Научно-методические основы управления ресурсами медицинской помощи региона тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Научно-методические основы управления ресурсами медицинской помощи региона"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ^СТЙТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 361.1+614.2

ШУТОВ Михайло Михайлович

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ РЕГІОНУ

о(Р, 0 У

Спеціальність 08.ННИ"— Розміщення продуктивних сил і

регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ДОНЕЦЬК —1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень НА України (м.Донецьк).

Науковий керівник —

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Фшагін Валентнії Вікторович,

Інститут економіко-правових досліджень НАН України, заступник директора

доктор економічних наук, професор Прокопенко Микола Дмитрович, Інститут економіки промисловості НАН України, завідуючий відділом регіональної економіки

Провідна установа

кандидат економічних наук Євсєсв Володимир Іванович,

Український Інститут громадського здоров’я, м.Київ,

завідуючий відділом економіки охорони здоров’я та медичного страхування

Донецька державна академія управління, кафедра менеджменту у невиробничій сфері, Міністерство освіти України, м. Донецьі

Захист відбудеться «^» 1998 року о П годині на засідаїп

спеціалізованоївченої рада Дії. 170.01 в Інституті економіко-правови досліджень НАН України за адресою: 340048, Донецьк, ву; Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко правових досліджень НАН України за адресою: 340048, Донецьк, ву; Університетська, 77.

Автореферат розісланий « 6 с / 998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Незважаючи на серйозні економічні та соціальні проблеми, сфера охорони здоров’я продовжує діяти як єдина державна система, забезпечуючи максимально можливий рівень наданпя медичної допомоги населенню. Збереження галузі охорони здоров’я як стійкої системи, яка діє на певних організаційних принципах в умовах порушення міжгалузевих зв’язків та економічної нестабільності, можливе при пошуках і впровадженні нових технологій і методів діяльності лікувальних закладів в умовах розвитку ринкових відносин.

Недостатній обсяг асигнувань, що виділяються на охорону здоров’я, негативно відбився на розвитку галузі: уповільнились темпи зміцнення і обновлення її матеріально-технічної бази, оснащепня сучасним обладнаппям; забезпечення медикаментами, перев’язочним матеріалом. У результаті цього знизилась ефективність медичного обслуговування і погіршився стан здоров’я населення.

Зміни у здоров’ї, крім іішшх показників, грунтуються па декількох фундаментальних аспектах оцінки здоров’я: смертність, народжуваність, тривалість життя та його якісний рівень. Скорочення тривалості життя людей завдає соціально-економічних збитків економіці регіону.

Починаючи з 1991 року, по усьому регіону Донбасу відзначається негативний приріст населення. Природні втрати людей катастрофічно зростають, а в 1997 році досягай близько 50 тисяч чоловік. Зросла важливість економічного аналізу безповоротних втрат через недієздатність працюючих у господарському потенціалі суспільства. Тільки економічне розуміння і знання ситуації з боку уряду, регіональних і місцевих органів управління дозволить вжити необхідні радикальні заходи.

Зважаючи па глобальні проблеми життя і смерті неможна все ж забувати про втрати, пов’язані з тимчасовою втратою працездатності та інвалідністю. На думку ряду спеціалістів тільки виробничий травматизм забирає 2-6% загального бюджету області.

Керівники галузі охорони здоров’я постійно шукають форми поліпшення медичної допомоги населенню. На сьогодні існують певні методи, які дозволяють долати слабкості існуючої системи управління, зберігаючи у той же час и сильні боки. На жаль, до основних недоліків старої системи — залишковий принцип фінансування, адміністративно-командний метод управління, неефективність використання наявних ресурсів, низька якість медичного обслуговування — додались нові: недостатність бюджетних асигнувань, вимушене зменшення кількості

койок та кадрів, нестійкість ринку медичних послуг, дезорганізація управління та ін. А щоб отримати високий рівень розвитку будь-якої системи її слід організовувати на базі економічних знань.

Разом з тим, погано вивчені питання економічного фонду здоров’я, зв’язок таких категорій як здоров’я та економічний потенціал регіону, ефективність управління галуззю охорони здоров’я в умовах реструктуризації господарських та вугільних комплексів нашого регіону.

Тому є актуальними дослідження щодо оцінки соціально-економічної значущості здоров’я, участі охорони здоров’я у перетвореннях, що відбуваються в країні та шляхів формування ринкових відносин у галузі фінансового менеджменту.

Зазначені обставиїш визначили вибір роботи, її ціль та завдання. Зв’язок роботи з науковими планами і темами. Комплекс досліджепь даної дисертації викопувався у відповідності до тематики Інституту економіко-правових досліджень НАН України: 3.12.10.9 «Економіко-правове забезпечення управліннярозвитком великого регіону». Матеріали дослідження використані прирозр обленні цієї теми. Протокол постанови Бюро Відділення економіки НАН України від 07.05.97 року.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення нових методів дослідження і розроблення методичних та практичних положень в управлінні та забезпеченні економічної ефективності охорони здоров’я життєвого циклу людей в умовах переходу до ринкової економіки. Дляреалізаціїцієї мети було поставлено і вирішено такі завдання:

досліджено особливості формування ринкових відносин у системі охороїш здоров’я;

досліджено демографічні зміни і динаміку зростання смертності, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та інвалідності населення України, Донецького регіону, ряду районів області;

о бгрунтовано сучасний стан виявлених змін у порівнянні з рядом країн світу;

розроблено методи формування потреб в основних ресурсах, койках і кадрах;

розроблено і науково обгрунтовано раціональне використання державного і місцевого бюджетів;

виконано аналіз стану матеріально-технічної бази охороїш здоров’я області й обгрунтовано необхідність її інтенсивного оновлення;

запропоновано методи оновлеїшя медичної техніки для оптимального терміну служби в умовах обмеженого бюджету;

з

розроблена оцінка ефективної діяльності охорони здоров’я регіону;

проведено аналіз шляхів мінімізації витрат на організацію охорони здоров’я регіону;

виявлено основні причини розвитку тіньової економіки в галузі охор они здор ов ’я;

запропоновано концепцію розрахунку цін на медичні послуги в поліклініках та стаціонарах державних лікувально-профілактичних закладів;

розроблено метод обгрунтування витрат при організації платних послуг;

виявлено резерви та додаткові джерела фінансування.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є соціально-економічні та організаційні процеси при вирішенні питань забезпечення населення регіону адекватним рівнем охорони здоров’я в ринкових умовах у зв’язку з погіршенням життя та умов праці населення, наростанням психологічних стресів, скороченням ресурсів галузі.

Об’єктом дослідження вибрано проблему організації медичної допомоги в містах та сільських районах у господарському комплексі Донецької області.

Теоретична та методологічна основа дослідження. Теоретичною і методологічною основою є законодавчі акти та нормативно-методичні іокументи, спадщина світової економічної науки, а також сучаспіпраці українських, зарубіжних вчених-економістів та вчених-медиків; матеріали науково-методичних і науково-практичних конференцій, :емінарів та з’їздів.

Дослідження базувались на основі системного підходу з вико-)истанням рекомендацій і методичних підходів вчених та практичних ірацівників. Вірогідність і обгрунтованість досліджень та отриманих >езультатів забезпечувались методом системного або економічного іналізу, математичної статистики, експертних оцінок.

Наукова новизна дослідження. Основні нові результати, отримані івтором особисто, які мають наукове значення:

розроблено економіко-математичну модель формування основ-іих ресурсів охорони здоров’я (койок, кадрів, матеріально-технічного абезпечення);

розроблено рекомендації по мінімізації державних витрат на ірганізацію медичної допомоги регіону в умовах обмеженого бюджету;

досліджено роль і місце тіньової економіки в охороні здоров’я та ;еякі шляхи боротьби з нею;

запропоновано вибір методів оцінки ефективності діяльності лікувальних закладів регіону;

розроблено методологічні положення фінансового менеджменту в галузі охорони здоров’я в умовах ринкових відносин;

рекомендовано економічно обгрунтоване формувапняціннамедичпі послуги в держбюджетних лікувально-профілактичних закладах;

з апр опонов ані моделі, економіко -математичні р озрахунки дозв о-ляють керівникам різних рівнів управління охороною здоров’я застосувати найбільш прогресивні форми організації медичної допомоги населенню;

запропоновані моделі організації лікувальної діяльності, які можуть бути використані у будь-яких умовах економічної діяльності закладу (повне державне фінансування, часткове, в умовах страхової медицини);

методичні розробки дозволяють також об’єктивно оцінити вибрану стратегію управління на будь-якому проміжку часу.

Практичне значення роботи. Практична значущість роботи полягає у тому, що результати дослідження, які оформлені у вигляді пропозицій, методичних рекомендацій, наукових доповідей, використовуються в цілому ряді міст і районів області при плануванні ресурсів і оціїщі ефективностіроботи лікувальних закладів цих регіонів. Окремі розділи дисертації використовувались у навчальному процесі студентів і курсантів-медиків Донецького державного медичного університету ім. Горького.

Апробація роботи та реалізація результатів дослідження. Основні положення роботи доповідались і обговорювались на засіданнях Костянтинівської, Новоазовської та Амвросіївської районних держадміністрацій, а також на засіданнях адміністрацій міст Костянтинівки, Слов’янська Донецької області, куди було запрошено всіх працівників планово-економічних відділів, бухгалтерій, постійних комісій по охороні здоров’я. Матеріали схвалено і рекомендовано до практичного використання.

Результати роботи доповідались на III з ’їзді соціальних гігієністів і організаторів охорони здоров’я України в м.Одесі (4-6 липня 1997 р.). Висновки і пропозиції визнано і схвалено на з’їзді.

Окремі положення обговорювались на засіданні вченої ради Інституту економіко-правових досліджень НАН України, а також на наукових семінарах Донецького державного медичного університету.

Публікації. Згідно з результатами дослідження опубліковано 12 рукованих праць загальним обсягом 18,36 д. а., з них авторові належить 2,56 д. а.

Обсяг та структура роботи. Обсяг основного тексту — 178 маши-:описішх сторінок, наведено 18 рисунків, 38 таблиць, 5 додатків. Список ітератури — із 152 найменувань. Робота складається із вступу, трьох озділів, висновку, списку використаної літератури й додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. «Теоретичні основи дослідження проблем організації правління економікою охороіпі здоров’я регіону». Нормалізація еконо-іки будь-якого регіону неможлива без розумної організації охорони доров’я структурного, економічного, юридичного, кадрового арактеру. У той же час визначеіпія місця і ролі охорони здоров’я в осподарському комплексі регіону неможливо без аналізу економічного гану держави, життєвого рівня людей на сучасному стані в порівнянні рядом країн СНД та зарубіжжя. Формування різних систем управління алуззю охорони здоров’я та їх розвиток у різпих країнах залежить від оходів населення, витрат на лікування та профілактику хвороб, ержавпої політики щодо стану здоров’я.

Верховною Радою України па 1998 рік виділено 704 млн. грн. на хорону здоров’я, що становить лише 27% від реально необхідної суми итратна нього, або близько 63 грн. на одного мешканця країни. Такий е рівень витрат на охорону здоров’я властивий слаборозвинутим раїнам таким, як Бангладеш, Індія, Пакистан, більшість країн Африки, гака позиція держави призвела до негативних наслідків щодо здоров’я успільства у народногосподарському масштабі, уповільнення <ономічного розвитку країни. В Україні поки ще існує державна істема охорони здоров’я з недостатнім фінансуванням, у стадіїрозпаду і низькою якістю медичного обслуговування.

Перехід до ринкової економіки без економічного реформування і панування призвів до того, що галузь втратила потрібну стійкість і актично руйнується.

У зв’язку з цим виникає усвідомлена необхідність використання зних способів збереження здоров’я, відповідального ставлення до нього.

Фінансування витрат лікувальних закладів із бюджету держави, се зменшується рік у рік, зумовило необхідність вишукування ними ззабгоджетних джерел для збереження здатності надавати медичну отомогу у повному обсязі.

На сьогодні можна виділити 3 основних джерела позабюджетної-! фінансування: введення плати на ряд медичних послуг або часткові компенсація їх вартості; меценатство, доброчинні внески громадян ті організацій, відрахування з фондів милосердя, страхових компаній гуманітарна допомога інших країн; залучення коштів за рахуної невластивої лікувальним закладам діяльності (підсобне господарство цехи, здавання в оренду площі, яка не використовується, медичного немедичного обладнання, комерційна діяльність та ін.).

Плата за певну частішу медичної допомоги не означає руху назад втрату традицій. Наявність гарантованого державного мінімум} медичних послуг передбачає існування додаткового джерела фі нансування, без якого може виникнути питання не тільки про збере жешія, але й про виживання національної системи охорони здоров’я Чи тимчасовий це захід і які його часові параметри — на це запитати дасть відповідь життя, економічні можливості держави, її політика іцодс здоров’я населення. У всякому разі це може бути етапом переходу де страхової медицини і дозволить матеріально і морально підготувати економічну базу охорони здоров’я.

Проблеми охорони здоров’я, породжені ринковою економікою, привернули увагу не тільки до питань фінансування, а й до організації ринку охорони здоров’я. Ринку, який повинен забезпечити виконати двох взаємопов’язаних завдань. По-перше, створити сильні стимули трудової і господарської активності. По-друге, кардинально поліпшити діяльність охорони здоров’я на основі привнесення елементів саморегуляції Це реально нове джерело грошових доходів в межах держбюджету.

Згідно з масштабами використання ресурсів, галузь охорони здоров’я сформувала взаємозалежні види медичних ринків, а на перспективу розвитку залишила ринок страхових внесків (схема 1).

Медичні

ринки

Ринок медичних послуг

Ринок медикаментів

Ринок праці медичних працівників

Ринок науково-медичних розробок

Ринок медичного обладнання і техніки

Схема 1. Види медичних ринків

Для забезпечення потреб ринку і конкретної здатності надання різних видів медичної допомоги необхідно визначити товар медичного ринку, хоч ми знаємо і розуміємо, що здоров’ям неможна торгувати. Товар медичного ринку — медична послуга.

Медична послуга — це продукт праці персонала щодо задоволення насущних потреб пацієнтів по відновленню і підтримці здоров’я.

Медична послуга, на відміну від загальноприйнятого поняття, характеризується: невідчутністю і нематеріальністю; не піддається зберіганню і транспортуванню; персоніфікована — невіддільна від виробника послуги з мінливістю якості послуги навіть за умов одного виконавця.

Медична послуга, як будь-який товар, повинна мати попит і дотримуватись принципів ринку (схема 2).

Основні

принципи

взаємовипдтсть

оплачувашсть

еквів алентність

доступшсть

Схема 2. Принципи функціонування ринку

Факторами попиту медичних послуг виступають: рівень доходів населення; структура населення; екологічна обстановка; мода та уподобання населення; етнічні особливості населення; стимулювання попиту спеціальними діями. .;

Плата за послуги — це плата, яка здійснюється споживачем за отримані конкретні медичні послуги. Таким чином підтримується державна система охорони здоров’я і зменшується залежність медич-иих закладів від обсягу бюджетних асигнувань.

Перехід об’єктів охорони здоров’я на ринкові умови праці та фінансування супроводжується розвитком і освоєнням нових організаційно-правових форм управління на основі маркетингових досліджень.

Американська медична асоціація визначає маркетинг як «Комплексний процес планування, економічного обгрунтування і управління наданням послуг охорони здоров’я, ціновою політикою в галузі лікувально-профілактичного процесу, просуванням послуг (товарів медичного призначення) до споживачів, а такожпроцесом їх реалізації».

Завданням планування є досягнення збалансованості між різними видами ресурсів і потребою в них. їх відповідність можливостям фінансування охорони здоров’я з різних джерел. Планування не с самоціллю для медичного закладу і охорони здоров’я регіону, а виступає як засіб вирішення ряду завдань галузі.

У науковій літературі пропонується багато методів планування трудових ресурсів (койки, кадри і т.д.). Доцільно виділити три основні позиції у залежності від підходів до вирішенім цього питання:

оптимально-розрахунковий підхід до планувати ресурсів; бюджетно-фінансовий підаід до планування ресурсів (балансовий); системно-економічне обгрунтоване планування.

При формуванні мережі лікувальних закладів (раціональним розподілом трудових ресурсів) використовуються всі перелічені методи, але в різних обсягах.

Оскільки базисним критерієм планування ресурсів стаціонарної медичної допомоги є визначення койкового фонду, а решта компонентів (у т.ч. кадри) залежні і вторинні, в інших розділах мова йтиме, перш за все, про планування кількості койок.

Оптимально-розрахунковий підхід передбачає використання нормативних показників для планування ресурсів. Методика розрахунку викладена в дисертації.

Бюджетно-фінансовий підхід передбачає, перш за все, наявність сум і справедливий розподіл бюджету згори до ЛПЗ.

Системно-економічне обгрунтоване планування не тільки усуває диспропорції в розміщенні основних фондів (койок, кадрів, матеріально-технічного оснащення), а й сприяє поліпшенню лікувальної роботи. Такий варіант розрахунків і організації роботи показано на прикладі роботи хірургічного відділення Донецького обласного лікувально-клінічного об'єднання в 1996 році. В основі розрахунків лежить методика визначення відносної вартості однієї години роботи хірурга, прийнятої за одиницю.

Аналіз показав, що при збереженні існуючого обсягу роботи за рахунок раціонального використання праці всіх ланок лікувального процесу, необхідно зменшити кількість койок і кадрів. Наведемо порівняльну таблицю штатного розкладу: фактичну і розрахункову (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняння фактичного і розрахункового персоналу хірургічного відділешія

Посада Кількість посад

Плановому Ургентному Усього

Факт. Розрах. Факт. Розрах. Факт. Розрах.

Зав. відділенням 1 1 - - 1 1

Лікарі 6,0 3,0 3,5 3,5 9,5 6,5

Медсестри 17,5 11,0 4,5 4,5 22,0 15,5

Молодший мед. персонал 19,0 15,0 - - 19,0 15,0

Усього 43,5 30,0 8,0 8,0 51,5 38,0

Таке відділення не лише зменшує вартість медичної послуги, але й за самими приблизними підрахунками може принести економію близько 88 тис. грн. на рік.

Особиста відповідальність керівника за ефективну діяльність лікувального закладу дозволяє йому обирати будь-який підхід при плануванні роботи.

З точки зору можливостей зменшення кількості сучасних проблем медико-сопіальної допомоги викликає інтерес економічний аналіз втрат регіону при погіршенні здоров’я населення.

Розділ 2. «Економічна оцінка ефективності управління охороною здоров’я регіону». Ефективність витратна охорону здоров’я оцінюється показниками здоров’я населення. Передусім тривалістю життя, рівнем захворюваності, інвалідизацією.

Для визначення економічного тягаря смерті у світовій практіщ використовують поняття «рік життя» з поправкою на непрацездатність Англійська абревіатура цього терміну DALY — показник, якиі сполучає роки життя, втрачені через захворюваність та роки життя втрачені у результаті ранньої смерті. Спостерігається значний розкщ втрат DALY по окремим регіонам. Причини для багатьох країн різн (див. рис. 1).

Згідно рис.І основний розкид втрат залежить від передчасної смерті, в той же часрівень втрат, пов’язаних з втратою працездатності більш стабільний. 66% загальної кількості втрачених одиниць DAL\ припадає на передчасну смерть, а 34% — на непрацездатність.

Слід зазначити, що оцінка життя в DALY не отримала широкого розповсюдження. Зокрема, вона не прийнята статистикою України. Реальність свідчить, що питання вартості життя оцінюється по-різному.

Існує декілька підходів до оцінки життя людини. Один з них: розрахунок людського капіталу. Це найстаріший і найпростіший спосіб, який використовується у статистичній практиці. Він порівнює вартість життя людини з вартістю майбутніх втрат виробництва.

Інший підхід грунтується на соціальних та етичних цінностях життя, позначених через очевидні бажання населення в питанні збільшення тривалості життя. Цей підхід до оцінки життя з позиції готовності потенційних жертв сплачувати податки за програми,які скорочують ризик смерті. Логіку підходу роз'яснює Джоунз-Лі. Він вважає, що ринкові відносини «вимагають розробки механізму виявлення даних про суми, які зацікавлені особи згодні будуть платити за зміну рівня надаваємих товарів, про які ринкова інформація відсутня». Наведемо деякі дані, отримані згідно з цією методикою.

Хоч метод аналізу вартості життя па основі розрахунків готовності платити широко підтримується і використовується багатьма економістами розвинутих країн, він нерідко зазнає критики. Суть їх у тому, що аналіз проводиться за умовно обраним ризиком: умовності достовірності даних та незадоволенням тім, що потерпілий, якщо смерть пов’язана з зазначеним ризиком, не може отримати компенсацію за сплачеш податки.

Проведемо власний розрахунок вартості життя працюючого населення по витратам на виробництво продукції (табл. 2).

Кількість DALY, втрачених на 1000 чоловік

В Передчасна смерті, □ Непрацездатність

Африка на Індія Близький Країни Азії південь від Схід та та острівні

Сахари Північна держави

Африка

Китай Колишні Країни з соціалістичні розвинутою країни ринковою економікою

Рис.1. Втрати, пов’язані з передчасною смертністю і непрацездатністю (за даними Міжнародного Банку

реконструкції і розвитку. Вашингтон)

Таблиця 2. Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) підприємств і організацій Донецької області та вартісіь продукції одного працюючого на рік

Найменування 1994 рік 1995 рік 1996 рік

Витрати по колу підприємств, які враховуються, млн. грн. 28234,0 15321,7 18890,9

Середііьоспискова чисельність робітників (тисяч чоловік) 1943,4 1847,4 1719,3

Вартість продукції, виробленої одним працюючим за рік (грн.) 14528 8294 . 10987

Розрахунок витрат на виробництво продукції одним працюючим проведено згідно з даними таблиці. Приклад за 1996 рік:

18890,9 мж гри 1лпо_ .

Е =----------------— = 10987 гри на чоловіка

6 1719,3 тис.чол

Склавши дані і поділивши на 3, ми отримали усереднений показ-никрозрахунку шодського капіталу при відсутності на роботі 1 чоловіка протягом року або вартість 1 року життя працюючого

„ 14528 + 8294 + 10987 ІМ<ГП

В^ -----------------------------------= 11269 грн

Якщо умовно прийняти за основу 25-річний стаж роботи чоловіка, тобто якщо з’являється право працюючого припинити працю і вийти на пенсію по стажу, то вартість життя (В2) , згідно з методикою

розрахунку людського капіталу, буде дорівнювати В2 = В1 х 25

В2 = 11269 х 25 = 281725 грій

Порівнюючи отриманий показник вартості життя в нашому регіоні з показником зарубіжних авторів, можна сказати, що він відповідає розрахункам західних країн.

Узагальнивши дані, можна підрахувати економічні втрати регіону (Е) в 1996 році тільки в результаті передчасної смерті. У Донецькій області в цьому році померло 86776 чоловік, з них 26% осіб працездатного віку. Вартість одного життя в нашому регіоні 281725 грн. Отже економічні втрати дорівнюють:

86776 х 26 100 ~~

Втрати за Джоном Лі в $

„ 86776 х 26

Е =----------—-----

в 100

X 800000 = 18,0млрд. дол.

Очевидно істинні втрати знаходяться в межах 18,0 млрд. дол. і 35 млрд. грн.

Серйозними аргументами цього явища в нашому регіоні є, перш і все, економічні умови життя, бідність населення, доходи якого ілежать виключно від важкої фізичної праці. Наслідок цього —погане ірчуваїшя, рання старість, зростання захворюваності зі збільшенням ку і стажу, рання смерть. .

Проведена економічна оцінка безповоротних втрат регіону імагає термінової розробки і впровадження програм, які обіцяють шбільшу ефективність. Розрахунки за методикою обліку стану іоров’я населення і впливу забруднення навколишнього середовища ,ано в 3 розділі) при реальному недостатньому бюджеті охоронн ;оров’я в 1996 році (344 млн. грн.) вимагали додаванпя 29,9 млн. грн. і вирішення питань, пов’язаних з ризиком смерті.

На жаль обмеженість фінансування не дозволяє активно впливати і зіпіженпя безповоротішх економічних втрат регіону.

Гострота проблеми життя і смерті нерідко затьмарює економічні рати, що виникли внаслідок захворюваності з тимчасовою втратою )ацездатності (ЗТВП) та інвалідності працюючого населення, зціально-економічні втрати складаються з вартості невиробленої юдукції та соціальних втрат суспільства, необхідних для існування здини і збереженім здоров’я.

Для подальшої оцінки соціально-економічних втрат промисловості

а, ЗТВП, як приклад, ми будемо використовувати статистичні дані гільної галузі, що є найбільш масштабного в економіці регіону (рис. 2).

Маючи вихідні дані та знаючи принцип підрахупку соціально-ономічьшх втрат (Ев), можна зробити розрахунок річних втрат для дь-якої галузі промисловості. Для вугільної, тільки в 1997 році, вони ановили 360,6 млн. грн.

Зазначені розрахунки тільки по одній галузі промисловості вже ворять про величезні соціально-економічні втрати регіону при останні ЗТВП і необхідності радикальних заходів по зменшенню зику хвороб.

В економічних умовах, що склалися, коли відбувається руйиуваш медичної служби, зниження профілактичної роботи, відсутнісі законодавчої бази, лікарська діяльність обмежується, як і колнс діагностикою, лікуванням та видачею лікарняного листка.

1. Кількість працюючих в галузі 2. Трудовтрати в днях на (тис.) 100 працюючих

1994 р. 1995 р.

371,3 343,4

1996 р. 1997 р.

331,3 307,4

3. Виплата допомога за лікарпяшім листком в грн. за 1 день непрацездатності

1994 р. 1995 р.

4,98 3,6

1996 р. 1997 р.

7,0 10,5

Рис. 2. Динаміка серсдньогалузевих показників вугільної промислової

Склалася незвичайна ситуація, коли у видачі листка непрацездатності (лікарняного листка), який с обліковим докумеитом при складанні «Звітної форми 23Тн» (Тп — тимчасова непрацездатність), зацікавлені всі, крім держави.

З метою розриву порочного замкнутого кола ми пропонуємо методику гарантованої оплати державою частини лікарняного листка з каси підприємств у залежності від віку і стажу роботи (тобто особистого вкладу у ВВП країни), що в корені змінює відношення до стану здоров’я кожного мешканця регіону.

На основі узагальнення викладеного матеріалу дослідження можна було б поставити крапку, але безсумнівний інтерес становить оцінка збитків, пов’язана з стійкою втратою працездатності.

Захворюваність з стійкою втратою працездатності має виражену соціальну обумовленість. Основні фактори, що впливають на втрату працездатності людини, пов’язані з умовами життя і станом навколишнього середовища, а також з біологічними особливостями організму.

Для прикладу, структура і тяжкість інвалідизації гірників вугільної промисловості характеризується такими даними: на долю І групи припадає 2,6-6,4% випадків, II групи — 28,7-54,4%. Ці показники значно вище, ніж в інших соціальних групах населення. Спробуємо оціпитн втрати від інвалідності.

До економічних збитків регіону від втрати працездатності за рік належать збитки від недовипущеної продукції плюс всі види соціальної допомоги, включаючи виплати цільової допомоги непрацездатним та інвалідам для організації лікування поза межами області, реабілітаїщо, придбанпя засобів пересувапня та ін.(табл.З).

Таблиця 3. Виплата цільової грошової допомога иепрацездатішм та

інвалідам області

1994 р. 1995 р. 1996 р. 1997 р.

Кількість осіб, яким призначена допомога 2045 1847 13943 29654

Виплачені суми (тис. грн.) - - 2497,3 20859,0

3 них інвалідам (тис. грн.) - - 315,5 270,8

Ев інвалідності = 1655,5 млн. грн.+1 1,7 млн. грн. +9,8 млн.грн.

+0,3 млн.грн.= 1677,5 млн.грн.

— вартість недовипущеної продукції на 1 чоловіка за рік

11269 грн.х146911 інв.=1655,5 млн.грн.

— виплата пенсійної допомоги — умовно 80 грн.(без регресу)

80 грн. х 146911 інв. = 11,7 млн. грн.

— вартість лікувашія

67 грн. х 146911 інв. = 9,8 млн. грн.

Отримана сума 1655,5 млн. грн. може бути піддана значни коливанням, оскільки неможливо врахувати регрес, міграцію хворих групи в групу у зв ’язку з поліпшенням чи погіршенням здоров’я, відсуті достовірна статистика працюючих і непрацюючих інвалідів та іни причини. Оцінюючироль та місце охорони здоров’я в економіці регіон можна сказати, що у 1997 році соціально-економічні втрати від змін етані здоров’я населення становили:

— від смертності — 6,35 млрд. грн.;

— від інвалідності — 1,65 млрд. грн.;

— від ЗТВП по вугільній промисловості — 360,6 млн. грн.

УСЬОГО—8,36 млрд грн., що у 8 разів більше зарічний бюджет області

Виникає питання, яке фінансування потрібне охороні здоров’)

щоб активно впливати на негативні процеси в житті суспільства. Згідн з методикою справедливого розподілу бюджету з урахуванням стан здоров’я населення та впливу забрудненості навколишнього середовищ зроблено розрахунок додаткового фінансування до видаленого бюджет охороіга здоров’я, виходячи з реальної суми держбюджету області 199 року — 1079521,2 тис. грн., коли на організацію медичної допомог було виділено 344017,5 тис. грн. або 31,8% від нормативного.

Розрахунки показали, що до існуючого бюджету охорони здоров’ області необхідно було додати 128,3 млн. грн. Якщо точніше, то даному разі підраховані цифри втраченої можливості щодо поліпшенн здоров’я трудящих в 1997 році.

На жаль, в галузі охорони здоров’я через залишковий нерегулярнії принцип фінансування втрачено ідею планової економіки, припиішлос формування комплексних планів оздоровчих заходів. Якщо до цього и додати дефіцит медикаментів, низький рівень технологій та медике технічного оснащення лікарень, низьку оплату праці медпрацівників (н 29,0% нижча ніж по промисловості), то така система організації медичне допомоги в регіоні не здатна впливати на формування фізично здоровії людських ресурсів, підвшцеїнія їх інтелектуального і творчого рівня.

В регіоні грубо порушується «Закон економії живої праці», сут якого в збережеіші загальної тривалості життя, що дає реальну мо» ливість дія збільшення строку трудової діяльності людини та особистої' внеску кожного в ВВП.

Розділ 3. «Розробка методичних підходів по управлінню фінансовою діяльністю медичних закладів регіону». Розвал економіки в /мовах переходу до ринкових відносин спричинив кризу в управлінні. Зргааізатори охорони здоров’я, не маючи достатніх економічних знань, імушені вирішувати питання реорганізації лікувальних закладів в мовах ринку, раціонального розміщення резервів та використання їюджетпих асигнувань, визначати вартість та ринкові ціни на медичні юслуги, отримання прибутку, внутрішнього та зовнішнього контролю а використанням загального бюджету, тобто використовувати в роботі існовні механізми та методи фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент в медицині передбачас управління ру-:ом фінансових ресурсів об'єкта охоропи здоров’я, а також фінансо-ими відносинами, що виникають у процесі розподілу та використання ііпансових ресурсів. Отже, фінансовий менеджмент в охороні здоров’я хоплюе систему принципів, методів, форм і прийомів управління рин-овими механізмами в галузі фінансів з метою підвищення ефективності Іяльносп і конкурентоспроможності лікувальних закладів.

Важливість фінансового менеджменту зростає в умовах швидких мін, як у самій системі медико-санітарної допомоги, так і в економіці в ілому, оскільки фінансова стратегія, що обрана для об’єкта охороші цоров’я, розраховується на короткі проміжки часу: квартал, місяць, екада. Це розширює можливості самоврядування.

Основними компонентами діяльності менеджменту лікувального зкладу крім формуваїпія бюджету звичайно бувають: розрахунок ви-рат на лікування хворих, визначення вартості медичних послуг, ггутрішній фінансовий контролі), прогнозування рентабельності та ряд пних. Одне із завдань менеджменту — це вирішення питання орга-ізації лікувальної справи.

В роботі вивчено види витрат, їх вартісне вираження, дано три етодики розподілу накладних витрат: груповий розподіл накладних тграт, прямий розподіл накладних витрат, розподіл накладних витрат етодом послідовного розділу.

Розподіливши накладні витрати і додавши до них прямі витрати, и матімемо суму, яку легко використати для визначення вартості іудо затрат і ціни на різні види медичних послуг.

Наші запропоновано методику калькуляцій собівартості медич-іх послуг, рекомендовано розрахунки основного фонду заробітної іати, розподілу накладних витрат та амортизаційних нарахувань.

Певну увагу приділено організації платних медичних послуг в їжах держустанов державних закладів. Подано варіанти формування н у параклінічних підрозділах і госпрозрахункових поліклініках.

В основі розрахунку вартості платних медичних послуг лежа не нормативні, а фактичні витрати на надання лікувально-профілакти ної допомоги. Це дозволяє створити новий механізм оптимального в користання фінансових ресурсів.

Отримана інформація з менеджерських розрахунків може бу-використана тільки в межах одного медичного закладу. Вона не залежи від правових норм та обов’язкових звітів про фінансову діяльність, : обмежує керівника в питаннях прийняття конкретних рішень.

Фінансове прогнозування передбачає розробку альтернативні рішень, які характеризують фінансовий стан об’єкта охорони здоров динаміку його витрат, доходів, прибутку.

Основними компонентами діяльності менеджера лікувального з кладу бувають: формування бюджету для організації ефективної меди ної допомоги населенню; р аціональний, науков о обгрунтов алий р озп діл бюджету; розрахунок витрат на лікування хворих; ціноутвореш медичних послуг; внутрішній фінансовий контроль; прогпозуваннярс табельності та ін.

Фінансові прогнози є основою для розробки фінансових плані Функцію фінансового плану в ЛПЗ виконує бюджет. До бюджет закладають цілі і завдання медичного закладу, точніше їхгрошовийрозмі Формування бюджету базується на комплексі правових документів т положень, звітності про фінансову діяльність перед вищими управлінські» структурами. Він утримує керівника в рамках законності, грунтуючи на загальноприйнятих принципах стандартного обрахування витр; виконаного обсягу наданих медичних послуг, за затверджений Міністерством охорони здоров’я і Міністерством фінансів нормативні» статтями витрат на різні види діяльності медичного закладу.

У додатках подано законодавчу базу організації бюджетної фінансування, формування платних медичних послуг.

Слід застерегти, що науково обгрунтований розподіл бюджет можливий лише за умов сукупності своєчасних виплат бюджетні коштів зверху вниз органам охорони здоров’я і оплати основних витрг на організацію медичної допомоги регіону за певний проміжок часу.

Розподіл бюджету мас політичний характер, тому перший кре розподілу бюджету дуже важливий і починається з визначення ро. охорони здоров’я в економіці регіону, демографічних пріоритет: окремих районів, політико-національного значення ряду географічні районів, участі економіки регіону у виробництві ВВП.

В розрахунках автора використані методи розподілу бюджету урахуванням ряду факторів: кількості населення (на одного мешканця

розподіл населення за піком і статтю; кількості мешканців сільської місцевості; стану здоров’я населення з урахуванням шкідливості навколишнього середовища; потоків пацієнтів між районами та містами; використання обласних лікувальних закладів. Це більш складні розрахунки, які мають свої переваги та недоліки.

Привиборіметоду йдуть відпросгого до складного. Вибір залежить від керівника, що бажає більш грамотно і глибоко організувати фінансування витрат з урахуванням фактора, якому він надає перевагу. Єдиної оптимальної методики фінансового управління не існує.

ВИСНОВКИ

Висновки цього досліджешія полягають в наступному:

1. В Україні існує державна система охорони здоров’я з недостатнім фінансуванням в стадії розпаду та низькою якістю медичного обслуговування.

2. Організація медичної допомоги потребує серйозних структурних перебудов, орієнтації на збереження здоров’я здорових. Перехід до ринкової жономіки без економічного реформування і планування призвів до того, до галузь втратила необхідну стійкість і фактично руйнується.

3. Охорона здоров’я, будучи часткою невиробничої сфери, має зажливе значення в прогресі економіки, вирішуючи складні завдання то зменшенню соціально-економічних втрат суспільства, пов’язаних з пгіспо життя людини та її благополуччям в навколишньому середовищі. Пюдина є вихідною і кінцевою категорією всієї економіки, а поліпшення ї здоров’я залежить не тільки від якості медичної допомоги або ефективної організації охороїш здоров’я.

4. Економічна оцінка ефективності управління охороною здоров’я )Цішосгься кінцевим результатом діяльності ЛПЗ, показниками здоров’я іаселегаїя. На жаль, динаміка основних показників здоров’я населення Донецької області за останні п’ять років (смертність, народжуваність, 'ривалість житія, захворюваність)маєнегативіпш характер. Соціально-жономічні втрати тільки у 1997 році становили близько 8,36 млрд. грн., цо у 8 разів перевищує держбюджет області.

5. Проведені дослідження передбачають значні економічні вигоді в регіоні при поліпшенні якості медичної допомоги із залученням іевішх фінансових коштів. Згідно з розрахунками ця сума повинна тановити близько 128,3 млн. грн.

6. В умовах становлєнняринкової економіки та реформування галузі гадзвичайно важливо, щоб керівники органів і закладів охорони здоров’я олоділи сучасними методами економічного управління, впроваджували

науково обгрунтовані передові технології, активно розвивали ринок медичних послуг, шукали додаткові джерела фінансування.

7. Дослідження підтвердили значущість, оптимальність і ефективність інноваційних схем управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ

За результатами досліджень автором підготовлено й опубліковано 12 наукових праць:

1. Шутов М.М., Барбуль Е.Н. Опыт внедрения автоматизированной системи управления в областпой консультативной поликлинике. // Труды I съезда соц.-гигиен, и орг. здр. Украины. — Киев. -1990. — С.167-169. (Особистий внесок дисертанта: дано аналіз переваг управління за допомогою ЕОМ над звичайним статистичним обліком).

2. Шутов М.М. Опыт использования ЭВМ дня обработки статистической информации. //Актуальные проблемы клинической медицины Донбасса. — Донецк. — 1993. — С.36-39.

3. Бондаревский В.Г., Шаблий С.С., Шутов М.М. Прикладные аспекты использования персональных компьютеров в задачах радиационной безопасности. — Донецк.: Акад. наук Украины, Дон. физико-техн. инст. им. А.Галкина, 1995.—40 с. + 10 пакетов программ. (Особистий внесок дисертанта: розроблено і дано розрахунки основних витрат, пов’язаних з урахуванням, профілактикою та організацією техніки безпеки медичних працівників, працяякихпов’язана з іонізаційним опроміненням).

4. Денисов В.К., Шутов М.М. Экономические аспекты заместительного лечения хроническойпочечнойнедосгаточносш. //Труды 1 съезда транспантологов Украины «Сучасні проблеми клінічної та експериментальної трансплантології». — Запорожье. — 1995. — С.61-62. (Особистий внесок дисертанта: зроблено порівняння вартості організації та лікування хворих з хронічною легеневою недостатністю на Україні і за рубежем).

5. Шутов М.М. Пути рационального инвестирования Украины на переходном этапе к медицинскому страхованию. // Труды конф. М3 Украины «Перспективы медицинского страхования». — Киев, Ялта.—

1995. —С. 12.

, 6. Гарина М.Г., Мостинака Л.К., Шутов М.М. Здоровье населения и методы его изучения. //Уч. пособие утв. М3 ЦМКпо ВМО. — Донецк. —

1996. — 187 с. (Особистий внесок дисертанта: написав розділ підручника по оцінці діяльності стаціонарної медичної допомоги).

7. Шутов М.М. Современная система здравоохранения. Опыт работы в условиях рыночной экономики. //Труды III Междунар. конф.

Проблемы введения Закона Украины «О медицинском страховании раждан»». — Симферополь. — 1997. — С.9.

8. Гарипа М.Г., Шутов М.М., Орда А.Н. Концептуальные подходы экономическому управлению в системе здравоохранения. //Труды Сб. аб. III съезда соц.-гигиен, и орг. здр. Украины. — Том 1. — Одесса. — 997. — С.49-51. (Особистий внесок дисертанта: проаналізовано метода Составного управління в ринкових умовах).

9. Шутов М.М. Об экономической значимости здравоохранения в аловом национальном продукте государства. //Вопросы здравоохранения онбасса. — Донецк. — 1997. — С. 102-105.

10. Шутов М.М. Теневая экономика в здравоохранении региона. // изнес-информ. — № 24. — 1997. — С.24-26.

11. Каменецкий М.С., Шутов М.М., Т.Д. Бахтеева и др. Методы ринятия экономических решений при приобретении рентгеповской тпаратуры. //Весник гигиены и эпидемиологии. — Том 2, № 1 (3). —1998.

- С.87-89. (Особистий впесок дисертанта: розроблена методика заміни істарілого рештенобладнапня на нове. Доведено, що ремонт старого едобладнання більш дорогий и менш ефективний шлях витрат).

12. Шутов М.М. Состояние медицинской помощи и зависимость сономического потенциала региона от здоровья населения. — Донецк: ?98. — 35 с. /Препр. ( НАН Украины, Ин-т эконом.-правовых иссяед.).

АНОТАЦІЯ

Шутов М.М. Науково-методичні засади управління ресурсами здичної допомоги регіону. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економіч-іх паук за спеціальністю 08.10.01 — Розміщення продуктивних сил і ;гі о пальна економіка. — Інститут економіко-правових досліджень АН України, Донецьк, 1998.

Обгрунтовано необхідність реформування системи охороїш здо->в ’я регіону у зв ’язку з переходом до ринкових відносин. Аргументовано >ві підходи до планування і управління ресурсами медичної допомоги, жомендовано методики розрахупку і визначення ефективності кувального процесу. Визначено необхідність підготовки кваліфіко-них керівників нової формації. Оцінено роль і можливості фінансового :неджменту з урахуванням тіньової економіки. Подані рекомендації

і формуванню вартості платних медичних послуг.

Ключові слова:реформування, економіка, охорона здоров’я, [равління, ефективність, менеджмент, регіон, ресурси медичної помоги, платні послуги.

АННОТАЦИЯ

Шутов М.М. Научно-методические основыуправленияресурсам медицинской помощи региона. — Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата эконс мических наук по специальности 08.10.01 — Размещение производи тельных сил и региональная экономика. — Институт экономико-правс вых исследований НАН Украины, Донецк, 1998.

Обоснована необходимость реформирования системы здравс охранения региона в связи с переходом на рыночные отношенш Аргументированы новые подходы к планированию и управленш ресурсами медицинской помощи. Рекомендованы методики расчета : определения эффективности лечебного процесса. Определена не обходимосгь подготовки квалифицированных руководителей НОВО] формащш.Оценена роль ивозможности финансового менеджмента с уче том теневой экономики. Даны рекомендации по ценообразование платных медицинских услуг.

Ключевые слова: реформирование, экономика, здравоохранение управление, эффективность, менеджмент, регион, ресурсы медицинско) помощи, платные услуги.

ANNOTATION

Shutov М.М. Scientifically-methodical bases of resource goveminj medical help of region. — Manuscript.

Thesis on «»searching for scientific degrees of candidate of economi' sciences on professions 08.10.01 —Accommodation of production power an< economy of region. — Institute an economy-legal studies NAS of Ukraine Donetsk, 1998.

Motivated need of reshaping a system of public health of region it connection with transition on the market relations. Argue new approaches to th< planning and resource management of medical help. Recommended strategic; of calculation and determination of efficiency a treatment of process. Déterminée need of preparing the qualify leaders new generation. Evaluated role and possibility of financial management with provision for the dark economy. Givei recommendations on forming the prices of pay medical services.

Keywords: reshaping, economy, public health, management, efficiency region, medical resource, price services.