Приватизация собственности и малое предпринимательство тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Приватизация собственности и малое предпринимательство"

кихвчкий т0рг03елш0-ек0нсы1чний 1нститут ^ i •'i ' С Л На "равох р/копису

..-.i

КСЩШП ВОЛСЩШР МИХАЙЛОВИЧ

припапоащя власносп та мале пдопбнняцгво

08.00.01 Пол1ттна екоюм!я

АВТОРЕФЕРАТ,

д.гертоц|? на здобуття наукового ступеия кандидата економ!"них неук

Ки'/а ICS3

Росла виконана на кафедр! еконоы1чш>1 георхХ Кадвоького торговельно-економчного 1Ногигут>

Науковий кер1вник: дохыр екпношлшпс наук, орофеоор Логвинанко В.К.

О'ХадхЙ!"опснеыти: доктор еконошчних наук, орофеоор "алкхн Ю.1. кгчдидат екоао1йчних наук Паоько В. Б.

Провхдаа устансва: УкраХноышй деркшний аграрний ун1в8рои.е?

Бахист Ч1дбудеться " " 1993 роет о ¿У-^уъшзл

нр ^аохданш опец1ад1зоваж>1 вчено1 ради К I3I.0I.oi у КиМвоькому тьрговвльно-еконошчноыу ¿нотигун ва адрчоою: 252ЛЗ, Кихв - 156. вуд. т^ого, 19

В двоертащею мовна ознаРомктися у О+быотецх Кихвоькогв торговал: чо-еконо^чного хнсгит^гу.

Автореферат роа^ланий .Щв^^лАл&У&Зъощ*

Вчсняй оекрегар спец1ал130ьл:01 вченгх радь кангвдат еконо- хчних доцент

ы

м1ороаот»а

ЗАГМЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акгуалыйсть теми: Ко тому великому егапу у розвягку оуспхль-аого виробництва Б1дп0в1дають ильки йому пригамэнм зсотэльно-BKOHOMÍ4HÍ вгдносшга. Серел осташпх вавлгве значения налевить вхд-нооинвм власноон на засоби виробництва.

1нотитут власностг завади прнвартав до себе увагу вчених та ииолигел1В, бо його розгадка дозволяв проникнута у сусильний уст-pifl ввробнвдгва га вкпвигй мэхенхзия змхнд соцхально-еконои1ЧНЕг структур. Про te, по в!дносинам влаоноогх належить визначальна роль у розвитку суспхльсгва знали давно. Довкола цкх оитань точя-пиая oocritai суперечки, i не г1льки георегичнх. Були опроби Bupi-пити проблема влаопосг! оиловш опоообои, 8 наолхдками чого ми до зих nip маемо справу.

Власн1оть - це абстрактна поняття, еквхвалентного аналогу яко-го не мае у реалыий Д1йоносг1. У HÍ2 мл маемо справу з íi копкрет-шки прояваыи i формат, Вса се робить вяз anion, сипгетичнов, бз~ ^arouipno» i неоднозначною категоргев сприймання свхту i еконоыхч-гах вхдносин.

У марксизм склалася градшпя, започаткована floro класикака зкзначати власнхоть виклвчно як еконокачй вадюпення шв ладами з Фкводу умов i результатов виробнкцтва. Безперечно, що яоза цпх йдносин власшсть на ic.iye. Але чи доотатньо цього факту для глз-шчення oyrHooii власностх та суттевцх ознак окрекюг i i форм ? Joboím hí; бо bcí виробтт вЪдаоошш «iк лвдьми визначавться пими i умовами та результатами виробництва.

Проблематика зласноси заввди була у neHrpi увагк вченюмко-

tourcriB. У ii розробку внесли rbíH вклад тткож укрУшоысх еконо-сгсти, T3KÍ як А.А.Грицепко, В.М.Вмченко, П.С.Бтенко, В.К.ЛогьК-

ченко, +Л.Лукхнов, В.М.Некрасов, Ю.Б.Нхколекко,' ЮЛ.Палкхн, Ю.М. Г!ахомоз, А.К.Покриган, В.М.Радченко, В.О.Рибалкгн, О.Я.Рябченко, В.С.Савчук, П.Г.Солом"яяюк, В.П.Суорун, В.К.Черняк, А.А.Чухно та 1Н, У позитивному плгн1 ними було вирхшеко ряд принципових иитанъ теорг. власносгх, ячх викориотовуються при проведаннх 11 приватизацхх.

Св11'Оекй досвхд Еирхшення с^цхальло-еконощчнюс проблем обучить, щс необх1дною передумовою эдхйснення перетворень ринковох спркиаванозн у еконоыгцх е плюралхзм форм власносг1 та форм гос-зодарювакня. Засияла к командно-бюрократичних структур пр извел о до тотального одермвлення влаоносГ1 та моиополхх державного пхдпрк-смщщтва. Безпосе^ дн1 працхвники В1дчудкеи! вхд аасоб!в виробшщ-тва, з вхдгак не могли вхдчувати себе Зсх гооподарямн.

Позбьвлення лвдини власностх на заооЛи шробнвдтва, передача !с1 у володхшш ± розпорядження деркавх в 00061 партхйнол!, адмхн!-отрат1тно-бюропратично1 верххвки призведо гп угвердкання не гармо-ййних вхдносен оп1вробхгнкц', а х колекгивхгму, як це зображушла офцхйна ексношчна наука, а до вшикнення коротко* сиотеми екоплу-агавдх державою сзоис "пхдданих". Апахичний стан оотаннхх оороджу-вав безгооподяртисгь х бегвхдповхдальнхсть, то проявлялось у эгубному вхдиошвннх до магерхальних рссуро1в та власнох робочох оили. Натошсгь оут доведен! до' абсурду георетичн1 поогулати марксизму иодп усусихлышшя виробш тва I власнос що послужило "обгрунту-ваш^м" проведения масованих атак на хндив!дуа..ьну, приватну, а гакож групову колзктивну власнхоть.

В* сути1с л по оуТ1 оообисто1 та приватнох власноои на робочу силу, майно, засоби виробництва факгично аруйнувало первинну еноно-моихчвд хлхтичку суспхльсгва, бо вхдносини власносм на мхкрорхвнх г агай не сприйыал^ся. А це не м^гло ни призвестя до виниккення

парадокоу "н1чийно1" яласностг, хоч'вона гаков в дгйсносгх нэ мок бути. При цьому оообтшвих гонхнь зазнала приватна власнхсть га 11 оуб"екти.

Становления ринку викличе бвзповоротняй пронес л орядкуваняя комплексу егдщосян власностх. Якщо а налагодитз мгз гаыя рхсио-праьга взаемовхдносини, то започаткуеться ращояалнш га е#зкткЕяа отруктура форм власноотх х пхдпршмницггэ. Бона буде автоматично йдтримуватися, хоч регулювання цього процесу з боку дергаш Есе 1 не06x1дне, особливо на перших порах. А вхльна конкуренция фора гря-влаолення читхснить з екокогачного базису гг з них, якх не будугь в1дпой1дат. вимогам сучасного розвитку та стану продуктивных сия оуоп!льсТва.

У траноформуваши в1дносим власностх велико значения ыають роздер«авлення та приьагнзащя. При правильному гх проведеннх вхд-будеться еволюцхйниЯ продас отворення нових вгдноонн яривласнзнвя та перерозпод1» прерогатив I повновавень «нуючях вхдносин вляонос-Т1. По-аерае, вптгсняться форми прнвлаонення, якх оуля штучно сгво-ренх як х т^ що знаходилися у монопольному становжц. Вхдноскэ тих об'вхтхв, в янюс вони були вг1лйн1, то хх треба перерозподз.лптп У форщ иродаку, акщонування, оревди, опадкування, дархння та хтга. 11о-друге, у оучасних уыовах Еелияого значения на бывает ъ знов ввнег~ ней фор*-! влэсност1, дхя ялих охоплес як виробницгво, так г рпгпо-д1л, обмгн, споживэняя. вЬтерхальяо-речовим втглешшм шог вхдносин е не тхльки продукги га товар? але Й 1нформагття, оослуги, зэсоби обхгу, синих папери та гн.

Головна мета проведения прнватигагцх полягае " рогблскуванн' протирхч комплексу вгдносин оривласнення. Вон* Суде досятнууа тодх, ноли Еласникзми стакуть гх, хго безпосеред: о прич^.ня£ до умоь та результатхЕ впробяиптва, стЕорення продух-су, 1шгяг благ. Пр: кому

буда нерхдко такок вгдбувагися передача фушойонусчох власносп: нови* су(.;'екгам.

Осгальки на перших порах буде нелегко встановити як того, хто вгдцав влаонгсть, бо деркавна влаокхогь не мае чхтко визначеного оубиекту розпорядкення, гак i того, хто ïï очзиыуе, великого значения набувае юрвдично-правове оформления цього процесу. Особливо це отооуеться приватно! власносн на 8аооби виробницгва. У законо-данотвх Украхни s ооганньою пов"язуютьоя пгдсрпемсгва, що базують на схкайшй. власносГ1 та приват 8 правом найму правдвншав. Але треба пам"ятати, що закснодавче виргшання - це т1льки початок окладного процеоу перетворенъ вхднооин власноон на ооновх прива-THsaoiï. Про те, як ïï проводит хонуе багаго ючок зору. ïx виоу-нули tuâse soi органи виконавчох та 8аконодавчо1 вдадк, пар riï, хроыадоыа opranisauiï. Верховною Радою Укг aïim прийняга програш привагизац11 майна деркавних пхдпршмсгв, а такок ряд закошв з цих питан?.

1онуе такок багаго авторских пропозищй та розробок, якх ороото не мае змоги анал1зувати. йлыгасть з них мае один, але io-тотний иедолхк: опробу деталхзувати, "розписати" процес приватиза-Uiï, а вхдтак склаоги план ïï проведения. Робити це недощльно, бо не все ce 4ïïko s концеподсю приваткзецхх. Звакаючи на це, зупинвмо-ся виклюпно на ооцгально-еконошчшос параметрах оривагизацгх в Укра-i ïhï та зв"язку ïï з налим ь.дприеюшцтвом, маючи на увв21 1снуваннд право!.л, органхвацхйзшх, полхтичних, соцгальних аспектов.

HasBani вище иричюш, актуальмсть проблеми, ïï теоретична i практичк.. эначищоть обумовнли вибхр томи, в из качения ыепг i об"ек-ту диоертащйнох роботи.

Цето*4 uicï роботи е методологхчне i концептуальне обхрунтував-ш» ариватизацхх власносп як o6"ckthbhoï необххдносгх сучасного етап POSBUtKy ïï вгднооии.

Мдповхдно до вкрзано1 мети, у'дисергащйному доол1дкаша вирх-шувались гаи завдання:

- проведена 1денги5акацхя погляд1в ка вясзнтсть ял согёаяьнс-еконощчний феномен з метою визначення значимое*! тсорхх цього питания}

- наведено аргументы, яга: доказувть кеобххднють хснування в1Дко-оин приватного привласнеяня у еконсшчнс'.гу базису суспхлъсгва;

- визначена сутнхсть поиватнох вглспосгх га Тх стагус серед 1нших форм власностх;

- приватна власпхсгь досзднуеться в конгексгх роздераавлення х приватизацтх на економхчному шкрор1ВН1 суспгльства;

- вив .иг сощально-еконошчн1 параметри приватизац11 у зв"язку з роБвитком талого Я1дприешицгва;

- проведена квалтфгкашя малих форм господарквашш ян необххд-но5 передумови створення ринкового середоввда з дхйснш плкралхзмом рхзномагагних форм власноси;

- кониэптуалыш викладонх теорегичнх аспект привагизацг! з Украхнх х иакреслен1 конкрегиг сп особи х'х проведения.

Об"ектом досл±дгенчя е 1снулчх в Украхот ввдюскпк власностх га тх протир1ччя, шо тут склалися.

Теоретичною та метсдолоичнсд основою проведеного досл1дхгшт е правд В1тчизняних га закордонних вчешсг-енспомхст.и та ф1лософ1в, статистами дпнх х фантичя1 матерхали, до були опубл&сованх у спгцх-алышх зйрках га часописах.

Иаукова новизна дксергзшГю! роботи полягас у слгдуючому:

- у визначешй власност1 як особливого сопхально-економхчксго вхднсшенвл, ио характеризуе динамхку речових I осог'чсгиг фэкторхг виробнкцтва на конкретно-1сторичкому етап1 IX розвптку;

- розкрито, ио 31Я0Г0М вхдкоскн власно^к у буйь-якхй сЬормх е реальн1 вшюсини ппгтвлзснеш'л, тимчасового чи пссггйного, чвегкэяого або повного характеру, шо поЕиялако з нэлегитъяа об"еггт.в суб'еут^м;

- пгчвагки власнхсть розгледасгься як необххдна га суверенна власнхсгь поряд а галшма формами. 1онуванкя конкрстизуе привлэс-кания хндшядуумом умов хрезульгаив вщобницгва вхдокремлено вхд гшпис осхб;

~ всгано-плено, що граякчний економхчшгй ризик вкникае саые при приватом? привласнешп, гону науково-гехн1Чна револшця вимагав аначних хновацхйлих зуонль В1д усгх учаонЕкхв процеоу вадтворення /пхдпркомдхв, рэб-хгкихиа, иенедхерхв, вчених та хи./;

- обгрунговано, що у вир1шенн1 прогирхч влaouocтi I економгчного

ризвктку значка роль налекигъ маллы формам госиодарювання завдшси

тхЁ оообливосг!, що з них у значшй игрх опхвпадаюгь хноващйна фушаця влпоностх та пхдприемництво як 11 прояв у господариванщ;

' - вказуегься, ш,и о^тальний. напрям приватизацхх нерхдко ле-¡шть у сферх малого п1дприемшщгва. яке здатне надаваги бхдповхдниё дшащзм процэсу реал1аацх1 власностх г сприяти розблокуванню проги-р1ч, якх ь них вишшсдвгь за вхлсутносг! ринку;

- шла пз:дрриемство визначаеться як таке, що займае у виробниц-?бх того ни 1Ншого товару «окальну ринкову н1шу х е цхлком конкурентно опрокогшик в порхь лннх з крупними га середнхми пхдприемсгваыи.

'¿.¿оретичне значения ди^ергацг' полягав у концептуальному вирг-шенщ науково1 реаГ^-йгацхх приватно? влаоиоси га обгрунгуванга яершочергового провздення "шлох" привати"чцг1.

Практична значимость доолздокенн.' полягао у тому, що отришнх

вионовяи сгануть у нагодг при пр 'ведешп ариватизацхх в Украхнх.

Особливо це отог 'етьс вт,ловк1в иодо вхдновлення статусу приватно!

влаоноегх. Дгякх пол гення, викладек1 в диоертадах викорпстовуються

у .шкладанпх курсу eкйнoмiчнox теори, а такок при розробщ опецкур-

оЬ*. кето^чнк/ пос1 ашв та тн. ; Львх досому герговельно-еконо-»йчному хнетитутх.

Осиовн1 подопення диоертагу! бую апробовано у виступах на нау-

кових конференциях: Счгиалъно-экономческие проблемы парс стройки /Кривой Рог, 1991 г,А Хозяйственный механизм рыночной экономики /Винница, I9ÖI г./, Развитие производственных о глотаний и становление новых хозяйственных форы /Киев, 1991/.

За темою досладшшя ввдано дбх crarii г ?ря тези докладов па конференциях загалывзм обсягоы 1,35 д.а.

Структура та обсяг робо_ти. Длсертпцхя пкладасться хз вступу, трьох глав, еионовкхв та описку викориотапох лхтератури, Обсяг роботе - П4 cropiHOK машинописного тексту, список викориоганох лггера-тури - I3T найменуваиня.

Коло .авдань та посйдовпхсть ix розробки обунсвили гаку логх-ку i структуру досдхдкення.

Вступ.

ГЛАВА I. Приватна вляснхсть як еконоотчна котегорхя.

1.1. Феномен аривагнох власноотх.

1.2. HeoöxijHicrb 1ндив1дуал13ацх1 вхдносия

привласнеккя.

ГЛАВА П. Соцгально-еконошчпх параметра приватнаauii власпосм.

ГЛАВА III. Мал1 еконошчн1 фории в npor,eci приватизаци.

3.1. Роль малого пхдприемшщгва у c'qacriü еколожгд.

3.2. Зняття деяких nponipiq npsaariraairii власносгх в умовах розвитку шлих еконоисчких форм.

ШСНОВКИ.

СПИООК ВИКОРИСТАНОх Л1Т 7АТУРИ.

ОСНСШ1 ГОЛОКЕНИЯ ДИСЕРТАНШЮа РОЕТ""/

Радикальна еконошчна реформа, де мократизацхя еконоюки i фо^иу-ванпя соцгально-еконсмтчних структур ноьог' типу ньдоаливх без кс-pimfflx зщн у ei дно с яках BJiacHocri, Фактор илас^остг уя? е:^

не ана"гння у здгйсненнх ринкових перетворень, а в бхльш широкому коктекстх - у поновленщ об"ективного поступу еконощки на природ-них засадах. Це погребуе рхзноманхгтя форы власносгг, що конкурують мхе собою.

Форш ■чласноси у будь-якоцу оусильсгвх маюгь дооигь широкий спектр розпсвсвдгення - В1Д 1ндчв1дуально1, приватнозс до рхзних ко-лективно-групових, змхшаних, а а га льн одер кавних та хкяшх форм привлас кення. Вони охоплюють р1зн1 маоштаби аооцхншання заообхв виробшщт-ва га рхвень усуспхльнення. Ш: в якому виоадку не молна допускаги зверхньосп яко1СЬ окремох форми власносм над хншими. Хай в умовах конкуре 1Щ11 вони лмагаються х доводягь ово1 переваги в ий чи хнщй оферт господарськох д1яльностх.

Еиб1р форм власностх - це не абограктно-наукова проблема. Цей вцбip детершнусгься цхлою низкою обставил: господарсышх, сощаль-но-психологхчних, геополхгичних, клхшгичних, хсгоричних х т.п. Велв ке значения при цьому маюгь нацхональнх особливосг1 га градищх того чи хшлого народу. 1, останне, форми власностх не будугь спрацьовува-ти, якщо вони не розвиваюгь у лвдини мотиви до виоокопродуктивао'х працг, бо вс1 соц1ально-еконошчн1 огрукгури приводятьоя у Д1ю за допомогою лвдськсго фактору.-

Лвдський в"шр комплексу вхдносин власносгх е чи не найголовнх-пшы. Тому форми иласноог' повиннх розк^ .¡ваги потешдал ладського фан тог"» враовузати специфхку погреб 1а хнтерес1*з лвдини I сприяги най-б1льш повнхй IX реалгзащх. хогорхя свхдчить, що нхяка еконошчна сисге 1 не сц^ацьовувзла як при аосолвтизацгх гадиидуалгзацН бвдцс . сил аризласнешш, так х,в умовах IX тотального усуспхлпеппя, бо лзр-

дина - з одного боку - 1стота суспхльна, а з хилого - неперейчна / ладивхдуэдьнхсгь.

Щ двх засади у „хдносинах власностх - 1вдив. дальне га сусП1Л1 не 5а ди иоугнх у них. Тому Л1кв1дувэги привагну власщсгь, як дс

Цього закликали основополовники марксизму, не все одно, що лшити лвдину овоех ¿ндивхдуальносг!.

Свхгова практика свхдчигь, що сам де хснувала приватна влас-нхсгь, - спостер1гався 11 позитивней вплив на розвигок суспхльно-економхчних вхдноспн. Бона однаково стимуливала до високопродуктивно! пращ; як пхдпрвзмгцв так х'робгтнигав. Приватна власюоть ¿нот-ив пхдпривышщтво, породкуе конкуренвдю мхк виробниками га власникамт: робочо£ сиди. Бона иговхае на господарський ризик х сприяе ствсренню кигтаздатного типу власникхв та виконавцхв - квалйркоЕаних, вхдпо-в^далышх га активних.

Водночао, в умовах "реального соц1ал13му" за вздсутноон приватно! влаокоой га в умовах абсолвгно'х монополхх деркагнох власнос-тх отимули до високопродуктишох працх майю не спрацьовували, або в були замшеет на другоряда. Працхвники туг с перевакно пасивними ви-конавцяма, "гвингиками сиотеии", що не сприймали власнхсть у реальна дхйсноот1. Тому ¿сторична справедлив1сть га економхчнз доцхльнуть потребуюгь вхдновлення в1дносин приватного привласнення у еко-номхчнхй структур! едсгйлъства. У вузькому позуьаннх це й буде озна-чати приватизаздю вчзснс ;тх. А у б1льш широкому нонтекстх прпвагиза-цхя полягае у досягпешй консенсусу вих моеллвих форм власносГ1 на осковх принцип ¿в плкралхвму та кспкурешш.

Пршзагкзадхя власносгх - цз ззгалыюсвхтовкй процас, из зхдобра-гас яааунчг гетщезшхх, яга вхдбуьаютьоя у розвигау суспхльного подх-лу працх» Перша з них - вхдцентрового характеру, що врештх решт при-зводить до повно1 вгдокремленостг працх коотого працхвника. В ск.оно-гично розвинутих крахи.?-' вона характеризуемся ооявоя гехпологсчнгос моялнвостей для спещалхзацх1 вдивхдуальякх рос )их мхсцъ х хх оснащения найбхлш передовою техкхкою пових токолхкь.

3 1Ншого ооку - Д1е тендандхя до поглиблення усуспхльнення ви-робництра та працх. ПаЯб'-лыз важливим проявом цхех тепденцх! е зроз-

тання техноиоичного взаемозв"язку часткових виробничих операцхй.

Перша г вказаних гевдешцй тхснп пов"язана а приватною власнхс-тю, бо 11 ыатерхально-речовх передумови створготьоя 1вдив±дуальними эаообами виробяицтва та соецхатйзацхеп виробниикхв, 'во поглиблюегься. Сучасне вщ>обництво заоноване на унхфгкованих ааообах виробшщгвз ухивероальн^го характеру» його результати, особливо у наукоемких га-лузях, задовольнявть хш(ивхдуалхзован1 погреби споивачхв. Тому кос-ний вирсбник намагаегься знайти на ринку товнрхв свов локалъну "нх-шу", щоб эаповниги 11 влаоною продг'кщею.

, Таким чином, виробнвдтво отае все 61 лш унхнально-удтверсальгаш, обмхн вхдпов1дао до вимог випобницгва проходить на сегмевтованому ринку, а спокивання задовольняе хцдивхдуахйэован! потреби сповивачхв На всхх фазах вхдтворювального процеоу посилюеться вхдокремлешють виробншсхв х соовшачхв. Це розширве сферу юзповсвдевння вхдносин приватного привласнення.

Вгдоуваються зм1ни х у внугрхшнхй структур! привагнох власнос-тх, яка набувае вое бхяше розгалудкеного характеру х наповнюе эыхог сэохх вхдносин нсвкйи елементами. Як бхдомо, заообп ыгрсбниатва не единг фактори виробщздгва. Поряд з ними у. виробництв1 активно д1е ро боча сила. Шдтворення осганньох мае перевакно хидивадуальний характер. I як би на привлаашваляоя аасоби вщшбницгвэ, влаонхогв на ро-бочу силу буде хндивхдуальнов /масться на уваз1 оучасний.стан суо-пхльних в!дносяк/. Фактично робоча сила - то .. приватна власнхсгь прнцхвника, а якщо вхя не мае власнкх засобхв виробництва, то ш йс-го едино можлява приватна влаенхеть. Це сязорюе загальноеконошчну "основу для сощально-еконошчного вхдокремлення ковного працхвнкка, цо впдивае на зкхсг привагнох власностх. В ньому вхдносини приватного привласнекня засобхв вироеницгва та робочох сиди е рхвноцхншши, а в1Дпов1Дзльнхстъ суЗвекг1в, шо представлять фактори виробниптва - солвдарнов.

3 розвнгкои науки i. техшки, в умовах унхкально-ун1версального типу виробннцЕЕа, взаемозвпязок приватног власноси i вадокремленкя робочох сили в технологичному в1Дношенн1, посилюеться. Одночасно ви-користання робочох сили все бхльше вхдокремлюеться у 4aci i просто-pi. Це пов"язано з хнтелектуалхзаодею пронесу виробництва. 1цдив1-дуальнх робоч1 tdorw оснашуюгься персональними елекгронно-обчислю-вальними машинами, за допомогою як их пращвнкк самостхйно Biipimye виробяиче завдання. Фактично в хвдуогрхально розвинугих крахнах вхд-бувся перехзд вад потреб у робхгниках масових професхй з унхверсаль-ними навичками до npar¡if що вхдповхдало хндусгрхальнхй стада роз-вигку виробництва, до умкальних робочих сил, вхдповхдно вимог НТР. Тим самим, сфера розповсвдкення В1дносин приватного прих. ласке пня значно розширилася, з одночасним змхщенням них вхдносин у бхк лвдоьг-.. кого фактору виробництва.

Орган1зацхйно-економ1чнкй втар факгорхв, що спонукають приваг-ну влэснхсгь пов"язаний з розвигком малих економхчних форм. Тому приватизация власностх повинна оупроводкувагися розповсвдвенкям »талого п£дприемшщтЕа. При цьому хонують двх тупи факторíb, що спри-чикяють це у сучасних ум.вах.

По-перие, мал1 еконошчнх форми найбхлш догцльнх у галузях, якi вщюблявгь продушдю, то безпосередньо задовольняе погреби населения у предметах споашашм. Сгворення шлих падприемств у галузях прошюловостх групи "Б", а такок в торйвлх, громадському харчудзант, побутовому ободуговуванш: населения погр^уе не дуке значних швес-уицхй, як! до toro s швидче прпнеоугь вхддачу. На таких пхдприем.т-взх е мочллв1сть присти^ти ганхагюрну енергосмну гехн1ку та ресурсо-3depirari4i технолог!!. У овою чергу ца дае поштоь. структурному пере-профзлюваннв П1длри0мстз ваЕко! промисловоотх на вкпуск засо^!. виробництва для виробництва предмаггв спсгнво^гл. Свхдси пркватизагйя влаоноотх повтгнта супроводгуватися структурною иеребудовов народ-

ногосподарсъкого комплексу Украгни, де структур^ деформацы дооить значки Вирхшувати вд пигання треба негайно, бо погхршення сощаль-ного становища населения досягло критичнох мекх. Держава повшша всхляко падтримуваги такий напрям розвитку малого п1дприемнищва i процесу приватизаци.

По-друге, приватизацхя на ochobí розвитку малого ахдприемництва повинна вирхшувати такок перспективна завдання перебудови мэтер1аль-h0-rexHZ4H0i бази виробщщтвз в одлоку. Свхтова практика овхдчить, що мал1 пхдариемотва забезпечують 6e3repe6ifcJioTb процесу вхдтворен-ня в умовах швидких структурних зшн та вроотаяня погреб на не гради-вдйну продукцию науково-1нформацхйного призначенвя. Попит на Hei бхльш елаотичний, hís на продушйю масового виробницгва з традищй-нши характеристиками i параметрами. Перход насичення ринку продук-щев науково-1нформацгйного призначення ан; :но скорочуеться. Тому розширення коменклатури випуоку таких вироб1в вхдбуваеться в умовах зменшення ix cepiüHOcri.

В умовах масового хндуогрхального виробницгва мзлх падприемсгва виконуютъ падпорядковану крупному виробницгву роль, бо но маюгь адекватно! виробничо-гехнхчкох основи. Зараз с мокливосм для оснащения шлих падприеыств по самому останньому слову науки i техники. Це гнучга: виробничх системи та вксокопродукгивкг модулх з числовнм цро-грамованим управлениям i мокливосгю швядкого переналагодкення на вп-пуск ново! продукодх. Осханне дуге взеливо в умоеэх погхршення рин-koboí кон"юнктури, бо дае змогу б±льш швидкого пристосування до на-родкогосподарськох еигуацтх. Вони к мають мосливгсть тиракувати пай-"сйлыл вдал! зразки продукцх1 при ii покращеннх, А це дае неабиякх переваги у конкурентней боротьб1.

Часто мал1 економхчнё одиниш одеркуюгь таков переваги порхвня-но з хншиыи у момент подолання стартового порогу швидкосгх впровад-

iO

кзння продушйх нових гехйко-технологхчннх покодхнь у сврхйнв БИ-робництво, Перш 89 все, це огосуегься гаяузей, де хвовацхяи налегать вир1шальяа роль. В тле галузях вевеликх впровадкувальщ /венчурш:, ризиковх/ фхрин маюгь переваги над конкурентами у впровадженнх нау-кових розробок i доводит IX до piBHH промислових зразкхв. В умовах м!йатвзризацх1 i комп"ютериза1Й1 гехнхки невеликх венчурнх фхрни стаюсь дооить конкуренгноспромЬкшши у боротьбх за реадхзацхв хяова-щйних píraeHb.

Малх еконоы1чЕ1 одиницх мають моклив1сть експерименгувати па перспективних напрямках розвигку НТП, проводячи níoHepHi розробки i в1:дкриваючи hobí технологах. Якщо к прийняги до уваги те, що зараз найбхльша технологична вхддача чекае на тих, хто працюе "на стицх" маг1сгральнвх напряммв розвигку НШ, то стане зрозушльм, чому оаме малх пiaприемегва, завдяки íx оргатзавдйнхй гнучкостх, близькостх до сповивача, неротео ювелхрно-точнох мзйстерноои, мають переваги над масово-поточним виробнвдтвом, де перевававть крупнх виробничх форми. Це, звичайно, не означав, що осгашгх аовкегю себе вичерпали. Завиди будугь залшагися галузх, де без крупних виробницгв не o6ift-тись /aBia- i автомобхлебудування, ххмхчна п маталурийна промиоло-bictb гощо/.

Таким чином, проведения приваггоащх на основх розвигку малого пхдприемницгва повинно маги вир0бнич0-1нвесгшййну опрямованхегь. На каль, в Укразснх приватизация одержала хншу направлегаегь - перевакно на перерозгюд1л деркавно! власносгг oomík нових влэсшпгав. Ее влпзд-ково ней процео назвали роздеркзвленням ьлэсностх.

Зм1НИ у формх власностх не эдатнх виняикати рушхйнх змни нг еко-номхчно»"' мхкроргвнх - г первингай ланит суспхльного вирэбницгва, да в основному вирхшуються питания розвигку НТП. При цъему вавливе значения мэюгь tí безпосереди! форми приватизаци, що викорисгс-у^гься у процесг íx проведения. Перввагу треба вхддавати тим з них, що не

тхльки ведугь до змхни форми власноок, але й дзють В1дчутний 1Нова-цгйний поптовх Еиробницгву, призводять до його структурно"! перебу-дзви х пхдвишеныа ефективноот1.

Самх по сo6i форми привагизаод1 во маюгь оамоог1йного значения, феба щоб вони дхяли у зазначеному ыапрямху i о прияли вирхшенню про-тщдч комплексу вхдносин власностх. Тому той акхогак, що onooiepi-. гаеться довкола форм приватизащх мае часто вхдверто полхтичкий характер. За ним криються 1нтереси тих чи хнпшх труп, прошаркхв та отрат населения. Питания проведен?! приватизайх треба вир!шувати принцппово, в интересах виробництва i пхдвищення життевого р!ввя воього населения.

Духе вавливо щоб приватизация не окхнчилася трввхаяьною "роздачею" державно* власностх. В умовах пднування оотанньох piano впала мотивахйя безпосередниг праахвншав до ефе- тивного викориотання заоо-охв виробництва, а гаков хх мобхльвхотъ як робочох сияв. НТР потребуй робочох сияй, мало що вяооноквалгфхнованох, але до roi-o в з виоо-кими моб1л1зац1йниш якостями. Прагцвкики, в умовах безперервнях о грунту рейх зрушень повинш бути готовима вввдко змхнюватв овое робо-че мхоие, вхдповхдно до вимог виробництва.

Повинна значно зрости в1дповвдалыиоть пращоючих sa отав та ефс: тившсть використання аасобхв виробняцтва. Дооягти цъого на дервавнк пхдприаысгвах ваисо. Ця проблема мае вирхшуватися на ооиовх розвигку шлих нвусуонхльяеннх економхчних фор}.:. Вони :ерхдко бхльае пристооо-ваш до сучасикх форм органхзавдх пращ, в яких перезавае солидарна вхдповхдалънхоть всхх учасникхв вьробмичзго процесу. Шляхом взаемних KOMnpo.iciB, спхлкусчись у безпосередньому спхвробхтництвх на рэбочо' му мхсцх, власники i виконавцх на малих п1дприемствах швцдче знахо-дять сяхльнх хнтереск i реалхзувть ix у пошуаг рацхональнпх способхв господарювання. У цьсму полягае ссшально-грудоза 1пдоснова малого

пхдприемницгва. А якщо до цього додати, шо маш економхчнх форми эдагн! надолувиги втрачзнх традищг 1лдивхдуального падпршмпицгва, го стане очевидно, то без них нгякс ринковг перегворенна взагал1 нездхйаненнх.

Таким чином, приватизация влнсносТ1 на основ1 розвитку малого пхдприешицтва буде дуке серйозно сприяти сгворенню конкурентного ринкового середовкща, де вех фории власностх будуть рхвноправнши. К суб"скти господарювання, що появляться на ринку дадуть йому В1д-повхдне хнетигугййне забезпечення I зроблять приватизагйю безпово-рогнии процесом. 7 подальшому, не без впливу деркави, спрацвють ринков! механхзми саморегулювання виробницгва х опошшанкя, а комилекс В1дносин влаоноог1 буде бхльше вхдповхдати його сучасно!.; стану.

За темов дисертацгх опублхкованх там робоги:

1. "Право власностх га реальне привлэснення" //У мхгвхдомчому науко-вому збхрнику "Питания пол1тично1 економ11", вип. 213, К.,"Либ1дь", 1991, 0,45 д.а.

2. "Влияние приватизации собственности на прводоление кризисных явлений в экономике" //: зциально-энономические проблемы перестройки: тезисы докладов республиканской научно-практической конференции. Криворовский филиал КШХ. Кривой Рог. 1991, 0,15 д.а. / у спхвавт./.

3. "Индивидуализация присвоения как условие перехода к рынку" //Хозяйственный механизм рыночной экономики ./тезисы докладов региональной научно-практической конференции/. Винница, 1991. 0,1^ д.а. /у сп1вавт./.

4. "Феномен частной собственности в контексте приватизации" //Развитие производственных отношений и становление новых хозяйственных форм. Тезисы докладов конференции. Киев, 1991. 0,15 д.а.

5. "Вхдноонни 1ндив:гдуально-грудового та колективного оривласнення

в eit0H0«i4HÍfi crpyKiypi оуоильсгва" //У иквадомчому науковому

i

8б1рннку "Питания пол±гично'1 еконош£", вив. 2IS. К., пЛиб1Дь", 1992, 0,45 д.а. /у опгвавт./.