Государственный долг Великобритании. 70-90 годы тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Государственный долг Великобритании. 70-90 годы"

М1Н1СТЕРСТВ0 О С В I Т И У К Р А I И И кр!рс^кий Д^РДАВНЙЙ ЕК0Ю1ПЧНИЯ УНГВЕРСИТЕР

На правах рукопису

'ЧИРВА Натал1я Володииир1вна

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ВИШКОЕРИТАН11. .70-90 РОКИ

Спец1альн1сгь 08.00.10 - ф!канси, грошовий о.б!г I кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здооугтя паукового сгупеня кандидата економ1шшх наук

КИ1В - 1993

Дисертац}йна робота виконана на кафедр! ф!нанс!в Ки1'вського державного економ!чного . ун!верситету

Наукодий кер!вник - доктор економ!чних наук, профвсор

отогапнА в.-м.'- ^ ;

Оф!ц!йн! опоненти:

доктор економ!чних наук, головний науковий сп!вроб!тник 1нституту св!тово? економ!ки I м!жнародних в!дносин АН Укра'ши СГЕПАНЕНКО В.О.

кандидат економ!чних наук, доцент АРТИС Т.М.,

Пров1дна установа - УкраУрський !нститут м!ннародних в!дносин

при Ки'/вському ун1йерситет{ 1м. Т.Г.Шевченка, кафедра м!жнародних в!дносин

Захист дисертацН в!дбудеться "- 1 У ' 1993 року

годин! на зас!данн1 спец1ал1зорано'1 Ради Д.068.28.02 при КиТпському державному економ!чному ун!верситет! за адресов: 252057, м. Ки?в, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 214

3 дисертйц!ею можна ознайомитися у б!блГотец{ економ!чного уи!верситету.

Автореферат роз1слоно " ' 1993 року

•Вчений сгкретпр спец!г.л1аов.*1;ю'г' Г.оди, Кандидат екон<иФ;чих наук, ,

дгцент ' ' П.М.ОПЛРШ

I. ЗАГМЬНА X АР АКТ ЕРИ СТИК А Р0Б01И

АктуалыПсть теми дисертацН. Становления i розвиток рин-кових в!дпосин в УкраГШ передбачае глибоке вивченнл, узагаль-нення i викориотання багатого i р!зноман!гного досв!ду розвину-гих кра!н, в яких ринков! в!дносини пройили тривалу еволюцш. В багатоплановому спектр! ринкових виносин особливе и i с ц е пос!дають (¡¡¡наноово-кредигн! в1дносини, без яких сучасний ринок взагал1 немоиливий. Як складова частина багатогранних еконолч-' них вдаосин, вони об"ективно вбудовуютьоя в схладну структуру ринкових в!дпосин та ¡стотно вплнвають на II розвиток.

Одним з атрибут íb державних ф!нанс!в виступае державний кредит i, зокрема, дергавний борг, який е floro насл1дкоы i виступае вавдивим джерелоы фптпсування державних витрат. Тому досл!дження, що пов"язан! з основними принципами формування державного боргу i управл!ння ним тако! класично! кра1ни ринко-во! еконошки як Зеликобрнта1пя, являють для укра!ноько! еконо-MÍ4HO! науки не лише неоцшиме теоретична, але i, що особливо вазниво, велике практичне значения. Caue ця обсгавина i обумов-люе актуальность досл!дхення.

Об"ситом досл1д:гення с деркавний борг Великобриган!I. Ви-6ip Великобритан!I як Kpaíini, на приклад! яко! простереться розвиток державного боргу не е випадковим, а пов"язаний з тим, що буржуазна еволюцхя з прнтамашшми !¡1 ринковими механхзиашг у цiй icpaliií почалась значно paniue, ni* в шиих. Цей вибip обумовлюстьоя таком мо:елив!сгю викориотання досв1ду Великобри-Taiiil для становления ринкових в!дносин в УкраТн!. В гМсляво-енн!п icTopi! Англ i I пер i о.ди висх^дного розвитку чергувалися з далеко не крагдо.ш часами, коли економгка з аз на вал а економ!ч~ них криз I в1дбувалося падхння життевого р!вня населения. За цих у?/о в держава проводила певну ф!нансово-кредитну пол!тику, метою яко! було знайти ефективн! важел! впливу на руйн íbh! процеси, припинити пад!иня виробництва, досягти стаб 1лiaaqIT GKOHOMÍKH.

Методолог iчноп основой дисертац!йно1 роботи е метод теоре-тико-емп!ричного досл!д*ення, який передбачае анал!з I синтез, пор!вняльн1 характеристики процес!в ! явиц та !сторячяу аргументами. Досл!дхення проводиться вхд абстрактного до конкрог-

ного, в¡д загального до часткового. Виходячи з в!домого методо-лог1чного положения про те, що теоретичний анал1з може мата справу лише з тендешпями, в дисертацН робиться спроба на основ! тенденц1й, що склалися за 50-р1чний пер1од, визначити 1мов1рп1 масштаби зм!н динамга державного боргу Великобрига-н11, а також напр ямки його формування .5 принципи управл!ння ним.

Мета доел ужения полягае у виявленн! ооновних тенденц1й та специф!чних особливостей розвитку системи державного кредиту 1 управлшня державним боргом ВеликобританП. Досл1дження охоплюе период в 50 рок^в, починаючи з 1939 року, але особливо повно численн! проблемы державного боргу Ц1е1 кра!ни висв!т-люються за останн1 20 рок1в. Воно проводиться кргзь призму виявлення позитивного досв1ду, який в г 1й чи ¡нпнй м!рI може1 бути викориотаний при формуваши та розвитку вадповхдних ф1-нансово^кредитних шетитупв 1 проведенн! фшансово-кредитно! политики в умовах ринкового реформування еконо1пчно! системи УкраГни.

В1дпов1дно эаоначен!й мет! були визначен1 завдання дисер-тац!Иного досл!дження. Основниш з них е:

- виявлення на основ! офщШю! статистики та оригдальних джерел перевавдючих тевденщй в розвитку державного боргу ВеликобриганП, його сучасного масштабу I структуру

- анал!з основних принцип 1в формування державного боргу зазначено! кра1ни та управляя ним;

- з"ясування рол-1 Банку АнглII, як кредитора держави у формувшш! державного боргу;

- досл1дження Епливу державного боргу на грошовий об!г ВеликобританП}

виявлення позитивного досв!ду в управлЬш! дериавним боргом I в орган 1зац II- очадно! справи ц!е! кра1тш з точки зору його адаптацП до специфпших улов рипково! трансформацП економГки УкраТни.

У своему доел 1дассш11 диссртант спирався на численн! робо-ги росП:сы:ил 1 угра1псы:их вчепих, а такох вчених Всликобри-таиП, С!'!А ! Кападн, но прнспячсп! тпорстичшш 1 практичним аспектам РК0!10м1'яшх 1, п порпу чрргу, (Чнансого-кредитних и!^цос"и. Та::, п 1д час роботи над дис1ртац1'-'и бу.т пипчон! та

використан! прац1 А.Опта, Д.Р^кардо, Дж.Кейнса, Дг.Бьюкпгена, Х.Бр1теша, Х.Розена, Р.Майсгрейва, I.'.Фр¡диена, ¿¿Лернера. Серед праць вченпх Рос 11 та УкраТни за зазначеною проблематикою в першу чергу СЛ1Д назвати роботи А.В.АнI«¡па, 3.В.Атласа, М.Б.Бога-чевського, Б.Г.Болдирева, Е.в.Брегеля, Л.О.Дробоз¡но!, Л.М.Краса-в!ноТ, В.К.Ломак1на, 1.Х.Озерова, ¡.М.ОсадчоТ, М.1.Савлука, Г.П.Солюса, В.0.Степаненка, В.И.СуторипюТ, В.М.Федоренка, В.М.Федосова, Л.I.Фрея, В.П.Усоскша, и.С.Хес1на, Р.М.Ентова.

Гн^ормацIина база. НаЧваалнвшш методолог ¡чшш принципом доел¡доения бун принцип опори на факти, широкого використання статистичного I фактологйшого ма?ер1алу. Доел ¡д^еннл проводилось на основ I оригшалышх дирел - монографии та росШысих, украТнських I англ ¡¡¡сысих пер10дичних вндань, урядових документов, статисхичних цор^чншив 1 гюмхсячнпк¡в ВелнкобрптанП, р1з-них довинтив, гопо. Дисертанг виходив з того, що глибоке знания реальностей з досладкувано! проблеми равнозначно знанию самого предмета досл!дження.

Первинним натер1алои для дисертац! Иного дocл¡д)feння була виг-дання держаниях статистичких орган 1в ВеликобританП, ориНнальн! статистичн! з<Нрники ч1жнародних фп1ансово-кредитш1х орган1зац!Я, цо мають статус спец¡ал¡зованих установ ООН, а сане: Ланародно-го валютного Фонду г 'Пннародного банку реконструкцхГ га розвиг-ку, а також Органхзац!I еконоьичного сп ¡пробшшцгва I розвитку. В дисергацП використовуються такох додаткп до журналу "Св^хова екопомпга 1 и 1 ¿народи I л1днос1ши", но пидасться ¡нститутои з такою * назвоь РоЫисько! Академ! Т наук, бюлетенх шозссноТ комер-цШю! ¡1к;ор^ац1Г та додагки до них, ¡нвн пер10дичн1 та ¡нформа-ц ¡Ино-дов ¡дкоз I рнданпл.

Науковп нопнзна. У пауков¡л л¡тсрагурI Укра1ни нсмае годного специального доел ¡д:-ення на 1.;оиограг£ ¡чному чй дисертац ¡иному Р1ВН1, присплчсного дор:.-:ап:гоиу боргу ВеликобританП - краШ, в якI м теоретики розробяи проблем дертавного кредиту взагал! та державного боргу зокрема, нап1гь за захвдшми зразками, е най-б!льш глпСокнми, а практика упраплишя осташпм приносить адек-ватнип економптий ефект.

Иаукоиа иовиаяе »ксертац!Т полягас в тому, цо»

- впер:^е ч !1ау"оп!й окопом¡чн¡и лпэратурх УкраТни виконано специально доел ¡д:;;ештл *ер:..авного боргу Великобригап!!}

л-

- державний борг ВеликобриганН дослдауеться комплексно як складова частина загально! економ!чно! политики, у нерозрив-ному зв"язку з грошовою полíthkod, з Банком Англ i!j

- вперше в наш!й еконоы!чн1й л!тератур! доелвджуюгься питания ощадно! справи у ВелияобританП, як друго! за значениям, Шелл держпозик, форми державного кредиту.

Практична значения та апробахпя результат ¡в досл^цження. Практична значения дисертац1йно1 робот полягае в доол!джанн1 проблем розвигку державного боргу Великобритани, визначеши основних шлях!в управл1ння ниц i анал!31 найбыьи iiioBipimx тенденций ííoro еволюцП. Проведене дослЦження дало змогу зро-бити впеновок, по дераавний кредит i дертавний борг е вавдиви-t.ui вахолямн державного регулюванля ринкових вдаосин uiс! кра!ни i в тон se час висловити рад рекомендаций стосовно потливое г i Ix внкористашш в умовах переходу Укра!ни до ринку.

Ociioehí результат», методологí4hí та теоретнчи! положения, fio сформульован! в дпсертац!Шпй роботх, були використан1 в учбовому npoyeci в КиТвському державному економ^чноыу ун1верси-ieii п1д час читання лекц1й та проведения сем1нарських занять з курс i в "£1нанси" та "Ф!нанси i кредит". Ряд полотень дисерта-цП KDjcyib стати складовими елеиентаии ново! структура курсу "sinaiici!", що розроблветься, а такоас лягти в основу курсу "Державний кредит". • ■

Иатерхали даногр дослцяення, його висновки i узагальнення, великий фактолог i чний та статистичний imTepian представляють iHrepec для иаукових cniBpo6iTHHKÍB, що досл1джують проблеми м1жнародних ф1нансових i валютно-кредитних в ¡днос'нн заруб ¡кних icpaíii.

■ Основн! висновки та пропозицП, що мхстяться в дисертацхйий робот i,• допов¡дались пошукувачем на таких наукових конферешиях: "Теория 1 практика перебудови господарського механ1зму" (Ки!в, К1НГ, 1990 р!к)}

"Проблема*и1хнародних валютно-кредитних i ф!нансових в!дносин" (Иосква, Ш, 1990 p¡k).

'*атер1али дксертацП були викорисган! при розробцх науков-» цямя lüiItcbKoro дер-sarnoro еконмпчного университету бюдхетно! наукопо-досл!дно! тени "Формувашш фхпансових структур в умовах сгамг.л^нкя рннкового господарства i економ1чно1 иозалежност,!

УкраТни".

Структура дисертацН. Дисергац1йна робота складаеться 1з вотупу, трьох глав, заключения, списку л1гературних дхерел, до-датку.

2. ЗШСТ РОБОТИ

Коло досл1дгувшшх проблемдисертацII окреслено 1Г структурою. Виходячи з мети га эавдапь досл1джоння, в дисертецИ розглядамьоя три групи проблей.

Пержа група проблем пов"язана з роэвиткои теор!й дергав-ного кредиту. Передусхм доел ¡джуютьсл основн! теоретичн! положения з дано! проблеми, що м1стяться в працях A.Cuira i Д.Р1-кардо. Дал! розглядаеться розвиток 1х погляд1в у "Кап1гал1" К.Маркса, анал!зуегься теор!я "деф1цагного ф1нансування" Дх.Кейнса та його посл1довник!в, а гакож в1дповЦн1 концопцП сучасного неокланичного напрянку.

В епоху форуування економ1чно1 системи, для яко! притаыан» ним е панування ранкових виносин, у ВеликобританН з"явилаол наукова пкола, що вира^ала ¡нтереси молодого класу промислов-UiB i торгозц!в. Бона доел ¡джувала eicoiiot.tiчн 1 пЦвалинн, що необхадн! для фориування риш:у "вхлыго! конкуренцП" i "вольного пЦприемнпцтва". ¡i наяб1льи вхдошши представниками, HKi започаткувалл TcopiB державного кредиту, були Л.Ci.iiT i i.Pi-кардо. Вони розгл;щалн держали позики як антиципацию податк!в. В цЫоиу вони негативно ставились до державного кредиту i вва-жали за неоСх1дне пообазптись в!д тягаря державного боргу шляхом ¡юго Епкупу. Кшл! започатковапо принцип "здорових фп1анс1вп, який передбачае щор^чне обов"язкове збалансування бюджету, в!д-суппсть бюдхетних деф1циг1в i боргib. One, класична школа по-л1теконоы11 в Англ И заклала основн георМ дерхавних ф1нано!в, у тому числ! державного кредиту.

Марксистська теор!я державного кредиту виникла внасл1док розвитку теорП державного кредиту анипясько! класично! пол!г-е к он ом i I • Внесок К. Парке а полягав у тону, що в!н р озгл ядав'дер-давний кредит як ^орму руху позичкового кап1галу. Грош!, що держава боре в лоситсу, ¡идшчав 1£,.»аркс, витрачаиться нею на псвиробппч1 'дШ. Такпи зисновок Bin робить на пЦстав! анал1зу iciopil розвтгку 7ср..:а"ного боргу ВеликобританН, яка св1дчить,

с;о основною причиною випуску деркавних позик були военн! вит-рати. Нк вхдзначав К. Маркс, канцлера державно! скарбниц! нхяк не нояугь упорагися з "гелитенським чудовисысом, по зветься державним боргом ВеликобригшШ". При цьоцу непродуктивна ви-трати державних позик призводяхь до того, що "кап¡тал е спо-житим, виграченим деркавою. Bin б!льие не ¡снуе."

Каркс показуе ¡ррац!ональния характер обiry. цшних папе-piB, в ¡н в ¡дм ¡чае, що за своею суттю обл1гацП державних позик е формою ф[ктивного каП1Талу, тобто капиталу, який реально не ¡снуе. За його думкою державна обл!гац!я е наяг!ршою формою ф!ктивного кап1талу. JSep¡iaBH¡ обл5гацП утворюють ринок ц!нних nanepiB, як! е складовою частиною ринку позичкових кап!тал!в.

Ekohomí4h! Teopi! англЫського eKOHOMicia Дя.Кейнса появи-лиоя в пер!од наШльыого загострення npornp¡4 каП1тал1стичного виробництва, коли вадбувався новий виток Пого концентрацП ¡ централ¡зацП, з"явилися галуз! пр отелов ост i, як! потребувалн державно! пЦтркшш, а отке державного втручання i регулювання. Розвитокгфизи 1929-1933 рок i в показав, ¡до саморогулювання еко-houíkh пов"язано з колосальнш.ш вшрахами. Стало зрозум!ло, що дер-авне втручання в еконоц!ку е неминучий. Дж.Кевнс кригикував неокласик!в, як! виходили з обмеженого впливу держава на еконо-1.пку, що оаморегулюегьоя.

До розв"язання проблем економ!чно! р!внозаги Дж.Кейнс пдаодить з точки зору попиту. Bíh вводить поняття "ефектив--ного попиту", яке означав р!вновагу míe виробництвом ¡ споги-ванняи, мire доходами i заЧнят ¡стп. "Ефективний попит" е макро-еконои!чним показчиком, який т!сно пов"язаний з сукупним сусп:ль-ним продуктом, I е вираженим у грошов!й форм!. Таким чином, ви-х!дним моментом економ!чного анал!зу Дк.Кейнса виотупае попит, а тому-головне завдвния держави полягае у сприянн! п1дтримц! р'!вповаги Mist попитом i -пропозицию.

. • Заклавши Шдвалини антицикл!чно! reopi! фшанс!в, Дж.Кейнс приходить до висновку, що у paai недостач* податкових надход-аень для фптпеувашш деркавних витрат, уряд нояе вдагися до випуску позш;. Дерадвний кредит, таким чином, перетвориеться на один з метод ¡в державного регулювання. У сво!й робот! "Загальна теор!я зайнятосг!, проценту та грошей" Дж.Кейнс присвяхив цьоыу' питанию Нлыа редкий i написав з цього приводу: "3 Оагатьох пкпадках: орупго порвогугвгися lepuinou "впграти,'що фшансурть-

ся за допомогою позик", ... строго ка:::учи, осгшшс cjií,¡; Си розгл;.-датн як негативна заоцадження, але Д1лльн1сть деркавних орган ¡в не П1длягае впливу тих самих психолог^чних спонукань, hkí управ-ляють приватними заощадженнями. Танин чином, "витрати, !цо ф1нан-суються за допомогою позик" - зручне вираження для загального чистого приросту :заборгованост1 деркавних i (.псцевих органin влади незалевдо' в!д того, проводиться ц\ суми по рахунках каги-тальних вкладень чи г.нетупапть у форм) поточного бюджетного дегМциту. У перыому випадку впгратн, цо (¡.¡нансуптьсл за рахунок ■ позик, виявлявть свою дш у в ¡дпов ¡дноку розширеннi ¡нвесппий, а У другому - в зб1лыяешп cximbiioctí до с поливания". Саме ui рядки nisiiiuia поклали початок розвитку теорП "дефицитного фи нансування".

1дея про те, цо зростання державного боргу можна розгладати як фактор державного втручання з метою зб ¡льмння плат о с про мощного попиту привела до того, ■:о концепцГт "здорових i;¡iiiaHCiB" була П1ддана критицК P::hoi: позичковпх кап!тал1в став влкорисю-вуватися для досягкення "е' ективного попиту", покрмтя "дог; 1циту державного бюджету. На;;С1лы1 рразлнвпм положениям в reopi! Дж. Кейнса було посднання "дефицитного <; ¡нансування" та грошово! Teopil.

Ортодоксальнi neuncimmi рооглядавхь f-iuririricть держав-них бюджет ¡в як cae 16 регулигашгя еконошкн. Тик, амерпкансышй okohomíct Г.Дпщхольм зауважус, ">о глаенчне правило передбачало обов"язкоье збалансуваппя бюджету, згЦно з иовпм правилом, бюджет повинен зба'лансовуваг:! ei:ono:.!ii;y. Мота «¡локально! политики, пшие iн¡iiiiil амерш'.апський okohoüíct - У.Хеллор, полягае не в то., му, цоб збалансозунатп бюджет, а в тому, ноб збалансовувати економiку в циюму. Поел¡довники Дж,Кейнса пхддалц критиц! кла» сичнпй принцип "рдоровнх фМшнсхв". Яг. в1дзначав УДеллер, значна чазпша лодських та чатер^алышх ресурс ¡в кидасться на олтар фальшиво! концепцП "здорових ф inane i в

Один з поел¡ловнн;:¡в Дж.Кеинса - америкаисышй економ¡ст А.Лернор розвивас копцепцш подо наслш^в внутршнього i зов-ншнього боргу. В in вваяае, цо лкгю уряд поэичае грош i у своТх громад ян, то гаке :>ос,ов"язаннн буде називатися внутршйм боргом, весь тлгар япогэ згедо." ляде на нас ту ин i поколпшя. Члени май-бутнього сус1пльстпа будуть впгпй один одному. При погашенн!

3 - £¿<T9

- о -

боргу буде вЦбуватися перекачу вання "гроиових кошт ¡в в1д однхе! групп громадян до пшо1, а сане в!д тих громадян, хю не утримував оСлхгац!й до тих, хто 1х утримував. Зовс1м шза ситуация, в 1дмI — чав А.Лернер,складаеться, коли держава бере позику за кордоном- для фшансування сво!х поточних витрат. Зовн1шн1й борг, цо виникае за дих умов, лягае важкип тягарем на наступи 1 поколшня, ос кальки р1вень 1х споживання скорогигься;на величину, цо дор1внюе поэиц1 ¡нозешшх кредитор1в га вшратам по П обслуговуванню (оплата проценпв).

Неокласичний напрямок, який представляв соб! ринкову еконо-М1ку як автоматично функцхонуючу систему, панував в буржуазьпй еконоьичнхй науц! до 30-х рогЛв XX схорхччн, тобхо до появи кейн--с1анства. Побудова неокласикаыи свое! фхнансово! доктрини базува-лася на класичних принципах "здорових фшаисхв". Концепц!! представник!в ц!е1 сколи з 40-х рок^в- були внпснен! розвиткоы кейнс ¡анства.'Проте, не дивлячись на це згедапа школа посгШю розвпвалась. Зах!дн! еконоьпсги в!дм!чають,. цо з середини 50-х рок!в починае посилюватись вплив нескласицизиу. Б1Н пост!йно завоповуе пров!дн! позицП ! не лише в теорП, але I в економ1Ч-н 1й практиц!. 70-т1 роки - пер!од справкнього "неокласичного в!д~ родмння". Представники неокласичного напрямку ввааали дефщит-н!сть державного бюджету серйозною перешкодою на шляху стаб!льно-го розвитку економ!ки. Зростання бюджетного деф!циту, за !х думкою, призводить до. зростання державного боргу ! посилення • ¡нфляц!I, що негативно впливае не лише на економхчну ситуацию, . але 1 на загальний соц1альний розвиток суспхльства. В центр! досл!д*ень неокласик1в перебувае суб"ективний фактор, тобхо "еконоьична людина", II штересн та повед!нка при певних еконо-м!чинх умовах. Зокрема вони розглядають як реал!зуюгься його ¡нгервси I як змпшеться його економхчне становище за умов зростання державного боргу.-

■ • Такой треба п!дкреолити, цо сучасн! еконоьМчн! теор11 державного втручання в економПгу виходять з пр^ритету грошово! полшпш, увага до яко! була пов"яэана з шфляцШшми процесами, "Ю посклювались, ! утворенням значних-дер^вних борг!в. Взасмо-ап"япок дсрлавним боргом ! гроковою пол1тикою знаШнов най-б1льше в !,гобращения в працях вЦомого амориканського економ!ота,.' лауреата Нобел¡вевко! премИ - И.Фр!дмпна. Одним з найб!лып ц!-

кавих моиенпв в його працях була концетйя "тиьки векселя" i критика "юридичного обмеления процонишх ставок". Суть першо! полягае у покладешп В1дпов1дальноог1 за структуру боргу по строках погашения на Казначейство. Що стосуеться полшнси "юридичного обмеження зростання процентних ставок", го за думкою М.Фр^дмена, гака политика не ноге буги ефекгивною, бо пору-шуе процео ц1Ноутворення на грошовому I ф!нансовоиу ринках. Як« що одночасно проводиться пол1тика скорочення терм1н1в борг!в 1 регулювання проценгних ставок, то ц 1 дП будуть взаемосупереч-ливими. !.1.Фр1диен вважае, що продаж Центральним банкой цшних nanepiB комерцiйним банкам призводигь до íhiJviяцI Г,- продаж же ocraniiix корпорациям га население пас цв ripiai наслгдки, оск!ль-ки кожний долар Центрального банку пЦвищУе на дек1лька долар^в депозити юридичних та ф1эичних ociö.

Вадкидаючи позики як aaciö фптксування державшие витраг, Г.фрщмен проионус заходи, як i покращили б структуру 1снупчого боргу за строками, гпходячи з .¡ого аде! "тиьки векселя". 3 Hícb мехон, за лого думкой, леобхщно: випускагп ринков i держав-н! обл!гацП Т1льки в двох формах: короткострокових ц!иних nanepiB для заосзпочсшгя сезошшх погреб i помIpiiо довгостроковнх в обмежсних poouipaxj продаваги u¡ папери з регулярнлми ¡нтервала-ми1 г'отижнево або ":он1слчио, п;о буде сприяти поре творении боргу в сталип i персдбачуваний фактор на ринкуj продаж uíhhiíx nanepiB повинен зд^йслввагисл лгао на aymjJoiiJ без будь-яких обмежень, цодо процентних ставок.

1ниий вхдоиия ачериканськиа екопомicг, лауреат Нобел1всько1 премП Дж.Еызкпюн посднав ке1нс1анськия принцип "деф!цитного ф!» налсування" з основшши науковими положениями неокласично! школа. Базуючись на reopií "сусп1льного товару", початок яко! був нокладе-ний шведськими окопом¡стами Е.Лшдалем i ¡{.Векселей i яка в по-далыаому була розвинута П.Самуельсоном, bíh створюе свою влаону концепц1ю державного кредиту. Дж.Бьюкшон розвивас цпшву думку про В1ди1нност1 и ¡ж реально ¡снуючим боргом i так зван им псевдоборгом, до пов "jiGaHiiii з у творениям "прихованнх гроиел".

Злачна частина державного боргу не е насл1дком реально1 иозики, а лвллс собою так зван i "держашп штори", як i погано приховують г.роцес збьчьшення грошово! мае и. Державний борг, що розм|цустьоя у банках, с по cyii приховашш euic ¡йнии доходом,

тобто Б1дбувастьоя монетаризат-ия боргу. От;;е, лише та частина державного, боргу, яка вхдобра^ас результат реальних позик у минул ому, uosce бути названа реальнш.; державним боргом.

Якими ж с насл1дки створення грошей, як i приховуються П1Д виглядом випуоку державних позик? Заххдта еконси-псти у зв"язку з дим проводять 1идм1нност1 mísc еконошкою з виоокою зайнятктю

i екопоьпкою з високим piBHeti бозроб^ття. При bhcokíü зайнятос-

ii створення додатково! куивельно! спроможностi набувае ¡кфляц1й-ного характеру, тобто призводить до зростання цш. Насл1дки такого процесу 1дентичн1 оподаткуванню, тобто вилученню у власник!в наявних грошей. Ц1каво в!дм{тити в!дпотення до процентних дохо-д!в банку. Вони розгляда»ться Дж.Быииненом як субсидН faHKiB-cbKiñ систем!, що займаеться випускои гроаей. Охже, у ц!н иодол! тягар внплат процент 1в не мохна розглядати як тягар оплати державних витраг.

В економШ з високим р!внем безроб!ття ситуация складаегь-ся !накше. При певних умовах eMicifl грошей виявляеться бажаним' процесом. 3<Яльщення грошово! маси повинно викликати зростання реальних доходхв i píbhh зайняюсх! без !нфляцИ. В таких випад-ках не можна використовувати в! оподаткування, п! реальп! позикн. Пряма еы!с ¡я грошей стае ефективким ! алыернативниы з ас об ом ф!-нансування державних витраг. Tpomi повинн! випускатися прямим способом, при необх!дност 1-можливо використовувати прихован! позики в банк i вс ьк i й систем!. Ном!нальн! проценти, що сплачу-ються по боргу, який утворився в цьому процесс ыожуть бути riei] малою ц1Н'ою, яку необхщно сплатиги з метою одервдшя значних вигод.

Зах1дн1 еконоц1Сти нав!гь в!дм1чають переваги прямо! euicii грошей, як! полягають у в!дсутност! процентíb за кредит. Кредитив винвоини в цьому розумшн! в1доутн1. Випуск грошей не повезший з процентами Тх утримувач1в, а уряд, що випускае rpomi, створпе тягар для наступних платник!в годатк!в.

Амерятанськ'ии euououici Р.Каисгреяв в своТх працях торка-егься питачь, по поЕ"япан! з державним боргом ! вислог-лые 4¡-гав5 думки чодо перенос ення тягаря боргу на наступи i покол!ння. За ¡loro думкою, при ро;;гляд! гехн1ко-сконоы1чного об грунту вання вппуску hoboI позгли, було б баиано в¡допремиги цю проблему г1д проблей "'.ират, "тобто здхйснонпя <! ii; аксупашш витрат. У

зв"язку з тим, що суепЬшп послуги за рахунок позик ф!нансу-ються державою, населения отрину с пхльги. Козне поколения повинно платити за свою влас ну частину огриманих пп1ьг. Р.Найсг-рейв розглядас цей принцип як спос1б розпорядхення сусп1льним кап¡талон у майбутньому 1 робить висновок про те, що перекачка тягаря державного боргу необхдаа як эв"язок ни покол!нняш1.

Друга трупа проблем пов"язана з доел ¡дхенням форм державного кредиту, а саые державних позик та ощадно! еправи, ¡х спе-циф1ки I особливоетей формування у ВеликобританП. Зипуск державних позик, строки I час ¡х роэмщення I погашения тепер виз-.начаються не же дефщитом державного бюджету, що мало ¡/Лсце ранше, але I потребами у ф1наноуванн1 капиалыщх вклацень. Дерзавний борг утворюеться внасл!док моб 5л1зац11 ф!нансових ресурс1в шляхом випуску обл^ац!й 1 являс собою вей суну випу-щених I несплачених позик з нарахованими процентами на певну дату. ВдпсертацП доел ¡джусться дергавний борг ВеликобританП як в абсолютних сумах, гак I в!днооно до валового внутр¡шнього продукту (ЗВП).

■ Поняття "нац!Оналышй борг", що е прийнятим в англ1йськ!й ф!нансов1й Л1тератур1, включае в себе лише заборговшпеть центрального уряду, проте в робот! поряд з нацдональним боргом, досл^жуегься ¡ вся заборгован!сть державних орган!в I установ, яка складаеться з таких елеиен^в: борг центрального уряду» заборгован1сть м!сцевих орган¡в влади$ заборговаюоть державних корпораций} ¡нш! борги. Спквадношення цих частин боргу вадоб-ракае оообливост! екониПчного розвитку ВеликобриганН на певних .етапах I е результатом дП таких фактор ¡в, як, по-перие, поси-лення тенденцШ кредитування шецевих орган1В влади I державних корпораций центральним уряд он, ¡, по-друге, скорочення те:.:п!В зростання боргу «¡сцевих орган ¡в влади I державних корпорацхй при зб1льшенн1 випуску дерзавних позик, що необх¡дцI для фх-наноування власних потреб центрального уряду. Таким чином, у наявносх 1 тенденцхя до центршпзаци фпгансових ресурс 1в, що притаманна еучасному сусп^льетву I виявляетьоя у сфэр 1 державного кредиту.

Основною час гиною загальнодерлсавно! заборговшюст! с борг центрального уряду в нац10нальн¡и та шозвшНй аальп. дноер» тацП розраховано показник, який представляв супу трьох с клад о-

вих елеменг!в державно! заборгованост! у Великобритан i I. Цей по-казник, за думкою автора, моле бути використаний при визначенн! нитомо! ваги державно1 заборгованост!, що розм^цена у недержавно-ыу секторi. Bin наибиьи повно показуе участь адмiнicтрацiГ Ве-ликобританП bcix рibhхв на ф!нансовому ринку. Статистика св!д» чить, що основна сума заборгованостi розм^ена саме в недержав-ноыу сектор1 (понад 80%).

За строками сплачування нац10налып позики у Великобританil под1лнвтьсп на короткостроков 1, середньострок'ов!, довгостроков!. ¿¡кщо розгллнути всю суму заборгованостi, го переваздс середньо-строкоьа (46% в 1991 р.). Тендешня до зб1льшеннл пигомо! ваги ссредпьостроковоJ заборгованостi почала дхяти з 1985 року. Що ■ стосуетьсл короткостроково! 1 довгостроково! заборгованост!, то туг, навпаки тенденция до зниження 1х питомо! ваги'в загальн1й заборгованост!, яка складала в 1991 poui вадповхдно 28,5л i 25,5%.

Державна позики розьищуються у Великобритан ¡Г головним чиной на финансовому ринку, а також у державних установах (див. мал.1). 2 дпсертацП доел ¡даусться эаооргован!сть, що розмщена па ^¡нансовому ринку (див.мал.2).

Малюнок I

Динам¡ка структур!! над¡опального боргу за Ы1сцем розм1щення в загалыпй сум! заборгованост!

%

100 90 80 70 60 50 40 30 20 Ю О

заборгован1С1ь на финансовому ринку

— "Ч" +

I--1- -t- ь

+ l44

_ t— -t- -4- —t + Ь

4--U -f--j- 4-14— 4- 4- + 4-

•+-■1—4-4-4- + +- 1-4--Н->-4- 4- 4 +- -1- -t- 4 -+- 4- ■+- -f* + 4" "+ +" + ^

4--hi- |_+--)--(fi-4--|..+-

4- J- J- !-,(-, 4" i- +4- .-4-4- -f

4- 4 +• L.

4--+

+ H

+ 4- 4- f- + > -i- 4- 4r -+- 4-

1у5ь Ш ть "iyyi 1531

fynTtl

заборгован1огь у державних установах

Е22Э

роки

Складено i роэраховано за: tonual Abstrnct of Statistlcs

S Э7Х 1970, с. 3C5:

1903, И II$,C.3S9;_199Z; нив,' c. Jc.

Малюнок 2

Структура нац10нальногс> боргу за строками погашения, цо розм1щений на финансовому ринку

довгостроко-311"; борг

100 -

90 -80 -70 -60 -50 -40 -30 20 -10 -

сородньостро-ковнд борг

euro

короткостро-ковий борг

К. -t-

~Ш5-1УЬЬ 1УЬЬ 1У7Ь 1УЬЬ 1УУ0" 1У91 "роки

Складено 1 розраховано 3aSAnmial Abstract of Statistics,

1960, N 97, С.Р4-6; 1970, И 107, с .3 03 ; 1983, н 119,с .289! 1992, N 12В, О.270.

Оке, за останн! 10 рок ¡в в^дносно стабШзуваласл частка короткостроково! заборгованостi, середньострокова заборговашсть характеризуемся хенденц^ею до зросгання, щодо довгосгроковоГ заборгованостi, то I! питома вага скоротиласл майЗД в 3,5 раза в пор1внянн! з доеоснним пер1одом.

Б деркавних установах зяаходиться в1дносно незнатна частика заборгованост! (в 1991 р. 12,6%). Структура цього борг/ за строками спЛачення зазнала значних зм!н (дпв.мал.З).

Малюнок 3

Структура нац¡опального боргу за строками погашения, [до розн1щений в деряавних установах

довгостроковий

тарг

— середньосгроковий -борг ИГЕ! короткостроковий борг |

. +_

~Г9о5 1955 1955 ГО75 19Б5 19 УО 1УУ1 роки Складено I розраховано за:

. сзЗ; 19Гно, с.Й9; 1992?,N133, Б п!слявоенн1 роки спосгер!галася тенденц1я до зб^ыпення2-2?0' середньостроково! заборгованост!, п!к яко! досяг 51,7% в Т985 ,роц1, хоча в останн! роки в!н дещо знизився (47% у 1991 р.). Спостер!гаехься гакок р1зке скорочешгя довгосгрокового боргу пор^вняно з довоенним передом (з 72% у 1935 р. до 20,6% у 1991р.) Що стосуеться короткосгрокового боргу, то порхвняно з 1935 роком, його частка зросла з 13,1% до 54,2% у 1980 роц1 ! в осташп роки е вддпосно сгаб!льною.

Головшш покупцеч ц1нних папер1в Британського ураду к Банк АнглН.В активах ем!С1йного управлпшя Банку АнглН частка урядо-вих Ц1нних папер«в досить зиачна I знаходигься осгаши роки практично, на одному р1вн! (1990-1991 рр. близько 83%).

Урядов! ц1ни1 папери обертаються тако;; на Лопдонсыай фон-дов1й б 1рж1. Проте там мае !.исце тевденц!я до эшиення !х ппто-мо! ваги. Так, якзд у 1939 роц! урядов 1 цшп папери складали .35,6% вад загально! су!.:и ус ¡х продаиих цшшх папорп), а в 1952

роцi нав!гь 54,6%, ю в осгапнi роки Ix часта на згаданШ 6ip*« жi катастрофично скоротилася i складала у 1991 poui липе 5,5%, що пов"язано з розширенням швестиц!й у приватному cer.iopi i от-же ¡з збшыпенням внпуску Ix акц!й i облхгацЫ.

Bei piBHi державно! ад.мШстрацП мають мо';лив1Сть випуска-ти державнх позики. Центральни» уряд ВеликобрнтанН майже вс 1 сво? позики розм1щуе у внутршньому приватному coKropi (98,7% в 1990 р.) i лише незначну частину - у мхецевих органах влади i- в державних корпорациях. Kpiu цього, нацЮналышй борг Великобри-тани розмщуетьея за кордоном (15,1% загально! суми заборгова-ност! центрального уроду в 1990"poui). Що стосуетьоя рози!щення боргу ¡.пецевих орган ¡в влади, то тут спостер1гаеться дечо im:а картина. До 1982 року бишяе половини цього боргу було розмгдено у приватному сектор!. Проте з 1963 року ситуацхя докорЬто smi-нилася i вжо у i9s0 роц! на центральнии уряд припадало 91,5% позик uicueBiix opraHiB влади i лише 8,2% з них були розмщен! у приватному eeKiopi. Державн1 корпораци .розьнцувалп у 1990 ро» Ц1 95,3% cboIx позик у центральному уряд! i лше 4,4% у приватному coKropi. В мхецевих органах влади позики державних корпораций до 1979 року не розм щувелись взагал!, а в остани! роки хоча i розмщуються, але Ix питона вага е дуже позначною.

В диеертацхйнхй роботi проанал¡зована динам ¡ка нацхонального боргу ВеликобританН за 50-pi'nmii пэр1од. У 1938-1939 рр. цей борг був наст!льки значким,'!то напже в 1,5 рази перевицував ВВП. У 1965 poui його вхднокення до ВВП досягло 98,3%, П1сля чого почало поотупово скорочуватись до 78,2% в 1970 poui i до 35% у .I9SD poui.

Основною причиною скорочення вадношення нацЮнальнкй борг/ ВВП стала стабШзац!я економпш, що створила uoawuBicib для зб1лыленпя податкових надход;кень i для выносного скорочення за-позичення на фондовому ринку. На це скорочення впливало такок ¡нфляц!йне зростання ВВП в той час як ¡снуючий борг був Баф1ксо-ваний в грошовому В1!разi у в¡дпов¡дност! з ценами того перiоду, коли випускалися позики.

Для ф1нансування державних вктрат уряд викориеховус не лише рссурси финансового ринку, па в i пшчасово в!льн! коаш населения. 3 ц!сю sei od держаза угворве систему о;;здних нас. В ■лп'л iHCbiciii л!торагур! поширеио» с душ:а, апдно ь яг.ою zv:< ¡д-нив pyiiimiOB сплои роавику нгц!о«ильш:х заоаджонь t но ф1нин-

сування дер^авних витрат, a скорше коиб iHauin таких причин: тур-Орта про (Задних; незадоволошсть засобами допоиоги бщнлп} обгрун-тована впевне1псть у иоратьн1й сил! економ¡чного упразлшня i сачоэабезпечення. Проте на практиц! соцёалым питания в кпщево-му рахунку були пшюрядковшп фёналсовим. Фондн, по акумулюва-лися ощадниш банками, потЬл розмпчувались у боргов! зобов"язан-•н я ураду.

Оцадна справа у ВеликобританП мае тривалу ¡сторш. OpraHi-зацхя нац1оналышх заоцаджень почалась у I8IO роцё теля ьаснувал-ня банку Рутвел в Готланд i Г. В наш i Д1П оцадний банк випускас три фории облirauiiíí доходи» 3 шдекеованиы доходом i депсзипп, яке прий-лли на зиёну оцадниы оо'л¡гацёям í маркам. Процент, цо • одерлуигься за очодними облёгацеяии ус ix вид ¡в, податками не об-кладоються. Особливёсть цшшх nanepiB, -до випускаються Нацшт-лышм очадниы балкой, пол яга е у тому, що вони гарантован! державною скарбницею. Проте, якщо говорити про питому вагу державного боргу за нац¡ональними заощадженнями у загальнёй сум! державно1 заборгованостi, то треба bUuíthth, цо вона не е дуке високою i у 1990 poui складалаLi¡í%> ■

Англ!йськ! економёсти вваз'ають, rio уряду сл!д би nirn на будь-якё зн ¡ни в юридичн1й та .JinaircOBiñ cjepax, як i б полегшили розвиток Д1Яльноегх Нац¡опального оздцного банку. íjio з другого боку, в ¡дм ¡часться, по в сучасних уловах уряд прагно роз'гивати ринков ¡ rcxaniaim. У цьому гпдномнп 1 коротка дитерьйновано державой д1яльн!сть Национального оцадного банку пьому суперечлть. Одним о шлхёв агтиз ¡зацП лого д1ялыюс1! могло б бути, с а думкою aimiiiicbKnx вчешгх, ¡¡обучения державних rcna»iB заозадаепь для фшансування капёталышх вклад ень. Це о при ял о б дёлогни актив-носг ¡ всередин! кра!ни ¡ таким чипом Управления з нац1оналышх за-ощаджень перетворнлось бп у белыл важлшзий сло:.:ент Британсько! фшансоаоё системи.

Третя трупа проблем, цо розглядасться у дксертацП, ■ пов"яза-на з управл¡нням Державина боргом га .¡ого Бзае::озв"яэкои з громовою политикою.

Управления держазешы боргом у БелнпобританП е центральною ланкою управления гроыовою системою ¡ в той ж о час ваш ивою с:ла-довою финансово! полешки ¡^значейсхва, цо поз"язано о такиш причинами:

- по-перае, управл ¡ннл ринком "ьолотообр^зни;:" цшних папе-Рхв (гак у ВеликобритапП називаються обЛ1гацп, по випускаються Казначейством), здШнюютьсл пляхом раршвакня баш'Лвськш:« ставками. "ай^е вс i ставки з державпих позик чес в1д часу фпксуються в залсжпссгi в ¡д поточних надходжень них n»nepiB на фшансовий рпнок. У свою чергу структура державпих цшшх nanepiB здШснюе силышй вплив на структуру перзштих процентних ставок. Тому уряд проводить пол¡тику процентних ставок шляхом запуску па ринок каэ-начейських цшних nanopiBj

- по-друге, управл ¡ння ринком "золотообрЬних" цшних nanepiB, а також цпш га обсяг куп ¡вл ¡-продажу в оф1ц!йних операциях icrcrHO впливамь на кредитну полшигу i лпсввдн^сгь банклв та пших кредитних усганов, створюючи учови, цо покрадують або norip-шують отрицания банкхвських позик. Проте кредитна пол¡тика не е довгостроковою домшантою у сферi управления боргом. II мета ско-pine полягае в забезпечеши протягом максимально нохливого перf-оду часу зручного способу фшансування казначейства, цо виключае нeoбxiднicть використання в надм^рних обсягах короткосгрокових позик.

Heo6xiflHicTb забезпечуваги оплату боргу в певн1 строки, 1з року в piK е в^правною точкою при визначенн! мети управл1ния боргом. Уряд вишукуе hobi фонди кожний pik, що створюс додатков! проблеми при norameiiHi боргу у майбутньому. Виникае потреба рсф1~ нансування боргу, строк якого наступив, поряд з неэбхщзйств вп-пускатп позики для фп!?нсування нових кагигалышх складень. Отже, головною метою управляя боргом, е п¡дтркманнл. рпнкоы;х умов, ~ù ,яких тепер i у майбутньому у внутршнхх та ¡ьо:емких покутив дер'1-обл1гац!й буде иаксшальве бгиання ф1нансузаги Ьригаиський уряд.

Банк Англ il влступае як касир Казначейства, bïh управляв надходженнями державних дoxoдiв i виграг, покривао дефицит бюджету шляхом випуску i розмщеиня позик. Кр1н того, bïh е 6aiiKipO!j комерцШшх банк iB, hkî утримують у нього сво! резерзи i рахункя для зд1йонення miarexiB уряду в1д 1менI cboIx micaiis, а такоа для взасмних платеж!в.

Взасмов 1днооини м1* Банком Англ И 1 г.оисрц1шпт банками п1д-тримуюгь ряд уставов, як i в!дом! п1д назвою Лопдоиського грозового ринку. Bin складаегься в основному з уотенов, по торгушь ц]нншш па порами з дисконтом i включас до ссСе ряд обл пготглх г.: плорсь^кх

агенств, управляю грошово! торПвл! та комерцШи балки.

о метою запобхгання краху в 70-тI роки Банк АнглП органхзу-вав опорачП, ";о були спрлмованх на гпдтрпыку деякпх другорпдпих бакк1в, як1 перевивали порход геликочасигабних вилучень вкладхв еносл хдок пбиткхв при управлпшх влаенхетю. Ц! збитки призвелн до краху довхрп I втрати впевненоегх, а тако:.: до загрозп набхгу кл!-ентури на ц! банки. Ьаш: Англ И проводив вщпогидпу политику, роз-робив схему пхдтриыкн з метою иодаьпя допомоги тим банкам, як! иважалися по сутх надШо платоспроможшши, бо обсяг !х вклад!в перевищ'вав заборгованхеть, хоча деяка частила !х була нелхквхд» на. II подхбкнх ситуац!ях ця функцхя в пеший Цхр 1 суперечкла рол! Центрального банку в контролювашп грошовпх надходжекь.

1! англхйсыий л1гера!ур1 висловлюегьон думка, ¡до бажахшй результат досягаегься частшо, ш;."№ Банк Англ!! в сьо!х операндах на вдарит ому ринку зай.'.:ас акпшну позиции. Пост хина присутнхсть Банку Англ!! на ринку цхнних паперхв ! проведения операцхй за цхнаии, ¡¡о а хддзеркалюиги полхгику Казначейства, забезпечуе :.:о*ли-хпеть державного впливу на цши навхть у тх дн!, коли пропозицхя вхдповхдас попиту. Така участь в ¡поденному оборот х на вхдкритоиу ■ ринку дозволяс банку безперервно переел¡дувати влаенх ции, а та-кож забезпечувати гнучкхсть на випадок необххдност! змхни пол!ти-ки ц!н.

Иеханхзм грошового ринку забезпечуе достатне поглинання казначейских вексел!в, а банк!вськ! методи управлпшя цим ринк он згладжують повсякденн! нертюмхрносгК Головна нега ринку казна-чейоьких ц!нних папер!в - стимулювання максимально можливого числа покупц!в 1 збхдьшення !х покупок, тобто заохочешш ринку довгострокових цпших папер!в. 2 к!нцовому рахунку успхх, да в!дм!чаыь англЩськ! економхети, залечить В1д ^пэ^нсностх покупав в надхлност! ринку, цо в спо& чергу аелездгь п1д !х досг. ¡ду •'операц1й на цьому ринку. Чао ахд часу п!дв1пусгьсл значения 1 роль хниих цхлей управления боргом. Так, незмишо вайшьи:.! ь об-ыежаиня зростання вартост! урлдового боргу.

Урлдоза пол^пка упраплхння боргом тхено пов"язана з гроло-вою пол ¡тиков 1 являе собою узгоджонх дп Банку АнглИ та >Лнх-стерства ф!нансхв, як! спрямованх на визначення розм!ру гроиово! мае и, регулювання !1 структури, управлЬшя р!внем ! структурою процентних ставок, що в немал 1й «¡р! пов"язано ¡з змпхою розм1ру

1 покращенням структури державного боргу. На Банк Англ И поклада-ються найважлив1ш! завдання по регулюванню грошового об1гу I державного боргу.

Шнхстерство ф1нан0 1В регулюе щоденний продаж казначейских вексел1в з урахуванням розм1р1В наступних урядових витрат та над-ходжень ! досить точно визначае суми 1х нових випуск1в. При цьоыу можлив! щоденн! вхдмптоег!, особливо у випадках виплаги великих сум протягом одного дня. Так, наприклад, продаж казначейских век-сел1В зростас при видач! субсид1й фермерам, яка мае мЬце дв 1ч1. на /аояць. У випадку, коли чист1 ypядoвi виграги перевпщують над-ходження в 1д продажу казначейских вексел!в на минулих торгах, Казначейство ф!нвнсу& сво! витрати шляхом запозичення у Банку Англ И, який у свою чергу одержуе ц! кошти за рахунок продажу вексел!в на грошовому ринку. I, навпаки, перевищення доход !в Казначейства над 1 витратами, може супроводжуватися куп!влею вексел(э Банком АнглИ.

Банк АнглП знаходиться у постШюыу контакт! з !ншиыи банками I 0бл1К0вими домами за допомого» зддйенеяяя так званих "згладжуючих" операц!й. Ней контакт м1ж грошовнм ринком I Банком Англ И дозволяв осханньому постШю контролювати процептну ставку грошового ринку без эмп:и власно! ставки. ОперацП "згладжуван-ня" створюють можлив1Сть наближення ставок грошового ринку до ставок Банку ' АнглИ.

Мастерство ф1нанс1в ! Банк АнглИ проводять пол^ику кон-сол1дування державного боргу. Зворотн1м процесом консолЦування с розконсол!дування, яке зд!йсиюетьоя у випадках, коли Банк АнглИ одночаспо продае вексел1 облйсовим; будинкам I купляе обл1гац!1 в небанк¡вських шститутах, що призводить до п!двишення банк1вськах депозит!в 1 вкладень у Л1кв1д}п активи в однаковому розм1р1. Головкой мегсю урядово! политики при копоол¡дуваня! с контроль над р!внем вклад ¡в I п ¡движения процентних ставок по довгострокових цшних паперах. Продаж облегший нобант:1веьк;:м установам буда зни-аунати Тх депозит;!. Ней процес може в ¡дбупаг.юл гНд вплизом гНдви-цинпя процентних с тапок.

. Ьплпп ставки Банку АнглИ па банк1всък1 вкладн в нал час в значили ыIрI заложить ¡ид Л1кв1дних актив!в, як 1 банки намага-вгься п^гршувагл на пояночу р1»и!. Треба грахоиу^агн, г;о значка частина банкхвських актива] громового ринку складасться 1з казначейских вексел!в. Тому п 1,пг>и:цоття банк!пеько! ставки не гпливавяа

1Нну кредиту для Казначейсгь-а I -на бажання оетаннього позичаш. хШив ставки Банку АнглП як гранично! ставки базусться на I! омыл високому р!выI пороняно ¡з ставками громового рннку. П вплив на граничн! ставки ьнтсуеться, якщо р1зеиь ставок грозового ринку нижний, але достатньо близький до рхвня ставки Банку Англ 11.

Банк Англ Л ноже допустити нростання р1вня лхквдаих акти-В1В за умов зб1льшення банками сво!х ¿нвестицхй. При цьому вш виходить з того, цо розширення позик 1 зб1льшбння банкхвських портфел!в ¡нвестиц!й збыьшуе вклади, як! створен! банкхвськими позиками, а тому е !нфляд!йними, але використовуються безпосеред-ньо для покриття витрат б той час, як вклади, цо створен! придбан-ням ц!нних паперхв банками, бхльш схож! на непрацюючий залишок.

На основ! досл!дження, цо здШнено, дисертант' прийшов до таких висновк1в:

1) Формування ! розвиток ринково! економхки пов"язан! з роз-витком державних ф!нанс1В ¡, зокрема, з державним боргом.

2) Деркава як суб"ект ринкових вЦносин е великий позичаль-никоы грошових кошт1в як на грошовому, так ! на ф1нансовому ринках.

3) Д!яльп!сгь дерхави як позичальника грошових кошт!в впли-вае на р 1зн1 сторони економНного життя, перед ус!м, на нагромад-ження кап!талу, оск!льки частина заощаджень вилучаеться державою.

Державний борг завади спричиняе вплив на грошовий обхг.

Биходячи з цього, можна зробити висновок про те, що в Укра-1Н1 необхщно етворювати ! розвивати систему державних позик. Вони повинн! бути и е примус овш.ш, тобю добровхлышми I залучати кредитор ¡в.. Необххдно, щоб держава залучала Гонди кридичних I фЬич-' них ос 16, а не лише використовувала банкхвськ! копии.

Об ¡г цшних папер!в створыс основу для вгзначеаня цхнн акцхй ! облхгац!й, цо будуть випускагися акцхонервим!! товариства.ит. В &ах!дп1П лхгературх державнх цшн1 паперп розгл.'даються .як бззри-зиков! активи.

■ Проведене доел!дження дае змогу зробити таих пропознц!!:

I. Касовия деф!цит бюджету в Укра!н1 можна було б фптнеу-вахи вляхом випуску казначейських вскселхв, основшШ портфель яких зпаходився б у Национальному банку. М!¡х 1 сгерстьо фЬханс !в у свою чоргу повинно сплачуваш казначсЯсыи вексел! в¡дпов¡дно

з1 .строками, що. сгприяло б актив ¡зацИ грошового ринку.

2. Доц1льно поступово вводит phhkobí обл1гацП, цо обер-гаються на фондовому ринку. Для залучення кредитор¡в необх{дно враховувати вплив ¡нфляцП i всгановлювати деяк! п1льги, 140 повязан! з приватизацией i високими процентами.

3. Удосконалення сиетеми оцадно! справи. Запропопувати Ощад-ноыу банку Укра!ни випуокати ц!нн1 папери - так зван! кацшгаль-н1 оцадн1 сертификат, гарантувчи при цьому фасований процент протягом п"лти poKiB з обов"язково» 1ндексац1ею.

4. Введения додаткових сертиф!кат1в, тобто вппуск таких ц!н-, них nanepis, hkí приймалкся- б податковою шспекцеею в рахунок оплати податк!в. Еконои1чния зм1ст цього заходу полягатиме в

айМципацН податглв, тобто держава буде одергувати fx paniie»

EayKOBi публ!кац11.

Ociiobhí положения дисертацП надрукован! у таких роботах:

1. Антиинфляционные методы и практюса//Теория и практика пересгройки хозяйственного иеханлзма. Материала 'республиканской научй'о-йрактической конференции. - Киев, 1990 '«. 0,1 п.л.

2» Антиинфляционная политика Великобритании на современно1! этапе-. // Проблемы международных валютно-гредихных и финансовых oíHOíüeiratt. Материалы всесоюзной научно-практической конференции-.-■M.í МФК, 199I - 0,2 п.л.

3. Формування банк1воько! еистеми, утворення Нац1онального банку Укра1ни // Шжв1домчйй науковий зб!рник "Проблэни формувеи-нл> рии-ково! економ1ки". Вип.2. - Ки5в, 1992. - 0,4 др.арк.

П1ДГ1. до друку lí-rr.ts, . Формат «OxMVn.

H'anip- друк. № S. Спос1б друку офсетний. Умов!), друк. г.рк. ,

Умовн. фарбо-в|дб. f,l . Обл.-вид. «рк. f,¿. Тираж -feo • Зам. № STJ? ■ Бмилатно.

Ф1рма «В1П0Л> 252151, КиГв, вул. Волииська, 80.