Распределение труда как условие и фактор повышения эффективности производства тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Распределение труда как условие и фактор повышения эффективности производства"

РГБ ОД

1 4 АВГ 1995

HbtiiüCblUUi JM.'P*JM»i!Ï у» ib&pCMTOT 1 f!. I . '¡'p.JffUcl

II.i Cfvi/í.i-í [}y¡íüíiitt:y

SMAJüíüKO ü i иtop mîsiu).>),ii(oi>h4

íunilWlU 11РАЦ1 ЯК'УМОВА ГА ФШОС П1ДЙИЩЕНИЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИРОИЖЦТВА

Cncn¡;uu>tiianh 1)8.00.01 - naniinmim chohomíji

АВТО Р Е Ф Е PAT дисертацП. на здойуття вченого ступеня кандидата скопомiчних наук

ЛЬВIВ 1995

Дисертац1йна робота виконана- на кафедр! еганом1чио'1 JlbBiBCbKoro державного университету'1м. I.Франка.

теорП

Иауковий кер1вник

доктор економ1чних наук професор Мартинюк С.Г.

0ф1ц1йн1 оионенти

доктор еконсм1чш1х наук професор Дзюбик С.Л-кандидат еконоьйчних наук доцент CeMiB P.A.

Ведуча oprauisauift - Льв1вський Гнститут регЮнапьних

досл1джень HAH Украп-ш

Захист В1дбудеться i^^SfeL }9g5 р0Ку 0 на зас!данн1 спец!ал1зовано'1 meno'i ради Д 040406 по захисту ди-сертац!й у Льв1вському держун!верситет1 iM.I.Франка за адресою ¿90008, M.JIbBiB, пр.Свобод», 18.

3 дисертац!ею ыожна ознайомитись у наукстй б1блштещ Льв1вського державного ун1верситету iM.Г.Франка: м.Льв1в, вул.Драгоманова.5.■

Автореферат роз!сланий ----—1995 року

Учений секретар 'cneuiani30BaH0.i -вчено! ралу.

Д°Д-С.М.Панчишин

К ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТИ

1.1. Актуальней. mm: Пращ» як осиоьа 1снуыания, розвитку ■г;; багатотва cycnUi..err.a потребуй. nccvirtiio'f у ваги як з соку еко-H0Mi4;j0'i пауки, гак i Н.орган!зуючих структур. Подолапня криви з однсчаским заировадакчшлм ринкових перетворень вимагае проведения заход!в, лк1 сксплюють yet .сфери суси1дьного ыдтворення 1 насашюр&д виребшщтво. Адже саме тут, ¡¡a pirna виробничих гада-риеютв, энаходитьон осноений трудошп! ¡¡отошцая крайни, я кий HUHi суттево недовикормстовуетьоя. floci не вдастасл отьорити якхено [юву атмосферу в орган! заиП працх, нка б виклекала у оао-лияи.ст1йкий iHTepeo до постойного влосконалевия та вовно» pea-л1зац1'1 с во! к пдшностей до прац«.. '¿начисп м!рою ik- ¡пдбуваетъен тому, щр причини байдужбет! до прайд, 'характер»i для адмиистра-гивно-командно! системи залшгошоя. Соред них - в!дсутн!сть нау-ково оогрунтовано] "пол1тшш оргаи1заци, • управлшш та стимулю-вапня. розпод1лу пращ. . якщо на макроеконотчному piaiii прово-. даться новн! економхчнх та 'нравов!, раходи, то на м!кроеконом1ч-ному сони noBHicwj в!дсутн5.. Кардниальн! захода по реформуванню економжи Украши не дадуть бажаних насл1дк!в, ' якщо в ход! реформ не будуть upaxoBSHi 1нтер>?си бопггасередн^х учасншиВ вироб-яицтва." ДосЫд nonc'peflHix poKi». евтдчить про те, що у бьтьшосп випадкЦ реформи не досягали поставлених ц1лей тому, що не доходили Оезносередньо до працШшка, а його потреби та 1нтереси 1г-норувались. Роэраховувати на тс, Сам створить умови для

високолродуктивно'!' прац! без надежно! 'П орган!aaiU'i., е черговои утопию.

; Пошуки ефективних стимулов до прац! н!коли не припинялися,

каслЦком чого с безлдч дШчих на виробництв! систем материального эаохочення. суттевим недол1ком цих систем в те, що вони дЬ ють лише у сфер! розпод!лу. Проге система стимул!в до пращ повинна д!яти не лише у сфер! розпод1яу,' а й у сфер1 виробницт-ва,.тобто ^ам, де в!дбуваеться сам процес пращ. Крхм того, абсолютна б!льшост! працеэдатного населения.для яко'! праця с единим айо основним джерелом 1снувакня, сама участь у сусгилыюму ви-робництв! е певним стимулом до прац!. У гв'язку г; цим в1дносшш, як! виникають ьпж учасникаш виробництва а приводу '¡к уч'аст! у сусгильному виробництв!, ггаЗувають' особливого значения. Це пов'я-эано э тим, що.в умовах рййку.а в пер!оди спаду та криви виробництва особливо, участь у сусаш.ному виробництв! н!кому не га-рантована. Бона стае можливою завдяки суапльному визнанню прац! кожного 1 т!сно пов'язана з ростом ефективнсст1 виробництва.

Таким чином, сама участь у сустлъшй прац!. та 15 ефектив-

н1сть при-певних орган! зацЦнйк уцойах- сгають .¿Цлком-. взаемозв'я-

# • ■

заними. У .эв'язку з Цйм вйНикае потреба в розкритт! сощаль-но-економ1чного аспекту сусп1ЛЫ'ю')' .Форми орган) зац11 праш на р1вн! первинно'1 ланки еконо^ки. Раме тут, на р!.вн! виробничих п1дприбмств, реал!зуються одйочасяо сусп!льна потреба у високое- , фективн!й прац! та особиста потреба у прац! кожного учасника виробництва зокрема. .'Ось тут ) .• необх!ДНо створювати передумови перш за все для тих хто вм1е 1 хоче вр&досатй...

У сфер! ■ виробництва вхдбуваеться безпосередн? поеднавдя' особистого г речошго фактор!в виробництва. В1д трга,. йким Луде, це поедналня, 'якх його економ1чн! та нравов 1 оснони, вапедати- : •муть эм1ст та ефективн!сть праць Тут, беаиосередн! учасникн, .виробництва вступають у невьи в!д;юс'иш з.приводу розн.од1лу'факто-.

pi в Еиробництва, чере'а як! кожиий влвначае оьок» часксу у су с- . Hij/bHirt ripaui. fli Шдносини носять не т1льки суто вироСнйчий, • органisaiU йио-ексисжйчний,• ала й соц!авьно--ексном 1чний характер. Сам же ироцес ро£под!лу глдбуваеться.поьовдно i йзвжди ще о того часу, rsiД|;оли людство почало використовувати колективну форму органкзаци прац!. Сама к прагш як пронес вваемолЛ вже рсьподЬ лених фактир1в виробництвз шступае тут як ре>еШод1лена праця. От>:е, рпзподгл факторiв виробшщтва, - це е не шо i вше як роыю-д!л iipaui, я кий. об'ективно iciiye як у рачках Оудь-яко') госпо-дарсько!' ланки сусп1льствянародного гослодярства, р^гюну, raiy.'i, об'еднзння, п1дпр«смства, 'гак i в рачках срлтового гос-подарства в Шлому.' Як у раык;:: виробничо),так i соЦ1алыю-культурно! сф'.;ра, як серод робгтапк1Е, так i серед спец1ал1ст1н.

Такин чинок, рсзшдьч прац! як складова И суспМыюг орга-Hisäui'i, як окономгчне явите характеризуй собою в1дносини Mi ж ; • безпоийредй!ми учасниками ьиробнйцтва з приводу 'ix участ! у сус-п!льнш прац1. 0ск1льки всяка участь мага пев«!' меж.1, то розподи пращ означае "внзначенна кожному його частки у. сусгплыай п pa-Hi". . '

Щодо самого термгну "розподи npaui", то.вiн подекуди зуст-р1часться в економ!чн1й .л1тератур1, однак його трактування у б1льшост1 випадкгв в1дсутн'е або ж вводиться до поняття cneuiani-зацп, що на нашу думку не одне i теж. Слец1алхзац1ю в економгч-н1й лГтератург трактують як'зосередження. обмеження та эакр1п-лення вйробництва певноЧ продукцП за окремими гаяузями, Шдпри-емствами, . цехами та окремк.щ робочими кисцями, яка виникае на основ! под1лу прац!. До цього можна лише додати те, що спецгал!-вац!я виэначаеться також i розпод!лом прац!, а в деяких випадкач

(,11рл випуску одношенно! ПРОДУКЦП чи ВИКОНаНН1 0ДН0Р1ДНИХ рО~ 61т) лише ним одним. Таким' чином, розпод1л пращ та сп&Щаахеа-ц!я характеризуют^ собою р1зн! сторони органвацп сусШлько'! пращ, де остачня виступае похшюю вгд першсл.

Щодо виразУв "доля ринку", "ринкова частка" та "частка у еусп!льи!й прац!"-, то суттевси розниц! тут немая, однак остакШй б!льш поено в1дпов1дае природ 1. цього явиша, пов'язанрго а под1-лом прац! га 'Г: суспьчьною орган1заЩею. Як вхдомо, результатом в1д.-д1летш е саме частка." Так! часто шшьанх в економ!чн!й ль тератур! вкрззи, як "розподм гавдань", "розпод1л роС1т", "роз• под 1л ФунгаЦй", "розпод1л вирооккцтва",. можна розглядати як понята, як! характеризуюсь раме розпэд!л прац! у його р!знигс аспектах. Таким чином, вкявлетш та вивченая ц1ло"| системи Ыдно-син, • пов'язаних з розподалом npai.it , в1дкрива:? нэь! п1дходи до орган! эац!'1, управл!ння .та стимулюЕанил прац!, ш само по соСЛ важливо, а в умовач криз» особливо,- .Ъск1лысй дав можлив!сть ¡пд-.вицувати ефектавнгстъ виробництва без'ьикориеташю: додатшвих ресурсов, яких у б!льшост1 виладк1в просто пен?.в. Оскш.кн на економгчне зростачкя вшшвають фактори розпод1лу, то роанод!л •прац! стае одним 2в них. .Однак -його практична заотосукання вимз-гае проведения ряду орган!аац!йних заходов та розв'язашш теоре-тччних проблем, як! до цього нгколи не ставились або розглидалн-са п!д !.ншйм кутом. асру. Саме нерозробленггть проблеми визначае П акту'альнють як для ек.оном!чно1 пауки, тик 1 для вкросничо'] практики, що пояснюЕ виб1р теми диоертащГшого доел 1даення,"П мету та структуру.

1.2. Мета 1 аавдання досл!дження. Основна мета диоертац1й-но'1 роботи полягае в тому, цоб на основ! эас-тосуюшм лрйнцшпБ

суперечнослч, системности, 1сторизму та 1нших елеменПв д1алек-•гичиого методу досл1джвння, розкрити соШально-економ1чну природу ¡юзпсд1лу Праги, з'ясувати його роль та м1сце як в систем1 вкробничих вшюсин, так 1 в орган 1здц1], управл!нн1 та стимулю-ванн1 пращ. Розробити тесротичн1 положения та практичн1 реко-мендацП по його вдосконаяенкю.

Ме-л доолдаеннл .визначае його конкретк!.заедания:'

I/ Розкрити пол1тико-с-крном1ччу 'суть розпод!лу ' прац1, ГГ т;оном1ко-.правоИ основи та м1сце в катего'рШому апарат! еконо-м1чко1 наук;;;

2/ Виявити сферу,' об'екти та суб'ектй розпод!лу, основн! пили, пршшипи, характер та форма прояву;

Я'' Поки-ат!! мечгиЦзм розпод!лу пращ на ртвн! вгробничих.

гндприсмств;

4/ Провести ссшаяьно-економ!чний анал!з виробничнх . показ-ник!в у ix взаемозв'язку з розпод!лом.прац1; .

. 57 Узагаяьнит» доса1д розпод1лу прац! в крашах з роэвину-тою рннковою ско.(гом1кою та розробити рекомекдац! I по' його вдос-конапенню на пШриемствах Украиш.

-1 Теоретичною 1. методолог 1чною основою дясертац1йно1 ро-боти епращ видатних орган1затор1в виробництва 1 економ1ст1в свЗту та Украг'ни як сучаснимв, так 1 лредставник1в минулих по-¡:ол1нь, як.г пов'яэують ефективЩсть виробництва з П орган!зац1-сю. Серед них Адач См1т, П'ер БауПльбер, Карл Маркс,Туган-Бара-нобський, П. Саму ель сон, Клас. Еклунд, Генр! Форд, Г.Емерсон, Ф.Тейлор та Лишь '.'.'.••'■• ' ; .

1нформац1йною базою для економ1чного аналхзу, т4оретичних узагальнень 1 висновк1в послужили планов! та фактйчн! показники

- е

по виробництву та прац! на Льв!вському об'еднанн! фототелеграф-но1 апаратури, стагистична 1нформац1я,_законодавч! актл, специальна економ!чна л!тература та публ!кацЛ в пер!одичних. видаы-нях.

1.4. Предмет та об'ект досЛджоння. Предметом дослхджешш в . в1дносини по розпод1лу прац! на рпш оснувно'1 ланки ско! эшки серед р1эних категор1й правдючих, . а також систома орган 1зацП, управления, та стимудавлння праШ. С'пешачьна економ!'ша л1тсра-тура та публ!кац}'1 В прес1.

Об'ектом досл1дження виступаюп виробии'п единиц} (цехи, д!льниц1, бригади, окрем! робрч! мк:цл) та глгром! приш г.ники г. розр!з1 професп! та виробничих п!дрозд1л!1'.

1.6. Наукова новизна. Наукова новизна полягас с постанови! прослеми розпод!лу прац!, виявлеша його ипливу на загаяьн! результата виробництва, соц!алыю--економ!чне стшюьище прашвниклв та морально-психолог1чний кл!мат у вироСииЧих.колектиках. Уокрс-ма, до числа теоретичних положень'та практичних висновкДв, да м!стягь елементи науково! новизни, належать так1:

- визначення сут! пондття. "розпод!л.прац!" та його м!сця .в сиситем1 виробничих в1дносин,' та виявленнн його Форм 1 економ'Ш-них основ;

- встановлення субординацП категор1й "розпод!л праш"., "под1л пращ", "сп-ец1ал1эащя";

. - виявлення сфери, об'ект!в та суб'еклчв розподглу прац], а також його механгму на равн! виробничого Шдприемства;

- вдШснено анализ, фактичного стану ро&подхлу працГта його . впливу на виробнич1 результати та сощально-'еконоьимн! насл1дки;

- ноЫ п1дходи до трактування деяких •. виробничих :лрказник1'б

о точки зору розподалу прац!;

- согрунтування рошюдиу прац!, як счлалрьо! Ii органi за-mj, iik об'екта управлишя та нового методу заохоченил пращ.

1,6. Терретичне i цржтиине значения роботи полягае в чану, шо вроблеи! в н! й висновки та узагальнешш можуть бут;] вичо-ристащ при вдосконаленн1 Кодексу загхлпв Укранш "Про нршр •', для покращенкя оргац!зацп, управлЛння -та 'йтимудаиатш- npaitf nie у сфер! виробництва, так ! соцХально-культура!й сфер!.

Основн! положения i теоретичнГ висновки дисертацп 65 ли ви1сладен! на м1жнародн!й иауков!й конференцП "Народ, нацл?, держава: Укрз1нське питания у бвропейському внмц.1", яка проводилась у Льв1вському деряун1верситет1- у.травШ 1993 року, а та-кож на ¡¡аукйш-практицн!й конференцП ЛьъХвською торговелыюго коледжу "Формування ринку..прац! та. його галувев1 . особливссг1" (02.03.1995 року). KpiM того, -отриман1 .дисер'тантом результата мокуть. бути використан! - при- чмтанн! окремих тем курсу економхч-. ■ ко! теорн, социологи, . еконокпки i орган! гащ i ■ виробшш.ува у шщг; та cepeaKix спец!альних закладах. .Окрем! положения дисер-тащТ вшеладек! у ? статтях. .

. i.V. Структура 1 обсяг роботи.' Дисертац!я аиадаетуся ia вступу,' трьсх роздШв, висиовкгв та списку л!тератури. Загаль-ний обсяг шшчуе г'рз' друкованих сторйюк.

II. ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ

8.1. У вступ! обгрунтовуеться актуальн!сть теми дисег гацП, •сформульована осяовна мета Д. алвдання, вианачена теоретики-методолог i'üia база, предмет хоб'ект досл!дження, ступ1нь розробле-

пост! теми, иауксва -иовизна та практична. ьмачим1ст1' робот:!..

2.2. У -перщому рогф'лЗ ",Соц'1а»ьно^ешюмШ:а природа та осиови розиод1лу прац!." в'йсовуиться суть та економ1 ко-.прапос 1-основи розпод1лу прац!.".

Розпод1л прац! як сри!ально-'ёконом1чнэ явище, як екожлпчка категория, ш.о характеризуй визначення кожному учаснику -виробництва його чаетки в процёс! cyc.nlльно! 'орган 1зацп прац!;- а. з цим 1 в сукудному сусп1льному продукт!, на поверхй! явища висту-пае у форм1 розпод1лу фактор!в шробництва, як1' конкретиауються у розподШ засоб!в виррбни.цтва ;у вс1й IX багатомапггност!- м1ж окремими прац! в Никами I 1х самих по сферах' дипьносп та рабочих. м!сцйх. Кр1м- ..цього, ,.'р>оэпод1л прац! виступае промшюв данкою., яка -дозволяв' провести,паралель..м!ж розпод1лом фактор!в виробництва та розпод1лом. предмета споживання.- !х окрем1 доСл!дженяя в економ1чн1й аДтератур! не могли-матй.як .'практичного' застосу-вання, так ! великих тесретичнях перспектив, осылькн велкся у р!зних сферах, ■ отже,.' 1зольовачо одне в!д одного. Це призвело/до того, то потреба в прад1 викдикана рсзпод1лсм предмет!в спожи-. вання, не могла бути реализована у повШй м!р! через розщц!л • фактор!в • виробництва, оск1льки не було .зйайдено способу та сп!льного вим!рнйка, яккй'би дозволив ц! процеси взаемозв'язатк. Такими», на думку, автора,'б/праця (час) та 'П розпод!л. Рснщод1л предметов споживання при. поел1довному'дотриманШ. трудового зако-нодавства може лише виклккати зац1кавден1сть у прац!, то само по соб! валиво, але не достатньо, оскШки така зацгкавлен!сть повинна себе певним чином poa.nl зувати. Це. стае можливим эавдяки участ1 у сусп!льн!й прац!,: шляхом П розпод1лу на певних принципах м!ж учасниками виробництва, шедй виракаючись. у затратах ира-

Ц1 (часу) ,, конкретйзуеться та матер1ал!зуепся у розподШ фактор! в виробництва.

; Процес пСеднання та взаемод!! речевого га особистого Факто-р!в виробництва при вс1й '¡х р1зноман1тност.1 мае одну спЛлыасть, "о робить '1х 'сгИвставними. Це то, то все в1дбувасться в час}, )тж0',п1ддасться. единому вим1ру. Це дае можлив1оть сгпвстагляти иж собою розпод1л у звичайному розум1нн1. несп1вс'тавнкх мату-'злышх .величин. I сам нроцес розпод!лу. як доЩльна д!ялььзсть по рргш!гацП виробництва, як р1зновидн1сть прац!, також характеризуется часом 1 вимЗрюеться ним. Таким чином, праця, як еле-мент.виробництва, 'з одного боку дозволяе опосередкованим чином, через час, вим!рювати, в кожному конкретному випадку роэпод}л фактор!в виробництва, а з !ншого воображав 1 певним чином, через особистий фактор, реагуе на:цей розпод1л.

М1сцем зд!йснення розпод!луфактор1в виробництва, в його широкому розум1нн1, виступае виробництво,. а в б!льш вуаькому 1 конкретному - правд. Саме вона, в силу свое! здатност! адекватно в!дображатй процеси, як! в!дбувапться, як у базис!, так 1 надбу-дов1., в одночасно як об'ектом розпоя1лу, так 1 сферою,'де в!дбу-ваються ц! процеси. А-так, як праця сама б фактором Биробництла, то 41 розп6д1л стае фактором, .якйй. вшгачае характер И оусп!ль-но'1 • орган !зацН та ппливас на р1вень ефективност! виробництва в ц!лому.

Проте в економ1чн!й л!т.ератур! основн! досягнення V розвит-. ку нкробництва пов'язуються лише з под 1 лом прац!.". Це обумовлено тим, що ц! явища, зб1гаючись у -час!•1 простор!, значно ускладню-сть 1х розмедування, отже, вивчення. та регулювання. Ц"е 1 стало причиною того, що вШула'еа п1дм'1на одного поняття 1ншим. Якщо

- ! О -

под i л йрац1. у вузькому р0зум1нн1 озиачае сп i в i сну ваши' р!эних вид!в npaul 1 характеривуе собою р1вень розвитку продуктивних' сил, с 1х елемектом, то роэпод!л прац! озиачае визначення кожному його частки у сусп1льн1й npaul i е елементсм виробничкх в!д-носин, а б1льш конкретно - в1дносин розпод!лу. ■ Розмелування цик попить, а в1дпов1дно, i явищ, як1 вони характеризуют, вимагае пивного внзначеиня субордпнацП та взавмоза'язку Mis ними. Так, лодил -npaul, як-i П розпод1л, явишд притачали! "П суси!льн1й форм!, де останн1й характеризуй соц1альнйй niдхiд до iI орган 1-ззШ I. М1ж ними. Iciiys т1снйй зв'язок 1. взагмоо0умовлек1сть, де розьито»: . чи в1дстаБанйя одного завкди Ыдбиваеться на стан1 1НШОГО. Розпод1л. прад1 доповнюе та згладжуе з соЩалько-еконо-м.1чно1 точки зору нерац!ональаий характер под!лупрац1 (в основ! якого знахолкться матер1ально-техн1чна сторона виробництва, яка на в!дм1ну в!д coiiiasbHüI регулюеться ' -законами .природи, а не сусяЬй-ства), отде, забе'зпечуе '(Ильи ,рад1ональн1 'умовй його ви-корастания.

Суттевою рясою, яга в1др1зня£ розиод1л прац! б!д його под1-лу с те, що в 1н повинен -мати niд'собою економ!га>-правсве- п'дг-рунтя, тобто' П9внi•осиови.на"яййх повинна базуватися його сусальна орган!гац1я. Таким прийнято вважати ту,, чи 1ншу • форму власност!. В даному випадку тают економ1чнсю основою розпод1лу прац! в умовах соц1ально-ор!бнтованоЧ ринковоГ економ1ки повинна бути ■ вл'асн1сть на робочу силу. Бона, в-силу свое! масовост1, створюе найб!льш широк! мошшвост! по п1дви!денню ефективност! сусгЛльного виробництва. ÍI збереження та примножекня (розвиток). tícho пов'язан! з можливостями Н використання, як! реач!зуються в ироцес! розпод1лу прггць Cavó через розпод!л прац! робоча сила

повинна ыати можлив!сть вианачити тареал!зувати свою варт!сть, з -одного боку як э'датн1сть до прац!, з шпого, як певну м!л^-к1с7Ь кразЦ, !1ео5х1дно1 для Г) в1дтворення.

Однак цього не в1дб\'ваеться в силу 1снуючого монопол1зму в орган1зацП виробництва, починаючи в!д окремих галузей 1 аакШ-чуючи окремими робочими кпсцлми. Мокопол1ю в даному пипадку сл1д розглядатй як розпод!л прац! в його г1рмоыу вар'1ант1, який пов'я-;?аний з лривласненням. прага па певн! в ид и прац!, чи Еиробннцтва з'обмелениям кдлькост! учасиик!в в!дпов!дного виду ' д1яльност.:. •Цьому сприяе 1снуючий под 1л прац!, який створюе тохШко-еконо-м!чн! умови вшикнення ново"! форми монопол1ему - монополизму зи-робничих одиниць. бдиною монополию/ яка моле мати м!сце на вк-робнкцтш, повинна бути монопол!я: високопродуктивно! прац1. За такоЧ мокополП - сусп!льний '.розпод 1л прац!. буде зд1йснюватись пропсрцншо до продуктивное^' учасник!в виробництва, де кокний тсваровирббник (прац!вник) отримае свою частку у прац! адекватно вартост1 його робочо! силк.

У зв'язку з цим стае иеобх!дним введения в трудове законо-давство положения про те, до "трудовий впесок кожного визнача-еться через розпод!л прац! пропориДйно-вартост! його робочо! сили".' Не аабезпечить правов! передуыови кохному суб"бктов1 права отриматй свою частку у сусп1льнсму виробництв! адекватно вартос-т! його роОочо! скли . та еггрйягиме подолант монолол!зму вкроб-нкчих одиниць. .

За таких умов конкуренц1я (змагалън!сть) у пращ стане ре-альй!стю, так як буде базуватися на-власи1й «коном!чя1й та, нравов 1й основах, зможе виконувати покладене на.не'1 "авданяя руш!я 'економ1чного розвитку. Це . дозволить розв'язаги протйр1ччя

. - .!:■:• •

сусн1льним характером npaiii та Индивидуальною формой п розпод1-лу,- не кожний змож.о отримати свою част«ту- в iдпов1дйо до здатност!. до прац!. ПодЮнйй розпод1л npaui, на думку автора, дозволить подолати протир!ччя м1ж-р1эними вида»«1 iHiepeciB, оск!дьки су-дуть створен1 умови'.аа.яких■ кокэн зможе гадоп!лькити cniö осо-бистяй.1нтерес. Кр1ы иго, це. дасть змогу пэвнкм чином подолати в1дч/ження. в!д npaui, яке значною м1рйю булр результатом И не-■ задов!льно1 орган! эацП но роз под! лу npaui. Ствср>?ння можливос-. тей з власно! вол!.та ад!бностей задовыькнти т! чя inai потреби, в тому числ.1 1 потребу у власност! подолае цю пр!рву вхдчу-ження.

2.3. -У друге;лу роад1л! "Розпод1л прац!. на р!вк! основно-! ланки економ1ки та його соц!адьно-ек6ном1чна' роль" показано ые-хан!ом ,розиод1лу прац! та йог.о вплив-'ка соц!альн! насл!дкя та виробнич! рогульгати.

Практична реал!эац1я. зазкачених умов потребуе -вдосконалення механ1зму поеднання робочо! сили 1э-зас'обамй виробництва,. тобто. механ1зму розпод!лу npaui. Процес поедншшя робочо! силя 1з за-ербами виробництва вимагае визначення .-.'П. -¿кишоного. складу, який залежить ,в!д сп1вв1д«ошенНя ,м!ж загальними затратами ripaii!,. $еобх1дними -для виготозлення певного виробу чи вс1е? , виробничо! программ та 1ндив1ду.альними (колективними)- затратами прац!, ке-сбх!дннми для !х викокання. Таке поеднання матер!ального та .осо-бистого факторов, на- виробництв! • гожликане забезпечити,техн1-ко-економ!чнб' (у ,.т!й його частик!', яка пов'-язана. з плануванням прац!) та. оператйвно-.виробаичс дланування. Тут, плануванкя npaui виступае як метод П розпод1лу, де частщ ¡южно! .виробничо! оди-кицГ в загальнкх 'затратах- npaui.-визначазться зг!днр дзючого на

ПЦШрИбМСТВ! иодГлу. НрШП Та П ГфСЦуГСТИВНОСгХ. ди^и-НИЯ ДС BIÏ

робничих' одийяЦь ïx гшробничпх -завдаш.- та визначення при цюм;' необхтдио! чкселыюст!' працЬни.чпв,' пае пïд собой но тальки '.'ох-iiiKO éi'OHOMiMiiy ,-ало i соц!апьно-економ(чну. тдставп. Цеп прснес забезпечус система-плануьа.шш вирооництва та праш, яка тут. вис-тупае. у рол'1 механизму розподглу npaui.

■ -Проведен! 'досЛдЖ'Зння.аз ЕЯроб1йщтв1 • вказують на те, ю • практика-планування 'прац! недсстатньо враховуе 'i'i соидальний аспект. Планов!'та фактичн!. дан! по црац! св1дчать лро -технологач-ний д1дх'1д до. розпод!лу'прац1-, до в основ! виробничого -шишу структурних одиниць ••эначодитьоа • 'ix- 'кузька - cneuiaajaaula, :яа ïicno пов'язача з п.звними -роботами та внробами'. Де в свою черту ГфИЗВОДИТь' ДО -Hep'iBKOMl'pHÔPO 'роо'под!лу прац! .ЯК у 'pOBplai одно piднях ué'xiB, д!льниць, так ! окреыих рабочих щсць, де р1зт;л.я п завантаженост! досягас двох i бЧльые paaiB. 3. цього приводу до-цгльно навесгл дек!лька приклад1в (див.табл.1, 2).

Таблиц 1

Завактаження poôiTmîMÏB склддальних uexiB ЗТА За nepiofl а 1986 по 1993 piK

Показники

Р о к и

1986 |193? 11988 11989 ¡1990 ¡1091 • |'1992 11993

Р13НИЦЯ у вирй| |б¡тку на 1-го | ¡робгтника мЗ.ж | (крайтми по | !завантаженню . j ¡цехами'-('факт) | |а). в нормо-| годинах

Pl.: I......

I

!

1873

i 693 |848 1667 )ШЗ ¡894 ! j i I I I I ■| 133,81 !23, t П35,3|124,4¡128,5|144,3)265,5

I 1631 1230,G

- н --

Иаа!ть ь у монах скоро'чення виробництЕа, .ноли з'явлтоться В1льн1 потужноетх, . розподхл пращ не стае бШш р1вном1рним, а навиаки, дещр «оПршуеться. I це а той час, коли деяк1. виробнач1 единиц! взагалх простошть. Такий. роапод1л арац] не може хзЦио-в1дати.н! правоьим нормам, на вймогам екоарм1чнр! дсщльност!,

Сл1д зазначити, що в результат! розирдиу прац1 на б!льш низькому р1вя! його оргаН18ацП , а сама всередин! виробничих цех!в, в роэр1э! окремих.'Д1ль.ниць, бригад тоща, ршшця в ааван-таженосг! и!х ребИниками одяо!менних- провес 1й стае ще'б!льш ра

8ЮЧ0Ю. ,

Тайлщн 2

Факютиий Еяро61гон1<а 1-го роб1тимиа у норко-юдаиая у 1993 рощ по складальиаму цеху ЭТА

ПроферП

Бригади ■

3 14 | й

365213704|5984|5291|

Регулювальники аларатури.

1Слюсар1-складальники • . 1209?|2590|4709(1923!

[Монтажники апаратури .". ' . ¡29281.2058) 185711717-12957}

Тут рхзниця в вавантаженн! досягай, а подекуди значка перекривив рхчшш фонд робочого часу.

Кр!м того, пост!йнх змхни в' завант-аженост! робхтникхв про-гягом ряду рок!в е сзхдченням того, що розподхл прац! тут носить стихШий, керегульований характер та'ватшть. вхд Лк .вузько! спец1ал1зацП та отруктури виробничо'] программ.

Такий розподЦ прац! призводить до ряду негативних наслхд-к1в. Так, робХтнйки, як! вацхкавлен1 у високих зарой!тках, аму-иен! постно м!няти ово'1 робот мхеця, що вдаеться далеко не вс!м. Тому невдоволення роботою може охопити значну частину пра-.

• 16 - ...

цюючих (в зачежносг] в!д того, яка питома вага тих, чия частка у загальнп! прап! нижча в!д середнъо! по паводу) 1 носити пост!й-ний характер. ■

Кр.1 м цього. зб1льиення роэриву у за'вантаженн! прашоючих. як правило, призволить до ног1ршекня якост! продукцп та ритм!чнос-т) виробництва.

ялчним аргументом на корпеть зб!льшення частки виробничоЧ одиницт, чи окр^мого працшшка, у загадь них' затратах прац1 ви-робничого колоктиву повинна оути еконсм1я часу, яка виступае у Форм! вшисешщ. трудом!'сткост1. Таким чином, через розпод1.п пра-Н1, стае можливпм кплио на п .загалыи затрат , отже, на нор-, муваннуг прац1 и цкному, спрнятп його сдосконаленню.'

С. 4. У третьему роодШ___"0сновн1 напрямки удосконалення

розгошлу прац1" оОгрунтовано необх!дн1сть вдосконалення управ-л1ння розподк.ом пращ. та стимулювання працею.

Стихшшй, отже не впорядкований з' соц1ально-економ1чно1 точки вору характер розгошлу прац! вимагав впровадження захо-д!с, поп'язаних з орган1зац1ею управл!ння цим процесом. ЗасоОом такого управления на виробництв!.виступае планування. Його роль, як регулятора виробництва, зростае в м1ру поглиблення под!лу та коеперацм працг, а тдкож в м1ру вдосконалення розпод!лу прац1, роль якого з ролвитком ринку неодм!нно зростатиме. Планування праш повинно вШйти в1д механ!чного дублювання под1лу прац1, тобто . враховувати. не Т1льки спец1ал1зац1ю виробничих одиниць, але 1 ргвень '¡х продуктивность Таке планування буде вШгравати гнльщ -иттивну роль в управлгнн! ви{юбництвом, сприятиме в1дкри-тост!вироОничич одиниць. до економГГ часу, а з цим - до зопро-вадження науково-технгчного прогресу, орган1зац1йних заход1в,

- н; •

випу'ску б!.льш конкурентноздатно! продукцп. Кр1м того, це дозвог лить при плачуванн!. виробництва та пращ вШйти в!д планування, в!д досягнутого рхвня та закладати у виробнич! программ 61 льш високий р!вень продуктивное^ прац!. Прийняття напружених плат в' хк!ц!юват:меться знизу, тому.щр приховувати резерв« стане еконо-м1чио не виг 1 дно як для адмппстрац1так ! безпооередн!х пико-налцгв. ."''.•

- Таким-чином, планування пращ у зв'язку в кеоб>лдн1ста по-долання монополизму у роэподШ праЩ буде постШю спрямоване на запровадження змагяльиост ]•-.(ковкуренцГ!) -мхж вироба'ичими оди-ницями. Конкурентний характер-розподзлу пращ, у свою чергу, сприятиме створенню умов для прогресивного нормування пращ, де всяке ззшщення норм часу чи занижения норм виро61тку стане не доцхльнйм. Т! -виробнич! одиниц! чи окрем! пращвник:-!. у л кик норми часу найнижч!, а норми виробггку найвицц отримають па св1й Фонд робочого часу найбхльшу ЩлькЛстъ.цйзичних одиниць виреСпв, а.з цим (при незм!нних розцгнках) г виии яароб1тки.

Про р1вень нормування пращ сьогоднд'красномовно св!дчить надм1рне та массве перевиконаиня норм у п1втора,' два 1 б!льше

г

рази, яке евхдомо п1дганяеться до необх1дногвеличини зароГитно] плати, ¡сяування такого-нормування як сьогодн!, такЛ донедавна, викликане нер1ВНом1рпим характером розподхлу пращ. який базую-чись на спецхал1эац11 виробничих одиниць, блоку?, -всяку мемкли-в!сть. коякуренцП з боку 1нших.

: Сл1д зазначьги також'вплив напруженосп норм пращ на 'П розпод!л.' При науково .оОгрунтованих нормах•стають .немо&ливими великх перепади у.завантахенн! прац!вникав. Запровадження таких норм створить нормативну базу щодо затрат .часу, яка абсолютно

необЯхдиа ддл орган! вйцП розлодиу прац! на' засадах конкурен- • цп. У цьсму рооум:пн1 во! учасники смагання будуть у, р1вних умов;«, шр сириятимо як детальному росту квалЖкалП прац!вникла, так 1 пгдвищенню продуктивнее^ пращ. гшачиою м1 рою буде виршена проблема вшЛдних Л не виПдних робочих м!сць:

Яалрсвадкення р*гульовйиогд .розлодглу прац! в!дкривае лов! мояливост! па вдооконаленню улравл!иня' виутр1 шньогаьодським ру,-хом рооочо'1 сили. Розпод1л нрац!, який здшенюеться пропорцШю вартосчЛ ребопо! сили, автоматично зн1мае: тг причини 11 руху, Я!с1 псв'язан! з лозуками биьш високого заробггку га пЦвищенлл &м Iстовнос т1 пращ. А остЛльки вони е. найбхлыи вагомими серед сукупност! 'когда!в, як! вккликгу.ть рух робочо'1 сили, -го це доз-' колоть.» одн'-.го боку, еуттево скоротити, а. з другого, значпо

П1ДБИ£,ИТИ р ¡БОН:, ЙСГО КОрОВаНОСТ!

• Порпд. ¡з ц;:м проблем;? уг.раьл!кан, пов'язан1 э Шдйором та рсзсг^сркш .!садр.1в, '¿х рухом та ёфективним використай.иям, будуть розв'язулатлсь не Лильки су то адмЗШстратиВнимп,' але 1 еко-ном1чиими методами. Шкроке застссування при пьому компьютерно! технжи дозволить оперативно реагуватй на потреби виробництва.

Застосування ЕШ можна ызажатп суттевим иапрямком вдоскона-лення розподьчу прац! .• ' Це дозволить ялЦсно та своечасло збаяан-■ совувати виробнич! плани та робочу силу як .у роар1з1 п!дприемс-•тва в Шлому, так Гйсго окремих виробничих одиниць,' а також у розр!э! профес!й,. р!вн!в кпал!ф!калП тоню. •

Рапрспоновагп налрямки вдрсиокалеяня' орр.уИаац} Т розгюд!лу ' прац} т 1 с но погг'язлн! к) запров.адженням принпипово нового нап-рямст'п стимулюванн! прац!. Його оооблившть подягае в тему, що насобом стнмулювання ГН: ловим видом) ви'от'упае сама праця..

• Д1юча система стимулювания. прац! ' покликана актив1гу*аш. трудову ноиедшку не беэпосередньо через працю, а опосередковаио через ■ катер 1альн1 та нематер1альнЧ стимули. 'Однак,' иев1дпов.1д-нхсть М1Ж 3£1тратами прац1 та ¡1 винагородою значною ьпрою знижуе 1'1 ефективн1сть.

Вимншсть нового виду стимулу, а ь цим 1 йог о перевага над 1ншими. полягае у вхдсутност! ■протирхччя м!ж затратами прац1 та н винагородою, тому цо вони здиюнюються в однпУ сфер! та вимхрюються в одних одиницях вшлру. .

Мехая1змом його -реатцвацП на практпщ виступае розпод1л прац!, широке застосування якого на засадах конкуренцп (зма-гальност!) буде сприяти актив1зацМ трудово!' поьедпжи. За таких умов система стимулювання в ц!лому, отримаыаи св3.й шшший механизм, мехачгзм реал1зацП потреби в пращ, зможв ирадеьати на повну ПОТУЖН1СТЬ.

Для анал1зу р!вня орган!зацИ' розпод!лу прац! на виробиицт-в1 доц!льно визначати коефгщент (К.р.п.) роз1тод1лу нрац1;

а

К. р. П. - 1 - — ,

|>р .

де: 1 - к!льк1сть''Прац1 (виражена в норма- годинах, в натуральних одиницях вим!ру), яку 'недоотримала кожна вироонича одиниця чп окремий роб1тник за певний проьпжж часу у пор1внянт з 11 про- . дуктивн!стю або середньою 8авантажен1стю;

п - середня продуктивнють (вироб1ток/, ш,о склався серед виробничих одиниць (окремих роб1тник1в);

р - к1льк!сть однор!дних'виробничих одиниць, прац!вник1в одно1мениих профес1й (спещальностей);

п.р - загальна к1льк1сть пращ, яку отрималй ус! виробничГ

- Ul - .

одинищ разом, ix виробнича програма (Т). 3 допомогою того показчика стас монливим визначення як планового, так 1 фактичного стану розподыу прац! на pcíx р!внях управлшш виробництвом. Тут б1льш висский коефгшент. величина якого повинна прямувати до единиц] , вказуе на.вищий р1вент. органfsattíT розпокШ npaal Í навгтаки,

»кто- застосування,, у систем! сргаи!зацП-. працг в!дкривае но-Bi ¡цдхоли.як до управления розподиом прац1, так 1 до í'i стиму-лтеання; а сама орган i за! и я прац!' наповнйться новим зм!сгом.

III. висновхи

В заключКГй. частинг ¡Цдведен! п!дсумки, подано пропозиц!'i. Виходячи з природи розподГлу .прац! (багатства форм та характер-них ознак), а такоМ необх!дност! його подальиого вивчення та вдосконаления, його можна певним чином кдасиф!кувати; Так, вспоено pitKH господарювання вид1лявмо такл види розпод!лу прац!: мзвдержавний, • м!жгалузевий, м!жрег!ональнйй, м!жф!рмовий, внут-р{шньоф!рмовий-(fía pibhí вироонмчих одиниць).

ВШюсно суб'ект!в розпод!лу, то тут можна вид!литй-.м!жпро-Феспшийта внутр!иньшрофесiйний види розподдлу прац! mík окре-йими лра;пг.никами та ьч об'едйачнями (бригадами, ланками, д!ль-нинлми то!':.о;. • •

. Щгщо йродуктигнсст! ••cyfi.'sicriB розпод!лу, то bíh може бути як пропершйним..-.так i мепропорцгГшим, як.ревнсШрним, так i не-. piBHOMi рним. '•','■"■■•

Залежво в!д ступени- керовакост!. ним процесом, в!н може но-

сити 'як отихшшй, та!-: 1 регулъовании характер, щсдо схуалн.-. -ы%, попал 1з<щ11 цього процесу, то в1в.-мокд носити як монопольний. так I конкурентиий (змагаль'ннй, .конкурсний) характер.

Таким 'шнш, роаподкт пращ, виступаючи У самих ргзноманИ'-них формах (р0оП0д1л обсяпь. ьиробництьа, заменяя та'сум! тонна профсс1й чи поезд, викбиання обов'авк1ь тимчаоою Щдоутшх пра-. ц!еник1в, реввирення бони ойслут ову гадня,- розподы робочо! сили, ровстанокка кадр1в тощо), ' при дотримаш1 ьйаденаввзних умов йога рац1онзльно1 орган(зацП коже перетворитиоя в могуиИй фактор п1явщення ефектшност! вмробництва.

В к!нщ дисергацП подано список викори.отано! л1т.?ратури.

Публ1клпД '1 автора а теми дисертецЦ !:.. .

1/ Роаподдл пращ - категория ринконо! економп-:и// ЕФзк..'Льв1в.

ун-ту'. 1903. Вии.23. • ■ '

.2/ До.питания про економ1чн1 сснови. ринку// В1сн';Льв1р.;ун-ту,'

1993. Вия.24. ,

3/ Економ1чна 1н.теграц1я як форма кажнародноге розпод1лу ираЩ// Тези доп. на Шжнародщй науков1й копференЩ'Г "Народ, на-Ц1Я, держава: Украшське питания у 6'вропейському виьирГ'.Ль-В1В, 1993. . '

4/ Удосконалення мехаЛзму розпод1лу працх в умовах переходу до

ринкового середовища//В1сн. Львгв.ун-ту. 1994.Вип.25. 5/ РОЗЛОД1Л пращ як необх1дна умова формуврчня ринку пращ// Тези. доп. на конфереццП .Льв1вського тестового колед-жу.Льв1в.. 1995. -

Ключов! слова: розпод!л прац!. нсд!л пращ, енеШа«1зац1я, • оргаЩзаШя пращ, монополия,, конкуреяц!я (змагапня), вар-псть робочо'! сили, продуктивн1сть прад1.

- 21 -АНН О Т А Ц.И Я'

Коваленко В.Н. • "Распределение труда как условие и фактор повышения эффективности производства",. Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 - политическая экономия. Львовский госуниверситет 'им.И.Франко. Диссертация является рукописью.

На основе первоисточников, а также фактических материалов проведен социально-экономический анализ распределения труда на уровне первичного,звена экономики. Определены сущность, взаимосвязь и отличие от разделения труда. Представлены основные виды, принципы, характер и формы проявления. Определены экономические основы, механизм, а также основные пути совершенствования.

SUMMARY.

Kovalenko V.M. Distribution of Labour as a Condition and Factor gf Increase of Production Efficiency. Thesis for the Degree of Candidate of Economics in speciality 08.00.01 -Political Economy. Lviv slate University nafied after lvar Franko. Lvi'v, 1995. A- manuscript of dissertation thesis ii defended. ;

A socio-economic analysis of labour distribution on the primary level of economy is done on the basis of sources, as well as on the basis of facts. The essence, relationship and difference from labour differentiation are defined. The main kinds, principles, character and "forms of its manifestation are shown. The economic basis, mechanism, as well as the'main'ways of its. improvement are defined.

НХдаисако до друку 12.07,95. Форш® ьихВ'+/16. ti&iilp друк. ii I. Друк.офС01«.Уиовн.друк.1фк.1,í>. . Обл.вид.орк.1,6. Тиран 100. Зап. 172.

йаышшо-офое^иа .ла<5ора*ор1'я Йьзйвоькоро .Âepsjhljjtspcttïéïj ■ lu. -I.Франка. 290602 Льв1в, вул*Уи!:вертч1'.гиыса,1.