Приватизация промышленности и эффективность працi (на примере предприятий легкой промышленности Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Приватизация промышленности и эффективность працi (на примере предприятий легкой промышленности Украины)"

ГГЗ О Л

АКДДа.41Я НАУК УКРАТНИ О О 1нстйтут вшсисч*!«

Иа древах рукетгау

МАГАЛШЬКЙЙ Гворг13 Всеволодович

ПРИВАТИ1Щ1Я Ш1АСНССТ1 I ШЕКШБН1ШЪ ГРАЦ1 / на приялад! пЪузрязиетэ лвг*коТ проыислойо» от! УираТкн /

08.00.05. » Еконсм|ка, гланувадия, оргеи1эац£й упразлткия нярздшц господаре?аш х него галузяш /прсмйояов$ать/

Автореферат диеертацН на здобуття наухсвпРо стуленя 6 кандидата еконсг4чних пгук

Ки!в ~ 1993

PoÖpTfi ви»снанв ь bicfUTVit oxoHcwtK* Jbun4> наук У*ра!н*.

НауиовиЛ |(бр*еяий опснеотй

UpoBiwa орган! вап1я

- доктор еконо»4чних наук, прсфвсор БОГИНЯ Д,П.

- доктор екст{ои1чних наук, врофесср СЙДОЯРОВ В.Ф.

- нандидат еконои1члих наук MAP*SHK0 A.B.

• У1гра!нський н4уково~дссл^дннй ¿нститут ftp&üt Mbtnpaqi Укра1нй /Mi Луганоьк/

3asm от iiÄ«yaöT*c* * рокУ О / ^

____________________________„ГОД.

на ббс^данн! сПеи!бл|зовано{ ечвно! ради К 016,39.03 по захкс1гу ÄKcspifitiia не »доСутФя тукового arynew кандидата нау* при tHCmytt «{(сншпКми АН Укра*ми за адрес со: 25?.0П, Ки!в-11, ^уда, Ц. Икэдого, йб.

3 яисерешйвв ио«нл ронайохи-гися в Ofpxtmout hüturyty eKCHOHitra АН J^itpefHih т/ / /з

Аигореферм реэ^сладий 1293 Р°"У*

Бчен^П свкретар СПвц{вл$эовано! вионо? ради дсхтор сионом^чних наук

B.O.TDTOiH

I. ЗЛГЛЛЬНА ХАРАКТРГИСГт'-Л даКРТЛЦШО! РОБОТИ

1.1. Актуальность дисертацт?. 0дн1сю з найважлив1ших особли-востей перех?дного до рииковот економ!ки периоду в докор!нна зм!на положения пОдприомства в систем^ економОчних в!дносин. Най-суттев! г.тий вплив на цой процес чинить перетрорення ферм вяасност} { господармванш, п ал га нового, приватного {нтпресу, який починас займати домтпутче становище у формугзаннт мотив{в, стимул!в» ц!лвЙ д!яльностг в ексном!чн?й сфер!.

Останнтм часом в економ{чн!й лттератур} ведеться широте обго-ворення проблем приьатизац!!. В цих дискуЫях оснсвна увага при-дт лясться таким питаниям, як порядок приватизац! К, роэпод!л пов-новажень по розпорядженню державною власнОстю, риэнпчення масшта-6гр безкоштовне! передач г державно! власност! громадянам ¿'¡фа Г ни, функций держави в прейдет приватизац!:! та Он. Прийнятнми оаксно-давчими та нормативными актами по прнватизац! I також гологним чином регламентупться и! питания. Важливгсть данях проблем не викликас сумнОву, тому правильность 1х вирткення багато в чочу визначае темпи г уасштаби приватк-эацОх державно! власност{.

В той кс час соцтяльно-еконокОчнО наел!дки приглтизацт" 6 перш за все - в сфер} праиО, Зпктори ефективного рикористання трудового потенциалу Укращи, якт зНачною м{рою впливають на ро-звиток економОки, ?! динамику, конкурентосггромолснОсть 0 реальну незялеин'гсть, практично заливались поза сферою доелг джень. У зв"я-зку я ним сгннка ефекту вгд приватипапО I, пор! внюпальний аналОэ ргзних пляхОв I! зд!йснення, виэначеннл найбОльи адекатгних конкретном соцталыю-екс;омтчним умопа?' форм приватизац}! з поэиш'Й ефективност! прапг стао гулливою но тгльки теорэтичною, але й практичною задачею нашо'г ексномгкн в пертод сучасних реформ,

ВггкливгСть виртшеннл тебретичних г прикладное аспектов ц}е! проблеми зумовила вибОр томи дисертац!Пнот роботи.

1.2. Предмет г об'У.кт дослОдтсеннл. Предметом доелгддення е змгни у вгдносинях пляеностг п результат роздержавленнд О при-гатизацгу та вплив Гх на ефектиппсть праи{} сукушисть теоретич-ннх г гтракгичних проблем вдссксналеннл пронесу приватизацгг як умопи птдвищения ефективностг прапг на п?дприсмствах. Основним об"г;кто'.' дослОдкеннд сбрано пОдгтрн<:мс?га легко: промислсвост! УкрлЧни.

1.3. Мета та задач! дослг пхення. 1.'ето>; досл!ддення е розроб-ка адекватних перех!дному пер г оду роз витку економтки теоретичних ! прикладних аспект!в илях! в перетворення власност!, вибгр форм т методов приватизац! I, цо эабезпечують максимальний гтросттр для д!1 фактор} в п!двищення ефективност! пращ,

У в! дпов!дност! э визначеною метою в дисертац! I Еир!иувались тай задач!:

- визначення сут! ! эм!сту приватизац! * { роздержавлення власностг 1 гх впливу на ефективн!сть прац!;

- обгруктування ефективност? прац! як вежливого елементу систоми критвр{1в перетворення власност!;

- аналгз фс(м приватизац! х державно! власност!, узагальнення IX. спегафгчних соцгально-економгчнкх особливостей;

- дослтдження нових форм мотигдцт! високоефективно! праг$ в умовах приватизац!

- визначення шляхгв розвитку процосу пряваткэашI в легк!й промисловост! Украгни.

1.4. Методолог!я ^ методика досл!ддення. Пауков! положения, висновки I рекомендацт* роботи базую-ться т матодояоНчних ! та-орзтичних розробках по приватизац! 1 1 роздержавленню власност!

в умовах ринково* эхогюмгхи, анкету ефективност! праЦ1 ! ролг П в п!дйом! еконСм!ки, створенню умов т форм мотявац!! висоно-ефективно! прац!. Використано прац! в!тчиз1шних ! зарубгкних вченкх, закони Украхки; дан! статистичних орган! в 1" ттврЫт виб!ркоьих обстеяень. В робот! застосовушлись р!зн! мотоди доел!« ' дкення! анал!з ! синтез, атл!тшн! групування ! Vзaгaльнeння, пор!вняльний анялгз, виб!рнове досл!даення,

1.5. Наукова новизна роботи. Наукова' новизна дисертац! 1! по-■ лягаа в комплексному доел! дконн! при штизацН власност! п!Д нутом зеру впливу ц на ефсктивн! сть працт, яке цо на мае аналог! в у в!тчлзнян!$ л!тератур!.

Нотатсрський в цоому характер роботи баэувтьел на наступних результатах досл!д-кйння, як! маять науко£у новизну:

- визкачено змтст процос! в роздержавлення т приватизац! * ! об грунтовано 1х виргшльний вплив на ферму санш ршшовкх в!дно~ син в перех!дний пер!од;

- обгрунтовчно зв"яякя м!к проиесом перетвгрення власност! 1 ефеятивн!стп праи!, зроблено бисновки щодо роззшрення можли-востей для д!! фактор!б ефектигнсст! прац! при формуванн! рин-ково! еконсм!ки э р!зними формами власнсс?!;

- на основ! анал!зу системи критер!!в щодо перетвореннч власност! обгрунтовано, що при вир!шенн! конкретнкх питань про формй, «етоди 1 характер прйватиэаи!! сл!д враховувати найвчж-лив!ш! кртерН ефёктивност! праи!: роэвиток в результат! прива-» тизаи!! сильних мотив!в до ефективно! прац!, забезпечення умов для зб!льшення обсяг!в виробнйотва на баз! продуктивном! прац!, п!двищення якост! 1 конкурент оспрсможнсст! продукц!!, зменшення витрат виробництва зэвдяйи еконсм!! матер!альних ресурс!в; ~

- на основ! соц!ально-еясмом!чного анализу форм приватиза-ц!! державно! власност! встановлено особливост! р!зних Гг ферм в!дносно вплкву на ефектйвн!сть прац!;

- обгрунтовано виснопск щодо доц!льн ест! зб!лошення витрат !з яошт!в, одернаних держр.всю в!д приватизаихт, на п!двищення тохн!чного р!вня п!дпркемств;

- обгрунтоЕана детильнхеть розпиреннп пгльг трудовим келек-тивам при вккуп! деркапнох вляснсст!, ефектнвк!сть перетворення державно! влаенгет! на б!льаост! п!дприомств легко! промислово-ст! Укра!ни на основ!г>формування колекгивноТ перссн!ф!кованот власност! прац!вник!в п!дприемстЕа.

полягас в тому, :до результати 'дссл!д*ення при !х в; .сористаннх даю-^ь мсжлив!сть п!дприемствам легко! промисловост! удосксналити роботу по роздержавленнп ! приват из аих г власнсст!, сприятимуть п!двищентз ефективнсст! прац! ! на ц!й основ! покращенжз техн!кс-екснсм!чних показник!в п!дпри-смств при переход! на ринков! вгдносини, Використання обгрунто-ваних в результат! дссл!дтення кгнкретних рекоуендац!П ! прспо-эии!й дозволяе вдссконалити законодавч! ! нормативн! акти, пси-скорити процес приватизап!!, псбудувати {".его наЯб!льа раи!енадь-ко ! забезпечити заЕДяки иьому поедначня пропесу перетвгрення власност! з птдвиценнян ефективност! при:! в народнее госпсдар-ств! Укра!ни, зскрема, в легк!й прсмислсзсст! республ!хи..

1.7. Агтробацтя i реал}паи!я ре^ул^татгь досл!дження.

Основн! положения ! рекомеидацт I дисертац!? були впроваджен} в практику д'[ялыюстг л}дприймств вэуттево! промисловостг, вико-ристовувались при виконанш у 1991-1992 рр, конкурсно! теми "Роз-роб ка Державно! }нформац}йно-обчислювально! системи сошальниго захисту населения Укра!ни на erarii переходу до ринку" /роздгл 9,1. "Методолог!чнг основи оцгнок соптально-економгчних иасл!дк!в способ! в роэдержавлення i приватизац!!". Замопник - Мглеконом! ки Ук-ра!ни !М!нпраи! У краг ни/, при гпдготоецт 1нститутсм екоиом!ки АН Украхни окремих розд! л! в до Программ оайнятостг населения Украх-ни на I99I-I992 роки, концеnqi! Державно! програми "Розвиток продуктивное! народного господарства Украцш".

Теоратичн! висновки { реэультати досл!даень допов!дались на Республткаиськгй щуково-практичн} й конферени!! "Проблема роэдержавлення i приватизац! I сласностг" /Ни!в, 1991 р./.

За результатами дослгрдения опубликовано 4 наукових прац} загальним обсягом 6} ля 3-х друкованих арку к} в.

It8, Лог}ка } структура роботи.

Днсертац!я складаеться !з вступу, двох глав /стм параграф!в/ заключения, списка використано! л!тератури. Викладенню основного материалу передуе обгрунтування теоретично! i практично! актуаль ноет} теми, важливост} птдйому ефективност! праи! в результат} пд!йснення приватиздц! I влаеност}, !нформування про основн! положения, як{ виносяться на захист,

В основнхй частит "робсти розкриваеться роль власноет! в сусп}льному виробництв!, П зв"язок з ефективнгстю пращ, вис-в}тяюеться зmiст роэдержавлення г приватизац! I, ix значения у форму ванн} ринковик стссунк}в. Розглядесться м!сце ефективност! прац} в систем! нритер! Гв приватизацтг ! формування нових форм мотивац!! прац!,

Друга частика роботи присвячена соцгально-економ!чному ана-л!ау р!зних форм приватизац!t державно! власност!,в тому числ} власност! прац} вник} в пгдприемств. Досл!дано шляхи вдоскона-ленкя процесу приватизац}I в лег и!й промисловост! Укра1ни на основ! анал!зу П стану, умов фуикц!онування i насл!дк}в приватизац}? з .точки зору створэння умов для биективно! прац!. В заклю-ченн! побито основн} п!д сумки роботи } сформульован} пропозиц}! цодо вдосконалення прсцесу приватизац!!.

П. ССНСЗН11Я 3!,!lCT ДКСЕРТАЦП

ПЛ. UporpecMRHicTh tin'i чи innoi соц1лльнс-економ1чно1 сие-те.чи багато d чему »нзначасться дссягнутим в cycniibOTei ргвнем ефективност! npaui та Яого Динп.'Лксю. Цз б1льа иирске понлття у" noptminHiii з продукткшйсте працх. Веко характеризуе плгдн^сть людськог д1яльносгх мэ тхльки у сфер! матергального виробництва, де продукт г.рам! приймае уречеъдену фор:лу, апе й в невиробнкч!й ciepi, де результатом npoui с послуги i духовн} цгнкостх.

Стссовно сфеои материального виробництва ефективнхеть npaui характеризуется, перяд з к^лькгстп вироблено1 одним п pants никем в единица часу продукиН, ii як!стю, а також досягнутся еко-номгео сировини, пализа, еяергхт i хнших предметхв npaui, рац1-снальним викоркстзкням эаир1плеких за кожним конкретним колек-тивсм чи окремим пращвниксм виробничих основних фондгз i пэра за все сбладнання. KpiM того, офектиз^сть npaui характеризуе вхдпов}днхсть виробленог продукта т сустльноиу попиту i, таким чином, 6iлья точно визначаз кхнцевиЯ народногоеподарський ефект трудовох д!яльност1. 1листрацтеи до сказаного wir би служити приклад з минулего, коли величезна маса npaui роб!тник1в Bi?4tf-ЗНЯН01 B3yTTCB0I ПрОМКСЛОВОСТГ /що втдргзнялася, Mi«R 1НШИМ, до-сить ш-сокот продуктивнхетв/ часом виявляляся затрачзною иеефек-тивко, оск1льки пироблена предукцтя через застярглий фасон, ву-зький псортикент, низ?;ку яиеть i тЛ. не энаходила 'попиту у покуnutв.

ГсловниЯ висновок з вицевиглгденого пелягае з тому, що ефективн!сть npaui е/°начаеться Сагртьма сторонами вирсбнич01 д!ял1ност1, тсму 31ш1ряти П якимось одним, намть досить унх-версальким показниксм немоъяизо. Ё^ективнхсть npaui мс>же бути оц{нена лише за дспсмогсга система псказник{в. Кожнкй з них ок-ремо Суде характеризувати одну 1з cTopiii пього складного явица, наприклад, досягнутиЯ у ходх п*двищти ефективност! npaui pi-сень И продуктивнее?^ матср!ало-, енерго-, ^ондсмхсткос?! продут^', П яксстт, в!дпсв1днсст1 сдюжийчему попиту та in. На практип! Bei ui показники мсгуть кати гЛзнснапгаьлену динамку, 40 в n<5pni?. Mipt повезли*» з г^кмоэ ня рядх п1дприсисгв системой матерхальнсго стикулюваннл. При яагалыйй сво'/Я сп,.я-мовллост! на лекрвцеяня ветх пскаэн:!к£в рсбсти пглг;,'.'.:смстп'а

Бона, разом з ткм, стимулов а перщу чергу тх, як!'на даному етап! сприймаяться як найб!лып важлив! в дхяльностт П1Дприем-стза чи Гюго окремст дальний!. За ц;;х умов мотивация до п!дви-щення ефективност! ripani часом нг-бувае однобокого характеру: po6iîник стае бхлып зац!кавлений у покращеннх перш за все того конкретного показника, який "дае" найбхльший дсдаток до загаль-hoï суми матерхально!" винагородк нортдко на шкоду хна им, не мены важливим покаоникам ефективностх працх, зростання яких сги-муллеться за б1льш ниэькими ставками.

Рхвенъ ефективностх прац! визначаеться багатьма факторами i обставинами, Сднак, як обличить аналхз,-уci вши виявляпться задхяшми у повнхй м!р! для досягнення високо! ефективност! працх лише при наявногг! у прац!вника зац!кавленост! в ïï результатах. Така зацхкавлен!сть рхэхо зростае з поширенням можли-востей безпосереднього виробника приймати участь у привласненн! результатов виробництва. Наскхльки широкою вияьляеться од мож-jiKBÎcTb, в першу чергу залежить вхд того, хто е в лесник см умов виробництва, i перш за все - зассб!в виробництва. У эв"язку ъ ним ключову роль у суспЬгьному виробництв! в!д!грають вхдноси-ни власника i безпосереднього виробника матер!альних благ.'Са-ме в!д цих вхдносин залежить в к!нц1 к!нц!в, наск!льки сильни-ыи а- сусл!льств! стають спонукальн! мотиви до високоефективно'х працх.

Досвхд 1сторичного роззитку свхдчить про те, що з розши-ренняы датх власниив, тсбто, эадучьнням все 6inbBOÏ к!лькос-•ri виробкик1в до безпосередньог власност! на засоби виробництва, вхдбуваеться пхдьищеикя-ргвня мотивацх*' працх в суспхль-ств! i навпаки, при.вхдчужзнн! роб!?ник!в вхд засоб!в виробництва, а таким чином, t в1д результате прац!, скажтмо, внасл!-док одерясавлення власност!, piвень мотива«!! до високоефектив-hoï npaui суттево знижуетьея. Це знаходить св!й прояв у: вхд-сугнсст! стимул!ь до працх, втрат! в!дпов!дальност! за ïï якхсть, зац!кавленост! у приховуванн! резерв!в виробництва, зниженн! планових завдань i норм вироб!тку, порушеннях трудо-Boï t виробничот дисципл!ни тоща, Тим сами,л з!дчуження робгт-ника eifl власност! не сприяе реал!зац!х його творчого потен-ц!алу, веде до ниэькох ефективност! прац!. М!ж тим, як показу-

оть дан! сси1алг;г1чних дссл1д!с.елъ1 успхшна з^яльнхсть пхдгри-систз десь но 205» залетать вхд техн1чно"1 осн&ценостх виробниц-тьа х нп вОЙ - гпд в!днозення людей до працх.

Принциповим положениям, лке мае важлиЕв значения при переход! е к сколки дп ринковга взносим, с полеяенкя про вльс.чхсть на робоч.у силу. Довгий чао в соЫалхстичнхй петтеконом!; робо-ча сили знаходилась поза розглядом в^гднссин власност1. Теоре-ттична туп1кова ситуац1я, цо склалася анасулдок цъого, сприяла деформац!х проиеств в!дтвсрення робсчох сили, пригнхчекнго моти-вац!Яного механизму, цо негативно псзннчилося на ефективностх суспхльно! працг в ц1лсму.

В умовах ринхово! економгки робхтник як аласник свое: робо-чот сили мо?.с ср!ентуватись на найбтлья вигхдн1 ексном5:чн1 умо-ви Гт застосування.

Идбиваочи пгдсумск сказансму, слхд с ау зажит и, що рофорьг/-вання Бгдносин власност* е невхд'"емним елемзнтсм перетворень, оск!льки лише т! еконсмхчн1 реферми межуть привести до реальних змгн у ставленнг людей до працх,.як1 зачхпаять вгдноеини влас-ностх. Сташя власником засобго вкробництва, рсбгтник зовс1м по !н®ому ставиться ке тхльки дс пращ:, а загалом до свсет вироб-ничот дхялыюстх. Него починають пххавити есх имроСнич! питания, у тойу чксл1 повпязян1 з оргаихзаихея ге:робництва, збутсм про-дукц!1 1 розпод!лом грибутку, перспективи педользого розэитку свого пхдприемства х укрхплення йсго конкурентах пезигдй, шляхи зменшення ризику в1Д кон"пнктурьих г т.т., бо В1Л вир*шен~ ня всих ш;х пктань з^чежатиме: чл зростатиме особиста влаенхеть прац!вниха, чи зыонд.'дапидгтея. ЗрозумК<!с, по в к их умовах слхд чекати понеи ст!Яких спснукальних мстихйп до виссксвфзктивнох праиЬ

2,2. Г!ерех1д до ринкових мдносин в Укратнт рхдбуваеться в надзпичайно склядних угевах. Сдн1ск> а найсуттспхиих сгнах поглкблення призового стану с эни*.ення 'ефчктиьнсстх суспгльнет прапх, яке виявляетьел в ладтипг сбсягхс вир'сбниитЕа, знкженнх предуктивноетх пр«Ц1 ь народне.му госпсдаргтв1. нервлленальнему використаннх материальных I трудових ресурс^.

Кризсвий стан в сусп1льнс-ехо,.см1ш!':Г, с^рг, зскре«», г трудсвих пхдиосинах, склався з'^чи'г. мгтзео пхд т^'.'.'ти де-^'р—

мацп вхдносин власност! на основх теоретичних догм часхв пер-вхсногс нагромадження каштану I становления яапхтал!стичного способу в/робництва, а такоас исоц1ального" замовлення адм!н!-стратиЕНо-ксмандно'1 системи. Тривалий час в екеноыхчнхЯ тоор11 пануаала думка про дсмхнуючу роль суспхльно1 власност! 1 недопустимость будь-яких форм приватно! власностх як тако5г, цо не-одмгнно веде до експлуаташл. Основного формою власност! визна-валася державна х як тимчасова, переххдна до нет - кооператив-но-колгоспна. Це вело до монопол!зац!1 права деркави на влас.-и!сть з в1Дпов!днкм перетворенням апарату управлЫня у единого 1 всевладного суб"екта власност!. Не в!дпоз1даячи за наследии свохх р!шень 1 ототожнсючи державну власнхсть з сусп!льнов, ад-м!н!стративне-командна система сприяла деградац!? е к он см! кн. Бтдчуження лрацхвника на основ! монопольно! одержавленог власност! в кхнцевому рахунку пхдривало засади птдвищоння ефектив-ност! прац1.

Лроведене дослхдження дозволяе зробити висновок, ¡цо не сама по соб! державна форма власност! гальмуе розвиток фактор!в ефе-ктивностх прац!, а саме п монопольне становище в систем! народного господарства. Тому сл!д перегляьути ставлоння до приватно? власност! ! р!зних II форм. Г'оловний принцип полягае в тому, ¡до життездатн!сть будь-якох' конкретно'! форми власност! эу-мовлоеться не !деслог!чнини м1ркуваннями, а эабезпеченням ефек-тивно1 працх ! прибуткового господарювання.

2.3. В дисерташйнхй роботх проведений анал!э рхэних точок сору ! пхдход!в до шлях!в зд!йснення перетворень власност!. Сдим з них ор!ентований на розд!л державно? власностх, що п!д~ лягаз приватизацИ', м!ж вехма членами сусп!льстаа /р!вном!рно чи а урахуванням певних фахтор!в/; другий передбачае передачу майна трудовим колективам /безкоштовно чи на п!льгових умовах/; третхй пов"яоуБ лриватизац!ю переважно э продаяем пхдприемств. Складн!сть 1 багатогранН1Сть проблема перэтворення власност! вииагае эваяеного пгдхеду до и вирхяення. Принципов« положения роздержавлення ! приватизац!х повинно полягати в тому, цоб приоритетное ыетоа перетворення власност! було формування такого нового реального власника, який би эабезпечив зроетання ефохтивност! сусп1льно! прац! а умовах ринковог екоисы!ки I конкурентного середовица.

Необхгдно надати трудовим колектичам /або хх найб!лып активна частин!/ можлив!сть проявити себе такими власниками, для чо-го слхд эабезпечити fu сприятлив! умови для використання перс-пективних cnoco6ÍB приватизацИ i форм господаривания.

2.4. В проведеиому досл!джеин! важливе м!сце належить сбг-рунтуванню необх}дног.т1 розгляду ефектианостх прац! в систем! критвр1*{в перетворекня власиост1. Акалхз iitcí проблеми дозволяй зрсбити зисновск, що в npcqeci роздеркавлсння t приватизацН, при виргшенн! конкретних питань щодо способов, ферм i мвтод!в floro здхйснення повинн! враховуватись так! найважлив!ш4 складов! ефактивност! npaui:

- роз вит он в результат! роздержавлення i приватизац!х сильных motübíb до високоефвктивно? працх;

- эабеэпечення умов для зростання обсяг!в виробництва На основ! зб!льшення продувтивиост! прац!;

- суттевв п!дэищення якоет! продукц!!, доведения ií до «кс-портних стандарт!в;

- эабеэпечення skohomíí bcíx видгв матер!альних ресурс!в

s процес! npaui i гниження за рахунок цього витрат виробництва.

В дисертац!! п!дкреслсеться, що усп!шне вкр!шення цих зав-дань мояливе лише эа умови, коли в процесг приватизац!! досяга-стьсл максимально ефвктивне спал учения !нтерес!я нових власни-kíb вмребництва, що приватиэуеться, i безпосереди!х виробних!в, еполученпя, що забезпечув примиежвння /,'иу7.ътиш!!кац1ю''/ еф :к-тивност! прац! - як по л!н!г эовн!ин!х в!дносно прсцесу прац}, так i внутр!сн!х Лого фактор!».

2.5. Особлива роль у вир!пвнн! питания ¡цедо кенкретних форм роздаржавлення i приватизац!г з поз кип ефективност! прац! наловить галуэевим факторам. Зскрема, яя показано в досл!дкенн!, те, наск!лькй пс;Лтно позначиться перетворекня власност! На ефактивност!-rtpau!, залежить sig р!внл ыонопол!эац!1 галуа! /п!д-галуз£/, posírfpÍB п!дприекств, вартост! i стану оеногних фснд!в, х!лькост! прац!вник!в та 1н.

Для sesioi rejtyst в ц!лску, i для легкого окремого п!дпри-шг7?л !енузть фермй приватизац!'1', я.яим в!ддаватн перзвагу, враховуячи, що сама золя гайсэигчупть: иайб^льш еялып «отивя

до висоусйфективяот прлпх беэпосередньс на робочих и!сцлх; потяг до органаыййчих 1 техн1чних нсвац!й к 1н*знсрно-техн1чвих ира-ц$еник1в; прогресиви! управлхнпькг р^енпя в вдмЪистрди!: пгд- . приемств; йпц!каплен!сть в зберекеннях в формх 1нвестиц£й у новях власнийв эасобхв виробництва.

2.6. Анализ закснодавчих 1 нормативно-1нструктивних докумекав, що д1оть в Укра1н1, вказуе на те, цо п!льги для працхвникхв п1дприемотв, як! п!длягають приватиз&ц1т, ще далеко не в повн!:й

в!дпсв£дають умова:л, як! використовуютьея у св^овхй практик /табл.I/. Вони, як показано в робот!, повиннх бгльш активно сприяти посиленнв мотив!в до високоефвктивно! прац! за раху-нок п!дключення до цього пронесу приватного Интересу косного члена трудового колективу.

2.7. В рсбот! п{дкреслоеться, ио форми власност! 1 форми прикатизац1: /организациях 4>зрми приватизац!'!/ не 1Дентичн!. Так, в закритих ! вхдкритих акц1онерних товариствах, товариствах з обысженею в1дпов1дальн1стю форми елаоностI однаков!, в той час, як форми приватиэац!I piэнi. 3 врахуванням цих обста-вин в дисертаихх виконано сощально-економ1чний анал!з як форм власностг, так i форм приватиэацт:г п!:д куток эору можливоствей, як! в!дкривають вони для зростання ефпктивностх прац!. Зокрема, докладно роэгллнуто державну власнОсть з притаманними хй перевагами г вадами, а також приватну власн!сть, яиа е, на'думку автора, глибиннсп ссновсг вехх 1наих форм власностг в умовах роэвинуто! рйнково'1 °кснсм1ки. Птдкреслюеться, що для широкого розвитку приватного пхдгриекництьа сл!д ствсрити сприятливт правов! f ексномг'ип ум спи, як1 б виключали б.удь-яку дискрим!-нац!о приватно? власност{. Докладно роэглядаються р!энт форми

. господарських товариств, пО'Дкреслюеться, що закрит! акцхонерн! товариства i товариства » обмекеною в1дпов1дальн1стп найб!лыа доп!льио використовуваги при перетворенн! власнсст! невеликих I середн!х п1дприемств, зокрема, при викул! иих пхдприемехв трудовики колективами.

У зв"язку з цум сссбливу у вату эосереднено ня гласяост! прагДвнийв п1дприсмс?в, тх трудових колектив!в. Зараз ведеть-ся хвава дисхус!я прихклькиками х противниками створення

Таблиця I

Щльги, що надаоться прац!вникай при приватиз&ц!! гйдприемств

т~-----г

I Доля вкцхй, як! передаться! ! роб!тникам на п!льгсвих ! | уиовах |

! !

Ератни

Знижекня комхнальнот и!ни при првдбаннх пхльгових акшй роб!т-ник&ми пхдприемстз

I, Кап!тал!стичн! кра!ни

Великобритан!я Фрагайя Пгйдеян® -Иерея

П. Колики! сец!ал!стичн! крайня

Полица Югаслав!я

Чехоеловачедта

Рос!я: I вариант □ вархаи?

Казахстан

Б!лорусь

до 10% до 10% до 20%

до 20%

до трьох обсяг!в

^шду зарплати а % - на крупних I 10% -на малик пхдприемствах

35' 21

2052 30%

33« 20« 30%

50%

30-50%

М1НЛИЗИЙ по пхдпри-емствам

яя 10% акшШ/

и

30-50% до 50%

кслеотивнях ятдприемств, з цього приводу висловлшгься aiakeT-рально прстилем-;! думки. В робот! доводиться, ¡цо трудов! колзх-тктй повкнк! одержати дтЯск! права власнякН свотх птдпрйсмстр. При иьс:-.г/ пгдкреслкеться, И о псвна ! безоплатна передача п*д-приамств ix колехтивам далека в!д елементарнот соц!ально1 спра-ведлквост!. Адже в цьому випадку широк! верства населения, не ав"яэан! з п!дпркемствбми, що приватиэуються, будуть позбавлен! доступу до нових джерел доход!в на баз! власност! на засоби ви-робництва. Сл!д врахозувати також р!зну варт!сть пхдприеиств ! ix р!зну ефсктякнхсть. Само тому безоплатна передача пшфиемств ix прац!вникам злхрхплювала б !снуючу майнову диференц!ац!ю, эумовлену для кожного громадлнина сутс випадковими, а не екдао-м!чкими обставинами.

2.8. 1снуе думка, що сднкм з головних недсшк!» колективнкх п!дприсмств е 1хня иизька ефективн!сть. При цься^у, як правило, посилаються на досгхд Югослав!!, Угорщини, Полыд!, та деяких !кших кра!и. Д!йсно, в цих крахнах на таких п!дприсмзтвах вияв-лявться тенденц!"1 до аб!льиення поточних доход! р за рахунок на-громадження, тобто до "про'йання" кап!талу, гальыувться техн!-чне вдосконалення виробництва, велик! втрати рсбочсго часу. Bei ц! недолги в!дм!чено BipHo; але не враховано дуги« суттеву об-ставику, пов*язану з приватизацию власност!. В колишн!х соц!-ал!стичних кра!нах ц! п!дприсмства створювались на баз! непо-д!льно! власност!, тобто, неперссмф^ованог, внасл!док чого ь!дпов1дальнгс?ь за збереження ! зрестання власност!, а такок контроль за даями «MiHicTpatiii м!н!мальн!. Залилаючись по сут! в!дчуженими в!д власност!, рсб!тники зосереджупть евхй !нтерес на поточних доходах, а не на крупних, кав!ть дуже ефективних 1иь;стип!ях, як! будуть дав st и в!ддачу в майбутньему. Адке цв • н!як не в!дб1:ваеться на влаеному кап!тал! прап!вника: при зь!~ льнек! s п!дприемства в!н не може претендувати на в!дшкодуван-ня, нав!ть яхщо статутниЯ фонд. п!дприемства значно зб!пьоився.

Б!льш ефективноо i прогресивнсго е форма колективних п!д-приемств а перссн!ф!ковансж> власщстю, коли статутний фонд по-, д!лено на па! чк «Ktiii uiir прайвникими. Таким чином колактив-на юлаенхеть посднуеться з приватнеч власн!ств член!в кслекти-

ву. Це стясрюе. дедатков! мотиви до ефвктивн'от прац!, посилюе зац$кавлен!сть кожного лрацЫшка у эб|льшэнн1 фонду нагромад-яення тому, ¡цо при цьому автоматично зрозтчз власний кап!тал кожного cnfввласника. При зв!льнвн^ э п!дприемстиа прац4вник оде ржу е свою долю статутного фонду в rpomoeta форы*. На колак-тивних п!дпривмствах а персонЩков&нео влаайсто проблзка "про-iiдання* кап!талу в!ясутня, зиникаять liest ДсдАтков* мотиви i стимули до ефектирно? npaut.

Процес передач! влаеносг! ф!ры i яоипан4й найманим прац1а-иикам набував поширвкня в краХная s рсэмшутод ринкоаоя еяоно-utKon. В багатьох крахнах /США, Фрадхйя, НЫзччнна та 1н./ питания розвитяу власност! npattieHHitin поставлен! на р!вэнь двр-aäbho'i пол11йкм, прУ.8нмо atÄnosiwi эахснодавч! акти i Repstas-Hi прогреми. 1снуз 4i'£K® регламентация порядку вияупу- основного кап{талу SKutraspusrs кшпан1й :х прац£бникакя, зиворкстоаують» оя крадкти i податков! п{льги. Практика ср1дчнть, що ф!р«и, в яккн прйц!вннки е сп^вмасникаии аац1снернего капиталу, працв-DTb б1льа ефективно пор}вняно s де прац^ЕНики не мапть

власностЬ Участь прац{ишк!в у власнсет! f ynpawitHHi формують нова ставлення до npaui, нову культуру виробкицтэа на привати-аованих шЯпригмствах.Персон!фЬ:аи!я власност!, наявн!сть в кожного члена- кслективу 1нДйв$Дуаяьного раяуниу у фонд! нагро-мадяэння створзд а них як довгостроковг стиыули в забезпеченн! эростання ефектионост1 ррац! у вигляд! нагроиедяення капралу, tau i norotmi через оплату првц! участь у рсзпэдШ прибугку. Такии чином, кодвктирна пэрссн1($1ковяна йласн!сть створзе умо-4 ви для п!двищоннл ефвктивност! npaui як ha охрамих п!дприемст-вах, так i в ц1лому в сусп!льноыу виробництв!,

2.9, Проведена иомплексне дослЬшення стану п|дприбмств легко? промисловост! Украхни стало основой для вйвначёння шля-х?в вдссноналення процесу прцватизацН в галуз* на основ! вико-. ристания KpHTepio ефактивноет! прац!. В леп^й прсмислоас'сг£ краши силалися углов», що сприяать перпочерговсиу золученна п!дприемс?в а галув! у процес рсэдэржавлвння i праааткзаЩ!. В перлу чергу цэ зумоэлено в!дносно иевеликоэ фсндооаброен^стя прац!, що не потребуе значних кошт!в для вияупу гйдпрйгнств,

невеликими строками обороту к&п!талу 1 швидкой окуян!стю кгат!в, практично необыеженим ринком эбуту продукт:!! ка тривалий час. Важ-ливе значения для формування ринкових е^дносин в галуз! мае те, шо вша вже аараз практично демонопол!вована, чим значнов м!ров при-скорюеться етворенкя конкурентного середовища. Сприяе цьому гаков широке розповсвдяення в легк!й прсмисловеет! мал их •п!дприемств 1 кооператив,

2.Ю. В робот!' вкконано пор!вняльиий анал!э ефективност! прац! ка п!дприемствах легкой п^омисловост! Укра!ни в розр!з! р!зних форм власност!. Як видно, эокрема, э Дайих, навёдених у табл.2, для основних п!дгалузей легко! промисловост! /за винятком швейно!/ херактерним е б!льв високий р!вснь продуктивное?! прац! на п!дпри- , емствах недержавного сектору. Причому, формуеться в!н виключно за рахунок двох ферм колективно! власност!: орендних п!дприемств ! колективних п!дпржмств, що заснован! на власност! трудового кслз-ктиву. При оц!нц! ефективност! р!зних форм сл!д брати до уваги ще ряд обставин. Зокрема, анал!з св!дчить ! про крац! умови дотриман-ня технолог!?, контроля за як!стю сировини г продукц!! на орендних 1 колективних з перссн!ф!ковансп власн!стю п!дприемствах. Недеряа-вн! форми оабезпечують у згаданих п!дгалузях тако® б!льш високий ревень фоедовЬадач!, Пор!вняно з державная сектором й!дприемства з колективною власн!сто забезпечують: у текстильн!й прсмисловост! ка 45,швейн!й на 10,7%, тк!рян!й, хутрян!й ! взуттсв!й на -52,4% вищиЯ р!векь фсндов!ддач!. Звертае на себе увагу широкий роззиток орендних п!дприемств, на як! припадав основна доля по псказниках чисельнссц; зайнятих /15,4%/, вАртост! 0В2 /15,7%/ ! обсягу продукц±з? /19,1%/ серед пгдприемств а колективною власн!-стю. Головина чином щ. пов"язано, як показуеться в дисертац!!, з тим, що до роэребки законодавчо! основи пронесу приватизаи!! переход на сренду був единою ыоклив!сто для п!дприемств набути в!д-носнот саыост!йност!, а для адмтнгстративно! системи - хоча б тнмчасово законсервувати прогресивн! тенденц!т.в перетвореннях власност!. 3 прийняттям заксн!в про приватизаи!» державних п!д-приемств в легк!й промисловсст! на перпий план будуть вихедити кслективн! п!дприечства з перссн!ф!кованою власн!стп члйн!е !х калектив!в. Кр!м того, эбхльситься доля аки!онерних тевариств ! сп!льнкх п!дпр1:емств як ефективно! форми залучення фгнансових ресурс!» та !нсэемнсго кап!талу.

Таблиия 2

ПродуктиRHicTb npauf на птдприемствах легкот прсмисловост! Укради в pcspisi ргэних форм влапностт /в '¡о/

Т

В л а с н t ст ь

Щдгалуз! легко! промисловсст!

тексти-~1 швёйна Гшк!ряна, """ - 'хутряна i

льна

¡взуттева

В о ь о г о

Державна

Недержавна з нех:

1ндив!дуальна у т.ч.:

- п!дприбмства !ндив!дуальнот

. npant

- приватн! п!дпригысува

холективна у т.ч.:

- кооператив«

- орендн! п|дприемства

- колективнх птдприсиства, заснован! на власност! трудового «олективу

- aKuicHepnt тоюпнства

- гссп-одарськх об'едиання » грсмадськ! срган!вац}"з i

фонди

вы1иана

100,0 100,0 100,0

97,7 101,8 98,3

107,5 93,8 103,7

22,1 83,6 37,2

IB.0 25)3 123,2 64» 3 8:1

109,1 94,1 104,8

26,0 iislo 70,7 102,0 • 38,3 125,7

101,5 68,5 47,9 73|3 105,6 90,7 72,1

55,8 142,0 34,3

39,0 51,6 40,2

2.II. В робот! доводиться, що приватизация Повинна зд}йснюва-тись р!энтаи методами в эалежност! з!д галуэевкх особливостей, виду i poarfpy майна, що приватизуетьея, оокгльки лише Диферевдййо-вгний п!дх1д моя» заОезпсчкти ефектяснз вслсд!ккя п^дприсыствсм t зробити приватизац1я no&touimcn i афеотивноэ. -3 урахуаамнлм рэзу-льтат!о рсзгляду р!зних форм приватизац!! сбгрунтовано пропсэицЛ цодо п1двищення ефектнвкост! зд!Яснсннл пьсго процесу э легк!Э прсмисловсст! Уираши. Ян св!дчить aaaaia, я^дприемэтва з фющооэ-ipocHlcto до 10 тис.крб. на одного npauiвника наЗб!льо лвд!льяо викупсвувати в халехтивну власн!сть 3 леретзсреня*м Is в тсвариет-аа з сбмэаеноз э!дпсз!дпльн!стэ, тсбто стзррэватй товаристга s кслокгизнсв пвреш!фтко2?г.'е?з aiacHiorо. Деля п!дпраги«о в

яогпЩ прсмвслойое«! Учрягпш стглоЕйть б1льсэ

CfvJ

Ш^лрязмстйа э

б1льо висок сю фсндоозброби1ств найбЬльт ефективно буде перетворюва-тк у eifiKpKïi eKutœepKt товариства ta продажей, де ие мокливо, контрольного пакету aKUiiî праи!вникам п!дпривмств. Саме за таких умов приватизац{я стйорюе умови для актив1зацН fliï фактopte зростання ефективност! npatit на п1дприемствах легко! промислсвост! -Укра^ни через пЬдолоченкя приватного {нтересу прац!вкик{в п!дприемства, ви-користакня нових форм Mornsaulï внсокоефективно'1 npaui.

Цропснуеться розробити державну програму п!дтримни п1дприемств, що йикуповуються членами трудового колективу, передбачивши в н+й максимально диференп1йоЕан1 по галуэях народного господарствя я!ль-roBi ум оби сподаткування, надання кредитt в для викупу п£дприемства, Поточного кредитування, використовування при необх!днсстЁ wexanis-му деразамовленнй та in.

Для пЪхвшцення ефективнос^ роботи приватизованих великих гид- -приемств нвсбя1дно эалучати на правах сп!ввласник1в крупних iквесторов, у т.ч. 1ноземних, эабеэпечувати Перехресне акц!снуваннл, створюячи баланс-довгостроховик 1нтерес1в. Сл1д враховувати, що внечна частика дерканшх п!дприемств б легк!й прсмисловост! Украх-ни. кас скрутний ф!нансовиЙ стан, i вони не т!льки не моиуть забез-печити високий р!векь див{деид!в, aie Й стоять на гран! банкротства. Для таких малорентабельных п1дприемств пропонуеться мохан!зм ïx ф1нансового оздоровления за рахунок направления koetîb, сдержанна bîa приватазацИ, перш за все ка TexHÎ4H8 переозбросння правд.

1. Особливceri роздержавлення власност!0в легктй прсмисловостЬ/ Проблема роздержавленШ; i пркватизац!т власностЬ Тези допсв1дей наук, практ. конф./К.: УкрНДЗш!, 1991, с.6Ь-£6.

2. Використання виребничего апарату в легкгй прсмисловост! Ук-ра!ни //Opranteania i регуловчння економ}ки. М}жвгд.маук.эб.- К.: Ляб1дь, 1992, с.45-49.

3» Сctiiалько-експcwiчна оц{нка форм приватизаи!'! //лкономгка Угра5гни.- £592.-Р 3, с.49-55 /у-сп1вавт./.

4. Соййльно-еконоЛчниЯ аналтз метод1в ouîhkii майна п^дпри-систв, що приватизуяться //Екснонхка Украши.- 1992, KI0, с.56-61 /у .CniBQBT./.