Организация труда в молочном животноводстве (на примере хозяйств Херсонской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Организация труда в молочном животноводстве (на примере хозяйств Херсонской области)"

Дн!пропегровсыснй державний аграрний ун1Ввроигег

На правах рукопису

Карук Людмила Володимир1виа

УДК 631.15:636.22/.28

0РГАШЗАЦ1Я ПРА1П В МОЛОЧНОМУ' СКОТАРСГВ! Сна приклад: господарогв Херсонсысо? обласг!)

Споц1альн1сть 08.07.02 - економ!ка о!льоь*сго

государства I АПК

Автореферат

дисергац!!' на здобугтя паукового о*упвня кандидата эконо{!!чнкх наук

0100.

пропэгровськ -1996

Дисергац!я е рукописом

Робогу виконано в 1нстигу11 гваринницгва Зм.М.ФЛванова "Аскаш'я-Нова".

Науков} коровники

доктор економчних наук, академ!к

УААН

ЧОМЕДЬДНЕНКО Андр!й ОксенгШвич

доктор економ!Чних наук Т0П1ХА 1ван .Наумович

0ф5ц1йН1 опоненти:

докгор економ!чних наук СЕМ1УС0В Павло Михайлович

кандидат економ!чних наук КРАВЦОВ Эдуард Корн!йович

Пров!дна оргамзащя - Херсонський схльськогосподарсысий

Захисг дисергац!? в^дбудеться " 24 " жовтня 1996 р. о то годин! на зас{данн£ спецдалхзованог вчено? ради К 03,03.02 по захисту дисергацгй на эдобуггя наукового сгупеня кйлдидата еконо»ичних наук при Дипропегровськону державному аграрному умверсигег! за адресов: 320600, Днепропетровск - 27, вул.Ворошилова, 25, ауд. 403.

3 дисергацзеп ыожна ознайомигися в б^блхогвц: Дн1про-петровського державного аграрного ун1верситегу.

знсгигуг

/

Учений секрегар спец1ал!зовано¥ вчено5 ради, доценг

Макаренко П.М.

ЗАГАЛЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсгь теми. Орган!зац!я прац! в галуэ!, на п!дпри-вмсгв!, робочому м!сцг повинна забеэпечуваги рат'ональне викорис-гання погенцхальних можливосгей виробничих сил.- Тому, в перход докор!нних зм1Н економ1Чних, соц1альних та полхгйчних основ . житгя сусп!льства, коли первинн! трудов: колекгиви £ безпосе-редн! виробники сгаюгь акгивнини суб'ектами сусп!льних взносим, проблема орган£зац!г прац! набувае особливого значения.

У молочному скогарсгв! доел!дженнями орган!эац!г виробницгва га прац! займалось багаго автор!в: В.А.Волосожар, Л.А. Ермакова, А.О.Омельяненко, В.В.Регуш, ВД.Кудряшов, А.В.Шк!-люв, В.П.Юр'ев га £ни1. Наприклад, в роботах Ь.Т.Бузилова об-грунговано ряд ваюшвих положен* з пигань рац10нал!зац!г, нор-мування, розподглу прац! у тваринництв! 1 орган!зацГг с!льсько-господарських колекгив!в. Значн! досл!длення щодб орган!эац!? виробницгва га прац! у тваринницгв! виконан! ¿.М.Буробмним. Особливу увагу в!н прлд!лйв гвор!г первинних колектив!в с!ль-сысогосподарсышх п!дпризмств.

Разом з цим, орган!зац!я прац! га нормагиви 'г'г' виграт при погоково-цеховгЯ систем! виробницгва молока з прив'язним га безприв'язним угриманнян коргв, а також взаемозв'язки рГзних елеменг!в орган!зац!шэ не мавгь достатнього наукового об-грунтування. Все ца ! обумовило эибхр теки дисергац!йног робогч.

Мэга ! завдання досл!ддсення. Мегою дослхдження в вивчен-ня орган!зац£Г прац! в галуз: молочного скотарства при погоко-во-цехоз!й га фермзрськгй системах виробницгва молока в умовах прив'язного I беэприв'язного угримання кор!в. У? удосконаленн! для основних кагегор!й прац!вник:в на р!вн! операц!й га прийо-м!в, науковом/ обгрунгуванн! виробничих нормагивгв ви'граг чйсу на виконання основних грудових процес!в. розробц! моделей ор~ ган!зац!£ виробницгва га прац! 1 технолог!чних-карт виробницгва молока при р!зних системах. .

В!дпов!дко до маги досл!джвння вир:шувались гйк! пигання:

- досл!дження трудових процес!в на молочних фермах га комплексах на р!вн! операц!й га приЯомхв при бригадно-ланко-в!й га !ндив!дуальн!й (фермерськ!й) орган!эаш'¥ прац!;

- наукове обгрунгування виробничих норматив!в витраг часу на виконання основних процес!в у молочному скогарсгв!;

- обгрунтування оргаш'заци колекпшв з урахуванняи ■особливостей трудового процесу i розподхлу npaui при вироб-иицгв! молока.

Предмет га об'ект досл^дження. Предметом дослЦжання в грудовий процес ! виробничх вгдносини в парвшших грудових ко-лвктива:* при виробництв1 молока в умовах традицхйнот, потоко-во-цеховот i фермерськог" систем. Об'екг дослхдження - молочнх комплекси, ферми та фермерсыа гооподарсгва молочного напряму Херсоцсьхог облает!.

Базов! господарства - радгосп "Львхвський" Еариславського району, держплемзавод "Червоний чабан" Каланчацького району, фэрмерське господарогво фермера Бур! S.A. Скадовського району Херсонськог облает:.

Методолог!я та методика дослхдження. Теоретичной га маю-дологхчною основою дослхджеиня в npaui економх'стхв-аграрникхв з проблем хнтенсифхкацН' i ефекгивност! виробництва молока, за-конодавч! га нормагивн! акги органов деркавног влади Украгни а пигань розвитку схльського господарства та переробно1 проыис-довоегх*.

У npoueci' досл!двдиня засгосовувались сл1дувч1 методи: сисгекний га факгорний аналг'зи, монограф!чний, розрахунково-консгрукгивний, аналхгичних групувань, стагистичио-ешших ч-ний, багагофакторний, кореляш'йко-регресхйний га дисперс!йний &нал!зи.

Джерелами 1нформа«1г' були, перш за все, ыатер!али хроно-кегражних спостарежень, виконаних особисто автором, дан! з до-кумаит1в первинного обл!ку господарств, а також дан: Херсон-ського обласиого управл!ння сгатисгихи.

Каукова Новизна визначаатъея гим, що вперше в умовах ХерсонськоУ облает! вивчено f удосконалено орган!зац1ю npaui .оеновиих категорий прац!вник!в молочного скотаротва при пого-ково-цвхов1й Ьиотем! виробництва молока в умовах прив'язного I безприв'язного угрилання кор!в. Розроблено проекгн! вар!ан-ти орган!зацЦ' грудових npoqaciBoneparopiB машинного доУння, CKorapfB, сдвсархв га нормативи виграг часу на виконання оо-новних onepaniH, Розроблено модел! oprani3ani¥ виробництва i npaui при noTOKOBO-uexosfя систем! виробництва молока та в умовах фермерского господарства.

Положения, що виносяться на захисг. На захисг виносяться сл!дувчх основнх положения:

- пор!вняльний аналгз ефектизност! орган! заиГт прац! при традицхйнхй, погоково-цеховхй га !адив1'дуальн£Я системах вироб-ництва молока;

- нормагиви виграт часу на виконання основни* грудових процесхв у молочному скогарстй!;

- науково обгрунтован! модел! рай?ональног органхзац:х прац! при р!зних системах утриманкя корхв;

- гехнологгчн: карги грудових ! матер!альних витраг на ви-робництво молока при р!зних системах угримаиня.

Конкрогний особистий внесок автора у розробку наукових ра-зульгатхв, ко шносягься на захисг. Авгорои особисго проведено досл1дл;ення щодо вивчення хснувчих систем орган!зац!У вироб-ницгва £ прац! в молочному скогарсгв!; розроблено ! науково об- , грунтовано нормагиви витраг часу на виконакня .ссновними категориями працхвниов трудових процес!в в уиовах погоково-цехово? сисгеми виробкицгва молока'при безприв'язному га прив'язному утриманн! кор!в; розроблено модел! орган:зац{? виробницгва га прац! I гэхнолог£чн! карти процесу виробницгва молока при р|з-них системах.

Практична значения .роботи полягае в тому, во впроваджон-ня одержаних результаг!в дослГяження дозволить значно скороти-ги трудов!-виграги на виробницгво молока, заопадиги праци ба-гатьох тисяч працхвникхв, х таким чином п!двшзяти продукгив-к!сгь поац!.

Апробация роботн га впровадження разульгатхв дослхдазння. Результат дослх'джоння выгачен! у звхг про науково-досл!дну роботу в!дд!лу економ!ки 1нсгигугу тваринкицтва стзпових районхв £и.М.ФЛванова "Асгангя-Нова" за 1991-1994 рр. за дерйавнса ■ . гемагикоп "Екойоихчна оц!нка !снувчнх умов Биробництва га орга-н!зац!У прац! у молочному скотзрсгв! в сгепов!й зон! Ткра?ни в' иових господарчих уносах" (рвесграц!йннй номор 0187098808).

Ряд рокомэндац!й. то виг!кавть.з рёзульгапв дт)сл!дження, прийняг! до гпроваджения I використрвуогься у робот! Херсон-ського управл!иня с!льсысого господарства ! продозольства га'а , конкрэгних господарсгвах (акги впровадженкя додавгься до дисар-гац!У);

Ochobhj положения га результат« дослмження були cxBajieuf на республхканськхй науково-практичнтй кош$еранщ"т "[Ндвищення ролх молодих учених га спецхалгсг!в в удосконаленнх економхч-ного механизму господарювання" (м.Одеса, 1986 р.), ХУШ зональной конференц!: молодих учаних "Вклад мододих учеких в розви-гок агропромислового комплексу Украгнськот PCP" (м.Херсон, 198У pi«), науково-пракгичних конференщях "Ефекгивнхсгь наукових дослгджвнь в промисловому га схльсьхсгосподарському виробницт-bî" (м.Херсон, 1993 р.), "Нове в породогворчому процес!" (село Чубинськв, Кихвськох обл., 1993 p.) i "Тематика наукових до' сл!джень ta ïx рэзулыагивн^сгь в перш: роки незалежностх дер-жави" (и-Херсон, 1994 р.). .

Публхкацхя резульгагхв дослгдження. ÛCHOBHf результат до-сл!джения по темх дисергац!йно1 робогд знайшли вхдображення у восьми опублхкованих роботах загальним обсягом 1,1 друковано-го аркуше.

Обсяг га структура дисергащ'йноУ робоги. Дисергащ'йна робота складаеться Î3 вступу, грьох роздхлхв, bhchobkîb i пропозиций, списку посилань, до якого входить 138 джерел. Роботу викдадено на 165 аркушах машинописного тексту, вона BMiiaye 39 габлиць, 3 рисунки, 2 фотограф!'!.

, . - 3MICT I РЕЗШТАГЙ Д0СЛ1Д£ЕШЯ

У пзршому роздхлх "Постановка питания" на ochobî вивчення праць економхспв-аграрникхв розкрито вплив пхдвищення продуктивное^ npaui на ефэктивнхеть виробницгва. Викладенх методич-к! п!дходи иодо прогресивнох органхзац!г npaui на молочних фермах га комплексах.

Анал!з показав, що рхвень продуктивное^ корхв залежигь sffl породного складу i плеыхнних я.косгей молочного сгада,р!в-ня год!влх, сисгеми утрииання гощо, а витрати пращ' на корову в!д сгупеня органхзац!? виробницгва га вдосконалення технолог^', а гакож сисгеми машин I piBHH ыеханхзацй' виробничих процес!в.

Тому ваяливим фактором пхдвищення ефективносг} виробницгва молока î noflinmeKHH якосг{ продукцхх, поряд эх створен-аяи належноУ корыовоУ бази, е прогресивна орган!зацхя працх на основ! комплексно! механ!3auiт виробницгва, вдосконалення

гехнолоНт утримання I годхвлх худ оби, впровадження науково¥ орган£зац1г" виробницгва { прац!.

Виявлено валив продуктивное^ працх на економ?чн! показни-ки галузх молочного скогарсгва Хэрсоноьког облает!. Групування господарсгв за витрагами прац! на цангнер молока показало, ¡до з! зростанням витраг прац! на виро'бництво одного центнера молока з 3,36 ляд.-год. до 14,0 люд.-год. пропорцхйно знижуеться ефвкгивн1сгь галузх молочного скогарсгва - р!вень ренгабелькос-т! знизився з 64,до 16,5/5.

3 П1двищенням рхвня механхзацхт I забезпаченосгх основни-ми га оборогними фондами продукгивнхсп првих пхдвииуегься.

Визначено, що в господарсгвах облает! виробницгво молока проводиться за грьона системами: традицхйнов, потоково-цехово® га фериерськов.

При погоково-цеховхй систем! виробницгва молока основн! виробнич! процеси в1дбуваюгься в спец^ал!зованих Цехах, що дав можливхсгь з кайб!льаою ефекгивнхств викорисговуваги корми I примхшэння, чхгко налагоди!ги вхдгворення погол!в'я, проводиги поглиблену селекщйно-племхнну роботу. Високий р!вень комплекс-ног «еханхзащг в молочному скотарсгв! обуяовлве впровадження рацхональног орган!заци прац! гвариннийгв. Бона полягае у вузь-к!й спецхалхзацхх ! рац!ональн!й орган!зац!1 робочих процес?в.

Встановлено, що шляхами для пхдвищення ефехгивнос?! погоко-во-цеховох- сисгеми виробницгва молока е:

- полхптення кормовог б&зи у в!дпов!дносг! до вимог гадуз!;

- вдовконалення орган!зац!У виробницгва;

- вдосконалення в!дтворення стада.

Серед цих капрямхв особливу увагу сл!д звернути на вдосконалення орган!зац!х виробництва, тому цо за гривалий пер!од за-огосування потоково-цоховог сисгеми виробницгва молока', вона б!льш в!д хкаих погребу« зм!н £ пост!Иного корегування в зв'язку з розвигкои науково-технхчного прогресу*

Розвигок молочного скогарсгва у фермерських господарсгвах обуновлений необх!дн!сгп сгворзння ринку продукц!!.-

У другому розд!л! "Сисгеми виробницгва молока га Ух •. ефвкгивнхсгь" приведено резульгаги аналхзу сучасного стану мо- ■, лочного скотаротва господарсгв Херсонськот облает!.. Дана характеристика систем виробництва молока та ефективнхеть в господарсгвах облает!.

Основними виробниками гваринницько1 продуши I в обласг£ е 173 колгоспи га 182 радгоспи, як! останн!м часом трансформуогь-ся в колективн! господарсгва. Головною галуэзв гваринницгва е молочнв скотарсгво.

Анал}з динам!'ки погол1В'я продукгивних тварин свхдчить, во на протяз! осганмх рок!в (19У7-1994 рр.) погол!В'я кор!в скоротилося на 28$, а валове виробницгво молока - на 40$.

Зниження продукгивност! гварин х вхдповхдно виробницгва продукцН гваринницгва пов'язане з розбалансованхсгв економхки. На думку академгка Л.Т.Саблука основними причинами, як! обумо-вили р!зкий спад виробницгва слльськогосподарськог продуки!?, е неекв:залентний обм!н э продукц:ею промислового виробницгва, значнэ скорочення постачання селу матер!ально-техн!чних рэ-сурс!в, монопольной стаи двржавних огрукгур у переробц! с!ль-ськогоопсдарськоУ сировини. Це приэаело до порушення тэхноло-г!чно? дисципл1ни, нерац!онально! побудови трудових процее!в, невикорисгання прогресивних систем ведения галуз! гваринницгва, зокреиа молочного скотарсхаа.

Аналхз економ!чноУ ефекгивносг! виробницгва молока в господаре гвах обдаст! показав, цо молочне скотарсгво знаходиться в критичному стан!. На фон! посг!йного зниження продукгивност! кор!в магархальн! га трудов! виграги на корову зроставть. Приймавчи до у ваги, по соб!варт!сть продукт'гвтд обращав величину факгкчних затрат, нами вивчено умови формування соб!вар-тост! молока в господарсгвах облает!. Р!иенням кореляц!йнот задач! виявлено основа! складов! фактори соб!варгост!, вега-/ новлено Чх водив та прогноз зм!ни цього еконемтчного показника.

Коеф!ц1внти парно? коредяц!? св!дчагь, ио соб!варг!сгь молока найб£лщ г!сно пов'язана э молочное продуктивного ко-р2в (2>-0,'»77), трудовмк!сти прац! (2-»+0,337) та витратами корм!в на центнер молока (^-»+0,474). За допомогов коеф!ц!вк-т!в визначено оч!куван! зм!ни ооб!ааргост! молока, як! св!д-чагь про п1двищ8ння останньоР.

Таким чином, досягнугий р!вень продуктивное^ прац! не за-безпечув п!двищэння ефекгивносг! в.иробницгва. Необх!дне комплексна удосконалення орган!зац!г виробницгва в галуз!.

Одн!ев !з умов росту продукгивност! прац! в молочному ско-тарств! е виб!р наяб!лын ефекгивних систем орган!зац!? виробницгва ! прац!..

В обласг! !снуа три сисгами виробницгва молока; традиц!я-на, !ндив!дуальна та потоково-цехова.

Традиц!йна система(прягаманна виробництву, яке мае техно-лог!чну замкнут!сть з прсНйним закр!пленням групи кор!в за' дояркою на весь пер!од гх викорисгання. Доярка виконуа весь комплекс роб!т по догляду 1 доУнно кор!э.. йорма нпвангалсення при дан!Й систем! коливаеться в|д 25 до 30 гол!в на доярку. Кр!м основноУ операнд" - догиня, вона виконуа ряд !нших роб!т (го-д!влп, чищення год!вниць, випоовання телят, запуск кор!в, прибирания робочого м!сця). При дан!й систем! нема ч:ткого розпо-д!лу обов'язк!в м!ж скогарем та дояркоо, що робить ?х працв малоспец!ал!зованою. Питона вага часу, який виграчав доярка на виконання основно? оперен!? - доГння, складае 34%. Витрати пра-ц! на I ц молока соадавть 8,21 люд.-год,

Традиц!йна система ведения молочного скотарства потребуй зб!льшеиня чисельност! прац! вник! в, при госгрому деф!цит! ро-бочо¥ сиди на сел! в екстеноивноо формой розвитку галуз!.

Становления нових економ!чних умов на сел! сприяв сгворен-нп фермероьких га розвигку особистих п!дсобних господарств. 0рганхзац!я прац! фермера подягаа в !ндив!дуальному виконанн! роб!г, пов'язаних з ф!з!олог! чними погребами гварин, Трудовий процес включав основн! операц!?: год!влю, поУння, догляд га . досиня кор!в. Для фермерських господарств облает! характерна мала навангаження кор!в на прац!вника - в!д 2 до 15 гол!в, та висока грудом!сгк!сгь виробничого процесу. Виграги прац! на ви-ребництво I ц молока сгановлять 9,53 люд.-год., що на 1,32 ляд,-год.бхльве, н!к при траднц!йн!й систем! виробницгва молока в кодективних господаретвах.

НаЯбгльи ^фвкгиэноо системою виробницгва молока в государствах в оучасних умовах е потоково-цехова при безприв'язному та пряв'язному угриманн! кор!в (табл. I).

Дан! таблиц! евгдчагь, то молочнэ охогарсгво облает! мае резерви п!двищення ефекгивносг! виробницгва молока.

У трегьону розд!л! "Удосконаления орган!зац!¥ виробницгва I прац! в молочному скогарогв!" викладэно ооновн! напрями удоояоналення орган!зац!¥ прац! погоково-иеховоУ сисгеми ви-робництва молока в умовах прив'язного га бвзприв'язного утри-мання кор!в. Визначен! вузьк! м!сця в орган!зац!Г прац! основ-них кагегор!й прац!вник!в.

Таблмця I. Ефекгивн1сть виробницгва молока в господар-сгвах Херсокськот облает! (I990-ÍS94 рр.)

Показники

Тради- »ермер-

цхйна CbKÍ

систе- госпо-

ма дар-

сгва

Потоково-цехова система

госпо- ! радгосп i ДПЗ дар- г'Львгв- ! "Черво-ства !ський" ! ний облает!! (безпри-! чабан"

!в'язнв Чприв'яэ-!утри- ! не угри-!мання) !мання)

Погод!в'я ¡copia, гол! в

Над!я молока в!д I корови, кг

Биграти кормгв на I ц молока, . ц корм.од.

Биграти npaai на I ц молока, лвд.-год.

Co6iBapricri> I ц молока, тис.крб.

Рентабельность виробницгва, %

II769Q

375 102573 гт

ад о

2402 2170 2600 4102 4490

1,96 1,80 1,56 1,12 Г,27

8,21 9,53 6,81 1,98 3,94

61,72 - 62,58 53,91 47,97

21,8 - 39,4 56,7 52,9

При потоково-цеховхй систем! виробницгва молока !снуе три цехи: цех сухостою, огелення, виробницгва молока. В цеху виробницгва молока зд^яенввгь роздоювання та ос!мен!ння кортв.

Вивчення га удосконалення opranÍ3anir виробничих проце-cíe вами проведено в кожному цеху з бвзприв'язним утриманням. За рахунок вищшчення з обов'язнв основних працхвникхв викокания onepaufü, не пэредбачених гехнрлог1ео,га перерозподхлу трудових функц!а, пани удосконалено организации прац! основних. кагегор{й'прац1вник!в у кожному цеху комплексу (габл. 2). Так, р£вень opraHÍ3auif прац! скогаргв цеху сухостои за рахунок виключення з íx обов'язк!в позафермсысих робхг, ремонту прим!щень га збхлыяення часу не догляд за тваринами п!двищив-ся на 14%. Виклвчання' з обов'язкхв оператора машинного дог'ння цеху огелення виповвання галят до 10-денного в!ку га перероз-под!л обов'язк!в з скотарем дозволило п!двищити навантаження кор!в на оператора на 20%, одночасно вхдбулося пхдвищення спе-

Таблиця 2. Удосконалення орган: зацИ: прац! основних категор!й прац1Вник1В при безприв'язноыу утриианн! кор{в

|3и!нний запас;

Цех га

категор!я

прац!вник!в

! Основна робо-!Навантаження та в % в!д ]кор^в на пра-

» папу уЯ ' * Ч ** С * ни И^^

!базо-: вий } ва-|р!анг

! про! акг-! ний {ва-!р!ант

!базо-! виЯ ! ва-!р!ант

! про! ект-1 ниЯ ! ва~ . I р!анг

!базо-!вий !ва-!р!анг !

! лро-! ект-! ний ! ва-!р!ант

Цех сухоотоп

Скотар 530 480 74 68 100 100

Цах отвлення

Оператор машинного догння 560 460 84 85 15 18

Скогар 534 480 Ю 95 66 66

Цех виробницгва

молока

Оператор нааинного ! 68

догння 506 т 69 92 1X5

Слвсар 635 480 78 ВО 400 400

Скотар чип 480 73 83 160 160

Тракторист-кормач 521 480 80 80 600 800

ц!ал!за«!¥ прац! скотар!в, зб!льшився час на виконання основной роботи на

Вивчвння основного процесу полочного скогарсгва - машинного догння проведено нами на предмет в!дпов!дносг! його р!вням »8хнолог1чноот{, риты!чност!, безперврвност!,

Р!вень твхнояог!чаоох1 процесу до¥ння розрахований на основ!? анал!зу порувень технолог! 1, як! робили оператори машинного доУння. На до?Л1н!й установи! "Ялинка" в!н складав 71%. Анал!з поруиень технолог!? показав, до з 28 випадк!в 20 поз'я-эано з поручениями дисципл!ня прац! (в!дсутн!сть процес!в до-доювання, масаау, эдоювання лервих ц!вок ! т.д.). Усуненнядис-ципл!нарних порушень дозволит* п!двиш«ги р!ввн» технолог?чноо-г! процесу доУння до 92$.

Р!вен» риты1чносг! процесу доения, я кий виэначено на осно-г! коеф!ц!внту вар!ац!У !итер:ва*!в ритму, при цьому за !нтервал

ригму машинного доУння прийнято чао м!ж моментами пхдклпчення одно!менних доУльних апаратхв, становив Ь6%.

РЗвень беэперервносг: роботи оператор!в машинного доУння становись 1%. Цей показиих в вроцентним в! дношеиням змеиного чаоу роботи доярки за м!вусом часу, виграченого на перерви в робот!, не пов'яэанх з доУнням, до зм!иного чаоу роботи доярки.

За даними р!вн!в безперарвносг: ! ритмтчноогх проиесу доУння розраховано загальний р!вень органхэашУ процесу машинного догння - 79,4$.

Узагальнювчим показником навадених вит р!ан!в гехнолог!ч-носг! га орган!зац!У машинного доУння в орган!зац!йно-техноло-Нчний р!вень.

Орган!зац!йно-гехнолог1Чкий рхвень процесу доУния кор!а Кв комплекс! радгоспу яЛьвхвоькийи сгановягь 56,Пхдвищання р!вкя гэхнолог1чносг! до 92^ шляхон уоунення суб'вкгивних по-рушень дае змо*у п!дняти орган!зат'йно-технолог!чния р!вень до 73%

Зггдно з розрахунками, перерозпод{л обов'язк!в м!ж оператором машинного дотння га скогарями дозволив п!двищити р!вень спац!ел!зац!У операгор!в машинного догння на 3055 при зб!лыаен-н! навангажеиня кор!в на оператора на 1%.

В результат! вивчення оргйн!зац!г прац! слюсархв цеху ви-робвицтва всгановлено, що Ух робочий день перввищуе норматив-ниа «а 30$. Тривал!сгь пэр!оду роботи обумовлена технолог!чними вииогами. Присугн!сгь слвсаря необх!дна на прогяз! всього процесу доУння, а' гакох л!сдя доУння для обслуговування доУльаоУ сисгеми. Для упорядкування робоного дня слвсаря ! приведения його до. норми нами розроблено ам!пений граф! к робоги ланки слю-сар!в, га модель Ух трудового процесу, впровадження яких дозволяв ' п!двицити' вродукгивн!сгь Ух прац! на 25%, .зменшити час на обслуговування одн!в? корови 'на 30£.

Обгрунговано ! розроблено нормагиви виграг часу операгора-нк на ваконання прайом!в процесу'дотння Схвилин на одне доУння корови):

П!дготовка до. доУння " 0,12

П!дгоговка вил«я ! од!ванвд

. апарата 0,35

Споотережения за доУнкям 0,13

Иехан!чне додоввання ! зняггя апарага 0,42

1нш1 робота 0,04 с;

Всього 1,46

Роэроблено модель орган!зац!г прец! для молочного комплексу з погол!в'лм 2500 хор! в безприв'язного утримання на основ! удос-коналених нами нормагив!в витраг часу основних категор!й пра-ц! вник! в.

Модель складаеться з п'яги роздШв: вих!дн! дан!, гехн!-ко-гехнолог!чна характеристика процес!в прац!, грудовий процес, режим вхдпочинку, оплага прац£,

Молочний комплекс на 2500 гол!в обслуговув чотири бригади: три бригади обе луговую гь цех трвбнщ тва молока, одна - цех отелення 1 сухостою. До складу бригад входить 90 чолов!к, у тому чисдх оператор!в машинного дохнкя - 30 чол., скотархв цеху в,и-робництва - 17 чол., слосар!в-налагоднувач!в - 8 чол.

Норми навантаження:

цех виробництва молока: на доярку 115 кор!в, на схотаря -160 гол!в* слЬсаря догдьног установки "Ялинка" - 400 гол!в;

цех отелення: на доярку - 18 гол!в, скогаря - 66 гол!в;

цех сухостое: на скотаря - 100 гол!в.

В Херсонськ!й облает! серед господаротв з потоково-цеховоп системой виробництва молока 8$ використовуоть прив'язну систему утримання кор!в. Особлив:ст орган!зац!1 потоково-цехово? системи при прив'язному утриманнх в те, що в цеху отелення ко-рови повйртавться до доярки, в!д яког вони над!Ясли в цех оухо-стоо. Це один э позитивних фахтор!в даног системи. Головн! на-прями удосконаяення орган!зац!? арац2 основних категор1й пра-ц!вник!в при ц!й систем! утримання «введено в таблиц! 3.

Так, завдякк !нгенсиф!кац!? прац! скогар!в цеху сухостою, доярок цеху отелення та скотар!в цеху виробництва Гх робоча зм!на приведена до норми.'

- Перерозпод!л обов'язк!в м!я скохарем та дояркоп цеху отелення п!двиаув р!вень спец!ал!зац!У роботи осганньо? на 1С& •

Встановлено, цо праця доярок цеху виробництва добре орга-н!зована, зм!нний запас часу не паревйшуе нормативний.. В той же час скогар! цеху виробництва иеповн!сгв використовуоть робочу зм£ну. Перерозпод!л обов'язк!э м!ж ними категор!ями прац!вни-' к!в дозволив п!двицити навантаження кор!в- на доярку на 20^.

Удосконалення органхзац!? прац! доярок .та скотар!в цеху

Таблиця 3. Удосконалення орган^зацН працх основних кагегортй прац{Бншг.!й при прив'язному

кагегор угриманнх

прац корх в

Цех та кагегор!я прац!вник!в

| Зм!нний запас

_'!1час£зм!ни_

¡баэо- ! про- 1базо- !про-1 вий !екгний!вий !ектний | ва- ! ва- ! ва- ва-; рханг ! р! ант !р!ант ¡рханг

Навангаження кор!в на пра-цхвника.^гол^

базо- ! про-вий !екгний ва- !ва-р!ант ! р!ант

Цех сухостою

Скогар 520 480 65 90 60 60

. Цех огелення

Доярка 535 4б0 86 96 25 25

Цех виробницгва молока

Доярка. 480 460 67 67 25 30

Скогар 430 460 86 89 60 60

виробницгва молока дозволило впровадиги двохзм!нниЯ режим прац! та в!дпочинку 'серед доярок. Були розроблен! графхв робоги га розкдад робочого дня доярок з перел!ком Ух обов*язк!в у кожну зм!ну.

1 процес! впровадження будо виявлено рац!ональн! елеменги орган! зац!? виконання виробничих процес!в.

^ Обгрунговано норматив виграг часу доярки, на одноразове В1Г^ доввання корови, хв.:

Шдготояка вимен! 1,00

П!дклоченил апарага 0,50

Машинне додоввання 0,40

Вхдкдвчення апарага 0,20 .

Злив га знесэння молока 0,50

Спосгереження за доУнням 0,15

Перенесения апараг!в 0,25

Всього 3,40

На основ! проведеного удосконалення орган! зац!У прац! основ-

них кагегор!й прац!вник!в розроблена модель орган!зац£У виробницгва ! прац! для молочного комплексу на 500 кор!в пряв'язного

утринання а пигокоьо-цйхоаью снстимои ииробншичш молока.

Молочне скогарсгаи эбласг! л основному зосвреджено в сусальному сектор!, в гиЛ «в чаи ипистерггавться аб!лыиення пого-л!в'я кор!в у власти п!дсибши госстдарствах, У 1995 роц! пй-гол!в'я кор!в у приваиому сактор! збхлымлося ни 7,6" у пор!в-нянн! з 1993 роком. Розимрення »лесного п1дсобного государства веде до створення формерських господарсгв. У Херсонськ1й облас-т! створено 46 с!мейних ферм гварииницышго наиряму, в яких угримувгься 375 кор!в. Еикониння роб!г по обслуговуваннв кор!в базуегюя на ручн!й прац! в эв'язку з в{доугн!етю мало)? ыехан!-эацй' виробничих процес!в. Подовження ройочого часу фермер!в порхвняно з нормативним, спшовигь 25Спостер!газться велика р!зноман!тн!сть виконуваних ним опзр&ц!й. Коеф!ц!ент спец!ал!-зац£У сгановить 0,42. На одна дс'гння ко^ови фермер витрачаа 7 хв., у тону числ! 5 хв, безкосередньо на доУння та 2 хв. на п!дготовку виыен! та перех!д до сл1дуючо1 корови.

При ручному доУнн! одна лвдина моме за робочу зм!ну забез-печити обслуговування 15 д!йних кор!в.

Обгрунтовано норматив витрат часу на виконання окремих прийом!в трудового процеоу фермера за день у розрахунку на одну голову, хв.:

Догння 21

Зм!на п!дсгилка 1.0

Чистка год!вниць 0.57

Чистка коргв 1,3

Прив'язування-в!дв* язування 0,65

Зоовегзаходи 0,35

Прияом новонароджаних гелят 2,00

Гни! робо^и 1,0

Всього 28,00

Розроблено модель орган! зацН виробництва ! прац! фермера

при ручному доУнн! кор!в.

П1ДСШ0В1 'ВИСИОВКИ ТА ПР0П03ЩП

I. В государствах ЯерсонськоУ облает! молочне скотарство а однхею з пров:дних галузей тваринництва. Воно ви£орнстову»з 31$ трудових ресурс!в, 26^ хорм!э, 3$ виробничих витрат та посгачав на ринон 18,5 вогеУ товарног" иродукц!У с!льськогоспо-

дарського виробницгва.

2. В перех!дний лер!од до ринkoboí економ!ки галузь эазнаа кризових явив. За п'ягь рокхв (1990-1994 рр.) поголхв'я кор!г

у суспхлъному сектор! облает! скоротилося на 40,8 тис. гол!в або на 22%, над!Я молока в!д oahísí норови зманшився на 32,2?! , ! сгановив в 1994 poui 2113 кг. Рхвень рентабельное!! виройницгва молока знизився на 30 пункгхв.

3. Виробницгво молока в господарсгвах облает! ведегься пе-реважно за двома системами - традицхйксв (53,5%) га потоково-цоховоп (46,3/?). На нов/ форму оргакхзацп - фермерську, припадав диез 0,2>£. Кайбхдьп ефективио праця викорисговуеться на пхдприеиствах з погоково-цеховсо системой виройницгва иол ока. На них зад!яно 38,5^ трудових ресурсов галуз! проги 61,2% в господарсгвах з традицгйною системою, а виробництво продукц!? на одного працхвника вице на 37,5/2.

Ц. Одним з капрямхв подалыпого удосконаленкя оргакхзацГг . прац! в молочному скотарсгв! i пхдвивдння його продуктивности в модвлюЕання трудовик процес!в на баз! хронограф!чних спосте-релсень. Воно дозволяв упорядкувагн робочий день виконаьцхв, довести його тривалхегь до норми, зб!льшити навангаження гварин, скорогити загальну чисельн!сгь прац!вникхв, а сумарний час на обслуговувакня одкх'е!' корози s зк:ну зкизиги з 34 до 28 хвилик, ебо на 17,6%.

5. Орган!зац!я виробницгва молока при потоково-цеховхй систем! не перешкодхаа переходу на двохзм!нну роботу. Експери-мвнт в радгосп! "Цервоний чабан" показав, що ца дозволяв упо-.* рядкувати робочий день оператор!в машинного до?ння та пхдвмя-ти продуктивн!сть прац! на

3 мзгов подальпого удоскок&яення орган! зацГ1 прац! в молочному скотарств! xa пхдвииенкя його продуктивное^, а огже, ! ефективкосг! всього виробницгва, необх!дно:

1. Ввести в практику робоги молочно-говарних ферм та комплекс^ пэр!одична хронографування прац! на основник дхдянках, гиявити м!сця вграт робочого час у ! .за магерхашш сгосгсрожань розробляти модел! трудових процесхв для основних кагегорхй ви-kohübuíb. Маги для коаного п!дприакства, виходячи з яого роа-и!р!в та noryjKHOcri, гехаолог!чну каргу виробницгва молока.

2. На комплексах з потоково-цеховоп системою виробницгва

молока конгролюваги викОниння вимог rexnojioriï за допсмо^ов виэначення коеф!ц!ента гехнолог?чност! i р!аня ригм!чносп.•

3. РоэраХовуваги зргальну чясельн1ои основних прац!вни-kïв ферми чи комплексу, биходячи з погол:в'я кор:в, сунупних витраг часу на обслуговування ojHieï коровн за зм!ну та грива-лосгх робочо? змхни в хвили пах.

4. Продовжиги та прискориги перехЦ на двозм!нний ре.ким роботи пхдприемсга з потоково-цеховою системою виробкицгва молока (перш за все в цеху роздою та виробницгва молока), як най-б!лыа прогресивног форми oprauiaanfï виробництеа, яка дозволяй упорядкувати робочий день оператор!в, скорогити витрати часу

на обслуговування кор|в та пхдвиииги продуктивность прац! в ц!лому.

0ПУБЛ1 КОВАМ РОБОТИ 3 ТЕМК ДИСЕРТАЦП

1. 2арук J.3. Лнал!з осноаних $акгор!в, пк! формуогь coûf-Bapricib молока // Науково-тэхнхчний бвлетень. Вип. I, Херсон, 1986. С. 36-« (рос.).

2. Жарук JLB. Поедементний анал!з робочого процесу в молочному скогарсгв! // Шдвищення рол! молвдих учених га спец!ал!с-tîb в удооконаленн! економх'чного нехащзму господарввання:'Гези доп. иаук.-практ.конф,, Одеса, IS68. С. 127 (рос.).

3. Жарук J.B. Двохзнгнний ражим робсги в молочному скогар-ctbî // Вклад иолодих учених в розвиток агроПромислового комплексу Укратнсько'х PCP: Тез.доп, ХУШ зонально¥ конф., Херсон, 1989. С. 50;(рос.).

4. Жарук J.B., Мокезва Л.Л, До питания про привягизац!с с!льськогосподарських п!дприемств // Ефекгивн!сгь наукових до-' сл!дяень в промисловому га с!льськогосподарському виробыицгв!: Тези доп.наук.-пракг. конф., Херсон, 1993. С. I30-Î3I (рос.).

5. Tonîxa Г.II.. Скоромцова Т.О., Марук Л.В. До питания про структуру селекц!йно-плвм!нно1 сисгеми // Нова в породо-творчому процес!: Тез.доп.наук.-пракг.конф., с.Чубинське Кигв-ськоУ обласг!, 1993. С. 61-62 (рос.).

6. 1арук Л.В. 0рган!зац1я галуэ{ молочного скота,>сгва в умовах переходу до ринку // Тематика наукоаих досл!джень га ïx резульгативнх'сгь в перш! роки незалея-носг! дерхави: Тези доп, . наук.-пракг.конф,, Херсон, 1994. С. 40 (рос.). ,

7, Жарук Л.В. Зорнунания фермзрського госаоларсгва молочного напряну // Проблеми агропромислового виробницгва: М|жвхд. гемаг.наук.зб. Пи п. 5, Чармхвт', 1995. С. 305-306. 1

6. Кару к J1.B., Волков Д.Г. Удосконалення оплати праух орендних колэкгивг'в у молочному скогерогв? // Молочне I м'ясне скотарсгво: ¡-Нив! д. гзмнт.зб. Вип. Бб, Ки'гв "УродаЯ", 1595. С. Il^-rio.

2арук Л.В. Организация груда в молочном скотоводстве (на примере хозяйств Херсонской области). Диссертацией является рукопись.

Диссертация но соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности OS.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Днепропетровский государственный аграрная университет, Днепропетровск, 1996.

Защищается восемь научных работ, которые содержат результаты изучения и совершенствования организации груда в молочном скотоводстве. Определено влияние совершенствования организации груда на эффективность производства молока и предложена усовершенствованная организация труда. Разработаны проектные варианты организации трудовых процессов основных категорий работников отрасли молочного скотоводства, а также модели организации производства и труда в условиях поточно-цеховой системы производства молока при привязном и беспривязном содержании коров и в условиях фермерского хозяйства. Приводятся данные о практическом внедрении предложений в производство.

■Zharuk L.Y. Organization of Labour in Dairy Cattle ?araitn£ (after the 3xample of Earns in the Kherson irovincs).Manuscript.

A dissertation for the degree of candidate of economic sciences, in specialitu 08.07.02 - econoaics of agriculturo and aero Industrial complex. The Dnipropotrovak State Agrarian (Inivar-situ. Dnlpropetrovsls, 1996.

Eight scientific works containing results of study and iapro-vemeht of organization о I labour In dairy cattle farming are defended, Influence of improvement of organization of labour on. efficiency of ailk production has Ъеед defined,and on inprovsd ■ organization of labour is offered. Project variants of organization of labour processes of the яа!д categories of rrorkors in.

tfco milk cattla farming and nodelo of organization of production and labour under conditions of the line-shop system of ¡nllk production by tho tetiior or loose touting of. co'.vs aud under conditions of private farms have been developed. l)ata on introduction of the propositions Into practice are pre33nt3d.

Нлвчов! слова:

еконош'чна ефективн^гь, орган!за«!я npauî, потоково-цехо-

ва система, модел! орган!зац!г, трудовий прочее, продукгивнхегь прац!.

В!дпов!дальний за випуск

кандидат еконои!чних наук,

доцент. Макаренко A.M.

mutrt, sbry лси^. I&i2>- tf?0