Предпринимательский тип реализации экономических интересов в сельском хозяйстве при переходе к рынку тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Предпринимательский тип реализации экономических интересов в сельском хозяйстве при переходе к рынку"

с;э

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

. На оравах рукопису

Козинськкй Сергій Ійкайлозн*

ГЙДШШШЦЬКИЙ Ш РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКШйЯЧНИХ ІНКРВСІВ у сільськая ГОСПОДАРСТВІ лей пшсШ ДО ГЯКХУ

Спеціальність С8.00.0І - політична економія

А З ТО РЕФЕРАТ

дисертації на адсхЗуття вченого стулена кандидата економічних наук

ОДЕСА - 1993

-Робота виконана на кафедрі загальної економічної теооії Одеського До ржа в: і ог о .

іколосічногс Університету

- доктор економічних наук, професор .':УИ7К А.П.

- доктор економічних тук, процесор іУЛШ М.Ю.

г кандидат економічних наук, дгцент КУТАВЛЬОЕ.". Т.О.

- Інститут аграрної економіки імени О.Г.Шяіхтера Української Академії аграрних наук

Захист відбудеться "/2 Ма(*ТПп<хуо1ЭЭЗ року

о № годині на засіллні спеціалізованої Ради Д 369.П.01 з політичної економії в Одеському Державному Екокомтчноау Уніварситеті (270100, Ояс.са, вул. Радм:оь.’:ої Аркії, 8). .

£ дис?р.?аціес можна ознайомитися в Нібліотеці Одеського Державного Економічного Університету.

Азторефереї розісланий " Я " Щ 1993 року.

Вчений секрг таї спзі;іалізов"нпї х.е.к., доцент

Б.К. Матвеенко

Науковий керівник Офіційні опоизнти

Провідна організація

Актуальність теми. Перехід до іннкових зтзсукків, попук шляхі" інтексифікаціІ суспільного виробництва визначили необхідність дослідження содіїльно-вкозиічнпх та оргеаізаційно-господарськгх фори, за посередництво.* яких досягається нова яхість економічного зростання.

Адекватність соціальпо-еконоиічних форк господарській. в умовах ринкових стосунків забезпечуй загсльну зі"язаність суб’єктів суспільного вироСпацтва. При цьому, взаємодія вказаних суб"сетів, що визначається системси ринкових стосунків, характеризується гнучкістю 8 різномаяітністо. .

Соціадьно-еютомгчиі та організаційно-господарські форі і п такрї взаєиодії, які е разои з тям засобои реалізації потреб суб"екті8 суспільного -диробництва, фіксують яов7 якість економічного 3;.'ссташія. Функціональною ж форі/ою виробничих стосунків, ягл. найбільшою иіров іятегрирує.економічні та організаційні аспекти, є еа’яамічяий інтерес. Віз відображав можливості задоволення потри? суб"єкхіз суспільного внт„обнацтза і харагтеризуе об"ективні зміни якігтаг, хпраіпіерлстик виробігачпх ччссуяків.

Цим і визначається виняткове значенні, інтересу п умов?’ переходу до риигових стосунків, .

Становлення ринкових стосунків, ля суттєвої характеристики прогресу виробничих стосункіз, може буги визначено іа посередництвом форм СВОГО пр явлення, які лрягоиі несуть не собі ’печатку" ногої яхзсті економічного зростання. Цією ново» Якістю тиступає підприємницький тип реглізації економічних інтересів.

Ступінь тззробленості проблеми. Велике теоретичне Й практичне значеная підприємницького типу реалізації економічного інтересу не отрииалс це залежного висвітлення в науковій літературі. Самостііюос праць, присвячених дослідженні доаої теми,

нсиа.

Рззои з Т7.м ряд аспектів проблеми отримав вирішяпяя у працях з питань загально" теорії економічного ілгересу А підприємництва. Найбільш значущі в цьому розумінні роботи А.1. Агсєва,

В.М. Агеєва, Д.К. Бікчантаєвої, М.Г. Виставкіна, В.М. Гадіка, • Г.В. Горланова, С.С. Дзарасова, Є.Г. Сфимової, Т.І. Заславеької, Л.Г. Здравошіслсга, и.Д. Колесова, Л.І. Когакова, 1.Ф. Коиарни-ці.кого, В.Ф. Левичева, В.К, Логвинекка, 11.В. Михайлова, А.С. Ііо-тіільоза, й.В. Радасва, А.Я. Ряйчеяка, А.1. Самсіна, В.Ф. Сірен-ха, С.П. Удовенка, В.К. Черняка, А.А. Чухко, П.Е. Ехіна,

В.Ф. Щербини та ін.

Досяідяувчк праці вітчизняних та зарубіжних економістів, . дисертант виявив ті аспекти проблеми, котрі ще не отримала до-сгатнього розроблення. У першу чергу мова йде про зміпк в умовах реалізації індиьідуального економічного інтересу, місце А роль останнього в систбмі соціалі-но-економічлих факторів формування ринку. • - ь ■ _ . ’ '

Ь'зуковий погук авто|і£, спрямований на пізнання функціональних фори виявлення взаємодії суспільних та індивідуальних інтересів в уиовах зкіїш якісної визначеності виробничих стосунків, які вони виразить. Дана проблема визначила предмет дослідження дисертації.

Пета т завдання досліддення. Иетос цього дослідження е виявлення й ойгрунтувгнкл якісно нової організаційно-економічної основи аграрного виробництва, як наслідка змін мотиваційного механізму в умовах відтворення основних вуб"єктів суспільного виробництва.

Для реалізації поставленої мети потрібно виріиити ряд завг дань: • .

- визначити аигяхи подолання пріоритетності правзвкх пі;іхо-дів до ріпення господарських проблем;

. - виявити специфіку виявлення оргзчізацїЗко-егсаоуі'іких

стосунків У структурі виробничих стосунків за ПОСЄрчДИИЦТЗОМ економічних ііггЬресів;

- ДОСЛІДИТИ ЄВОЛЕЦІЮ форм ЄОЦІ2ЛЬЯО-ЄХО'Ю1іІЧЯОГО ?місту суспільного виробництва яа основі аналізу механізму всаєиодії різних тиг.ів зкопомічпях інтересів;

- визначити хо!щ>єтеі оргаиізаційяо-господорсьгі форми реалізації економічних інтересів в аграрному ЕироЗнг.цтві на основі аналізу тоядгнкій розвятку суспільства лк природно-історичного процесу в Україні;

- розглянута форми та види підприємництва, що зароджується у сільському господарстві, з позицій реалізації еконоиіч-.гих інтересів б умовах нового механізму господарювання.

Методологічною й теоретично» осноїоп дисертаційного дослідження е принципи матеріалістичної діалектики б їх додатку до проблем розширеного відтворення сутності загальних умов суспільного виробництва, власності на хоати злробяицтяа б результати праці.

- В ході роботя над дисертадіп) вивчалися монограйіІ вітчизняних і зарубіняих економістів, матеріали хоні}ерекі:іа та яарад, а тако* періодичні зпдаяял, прнсзячрні проблемам, які досліджуються .

Емпіричну базу дисертації смали офіційні статистичні пуЗ-ліхації иіиістерстла статистики України, статистичних органів країн СВД, а також дені обласного управління статистики.

Наукова новизна дхсертапійзсї роботи пслягае в пас*.’угшоуу:

- дано кзтодолегічне обгрунтування реформування організа-ційпо-господьрської структури сільського господарства в два етапи: першій - роздержавлення, другий - власне приватизація;

- обгрунтовано ислолення про подвійну природу розвареного

відтворення економічних інтересів, як результату взаемопзрехо-ду Пого короткострокової й довгострокової форми ; .

- дсслідксна природа трансформаціІ фори господарська І діяльності, е контексті появи нового рівня довгострокових економічних інтересів - майнових;

- обгрунтована необхідність визначення типу реалізації

<;?.оноііічних інтересів з позицій характеру взаємодії суспільних та індивідуальних інтересів. У цьому зв"язку можливе виділення двох таких типів: конакдно-адиіністр&тивяого та підприємницького,; . ,

- розкриті струхтуроутворювчі Тенденції в рамках підприємницького типу реалізації економічних інтересів, котрі в умовах вітчизняного перехідного періоду до ринку утворюють форми колективного підприємництва;

. - у зв"язху з переходом до підприємницького типу реаліза-

ції інтересів, визначена необхідність використання організаційно-господарських форм, в яких даний тип реалізації інтересу був у окритій /потенційній/ формі ;

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на науково-практичній конференції 1990 року та наукових конференціях 1989 і 1991 років Одеського сільськогосподарського інституту. , '

За темою дисертації опубліковано 3 наукові праці.

Кета і завдання дослідження визначила структуру дисерта-■ції. , ' ■ . ‘ • '■

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОЇЇІ

У введенні обгрунтовується актуальність обраної теми, визначаються методологічні 9 теоретичні основи, предис?, завдання та мета дослідження, відзначається наукова новизна, теоретичне Й практичне значення роботи.

У перзі а главі дослідгується проблема адекватності фори реалізації соціально-економічного потенціалу конкретним форкай господарювання. При цьому основна увага приділяється необхідний і МОЫНВИЫ формам реалізації такого потенціалу, специфіці йсго суспільних та індивідуальних форм. Така постіаповка питання передбачає, о одного боку, визначення спрямованості 3 рухоуо" сидк соціально-екояоиічного прогресу, а з інеого боку, можливі форми їх господарського "опредмечувакня".

Автор вважав, що в економічній теорії укріпилися такі положення, по випливають із вказаної вище постановка питання:

- відсутність чіткої персоніфікації стосунків власності, яка виразилася в таких негативних тенденціях, як наростання безгосподарності , сткхійпості економічного розвитку І Т.ІН-. У цьо-їіу зз"язху правомірна постановка питг.чня про необхідність з>.*іяя соціально-економічного статусу.індивіду в аграрному виробництві;

- перебудова стосунків власносгі передбачав зміеи в структурі даних стосунків, во сбуковило езолвціи теоретичного пспуку рішень на еляхах від формування почуття господаря до вязкачгяпя сїб"зхту через його статус як підпряєїщя;

- необхідний процес приватизації, котрзй, на дунку його

прибічників, принципово змінить існуюче положення суб'єктів аграрного виробництва. . • ’

Домінуючим став підхід, з основі якого нарігіпт аснееса аграрної реформи постає формування власника з сільському госпо-

дарстві через перерозподіл правових статусів основних суб'єктів суспільного виробництва. У такому зв"язку дисертант виділяє наступні полоиння, протярячність яких неро5ь“язка в рзмжах представленої концепції: .

1, Надзвичайні сподівання, що поглад&дися на віддачу реформованих стосунків власності, залиалли "за бортом" дослідаекь вирі-иснс, на над погляд, в економічній літературі питання про їх місце та ро.*ь у системі виробивших стосунків, де соціально-економічні відносини, суть і основу ягах складають відносини власності, в.ігтугщт> частиною виробничих стосунків, як цілого.

Спроба якісного обновлення економічних стосунків через перетворення фори власності "зал югу є" почагховиі» рівень аналізу с:сочоі!іпйих процесів, нехтує діалектикою цілого й частини, до-* сягкєнеям’л сизтоішого аналізу, залишає дослідження в мзаах неадекватності економічного й вольового.

2. Фсриіиіігація гзаемодії власності й присвоєння обернулася серйозним спрсдакЕЯм в зкеяоиічній теорії, яка часто-густо до-слідгуо не економічний зміст, а організаційно-господарські фор-»:и власності. Захопленість видимою стороной - су6вєегно-о6"єхт-кіи<и стосунками заслонила собою суб"єктво-субиєктниіі рівень підносян власності.

Діалектика ов'хгсдії суб"єктно-об"єктних та суб"сЕгно-об"є-ктнпх стосунків срсстетується у персносі "центру ваі'И" дослід-кень відносин власності з розгляду володіння, розпорядження й користування засобами виробництва на питання привласнення благ, цо виробляються. :

Світоеий і вітчизняний досвід надає право виділити такі типи взазмодз І економічного й правового аспектів у відносинах власності, які виявляються різною мірою володіння засобами вя-

робняцтра:

' - юридично гахрігиеяі права на золодіния згсоСгии зиробяи-

цтіа супроводжуються привласненням продукту, ко зироблистьгя ;

- привласненая пргдуету, цо виробляється, не с* укоіуіеяо юридичними нормами, які захріг’лювть на прчрах власності згзоЗи »иро?аицтвя /для сільського господарства, в періу чер^у, землю/;

- володіння засобами виробнгйгча не сугроЕодхзегьсг. адекватним статусу власника присвоєнням.

Проведений у дисзртачії ьлаліз вказаних тпр.іп взаємодії еї.’5ЕОмічного і; правового аспе-тів відносин власност.., доззоляе стверджувати, чо гхономічта сторона власності та форуя її реалізації значкоо «іроп опосередковуються ні.- стільиі позпязапістс пра: а власності н;і засоби виробнидтва Я економічний привласненням, скільки сгладіпм поєдчаннлм дагого зв"язку з усілі різноманітніші соціальних відносин.

3. С”єін;:їов є та обставина, що практичні ггретворення по зміні соціально-економічного статусу суб"єкту вирЯничих віднссин можуть розвиїдаися як у р:-слі становлення формального, так і реального власника.

Основоположною теоретичною посггкою, що визначач формалізації» процесу перетворенні! погляд на вла:н;сть як на моноіоль-не володіння, користування, розпорядження 0б"єКТЯ1, виявлення суверенної економічної влади. Однак, така теоретична посилка изч обмежену практичну цінність через те, до виявлення суверенної економічної влгди, винятковості праї, певного панування волі ма»яика, навіть в умовах приватноГ власності, опосередковано правовим регулюванням настільки, по цілком правомірно розглядати ;ерхавне регулювання я», підрив приватної власності.

В міру у'.'їладьгння органгзщійяог структури сусіільяогі

виробництва й збільшеная кількості його оуб”ектів, протиріччя, цо пооильвться міх винятковістю влад* власника й діянням об"бк-тивнвх економічних законів, знаходять іярівенкя в регулюванні повновахеоь власника суспільством. Рецеднвом обмеженості економічної влади може розглядатися тотальне одерхавхення в нахів країні. .

На сенові дисертаційного дослідження автор робить висновок про те, цо різна ксакурентвоспромохність фори господарювання фермерського типу, заснованих на правових нори ах власності Я господарств, які орендують земле, демонструє необхідність пону-ку суті перетворень не в зиіні належності засобів виробництва, а а дослідженні значення форы економічної відокремленості учасників суспільного виробництва, яка є, з економічної точки зору, загальною рксов вказаних типів господарств. Саме відокремленість відтворюваних процесів слугує тівх> основою, аналіз якої здатний вивести реформу економіо в іту якість.

Соціально-економічною формою такої відокремленості, здатної на висохому рівні відбити весь спектр відтворюваних процесів суспільства, в економічная інтерес. Валяв на даті інтерес, рівно як і забезпеченій його реалізації в усій ияроті спектру відносин, «о він відбивав, дав змогу досягти результаті? реформування економічних відносин.

З позицій вказаного підходу став очевидним, що оріе^тЗЧ’? 'на реформування структури суб'сктів аграрного виробництв*, та переходу до Підприємницького mny реалізаці І інтересів, иочя бути досягнута в умовах суспільних потреб, що сформувалися, в зміні С7б"ехтів аграрного виробництва та звільненні їх кілько-с*і. ■ '

Автор виходять з того, чо теоретична розробленість питань.

IZ

що визначить місце потреби в системі еконоцічких категорій, дозволяв розглядати 22 як оди у з основних детермінант соціального руху.

Тому потреби суб"зиів суспільного виробництва визначаоть-ся, щодо ставання оргакізаціВно-господарсьхях форм підприємницького типу, гшів основним ознак»:

' потребу індивідів аграрного виробництва в організацШо-господарсіпх форі/ах, за посередництвом япх з"являеться можливість реалізувати необхідність у розширенні сфера індивідуальногопривласнення; .

- потреба суспільства в різноманітності суб"єстів аграрних стосунків, що дозволяють максимально мідіяти аграрний потенціал і задовольниш потребу в сільськогосподарській прод/кціІ всіх членів суспільства;

потреба держави в оргенізацівяо-господарсмих формах як «лементах загальної структури народного господарства, лавках господароьхого механізму суспільства.

Саме як елементи організаційно-економічної структури гос- . подарські форми реалізують виробничу функцію і ях такі охоплені системо» ехономічаих відносив, цо поєднують самостійність . функціонування з суспільним регулованням. Тому автор вважав, що потреба в соціально-економічному статусі е водночас частинов суспільної потреби в ефективній'сргаяізвційио-еконсмічніа етру-

«чгрі. . - ■ ■ ■ ■ '■ . • ■

' В дисертації обгрунтовується положеная /на прнкхахі потреб та інтересів у соціально-економічному стмусі суб"ектів екоиа» нічних відносин/ еро існування двох рівнів, суспільного в його ' зв'язку з виробництвом. Пера! обумовлений родовим зв'язком з поняттям "спільного" і в цьому розумінні виражає суспільне з

псзкцій сукупк-ісгі СГЛЗ^.ОБИ/ його елемеїгіїів. Другий рівень суспільного визначаєтеся функціональною сгрямовадіота його :зила~ зенпл, ко'ра каз за уиогу свогс існування визначену структуру.

Врахозусчя, цо інте.ксн вляеляеться лише в умовах взгзмодії їх Ч'.сі їв, пргр-дним буде визначання соиіальио-ексяоиічного статусу аграрного виробництва як результату відтворення взаємодії оснівних Суб"( ХТІВ лхонокічних відносин - суспільства Й індивідів. Праному особ/увих потреб - у відтперзгні умоз економічного привласнення, і.кс.в свою чергу, характеризує економічне положення і місце сус’"ькту в системі суспільного виробництва.

Взаємодія суспільнгх та індивідуальних інтересів вибачає тип реалгзації економічних іктгресіз. Слід виділять два гапя реалізації інтересів:

- тил реалізації інтересів, що характерний для таг. званої кс-макдяо- алмі к.’стритивно ї е кої.окі ки ;

- підпр'їсмішиькик тій реалізації економічних інтересів, по характерний дія рчниОБоТ економіки.

В дисертації о^грунтовусгь^я уявхекня про підприємництво ЯК ТИП господарської ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО поєднус В Сі'бі вміння суб"-сгліз риросничвх ВІДНОС'.-.Н виробляти- й заїезпечувати виконакг.,,-необхідних госпо~арськл: завдань і цілей і. умовах однакових •ложливостек рєалігчадї інтересів усіма суб"єктамй суспільного виробництві. . ■ .

Виока тинині уисачи підприємця є: .

І. Вол дінпя .••празлінськиїди функціями :

- споЗодг виСору іиду діяльності ;

- самостійність в організації ви]обн цтва згідно з влалу

аі.'яші; .

.. свободнчй чибір пь.ртн( рів за господареьгоп діяльністю;

- самостійність у розпорядком*! вироблений прод.п;тои;

• - семостіліяість у розпорядженні і'рябутіали.

?. Самостійне иконаняя улрпвлінсьїих ріпеиь.

Сі:товпй досвід аграрного гнробництва денонструс наївність в умовах ринкових стосунків суб"екїі'з1 яхі гос юдарюгть і різною мі рої) реалі ?)ізть песь слектр управлінських та органі-, ац і них ФГВДІЙ. Тисі с;.‘й"єгггі «іауті- бути згпуг звані за х<\раитіроч взгеиодіг управлінських та гиконявсьгях функцій нарівні іщ;и-віду:

X. Управлінські та виконавські функції утворить у своїй сукупності егяаякя. Для сільського господарства щтналдои існуїатя іагого. ядваяия з і.еляюьке гос'одгрство.

2. їпраа тія^ьк; фучкції делегуються іедивідак». доіроБі.'ьиси ’ об"єднанню індяїідів, і:,о •осподй'сіхязть,- наприг.л?л, кооперативу. При цьому функції, по делегузться, вистуїасгь гк зовнішнє; сервіс вице, цо оідпорядховіе собі ВПХОТІЗЗСЬКІ дії іідивідів.

Разом з делегуванням управліно'.ккч фуигцій, індивід, ц; госао^аров. делпгуе сві.й статус п: ;ггрм кця, кого. ■ І. перлходить до ои"едпуг>чої його / н див іду/ господарської фор’г,г.

Зід ти;у реалізації інтересі:- залеяагь фори.? їх реагі:'а-ції, няйбільп важливим груп;/заяі.и яп.з., з позицій розкриття і вдс іконал,-кня соціального потенціал} аграрного вт роґчнцтча, с роїподіл інтересів на до-гострогові й і оротгострою ві.

Дослгдятоти гзрої .«строкові й довгостротіі еклииіччі інтереси, ав'.'ор осгруЕ-овуе стверліеиня про мовллвості досягнення ВИЩОЇ 5ор«И ДОВГОСТРОКОВИХ інтернів - МГЙНОІИХ інтересі’» су6"-

єгтамя суспільї ого виробництва тільки в умовах ринкових стосунків, чо скг.алі :я. Р писзртаціГ представлено тс-іку пору згідно з яісов в умовах перехідвло періоду зашладться початкові ооно-

ві розвитху майнового інтересу. Подальший розвиток майноаог інтересу визначається прогресом ринкових стослюків і вдоскп хскням на їх основі суспільного вяробяжзтм.

Вдосконалення /рух/ організаційних форм, за посередгаїг яких на практиці здійснюється зміна типів реалі заві І інтереї суЗ’єггаи* суспільного виробництва, проходить у, caoему розві два етапи: . ,

1. Прихований. Характеризується накопиченням виробничих з»"і

кіз, звсиозатах на принципах, що відрізняються від панутих цілому, виробничих відносин. Такі зв"язки виступають елетг ми всвї якісної визначеності, яка розвивіеться в ножах говш датського імхакізму, цо склався. ,

2. Явний. Нова яків» заявляв про себе як явлве.працес, ш здатність якого вимагає адекватної fec*qr шіяя оргааізацівпо структур, за посередництвом я»х дана якість виявляється.

Суспільна потреба у високії ефективності господарсьюх фори аграрного виробництва набував реальних обрисів первинні виробничих структур у сільському господарстві з реалізацією зззребуванхх можливостей прихованих форм реалізації підпряеи ннцьксго тяпу економічних інтересів. ;

У другій главі дисертант розглядав особливості переходу до ридку в галузі перетворення економічного статусу суб"єюгі аграрного виробництва, ко полягає в співіснуванні ряду орган звдійяо-госаодарських форм, за посередництвом котрих фіксувт ся різні таїш економічних інтерезів. • , : .

Автор розглядав індивідуальні фермі господерсваиня, я яі підприємницький тип реалізації екононічшсх інтересів виявляв себе ь умовах господарського механізму, що реформується. Ос» на увага ери цьому приділяється такії формі реалізації іидові

дуааьного економічного інтересу, як особисте підсобне господарство.

Дисертант виділяє наступні найбільш важливі соаігльнс-ехо-ноиічні обставини, цо характеризують ОПГ з позицій потенціальних ііоїл я гостей розвитку індивідуального підприємництва ь сільському господарстві: '

1. Охопленая ОПГ, як індивідуальної! формою реалізації екаїгсаіч-яого інтереоу.значної частакп працездатного сільського населения .

2. Особисте господарство гнступсе практично єдинов формой сіль-СЬЕОГОСПОДарС&КОГО зиробкицтва, в основі якої леаить не просто праця індивіду, а праця членів однієї сім"!.

3. Аналіз статистичних даних сільськогосподарського виробництва дозволяє стверджувати наявність сталого розподілу праці між господарствами суспільного сектору та ОПГ, чо знаходить своє відображення в спеціалізації ОПГ яа виробництві певних видів продукції рослинництва а тваринництва.

4. Особисті господарства, за допомогою включення їх в систему

кооперації з колгоспами та радгоспами, виступають господергьха-ии фермзмн по реедізації індивідуальних, колективних і суспільних інтересів. '

5. Орієнтація особистих підсобних господарств на кооперацію з господарствами суспільного сектору, а також "?ихід“ МІГ чр. сяо-гавацькиї ринок безпосередньо через систеиу колгоспних ринків, визначили можливості зростання товарності підсобних господарств.

Зростання товарності підсобних господарств, в дакоі? випадку, виступає формою вволюції індивідуального економічного іитерсоу, в його спрямованості від натуршьнзго самозабезпечення носія інтересу, до опосередкованої суспільствах /у вгр-

:б

тІоніЯ формі/ оцінні індивідуальної праці.

В дисертації ШИрОЮ' ЕР.КО]ЯСТгНІ зведенні СТ2ТИОТ.МГОІ звітності країн, в яких осоу/сті господарства о„ршгяи розвиток. На підставі вітчизняного й зарубіжного досзіду сучасне значення ОПГ вазьачаеться тх яодвічЛст.., с?:?ь якої вСачаеться у наступному:

- сучасні ОПГ - елемент організаційної суруїтури сільського господарства, орієнтований на безпосереднього ілзопівача;

- узгга до ОПГ, -ах ламо я:-: і їх роль в умовах, що 'їгл.зли-ся, значно» мірою зиіінічамться перманентною кризов не.\овироб. лення сільськогосподарської ігодунпї. В зь"язку з ции роль підсобкгх господарств нешпуче буде змінюхатнпя ло ійрі насичування ричху г.родуісцєю аграрної гаяі>і.

Автор обгрунтовує итгарг.ївлня пр-» те, що ОПГ е і> сучасних уі:оі ах необхідною $ориою існуаання реалізації індивідуального й суспільного інтересів; організаційно-госгодарсь’ал) фор пою, що ісиуе поряд з седя.чськщі господа! тгьои.

Така необхідність в осоЗистях господарствах об у юв.хз ес- . ■ требу насамперед у підвисенні їх товарності, каслідком чого юьиасн стати перегляд статті 56 Иьмельного ходзхсу ї'^аінч, що сбіепуе : ешева<одіння в рейхах особистого господарств і.

З переходом до ?инпових стоіулків і ьніітт.ч втазаних обие-зе:п>, ОПТ а чісом еволюціонують іасмгво в селянські господаїь ства, а білю «а 'астиною - в дійсно іідссбіі господарства, бо з:шхнуті иа з «до оленні індивідуальних потреб, в умовах чето-варного хауежтеру їх виробництва. ,

У третії: гл.?ві лисгртаат обгрунтовує існування, в умовах переходу Украпи до рінкоіих гтосунк:в, фори організації гос-подарюгаыня з різним сгупвнеі.і економічної 9 оргшізеціЗлоІ

відокремленості ревізуючих індивідуальний Єі;ОНОиІ-!‘і:!Й інтерес підприємницького типу. При дьоиу виділяються яві основні форі.и:

- іітагрувчі в со<5і монливості реалізації сдиості управлінських та ріти.ояавських Функцій індивідом у сільськогосподарському виробництві. Така єдність досягається в сільському господарстві

- колективного підприємництва, в основі якого ї,елегузаш:я

підприємцем своїх функцій і прав па користь виробничого колективу, членом якого він виступає. '

Необхідною умово» існування ринкової економіки <з нг-а.г!їіс?ь різноманітності організаційно-господарських форм реалізації індивідуального економічного інтересу в кежсх одь-ого !і того 5 тд-пу його реалізації. За доаоиогок такої різно\;£;-атясс'і,і враховуються територіальні, галузеві, регіональні та івпі особливості.

Вплив вказаних факторів виззачае в вколені ці розітнутих країн, з одного боку, зберекенил господарського улірду, пєрг;,. -ніфікованого самостійники сідьсьзтаа господарствами, а з іншого гіог.у - наявністю потужного кооперативного руху.

Економічна природа кооперування сільських господарств ги-ЯВЛЛЄТЬСЯ У ТИХ МОЖЛИВОСТЯХ, котрі розкривають КОЛЕКТИВНІ форми організації виробництва для реалізації ениомічних інтересів усіх суб"єктів аграрних відносна. .

З позицій формування сучасної організаційно-господарської структури,адахвнтнеї ринковим стосункам, можуть бути визначені особливості перехідного періоду для України:

І. Слабо виражені тенденції об'єднання селянських господарств у кооперативи. •

Створення таких обладнань хараістернзустьсл делегуванням частини управлінських функція від суб”ектіз, іцо господаргжть, на користь організаційно оформленого об'єднання, учасниками

якого є су<1"е:ктй, е;о самостійно господарюють. При цьому відбуваться, по суті, добровільне відмовлення індивіду від підпрг-єияецьхої діяльності, який веде селянське господарства на користь здлекткву, членом якого даний індивід отав/. .

Підприємницька діяльність даного об'єднання су<5"зктів, ц.о гозпздарішть, вваяае автор, передбачає виникнення колективного економічного інтересу, об'єктивність якого визначається необхідністю будь-якої організаційної струхтури до власного відтворення.

Дисертант зазначає, до виникнення колективного економічного інтересу, як делегованого, визначається такими аспектами:

- колективная інтерес, по виотказ як наслідок добровільного об"єднаній індивідуальних суб*єктів аграрного виробництва,

у своєму Функціональному виявлені постає як делеговане підпри-ємкицтео, яке стає суттєвою характеристикою колективних форм організації праці;

- реалізація колективного інтересу об"єктнвно опосередковує реалізацію індивідуальних економічних інтересів членів даного колективу. Колективний інтерес виступає вже ве просто добровільна відчутно» соціадьно-ековомічкоа сутністю індивідів,, а як такий. *о відомо» міро» пртистоїть йому.

2. Особливістю перехідного періоду до ринкових стосунків і підприємницького типу реалізації економічних інтересів діл України є реформування колгсспло-радгоспного сектору сільської економіки, в сенові якого лекать наділення підпр-лємккцьккик фуню:іами широкого кола суб"ектів аграрних відносин.

Дисертант обгрунтовує положення про ,те, яо досягнення поставленої І!2ти повинно бути сполучене з процесеїл* ро^деряавлен-ня г рачках колгоспів і радгоспів. Такий процес приводить до

створення колективних форм підприємництва, обминаичв етздів розпаду колективних форм господарях: аніш на селянські господарства, з подальший їх об"єднакпяи ва нових принципах.

На думку автора, форми холектизного підпрлс’-інуцтга, як наслідок роздержавлення, здатні рівноп мірою:

- зміняти статус /соціально-економічний/ робітилха;

- реалізувати потенціал колективних фори організації праці, в удовах яких кооперація праці виступас додатковим джерелом зростання його продуктивності;

- забезпечити реалізації) різноманітних конкретних уиоз за рахунок вирокого спектру форм колективного підприємництва.

Двсертаат відзначав, по різноманітність тодекивнях форм підприємництва визначається можливими весхожостями у способах матеріалізації індивідуального економічного іитеросу членів зк-робнячого колективуг У такому зв“язку можуть бутг. виділені дві основні форм*:

І* Реалізація індивідуального еетяомічкого інтересу супроводжу--ється відокремленням майнового внесг.у працівників у натурально-речовій формі.

Така організаційна форма широко представлена в кооперативах, яо створені лея спільного використання сільськсгосподарсь-кої техніки. Члени таких кооперативів, золодіьчи різноманітним! засобах* виробництва на правах власності, обробляють угіддя ін-екх членів цього х кооперативу на договірній основі.

2. Реалізація індивідуального економічного інтересу суправоджу-вться вартісна формою відокремлення майнового внеску члгяів колективу. Кайно таких колективів належить його учасникам на правах спільної пасової власності.

Повиреяість вказаних форм визначається серйозними сккдно-

стліл:, поз”яз£каші з траясфоркааієо колгоспів і радгоспів яа иаьс.ьих гасздгх, ао обумовлено незбігон виробничих потреб а СОЦІ ЬЛ Ъ КС^СКС'!:О ".ІНШІ!/. Я потребами перетворення колгоспів і радгоспів, які масть зсликі структурні підрозділи типу відродівельних КОібІПДТІЬ, ферм, переробних ЬКробНИЦ'Л), ОО"0КТИЬЕУ обиежус па-ввакня, виакетгжча його межі ефективністю виробництва.

Обмеженість і<схлизостей пасванші яергдбачае необхідність зборраення нелодідьтих виробничих фондів, за допомогою яких досягаються оптималіяість поєднання, з одного боху, індивідуальних, кояоютеї'их і суспільних інтерзсіа, а а і&асго - утримується рівновага між соціальними й економічнії»! крпт&ріаізі ефективності суспільного ікробяицтвг.

Кеиодільаі фонди, проте, персоніфікуються учасниками ко-лекмву через виділення паю у вартісній формі. .

Оргакігаційно-правові форми колективного підприємництва представлені вирожии спектром - це кооперативи, акціонерні товариству агрофірми, агрокомбінзгг і т.ія.

Дксертак, дослідтувча перевагу різноманітних організацій* кііХ ферм колективного підприємництва, приходить до висновку, по кайбільа повно задовольняють іечдивідуагьпі, колективні- а суспільні потреби у використанні сталого виробничого потенціалу ‘ колгоспів і радгоспів Одеської області, кооперативи й агрофірмі. - , - '

ВгжіЯЕОГ; перевагою фори колективного підпрпєквкцтва, у порівнянні, наприклад, з форисмх відокремленої рзалізеції економічних інтересів, виступає иожлішість залучейяя до сільського господарства банківського капіталу й інтеграція з промче-ловики ь і д пр и s и нк 11 та амя. це дає змогу розз"яза?и проблеми аграрного сектору ч насичуванні його гасобами їіфобнивтва, у мехах усьо-

0 необхідного їх різноманіття, причому на принципах ринкових тосунків. Це тим більп заглизо, по будь-які державні програми,

1 сучасних умовах, не спряяпть розвиткові партнерських стосун-:ів иіх иістом і селом, між сільським господарством і проиисло-іств.

В дисертації обгрунтовується дуяг.а автора, згідно з якою іочаткової) форцов зрощування промислового й сільськогосподарсько виробництва, в умовах отаяозленгш форм колективного під-рксиництва, а агрофірм/. Широке розповсюдження агрофірм пояс-юється таюом причинами: *

- слабістю переробного комплексу районних ЛЯК;

- тернторіалькоа роздрібдекістз підприємств по переробці ільсьу.огосподарсьгої сировини;

- високою мірся замкнутості господарств, со виробляють

ілт.ськогосподарську продукцію ка нєчислониі переробні зироб-і;цтза. Р.о дао прано стверджувати уявлення гаю няявність стало-о технологічного кснополізму й фуякціонатьрої концентрації на ереробіЛІХ ВИробНИЦТ5*Г, ■ ' -

Ще одпісп формгз колективного підприємництва в сільському ссподарстві виступають агціонзрпі товариства, характер делзгу-а.’!!!я економічних інтересів у татоія товариствах передбачає три огкчгості виникнення організаційної структури агдіонгрн;іх під-риемств: : ■

. Створенням нових суб"єктів аграрних відноснії, як наслідку галізації суспільної потреби в господарських структурах пев-ої функціональної спрямованості, задоволення такіос потреб на-ирас вигляду пового будівництва. •

. Участь виробників сільськогосподарської продукції в діяль-ості переробних підприємств через придбання частики акцій

останніх. .

3. Нійбільр игр о ко прь добавлена ферма авдіонуваппя, заснована на принципі дев?атизаі;ії економіки. Не. практиці це наЗир£.з вигляду акціс.їув?.іния підприємств з розповсюдженням акцій тілі.к* між член<ши зиройнчого колективу. ' .

Загзроуочн наукове дослідження, гисерталт приходять до висновку, «о перехідн/й період до ринкових стосунків характеризується різноманітьісід срганіпаційнзх фори реалізації індивідуального екоігокічного інтересу підприємницького типу. При цьому найбільш повно реалізується специфіка бітчйзняпого аграрного виробництва у формах колективного підприємництва.

Основні ііолокення дисертації викладені у таких роботах:

1. Соціалістичне самоврядування - важливою ланкою перебудови господарського механізму АПК. -У аб. Вдосконалення економічного цехянілиу господарювання в сіїьськогосподарських підпррєм-ствах пічдкя України. - Одеса, 1989.

2. Потенціальні иоитсвості реформування категорії "власник".-У зсі. Влісконзхсння економічних методів господарювання в АПК ііігдіія України. - СЦеса, 1992.

3. Селянська господарство як форма задоволення економічних лоїрсо. - У йО. Вдосконалення єхоеомічю'х методів господарю-•)сі«кй в А'К півдня України. - Одоіїкий СГІ. - Одеса, 1993.

Основні положення дисертісі ї доповідалися на наукових /1990, 1991 та 1993 рокк/ і чауковгьпрмстичгйй конференції /ТШ?,/ Одеського сільзьхсгосподзрського інституту.

Подп -сэно к іечата _2? П <32>г* Догмат (=0x81 І/їо объем 1 л ,

Зак-і? г—^58--------Иірах _^7. _ . сиз. Огдєя опе’г.тивчор. пади»

ОИ-іХ, ;:70.:00, ул.Советской Аркик.В гра$ии .