Организационно-методические основы формирования специальных туристическо-рекреационных зон тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Организационно-методические основы формирования специальных туристическо-рекреационных зон"

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Мілашовська Ольга Іванівна

УДК 33:614.2:696.5

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН

Спеціальність 08.02твЗ~- Організація управління, планування і

регулювання економікою

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України.

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Доктор економічних наук, професор Стеченко Дмитро Миколайович Київський державний університет ім.Тараса Шевченка, професор, м.Київ

Кандидат економічних наук Мацола Василь Іванович, ВАТ “Туристичний комплекс Закарпаття”, голова правління, м.Ужгород

Провідна установа:

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ дослідження проблем комплексного розвитку і розміщення

продуктивних сил, м.Київ.

Захист відбудеться иЯ6” березня 1998 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради (Д 26.801.01) по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук при Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки України та Науково-дослідному інституті соціально-економічних проблем міста Києва.

З дисертаційною роботою можна ознайомитись у бібліотеці НДЕІ

иїв, бульвар Дружби народів, 28.

кандидат економічних наук, ст. наук.співр.

Чмир Олена Сергіївна

зав. сектором НДЕІ Мінекономіки України,

1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради f'/C” ¿¿с/ Базилюк A.B.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Економічні перетворення, які відбуваються на сучасному етапі в Україні, в першу чергу повязані з реформуванням відносин власності, реструктурізацією народного господарства та інтеграцією держави у світову економіку. Це потребує виваженої державної політики та врахування в ній сталих тенденцій і закономірностей розвитку світової економіки.

На сучасному етапі розвитку невиробнича сфера та, зокрема, туризм і рекреація відіграють все більшу роль у становленні світогосподарських. зв”язків. Міжнародний туризм - це не тільки важливий засіб зближення самих народів та взаємопроникнення культур, але і вагомий фактор підйому національної економіки.

В останній час в світі створюються умови для все більш активного розвитку туризму. Так, зростання населення, розвиток урбаністичних процесів, розширення міжнародних контактів, інтенсифікація економічного розвитку та збільшення внаслідок цього прибутків і культурного рівня населення створюють умови для перетворення туризму в потужний процес, який стає невід”ємною частиною економічного життя всіх континентів. Так, щорічні надходження від іноземного туризму у 1983-1993 pp. становили 200250 млрд.дол., що дорівнює 1/4 експорту нефакторних послуг або 8.6% світової товарної торгівлі.

Україна об”єктивно має всі необхідні передумови для більш активного розвитку туризму і його становлення як однієї з провідних галузей економіки. Для цього необхідно розробити відповідні цільові програми розвитку туристично-рекреаційного комплексу (ТРК) та використовувати різні форми стимулювання господарської діяльності суб”єктів підприємництва, в тому числі нетрадиційні ринкові механізми у формі спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ).

Розробці проблем розвитку туристично-рекреаційної сфери присвячена велика кількість наукових праць, зокрема фундаментальні дослідження вчених економістів і географів - Багрової JI.A., Бейдик

О.О., Бокша В.Г., Вєдєніна Ю.А., Галкіної Т.А., Гідбута A.B., Мєзенцева А.Г., Нємоляєвої М.Е., Одессера С.В.

Дослідженню вільних економічних зон взагалі та туристично-рекреаційних (СТРЗ) зокрема, присвячені роботи Атаносова А., Воронової Є.Ю., Дергачева В., Желудкової О., Лєгор”єва C., Лайка K., Пили В.І., Смородинської Л., Соїної О., Чмир О. та ряду інших.

В роботах цих авторів докладно вивчено особливості, закономірності та соціально-економічні питання розвитку туристично-рекреаційної сфери, висвітлено досвід створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в окремих країнах, здійснено аналіз основних елементів механізму діяльності ВЕЗ та СТРЗ. Разом з тим, вимагають свого вивчення і одночасно вирішення методологічні і методичні питання аналізу передумов, можливості та доцільності заснування СТРЗ, проведення оцінки ефективності розвитку конкретної вільної зони туристично-рекреаційного спрямування на території України. Власне це і визначає актуальність та практичну цінність даного дослідження.

Зв”язок роботи з планом науково-дослідних робіт. Дисертаційне дослідження проведено в процесі виконання плану науково-дослідних робіт НДЕІ Мінекономіки України, зокрема, при виконанні теми №37-97 “Стимулювання розвитку підприємництва шляхом створення спеціальних туристично-рекреаційних зон”.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методичних положень з проектування та оцінки економічної ефективності вільних зон, а також підготовка пропозицій по формуванню СТРЗ на території України.

Така мета дисертаційного дослідження обумовила постановку і вирішення наступних задач:

- визначення сутності поняття “регіональний туристично-рекреаційний комплекс”, його складових елементів та поняття “спеціальна туристично-рекреаційна зона

- уточнення класифікації вільних економічних зон та розробка типології СТРЗ;

- визначення впливу держави на цільовий розвиток ТРК;

- обгрунтування ознак виділення рекреаційних регіонів;

- розробка методики аналізу передумов створення СТРЗ;

- виявлення передумов формування СТРЗ у Закарпатській області;

- оцінка можливості та соціально-економічної доцільності заснування СТРЗ на території Закарпатської області.

Предмет та об”ект дослідження. Предметом даного дослідження є теоретичні, методологічні та методичні питання сутності, типології, методології та методики оцінки вихідних передумов доцільності створення спеціальних туристично-рекреаційних зон. Об”єктом дослідження виступає економіка регіону (Закарпатська область) та макроекономіка (народне господарство України).

з

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження були одержані такі суттєві результати:

-зформульовано принципи виділення складових елементів ТРК, які включають досягнення визначених народногосподарських цілей, вибірковість віднесення до ТРК окремих галузей та оптимальний розвиток наявної ресурсної бази, на основі яких запропоновано нову схему сферної побудови регіонального ТРК, який складається з трьох сфер - ресурсної, матеріально-технічної та виробничої;

-встановлено існування сталої тенденції до збільшення ролі ТРК в господарстві окремих країн світу та стійке загальне підвищення частки нефакторних послуг у структурі ВВП, що випливає з проведеного аналізу розвитку туризму в світі за останні 15-20 років;

-викладено систему заходів, які має використовувати держава для стимулювання (регулювання) розвитку туристично-рекреаційної галузі, до складу яких слід відносити цільове надання субсидій, пільгових позик, податкові, митні, організаційно-правові пільги;

- уточнено поняття спеціальної туристично-рекреаційної зони як особливого територіально-господарського утворення, націленого на ефективне використання наявного природоресурсного потенціалу

туризму та рекреації, для чого створюється особливий (пільговий) податковий, митний, валютно-фінансовий режим діяльності суб”єктів підприємництва та порядок застосування і дії законодавства приймаючої держави;

-запропоновано нову видову і функціональну класифікацію

СТРЗ, яка складається з туристичних, рекреаційних (спрямованих на оздоровлення, відпочинок, лікування) та комплексних зон виділених за ознакою спеціалізації базових педприємств;

-розроблено методику аналізу передумов створення спеціальних туристично-рекреаційних зон, яка на відміну від загальноприйнятої пристосована до одного з типів СЕЗ і складається з наступних базових розділів: аналіз вихідного рівня розвитку економіки регіону

розміщення СТРЗ; дослідження наявного природоресурсного

потенціалу, ступеню та перспектив його використання у СТРЗ; вивчення наявної матеріально-технічної бази та основних фінансово-економічних показників діяльності ТРК, в тому числі - безпосередньо об”єктів туризму і рекреації, підприємств обслуговуючих та супутних галузей;

-проведено рекреаційно-туристичне районування території Закарпатської області, в результаті чого запропоновано на основі комплексної оцінки вартості, структури, концентрації та переважання

окремих видів ресурсів у природоресурсному потенціалі туризму і рекреації виділяти 8 районів з різним характером, ступенем спеціалізації та перспективами розвитку;

-розроблено оригінальний економіко-організаційний механізм діяльності СТРЗ Закарпатської області, який складається з пільгового податкового (встановлення 50% від діючої ставки оподаткування прибутку суб”єктів СТРЗ, звільнення від оподаткування частки прибутку, спрямованої в реінвестиції) та митного режимів (звільнення від обкладення ввізним митом товарів, що імпортуються для потреб зони і в ній споживаються) та може бути розповсюджений на будь-які спеціальні туристично-рекреаційні зони, створювані в Україні;

-визначено економічну доцільність заснування СТРЗ на території Закарпатської області.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дозволяють здійснити практичні заходи по проектуванню і створенню спеціальних (вільних) економічних зон туристично-рекреаційного типу в Україні. Зокрема, методичні положення по аналізу передумов заснування СТРЗ можуть бути використані на етапі планування (проектування) та прийняття рішення про створення спеціальних (вільних) економічних зон туристично-рекреаційного типу в будь-яких регіонах України. Інші положення дисертації доведені до практичної реалізації у проекті СТРЗ Закарпатської області і можуть бути використані при організації конкретної вільної економічної зони.

Апробація результатів дослідження. Ключові положення дисертаційного дослідження доповідались на- наукових конференціях та семінарах, в тому числі - на Всеукраїнській конференції “Науково-практичні проблеми інвестиційної та іноваційної політики держави”, м.Київ, 5-6 червня 1997 р.

Методичні та аналітичні результати досліджень, отримані по темі дисертації, були включені у науковий звіт НДЕІ Мінекономіки України за 1997 р. по темі №37-97 та довідкові матеріали, які направлені до Міністерства економіки України.

Публікації. Основні положення роботи викладені в 5 наукових працях загальним обсягом 1.8 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 154 назви. Робота викладена на 159 сторінках машинописного тексу, включає 30 таблиць та 3 малюнки.

Структура роботи

Вступ.

Розділ 1. Науково-методичні питання розвитку ТРК та формування спеціальних туристично-рекреаційних зон

1.1. Дослідженість та огляд літератури з проблем спеціальних (вільних) туристично-рекреаційних зон

1.2. Поняття, структура та закономірності розвитку туристично-рекреаційного комплексу

1.3.Особливості оцінки передумов формування туристично-рекреаційного комплексу

1,4. Світовий досвід створення спеціальних туристично-рекреаційних зон, їх сутність та класифікація

Висновки

Розділ 2. Аналіз організаційно-методичних положень та передумов створення СТРЗ у Закарпатській області

2.1.Методика аналізу передумов створення СТРЗ

2.2.Природні умови та соціально-економічний розвиток Закарпатської області

2.3.Потенціал туризму та рекреації області

2.4.Рівень розвитку ТРК Закарпатської області та його інфраструктурна забезпеченість

Висновки

Розділ 3. Організаційно-методичні засади створення та прогноз результативності Закарпатської СТРЗ

3.1.Перспективна оцінка природно-рекреаційного потенціалу Закарпаття як бази формування СТРЗ

3.2.Визначення факторів та організаційно-методичних основ розвитку ТРК

З.З.Обгрунтування спеціального економічного режиму підприємницької діяльності СТРЗ

3.4.Прогноз результативності та соціально-економічної ефективності функціонування Закарпатської СТРЗ

Висновки

Загальні висновки

Список використаних джерел

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми, розкриті цілі, задачі та методи дослідження. Визначено предмет і об”єкт дослідження,

наукова новизна роботи, наведено основні теоретичні і практичні результати.

У першому розділі вивчається туризм і рекреація як сфера народногосподарського комплексу, її структура, закономірність розвитку, роль у світовій економіці. Розглядається поняття, сутність та типологія вільних економічних та спеціальних туристично-рекреаційних зон, аналізується світовий досвід створення та функціонування вільних економічних зон туристично-рекреаційного спрямування.

Розвиток туристично-рекреаційної сфери визначається особливостями життєдіяльності людей, необхідністю задоволення їх потреб у відпочинку, лікуванні, оздоровленні. Туристично-рекреаційна сфера охоплює систему закладів лікування, відпочинку, культурно-пізнавальної та спортивної діяльності людей на особливих територіях, які звичайно розташовані поза межами місць постійного проживання відпочиваючих та забезпечені необхідними рекреаційними ресурсами, кінцевим результатом діяльності яких є відновлення фізичних сил, здоров”я та задоволення культурних потреб людини.

Туристично-рекреаційний комплекс виступає просторовою формою організації туристично-рекреаційної діяльності і складається з взаємопов”язаної сукупності компонентів (галузей, виробництв), функціонування яких орієнтоване на задоволення потреб у туристично-рекреаційних послугах. Але, взаємодія між окремими компонентами ТРК та іншими складовими господарства регіону відбувається через функціонально-компонентну структуру або через розгалужену систему вертикальних зв”язків туристично-рекреаційного комплексу.

Виділяються три основні групи туристично-рекреаційних послуг. Перша пов”язана з наданням лікувальних і оздоровчих послуг, які забезпечують відновлення функціональних можливостей людини. Друга - орієнтована на розвиток фізичних і _ психологічних можливостей людини шляхом залучення до спортивних та пізнавальних занять. Третя група забезпечує духовний розвиток людини та відповідно базується на інформаційному споживанні інтелектуальних цінностей (культурних, історичних, природних пам”яток). Для туристично-рекреаційного комплексу цілком обгрунтовано може бути прийнята трьохсферна модель побудови, яка включає ресурсну, матеріально-технічну базу та об”єкти виробничої і невиробничої інфраструктури (рис.1).

Туристична і рекреаційна діяльність є важливою статтею доходів також для промислово розвинених країн: відповідні

надходження від туризму в США становлять 6-8% ВВП, Франції/ -9%, Іспанії - більше 11%. Показники динаміки прибуття туристів до країни призначення (відпочинку, туризму, рекреації тощо) дозволяють констатувати стабільність складу першої десятки країн-лідерів по прийому іноземних туристів та їх темпів розвитку.

Характер, масштаби та рівень розвитку туристично-рекреаційної галузі залежить від економічної стратегії і тактики держави. Податкові пільги можуть надаватись у вигляді знижок або відстрочення сплати податків на момент отримання прибутків або доходу.

Ресурси

кліма-

тичні

ланд-

шафтні

флорис-

тичні

4

фауні-

стичні

міне-

ральні

Т

культурно-

історичні

шг~~

Послуги

Матеріальна база

сана- профі- курор- готелі, мислив- тур. спор-

торії лакто- ти готель- ські та бази тивні

рії ні комплекси рибальські баз^ бази

промис-

ловість

АПК

тран-

спорт

управ-

ління

меди-

цина

культу-

ра

Інфраструктура

Рис.1 Функціональна структура ТРК

Пріоритетність розвитку туризму має визначатись на відповідному рівні (регіон, держава, міждержавні союзи тощо) та реалізується на практиці через: державні (міждержавні, регіональні)

програми цільового розвитку туризму і рекреації; спеціальні

виключення, пільги та уточнення у господарському праві, системі оподаткування, бюджетних взаєминах; створення туристично-

рекреаційних комплексів; формування спеціальних (вільних)

економічних зон туристично-рекреаційного спрямування.

Характерною рисою світової економіки є об”єктивність процесу зростання частки послуг у виробленому продукті (ВВП чи ВНП) за

рахунок зростання ваги науково-технічних, фінансових, технологічних, транспортних та інших видів послуг, включаючи туристично-рекреаційні. В результаті, як цілком закономірна модифікація вільних економічних зон, з”явились спеціальні туристично-рекреаційні зони. їх малочисельність у світовій господарській практиці обумовлена, по-перше, генезисом СЕЗ як особливого територіально-господарського утворення; по-друге, закономірністю розвитку продуктивних сил; по-третє, об”єктивною динамікою попиту на послуги туризму та рекреації; по-четверте, послідовністю саморозвитку територіальних форм організації туристично-рекреаційного обслуговування.

Обгрунтування і реалізація в Україні власних довгострокових проектів розвитку СТРЗ визначає необхідність детального ознайомлення зі світовим досвідом заснування і діяльності аналогічних зон. Врахування місцевих факторів, особливостей та потреб здатне забезпечити ефективність такої форми територіальної організації відпочинку і оздоровлення, як вільні економічні зони туристично-рекреаційної орієнтації.

Вільна економічна зона - це територія певних пунктів, регіонів і навіть країн, на якій встановлюється особливий (пільговий) режим економічної діяльності суб”ектів підприємництва зони. Такий особливий режим складається з економічного, митного та

організаційно-правового. Спеціальний економічний режим передбачає особливі умови функціонування суб”єктів зони при здійсненні

валютних, фінансових, страхових операцій та податкових відрахувань, які обумовлюються в законі про створення конкретної економічної зони. Митний режим має забезпечувати прискорений рух товарів у міждержавному обміні, сприяти активізації зовнішньоекономічної

діяльності, в т.ч. - інвестуванню економічного розвитку території за рахунок національних та іноземних капіталів.

Спеціальну туристично-рекреаційну зону можна охарактеризувати як особливе територіально-господарське утворення, націлене на ефективне використання наявного природоресурсного потенціалу туризму та рекреації, для чого створюється особливий (пільговий) податковий, митний, валютно-фінансовий режим діяльності суб”єктів підприємництва та порядок застосування і дії законодавства приймаючої держави. Передумовою створення СТРЗ є багатий природний рекреаційний та історико-культурний потенціал, метою -активізація рекреаційно-туристичної діяльності.

У другому розділі досліджуються об”єктивні передумови формування і розвитку СТРЗ, обгрунтовується методика аналізу

регіону розташування СТРЗ, а також аналізується весь комплекс факторів, які визначають необхідність пріоритетного розвитку ТРК та можливість створення на території Закарпатської області спеціальної туристично-рекреаційної зони.

Специфіка СТРЗ як одного з типів вільних економічних зон вимагає уточнень до техніко-еконамічного обгрунтування доцільності створення і функціонування зон. Це, зокрема, стосується структури, принципів побудови, комплексу використовуваних показників та послідовності проведення розрахунків. Основними принципами, покладеними в основу методики ТЕО СТРЗ, є принципи цільової спрямованості, ефективності, безпеки, головного ланцюга, альтернативності.

Названа методика налізу передумов створення спеціальних туристично-рекреаційних зон складається з слідуючих базових розділів: аналіз вихідного рівня розвитку економіки регіону

розміщення СТРЗ; дослідження наявного природоресурсного потенціалу, ступеню та перспектив його використання у СТРЗ; вивчення наявної матеріально-технічної бази та основних фінансово-економічних показників діяльності ТРК у складі безпосередньо об”єктів туризму і рекреації, підприємств обслуговуючих та супутних галузей.

Природоресурсний потенціал туризму і рекреації вивчається з позиції наявних ресурсів (окремо - по кожному виду - кліматичним, ландшафтним, мінералогічним тощо), ступеню залученості у господарський обіг, невикористовуваних резервів та екологічних обмежень з антропогенної навантаженості території. Далі аналізується існуюча матеріально-технічна база ТРК, обслуговуючих і супутніх галузей (транспорт, зв”язок, виробнича, соціальна інфраструктура, торгівля, побутове обслуговування, заклади культури і відпочинку). Вивчаються питання організації туристичної діяльності, попит та пропозиція на ринку відповідних послуг, фактори, що стримують розвиток ТРК за сучасних обставин.

Проведений згідно запропонованих нами методичних рекомендацій аналіз природних умов та вихідного рівня соціально-економічного розвитку Закарпатської області дозволяє робити попередній висновок про доцільність, можливість та необхідність пріоритетного розвитку на цій території цілісного регіонального туристично-рекреаційного комплексу. Цьому сприяють галузевий склад регіонального господарства, природно-кліматичні умови, наявний потенціал туристично-рекреаційних та трудових ресурсів, вигідне

транспортно-географічне розташування, сталі зовнішньоекономічні і етно-культурні зв”язки.

У третьому розділі проводиться обгрунтування доцільності та соціально-економічної результативності вільної економічної зони туристично-рекреаційного типу на території Закарпатської області. Для цього аналізуються резерви використання наявного в області природно-ресурсного потенціалу туризму і рекреації, чинники, що стримують розвиток регіонального ТРК на сучасному етапі, обгрунтовується спеціальний економіко-правовий режим СТРЗ. Розглядаються альтернативні проектні рішення, проводиться оцінка імовірних соціально-економічних результатів заснування та діяльності Закарпатської СТРЗ.

Рекреаційне природокористування у Закарпатській області та рівень розвитку ТРК не відповідають ресурсному потенціалу. Наявні заклади оздоровлення у своїй більшості не здатні освоїти запаси лікувально-оздоровчих ресурсів, шо стримує використання надзвичайно ефективних лікувальних вод та цілої гами бальнеологічних, водних, лісових, кліматичних ресурсів. Фактичні дані свідчать, шо реальне використання туристично-рекреаційного потенціалу Закарпатської області знаходиться в межах 2-10%. Все це у сукупності ставить цілком слушне питання про розробку і прийняття науково обгрунтованої стратегії рекреаційного природокористування.

Проведені розрахунки економічної оцінки туристично-рекреаційного потенціалу стосовно окремих центрів відпочинку та лікування Закарпатської області, основані на показниках граничної місткості, підтверджують можливість отримання доходів у поточному часі та найближчій перспективі у сумі, що перевищує 169 млн.грн. Це свідчить про цілком можливе збільшення економічного ефекту при освоєнні туристично-рекреаційного потенціалу Закарпатської області уже в найближчому майбутньому.

Ключовими ознаками для виділення рекреаційних регіонів є: соціально-економічний розвиток рекреаційної території; рекреаційна спеціалізація та рекреаційна освоєність території; структурно-територіальний взаємозв”язок рекреаційного обслуговування; спільність проблем перспективного розвитку окремих частин території з позиції рекреаційної галузі. У відповідності з цим можна провести рекреаційне районування території Закарпатської області, визначивши регіони з різним характером, ступенем спеціалізації та перспективами розвитку.

Вирішення проблеми активізації діяльності туристично-рекреаційної сфери слід здійснювати у кількох напрямках: задіяти існуючі потужності відпочинку та лікування шляхом активного залучення національних та іноземних споживачів цього виду послуг; активний розвиток іноземного туризму; забезпечення інвестиційної активності шляхом створення відповідної фіскальної мотивації та підвищення ролі власних джерел фінансування інвестиційних проектів.

Виходячи зі світового досвіду та для стимулювання інвестиційної діяльності іноземних інвесторів необхідно запровадити на території спеціальної туристично-рекреаційної зони особливий режим оподаткування прибутку суб”єктів підприємницької діяльності ТРК, пільгову ставку у розмірі 50 % тієї ставки, що діє на всій території держави; не повинна підлягати оподаткуванню частина прибутку спрямована у реінвестиції.

Для з’’псування економічної доцільності та ефективності створення на території Закарпатської області СТРЗ розглянуті можливі сценарії розвитку туристично-рекреаційного комплексу за умов збереження існуючих тенденцій економічного розвитку та діючого економіко-правового режиму, а також в умовах запровадження спеціального економіко-правового режиму (податкового, фінансового, митного, організаційно-правового). Перший сценарій базується на використанні при розрахунках спеціальної моделі, на базі якої розроблена Державна програма соціально-економічного розвитку України на довгостроковий період. Ця модель передбачає позитивні зміни в економіці країни тільки після 1997 р., тобто виходить із сталих тенденцій. Другий сценарій враховує динаміку розвитку інвестиційних процесів за умов формування спеціального (пільгового) режиму діяльності для суб”єктів підприємництва, що діють в сфері ТРК або обслуговуючих галузях та визнані суб”єктами зони. За названими сценаріями розвитку проведені відповідні прогнозні розрахунки та співставлення отриманих економічних показників.

За першим сценарієм при збереженні діючих стандартних підходів стосовно використання інвестицій, формування підприємництва на основі рівноправності всіх форм власності неможливо задіяти стимулюючі фактори розвитку та обмежити вплив економічної невизначеності українського законодавства.

Другий сценарій (формування СТРЗ) дозволяє уникнути негативного впливу ряду факторів організаційно-правового характеру, які, як було з”ясовано раніше, стримують розвиток ТРК області.

В разі створення СТРЗ сукупні підприємницькі інвестиції за період з 1998 р. по 2004 р. становитимуть 204.1 млн.грн., у т.ч. частка національних складатиме 85.4%, іноземних - 14.6% (табл.1).

Таблиця 1

Інвестування розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпатської області

Джерела інвестицій Всього у тому числі:

1998-2000 | 2001-2004

Обсяги інвестування, млн.грн.

Національні 17.48 10.19 7.29

Іноземні 2.93 0.87 2.06

Всього 20.41 11.06 9.35

Структура інвестицій, %

Національні 85.4 92.1 78.0

Іноземні 14.6 7.9 22.0

Всього 100.0 100.0 і 100.0

Етапність інвестування

Національні 100.0 58.3 41.7

Іноземні 100.0 29.7 70.3

Всього 100.0 54.2 45.8

Заповнення внутрішнього простору СТРЗ на основі активного залучення інвестицій буде здійснюватись на протязі семирічного (1998-2004рр.) і подальшого періоду функціонування зони. При цьому середній термін капітального будівництва, вводу та освоєння основних виробничих фондів на території зони буде складати 10-20 місяців. Безпосередня діяльність СТРЗ почнеться тільки після вводу переважної частини основних фондів та проходження періоду найактивнішого освоєння капіталовкладень починаючи з' 2001 року. Послідуючий період 2002-2004 р. припадає на утворення зони, а подальші 25-30 років - на термін ефективної експлуатації. За результатами прогнозних розрахунків, в СТРЗ Закарпатської області за умов запровадження спеціального економіко-правового режиму до 2004 р. включно буде створено додактово 1600 місць для лікування та оздоровлення, ПОЗ робочих місць. Відповідно, майже на 11 млн.грн. збільшиться вартість додатково наданих послуг лікування та відпочинку, а отриманий чистий прибуток перевищить 1 млн.грн. (табл.2).

Прогноз узагальнюючих показників діяльності СТРЗ Закарпатської області

Показники 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 1998- 2004

1.Обсяги інвестицій, млн.грн. 2.54 3.23 5.3 4.86 1.81 1.37 1.30 20.41

у т.ч. національних 2.39 2.89 4.92 4.56 1.24 0.78 0.70 17.48

іноземних 0.15 0.34 0.38 0.30 0.57 0.59 0.60 2.93

2.Кількість додатково створених місць для лікування та оздоровлення 86 339 755 1135 1277 1439 1600 1600

3.Кількість додаткових робочих місць 137 312 598 861 959 1033 1103 1103

4. Вартість додатково наданих послуг, млн.грн. 0.09 0.34 0.76 1.14 2.56 2.80 3.20 10.89

5.Додатковий чистий прибуток підприємств СТРК, млн.грн. 0.01 0.02 0.03 0.26 0.28 0.48 1.08

У висновках роботи даються науково обгрунтовані рекомендації щодо визначення доцільності створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон туристично-рекреаційного спрямування для України як приймаючої держави, доводиться можливість, а також ефективність створення СТРЗ на території Закарпатської області.

ВИСНОВКИ

В роботах вітчизняних та зарубіжних економістів-дослідників докладно вивчено особливості, закономірності та соціально-економічні питання розвитку туристично-рекреаційної сфери, висвітлено досвід створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в окремих країнах, здійснено аналіз основних елементів механізму діяльності БЕЗ та СТРЗ. Разом з тим, вимагають свого вивчення і одночасно - вирішення методологічні і методичні питання аналізу передумов, можливості та доцільності заснування СТРЗ, проведення оцінки ефективності розвитку конкретної вільної зони туристично-рекреаційного спрямування на території України. Власне це і визначає актуальність та практичну цінність даного дослідження.

Метою дослідження е розробка методичних положень з проектування та оцінки економічної ефективності вільних зон, а також підготовка пропозицій по формуванню СТРЗ на території України.

Теоретичною основою та методологічною базою проведеного дослідження стали основні положення і принципи теорії державного регулювання економіки та вільних економічних зон, формування ринку, а також праці провідних економістів по визначеній тематиці, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів та інші документи і матеріали. Під час проведення дослідження використовувались методи системного і статистичного аналізу, балансовий, нормативний, екстрополяції, моделювання економічних процесів та інші.

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі і нормативні документи України, статистичні збірники “Народне господарство України”, “Фінанси України", а також статистичні довідники Закарпатського обласного управління статистики, матеріали Організації промислового розвитку при ООН (ЮНІДО), Центру ООН по ТНК, Міжнародної організації праці, міжнародних семінарів та науково-практичних конференцій, що проводились в Україні протягом 1991-1996 рр. з проблем заснування та регулювання розвитку СЕЗ різних типів.

Основні теоретичні висновки, методологічні підходи та практичні пропозиції зводяться до слідуючого.

1.В процесі дослідження було з”ясовано, що туристично-рекреаційна сфера охоплює систему закладів лікування, відпочинку, культурно-пізнавальної та спортивної діяльності людей на особливих територіях, які звичайно розташовані поза межами місць постійного проживання відпочиваючих та забезпеченні необхідними рекреаційними ресурсами, кінцевим результатом діяльності яких є відновлення фізичних сил, здоров”я та задоволення культурних потреб людини.

2.Туристично-рекреаційний комплекс виступає просторовою формою організації туристично-рекреаційної діяльності і складається з взаємопов”язаної сукупності компонентів (галузей виробництв), функціонування яких орієнтоване на задоволення потреб у туристично-рекреаційних послугах. Його дослідження дозволяє запропонувати трьохсферну модель побудови ТРК, яка складається з ресурсної, матеріально-технічної складової та об”єктів виробничої і невиробничої спрямованості.

3.На сучасному етапі розвитку невиробнича сфера та, зокрема, туризм і рекреація відіграють все більшу роль у становленні світогосподарських зв”язків. Щорічні надходження від іноземного туризму у 1983-1993 рр. становили 200-250 млрд.дол., що дорівнює 1 /4 експорту нефакторних послуг або 8.6% світової товарної торгівлі. Разом з тим розвиток міжнародного туризму відбувається нерівномірно; основна частина туристичного обміну відбувається на європейському континенті; тут на 10% населення землі припадає понад 56.9% кількості прибувших туристів та 47.3% сукупних валютних надходжень від туристичного обслуговування.

4.Характер, масштаби та рівень розвитку туристично-

рекреаційної галузі залежить від економічної стратегії і тактики держави. Пріоритетність розвитку туризму має визначатись на відповідному рівні (регіон, держава, міждержавні союзи тощо) та реалізується на практиці через; державні (міждержавні, регіональні)

програми цільового розвитку туризму і рекреації; спеціальні

виключення, пільги та уточнення у господарському праві, системі оподаткування, бюджетних взаєминах; створення туристично-

рекреаційних комплексів; формування спеціальних (вільних)

економічних зон туристично-рекреаційного спрямування.

б.Досліджения понятійного ряду, загальноприйнятих визначень та класифікаційних ознак вільних економічних зон різних типів

дозволяє зформулювати поняття спеціальної туристично-рекреаційної зони як особливого територіально-господарського утворення, націленого на ефективне використання наявного природоресурсного потенціалу туризму та рекреації, для чого створюється особливий (пільговий) податковий, митний, валютно-фінансовий режим діяльності суб”єктів підприємництва та порядок застосування і дії законодавства приймаючої держави. Передумовою створення СТРЗ є багатий природний рекреаційний та історико-культурний потенціал, метою -активізація рекреаційно-туристичної діяльності.

Пропонується до загальноприйнятої схеми класифікації спеціальних (вільних) економічних зон включити узагальнений тип спеціальних туристично-рекреаційних зон, який згідно видових та функціональних ознак складається із слідуючих підвидів - туристичні, рекреаційні і комплексні СТРЗ.

6. Враховуючи специфіку СТРЗ як одного з типів вільних економічних зон, запропоновано зробити уточнення діючого техніко-економічного обгрунтування доцільності створення і функціонування зон в частині структури, принципів побудови, комплексу використовуваних показників та послідовності проведення розрахунків. Основними принципами, покладеними в основу методики, є принципи цільової спрямованості, альтернативності, ефективності, безпеки, головного ланцюга.

Названа ¿методика налізу передумов створення спеціальних туристично-рекреаційних зон складається з слідуючих базових розділів: аналіз вихідного рівня розвитку економіки регіону

розміщення СТРЗ; дослідження наявного природоресурсного потенціалу, ступеню та перспектив його використання у СТРЗ; вивчення наявної матеріально-технічної бази та основних фінансово-економічних показників діяльності ТРК у складі безпосередньо об”єктів туризму і рекреації, підприємств обслуговуючих та супутних галузей.

7. Проведений аналіз природних умов та вихідного рівня соціально-економічного розвитку Закарпатської області надає всі підстави для висновків про доцільність, можливість та необхідність пріоритетного розвитку на названій території цілісного регіонального туристично-рекреаційного комплексу. Цьому сприяють галузевий склад регіонального господарства, природно-кліматичні умови, наявний потенціал туристично-рекреаційних та трудових ресурсів, вигідне транспортно-географічне розташування, сталі зовнішньоекономічні і етно-культурні зв”язки.

На особливості інвестиційного процесу та характер діяльності суб”єктів підприємництва туристично - рекреаційного комплексу в останні 5-7 років значний вплив здійснює зниження темпів розвитку народного господарства та неврегульованість монетарно-фіскальних складових макроекономічного регулювання, що в результаті зменшує інвестиційну активність підприємств сфери послуг. Пропонується вирішувати існуючі протиріччя у комплексі: ослабити загальний "податковий прес" на юридичних і фізичних осіб на макрорівні (податкове законодавство України); здійснювати цільове регулювання (стимулювання) розвитку ТРК переважно економічними методами у відповідності із затвердженими державними пріоритетами в цій галузі; зробити стійкою та прогнозованою економіко-правову базу підприємництва.

8.Для з”ясування економічної доцільності та ефективності створення на території Закарпатської області СТРЗ розглянуті можливі сценарії розвитку туристично-рекреаційного комплексу за умов збереження існуючих тенденцій економічного розвитку та діючого економіко-правового режиму, а також в умовах запровадження спеціального економіко-правового режиму (податкового, фінансового, митного, організаційно-правового). Дослідження показали, що збереження діючих стандартних підходів стосовно використання інвестицій, формування підприємництва на основі рівноправності всіх форм власності не дозволить задіяти стимулюючі фактори розвитку та обмежити вплив економічної невизначеності українського законодавства. Натомість другий сценарій (формування СТРЗ) дозволяє уникнути негативного впливу ряду факторів організаційно-правового характеру, які, як було з”ясовано раніше, стримують розвиток ТРК області. .

9.В процессі розробки проекту доведено, що в разі створення СТРЗ сукупні підприємницькі інвестиції за період з 1998 р. по 2004 р. становитимуть 204,1 млн.грн., у т.ч. частка національних складатиме 174.8 млн.грн. або 85.4%, іноземних - 14.6%. Окрім того, в СТРЗ до 2004 р. включно буде створено додактово 1600 місць для лікування та оздоровлення, 1103 робочих місць. Відповідно, майже на 11 млн.грн. збільшиться вартість додатково наданих послуг лікування та відпочинку, а отриманий чистий прибуток перевищить 1 млн.грн.

10.Розроблено основні положення проекту та режиму діяльності спеціальної туристично-рекреаційної зони в Закарпатській області у складі податкового, митного та ключових норм організаційного режиму СТРЗ. Виходячи зі світового досвіду та для стимулювання

інвестиційної діяльності іноземних інвесторів необхідно запровадити на території спеціальної туристично-рекреаційної зони особливий режим оподаткування прибутку суб”єктів підприємницької діяльності ТРК, пільгову ставку у розмірі 50 % тієї ставки, що діє на всій території держави; не повинна підлягати оподаткуванню частина прибутку спрямована у реінвестиції.

Достовірність наукових положень дослідження підтверджується їх відповідністю фундаментальним положенням економічної теорії, використанням офіційних методичних і статистичних матеріалів.

Викладені в даному дисертаційному дослідженні теоретичні підходи та практичні пропозиції, в тому числі - щодо пріоритетності розвитку туризму і рекреації та створення СТРЗ на території Закарпатської області, можуть бути використані в процесі підготовки комплекту документів по заснуванню конкретної вільної економічної зони, а також при розробці інших проектних документів щодо створення в Україні спеціальних (вільних) економічних зон туристично-рекреаційного спрямування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Милашовская О. Перспективы создания свободной туристической зоны в Закарпатье//Формування ринкових відносин в Україні.-Київ: НДЕІ Мінекономіки України,- 1995.-0.2 д.а.

2. Мілашовська О.І. Сутність та класифікація спеціальних туристично-рекреаційних зон//Формування ринкових відносин в Україні.-К.: НДЕІ Мінекономіки України,- 1997 р.-О.б д.а.

3. Мілашовська О.І. Перспективи створення СТРЗ на території України//Діловий огляд,-1997.-№4 -0.4 д.а.

4. Мілашовська О.І. До питання ефективного використання

потенціалу туризму і рекреації в Україні/ /Регіональні перспективи.-1998.-№1. -0.3 д.а. .

5. Мілашовська О.І. Оптимальне використання наявного природно-ресурсного потенціалу України через механізм вільних туристичних зон (доповідь)//Матеріали Всеукраїнської конф. “Науково-практичні проблеми інвестиційної та інноваційної політики держави” К.:Державний Університет,- 1997.-0.3 д.а.

АНОТАЦІЯ

Мілашовська О.І. Організаційно-методичні основи формування спеціальних туристично-рекреаційних зон. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - управління, планування та державне регулювання економіки.-Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, Київ, 1997.

Дисертацію присвячено питанням проектування та забезпечення ефективного механізму функціонування спеціальних (вільних) економічних зон туристично-рекреаційного типу (СТРЗ). В дисертації розроблено теоретичні онови формування туристично-рекреаційних комплексів та вільних економічних зон відповідного профілю. Запропоновано визначення поняття СТРЗ, схему класифікації спеціальних (вільних) економічних зон з визначенням місця та ролі туристично-рекреаційних зон. Розроблено методику аналізу передумов створення СТРЗ на конкретній території. На основі детального вивчення стану та перспектив соціально-економічного розвитку Закарпатської області обгрунтовано доцільність, ефективність та основні напрямки розбудови спеціальної туристично-рекреаційної зони “Закарпаття”.

Ключові слова: спеціальна (вільна) економічна зона, спеціальна туристично-рекреаційна зона, туристично-рекреаційний комплекс, техніко-економічне обгрунтування.

АННОТАЦИЯ

Милашовская О.И. Организационно-методические основы формирования специальных туристско-рекреационных зон.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - управление,

планирование и государственное регулирование экономики.-Научно-исследовательский экономический институт Министерства экономики Украины, Киев, 1997,

Диссертация посвящена вопросам проектирования и обеспечения эффективного механизма функционирования специальных (свободных) экономических зон туристско-рекреационного типа (СТРЗ). В диссертации разработаны теоретические основы формирования туристско-рекреационных комплексов и свободных экономических зон соответствующего профиля. Предложены определение понятия СТРЗ, схема класификации специальных (свободных) экономических зон с определением местаи роли

туристско-рекреационных зон. Разработана методика анализа предпосылок создания СГРЗ на конкретной территории. На основе детального изучения состояния и перспектив социально-

экономического развития Закарпатской области обоснована целесообразность, эффективность и ключевые направления

деятельности специальной туристско-рекреационной зоны “Закарпатье”.

Ключевые слова: специальная (свободная) экономическая зона, специальная туристско-рекреационная зона, туристско-рекреационный комплекс, технико-экономическое обоснование.

ANNOTATION

Milashovskaya O.I. The organisational & methodical bases for the formation of the special tourist-recreational zones.

A research for the grade of the candidate of economy in the topic 08.02.03 - a management, a planning & a state regulation of the economy. The Economic research institute of the Ministry of the economy of the Ukraine, Kiev 1997.

The subjects of this research are the questions of the projecting & of the creation of the effective mechanism for the action of the special (free) tourist-recreational zones (SFTRZ). In this research are formulated the theoretical bases for the formulation of the tourist-recreational complexes & of the same free economic zones. Are proposed the determination of the SFTRZ, the scheme of the classification of the special (free) economic zones with the determination of the place & of the role of the tourist-recreational zones. Is formulated the method of the analysing of the factors, which are necessary for the creation of the SFTRZ on the determinate territory. Using the detail studding of the status & of the perspectives of the social & of the economic development of the Zakarpatye region are formulated the aims & the purposes for the creation for the effective actions & the key directions of the actions of the special tourist-recreational zone “The Zakarpatye”.

The main key words: a special (free) economic zone, a special

tourist-recreational zone, a tourist-recreational complex, a technical & economic project.