Формирование Черноморского региона экономического сотрудничества тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
- Ученая степень
- кандидата экономических наук
- Автор
- Бейоглу, Фатма
- Место защиты
- Киев
- Год
- 1995
- Шифр ВАК РФ
- 08.00.14
Автореферат диссертации по теме "Формирование Черноморского региона экономического сотрудничества"
КиТвсыснй ужверситет 1меи1 Тараса Шевчеяка
РГ6 од
1 3 ДЕК 1Í
УДК 33 9.97 (477.7) На правах рукопису
Фэтма Бейоглу
ФОРМУВАННЯ ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕПОНА ЕКОНОМРШОГО СГОВРОБ1ТНИЦТВА
Спешальшстъ 08.05.03 • мЬкнародн! eKOHOMÏMRi Ыдносяни
Автореферат дисертжшТ на здобуття паукового ступсяя кандидата ckooomídiicx паук •
tß-Oö/N
КпТв - 1995
Дисерташя е рукопис.
ДиссртацШна робота виконана в lucnnyri м^жнародних »¡диосин КиТвського ушверситсга iMeiii Тараса Шевченка
Захист вщбу деться" 14" грудня 1995 року в 14 годин на здс'ианш спешалаовано! ради Д 01.01.19 в 1яституп »йжнародних вщносйн Кшвського ушверситета 1меш Тараса Шевченка за адресом: 254119, КиТв, вул Мельникова, 36/1, зал засщань вченоТ ради.
3 днсерташею иожна озиайимнтися у 61блютч:щ КиТвського ушверситета ¡меш Тараса Шевченка за адресою: 252017. Ки1в, ву.т». Володимирська, 58.
Автореферат розкланнй 1995 року
Вчеинй секрстар
Науковий кер'шник
Оф1ШЙН1 onoueimi
Ведуча оргашзащя
Доктор екоиом1>ишх наук, Профссор Фшшенко A.C. доктор економ!чних наук, Професор, акад емик АН ВнщоТ школи Укра1ки Климко Г.Н.
Кандидат економ>чних наук, Дгоцент Савчук B.I. Iwcnnyr сватово! економисн i м1жиародкнх вшноенн HAH Украдаи
Загальиа характеристика робота
Актуалыпсть теми 1 стан TT розробхн, досл1джснмя процесу формуванпя, що розпочався, та ходу подальшоТ еволюшТ Чорноморського регионального економ!чного ствробтшцтва е логлибленпям теоретично! роэробки i паукового анал!зу розвитку рег!ональноТ економ1чноТ ¡нтегранп як saKOROMipnocri сучаспнх мЫнародних економ!чних в!дпосин. 1итеграц1йи! процесн у csiTOBOMy господарств! е, з одного боку, насл1Дком, а з другого : причиною подальшого поглиблення ишгосподарських зв'язюв, що ведуть до формувапяя цнвЫзоваиих м1жнародиих екопогпчних в!дпосин. У загальному контекст! актуалыюст! розробки проблем такоТ спнтезовапо! форми м!жнародпих економ^чних в!дносин, якою с рсНопальна економ!чка 1нтеграц1я, особливе значения набуло досл!дження П конкретного прояву в зон! Чорноморського perloiiy. ' '
Орган!зац!я Чорноморського Ековом!чного Сп!вробтгицтв* (ЧЕС) являс собою ушкальну м!жнародну екоиом!чну структуру. Це перше вслике (нтеграц1йне об'сдиання краТпу пер!од посткопфронтацШпого етапу розвитку нашоТ планети, що розпочався. Воно з'еднало державн, що до останпього часу ор(ентувалнся на принципово pisai економгчи! ! пол!тнч1М мидель Розвйток сп!вроб!тиицтва м!ж ахни став можливим зав'дяк» кардниальпнм зм!пам пол)тико-економ!чно1, я разом з тии ! м!жнародпоТ ентуац!? в св!т!, у тому числ! в1днозлеяню або укреплению дсржавиост! багатьох краТн Чорноморського perlena, поширенпю демечратичинх основ КраТни-учасниц! ЧЕС прагиуть за допомогою ц!«1 орган1зац!Т подолати серйоэн!труднощ!, щозв'язаш эпроведениям ринкових реформ, прискорнт« свою !итеграц!ю у евроисйську та св!тову економшу. Тим б!льш. що ДОСВ1Д, налриклад, свропсПських краТн показу«, шо участь в рсНоналыжх структурах, не т!лыси не « лля них перешкодою иа шляху iirrerpauil до KonuTiietiTaAbiioro.кагалу«^¡».(ивп'ики.енркд« адаптадндо вимог ллгальпого
об'едпання. Так, краши Швшчшн Ради зберсглн свою оргашзащю I лкля нрнеднаиня д > СироиейськоТ Ради (СР).
Проблемам репонально! економшно! И|теграц11 прид1ляеться велика увага у св^товШ економшшй л1тератур1. Цим проблемам лрисвячено роботн багатьох захшних економ1СТ1В, як Ж.Альбертип, Б.Баласа, Л.Браун, С.Брю, Ж.ВЫер, К.Маккокнелл, Г.Мюрдаль, Р.Макнамара, Л.Шрсон, У.Ростоу, Я.Тшбсргсн та 1я. Серед економ1СПВ I полпч>лопв Турсччиин в розробку дано? прпблемн внесли евгё внесок Э.Алад'шлер, С.Аиак, Н.Джокдеми, А.Йилмиа та 1н.
1стотне м^сцс у вивчешп репонально! екпном1чесно! ¡нтеграцм зайняли роботи з проблем св1Тово? економшн т* мЬкнародних економКних В1Дноснн таких украТнських ичених, як В.С.Будкша, В.А.Вергуна, Г.Н.Кл имко, А.И. Крел¡сопа, В.А. Кч>либанова, М.И.Лозюка, С. В.Мочериого, А.Плотникова, А.И. Рогача, А.П.Рум'янцева, В.И.Савчука, В.Д.СЬсорн, В.А.Степаненко, В.А.Супруна, А.С.ФШппенка, А.И.Шниркова та багатьох ¡ншнх. Серед дослишшив краш СНД звернемо л и льну увагу на роботи А.Р.Альп, О.Т Богомолова, В.В.Гаврилюка,
A.С.Кодачеика, В.М.Колонтаи, е.Е.ОбЩпського, Г.И.Рубинштейна, Г.В.Смфноиа, В.Л.Тягупенка, И.П.Ф*ми<ського, И.О.Фар1зова,
B.В.Шмельова, В.Д.Щстнина I т. ¡н. Помп-ниф внссок в розробку зазначених проблем внесли лольськнЛ вчеини Е.Келлер, болгарський Т.Ганев та ¡и. Все цс гоиорнть про аначну увагу в сшплвш сконом'»чнш лггератур! до ¿агалъгшх проблем регшналыим сконом1ч1ПоТ штеграци в щлому, а також П конкретинх иролиш у пеаннх г^унах краТн у €врош, Азп, Афрши та ЛатинськоТ Амсрищ.
Разом л тим, щодо проблем формуванн* конкретного Чорноморського рспону еко||о»пчиого сшнроГмтннцтва, де ТУрсччши I УкраТна иЫграють иомшю актпину та ш'чплтшшу роль, вннч^ння I науконе осмпслсиня 1х Т1льки починаетьсм. Не шлком .«р^лумто, якицо влятн до уваги. що сама ¡дея
та подальше становления ЧЕС мають зовсЫ корогку {стор!ю, що охоплюе менш п1ж чотнрн роки. За ней час з'явилнсь т(лькн окрем! статт!, що прнсвячея! роэробц*| по ЧЕС, в!диосно постановки пнтань про яеобх1дя!сть I можлнв1сть (сяувапяя ц1е! оргаП1зац'|Т. Зв!дси вкрай яеобх1два потреба комплексного, пильного досл1дження становления I розвнтку Чорноморського рег!ояу екояом!чпого сп1вробггпицтва. Саие теоретична та практична значим!сть проблем фориуванпя ЧЕС та пеобхкдшеть Тх роэкрнття й обумовили внб'ф теми дясертацШпого досл!джеявя, його об'скт, предмет, шль та завдання.
Об'сктон досл!джепня дисертацП обраяо Чорноморськнй репоя, в якому почниаються процссн ¡нтеграц(йного сп!вроб1тянцтва.
Предметом дисерташниоТ роботн е досл1джеппя самих процес!в реповальпого економ'шного сшвробггяицтва в рамках ЧЕС як законом1рносп сучасянх М1Жнародннх економшяих в!Дяосин.
Мета та завданяя досл1дисенпя. Мета днсертац1йного досл(джеяпя полягае у розробц! коннспип формування оргашзаци ЧЕС яа основ! анализу та сп!вставлсння як папрацювань сватово! екоиом1ЧНоТ думки I практики з питамь розвнтку сучасних сконом1чннх в1дпосиа та 1х сиптезованоТ форми - рспоналыюТ економ1чнот ¡нтеграцн, такI практики становления регионального економ'|чного стпробтшцтва у Чорпоморс'ьюй зон! для в(св1тлснпя перспектив розвитку (нтеграцШних процес1в м!ж краТнамн-учасницями оргатзашТ, стратеги та мехашзма Тх эд1йсяення.
У контекст! проблематики дИсерташйноТ роботн основании заеданиями, що внзначають структуру дослЬчжскня, с:
- розкриття сут! та еташв пронесу рспонально! екояомНно! ¡нтеграцм, тендем иЫ ТТ розвитку у систсм! оптового господарства I »¡жнаролких ско11<1М1Ч!1кх пмноенн; ".
ннсигглскмн широкого спектру флктор'ш участ1 кра?н Чорноморського рспому у плиьмиих СКОНОЖЧИПХ Зп'ЯЗКДХ I М1Ж11ар«.1НОМу
розпод1лу прац! для внявлсння загальних 1 спец(ф1нних об'сктивних передумои формувамия зонн ЧЕС;
- анализ розробки стрстапчинх основ ЧЕС в свИ1 становления системы взасмного сконом1чного сп!нроб1тництва краТи-члев1в орган1заци;
- розгляд становления орган1зац{йно-економ1чного мехашзму взасмного сшвробпннцтва краТн ЧЕС;
• сшвставлення 1 оцшка оснииних сц(льннх проектов ск0Н0М1ЧН0го сшвробИгництва в ЧЕС, внсв!тлення Тх рол»» м'кця 1 значения в розвнтку вси! орган¡зац11 та П члыпв;
- проведения анал1за стану та перспектив економ1чних в1ДИоснн Туреччини 1 УкраТни як активних та ¡шц(ативних суб'скт1В ЧЕС.
Теоретичною та методолоНчною основа*) диссртацшного дослщжсння стали досягнснпя евггово! сконом1чно1 думки з литань м1жнародних економ1чш:х 1ндносин, основоположн*! доьсументи ЧЕС, Д1алектичвий метод паукового питания, то дозволяв внвчатн екоиом1ЧШ явнща у розвнтку та пзаемозп'ялку, включае системний анализ, ¡сторико-лопчну аргументацш, лоршняния, узагальиення.
В робот1 використаш фундаментальна щраш з економ1КИ м1жнародннх зв'язюв вищезазначених вчених.
Що стосуеться робгг саме по ЧЭС, то до* цього часу у печат! з'явнлось пеки що тальки дужс небагато нублшашй. Автором оброблеш журнальн! I газгтш науков'| пу6л'|каци, що ана.изуьоть дсяк1 питания дЫльност! ЧЕС, у тому чнсл1 таких турецькнх дослишишв « нрактичних робтшюв, як К.Джерар, Э.1бек, Ф.Кайтандж!, Ч.Курдоглу, Т.Онур, А.Юнлю, Я.Якнш та делю ¡ими, I таких украТнегьких вчених I практичних працЫшкш, як А.Берсзннй, А.Горлов, Т.Д>итри»а. Д.Лук'яненко, Т.Мацко, В.НоинцькиП, О.О.-пйннк тадокк! ¡ншК в основному наннсан1 в стваиторстш нубл^кацм.
При розробц! концсици д!яльиост1 ЧЕС, .вивченн! I обгрунтувашп взаемного економ!чного ствр0б|тпицтва кра!и-члеп1в оргатзацм викорнстовувались программ! документы нарад у верхах, зустр!ч! ммистрш закордоиних справ I ссЫй ПарламеитськоТ АсамблеТ ЧЕС, Регламснти ЧЕС !ПарлментськоТ АсамблеТ ЧЕС, Договор про започаткувапня Чориоморського банку торг!вл! та розвнтку, матер!али робочих груп при Нарад! мппстр1з закордоиних справ, експсртних ком!тет!в ПарламеитськоТ АсамблеТ ЧЕС, окрем! законодавч! акти краТн-учасниць, виступи Тх кер!вннк1в, документи двусторонн!х зустргчей ! т. !н.
Статпстпчпа I фактолог!чна основа роботп. Фактолопчну 1 емп!р(чну базу роботи становлять, передус!м, статистичн! видапця та оф!ц!йн! матер!али ЧЕС (особливо документи орган1зацп, дов'иннкн, прес-рел!зи ! т. ¡и., що видаються Коордннацшпим центром ЧЕС по обмшу статнстичними данями та сконом!чиою ¡кформац1ею 1 Пост!йннм м1жнародним секретар!атом ЧЕС. Широко внкорнстан! статистичн! щор^никн по м!жнародпому сшпстаплсиню Туреччини, що видаються Управлении зовн!шньосконом!чних зв'язк!в краТни, щор!чники по ТуреччиП!, що видаються Центром розвнтку експорта Подсекретар!ата казни та зовИ1ШньоТ торНвл! При ПремЧр-ммпстр! краТни, матер1али М'|н!стерства економ1.;н ! МЫстерсУва статистики У краТни, у тому числ! зв!ти про зовтшньоеконом1чи1 зв'язки краТни ! т. !н.
Значну частицу фактолог!чного ! статистичного материлу було взято э пер!одичного друку. Важлнвс м!сце при проведсни! досл'шженяя зайняли статистичн! материал и ООН та ТТ спсн!ал!зованих установ (М!жнародиого валютного фонду, Св1топог«1 банку). Значн! трулнонн та складнощ! виникли, по-перше, у зв'язку .1 досить частою р!дсутн!стю иотр|бних дан их, по-друге, эТх звичайипю нсвКчиопьиисты по дсяким краТнам ЧЕС !, в кипи «¡««¡в, по-трсте, тип, ни» (»ртиманш ЧЕС ллькн проходить своТ становления.
Наукова новизна лигсрташ'йноТ роботи • мсобисгий внссок автора.
Основна паукова новизна д0сл'1джсиця полягае в тому, що воно « першим коинлсксним анилмом становления i розвнтху Чорноморського perioua <K0ii0MÍ4H0ro сшвро61тництва.
Голов»» результатн провидено! роботн конкретиэуються у слщуючому:
- При ан&лЫ комплекса проблем формуваиыа Чорноморського perioua «KonoMiniioro сн1вроб1тинцтва дапроиаджево методолог1чннй шд%'1Д, що поляга« в розгляд! них проблем з позицШ характеристик« сутиост! ЧЕС як особливо! у шкалыю! моде^ екоиожчного сшвробггиицтвз, що базуеться на загальних законом1рностя\ розвнтку процесу регионально! екоыом1ЧНоТ ¡нтеграци;
- noKiuani об'ективп) передумопн форму^аиия зоци ЧЕС через розкрыття П uoo6xÍAüoCTÍ як внраження аакономцмшет! сучасиих м^зкиародних ексиошчинх Ыдиосии, i вил1леи1штаструктурува1шярсальиих можливостей у ригляд! таких факторш, як:
1) ГСОИОЛ1ТПЧ1П, у тому ЧНСЛ Í ¡сторц'ко-пол^тичп! умови;
2) reocKonoMhiui, як'| иключають «прнродн!. техн1ко-екоиом1чп1, евоиом>чн»й потей щал и целому та ¡н. характеристики;
3) соц1альио-економ1ч|П, як-то: родвиток ринково! ckohomíkh, особлива роль о иьому iipoucci дерю^вн та inuii риси ckohomíhho» систем и;
4) i¡eo6x¡AUiCTi> об'еднаиия сшльних зусщль краТн perioua для досягнеин. i иац1оиалыжх штсрссш кожного учасилка «ЧЕС (то Birrixac 1з попередш:; факторш та узагалышс !х);
- происдено аналм стратспчннх ociiq.n i 0prauUauiñH0-cK0H0MÍ4U0r0 мехашзма ЧЕС, що доводить многош-пьовнн характер орга|изаци, напраилсимй на з/мйснеиии конкретиих прмшктш сшвробтшцтва та надаиия всссторонный шдтримкм ро.иштку рннковм.-х виткин i приватного бизнесу за активно! ckdiiomímimm pn.ii лержапи для н.акопичпшн нередумов розвитку
¡итеграци в св1Товий сконом'шний проспр;
• охарактеризовано снстсму взаимного скономНисго сгпвро61тництва краТи-члсшп ЧЕС, розннток конкрстних його форм, як-то взаемно! торпвл1, виробничоТ коонсраци I сшльннх ¡нвестицж, повноц'шноТ снстеми багатостороншх розрахункшта ¡п.; розкрито, щосинтсзоване використаиня вс!Х цнх форм веде до ро.шнтку рспоиалмюТ скономкЧиоТ ¡нтеграци краТп ЧЕС;
- обгруктолано, то уомшпий ро.1ннток сп!вроб(ткнцтва в ЧЕС ткпо пов'язаннй з розимтком рнпкомого господарювання в крашах-учасинцях;
- спс1иалыю проведено ,юсл1джсШ1я напрямк!» 1 форм економтюго сшвробтшнтва Турсччнни I УкраТни в рамках ЧЕС як активннх та иишатннних учасникш оргашзацп.
Практична значим!сть досл1лжсння иолягае н тому, що П результат« можуть бути використаш, по-перше, в органах ЧЕС; по-друге, у зови'ппньоскономиших »¡домстиах та установах, лЬяпрнсмиицьких структурах краТн ЧЕС при стапоилсши систсми взаемного скоиом1чиого сшвробгтннцтна. Матер'|алн лиссртацн можуть бути кориеннми при експсртнш оц'ищ! нсрспсктнн I можлиностей регионального скоиожчиого сшвробтжцтва у Чорноморсьюй зои1.
ОсноЪн! материал», результат!! та пропознцП днеертацм можуть використовуиагнся при начмташи курсу "М|Жнаролш сконом1Ч1П в1дносини", а також курсу "Сштоиа скотинка" та снеикурс'ш з проблем М1Жнародно! ¡птерплцтиа.-йзаци госиодарського " жнття та ¡нтеграци. Достатньо псрснсктннннм с начитаинн сисцкурса но ЧЕС для (пдготовкн високопалн|)!кона11нх фахшцш по »¡жнароднмм скоиом1чиим в1дносинам в краТнах-учлеинцлх «ргаимацн.
ЛнроопцЕя робогн. Го.юшп положения лнссрташйиоТ роботи було обговорено на кафелр! »¡жнаролмнч сконпмрших ¡плноош 1иституга м1жиар|>лннх 1ПЛМ1>1'1Н1 И.щпны.п.нчго \ imitpciriciV ¡мен» Тараса Шсвчснкд,
воображено у науковш лшнинл* на м'|ЖИародшй науково-теоретичнМ конфсрснии "Реформування .)ов||1ш11Ьоско||ом>чно1 сфери УкраТнн", в Посольств! ТурскькоТ Рсснуйл1ки о УкраТи», практичних рекомендащях йога ехоном1чному н!дд1лу.
Деяк! положения лиссртиц|йиоТ роботн внкористано при винитавн! курсу "М1жнаролн1 сконом1ч«Ц в1дносиним та спецкурс1в з регшнальиоТ економ1чноТ ¡нтеграаи. 1
Опубл1коиано.«а результатами проведвцого досл1джеиия 1 прийнято до друку 3 иауковнх роботи.
Структура роботн. Мета тл заедания досл1дження визначили наступиу структуру диссртац1Т:
Вступ
Глава I. ОбЧктмпш нередумови формування зоии Чориоморського Економ1чиого Сширобшшцтиа
1.1. Розвиток пронесу рсИоиальиоГ економНноТ ¡нтеграцп як закономфшеть сучаспнх жжнародиих екошчмйчннх в^даоенн
1.2. Факторн участ! крлТн Чориоморського репона у взаемних ско11ом(ч"их зв'язках та м'|ж»ародному розиодш нрац'|
Глава 2." ртаноилення системи взаемногкч екоиоминогосшвробггництва краш-члешв ЧЁС
2.1. Розробка старатспчнмх основ ЧЕС
2.2. формування ирган'мац»Йно-сконом'|чвюго мсхаи'|зму сп1вро(Нтииц~/»а м'|Ж краТнами^члснами ЧЕС
2.3. Розробка сшлмшх проектов економичного ствр0б|тництва в ЧЕС
Глава 3. Стан I нерспсктиви скоио.чичних в'ииосии Туреччини I
УкраТнн яу субЧкт*1В ЧЕС
Закшчения
Додаткн
Список 1»с и он но! ипкорш-ганоТ лперагурц
ОсновпнП smIct роботи
В робот! розкрнто, по-псрше, об'сктивиу необх!дшсть формуваиня зови ЧЕС, шо визначаеться 1нтернаи1онал1за1»ею та глобал!зац!сю економ!чпого життя краТи с в ¡ту в умовах рипкового господарюваиня, i, подруге, охарактеризовано рсалыГ| можливост'| розвитку пронесу взасмних економ!чних зв'язк!в i м1жнародного роэпод!лу npaui и1ж краТнами Чорноморського pcrioiiy.
В робот! показано, що в пошуках шлях1в змшепня свого становища э метою прискорепня економ!чного розвитку краТни Прнчориоморья проявляють noMÍTiiHй iiiTcpcc до реНопального економ!чиого сп!вроб!тництва, що знаишло орган!зац!йне оформления у створенн! в чеовн'| 1992 року ЧЕС у склад! таких II краш: Азербайджан, Албап!я, В!рмен!я, rpcuin, Груз ¡я, Болгарт, Молдова, Pocír, Румушя, Туреччината УкраТна. В npoucci ро.шнтку opraubauií ряд краТи отри мал и статус наглядача або офмийно подломили upo criiI iiaMip щодо участ! в ЧЕС. В днсертащйному лос.-пджетй особливо п!дкрсслеио, що найважлив1шою спешф|Кою ЧЕС «г тс, шо до не! увпинли краТни, що В1ДИосяться до р!зних соц!алы1о-ск(111ом1Чннх подсистем cBÍToeoro господарства.
OckíЛьки регпшалмп ckoiiomíhiií м!жнародн| об'сдиання* на м>ждержавн1И ocuoui отрима.ш широкий розвиток на баз! ¡нтер||ац'юнал1зац|! економ1чного життя, що е результатом розвитку загалыюевстових виконавчих сил, взаемоппн'язаиих »¡жииролиим розлол1лом npaui (МРП), то в робот! висв1Тлсио цю .laKoiiiiMÍpiiicn. сучаспих м1жнаролиих ckoiiomíhihx búuiochii та розгляиуто и у.мгалммиочому инглнл! пронес вииикисния рспонально! економ!Ч11о! ¡итегрлцн. При цьому зиернуто унагу на тс, 1цо характерною расою сучаспих м!жнарплних ck«iiomí4iihx ni/uiocHii t re, що вони исментуюгь •сунсрсчл'ину ui.iii'iiiiri, cu i i tumi о niiiio.i.ipimu, що pojiiitn.it гься, fu (tü3¡ поглнвлеиня МРИ Й умОййХ /( ¿i)' К (I ll О - 7£-,< H ¡ vi í Г. fp с! 11 >. i k) III i' В рибоп
охарактсрЬииаио pi.iui ш.лчоди лосл1ДНИк1» процссу 1нтсрнац'юнал1зац|Т cxoiiomíhiioi-o жнття та обгрунтоиуеться iicofíxUnicTb комплексного аи.чл'иу цього процссу lia ocuniii происдсних доойджень, розглянуто його стапн та cryncni.
Як доведено и роботЦ практика лЬ|лыюст! ЧЕС, що почалася, сшдчуе, що незважакгчи ца трудншц! та складиощ! економ1чного сшвробтшцтва краТи II кого perioiiv, иоцо все б'|льш иабирае обсрт1В, оск1льки у сучасних умхчпах соц1алы1«-сконом1чний прогрсс краТпп неможливнй о отрипi ui.\ м1Жнародних ckoiiomí4íihx взаемозв'язкш. Поглиблсиия ж взаемолал^иост! та взаемолв'язкш ocix ланок св!тового господарства спнрастьсн tía розвиток ¡нтсрнашоиалыюго характера внробничмх сил. В той же ч«ас iiiTcpiiauioiu^¡3aniH сконом!Чного життя е не Т1льки фу н к i пью шччобннчих сил, але и ckoiiomíwiihx виробинчих bíaiiociiii, iiaíi6wii>ui сфскгн*цого викорнстання обмежсних pecypcie через рннкопу систему господарьчядння, в тону нисл! на м'|Жнародному píuni. У зи'язку з ним розглянуто категор!ю MPU та два основних наирямка 3oBii¡uini>ocKoiioMÍ4iioT Aí>i.h>.iioct¡ - традшийнс i стратспчне - через ochobiií форми М1жнар<1дних ck«mv4ii4htix bíaiiocuii та mícuc в них рспонально! екоиом1ЧиоТ ¡HTcrpaitiT.
. В робот! показано, тч» ро.шток принесу рспонально! економ'|чноТ ¡UTcrpaitil став лакономйриистю сучасних м1жиародинх ckoiiomímiihx шдиоспн, приГшш! пссох^шлюмчнй глоЛально-нланетарний характер. IiiTcrpaitiniii групп, епшрсип п Сирот, ГПитчиш та Латннськш Амсриц., AjíT та Афрши, пхпнили ¡нсг'шнн краТн радзшшуто! ринковоТ ckoiiomíkh, ринковоТ ckohomíkii, ш» ро.иццвактьсн, у cni» час комаидно-адмнистративно! снстсии (до П ро.шаду), .„ „„„-, ncpcxiaqii до ринковоТ ckoiiomíkh, що склалнся на II тернторм.
В днсертацИ о характер и .tona и о ринкону сконом1Чну i адмппстратнкиу po.iiiD.ii.t'viui-iiiipo^iiiiMy чодс/ii регнжальнго! iiiTcrpauíT;
проапалиопано сучасш коицепцм репоналмюТ скономшноТ ¡нтсграцп, що базу ют ьс и надкох оспшшнх шдхьчах: неолиберальному та шститушоиальному; висв1тлено,з иил1лснш1м загалыюзначимого досв1дрегюнальних економ!чних обЧднань в рЬннх подсистемах светового господарства, сгруповаш етапи та стуисн! розвитку рсг'юналмюТ скопом1чноТ ¡итсграпм.
Зроблсио »исновок про тс, що сшльне в рспоналыйй шдструктур! светового господарства 110:151га«; в тому, що во м1ждержавш обЧднання створюються для рсалманн легального ¡нтересу краш-учасниць. Посилюеться координац1я сконом1чиоТ нолпикн. Особливс ж в репональних шдсистемах проявляется, пп-псршс, у снсцифпм ¡нтересш окремих члешв цих подсистем, а, по-другс, в pi.niих можлнвостях р!зних груп у досягнепн! загального ¡нтересу. Стуиын репональноТ екоиом1ЧНоТ ¡нтеграци визначаються факторами учас-п краТип конкретного репона во взаемних економ1Чних зи'язках I МРП.
Рсалып можлниосп широкомасштабного економ1чного сшвробтшцтна и Причорипморськш ао(м проявились разом з розвитком в краТнах рсг'юна пронесу риикоцоТ трансформаии. В умовах рннкових вшносин зовП1Шньоск<>пом'|Чп'| зв'язки прямо I бсзносередньо впливають на пронес в^дтиорснни и кожнш крапп, ставши одним э р)шучих структуротворних складопих госнодарювания. Саме в пер(од стлорення ЧЕС ночи1>ся ироцес рииковоТ трансформаии краТн командно-адмиистратнвноТ снстеми п рспощ (в тому чиоп й УкраТни), а в ¡ншнх краТнах ЧорноморськоТ зонн, напрнклал у Туреччнш, прнскорився пронес розвитку ринконоТ екошипкн. Саме .« 1980 року Туреччина запроваджуе нову, вичкрнту з«вн'ии111>оеко|1ом1чну политику '1 в 1982 рош приимае нопу Конституции.
Пронсдеие и дшсртани дос.-млжсиия факторов участ! краТн Чорпоморського регтну ни взаемних сконом'шшх зв'язках 1 МРП дозволило иняпнти як нсренагн, так 1 нсло.пки окрсмпх факторш, р'|Зновиди та
суисрсчносп Тх внлнпу Mu масштабн та глибнну екоНом1чних взаемозв'яэк!в краТн pcrioiiy. Великий Диапазон b'iamuih и геонолггичних, геоекономКних i со1иалм1о-ско|1ом'1Чмм\ факторах окремнх краТн ЧЕС, э одного боку, служить об'ективпою «Ццопою для розиитку Тх взаемного економ1чного сшвробггництва i МРИ. 3 другого, вшрмиення в економ!чних потеншях, нестиковки нацкшалышч ckoiioh'ik них краТн, Тх ¡нфраструктур, суттсва р'оницяу pi пнях розиитку рипкових ишиоспи иасьогодсння, р1зноман1Тнкть пол^ичних та вжськоп^х ситуацж ¡т. ¡и. вштпорюють помгпп труднощ! в економ!чному cuiBpofiivnKiiToi i МРП м'1Ж краТнами ЧЕС. Але це nepexiAHi протир'|ччя та трудиоин. <С»мс об'еднання и ЧЕС »¡дкривае реальн! додатков! можливост'| для Тх »<>A«vtiaiuiH.
Центральнс Miciic п робот! займа«; анаЛ13 становления системи взаемного cKoiioMiniioiv, сн'шробшшцтпа краТн-члс1ПВ ЧЕС. Цей анал13 здшснсно на триедино* Viciioiii:
1) доел¡джеиnil ро.()*«обки стратсг!чш1х основ ЧЕС;
2) розглял форму паппл opraiii.uiiiiiiiio-cKoiioMiHHoro механизма сшвробшшцтпа М1Ж К|Чи,Т|,ами ЧЕС;
3) характеристики! розробкн омлышх проектов економ!чного сшвроб'тпщтиа в ЧЕС.
При апал1.11 р|зномчЫ|пних аспектов формунання ЧЕС в днеертаци в11св|тлсна, чому самс Турсччнпа пзнла на себе роль локомотива по' створсннм дано! рсп.<.МалмшТ сконо>нчноТ орган».»ац"|». По-перше, це результат тих неретпорчмп,, як1 проводились и Туреччиии у 80-i роки, t в'1Лображсш1>| TI сксшпМ'члого нотешиалу, ню iinpic за ц! роки на основ! сучасноТ "турецькоТ tuv,v;ii" розиитку. По-другс. не результат ношука краТною альтернатив. у ди'лзку ¡з затримками надания Тй новнонравного членства и £iipoHciicbv«»iy Союз! (€С). По-грете. ociiOBiii стнмули актишюс-ii I у peiii-Kiis .• кшмх к'|л у I'Uiopeinii ЧНС визначаються сошально-сконом1Ч1111ми змшами/родг.иI»;v ринК&т*? счоАмно» п.репоМ, . ■' ■.
ГИдготовка до стпорсння орган ¡зани ЧЕС прошила досить ¡нтенсивно на протяз'| 1990-1991 рок!п. У результат! вслнмезмоТ та крол!ткоТ Д1ялыюст'| зашкавленнх краш за загалышинзнаноТ ннзначно! рол! Туреччинн глав и держав та урял>в 11 краТн, що з!брались на Нараду у верхах в Стамбул!, пописали 25 червия 1992 року Декларацию про Чорпоморсьхе Економ1чне Сшвробтшптво та Босфорську ааяву, чим I було покладено початок офйийному фупкшонупанш» органЬацм ЧЕС. В них програмних документах було сформульонано розроблеи! осиови концепцн д!яльносп ЧЕС, що одержують подалыпнй розвиток, уточнения, доповнення в документах другоТ Наради у верхах (30 червня 1995 року в Бухарест!), зустр!чсй мппстр!в закордошшх справ та гол ¡в ларламеит!в краГн-учасниць, що постшно збнраються, ¡шннх !нститут!в, оргашзашй.
Конценшя стратеги ЧЕС походить з ¡сторично! необх!дност! укрепления мнролюбивнх коиструктнвпих в1Лносии м!ж краТнами, що ув!йшли в оргашлашю, засновуеться на загальних принципах устава ООН та документов ОБСЕ ! ставить за мету функшю створення необх'шних умов для изаемовнпдного прошйтапия. КраТни ЧЕС розд!ляють основополагаючнй шлх!д, то заключаться у тому, що свобода повинна також поширюватись на нрана! правила, якими керуьться ринкова економша. Вони вважають, що створсння оргашзацп дозволить храще реал'|зуватн конкретн! прпсктн сшлышх д!н, а це буде прямим висском в рост добробуту та процветания краТи ЧЕС I рспона в шлому. Внходячи ¡з сшльного бачення майбутнього та використания взаимного сшвроб'тшцтва, учасники ЧЕС вкловлюють прашения до псрстворсини Чорипмпрського репона в зону миру, свободн, стаГильност) 1 ирошитаиия. Коинспшя ЧЕС визначае метою оргашлацм добробут иаро.ив краТи-учасниць на основ! таких загальних шнностсн, як демократ!;!, що сипраеться пи нрапа людинн 1 основн! своболи, проницании, що ШОКС б\'тн лоелгиуто через сконои1чну свободу та сошальну енринеллиннти. ршиабс.шскадлп г.о\ участниц. Шдтвсрджсно
намф розвиватн скопом|чпс сшнробгпппгпш краТн ЧЕС як внесок у створсння загальносвроиейського простору | для досигпспня б'|льш високого ступсню жтеграци краТн-учасниць у спНову екоиом1ку. В коицснц» шленаправленнс проводиться свроцсптристськ«» ¡дся.
Принципами рознитку економГчного омвроГйтництва мГж краТнами-учасницями «• ушверсалыю пизнан') прннцини М1жнародного права, щс закртлет в документах ОБСЕ. Шдтвсрлжено, то вЫ сфсри економшного ствробттцтиа «¡ж странами ЧЁС в^крнто для учасп трелх зашкавлених краш, Тх скономНних та фш:и|сових установ, шдприсмств 1 ф'фм, а також репоналышх та М1Жнародних скошийчннх | фнмнеових установ, тобто ця оргашзащя «• в!дкрйтим сусшльстиом (тоиариством). Передбачсно як двосторонне, так I багатостчфонне спшробтиштво М1Ж краТнами ЧЕС, а також з трстшн защкаиленнми краТнами, нрнскорения скоиом1чного, технолопчного ! сошалмют прогрссу » заохочення тдприемиицько! Д1ялыюст!. Участь и ЧЕС не порушу* оЛов'язмв з трст!мн краТнами та шшими репоналышми обЧдцАинямн. зокрема, €С. СНД, ОЕС та ш.
Як показано м робо-п, коищсшия стратеги ЧЕС иакрсслила формування форм I мехашзма екоиомйчиюго с1ЙвроСнтн1Штна. 3 метою укршлення взаемного еннфобггшщтва к^аТнн-учасиши впрмнили. д-1яти у нанрямку покращеиия д^ового середонм'ща та заохочення ¡ндншдуалыюТ 1 колективно: шмиативи 1нднрнемств ! ффч, ню бсзпоссрсдньо беруть у ньому участь.
КраТни ЧЕС зоГюн'яза.« ис). за про 110.111111 исобхин» заходи, у тому числ! заохочунати сшльш нршскти, для захистч' иавколн'шиього середовища, особливо охоронн та иокращеишя ско.юпчниго станч' Чорного моря, а також збережения, шисорпстания 1 ¡»о.ижтку Гюго бинфодуктнвного потенщалу.
В ш.юму компании стра'чт'п ЧЕС пнзначае не тмьки основи. форма та заходи сп'шриГГи иищиа кра'1'11- л-часнииь. алс й намшаг мехамзми керувания нроцсси.ч ро.ипмку 1>рга1п.1.н. >1.
В .111144.11111 .............. ро.и.ри I >> на Ш иши аналму зннчннх
натер1ал1в oprauiiuiiiЛiio-ckoiiomísiihü мсхатзм сшвроб^тництва мёж храТнами ЧЕС, шо с склаловою зов1шнньонол'|тичиого мехашзму в целому. Його основна функшя полягак в забезпеченя! поетапноТ, внбфковоТ та м'якоТ ¡цтсграцм нашональних ckohomík краТн-члееив ЧЕС, лсрш за все, и об'еднану зону тлыю! торпвлК
В той же нас, новизна модслё регионального сшвробгтництва в ЧЕС складаеться не т!лькн я специфики П основ, нриннишв, шлей i т. п., але & у переплст'иии pijitnx craniß рспонального скоиом|чвого ¡нтеграшйпого процесу.
Структура органi;inniñiio-cKOHOM¡4Jioro мехашэма ыивробггаицтва краш ЧЕС мае диа hítko внраженнх piunii.
По-перше, макрор'тень М1Ждсржавного регулюванвя i координацп эовшщньоекономттТ дшльносп краТн, що нрннмають участь у ЧЕС, а також Тх аагалмюекоиоминого сшвробтжцтва i в1Дносиа в р1зних конкретннх сферах сконом'иноТ, технолопчноТ, ¡нформашйноТ, правово! та hiuioT дальность
По-другс, Miupopiiiciiii niel л'|ялыюст'| через сшвроб1тинцтво шдлриемста та шднриемщп.
В днеерташнному досл1джешГ| розкрмто ¡иститушонно-економ1чну структуру ЧЕС та дано TT грунтопну характеристику. Уся оргашзашйао-еконам1чна структура ЧЕС свычнть про TT лсмократичя1 начала, В1дсутн'|сть можливостсп для rercMoiiiT будь-якоТ краТни. Основными сформоваллми структурами оргашзацпшо-керуючого механизму ЧЕС стали:
I. Нарада глав держав та уря.-ив.
II. Зборм MiuicTpiii закордоиинх сирав краТи-учасниць (ЗМЗС) та його органи у вигля.-м Птпиного м^жиародиого секретариата ЗМЗС та Робочнх грун л коикретиих проблем, сформоиаиих п!д епдоц> ЗМЗС.
III. Парламснтгька Аглмблся ЧЕС (ПАЧЕС) та TT органи у вигляд! ГенсральноТ АгамблсТ. Постм'шого Iíomíiciv, Бюро, М1Жнародного
Секретариата и Komítctíii i осноиних нанрямюв дЫльност! ПАЧЕС.
IV. Рада Ч ЕС ¡ й орган и у ингляд! Секретариата Ради ЧЕС I консультанте при 1пн я оснонних нитань епшробтшцтна пщприемницьких уставов краТн-члешв оргашзацм.
V. Фшансова складова иргаи1зам1П|ю-скопом1чво1 структури ЧЕС представлена Чорноморськиц Банком торг1вл! i розвитку (ЧБТР).
Ochobhí елементи оргпнма1ийно-сконом1Чно! структури ЧЕС своею д1яльтстю в1дкривають широк! можлиност! для розвитку р1зноман1тних форм економ1чного сшпроГНгництва краТн, що приймають участь в шй, синтезоване використания вс»ч них форм, що веде до розвитку процесу рспоналынн ckohom¡4hoT ¡нтеграц'и краТн ЧЕС.
В Аисертацп показано, щ0 станоплсння ¡ розвиток економЫного cnibpotíithhutiia краТн и рамка\ оргашзацп ЧЕС иройшло вже визначальш етапи. По-ncpuic, тдготоичиГ» стал по стиорсппю само! орган1заци ЧЕС. По-друге, ста» оемнеленнн форм сн1ироГйтиицтва в умовах створено! opraiii.íauiT. По-трств, стан Чапрацкшаиня bi.uiobíaiihx документа по формувашно opraniaanÍHMo-cKvMioMÍ4iioT структури ЧЕС. I, наприкжщ, в-четвертих, стаи нарощунаиня р'мноман'шшх форм економ1чного сшвробтшцтии, !х нзаемо.тЧяок. Шлком зрозум1ЛО, ajo другий, третШ 1 четвертин етапи плаьмонсрымчтаються у час!.
Основнс Micnc у CV ЧАС II ИХ умовах розвитку CKOHOMÍ4HOrO сп1вроб1тництва кра!н ЧЕС .чаймае !х влаемна зов1пшня торг!вля Це можиа нояснити. осмлькн *она е традццШною формою м!жнародиих скоиом1чних Щдносни та розлипалась до ф0рМуваиия ЧЕС. Створения Ж остапиього нридаъ- íh uoni ¡мигульси через нанрацпваиня та застосування заходш, що педуть до форму <ил|ц,я аонн Bi.ibiioT торпвль
В робот« припедепо aiia.i ¡л допимрно-нрапово! бази ск0Н0м'|ЧН0Г0 ciiÍBp«)6¡TMiiunia. ро.иштку i.pini.-ii та pca.-ii.witií стльних ¡нвеегшшшнх npocKTin. Одном.uno показан.-., im» na.Mipü краТн. що беруть участь у ЧЕС,
{под! далеко не ¡дентичш у зв'ялку л нриватними ¡птсрссами окремих краТн. Разом з тим, сшлып ¡нтсрссн вс|х учасиик'ш ЧЕС дозволяють у ход! ыастшного I крошткого пошука знаходити варшнти розвитку економ«чного сшвробтжитва, то Тх обЧднують.
Особим напрямком епшробтшцтна е енрияння розвитку процеав приватизацм, шлнриемнинтва па вих р'ишях скономжи, в укршлешп
I
малого та ссреднього бмнссу. Лля уеннниого розвитку сшльних проекта екоиомНного опвробггнинтва створюеться база ¡нформащйного заюбезпечения 'I тдготовки снсц1ал1стш вищоТ кнал'|ф'|каци.
У лксертацм иисвгглсно розробку апльних проектов економ1Чного сп1вробт1ицтва в ЧЕС, складнонп та шляхи Тх подолання. Показано активну роль Турсччиин та УкраТни в ньому сп|вр0б1твицтвь
Особлиис М1сцс в диссртаии заиняла характеристика стану 1 перспектив еконоМ1ЧШ1Х В1ДПОснн Туреччннн та УкраТни як суб'ект»в ЧЕС. Показано, як сучасш ту рецько-у краше ьк! економ1ЧШ шдппешш розвиваються в шлому на м'|ЖДсржаипому, м1жрсг|оналмюму, м1жф|рмовому, шдприемницькому та м!жб1знссовому рпшях. Впоптлсно иарощунання в рамках ЧЕС р1зиоманш1Их форм сконоепчного сшвроб'тмштни «¡ж цими краТнами. Зроблено впеновок про тс, шо розниток скоиогпчиих взаемозв'язшв цих краТн мае шнрою псрснектнии з розмнтком самого ЧЕС.
В »¡лому, иажлипим запданням, що стоТть перед ЧЕС, е необх1дн!сть суттевоТ актшизац'й роботн по узгодженпю нашональних законодавств в економ^чнШ сфер), початку шдготонки багатосторошнх угод, зокрема, про заохоченпя ¡нвсстншнноТ дшльногп и рег'юш, знягп бер'еров, що виникають та заважають тлыми торпвл'| м'|Ж краТнамн-учаснннями 1 т. ¡и. В шлому перспективою стала б багатоггоронн;! угода м(ж .«ашканленими краТнами по формуванни! лифференшнного торпвслытго режиму.
Також нкран меобх'сию стнореннн рег'шнальноТ ¡пфрастру ктури для нормально! шлирнгмнннькоТ .пильноеп в ЧЕС. Для цього треба.
прискорити рсал!и«щю ужс нанрацьованих в сксиертних групах проектов 1 ■ При цьому особлнлп роли повинна иалсжати ЧБТР, його можлнвост
крсдитувати вжс ул^джсн! программ.
В|дм1чсно I IнмпI заходи по удосконаленню д1яльпост! ЧЕС, Г
результативности Аднроионован! на осиов'| провсдсного досл1джвння
наш лап на створс^ня снриятливих умов для усп!шного формуванш
Чориоморського региона сконом'шного ствроб'тшцтва.
Основн! положения дисертацп викладеио у таких публ1кац!ях:
1. "Стратегические основы ЧЭС" / дсн. в ГНТБ УкраГни 2329 УК95
2. "Совместные экономические проекты ЧЭС" / деп. в ГНТ1 УкраТни УК95..
3. "Экономические отношения Турции и Украины как субъектов ЧЭС / У зб.: Рсформува««>,1я зовшшньоскошимчиоТ сфери УкраТни", М|Жн»родн; конферешня 19-20 Х;„„т„я 1995 р. (здано до друку).
4. "Турснко-ук1ч:и|нскис экономические отношения в регионально! плане" -' Газета "Фх'иинсовая Украина", Хг-1й от 21.10.95г.
5. "Про розвнток.'транспортного комплексу ЧЕС" /Пол1тико-зконом1чн виданнл посильства ^Гурсччнни в УкраТн!. Травень 1995 року (натур. мовО
2 1
Annotation
Bcyoglu Fatma. Formation of Black Sea region of economic cooperation. Dissertation is a manuscript. Dissertation submitted for a Master of Economic Science, specialised field 08.05.03-International Economic Relations. Taras Shcvchcnko National University. Kiev - 1995.
Objective laws of formation of Bls-.ck Sea region of economic cooperation were ascertained, establishing of* the system of economic cooperation of the perticipant-states of the BSEC, its conception, strategy and practice were analysed, the direction of developing of the organization was show. Special place was devoted to reveal the economic bilateral relations between Turkey and Ukraine as the subjects of BSEC.
Key words: international economic relations, regional integration, factors of economic mutual relations, integration strategy, joint projects, j effectiveness, transitional economy-
i
Аннотация
Бсноглу -Фатма. Формирование Черноморского региона экономического сотрудничества. Диссертация является рукрписью. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук но специальности 08.05.03
I
международные экономические отношения. Национальный университет имени Тараса Шевченко. Киев - 1995.
Установлена закономерность формирования зоны экономического сотрудничества в Черноморском регионе, проанализировано становление системы экономического сотрудничества стран-членов ЧЭС, его концепция, стратегия и практика, организационно-экономический механизм, показаны пути развития организации. Особое место отведено раскрытию »коиомических взаимосвязей Турции и Украины как субъектов ЧЭС.
Ключов! слова: жжиародм! екоиом1чш вйшоеннн, региональна штеграцЫ, факторн CKOHOMÎ4HUX взасмо.ш'язк1в, стратспя ¡urcipaiiil, сшлып проекти, сфсктшипсть, iiepexi.'iiiu сконожка.
Иаач.-етгд. 0б1 Тираж 100. Формат 60X84 1/14. Ilauip для ифеегного {¡руку. Др. офс. Ум. др. л. 4.4в. Шдп. au др. 2,11,95. Зам. 0-47U5.
Видзвинцтво «Преса УкраТни».