Финансы природопользования тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Финансы природопользования"

1НСТИТУТ АГРАРН01 ЕКОНОМ1КИ

#

^ YKPAÏHCbKOÏ АКАДЕМИ АГРАРНЫХ НАУК

/

/

КАШЕНКО ОЛЬГА ЛЕОН1Д1ВНА

УДК 502:003.2:378.141

Ф1НАНСИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Спещальшсть 08. "Фшанси, грошовий o6ir i кредит"

Автореферат дисертаци на здобуття паукового ступеня доктора eKOHOMÍHHHx наук

Кшв - 2000

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана в Сумському державному аграрному ушверситет1

Науковнй консультант: доктор економ1чних наук, професор, академ1к УААН, заслужений д1яч науки i техн1ки УкраУни Саблук Петро Трохимович, 1нститут аграрноУ економ1ки, директор

Офщшш опонентн:

доктор економ1чних наук, професор,

Бистряков 1гор Костянтинович,

Рада вивчення продуктивних сил УкраУни HAH УкраУни,

завшувач вiддiлoм земельних pecypciB

доктор економ1чних наук, професор, Василии Остап Дмитрович,

Кшвський державний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, завщувач кафедрою фшансйв

доктор економ1чних наук, професор, академж УААН, Гайдуцький Павло 1ваиович, Адмшстращя Президента УкраУни, заступник Глави Провщна установа: Кшвський нацюнальний економ1чний ун1всрснтст MiHicTepcTBa oceiTH УкраУни, кафедра фшанЫв шдприемства, м. КиУв

Захист В1дбудеться 29 лютого 2000 р. о 12 годиш на засщанш спещал1зованоУ вченоУ ради Д. 26.350.01 по захисту дисертацш на здобуття наукового ступеня доктора економ1чних наук в 1нститут1 аграрноУ економжи УААН за адресою: 03127, м. КиУв, вул. ГероУв оборони, 10, конференц-зал.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ 1нституту аграрноУ еконокпки УААН за адресою: 03127, м. КиУв, вул. ГероУв оборони, 10. р

Автореферат розюланий 'iZo t^jJ^ 2000 р.

Вчешш секрстар спешалпованоУ вченоУ ради, доктор cKonoMiMinix наук, професор. чл.-кор. УААН

М.И. Мшмк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыисть теми. Державна полита повинна бути спрямована на вирпиення напбшьш значних проблем, що мають суттевий вплив на процес сталого розвитку суспшьства в гармони з природою.

Реформування фшансово-економ1чних вщносин ще не в повшй Mipi торкаеться природокористування i охорони навколишнього середовища. А тому проблема еколопзаци суспшьного виробництва в нових ринкових умовах вважаеться предметом теоретичних фшансових дослщжень.

Значний внесок у виршення економ1чних проблем рацюнального природокористування внесли A.M. Алимов, В.Г. Андршчук, А.О. Бабич,

0.Ф. Балацький, В.Ф. Беседщ, I.K. Бистряков, O.A. Бугуцький, П.П. Борщевсышй, З.Ф. Бриндза, С.А. Буковинський, О.Д. Василии, П.Ф. Ведсничев, В.Г. В'юн, В. Геец, М.Я. Глущенко, Д.1. Гнаткович, ПЛ. Гандуцький, B.I. Грушко, Б.М. Данилишин, C.I. Дем'яненко, М.Я. Дем'яненко, Д.С. Добряк, C.I. Дорогунцов, P.A. 1ванух, Я.В. Коваль, P.I. Котелянець, B.I. Криворуко, О.В. Крисальний, ПЛ. Лайко, М.Г. Лобас, I.I. Лукшов, М.Й. Мал1к, M.I. Малшш, П.П. Маракулш, Л.Г. Мелышк, В.Я. Месель-Веселяк, B.C. Мвденко, П.О. Мосиок, В.М. Нелеп, В.В. Немченко, Л.Я. Новаковський, Я.Б. Ол1йник, О.М. Онищенко, С.С. Осадець, К.В. Павлюк, Б.Я. Панасюк, О.М. Паламарчук, В.О. Паламарчук, М.М. Паламарчук, Б.Й. Пасхавер, B.I. Пша, Д.В. Полозенко, Д.К. Прейгер, I.A. Розумний, П.П. Руснак, П.Т. Саблук, M.I. Савлук, I.B. Сало, В.Г. Сахасв, В.Ф. Семенов, A.I. Сщоренко, A.M. Стельмащук, В.К. Терещенко, В.О. Точил1н, В.М. Трегобчук, О.М. Третьяк, А.Н. Федорищева, В.М. Федосов, М.М. Федоров, С.К. Xapi4KOB, М.А. Хвесик, М.Г. Чумаченко, A.B. 4ynic, В.Я. Шевчук, Л.О. Шепотько, О.М. Шестопаль, В.Й. Шиян, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин,

1.Д. Якушик та iHmi.

Завдяки роботам цих вчених створен1 теоретико-методолог1ч!и принципи фшансово-економ!чного механ1зму рац1оналышго природокористування. Разом з тим ф1нансово-економ1чьп проблеми еколопзаци суспшьного виробництва дослщжеш недостатньо. Ринкова opieHTaimi реформування народного господарства УкраУни ¡з запровадженням форми приватно! власност1 потребуе вир1шення багатьох актуальних питань з ф1иаис!в та механ1зму Тх використаннл, розробки ф!нансових метод1в державного регулювання природокористування.

Перехщний процес передбачзе масовий перерозподш ресурав I влас ноет]' на них. Велику допомогу у внршешп цього завдання може надати фшансова система. Усшх ринковнх реформ в УкраУш залежить в1д спйкосп фшансовоУ снстеми, яка формуеться 1 розвиваеться вже в нових умовах господарювання.

Створення новоУ фшансовоУ система потребуе не тшьки часу 1 коаптв. Перш за все, воно потребуе теоретичного переосмислення ¡снуючоУ модел1 фшансовоУ системи, УУ удосконалення для того, щоб вона була б спроможна не тшьки безперебшно 1 ефективно обслуговувати весь еконоулчний оборот вщповщно поточним потребам новоУ ринковоУ економжи, а I сприяла би сталому розвитку суспшьства УкраУни.

Вимоги гармошйного розвитку сусгпльства потребують виршення питань про вартють, цшшсть природного багатства та Ух врахування в товарно-грошових вщносинах. Необхщно розробити гаю фшансово-економ!чш мехашзми, використання яких сприяло би еколопчному розвитку суспшьства, вщновленню природного потенциалу. Ц1 питания дуже складш та гостро дискусшш, але Ух необхщно виршувати, виходячи вже з самого факту признания обмеженост! та дефщитност1 природних благ.

Упорядкування, узагальнення уявлення "фшанси - економша -еколопя" пролягае кр1зь розробку концепци фшанЫв природокористування.. Потреба у появ1 такоУ економ1чноУ кате гор ¡1 зумовлена ткю обставиною, що сучасна економ!ка вже усвщомлюеться як суспшьна сощальна система, яка функщонуе в природнш.

Фшансова система взагал! визначаеться як сукушисть финансового устрою держави та комплексу заход1в, способ1в, прийом1в, вщносин до яких запоб1гае держава з метою шдвшцення добробуту, та як1 вщображаються шформацшно як фшансов1 потоки. Введения принципу платност1 природокористування, безумовно, теж е одним 13 способ1в зростання нацюнального добробуту.

Вггчизкяна фшансова система природокористування лише зароджуеться. УкраУна мае уш'кальну можливють при переход! до нових ринкових вщносин еколопчно спрямовувати св1й розвиток. Для цього потр1бно запровадження мехашзму податкового регулювання та стимулювання еколопчноУ д1яльност1 тдприемств-природокористувач1в, створення мереяй спещальних еколопчних фонд1в, розробка нових форм еколопчних ¡нвестицш, страхових мехашзм1в еколопчноУ безпеки.

Виршеншо зазначених питань 1' присвячене дане дисертацшне дослщження.

Зв'язок роботи з науковими програмами. планами, темами.

Проведения дослщжень е складовою частиною науково-дослщких poöiT в рамках анашзу ефсктивносп використання фшансових pecypciB ряду промислових тдприемств ДонецькоГ, ПолтавськоУ, Р1вненськоТ та СумськоТ областей, а також держбюджетних тем на замовлення Фонду фундаментальних дослщжень УкраТни, як-i виконуються в Сумському державному аграрному ушверситеп: "Рекомендацн по формуванню i реформуванню фшансовоТ щфраструктури схщного periony Укра'ши", "Теоретичне обгрунтування економршого мехашзму сощального захисту населения, що гидпадае тид вплив забруднення навколишнього середовища".

Частина дисертацшних дослщжень е складовою таких програм НауковоУ Ради HAH УкраТни, як "Розробка наукових основ сталого розвитку в УкраУт", "Основн1 напрямки державноУ полггики у ccf>cpi охорони навколишнього середовища, рашонального використання природних pecypciB i ядерно'1 безпеки". Результата дослщжень формувалися також при виконашп держбюджетних тем: "Розробити модель фшансово-кредитноУ системи регионального

природокористування" (№ ДР 0194U008294) - за замовленням MinicTepcTBa освгги Укра'ши; "Розробити модель шдикативного планування охорони природа та рацюнального використання природних pecypciB в УкраУш" (№ ДР 0194U008284) за замовленням Мппстерства осп ¡tu УкраУни; "Розробка фшансово-економиноУ стратеги розвитку AT "АЗОТ", м. PiBHe (№ ДР 0197U000532); "Розробка Teopii розвитку навколишнього середовища як ево.шошГшоТ системи: еколого-економ1чний аспект" (шифр 6/152), "Розробити методику економ1чно1 оцшки створення та функцюнування природоохоронних територш. Надати економ1чне обгрунтування перспективного розвитку Yx мереи-а в УкраУш" (№ 02.04.02/015-92) - за замовленням Державного комггету УкраУни з питань науки, техшки та промисловоУ пол1тики.

Мета i задач1 дослщження

Мета роботи полягае в обгрунтуванш та розробщ теоретико-методолопчних положель стосовно проблеми формування системи фшансово-економ!чних вщносии в природокористуванш взагал1 та зокрема у землекористуванш в аграршй сфер} багатоукладноУ економш! ринкового типу.

Вщповщно до мети визначеш таю задач;.- дослщити взаемозв'язок антропогенних змш в довк]'лл1, в тому чиош в агропромислозому комплекс! 3i змшами в функцюнуванш фшансово-кредитноУ системи шдпрнсмства, perioHy, rauy3i, держави; теоретично обгрунтувати роль та

шзначити мюце категорп "фшанси природокористування" в единш систем! еконо.чпчпих категорш, дослщити аспекти Ух еколопзацп; сформулювати основш принцип» функцюнування системи фшансово-сконом1чних вщносин в природокористуванш з урахуванням розвитку ринкових вщносин; удосконапити основи фшансового анал1зу зпробничо-еколопчних систем з урахуванням ¡нвестицшних процеав регионального та галузевого характеру; розробити теоретико-методолопчш основи фшанЫв землекористування; розробити методи ошнки земельних ресурс ¡в стосовно р!вня розвитку регионально!' фшансово'1 шфраструктури; сформулювати основш принципи формування фшансово-економрншх вщносин щодо вщтворення аграрного капралу.

Об'ектом дослщжень е фшанси як сукупшсть заход1в, способ1в, прийом!в виршення проблемно!' ситуацп у фшансовому забезпеченш еколопчного розвитку сусшльства.

Предметом дослщжснь е природна складова нацюнальпого оагатства, до виробничого використання яко'1 треба вжити сукупшсть фшансово-економ!чних метод1в, заход1в, способ1в, прийом1в з метою и збереження та вщтворення.

Наукова новизна одержаних результат.

В дисертацшшй робот! з'ясована проблема фшансового лаоезпечення еколопчного розвитку за умов реформування ¡снуючих 5коном1чних вщносин у вщносини ринкового типу. Особлива увага придтяеться сфер! аграрного товаровиробництва. Вир1шення цих проблем у пауковому дослщженш представлен! сукупшстю нових теоретичних, методолопчних та методичних положень та внсновмв, серед яких головними вважаються:

« розвинена та визначена категор1я капралу як певного фонду вартосп; поглиблений зм1ст категорп вартост!, встановлеш н швар!антш форми;

♦ формал1эоване системна поняття фшаныв, обгрунтоваш та сформульоваш ознаки фшансш як функцюнальноУ системи, вперше розроблена и структурно-лопчна модель;

♦ з'ясован! фшансово-економ!чш категорп в еколопчному аспект!; розроблений та уточнений категор!йний апарат стосовно проблеми формування ф!нансово-економ!чних вщносин у природокористуванш, а саме: нацюнальне багатство, природн! блага, ц!нн!сть природного багатства, природннй кап!тап, аграрний каштал, варт!сть та цша земхп тощо;

♦ вперше розроблена та запропонована конструктивна теорш фшанздв природокористування як система знань, яка описуе та пояснюе сукупшсть фшансово-економ1чних вщносин в природокористуванш;

♦ доопрацьований та удосконалений сучасний фшансовий мехашзм природокористування, запропронована нова система еколопчних податмв, податкових стимул ¡в та форм еколопчних ¡нвестицШ;

♦ систематизоваш фшансов1 потоки в природокористуванш, розроблена Тх типолопя та структурна блок-схема;

♦ розроблений новий мехашзм фшансування та швестування еколог¡чпо1 д1ялыюсп сусгпльства, дослщжеш та встановлеш фшапсов! можливостс та обмеження спещалышх еколопчних фощцв;

♦ розроблена нова методолопя фшансового планування з урахуванням еколопчноУ складовоУ; представлена вщповщна методика;

♦ розвинеш та уточнен! поняття земельних ресурс ¡в та земельного каштану, встановлеш Ух стввщношення з новою категор!ао агрокапггалу;

♦ дослщжений зв'язок та встаиовлена взаемозалежшсть вартосп та цши земл1; визначений та обгрунтований вплив депозитно!" ставки та сошально-економ1чного стану аграрноУ сфери на щноутворення земельного кап ¡талу;

♦ вперше розроблена та запропонована розвинута ринкова фшансова ¡нфраструктура екологоор1ентованого земельного ринку; обгрунтована необхщшсть створення нових фшансових заклад1в ринкового типу (земельна б ¡ржа, грунтозахисний траст, аграрний ¡потечний банк), визначеш Ух функщТ та встановлеш фшансово-економ1чш зв'язки.

Практичне значения одержаних результат

♦ Запропоноваш в дисертащУ рекомендащУ, яю спрямоваш на формування фшансових вццюсин в природокористуванш, що мае здшсшоватися у нових умовах господарювання, мають як теоретичне, так I практичне значения. 1х реал1зашя в практищ господарювання дае змогу в перехщному перюд1 сформувати в масштаб! сусгпльства гнучкий мехашзм фшансового забезпечення потреб еколопчного розвитку. Результата робота е науково-методичною основою практичного запровадження ефективних фшансових метод1в у державпе регулювання природокористуванням нового ринкового типу, яким выводиться активна роль в реаггаащУ сучасноУ св1товоУ полтнш сталого розвитку.

Практичне значения одержаних результат наукових розробок з дпсерташУ визначаеться обгрунтованими пропозищями по своечасному

виршенню проблеми фшанав природокористування, яке повинно здшснюватися в умовах ринку на пшстав1 еколопчно обмежених прав приватно!' власност! на природш ресурси, особливо у сфер! землекористування. Виршення цих проблем гговшстю вщповщае сучасним завданням еколопчно!' та продовольчо!' безпеки, забезпечення якоТ здатне поглинути будь-яю кошти, що видшяються на !'х вирпиення та розподшяються за застаршою схемою.

Рекомендацн щодо формування власно! нацюнально!' ¡нфраструктури земельного ринку спрямоваш на еколопзацпо земельних вщносин, еколопзащю права власност! на землю. Вони можуть бути використаш при проведенш земельно!- реформи та при розробщ аграрно!' полшжи держави.

Висновки та результата дисертацшних дослщжень також можуть бути використаш при визначення стратепчних напрям1в реформування економ!чних вщносин, взагаш для удосконалення ¡снуючоТ модел1 фшансово!' системи. Рекомендацн та пропозицн можуть бути адресован! для розгляду Адмшктрацп Президента Укра'ши, Каб!нету М!н!стр!в, Мнистерствам охорони навколишнього природного середовища та ядерно!' безпеки, економ!ки, ф!нанс!в, аграрно!' полггики та ктптетам Верховно!' Ради Укра'ши.

Результата дисертацшного дослщження були використаш у зазначених фундаментальних I прикладних науково-дослщних роботах, як1 виконувалися в Сумському державному аграрному ушверситет1. Вони також знайшли свое застосування в д1яльност1 держадм 1 шстращй Сумсько!', Р1вненсько1, Полтавсько!' областей, а також у робой еколопчно!' ком1сн Верховно!' Ради Укра'ши.

Основш концептуалып науков! положешш з теорн фшанав природокористування можуть використовуватися та вже використовуються науковцями ! фах!вцями при проведешп дослщжень та виршенш питань з фшансово!' проблеми еколопчного розвитку.

Теоретичн! положения 1 висновки дисертацшно!' робота дощльно використовувати у викладешн вузтських курс!в з економжи природокористування, фшансш, грошей та кредиту, страховоТ справи, ¡нвестицшно!' д!яльност!, а також при висвпленш глобальних проблем сучасносп у р!зних курсах економ1чно'1 теор!!' ! пол1толог11, еколоп!', сощологи, при пщготовщ нових пщручниив, учбових поабниюв, спецкурс!в для студенев та асшранпв економ!чних, аграриях вищих учбових заклад!в.

Теоретичш, мегодичш та практичш розробки автора включен! до роздшу таких учбових дисцишнн: "Фшанси АПК", "Фшанси

природокористування", "Фшанси та IX системи", "Економжа природокористування", "Страхова справа" та шших, як\ автор викладае в Сумському державному аграрному ушверситеп. За темою дисертащйних дослщжень видано учбовий пос1бник "Сощально-економ1чн1 основи страхування".

Пщ кер1вництвом дисертанта захшцеш б (пасть) кандидатських дисертащй.

Особистий внесок здобувача.

В дисертаци висвплеш ¡деТ та розробки, що належать особисто автору. Опуб;пковаш науков1 пращ мютять п положения, висновки 1 иропозици, яю сформован! особисто здобувачем наукового ступеня. Вони написан 1 однооабно 1'х автором I вщображають його конкретний особистий внесок у дослщжувану проблему.

Апробащя результат1в дисерташ'Г.

Науков1 положения основних результат дослщження та Тх практичне застосування доповщалися на Науково-техшчних конференциях викладач1в та студенев СФТ1 (м. Суми, 1992, 1993 рр.), Республжанськш науково-практичнш конференшУ "Мехашзм управлшня природокористуванням" (м. Суми, 1993 р.), М;жнароднш науково-практичнш конференшУ "Управлпшя природокористуванням в репош" (м. Суми, 1994 р.), М1жнародшй науково-практичнш конференшУ "Управлшня природокористуванням в репош" (м. Суми, 1994 р.), 1УПжнароднш науково-практичшй конференцн "Сучасний менеджмент та маркетинг: теор1я 1 практика, проблеми пщготовки фахтш'в" (м. Кшв, 1996 р.), [УПжнароднш науково-практичнш конференшУ "Сучасний менеджмент та маркетинг: теор1я 1 практика, проблеми пщготовки фах1вшв" (м. Кшв, 1996 р.), М1жнародному науково-практичному семшар1 "М1жнародна лопстика та маркетинг в краУнах з перехщною економкою" (м. Донецьк, 1996), М1жнародшй конференцП'-семшар1 "Проблеми 1 перспективи формування цивипзованого сусшльства в УкраУш" (м. Харкав, 1996 р.), М1жнародшй науково-практичнШ конференцй' "Маркетинг у систем! управлшня гпдлрисмством" (Кшв, 1996 р.), М^жнароднш науково-практичшй конференшУ "Мюто, репон, держава: проблеми розпод1лу влади" (м. Донецьк, Слов'яногорськ, 1997 р.), М1жнародшй науково-практичшй конференцй "Економ^чш проблеми вкробництва та споживапня еколопчно чистоУ продукшУ АПК" (м. Суми, 1999 р.), Других ВсеукраТнських зборах (конгреЫ) вчених економют1в-аграрниюв (м. Кшв, 2000 р.).

Публжацн результатов дослщження

Всього з дослщжуваноУ проблеми опубликовано самостшно та > сшвавторст 75 наукових праць загальним обсягом 158 д.а. Основн положения дисертацн вщображеш у 46 наукових працях загальним обсягом 133 д.а., з яких 70 д.а. належать особисто автору, в т.ч. в С моногра4нях, 2 з яких однооабш (40 д.а.), 7 брошурах, 20 наукових статтях, 13 MaTepianax i тезах доповщей на конференщях. Обсяг i структура дисертацн

Робота складаеться ¡з вступу, п'яти роздшв, висновюв, списку використаних джерел (330), основний текст виконаний на 436 стор., м1стить 26 рис. та 27 табл. Структура роботи В ступ

Роздш 1. Фшанси в економ1чшй систем!. 1.1. Теоретичш основи фшанст. 1.2. Системне уявлення про фшанси. 1.3. Фшансов1 ¡нструменти.

Роздш 2. Природокористування як об'ект фшансових доанджень.

2.1. Поняття та сутшсть фшанс1в природокористування. 2.2. Фшансово-економ1чн1 категорн природокористування. 2.3. Цшшсть природного багатства.

Роздш 3. Фшансов1 ¡нструменти сучасноТ полггики сталого розвитку. 3.1. Кр'едитування та швестування як головш методи финансового регулювання та ïx пшовацшш технологи. 3.2. Податков1 методи фшансового регулювання природокористуванням. 3.3. 1нвестицшне податкове стимулювання еколопчного розвитку. 3.4. Phhkobî методи стимулювання еколопчноУ д!яльность

Роздш 4. Фшансове забезпечення природокористування в псрехщному перюдк 4.1. Фшансов! важел1 еколопчного стимулювання.

4.2. Еколопзацш фшансово-економ1чноУ системи Укрш'ни.

4.3. Фшансов» потоки у сфер! природокористування. 4.4. Страховий мехашзм еколопчноУ безпеки. 4.5. Фшансовий менеджмент природокористування.

Роздш 5. Особливост! фшаныв природокористування в аграршй сферь 5.1. Земля як агрокаттал. 5.2. Вартють та цша агрокагпталу. 5.3. Фшансовий мехашзм вщновлення земельного кашталу. Висновки.

Список використаних джерел. Додатки

Основний 3MicT дисертащйноУ роботи

У ecmyni обгрунтовуеться актуалыпсть теми, визначаеться мета та завдания дослщження, иаукова новизна та практична ш'нш'сть отриманих в дисертаци результат.

У роздт 1 po3BiinyTi та удосконалеш теоретичш основи фшанав, поглиблений зм1ст категори вартосп, формал1зоване системне поняття фшана'в як функщ'ональноУ системи, розроблена н модель.

Своерщшсть сучасного р1вня наукових знань про фшанси полягае у BWcyraocTi единоУ загальноприйнятоУ теоретичноУ концепци фшана'в та мехашзму Ух використання. В робот1 теоретичний аспект фшанЫв пов'язуеться з розробкою системноУ концепци фшанав, з дослщженням комплексу наукових категорШ, з моделюванням cnoco6iB, прином1в, метод ¡в зростання нацюнального добробуту. Практичнии аспект фшанЫв як д1яльност1 розглядаеться як сукупшсть послиовних Д!Й, спрямованих на досягнення юнцевого результату - збшьшення нацюнального багатства.

В результат теоретичних дослщжень визначена своерщшсть фшансових вщносин щодо економ1чних та грошових. Встановлено, що фшансов1 вщносини вщособлюються вщ економ1чних тим, що пщ час фшансових вщносин виникають потоки вартостт м!ж економ1'чгшм контрагентами, яи використовують rpouii не лише у функщУ варт1сного BiiMipHUKa, a i фшансов1 актив» у функш'У плалжних засоб1в.

3 огляду на те, що вартють та кап}тал е еконокпчними категор!ями, яю водночас визначають i загальноприйнят1 Kareropii' (економ!ка, фшанси, rpomi та кредит), i загальш категорГУ (товар), i специф1чш категори, ям притаманш певному способу виробництва (народне багатство, приватна власн1сть тощо), виникае необхщшсть у Ух дослщженш як теоретичних абстракцш об'ективно ¡снуючих фшансових вщносин.

Запропоноване в робот1 поняття нових форм вартосп, таких як боргова та швестицшна, дозволяе точнше визначити своерщшсть фшансових вщносин стосовно грошових. Встановлено, що Ух особлишсть полягае в тому, що фшанаш вщносини "здШснюють" рух боргово'У та ¡нвестицшноУ форм вартос™ у грошовому "и inBapiaHTi (або грошовоУ форми вартоси у борговому та швестицшному ¡нвар1антах, що може означати те ж саме). Це вщособлюе фшансов1 вщносини вщ шших своею щлеспрямованютю, яка полягае у збереженш, нарощуванш, накопичуванш позитивного фшансового потенщалу будь-якого грошового фонду як певного фонду вартость

В робот! з'ясовано специфику грошей взагал! та сучасних грошей зокрема як фшансових категорШ. Втрата паперовими грошима зв'язку з вартютю (золотий вмкт) призвела до того, що '¿х функщонування стало суперечити закону вартость Проте, дефщит державного бюджету обумовлюе необхщнють 1'х подальшого ¡снування. Шдпорядкування бюджетного дефщиту (головним чином, державних борпв) д.11 закону вартосп викликае необхщнють сумвдення в сучасних грошах двох класичних форм. Тому сучасна кредитна форма грошей, крш своГх безпосередшх функцш, стае нос1ем функцш, не властивих 1Й ранил.

Втрата грошима зв'язку з дорогощнними металами спричинила глобальну змшу. Вщсутшсть витрат суспшьноТ пращ у власнш Тх субстанщ!' надшила банкноти рисами ф1ктивносп, оскшьки вони перестали мати внутршню вартють. В той же час, гроип 1 дотепер е и знаком, апе !'х вартють вже ¡снуе поза !'х та залежить вщ зовшшшх чинниюв. Сучасш грош! володлоть представницькою вартктю. Представницький характер сучасних грошей дозволяе коригувати цши в цшому та матср1ал1зувати в щш економ1чну могутшсть пщприемства зокрема та держави взагаль

Виникнення кредитних грошей та IX фпсгившсть як грошового кашталу обумовили бурхливий розвиток фшансового ринку, особливо його грошово-кредитного та фондового сектор!в. Виникла нагальна потреба у розробц! нових фшансових шструменив, оскшьки тепер тшьки вони можуть забезпечувати безперебшний оби* та саме ¡снування грошей. Такими шструментами е кредит та 061г цшних папер1в.

Сучасну форму грошей набувае позичковий каштал, однак М1Ж ними ¡снуе суттева рпниця. Яюсна р1зниця полягае в тому, що, на вщмшу В1д грошей як варткного еквшалента, що не дають приросту вартост^ позичковий капрал являе собою форму самозростаючо! вартосп'. Р!зняться вони 1 ю'лыйсно: обсяг позикових колтв завжди перебшьшуе кшьысть грошей в об1гу, оскшьки одна грошова одиниця багатократно виступае як позичковий кап ¡тал. Зростання вартост! позикового кашталу забезпечуе процентна ставка, яка, кр1М сво!х звичайних функщй (цши кредиту та м1ри доходу), в умовах зростаючоТ шфляцп починае виконувати функцпо збереження вартост1 позикового капралу.

Встановлено, що при усталених грошових вщносинах (стабшьна сконо.\пка)' роль загального ор1ентира грошово-кредитно!' полгшки ашграе грошова маса. В умовах нестабильного грошового об1гу (перехщна економка) визначення грошовоУ маси е проблематичним, тому прюритетного значения набувае регулювання за допомогою

процентноТ ставки. Виходячи з цього, в робот! дослщжеш I встаноплеш змши на фшансовому ринку, як! вщбуваються у грошово-кредитному та фондовому секторах внаслщок змш процентноТ полгшки.

Змша облшовоУ ставки призводить до кшыисно-яюсних змш грошового кап ¡талу. Грошовий каштал може розглядатися як об'ект фщансовоТ науки замють традицшного для планово!' економжи фонду грошових засоб1в. Грошовий кап ¡тал тепер визначаеться сукупшстю плат1жних засоб1в та ¡нших високолжвщних фшансових актив1в, до яких, в першу чергу, вщносять урядов! цшш папери (казначейсью зобов'язання). Розподш грошового капггалу на грошов! засоби та фшансов! активи, можлив!сть Ух трансфертное™, призводять до певних юльюсно-яюсних змш грошового катталу, яю зумовлеш Д1ею мехашзм1в грошово-кредитного регулювання.

Невизначешсть головноУ категор11, в якш виявляе свою сутшсть закон вартост1, призвела до рвномаштшгх трактувань об'екта фшансових дослщжень. О крем! економюти розглядають фшанси як вщносини, як1 пов'язаш з розподшом та перерозподшом нащонального багатства, до позицн яких ми приеднуемося.

В дослщженш фшансгв природокористування нан!ональне багатство визначаеться як об'ект системних дослщжень. З'ясовано, що реальною метою будь-якоУ сощалыю-економ!чноТ системи (надсистеми) \ сучасним критер1ем УТ функцюнування е шдвшцення нащонального добробуту. Зростання нащонального добробуту зпдно з концепщею сталого розвитку обумовлене таким зростанням нащонального багатства, яке вщповщае водночас сощальним, економ!чнпм та еколог!чним вимогам суспшьства, об'еднаного державною самостшшстю територ1ально та юридично.

Таким чином, загальна мета - нащоналыгай добробут - постае як зростання нащонального багатства. Розподш 1 перерозподш окремих елемент1в нащонального багатства опосередковуеться з переходом до ринкових умов господарювання опосередковуеться сукушистю ф!нансових вщносин.

На р!вн1 економ1чноУ сутносп нацюнальне багатство являе собою едшсть споживчоУ вартост1 та вартость Ми визначаемо нацюнальне багатство теж як вартшть з подальшим уточнениям: сукупшсть вартостей, створених працею людини (сучасноУ та минулих епох) та створених природою.

Виходячи з уявлення про нацюнальне багатство як системного об'екта фшансових дослщжень, до кола останшх, крш дослщжень кругооб!гу грошовоУ та товарноУ форм вартост! та и скв!валентного

перетворення, слщ залучати I дослщження фшансових результата змш форм вартостт, визначення законом1рностей 1х взаемоди. Останне е проблемою фшансового синтезу або синтетичного гпзнання законов розвитку фшансових вщносин, що потребуе форматзацн системного поняття фшанЫв.

В робот! фшансова система розглядаеться як результат певного етапу еволюцн економшних вщносин, а тому вважаеться, що фшансов! вщносини ув1брали в себе всю складшсть сучасних товарно-грошових вщносин. Щоб шдкреслити компактшсть сучасно! фшансовоГ системи, яка е "зашнченою безм1рнютю" фшансових вщносин, в робот1 використовуеться термш "фшансова сфера еконсшка".

Остання розглядаеться за декшькома р1внями !ерархп у вщповщносп з и еволюцшним розвитком 1 наповненням речовинним змктом. На кожному з них видьчяються своУ пщсистеми, яю мають певш фшансош функцп. Кожен елемент - це, в свою чергу, система наступного ршня ¡ерархи ¡з своею функщею.

Виходячи з того, що фшансова система мае певне призначення (функцно), в роботч вона дослщжуеться як функщональна система, де головним е и призначення, а саме — цшеспрямовашсть на виршешш певши суспшьно значущоТ задачу якою е пщвищення добробуту. Функщя пщвищення добробуту е новою функщею фшанслв, яка посилюе (або повинна посилювати) головну (розподшьчу) та забезпечувати зростання нащоналыюго багатства. Остання е функщею вщтворення, функщею бшьш високого порядку значущост1,шж функщя розподшу/перерозпод!лу. Таку комплексну залежшсть можна представити як експоненту, де основою показовоТ функцп е нащональне багатство:

Уф = (НБ)Х, при НБ>0, х—>шах (1),

де Уф - функщя фшанав;

НБ - нащональне багатство;

х - зр1ст нащонального багатства.

За складовими нащонального багатства функщя фшанав може мати вже наступний вигляд:

Уф = (ТК, ФПК, ПК)Х, при ТК>0; ФПП>0, ПК>0, х^тах, (2)

де ТК, ФПК, ПК - вщповщно трудовий, фшансово-промисловий та природний кап ¡тал.

Таким чином, вимоги сталого розвитку значно ускладнюють функцп фшанав у сучасному суспшьства та шдвшцують Ух роль. В робот! розроблена функщональна модель сучасноТ фшансово! системи (рис. 1).

Ф(намс ова система

Функшональне призначення

Пщсистеми: I рангу

Викормстання закошв грошового об!гу з метою Ыдвлщения добробуту

Правова (шсгитут власпосп)

II рангу III рангу Грошова Познкова

Валютка Ешсшна Баншвська Страхов; ¡нвестиц] йна

Бюджет на

Податк Казнач ~осподарська Фонд держманна)

Насичення економши плат|жними грошовими засобами (кредитш грош|)

Перемш1ення В1льннх фЫансових ресурав

Розг1од1л/персрозиод|л та алокагчя нашональною багатства

Фшансова сфера економиш

Рис. 1. Схема функционально?модели фтансовоХ системы

Встановлено, що вона може мати завершену конф1гуращю в тому раз!, якщо до не'1 залучити сучасний ш статут власносп. Доперебудовна вггчизняна система не мала тако'1 потреби, оскшьки розвиненого '¡нституту власносп не ¡снувало, а отже, не було у фшана'в ! такого призначення як розподш та перерозподш нацюнального багатства.

У роздт 2 з'ясовуеться поняття та сутшсть фжанав природокористування, розробляються Ух фшансово-економ!чш категори, дослщжусться категор1я "цшшсть природного багатства".

Основною складовою ринкового середовища е фшансов1 чинники, яю виступають в якост! основних факторов ринкових вщносин. Але ж 1 природш блага теж е таким фактором. Тому з'ясування дШ цих двох фактор1в - надзвичайно актуальна проблема.

В робот1 з'ясоваш фшансово-економ!чш категори природного багатства наступним чином: природне багатство - це так зване "дароване природою", складова нацюнального багатства, гид яким розумноться природш компонента, будь-яи матер1альш природы об'екти, Ух якост1, властивост] та можливосп Ух використашы (природокористування); природне багатство, що залучасться до виробництва, е природним фактором виробництва; природне багатство, що залучасться до економ1чного об1гу, е економ1чним ресурсом природного походження (або природннм ресурсом}; природне багатство, що залучасться до ¡нституту влаеност:, г природним кашталом; природне багатство, яке вщчуваеться у,г. кшьюсно або як1Сно обмежене та дефщитне, е природннм благом.

Виробниче використання природного багатства, а також його розподш/перерозподш за будь-яких умов та способ1в виробнидтва реально юнуе та об'ективно здшснюеться звичайно з комерцшною метою нав1ть незалежно вщ того, чи маюгь вони грошову оцшку. Внходячи з цього, в робот1 обгрунтовуеться можливють розгляду природних благ, як! призначеш для виробничого споживання, в якосп товару або послуг, незалежно вщ сил, як1Ух "виробляють".

Дискусишим с питания: ям природш блага 1 в якому обсяз! не можуть бути визначеш як товар, тобто таким предметом обмшу, який надходить на ринок. 1накше кажучи, яка саме частина природних благ повинна бути надшно захищена вщ ринку, збережена, вщокремлена в1д нього, л'шпована для господарського обсягу у цшях забезпечення еколопчноУ якост1 людського життя. Решта природшгх благ можуть розглядатися як потенцШш товари, яю при обмин повинш забезпечити вщшкодування свое! вартость

Введения режиму платного репонального природокористування не насичуе ринок новими для нього товарами, хоча 1 означае визнання товарно'У форми природних благ. Платне природокористування не може 1 не повинне впливати на обсяг загальноУ грошовоУ маси, воно покликане змшити ц'июве сшввщношення попиту 1 пропозици товаров на ринку з урахуванням еколопчного фактора.

Реальна варп'сна оцшка природного багатства як складовоУ нацюнального багатства повинна спиратися не на витратний принцип, а на ринок, виходити ¡з суспшьноУ корисл природного багатства, грунтуватись на його економ!чшй оцшш з урахуванням вах корисних функцш, та взагаш формувати ринок природних багатств.

Емшричним шляхом встановлено, що цшнють еконо.\пчних природних благ зростае в лиру росту УхньоУ дефицитность Цей «закон зростаючоУ цишост! природних благ» мае мюце незалежно В1д способш виробництва. Взаемодоповнюючими чинниками шдвихцення цшноот природного багатства як економ1чного ресурсу е залучення (господарське освоення) ! обмежешсть (дефщитшсть). Наявшсть дефщиту змушуе включати природш блага до процесу розширеного вщтаорення 1 робить Ух значущим елементом вщтворення.

Сприйняття дефщиту природного багатства значно збшыиуе його цшшсть як природного ресурсу та переводить його до категорп економ1чного блага природного походження. Цшшсть таких благ сизначаеться еволюцшним зростанням потреб у них, 1 тому Ух «корисшсть» зростае в!д поколшня до поколшня, а не визначаеться

поточними потребами нишшнього поколпшя, зоргаггованим на накопичення грошового кашталу.

Природокористування, якщо його розглядати у фшансовому аспект^ узагальнюеться единим напрямом - це використання природноТ складовоТ нашонального багатства. I якщо з велико!' множини фшансових вщносин, яю пов'язаш з рухом нашонального багатства як загального усуспшьненого фонду вартост1, сформувати мережу фшансових вщносин з приводу використання п природноТ складовоТ (тобто надати ним вщносинам властивкть цшсноТ пщмножини), то вона постае як певний предмет фшанЫв природокористування.

В робой фшанси природокористування визначаються як так!, я к1 пов'язаш з використанням (користуванням) окремих елемешчз природноТ складовоТ' нашонального багатсва, 1 постають вщповщно як: фшанси природного простору (землекористування); фшанси природних ресурс1в; фшанси природного середовища. Наукова парадигма фшанас пр!фодокористування зображена на рис. 2.

3 використанням природного простору як територ1алыюго земельного ресурсу, обмеженого як кордонами кранш, так { правом власност! на них, ткно пов'язуються фшансов1 питания приватизацн. Тому ми вважаемо, що фшанси природного простору (або землекористування) утворюють найактуалыпший, нанважлнвшшй та найскладшший блок фшанав природокористування у рннковш економпн, сконом1чними шдвалинами яко'Т е приватна власшсть. Розробка цього блоку дал1 пов'язуеться з грошовою ошнкою земель, як! шдлягають роздержавленню та приватизацн, з грошовою ощнксю змш в Тх сташ, компенсашею втрат корисних властивостей земл1 (родючостт), з прогнозуванням ринково'Т щни зем;н взагаль

У роздт 3 дослщжуються та анал1зуються сучасш фшапсов; методи та ¡нструменти еколопчно'Т полггики сталого розвитку (податков1, швестицшш, ринков1). У фшансовШ теорн перехщного перюду ще не склалося некого уявлення про сшввщношешш фшансування та швестування. А тому на практищ фшансування та ¡нвестування часто ототожнюють, хоча рпниця полягае в Тх р1зког.:у функцюнальному призначенш та економ1чшй сутносп джерел Тх утворення та витоку.

У контексп процесу вщтворепня фшансов1 ресурси виражагсть первинш доходи сустльства, тод1 як швестицшш ресурси - це вторинш доходи, ям виникають внас.шдок перерозподшу первинних. Джергтз фшансових ресурав формуються рашше. 1нвестування зд1йснюсться зн рахунок фшансових ресурав (фшансування швестицш).

Природоко ристування

Логжа дослщжень Природш блага=Нащональне багатство=Власшсть пароду

Природш складов! нащоналыюго багатства: Прнродний проепр Природш ресурси Природне середовище

Еколопч1И фактори житгед1яльноэтт Сфера життя, розселення, розмщення виробничого потеншалу Зас1б виробництва та господарюваиня Приймальник в1дход1в. Сфера розЫювання енергп

Характер (ознака) вщносин: Географ1чж Еконоупчш Еколопчш

Коло фшансових досл!джснь: Роздержавлення та приватизация Залучення до господарського об1гу з вилученням та без вилучення природпих ресурЫв Охорона прпроди вщ забруднення. Еколопчна безпека.

Галуз! фшанс1в природокористувания: Фшанси природного простору Фшанси природпих ресурЫв Фшансп природного середовшца

Правова гпдстава фшансових вцшосин: Земельне законодавство Прнродоресурсне законодавство Еколопчне законодавство

Фшансп природокористування

Рис. 2. Пауков а парадигма фишпЫв природокористувания.

1нвестицн е специфичною складовою фшансових ресурЫв. 1х специфика полягае у функцюнальному призначенш: забезпечення зросту масштабш вщтворення. В процеа розподшу, а точшше - на стада вщтворення, якою е розподш, створюються фшансов! ресурси. В процеа перерозподшу формуються (резервуються) фонди швестицшних ресурс1в, що мають цшьове призначення фшансового забезпечення розширеного вщтворення. Результати дослщження сшввщношешш фшансових та швестицшних ресурЫв також шдтверджують наявшсть у фшанав вщновлювально! фушшп.

1пвестиц11 е вишними фшансовими ресурсами, як1 не спрямовуються на поточне споживання. В цьому вони являють схожють з кредитом, але не тотожш йому як за природою виникнсння, так 1 за характером використання. 1нвестицшш ресурси мають певну особливють - втшюватися в швестнщйшш товар. В тому випадку, коли довгостроков1 банывськ! кредити мають цшьове призначення забезпечення розширеного вщтворення, вони постають як швестищйний товар. В робот! дослщжеш головш швестицшш товари, якими е фондов!

цшносп та банювськ! кредити. Встановлено, що на сучасному еташ розвитку перевага все бшьше надаеться фондовим шнностям.

Цшш папери е вторинними фшансовими активами по вщношенню до реального кашталу, створеного в результат! минулих под ¡и. Найбшьш очевидною та вагомою тенденщею сучасного розвитку фшансовоге ринку е ф1нансов1 шновацп та виникнення ринку дериватшпп. Завдяки розробщ та запровадженню нових шструмеьтв управлшнл птестишйними ризиками, фондовий ринок швидко та бурхливо розвиваеться та обганяе розвиток ринку банювського креднтування.

Науковий анал1з досягнень ¡нноващйно!' .щяльност! у фшансовш сфер! показус, що на сучасному еташ розвитку ¡снують певш умовп для використання пром1жних, змшаних метод1в фшансово!' д1яльност1 за допомогою ново!" технологи кредитування (сек'юритизацн) та побгпшх шструмештв фондового ринку (дериваппив). Ц1 нов1 пбридш формп фшансування виникають як симбюз традищйних метод!в кредитуваннг та ¡нвестування. Запровадження в практнщ нових форм фшансувагрг надае перспективу подальшому розвитку бшьш швидкпмп темпами, бс вони е бшьш випдними (доходними) та бшьш потужними.

У сфер1 природокористування теж слщ шукати прогреснвш метод:' фшансування, ор!ентувати нов1тш фшансов1 технолог!!' на виршгення еколопчних проблем. На цьому шдгрушч можна створювати взагал! нову, скологоор!ентовану фшансову технолоп'ю ринкозогс господарювання. Така робота вже розпочата, про що свщчить счгговнч досвщ майже глобального запровадження податковоТ ф!нансово'! технологи у сферу природокористування. Головш результата аналг.у цього досв!ду полягають у з'ясуванн! наступного: розробка га запровадження фшансових метод!в регулювання природокористуванням е державною проблемою законодавчого створення умов для стало го розвитку;

♦ принципи стимулювання розпод!лу вщповщалыгост1 зп зменшення антропогенного навантаження на природне довюлля набувають подальшого розвитку та удосконалення за допомогою податкових метод1в; спостер1гаеться подальший розвиток принципу "забруднювач сплачуе", його доповнення принципом "бенефтазр оплачуе";

♦ податков! методи финансового регулюпакня природокористуванням в цшому вщповшають основним завданнл.ч екологи; кр!м того, за !'х допомогою можна отримати ! значт",-економ!чну вигоду, особливо за наявност! економ!чного результату тобто доходу, який може йти на повторне ¡нвестування;

♦ еколопчш податки стимулюють зменшення антропогенного навантаження ефективним шляхом при найбшышй вiддaчi вщ тих, для кого витрати по його зменшенню е найнижчими; разом з тим, вони заохочують впровадження нових еколопчно чистих технолопй та забезпечують виробництво еколопчно чистих продукт;

♦ маючи на мет1 створення грошових фон/ив, цшьовим призначенням яких е фшансування еколопчного розвитку, податков1 методи все бшыне включають методи швестицшного податкового стимулювання.

Податкове стимулювання зараз е головною формою фшансових шструмештв, але не единою в ринковому середовшщ. Перспективним вважаеться також використання метод1в ринкового стимулювання (авансово-компенсацшна система та торпвля дозволами як и подальший розвиток). Але ринкове стимулювання не е панаиеею для запобпання еколопчних збитюв. 1снують 1 техшчш трудноиц, яю пов'язаш з \'х ¡нновацШним запровадженням.

У роздШ 4 розглядаеться та вир1шуеться проблема фнгансового забезпечення еколопчного розвитку в перехщному перюд1, визначаються фшансов1 важел1 природокористування, фшансов1 потоки та з'ясовуеться змкт фшансового менеджменту природокористування.

Основне навантаження на глобапьну екосистему дае свггове господарство як матер1альна основа життя сусшльства, про що свщчать даш табл. 1. У фшансовому аспект! надзвичайно важливим е те, що майже вс1 кра'ши свггу, незважаючи на р1зницю у р!внях розвитку та його нацюнальш особливосп, вже д1йшли висновку про неминучкть запровадження фшансових важел!в у сферу природокористування.

Перед краТнами з економшою перехщного перюду чшьне мюце посщае проблема дефщиту доход!в вщ бюджетних податюв для фшансування еколопчного розвитку. Але 1 серед таких кра'ш спостер1гаеться неоднаковий р1вень застосування фшансових важел1в у сферу природокористування.

Що стосуеться Укра'ши, то и вже не розглядають як краТну ¡з середшм р1внем розвитку. Як рашше, так 1 теиер фшансування еколопчного розвитку ще здШснюеться за залишковим принципом, еколопчш витрати по вщношенню до ВВП не плануються.

Встановлено, що найголовшша проблема фпганав природокористування в УкраТш полягае в нецшьовому використашп фшансових. ресурЫв, бо \'х трансферт (видатки та витрати на розвиток еколопчно'] д1яльност1) в 1998 р. склав лише 5,6% (табл. 2).

Таблиця 1

Cnieaidiiouieiiiui окремих груп Kpaïn ceimy за голоепими макроеконолнчними та екалогЫпими покашиками

Показчики* А Б В г I

Чисельшсть населения: i

- млрд. чол. 5,5 0,76 0,49 4,16 !

- % 100 14 9 77 1

Виробництво ВВП, всього: 1

- трлн. дол. 29,1 19,5 2,0 7,6 ;

- % 100 67 7 26 !

Подушний ВВП: 1

- тмс. дол. 5,4 25,8 4,1 1,8

- %'до середньосв1тового р1вня 100 478 76 33 j

Сложившим первинно'1 eHepriï, всього: !

- млрд. т умовного палива 12,6 6,0 1,6 5.0 1

- % 100 48 12 40 !

Подушне енергоспожнвання (на 1 чол.):

- тис. дол. 2,3 7,9 3,3 1,2

- % до середньосв!тового р1вня 100 343 143 52

Ефективн1сть енергоспожнвання (на 1 дол. ВВП):

- кг умовного палива 0,43 0,31 0,8 0.С6 :

- % до середньосвггового р1вня 100 72 186 153

, Ем1с1я СОг, всього:

- млрд. т 22,1 11,0 4,0 7.1

- % 100 50 18 32 ;

Emícíh СОг на душу населения: i

- т 4,1 14,5 8,2 1,7 ¡

- % ДО СВЕТОВОГО Р1ВНЯ 100 354 200 -11 .

Еколопчна cnihíctb eMiciï СОг (на 1 дол. ВВП): i

- кг 0,76 0,56 2,0 0,9 ¡

- % до СВ1ТОВОГО р1вня 100 74 263 118 :

Примггка. *А - CBÎT в щлому; G - промпслово pojBiineiii кра'Гни; В - кражи з riepe.vt/шога економгкою; Г - кра'шн, що розвиваються.

Таблиця 2

Фйшнсов! показании системы екологгчних платеэтв за 1998 р.

Фшанссш джерела Надходження, Видатки та Трансферт,

млн. грн. витрати, млн. грн. %

Держбюджет (роздш 20) 1322,4 35,4 2,7

Фонди охорони 42,9 41,6 97,0

навколишнього

середовища bcix ртшв

Разом 1365,3 77,0 5,6

Недосконалють системи фшанЫв природокористування, особливо в частиш розподшу та перерозподшу одержаних ко от в на еколопчний розвиток, призвели до того, що в 1998 р. В1д платеж1в за земельш ресурси, як] надЫшлн зведеного бюджету (1105,2 млн. грн.), на охорону земель використано з Держбюджету ледве 0,02% (0,2 млн. грн.) (табл. 3). I це при тому, що вщновлення земель оголошено стратепчним напрямком д1яльност1 держави.

Таблиця 3

Надходження ресурсних платезкгв та видатки на охорону _довкшля з Держбюджету за роздшом 20*_

Haдiíiшлo до зведеного бюджету (млн. грн) Використано з Держбюджету по роздьпу 20 (млн. грн.) на: Використано по роздшу 20 (%)

Еодних ресурс1в 178,9/135,6 Охорону водних ресурав 10,6/11,4 5,9/8,4

Земельних ресурс ¡в 1001,8/1105,2 Охорону земель 5,6/0,2 0,6/0,02

Люових ресурав 31,9/42,7 Створення захисних лшових насаджень 1 полезахисних лгсосмуг 5,9/3,8 18,5/8,9

Надр (видобування корисних копалин) 61,5/38,9 Охорону мшеральних ресурав 3,5/2,5 5,7/6,4

Всього вщ платеж!в за природш ресурси 1247,1/1322,4 Всього (в т.ч. на природно-заповщний фонд, утримання М1'сцевих природоохоронних оргашв та ш.) 39,8/35,4 3,2/2,7

Примггка. * В чисельнику 1997 р., в знамениику 1998 р.

Подальший економ1Чний розвиток нашоТ держави неможливий без його фшансового та еколопчного регулювання. Встановлено, що для Украши можливим 1 безумовно перспективним, але досить складним шляхом може бути розвиток фшанст природокористування. Фшанси природокористування потребують пильного державного фшансового

контролю та планування фшансових потоюв, в яких виражаються фшансов! вщюсини у сфер i природокористування.

В робот! дослщжеш та встановлеш прям! та зворотш фшансов! потоки, яю виникають М1ж тдприемствами-природокористувачами та державою. До прямих фшансових hotokíb, kp¡m ф.'скальних потоктв еколопчних платеж1в (плата за забруднення, користування природными ресурсами), можуть належати i потоки, викликаш запроваджениям ринкових метод!в стимулювання еколопчно!" ,шяльност1 та еколопчкого страхування. Останш включаються до балансу як потенцшно можлив! та необх)Д}п в нових ринкових умовах сталого розвитку.

, До зворотних фшансових потомв у сфер! природокористування належать потоки еколопчних швестицш у р!зноман!тиих формах Тх ¡снування, включаючи i страхов! в!дшкодування еколопчних збитмв трст!М особам (екострахування).

В нових умовах господарювання слщ вщр!зняти ,tibí категсрп державпих еколопчних швестицш.' ф!нансування державнпх еколопчних завдань та фшансов! швестици в недержавному ceinropi економ!ки на власний еколопчний розвиток. Еколопчне швестуванш мае здшсшоваткся на шдстав1 спещальних механ!зм!в вкплат. 3 ' функщонально!' точки зору субсидп розглядаються як передача коштт на птьгових умовах, тобто такте, як! звичайно ¡снують на фшансовому ринку. Спещ'альш еколопчш фондп можуть надавати субсид», користуючись р!зноман1тними шструментами: доташ'!', дота! u V по с плат i баншвських вщсотюв, прям! власш позики та позики ф!нансових посередшшв, гарант» позик, акщонерш швестицн тощо.

PÍ3iií форми еколопчних швестицш маготь рпний заохочувальний ефект та ф!нансовий ризик, пов'язаннй з !'х використанням. Заохочувальний ефект залежить вщ обсягу кошпв та íx шльового призначення. Ф!нансовий ризик виникае у випадку, якщо одержувач не виконуе еколопчних завдань в певн! термши i в повному обсяз^ як-i передбачалися умовами. Тому спешальш еколопчш фонд» iiobiihhí розробляти власиу стратегио еколог!чного ¡нвестування, основу яко!' складае формування портфелю швестицш, оцшка його ризику та диверсифшащя форм впровадження.

Ф!нансове забезпечення еколопчних ризик!в i пов'язаних з ними негативних можливих наел i д к i в для ф!зичних i юридичних oció специф1Ч1шм функцюнальним призначенням страховоТ д!яльност!. Страхов! платеж! еколопчно небезпечних виробничих пщприемстз створюють резервний еколопчний фонд для лквщацй' нас.гпдкш i компенсац!!' збитку вщ можливих авар i й (платеж! за стале фонове

забруднення сирямовуються, головним чином, на реашацно пргвентивних заходов вщповщних еколопчних профам розвитку репоюв).

Можливоеп забезпечення забалансового розвитку суспшьства 1 природного середовища в умовах ринку, господарськоУ самостшносп тдприемств 1 адмшютративних територш значною М!рою залежить В1Д розвитку фшансового планування природокористування, яке е взагал! процесом створення еконо.чпчних \ оргашзацшних умов для ефективного використання фшансових актшив з метою забезпечення сталого розвитку.

В робот! розроблена та запропонована математична модель оптимального плану виробництва з урахуванням еколопчного фактору, у рол! якого постають обмеження на використання природних ресурав як виробничоУ сировини та матер1алш та обмеження на емюпо забруднюючих речовин. Вир'инення такоУ задач! спрямоване на максим^зацго прибутку (щльовоУ функци) проводиться за единим алгоритмом симплексного методу мнттацп цшьовоУ функцн. Послщовтсть вир!шення показана на рис. 3.

Результатом оптишзаци е план виробництва, що забезпечуе одержання максимального фшансового результату (прибутку) вщ оптимального використання природних ресурЫв при мМмальному забрудненш довкшля. Ф!нансовим насл!дком для пщприемства-природокористувача е оптим!зац!я ф!скальшгх еколопчних платеж!в та скорочення податк!в, якими вони обкладаються (ПДВ, податок на прибуток).

У роздт 5 визначаються особливост! природокористування в аграрн!й сфер!, розробляеться категор!я "агрокап!талу", визначаеться фшансовий мехашзм вщновлення родючост! грунпв в нових умовах господарювання.

З'ясування особливостей ф'шанав природокористування в аграрн!й сфер! неможливе без вир!шення питания про фшансову сутшсть землекористування, а точшше — використання земл! з виробничою меюю в аграрному б!знес!. Для цього слщ визначитися з поняттям агрокап!талу.

В результат! досл!джень встановлено, що категорш афокап!талу ушшяе теоретично конструкц!ю, абстракц!ю функцюнального призпачення земл! (виробниче використання), ¡снування якоУ зумовлено умосами перех!дного пер!оду, а саме - процесом "роздержавлення -паювання акц!онування - ириватизащУ" земельних ресурс!в. Останне е специф!чною формою алокащйного розподшу (розосередження)

земельного (нащоналыюго) багатства за юридичною ознакого конкретного землевласника. Таким чином, агрокаштал слщ розглядати як природне благо, тобто земельним ресурсом, який обмежений для використання у сшьському господарст географ^чно (як територ^алька база розм)'щення агровиробничих сил), еколопчно (як яюсть та родгочють грунта), еконо\пчно (як врожайшсть) та юридично (як об'ект власност!).

| 1 1 Змжа знак!в при псремшних у шльог. п функцп, то максим!3уеться, на протилежш

у

2 Запис умов обмеження (Л1мгги спешального використання природних ресурав та ем1сп ^абрудмення)

*

3 Вирниення ршняння вщносно базисних перемшних

. . ______ _ _ _ «

4 Вираження тльово! функцп через В1льш псрсмжш. На М1сце базис них псремжних

тдставляються В1льш перемжж

1

5 Змша знакш при перемжних у шльовш функцп, що максшизуегься, на протилежж 10

6 ХЗизначення значения шльово) функцп, то втповтае початковому * лрипустимому р1шемнк> И

*

1 7 Перев»рка початкоиого рииекня на оптимальжсть 12

¡3 Одсржання

оптимального

значения

щльоооТ функцп

8 Зменшити

значения

щльовоТ функцп

1 *

9. Вшначити

вшьн) перемтн!,

як1 необхшю

ввести та вивести

з базису

Рис. 3. Блок-схема розробки оптимального плану виробництва ? урахуеанням еколог'шного фактору

Завдяки ¡снуваншо шституту права власноот таке природне благо як земельш ресурси стае об'ектом власностл Власшсть взагал1 с звичайною, ¡сторично обумовленою формою розподшу, а отже, и треба розглядати як фшансову категорно. Розподш земельних ресурс« здшсшоеться шляхом шдив!дуал1заци прав на землю, а тому

персошфшацйо земл! можна розглядати як специф1чний напрям природокористування.

Власшсть ¡сторично юнуе в двох формах: державшй та привагнш. В ринковому середовшц! концепщя власност! грунтуеться не на особ! власника, а на обсяз1 шдивщуальних прав. Внзначення приватно! власност! включае три правом ¡чпост1 власника: 1) володшня (юридична можливють утримувати об'ект власност! у своп! владО; 2) корисгування (закреплена правом можливкть використовувати корисн! властивост! об'екту та отримувати з цього доходи); 3) розпорядження (право передавати шшим особам о крем! правомочност! або саме право власност! взагал1). I якщо у наявносп е вс1 три правомочное^ разом, то виевнено можна стверджувати, що ми маемо справу безумовно з приватним суб'ектом власност!, який мае власний каштал (об'ект власност!). Таким чином, приватна земельна власшсть постае як сощальна специф1чна форма землекористування.

В робот! доводиться, що нов! земельш вщносини мають формуватися на пщстав! права приватно! власност! на землю. Для того, щоб права власност! були в повн!й М1р! ефективш, вони повинн! розвиватися та стати предметом кушвл ¡-продажу на вшьно функцюнуючому земельному ринку. Виходячи з цього, дал! дослщжуються категорп вартост! та циш зешн, встановлюються фактори, як! впливають на них. В результат! цих досл!джень розроблена експериментальна модель ф!нансово-економ!чного прогнозування ринково! щни земл!, яка дозволяе отримувати ¡нформац!ю про и можлив! змши за допомогою фактор!в впливу (доходи вщ володшня та витрати на володшня).

Встановлено, що економ1чна сутшсть сучасного ц!ноутворення на земельних ринках полягае в тому, що щна придбання земля е прогнозною оцшкою оч!куваного доходу, який можна одержати й ¡ншим шляхом. В умовах розвинено! фшансово! системи (земельно! ренти), усталених товарно-грошових в!дносин, повшьних (без стрибив) тенденщй у фшансових пропорщях, екв1валентом щни земл! е прибуток вщ грошових вкладень, заощаджень, визначений за ту тривал!сть його одержання, яка задовольняе ¡нвестора. В умовах нерозвиненого ф!нансово-кредитного сектору, негативних кон'юнкутроутворюючих фактор!в в аграрн!й сфер!, вщсутност! земельного ринку, оч!куваний прибуток мае визначатися ¡ншим шляхом.

В робот! емшричним шляхом встановлюеться залежшсть ринково! щни земл! вщ доход!в та витрат на володшня землевласника-агропщприемця. Зараз таке явище як доход вщ волод!ння (земельна

рента) не спостер1гаеться, бо, починаючи ще з 1994 р., рентабельшсть агросфери набула мшусового значения 1 мае тенденцно до сталого шдвшцення (в!д -11 % у 1994 р. до -30% у 1998 р.). У 1998 р. взагал1 90% сшьськогосподарських шдприемств вах форм власност! заюнчили ргк ¡з збитками. Сьогодш використання земл1 як засобу власного агробпнесу вважаеться недоцшьним, оскшьки витрати на володшня приватною земельною власшстю е значними. Як встановлено, до останшх землевласник-товаровиробник вщносить виробнши витрати, включаючи витрати на обслуговування сшьськогосподарських кредитив та податковии тягар. Кр1м цього до таких витрат належать I витрати, як: пов'язаш з мешканням у сшьськш мкцевосп, яы не мають вщповщного грошового покриття з шших джерел доходу (заробггна плата, державш субсиди, пенен тощо).

Експериментальними розрахунками тдтверджусться готовшеть селян продавати землю за 100-300 грн. замкть 3,5-4,0 тис. грн./га, встановлених за кадастром. Розрахунки проводились з урахуванням фактору родючост1 грунтов, собшартост! виробництва зерна, цнт на сшьськогосподарську продукщю та позичкового проценту (банювськчй вщеоток). В результат! розрахунк!в встановлено, що шна земл! буде тдвищуватися у раз1 зниження процентно!" ставки та навпаки: зрют банк1вського вщеотку на кредитш швестици буде викликати вщповщне зниження шни земль

В робот! доводиться, що земельний ринок повинен знаходитися ;нд регулюючим впливом держави. В умовах роздержавлення та приватизаци вкрай необхщне створення саме оргашзованого земельного ринку. Стихшний, тобто неоргашзований ринок взагат неможливий в УкраУш, де зараз у приватшй власност1 знаходиться 3% всьою нацюнапьного агрокашталу. Земельний ринок може сформуватися лише за умов державно!' ¡гищативи, тобто визначально вш мае бути оргашзованим. У захщних краУнах потреби у створенш земельно!' б1рж1 не виникае, бо право приватно!' власност1 там е ¡сторичним, вщр1зняеться вщносною стабшыпстто та якютю застосуванкя. А тому пропозищя створення земельно!" б1рж1 в УкраУш зумовлена розумшням нацюнальних особливостей розвитку земельних вщносин.

В робот1 розроблена модель фшаисового мехашзму вщновлення агрокашталу (рис. 4). Пропонуеться до складу ринковоУ структурн земельного ринку залучити так! оргашзашйно-структурш елементи, як земельна б1ржа, грунтозахисний банк, аграрний ¡потечний банк.

Функщ'ею земельно!" б\рук\ е торгове посередннцтво у змии товарнсУ форми кап ¡талу (землО на грошову (обмш). Це означае, що

землевласник, який мае землю у приватнШ власност! та на яку у нього вщповщно до цього ¡снують вс1 правомочное^ разом (володшня, користування та розпорядження) може вшьно продати дю землю, тобто здшснити свое право передавати ¡ншим особам право власносп на платшй основ!. Це також означае, що власник грошового кап!талу може купитц цю землю у приватну власн!сть. Обмеженням при цьому може бути квал!ф!кацшна вимога у спец!альн!й аграршй шдготовщ. Земельна б!ржа мае зд!йснювати контроль якост! товару (земл!), що у термшах б!ржово\' справи та специфжи земельних вщносин можна визначити як котирування ц!нних паперш, як! шдтверджують право приватно!' власност! на землю. Доцшьно заздалег!дь передбачити, що куп ¡в ля земш мае обов'язково супроводжуватися страхуванням придбаного нерухомого майна (на випадок втрати родючост! грунтами). Ц! страхов! витрати е витратами на волод!ння, тому вони е нев!д'емною складовою цши земл! як агрокап!талу.

Регулюючий вплив держави на земельний ринок полягае у державному контрол! вщповщност! приватних !нтерес!в подальшого використання земл! штересам державним. Тому на земельну б!ржу покладаеться ще ! функщя узгодження цих конкуруючих !нтерес!в, тобто посередництво у земельних глдносинах в систем! "приватний землевласник - держава - земля", яка взагал! е шдсистемою загально!' системи "людина - суспшьство - природа". Зд!йснення ще!' функцн можливе за умов еколопчноТ паспортизац!'! земель, як! знаходяться у приватнШ власност!.

Щор!чно в Укра'ин втрати грунту за р1зними джерелами ¡нформащ!' складають 350-600 млн. т, а разом з ним безповоротно щор!чно втрачаеться 11 -20 млн. т гумусу. Постшне поширення деградащ!' земельних ресурс!в пов'язане з втратою гумусу,! в першу чергу - з його виробничим використанням. Тому здаеться можливим казати, що використання земель як приватного агрокашталу - це безкоштовне (для землевласника) використання гумусу.

Право приватноГ власност! та отримування з цього доход!в в усьому свт стае все бшьше еколопчно обмеженим. Екошипчно розвинен! держави вже д!йшли висновку, що щея збережепня земельних ресурав без кооперац!!' суспшьства в особ! держави та приватних землевласник!в е утошчною. В!дновлення земель - найактуальшша проблема ! нашо!' держави, але лише констатац!!' цього факту вже недостатньо. Для зир!шення ц1е'1 проблеми вкрай потр!бно досконало розробити власну нац!ональну стратепю, яка б узгоджувала аграрну та еколог1чну полггику держави.

гк

г Майбупий власник грошового кашталу

Сучасний земле власник - володар агрокашталу

Сучасний землевласнюс

Бенеф1шарж

АК\

1

1

ФС

Пиприемець- 1

землекористувач (орекцар) Шдприемець-гидрядиик

1_

Грунтозахисний банк ^ (трастове дов1рче )

управления) у

ГК

Абрев1атура:

ЛК - аграрпий капрал; ГК - грошовии каппал; НА - нематер{алышй актив; ФС - финансов! стимула; Р, ПГТ - роял п, або паушальна плата. Рис. 4. Ринкова шфраструнтура шдповленпя аграрного каштану

При проведенш еконохпчних реформ в АПК Украша отримуе ушкальну можливють послабления умов, як! сприяють забрудненню, ерозп та деградаци груштв. Вщтворення земель повинно бути не декларативним напрямком земельно! або аграрпоТ реформи взагат, воно повинно бути прюритетом иасамперед у реформ! прав земельно! власностк Саме такий висновок походить з анатзу еколопчного досвщу держав з ринковою економ1кою з приватною земельною власшстю. Виходячи з цього, нагально потр1бним е створення нових оргашзацШних та еконсжнчиих меха[пзм1в, формування ново! шфраструктури, а не копповання ¡снуючих, як! були б д!йсно еколог!чно зор!ентованими на в!дновлення земельного кашталу в Укра'пи та д!ездатними в сучасному ринковому середовищ!. У склад! тако! ¡нфраструктури, як ми вважаемо, мае бути спец!альна установа, яка б з еколопчних м!ркувань управляла земельним резервним фондом, заповщництвом, охороною та вщтворенням земель, !х еколог!чно збалансованим використанням, а саме - грунтозахисний траст (земельно-еколог!чний).

Функщею грунтозахисного трасту е дов!рче управлшня земелышм агрокап!талом окремих землевласник!в незалежно в!д орган!зац!йних форм власност1. Необхщною умовою для передач! у трастове (дов1рче) управл!ння е наявн!сть права приватно! власност!. Дов1рче управл!ння траст здшснюе з метою в!дновлення родючост! грунт!в на користь бенеф!ц!ар!я, якого призначае сам землевласник. Земельно-еколопчний траст мае право визначати спос!б власних Д1Й щодо в!дпов!дних зобов'язань. Вш також мае право на повне вщшкодування витрат по виконанню цих зобов'язань. До виконання сво!х зобов'язань траст може залучати еколог!чних шдприемшв, яких ми подшяемо на дв! групи: «■ агроп!дприемц!-землекористувач!, як1 здшснюють еколог!чно збалансоване землекористування за встановленою дов!рчим володарем ор!ентащею використання земель; ♦ тдприемщ-шдрядники, як! зд!йснюють виконання природоохоронних заход!в в агросфер! (залуження, зал!снення, очищения грунт1в В1д забруднення тощо).

Ринкова ф!нансова !нфраструктура вщновлення земельного кап!талу мае м1стити також ! в!дпов!дну ф!нансово-кредитну установу -незалежний аграрний шотечний банк (А1Б), функщею якого е ф!нансове забезпечення сшьськогосподарськими кредитами землевласник!в на пщстав! застави власних земель (агрокап!талу). А1Б може також надавати кредита! ресурси ! звичайним позичальникам (ф!зичним, юридичним особам), як! мають нам!р купити землю у власн!сть для ведения агроб1знесу. Так! позичальники розглядаються як

майбутш землевласники-агрошдприемщ, тобто як потенции» юпенти А1Б. А1Б може надавати повний спектр банмвських послуг та обслуговувати землевласникш, землекористувач!в, земельну б ¡ржу, грунтозахисний траст та ¡нших юнатв, коло яких не обмежуеться. Цей банк (як 1 будь-який комерцшний банк) повинен мати м!жбанювсью зв'язки, завдяки яким вш може купувати кредитш ресурси - резерви нацюнального банку за пшьговою облковою ставкою та ресурси ¡нших баню'в на звичайних умовах. В останньому випадку державне стимулювання ишестишйно!' Д1ялыгост1 А1Б може полягати в особливих (шльгових) ставках податку на його банювський прибуток на вщмшу вщ загалыгоГ ставки оподаткування прибутку звичайних комерцШнпх банюв, ям в незначнш м1р1 займаються, або взагат не здШснюкяъ шпестицШну л'тлыисть.

Запропонований новий оргашзацШний мехашзм вишовленпя земельних ресурс!в доцшьно запроваджувати саме в перехцший перюл, бо вш передбачае демократичний розподш повноважень з управлшкя земельним фондом, створення ринку кутвл!-продажу земл!, фшансового ринку сшьськогосподарського кредитування, делегування повноважень вщповщним структурам (земелыпй 01'рж!, грунтозахисному та ¡потечному банкам), а також цившзоване делегування прав земельно!" власност! окремим ф1зичним та юридичним особам (землевласникам). Неприпустимою помилкою буде накладання на ледь сформован! права власносп на землю потш будь-яи обмеження, включаючи насамперед еколопчш.

Шлях Укра'ши до цившзованого сучасного розвиненого ринку пролягае кр1зь формування та розвиток фшансових вщпосин в прпродокористуванш. I цьому немае альтернагиви, бо вш неминучий.

висновки

1. Хоча сучасна наука вже далеко просунулась вщ початкового розумшня свого предмета, вивчення "багатства народ! в" I доа залишаеться для не'! важливим. Його значения особливо зростае в умовах, коли очевидною е гостра необхщнкть пошуку шлях ¡в кайбшьш рацюнального, ефективного використання накопиченого нацюнального багатства краши для подолання економ1чно!' та сощально!' криз и ! на ш'л основ! - шдвшцення р1'вня добробуту народу.

2. Перехщний процес передбачае масовий перерозподш ресурск, прав власносп на них. Усшх ринкових реформ, перш за все, залежип в1д стШкост1 фшансово"! системи, яка створюеться 1 розвиваеться вже п новнх умовах господарювання. Створення ново!" фшансово!' снстемн потребуе не тшьки часу ! коигив, а й и удосконалення для того, шоб

вона сприяла сталому розвитку украУнського сусп1льства в гармони з природою.

3. В шлях еколопчного розвитку держави необхщно знайти так! методи ведения господарства, яю б враховували прнродш зв'язки, шдтримували природну р1вновагу, а в раз! и порушення призводили лише до мшмальннх наслщюв та взагам сприяли шдвшценню природного потенщалу, а не його вичерпанню.

4. Фшанси природокористування визначаються як фшансова технолопя розподшу/перерозподшу, використання та вщновлення природноТ складов 01 нащонального багатства найефектившшим способом, до яко'1 вдаеться суспшьство з метою максимвацй' зменшення еколопчних збитшв з гнучкими та окупними витратами обмежених фшансових ресурпв за найменшого ризику.

5. Реал1защя еколопчнсн полпики потребуе певного фпинсового забезпечепня. В нових ринкових умовах це означае активний пошук методдв фшансування швестищй в еколопчний розвиток. Свгговий досвщ надае впевненост1 в тому, що за допомогою пбридних метод1В фшансування, кредитування та швестування можливе виршення 1 проблеми "заборгозаностГ суспшьства перед природою.

6. 3 проведеного анатзу фшансових шструмештв еколопчноГ политики на сучасному еташ зрозумшо, що не ¡снуе единого досконалого шстру менту. Кра'ши, яи ор1ентуюгься на розвиток ринку, мають запроваджувати т1 шструменти, яю бшьше пристосоваш до ринку. Але в усьому свт залишаеться критичною потреба в еколопчних шновашях, як! необхщш не тшьки в галуз! уиравлшня, але 1 в сфер! фшанс1в.

7. У ринковш скопом ¡ш повинш ¡снувати что правила та процедури для того, щоб державш кошти витрачались ефективно. Наоидки некомпетентних р!шень щодо державних витрат, в тому числ1! еколопчних, у концевому шдсумку повшстю лягають на державний бюджет, тобто платшшв податюв. Надшним способом забезпечення джерел фшансування с цшьов1 надходження. Еколопчш фонди все бшьше починають розглядатися як канали цшьових надходжень на сусшльш витрати для еколопчного розвитку. фонди виконують важливу роль сучасного мехашзму фшансування еколопчних швсстицш.

8. Будь-яка актившсть, якщо вона не визнае еколопчного ¡мперативу подальшого розвитку, стае причиною виникнення невиправданих втрат природних та фшансових ресурав. Тому можливосп виходу з цього майже "тупикового" конфлшту повинш

¡нтегруватися у рамки алокашйноУ функцн держави та вир1шуватися вцщовщними методами.

9. Сучасний фгнансово-економ1чшш мехашзм державного регулювання природокористуванням в Укра'1'Hi знаходиться ще в стади формування, хоча його основш ланцюги вже створеш. На цей час ми маемо певну оргашзащйну систему регулювання фшанав природокористування, яка створена за функцюнальними ознаками. Проте, вона вкрай потребуе розвитку та удосконалення.

10. Реформування Bciei системи народного господарства УкраУни не можна уявити без коригування фшансовоУ та еколопчноУ полтнси. Незважаючи на те, що в останш роки з економ1чних причин скоротнлося як виробництво ВВП, так i антропогенне навантаження на природне довюлля, не оид вважати, що шсля оздоровления економш! еколопчш проблеми (а саме - загроза природному середовшцу з боку товаровиробшшв-природокористувач1в та споживач1в) значно ослабнуть. Особливо це актуально тод1, коли реформування економжи йде без упереджуючих фшансово-економ1чних заход1в для стимулювання еколопчноУ дшльност! суспшьства.

П.Загальний висновок полягае в тому, що принципи державного регулювання фшанав природокористування на цей час ще тЬьки усвщомлюються i науково обгрунтовуються. Вкрай noTpi6na активпашя щеУ д1яльност1, яка б враховувала не тшьки нагалып поточил потреби, а й обов'язки ycix причетних до природокористування: держави, репошв, природокористувач1в i споживач1в тих товар1в, яю виготовлеш з використанням природних pecypciB.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛ1КАЦ1Й ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦП

Монографп, брошури

1. Кашенко O.JI. Фшанси природокористування. - Суми: Ушверситетська книга, 1999. - 412 с. (позитивна реценз1я у науково-методичному журнал] "Вкник Сумського державного аграрного ушверситету. Сер1я: "Фшанси i кредит". - 1999. - №2. - С. 242-243).

2. Кашенко О.Л. Фшансово-економдчш основи природокористування. - К.: Вища школа, 1999. - 302 с. (позитивна рецензия у м1жнародному науково-виробничому журнал! "Економка АПК". - 2000. -№1. - С. 96.

3. Финансовое положение предприятия (оценка, анализ, планирование: Научно-методическое издание/Под ред. д.э.п., профессора A.B. Чуписа. - Сумы: Университетская книга, 1998. - 332 с. (у cnieaBTopcTBi з A.B. Чугасом, О.М. Царенком, С.М. Закоморним, В.А. Борисовою, Л.О. Рибшою, Ю.В. Скрипником, у т.ч. автора с. 5-10, с.

118-142). Автором розроблеш приниципи, методи та показники фшансового планування на шдприемствк

4. Управлшня пщприемницькою дшльшстю: оцшка, оргашзащя, прогнозування/За ред. д. екон. наук A.B. Чушса. - Суми: Ушверситетська книга, 1999,—333 с. (у сшвавторств1 з A.B. Чутсом, M.I. Залудяком, В.А. Борисовою, Г.О. Гваншкового, СЛ. Терещенко, JI.O. Рибшою, у т.ч. автора с. 167-189, с. 199-225). Автором розроблеш методичш основи управлшня природокористуванням у умовах перехщного пер ¡оду, встановлеш ринков! регулятори фшансових noTOKiB природокористування, визначеш науково-практичш основи розробки фшансового плану природокористування.

5. Экономическое регулирование охраны природы. - К.: Урожай, 1994. - 160 с. (у сшвавторствi з П.1. Лапечуком, A.B. 4ynicoM, М.Х. Шершуном, в т.ч. автора с. 4-16, с. 74-87, с. 129-150). Автором з'ясоваш поняття та сутшсть природокористування, розроблений фшансово-кредитний мехашзм регулювання природокористуванням, запропонована екологоор1ентована система внутршньовиробничих в1дносин.

6. Социально-экономические основы использования водных ресурсов/Л.И. Эльпинер, A.B. Чупис, Ю.В. Панасовский. - М.: Наука, 1992. - 135 с. (в т.ч. автора с. 105-126). Автором розроблено економ1чний мехашзм управлЬпи водоохоронною д1яльн1стю в perioHi та на piBHi окремого пщприемства.

7. Кашенко О.Л., Борисова В.А. Сощалыю-економ1чш основи страхування. - Суми: Ушверситетська книга, 1999. - 247 с. (в т.ч. автора с. 3-21, с. 68-111). Автором з'ясована економ1чна сутшсть страхування, методика розрахунюв страхових тариф1в, принципи та методи страхування вщповщальност! та гпдприемницьких ризиктв, механ1зм еколопчного страхування та перестрахування, ф1нансов1 основи страхово'1 Д1яльност1, планування та економ1чний ан;ипз страхово'Г д1яльност1.

8. Кашенко О.Л. Оргашзащйно-економ1чний механ1зм страхування: соц1алыю-економ1чний аспект. - Суми: Ушверситетська книга, 1999.-67 с.

9. Кашенко О.Л. Фшанси як система. - К.: Вища школа, 1999. -

74 с.

10. КаШенко О.Л. Еколопчний аспект економ1чних категор1й. - К.: Вища школа, 1999. - 90 с.

11. Кашенко О.Л., Рыбина Л.А. Финансовое положение предприятия и проблемы неплатежей в современных условиях. - Сумы:

Изд-во "Козацький вал", 1997. - 38 с. (в т.ч. автора с. 4-22). Автором з'ясоване поняття та сутшсть финансового стану шдприемства, проведений анал1з фактор1в, як! впливають на нього.

12. Кашеико O.JL, Борисова В.А. Финансовое планирование и регулирование развития предприятия. - Сумы: Изд-во "Козацький вал", 1997. - 28 с. (в т.ч. автора с. 12-25). Автором визначаються науково-практичш основи фшансового планування з урахуванням еколопчного фактору.

13. Безналичые расчеты во внутреннем и внешнем обороте: Учеб. пособие/А.В. Чупис, O.JI. Кашенко, Н.И. Закоморная, A.A. Несветов, J1.A. Рыбина. - Сумы: Изд-во Сумского государственного аграрного университета, 1997. - 42 с. (в т.ч. автора с. 24-29). Автором дослщжуються розрахунки м1жнародному oöiry та i'x форми.

Статт1 в журналах та наукових зб1рниках

14. Кашено O.JI. Системно-структурный анализ страхования//Вюник Сумського державного ушверситету. Cepin: Фшанси та кредит. - 1994. -№1. - С. 30-38.

15. Кашенко O.JI., Козин Э.Г., Борисова В.А. Механизм формирования рынка страховых услуг//В1сник Сумського державного ушверситету. Серш: Фшанси та кредит. - 1994. - №2. - С. 13-16 (в т.ч. автора с. 14-15). Автором здшснена економ1чна штерпреташ'я результата виршення задач! оптимального розмщення страхових послуг на ринку.

16. Кашенко O.JI., Закоморная Н.И., Закоморный С.Н. Методические рекомендации по оценке финансового положения предприятия/ТВ ¡сник Сумського державного ушверситету. Сер1'я: Фшанси та кредит. - 1995. -№3. - С. 3-11 (в т.ч. автора с. 3-5). Автором розроблена методика перетворення балансу у форму, яка приннята лпжнародшши оргашзащями.

17. Кашенко O.JI., Борисова В.А. Моделирование рыночного ценового механизма//Вкник Сумського державного ушверситету. Cepiя: Фшанси та кредит. - 1995. - №2(4). - С. 63-72 (в т.ч. автора с. 69-72). Автором здшснений економжо-математичний аналп усталеност1 плану розмщення страхових компанш на ринку послуг.

18. Кашенко О. Л. Фшанси природокористування в аспект! фшансовоТ дисципл1ни та контролю/ЯМсник Сумського державного аграрного ун4верситету. Серш: Фшанси i кредит. - 1996. - №1. - С. IIIS.

19. Кашенко О. JI. Фшансово-економ1чш категорп природокористування//Вюник Сумського державного аграрного ушверситету. Сер1я: Фшанси i кредит. - 1997. - №2. - С. 138-150.

20. Кашенко О.Л. Державне регулювання фшансами природокористування//В1сник Сумського державного аграрного ушверситету. Cepin: Фшанси i кредит. - 1997. -№1. - С. 109-117.

21. Кашенко О.Л. Системне уявлення фшанЫв//Вюшп< Сумського державного аграрного ушверситету. Сер1я: Фшанси i кредит. - 1998. -№1,-С. 182-186.

22. Кашенко О.Л. Цшшсть природного багатства//Вюник Сумського державного аграрного ушверситету. Сер1я: Фшанси i кредит. - 1998,-№2.-С. 88-91.

23.Сахаев В.Г., Поляков О.М., Бахарев В.М., Кашенко О.Л. 1нформацшний аналп макроеконом1чного розвитку шлях1в вир ¡шепня проблеми еколопчноУ безпеки//Перспективи шформатизацп в УкраУш: Зб1рник наукових праць. - КиУв: ДНДПМЕ HAI УкраУни, 1996. - С. 176194 (в т.ч. автора с. 186-188). Автором здшснено анал1з грошово-кредитноУ пол!тики, встановлен! причини зм1ни грошовоУ маси.

24. Кашенко О.Л. Теоретико-методолопчш основи ф1нансових в1дносин в сфер1 прнродокористування//В1сник Сумського державного аграрного ушверситету. СерЫ: Фшанси i кредит. - 1999. -№1. - С. 7-11.

25. Кашенко О.Л. Формування ф1нансово-кредитноУ системи природокористування в УкраТш//Економша АПК. - 1999. - №4. - С. 4345.

26. Кашенко О.Л. Фшансове планування виробничоУ д1яльност1 с1льськогосподарських пщприемств з урахуванням еколопчноУ складовоУ//Еконолика АПК. - 1999. - №5. - С. 43-45.

27. Кашенко О.Л. Роль фшансовоУ системи в ринковш еконо\ищ//Економ1ка АПК. - 1999. - №3. - С. 34-37.

28. Кашенко О.Л. Земля як аграрний каттал//Економжа АПК. -1999,-№6.-С. 57-62.

29. Кашенко О.Л. Спешальш еколопчш фонди та форми еколопчних ¡нвестиц1й//Агро1нком. - 1999. - №6-7. - С. 36-38.

30. Кашенко О.Л. Економ1чш основи еколопчного шдприемництва//Агрошком. - 1999. -№10-12. - С. 37-40.

31. Кашенко О.Л. Ринкова шфраструктура ф1нансово-кредитноТ системи' природокористування//Вкник ДДАУ. - 1999. - №6. -С. 144-145.

32. Кашенко О.Л. Дослщження фшансових асяек'пв еколопчних платеж!в//Фшанси УкраУни. - 1999. -№8.- С. 36-38.

33.Кашенко O.JI. Кредитування та швестування як головш методи фшансового регулювання//Вюник Сумського державного аграрного ушверситету. Сер1я: Фшанси i кредит. - 1999. - №2. - С. 7-15.

34. Кашенко O.JL Репональш аспекта земельно! реформи//Економ1ка АПК. - 2000. - №1. - С. 6-13.

Тезн доповщен на конференщях:

35. Кашенко O.JI., Холмовой В.А. Эколого-экономическая система внутрипроизводственных отношений//Материалы научно-технической конференции преподавателей и студентов СФТИ. - Суми: РИО облуправления, 1992. - С. 26-27. (в т.ч. автора с. 26). Автором у cniBaBTopcTBi ¡з студентом викладена особиста концепщя еколопзацй" внутршшх економ1чних вцщосин на пщприемствьзабруднювачь

36. Кашенко О.Л. Финансово-кредитное регулирование регионального природопользования, осуществляемого на договорной основе//Материалы республиканской научно-практической конференции "Механизм управления природопользованием". - Сумы, 1993. - С. 173175.

37. Кашенко O.JI., Васильева, Т.А., Мишина A.B. Отражение формируемых рыночных отношений в бухучете Украины и России//Материалы научно-технической конференции преподавателей и студентов СФТИ. - Сумы: РИО облуправлшня, 1993. - С. 29-30 (в т.ч. автора с. 29). Автором у сшвавторств! ¡з студентами визначеш проблеми нацюнального бухоблжу операшй, яю виникають внаслиок запровадження ринкових вщносин, зокрема обл1ку нематер1альних

aKTiiBiß.

38. Кашенко О.Л. Моделирование рыночной структуры финансово-кредитной системы природопользования/УМатериалы международной научно-практической конференции "Управление природопользованием в регионе". - Сумы, 1994. - С. 57.

39. Кашенко О.Л., Хворост A.B. Основы финансовых отношений в природопользовании//Материалы международной научно-практической конференции "Управление природопользованием в регионе". - Сумы, 1994. - С. 58. Автором обгрунтована необхщшсть розвитку та регулювання фшансових вщносин у природокористуванш.

40. Кашенко О.Л., Борисова В.А. Проблеми маркетингу страхових послуг//Матер1али мтжнародноГ науково-практичноГ конференцй" "Сучасний менеджмент та маркетинг: теор1я та практика, проблеми шдготовки фах1'вщв". - КиУв: Вид-во КДЕУ,1996. - С. 14-15 (в т.ч. автора с. 14). Автором викладений алгоритм економко-математичного анал1зу розмидення страхових компашй на ринку страхових послуг.

41.Кашенко O.JT., Хворост A.B. Маркетинговые исследования влияния внебюджетных платежей на ценообразование//Матер1али м1жнародно1 науково-практично!" конференцп "Сучасний менеджмент та маркетинг: теория та практика, проблеми подготовки фах!вщв". - Кшв: Вид-во КДЕУ, 1996. - С. 16-17 (в т.ч. автора с. 16). Автором представлен! результати анализу впливу позабюджетних еколопчних платеж1в на цшоутворення.

42. Кашенко О.Л., Борисова В.А. Проблемы маркетинга страховых услуг//Матер1али мЬкнародноТ' науково-практично! конференцп "Сучасний менеджмент та маркетинг: теор1я та практика, проблеми шдготовки фах!вщв". - КиГв: Вид-во КДЕУ, 1996. - С. 14-15 (в т.ч. автора с. 14). Автором викладеш маркетингов! стратеги незалежних страхових компашй.

43. Кашенко О.Л., Василишин Р.Д., Борисова В.А. Финансовое планирование как инструмент регулирования развития предприятия//Материалы международной конференции-семинара "Проблемы и перспективы формирования цивилизованого общества Украины". -Харьков: Основа, 1996. - С. 56-58 (в т.ч. автора с. 56-57). Автором доведена необхщшеть планування та визначене виключне значения планування у ринкових умовах.

44. Кашенко О.Л., Хворост A.B. Воздействие экологических платежей на ценообразование//Матер1али м1жнародноУ науково-практичноУ конференцп "Маркетинг у систем! управлшня шдприемством". - Кшв, 1996. - С. 50-51 (в т.ч. автора с. 50). Автором опршподнеш результати дослщжень перетворення еколопчних платеж!в на складову щни.

45. Кашенко О.Л., Борисова В.А. Маркетинговые исследования проблем рискового страхования//Материалы международного научно-практического семинара "Международная логистика и маркетинг в странах с переходной экономикой". - Донецк, 1996. - С. 84-85 (в т.ч. автора с. 85). Автором викладеш результати дослщжень з розвитку ризикового еколопчного страхування.

46. Кашенко О.Л. Фшансов! потоки природокористування// Материалы международной научно-практической конференции "Город, регион, государство: проблемы распределения власти" - Донецк, 1997. -С. 93-95.

АН0ТАЦ1Я

Кашенко О.Л. Фшанси природокорнстування. - Рукопнс.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора еконокпчних наук за спещалыпстю 08.04.01 - "Фшанси, грошовий обш 1 кредит". -1нститут аграрноУ економжи УААН, КиУв, 2000.

Дисертащю присвячено анашзу фшансових проблем в галуз1 природокорнстування. Дослщжеш теоретичш основи фшанспв, фшансов! шструменти, встановлено поняття та сутшсть фшанав природокорнстування. Розглянуп фшансово-еконо.чпчш категор1У природокорнстування, фшансов1 шструменти сучасноТ полтжи сталого розвитку (кредитування, швестування, швестишйне податкове стимулювання тощо), особливост1 фшанав природокорнстування в аграрной сфер!. Встановлена необхщшсть теоретичного переосмислення ¡снуючоУ модел1 фшансовоУ системи, УУ удосконалення для того, щоб вона була б спроможна не тшьки безперебШно 1 ефективно обслуговувати весь економ!чний оборот ш'лпов!дпо поточним потребам новоУ ринково! економжи, а 1 сприяла би сталому розвитку суспшьства УкраУни у гармошУ з еколопею. Ринкове реформування народного господарства УкраУни не можна уявити без коригування еколопчноУ пол ¡тики. Особливо це актуально тод1, коли реформування економп<и зд1Йсшоеться без упереджуючих фшансово-економнших заход!в стимулювання еколопчноУ д1яльност1 сусшльства. Потр1бна активпашя щеУ д1ялыюст1, яка б враховувала не тшьки нагальш поточи! потреби, а й обов'язки та ¡нтереси вс1х причетних до природокорнстування: держави, репошв, природокористувачш 1 споживач1в тих товар1в, яю виготовлеш з використанням природних ресурст.

Ключов! слова: природне багатство, нащональне багатство, фшанси природокорнстування, варткть, цша, землекористування, фшансов1 потоки, грошовий капггал, позичковий процент, агрокаштал.

АННОТАЦИЯ

Кашенко О.Л. Финансы природопользования. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени доктора экономтеских наук по специальности 08.04.01 - "Финансы, денежное обращение и кредит". — Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2000.

Диссертация посвящена анализу финансовых проблем в области природопользования. Исследованы теоретические основы финансов, финансовые инструменты, установлены понятие и сущность финансов природопользования. Рассмотрены финансово-экономические категории

природопользования, финансовые инструменты политики устойчивого развития (кредитование, инвестирование, инвестиционное налоговое стимулирование и т.п.), выявлены особенности финансов землепользования в аграрной сфере.

Мировой опыт показывает, что в странах с развитой финансовой системой наблюдается более быстрый экономический рост тогда, когда они лучше приспособлены к экономическим потрясениям. Успех рыночных реформ в Украине зависит от устойчивости финансовой системы, которая создается и развивается уже в новых условиях хозяйствования. Переходный процесс предусматривает массовое перераспределение ресурсов и прав собственности, и эффективная финансовая система может оказать большую помощь в решении этой задачи. Но создание новой финансовой системы требует не только времени и средств. Прежде всего оно требует теоретического переосмысления существующей модели финансовой системы, ее усовершенствования для того, чтобы она была бы способна не только бесперебойно и эффективно обслуживать весь экономический оборот соответственно текущим потребностям новой рыночной экономики, а и содействовала бы устойчивому развитию общества в гармонии с окружающей средой.

Задача системного моделирования финансов природопользования состоит в определении связей между финансами и природопользованием, с помощью которых эти факторы влияют друг на друга. Финансы природопользования определяются как финансовая технология воспроизводства, распределения/перераспределения и использования экологической составляющей национального богатства наиболее эффективными способами и окупаемыми затратами с целью минимизации экологических потерь и рисков.

Финансы связаны с категорией национального богатства. Именно такая научная позиция позволяет осуществлять поиск взаимосвязей общества и природы на грани двух наук: финансов и природопользования. Природопользование следует рассматривать как целенаправленную - экономическую деятельность общества, где основными его формами являются использование природных благ как природного пространства, условий, ресурсов и объектов собственности.

Реальная стоимостная оценка национального богатства должна опираться не на затратный принцип, а выходить из общественной пользы природного богатства, формировать рынок природных богатств. Рынок природных благ (рынок прав собственности на них) должен ограничиваться той их частью, хозяйственное использование которой не

противоречит требованиям сохранения национального богатства. В этой их части они могут быть предметом товарно-денежных отношений. Те составляющие, которые обеспечивают экологические условия существования генофонда, должны быть надежно защищены от их вовлечения в хозяйственный оборот, а право собственности на них -экологически ограниченным.

Эмпирическим путем установлено, что ценность экономических природных благ возрастает по мере роста их дефицитности. Этот «закон возрастающей экологической ценности» имеет место независимо от способов производства. Хозяйственное освоение и ограниченность (дефицитность) являются взаимодополняющими факторами повышения ценности природного богатства как экономического ресурса. Именно их дефицитность автоматически' делает его экономическим благом и важным элементом воспроизводства.

Установлено, что экологические проблемы обычно возникают тогда, когда рыночная система не в состоянии подавать соответствующие ценовые сигналы и обеспечивать необходимое экономическое стимулирование в сфере природопользования. Рыночная иена покрывает затраты производственного потребления природных ресурсов, но не возмещает экологический ущерб. Поэтому производители и потребители практикуют чрезмерное использование дешевых природных ресурсов как наиболее дешевых. Их недооценка обеспечивает недостаточное стимулирование развития инновационной деятельности в сфере экологии.

Финансы природопользования требуют государственного регулирования, особенно в рыночных условиях хозяйствования. Принципы государственного регулирования финансов природопользования еще только осознаются и научно обосновываются. Необходима активизация этой деятельности, которая бы учитывала не только текущие потребности, а и обязанности и интересы всех сторон, причастных к природопользованию: государства, регионов, природопользователей и потребителей тех товаров, которые изготовлены с использованием природных ресурсов.

Финансовые отношения в природопользовании требуют продуктивного изучения. Их исследование позволяет выявить причины расхождений между потребностями финансового обеспечения экологического развития общества и финансовыми возможностями экономики в целом и регулировать этот процесс вообще. Классификация, типология и систематизация финансовых отношений

является первоочередной задачей в исследовании финансов природопользования.

Ключевые слова: природное богатство, национальное богатство, финансы природопользования, стоимость, цена, землепользование, финансовые потоки, денежный капитал, ссудный процент, агрокапитал.

A"NNOTATION

O.L. Kashenko. The Finance of Natural Resources Use. - A Manuscript.

The dissertation is presented for a Doctor's Degree in Economics, specialization 08.04.01 - "Finance, Money Circulation and Credit". - The Institute of Agrarian Economy, Kyiv, 2000.

The dissertation is dedicated to the analysis of financial problems in the natural resources use. The subjects of research are the theoretical principles of finance, financial instruments, financial relations and categories in natural resources use, their peculiarities in agriculture. The financial instruments of modern development include loan, investments and taxation mechanisms. The need for theoretical reconsidering of the current financial system model, its improvement (so that it is able not only to provide the economic circulation according to the current needs of the market economy, but to encourage the environmentally stable society development), is stated. The agricultural reforms in Ukraine can't be imagined without the environmental policy implementation and improvement, which is of special importance in the case of financial incentives deficit for pollution control activities. These activities should satisfy not only the current needs and wants; they should reflect the obligations and interests of all counterparts: the state, regions, natural resources users and consumers.

Key words: natural wealth, national wealth, the finance of nature use, value, price, land use, financial flows, money capital, interest, agrarian capital.