Особенности деятельности транснациональных корпораций в Южно-Африканской Республике на современном этапе тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Особенности деятельности транснациональных корпораций в Южно-Африканской Республике на современном этапе"

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

УДК 339. 72 (682)

1 О, ~ '

ФРАНСІШКУ МАНУЕЛЬ ЖУНІОР

ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ У ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

/у

Спеціальність 1)8.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Рогач Олександр Ігорович Київський університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародних економічних відносин

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор

Климко Григорій Никифорович Київський університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри економічної теорії та управління народним господарством

кандидат економічних наук Усманов Ільдар Хамзійович

«Укрексімбанк», начальник кредитного управління

Провідна Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН

організація України

Захист дисертації відбудеться « 2 *9 » О/'бЦлА 1998 року о /Г—годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 в Інституті міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 254119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий « 2$ » А 199? року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Мазуренко В.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості теми. В останні десятиліття глобальна діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК) все більше впливає на економіку приймаючих країн та країн базування, на структурні зрушення у світовій економіці, формуваїшя нових форм виробничо-інвестиційного взаємозв’язку між країнами.

Надзвичайну актуальність ця проблема має для африканських країн, які стикаються на рубежі XXI століття зі значними проблемами на шляху подолання відсталості. Глибока структурна криза кінця 70-х початку 80-х років, різке загострення фінансового та продовольчого стану сприяли лібералізації їхньої політики стосовно приватного, в тому числі і іноземного капіталу.

Все більша кількість країн починає бачити у приватному секторі рушійну силу росту, спроможну, попри все інше, ще й сприяти економічній ефективності.

У цьому контексті значний науковий інтерес вшашкас дослідження тенденцій і наслідків діяльності ТНК у Південно-Африканській Республіці. Тут проживає 40 млн. осіб і знаходяться найбагатіші природні ресурси, в першу чергу золото й алмази. Ця країна посідає перше місце в регіоні за кількістю розташованих на її території ТНК і одне з перших місць за обсягом іноземних інвестицій. Багато публікацій міжнародних економічних організацій, і насамперед спеціалізованих комітетів і комісій ООН, підтзерджують, що ПАР була і залишається приоритетною сферою діяльності ТНК у Африці. Економічні успіхи ПАР правомірно визначають особливу актуальність питання про внесок транснаціональних корпорацій у процес розвитку.

Незважаючи на велику кількість публікацій і дискусій на міжнародних конференціях, багато аспектів цього багатогранного питання і сьогодні ще недостатньо досліджені. Серед них, наприклад, аспект основних напрямків виробничо-інвестиційної діяльності ТНК, їхній вплив на технологічний потенціал, екологічну ситуацію, формування людського капіталу, соціальні проблеми та інші.

Необхідність дослідження особливостей діяльності ТНК в ПАР виникла ще й тому, що процес транснаціоналізації все активніше захоплює цілий ряд країн Центральної та Південно-Східної Європи, а також суверенні країни, що виникли на території бувшого СРСР, зокрема Україну. Деякі потужні ТНК вже розпочали створення в Україні своїх філій, відділень, інтегруючи їх до своєї глобальної внутрішньокорпораційної мережі. У зв’язку з цим значний інтерес для згаданих країн, зокрема України, має зарубіжний досвід залучення інвестицій ТНК, економічні, соціальні та інші наслідки їхньої діяльності у приймаючих країнах.

У працях українських учених B.C. Будкіна, М.А. Дудченка, JT.JI. Кістерського, Г.Н. Климка, А.І. Кредісова, Ю.М. Мацейка, А.М. Поручника, О.І. Рогача,

A.П. Рум’янцева, B.C. Савчука, В.Д. Сікори, В.О. Степаненка, Л.М. Суторміної,

B.М. Федосова, А. С. Філіпенка висвітлені найважливіші проблеми міжнародних економічних відносин, зокрема, транснаціоналізацїї світової економіки.

У публікаціях зарубіжних учених Дж. Бермана, С.А. Безсонова, Р.Вернона, Дж. Даннінга, Р.Кейвза, Г.В. Смірнова, включаючи африканських дослідників А. Блека, Дж. Де Ветта, Д.С. Гісенберга, К. Дженніфера, С. Коллінза, Ф. Куртіса, С.Левіса, знайшли відображення як специфіка економічного та соціального розвитку країн Африки, так і найважливіші аспекти діяльності ТНК, посилення економічної та технологічної взаємозалежності між країнами в результаті ввезення капіталу ТНК, вплив останніх на економічний стан приймаючих країн.

Разом з тим в економічній літературі дуже мало публікацій про вплив ТНК на економічне зростання ПАР, не досліджена специфіка діяльності ТНК у цій країні після краху режиму апартеїду.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні особливостей діяльності транснаціональних корпорацій у ПАР у 80 - 90-і роки, впливу притоку іноземних інвестицій на економічне зростання країни в цей період.

Головними завданнями, які визначають структуру дисертаційного дослідження, є:

— аналіз особливостей економічного розвитку ПАР у період постапартещу;

— дослідження причин притоку інвестицій ТНК у ПАР;

— вивчення нових явищ у галузевій структурі іноземних інвестицій;

— аналіз еволюції організаційних форм операцій ТНК у ПАР та специфіки процесу дезінвестування;

— дослідження основних каналів передачі технології ТНК у ПАР;

— вивчення впливу іноземних інвестицій на економічне зростання ПАР.

Статистичною та Фактологічною базою дослідження є, насамперед, офіційні матеріали ООН та її спеціальних установ. Під час написання дисертації автор широко використовував документи комісії ООН по ТНК, Центру ООН по ТНК, аналітичні огляди та статистичні білетні ЮНКТАД, ЮНІДО, МВФ, МБРР. Велике значення для підготовки роботи мали офіційні матеріали, видані у ПАР, а також зарубіжна монографічна література і періодичні видання. Частина фактологічного матеріалу була зібрана автором в Анголі і Росії.

Наукова новизна дисертації полягає у наступному:

з

— вперше у науковій літературі проаналізовано особливості економічного розвитку ПАР після краху режиму апартеїду і зроблено висновок про те, що після періоду спаду, яким супроводжувався крах колишньої расистської політичної системи, демократизація суспільства створила умови для пожвавлення економіки і початку її структурної перебудови;

— на основі «еклектичної» парадигми Даннінга виявлено основні «переваги розміщення» прямих іноземних інвестицій, якими володіє ПАР: місткий внутрішній ринок, унікальні сировинні ресурси, розвинута інфраструктура, у тому числі фінансова система, дешева робоча сила;

— обгрунтовано 3 етапи припливу прямих іноземних інвестицій в ПАР:

I етап (1960 - 1984 рр.) — швидке зростання інвестицій ТНК у добувний сектор і трудомісткі галузі, орієнтовані на експлуатацію місцевого африканського населення;

II етап (1985 - 1992 рр.) — зменшення припливу іноземних інвестицій і дезінвестування ТНК — як результат санкцій ООН;

III етап (з 1993 р. по нинішній час) — значна активізація операцій ТНК у ПАР після відміни санкцій ООН і галузева диверсифікація їх діяльності;

— визначено і розкрито неакціонерні форми інвестицій ТНК в економіку ПАР у 80 - 90-і роки — контракти «продакшн шерінг», «франшизні угоди», а також основні способи дезінвестування ТНК у ПАР: а) повне закриття місцевого відділення; б) продаж відділення місцевим фірмам; в) продаж філії його керівному персоналу; д) передача активів дочірньої компанії ТНК місцевому траст-фонду;

— доведено, що передача технології ТНК у ПАР здійснюється, переважно, такими головними каналами: а) імпорт капітальних товарів; б) прямі інвестиції у філії і відділення; в) спільні підприємства; д) контрактні форми операцій (ліцензійні та науково-технічні угоди, підрядні контракти); е) стратегічні альянси місцевих компаній з ТНК. Зроблено висновок про позитивний результуючий вплив ТНК на розвиток науково-технічного потенціалу ПАР, зокрема автомобілебудівної та електронної промисловості;

— обгрунтовано на основі використання методики економічної моделі «подвійного розриву» Вейсскопфа, а також результатів двох моделей за оцінкою так званого «граничного росту» (статичний підхід з одним рівнянням і динамічна макроекономічна модель), що економічне зростання ПАР у 1960 - 1984 роки в значній мірі залежало від припливу іноземного капіталу. Нестача іноземних інвестицій була стримуючим фактором зростання, що особливо дало про себе знати у період з 1985 р. по

1992 р., коли відбулися значні дезінвестиції ТНК з економіки ПАР.

Теоретичне значення дисертації полягає у тому, що її висновки дозволяють глибше зрозуміти тенденції транснаціоналізації світової економіки. Теоретичну значущість також має даний у роботі аналіз впливу ТНК на економічне зростання ПАР, а також аналіз нових контрактних форм операцій транснаціональних корпорацій.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що отримані наукові результати можуть бути використані приймаючими, у тому числі й африканськими країнами, при розробці стратегії економічного росту. Це має відношення у першу чергу до тих аспектів стратегій, які стосуються експорту й імпорту капіталу, проблем регулювання прямих іноземних інвестицій, зокрема діяльності ТНК.

Накопичений у ПАР досвід побудови відносин з ТНК може бути цікавим і для України і знайти застосування у практиці проведення політики залучення прямих іноземних інвестицій.

Крім того, матеріали дисертації можуть бути використані в учбовому процесі при викладанні курсів «Світова економіка», «Міжнародні економічні відносини» і спецкурсів з проблем інтернаціоналізації господарського життя.

Дисертація виконана відповідно до теми наукових досліджень кафедри міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин — «Механізм комплексного забезпечення зовнішньоекономічних аспектів суверенітету України» (номер проекту 97134), яка є складовою частиною наукового проекту комплексної наукової програми Київського університету імені Тараса Шевченка «Розбудова державності».

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях кафедри міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. Деякі результати дослідження були представлені у формі тез на міжнародних конференціях: 1) «Реформування зовнішньоекономічної сфери України» (19-20 жовтня

1995 р., м. Київ); 2) « Міжнародний бізнес: теорія і українська практика» (24 - 25 жовтня

1996 р., м. Київ).

Положення дисертаційної роботи були використані у навчальних курсах та спецкурсах, таких як: «Світова економіка» і «Сучасні ТНК», які читалися в Інституті міжнародних відносин.

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення в шести опублікованих наукових роботах.

Структура роботи обумовлена зазначеними метою і завданнями дослідження.

Зміст дисертації включає вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури і додаток.

Робота викладена на 174 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дається загальна характеристика проблеми, що визначила тему дисертації, обгрунтовується актуальність вибраної теми, її наукове та практичне значення. Далі у вступі відзначено вклад, що внесли в дослідження цієї проблеми українські та зарубіжні вчені, відображено наукову новизну дисертації, особистий вклад автора в дослідження проблеми і, нарешті, вказане на апробацію результатів дослідження.

Розділ перший — «Розвиток ПАР в умовах зростання транснаціоналізації світової економіки» включає ряд аспектів. Перший аспект присвячено висвітленню особливостей сучасного етапу транснаціоналізації світової економіки. В дисертації констатується, що стимульована все більшою лібералізацією режимів економічної політики і технологічним прогресом, глобалізація сьогодні все активніше визначає обличчя сучасної економіки. Прямі іноземні інвестиції (П11) транснаціональних корпорацій на сьогодні відіграють важливу роль у поєднанні багатьох національних економік, створюючи інтегровану систему міжнародного виробництва — продуктивне ядро світової економіки, що глобалізується.

Міжнародне виробництво на базі ТНК (сьогодні ця мережа нараховує близько 40 тис. головних фірм і близько 250 тис. зарубіжних філій) чимраз міцніше впливає на розміри та характер транскордонних операцій. Сумарний обсяг П 11, які розміщені за кордоном, і глобальний обсяг продаж іноземних філій — два загальноприйняті непрямі показники міжнародного виробництва — у середині 90-х років склали відповідно 2,6 трлн. долл. США і 5,2 трлн. долл. СІЛА. У 90-і роки темпи зростання обсягу П 11 значно випереджали темпи зростання світового виробництва (ВВП) і світового експорту. Сфера і масштаби міжнародного виробництва ще більше розширюються завдяки діяльності ТНК не тільки у формі П11, але і в таких формах, як субпідряд, ліцензування і франшизінг, за допомогою яких можна здійснити вихід на ринок товарів, послуг, факторів виробництва і забезпечити організацію міжнародного виробництва.

У дисертації відзначається, що сучасні ТНК відрізняються від своїх попередників 50 - 60-х років масштабами, формами і структурою організації діяльності, стратегією транскордонних операцій.

Організаційна та управлінська здатність ТНК інтегрувати фактори й умови виробництва у світовому масштабі та реалізовувати переваги власності, інтерналізації і розміщення, роблять їх високоефективним агентом економічної дальності. З точки зору ефективності об’єднання факторів виробництва, сучасні ТНК, очевидно, не мають альтернативи в світовій економіці. Така ефективність, як правило, розглядається транснаціональними корпораціями з точки зору їхніх інтересів в отриманні стабільних прибутків. Стратегія максимізації загальнокорпораційного прибутку і лежить в основі оптимізації ТНК форм та напрямків їхнього господарського життя, внутрішньофірмових і міжфірмових взаємозв’язків. У той же час, завдяки розміщенню фірмами своїх матеріальних і нематеріальних активів, укріплюється ресурсна база приймаючих країн і розширюються їхні можливості у сфері виробництва, проникнення на ринки, а також в області структурної перебудови їхньої економіки — коротко кажучи, у справі підвищення ефективності функціонування їхньої економіки в цілому.

Одною з приймаючих країн, на прикладі якої помітна велика кількість сучасних тенденцій діяльності транснаціональних корпорацій, є Південно-Африканська Республіка.

Діяльність ТНК в ПАР охоплює значний історичний проміжок часу. Перші транснаціональні корпорації започаткували тут свою діяльність ще на початку століття. Для глибшого розуміння особливостей операцій ТНК у ПАР, у дисертації проаналізована специфіка політичної та економічної ситуації у цій країні за останні десятиліття.

Багато десятиліть у ПАР діяв режим апартеїду. Принцип «ніякої рівності ні в церкві, ні в державі», проголошений ще в Конституції республіки Трансвааль у 1860 р., був основою законодавчого регулювання політики «окремого розвитку» у сфері громадської діяльності, праці, освіти, охорони здоров’я, віросповідання, шлюбних зв’язків і переміщення африканців.

Жорстоку расову дискримінацію (апартеїд) було піднесено до рангу офіційної державної політики.

Народ ПАР не підкорився пануванню расистів і виступив проти режиму апартеїду під лозунгами Африканського національного конгресу ПАР (АНК). Влада вдалась до жорстоких репресій в поєднанні з частковими реформами. Однак суттєво стабілізувати ситуацію в країні владі так і не вдалось і вона була вимушена піти на переговори з АНК та іншими організаціями.

В результаті досягнення порозуміння між учасниками переговорів стосовно проміжної конституції та законопроекту про вибори і дати їх проведення, 27 квітня

1994 р. у ПАР відбулись багатопартійні, вільні і справедливі вибори, в результаті яких до влади прийшов уряд національної єдності.

Докорінні політичні зміни створили умови для поліпшення соціально-економічної ситуації в країні і новий інвестиційний клімат доя залучення ТНК. Цьому сприяли й інші об’єктивні фактори, зокрема, досить високий економічний потенціал країни.

Південно-Африканська Республіка — найбільш економічно розвинута країна Африки. Володіючи тільки 3% території і 9% населення континенту, вона виробляє 25% ВПП, близько 40% промислової продукції, 64% електроенергії і 45% мінеральної продукції Африки.

Галузева структура ехономіки ПАР відповідає рівню індустріально розвинутої країни: на частку обробної промисловості припадає близько 25% ВВП, добувної — 10% і сільського господарства (лісове господарство і риболовство включно) — 4%. Це свідчить про докорінну трансформацію колишньої аграрної економіки, яка розпочалася 100 років тому після виявлення великих родовищ алмазів і золота. Незважаючи на співвідношення, що склались між галузями економіки, добувна промисловість була і залишається основним джерелом валютних надходжень у ПАР. Південно-Африканська Республіка є унікальною країною з точки зору кількості і важливості її мінералів і зберігає за собою перше, або одне з перших місць як їх постачальник на світовий ринок. Близько 80% добутих мінералів вивозяться в різні індустріальні країни світу, головним чином, у Західну Європу, Північну Америку та на Далекий Схід.

Важливу позицію в економіці країни займають транснаціональні корпорації. Під їхнім контролем знаходяться добувна та багато інших галузей переробної промисловості, де спостерігається висока концентрація виробництва і капіталу.

У дисертації показано, якими «перевагами розміщення» для ТНК характеризується Південь Африки, зокрема, ПАР. Південно-Африканська Республіка володіє значною частішою розвіданих світових запасів кобальту, марганцю, платини, паладію, хрому, ванадію, промислових та ювелірних алмазів, урану й олова, без яких не може обійтись сучасна промисловість. Окрім того, ПАР володіє значною частиною світових запасів золота (головне джерело валютних надходжень).

Оцінюючи роль і значення ПАР для ТНК, відмічено, що ця країна фактично контролює головні транспортні шляхи з багатих на корисні копалини Замбії, Зімбабве, Заїру, Ботсвани і крім цього володіє або керує шахтами і збутом корисних копалин із зазначеного району.

Важливою «перевагою розміщення» транснаціональних корпорацій також є розвинута фінансова інфраструктура ПАР. Наявність розвинутої банківської системи,

страхових компаній, інших фінансових інститутів значно полегшує функціонування ТНК у ПАР і робить цю країну регіональним центром управління їхніми операціями на Півдні Африки.

Валютне та банківське регулювання також направлене на стимулювання припливу капіталу ТНК.

Ще одна «перевага розміщення» складається з так званого «південноафриканського фактору». ПАР періоду постапарте'іду може відіграти важливу роль у взаємовигідній програмі реконструкції та розвитку для Півдня Африки в цілому. Таким чином, ПАР розглядається ТНК і як плацдарм для подальшого розширення діяльності у сусідніх країнах.

У другому розділі «Основні напрямки і форми операцій ТНК у ПАР» розглядається секторальна структура виробничо-інвестиційної діяльності ТНК, модифікація організаційних форм діяльності ТНК, а також розкриваються основні напрямки передачі технології ТНК у ПАР.

ПАР є об’єктом інтенсивних операцій ТНК. Іноземні компанії контролюють тут значну частину економіки і значно впливають на соціальне та економічне положення країни.

У ПАР діє 1068 транснаціональних корпорацій, з них 406 ТНК — зі Сполучених Штатів (38,01%), 364 ТНК — з Об’єднаного Королівства (34,08%) і 142 — з Німеччини (13,3%). Ці компанії значно активізували інтегрованість ПАР у світову економіку.

Транснаціональні корпорації передають у ПАР капітал і технологію, забезпечують експортні ринки для товарів і задовольняють значну частину імпорту для потреб країни. Багато з цих товарів та послуг, особливо сучасна технологія, значно сприяли зростанню економіки ПАР. Вони в значній мірі забезпечують потреби країни у міжнародному транспортуванні та зв’язку.

Аналіз притоку іноземних інвестицій у ПАР за післявоєнні десятиліття дозволив обгрунтувати в дисертації 3 основні етапи діяльності ТНК у цій країні.

І етап (1960 - 1984 рр.) характеризувався різким зростанням іноземних капіталовкладень та інших зовнішніх зобов’язань (головним чином, банківських займів, випусків облігацій, а також портфельних інвестицій без фіксованого дивіденду у південноафриканські компанії, зроблених іноземцями). Зростання іноземних інвестицій було особливо значним наприкінці цього етапу (наприклад, у 1983 р. 17,3 млрд. долл. СІЛА, що було еквівалентним близько 11% сумарного об’єму інвестицій у країни, що розвиваються). ТНК на цьому етапі інвестували капітал у добувний сектор і деякі трудомісткі галузі експортної орієнтації.

II етап (1985 - 1992 рр.) відноситься до часів дії формальних санкцій проти ПЛР. В цей час спостерігалось різке послаблення діяльності ТНК разом з виходом деяких компаній з ПАР і, як наслідок, зниження темпів зростання економіки. За оцінками приплив прямих іноземних інвестицій знаходився на цьому етапі на найнижчому рівні (15,9% ВВП), при цьому темпи відтоку капіталу з країни у період між 1985 - 1992 роками складали суму, еквівалентну 2,8 % ВВП. За період з 1 січня 1985 р. по 15 січня 1991 р. приблизно 632 транснаціональні корпорації, їхні самостійно діючі дочірні підприємства або філії вилучили свої інвестиції з ПАР; з них 329 розташовані у Сполучених Штатах, і 144 — в Об’єднаному Королівстві. Однак, у багатьох випадках транснаціональні корпорації, що вилучили свої капіталовкладення, зберегли непрямі зв’язки з ПАР.

III етап (з 1993 р. по нинішній час) характеризується скасуванням всеохоплюючих санкцій проти ПАР, проведенням політичних реформ, включаючи вибори, і поверненням країни до міжнародного співтовариства. Завдяки нормалізації внутрішньої ситуації та міжнародних ділових стосунків знову активізувався інтерес багатьох транснаціональних корпорацій щодо проникнення в економіку ПАР, і масштаби операцій ТНК почали збільшуватись.

На цьому етапі змінюється галузева структура інвестицій. Значно зросли операції ТНК у сучасних галузях обробної промисловості та сфері послуг, у тому числі у фінансах.

За даними Південноафриканського Резервного Банку, 41% усіх прямих іноземних інвестицій у ПАР знаходиться у сфері виробництва, 17% — у торгівлі, і 8% — у добувній промисловості.

У дисертації констатується, що на долю транснаціональних корпорацій усередині ПАР припадає приблизно одна десята капіталу і близько одної чверті національного продукту країни (ВНП). Однак реальне значення транснаціональних корпорацій виходить далеко за межі цієї кількості, оскільки вони активно діють в ключових секторах економіки країни.

У добувній промисловості, головному експортному секторі країни (великому джерелі робочих місць і виплати податків), найбільшими компаніями є південноафриканські компанії, які мають помітних зарубіжних портфельних інвесторів. Уже наприкінці 70-х років близько 50% акцій південноафриканських добувних компаній належали іноземним фірмам. Транснаціональні корпорації, що базуються за кордоном, проводять прямі інвестиції у добувну промисловість ПАР у значній мірі через спільні підприємства з місцевими компаніями і державними підприємствами.

Хоча добувна промисловість є сферою активних операцій ТНК, в останні

десятиліття все більше іноземних капіталовкладень направляється у сектор обробки, зокрема автомобільну, хімічну, електронну промисловість, а також у сферу послуг.

У дисертації розглядається модифікація організаційних форм діяльності транснаціональних корпорацій у ПАР.

Традиційною основою проведення зовнішньоекономічної діяльності ТНК у ПАР є створення у ній відділень, філій, дочірніх компаній. Повне володіння — це типова риса функціонування мережі підконтрольних виробництв ТНК у 50-і - 60-і роки.

Але з другої половини 60-х років почала відбуватись модифікація організаційних форм зарубіжної діяльності ТНК. Транснаціональні компанії все активніше почали створювати у ПАР, як і в інших приймаючих країнах, підприємства спільного володіння, так звані змішані компанії.

Значний ріст кількості спільних компаній привів до того, що вони перетворилися в одну з основних організаційних форм діяльності ТНК у приймаючих країнах.

У 80-і роки для проникнення у ПАР ТНК почали активно використовувати різноманітні форми операцій без участі (у всякому разі — формальної) в акціонерному капіталі. З-поміж найбільш поширених форм діяльності, не пов’язаних з володінням акціонерним капіталом, слід виділити укладання ТНК з місцевими підприємствами угод про надання їм технічних, інженерно-консультаційних, управлінських послуг, виконання будівельних робіт за контрактами, видобуток сировини на основі підрядів і т. і.

У дисертації досліджується механізм дгзінвестицій ТНК із країни.

Хоча традиційно система непрямої участі використовується як спосіб проникнення на ринок і часто передує прямим іноземним інвестиціям, у ПАР транснаціональні корпорації, що проводять вилучення капіталовкладень, використовували цю систему (особливо у період санкцій ООН у 1985 - 1992 рр.) з метою скорочення масштабів своєї участі на місцевому ринку. Іноземні інвестори, які з’явились на цьому ринку 20 - 30 років тому, вже повернули свої початкові капіталовкладення і тому вони мають більш вагомі причини для їх збереження ніж ті, хто прийшов на цей ринок не так давно. Окрім того, згідно оцінок, даних міністерством торгівлі Сполучених Штатів, норма прибутку компаній Сполучених Штатів на вкладений ними до південноафриканських філій акціонерний капітал, скоротилась з 20% у 1981 році до 16% у 1994 році. Незважаючи на це, завдяки високим темпам зростання населення у ПАР, що складають майже 3% на рік, ринок цієї країни у довгостроковій перспективі є потенційно привабливим для обох груп інвесторів.

Транснаціональні корпорації, які бажають вилучити капіталовкладення з ПАР,

використовують один з наступних чотирьох способів вилучення капіталовкладень: а) повне закриття місцевого відділення; б) продаж його іншій компанії; в) продаж його керівному апарату цього відділення; і д) передача активів місцевого відділення будь-якому траст-фонду. За допомогою усіх цих способів вилучення капіталовкладень укладаються ліцензійні угоди, які є ключовим компонентом усіх варіантів, за виключенням першого: вони гарантують постійне отримання материнською компанією ліцензійних платежів.

У дисертації аналізуються основні напрямки передачі технології ТНК у ПАР.

Науково-технічна революція стала одним з найважливіших факторів, що обумовлює глобальну трансформацію світової економіки. Під її впливом відбуваються докорінні зміни у структурі сучасного виробництва, еволюція світового поділу праці, формування нових моделей розвитку.

Для ТНК передача технології являє собою звичайну комерційну угоду, яка дозволяє проникнути на нові ринки, отримати додаткові прибутки на НДДКР, підтримати процес інновації.

Технологія може передаватися внутрішніми каналами ТНК (тобто, від одних підконтрольних підприємств — іншим) і зовнішніми каналами — тобто незалежним фірмам. Основна частина ліцензійних угод ТНК має внутрікорпораційний характер. Передача технології всередині фірми дозволяє отримати такий контроль і тому новітня технологія переважно передається цими каналами.

Разом з тим очевидно, що протиставляти внутрішній і зовнішній канали передачі не можна. Вони повинні доповнювати один одного, сприяючи формуванню науково-технічного потенціалу країни. Досвід Південно-Африканської Республіки демонструє, що обидва канали одержання сучасної технологи в різних поєднаннях на різних етапах розвитку країни можуть успішно використовуватись для прискорення економічного зростання.

Транснаціональні корпорації відіграють значну роль у передачі технології у ПАР шляхом прямих інвестицій, ліцензування, торгівлі, продажу «ноу-хау», а також шляхом припливу людських ресурсів. їх роль є особливо важливою у передачі технології до двох ключових секторів економіки, а саме: електроніки і автомобілебудування.

Розділ третій — «Вплив ТНК на економічний розвиток ПАР» — присвячений проблемам, що пов’язані з впливом іноземного капіталу на економічне зростання, і соціальними аспектами діяльності ТНК.

Одними з найважливіших задач ПАР є прискорення темпів економічного зростання, глибокі структурні зміни в економіці, модернізація соціально-економічних

відносин. Необхідність вирішення цих гострих проблем викликана глибокими змінами в стратегії економічного розвитку країни і новими реаліями світової економіки.

У зв’язку з цим у роботі особливо актуальним є аналіз впливу іноземного капіталу на економічне зростання ПАР.

Зважаючи на багатоплановий вплив ТНК на економічне зростання, вплив притоку іноземного капіталу розглянуто, починаючи з 1960 р. Період від 1960 р. до 1992 р. розбито на два етапи, а саме: 1960 - 1984 рр. і 1985 - 1992 рр.

ПАР була об’єктом активного притоку іноземного капіталу у 1960 - 1984 рр. У цей період іноземний капітал міг використовуватися для компенсації дефіциту торгового балансу, або дефіциту в інвестиційних накопиченнях, чи того та іншого одночасно. Економетричні розрахунки «моделі Вейсскопфа» і деяких інших економетричних моделей показали, що дефіцит інвестиційних накопичень був досить обмеженим у період між 1960 р. та 1984 р. Приплив іноземного капіталу доповнював внутрішню економіку у фінансуванні інвестицій, зростанні виробництва. Середній реальний темп зростання у цей період був 4% на рік, хоча неодноразово було зареєстровано пікові значення більше 6% і навіть 7% на рік.

Починаючи з 1985 р. і до 1992 р. у ПАР спостерігався безперервний відтік капіталу, в середньому близько 5 млрд. ран дів щорічно. Обидва дефіцити повинні були коректуватися таким чином, щоб фінансувати цей відтік. Реальне зростання було обмежене рамками від 0,9 до 2,7% на рік. Ці висновки південноафриканських дослідників підтверджують тезу про взаємозв’язок між темпами економічного росту і притоком іноземних інвестицій.

Приток іноземного капіталу зробив свій внесок у зростання економіки ПАР у період від 1960 р. по 1984 р. у значній мірі завдяки передачі комплексних технологій із Сполучених Штатів, Великобританії та інших країн. Приблизно 60% збільшення валового національного продукту (ВНП) у цей період відбулося за рахунок технологічних змін, при цьому 2/3 цього об’єму — це технології, які включені до іноземного інвестування. У цей період ВНП зростав у середньому до 4,8% на рік, при цьому прямі іноземні інвестиції зростали на 3,2%. на рік. Якщо інвестиції ТНК у 1960 -1975 рр. сприяли швидкому росту виробництва у їх філіях, відділах, то хвиля інвестування після 1976 р. сприяла розширенню виробництва на спільних підприємствах ТНК з державною участю. Хвиля відтоку інвестицій з 1985 р. стала підривати довіру бізнесу до ПАР, і скоротила доступ цієї країни до ключових технологій. У період постапартеїду ПАР знову набула привабливості для іноземного капіталу.

Потік іноземних інвестицій в ПАР зріс за останні роки. Первинні причини для

цього були циклічними: вихід з рецесії, сильне пожвавлення на ринку золота, помітний прогрес у справі політичної та економічної стабільності.

Економічне зростання потребує залучення іноземного капіталу. Іноземний капітал, однак, не є панацеєю для економічного росту ПАР, його внесок в економічний розвиток залежить від проведення відповідної внутрішньої економічної політики країни.

У дисертації розглядаються соціальні аспекти діяльності ТНК. Серед факторів зростання особливу і все більш важливу роль відіграє ступінь розвитку людських ресурсів. За останні десятиліття у більшості розвинутих країн світу утверджується нова філософія розвитку економіки, яка відводить людському фактору вирішальну роль в підвищенні конкуренгоздатності країни в цілому і корпорації зокрема.

Хоча головна відповідальність за забезпечення освіти і поліпшення положення корінного населення у ПАР, як і досі, лежить на урядові, додаткові витрати у зв’язку з технічним оновленням і підготовкою нових кваліфікованих кадрів прийдеться фінансувати і приватному секторові, у тому числі й підприємствам ТНК. У цьому контексті наголос робиться на ряд дефіцитних професій, таких як: інженери, спеціалісти з галузі інформаційних технологій, основні наукові професії, спеціалісти з галузі управління та бухгалтери. Багато транснаціональних корпорацій забезпечують підготовку кадрів без відриву від виробництва, у рамках приватних центрів професійної підготовки, які організовані асоціаціями роботодавців.

Зростання числа орієнтованих на корінне населення програм професійної освіти ТНК підтверджує тенденцію розглядати підготовку кадрів не як додаток до своїх соціальних функцій, а як складову частину підприємницької діяльності. Приватний сектор зацікавлений в перебудові системи освіти і підготовки кадрів ПАР, і ряд ТНК надають значні за об’ємом кошти на реалізацію існуючих програм.

У дисертації відмічається, що ТНК подвійно, неоднозначно впливають на екологічну ситуацію у ПАР. З одного боку, багато ТНК в добувній та переробній промисловості негативно впливають на екологію, з іншого боку — в останній час ТНК почали активніше впроваджувати екологічно менш шкідливі технологічні процеси, а також реагувати на все більш жорсткий екологічний контроль у ПАР.

Політика, що проводилась у ПАР за апартеїду, посилила екологічну деградацію. Політика переміщення великої кількості людей в хоумленди не привела до економічного розвитку, а загострила злидні і мала своїм наслідком надмірну експлуатацію сільськогосподарських угідь і велетенські екологічні збитки. АНК вважає, що зв’язок між екологічною деградацією та соціально-економічною кризою у ПАР повторює картину, яка спостерігається в усьому світі.

Уряд нової нерасової ПАР у своїй екологічній політиці прийняв цілісний підхід, що об’єднує прихильність до збереження екосистем і біологічної різноманітності і визнання концепції сталого розвитку.

Відповідно до політики ПАР транснаціональні корпорації повинні проводити свою діяльність згідно з національними законами, правилами, адміністративною практикою і політикою у галузі охорони довкілля країни і з належним врахуванням відповідних міжнародних норм. У своїй діяльності транснаціональним корпораціям належить приймати міри щодо охорони довкілля, а у випадку нанесення йому збитків — відновлювати його в тій мірі, у якій це необхідно і можливо, прикладати зусилля для розробки та використання відповідних технологій.

У заключній, частині формулюються основні висновки дисертаційного дослідження:

— ТНК є одним з центральних суб’єктів глобальної трансформації світового економічного простору;

— Південно-Африканська Республіка є об’єктом інтенсивних операцій ТНК. Іноземні компанії контролюють тут значну частину економіки і значно впливають на соціальне та економічне положення країни;

— ТНК модифікують свої організаційні форми діяльності у ПАР. Разом з прямими інвестиціями, вони мають неакціонерні зв’язки з різними компаніями у ПАР;

— основними каналами надходжень науково-технічних знань і технології у ПАР є імпорт капітальних товарів, прямі інвестиції, асоціації місцевих компаній з ТНК у формі спільних підприємств, контрактні операції ТНК;

— уряд ПАР підтримує іноземні інвестиції, згідно з завданням, скерованим на зростання і розвиток, і формує відкритий підхід для надходження іноземних інвестицій.

Основні положення дисертаційної роботи відображені у наступних публікаціях:

1. Прямые иностранные инвестиции в Африке. Вісник Київського університету — Міжнародні відносини, вип. 6. Київ: КУ, 1997. - С. 166 - 176 (в співавторстві з О.І. Рогачем).

2. Экономика Южной Африки в конце 90-х годов — перспективы привлечения ТНК. // Актуальні проблеми міжнародних відносин, вип. З (частина І). — Київ: К У,

1997.-С. 94-98.

3. Внешнеэкономические приоритеты Украины и Африки. Вісник Київського університету — Міжнародні відносини. Київ, 1997. - С. 93 - 94.

4. ЮАР: Основные сферы операций ТНК. // Український Промисловець -Торговий та інвестиційний журнал. - Київ, листопад 1996. - С. 37 - 39. (в співавторстві з О.І. Рогачем).

5. ЮАР: Роль ТНК в обеспечении занятости и подготовке кадров. // Український Промисловець - Торговий та інвестиційний журнал - Київ, січень 1997. -С. 26- 28.

6. Африка — экономические реформы во имя роста и развития. Сб. материалов Международной научной конференции «Реформы в условиях переходной экономики» (Теория и практика стран СНГ, Африки, Азии и Латинской Америки). Киев, 13—15 декабря 1995. Москва, Институт Африки РАН, 1996. - С. 94 - 97.

Франсішку Мануель Жуніор. Особливості діяльності транснаціональних корпорацій в Південно-Африканській Республіці на сучасному етапі. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - світове господарство і міжнародні економічні відносини. — Інститут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка. Київ,

1998.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів діяльності транснаціональних корпорацій у ПАР. У роботі проаналізовано особливості економічного розвитку ПАР після краху режиму апартеїду. Показано, що після періоду спаду, яким супроводжувався крах колишньої расистської політичної системи, демократизація суспільства створила умови для пожвавлення економіки і початку її структурної перебудови. Виявлено основні «переваги розміщення» прямих іноземних інвестицій, якими володіє ПАР, обгрунтовані 3 етапи притоку прямих іноземних інвестицій в ПАР, визначені і розкриті неакціонерні форми інвестицій ТНК до економіки ПАР у 80 - 90-і роки. Розглянуто канали передачі технології ТНК в ПАР і відзначена роль іноземного капіталу в економічному зростанні ПАР у 1960 - 1990-і роки.

Ключові слова: транснаціональні корпорації, прямі іноземні інвестиції,

інвестиційна політика, передача технології, іноземний капітал, економічне зростання.

Франсишку Мануэль Жуниор. Особенности деятельности транснациональных корпораций в Южно-Африканской Республике на современном этапе. —- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.05.01. — мировое хозяйство и международные экономические отношения. — Институт международных отношений Киевского университета имени

Тараса Шевченко. Киев, 1998.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов деятельности транснациональных корпораций в ЮАР. В работе проанализированы особенности экономического развития ЮАР после краха режима апартеида. Показано, что после периода спада, которым сопровождался крах прежней расистской политической системы, демократизация общества создала условия для оживления экономики и начала ее структурной перестройки. Выявлены основные «преимущества размещения» прямых иностранных инвестиций, которыми обладает ЮАР, обоснованы 3 этапа притока прямых иностранных инвестиций в ЮАР, определены и раскрыты неакционерные формы инвестиций в экономику ЮАР в 80 - 90-е годы. Рассмотрены каналы передачи технологии ТНК в ЮАР и отмечена роль иностранного капитала в экономическом росте ЮАР в I960 - 1990-е годы.

Ключевые слова: транснациональные корпорации, прямые иностранные

инвестиции, инвестиционная политика, передача технологии, иностранный капитал, экономический рост.

Francisco Manuel Junior. Features of activity Transnational Corporations in South African Republic at the present stage. — Manuscript.

Dissertation submitted for a philosophy in Doctor of Economic Science, specialised field 08.05.01. — World economy and International Economic Relations. — Institute of international relations of Kyiv Taras Shevchenko University. Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to research theoretical and practical aspects Transnational Corporations activity in SAR. The features of SAR economic development after apartheid crash are analysed. After period of recession, which the former racist political system crash was accompanied, society democratization has created conditions for revival of economy and beginning of its structural reorganization is shown.The main «advantages of accommodation» of the direct foreign investments are revealed which SAR hold, 3 stages the direct foreign investments inflow in SAR are justified, the unjoint-stock investments forms in SAR economy in 80 - 90s are determined. The channels of TNC technology transfer in SAR are considered and the foreign capital part in SAR economic growth in 1960 - 1990s is marked.

Key words: transnational corporation, direct foreign investments, investment policy, transfer of technology, foreign capital, economic growth.