Интенсификация производства винограда и пути повышения ее экономической эффективности в системе АПК (на материалах хозяйств Закарпатской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Интенсификация производства винограда и пути повышения ее экономической эффективности в системе АПК (на материалах хозяйств Закарпатской области)"

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КАДАР Ольга Мяронівна

' ІНТЕНСИОІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ВИНОГРАДУ ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ її ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ В

. СИСТЕМІ АІІК •

/на матеріал ах господарств Закарпатської області/

08.00.05 - Економіка, планування, організація управління народним господарством і його галузями /сільсько господарство/'

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук .

Робота виконана на кафедрі економіки сільського господарства Українського державного аграрного університету.

Науковий керівник - доктор економічних наук,професор

' ¡лартгнс в.п.

Офіційні опоненти: - доктор економічних наук

ШЕСТОПАЛЬ О.М.

кандидат економічних наук

• КРИВОРУЧКО В.І.

Провідна- організація - ■ Одеський сільськогосподарський

інститут.

Захист відбудеться " /6" /'/*'/(7&р 1993 р. о /2 годині

на засіданні спеціалізованої Ради Д 120.71.06 по присудженню наукового ступеня доктора економічних наук в Українському державному аграрному університеті в 412 аудиторії 10 учбового корпусу. '

Просиш надіслати Ваш відгук на автореферат у двох примірниках, завірений печаткою, на адресу: 252041, м.Київ - 41, вул.Ге-роїв Оборони, 15, сектор захисту дисертацій. .

З дисертацією мокна ознайомитись в бібліотеці університету.

Автореферат розіслано " У5 "у7^/Чг‘?/Ж(7'<у\ъЪ'3> р.

Вченій секретар спеціалізованої Ради, кандидат • '

економічній наук, доцент V САВЧУК в.к.

■ ‘Пі ' '

з

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема забезпечення насе-іення України продуктами харчування, переведення сільськогосподар-:ького виробництва на інтенсивний шлях розвитку на основі реформування економічних відносин є досить актуальною. Повною мірою це ¡тосується такої важливої галузі сільськогосподарського вяробницт-и як виноградарство.

Сучасні умови функціонування сільськогосподарських підприємств зисувають на перший план ¡шві аспекти інтенсивного тилу розширеною відтворення, які обумовлені: здійсненням земельної реформи та ірганізацією селянських /фермерській/ господарств, кооперативів, ісоціацій, акціонерних товариств, які базуються на різних формах шасносгі; взаємодією всіх сфер і галузей АІІК в межах єдиного ' :ільсвкогосподарського ринку; розширенням факторів інтенсифікації в ' мовах переходу до ринкової економіки. .

Дослідженню різних аспектів інтенсифікації сільськогосподар-¡ького виробництва присвячені наукові праці Брянській: 6.її.,Буз-іалова добрішіна В.О., Ємельянова О.І.І., Іванова 3.0., ,Мер-

■енса В.П. та інших вчених. У виноградарстві иі проблеми знайшли іідобранення в роботах Віцелару К.Г., Глебова В.І., Дженеєва С.Ю. іакаренка 13.І.І., Спзктора Я.С., Чериявського A.S., Черніогло 1.1., іестояаля 0.1.1.

Питання підвищення економічної ефективності інтенсифікації виноградарства з особливою гостротою стоять перед господарствами За-іарнатської області - однієї з основних виробників виноградарської :родукції України. Незважаючи на сприятливі природно-економічні ■мови області для виробництва винограду, ступінь його розвитку, як ;оказали дослідження не забезпечує використання потенційної продук-■пеності виноградних насаджень. Аналіз тенденцій розвитку виног-іадарстю області свідчить, ао за останнє десятиріччя капітальні ¡мадення у галузь зростали набагато ешлпмп темпами, ніж її Балова ¡родукція. За цих умов виняткової гостроти набуває проблема підви-іення ефективності відтворення і продуктивного використання насаджень. Функціонування виноградарських господарств в умовах ринку навить значні проблеми фінансового плану, розв"язання яких для нтенсифікації галузі має важливо значення, тому цо подальший роз-іяток цього пронесу можливий лиие при наявності достатньої кіяькос-

ті фінансових ресурсів. Все це обумовлює необхідність дослідження проблем;: інтенсифікації виноградарства як у технологічному, таї в організаційно-економічному плані, що визначило вибір темп дпсері цінної роботи і сб"скту дослідження.

Мета дисертаційної роботи полягає в опрацьованії і теоретичних і практичних аспектів інтенсифікації виноградарства для визначення резервів і наукового обгрунтування іїляхів підвищення економічної ефективності цього процесу в галузі. ■

Відповідно до глети дослідження поставлені такі завдання: вивчити наукові основи інтенсифікації землеробства та вдосконалити-, ■ методику дослідження цього процесу у виноградарстві з врахуванням сортового окладу насаджень; дослідити динаміку рівня інтенсивності та економічної ефективності виноградарства Закарпатської області: виявити резерви підвищення економічної ефективності виробництва винограду розрахувати їх параметри: визначити оптимальний рівень спеціалізації та концентрації цієї галузі; вивчити досягнення науки та передового досвіду виробництва Екнограду; опрацювати захода вдосконалення форм організації праці на основі широкого застосування орендних відносин; вивчити особливості відтворення виноградних насаджень, зокрема питання фінансування в умовах пере ходу до ринку; дослідити інтеграційні зв"язкк виноградо-вкпороб-ного комплексу та обгрунтувати шіяхи їх удосконалення.

Ппедмет та об"скт дослідження. Предметом дослідження с. проблеми підвищення економічної ефективності інтенсифікації вярсбшщт-гл у виноградарстві. Об"єктом дослідження є 36 виноградарських колгоспів та IG спеціалізованих радгоспів-заводіз Закарпатської області.

Теопія і методика дослідження. Теоретичною основою дисертацій пої роботи є праці вченпх-економісгіз, законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента, декрети і постанов;! Кабінету Міністрів, міністерства сільського господарства і продовольства Укра їки s питань розвитку агропромислового комплексу. Б процесі дослідження застосовувались такі методи: порівняння статистичних групувань', монографічний, кореледі Йпо-регре с і ¡íhz2 • розрахунково-кои-структивнай та ік. -

Інформаційна база дослідження. Інформаційною базою дослідження "с річні звіти, виробнкчо-фіпансові плани і порвшша документація оперативного бухгалтерського обліку господарств, дані дер-

авної статистичної звітності, рекомендації науково-дослідних ' 'станові нормативно-довідкові матеріали.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у :

- вдосконаленні методики дослідження інтенсифікації виробниц-ва у виноградарстві з врахуванням сортового складу насаджень;

- вивченні питань відтворення багаторічних насаджень в умо-іах переходу до ринкових відносин;

- визначенні економічної ефективності виноградарс-ва по ¡сьому виробничому циклу;

- обгрунтуванні шляхів вдосконалення взаємозв'язків мін ви-юбнпкамп та споживачами продукції виноградарства;

- обгрунтуванні перспективних типів агропромислових об"єд-

іань. '

На захист виносяться такі основні положення:

- аналіз динаміки та сучасного стану рівня інтенсивності і

ікономічної ефективності виноградарства в господарствах Закарпат-;ьної області; ' _

- опт:з,'.альний розмір концентрації плоді плодоносних виноградиків та раціональний рівень спеціалізації галузі виноградарства;

- основні напрями підвищення ефективності виробництва виногра-

іу; : ' •

- рекомендації по розвитку нових форм господарювання, зокрема ю дальшому розвитку орендних відносин;

- проблеми відтворення виноградників в умовах переходу до ринку, створення цільового фонду ліквідації зрідженості;

- основні заходи посилення інтеграційних зв"язків виноградо-

вкноробного комплексу. ■ •

Практичне значення роботи. З практику господарств- Закарпатської області можуть впроваджуватись такі розробки автора: основні напряли інтенсифікації виноградарства і шляхи ііідеизєння її економічної ефективності; опрацьовані оптимальні розміри виноградарських господарств; заходи забезпечення відтворення багаторічних насаджень; рекомендації по формуванню орендних відносин та визначенню орендної .плати; пропозиції по вдосконаленню інтеграційних зз"язків виноградо-злноробних підприємств в умогах переходу до рлн-ку. Реалізація цих розробок на практиці дасть змогу значно підвищити економічну ефективність виноградарства. покрасити використання землі, матеріально-технічних, фінансових і трудових, ресурс із.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі економіки сільського господарства-Українського державного аграрного університету як складом частина темп наукоЕи* досліджень кафедри /номер деревної реєстрації 81083402/.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Робота обговорена і схвалена на засіданні кафедри економіки сільського господарства Українського державного аграрного університету /протокол й II від 2 червня 1993 р./. Основні результати досліджень отримали позитивну оцінку на наукових конференціях професорсько-викладацького складу УДАУ /1992-1993 рр./. За матеріалами дисертації опубліковано 3 наукові праці. Рекомендації по визначенню та використан резервів підвищення економічної ефективності виробництва винограду прийняті до впровадження Закарпатським обласним управлінням сільського господарства і продовольства. '

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 198 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, трьох глав, висновків і пропозицій, списка використаної літератури та додатків.

. 3.1ІСТ РОБОТИ

Глава’І. Наукові основи інтенсифікації землеробства

1.1. Суть інтенсифікації землеробства та її особливості

у виноградарстві.

1.2. і\*егодика дослідження інтенсифікації виробництва та

її ефективності у виноградарстві. -

Глава П. Аналіз інтенсифікації виробництва винограду та її

ефективності '

2.1. Корона характеристика природно-економічних умов і оцінгл ресурсного потенціалу виноградарських господарств Закарпатської області.

2.2. Сучасний стан виноградарства в господарствах Закарпатської області.

2.3. Гівонь інтенсазності у виноградарстві та його вплив на виробництво винограду.

2.4. Економічна ефективність виробництва винограду.

Глава Ні. Шляхи підвшзшія економічної ефективності інтеїіскфі

- кації виробництва винограду.

3.1. Перспективи розвитку виноградарства в господарствах області.

3.2. Організаційно-технологічні фактори підвищення

уро:;сайності винограду. .

3.3. Впровадження нових форм організації і оплати при виробництві винограду.

3.4. Вдосконалення інтеграційних зв"язків в системі АПК при виробництві і переробці винограду.

Висновки і пропозиції.

Список використаної літератури.

Додатки.

П. ОСНОВНІ НАУКОВІ ІДЕЇ. ПОЛОНЕННЯ ТА ВИСНОВКИ

ДИСЕРТАЦІЇ '

І. З літературних джерелах з проблей інтенсифікації сільського господарства знавали відображення різнобічні аспекти інтенсифікації виробництва основних видів продукції землеробства й тва-зіШ'ищтЕа. Однак но недостатньо досліджений процес"інтенсифікації такої галузі як виноградарство. ‘

Питання розуміння суті інтенсифікації сільського господарства загади були в центрі увага економістів-аграрників, Серед вчених ■ юіпирешп.ш с "затратна" і "результативна" концепції інтенсифікації як форми розширеного відтворення. Згідно з "затратною" концепцією суть інтенсифікації сільськогосподарського виробництва зводиться до концентрації сукупних затрат уречевленої та яивої праці на одліишо земельної площі /концентрація капіталу/ з метою збільшення виробництва продукції. Прихильники "результативної" концепції в основу суті інтенсифікації кладуть вихід продукції з одиниці земельної площі. . •

Щодо розуміння авторок інтенсифікації досліджуваної галузі, го до процес 'концентрації сукупних затрат уречевленої і їїпеої праці на один гектар виноградників на основі науково-технічного про-грасу, спрямований на збільшення обсягу високоякісної продукції галузі та підвищення ефективності виробництва.

хійходячи з такого визначення інтенсифікації, її дослідження здійснювалось поетапно з урахуванням причинно-наслідкового зв'язку: ічітрпти-протуктиііисть-афективність. Кожному з визначених етапів прптахзкш'Л спін критерій і система показників. На- етапі "витрати" визначається рівень інтенсивності, критерієм якого с сукун-

ні затрати уречевленої і кивої праці на один гектар плодоносних насаджень, а- в якості показників рівня інтенсивності є: річні витрати виробництва, 'затрати'живої праці. Поряд з цими показниками рівня інтенсивності специфічними для виноградарства є питомі капітальні вкладення на створення гектара багаторічних пасадкень, питома частка плодоносних виноградників у загальній їх площі, густота насаджень.

На другому етапі аналізу інтенсифікас!ї галузі вивчається її продуктивність. Одним з основних показників продуктивності с урожайність винограду. Крім того розраховують вартість Балової продуі ції виноградників у порівнювальних цінах з розрахунку на І га плодоносних насадааць. На цьому ж етапі досліджується вплив рівня інтенсивності па продуктішність виноградарства за допомогою статистичних групувань та регресіііно-кореляцпіного аналізу.

Заключним етапом вивчення інтенсифікації є визначення її економічної ефективності. Критерієм останньої є відношення одержаної продукції до понесених на її створення затрат. Економічна ефективність інтенсифікації виноградарства аналізується за допомогою та-‘ких показників: продуктивності праці, собівартості, рівня репта-бельносні та вартості валової продукції на І крб. витрат виробництва. ' ■ .

Для більш повного дослідження процесу інтенсифікації галузі вакляво розглянути ефективність додаткових вкладень. Для її визначення використано відношення приросту прибутку на один гектар насаджень в плодоносному віці до додаткових вкладень, які здійси валися в процес' інтенсифікації. ■

'2. Закарпатська область с одним з основних виробників прсдук ції виноградарства, де зосереджено близько 5% плодоносних виногра ааків України. Поєднання сприятливих грунтових і кліматичних умов ставить цей регіон в число кращих і перспоктквних виноробних зон, оскільки виноградники області розміщені на висоті 100-250 м.

Вивчення динаміки площ виноградних насаджень в господарствах Закарпатської обласїі поіїазало, що за останнє десятиріччя відбува лося їх скорочення. Якио у 1980 р. загальна плоїла виноградників становила 11,5 тис. га, а в плодоносному віці В,І тис. га, то в 1991 р. відповідно 6,6 і 5,1 тис. гектарів. Така різне скороченії; плсші виноградників, особливо після 1985 р., пояснюється тим. оо під гаслоц антіалкогольної боротьби знищувались тисячі гектарів

плодоносної лози. У Закарпатській області завдяки цьому "заходу" площа виноградників скоротилася майке на 26$. Інтенсивне розкорчовування виноградників призвело до зншенкя найбільш цінних технічних сортів.

Серед інших причин, які вели до загибелі виноградників мояна вказати на необгрунтоване їх розміщення. Оскільки в багатьох господарствах при закладці виноградників не враховувалися грунтово-кліматичкі умови та рельєф, a sanos порушувалась агротехніка, то значна площа виноградників європейських сортів загинула. Прагнення господарств до розширення плой виноградників за рахунок ізабельних сортів, які не вибагливі до грунтів і агротехніки, не забезпечило збільшення виробництва винограду та підвищення floro ефективності. Так, аналіз сортового складу виноградних насадкень області свідчить, що 51,6 % в його структурі займають малоцінні ізабельні сорти, а часпа європейських сортів складає лише 38,8 % загальної площі виноградників. ■

Найбільш сприятливі природдо-кліматичні умови для розвитку виноградарства у низинній зоні де вирощуванням винограду займаються 66 господарств області. Виноградарство відіграє важливу роль в агропромисловому комплексі області. Займаючи біля 6 % загальної ' площі сільськогосподарських угідь господарств низинної зони, воно забезпечує понад 8,5 % загальної суми прибутку. В спеціалізованих господарствах частка прибутку від реалізації продукції галузі складає понад ЗО % його загального об"єму. Що свідчить про досить високий рівень розвитку галузі./табл.І/.

. Оцінка розвитку виноградарства за допомогою ряду показників свідчить, що виробництво винограду зосереджено і найбільш ефективно розвивається в господарствах Виноградівського, Іршавського та Мукачівського районах. В колгоспах і радгоспах цих районів за 1989-1991 рр. його вироблено найбільшо не лише на одиницю площі сільськогосподарських угідь, а такоп і на одного прадаочого в сільському господарстві, що дозволило більше винограду реалізувати.

3. Дослідженням встановлено, що' для низинних районів характерна стабілізація площ виноградників і чисельності зайнятих у галузі працівників, Можливості екстенсивного розширеного відтворення у виноградарстві себе вичерпала, а тому його розвиток тут здійснюється лише інтенсивни:.! шляхом. Розрахунки показують, що витрати виробництва на І га плодоносних виноградників, як показник рівня

І. Рівень розвитку виноградарства в господарствах

Закарпатської області /в среденьому за І989-І99І рр./

Показники Раііони

:Берегів:Викогра-:Іршав-:ськиЗ *діаський:ськпй :!.1укачів:Укго-:ськ;ій :родо : : кий

Урожайність з І га, ц 20,7 31,8 42.6 • 34,1 13,(

Виробництво винограду,ц: •

на І га сільськогосподарських угідь 0,55 1,24 1,35 0,98 0,6!

на одного працівника . 2,00 3,04 2,06 4,47 3,4'

Реалізовано винограду,крб »

на І га виноградників 1864,72 2541,16 3028,80 2436,23 1846,1

на І га сільськогосподарських угідь 50,00 62,19 * 150,28 82,52 59,2!

Рівень товарності, % 95,4 95,8 95,4 92,9 92,3

Заграти праці на І ц винограду, люд. -год. ' 46,9 27,6 23,1 22,0 32,7

Собівартість І ц ейног-раду, крб. 154,46 96,37 63,35 72,49 73,9!

Рівень.рентабельності,% -13,3 32,9 56,4 50,2 7,1

інтенсивності, в колгоспах і радгоспах області досягля відоовідно

4429.8 і.4397,1 крб., або зросли за досліджуваний період на 264,2

та 212,7 процентів. ■ '

. Процес інтенсифікації у виноградарстві супроводжується не ляше рос той виробничих витрат, але й збільшенням затрат, кивої праці на одиницю площі. Так, у 1991 р. колгоспи витрачали на І га вииог радників 948,5 люд.-гоц., або на 34,3$ більше ніж у 1985 році.

Зростання витрат /уречевленої та кивої праці на І га виноград ніхків в плодоносно:^ віці са умов інтенсифікації вважається нормальним явищем/ якщо воно супроводжується відповідним збільшенням обсягу продукції. . ' '

и'роведений аналіз свідчить про значне коливання уро;кайносгі винограду.по оокам: з 1980 р. по 1991 р. цей показник знизився на

2.8 % і в 1991 р. дорівнюгав 31,8 ц з І га. Це не цуке висока уро яайність для.умов Закарпатської області, бо в 1986 р. спостеріга-

сться найвищий її рівень - 78,9 ц з І гектара.

Групування колгоспів і радгоспів за рівнем інтенсивності показало, що при збільшенні виробничих витрат аа одиницю плоді урожайність винограду підвищується /табл. 2/. Так, в колгоспах ІУ групи виробничі Еитрати на І га плодоносних виноградників перевищують аналогічний показник у І групі у 3 рази, при цьому, спостерігається ріст уронайності винограду на 150,3$. Така к тенденція спосгорідасться і в радгоспах області. . -

2. Залежність виробництва винограду від рівня інтенсивності в господарствах області /1969-199І рр./

Групи господарств за :Кількі- ’.Виробничі :Уро;кай- :Одоркано пиибут-розмірам виробшіч;цс :сть гос-:витрати : аістьз :ку, крб. на витрат аа І га плодо-:подарств:на І га в:І га, ц . . тг

ноского виноградника,:у групі :середньо-: *. : ц

крб. • • к :му по гру: :пх,крб.. : олїоспа *

І до 1800 9 1176,1 19, і' 225,57 11,81

П 1801-2600 8 2130,9 22,7 494,41 21,78

Ш 2601-3400 . 7 »39,7 33,2 761,28 22,93

ІУ понад 3400 12 4826,7 47,8 1832,55 33 »31

В середньому по ті облас- 36 . Р 2755,3 ' a д г о с п и 30,7 703,13 22,90

І до 1500 3 1161,2 16,5 147,51 8,94

П І50І-2300 5 1788,0 22,5 457,47 20,33

Ш 2Э01-3100 3 2738,1 29,5 1237,52 41,95

ІУ понад 3100 15 4058,2 37,7 1688,24 44,78

В середньому по ті О а ш 0 1 16 2520,0 26,5 807,45 ЭЭ.47

Ріст матеріально-грошових засобів на І га плодоносних виноградників в господарствах області супроводжується збільпенпяіл прибутку на І га га центнер винограду. До обумовлено ярашім'забезпеченням господарств технікою, використання:*! більшої кількості добрив і засобів захисту насаджень від шкідників і хвороб.

Нами проведений аналіз взаємозв'язку міз величиною виходу валової продукції з І га /У ц з І га/ еід таких наіібіяьа ы::лчси:<

факторів інтенсифікації: Х^ - виробничі витрати на І га, крб.;

І2 - продуктивність праці, люд.-год./ц; Хд - якості землі, бал;

Х4 - балансової вартості І га виноградників, крб.; - забезпечеи ті трудовими ресурсами, люд./га; Х6 - затрат живої праці на І га, люд.-год.; Хг, - питомої ваги виноградників в площі сільськогосподарських угідь, %.

Залежність виражається рівнянням:

У = 45,84 ьО,072^-0,284Х2-0,570Х3+0,ОС5Х4+2,45Х5+0,002Х6 +

+ 0,071X7 • .

при Я = 0,9653,

Рч'= 0,93 - по колгоспам;

, у=а>,2і+о,035^-0,025X2-0,681X3+0,018X4+3,93^+0,021X2-0,024X7,

при П = 0,9310, ■ ■ * .

К = 0,87 - по радгоспам.

Отже, між.факторними та результативними ознаками існує тісний зв"язок. Коефіцієнт детермінації 0,93 і 0,87 відображає, що вихід валової продукції від досліджуваних факторів інтенсифікації залежить на 93$ в колгоспах і 87 % в радгоспах. -

' 4, Інтенсифікарія здійснюється шляхом зростання сукупних зат-

рат уречевленої і кивої праці на І га плодоносних насаджень. Ці затрати спрямовані на збільшення виробництва продукції. При цьому процес інтенсифікації мусить забезпечувати таке зростання виробництва, продукції, щоб її темпи випереджали виграти виробництва у цій галузі. Саме за таких умов досягається підвищення ефективності галузі. . - ' ■

Статистичні групування господарств Закарпатської області /табл.З/ показують, що з підвищенням рівня інтенсивності виноградарства зростають показники результативності та'ефективності інтенсифікації галузі. Так, за досліджуваний період виробиичі витрати на І га плодоносних виноградників у колгоспах ІУ групи порівняно з І -зросли з 4 рази, що сприяло збільшенню урожайності винограду в 2,5 рази, росту продуктивності праці на 70,4 ■%. Групування колгоспів показало, що з ростом рівня інтенсивності спостерігається стійка тенденція росту собівартості, що стримує ріст узагальнюючого показника економі,чної ефективності виробництва винограду, рівня рентабельності, який в господарствах ІУ групи дорівнював

49,4 %, або-виріс порівняно з колгоспами І групп па 48,2 пункта.

Аналогічна тенденція спостерігається при групуванні радгоспів. Ріст виробничих витрат на І га плодоносних виноградників з І до

ІУ групи забезпечив збільшення виходу продукції з одиниці площі, продуктивності праці відповідно на 128,5 і 52 процента.

Проведене групування господарств області показало, що в господарствах Ш та ІУ груп значно вища середня реалізаційна ціна І ц винограду. Ца пов"язано з тим, що в колгоспах і радгоспах, які вирощують європейські сорти винограду затрати виробництва значно вищі, ніж в тих, де переважають низькоякісні, не впбагаливі до агротехніки ізабельні сорти. Європейські сорти характеризуються високою якістю, що є основою росту закупівельної ціни і сприяє під-гішеніш економічної ефективності галузі виноградарства.

Аналіз середньореалізаційних цін На виноград в колгоспах області за І9В9-І99І рр. свідчить про те, що у 55 % цих господарств їх рівень не перевищував 100 крб. за І ц винограду, 19,4 % - мали ціну в межах від 100 до 120 крб., а у 25 % господарств вона перевищувала 120 крб. при середньообласній реалізаційній ціні 113,07 карбованця.

Дещо інша ситуація спостерігається в радгоспах області. Так, • лише І/З господарств області має реалізаційну ціну І ц винограду нижчу 100 крб. Майже половина господарств досягла рівня реалізацій-ної ціни від 100 до 120 крб., а'22 % радгоспів вона дорівнювала 190 карбованців. Цо свідчить про те, що в радгоспах області зосереджено виробництво винограду європейських сортів, що є одним з резервів підвищення ефективності інтенсифікації виноградарства області. '

5. Дослідженням встановлена тенденція до зниження спеціалізації та концентрації в радгоспах, що негативно впливає на економіку виноградарства. Так, в 1989-199І рр. в середньому на один радгосп припадало 160,5 га проти 285 га виноградних насаджень у 1984 р. Отже, зменшення площ виноградників в регіоні відбувалося за рахунок, високоспеціалізованих радгоспів.

Для повного забезпечення населення свіжіш виноградом, а переробної промисловості сировиною доцільно довести площі під виноград-' ними насадженнями до Ю тис. га, в тому числі технічних ооргів до 8 тио.га. Очікувані об"єми переробки винограду на вино і соки скла-

3. Вплив рівня інтенсивності виробництва винограду на його економічну ефективність в господарствах області / І9&9 - 1991 роках /

Групи господарств:Кількісгь:Виробкичі за розміром вироб:госпо- :витрати ничіїх ви гра г на гдарсгв у :на І га. І га. крб. :групі : крб. :Уронай-:ність з :І га, а :Виробле-:Собівар-:но в:шо-:тість І ц, :граду на:крб. :люд.-год: :кг : •.Середня :0дортаьо :ціна реалі:прибутку :заді і,крб.:з І га, : :і;рб. :?ІБень :рептабе> :ності,%

К о л Ґ 0 с П II

І до 1800 У ' 1176,1 19,1 2,7 61,57 62,31 14,13 1,2

П 1801-2600 8 2130,9 22,7 2,8 93,87 113,94 455,59 21,4

її 2601-3400 7 2939,5 33,2 3,4 88,54 117,67 967,11 32,9

ІУ понад 3400 12 4026,7 47,8 4,6 100,97 150,85 2384,26 49,4

В середньому по області 36 - 2768,3 30,7 3,6 Рад 90,17 г о с п и 113,07 703,13 25,4

І до 1500 3 1161,2 16,5 2,5 70,37 73,75 55,73 4,8

И І50І-2300 5 1788.0 22^5 2,У 79,47 97,19 398,70 22,3

ІІ1 2301-3100 з ■ 2738,1 . 29 7б 3,2 92,82 129,20 1073,40 29,2

ІУ понад 3100 5 4058,2 37,7 3,8 107,64 174,48 2520,00 62,1

В середньому по області 16 2520,0 26,5 3,1 95,09 125,38 807,45 32,1

дуть більше 27 гис.тон. '

Для того, щоб вийти на прогнозований розмір площ, необхідно на протязі декількох років в області закласти май:ке 4 тис. гектарів. Надалі доцільно стабілізувати щорічні насадження на рівні 500-600 га для простого відтворення. '

Вивчення стану виноградарства в господарствах області показало, що передові колгоспп та радгоспи одержують стійкі уроїхаї

- по 60-70 ц з І га і більше. Такил чином, в господарствах області є можливість на перспективу досягти стабільної урожайності

- 60-70 ц з І гектара. '

6. Необхідною.умовою підвищення економічної ефективності виноградарства в умовах інтенсивного розвитку галузі с поглиблення спеціалізації та концентрації виробництва. Для визначення впливу спеціалізації на економічну ефективність виноградарства проведено групування 36 колгоспів та 16 радгоспів Закарпатської області за питомою вагою винограду в структурі грошової виручки від реалізації продукції. При цьому виявлено, шо з підвищенням рівня спеціалізації від І до ІУ групи колгоспів на 14,3 пунктів, підвищується урожайність насаджень на 177,6 %, знижуються затрати праці на 52,3 % і підвищується рівень рентабельності виногра- • дарства. . •

Аналогічна тенденція спостерігається при групуванні радгбспів. Так, найвищий рівень рентабельності виробництва винограду мають господарства Ш групи /49,9 %/, де питома вага продукції виноградарства дорівнює 16,8 %. В радгоспах ІУ групп / питома вага продукції виноградарства складає понад 18 %/ спостерігається деяке зниження рівня рентабельності виробництва винограду, який дорівнював 36,8 %. Це обумовлено тим, що в цій групі господарств має місце зникання урокайності винограду з І га па 13,8 процента. ' Проведений аналіз свідчить, що в господарствах Закарпатської області є резерви для поглиблення їх спеціалізації на виробництві винограду. Адне, виноградарство в усій товарній продукції • , складає лише 8,2 % в радгоспах - 15 %. Це мо:ке призвести до ліквідації в господарствах області промислового виноградарства.

' Закономірність, яка визначена -за допомогою статистичних групувань, підтверджується розрахунком показників тісноти зв'язку і рівнянням регресії між рівнем спеціалізації га рівнем рентабельності. Як показують розрахунки, ця залежність найкраще мо-

делюєгься рівнянням параболи. Зв"язок між показниками помірний /індекс кореляції дорівнює 0,44,/, В2 = 0,19. Це означає, то рівець спеціалізації виливає на рівень рентабельності на 19 процентів. .

Залежність рівня рентабельності від рівня спеціалізації в ■ господарствах області виражається рівнянням:

Ух = 0.3739Х2 + І2.835Х - 19,5788

Обчисливши першу похідну, Ух= - 0,7478Х+І2,835, можна ' зробим висновок, ио з ростом питомої частки виноградарства в загальній сумі виручки на І % рівень рентабельності підвищується' на 0,75 %.

' Розрахунок екстремального значення функції дає можливість зробити висновок, що максимальний рівень рентабельності одержують господарства області, де питома вага виноградарства у грошовій виручці становить 17 процентів.

Поаук залежності між рівнем концентрації виноградарства та рівнем економічної ефективності виробництва винограду проводився за допомогою методу статистичних групувань та кореяяційно-регре-сіііного аналізу /табл.4/. Групування колгоспів області свідчить про те, що з ростом рівня концентрації площ виноградників від І до ІУ групи /більше ніж в 5 разів/ спостерігається підвищення урожайності на 107,3 %, продуктивності праці на 121,8 % та рівня рентабельності виробництва винограднику па 37,2 пунктів.

В результаті проведеного аналізу впливу розміру площі плодоносних виноградників на економічну ефективність виробництво ви-иограду в радгоспах встановлено, що наїївпаиіі рівень ефективності досягають у господарствах, де площа виноградників у плодоносному віці становить понад 220 гектарів.

Залежність рівня рентабельності від концентрації плой насад-кань виноградників в господарствах Закарпатської області виражається рівнянням Ух= - О.ООЗЗбХ2 +І.І7І5Х - 11,4245. Прп цьому екстремальне значеная функція набуває в точці X = ¡48,3. Отже, оптимальних показників досягають у господарствах, де площа виноградників складає біля 150 гектарів.

7. Планомірне іі безперервне в часі відтворення виноградних насаджень дедалі більшою мірою стає одним з найважливіших напрямків інтенсифікації виноградарства. Для своєчасної заміни в.ч-

4. Вплив концентрації виноградників на економічну єїхзхгяеністз виробництва винограду /1889-1931 рр./

Групи госпо;;зі'СТБ:Кіль:гісгь:Середня ¡Виробничі:Уронай- ¡Затрати ¡Собівар¡Середня ¡Одерка¡Рівень

за розміре:.; ллоаі¡госпо- :площа ви:витрати. ¡ність з :праді на :тісгь І¡ціна роа:но прягронгабель-

ЕЛногращшкіЕ б ¡.царств у ¡ноград- :кр5. :І га.ц :І ц вшю-:и вішо-:лізації ¡бутку ¡пості,$

плодоносному віці,групі ¡ників в : : ¡гоаду, -.граду, :І а.крб.:з І га:

га : гплодонос: : ¡лад.-год.:крб. : :крб. :

: :ному ві-: : : : : : :

: :ці,га ї : : : : : :

Колгоспи

І до 30,0 14 19 2038,4 20,5 43,9 99,43 108,78 191,6 9,4

П 33,1-60,0 9 48 2592,8 26,8 28,9 96,74 114,64 479,72 18,5

П С.0,І-іЮ,0 8 64 2973,9 23,0 21,1 90,12 114,54 805,94 27,1

ІУ понад 00,0 5 123 3563,1 42,5 19,7 79,25 116,18 1369,53 46,6

3 середньо:,¡у по області 36 68. 2768,3 30,7 Р а д г . 28,4 0 с п и 90,17 113,07 703,03 25,4

І до 100,0 2 67 3874,0 17,3 40,6 104,69 112,23 134,93 7,2

Г. ІСО, 1-160,0 3 116 2250,4 24,3 37,6 92,61 118,81 637,33 28,3

и І£0,1-220,0 5 ' 185 2883,2 • 34,5 27,5 83,57 124,94 1427,26 43,5

ІУ понад 220 6 253 3052,4 33,1 24,3 92,21 132,23 1324,74 43,4

і! середньо:.!? по області 16 ' 160 2520,2 26,7 32,5 94,09 125,38 807,45 32,1

ноградника необхідно через 16 років від початку плодоношення закласти нові виноградні насадження. В сучасних умовах господарства не зацікавлені розширювати плоді виноградників, бо затрати на їх закладку скуповуються в кращому випадку через 5-Ю років. Проведена недавно переоцінка багаторічних насадкень, норма річної амортизації доведена до 5 %, але цього недостатньо навіть для простого відтворення. То:.:у необхідно в виноградарських господарствах привести вартість багаторічних насаджень у відповідність до середніх капітальних вкладень на створення гектара плодоносного виноградника в діючи цінах. .

У виноградарстві Закарпатської області необхідно здійснити коглілекс заходів по ліквідації причин, їло гальмують розвиток галузі. В перау чергу слід ліквідувати зрідкекість насаджень. За даними перепису багаторічних насаджень /в 1584 р./ зрідженість в колгоспах склала /11,3 £/, радгоспах /13,8 %/. З нинішіх економічних умовах для ліквідації зрідженості потрібно створити цільовий £онд, який повинен формуватися за рахуної: прибутку. Норматив максимального розміру такого фонду залежить від зрідженості виноградників і схем їх посадки. Ками зроблено розрахунок його суми на основі нормативів капітальних вкладень ка створення бага-. торічаих насаджень. З цінах 1992 р. сула фонду в колгоспах області складає 41,3 мли.крб., радгоспах 79,2 млнлирбованців. Розрахунки показують, шо ліквідація зрідженості ка основі запропонованих заходів дасть змогу ¡дорічно додатково одерну вати понад ПО т 7:::нсграду в колгоспах та 120 т в радгоспах.

8. Дослідженням встановлено, :цо в області заливається вясо-коа трудомісткість виноградарства. Затрати праці по догляду за ¡осадженнями досягають 890-600 люд.-год. на І га, навантаження

і.а одного працівника в окремих заводах-радгоспах перевідує допустимі норми в 2-2,5 рази. Це викликає необхідність удосконалення технології вироідування винограду ка ослові механізації операцій по догляду за насадженнями та збором урожаю.

В шшішніх умовах виноградарство є однією з найменш механізованих галузей сільського господарства..Рівень механізації тут скла-дзе 30-05 %. Вирощування і збір винограду включає 65 технологічних операцій, з яких 33 механізовані. Ьова технігл, яка в.'-пуска-сться, дозволить скоротити число операцій до 63 і виконувати механізовано 44, або дасть можливість мо.санізуїагл 69,8 % операцій.

Однією з причин низького рівня механізації виноградарства в Закарпатській області є специфіка галузі, зокрема розміщення плантацій па схилах. З області лише на 2/3 площ виноградників застосовуються механізми, а на решті окремі технологічні операції виконуються з допомогою кінської тяги.

Вивчення структури затрат праці, на вирощуванні винограду показало, що час па робіт механізованих в залежності від густоти насаджень, склацас на посадці виноградників - 7-8,1 %, на встановленні шпалери і приштамбуванпі підпір ІІ-І6.0, па догляді за молодими насадженнями 7,7-9,7 і плодоносними 6,7-11,3 %.

Аналіз стану механізації технологічних операцій прл впрошуванні винограду показав, шо в господарствах області, де застосовуються .механізми, рівень механізації досягав 52,3 %, а в передових господарствах він складає 66,7 •?„, при можливому значенні -

69,8 ¡'і. Отг.’.е, в господарствах Закарпаття є значні резерви підвищення продуктивності праці у виноградарстві за рахунок підвищення рівня механізації. .

Кореляційно-регресіііний аналіз даних передових господарств показує, що при застосуванні існуючого потенціалу механізації та урожайності винограду 60 ц з І га трудомісткість І ц його складає 7,9 люд.-год. при нинішньому рівні цього показника 25-30 люд.- . год. по всій масі господарств області.

9. Важливо місце в підвищенні економічної ефективності галузі в досліджуваному регіоні налокигь впровадженню нових форм організації праці, зокрема орендним відносинам.

Досвід роботи орендних колективів свідчить, що перехід державного майна в повне користування трудових колективів в більшості випадків спршв росту уро::са:іності, продуктивності праці, підвищенню економічної ефективності. Про це свідчать результати роботи орендного колективу колгоспу "Виноградар" Іраавського району. Орендний колектив господарства одеркав середню ураяайнісгь винограду 61,7 ц з І га, шо вяаз середнього показника по господарству на 77,а процента.

аослідг.ошія свідчить, що в виноградарстві найбільш елективною формою організації праці є бригадна форма на оренді з індивідуальним закріпленням за г.о;::н;".; працівником на договірних уловах певної площі насадгень з оплатою за вироблену продукція по договірній розцішз.с. Угс:’а стає сїоя-лято», л:~!0 укладається стро-

ком не менае 5 років.

Ваяливпм питанням орендних відносин с економічно обгрунтований розмір орендної плати за користування землею та іншими ресурсами. Аналіз принципу формування орендної плати в господарствах області свідчить про його недосконалість. В більшості випадків застосовується фіксована плата /наприклад, 100 тис.крб. за І га плантацій або в натурі, до 50 % урояаю/.

Використовуючи методику розрахунку вартісної оцінки плантацій виноградників з врахуванням об'єктивних умов господарювання стає можливим встановити платежі при внутрігосподарських орендних відносинах і вільній оренді, а такой ввести санкції за втрату площ виноградних насадпень. Саме такий підхід повинен призвести до кращого використання землі та догляду за виноградом.

Якщо господарство при внутрігосподарській оренді одержує прибуток від реалізації винограду, то орендна плата складає липа величину амортизації. Коли орендний колектив сам реалізує продукцію, то вік повинен сплатити в орендній платі до 50 % прибутку. За умови вільної оренди потрібно зацікавити власників для взяття держзамовлення шляхом зникання суми орендної плати.

10. Дослідженням, встановлено, шо значниіі резерв в підвищенні ефективності виробництва винограду належить вдосконаленню інтеграційних зв"язків у вішоградо-вяноробкому комплексі. Результати.аналізу свідчать, що на підприємствах області за досліджуваний період вироблено 5,3 % виноградного вина від обсягу по Україні, ІЗ % коньяків. Постачання в.інограду в свіжому вигляді становило 6,5 %. Дослідженням встановлено часткове використання по-гугіностей винзаводів, що привело до складного їх фінансового становища. Потукності 12 винзаводів області здатних переробити 27 тис.т, винограду, використовувались лше на 35,7 %. Лише потужності Ужгородського коньячного заводу використовувалися повністю. Через відсутність охолоджуючих енносховищ в асортименті вин Закарпаття ординарні столові вина складають всього 5,2 %, міпні -

0,9, а десертні - 0,05 %. За досліджуваний період в області випустили 16 тис. дал. коньяку. Отже, за такої ситуації виноробні заводи перетворюються в економічно відокремлені підприємства, результати діяльності яких майпе не залегать від сільськогосподарської бази, по порушує зміст інтеграції.

Встановлено, по нині значна сума прибутку виноградарів зали-

шасгься у виноробів. Це приводять до значення матеріальної заінтересованості при виробництві виноград:/. Очевидно, необхідно її розподіляти пропорційно сумі затрат на вирощування винограду і на затрати по його переробці. Тому пропонується збільшити виноградаря;,і оплату праці з врахуванням розлоділюваного прибутку після реалізації продукції виноробства. . • ■

• ПУБЛІКУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ .

1. Сущность интенсійиісации сельскохозяйственного ПрОИЗВОД-

ства в нових условиях хозяйствования. - К.: УкрЕИИНТИ, 199І. -Гі 1307 - УБЭ1. - 0,7 п.л. ’

2. Нові форми власності та організації виробництва у виноградарстві.// 36.наук.праць УДАУ. - 0,7 п.л. /в печаті/, 1953.

3. Развитие ноеых форм собственности я хозяйствования в

виноградарстве Закарпатской области в условиях перехода к рыночном отношениям,// Сб.тезисов докладов научно-практической конференции. - Винница, 1993. 0,2 п.л. ■ .

УПК УГАУ І. 507т. 100- 10СЗ