Формирование трудовой активности в условиях перехода к рыночной экономике тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Формирование трудовой активности в условиях перехода к рыночной экономике"

КИ1ВСЫШ УН1ВЕРСИТЕТ 1МЕН1 ТАРУСА ШЕВЧЕНКА

о 0/4 На прааах рукопису

БАЛАСТШК ЛАРИСА ОЛЕКСАНДР1ВНА

ФОЙДУВАНШ ТРУД0БО1 АШВНОСТ1 В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОБОI ЕКОНОМ1КИ

Спец1альн1сть 08.СО.ОХ - пш^тична економхя

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата еконоы1чних наук

Ки1'в - ¡394

Дьх^стафйна робота виконана на кафедр! економ!чно'1 reopií та господарсько! практики Ки^вського ун1верситету хмен1 Тараса • Шевченка.

Науковий кер!вник - кандидат еконоьйчних наук, доцент Чепинога В.Г.

0$iqiitHi опоненти: доктор економхчних наук, професор Лалк1н D.I. кандидат екоНсшчних наук, / Колот А.М.

Пров1дна орган1зац:я - 1нститут еконошки Академ!':' наук

Украхни

Захиот вгдбудеться и_4_и травня 1994 року о 14 roí на зас!данн1 спефал1Эованр1 ради Д.068.18.07.по захисту десерта^ й в Ки'1вськаму университет: iu.Тараса Шевченка за адресов: 252017, м.Ки'1'в-17, ГСП, вул.Болодимирська, 60,' аудитор!я 324.

3 дисертац!со мохна ознайомитися в науковхй б1бл:отец1 Ки! ського университету 1м.Тараса Шевченка.

Автореферат роэ!слано п 4 * ув!тня 1994 року.

Вчений секретер ^ Л

спец1ал!зовано? ради, 1 , пЛА/"

кандидат економ!чних наук, доцент

/

П.Ы JE0HEHKD

КИ1БСЫШ УН1БЕРСИТЕТ IMEHI, ТАРУСА Щ2БЧЕНКА

Hai правах рукопису,

БШСТРИК ЛАРИСА 0ЛЕКСАНДР1ВНА

ФОРМУВАШ ТРУДОВ01 АШВНОСТ1 В УМОВ АХ ■ ' ПЕРЕХОД ДО FMHKDBOI ЕКОНОМШ

Спе^альшсть 08.C0.0l - пал1тичиа еконсм!я

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата екон<я*1чнюс наук

КиТв. - IS94

I. ЗАГаДЬНА ХАЬЭТЕР/СТИКА РОЕОТИ

Актуальность та ступшь розробки проблеми.

Розробляючи прсекти трансформацоУ сусгпльства в ринкову со-цосструктурну систему, в умовах еконсшчноУ кризи, що тривае, пера за все треба чгтко виэначктися щодо методолог1чноУ парадиг-ыи самих перех1дних процесов. Як св!дчать пол о те к оном 1чш подП в УкраУно, це питания сьсгсдш не з"ясоване як у теср;У, так I в практицо. Один оз найвакливших висновк1в зах!дноУ соцоологП полягае в тему, що головна в!дмонность капотал1зму в1д того, то у нас наэивалсся соцоэлозмом, псв"яззна нгсамперед не з формами власносто, а э уявленкями про органхзацгйш форми розвитку сусп!-льетва*. СучасиI репвинут: кагпталостично краони обрали генетич-ну /еволюцоЯну/ парадигму розвитку, яка визнае, ио сусп1льство мае своУ внутрошн1 мехашзми самоорган1зац1I та саморозвитку шляхом природноУ еволвц! I. КраУни так званого "соц{ал!Стичного табору" обрали телеологхчну /революцойну/ парадигму, основною тезою якоУ с те, 'до сусгильство буде динаг,пчшшим та ефективн1шим, коли будувати його як машину, Я окремо люди межуть бути вoдiями цге'/ гогантськоУ1"маиини" та керуваги кра'шою як единою фабрикою. Тому практика "побудови соцоалозму" ниидала вез онститути саморозвитку в сусгпльств1 - гриватну власн!сть, самост1йность виробга-ка, самостойнхсть у самореалозацхг людани, I эробила УУ "гвинти-ком" у ц1й "сусгильтй машин1".

Переход на генетичну парадигму розвитку для украУнського су-саольства означае створення умов для ефективноУ дгУ механ!зму природного еволюцоИного пошуку иляххв та засоб1в змш. Суть цього п!дходу полягае, передус*м у тому» що вся сукугттсть еоцоально-

* Див., наприклад: ХайекФ.А. Дорога к рабству // Вопросы философии. - !№ 10, И, 12, 1990.

еконсшчних оргашзмхв сусп!льства бере участь у поруку форм I на-прямкхв розвитку через процеси самооргашзац! У та саморозвитку. Майже повна вгдсутшсть такого масттабного^евалющИного поауку й зумовлюе всI натх невдачх.

ГсловниЗ двигун еволюц!йних реформ - актив;зац:я прац; кожного д!ездатного громадянина. Той факт, до лише праця лежить в ос нов 1 вс IX еконга-пчшх яви'д, робить очевидним, я о в ¡лицевому гидсумку централ!эовано-планова еконоулка програла ринковгй еконо-К1Ц1 розвинутих краш саме тему, що не спромогдася знайти аяасно-го мотивацхйного мехаИэыу високоефективно'1 працз I дати найви'ду 11 продуктивность у рхзних сферах людськоУ Д1яльност1, в першу чергу виробнич1й. I це ц^лком законешрно, оскиьки псевдосоцха-лютичний способ виробництвз.був побудований на фальшивих щннос-тях, а не на особистому зацхкавленнх /включаючк вхдповхдальнхеть кожного працхвника, на яксму б щабл! :ерархи В1н не перебував/ у результатах своеУ пращ I д1яльност1 того колективу, в якому вхн трудиться, тобто не було знайдено шляхгв актив!зац11 доцхль-ноГпрац! для вс!х категорий пращвншав, що не сприяло гпдвищен-но ефективност! виробництва. Тому проблема формування трудово'1 активност1 }ндкв!да мають в еучасних умовах особливо важливе прак-тичне I теоретичне значения.

В сучасшй В1тчизнян1й економхчнгй науц1 в1дсут^ спецхаль-ш працг, присвячен! комплексному вивченню трудовоУ активности . та механизму 11 п!двищення за умов переходу до ринково! еконошки. Нерозроблешсть Ц1С1 проблеми, нерозвинутхеть иових форм стимул га-ванна трудово'1 активность в1дсутшсть практичних рекомендаций з • IX використання зумовлхшть эзгостре.чня глибиннкх суперечностей, деформац1й у сусальному виробництвг.'

Р1зш аспекти названо? проблеми псе¡дали значне м!сце у сдаЬ» гов1й економ1чн!Я науц1 друго!' половши XIX - початку XX столфтя. Еволюц1я сучасно? еконсм1чно'1 думки в питаннх трудовой активност! представлена науковою с па дан но ¡о Н.Батюшкова, М.Вольського, Н.Кондратьева, С.Подолинського, С.Струмил1на, М.Тугай-Барановського, 1.Чангл1 та хн. У г.одальшому над ц!сю проблемою працювали Л.Абал-к!н, Г.Ареф"ев, А.Афошн, Д.Богиня, П.Вутч, М.Войейкова, Г.Ддат-ренко, Г.Дерев"янкж, А.Здравомислов, В.Кочикян, У.Палкхн, Ю.Пахо-мов, А.Ручка, В.Томашкевич, В.Черняк, А.Чухно, Ф.Щербак, В.Ядов, С.Ясин та хнш! дослхдники. Серед заруб1жних вчених вагомий внесок у вивчення дано! проблем и зробили Тейлор, Х.Хекхаузея, М.Вебер, Х.Керн, Е.Мейо, М.Шуман, Д.Макклелланд, Ф.Герцберг, В.Врум, Л.Портер, Е.Лоулер.

Деяка частина огтубл1кованих наукових праць наших економ!ст*в у минулсму кала у свохй основ! догматичн1 твердаення, як! не в!д-пов1дали реальности а практичний досвхд у питанн! п!двитдення тру-дово! активност! не може бути повн!стю прийнятним за сучасних умов.

Актуальшсть проблеми п^двгсаення трудово! активности П теоретична та практична зтачуа1сть, недостатней ступть розробленос-<р) стосовно до сучасного стану еконсшчно1 системи УкраТни, висо-ФРИЗ ступ!нь дискусхйност* визнрчили виб!р теми дисертаф йного доел 1дження та зумовили Зого предмет, мету 1 завдання.

Предметом досл!джекня е система еконошчних, соцхальних I ¡5 оц 1 а л ьно-е к он ом I чни х зв"язк!в та вхдносин, що виникають у сучас-трудов¿Я Д1яльност1 роб1тник1в. Як об"ект дослхдження виступа-рть п1дприемство та }нш! господарськ! оданиц!,а також 1ндав|д.

Мета й завдання дисертац!йного досл!Дження; на дставх ана-Л1зу в1тчизняно! та св1товоТ еконешчно)' спадщини визначити кате-

гор:альний статус трудово!' активности розкрити II шсце та роль в економ!чнхй систем!, провести систематизацгю основних вид!в та форм, виявити найпргоритеткш! напрямки розвитку в умовах переходу до ринковоТ економ!ки, розробити мотивацШшй мехашзм 11 п!двищення.

На п!дстав1 цього в дисертац!йному досл!дкенн! визначено так! завдання:

- розкрити недостатньо вивчеш аспекта сут: категорИ' "тру-дова активн1сть", визначити к!лыс!сн! та як1сн1 характеристики трудово! активност! у сфер! функц1онування сучасно5Ё еконсшки;

- досл!дити об"сктавн! та суб"ективн! причини ыотивацП еко-ноы!чно! повед!нки ро5!тник:в;

- на основ1 критично? оц!нки ! систематизацН покере дшх уяв-ленъ про сутн!сть, зм1ст ! зв"язки трудово!' активности з !ншими категор!ями виявити факт ори форму вання трудово'! активност! в умовах переходу до ринку;

- проанал!зувати основн! формк стимулювання трудово! активност! шляхом вичленення нових елемент1в, зумовлених сучасними принципами господарювання.

Методолог!чнов та теоретичною основою дисертащйного дослгд-ження стали прац! класик!в екошаично!" науки, широке коло спеща-льно! л!тератури з дано! проблематики, а також документа I мате-р!али Верховно!' Ради 8 Кабшету М!н1стр1в Укра1ни.

1нФормац!йКУ базу досл1дження складавть реальм процеси та взаемозв"язки, що характеризують динам1ку трудово!" активност! за умов формузання ринкових в!дносин у в!тчизнян!й економхц! Укра'!-ни та в окремих п!дприемствах, фахтичц1 матер^али, опубл!коваш в моиограф!ях та пер!одичн!й прес!, офщ!йн! матер1али ЬИшстерства

статистики Украсил, результата проведение дисертантом соцхальних досл!джень.

Наукова новизна ,дисертац!йного досл!дження палягае в системному анал1з1 трудово! активное?! в умовах переходу до економ1ки ринкового типу, зокрема:

- дано ориг!нальне трактування трудсчо! активности як эага-льноеконом1чно'1 категорП, притаманно! сусп1льствам, де в{деутн1й позаеконом!чшй примус; встановлено залеяэисть якхсного стану тру-допо1 активност! вхд об"ективних та суб"ективних фа#тор1в; введено пор1вняльн! ступенх трудово! вктивност1 на грунт! розробленох автором модел1 трудово! активности а експертного аналхзу;

- запропоновано методику визначення коеф!ц1 снту трудово!' активност! рсб!тника;

- визначено зм^т, основн1 елементи Я структуру мотивац*Яно~ го механизму п!двищення трудово! активност1 з урахуванням форму-вання господа рчих потреб» з удосконаленням розподхльчих в1даосин

1 форм орган1зац1! прац1 в умовах становления багатоман*тност! форм власност! та переходу до ринку;

- обгрунтовано методолог1чний принцип виявяення .соцхально-економ!чних результате трудово! активност! через зворотшй зв"я-эок категор!й потреби-цШ-1нтереси-сткмули-трудова активн!сть. Показано, що досягнутий в прочее! трудово! д!яльност! результат знаходить свос вираження в задовеленнх потреб, слугус джерелом наступних Д1Й í нових потреб людини, а такох !! соц!ального за-хисту в умовах становления ринку;

- обгрунтовано зв"язки м!ж процесш перетворення власност! а п1двищенням трудно! вктивност!» зробяено висновки щодо розтирення можливостей для дП фактор!в ефективност! гграц* при форму ваши рин-

коао? еконш!ки э р!зними формами власност!;

- розроблено мехатзм ув"язувания оплати прац! колектив1в структурних п!дрозд{д1в з Ухн1ы внеском у кшцевх результати робота п!дприсмства.

Теоретичне та практичне значения проведеного дисертац!йного досл!даення полягае в розробд! науково-практичних основ формуван-ня трудовоУ активност! в умовах переходу до економ!ки ринкового типу. Висновки дисертанта ыожуть бути використан! у виробнич^ практиц!, в такок у подалыпому досл!джекн1 проблей трудовоУ активное1^« при розробц1 практичних рекомендац!й щодо УУ стимулювання. Наприклад, можна застосувати у практицх запропоновану формулу виз-начення величина трудового доходу роб!тника за безтарифно! систе-ми оплати прац! на основа коеф!ц!снта трудовоУ активност!.

Теоретичн! положения дисертацИ також можуть бути використа-н! в ряд! тем навчального курсу еконсм!чноУ теор!У з проблем лвди-ни в систем! сусп!льного виробництва, а також у лекцхйно-пропаган-диотськ1й роботх.

Апробац!я дисертац!?. Основн! положения й рекоыендацН дисер-тац!У було впровадкено у практику управлхння трудовою актившетв на окремих п!дприемствах.м.Запор!*жя, обговорено на заседаниях методолог!чних сем1нар1в кафедри економ!чно! теор!У та господарсь-коУ практики КиУвського ун!верситету !м.Т.Г.Шевченка. Основн! положения та висновки прац} представлено у 3 публхкацхях загальним обеягом 1,4 д.а.

Загальний задум та лог!ка досл!даення визначили структуру науково! прац!«

Структура робота.

Вступ .........................................................

Глава I. Трудова актившсть у систем! еконсшчних в г дн осин.....

1.1. Екон£м1чн! оснсбк форму вання трудово!' активностх.....

1.2. Мотивация трудово! активности .......................

Глава 2. Основш напрямки формування трудивс!' активности у пере-

х1дний перход.........................................

2.1. Вплив на трудову актившсть форм власностх та ринко-вих форм господарювання .............................

2.2. Удосконалення системи розподхлу доход!в як фактор ыотквацП трудово!' д!яяьностх .......................

2.3. Зумовлен1сть трудово!' активностх эмхстом й умовами прац! ...............................................

Висновки.......................................................

Список використаних даерел та лхтератури......................

2. ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ даСЕРТЩ*ШС1 РОБСТИ

Трудова активн!сть як загальноеконом!чна категор!я в даному досл!дясенн! приймаеться за базову та розглядаеться як в!дносини м!д суб"ектами сусального виробництва з приводу наЗб!льоо! реа-л!зацП здатност! до пращ шляхом подолання вс1х форм в!дчуження прац! та вдосконалення в!дносин розпод!лу. Трудова активн!сть як властив!сть суб"екта й характеристика його дхяльно! визначеностх зуыоадоеться зм!стсм та сусп1льноо формой пращ. Визначений пхд-х!д до досл!дження процесу трудово? активностх випливас з подв!й-но'х рол! лвдини в сусп!льно-перетворн!й дхяльност! - як особистого фактора виробництва ! як суб"екта виробничих вхдносин. Змхст сус-п!льно! прац! аумоалюе реал!зац!в зд!бностей суб'екта трудовох д!яльносу! як особистого фактора виробництва» де трудову активы!-

сть. представлено з боку суспхльно-еконсшчного змхсту незалежно в!д сусп1льно!' форми працх. I навпаки, суслхльна форма прац1 зу-мовигое трудову актавн!сть суб"ектхв з позицП 1снуючох системи виробничнх вхдносин. Виробничх в!дносини справляють певний вплив на трудову активнхсть через цгльову спрямованхсть I характер ор-ган1зац1! прац1 та виробництва» формування в робхтника його вар-т!сних ор!снтац1й, усвхдомлення мхсця в суспхльному виробництвх, систем! потреб та 1нтерес1в.

На думку автора, трудова актившсть притаманна субъектам д!яльност1 тих сусп1льно-економ!чнюс формащй, де вхдсутшй поза-економ1чний примус до пращ. Але можливостх реалхзаци трудовох активност! лодини в р1зних формащях здхйснюються залежно вхд характеру наявних сустльних в1дносин, ступеня оволодхння людьми законами природа, темпхв хсторичного прогресу.

Трудова активнхсть мае власний еконоьичиий зм1ст х складае-ться з певних елемент!в /економхчних в!дносин/, що в1Дтворюються, збагачуються 1 утворюють у сво'хй сукупностх Н структуру. Трудова активн!сть зд!йснюсться через конкретн1 форми II виявлення в господа рськсцу житт! сусп!льства. •,Виробничо-квал1ф1кацхйна*', "сусально-виробнича", "творча" форми активност! - це самост!йнх еко-ном!чн1 категорП. Одначе видхлення хх як системотворчих елемен-т!в трудово! активност! прац!вниххв в об"ективно зумовлен!й пос-л!довност1 з урахуванням зростапчоХ складност! кожного наступно-го елементу та !хк!х функц! ональних звйязк1в мхж собою дозволило автору охарактеризувати економ1чний зм!ст трудовох активностх. II елементи, каши системну якхсть, виступають як частине одного целого tp отже, утворюють складн1шу економ!чну категор1ю.

Теоретично 1 практично важливим та метод олоМчно складним е

завданнк оцймти рхвенъ трудовоУ активност! прац1внмк!в. Несбх!д-н1сть объективно! оц!нки р!вня трудово! активност! окремих прац!в-киктв чи виробничих колектиахв виникас, з одного боку, при знахед-женн! резервов зрсстання продуктивное^ прац!, э другого - при розробленн! ряду теоретичних питань, без виршення яких неможливо эд1йснита наукове керування працев.

На сучаснсму рхвт розвитку досдхдкень у галуэ! трудово!.активност! не видаеться поки що за можливе знайти сдиний штегрую-чий показник, тему оц!нювати Л мсаша тхльки за сукугтн!стю вехх показник!в. На основ! клесиф!кацП показникгв трудово! активност!« експертних оц!нок та соц!олог!чних опитувань, проведених на 5 пхд-приемствах м.Запор!жжя у 1991-1992 рр.» автор роэробила "Методику оц!нки трудсво! активное»!" та виэначила Н як!сн1 р!вн!. За Ще» методикою проведено атестац!п трудово! активност! на цих п!дприеы-ствах ! встановлено, шо висока трудова активн!сть притаманна 21,&& вс!х атестоааних, середня - 52,8$ ! низькя - 25,7,?. Як св)дчат* дан!» резерв» эростання ефективност! пращ на основ! п!двищення трудово! активност! велик!.

У ход! дослхдження автор зробила системно-структурний анал!з факторхв, що впливають на трудову активн!сть» ! дану систему фаж-тор!в використовувала при аналхз! резерв!в п!двищення трудово! активност! на обстежених п!дприсмствах, а тако* при розробц! конк-ретних орган!зац!йно-техн!чних заход!в, що забезпечуоть !! зростлн-ня.

Завдяки впливу на фактори» що забезпечуоть розвиток того чж !ншого р!вня трудово! активност!» стае можливим керувани* -трудовое д!яяьн!ств лоддаг, яке дав позитивн! результата, коли грунтустьс* на п!знанн! потреб та мотив!в трудово! активност!. Механ!зм мотива- :

I - 12 - .

цН.трудово! активност! автор розглядае на {ндив!дуальному ргвш. йога визначено як складний особистгсно-обгрунтовзний стхйкий акт спонукання до певно1 поведхнки, що грунтуеться на необххдчост1 задовояення т1сг чи iншo'f потреби вхдповгдно до внутргашх та зов-н!шн!х стимулюючих умов у процес1 цхе¥ дхяльност1.

У реферован1й прац* трудова мотивац!я дослхджувалася в мехах соц!ально-демог раф 1 чно та профес 1 йно-квал 1ф1 кац! йноI структур з урахуванням варт!снох орхентацхI працхвникгв. Автор досл1-дила дв! групи фактор1в, п1д впливом яких формусться мотивац1я: вчутр^тн!» пов*язан1 з власне трудовою дхяльн1сгю /змхст пращ, усв!домлення власних досягнень, визнання !х оточенням, прагнення до просування на служб!» почуття вгдповхдальность самореалхзащя у прац|/, тобто пряма мотивац!я, та зовнхшн1 - т!, що знаходяться поза мехами прац1 як таког /организация та метода керування кадрами» стиль керування» компетентность кер1вникхв, психологхчний юп-мат, софально-грошова винагорода, сусп1льний та профес1йний статуса, гарантован!сть эбереження робочого м1сця/ - поб1чна мотивация. Результата виб!ркового анкетного опитування, проведеного автором у 1991-1992 рр., п1дтвердили, що п!д впливом державнох мо-ноподН в!дбулась деформащя системи вартостей, що вплинула ка трудову *отивац1ю. Ще Маслоу дов!в, що вящий р!вень потреб - у сакореал!зацН» самоактуал!зацП - може стати мотивом поведхнки лише у випадку, коли задоволено потреби нижчого порядку. У випад-ку конфя!кту м!ж потребами р!зних 1ерарх!чних р1внхв перемагае потреба нижчого порядку. Аналхэ анкетного опитування подтвердив хдаа закон. Нин!, коли значно понизився р!вень життя усхх верств населения, посилилось ставлення до прад! як до засобу досягнення матер!альних благ» в!дбулося зрушення в структур! мотив1в у бхк

внганхх результатов трудово! д1яльностг: р!вень оплати прац! 8:1/, забезпечешсть соц!альнкми благами /48,4%/, умови Досту-до спожизчих ресурсIв /37,5л/ х тли. У той же час внутрхшн! зультати трудовох дхяльност! - моральне ] творче задовсшеиня д прац! /У7%/, усв!домлення сусгильно! значущост! працх /17,3%/+ дповхдальнхсть за прийняття рхшень у галуз! соц!альнотрудових .дносин /19,9«/ тощо - послабили ев1й вплив на прац!вника.

Аналхз емпхричного материалу показав, що !нтенсивн!сть тру-звих мотивх в змшюеться залежно в!д типолог!чних груп прац!вни-1в, видхлених за р!внем трудово"! активное^ /див. таблиц» I/.

Таблиця I. Структури та р!вн! трудовоТ мстивацх!

залежно в1д трудово! аятивност! /%/

зтивац!я В!дстаюч! Ретельн! 1н!ц!ативн!

зтер!альна 57,5 Ъ3,3 48,И

амореал!зацН 30,8 36,1 37,5

Як видно з таблиц!, сьогодн! матер!альна мотивацхя значков !роп переважас у вс!х типолог!чних трупах, тему !снують резерв» I п!двищення. Отже, перед сусп!льством стоГть завдання створити акий механ!зм управл!ння, який враховував би власн! !нтереси й ;!л! працхвника, життевх ц!нностх й установки та не эводив би йо-о мотивац!» лише до страху перед безробхттям 1 бажання придбатя ;комога б!льше споживчих товар!в. У результат! на еиробництв1 "являться прац!вники, як!» керувчисъ власною мотивац!ев, без аов-ишнього примусу будуть досягати високих показник!в у прац!.' (вичайно, це можливо т!льки в тему випадку, коли эадовслено пер-шнн! потреби прац!вника, наявна висока культура виробництва та

створено йеобххднх уыови дая такого самоврядування. Дя хдея воображав пхдвищення потреб вхд нижчого рхвня у високха оплатх, беэ-печиостг робхт, соцхальних гарант1ях, як1 потрхбно задовольнити, до вищого /у самовдосконаленш, самоствердкенн1, самоактуалхза-

Людана, мотивация правд якох' грунтусться на задоводеннх ви-щих потреб» б1иьше схильна до самоврядування. Сучасне виробництво в1дчувае потребу в "самокерованих" працхвнияах ус1х рхвшв. Однх-ею з умов появи таких працхвникхв е вдосконалення в1дносин влас-нос« та посилення господарськоУ мотивацх % тяхт роздержавлення та приватизвцхI.

Приватизация на Украшг - це не просто змша форм власност1, це скор1ше комплексна соцхальна та економхчна трансформаЩя» в результат» якох належить вирхтити два основах питания ринковоТг реформа: створеннл механизму мотивацх! високоефективнох працх та розборократизац11 д!счо1 системи упровлхння виробництво*. На. думку дисертанта» це цхлком справедливо для малого сектора еконсмхки /дрхбнотоварного виробництва та послуг/, де результата небагатьож працюючих наближаються до результатхв виробництва. Тим-то поява зац1кааяених у позитивних результатах виробництва ос1б - власни-к1в эасобхв виробництва - оэначатиме х можливхсть систематично оцшввати та стимулювати працю безпосереднхх виробник{в. Тобто у малоцу ceктopi економхки е вех передумови для безпосереднього створення мотивац1йного механизму пхдвтаення трудова! активностх. Управлхння трудовою активн1стю тут мае базуватися на ув"язуванн* зарплата хз затратами робочого часу на сувор!й нормативной базК

Що стосуеться реформування великих та середкЬг п!дприемств, то тут» на нашу думку» ефективним заходом в наЗближчиЗ час було б эапровадкення ново! правовой системи слравжньо! державно! влас-

нсст! на основ! корпоратиэащI доти, доки не эдхйснихься передача власност! В1д держави до приватних власникхв. Цей процес кор-поратиэащ"! /комерц!ал!звц!!'/ пол яга с в нега иному перетворенн! всхх державних пхдприемств на акцхснерн! компаш I, де фонд державного майна е единим акционером, та в призначенш директор!в ззовн:, хоч не треба спод!ватися, що заснування справжньо!' форма державно! власност!, тим б!льше у сусп!льств! без значного приватного сектора, великою мхрою пол!гшить функцхонування п!дприем-ств. Але все-таки це вже буде перший крок на шляху до передач! контролю приватним акц!онерам, як! у взаемноконкурентнсму середо-визи намагатимуться максимально зб!льшити доходи в!д !нвестец!й.

Корпоративна власн!сть виступае в сучасному св!т! як най-про'гресивнша форма власност!, характерна тим, що, з одного боку, збер!гае все позитивне, що несе в соб! приватна власшсть, з другого - долае обмеженост! останньо!'. У структур! корпорац!! приватна власшсть збер!гае себе лише як оридичниа !нститут володхння. -Водночас вона заперечус себе економ!чно, оск!льки реал!зуеться через б!льш зр!л! - ксшективн! - форми господарювання. У Лицевому пхдсумку в!дбувасться процес обернення найманого прац!вника на сшввласника засоб!в виробництва, досягаеться тотожн!сть прац! та власност:, тобто прац:вник за сво!м статусом стае працюючик вяас-ником.

У сучасних умовах на великих ! середн!х гидприемствах, основою яких е колективне господарювання /срендш, акц!онерн! та 1н./, а також на державних п!дприемствах питания формування трудово! ак-тивност!, на думку автора, можуть вир!шитися в першу чергу шлях« удосконалення самоврядування та управл!ння на жорстк!й нормативной основх та завдяки удосконалення в!даосин розпод!лу. Тут само- .

врядуваш виступае як сощальна форма реал!зац1I власностх, ¿н-тересхв ус1х соцхадьних протаркхв та груп трудящих, Звхдси, не-обх!дда створити новий механизм виробничого самоврядування трудо-вих колективхв за умов ринкових в!цчосин. 3 огляду на це в дисср-тацН аналхзуються реально !снушх моделI самоврядування, а такси пропонусться власна модель, за основу якох покладено так! чинни-ки: захист в!д некомпетентное^ "широко"! демократ!х", що важливо в умовах складного виробництва й маркетингу, та опосередкований вплив через ланцюг жорстко пов"язаних ланок, що с значно ефектив-н!шим в!д ефемерного, хоч ! безпосереднього, впливу через загаль-н! вибори.

Проблеми упрашйння автор розглядае» виходячи з двох принци-п!в. Перший - це органхчне поеднання цхльового та мотивац!йного аспекту управл!ння працею на баз! затрат робочого часу. За даним принципом в единому технолог!чному ланцюгу поеднуються взаемодГх п!дрозд1л!в ! прац!вник1в за схемою "виробник - споживач*. Тобто ринков1 вхдносини можуть вводитися на рхвш п!дроздхл!в а окремих прац!вник!в, де виконавець попередньо! операцГх с виробником, а виконавець наступиох - споживачем. Другий принцип - це соцхальне управл1ння працею, що розглядае поведхнку особи в колектив! як найсуттев!ше дасерело,!нформацП та можливхсть суворо флеспрямо-ваного впливу на кожного ¿ндивхда. Гаяовне завдання при цьому полягае в необх!дностх викликати довхру до оц1нки з боку оц!нюва-них, у тему числ! вхляхом залучення хх до формувапня та об"ектив1-зац!'х' параметр!в оцхнки, а також Гх виксристання як !нструменту визначення розм!р1в заробхтнох платн!. Розроблену автором методику визначення тако'1 оц!нки - коефхц!снта трудовох активности було запроваджено в окремих п!дрозд!лах обстежених п!дприемств.

Переход вхд адмш1стративно~командноУ системи господарювання до багатоукладно!' ринковоУ економхки потребуе нових п!ДХ0Д1В до з1дносин розподхлу. Процеси роздержавлення та приватизацН повин-Hi покхнчити з iflü3icD, начебто Bei робхтники - власники засоб!» виробництва. У пранислово розвинутих кра'шах б1льше 80,5 активного населения - найманх робхтнкки, й головним стимулом пгдвищення Ух-Hbo'i трудовоУ активност! е заробхтна платня, величина яко! визна-чаеться як поххдна сукупност1 сощально-економхчних чинник!в. Са-ме останнх впливають на заробхток i можуть бути под!лен! на дв! групи: Ti, що належать до макроеконом!ки, i Ti, що належать до MiKpoeKOHOMiKH. Пхд д!ею процесхв, ¡до в1дбуваються на макроеконо-Mi4HOMy piBHi, в основному формуеться р1вень середньоУ заробхтно! платн! в Kpami. Визначення ж po3Mipy 3apo6iTHoi платнх окремого найманого роб1тника неможливе без аналхзу чинникхв, що дхеть на мхкроеконсшчному piBHi.

В основу сучаснох реформи оплати прац! можуть бути покладен1 так! теоретичн1 положения: по-перше, оплата пращ виступае в едно-ст! вхдносин сфери безпосереднього виробництва i вХдносин обм!ну робочоУ сили; по-друге, суть оплати працх виражаеться.через "uip-ну" модель - взасмозв"язок мхри прац!, м!ри винагороди за прада. I м1ри споасивання; по-трете, оплата пращ в умовах ринковоУ еконо-м!ки взаемопов"язана з !ншими формами доход1в, насамперед !з доходом в1д власност1.

Зароб1тна платня повинна виводитися не т!льки з вартост! /ц!ни/ робочох сили й р!зноман1 тних фактор!в, що на не! впливаоть в сучасних умовах, але й 1з процесу виробництва, де споживаеться робоча сила i створоеться продукт-товар; таким чином мохна вир!ши-ти проблему особистого ыатер!ального зац!кавлення роб!тник1в у до-сягненн! високих к!нцевих результатхв npaqi. Зведення ж оплати

праф лкие до вартост1 /цхни/ робочох сили в!дривае першу в:д сфери виробництва, ходу 1 результатов процесу працО.

У сфер! виробництва в1дносини оплати прац! виявляються через систеии розподхлу эаробхтно! платн1.

На думку автора, поряд хз традицОйними системами зароб1тно) пяатн1, за яких праця робхтншив оплачусться з роэрахунку кхль-костх в!дпрахц>оваких годин чи обсягу продукцх х, а службовцхв -за твердими розцОнками, варто активно застосовувати р!зн1 варха* та 1ндив1дуальноУ заробОтно'х платн1. За хх основу покладено оцх^ ку прац! кожного роб!тника, його особистого внеску, творчо! Ш-цОативи, почуття в1дповгдальност1 за доручену справу. В результа т1 склався б тхснший зв"язок м!ж рхвнем оплати прац1 та трудовс активнОстю робхтника. Аналхзуючи як1сний та к1льк:сний аспекти эароб1тнох платы!, автор вважае, ¡до визначення П розмОрОв мае грунтуватися на оцшцх особистого внеску, визначеного р!эними показниками» як! характеризуоть тО чи 1нш дхлов! риси прац{вни-ка, наприклад, квал1ф1кац1сю4. стажем пращ, наявнхстю сумхжних спец!альностей, дисципл1нованхстю» хнщОативнхстю, участв в рац1 налОзацП, винаххдництвО та Он. Широке коло цих показникОв автор використовувала при визначенн! коеф1ц1ента трудовох активност! у розробленОй методицО ощнки трудово! активностх.

Дисертант пропонуе власну формулу визначення хндие!дуально! заробОтно! платн! при використаннх безтарифно'1 системи оплати, щ грунтуеться на використаннх коефхцхентхв квал1ф1кацхйного рхвня та трудово* активном!:

Ко0 « К* * Ктр.аЛ П/

К0| - коеф1ц1ент оплати працО 1-го робОтника;

- квал!ф1кац1йний коеф!ц1ент 1-го роб1тника{

КТр а ^ - коефхцхснт трудово! активност! цього работника, де

= ^

1

з^ - зароб!тна платня !-го робхтника у часовому штервал! J; м*и*мальний розмгр зароб1тно! плати1 у Л -му перход!.

У формул! /I/ врзховуеться вгдносна продукгившсть кожного роб!тника у з!ставденн! з продуктивности !нших роб!тншпв пхд-» приемства чи п!дроздхлу /К|/ за минулий пер!од I трудова актив-теть /КТр а поточного гер!оду. Розм!р заробхтноТ платн! виз-начатиметься за формулою:

3. = Упл.б.т . Ко! /3/

1 £ Ко! •

На безтарифну систему оплати пращ можна перевести ! прац!в-ник!в адмШстративно-функцхснальних п!дрозд!л!в, а також прац!в-ник!в допом!жних цех!в та 1ТР.

3 ^з.пл.б.т . Ко! . Т1 /4/

4 " ¿Ко! . Т{

Автор вважас, цо под!бний спос!б визначення зароб!тно! пла-тн! можна застосовувати на пхдприемствах будь-якох форми влас-ност!.

Поряд !з доходом, отримуванкм роб!тниясм за свою працю, а ринков!й економщ! !снуе дох!д, отримуваний за волод!ння вяаснхстп. При визначеннх принцип!в розподхлу дохсд!в серед власник!в ц!нних папер1в'сл1Д виходити з необх!дност! забезпечення максимально! мслливостг актив!зацГх трудово! /виконавчох та управлшськох/ дх~ яльност! член!в трудових колективхв. У цьаму аспект! видаеться доц!льним зам!сть практикованого тепер розпод!лу доход!в за п!д-сумками фшансового року використовувати щоквартальну сплату ди-

в1денд!в, як це практикуеться в акфонерних компан!ях кап1тал1с~ тичного св!ту. Щоквартальне оголошення фшансових звхтгв та роз-под!л доходгв дозволяють пайовикам оперативнее реагувати на об-ставини, що утруднювть нормальну д1яльшсть пхдприемств.

У процео! досл!даення проблем та вивчення праць зах1днкх теоретик!в наукового менеджменту* дисертант д}йшов висновку, що вдосконалення вхдносин вдасност1 та роэпод1лу, створення конку-рентноздатного ринкового середовища е необх1дниьш умовами п!дви~ щення трудово! активности Робхтники каттал!стичних краУн пра-цгаоть за умов багатоукладно1' ринковох еконсшки, де вченх уже по-над стор!ччя намагаються розв"язати питания пхдвюцення трудовох активност! /Ф.Тейлор, Е.Мейо, Д.МаМОхелланд, В.Врум, Л.Портер, Е.Лоулер та 1н./, але спроыоглися на це лише частково. Автор вва-жае, що при наявност1 необххдних умов наступним кроком п1двищення трудово* активност! буде формування пртреби у пращ. Розвиток потреби у прац! виступае сощальною передумовою досягнення вищох продуктивност! та ефективностх прац!. Реально представлена та пов-ноц!нно задоволена потреба у пращ становить соцхальну основу зростання ефективност1 прац!. У даному випадку йдеться про так зване стимулювання працх працес, тобто стимулювання перспективами участ! у творчсму процес! прац{.

3 точки зору безперечну перевагу мае праця як потреба пор!вняно э працею як засобсм до життя, тобто працео за зовн!шньос необх1дн!стю. Праця як життевий засхб неначе опосередковуе зв"я-зок м!ж зростанням продуктивност! й ефективност! прац! та:реал!за-

* Див.: Г.Емерсон. Двенадцать принципов производительности. -М.: Экономика. - 1972. - 122 е.; С.Паркинсон. Закон Паркинсона. -М.: Панорама. - 1У92. - 64 е.; Х.Хекхаузен. Мотивашя и деятельность. - М.: Педагогика, - 1986. - 392 е.: М.Мескон. М.Альберт, Ф.Федоурге. Основы менеджмента. - Ы.: "Дело". - ¡993. - 700 с.

щею принципу материального защканденкя. Зрсстання продуктивнос-т! прац! та пхдви'дення 11 ефективностх стимул статье я эовнхшнхми для людини факторами. ЗбоУ в систем! зовттнього сткмулювання за-кономгрно ведуть до паджня трудовоУ антивностх, зниженкя продук-тивностх пращ.

Цхлкш хнау картину спостер1гаемо тодх, коли праця с потребою життя» чо спосередковуе залежнхеть мхж зисокопродуктивною працею та внутршньою потребою людини у пращ. Тут високопродук-тивна праця виступае безпосередньсв метою виробника, оскхлъки в ТУ процесс реал!зуються та розвиваються здхбнос?! особи. Таку працю вже не стимулюють зовншнх фактори, бо вона мктить стимула. для свого здхйснення в самхй соб1, а П ефективнгсть розгля-даеться як безпосередня властивхсть. У сучасних умовах переважне значения прац! як засобу до життя робить необххдним не лиае вико-ристання стимул!в, до грунтуаться на принцип! материального за-щкавлоння, але й ствсрення ссновних умов для формування потреб у працх.

Формування потреби у пращ слхд печкнати з г. х движения зм!с-ту та пол1гшзння умов й ерганхзац; I пращ. Змхст працх впливае на трудову активность з двох сгорхн. Насамперед мехащэащя пра-ц1, прогресивна технолог!я, передова органхзащя виробництва та пращ забезпечують умови для полхпшекня якост! продукщУ, рацхона-льного використання робочого часу, хнтеноифххащ У трудового про-цесу. Крхм того, полепауючи й урхэноманхтнюючи працю, вимагавть вхд роб!тника эначно вилох квалхфхкац!У, самостхйностх й творчос-тх, а на його емоцхйну сферу впливають через пхдвищення задсвс-лення в!д працх. Де у свои чергу викяикае зростання штенсивностх пращ, актквне впровадаення передових метод!в I прийсшв, рац!о-

- га -

нал^не використання устаткування, матер!ал!в, розвиток ращона-лхзаторства й новаторства, прийняття напружеиих 1вдив1дуальних та колективних зобовиязань. В1д орган!зац!! пращ залежать посд-нання основних I допомщних операций, темп, ритм й хнтенсившсть прац!, характер використання робочого часу, рхвень складност1 та можливост! сум^ення професгй, р!зноманхтн!сть роботи I можлив!-сть виявлоння хшщативи, твсрчост!, колектив1зму у прац!, тобто все те, !Д0 забезпечуе розвиток робочо! с или особи в трудовому процес1.

Умови пращ це с сукупшсть фактор!в виробничого середовища, як! впливають на працездатн!сть х эдоров"я людини, сприяють формуванню позитивних емоц!й у процес! пращ. Зм!ст, умови та орга-нхзащя прац! тхсно пов"язан1 мхж собою. Чим менше праця захоп-люс робтшка сво'ш зм!стом ! способом виконання, тим бхльше нер-вового напруження та уваги вона потребус. Несприятливх умови працх, як1 викликають зростання П штенсивност! за меж! сусщльно-нормального рхвня, негативно впливають на !!' як!сть, I навпаки, пIдвижения зм!сту Я орган!зацН працх, полхпшення умов трудового процесу сприяють формуванню у робхтника позитивного ставлення до прац!, формуванню трудово'! активность

Основн! положения дисертац!'! викладено в таких публ!кац1ях:

1. Активизация деятельности работников - существенное свойство соревнования в условиях интенсификации // Вопросы политической экономии: Респ. межвед. науч. сб. - 1990. - Вып.206 /в со-евт./ - С,8 п.л.

2. Вплив структурно! перебудови на формування промислового сектору ринку прац! // Деп. зб!рник "Структурно зрушення в народному господарств! Украхни при переход! до ринково! економхки.

№ 1993. - 0,4 д.а.

3. До питания приватиэецй' в Украш! та св!товий досв!д // Тези конференц} г "Еконсьпка Укра5'ни 1 свгтовий досв!дв. - 1зано-Франк1вськ, 1994. - 0,2 д.а.

Подписано я печати У- @Ч ^/УЗак. А' тир./гт размножено гщ шгстата'Ираины ""001Г