Снижение материалоемкости животноводческой продукции тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Снижение материалоемкости животноводческой продукции"

од

, I' 5 УКРАЙЮЬКА АКАДЕМИЯ АГРАРИИ ШК ЙСТШУТ ATPAPHOl ЕКОНОШКИ

На правах рукопису

ЧЕРЕБКО ТШСШ ВВДЩШШИЧ

ШШШНЯ MAlEPlAIOtóCmoCTl ТВАРШИЩЬКО! ЛРОДГНЦП

№. он о С

Спещажьнгета. 09.07.Ой.- ЕконоиЬса схльськога

госдодарстеа i кШ

АВТОРЕФЕРАТ дяеертащ! на здофття наугового ступени доктор» вкшошчних на^к

ШЙВ - 1995

Диеертац1вю в рухопас.

Робота вихонана у Льв1всьхому державному с1льськогосподар-сысому 1нстятут1.

Наужовий консультант - доктор вконом{таих наузс.ярофесор

КЩШСЬКИЙ Володамир Андр1йовяч

0ф!ц!йя1 опояенга - доктор економ!чних наук,професор,

ГОЛОВАНОВ Оаехс!й Микояайович

-доктор економ1чних наук,старший вауковяй сп!вроб1тник

МЗКО Еетро Паввсовач

- доктор еконоы1чних наук.дрофесор, акадайх УА1Н

ЧПииЮВ1ванАвдр{йович

Пров!дна установа - Науяово-досл{дний 1нститут земяе-

робства 1 тваринництва зах!дного рег!сну Ухра1на

Захист в{дбуяеться 25 травня 1995 р, о 14 годин! на зас1-данн1 спец!ал1зовано1вчвно! радоД.01.58.01 по вахисту дисер-тац!й на здобуття наухового ступеня доктора еконоы1чшх наук . в 1нститут! аграрно! еховом!кя УкраУнськоУ академП аграриях наук /252127,м.Ки1'э-127, вул.ГероХв оборони, 10,¡И поверх, кон-ференц— зал/.

3 дисертац!ею мохна ознайомигась в б*бл*отец! Гнституту аграрно! економ1ки УААН.

Автореферат роз1сданиА "44" 1995 р.

Вчений секретар < —

спец1ал{зовано! вчено! ради кий В.Г.

загалш шшвгаяш робой

Актуальность теми досл^еяяя. Првйжвш покра^эннг аабвэ-пвчешш населения продукт&ш жарчування в актуально» прн вс!х ферма власноеи 1 орг(ш18Ац|{ вйробнкдавй. а сгльськоцу господаре»*. В яАрз роавнтку вродуктггвяях сжх аростння в структура еукуитк аатр&т лвдсьгго! нрагй шюомь! вага розу ков с I фгз!-олог!чво основой З»йяу струмур* спаккваннх лвдиною дяя по-повнвния аатрач внвргд т б1*кхв в е?срдау а1двшэння частка продував таарикняцгва. При серадагй тркважосг! шгга 70 рок!в яв-дкна ооввша евшюап до 2,5 * бглкгв, & шт б&ыве ношмеи. продукте гварянгшдава.В аажгдак рейед&г Уярахнв, особливо т йшссг х в прськгйздах Карпат, майжв 58 % епсжкгях людивов бхлххв ирш&дав на продукт свотаретва - заэакчда? ! молоко. Однаж рхвень епсшвакня насвдашдаг УжркЪя -ижртн'лх бхлхгв в нягам норм* I мм текденвд» до аншаякя, особливо ос-таякгм част, ВярНмняя вкаааног зробяет в втткШ трт заявлять вхд рхвт-вфвкштоеи вркй|.аесвянв маяергаяьнйх ресурс;в гмуа!. Особливо хареширко т ДМ тварданвдгвгц продухш I того яхаетюМ вхдаоено вксокий рхввнь ммер*ало1«стжост1.

Щ дворник актуальное«! ввршеня« проблем* пскр&цеккя вико-ркедаанж ин»рхааышж рвеурехв гаяузг та II дадьжого роавнтку еьогодет обумовлваться: посялениям рол! «ково»? матергальяях р*суре!в як даврела хктшсяркшз!! вкробяяцтва; аростаютяк рхз-ВЯ СОЯШНВ! Ш19р11ШПК ресурс 1В

тездянцх х рхкиг «ыэрхаяомхетйос*! вдаршницько? продуквд! до ахдзгариня; эишо® 1 дявврсйфхжащею в галуах форм ааасностг г, »гщтгще, фа$тятвн0С;9?. Сет в гваринннцтвг в роз витку при-вата8&цгйншгв|ищзсгв е вегомх «рудаощг, оскхлькк за роки кея-госоно-радтосзтого гееяодарввання вхдбулася еуперконцэнтращя тваршшого тогояхв'а. Водаочвс» роавиток пряватива^? в тварин-НИД?В1 в ан&чя1й шр! вир туз нроблецу кращого використання ма-. терхальниж рвсурсх® галуэх. В я!нц! жЬщгв, осяхлыш у св!й час коявктявхзащз ехлбеького госнодарсгва дояиналась з тваринняч-эва, роасуспЬпябяяя аграре^о свк*0|^ в щло»^ у вирхважьнгй щр^ залагита в!д Лого рвалгаац!! в тваринницпи.

Вахлявг сторони пробжеш нхдвидрння ефеатавяостг вшгористан-ля ттерхальикх ресурс г в у сгльськогосяодарськочу виробництзт досшдаувались тякямя вхдошад вчешми, як 1.А.Бабич, й.К.Зио-усько, Л.М.Бяянкшн, В.В.фэй, О.А.^ггуцькяЙ, и.З.Васмеако ,

" • Л ' 4 ''■■ ■■■■"

.0; M. Гожованоз, - В Л• Гордая» » • Й,С,3&шдеькйй *. 1.В.К«№гаров1П,. ft»«,. Над^евсиий* BsÄ. -

Оыга&к, 0.М.Яьхах,Г. М.Охд-аевцмтй, П»Т.С»баух, М.М.0®вврй«в,В-М, Т^егсочук, P.í.í^w-bKü, 1Д.Чюуря<» ш i«ai. g faoiíx ровожх pee-гаядаютьсв. питанкк %Т0%щ*рп ттар1аяьни£ pecypcjs ei»nxsr o roc- : noflipcfiMí, • И^дамайяв,: ршя-вихвриеташш т«фтваш«К:-peeypcîs5•■■; piBHx mfspiaüOHiCFÄOCfi с1жьеьк:>гвсподарем:в! aaxpa- -

)Ц8кия струк-гурь emp?,, вдесхокагеинв зсарз»озяро&шзгм i. roRi&si ?варщ,'.а1двю|в№Ш".ефекпвмое.«1 in-

ата sasepisuEèKîK ресурс i в еЬьеьхегэ гзеаздарстаа., läptm оековна ifecR досж1якмь буза «дхйснаяа в уковззг еуеп!аетет вжекеогг на засобк вйробнчцтеа, мтопох!! «мгое&ио-рахгвошо! све*еда, кропокованí вк&гакит вчвтвс* сргяв*ми#Яно-окока*£ <kí i унрашг*я-CbKÎ piœeKM не иогжя sctâeansчяте бммясгэ рв&уя*«иу. Kptw wo, в wopï! !.;аракяи£. а£дтаарвкв&, фор^шшж i вшо-

ристенн* штарх&ж&нш: pecypsia еЗяьсысого гзезодаре«» « деегт» иевяршаник зияя»* а ехснам!*»!* ¿inpttypl до not sip as* шреб»-лено един er» подходу да нп&яДОжащ! аа*эр1аяшях pecáis i вв-и&чення ефеятяос*! fx ашвраезатя в «aapiearagrsL Не каш зва~ шт зиргшеяш пнгангщ гшэрвегш&т ммерилыпх ре-

сурсов- "S: '/кгеаа s еру ъщобатш рэкомвндащй да йенжрезккзс умов " вкробниртаа та&рхннждоо! ородухц* !. 1k йчпрЬиишх mse! wupexo-иасштабко! пробтеми «к тпдвящванх 9$»«hbhúc<?í закорзстакж aatepi-&хьнт ресурс*» тааржЕшщт,! mmamm m^pimemafxacm tero врйдукяН вша»®:..щчтртш :mimmímt®% ■ дашдавнь : m кошгоцу етат ътпк<геу тщъг, Взревудеза вргзшх8ащёке^кекем1ч?5<5! eïjsys-зурн s^pefeítirfm геезедарсздй здраетврщая яовнй •■"■■•.

«Меняй e«n » possrfTay <!1н>е*кого госяодарс*в* Укра&м, вокреик ,10г©,¥шршнш|ш5! m жжштя аввду enei^agrîxy и& жар&к- -

*ер г assß-й вщЫатт. apsÊsea, яэ»?язш5® ia ЗЙШШНЕИ М&то-Й&ЯО-*

BajMKBicTfc вирпняяш щх пробжем а{двйцуе*ьс* т«ск шасжхдок ■ -»ароечрвиня.'escaerÏ4KOÎ сятуац^! » xp&bi, аш в sdpi

saseasäfb эгд ^щокахькет'о »жорас^аши aasafiajratss pecypcie у ■эдирчнн'ицга! cîÂbc&ssrscaô^pesâ®. п1да|рйамв¥Е sycnimnore i apa- ■ esswpi1, . •/• . . -

|Ьаыю8 штерхажьиж

''■peeypfelB у ?aspssHHi«í?3l г аЕ^ажжш заздавяет^ ше велите ва^»

«ее» I яра«точка «начеиш. Bs&¿mi ©бежавши i: об^мовкжи вя-6ip теми доертцхЯвю? робетя, •

Мэга i вавдакня яослгёдкакня... Й®тов даягоге дослхдаенна е «teeonfw обгрунтувеша -дояыпьввет?' sa çôsèeft» редоманд&цгй' . цодо пхдяяцэння ефэкмвйзх:ш-ms мьтергальних ресурсов тваршкицтей. m зншвшш mwpîas&ssissteesi твартницькех продукщх:

Дк£ доеягнвшш вйвмпвб!"»» ъ-хщх досяхдаення вврлву-^«лм яо» яосяхдсвйюс i кено нов'ш-анис «is.«обе» вавдань .

■ Зокраш, Чреагхвдимдоя ï- угеервдазн! питания

• евщ&вшв-нвашвш^к®! cjpti - ииархахыш: peej-peia, тдар1а»*з®г »юра**.- «тдоивкгеяюепг gpojgm^f • oso6jm>ecïi нроцвс1в матер гмоептшашт в ?аарю«пщ?8г m еутбващ1 в «mi розвит*? . : raaysi ; - аиаххгувться m ушг-тъттът тт$&т:тжтч%тп i . сие «еде пож&8иих1в «фйк>гашее-?х щтщжштя m<mpimmsK ресурсов «s. »«рхалошетжоетх ■трщщщьяо! предащН; роэроб-. лена штодаха еястешо-^агавстятегото. та- кошлекеиого m&sïsy ■ : эзкориетает« ттэргвдьйюграе^рсгв у ткрдошзгег; дося!дасвио sB'sacK -ажшериетвйш тязрШ щяж. ресурс!г s memotúmm рос-7*ок rajgreí» доашёку аабввпечвност! » р!етя {'«фвмиввос*! В8Еоршз«аш» ®тер1®жшшс pecypcie твараинк^за 'ira тоееешв.

■ радроспгв,. шдаеотдееьжга: uipppeeucn, '?m i есобистих ois-

■ собнхх, орйндашг m фермврсысях господаре тв; виявлено фактор«,' m шжитшь ш pimnh jasapiasomcntocTí ъшртмптког. про-дакщ х у роепедйреетше вв&занях *а»гархй; внзшшне основа!

. шжжя пхдаиденна вфвхтнвгкэс« вюсориеташй m'sepmrmm: ресурсов тварйиккцгва m тштт mfepiajsMicTKseíH тваряннкфко! продакщг ï пхдвк^внне рхвня ав<яоР1чност1 rssyst.

фи яр<да>вув«ик>еь, яр зниюда* ie*epia*oitie**ccïi'

тв&рдашяцвхо! яродунцг! н® g еамовджш, а-одеки в-важаява* i рэажьниж шлях i в збжмшга виробншщва щвх продукщг. нрк од« кочаскоцу втдвшрнн! Sore ефективностг.

Преда8Т i объект дослпяаеяия. Йрвдкэтом дрехг давняя' е на» ■ тання Teopiî раврональяого епшявайняг та ©kohomí i ммвртажь-них ресурс i в тааршншщгва з мвто» зяшеяня штвр1вло*тсгко-e*i його вродекщ!,. вмаяення есновнях тковошриттай вако-рветаняя штергажьнш: ресурс i в в rajysi, о бгрунчуватя реке-мвмдащв чодо посрацввия фого вижориспяна та роэроояа шЛ-х1'в.рваяхзада1 w* .рвжвмпшадгА.. -

Об'ектом досжхдшшг в тааршсшцтво гротдськкх та {ндиа-Ё-дуальнхх сьтьськогосподарських пхдпршемств Украхня.

Оэрх.од дослхдяеиня охошпае 1970-1992 рр. Бгяьв гдибокий аналхз доездкуваних йроцзсхв I явщ проведено за 1980-1992 рр.

Мвтодика досяхдаешя I використаих матерхади. ЛЬоретичнов х мзтодологхчною основою дослгдаень е дгалектичний метод дакания, що зумоввдо виэчеаня яачщ хпродес1в в дхалектичнхй едкое*!, • взавмозв'язку .1 .р08МИ*/.;: '

Для опрацовання та анализу матергаипв використано комплекс статистично-еяоношчних методхв доситдаення : статиетичних гру-пувань, гндегсний, мшографхчний, графхчний, розрахунково-хон-етрухтизкий, пор!внянь, структурного анал1ау г синтезу, кореля-цхйно-регресхйього анал!зу, елементн ехокомххо-матем&тичикх методхв, що дозволяло одервата в дбставдхй м1р| науково обгрун-товатг реадьн! результата.

1нформац1йнов основе® доелхдаень а данх Мгйхстврства статистики Украхни, низки обзаснюс управяткь статистики, матерхади рхчних звхтхв окремих господ&рств, статиедажо-вкадомгчнюс до-вхдних1в, результате проведвних автором анкетних еощслого-еко-номхчних обстежень громадських ! фермерсьхих сгяьськогоеподар-еьких пгдприемств окредах регхсшв Украхна, моногр8фх»ашх до- • ел1даень, доз:яков! та науковг дкерела;

Наухова новизна лоелхякення аолягае в:

- комплексному вивченн! проблема знивення матерхажомхстко-ст! тваринницькот продукцх! стосовно умов етапу рщвятку галу-31, який хар&ктеризуеться пропсами приватизацп х диверсифх-кацх! форм органтзащх вирой1И1рва;

- розробаешй ме^одщц назначения взаеиозв'язку економх-чно-го росту гажузх з використанням ттерхальних ресурс!«, зггдао яко! виэначаютьсж теми приросту оеновних екшоихяних показни-кхз галуз1 за рахунок х при зроетанн! матерхалоозброетост! пращ; •

- эферцуяьевайях основних нрингдаляж систешо-дхагностичного та комплексного аналхзу викорястання матерхальних ресурсхв в тваринництзг едльеькогосяодароьких пхдрриемста;

- нових аспектах обгрунтування су« матерхаломтсткос« як економхчиох категори та пршщнхв И форкування в твариннщ-твх;■ ■ ■

- науковецу обгрунтуваннх мхсця матергаломхстаоетх продух-

цН в Сйетеш пок&зкшав ефзктивностх виробництва т необхгд-ностх посилення П ролг в господареькому механхзмх;

- внесения пропоэицхкх щодо розрахунку поназниктв штергало-юсткостх тваринницько! продукцП, уточнена I конкретизована система яких включав натуральнг, вартхснг I комбтновант, як тк-твгральнх, так I тндивхдуальнг показники;

~ методищ розрахунку планового поголхв'я стада г ргвня про-духтивностг тварин в розргз! окремих птдроздглхв господарстза на основх !х ресурсного потенцгалу;

- , штодищ визначення оптимальних розьпрге фермерского господаре тва з визн&ченням необххдних площ, погод!в'я тварин та штертально-технхчних ресурсхв, вих1даим моментом яко! в мот-ливий трудовий потвнщал господарстза;

- новому П1ДХ0Д1 до побудови модел1 тваринни1$ького виробництва, який грунтуеться на структурному дослгдаеннг виробнич;«х просрсхв, що дозволило вперше об'еднати в одну модель складах технологхчнх процеси життезабезпечення тварин; .

- методищ акцхонування колективнох вяасностх, визначення обсягхв орендао1 плати х госпрозрахункового доходу, формування

' х розподхлу фонда ыатерхальнох винагороди х щорхчного приросту акционерного фонду спхввласникхв колективнох власносп г акционерного товариства колективного господарстза в пергод форму-вання рныкових вносим.

Практичне значения наунового дослхдкення полягае в тому, що на осаоъх снстемчо-дхагностичного та кошлехеного аидлхэу ''античного стану використання штерхалькнх ресурсхв в тваршниц-твх та рхвня «.тер!аломхсткост1 продукцх! галузх виявлекх резерва зникення останньо! х залропонованх коккретн! заходя арде пхдзищешя ефехтивностг використання матертальних ресурс:в твя-ринництва х збхльшеннв обсягхв його продукцхх. Суть '¿х в уза-гальненоаду виглядг можна звеста до того, що використання зроб-лених за результатами дослхдаання висновкгв х препозиций дез-аоляе оптимхэувати поголхв'я продуктивнее тварин та рацтони хх годхвлх, що дае змогу пхдвищити хх продуктивнхегь х знизитй зайвх витрати кормхв та кормомхеткхсть одюшй продукцгг, здо-сконалити сиетецу кормовиробнихугва, ращоналхзувата споживан-ня енергоресурехз в тварикництвх за рахунок вдосконалеиня гх структур«, дозволяе досягти значнох еяономт I традицхйних енер-гоноегхв г дещо знизити рхвень-енерго- та нафтопродукгомхетко-

;;' 8 ■■ ■."'

стг тааринницькохпродукцП; пгдвюцитй рхвень екологхчностх гаяузг за рахунок вихористання рекомендацхй щодо утилхзатдх вхдходхз тваршницького виробництва.; вдосхоналити аяоношчнг взаемозхдаосини в схльськогосподарських п!дприемйтвах в у мо-вах приватизахцх колективнот власност!; сприятиме розвитку ра-хцональних за розмхрами г оптимальних за виробничим напрямом фермерсьхих господарств в Украхнх.

Реалтзахдя результатхв дос .пдження. Рвкомендащх автора вдо-до зниження иатерхаломтсткосн тварийннфкох продукцхх в схль-ськогоспсдерських пгдрриемствах Украхни, очххуванный результатами впровадаення яких е економхя кормхв х палива т енергхх в тваринництвх, шдвищення иродуктавност1 тварин, штимхзащя структур« IX ьогол18'я та розмгр1в стада, зб!льшення обсяНв виробництва тваринних?>ко1 ародукцх! та пхдвищэння р!вня еколо-гхчностх галузх, эареестрованх в УкрЙПЕ! /» 0193ШШ892/. Ш-тодика Бизначення оптимальнее розмгргв фермерського господарства /* д.р. 01930021893/, а такое роэраховаш на хх основх персяе.ктавнх параметра основних тип в фермерськюс господарств для зон х районхв ЖьвхвськоГ ббяастх вв1йшяи в Концэпвдв розвитку схльського господарства в Зах1дному рег1онх Украхни,ви-дану кафедров економхки с1льськоро господарства ДДСР1 у 1993р , I схваленг Мхнтстерством с!яьського господарства х продоволь-ства з рамках договору 2.2,-£/* д.р.01930035817/.

Практично застосування одержала методика планування продуктивное т} тварин в схльськогосподарських пгдориемств&х та 1х п1дроздхлах г визначення планового поголхв'я тварин, схвалена Головким управлениям планування'социального та екошничного розвитку АПК,/» д.р.договору 01870024467/, в 1987 р.

Рекомендацхх щодо рационального використання нафтопродук-«в у схльськогосподарських пхдориемствах, обгрунтованх норма-тиви оборотных 1 основних виробничих фонд!в для рослинництва I тваринництва, норматива витрат кормхв по вида* тварин х продукцхх, а такш визначенх на !х основ! потреби в оборотних х основних виробничих фондах, в корнах дня громадського поголхв'я та рацтональнт параметры розмхрхв останнього на 1995-2000 рр. пркйнятх до впровадаення в господарствах 1ршавського району Закарпатсько! областх /* д.р.договору 018601244744/.

Розроблен! базовг моделх управлхння виробничиш процэсами х зикернстанням штерхальних ресурсхв в тваринництвх, схеш !

аринципи форцування баня!» дан мех для эдхйснення автоыагазацх I систем управления виробничими процэсами г зикористанням ма-терхальних ресурсIв тваринництва одержали схвалення Держагро-прому СК!Р /» д.р.1988р.- 01870024466,1989р.- 01900003252/.

Апробацхя робота. Викладен1 в дисертащг результата дослх-дасень використовуються в учоовоцу процэсг на економхчноцу факультет! Львхвського Державного схльськогосподарського хнети-туту в хоД1 викладання спецкурсу „Зниження штерхаломхеткоет! схльськогосподарськох продукцхх" в обсяз1 6 год.леквдйних х 4 год. свмхнарськях занять з розрахунку на групу. Окрет матер!-али з дисертацх I використан! автором при розробщ 18 праць методичного характеру, тг використовуються в навчальноцу проце-сх. Загальний обсяг таких робхт сягае 31,2 друкованого аркуша, з яких 17,5 - авторськх.

Результата дослхдаень автора доповхдались ! одержали схва-лення на 14 иаукових коиференщях викладачхв х аспхрантхв за пхдеушами науково-дослхдао! робота ДДСП /1980-1993 рр./, на 13 республхкансысихта 18 кгжрегхональних ! всесовзних науко-вих конференцхях х семхнарах.

Основнх полтатя дисэртащх викладенх в 65 наукозюс яра-цях загальшш обсягом 24,0 друкованого аркуша, в т.ч. автор-ських - 21,6 д.&. За результатами дослхдкень у спхваэторствг з В.С.Гусаковським написано г опублхковано книгу »Проблем* зян-ження штерхаломхаткостг С1льськогосподарськох прод>'кцхг"/К.: УрошаЙ, 1991./,де 9,4 Друкованого аркуша »ихонаио особисто автором.

Екологхчнх аспекте результат« до&лхдавния автора зикорве-пи! ара ншнеанн! подручника *Економ1ка природокорис ту ванн я" у епхв&вторегэ! з МЛ.Ядкхвим обсягом 15 дакованих аркушхв,: в т.ч. 10 д.а.- авторських, який зданий до набору у экд&вниц-гао вСвхт" /м.Льв1в/ х готувться до друку эгхдно плану вадан-ня назчальнох лхтератури управлшня »Укрсхльгпепосвт на 19У4 р. ' .

Спублхкованх роботи вхдображають основний эмхет данох сертагр!. ' ■' ':

Структура х обсяг роботи. Дисертащя складаетьея хз зег/яу, п'ята роздШа, висновкхв х преоозицхй, списку вттшетшот ж!-тератури \ додаткхв. Бона викдадена на 404 сторгнках ш;яо-

пясного тексту /основного/, включав 65 таблиць, 19 схем х гр&фШв, 36 доддтк!в на 85 сторхнках. Список використано! л!-тераТури охоплюе 364 дкерела.

. ОСНШНИй 32ЙСТ РОБОТИ, ОДЕРКАН! геЗУЛЬТАТИ

ТА ПРОП08Щ11 ВИРОШЩШУ . ;

У встуги обгрунтовуеться ак.7алыпсть теми, форцулввтьея ыета.завдання, об'ект х перхбд дослхдаеннЯ, вяазуються вико-ристаш »¡втерхали, методика дослхдаення, видхляються елементи -наукоёог новизни х практична хцннхсть проведение доолхдкень, оеновнх положения, що виносяться на захист, наводиться апроба* цхя одержаних результаив.

в аершому роздШ - «Теоретичн1 аспекти доелгдаення матерх-аломхеткоетх тварданицькох продукц!.!" - викладенг оснозн1мо~ 1!вн?и характеристики матер1альних ресурсхв, що використовують-ся в с!льському господарств!, зокрема в тваринництв!, !х кла-сифхкацтя та особлйвоск споживання в смьському господаретвх; розглянуто сощально-економхчиу суть матер1алом1сткост1 про-дукщх в систем! економ!чних категорий та значения х умовк зни-ження п ргвня в тваринницгвх; критично проаналхзовано 1 уза-гальнеио методики розрахунку покаэник!в матердалрмхсткоет! тва-ринницьхо! продукцН та зформульоваио оеновнх прянципи проведения сисгедао-дхагностичного та комплексного аналхзу ефектив-ностх використання матерхальнйх ресурсхв в твариннйфвх. Роэ-гляну то такое економ1Чну суть I значения ращональнОго споки-вання та економ11 ттерхальних ресурс !в в тваринництвх.

Специфхчн! особливостх еШськОго господарства як гаяуэ! в Цт л ому, а тваринництва зокрена, надияють процзс спохиваиня ма-терхальних ресурс!в у галузх певними характерними рисами, од-н!ею з найвакливших з якях е те, цо виробництво продукгрх тут ■исно пов'язане з б!олог!чним циклом росту та розйитку тварин, э процвеом природного вхдтворення; Тому речова субстанщя про-дукцН тзаринництва принципово вгдшкна вгд «.тер!альних ресурсов, що використовуються у виробничоцу процге!, осктльки остан-нг зм!неють свою форцу або в ароцесх життед!яльностх тварин , &бо в результат! впливу на середовище 1х !снування, що зумов-яюе В1дсузн!сть функционального зв'язку М1ж масою ресурс!в; акт

спскиваються» Л готовим продуктом, а ре, в свою чергу, пород-жув ймов!рн!сн! ютоди планувакня х норцування штар1мьних нитрат, значку диференцгащв норм ! нормативхв витрат датерхаль-них ресурсIв за об'ектами Ъс вижорйстання х перходами розаитку таарин, особливу вхдповхдальнхсть за як1сть предметов прац}, що постачаються 1 вихористовуютьск, а таксис за тертни хх п ос тачания. . ■„■•..•■.'■

Щд матер хадьними ресурсами сгяьського господарства елхд розумхти як основн1, так I оборота: з&соби виробництва, що ко~ жузт» бута використан} х знаходяться у форыг запасIв, або вже викеристовуються у виробничому процасх , утворгаочи катер тальну базу виробничого потенг|1аад пхдариеме^ва од гадуз!. Конкретною формою реал1защ1 штерхальних рееурехв у виробничоцу процэсх е ттер1альн{ витрата ~ один з елементхв розрахунку матергало-М1сгкост| дродукщ!. Ммврхадып ресурс и, як х матерхаяьнх ви~ в досйть рхзношитннми, однак хх сукупнхсть пхдцаеться певнгй систештизацН х каасифгкацх!., що значно допошгае проводите вхдоовхда! досяхдкення рхвня ефективностх эдХйснення т~ . «врх&яьнюс витрат в специфхчних умовах ?ааринництва кк галузх ехльського господарстаа.

1Ьтер1а*ошстехсть продукцтI - ехоноххчна категория, до упрете систг^ащ>о&1итх вг^о^^ ращонадьяосп ъя~ користанн* х' мгребшчорв епешгшаш штерхяльних ресурсхв. ' Б т№р4ш80шс«0е?х акуа^аювтьск аярохо розгориута х взавиопо-в'язана сшст» вхдаосщ, ^о вшикаэта в прорех зхдтворення ^терхаяьних ресурсхв мгж маенкваш засобхв варобняцгва г пра~ грвникаш, що~безпосерёдаьо виробдздать х сяояизають в прсцэе: виробнидава дадархазъш ресурск, мш чат, хто створюе ресурси, . I <гами, х«? а епшив&е, тж деркаво® г пхдориемством тощо. тергалоахстахсть - не дише еконошчна, а й социальна .гате.го-. рхя. Знетення штерхаломхстаос'гх продукцх.х е ведичезним резервом лгдвищення ефективностх вкробнацтза, а поряд э . Ъшдаи зза-' емшов'язанаш факторами /тдвищення фондовгдцащ, ■продуктив-. ноет! працх, поянщення якостг яродукцхх, зростанкя продуктивное тг тварш/ е ощт з найгояовкхтих факторгв х яалряшв сифхкащ! виробнихугва в тварщнш?гв1.

ЛЬ»ер!а*ья! 'в^ИItoта''йa^в^фo<fe^ttдаo^•вaлtoвof. предухцН гаяузх е валовх витр&та штертально-технтчнйх ресурсхв на виробнич! потреби, якх вкяючають тёхнологхчнх, решнтао-вксплуатацгйнт.

"й . . .

витрати та в и трата на господарсыст потреби галузх, пов'язанх з виробництвом иродухщх. Вониепражтично економхко-врифме-тичним виразом витрат иинуло1 пращ.

Ртввнь матерталомхсткостх в вхдаосноп величинон I характеризуй спхзвхдншення вятр&ч уречевлено! х хивб! прац!.

В сукупнадф суспхльноцу продукт! матерхальнх витрати вира-жають госпрозрахунковий аспект використання ресурсгв I 1х мот-на вважати псказником матерхал:мхсткостх продуктI.

Зниження мгтерхальних витрат з розрахункуна одинихр кгн-цэвого продукту не е самоцелях», а одаим з найважливших дке-рел економхчного зростання, однхею з необххдаих передумов пхд-вищення матер1ального х духовного рхвня добробуту людей через эбхлыпення виробництва продуктов харчування тваринного поход-ження при одаочасному пхдвищещп ефактивност1 цього виробниц-тва.

Найбхльш адекватний зв'язок м!ж економхчним ростом I ефек-тивнхст!) використання 1атер1альних ресурс1в проявляется через хх розглядення в планхефективкого замщення живох працх уре-чевленою /матерхалхзованою/. Лише кошлексне виршення завдан-ня ефективного використання ттерхаяьних ресурсхв з цих пози-цхй як в теоретичному, так х э практичному плаш дозволяв дата науково-обгрунтовану оцгнку економ1чного росту.

За 19Ь2-19уО рр. матер 1альн1 ресурс и служили важливим дае-релом прискорення темпу екшомтчного росту в Укра1н1, оскгль-ки на 1% росту матерхалоозброеностх пращ припадало 0,3798 росту нацхонального доходу / в схльському господарств1 - лише ; 0,154%/. 3 1991 р. в економхцх Укра!ни в щлому спос терпеться спад. ..

Те и! екононгчного росту за ф} зичним обсягом продукту пращ повинадосягати максимуму, а за вартхспв продукту працг - м^ к1муму. едпсть ццх двох сторхн критерию управления ефективнх-ст» використання матерхальнихресурс^в виражаегьея у форм1 до-сягнення максимум продукту при вхдносному мхн1мум1 суспхльно-необххдних витрат пращ /живо! I уречевлено!/ на його виробни-о?вс. ТккиЯ критерхй управления ращональним використанням ма-терхальншс ресурсгв втдповтдае завданкяи розвитку економ1ки , яка спрямована яе лише на висок! теши росту, а й на стхйке знияекня суспхльно-необххдаих витрат пращ.

Одна 1 особлив остей управлхння ефек тивн хс тв виробництва {

равдональним використанням йоге ресурсie полягав в досягненкг максямальяого наближення remis приросту продуктивноеti сус-пмьиох npattf до тешхв приросту 2! матергалоозброеноетг. Оспине означав пхдвищення ефективноск використанкя матер!альних ресурсхв.

Систеш покаэникхв, що характеризуют п*двипрэння ргвня кри-тери» управл1ннявияориетанням матархальних ресурсхв, вклвчае в себе виххднх 06'emi показняки: валову /товарну/ продукцгв, , фонд зарплат, ochobhi виробтли фонди, середньоргчну чисель-в1сть прапрвчих, мз.тергадьнх внтрати; i розраховамт на fx основ! якхенг показники розвитку економхки : продуктивность npaqi за фхзичним обсягом врадукцП^ продуктивнхеть пращ за чистою продукцгею, матерхалоозброешеть пращ, еередаьорхчну зарплату, органхчну будову зитрат виробництва, спгввхдношення продуктивноетх та штерхалоезброеноск пращ, рхвень критврхо управлхшш ефектижхс» ежоношчнох'о росту .

Рхвень критерх» управлхння экономхчним ростом служить синтетичным индикатором, що вказуе напрям змгни ефективностх вя-s робництва. Економхчними ¿ндикаторами, що вхдображавть эмхну умов виро&»иц?ва I результтившеть хх використашя, слзлшть вхдповхдно будова витрат х будоза чисто? продукхрх. Рхет первого з них характеризуе ni движения твхнгадого ргтя виробш-цтва, picT другого - зростешня ефективност! вякориетання вироб-ничих, в тоцу числз х матер1аяышх peeypeis.

Динамхиа матерхаломхеткоетх продукцН знаходитьсн ni% заливом двох протияежних тендекцтй. 3 одного боку, яауково-технхч-ний прогрес об* ектнвно етверяе передумови для зниження эарто-стх матерхальних pecypcia, з другого боку, лхдвищення продуктивное^ пращ енрнчин^е рхзке зростання обсягхв виробничого епакивання сировини i матерхалхв, що в уыовах обмежень на нз-вхдтворвван! ресурс« веде до залучення в оборот все 6ij®dsnrac або низькоекономгчних даерел природнох сировинн, яке зумошгяе пхдвищення питомох MaTepiaaoMicTKOCTi продукхцх.

йхлькгсно фхксована'уэагальнена форма поняття матерiаломгс?« kocti продукщ г виражае спхввгдаошення мгх валовою продукте® i ктлькгстю витрачених на хх виробнихугво матерхальнгас saco&is« Оскхльки категория матерхаломхеткоетх досить складна г бага?о-лланова.дяя кхлькхснох характеристики датерхаломтсткосп иеоб-ххдаа шла система похазншпв, якх в кожному конкретному зи-

й

падку могли б достатньо повно к!лы«сно характеризувати ту чи хншу сторону вде! категорИ в залежноет: в^реально! мети анализу чи дослхдаення. Форма вираження категорх! матерха-лсм1сткост1 через систему показникхв залежить вхд р{вня управ-лхння суспхльним виробництвом. Слхд розрхзняти показники за-гально! та питомох матер1аломхсткостх. 0станн1 е Ьггегральнх та тдивхдуалып. Система покг .зник! в рхвня матер1ал0м1стк0ст1 продукщ! повинна включати натуральнх, вартхсн1 та комбхнова-Н1 /натурально-вартIсн\ х вартхено-яатуральнх/ показники, Без-посередаьо в тваринннгрв! особливо доцхльно х правомхрно роз-раховузати I використовувати натураяьн* показники матерхадо-мхеткоетх окрешх вид1в продукхцх, х насадаеред - показники кормомхеткостх та енергомхеткостх, оскхльки самв щ вяди мвте-ртальних витрат становлять основну питоцу вагу /бхльше УОЗ/ в структур! иатерхадьних витрат вдех гажуз!.

Узагальнгачу характеристику ефективностх прогрет в материал осп оживания в схльськоцу господарствг дають повнх показники иатерхаломхеткоетх продукци. Для оц{нка ефективностх викорис-тання ркремкх труп х видхв матерхальних ресурсов, чи для характеристики використання матерхальних ресурств при виробниц-твх окрешх видх в продукцхх додатково визначавть широке коло часткових показникхв матерхаломхсткос« продукц!!.

1%>я" зизначеннх та аналхз1 матерхаломхеткоетх в знаменнику вгдомого загального сп1вв1даошення можна використовувати вало-ву, товарну, кхнцвву I чисту продукщю, чистий доход г нрибу-ток в залежноетх вхд мети дослхдкення та макливостей одержан-ня гнформацх!, хоча к окна з них величин в дан1й якостх мае як переваги вхдаосно тнших, так хнедолхки.

Аналтэ ргвня та ефективностх використання матерхальних ресурс хв в тваринництв:г пов'язаннй а опрахдаванням великих маси-в!в гнформацх I.. Повне врахування вехе! сукупностх показникхв штерхаломхсткост1 I фактор!в 1х рхвня е важко здхйсненним. ^ксимально можлизо врахувати хх дозволяв використання систем-но-дхагяоетичного та комплексного аналхзу, що дае мокливхсть зизчата гваршницьку галузь як складау систему, яка динамично змхнветься х в яку структурно входять херарххчно пхдаорядко-завх птдсистеми, х передбачав одаозначкхсть описания /форма-л!зац11/ об'екту анализа, псбудову 1нформахцйного конусу, мм-

.15 .

рачне представления шфоркад!?, оц:нку явтца по подсистемах, виявлення вузьких мхсць на ветх ргтях дерем, фактор!в, виз-начення прхоритеткостх та caoeo6ís !зе усунеиня.

Шд ращональним спааиввшмш матерхедвшж р«сурс!в сл!д розу mí та профс уевхдомяеяого сусп iльне-»« обх i дног о спгакиван-ня ттерхалхв. Ращонажьне спсаиваняя ма»р:а.зьккх peeypeis е якгено» характеристикою прессу сйожиз8.'ид матерхальних ресурс íb. Як економхчна категорий рацгоналне епекивашя матерх-адьних ресурсiв характеризув виробничх зхдносини э привода оптимальное« процэсу використання штэргвиьнкх рэсурехв в межах, визначених дхйсними потребами в них. Вихсдявд s цього, спотси-вання матер!альких ресурс i в нежна ввека«: р&цх ональним в точу, випадку, вщр воно здМснйфться у рхвием дхй-

сних потреб.

Kkokomíb матерхальнж peeypeis в чайбхлыг вагальноц/ вигяя-дх можна визначити як нхдвищэння рхвня корисиого íx використан-ня, яке сяхд виразити в знижекнх питошос аитрат матер хал te на одиницв вироблювано! продукщх при л1дйщвнн* а.бо збереженнх XÍ якостх i спскивник вартостеЗ.

*fepMÍH«ращональне спожяванка" е.яирвнм, шж *екшом1я", оскхяьки не будь-яка еконотя щтер1аяьнюс ресурсхв передбачав i створення умов для хх ращовального споашванвя. Водн'очас р&-щоналхзацхя слеживания штерхальннх ресурсгв обоз'язково при-гводить до абсолютно! або вгдкоенех екдаомхх витрат сукупно! суаильно? пращ. Р&щоналхзащя мамрхалоспокивання - проще адосконалення фактор!в виро&1ицтва i обхгу, метою i результатом якого в вкоиомхя матерхаяьних peeypeis. Ekohomía матерх-альн их ресурсfв е кхлькхеним виразоы результату шцгоналхза-цгх !х спсаивання, а .остшшя s важливим напрямом екононх í катер хальиих pecypciB.

В другому роздхлх - »Ан&лтэ ш-тврталомгеткоетт. тваринйиць-roí продукцх í" - на основ i використання теоретичних положень першого роздтлу проаналхзовако ochobkí риск сучасного татерх-алоепокиваняя э сглъсысоцу господаре tbí, зокремв з таарииниц-твх, його шештабн, визначено ревень та ееновнх геиденщ? х закояомхрностх змгяи м&терхалоыхетаоет! тварикницько! лродук-щ1, виявлено оснознх фактори, що на них вллив&жть, а теке* до-слхдкеяо кхяькхску значимость цього вялизу.

Сучаене матерхадоспсиЕивання в схльському господаретвт характеризуешься певними особливоетями, серед яких видтляються: ак-туалхзащк застосувадая у виробнлцтв! нових ресурсозбер1гаю-чж технолог хчк их схем, автоматизавд I виробхичих процесгв та упраздхння эикористанням штерханьних ресурс!в у. тваршнит-.тв!, органгзацхйно-ресурсного забезпечення тнтенсивних технологхч-них процесгв, зинихнення ! роз виток нових органгзащйник форм ведения виробництва та приватизацп засобхв виробництва, по-силегня взаетзв'язк!« матер1алом!сткост!, трудом! с тк ост! ! фоидомгсгкост! виробництва, зм!на теш!в економ!! матер!альних ! тру до вих ветра?, зростання частки уречевлеко! працх за раху-нок прсмиелово! II частики в сзрукнур! сукупних витрат на ви-робництво стльськогосподарсько!, в т.ч. твариннацькох продук-щ т, зростання рол! транспортного фактору, обмеженхсть энерге-тичних та низки хнших штерхальних ресурегв,: пхдвищення рол! внутр!галузевих факторхв зниження штер!алом!сткост! тваринни-цько! продукц«, структурно-органхзац!йна перебудова гаяуз!.

Вжодячи з- хонуювдго рхвнямзхан!защ! основних виробничих процэехв в тваринтщтвГ"сх.яьськогоеподарських гпдориемств Ук-рахни, можна зробити висновок, хцо капхтальн! вкяадення в цр галузь ще будуть зростати.

Собтварт!сть одинищ. тваринницько? продукц!! за дослгдку-вакий пер!од в громадських господарствах мае чгтку тенден-ц!» до зростання, особливо за останн! три роки, ! дуже дифе-ренцгивться•за значениям по р!зних областях. Не дивлячись на значне птдзгацення щн в 1992 р.,эагальнх тенденщх динамки соб!эартост! тваринницько! продукц!! та вар!ац!я показник!в собхвартост! по видах продукщх, рег10нах I типах господарств - эберхгаються. Одаак, яроцэсм цгаоутворения за 1991-1992 рр. сприяли дёякому покращенню економхчнох ситуах^х у виробництв! тваринницько! про^гкц!!, що виразилось у зроетанш рхвня рентабельно«'! !х виробни!??ва.

За 19оО-АЛгё рр. кхлькхсть колгосп!в зросла майже на 30 радгоспхв - на а мхжгосподарських сиьеькогосподарських пхдрриеметв - зменшилась на 2ЭХ.

Ь загального обеягу матер!альних ресурс!в, спажитих в с!ль-с-ькому господарств!, 53? використано в тваринництвх, з них лс-невна к:дьк!сть - в твардаництвх колгоспхв. На I радгосп при- *

падав в 2,2 раза Еяльшв використаних в тваршкпцтвт вдтерг&ль-них рееурехв, порхвняно э яоягоспаш. Мхжгоспедарськг тварин-кицькх П1дприемства Украхни епокивагогь лише яехх ыатэр1аль-них рееурехв, витрачених на зиробництао тварининцько г продук-цх 1. 59$ спожито в колгоспах I 38? - в радгоспах, Частка цих господарств у виробництв1 валовох продукцт х тваринн-ицтва втд-повхдно складае 4,5; 63,7 та 32 Тобто, а тзаринннцтв! рад-госпхв ефективнхсть використання матер:адьних рееурехв де{цо никча, Н1Ж в колгоспах I мхжгосподарських пгдприеметвах.

В щлому по господарствах Украхни пито® чага маторхальних витра? в структур! вехх виробничих значно.зросла, особливо в тваринництвх радгосп*в, т становоть ч 1992 р. в колгоспах » 63 %, в радгоспах - 74 %, в мхжгоеподарс&кгос пгд,'.риемствах -81 %.

Кайб1льш вагомими статтяма штерхальних витраж в тваршни-цтв1 Украши е витрати продуктхв схльського господарства та продукт!в промисловостг / без амортезацгг//табл. I/, Серед ос-яакнгх основну питолу вагу займавть корж прошелояого поход-ження. В щлому питома вага кедов в с тру к гурт катер гальнже витрат на виробшьргво тварданишькох продукцгх за ос танк г роки зросла I досягав 75-80^. В структур! згодов&мих корм!а зниэи-лась питош. вага конгрнтрованих х соковитих, зросла частка грубих кормхв. В хндизхдуальких х приватних господарствах на голову тварян практично по вс!х хх видах крхм коней 1 робочих волхв витрачаеться набагато кенше яонцзнтрованих корнав, нхж в колгоспах, радгоспах х мхжгосподарських гпдприемствах. В щ-хоцу в громадських господарствах рхвень годхви ветх видтв тварин зрхс за 1976-1990 рр., однак за 1991-199?. рр. епоетер!-гаеться зииження цього показника, за винятком кокай гробочих. волхв. В особистах пхдеобиих, фермерських х орендних господарствах витрати кормхв в щло^ на корову е значно нижчимм , нхх в громадськоцу еек-тор1 /табл.2/. За те худоба на зхдгодхя-Л1 х свин1 одеряують тут корм!в бхльше, а концкоршв практично так само, як в колгоспах, радгоспах х мхет-осподарськиж'пгд-приеыствах, Вхв'цям I козам згодовуеться в цьому сектор г а 2 рази б1льше коркхз, зате концкоршв дещо мегае,

Кормомхсписть одиницх продукцх! за 1976-1990 рр. э щлому зижувалась, а за ос теши роки рхзко зросла. Б гкдитдуаяьш'х х приза«них господарствах ртзбнь годхвлх э 1992 р. буч макса-

«я

¿

< Olí

o

ra &

ж •

s

о

Г в

«в

.ж.

ê« *

о.

о о

с. ©■

Sí'

Î I

л

«Î

Sjig gjg-Si

IK ш csa » •о t-i а:

Ä

53 О S я

■ï Ь

Ü CP

CS: ¡VSB;

S m

s-si

ja s &-< M

5 S № X

s.«

s s

iSSj

ki

f*

■ fci- ' i

fîi

O i

ж

ж

Л

43

ОТ

о;

ю

tT к

■во re о* см

W О О н м о о

■-■. ■.та ' ■■ »-»

о ta

WH

О»

8;'

<л» со

нффоо

к svT м so ¡>T от to

зо

03

iß сГ

.] t-í -во. to С .M PS

О» M В 8 Они нн

■■.-.. ■ ет ■ ..■ ■ ■.. м .■■

©> ¡>

СМ

'ЧС ■

M

.14:

та is

»-Г

»™s «S О» OD Ю

« IM

t> a> io

■'■.'■ С-,!

■

"oV

0i Pi

Ш ® © Ii o> и

. . ■ л. к

M..■■■■СЧ О О «-) и ci .. m • ■ «

CI î-i

00 -c\i

ie. -..

Ci H

О ■■ .

Ш : ■

о О

fei, :

о u

С С)

8 i с,

o «s к — «а

>-< « » <í oí о г- гч о» K>~Î j>* l-Г X ^г-Г ш" oo >-Г

еа

О в«

(to

к

8е ~ о о 3

V ® . tr -»•> о ■

в«

к « о ш ■о

Я5 . О H о

X ж A-w M

... о-м. ... se

i s

III f 1

tf ■ •

«s

Середах витрати кормгв на одну в схльськоыу господарствх Укратни,

ТЬблиця 2

голову тварин х птицг 1992 р.,ц к.од.за р!к

витрати кормхв

Види тварин х типи господарств

вс ix

:в т.ч.концен-гтрованих

У вс1х категорхях господарств : корови I буга! молочного стада

велика рогата худоба /без ко-

рхв I бугахв/

свинх

в1вщ та коз и птиця

конх х робочх воли

У колгоспах,радгоспах та »йкгоспо-дарських пгдприемствах:

корови г бугаг молочного стада

велика рогата, худоба /без ко-

рхв I <$угахв/

свинг

вхвц! та козн птиця

конх х робочх воли

У фермерськнх, орендн1$х т особистих тдсобних г хншмх господаретвах: корови г буга! молочного стада

велика рогата худе5а /без ко-р1в х бугахв/

СВИНХ

в1вщ та кози птирх ■

КОНХ I робочх ВОЯ55

41,30 6,81

18,04 8,08 3,58 0,36 20,80

42,80

17,12 7,01 3,00 0,37 20,30

39,30

2?,ё0 10,33 6,04 0,35 24,40

3,19 5,52 0,58 0 32 3 41

8,21

3,19

.5,50 0 59 О 36 3 29

2,91

3,06 5*47 0,56

4|20

мальний, а кормомхсткхсть одиницх продукцгх найнижча, Налри-клад, кормомтсткхсть I ц приросту живо? шеи великоI рогато! худоби тут в 3 рази нижча, Н1Ж в колгоспах х радгоспах,

Литома вага амортизацхйних вхдрахувань в структур! ыатер1-альних витрат на виробництво схльськогосподарсько! продукцН за 1980-1992 рр. зросла х становить 18?, в точу числх в.тварин-ництвх - 125?.

Жтерхаломтсткхсть твариннифко! продукцх! в колгоспах, радгоспах I М1жгосподарських пгдприемствах за останш 20 рокхз мае ст1йку тенденщю до пхдвищення. Найбгльи ттергаломгсткос е возна, найменш матерхаломхетким абсолютно I зтдносно зляви-лось молоко /таол.З/. тень матерхаломхсткост! тварикницъко:

• Т&блиоя 3

Матерхаломхсткхсть основних зидтв тваринницько! продукцг! вгромадських господарствах Украхни ■■■■■

3 середньовд ■за : : 1991 р. : 1992 ,р. :1992 р.+,- :

Продукц!я крб./ц : крб;/ ц рр.:1уис-1ууирр. : крб./ц : до :крб./ц:соб1-: :вар-: гтостг : крб./ц: - 99 собг- вар- тост! : до :199Ь р. по : пункти

Лолоко 17,8 18,0 20,0 32,5 54,8 447,1 59,7 4,9

Прирхст живо? маси:

велико! рога-тох худоби 148,1 161,3 187,3 282,7 69,1 4060,9 72,4 3,3

свиней 131,1 141,7 168,4 368,4 79,6 5971,5 °Т. 5 1,9

овець ! кхз III,2 129,4 141,2 177,7 49,1 2209,7 52,4 3,3

птиц! 267,4 279,4 281,2 319,5 92,6 5587,5 94,8 2,2

Боэна 679,1' - 704,2 737,2 982,1 47,4 13370,3 49,7 2,3

Яйця /тис .ШТ./' 61,3 65,1 81,2 158,2 89,4 2487,4 92,4 3,0

продукщ! в особистих пхдсобних, селянських /фермерських/ i орендаих господарствах е нижчим, н!ж в господарствах колгосп-но-радгоспного сектору.

За дослгдауваний nepiofl зросла як вгдносна, так i абсолютна MaiepianoMicTKicTb тваринницькох продукщ!.

В Степу рхвень матерхаломхсткост! тваринниг?>ко1 продукщх суттево никчий* нхж в Лгсостепу» i я$е нижчий, нхк на Полхссх.

Основними елемэнтами в структур! матерхаяьних витрат на ви-робництво тваринницькох продукщ i, як! форадють ртвень ix ш-терхаломхсткостх, е корми та амсртизацгйнх вгдрахування.

На рхвень штерхалошсткостг тваркшихд»кох продуквд! впли-вають як зовнхшньогавузев1, так ! внутрхшньогаиозев! фактори /рис.1/. Найб1иьш узагальншчим фактором, що вплинув на рхзень матер!алом1Сткост1 тваринницько! продукщ! в Укракп, е динамка обсягу tjiei продукщ i, який зростав до 1990 р. а за 1УУ1-1992 pp. суттево знизився. Лише в особистих пхдсобних, фермерських г орендаих господарствах в 1992 р. вироблено на 1% ва-ловох продукщi твариннацгва бйсше, кхж в 1980 р., хоча й на 6% менше, нхх в 1990 р. Питома вага тваринницьког продукцхх, виробленох в господарствах ще! категорх? за I99I--I992 pp.вросла i становить у виробництвх м'яса - 2%, молока - 33%, яець -4506, вовни - майже проти вгдповхдно г 11% в

1990 р.

Поголхв'я продуктизних тварин в громадськоод секторi С1ль-ського господарства знизилось, особливо за осгганш роки, тодх як в господарствах хндивхдуального i-приватного сектору пого-л!в*я продуктивних тварин зросло. В останнгх господарствах продуктивнхсть тварин зростак, тод! як в господарствах гроыад-ського сектору вона неухильно знинуеться, причо^у дуже швид-кими тешами, що в значив Mipi пояснюеться погхршенням 1х годтвях , а не разом хз скороченням погол!в'я тварин спричини-лось до змвншення обсягхв Вироблюваног продукщ! i, в KiHip-вому пхдсумку, до пхдвищення кормом1сткост1 г матер1алом1ст-костх одинищ тваринницькох продукщ?.

В особистих п!дсобних, фермерських i орендаих господарствах матер1альнх ресурси тваринництва, при всхй fx незбалансовано-CTi i неузгодаеност!, використовуються на"Вагато крацэ, Hi« в колгоспах, радгоспах i мхжгосподарських П1длриемствах, хоча

Зошпшньо- I ыхж галуздвг факгори

Потреби сусцхль ства в Т1и чи 1НШ1Й продукцт I

Грунтово-клхма-тичнх та природ-¡но~екшом1чн1 умови

Сощалько-еконо' йхчна структура виробництва

"Мни на засобй |виробництва

ково-технхч-прогрес

!Внутрхшньогалу-зев1 та госпо-дарськх фактори

Вйробничий нап-рям

Рхвень спецха-лхзаш!_

Рхвень концен-.траЦЦ_

Рхвень викорис-тання виробни-чих поимхшень

Р1вень годхвлх ( тварин . : I

Продуктивн1сть тварин

'Структура Г" якють корм!в

Селекщйна I зоотехн1чна робота

\\\\ Орган хзащя I оплата пращ

Р1вень безвхд-ходностх ви-робництва

РГвень мзханх-

мГ'„._

Структура машин-но-трак,торцого парку

мвень викорис-1 таняя Ш I

Рис Л.Схема формування р!вня матерхаломхсткостх эваринницько! продукщх

питома вага хндивхдуального сектору в тваринництв1 Украхнк ще десять невисока.

Кртм зазначених,на ревень -иатерхаломхеткоетх тваринниць-"■кох продукщ I серед усхех су куш ост* факторхв найб1льше зпли-вають : рхвень годхвлх тварин, якхсть кормхв, структура кор-

. . 23

нового району, рхввнь викориетання виробничих прим!щень, рг-вень внвргоозброеност1 I продуктавностх правй, рхвень х форма оплата правд, рхввнь спефалхзацх I господарстаа г концэнара-щ! виробництва. Вархацхя показникхв ефектавносп використан-ня матер!альиих ресурс^ в середньоцу на 60-80$ пояснюеться змхн&ми проаналхзованих факторхв.

Оетаточио рхввнь матврхаломхсткостх тваринницько! йродукщх формуешься п!д впдивом багагьох фактор!в, Д1я яких досить супе-речлява - одкг з них сприяють зникенн» ргвня штвр!аломхстао-етх, хнш - навпажк, його пхдвищекню. Як свхдчить результате проведения досяхдаень» на сьогоднхпш^й день дхя останн!х в бтяьшхй ихрх впаивав на рхввнь штерхаломхсткост! тваринниць-ко? продукцН.

В третьоку роздхл! робот» - яОеновнх напрями ! резерви зни-кення штврхаломхсткостх тваринницько! продукщ1я - наведено класифгкащв капрямхв яолгпшення використакня ыатер1альних ресурс х в в яваринництв!, дослхдавнс меасливосп рвалхзацх! основных з них : вдосконалення годхвлх тварин та ращоналхзацгя кормовиробкио^ва I корково! б&зи, похтшенкя стада г йоге структура та вдзшологг! утриыання тварда, вдосконалення плануван-ня продуктивное« тварин х роэзярхв с «ада, эданшеняя втрат теаринниц^кох продукцх!» перспективт напрями вкономхх х радх-онаяьногс використання паливно-шстааьниг ттерхалхв та вдосконалення энергетичнох бази г&яузх, зквчено еколого-еконоихч-нх аспекта! роз витку та&ршництва, використання його 81дходх.в та мсжливосм х резэрви пхдэщення р1вня еколог1чностх галузх в зв'язку а покравфнняи використання шкерхаяьник ресурсiв при виробництв* тваринняцьхо! продукцхх.

3 гочжи зору дослхдауванох пробяэми, резерва - ца рхзкома-нхтиг реальнх можливост! знишння ви'грая живо! х уречэвлеяо! пращ, *кх об'ектквно хенуать на окрених пхдариеметеах х в га-яуз! на даний момант часу. Вши вирввавтьей к!жьк!снс 1 тоцу хх монета вяявитй в разультатх економхтаого анавхзу або прямого математачного резрахунку } рэ&яхзувати протягом певного пар ходу часу. Рвзервн характеризуете як запаси чого-небудь , 5ак * кевнкорис?ан1 мскливостх його эверакення, *одх т фактор е причиною, обставшею, умовоа» яервдумовов яхсгось пропсу, -Эааторй епрщяюь ре&г1з&Щ1 мссмивостей кривого викорис-

и

тання матер1альних ресурсов. Для перетворення моиливостей в Д1йсн!сть необх1дцо впливати на фактори, то б то розробляти кон-кретн! заходи.

3 точки зору дослхдкення розвитку тваринництва як галуз1 схльськогосподарського пхдприемства проаяал13ован1 фактори сЛ1д роздхляти на фактори об'ективного I суб'ективного характеру.

На основх розробленох в роботх класифхкащ! фактов основ-нх напрями I резерви знииення матерхаломгсткостх тваринницькох продукщ I об* еднувться у три групи : резерви розвитку внутрш-' нхх д1алекаичних протирхчь матер1алом1сткостх продукщ!; резерви розвитку зовнпипх протир!чь матерхаломсткостх продукцхд, як1 мають об'ективний характер; резерви вдосконалення управлхн-ськох дхяльностх людей,

3 точки зору практично? щнносп дослхдаення в роботх дослх-дкено I обгрунтовано тх резерви, як! мають виршальне значения в пхдвищенн1 ефективностх вйкористання матерхальних ресурсхв при досягнутему рхвнх розвитку продужтивних сил та можливостях покращення еконошчних взаеыовгдносин в тваринництв! Украми.

Номенклатура вид!в матерхальних ресурс Iв тваринництва повинна в ключа ти II найменувань, витрати по яких у всхх матерхаль-. них витратах галузх з&ймають бхльше 99$.

3 метою покращення, використання матерхальних ресурс х в в тваринництвх Украхни г зникення иатерхаломхсткостх одинищ продукщ! щех галузх на основ! результате проведеного аналхзу пропонуеться : вдосконалити год!влю тварин, для чого пхдвищи-ти в структур! згодованих кормхв час тку продуктивних; концзн-т^ован1 корми коровам эгодовувати залежно вхд рхвня 1х продуктивное^ зг!дао шкали, розробленох в ходх дослхдження; в эбалансовая! рахцони в залежност! вхд виду г продуктивноеТ1 тварин в ключа ти 3-10$ бхлкхв тваринного походаення; для пхдвищен-ня р1вня бхлку в м'язах ! одержання високояк1сно! яловичини контролювати вмхет однку в кормах на рхвн1 оптимального /0,3 мг/кг «ивох маси; впорядкувати кормовиробництво за рахунок розширення площ схяних кормових культур до 535 рхллх, особливо у Вхнницькхй, Кхровоградськхй, Яолтавськхй, Хмельнищкхй I Черкаськ!й областях, при цьому плоду багаторхчних бобових трав х бобово-злакових травосумхшок довести до 5 мян.га, роз-ширити площх найбхльш продуктивно! куль тури - люцэрни та П травосумхшок до 3 млн.га /проти 1,7 млн.га/. Структуру обсягхв

- • 25

виробництва зерна дощльно змхнити в сторону зменшення питомог ваги продовольчого зерна з 53 до 25-305О втдпоагдного зб1ль-шення виробництва фуражного зерна. Частка кукурудзи в зерновому баланс! маке бути збхльшена з 18 до 33%, з основному зара-хунок спещалхзащх на it виробництвх зони Степу i niBHi4Horo Дхсостепу з вирощуванням на зрошуваних землях. Посхви сох в Укра!н1 треба розиирити до 500 тис.га, а в дальшхй перспекти-Bi - до I мян.га, в основному на незрошуваних землях niBHi4-но!, центрально! i пхвденно! частини лхсостеповох зони, в niB-н1чнхй, грнтральн1й та пхвденно-заххднхй частинах степово1, в лхсоетепових районах зони Полгсся, а на зрошуваних - в цзнтраль-нхй та птвденнхй частшах лёсостеиовох зони, в грнтральнхй.пхв-деншй i швденно-сххднхй частиках степово! зони за рахунок часткового скорочення площ пхд озимою пшеницгю, соняшником, горохом, вiвсом, кормовими, технхчними та хншими ку ль турами. До-корхнно слхд ре орган хзу вата систему виробни1Г?ва хомбхкормхв в Украхнг за прикладом Харкхвськох областх. В гостропосушливих областях дощльно вис хвати бхльше посухостхйких культур - сорго, сорго-суданкового гхбриду, суданськох трави, зернобобових культур - ЧИНИ Л нуту. Чину на кормовт Ц1Л1 ДОЩЛЬНО вирощу-вати в cyMimi з вхвсом. Застосування хнтеисивних технолог^ дасть можливхсть пхдвищити продуктивность природних кормових угхдь з 35-50 до 200-250 ц/га зелено! мася.

Особливу увагу у вкрхшенн! проблеми бхлкового деф1т#ту в кормах слхд звернути на таку культуру як амарант.

Т^еба 3MiHMTH структуру заготовлюваних корм}в i довести сп'ввхдношення М1ж стном, силосом i концкормами до 1:0,9:1,3. В групх грубих корм1в дощльно зб!льшити виробницгво ciHa i ci-нажу, на да та хм прёоритетного розвитку пор!вняно з силосом , скоротити використання на корми солода; в rpyni соковитих -перейти на эаготгвлю силосу э кукурудзи восково! етиглоет! , краще комбшованого, для чого використовувати кормовх корене-плоди; в rpyni конюэнтроваяих - збхлыпити виробництво i використання зернофуражних культур, особливо ячвюню, кукурудзи , сорго i зернобобових; скоротити, а в майбутньому повнхстю ви-юшчити з рархонхв зерно пшенищ; в rpyni високопротемових кормхв - збхльиити виробництво i використання шротiв сох, ео-. няшнику i рхпаку.

При проведенн! силосувашя дощльно використовувати препа-

рат лгтосил для шдвищення р!вня э бережен ос* i корм! в.

3 метою збхльшення виробницгва тваринницькох продукц! i i зниження fi матерхаломхсткостх треба покращити склад та структуру продуктивного спада, для чого потрхбко запровадити прошю-лове схрещування, розширити використання чернггхвського i при-да!провського тип i в худоби м'ясного напряиу, эавершити роботу над виведенням знам'якського типу, зб!льшити поголхв'я к'ясно! високопродуктивноí худоби. Ochobhí тили технолог1й виробницгва ялов ичини» як i рвкомэндувтьея на перспективу як найбиыв до, цхльнх : - в^ощування та в|,дгод1вля молодаяка з повним циклом виройхицтва, яка вюгочаевирощування телят-молочникхв, дорощу-вання та в!до,од!вл»мояодаяка до peaaisaqil його на м'ясо в 16-18 мхсячноыу в!цх в pisHOD íht6hchbhíctb виробнищва f kík-ирвою живо» мае ос 450-500 кг;

- дорощування та вхдгодхвля молодняка 6~Ю-тсятого вгку живою масою 150-200 кг i бхяыпе. Тккий молодняк дорощують до 300-350 кг,а потхм переводять на заключну хнтенсивну вхдго-дхвлю до 400-450 кг та б1льше;

- хнтенсивна В1дгодхвля некондищйного молодняка э використанням силосу, с1нажу, с хна, вхдеодхв харчоао! промис-ловост1 в поеднаиш з концзнтрованими кормами, яка одержить

в умовах дахбних фермерських господарств максимального розпов-сюдкеннк по крахн!. До 2000 р. дощльно эб!лыпити поголхв'я м'яснох худоби в 3 рази, за рахунок скорочення непродуктивного молочного стада. Вмхру пхдвищення молочнох продуктивное tí Кор i в на I внбуяу молочку корову оптимально вводити в стадо 1-1,2 м'ясног корови абс нетеля. На даяощу етапх м'ясне ско-т&рство Украхни в "районах молочного тваринництва, що мавть не-достатньо використовуваш природа! пасовшца, моей розвиватися на баз i разового використання надреыштних телиць для додатко-■ вого одержання молодняка, особливо помхеного. Надалх частину таких ферм мояска буде перетворити в ферми спещалхзованого м'ясного скотарства з повним замкнутим технологiчним циклом.

В умовах дефщму кормхв у господарствах потр1бно провести дбайливу хнвентаризахцв кожного стада, вибракувати i не эали-шати неаридатних для вгдтворення тварин, звернути особливу увагу на збхльшення продуктивного довгояхття молочних корхв. фи високому piBHi яродуктивност! KopjB вони повиннх утрицу-ватись в стад! 7-Ю рокхв,а якщо ж вишгаеться значне сеяек-

27 '

цхйне покращення стада, i шдвищення надохв, -терши хх вико-ристання снорочуетъся до 5-6 рок!в. В деший час найбхльш еко~ яодачно доцхяьшш тершноы утришяня хорхв е вхк, рхвний 7-9 рокхв, або на протяз1 5-7 лактацхй. .

В yeix господарствах доцхдьно в1даовити свиноферми, яхх були лхйвхдован1, або створите новх невеяичкх /на 25-30 маток/ на с!мейному або срендаов^ пхдрядг дяя забезпеяення вну~ трхшньогосподарськюс аотрвб у м'дсх та casi, & населения - в поросятах'.

Економхчно дощдьно t, вкгхдао дотрицуватись удав учришннк . тварин i технолог гчно? дисхртлхни: норм тетературно-в олог i с т-ного рекиму, кхяькос'л тварш в е«нку, щхльяоси fx. розтщен-ня, фронту годхвзй, рознсрдау да, стану п1Двоги, вентиляцхх тоцо. В районах свиней хоихрнтрованх шешнеред. зврио-

вх без грав'яного борсиша шиь складам т wmзе 86% /opieH-SOBHO 10 ? зарда на ковшу оскевну еашем&гку sí шлейфом на рхх/. В евшарсьнйх господарегвах пхд жоршоъ! вуа&тури вospiбно зи-до 70| хдащ» з «кмх дозс$ - aij» бобовг /го^ох, шш, cos/ та. pin«, а рет«у - ai-д внергвтап»! куаьаурк. Сахд в»н~ яити вихоркетання в свинарстах трав'яяого боротаа.

У вежикшс громадрьких господарствах доцхльно шрне. i ком. пленено эапровадкуважи поадко-цвхову еттвщ виробнищва молока i яловичини» Заслуговуе детадьнотого внвчвння í розпов-содкення мадокшхзон^ра'юий *гш roRÍBxi худоби при вирогауванн! XI на м'ясо.

3 штою впорядкувадая виробничо~ф!нанеово1 дхяльност1 гос-аодарств пропонуеться використати пркяхрхй наведено! в роботх методики планування продуктивное« схяьськогосподарських тварин та визначвння !х оптимального погояхз'я з врахуванням ви-робничо-ресурсного аотенщалу птдроздтмв vm господарств. Дже Фого в кожному господарстах потрхбно налагодити i провести виробничх дослхди по виявленню бхоекономхчного штицу»ф про-дактивностх наявних тварин при rojpaai ix тсфъат хорм&т.

Дня змэншення непродухтавних вкрат ттерхальних ресурс i в х готово! продукгр i у ]кГясноцу теариняихргв1 пере вагу слхд ка-лдвата безприв'язноазу групсвоцу утритт®, що дасть ткяивгеть уникнута значних в трат продукцгх в пер ход аэредзабхйнох ви-тримка на перероЛих п!ддриемс»вах; скорочув&те тривалхсть яередэа«1йног анэримки ~ тксимажьна витримка тварин на баз i

м' ясопервробного пхдприеметва не повинна перэвищувата 5 годиа; тирше використовувати обробку «варив аитистресовими речовина-ми /транкв!л!заторами/; уника?и вгдетаней транспортування тварин понад 50-^60 км; доставку тварин вдхйснювати спещалхзова-ним транспортом або в контейнерах по 10-12 голхв; довести р!-зеяь лроходкення пврвдзаб!йно! пхдготовки тварин за пропоно-ваною технолог х ев до 100%.

Основними шляхами ращовального використання х економх I нафтопродукт1в в тваринництвх е: електрифгкащя виробничих проЦ8С1в у гаяузг, п!двищ@«ня час тки електроенергх! в структур! енергонос!!в галузх, полшшення технхчних параметр!в трак-торхв та хншо1 технхки, змэншення в структур! тракторного парку иитомо! ваги датергаяомхстко! технгки, застосування турбо-нагнхтання з промтжним охожодкекням повхтря, використання при-ладхв ! систем автоматичного регулювакня режим! в роботи дви-гунхв, забззпечедня технхчних у ков рацхональнох експлуатац!! потужноствй, шрше використання автомобглгв з дизеяьними дви-гунами, поахяшення осная{вноет! нафтогоссодарств схльсысогос-подарських пхдяряе«тв еучкяши ус затку ванням, пхдвищення яко-ст! використовуванкх нефтепродуктов, унхфхкацхя технхчних за-собхв, вхдрегулвваннй шлати пращ та системи економтчного стицуяявашя, покращешш стану дорхг, розширення використання кхннох теги а ехльеькогосподарських, особливо фершрських государствах. фи г-еревезанн! об'еших кормхв дощльно нарощуваяй борти транспортних засобхв.

3 мет ев економх! пахива слхд застосовувата бхльш рагцонаяь-т технолог! г прягетувашя ! роздачг кормхв: с тощ/ для зго-довуяаяяв /.ощяьно ^отуватя на потоков!» яЫгг термсжгмхчно! сбробт /наприюид - 10С-3/, зас*осовувата мобхяьний вархант реадачх кори! в з ьикорьстанням КОРК-15, застосовув&ти енерго-.збврхгавяу техтаяегхю вартхя картеля! з одаочасним змшуван-ням х! э кшхрнтр&тами.

Для розробкя органхзащйиа-технхчник эаходхв з економх! па~ ливно-енергетичних ресурсIв слхд знати можлив1 втрати теплоти, встановяен! за тепдовим балансом в екстремальних умовах - 3 матов зиикения тепловтрат на ф&ржх через огрродкувальнх кон-струкцх х потрх&ю скоротити хх питоцу площу з розрахунку на од-не мхсхэ та ггхдвищкти рхзень тегагозахисту, для чого павхльонну забудову слхд замшити бяочною. Для скорочення витрат енергН

на забеапеченнв к1хроитш97 в тварвнницьюгх прмгёчевнжх по-тр!бно вммяуватв втратк теовотв 8 вжтяивм пов1тряж шлеек II утнл:£зац1! ! автоматяе&кН твяловвнтвляфвного устатжувалня.

3 иетов эянженшг в трат електровнарг!! в е*»ш «юмрвио-етачанн* потрхбно 8д1йен»ват* обл!к ! контроль нитрат елввтро-«ввргН, вориуватв вмктрвевкжювайвя, ежлаетя влевтробалаяс окрвмих мшяк 1 агрегате, технологиях лШЯ, жги достав» ххлькхсть коитрольно-вям*рвва*ьних врю«д1в.

Щоб досяги ежондмН •лещрввнергМ яри осв1т»еня} нотр!йво дотримув&етвеь ©птимальяог« сп!вв1дноиеин* мои ровжарввання 1в жвмхнесцзнткшо! х г&зероградаяме, еяхдкуватн аа чистоте« жаш I шла вххов, яскр&вгспз вхдбвваачвх псвархвнь еевхоюаавго орвкядавя, вчаено вамЬмтя «вовек! лажа до экходу хх з ладу, причондг з&мхну ех!д проводи*« груповжм доводок, махсятяыго ви-кориетовувата природ»» освоения, зас тсс еву вата автемативац!» 1 програчування штучного оев1меняж, поевлитв хштрол» ш з!д-шючвннвм невикористовуваявж ваш, «медаувати р!вень осв1тде-яоет! в нерабочих м!сцвх.

При вижористанн* {нфрачервоного «в ультрафиолетового вшгро-шнввань дхя досягненвя на*Шлывого »оо?вхн*чного ефвкту при наймвнших виергозатратах довольно застоеовуватя автоматична устаткуваннл в програшим управл!шиш, цо забезпечув дозуваняя опромгаення, вчасно очищувати лашл вхд пилу 1 бруда, регулярно сл1дкувати за рах#ональиим розмЗценням лаж по вхднооеянв до площадок ! самих тваряя, як! п^ддаються опром^енню.

3 матов ехономх х тепловох екергН на фермах с«1д вмсорясто-вувати уста тку вання дав охолодоння молока I утил18ац11 одер-жувано? при 1ц>ому теплоти. Аналог*чний принцип дофльнр вяко-риетатя 1 при вядаленнх забрудненого пов!тря з применяя, вя-користовуючн дм цього пов1тряни&твплообм1нвяк. Двц^льяо такое передбачувати скорочення к!лькост! в'!зд1в 1 входхв у тва-ринквфк1 прим{цення, уникатя яаскр*зннх про!зд1в, встановлю-вати тамбуринплюзи б^ля вор!т заметь поа!тряних зав!с.

Оц{нку 1 виб!р необх{даого вар!анту систем твплопостачання доц!льно проводите за двоив основа ими аожвжявамв - витратамн первинних енергоресурс!в 1 мШцумомприввденях витрат э врагу ваняям загальних тенденфй { перспектив роввитжу па«жвно-«нер-гетичного кошлвксу жр*1на. & вопому гоеподаретв! потр{бно провести енергоеконом1чняй авал1в 1енувчвх систем теплопоста-

чання ферм » врахувааняш вид!в тяжш, ш, тжж жсщэъш ©еей-лив ос тай s тик, щоб шжсншлше свсротют террвеатхтшя ш виробництво гваршшиЕ^ко! продуящг.

3 метоп вдоскдаалення енергетично! бази тйаринннцува i с!яь-ського господаре тв& та й sbohomíkk Ущтлнш в цЬвоцу, а таксе пхдвящення р!вня акоаоМчност! ц!в! баэи дощльно широко вако-ристовуватя з!д?вор®вальн! даереяа енврН? - сонячну, в!трову, утяя!зовану енерггв використозуванях дгерег - б!огаэовах уста-' .-ковок та тепяовюг a&coeiE. Як даережо дех$внтр&я1зеваноро еяер-гопостачання у важкедоступнях i в!ддаяеяих районах ®ко«ои!чне вш^!да[0 застосовувагй шлгта и!крог!даоеаектрос?ан1^!х.

В систем! заход!в щсдо возращения вкжористаяня ®тер!аяьн51х ресурс je тваринннцтва децгвно вередбачктв вияористшшя гноа s трьох ссноених вархаитах : т органичного добрива в рослвд-ництех, корковкг добавок в тзаршнщтв!, ш серела ©держан-ал; diorasy дав енергедааотс погреб обох галузей.

0 реэдШ р&боги - »Автоматизацгя управлтння тех-

яологхчяига прогреем» в тварннннцтв! та íx модедюваниа" - з тют обгруитуважж i реолхзахц! автоаатизащх управл!ння ви-робкичиш пргщэсаж í вижерястанняи ш«9р!алгьнях ресурсíв в тва-Р®йш??вг виробинцягву пропонувться ; лрзанципова структура i основа! характераетйст п{деиствми АСУТПТ; ария готово нова струк-гура управл*?и?я схяадаон "гехи»яог!чвям процэсон - !ерарх!чна структура тваршпящького вяробнихрва;нова модель паралюльно-ш-гхе*р&л£»и:н система* управжЬям vemozorimm процесом в raayai, яяа вр&ховуе pirHi еталя yap&zzims. тнфорка^ивними ! енвргетич-азяк нараказрыю ?ахн-«£ог!чного trpotpcy з враяуванняи його кон-зейьркос« sa í-3panxi4HOOTÍ i багатор!внввост!,Цропонувться пхдххд до побудови vojpxi 1т.аткпщ,когс внроекицтва, який гру» ьтуагься т структурному доел i яки»! яросрс!в вкро<&шгава. Для реалхзахц! вк&занюс кропозицхй резроблено оптвтльвт параметра енергозберхгазвчкх рекишв та моде л! задач по оттим!зац!1 кор-мових ращсшз дай резнях труп тварян "з результатами хх рппен-ня у вшмшд! сйтишяьшсе кормових рац!он!в.

П'атий розд!л - вС^ган!зас(!йно-»гатодичнт заходи щодо п!д-вищення ефективност! вхдносин приваяизацх! кояектизяох влас-hoctí на матерхакьнх ресурсе"- лриевяченнй вивченн® меяливо-стей покращення використання матерх&льнйх ресурс!в тваринниц-тва шляхом вдосконалення систем» екононхчннх взаемовхдносин в

с !аьсьхогосподарських и!дарнемствах шляхом впровадкення про-гресивних форм волод!нна, користування 1 розпорядаення кояек-тивною власнхста в умовах переходу до приватного володхння нею через орендае господарввання. 3 цхев мето® в рсботх представлен! методики аквдонуванна колективнох вл&сност! колективного гоеподарства; форцування 1 роэпод1лу фонду т.тер!аяьно1 вина-городн х цорхчного приросту акц!жерного фонду сп!ввя&сник!э колективно! власност! акционерного товариства колективного господаре тва; визначення Обсяг!в оренднох плати { госпрозрахунко-вого доходу орендного пхдрозд!лу колективного гоеподарства в перход формування ринкових в!дносин в еконош#; форцуванна 1 використання обсяг!в орендно! плати /госпрозр&эсункового доходу вл&снкк!в без1шнних аяц!й колективного гоеподарства/ ! госп-розражункового доходу чаен1В я!даядаоге н!дрозд!жу, яким рва-«!зувться право викупу викорйс тонувшего ниш ш&га колективно? власност!.

Особлива увага в цьоцу розд!я! прид!лена проблвшм фврмвр-ських господарств як новхй прогрескш!Й форм! використання м&-тергальних ресурс!в с!льсьхого гоеподарства в ц!лоцр I тварин-нипува эокреш. 3 метою дажьшого розвитку цхех форма органхза-Щ1 виробництва в робот! пропонуеться методика розрахунку са-тиааяьних роэм!р!в фермерських господарств Л розрахован! на основ! хйех методики парамэтри перспективних тип!в фермерськшс госйодарств для заххдного рег!ону Украхни.

Освовнх положения дисертц!! в!досажен! в наступних роботах..

I»Использование основных производственных фондов в мэжхозяй-ственных инкубаторных птицеводческих станхц4ях.//Науч.тр.ЛСХИ, Т.84.-1900.- 0,2 п.*.

2. Материальное стимулирование эффективности использования производственных фондов в сельской хозяйстве.//Тез.докл.респ. науч.конф.молодах ученых-экономистов.-К., 1982.-0,15 п.л.

3.Господарський розрахунок ! ефективв!сть використання виробни-чих фондхв.//Твэи доп.респ.наук. кокф.-1ь*4в. дере.ун-т, 1982.0,1 д.а.

4.06 улучшении испольаоваам основннг фондов маяхозхЯствениой

коопврапди.//Науч.тр.ЖЗМ.-1983.ж.ж. 5. Эффективность «пользован« осноишк фондов шпмайепиялк

шжхозяйетвэнннж предприятий .//Экономика сельского хозяй-: в»8*.-1983.0,6 Я.*. ■

6.Резерва воашвекия эффективнеета исйользовшйя ярояэводствеи-яш фондов .//Науч. эддаг ЖХЙ.-ШЗ.- 0,2 п. л.

7.Управление вффектавяостыз использования производственник фондрз в сжч@мз АЖ.//Совершенствование управления производством в еисташ АШ: ?эз.доел.расн.туч.-ггракт.коиф.- Е.,

19В4.- 0,2 п.*. Ь.Црдащпн организаций ш эффективность комплексной скстемн управления а&чаетаои продукции в скотоводстве.//Дроблена разработки и внедрения КСУКТН: 1&з.док*.Всее.науч.-техн. кшф,~ М.,1985.~ 0,2 е.ж. . 9.иоз»рштаттаев увртжтщ протест воспроизводства оскфв-пш гфоазводг>гзвиит: фондов а экономического механизма в районном агройраншяенном обьединения.//Совершенствование управления и экономического механизма в РАП0:Сб.науч.трудов ЛСХЙ. - 1985.- 0,3 п.л., в т.ч. автора - 0,1 п.ж.

Ю.Улу^шэние использования производственных фондов в скотоводческих меахозяйезввнннх предприятиях.//Повкшение эффективности сельевохозяйствзнного производства : $зз.докл.респ.науч.-ярак5.кон$.- Житомир,1985.- 0,2 п.л.

П.Скжкеняе зай^вриаяоеа&Есоета аивотноводчэской продукции.//Т!зз. докл.науч.пракг.Еонф.моаодак ученых.-Ереван:ЮШ, 1986.-0,05 п.я.

12.Совершенствование хозрасчетная: взаимоотношений кооперирующихся х«зяйета.//Науч. тр.ЖЖИ.-1986.-0,Зи.л.,в т.ч.автора-0,Й а.я. ' .■■■■ ■..■■.

13.йри»вива«е еыодюдктвдькой техники в экономико-статистических кссдедоеаииях .//Рась'з.раслеяиваиие обработки' информации :Всес.

»Тез.дай.,ч«.3.-Львов, 19&/.- 0,4 п.ж.,в-т.ч. аз»р& 0,1 п.я... .

14. Цуга сковная и&яериаяовнЕвеъ'й зшограда.//Материалы кауч. конф.мол.ученнх'.-йазНйШПО „Аятли",Алт~Ата., 1987.- 0,2 п.л.

15.Снк*вние ттерйалоешоста зерна кукурузы.//Тез.5-й Всес.научт техн.конф.коя.ученых по проблемам кукуруз».-Днепропетровск: ВНИК, 1987.-0,12 8ЛС.

Хб.^эерэн повшения эффективности использования основных производственных фондов.//Ускорение социально-экономического -развития АПК:Тэз.докл.респ.семинара.-К., 1987.-0,1 п.л.,з т. ч.автора - 0,05 п.л.

1?.Совершенствование планирования материалоемкости продукции . АПК.//"йэз. докл .респ.науч.-техн.конф.молодых ученых по об-а*бственннм наукам.-Рига: ЮШатв.ССР, 1987.-0,2 п.л.

18.Эффективность различных способов обработки почвы при выращивании кормовнх культур.//35эа.доня.Всес.науч.кон<$.по запросам интенсификации производства.-Львов:ИЭАН УССР, 1387.-0,1 п.л., в т.ч.автора - 0,05 п.л.

19.Нормирование материалоемкости сельскохозяйственной продукции.//Экономика сельского хеаяйетва.-1§87.-®|@.- 0,05 п.л.

20.СоверЕвнствованн® екоаошкюекм; вваимоотиотенвй сехьсяохо-эяйственнях предприятий с организациями дачъри&льно-техяи-ческого снабжения.//Формы и методы совершенствования хозяйственного механизма в АЖ Молдавии: 'Гее.докл.науч.кдаф.-Киши-незгНШШаЮ Госаградрома Мояд.ССР. ,1988«- 0,2 п.а,

21.Социально-экономические аспекты закрепления а ращоналького использования молодежи на селе.//Сощ!алыше проблем* современного села: 15аз.докл.респ.науч.конф.-К.,УСХ&, 1988.-0,2 п.л., в т.ч.автора - 0,15 п.л.

22.Совершенствование планирования затрат на производство сельскохозяйственной продукция в системе А1Ж.//Науч.?р.Ж1И.-1988.- 0,15 п.л., в т.ч. автора - ОД я.л.

23.Цианирование продуктивности крупного рогатого скота на уровне хозрасчетных подразделений.//Таз .докл.2-й респ.науч. чпракт. конф. молодых ученых.-1&нск:ШШ ЭШЖ,1988.-0,20 п.л., в т. ч.автора - 0,15 п.л.

24.1ёрриториальная организация и эффективность развития агропромышленного кощленса Карпат.//Тез.докл.Всес.науч.-теор.конф. • мол.ученых.-М..ВНИЮСХ, 1988.-0,2 п.л.,в т.ч.автора - 0,15 п.л.

25.Нормативное планирование в кормопроизводстве.//Тез .докл.респ. науч.конф. - Одесса:ТкрНЙЙЭ0СХ, 1988,- 0^1п.л.

26.Совершено твование планирования продуктивности животных в хозрасчетных п одразделениях.//Тез.докл.респ.науч,-практ.конф.-Алма-Ата:КазНИИЭ0СХ,1988.- 0,2 п.л.

27.Резервы роста фондоотдача. //АЖ:Экономика,управление.-1988.-* 6,- 0,1 п.л.

28.Нормирование штертлоемхоств сельскохозяйственной продукции. //Экономика и организация сельского хозяйства.-К. :Урокай, 19««.-0,5 п.л.,в т.ч. автора- 0,4 п.*.

29. »¡тенсификация как основной фактор ускорения развития АПК.// Твз.докл.респ.науч.конф.-Донецк:ЖПАН УССР,1989.- 0,08 п.л.

30.Яхдвищення ефективностх використання матерхальних ресурсх в. // Теэи доп.наук.конф.-Кам'янець-Лодхльський :КПСГ!,1989.-0,1 д.а.»в т.ч. автора. 0,1 д.а.

31.Шляхи рахц опального спокивання та екоиомх! матер-гальних ресурс х в у с1льськ0«у господаретвх.//Економхка Вадянськох Укра-хни.-19У0.- 12.-1 д.а., в т.ч. автора - 0,95 д.а.

32.Деякх аспекте орендних вхдаосш на сеях.//Тез,доп.наук.конф.-Льв1в:1ЭШ ЛЩ 1990.-0,1 д.а., в т.ч.авторв - 0,05 д.а.

33.Проблемы снижения материалоемкости сельскохозяйственной продукции.//Тез .докл.науч.практ.конф.-Житомир:ЖЖИ, 1990. -0,15 п.л.

34.Господарський мзханхзи г природокористування в агропромисло-воцу кошлексг.//Зб.нак.праць ЖГ1.-1991.-0,1д.а.в т.ч.авто-ра - 0,08 д^а.

Зб.Прискорення розвитку социально! хнфраструктури села - резерв ефективного використання ящюбнттх ресурса.//Зб.наук.праць 1СГ1.-1990.-0,3 д.а.,в Т.ч.автора - 0,1 д.а.

36.Вешеяка на язшльченной соломе »//Картофель и овощи.-1990.-5.- 0,1 а.л.,в т.ч.аатора - 0,05 п.л.

37.Совершенствование методики планирования продуктивности крупного рогатого скот ..//Экономика и организация сельского хозяйства. -1990.85.«0,2 п.л.>в т.ч.автора - 0,1 п.л.

ЗЗ.Зниження энергоадетяостг сгльськогосподарсько! продукщ!.// "Рез.доп.респ.конф.юл.в«»ких.-В.Б&кта,1991.-0,1 д.а.

39ЛЬоблеяы интеграции агропромышленного производства приграничного региона Украшн.//Тез.докл.ме&регион. конф., ч. 2. ~ Чернов-хр, 1991.-0,3 п.л. .

40.фоб£Эаи знккення штерхаломхсткостх сгвьськогосподарськог продукцг/.-^.:Урожай.-1991.- 9,7 д.а.,в т.ч,автора - 9,3 д.а.

41.Сощально-зконош'-1еские предпосылки и проблемы приватизации аграрной экономики .//й-з.докл.респ .науч. -практ. конф. молодых ученых. -К. :УкрШЮЭАЩ,УМН, .'991 .-0,1 п.л.

42.!фобле№ развития социальной янфраструктуры села.//Тез.мекрег. науч.пражт.конф.-гМосква-Черкассы.-1991,- 0,2 п.л. ' ,

43.Удосконалення пгдготовки епецхал!ст1в для йхльського госпо-дарства.//Вконом1ка Украгаи,-1992.-I.- 0,1 д.а.

44.Софальна шфрае<фуктура села в умовах переходу до ринкових вхдаосин.//Економгка Украхни.- 19У2.- * 5.- 0,15 д.а, . |

45.На пути к рынку-//АПК:экономика,управление.-1УУ2.-85.-0,12п.л.

46.Развитие рыночннх отношений в сельском хозяйстве.//Вгз.докл. . I регион.науч.конф..-НовосибирскгСибСРАСХН,1992.- 0,1 п.л.

^.Вдаеконалвинг енвргетично! бази схльеького господаре тва.// Тезиреш.наук.прак*.кшф.- Jîyns>K,I993.- ОД д.а.

48.Щковий механ1эм раиково! екон0мхки.//Економхка Украхни.-

1993.- Ж?.— 0,4 д.а.,в т.ч. автора- 0,3 д.*.

4S»flpo перепективи розвитку фермерства в Галйчинх.//Тези доп. наук.-аракт.конф.- СтрийгНародний ÄiM, 1992.- 0,05 д.а.

Э^бгрунтування i регулювання щн в умовах ринковох економхки. //Ексноыхха i оргатзацхя схяьського г осп одарства.-1992.-#91.-0»13 д.а.,в т.е. автора - 0,09.

51.Економтчн1 взаемовхдносини фермеров в умовах Komepaqiî.// Пращ 2-х наук.-практ.конф.в проблем фермерства.- Львхв : Стсжарн* 1993.- 0,1 д.а.

52.Вдосконалення еконеапчннх вхдносш у фершреышх господарст-вах i кооперативах.//Тези дон.наук.-практ.конф.- Львхв:JK¡Fl, I99S..- 0,2 д.а., в т.ч.автора - 0,1 д.а.

i 53.Контракта систещ екояом1чних вхдаосин у фвриэрськиэс кооперативах.//Зб.наук .праф ЛСГ1.-1993. -Q» I д.а.»в т.ч.автора - 0,05.

I 54.Необххднхсть i лринципи етворения аеощавдх кооперативов.// 36.наук.пращ» ЛПГ1.-1993.- 0,3 д.а. „в т.ч.автора - 0,05 д.а.

1 55.Вдоеконалення енергетично! бази схльеького господарства Ук-рахни.//Екдаомхка Укра1ня.-1993.-»10.-0,2 д.а.

! 56.йтнсификаодя производства - условие повдаения его эффективности.//%з.докл.науч.конф.Куст.СХИ.-1^станай,1993. - 0,1 п.л.

I Э7.Пояращення використаяня матерхальних pecypèis тваринництва.

I //Тези доп.мхжрег. наук.-аракт.конф.- Мэл i тополь: ЮГ1, 1993.; . 0,1 д.а. ■ .. v .

I Ш.Сншение штэриалоемкости животноводческой продукции.// 5ез. докл. нау ч„ -прак т. конф. - Целиноград:ЦРХИ,1993.- 0,1 а .л.

I Ш.Фермерська кошеращя в зарубхжних крахнах.- Яьвхв.ДДСГ!.-

1994.- .1,86 д.а.

бО.СЬтимхзацхя posMxpfB фермерского господарства «а розрахунок модел! його функщонування.//МЬт9рхали наук.вир.конф.-ЖГПрод.Украхин, УААН, Ш, Аеоц.фврмерЬ Украади.-Ки!в,1994.-0,2 д.а., в т.ч.автора - 0,1 д.а.

61.3н«ення MaTepiaiOMicwocTi тваршвнщы^»! ародукцхх в лхдпри-еметвах Украхни.//Твви.3в1тна кокф.зикладачхв i аспхрантхв адсг!.- Льв!л1994.- 0,05 д.а.

Cherevko G.T. The lowering оf stock breeding production material costs.

Ibeaie tar a doctor* s degree in agricultural economics is. the specialised field 08.07.02.- economise of agriculture and of agxo-indue trial cooplex. Institute atf agrarian cconcmy of the Шсга±вЛ.ап Acadeajy of the agrarian sciences. KJriv,I995.

thesis is defending contains some rain results of theoreti- 1 cal ami practical iaveetigation «f economic efficiency of material resources usage la the stock breeding of agricultural en- i terpriaee in Ukraine. On the bese of the eyateie-diagnoetieal and composite analysis of.the problem mentioned above some re- | serves of both levering of stock breeding production material costs and iacraas® is the overall production of this branch are I clearly defined ss well as the aain ways of the realization of that. Author's rebonaaendstions of the levering stock breeding I production materiel costs are registered ia the Ukrainian Institute of Scientific Sechnical Economical Information and are I pawed toy practice. ■ -i

Черевко Г.8. Снижение ¡эдгериахоешсоетк животноводческой про- i ДУКЦЙХ. '

Диссертация на еоисяакие ученой степени доктора эконевдчвскнх наук но специальности 06.07.02 - экономика сельского хозяйства и АШ. Йгетитут аграрной экономики Украинской академии аграрных ! наук. Кта, 1995. . '

Замечаемая диссертация еодэркит результаты теоретических и ' практических jsccледовагнй экономической эффективности испшгьзо- , валяя матеряадыщх ресурсов в животноводстве сельскохозяйственных предприятий Украины. На основании еястешо-диагностичвского | и кошлвясяого анализа проблвшопределеян резервы снижения материалоемкости животноводческой продукции я увеличения объемов ее производства! а также пути ш реализации. Рекомендации автора по енкаению матврнаяоемности животноводческой продукции зарегн-стрировакыв УкрШТЭИ я превдга производетвенную аяробацие.

Елючовг слова:

тваринництво, ресурса, штархаломтсткхеть.

Щлп,ДО друку 2.03.Э5«Фори„вая.60х84/'16.Ум.друк. арк.2,09й

¿-8яда®5,5<а1в63, ПалХр друкарсьзшй» Друзе офсвтшй!» Зам. 125. Тир. 130,

PoïaapEHS ¿ЩСЛ Лубдяш» Отудвйська» 2.