Резервы инновационных процессов на промышленном предприятии тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Резервы инновационных процессов на промышленном предприятии"

ХАРКІВСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

РГ5 ОЯ

На правах рукопису

КЛИМЕНКО ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

РЕЗЕРВИ ІНОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Спеціальність 08.00.05 - "Економіка, планування, організація управління народним господарством та його галузями (промисловість)”

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економичних наук

Харків-1993

Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу МІПК при Харківському інженерно-економічному інституті

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент ДОРОНГНА М.С. Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

професор ГРИНЬОВА Е М. , кандидат економічних наук ДАВИДОВА І. А.

Провідна організація - Виробниче об’єднання

"Серп і молот" (Харків)

Захист відбудеться ”2?' ідд4 р. на засіданні

спеціалізованої ради, К 068.21.01, по присудженню наукового ступеня кандидата економічних наук у Харківському інженерно-економічному інституті за адресою: 310001, Харків,

пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту.

Автореферат розісланий

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент

С.Ф. ТКАЧОВ

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальність проблеми. Ефективність діяльності промислового підприємства в умовах ринкової економіки забезпечується багатьма зовнішніми та внутрішніми факторами, кожний з яких тим чи іншим чином пов’язаний з постійним упровадженням йа підприємстві останніх досягнень науки та техніки, освоєнням різноманітних нововведень.

Глибина перетворень, пов'язаних з нововведеннями з одного боку, складність та імовірність їх наслідків з другого значно ускладнюють проблему виявлення, оцінки та використання резервів іноваційних процесів і роблять її надзвичайно актуальною в умовах переходу до ринкової економіки.

Прискорений розвиток іноваційних процесів обумовив появу в управлінні діяльністю підприємства двох напрямків. Один з них пов’язаний з забезпеченням стабільності традиційного процесу виробництва. Другий - з забезпеченням перспективної ефективної роботи підприємства у динамічному зовнішньому середовищі через постійне освоєння нововведень.

При цьому своєчасне виявлення і запровадження в дію резервів іноваційних процесів все в більшій і більшій мірі забезпечує стабільність результатів роботи підприємства та високу конкурентоздатність продукції, яку воно виробляє.

Питанням теорії та практики нововведень присвячені

дослідження багатьох вітчизняних та закордонних вчених та практиків. Особливо слід відзначити роботи Д. М. Гвішіані, І. Бер-

- 2 ‘ .

лакі, .А. I. Пригожина, Е.Роджерса, I.E. Рудакової, Б. Сазонова, Б. Санто, В. Хартмана, С. Г. Щзманової, В. Штока, га ін.

Разом з тим, до недавнього часу вітчизняними вченими іно-вації вивчались порівняно мало, особливо з позиції самостійного регулювання їх на рівні підприємств. Логічним продовженням наявних досліджень у цій галузі є вирішення таких задач, як методичне забезпечення процесу встановлення резервів нововведень, інтегрування стадій іноваційного процесу на підприємстві, оцінка ролі суб’єктивного фактору в забезпеченні ефективності нововведень. У практиці нововведень також недостатньо освоєні наукові рекомендації з аналізу готовності підприємства до сприйняття ним і новацій.

Актуальність проблеми, її теоретичне та практичне значення обумовили необхідність проведення даного дослідження і визначили тему дисертації.

.1.2. Мета та задачі дослідження. Мета роботи полягає у теоретичному обгрунтуванні і розробці методичного забезпечення встановлення резервів іноваційних процесів на промисловому підприємстві для підвищення ефективності управління його розвитком.

Для досягнення поставленої в робот! мети були вирішені такі задачі:

визначені зміст, мета, функції іноваційних процесів та їх основні особливості в сучасних умовах*,

вивчена можливість використання зарубіжного досвіду освоєння нововведень;

виявлена суть нововведень на промисловому підприємстві і їх роль в забезпечені його ефективної діяльності;

- з -

обгрунтовані напрямки встановлення резервів іноваційних роцесів на промисловому підприємстві;

запропонований механізм формування інформаційної бази для налізу резервів нововведень;

розроблені пропозиції по аналізу резервів організації іно-аційного циклу та потенціалу сприйнятливості до нововведень олективу підприємства;

визначені особливості менеджменту іноваціями; запропоновано підхід до виявлення перспективних напрямків нтенсіфікації мотивації іноваційної діяльності.

1.3. Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є арактеристики та умови іноваційних процесів.

Об’єктом дослідження вибрані промислові підприємства.

1. 4. Загальна методика дослідження. Теоретичною та методо-югічною основою дисертаційної роботи були публікації відомих ічених,наукові дослідження, проведені у- рамках господарчо-до-•овірних робіт за участю автора Дослідження базується на даних юціолог.ічних обстежень, методичних, справочних матеріалах, •вітності промислових підприємств м. Харкова.

При вирішенні задач дослідження використовувались загаль-юнаукові методи економіко-статистичного аналізу, моделювання, :истемного підходу та інші методи наукового аналізу.

1.5. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в такому:

визначено основні напрямки встановлення резервів іно-заційних процесів на промисловому підприємстві;

запропоновано механізм формування інформаційної бази до аналізу резервів іноваційних процесів;

обгрунтовано порядок аналізу резервів суб'єктивного фактору іноваційної діяльності підприємства;

подані рекомендації до аналізу резервів організації іно-ваційного процесу на промисловому підприємстві;

запропоновано методику оцінки потенціалу :сприйнятливосгі до нововведень колективу підприємства;

розроблено методичні положення до встановлення перспективних напрямків інтенсифікації мотивації іноваційної діяльності на основі методів багатомірного моделювання.

1.6. Практичне значення. Практичною цінністю роботи е те, щр реалізація результатів дослідження у практиці роботи промислового підприємства забезпечує своєчасне використання резервів іновацій, шр сприяє ефективному оновленню та розвитку його промислово-господарсько ї ді яльност і.

1. 7. Реалізація роботи у промисловості. Викладені в дисертації висновки £а пропозиції знайшли конкретну реалізацію на Харківському заводі тракторних двигунів.

1.8. Апробація роботи. Головні результати дослідження, висновки та пропозиції, викладені в дисертації, доповідались, були обговорені та схвалені на науково-технічній конференції (м. Черкаси, червень 1992 р.) та науково-практичних конференціях (и. Харків, травень, вересень 1993р.)

1.9. Публікації. За результатами досліджень опубліковано сім робіт, що відображують основний зміст дисертації-

1.10. Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох глав, висновку, переліку літератури в 106 найменувань, складає 148 сторінок машинописного тексту. 28 таблиць, 16 малюнків.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актульність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета та задачі дослідження, розкрито загальну методику наукових пошуків, викладено наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів.

У першій главі "Теоретичні основи організації іноваційних процесів" розглянуто причини виникнення іноваційних процесів та їх роль в економічному розвитку підприємств, узагальнені дослідження з цих питань вітчизняних та зарубіжних вчених, викладено зміст іноваційних процесів на промисловому підприємстві, розглянуто поняття "нововведення", "іноваційний процес", "ІНО-ваційний цикл", "іноваційний ризик" та їх взаємозв’язок, визначено основні напрямки удосконалення організації іноваційних процесів на промисловому підприємстві.

У другій главі "Аналіз резервів нововведень на промисловому підприємстві" викладено зміст основних напрямків встановлення резервів нововведень, розроблено питання формування інформаційної бази до аналізу резервів іноваційних процесів на промисловому підприємстві. Визначено основні об’єктивні та суб’єктивні умови і фактори сприйнятливості підприємства до нововведень та проведено їх аналіз.

В третій ціЬі.і "Методичне забезпечення формування умов реалізації нововведень на промисловому підприємстві" розроблено пропозиції з встановлення резервів організації іноваційної діяльності на підприєстві, якісно-кількісна оцінка сприйнятли-

вості до нововведень робітників підприємства, вибору перспективних напрямків розвитку мотивації іноваційної діяльності.

У висновку викладені основні теоретичні висновки дисертаційні роботи, узагальнені результати розробок, які одержані у процесі дослідження.

3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ І ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

3.1. Розглянуто зміст поняття "нововведення". Порівняльний аналіз поглядів різних авторів на зміст поняття "нововведення" та сформульована мета дослідження обумовили в даній роботі розуміння нововведення (іновації, іноваціного процесу) як сукупності взаємопов’язаних дій, спрямованих на доведення наукової ідеі чи винаходів (новин) до стадії практичного використання у рамках діяльності промислового підприємства

При вивченні нововведень необхідно мати на увазі, шр кокне з них спрямоване на кінцевий результат прикладного характеру і повинно забезпечувати економічний, соціальний, технічний ефект. Іновація завжди повинна розглядатися як складний процес, оновлення, зміна наукового, технічного, економічного чи організаційного виду.

3. 2. Вивчено особливості освоєння іноваційного процесу на промисловому підприємстві. Маючі на увазі розширення самостійності промислових підприємств в умовах ринку та обумовлену цим свободу обновлення■виробництва і продукції можна стверджувати, що первинні проблеми, пов’язані з іноваціями, найбільш чітко проявляються на рівні підприємства У зв’язку з цим стає

необхідним вивчення особливостей іноваційного процесу на промисловому підприємстві.

Не можна стверджувати, шр в Україні до цього часу не розвивались іноваційні процеси як на рівні держави, так і на рівні підприємства, але вони реалізувались у системі державних адміністративних керівних зв’язків. Досвід управління цими процесами в умовах ринкової економіки практично відсутній. В зв’язку з цим у роботі розглянуто можливість використання зарубіжного досвіду засвоєння нововведень, вибору тих варіантів реалізації іноваційної политики, які можуть бути сприйняті підприємствами в умовах кризової економіки, оскільки сама криза передбачає принципіально нове розуміння нововведень. Як кожний окремий вид іновацій, так і їх система повинні забезпечувати, 8 одного боку, стійкість результатів діяльності підприємства, а з другого - поступові зміни у його складових- частинах, щ> здійснюються, головним чином, за рахунок внутрішніх ресурсів через нестабільність та ненадійність зовнішнього середовищ.

3. 3. Визначено суттевість і протиріччя іноваційного циклу. Процес упровадження нововведень- на підприємстві має вид іноваційного циклу. Суттєвість іноваційного циклу полягає в- тому, щр будь-яке нововведення з моменту зародження ідеї і до вилучення з виробництва та експлуатації проходить декілька головних взаємопов'язаних стадій: зародження ідеі, яка є початковою точкою будь-якого нововведення і відрізняється своєю практичною і" комерційною спрямованістю; прикладні дослідження, у ході якях визначається технічна можливість здійснення нововведення та його ефективність; розробку і дослідне виробництво, потребуючих проведення інженерно-технічних та економічних розрахунків, ут-

ворення прототипу дослідної партії і одержання попередніх оцінок споживачів; виробництво початкових серій, потім покращеної моделі; розповсюдження, пов’язане з виходом на ринок, конкурентною боротьбою; супроводження товару на ринку протягом його життєвого циклу; згортання виробництва. Такий поділ на окремі частини не являється жорстким. В залежності від типу нововведення етапи можуть змінюватися, ідея новини може з’явитися на будь-якій стадії, як і потреба у додаткових дослідженнях. Юапи ні в якому разі не відокремлені один від одного. В цілому ефективність іноваційного процесу залежить як від результативності кожного етапу, так і від якості комплексних зв’язків між ними. В роботі описано різні моделі іноваційного циклу, обгрунтовано використання на вітчизняному промисловому підприємстві його лінійної моделі. Така модель використовується в даному досліджені при виявленні резервів організації іноваційного процесу на конкретному промисловому підприємстві.

Суттєво впливає на небажання підприємства займатися іно-ваційною діяльністю іноваці'йний. ризик. Будь-яке господарче рішення, а тем більш іноваційне, обумовлено тим чи іншим рівнем непевності внаслідок неможливості точно визначити і оцінити його наслідки.

Ефективність іноваційного процесу на підприємстві оцінюється досягненням прямих або побічних результатів (технічних або економічних) і, крім того, зміною поведінки та поглядів людей, що приймають участь у іноваційному процесі та визначають його ціль. Іноваційні процеси є засобом розв’язання ряду лрог тиріч у діяльності підприємства У роботі розглянуті протиріччя, найбільш характерні для роботи підприємства в сучасних

умовах. Обстеження проблем іноваційного процесу свідчить про ге, що опір нововведенням та змінам в різних умовах є зб’єктивним, закономірним та повсюдним.

. 3.4. Виділено об’єктивні і суб’єктивні умови сприйнятливості до нововведень промислового підприємства. Ефективність іноваційної діяльності підприємства значною мірою визначається звоєчасним виявленням та реалізацією ії резервів. В даній ро-Зоті головним об’єктом аналізу резервів іноваційних процесів є шрийнятливість до нововведень.

На рівні промислового підприємства сприйнятливість до іно-їацій можна визначити як здібність і готовність до розробки но-шх ідей, товарів, технологій, їх ринковому упровадженню для >абезпечення власного розвитку. Вона обумовлена об’єктивними і ;уб’єктивними факторами. До об’єктивних належать : інформо-

іаність, яка обумовлена наявністю на підприємстві процедури по-іуку новин і розвиненністю внутрикомунікаційних та мікор-■анізаційних зв’язків; цілісність виробничого потенціалу, забезпечена узгодженням характеристик окремих ресурсів, про-:орціональністю виробничих потужностей, головним чином ІНТЄН-ивним розвитком виробничого потенціалу, його гнучкістю; на-вність вільних фінансових, кадрових, матеріальних ресурсів ідприємства; організаційна структура, ії складність та цент-алізація, міра самостійності підрозділів, механізм прийняття ішень, наявність підрозділів, які займаються нововведеннями.

Кожна з приведених груп факторів може служити об’єктом становлення резервів іновацій. В роботі найбільш глибоко з ього погляду розглянуто організацію іноваційного процесу на ідприємстві.

Для суб’єктивних резервів іновацій характерно те, шр їх реалізація вимагає набагато менших вкладень, ніж об’єктивних, але забезпечує достатньо хороші результати. В даном дослідженні розглянуто докладно такий суб’єктивний фактор іновацій, як сприйнятливість до нововведень колективу підприємства.

3.5. Запропоновано інформаційну базу до аналізу резервів іноваційних процесів. Об’єктивність встановлення резервів іновацій багато в чому визначається якістю інформаційної бази, яка забезпечує їх пошук. В дисертації запропоновано механізм створення такої бази.

Інформаційна база формується у вигляді трьох блоків: блоку вихідної інформації, блоку обробки інформації і блоку результатів.

Вихідна інформація формується' через соціологічні дослідження (анкетування і експертне опитування, аналіз різноманітних документів), що мають за мету наступне: аналіз ре-

зервів організації іноваційного процесу; дослідження іноваційного базису робітників підприємства; оцінку потенціалі сприйнятливості до нововьедень робітників підприємства; дослідження співвідношення видів іноваційної стратегії у колективі підприємства або його підрозділів; оцінку причин антиіно-ваційних установок; .дослідження мотивації іноваційної діяльності.

Другий блок включає дії по обробці усіх даних засобам] статистичного аналізу(визначення середньостатистичних значен: характеристик, методи багатомірного моделювання).

Блок результатів являє собою придатну до аналізу резерві іноваційних процесів інформацію: кількісну оцінку діяльност

підрозділів, щр забезпечують іноваційний цикл на підприємстві або можливість і необхідність їх утворення; наявність у робітників підприємства або підрозділів особистих та трудових якостей, необхідних для зайняття іноваційною діяльністю; оцінку, їх потенціалу сприйнятливості нововведень; співвідношення існуючих видів іноваційної стратегії у колективі та наближення їх до еталону; оцінку значущості причин антиіноваційних установок, розвитку напряшів мотивації іноваційної діяльності.

3.6. Виконано аналіз суб’єктивних умов сприйнятливості- до

нововведень промислового підприємства. В1 роботі запропоновано

такий порядок встановлення резервів сприйнятливості до нововведень робітників промислового підприємства: аналіз індивідуаль-

ного іноваційного базису робітників; оцінка необхідних умов у колективі для проявлення і розвитку іноваційної активності робітників; визначення співвідношення активних і пасивних стратегій іноваційної поведінки робітників; з’ясування причин виникнення антиіноваційних установок; створення системи стимулювання іноваційної діяльності. <

і .. Ш-

Анализ сприйнятливості до нововведень було проведено на •

ряді підприємств; серед різних за характером участі в іно-

заційному процесі груп робітників •(адмінистративно-керівничого іерсоналу, який має завдання постановки проблеми нововведення; інлюнерно-технічних робітників, функціями яких є, головним чи-гом, розробка нововведення; робітників дослідного виробництва, 5Р виконують матеріалізацію нововведення). Аналіз показав, вр >езервами сприйнятливості до нововведень робітниїів іідприємства є, по-перше, підтримання та розвиток таких не-ібхідних для іноваційної діяльності якостей, як працездатність.

творчі здібності, ініціативність, оптимізм, передбачливість, потреба досягнення успіху і т.п.; по-друге, створення у колективі умов, що задовольняють робітників не ТІЛЬКИ у виробничій сфері, але і в галузі взаємовідносин; по-третє, розвиток активних форм іноваційної стратегії та зміна співвідношень між активною і пасивною формами на користь першої; по-четверте, мінімізація причин антиіноваційних установок за рахунок створення відповідної системи стимулювання іноваційної діяльності.

3.7. Розроблено методику встановлення резервів організації іноваційної діяльності промислового підприємства. Виявлення ре-вервів іновацїйного циклу здійснюється ^через встановлення "вузьких місць" повного іновацїйного циклу або його діючої частини, пр реалізується підрозділами підприємства. Процес пошуку резервів припускає побудову гіпотетичної моделі такого циклу з наступною пер&віркою можливості ії здійснення. Перевірка проводиться за допомогою експертів способом заповнення і обробки спеціально розроблених для цієї мети анкет, які входять у інформаційну базу аналізу резервів нововведень.

Методика була випробувана на Харківському заводі тракторних двигунів (ХЗТД). Одержані результати обробки анкет, середні оцінки експертів подані у таблиці 1.

На мал. 1 відображено гіпотетичну та реальну моделі організації іноваційного циклу на підприємстві. їх порівняння дозволяє наочно представити місце кожного підрозділу в іно-ваційному циклі, покладені на нього обов’язки та міру їх дотримання.

Таблиця 1

Оцінка ролі підрозділів підприємства (ХЗТД) і гіпотетичної . моделі в іноваційной діяльності

Підрозділи Умов- Основні Оцінка в балах (1-10)

підприємства/ ні функції реальної можливос необхід-

гіпотетичної позна діяль- ті ство- ності. ст

моделі чення ності рення ворення

1 2 3 4 5 6

БРВІ / • Збір і екс-

відділ пошуіог ПИ пертна об- 2,07 - -

ідей робка ідей

Юридичний Експертиза

відділ/відділ ю ідей на їх

правової захист па- - 3,43 4,43

охорони „ тентом

- /ВІДДІЛ м Маркетинго-

маркетингу ві дослідження — 7,2 8,33

. - /консуль- їонсультацій- ' - - 3,4

таційне бюро к ні послуги

СКБ "Дизель/ Прикладні

ІКБ КБ. дослідження і розробки 6,3 '

Дослідний цех Д Дослідне

виробництво 4,8 - -

•і- -

Продовження табл. І

І 2 3 4 5 6

СКБ "Ди-авль"/ко— лектшсупроводження СН Супроводження конкретного нововведення 6,3 - ' -

/

/

/

/ СН

X / /

/ / /

/ .

Ц^нйнят- До- Роз- Дослід- Вироб-

П 1 Дві слід- роб- не ви- ництво Збут

ження ’ ка робниц- —9 1 ■ •

1 V тво ^ ч

□нгсі-пг

—-----■ — - функції не виконуються

—- ■ < ' - функції виконуються частково

—-------- - функції виконуються

Мал. І. Реальна організація іноваційного цвклу на ХЗТД

Як видно з малюнку, повний іноваційний цикл на підприємстві не створений. Близько до нормального стану знаходиться його частина "розробка-дослідне виробництво-виробництво".

Для створення працездатного іноваційного циклу на підприємстві необхідно реалізувати такі резерви: оформити контракт на обслуговування сторонніми організаціями або створити власні підрозділи, в функції яких повинні входити пошук ідей як зовні, так і всередині підприємства; розробити методику аналізу можливості використання таких ідей; вирішити проблему патентних і ліцензійних питань; забезпечити зв’язки з науково-дослідними, конструкторськими організаціями для проведення прикладних досліджень конкретної їноваційної ідеї; створити відділ >$арке-тингу; розширити функції юридичного відділу в розв’язанні іно-ваційних проблем підприємства; організаційно оформити консультаційне бюро, виділивши для цієї мети найбільш кваліфікованих фахівців і оплативши їх працю хоча б за сумісництвом.

3,8. Запропоновано оцінку потенціалу сприйнятливості до нововведень колективу підприємства. ■ Метою методики є кількісно-якісна оцінка потенціалу сприйнятливості до нововведень колективу працівників промислових підприємств або їх окремого структурного підрозділу.

Мірою потенціалу сприйнятливості працівників приймається кількісний показник рівня сприйнятливості, змодельований у вигляді таксономічного коефіцієнту розвитку факторів сприйнятливості. до нововведень ( особисті та робочі якості робітників, умови в колективі для проявлення іноваційної активності, співвідношення у колективі і т. і.).

Розроблена методика була використана для оцінки потенціалу сприйнятливості працівників ряду промислових підприємств. Її застосування дозволяє об’єктизувати сприйнятливість колективу підприємства до освоєння нововведень і з'ясувати резерви її розвитку. Методику можна застосовувати! як для підприємства в цілому, так і для окремих підрозділів, що дозволяє своєчасно використати резерви та оптимально планувати реалізацію нововведень.

На Харківському СКБ "Укрелевтромаш" проведені дослідження восьми підрозділів. Одержані значення коефіцієнту сприйнятливості відображені на мал. 2.

Мал. 2 Значення коефіцієнту сприйнятливості до нововведень робітників підрозділів СКБ

Оскільки підприємство зацікавлене в рівномірно-високій сприйнятливості працівників підприємства, заходи, що плануються з розвитку іноваційної активності, доцільно проводити в першу

чергу в тих підрозділах, в яких значення коефіцієнту сприйнятливості значно нижче середнього по підприємству. Такими є третій’ та шостий підрозділи. В той же час, висока сприйнятливість працівників четвертого, п’ятого, першого та сьомого підрозділів викликає необхідність планувати освоєння нововведень в першу чергу в них.

Дослідження показують,. щэ за допомогою таксономічного коефіцієнту можна з'ясувати ті характеристики сприйнятливості до нововведень кожного підрозділу, які вимагають збільшеної уваги. Так, для третього підрозділу значення коефіцієнтів іноваційних характеристик дорівнюють: особистих та робочих якостей - 0,52;

умов для розвитку іноваційної активності -0,76; відносин з керівництвом - 0,17. Таким чином, тут треба, перш за все, звернути увагу на налагодження психологічного клімату.

3.9. Обгрунтовано вибір напрямків розвитку мотивації іноваційної діяльності. Штоп методики є виявлення найбільш актуальних і перспективних напрямків розвитку мотивації- іноваційної діяльності через їх оцінку робітниками. Пошук перспективних і актуальних напрямків мотивації іноваційної діяльності за даною методикою виконується спочатку по кожній (із всіх можливих до використання) мотиваційній характеристиці (шанси кар'єри - К , відповідність оплати результатам праці - 0, різноманітність праці - Р, самостійність прийняття рішень С, відповідальність за роботу, що виконується - В, можливість підвищення ква-* лифікації - Пк, умови праці - У, режим роботи - Рж; характер відносин а співробітниками - Сс, характер відносин з керівникон

- Ск, ін|юрмованість - І). Потім спеціальними прийомами*моделюється їх найбільш суттєва сукупність, яка і визначає інтен-

- 18 -

снвність іноваційної діяльності. '

Дана методика випробувана на промислових підприємствах

«.Харкова. Результати обстеження групи інженерно-технічних

робітників СКБ "Укрелектромаш" та групи інженерно-технічних

робітників ХЗТД відображено на мал. 3.

бали 4

сповна задовільнює *

задовільнює

не задовільнює

зовсім не задовільнює не знаю

К О Р С В Пк Умовні позначення:

Щ) - для СКБ "Укрелектромаш" Ш - для ХЗТД

Рж Сс Ск І У

Мал. З Середня оцінка напрямків мотивації колективами робітників СКБ "Укрелектромаш" та ХЗТД

Як видно з малюнку, середні оцінки напрямків мотивації в колективах СКБ та ХЗТД відрізняються незначно.

Реалізація другого етапу визначення перспективних напрямків мотивації іноваційної діяльності методами факторного

анлізу показала, шр в кожній групі робітників формується особлива система мотиваційних характеристик, тісно пов'язаних між собою. Про це свідчить той факт, що для групи робітників ХЗТД виділились п’ять значущих факторів, а для групи СКБ - шість. Гх навантаження на показники значно відрізняються. В таблиці 2 представлений вплив перших трьох факторів на показники з двох обстежених груп.

Таблиця 2

Матрица факторного впливу на показники (напрямки мотивації)

Показ- Фактори, щр виділились

Для СКБ "Укрелектромаш" Для ХЗТД

ники 1 2 3 1 2 3

К 0,1484 -0.622 0,5317 0,7143 -0,3444 0,1369

0 -0,5286 0,1191 0,5479 0,0513 -0.8036 -0,1141

Р 0,1161 0,0073 -0,5308 0,2947 0,4829 0.6357

С 0,3837 0,249 0,3154 -0,7461 -0,3662 0,394

В 0,6772 -0,4126 0,1257 -0,4275 -0,2787 -0,6513

ш -0,4173 0,1558 0,3345 -0,2828 -0,4823 0,5868

У 0,8034 0,2627 0,0012 -0,4369 0,6225 -0,1264

Рж 0,4461 0,4292 0,3258 -0.5113 0,4025 -0,2433

Сс 0,0657 0,7926 0,0658 -0,6024 -0,1052 0,3339

Ск -0,0343 -0,2709 -0,5388 0,7698 -0,1318 -0,2213

І 0,7147 0,1824 0,0513 -0,4021 -0,3282 -0,2342

Як видно з таблиці, для групи інженерно-технічних робітників СКБ "Укрелектромаш" перший фактор значно впливає на такі показники: залежність оплати від результатів праці,

відповідальність за роботу, щр виконується, умови роботи, поінформованість. За цим можна стверджувати, шр для цієї групи робітників одночасно значущими є умови роботи, поінформованість про зміни на підприємстві та видання робочих завдань з орієнтацією на високу відповідальність виконавців. По тому, яким чином показники зв’язались до сукупності, можна говорити про достатньо високий іноваційний рівень сприйнятливості до нововведень даної групи. Проте її розвиток є можливим за рахунок удосконалення системи стимулювання, щр і являє собою резерв підвищення ефективності іноваційної діяльності даного колективу.

Для групи інженерно-технічних робітників ХЗТД перший фактор значно позитивно впливає на показники кар’єри, характер відносин з керівництвом та співробітниками, самостійність. По сукупності, яка склалася, можна говорити про те, що потенціал сприйнятливості до нововведень в даній групі недостатньо розвинутий для складних обставин переходу до ринкових відносин. В даній групі втілення нововведень в майбутньому краще здійснювати адмінистративно, оскільки відсутній позитивний розвиток самостійності робітників, а шанси на підвищення по службі зв’язані позитивно з характером відносин з керівником і негативно - з співробітниками.

Таким же чином аналізуються усі інші фактори, які виділились, і визначаються подальші резерви розвитку іновацій.

Грунтуючись на цьому, можна стверджувати, що в будь-якій групі робітників промислового підприємства існує особлива система мотивації нововведень,- основи для встановлення якої дає ця методика.

4. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІ ї ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ

4.1. М. С. Дороніна, О. М. Клименко. Оценка резервов инновационных процессов на промышленном предприятии. Інформаційний листок ХЩЇГЕІ. N 044, -Харків, 03.1992. .

4. 2. М. С. Дороніна, В. I. Грачов, О. М. Клименко. Проблемы стимулирования инновационных процессов. Тези доп. обласної науково-технич. конф.-Черкаси, 19-20 червня 1992,-с. 27-28.

4.3. О. М. Клименко. Анализ инновационного потенциала работников промышленного предприятия. Тези доп. областиї науково-технич. конф. - Черкаси, 19-20 червня 1992,-с. 39-40.

4. 4. М. С. Дороніна, О. М. Клименко. Инновационное поведение инженерных работников. Тези доп. міжвузівської науково-практичної конф. - Харків, 26-27 травня 1993,-с. 181-182.

4.5. М. С. Дороніна, О. М. Клименко, Ф. С. Аббасов. Оценка инновационного потенциала работников промышленного предприятия. Інформаційний листок ХЦНТЕІ, N 055, -Харків, 07.1993.

4.6. О. М. Клименко. Анализ восприимчивости работников предприятия к нововведениям. Тези доп. республ. науково-прак-тич. конф. -Харків, 23-24 вересня 1993. -с. 39.

4.7. М. Е Павлова, О. М. Клименко, 0. В. Раевнева, О. М. Яст-ремська Выбор маркетинговой и инновационной стратегии субъектом хозяйственной деятельности. Аналитичний огляд. ХЦНТЕІ. -Харків. 09.1993.