Развитие китайско-украинского экономического сотрудничества в современных условиях тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Развитие китайско-украинского экономического сотрудничества в современных условиях"

Київський університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин

УДК. 339.9.012.24

Лі Фень

РОЗВИТОК КИТАЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

08.&О.ІЧ Спеціальність 08.05:01. - Світове господарство і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

КИЇВ -1998

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародних економічних віднос Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тарі Шевченка

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Філіпенко Антон Сергійович

Київський університет імені Тараса Шевченка, завідувг кафедри міжнародних економічних відносин Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Супрун Володимир Олексійович, завідувач кафеді економічної теорії Державної академії легк промисловості України

кандидат економічних наук, доцент Савчук Віктор Іванович, доцент кафедри економічк теорії та управління народним господарств« Київського університету імені Тараса Шевченка Провідна організація: Інститут світової економіки та міжнародні

відносин НАН України, м.Київ

Захист дисертації відбудеться "11" червня 1998 року о Iе? годині засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.02. в Інституті міжнарод відносин Київського університету імені Тараса Шевченка за адресою: 254119 Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського універсиі імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, м. Київ, вул. Володимирська, к.10.

Автореферат розіслано" 11 "травня 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Мазуренко В.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості теми

Остання чверть XX ст. характеризується динамічним економічним івробітницгвом і поглибленням всебічних взаємозв’язків між державами внаслідок версифікації міжнародних економічних відносин.

Основні форми світогосподарських зв'язків - міжнародна торгівля, рух піталів, міграція трудових ресурсів, акції міжнародних організацій і, нарешті, геграційні процеси в сучасному світі досягли небачених раніше масштабів, іншюся їх місце і роль в поступальному розвитку суспільства.

По-перше, міжнародна торгівля стає реальним і все більш органічним фактором ціональних економічних систем, складовою господарського зростання і засобом рішення соціальних проблем. Провідні тенденції сучасної міжнародної торгівлі, в’язані із збільшенням у її структурі питомої ваги послуг (інжиніринг, консалтинг, ¡инг, інформаційні послуги і т. ін.) та частки готової продукції, в тому числі ставок коопераційного характеру (вузли, деталі, агрегати), обумовлюють з стаюче значення нових, більш високих і досконалих форм міжнародної робничої та науково-технічної спеціалізації і кооперації, а також зрушення в ^графічних напрямах світової торгівлі.

По-друге, в сучасних умовах визначального значення набуває міжнародний рух піталів. Нагромаджена сума експорту капіталу за останні десятиліття наблизилась своїми обсягами до розмірів річного світового вивозу товарів і послуг. Вплив згашніх інвестицій на економіку більшості країн світу полягає у поліпшенні зуктури національних господарств, зростанні їхнього економічного і технічного іня, стимулюванні зайнятості та зовнішньоторговельного обміну.

Кількісні і якісні характеристики сучасних світогосподарських відносин ізують на суттєве посилення взаємозв'язку і взаємозалежності національних жомік, підвищення значення зовнішньоекономічних чинників господарського )стання. Як складові частини світового господарства, економічні комплекси

Китаю і України теж зорієнтовані на використання переваг міжнародного поді праці (МПП).

Обравши шлях ринкового трансформування господарського життя, оби; країни були поставлені перед необхідністю формування і розвитку механіз\ входження в світові господарські структури, використання додаткових можливост і джерел міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва в новій геополітичі ситуації.

Складні завдання і проблеми, які вирішують Україна і Китай, спонукають піднесення взаємного співробітництва на якісно новий рівень щодо напрямів, фор механізмів господарської взаємодії обох країн.

Проблеми українсько-китайських відносин знайшли своє відображення в рз робіт українських та китайських вчених: Ю.Пахомова, В.Седнєва, Л.Лещеш Б.Забарка, Є.Ростова, М.Жулинського, В.Величка, А.Гончарука, О.Лука А.Хахлюка, Цзян Чанбіня, Сунь ЧженьЮаня, Хе Вея, Лю Дун, Лю БаоЖон, СинХаня, Хе ЖонЧан, Чжу ХуньЖеня.

Новітні ж процеси розвитку українсько-китайських економічних відносин по що не знайшли грунтовних наукових розробок, теоретичного осмислен перспектив, що відкриваються перед обома країнами.

Саме це і обумовило вибір теми дослідження, його структури і змісту.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначеі особливостей сучасного стану і перспектив розвитку українсько-китайськс економічного співробітництва, його впливу на господарське зростання обох країн.

Головними завданнями, які визначають структуру дисертаційного дослідження, і

• розглянути історичні, політичні, соціокультурні та економічні передумо розвитку українсько-китайських економічних зв'язків, виявити потенції можливості їх подальшого поглиблення і розширення;

• здійснити кількісний і якісний аналіз нових напрямів, форм, тенденціі суперечностей міжнародного поділу праці, як матеріальної основи і рушійної си

ггернаціоналізації господарського життя, що знаходить свій вияв у зростаючому заємозв'язку і взаємозалежності країн сучасного світу;

• розкрити зміст різноманітних форм економічного співробітництва між країною і Китаєм, їх переваг, недоліків і перспектив розвитку;

• обгрунтувати оптимальні шляхи вдосконалення механізму українсько-йггайських економічних відносин, зокрема, таких його елементів, як міжбанківські заєморозрахунки, валютно-фінансові та кредитні інструменти, інституціональне зівробітництво.

Статистичною та Фактологічною базою дослідження є, насамперед, офіційні атеріали обох країн, їх спеціалізованих установ, аналітичні огляди та статистичні олетені, монографічна література, статті, періодичні видання, власні вибіркові юстереження автора

Наукова новизна дисертаиїї полягає у наступному:

• до наукового обігу вперше залучаються результати аналізу особливостей сономічного співробітництва України і Китаю за умов ринкової трансформації їх ;ономік в контексті світової тенденції до глобалізації господарського життя;

• встановлено, що процеси ринкового реформування економік в обох країнах (ійснюються на основі різних моделей трансформації, що мають як спільні риси, ік і відмінності у підходах до вирішення конкретних проблем перехідного періоду,

о не створює принципових перешкод для поглиблення господарської взаємодії іох країн;

• доведено, що Україна і Китай мають відповідні природні, економічні, хнологічні умови для сформування збалансованих стосунків, які б відповідали іигеріям науково-технологічної революції, вимогам сучасної системи міжнародних ономічних відносин;

• науково обгрунтовано перспективні напрями і форми господарської взаємодії країни і Китаю, серед яких провідна роль належить зв'язкам у сфері виробництва інвестицій, науково-технічній кооперації, валютно-фінансовим відносинам;

• визначено генетичні і інтегративні якості міжнародної кооперації виробшщгі розмежовано за змістом поняття «кооперація праці» і «кооперація виробництве Розглянуто основні форми реалізації міжнародної кооперації у двосторонньої співробітництві від найпростішої, зовнішньоторговельної до розгорнут (комплексної), яка представлена нині у міжнародних виробничих системах різи типів і рівнів функціонування. Проаналізовано перспективи і можливості розвит міжнародних виробничих систем у зв'язку з формуванням нового механізі зовнішньоекономічних зв'язків в Україні і в Китаї;

• з’ясовано, що головні напрями формування механізму українсько-китайські економічних зв’язків передбачають розвиток взаємодоповнюваних економік дві країн на основі поглиблення науково-виробничої кооперації, створення сучаск системи міжбанківських розрахунків, вдосконалення валютно-фінансових кредитних відносин, підвищення ефективності інституціонального співробітницг між ними;

• сформульовано положення про необхідність ширшого залучення до систек взаємного співробітництва галузей порівняльної і конкурентної переваги Україні Китаю: у першу чергу сучасних наукомістких, високотехнологічних виробниці агропродовольчого комплексу, легкої і харчової промисловості.

Теоретичне значення дисертаиії полягає в тому, що в ній виявле закономірності, основні тенденції і суперечності розвитку двосторонніх економічні зв"язків країн з перехідною економікою та обгрунтовано їх вплив на економіч піднесення Китаю і України.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що отримані наукс результати можуть бути використані при розробці концепції зовніпшьоекономічи стратегії в обох країнах. Це стосується насамперед тих аспектів, які пов'язані залученням іноземних інвестицій, створенням вільних економічних зон, митн тарифним і валютним регулюванням.

Накопичений у Китаї досвід залучення прямих іноземних інвестицій може >ути цінним і для України, знайти застосування у практиці створення вільних кономічних зон на Донеччині та в інших регіонах України.

Крім того, матеріали дисертації можуть бути використані в навчальному іроцесі при викладанні курсів "Світова економіка", "Міжнародні економічні ідносини", "Економіка перехідних суспільств".

Дисертація виконана відповідно до теми наукових досліджень кафедри ііжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відпосин "Механізм омплексного забезпечення зовнішньоекономічних аспектів суверенітету України" номер проекту 97134), яка є складовою частиною наукового проекту комплексної аукової програми Київського університету імені Тараса Шевченка "Розбудова ержавності".

Апробація результатів дисеутаиїї.

Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на ісіданнях кафедри міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних ідносин Київського університету ім. Тараса Шевченка. Окремі результати ослідження були представлені у формі тез на міжнародних наукових знференціях:«Україна-Китай: шляхи співробітництва» (м.Київ, 1994 р., м.ГІекін ?95 р.); «Україна - Європейський Союз: проблеми зовнішньоекономічної діяльності і перспективи співробітництва» (м.Київ, 1995 р.); «Зовнішня торгівля: проблеми та ’рспективи» (м.Київ, 05.05.1997);

Ринкові реформи і економічний розвиток перехідних суспільств: приклад України»

і.Київ, 23.11.1997).

Публікаиії. Результати дослідження знайшли відображення в чотирьох іубліковшшх наукових роботах загальним обсягом 1,8 д.а.

Структура роботи обумовлена зазначеними метою і завданнями юлідження і включає: вступ, три розділи, висновки, список використаної гератури і додаток. Робота виконана на 180 сторінках.

Основний зміст роботи.

У вступі роботи дається загальна характеристика проблеми, що визначи тему і зміст дисертації, обгрунтовується актуальність обраної теми, її наукове практичне значення. Аналізується ступінь дослідження зазначених питань українській та в китайській літературі, відображається наукова новизна дисертаїї особистий внесок автора в розробку окреслених питань, апробація результат дослідження.

Розділ перший - "Об'єктивні передумови розвитку і поглиблення китайськ українського економічного співробітництва". В цьому розділі здійснеї ретроспективний аналіз китайсько-українських відносин в чотирьох аспекте історичному, політичному, соціокультурному та економічному. Вся істор китайсько-українських відносин свідчить, що вони мають глибокі коріння, я сягають в сиву давнину, мають спільні традиції, різноманітні передумови. ] відносини нічим не затьмарені і є міцним фундаментом поглиблення і розвиті сучасних господарських взаємозв'язків двох країн.

В економічній царині взаємний інтерес України і Китаю обумовлений ти що в недалекому минулому економіки обох країн розвивались за подібною моделлі в основі якої лежало планове господарство. Маючи певні переваги, планова систеї в цілому себе не виправдала ні у Китаї, ні в Україні. Основними її недоліками бул обмеження ініціативи і самостійності суб'єктів економічних відносин, нераціональї використання природних, матеріальних і людських ресурсів, низька ефективніс виробництва Тому перехід обох країн до ринкової трансформації своїх економік об"єктивним і незворотнім. Головні завдання ринкових реформ у Китаї і в Украї близькі або співпадають (у питаннях власності - це перехід від тотальної держави власності до поліфонії форм власності; в господарському управлінні - в адміністративних методів до економічних; у зовнішньоекономічних зв'язках - в закритого типу господарських відносин до відкритої економіки). Надзвичаш важливою обставиною в стимулюванні взаємного економічного інтересу України Китаю с потенційна взаємодоповшованість їх економік. І Україна і Китай ману

окупність галузей порівняльної і конкурентної переваги, які створюють широкі ажливості і взаємну зацікавленість у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.

Цей розвиток лежить в площині загальносвітової закономірності сучасності ->глибленні міжнародного поділу праці, як матеріальної основи і рушійної сили тернаціоналізації господарського життя за умов технологічної революції. Головні ¡редумови розвитку і поглиблення взаємного економічного співробітництва >рмуються, по-перше, у площині нарощування виробничо-технологічних ресурсів юх країн; по-друге, внаслідок подальшої ринкової трансформації, лібералізації :ономіки і системи взаємних господарських зв'язків України і Китаю; по-третє, ляхом удосконалення механізмів зовнішньоекономічної кооперації, створення у цій )ері режиму найбільшого сприяння.

У другому розділі - «Основні форми і напрями торгово-економічної і науково-хнічної взаємодії КНР і України» - розглядається проблематика диверсифікації ргово-економічних зв"язків між обома країнами, формування коопераційних зносин в галузі виробництв і інвестицій, а також визначаються шляхи поглиблення іуково-технічної взаємодії КНР і України.

В роботі зазначається, що встановлення дипломатичних відносин між Китаєм Україною започаткувало якісно новий етап торгово-економічних відносин між ми. Ці відносини набули динамічного, різнобічного і перспективного характеру, ггай став одним з головних торгових партнерів України - товарообіг між обома аїнами у 1997 році перевищив 1 мільярд доларів СІЛА. Але за загальною намікою зростання товарообігу проглядається значне позитивне сальдо торгового лансу на користь України, невисока асортиментна насиченість взаємного варообігу, переважання товаро-сировинних компонентів, "мозаїчність" структури спорту та імпорту. Все це вказує на існуючі проблеми і резерви нарощування, намізації взаємного товарообігу.

Негативним моментом взаємної торгівлі є її "бартеризація". Питома вага ртерних операцій в загальному обсязі експорту України в Китай в 1995 році надала 40% /в 1997 році за перші вісім місяців складала близько 2%.І.

Іншим недоліком є те, що приватні особи, так звані "човники" з обох краї завозять на ринок України низькопробні дешеві китайські товари, що серйозі підриває престиж китайських виробників.

Значним резервом розширення товарообігу між двома країнами є те, що лий три з 25 областей України формують дві третини загального його обсягу мі Україною і Китаєм. Слід значно розширити географію українсько-китайської торгового співробітництва.

Аналіз сучасного стану економічних відносин між Китаєм і Україно показав, що їхній подальший розвиток і перехід на новий якісний рівень можливі лише за умови активного використання різних, більш ефективних фор співробітництва, і, перш за все, кооперації у сфері виробництва. Основне механізмом для цього повинна стати реалізація розробленої програл співробітництва в галузі машинобудування, особливо тих його підрозділів, я визначають науково-технічний прогрес. І українська і китайська сторони готові і спільного будівництва великих іригаційних і гідроенергетичних об"єктів, організаі спільних підприємств в металургійній, легкій і харчовій промисловості. Украй може і готова постачати в Китай транспорта великої і середньої потужно« кукурудзозбиральні комбайни, екскаватори, дизельні двигуни, автомобілі КРА літаки, риболовецькі і військові судна.

В дисертації зазначається, що в даний час є всі можливості налагодиі спільні виробництва на комплексній основі і постачати Китаю електровоз тепловози, дизель - потяги в розмірах, здатних задовольнити китайську економіку, перспективі Україна готова постачати Китаю літаки АН-40 і АН-70, транспорт АН-32 і протипожежний АН-32П. Це найновіші зразки літаків, які нічим і поступаються світовим аналогам і навіть перевершують їх.

Китай зацікавлений в реконструкції і технічному переоснащенні об"єкт енергетичного комплексу, які були створені за допомогою спеціалістів з України 50-60-і роки, а також в будівництві нових електростанцій: ТЕЦ з енергоблоками ЗО 500 і 800 МВТ, теплоцентралей, ліній електромереж напругою 500 КВТ тош

аіочи багатий досвід у виготовлені устаткування для електроенергетики і юрудження таких об"єктів за рубежем, Україна може розраховувати на Китай, як і один з потужних у світі ринків збуту цього устаткування, а також перспективний ігіон реалізації своїх послуг.

В дисертації акцентується увага і на інших можливих напрямах взаємодії юх країн (зв"язок, транспорт, інформаційні системи тощо). Особливе місце в ісертації належить аналізу міжнародної кооперації виробництва, генетичні та гегратіївні якості якої дозволяють діалектично вирішити протиріччя, які шикають між продуктивними силами, що невпинно розвиваються, і існуючими, але see застарілими елементами виробничих відносин і освоїти якісно нові економічні )рми і методи організації міжнародного господарського життя.

В роботі проаналізовані різні підходи до тлумачення міжнародної кооперації фобішцгва, дана характеристика її принципових ознак. Розмежовано внутрішній гіст попять "кооперація праці" і "кооперація виробництва".

Показано, що комплексна форма кооперації виступає економічною формою [рішення протиріччя між двома рівнями зовнішньоекономічної діяльності - макро- і крорівнем. В рамках міжнародних виробничих систем здійснюється їх синтез. З рного боку, міжнародні виробничі системи виникають в руслі тієї внішньоекономічної мотивації, котра виявляється на народногосподарському рівні іаїн - партнерів, а з іншого, - створення таких систем передбачає включення в них «кретних виробничих ланок, отже, врахування їхніх власних економічних, хнологічних мотивів і інтересів.

У цьому контексті в роботі розглядаються перспективи розвитку спільних цприємств, їх місце і роль в системі взаємозв"язків обох країн.

Значну увагу в дослідженні приділено розвитку науково-технічної кооперації сраїни з Китаєм. На думку автора її розвиток можливий в таких формах:

• взаємне запозичення досвіду і знань на основі обміну спеціалістами, а кож підготовка і підвищення кваліфікації кадрів на двосторонніх засадах;

• взаємодія в створенні, розширенні та забезпеченні ефективної діяльної навчальних закладів, науково-дослідницьких і консультативних центрів, в тому чис

і спільних;

• співробітництво в галузі науки і техніки при створенні, модернізації експлуатації промислових підприємств та інших об"ектів виробничого призначенні соціальної інфраструктури;

• обмін технологіями, ліцензіями, кадрами конструкторськими і проектні» матеріалами, допомога при їх впровадженні;

• співробітництво в збиранні, обробці і використанні науково-технологічно економічної інформації.

В третьому уозділі - «Вдосконалення механізму китайсько-українсько економічного співробітництва» - розглядаються проблеми, пов"язані з формуванні системи ринкової інфраструктури, адекватної основним тенденціям МГО Важливим елементом цієї системи є сукупність міжбанківських розрахункі Банківська система є важливою ланкою між макроекономічними мікроекономічними процесами і вирішальною мірою визначає успіх перехідної процесу ринкової трансформації обох країн.

Взаєморозрахункові операції між українськими і китайськими партнерам здійснюються в основному через треті країни, що перешкоджі зовнішньоекономічним зв"язкам за існуючими міжнародними стандартами. В ц сфері робляться лише перші кроки, що дає відповідний матеріал для попередн теоретичних узагальнень і висновків. Зокрема, на основі світового досвіду дисертації обгрунтовано положення про те, що механізм взаєморозрахунків двосторонніх відносинах між Україною і Китаєм повинен розвиватись шляхом:

« розвитку кореспондентських зв"язків, відпрацювання режга взаєморозрахунків, який відповідає початковому етапу становлення двосторонні українсько-китайських відносин;

• відкриття представництв комерційних банків, як найбільш зручної ганізаційної форми освоєння ринку іншої країни і закріплення на ньому;

• створення відділень і закордонних філій найбільш великих банків обох

аїн;

• енергійне включення банківських систем України і Китаю в систему жбанківських зв"язків, наприклад, СВІФТ, з метою підвищення ступеню іеративності проведення взаєморозрахунків обох країн.

Реалізація цих напрямів залежить насамперед від стану і ефективної роботи нківських систем України і Китаю. Щодо Китаю, то тут вже створена достатньо іективна банківська система і досвід її роботи може бути корисним для України.

Існуюча банківська система України проходить шлях свого становлення і, на мку дисертанта, вимагає глибоких перетворень, а саме: відродження комерційного едиту, створення системи сучасного вексельного та чекового обігу, впровадження ікторингу тощо.

В розділі знайшов відображення комплекс проблем, пов"язаних з валютно-нансовими і кредитними відносинами між Україною і Китаєм.

Валютно-фінансові і кредитні інструменти використовуються як ефективні ;оби здійснення економічної політики, її координації в міжнародному масштабі, дютно-кредитна сфера є важливим каналом залучення додаткових фінансових штів в національну економіку, сприяє прискореному обміну між країнами і гіонами товарами і послугами, поліпшенню системи розрахунків між суб"єктами ітогосподарськихзв"язків.

Міжнародні валютно-кредитні відносини є завершальною стадією в процесі ху, переміщення різноманітних ресурсів між суб"єктами світогосподарських 'язків, що знаходить своє відображення в такій інтегральній категорії, як атіжний баланс держави.

В роботі здійснено детальний аналіз платіжного балансу України за 1996 рік. й аналіз, зокрема, виявив те, що в Україні продовжується процес збільшення

обсягів зовнішнього запозичення через кредити. В 1996 році було використа кредитів на суму в 1,9 млрд. долл. СІЛА. Між тим, більш вигідні фінансові потоки саме, прямі і портфельні інвестиції, не отримали належного розвитку. На дум дисертанта, потенційні переваги іноземних інвестицій для народного господарсі України полягають у наступному:

- прямі інвестиції створюють додаткові можливості для реструктуризаці модернізації виробничого апарату без нової заборгованості;

- за допомогою іноземних інвестицій передається сучасна технологія, поу-х з менеджменту та маркетингу, створюються нові і зберігаються старі робочі місця:

- іноземні інвестиції сприяють включенню в МПП, впливають на підвищен конкурентоспроможності товарів приймаючої країни.

В Україні створено досить ліберальне інвестиційне законодавство. Ода стримуючими факторами інтенсивного припливу прямих іноземних інвестш виступають:

• повільне і безсистемне здійснення ринкових реформ;

• нестабільність законодавства, відсутність права власності на землю;

• корумпованість, відсутність державних гарантій іноземним інвесторам;

В завершенні третього розділу розглядаються проблеми підвшцен ефективності інституціонального співробітництва між КНР і Україною.

Автор вказує на те, що роль інституцій в житті організованого суспіль ст дуже важлива. На цьому побудовані чисельні теорії суспільного розвитку. Су економічні аспекти взаємодії між інституціональними одиницями містять велим сенс і досліджувалися досить впливовою школою економічної думки, я прикрашають імена Т.Веблена, Дж. Коммонса, У.Мітчела, Й.Шумлетег Дж.Гелбрейта, П.Мюрдаля та ін. В останні роки набирає силу нові інституціоналізм як на Заході, так і на Сході. Методологічно він виходить з аналі індивідуальних поглядів людей, а правові, організаційні та інші відносш розглядаються як наслідок безпосередньої взаємодії індивідів. Інституціональ

«терії базуються на врахуванні конкретно-історичних умов тієї чи іншої країни, ступності традицій, ідей, духовного світу населення, системи ціннісних уявлень, юте ці критерії не зводяться до суто психологічних ознак, а побудовані на аємодії між окремими елементами, що породжує певну цілісність економічної стеми взагалі. Саме на таких методологічних принципах здійснюються реформи в тгаї.

Головні напрями і форми інстигуціональної співпраці Китаю і України оплюють усю складну ієрархічну систему двох краі'н, починаючи від найвищих ржавних органів і закінчуючи первинними ланками економіки (підприємства, ганови, банки тощо). Важливим для обох країн є обмін досвідом:

• у пошуку оптимального співвідношення між державним регулюванням ономіки та її ринковим саморегулюванням;

• у створенні конкурентного ринкового середовища на основі співіснування іних форм власності;

• у формуванні інституціональних структур і механізмів ефективного равління державною власністю та частками і паями держави в акціонерних вариствах;

• у розвитку і удосконаленні сукупності ринків: товарів і послуг, капіталів, бочої сили, грошового, валютного, технологій, нерухомості, землі тощо;

• у відпрацюванні сучасних моделей діяльності підприємства (фірми, діонерного товариства), товарних і фондових бірж, інвестиційних фондів і «паній;

« у розробці адекватної сучасному стану господарства обох країн економічної ¡іітики.

Сильна, акцентована, гнучка і комплексна державна економічна політика ряд з використанням суто ринкових інструментів (податки, ціни, кредит, валютний зс) повинна включати і пряме регулювання, і управління (регульоване знування), яке передбачає розробку і реалізацію державних програм в окремих

пріоритетних напрямах та сферах економіки, науки і техніки, соціального життя.' державного регулювання неможливо здійснювати структурні перетворен інвестиційну і науково-технічну політику, інтегрувати економіку в систему СВІТОВ' господарства.

Україна починає все більш ретельніше вивчати досвід Китаю, інп перехідних країн стосовно шляхів визначення співвідношення механізми технологій державного і вільного ринкового регулювання і контролю економічн середовища, залучення іноземних інвестицій та технологій, створення сприятлива податкового середовища, стимулювання впровадження і використання досяга сучасного науково-технічного прогресу як на державних, так і на приватизоваї підприємствах.

Особливо цінним для України є досвід Китаю по створенню вільї економічних зон. Механізм функціонування цих зон знайшов своє відображенн дисертаційній роботі. Зараз в Україні йде інтенсивна робота по узагальнен китайського досвіду, яка завершиться створенням у 1998 році необхід законодавчої бази з тим, щоб вже у 1999 році приступити до конкретної роботи створенню ВЕЗ, перш за все в, Донбасі.

У заключній частині дисертаційного дослідження формулюються осно узагальнення та висновки. Вони полягають у тому, що країни з перехідні: економіками мають багато спільних інтересів, які виступають важлив передумовою і головною рушійною силою формування і розвитку між Китаєі Україною різнобічних і інтенсивних господарських зв'язків.

Досягнувши незаперечних здобутків у сфері взаємної економічної і науко технічної кооперації, обидві країни зіткнулись водночас з цілим ряд суперечностей і невирішених проблем, що обумовлені розширенням масштабі зростанням складності завдань, які стоять перед ними.

Головними засобами вирішення назрілих питань взаємного співробітництв удосконлення механізмів двосторонньої співпраці, приведення їх у відповідніст

нуючими міжнародними нормами і стандартами, прийнятими у світовому іівтоваристві.

Основні положення дисертаційної роботи відображені у наступних /блікаціях:

Ї.Сянганський міст відкритий для українських підприємців.// Політика і Час ->97 - № 12 - с. 60-62

2. Иностранные капиталовложения как ускоритель экономического развития, з опыта Республики Корея//Діловий Вісник, - 1997 - № 12(43) - с.26-27

3. Развитие экономического сотрудничества между Украиной и итаем//Вісник Київського Університету. Міжнародні відносини, КиївіКУ. -1997. ш.7. - с. 103-106

4.Украина-Китай.Экономический обзор//Посредник - 1997 - N 50(539) - с.7.

Лі Фень. Розвиток китайсько-українського економічного співробітництва в 'часних умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за іеціальністю 08.05.01. - світове господарство і міжнародні економічні відносиш. -статут міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, іїв, 1998.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів ггайсько-українського економічного співробітництва в сучасних умовах. В роботі вглядаються історичні, політичні, соціокультурні та економічні передумови ггайсько-українських економічних зв"язків, здійснено кількісний і якісний аналіз >вих напрямів, форм, тенденцій і суперечностей економічного співробітництва за гов ринкових перетворень в обох країнах.

Накреслені шляхи вдосконалення механізму економічної взаємодії обох краі зокрема, таких його елементів, як міжбанківські взаєморозрахунки, валюта фінансові та кредитні інструменти, інституціональне співробітництво.

Ключові слова: міжнародний поділ праці, інтернаціоналізація господарсько життя, виробнича кооперація, міжнародні виробничі системи, прямі інозеї/ інвестиції, вільні економічні зони, інституціональне співробітництво.

Ли Фень. Развитие китайско-украинского экономического сотрудничества современных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук специальности 08.05.01 - мировое хозяйство и международные экономическ отношения. - Институт международных отношений Киевского университета име Тараса Шевченко, Киев, 1998.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практическ аспектов китайско-украинского экономического сотрудничества в современш условиях. В работе рассматриваются исторические, политические, социокультурн и экономические предпосылки китайско-украинских экономических связе осуществлен количественный и качественный анализ новых направлений, фор тенденций и противоречий экономического сотрудничества в условиях рыночнз преобразований в обеих странах.

Раскрыты возможные пути совершенствования механизма экономическо взаимодействия обеих стран, в частности, таких его элементов, как межбанковск взаиморасчеты, валютно-финансовые и кредитные инструменты, институциональн сотрудничество.

Ключевые слова: международное разделение труда, интернационал из ац хозяйственной жизни, производственная кооперация, международен производственные системы, прямые иностранные инвестиции, свобода экономические зоны, институциональное сотрудничество.

Li Feng. The development of Chinese-Ukrainian economic cooperation within mode market conditions. - Manuscript

The dissertation to appropriation of scientific degree, candidate of economic scienci specialty 08.05.01 - world economy and international economic relations.

Institute of international Relations, Taras Shevchenko National University, Kyiv, 1998. This dissertation is devoted to the problems of researching the theoretical and practi< aspects of Chines-Ukrainian economic cooperation's development in modem conditioi The work is dedicated to analyzing of historical, political, social, cultural and econon spheres of Chinese-Ukrainian economic cooperation, quality and quantitative analysis

r tendencies, forms, directions and contradictions of economic cooperation development ,er new conditions in both countries has been carefully accomplished. • sible ways of improving the structure of economic cooperation in. both countries are ed, special attention is focused on the following questions: banking operations and ¡illations, currency, financial and credit activity, institutional cooperation. Key words: mational division of labour, international processes in economic life, manufacturai :ems, direct foreign investments, free economic zones, institutional cooperation.

Підписано до друку 06.05.98 р. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 0,8.

Наклад 100. Зам. 129. _

Відділ оперативної поліграфії Центру Міжнародної освіти 252005, м.Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, к.101. 227-12-75, 227-37-86