Приоритетные направления кредитования Сберегательнымбанком деятельности субъектов хозяйствования тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Приоритетные направления кредитования Сберегательнымбанком деятельности субъектов хозяйствования"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІШТА СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ

УДК 658.14

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ КРЕДИТУВАННЯ ОЩАДНИМ БАНКОМ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Спеціальність 081)4:01- — Фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ - 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному економічному університеті Міністерства освіти України на кафедрі економіки підприємств та рекомендована до захисту кафедрою банківської справи.

Науковий керівник -

Офіційні опонент -

кандидат економічних наук, професор Швиданенко Генефа Олександрівна, Київський національний економічний університет,

завідувач кафедри економіки підприємств

доктор економічних наук, професор Шокун Валерій Васильович, завідувач відділу проблем макроекономічного фінансового аналізу Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України;

Провідна установа -

кандидат економічних наук, доцент Пересада Анатолій Анатолійович Київський національний економічний університет, завідувач кафедри банківських інвестицій

Інститут економіки НАН України, відділ фінансово-кредитного регулювання

Захист дисертації відбудеться 1998 р. о " "

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.006.02 Київського національного економічного університету за адресою:

252057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 214.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету.

Автореферат розісланий 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук, доцент {-У Поддєрьогін А. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Об'єктивна необхідність інтенсивного проведення економічній реформ в Україні, подолання кризових явищ у виробничій та фінансовій сферах, забезпечення докорінних соціальних змін ставлять перед наукою завдання пошуку нових підходів до проведення ринкових перетворень і створення механізмів ефективного господарювання. Вихід із економічної кризи потребує значних інвестиційних ресурсів, які формуються із внутрішніх заощаджень населення, підприємницького капіталу та зовнішніх позичок.

Тривалий час у вітчизняній науці та практиці господарювання проблемам залучення, управління і використання внутрішніх заощаджень громадян приділяли мало увага. Трансформація кредитної системи змушує по-новому розглядати проблеми ощадної справи та її роль у мобілізації заощаджень населення для фінансування економіки і піднесення добробуту народу.

Банківська система і фінанси підприємств сьогодні переживають інтенсивну ринкову реорганізацію. В умовах фінансової самостійності у суб’єктів господарювання з’являються проблеми, які викликані нестачею фінансових коштів для їх економічної діяльності, що спонукає підприємства до пошуку нових джерел фінансування.

Формування ефективного механізму фінансового забезпечення підприємств в період реформування економіки України та створення стійкого ринку товарів і капіталу можливе лише за умов застосування нових концептуальних підходів та методичних розробок щодо фінансування підприємницьких структур.

Недостатність теоретичних розробок вирішення проблем фінансування ощадними ресурсами економічної діяльності підприємств та обгрунтування варіантів їх інвестування обумовлює широкі дискусії з цього приводу. Проблемним питанням формування ресурсів для масштабних інвестиційних потреб із залученням заощаджень населення та оцінки ефективності використання інвестицій присвячено багато досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених. Проблеми формування ресурсів для масштабних інвестиційних потреб економіки ряду країн та загальні і спеціальні питання світового досвіду оцінки ефективності інвестицій висвітлені в дослідженнях В. Беренса, Г. Бірмана, Р. Дарендорфа, X. Кел-пера, Ж. де Лароз’єра, Л. Рея, П. Ховранека, С. Шмідта. У періодичній та спеціальній економічній літературі авторами Ю. Богатіним, А. Вартано-вим, Р. Пєтуховим опубліковано різні пропозиції щодо методів та показників оцінки діяльності підприємств, які можуть застосовуватися при ви-Зорі варіантів фінансування. Важливу роль у теоретичних розробках проблематики аналізу фінансового стану підприємств, визначенню їх конку-зентоздатпості та обгрунтуванню напрямів інвестування приділяли увагу ічені В. Кошкін, М. Крейніна, Р. Кульчицька, В. Орєшкін, І. Мнку-пшський, В. Палій. Крім того, в працях вчених-економістів І. Балабанові, А. Грищенка, В. Коссова, І. Красіювої, І. Ліпсіца, В. Міловідова.

А. Мороза, Л. Павлової, А. Пересади, Л. Прусової, О. Смірнової, Н. Со-колинської, Н. Чумаченка подано наукові розробки в області фінансування та кредитування підприємств. Разом з тим, наведені в них висновки та пропозиції щодо методів і показників оцінки діяльності, фінансування та кредитування підприємств, їх конкурентноздатності на інвестиційному ринку носять проблематичний та дискусійний характер. Особливо це стосується методично-організаційних питань створення науково обгрунтованого механізму використання грошових заощаджень населення для фінансування економічної діяльності підприємств.

Необхідність подальшого дослідження цієї проблеми обумовлена також специфікою створення інвестиційного потенціалу України на сучасному етапі, визначенням ефективності використання приватних заощаджень у фінансуванні діяльності промислових підприємств, формуванням механізму акумулювання грошових коштів населення з урахуванням світового досвіду. В основу дослідження покладена ключова гіпотеза про необхідність і доцільність нового підходу до формування та використання потенціалу системи установ Ощадбанку України в процесі інвестування діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання. Все це зумовлює актуальність і доцільність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок теми дослідження з науковими темами. Тема дисертації тісно пов’язана з науково-дослідними роботами, що проводяться у КНЕУ, зокрема, її включено до теми «Ресурсний потенціал підприємства, організація та результативність діяльності підприємств промисловості» (номер державної реєстрації № 01-951Ю23361). Дослідження також пов’язане з науковою темою “Банківська система України: її становлення та розвиток в перехідний період до ринкової економіки” (номер державної реєстрації № 01-9би023340).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка організаційно-економічних і методологічних основ та практичних рекомендацій щодо мобілізації грошових заощаджень і вибору ефективних напрямів фінансування підприємств.

Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність постановки та розв’язання комплексу завдань:

• розкрито сутність та механізм формування сучасного процесу накопичення заощаджень;

• проаналізовано ресурсний потенціал і можливості фінансування діяльності вітчизняних підприємств;

• проведено аналіз ефективності використання заощаджень населення в процесі кредитування суб’єктів господарювання;

• здійснено комплексний аналіз фінансового стану підприємств, які кредитуються, та запропоновані більш досконалі методичні положення по оцінці їх платоспроможності;

• розроблено методичні положення по обгрунтуванню кредитних проектів підприємств з врахуванням достатності грошових потоків;

з

• за результатами оцінки фінансової стійкості і фінансового стану підприємств досліджено механізм мотивації їх фінансування за рахунок коштів Ощадбанку;

• обгрунтовано пріоритетні напрями та запропоновано стратегію участі капіталу Ощадбанку України в інвестуванні діяльності вітчизняних підприємств.

Предмет та об’єкт дослідження. Предметом дослідження у дисертаційній роботі є теоретичні й практичні питання діяльності банківських установ з мобілізації грошових заощаджень населення та їх ефективного використання для кредитування економічної діяльності підприємств.

Об’єкт дослідження - Ощадний банк України, регіональні ощадні управління, їх структурні підрозділи, а також підприємства м. Києва різних форм власності.

Методологія і матеріали дослідження. Дослідження базується на системному загальнотеоретичному і практичному обгрунтуванні умов та особливостей функціонування системи установ Ощадбанку України, її ролі в активізації інвестиційного процесу. При вирішенні поставлених завдань у дисертації використовувались економіко-статистичні, графічні, пофакторні методи аналізу. Інформаційною базою роботи є матеріали Національного банку України, Ощадного банку України, законодавчі акти України, наукові дослідження вітчизняних та західних економістів.

Наукова новизна дослідження. Наукові результати, що одержані автором та виносяться на захист, полягають у розробці теоретико-методологічних положень та обгрунтуванні рекомендацій щодо вдосконалення і підвищення ефективності кредитування Ощадним банком України діяльності суб’єктів господарювання, а їх наукова новизна полягає у наступному:

• на засадах системного підходу визначено необхідність, передумови та особливості використання заощаджень для фінансування діяльності підприємств в сучасних кризових умовах господарювання;

• запропоновано методичний підхід до фінансового обгрунтування кредитних проектів, методику індексного визначення конкурентоз-датності підприємств та їх інвестиційної привабливості;

• сформульовані пропозиції по удосконаленню технології формування кредитного портфелю з урахуванням особливостей інвестиційного характеру приватних заощаджень;

• поглиблена діагностика вибору об'єктів кредитування у конкурентному середовищі;

• вперше обгрунтовано стратегічні пріоритетні напрями участі капіталу Ощадбанку України у фінансуванні інвестиційно привабливих виробництв;

• зроблено спробу розробити дієвий механізм спонукання вкладення коштів банківських установ у виробничі інвестиції, а також запропоновані шляхи посилення мотиваційного механізму залучення коштів населення з урахуванням їх інвестиційного використання.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій по формуванню механізму фінансового забезпечення кредитування підприємств за рахунок потенціалу системи установ Ощадбанку України. Розроблені методичні підходи і положення використовуються для аналізу, оцінки та прийняття рішень для вибору варіантів фінансування підприємств різних форм власності банківськими установами, інвестиційними фондами та компаніями. Виконані дисертантом наукові розробки використані у практичній діяльності ВАТПХ “Зоря” та ВАТ “Київметал”та у кредитному управлінні АПБ “Україна”, в учбовому процесі Академії Ощадбанку України та у практичній роботі кредитних служб банку.

Запропонована в роботі стратегія участі банківського капіталу у фінансуванні діяльності підприємств дозволяє обгрунтувати пріоритетні об’єкти інвестування, забезпечує підвищення ефективності використання кредитних ресурсів.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертації доповідалися на науково-практичній конференції Ощадного банку України з питань концепції його розвитку 10-13 червня 1997 р. у м. Київ, на міжнародній науково-практичній конференції "Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання" 8-10 квітня 1997 р. у м. Чернівці, на семінарах в системі економічної освіти в установах Ощадного банку. Положення, які захищаються автором, знайшли відображення в статтях, навчальному посібнику, брошурах, наукових доповідях. Приведені в дисертації пропозиції використані в системі Ощадного банку в процесі здійснення фінансування кредитних проектів, а також застосовані підприємствами для аналізу фінансового стану та конкурентоспроможності при складанні бізнес-планів. •

Наукові публікації. За результатами дослідження опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом 13,35 друкованих аркушів, з яких автору належить 5,86 друкованих аркушів.

Структура, зміст та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота містить 145 сторінок друкованого тексту, 39 таблиць, 11 рисунків. Список літератури містить 121 найменування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету і завдання, розкрито новизну та практичне значення результатів дослідження.

У дисертації розглянуто наступні три комплексні груші проблем. Комплекс проблем, пов’язаних з механізмом формування та використання фінансових ресурсів установами Ощадбанку висвітлені у першому розділі роботи і базуються на визначенні аспектів залучення, управління і використання внутрішніх заощаджень населення в Україні. З урахуванням світового досвіду обгрунтовано об’єктивну необхідність і передумови ви-

сокоефективного використання заощаджень для кредитування діяльності підприємств.

В умовах перебудови економіки України, об’єктивної необхідності виходу її з кризового стану існує нагальна потреба у формуванні вагомого інвестиційного потенціалу, джерелом якого є внутрішній та зовнішній капітал. Створення інвестиційного ринку обумовлює активізацію використання внутрішніх заощаджень населення як потенційного потужного джерела, роль якого у контексті концепції інвестування економічної діяльності у вітчизняній практиці повною мірою не враховується.

Заощадження населення - це сума чистого доходу, яка не використовується на поточне споживання та ведення домашнього господарства, а призначена для задоволення потреб у майбутньому. Заощадження населення виступають, з одного боку, як елемент особистих коштів, а з іншого боку - як можливе джерело інвестицій, оскільки через матеріальну зацікавленість населення надає банкам, державі й акціонерним підприємствам своєрідний "кредит довіри" в користуванні ними. Заощадження формують ресурси фінансово-кредитних установ. За ціною залучення вони дешевші, ніж позичені кошти і займають значну частину ресурсів. Ці ресурси використовуються для надання позичок населенню, суб'єктам господарювання та іншим фінансовим установам.

Значення заощаджень як джерела інвестиційного капіталу для розвитку економіки є суттєвим. Під інвестиції залучаються добровільні і примусові зошадження. Використання добровільних заощаджень привабливіше. їх інвестування у розвиток виробництва, сфери послуг, громадські об'єкти призводить до появи нової продукції та послуг, приносить нові прибутки інвесторам. Створена додаткова вартість додається до заощаджень і реінвестується, а гроші обертаються й нарощуються.

В сучасних умовах ощадні установи ряду розвинених країн стають банками універсального типу, які займаються депозитними, кредитними, інвестиційними, валютними операціями та працюють з широким колом клієнтів - від приватних осіб до промислово-торгових компаній.

Проблеми, пов’язані з оцінкою ресурсної можливості установ Ощадного банку, розглянуті у другому розділі роботи, де проведена аналітична оцінка фінансового стану ощадних установ, їх ресурсного потенціалу для фінансування діяльності підприємств; виконано розрахунки ефективності використання заощаджень населення в процесі кредитування на прикладі підприємств та організацій, які обслуговуються Ощадним банком.

Фінансовий потенціал системи установ Ощадбанку України визначається статутним фондом банку, який досяг 9,7 млн. гривень. Банком утворено резервний фонд в сумі 6,4 млн. гривень та резерв на можливі втрати за позиками банку в сумі 5,8 млн. гривень. Власні кошти ощадних установ України на кінець першого кварталу 1998 року становили 161,3 млн. гривень, що є третім результатом серед комерційних банків. Структура ресурсів Ощадбанку наведена в табл. 1. Показник платоспроможності банку становить 21,8% при нормативному значенні 8%. Рентабельність доходних активів становила 22,5%, а відношення витрат до до-

ходів майже 78%. При цьому ліквідність ощадних установ знаходиться в межах нормативів, а платоспроможність банківської мережі зростає. Такий економічний стан банку на сучасному етапі створює всі необхідні передумови для участі ощадного капіталу у довгостроковому та короткостроковому інвестуванні економіки країни та її фінансовому оздоровленні.

Поглиблений якісний аналіз структури залучених коштів за 19951997 рр. дає можливість оцінити роботу ощадних установ в цьому напрямі, як порівняно успішну. Оскільки за залучені кошти банку необхідно нараховувати та сплачувати гарантовані відсотки своїм вкладникам, то вкрай важливим є те, що протягом останніх років банк почав працювати з коштами державного бюджету, поновив міжбанківське кредитування, розширив діяльність по розрахунково-касовому обслуговуванню корпоративних клієнтів. Ці джерела коштів можуть бути використані, як додаткові, при інвестуванні державних програм та суб’єктів господарювання.

Таблиця 1

Структура ресурсів Ощадбанку

Найменування ресурсів 01.01.95 р. 01.01.96 р. 01.01.97 р. 01.01.98 р.

млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. % млн. грн. %

Власні кошти 11 7.2 52 11.9 156 18.7 223 20.3

Залишки на рахунках клієнтів 6 3.9 22 5.0 82 9.8 80 7.3

Депозити 135 88.2 363 83.1 546 65.2 734 66.6

Кредити банків 1 0.7 - - 53 6.3 65 5.8

Всього 153 100 437 100 837 100 1102 100

Динаміка структури вкладів населення в комерційних банках України дає уяву про те, що в цілому ощадні установи були і на сучасному етапі залишаються такими, що мають найвагомішу частку таких заощаджень (на 1.01.1998 року - 54,1%). Це дає змогу предметно говорити про те, що інвестиційний потенціал ощадної системи залишається високим на протязі тривалого часу. Банк має можливість оперувати вкладами до запитання, які можуть бути затребувані в будь-який момент, у короткостроковому фінансуванні підприємств; що стосується строкових вкладів, то вони можуть бути направлені на здійснення довгострокових інвестицій.

В умовах переходу до ринкової економіки спеціалізація ощадних установ на залученні заощаджень населення набуває все зростаючого значення для формування власного національного інвестиційного потенціалу. В даний час Ощадний банк України стає провідним національним

заощаджувально-інвестиційним інститутом, який здійснює інвестиції в розвиток малих і середніх підприємств, сприяє створенню нових робочих місць і розвитку інфраструктури тієї місцевості, тих регіонів, де діють відповідні відділення банку.

Про зміни, що сталися у структурі кредитного портфелю Ощадного банку за 1995-1997 рр., свідчать дані табл. 2. З них видно, що у зв’язку з поглибленням економічної кризи, протягом 1995 року було практично згорнуто інвестування промислових підприємств, перевага при кредитуванні надавалася комерційним банкам, які стрімко розвивалися. Після того, як більшість з них у 1996 році показали свою повну економічну неспроможність, пройшла кредитна переорієнтація ощадних установ на вкладення у ринок державних цінних паперів, поновилося інвестування суб’єктів господарювання. Пріоритет у наданні кредитів відводився малому та середньому бізнесу. Ці обставини підкреслюють зацікавленість банку в подоланні кризових явищ і прискоренні економічних реформ в Україні. Клієнтам банку видано кредитів на загальну суму 420 млн. грн., що складає більше ніж 93 % від загальної суми виданих кредитів.

Незважаючи на те, що при проведенні кредитних операцій існує висока імовірність неповернення коштів у зазначений термін або можливість пролонгації кредитних угод, затримки сплати відсотків за користування кредитними ресурсами, установами Ощадбанку м. Києва протягом 1997 року отримані значні доходи від наданих кредитів. Коефіцієнт використання робочих активів банку у процесі кредитування юридичних осіб протягом року, що аналізувався, зростав. Так, на початку року сума доходів склала 2.560.700 грн., що становить 9,4% від суми робочих активів, а за станом на 1.01.1998 р. сума доходів складала 5.133.746 грн., що становило вже 16,1% від суми всіх робочих активів. Порівняно низький рівень цього показника вказує на те, що кредитування юридичних осіб є далеко не основною статтею доходів ощадних установ, але разом з тим сприяє ефективному використанню заощаджень громадян.

Таблиця 2

Структура кредитного портфелю Ощадбанку

Найменування Вкладень 01.01.95 р. 01.01.96 р. 01.01.97 р. 01.01.98 р

млн. грн. % млн. Грн. % млн. грн. % млн. грн. %

Комерційні кредити юридичним особам 137 87.3 108 26.8 271 42.1 289 35.9

Вкладення п ОВДП - - 105 26.1 194 30.1 323 40.1

Споживчі кредити фізичним особам 3 1.9 78 19.4 88 13.7 104 12.9

Міжбанківські 17 10.8 112 27.7 91 14.1 90 11.1

Всього 157 100 403 100 644 100 806 100

Група проблем, присвячена дослідженню механізму управління кредитними та інвестиційними операціями банку, відображена у третьому розділі, де обгрунтовано необхідність здійснення комплексного аналізу фінансового стану підприємств, які кредитуються, і запропоновано методичні положення по оцінці рівня їх платоспроможності і конкурентоздат-ності; обгрунтовано методи щодо діагностики вибору об'єктів кредитування; розроблено стратегію участі банківського капіталу у фінансуванні діяльності підприємств.

В зв’язку з тим, що в економічній літературі не існує загальноприйнятої методики оцінки ефективності кредитування та достатності очікуваних доходів, в роботі пропонується обгрунтування доцільності кредитних проектів здійснювати з урахуванням прогнозування грошових потоків. Для кредитного проекту прогноз грошових потоків може мати вирішальне значення, оскільки в ньому детально розглядаються величина та час максимального грошового притоку та відтоку. Звичайно, рівень прибутку, особливо на початку здійснення проекту, не є визначальним при розгляді безпосередніх фінансових потреб. Крім того, доходи не перевищують витрати в деякі періоди часу. Прогноз грошових потоків дозволяє здійснити порівняння планового рівня доходів від реалізації продукції та капітальних витрат в той чи інший період, а також дає можливість виявити необхідність і час додаткового фінансування, визначити вимоги до фінансових коштів, які необхідні для реалізації кредитного проекту, тобто розмір додаткового фінансування та умови повернення платежів.

Проведений розрахунок чистих грошових потоків [рис. 1] дає можливість виділити найбільш реальне підприємство - ВАТ «Фармак» - для включення в кредитний портфель; коефіцієнт достатності його грошових потоків відповідає встановленим вимогам. Що стосується ЗАТ "Комін-торг" та АТ "Август", то їх кредитні проекти є більш ризиковими із-за недостатності грошового потоку в І та II кварталах.

1.6

1.4

1,2

0 8 0 6 0 4 0.2 0

І кв II кв III кв IV кв

□ Норматизне значення

НАвгуст

□ Комінторг

□ Фармак

Рис. 1. Динаміка достатності грошових потоків кредитних проектів підприємств

Для діагностики вибору об’єктів кредитування пропонується інтегральний індикаторний показник конкурентоспроможності (Кі), в основі якого лежить зведення показників фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності та рентабельності по кожному підприємству, які знаходяться на рівні теоретично достатніх і оптимальних значень. Він розраховується за формулою:

Ki=^Wv)2 ,

(1)

де Aij - значення показників досліджуваних підприємств по групах показників.

Чим вище значення Кі, тим вище оцінюються підсумки кожного підприємства при інших рівних умовах. Тобто,чим вищі значення Кі, тим ближче результати діяльності підприємства до умовно еталонного. Результати розрахунків інтегрального показника конкурентоспроможності наведені в табл. 3.

Вони свідчать, що найбільш привабливим підприємством для надання кредиту є ВАТ "Фармак”, показник конкурентоспроможності якого найбільший при всіх рівних умовах і становить 3,2889. У підприємства "Август" та "Комінторг" інтегральні показники також на досить високому рівні. ТОВ "Дюна" та АТ "УХЛ-маш" мають значно нижчі показники, що ставить під сумнів надання їм кредитів при всіх рівних умовах.

Інтегральні індикаторні показники фінансової конкурентоспроможності дозволяють поліпшити практичну роботу на підприємствах при аналізі виробничо-господарської діяльності, а також дають змогу банківським установам розглядати потенційних клієнтів з урахуванням цілого комплексу показників, які формують один інтегральний.

Для інвестора вирішальне значення має характеристика фінансового стану підприємства як узагальнюючого показника ефективності всієї його фінансової і виробничої діяльності, який свідчить про якість управління і вірогідність ефективного витрачання наданих кредитором коштів. Як додаткову характеристику ризику доцільно також враховувати показники залежності підприємства від зовнішнього середовища та коливань кон'юнктури.

Таблиця З

Зважені коефіцієнти фінансового стану підприємств

Найменування показників "Август" "Дюна" "Фармак" "Ухл- маш" "Комін- торг"

Коефіцієнт фінансової стійкості 1,0436 1,1902 1,2506 1,1453 1,1848

Коефіцієнт платоспроможності 2,9621 2,2941 2,3828 2,3596 2,8536

Коефіцієнт ділової активності 5,1435 6,5400 6,8490 3,4033 5,2389

Коефіцієнт рентабельності 1,1408 0,5152 0,3351 0,3бі8 0.9938

Інтегральний індикаторний показник конкурентоспроможності 3,2479 3,0464 3,2889 2,6962 3,2048

Для оцінки фінансового стану підприємства проводиться розрахунок відповідних фінансових коефіцієнтів, які характеризують кредитоспроможність, фінансову стійкість і структуру заборгованості досліджуваного підприємства.

Кількісна оцінка стану по кожному блоку показників розраховується як середня арифметична класності визначених фінансових коефіцієнтів:

де Ді - кількісна оцінка стану (рейтинг) .і-того блоку показників;

Кі - клас і-того фінансового коефіцієнту (і=1,...п); п - число коефіцієнтів у даному блоці.

Систему оцінки вірогідності рентабельності фінансових ресурсів (розходження між очікуваною і фактичною ефективністю проекту), вважаємо за доцільне доповнити показником ділової активності підприємства.

Для оцінки привабливості підприємства для кредитування необхідно використовувати також показники залежності підприємства від кон'юнктури зовнішніх ринків. Це особливо важливо у тому випадку, коли кредитування підприємства повинно сприяти росту експорту його продукції, чи у випадку залучення до участі в проекті іноземних інвесторів. І нарешті, фінансове обгрунтування кредитного проекту неможливе без визначення достатності грошового потоку, який дає змогу визначити фінансову спроможність і реальність кредитного проекту та можливість кредитування банківською установою.

Формула підсумкового рейтингу, розрахованого за даним методом, має такий вигляд:

де Я - значення підсумкового рейтингу;

Кі, Кі, КІ - класність і, .і, 1-того показника, який використано при аналізі фінансового стану (і, ], 1=1, ... п, ш, б);

п, т, з - кількість показників, що використовуються для фінансового аналізу, ділової активності та кон’юнктури зовнішнього середовища підприємства;

КГ - показник достатності грошового потоку.

Запропонований метод оцінює ступінь відносного ризику кредитних вкладень в конкретне підприємство. Застосування блоку показників і розрахунок за ними оцінок надає їм певну гнучкість і дозволяє враховувати при прийнятті рішення не тільки підсумковий рейтинг, а й окремі параметри діяльності підприємства, що найбільш цікавлять фінансового інвестора. Такий підхід дозволяє також провести кількісну оцінку ризику, пов'язаного з кредитуванням в той чи інший проект і, отже, вирішити проблему коректного зіставлення окремих проектів за ступенем ризику, пов’язаного з їх реалізацією.

(2)

(3)

Необхідність фінансового забезпечення масштабних структурних перетворень в економіці обумовлює диверсифікацію джерел мобілізації інвестиційних ресурсів на базі неминучого підвищення ролі банківських формувань. Світовий досвід засвідчує, що саме великі банки багатьох промислово розвинених країн виступають у ролі організаторів і фінансових ініціаторів здійснення великих інвестиційних проектів та програм. Наш концептуальний підхід до перспектив розвитку ощадної системи базується на необхідності концентрувати кошти та зусилля на ключових напрямах, маневруванні фінансовими ресурсами в межах системи, використанні коливань регіональної кон’юнктури в своїх інтересах, а у перспективі стати одним із провідних банків у реалізації політики держави та Національного банку України по залученню глобальних (стратегічних) інвесторів - фізичних та юридичних осіб до участі у фондовому ринку, особливо вторинному ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

З метою універсалізації діяльності та становлення іміджу вітчизняної ощадної системи як надійного банківського інституту, здатного забезпечити своє стійке фінансове положення та фінансових партнерів, сприяння розвитку економіки держави, отримання стабільних прибутків клієнтами, Ощадбанку в подальшому необхідно зберігати свої пріоритети на ринках заощаджень населення та його кредитному, розрахунковому та касовому обслуговуванню. При цьому потрібно орієнтуватись на впровадження нових технологій, пошук сучасних шляхів щодо кращого обслуговування населення та корпоративних клієнтів, надання їм повного сервісу банківських послуг, обслуговування малого і середнього бізнесу. Таким чином, буде розв’язано задачу підвищення статусу Ощадбанку при формуванні власного національного інвестиційного потенціалу для проведення економічних реформ і перетворення його в національний заощаджуваль-но-інвестиційний інститут.

Проведені дослідження результатів діяльності банку, аналітична оцінка його участі в інвестиційних процесах дозволяє обгрунтувати стратегічні напрями його розвитку щодо фінансування суб’єктів господарювання. Ці напрями повинні включати як вибір пріоритетних сфер інвестування, так і нових організаційних форм надання кредитів. Для цього пропонується в системі ощадних установ вжити цілий ряд конкретних заходів [рис. 2].

Обгрунтовано конкретні галузеві пріоритети при короткостроковому кредитуванні з наданням переваги суб’єктам господарювання з швидким оборотом капіталу та таким, що розширюються навіть у сучасних нестабільних умовах (виробництво медичних препаратів, торгівля та громадське харчування, постачання та збут паливно-мастильних матеріалів, деревообробна промисловість).

Потребує вдосконалення і система довгострокового кредитування.

По-перше, для підвищення частки та вагомості довгострокового інвестування, Ощадний банк України не повинен обмежуватися кредитуванням власне своєї клієнтури. Він може брати участь у роботі спеціаль-

них інвестиційних банків. Це можливо на основі створення в нашій країні об’єднання великих банків, а до їхнього числа входять Промінвест-банк, Ексімбанк, АКБ "Україна", Ощадний банк та Укрсоцбанк, на частку яких припадає 67,5% загального банківського капіталу.

Проведене дослідження показало, що на сучасному етапі ощадні установи здатні брати участь у паралельному, спільному з іншими банками, фінансуванні, при якому декілька фінансово-кредитних установ надають позики під реалізацію одного високоваргісного проекту.

Рис. 2. Стратегічні напрями розвитку Ощадного банку щодо фінансування вітчизняної економіки.

При цьому система ощадних установ вкладатиметься у встановлені для комерційних банків нормативи гранично допустимих сум кредитів, що надаються, а також знизить свої кредитні ризики. Додаткового гарантією виконання всіх платіжних зобов’язань за такими проектами могла б стати участь у ньому зарубіжного комерційного банку або іншого міжнародного фінансового інституту. Світовий досвід показує, що спільне фінансування можливе у двох видах: незалежне, при якому кожний банк, що фінансує інвестиційний проект, укладає з позичальником окрему кредитну угоду і бере участь тільки у "своїй” частині проекту, та спів-фінансування, коли всі кредитори укладають єдину багатосторонню кредитну угоду.

По-друге, Ощадбанк, з його високим кредитним потенціалом має реальні можливості, також і для послідовного фінансування інвестиційних проектів шляхом надання міжбанківських кредитів банкам, що історично та за своєю спеціалізацією займаються реалізацією довгострокових інвестицій. Приклад такої співпраці реально існує вже сьогодні. Так, Ощадбанк виділив кошти АКБ "Надра" для інвестування розвитку вугільної промисловості України. В подальшому така ж фінансова допомога була здійснена судобудівній промисловості країни.

По-третє, враховуючи складну та неоднозначну економічну ситуацію в нашій державі, на сьогодні найбільш реальними вбачаються інвестиційні кредити терміном до 5 років з періодом, коли сплачуються тільки відсотки і з можливістю відстрочки погашення суми основного боргу до двох років. Кредити на більший термін можна розглядати в наших умовах лише як виняток. У ході реалізації проекту обов’язковим є страхування активів від різних ризиків. Для забезпечення кредиту банк вимагає заставу у вигляді рухомого або нерухомого майна, що належить одержувачу позики, валютних цінностей, страхових полісів. Практика засвідчила, що для нашої країни найбільш прийнятною є застава у вигляді нерухомості або обладнання. Необхідно зазначити, що фінансовий стан багатьох підприємств, особливо це стосується ресурсодобувних галузей, показує неможливість відповідного заставного покриття інвестицій банків. Такі кредити можливо надавати лише під гарантії урядових органів.

Пріоритети інвестування, визначені в дисертаційній роботі, можна подати у вигляді схеми, наведеної на рис. 3.

Для реалізації фінансування ощадними установами діяльності підприємств пріоритетних галузей в роботі пропонується наступна стратегія:

• провести структурну перебудову банку, яка полягає у корпорати-зації системи ощадних установ, акціонуванні банку з залученням внутрішніх, а в перспективі і зовнішніх інвесторів та подальшій капіталізації ощадної мережі за рахунок послідуючих емісій акцій;

• здійснити нарощування акціонерного капіталу національної ощадної системи (рекапіталізацію банку);

• реструктуризувати, обгрунтувати та оптимїзувати кредитний портфель юридичних та фізичних осіб банку;

Пріоритетні напрями фінансування

Державні програми

Житлове будівництво і розвиток житлового фонду Вугледобувна промисловість

Суднобудівна промисловість Машино- будування

Підтримка місцевих органів державного управління

Галузеві пріоритети

Нафтопереробка та постачання ПММ

Торгівля та громадське харчування

Виробництво

медичних

препаратів

Деревообробна

промисловість

Рис. 3. Схема пріоритетів інвестування ощадними коштами.

• прискорити здійснення банківських операцій, в тому числі і кредитних, на базі здійснення вдосконалення системи управління ощадними активами, тобто прискорення розвитку платіжної системи та інформаційних технологій банку;

• заснувати внутрішню функцію казначейства, завданням якого стане контроль за фінансовими потоками ощадних установ, розміщенням їх в активах банку та зменшенням витрат по залученню пасивів.

В закліочешгї сформульовані основні теоретичні, методологічні та практичні результати дисертаційного дослідження, обгрунтовані висновки і пропозиції.

У додатках наведені довідки про впровадження методики оцінки економічної діяльності підприємства при складанні техніко-економічного обгрунтування на отримання кредиту ВАТ «Київметал» та ВАТПХ «Зоря»; про практичне використання розроблених методичних положень в роботі кредитного управління АПБ «Україна» та основних результатів дослідження у навчальному процесі Академії Ощадного банку України.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. В умовах переходу до ринкової економіки, коли в силу об’єктивних та суб’єктивних причин, межа між сферами нагромадження і заощадження у функції грошей стала еластичнішою, грошові заощадження населення, можливості сімейних господарств, поряд з нагромадженнями

суб’єктів господарювання слід розглядати як повноцінну складову грошової маси, що у вигляді тимчасово вільних фінансових потоків може покривати значну частину потреб країни в інвестиціях.

2. Виходячи з завдань щодо трансформації вітчизняної економіки, пропонується стратегічно орієнтувати використання ощадних ресурсів за такою структурою:

• поступове незначне зниження частки короткострокових кредитів до рівня цього показника в країнах із стабільною економікою (до 30%);

• збільшення вагомості довгострокового фінансування (до 15%);

• збільшення обсягів вкладень в цінні папери (до 40-45%) за умови розвитку вторинного ринку.

3. Поглиблений аналіз основних показників діяльності системи ощадних установ України та оцінка потенціалу ресурсної бази Ощадбанку довів, що на сучасному етапі існують всі необхідні передумови для участі ощадного капіталу в інвестуванні економіки країни та її фінансовому оздоровленні.

4. На етапі ринкових перетворень, на нашу думку, найдоцільнішим та пов’язаним з найменшим рівнем ризику для ощадних установ є вкладення коштів у інвестиції суб’єктів господарювання, які:

• мають недержавну форму власності (малий та середній бізнес);

• потребують кредит в сумах, що не перевищують 200 тисяч гривень;

• користуються позикою 6-12 місяців;

• мають високоліквідну заставу;

• беруть позики під розширення або технічне переозброєння власного виробництва.

5. Універсального підходу діагностування фінансового стану вітчизняних підприємств зараз не існує. В зв’язку з цим, в дисертаційній роботі пропонуються методичні підходи та принципи розрахунку інтегрального індикаторного показника конкурентоспроможності. Такі підходи дозволять банківським установам розглядати потенційних позичальників з урахуванням цілого комплексу різноманітних показників, які відзеркалюють-ся в одному індикаторі. Універсальність запропонованої методики дозволить отримати всі необхідні параметри про результати діяльності підприємства будь-якої форми власності навіть в умовах надання неповної інформації.

6. В дослідженні пропонується вирішувати проблему оцінки ступеню ризику виробничих інвестицій за допомогою комбінованого (поетапного) аналізу, який являє собою деталізацію уявлень про об’єкт кредитування, поєднує в собі як якісні, так і кількісні оцінки, і дає, таким чином, змогу оцінити ступінь ризику кредитування. На першому етапі такого аналізу проводиться дослідження систематичного ризику (макроекономічний та галузевий аналіз). Другий етап пов’язаний з визначенням ступеню ризику при реалізації конкретного кредитного проекту. При цьому використо-

вується рейтинговий метод, який дозволяє вирішити проблему порівняння надійності підприємства в різні моменти часу.

7. Для подолання гострої потреби у довгострокових інвестиціях української економіки як один із можливих варіантів, автор пропонує участь ощадного капіталу у паралельному, спільному з іншими банками, фінансуванні, при якому декілька кредитно-фінансових установ надають позики під реалізацію одного високовартісного проекту. Інший варіант довгострокового інвестування полягає у послідовному фінансуванні інвестиційних проектів шляхом надання міжбанківських кредитів банкам-інвесторам. На сучасному етапі пріоритетними з точки зору інвестування ощадними коштами є житлове будівництво, вугледобувна промисловість, суднобудівна промисловість та фінансування органів державного управління.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ '

1. Швиданенко Г. О., Мішта С. П., Колесников І. А., Рудь М. С. Діяльність банку в умовах ринкової економіки / Посібник. - Київ: Вид. ’’Екопрод”, 1996. - 9,53 др.арк. (з них автору належить 2,52 др.арк. - розвиток ощадної справи в Україні, роль кредиту та умови кредитування на сучасному етапі, інвестування коштів ощадних установ в економіку підприємств).

2. Мішта С. П., Колесников І. А., Швиданенко Г. О., Рудь М. С., Клименко С. М. / Участь банківського капіталу у фінансуванні діяльності підприємств / - Київ: Вид. АОБ, 1996. - 0,8 др.арк. (з них автору належить 0,32 др.арк.- аналіз підприємства-об’єкта кредитування).

3. Мішта С. П. Механізм формування та використання ощадних ресурсів. Київ,1997. - Вид.”Екопрод”, 1997. - 1,39 др.арк.

4. Мішта С. П. Методика вибору об’єкту інвестування та обгрунтування стратегії участі ощадного капіталу у фінансуванні підприємств,-Київ, 1997. - Вид.”Екопрод” - 1,39 др.арк.

5. Мішта С. П. Інвестування коштів ощадних установ в економіку промислових підприємств // Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання (наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції, м. Чернівці, 8-10 квітня 1997 року). Частина 1. -С. 70-73. - 0,24 др.арк.

МІШТА С. П. Пріоритетні напрями кредитування Ощадним банком діяльності суб’єктів господарювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. - «Фінанси, грошовий обіг і кредит». -Київський національний економічний університет. Міністерство освіти України, Київ, 1998.

Дисертація містить теоретичні узагальнення та нові методологічні підходи щодо фінансування діяльності промислових підприємств капіталом ощадних установ. Розроблені та пропонуються рекомендації по управлінню кредитними операціями банків на основі комплексного аналізу фінансової діяльності та кредитоспроможності підприємств. Загальні положення дисертації апробовані та впроваджені в банківських установах та промислових підприємствах м. Києва.

Ключові слова: заощадження, банківська діяльність, кредитоспроможність, ліквідність, кредит, грошові потоки, підприємства.

МИШТА С. П. Приоритетные направления кредитования Сберегательным банком деятельности субъектов хозяйствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01. - «Финансы, денежное обращение и кредит». - Киевский национальный экономический университет. Министерство образования Украины, Киев, 1998.

Диссертация содержит теоретические обобщения и новые методические подходы к финансированию деятельности промышленных предприятий капиталом сберегательных учреждений. Разработаны и предлагаются рекомендации по управлению кредитными операциями банков на основе комплексного анализа финансовой деятельности и кредитоспособности предприятий. Основные положения диссертации апробированы и внедрены в банковских учреждениях и промышленных предприятиях г. Киева.

Ключевые слова: сбережение, банковская деятельность, кредитоспособность, ликвидность, кредит, денежные потоки, предприятия.

MISHTA S.P. Priority directions of crediting subjects of business by Saving bank. - Manuscript.

A thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a 08.04.01 - «Finances, money circulation and credit».-Kiev National Ekonomic University. Education Ministry of Ukraine, Kiev, 1998.

The thesis contains theoretical generalisation and new methodical approaches of financing the activities of industrial enterprises by savings capital. Recommendations of managing bank credit operations on the basis of complex analysis of enterprises" financial activities and credibility have been developed A'hich are proposed here in. Principle provisions of the thesis have been approved and implemented at banks and industrial enterprises in Kiev

Key words: saving, banking activities, creditability, cash flow, enterprises.