноУ ситуащУ в галуз^вщповщати н Пересам ус^х сощальних верств населения.

Важливе значения в розумшш суп медичного сграхування мае зм1ст страхових програм 1 розмежування видав сграхування на обов'язкове 1 добровшьне. Ми розглядаемо медичне страхування ( в його обов'язковш форм!) як вид сошального сграхування, шо базусться на принципах громадсько1 солщарносп. Будучи обов'язковим для всього населения, медичне страхування забезпечуе загальнодоступшсть мсдично!" допомоги для вс1х 1ромадян 1{езалежно вщ вшу, стат1, сощального статусу, надас р1вш права для вих застрахованих в отриманш медичних послуг, гарантус надання медично1 допомоги не нижче суспшьно необхщного р!вня.

Реформа в охорош здоров'я передбачае поряд з обов'язковим медичним страхуванням одночасний розвигок 1 добровшьних страхових програм. Добровшьне медичне страхування забезпечуе застрахованим одержання додаткових медичних послуг понад встановлеш програмами обов'язкового медичного страхування.

Розвиток системи медичного страхування означае новий розподш функцш а також 1 змши у сшввщношенш М1Ж бюджетними 1 позабюджетними джерелами фшансування при децентрал1заци контв на користь територ1альних програм. Фшансов1 пропорци М1Ж центром I геритор1ями повита визначатися , на нашу думку, виходячи з розподалу функцш м1ж ними у справ1 забезпечення своечасно'1,яюсно1 1 загальнодоступноТ медичноУ допомоги населению.

Кошти бюджету будуть акумулюватися в загальних фондах оргашзаци медично'1 допомоги 1 використовуватися поряд з виконанням загальнодержавних 1 територ!альних програм охорони здоров'я на обов'язкове страхування сощально незахищених категорш населения, а також працшниюв бюджетних установ.

Основним каналом залучення позабюджетних кошпв стають територ^алып фонда медийного страхування, що забезпечуютъ медичне страхування всього праиюючого населения.

Важливою умовою оргашзацн системи охорони здоров'я при переходи до ринку с п багатоукладшсть. Це проявляетъся в паралелыюму функцюнуванш економгаю \ юридично самостШних медичних установ, яю оргашзують свою дцяльшсть на основ1 р!зних форм власносп (державши, колективнш, привагшй). Тому, регушовання \ управлшня такою змшаною системою повинно зддйсшоватись при умов1 гнучкого посднашш ринкового саморегулювання та центратзованого державного кер1вництва.

Розвиток багатоукладно'1 системи охорони здоров'я буде сприяти створеншо ринку медичних послуг, котрий забезпечуе взаемозв'язок "виробштав [ споживач1в" медичних послуг, обов'язковою умовою якого е впровадження економ1чних методав господарювання в практику робота медичних установ.

Як вщомо, держава, пщприемства 1 громадяни на трьохстороншй основ1 формують фонда страховоУ медицшш. Необхщною умовою функцюнування страховоУ медицини е обов'язков1сть страхових внесюв з боку держави та юридичних оаб. Дана умова забезпечуе певну гарантовашсть та регулярт'сть надходжень грошових коцгпв,створюючи тим самим можлив1Сть планування медично! допомоги,включаючи 1 профшактику.

Розм1'р страхового внеску по програмах обов'язкового медичного сграхування всгановшосться у вигляда нормативу в процентах до фонду оплати працгВважаемо за дощльне вщшкодовувати ш зачрати за рахунок соб!вартосп продукци.

Розм1р ставки на початковому еташ реформування галуз!, на нашу думку, слщ встановити сдиний для впеТ кршни, а в

подальшому, при створенш нсобхщних сощалъно-еконокпчних умов, базова ставка повинна буш диференщйована за геритор!алышм 1 галузевим принципами. Особливу увагу слщ звсрнути на оргашзацно здшснення розрахунив з медичними установами за надання послуг застрахованим громадянам. Вважаемо за доцшьне цю функцию надати територ!альним фондам медачного страхування.

В зв'язку з цим виникас також окрсма проблема створення мехашзму цшоутворення на медичш послуги. Враховуючи реалп сьогодення, коли цши лише на деяк1 медичш послуги (I то в межах -традицшних платних медичних послуг) можуть формувагись на основ! балансу попиту \ пропозищУ, р1вень цщ на переважну частину лисувально-профшактичноУ допомоги повинен регушоватися державою.

При здойсненш розрахунюв з гакувально-профшактичними установами, вважаемо за доцшьне, пром!жну участь в оплат! затрат за надаш послуги самими пащснтами ,з послщуючим вщшкодуванням уах затрат з фонду медичного страхування. Цей захщ сприятиме формуванню економ!чно вцтовщального вщношення громадян до свого здоров'я.

На основ! вивчення матер^ашв та проведеного дослщження теоретичних 1 практичних аспяспв дцяльносл установ охорони здоров'я автор прийшов до наступних висновк'т:

- анализ сучасного стану 1 основних тенденцш розвитку охорони здоров'я дас змогу зробити висновок про те, шо охорона здоров'я на сучасному егага неспроможна забезпечити населения вщповщним р!внем медичних послуг, суттеве значения в цьому вуцграють малоефсктивш методи ф!нансування галузг,

- в умовах ринково'У скономш! охорона здоров'я р!вноц!ниа галузь даяльност! ссред галузсй економ!ки, яка приймае