Социальное развитие сел и их перспективы (на материалах лесостепных районов Житомирской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Социальное развитие сел и их перспективы (на материалах лесостепных районов Житомирской области)"

РГ6 од

g ! Л^БСЬЮ^ДЕРШШНИЙ СПЕСЬК0Г0С1ЮДЛГСЫ5Ш 1КС1ШУТ

На правах рукопису

ВДАШСЕВИЧ .ТАМАРА ПБЕР1ВНА

уда 316.334.55 /477.42/

СОЦШШВ РОЗШТОН СО I IX ПЕРСПЕШВД /НА ИАТЕР1АШ ШСОСТИЮШ PAfiOHIB ШТОШРСЬШ! ОВДСГП/

Cneqíальн!сть 08.00,05 - ЕконсжЛка, плакування,

орган!зац1я управл1кня народннм господарстэоа /с!льсысе господарство/

Автореферат

дисертац!? на адобутгя наукового ступеня кандидата ехоном!чнгас наук

Л ь в i в - 1993

Роботе, хзссонака иа-кафедр! с^знстшчк та анадхзу гоепо-дарсько! дхлльлостг Львгвського державного с{дьеькогосподар-ського хкотлтугу

НздгисзкЯ ::ер:вш;х: 0ф1Ц1й11х ококеяти

ПрЭ£]Д.1и 0РГ£ИГЗСЦ1Я

кандадат еконои1Ч1Шх каук, профзсор йЩЦВ ИЛ.

доктор економхшссс наук, профзсср БУГУЩИЙ О.А.

кандида? ококомт чккх - каук, ст. каукошЯ спгвробгтник АЙ1С Р.Д.

ЙЗУКСВО-ДОСЯХДШЙ хнститут сгяьського госпэдарства Нзчорнозешо! оош Укра!ш

- оахист ¡Ндбудеться ¿о червня 1992 р. о 14 год. на згхстдюшт спзцтаягзсзаио! счено! Ради К 120.74,02 для аахнсту д;:с£;ртац1й на здобутгя паукового ступени кандидата. еконоахчшж клук у Львтягько!^- дар^апнзыу с 1 г.ьськогзспод'-рському Ь1сткту?1 /2&ОЮ, Львтвська сбкасть, ^озктеський район, ы. Дубяяни/,

3 дясергацхоЪ ти оак&йошгтся в 61бл:отец1 ЛыНесъкого дзршшного сгяьськогосподарського гнотптуту

Автореферат кад!с;ишо кХ^ тразнл 1933 р.

ЕчашШ се^егаэ-спгцталхзозалог Рада,

кааддаг екоаон|чзях ивук, доцаот ' (1 З.С.Щ0.Ч

ЗЛГМЬИА ХШУгГЕП'СШ.4 КЗЗШ

Акгуалш!сть теин. Ссц! альнай розюток с! л - одна !з найсаз-лиз!екх проблем co4iajTbHo=eKonoMi4KHx в!дносин на новому етат розвитку суверенно! jfopai'Hti, í з багатьох регионах зона стала раялизим фактором вир! псння ряду актуальна заидзнъ села: стеб i-д!гацП с!льеького населения, тидгщення яиттбвсго р!вня на сел!, створення необх!диих умов для п!двнг*ння ефзжтнЕНОСТ* с!льсько-господарсьяого виройннцтеа на основ! picMcuaninnix фору власност!.

На протяз! тригалсго пер! оду coqiosbttn с^ера Су.та в!д!рпана ■ в!д внробннчо!, фактячно утргвдугаяао на ¡згшипсовсиу пргащип! ф!кансу2акия, в результат! чого ошсняя&сь у зсязабаноцу стан!. Анал!з соц!ального розвитку ctл п1дтгердзу8 прзвсч1рн!сть того, цо настала госгра необя!дн1с?ь в ц^ссярямоваяому, шгансм!рнсиу í комплексному п!дход1 до coqi альнпх ннтзиь села i Ix вир1сзння ircsvsut темпами i в !тгих кестгабах.

Вся складн1сть сятуацН а то:«у, цо розв:гесх катар!альноГ бази ссц!?.льноГ ojcpn, ¡re i розз'язгкня !изая ссц!альн:1х завдань, noHHtcra залеяить в!д гзир1глення вагаяьнозхсноа! чнкх проблем, в!д ефективно! роботи базошос гадузей народного гоеподарстза. Основ-кий напрет у досл!д.текл! соц!ельного роззягяу'села сюгадзеться в установлений эаконом!раостеЯ взазнодИ соц!ялытя, дс«ограф1чиих, екоиси!чних ! виробничях процзс!в, котр* туг проходять.

Mera i завдакня досжддення. 1'э?сгз дссл!.дхгиня 5 каукозе обгрунтування теоретнчннх осисз та головниас Fcanp,r.if з соц!аяьного розвитку с!л, розробки peiio?4ei^aqlй з 1х перебудови, ехолог!чного захисту i с оц! альн о-психол ог ! одо! адаптац!1 гядей. Зв!дси випдн-вапть t в1дпов1дн! завдання: обгрунтузшшя георегичних основ сопельного розвитку, соц!альноК сфсри i соц1ольноГ !к$раструкту-ри; анал1з особливостей соц!аяьного розвитку с!л, с!льсысого роз-селення, íx законом! рносто.Ч в зонкретких уиовах Псостепу Лито-мирсько! облает!; обгрунгування порспектнсних напрш!в i розроб-ка рекоиендац!R по соц!алькому розвитку с!я, еколог!чному захисту • i соц!ально-психолог1чн!й адаптацМ переселенцев.

Предмет ! об'скт досл!дггення. Предметом досл!даення г про-цеси соц!ального розвитку ciл, зивчення питань соц!ально! {нфра-структури, резеелекия, Я'08 прац! ! с!льсьхого ггаття, екологН, соц!ально-психолог1 чис'х адвптоц!! } реаб!я!?ацН переселений в з зони рад!оаятнвного аабруднекия у новог/ середовищ!. .Об'гктом'

досждхеиня образна плеть районов /Лндрув1иоькиЯ, Бердич! вський, Л»барсы:ий, ПоШльнянеыяШ,, Ружшсьаий, Чудн1всышй/ зони Я!со-степу Нитотирсько! облает].

- Методика доезидхення. Основой дославши в приКнят! Верховною Радою Укра'хни эаконодавч! аити та декрета Каб!нету Щн1сгр1в стосовнс еконсм! чно'{ рефоруив хенцги^я резвитку с!льськогоспо-дарського виробництза та в!дрода:енкя села5 прац! ¡¡¡домах еконо-Ы1сг|в-аграркик!в, Бкх1дноэ 1нфорыац1еи стали ма?ер1аяи держав-ног стап:ститсо1 зvtтнccтt, ипмгсрелгннл' та соц] ойоГ1Чк! дое-л1даення автора шлдаои анкетного сштування сЬчьсъкого населения.

Науковий пошук 1 обробка фактичного натер!алу ид!йсквааалая за дог,смогов системного та кореяяцШю-регргс1йиого анал!зу, мо-кограф1чного, еконмИко-стагистичноро /анкетного оггатування, ви-б^ркового обететення, групуваиь/е еконоы1ко-ыагеыатичного /з вк-користаниям ЮН/, розрахункозо-конструхтизного, абстрактно-логичного методов.

Наукова новизна результат!в досл!даення пояягае в тону, цо; влерсе даетьел всебгчний аная:а £ ксиплекска сц!ш\а социального розвктху с:д Жсостепу Нитоыирсько! облает!; уточнен! пеняття ,;соц1алышР, роэзиток", "соц!адьна сфера", ксоц!альна 1нфраструк-тура"; отримана {нфоркац!я, яка представляв соц!олог!чну ц!нн!с?ь результата анхетних опитувань населения/; внлвлен! законен!рност взаекодП соц!альних, демограф чних, еколог!чних виробничих процес!й на сел!; р^зроблен! заходя по еколог!чноиу захисту нав-кслианьога середоатча ! соц!ально-пскхолог!чн!й адаптац!У пересо-, ленц!в; запропенован! иожлив! модея! перспе5стивного роз витку села Практична ц1нв1сть рсботи вигначасться тим, цо результати досл!днень врахояан! в рекскендац!ях кснфоренц!й, зм!ет доведений до Б1дода иер1вняк{в ! спец!ал!с?1в господарств Еятоаирсъ-ко! область Деяк! пропозиц!'/ отрицали застссувашя а практкц! робсти в!дд!ду трудовях ресурс!в ! соц!авьного розвитку Еитоуир-сыоХ о5лдер2ада1н1страц!1, цо п1дтвердаувться документально,, На захает вчносятъся: обгрунгуванкя комплексу заход! в по остальному розвитку села в уиовах нового господарського меха-н1зму, незнх виробничпх в!дкоеин; сукупн!сть економ1чнкх„ адо!-н1стративклс, правовых 4>актор!в при розробц! перспектив соц! аль-нсго розвитку села ! обгрунтуванкя 1х основних напряи!в; обгрун-тування систеыи показниг!в смЦалшого рог витку села; принципи фсг^-вання перспективно! иоде л! сощаг.ьного роэвитку сьла, як! заб^ззг'^твть екснсм!чко ефектиЕне господарювання; пропозицП з

погсращ-гиня et лъсысях соц!г,л№!1г парзтЕоргнь, еколог!чного захисту i соц!аяъко-яскхолог!чио'1 вдеггсацП лгдей, переселения 1:з эабруд-нгио! зон» ЧАШ,

Апр.обац1я роботи { ггубл!кац}Г. Положения, цо м!етяться в дисертац1йн1 я робот! s дозов! дались. на BcccodshÜ! науяово-техигч-и!й конфзрекцН /Иосква, 19©/, наувово-практичн$й хонференц! Т иолодих вчених Дитомир, 1990/, Всссспэн1й науково-практичнг й гсонфзрзлц! I /Ставрополь, 1991/, зв!?м!й науковЫ яонференцП" ■ викяадпч!в 1 acnipaireiB /Льв1в, 1993/.

3 геии дослйдхення опубл1яоБано 13 науяових роб!? обсягсы 3,5 друковадих apxynla,

Обсяг I структура робота. Д1:сертац!я схладазться s вотуму, трьох pos.Tjiл! в, зиснозк!в га прспоз;щ!Й, списку використано! л{?ературя, яка зхдагае 230 казв, I 18 додагк!в. Основний текст, днсертецШюГ роботи /без списку вияорнстано! л! тературн 1 додат-sit а/ вияхаденнй на 180 стор!г«гах иасиноггесного тексту» »Нстить 45 табяиць.

ОСНОЕНИЯ Е'ЯСТ РОБОТИ ■ -

У ветхо! обгрунтована гхтуальШегь ¥ сии, ступ!нь тшзчекня проблещи, внзначена иета, завдания, предает i об'ект досл1дяеи-ня, э!добрагено наукосу новизну та прахтнчку ц!нн!еть днеертац! Y.

У ператау роздШ "Теоретичн! оскови досл1дяекня соц1альнсго розвитку села 1 Яого особлкзсст! в л!состег.ов!Я зон!" розкрмто суть coqi ального розвитву села, проанал!зовано Яого ссобливсст! в л1состепов{й зон! Еитоыирсько! облает!, розглянуто основи! точки зору, по в!добразен! в сучаск!й еоц!ально-еноном1чн!й л!Герату р! з питвнь вгосиозз'яэяу соц!альмого розвитку, соц!аяьно| сфэри ! соц!алько! i нфраструкгури села.

Соц!альний роэзиток - цэ вся сукупн!сгь ехонон!чнкх, еоц{-альних, ехолог!чшх, пол!?ичн.чх, духовних процес!в сусп!льства. його соц1ально-енснои!чна ефэктивн!сть проявиться р!зиоман!тно i моле хараятериэуватися такими результатами, як п!движения доб-робуту с!льських кятел!э, створеиня умов ефеягнвного ведения гос-лодарства, задовояен!стъ с!льських яятел!в ссц1ольнов !кфраструк-туров, зб!льпення часу для всеб!чногс розвйгяу, иорально-психо-лог!чний кл!мат в колектнп!, фзрыерсъкому гоеподарств!, ciu'j.

В дисергац£i проводиться розмеаування категор!й соц!ального розвитку, соц!альноГ сфери ! социально! !нфраструктури. Основний напрям в доел!дяенн! теоретичнйх основ ссц!ального розвитку села

схладасться в установлена! законоа!рностей взагнодП еоц1алыиж, демограф! чних». ехокопчнкх 1 виробкичлх процесс в на сел!. Р1 вень його ефектавносг! виы!регт1,ся задовсшен!сто цин розвиткои населения с}льських м!сцевостей„ Соц!альна сфера - цо сукупн!сть га-яузей народного гсегюдарстса, гз'язаних 1з обсяуговуванняк населения, побудовоа иайзращх умов для вееб!чного розвитку особис-тост!.

Складовими елеиента.\«и соц!алъно'1 1нфраструктури « 1нфраструк~ тура трудово'г д!яяьност! /транспорт, зз'яэок, оргая1эац!я пращ , система п1дготовкп 1 шдвищгння квал!ф!кацП кадр! в/; 1нфраструк-тура д!яльиост! в обяас?! духспмг! культури /об'екти культури, • нистецтва, народно* осв! ти/; !нфраструктура соц!алыю-побутова /торговля, грсаадське харчування, гиглово-комунальне государство, побутоэе обсдуговуваннк/; сб'сктн охорони здоров*я, ф1зкуль-тури 1 с порту 0 ссц!альиого забезпвчения, державного страху ваш ¡я, схорони каэхолианього с&редозжца .

В методичному план! треба роэр! зачти пряиий 1 поб!чний вплиз социально? ¡нфраструктури на с!льськогосподарське виробництво* Прямий аиразйетьсй в схороченн! втрзт робочого часу. зз 'я сак ого з викорисгаиням соц!аяьних об'еет!в !кфраструктури /покрацення ые-дичисго обслуговуваиня, кудътурно-побугових умов тощо/„ Поб!чки& -об!льиення в1льного часу с!льського населения, зв'язаного э ысг-лиеим п! движениям квая1ф!хацП прац! вник! в, а також покращання дсяограф!чко? структур» с!льського населения сляхоа роззирення мозливостей вабору профгс!й для колод!., охорона навкодкшього середовип^.

В концлпцП роззитку соц|альио! Инфраструктура, поряд 1з соц1альниыл, повкин! врахоауватися природао-кя!ыатичи!, сксноа!ч~ н19 нац1снадьно-1сторачн1 особливое?! косного рег!сну. Аиал!з природно-плIаатачних. 1 е£онса!чиж особдивостей розвитку Д!состе-. пу, його ресурсного потенц1алу забезпечу« грунтовний п!дх!д до . регкритгя особливостей соц1ально! !нфрас.трухтури. Ях еконоа!чн& категор!», !нфраструктура вирас&б внробнич! в!дносини в процесс д!яльност! ргзинх об'сктха як внробничого, так 1 невиробничого характеру. Як шдсиетгеаа загальнкх ухоа внробницгва реал!зуе виробничо-€хоноы1щи зв'язхи, забезпечуе вкцуск продукц!'!, П згер1ганкя, а таког Езаеыоз1дноскни яэдей. Вона виступае в якос-г! передавального иехш1зц>* в ыасштаб! народного господарства. 1дснт!Гчну роль вясонуе 1 а агропроаясловоиу комплекс!.

Перех!д до piiHKOBQÍ «kchomísh повинен супроводаукатись пояраг.ениям викориманкя нагрсмздгекого виробничого потенциалу. Сьогода! norpiбен сисгенний п!дх!д.до економгчних i соц!альних процос1в, як! проходягь на сел!, оск!льки немояливо розраховувати потребу i ефзктивн!сть окрг-:.шх виробничпх процес!в без обл!ку nctcl íx сукупност!. Лричоиу, на пэряе и!сце за значениям серед фактор!в виробництва сл!д поставити трудов! ресуреи„ Зв!дси вип-ливае особлива роль вкзначевдя трудозабезпеченост! с!льського госпсдарства, досягнення збалансозаност! трудових ресурс! в i ро~ бочих шсць. У свою чергу иемозливо розглядати трудооснащен!сть аиробництваt особливо на перспективу, без а!дриву в!д прогнозу тасельност! всього с!льського населения, гак як т!льки сприяглива екснои!чка, демограф!чна i еоц|аяьна обстановка в с!льськ!й híc-цевост! сприягиме пошому зикорястшню неявного потенц!алу.

У другому роздШ "Анал1э остального розвитку с!л у л!со-степотйй 4hCTHHt Нитсмирсысо!" облает!" проведено досл!даення проблем с!льського розеегення i кадр!в с!льського господарства, умов с!льського яиття i прац1„ стану меда-чнего обслуговувакня, осв!ти, культурного р!вня населения.

У результат! соц!слог!чного досл!даення оц!нений стан осиов-них ланок соц!алыюГ !нфраструктури cesa. И особливост! з Л!со~ степу виэначапться пера за все характером розееяення» Сьогодн! проблема здосконагэння ! розвитку с!льських форм розеелення -одна 1з актуальных, ало пляхя И зирЮекня склада! i р!зноыан!тн!,

Соц! алшо-пссе лснсьха структура с!льсьхого населения !ито-иирзрнш сформувалась протягом трявалого {сторичного розвитку. Акая!з динам!ки показав загальиу тенденц!о змегсзення абсолютно? його чисельност!. Отяе, комплексна вир1шення соц!ально-еконон!ч-них проблем села зв'язана з розм!рачи самих с!л, так як ?1льки 38,7/5 з них S велик! - чисельн!ст» населения 1000 ! б!яьше згите-л!в /таблЛ/. До середн!к вЛдоосяться 33$, де проживае в!дпов!дно 43„О,38,4 i ÍQ,&% с!льського населения. Загальна к!льк!сть с!ль-ських насолених пункт ¡в у Лсостепу складав 294, пор!вняно б!ль-ша 'ix к!льк!сть у Бердич! вськону t Чуди!вському районах. В серед-ньому на одне село припадав 623 чол., тод! як в ц!лсиу по облает! - 418,

Щоб скласти noBHÍny уяву про внутр1шьорайонн! особливост! с!льського населения, вивчэно його в!кову структуру. Встановле-но, що в хешоыу район! Л1состепу працездатне населения складае менше 50%, а середн!й в!к становить 39-44 роки. Сучйсн! теши

Табяицк I

Групуваши cis «icóeíenoBiK район! б Еотоынреыго?

облает! чпсекыйс» населения /1922 р./

здо £00 чо~: 200-500 г лов!к ;

г 500-1000 :1000 г :льшз

i б!~: Воього

Район . ,!cís ———Í—— -■---— кгге":с!я icH- ; . ———г-— :ЙЗН~ г01"' г нас с-глеи-

:ик, г ия, : :нл8 % ;н.ч, г : нп;

:чоя. : чоя. s • :чол. г :ч-ол. г _

ÁHflpyoÍBCbKH£

Бсрдцчп'.аьый

Дхбарсьгшй

Пэп^яышнсьякй

РугингькиГ.

Чудшвсьхяй

Разси

1к питона т

га, %

5 13 7 10 1314 &2

470 1237 770 853 1471 I55S 6452

9 20 16 II 9 15

3187 -6313 5643 4450 3510 4588

16 11575 18 13463 13 9427

16 10725

17 22316 17 12395 97 70406

80 27591 21,3 3,5 27,2 25,1 33,0 38,5

7 9 IX 9 20 9 55

I033I 37

¿0574 50 14890 47 14007 46 15952 ■ 49 12326 55 78630 294

26Ш

Э160Я 30730 £0046 33740 30860 ВЗВЗ

18,7 42s9 JQ0s0 Í00

calim cixtcbitoro розее'лення нз в1дяо81дакть водогеи CHsyaitf Í и с!льсь?Лй шсцсаоот!, цо дяиб«1чно йНштся,• ч.

Для прогресквних зруиенъ у 'соц!альн!й сфэрг ведику роль ni-Airpse транспорт» jt«»íK Екколус не ??!льтш вкоиоа{чау, аяе I соц!-альну роль, Дай! анкетного огояування показали, що б!дя половши населения '/45,702 ■респондент!о/ ввааавть незадоз!льноа роботу -¡гран-спорсу uls иг.сел81«ши4пуиктани0 або взагал! його &1дсу«н!ст». Б1лл 75Í схльських-EHiesin вааяавть за нзобх!дке будувати пора за гее дороги. ■ '' ' •

. Роозито:; социальна? .1к5рас7рукгури иогребуе кадр! в надежно? квалШкац!'{. 'Псьчюрще'soáy,iцо сьогсдн! нова йде iipo передачу в IX розпоряда>?ння 'aéíMl, ¿наик'засоб!п'вкробництва на уыовах ораид-.вЦдноскн,- сачоегШп«' феригроьккзе госпсдарсту, а, значить, про безпссорсднг роэаорядкокня цкыи заеобааи, про еамост!йке ведения гсспсдарства. По-друге тсуу, цо на про?пз! триваяого пер!оду селянин, будучи о!д1рзашм в!,ц эасо5!в вяробнкцтза 1 вироблейо! продук ц!i, жив ! праг^еваз по вг.азЬ~ш ззорху, забувши досв!д i знания про осилв, f| властквОст! ! bsjsíkI ыозмивост!. По-трете, вже зараз у р!з:вгх районах республ! та фунту! онують самост!йнл тдприемства, в уысвах яхта кузькослец!ал:зовакий тип ,роб!тника повиненгветупитися ыi сцел сеядааа-уи i перегнан з ккрешк колой знань í ук!нь. Орендар

.

яогинен яолод1*и, як «iHiiQM» зрыгаз профге!лии, погднуючи в с об! фугащ! I i pOÖi ^ИИХСЗ.5 1 ОПС'Ц!йЛ!СТае- ПощЧе?Бер?Зв РОИСТО* соц1альио? eiJep'K зд!йскзвться з успг.-:см таи, де е 6iльга етал!-ф!копан] кадря. - •

1з ке!сy р1гнокан!тност! ссц1альк:а унов ггатяо заезди взносилось до чкела «ерпючергових t зшттзпнхМдоих. Лор1внюачк з 1ишиаи натер!альнкии бяагемя,i на в|д них, зитлов! уноси

над!лен! рлпбоко» социально» епрямо£т1стп, стзорюэть основу для гндтверзяня трудового яотеш^алу, ядетиое?» до прац!. Одаочасно впяиваотъ на таю: деиогрсф! чн! процеси, як пгаэбн!стьР народна» ajc'fbs стан здороа'я. ?ркве.л1сть здття ваагаа! х пргцездатного пор!оду, на виховаяня молодого поаоя!ння. Забееиечен1сть яитлеи, * голошпш фактором' побудови I жйцюннп с1и*1', в!д стаб!дьиост! яка! прямо заяезмть народеуввн!^. У якост! показиика згбезпе-«leitocsi зитлои вкступав роан!р плогд, що приходиться на одного китохя. В 1591 роц! в серэдньочу на одного с1льеы?ого xavosn облает! припадало эагалько? плегу а дерг.акнс«у ! сусяЗяьяс*? гм*-Äoooriy фонд!-« 18,9 кв.и., я !н,*>,ив!дуаяьно!*у - 21 колг. Акал1а щж шжаоник!в у дкнгм!ц1 г а районнсщ аспект! дозволяв стзерд-йуватя» ко вони не емб!ям1!, а обеэт 1ндив!дуального ютлового буд!шшцтга галтгас?ься нвсежпкз». Тому "гшр! пения -'иглосо! проб-леми в с1льсьд!а гйецзяое?! Пятс:я!рсько! обдаст!. мегхивв шлихом ргал! вс!х далкккх ресурз1ы8 пр:-:скорсияя касвтаб!в дятлового буд!вняцтва, геер! иного поя1пзяннл його якост!,

1ндив!дуальна буд!пницгзо - валливий рззерз соц{ально1 норе-будопи села ! 7сну необх!дно створ::ти уиови , як! дозволять зупи-нкти знания його обсяг1в. Нес5х1дитс» s р&етирення деер&л фНган-сувэння; зокрена б!льшого, ззлучекня ггспКя с!льсьясго населения на умовах кооперування, дольовоГ участ!. За данями просоденого нами опитування - .та ому типу гятла cLucbKi готел! ..з1ддащъ перевагу Бстановлено „ що ЗЗЯ зегстгль за крац! буданки присадибного типу 1 з вс!иа зручностяли,. 30£ з частяовими i 20% зг!дн! мата власний будинок без гсоиунзлььтос зрущюстеЯ. I т!льки 12% гятел! в э!дцагть перзвагу багатс<гвартарному буданку !з вс!ма зручностями, Досл!ддения показали s с,о ступ!нь у порядку вання сттла в сел! нёвисока. Таке централ!зоваие опадения мають липзе 23^75% буд1;нк!в селян,, водопров!д - 17,5%, природний газ - 14,75^, балонний ~ 75,яолодязь - 51,^. Низький р!вень благоустрою будйнк!з приводить до багатьох вид! в побутових занять, як! у б!лыпо1 час-тинк MicfcKHX айтел!в азарал! в{дсугн!, Де роботе з упорядкування

I ремонту будинк!в, господареьхих ггриШщень. Найб!яыка к!льк!сть комунальних псслуг припадав на в1кову групу 25-45 рок!в8 ыенгае всього IX в груп! в!д 26 до 25 ро:«в, гобто в молод!.

СощаяьниЯ розвитон села сьогодн! наст! йно висувае эавданкя ~ форыувашш розвинутоГ систеыи побутового обслуговування, з яков пов'язане вир^шення багатьоз сощально-економ!чних проблем г пос еления зац!кавл8Ност1 в прац1» покращеиня використання робочого 1 неробочого часу, снорочення затрат працх в особист ому Шдсобноиу господарств1, пояегшення вс!еЗс дсшкиьо! роботи* С1льське побух-о-ве обслуговування значно вгдстае вгд и!ського5 в!д запит1в населения на послуги. Нередко шчезп одного району або села отриыують у 2-3 рази ыенше послуг, ашд сус^днього. Продовжуе заяишатися актуальном завдання дальшого роздгирешя мереж! об'ек'пв служб и побуту, IX наблтаення до запит!в 1 погреб людей, тому що спос!б £И1тедгялькост1, налегне !енування лзодини багато в чому визнача-еться китлово-побутовим серв!сом /табл.2/.

Таблица 2

Р!вень забезпечення населения Л!состепу послугаш побуиового обслуговування, %

•

Сфера побутового ¡Повшстю ГЧастко- 1Не задо-СНе пот- ¡Немаз,

: задов 1ль- •:во эа- ;В1ЛЬНЯ- :р!бнх; ;але §у~

обслуговування ;нязть :дов1ль-:ня»ть :вть ;не ви- ;ли о ° користо-: ба&ани-

0 •вутоть ми

Ремонт 1 псшття одягу 39,50 '

взуття ' 4,25. 17,25 35,50 2,25

Ремонт теле- 1 рад!о- 5,25 Г9,25 38,25

апаратури та !гао! 34,75 2,25

побутовоТ техники

Ремонт ! обслуговуван- ■ 2,50 15,25 27,00 18,00 37,25

ня транспорту, -С.-г.

мшош, реыаненту

Ремонт исбл!в 0,75 3,75 14,50 27,00 53,75

Ремонт ! буд!вництво 2,00 10,00 25,25 8,75 54,00

лмтла

Лазн! ! перухарн! 21,50 29,75 14,50 .0,50 31,00

Х!мчис*ки 1 фарбуваиня 6,00 11,75 14,00 17,75 50,50

одягу

ЗстопсслугУ! 4,25 6,25 11,75 12,25 65,50

¡¡ослугк по переробц! с.-г. продукци 2,25 7,25 10,75 8,25 71,50

Дан! таблиц: 2 срЦчагь, цэ наГаЯльве оаитуваних вксловадя потребу в надака! поедут с переробки с!льсыксгосподарськс: ародук-

Uif, оск! лъки тая! посяуги з!дсутн1. Найвищий в!дсотоз незадово-aeHocsí потреб у ремонт! ! поливу одягу, взуття /36,5?/, в ремой-т! теле-» ! рад!оапарагури9 tuaoí побутово! tsxhIku /34,75%/= Kpíia того, попиж с1льських жител!в у цих видах пебутового обсяугову-вания при íx в!дсутност1 розпод!лин;я наступцка чинси: 39,5%, 38,25$, 37,25%,, Б!льпа чаемиа с1аьсьяога населения нехтув даикии поедугами через ниэьнуяж1сгь,порушекня 1, <5ео того довгих терм*н!в вшсэнаккя заявок» низысо! кулътури сервису, незадов! ль-ноге граф!ку робота. , .'.••'■• -'v..

Значний соц!аяьно-еконет1пниЯ сфект справляв сфзра охорони здоров'я, розвятоа якоТ-сприяз продовминя активного гиття с!ль-ського населения. Kpiii оздороэ oí feretq!!,, охоропа здоров'я вико-нуе í екоиом!чну, бо гнизення тгггасогоТ кспрацоздатнсст! т!зьяи на один день sfiepirae для- народного гссподарстгз 61 льне 150 тисяч умовно-р!чиих npaqíBimntB.

Результат» соц!еяег1чного доел1дгэнмя;св!дча,гь8 цо захвор!в-пш, 58,75% с!дьських кител!в иэ згзргасталя. до л1каря t заЯиаеть-ся самол!яуванняи, ебо чекеэть. цо хвороба проЯда I вони перетер-плять у кра^ому вкладку, обо саваза пэпдка допсчога до л! гори! -у г!ряому. Причмнсв такого п!дходу с!лгсы;1питал1 вмлавть иа сел! некогтетентн!сть спец1ал1с?а або його хала?н1сть,

байдуа!сть, цо вдггкз за сббеэ iteXoaip'n /19%/, пот!и - са*ол1гу~ ваиня /13,2%/. До салол1пусш!ия л|гел! с!л авортсвться такса через з1дсутн!сть часу./25,3%/, ;в1ддален!сть в!д 1нпого села /6,9%/, в!дсутност! кеднханенг! в /9,8%/.

3 дисертац!йн!й робот! розмяную шиами осв1тнього р!вня селян. й;снс:Л чиа роль осв!ти - задовояення потреби s ярац1гнк-ках налеяно! квал!ф!хац!1£. Fo6!th)ík, ¡mP. lías повну середня ос-в! ту, працюв на 15-30% продуктивнее, з ярацага як!сшпги результатами, активн!ие npsifojas участь у рац1снал1за?ерсько-055нях}днщьк!п д!яльнест!, ан!з ta неповноа середньсо осв!тов.

Схладн!сть ыавть с!льськ! гвггел! з аикористагтям в?яьного часу, зоярема доымшьоиу гоеподарству в!ддапть перевагу 87,5% респондент!в, читаюто газет та дурная!в - 31,75%, перегляду nt но-ф!льч!в в клуб! - Г2%, догляду за д!тыгл - 18,25%. ''зло э psricKi /людей, як! дотримуэться pestrifHmc погллдг а, ооього 3% отмтакях в!да!дтть цзркву.

Аиая1з з!дноаег5и до уыов npant пикая»п„ езред причин иезадсволеност! тут на перзяй план з.:с?у0Лвть яязъч.?" р!вень хан!эацН ярад{ /ггрм цьсйг/ частного задоролонлх - Z%„ не зедо-

вояеая* " «jmíihhí» стан,май«? i {йдадааиня am i с г»

ресшвденг1в{ частеово — 57/й f ке задов !яьняс б!льпе ЗЭ/i, нестгриятлив! саьйтарно-гхгчеихчи! умов к не робочоцу м!сц! i бяагоустрхй виробничо! тори-хор! 1 /задоволених т!яыде 18%/. У цхлоцуs група иезадоволеиих уыовами прац! перевкщуе поимеет» задозолених в 1,5 рази. Особливо еклыкй негативний впякв на пра-цсздатн!сть, прошения до прац! t здоровек i5asc на думку респонденте, б руд на робочих и!сцях, ,сапорсЕЗн1с?ь, нзеприятлмва яем» пература i волог!сть пов!грл, поганий сгон аба ь!дсутн1скь побу-тових пркЛцонь. Есе це ш«дг.и:ас простуди! захворэвання i травка-гиза, загостраняя хроя!ш»гх хвороб, вевдопк ттодк!в. Так* и Руетнсы;о:-лу paiioHl 4QS Ecix нзгзасиих выпади!в траяилсоь через технгчну iiccnpccHtcTb обеднения, погашй• контроль га. ix стансы.

Внвчена проблема трудовoi uoöiubuccTi, зокрша иотиви сгЛкп шеця робота. HafiqacTinnoiit мотивами були: заПнят!сть в ОПТ /19(6%/, за стшои здоров'я /33,%/, 13/*% вказзяи ка бакання ss&iim кер!ь-ника. Останнс ишмкало 1;зобх!дн!сть бнечоння причин копфл!кг1в: порупення трудово! дясцигаЬш = .20,1Й; нарахусання зароб1тно! плати - 19,9«; незабезпвчення canncKv,:;;; часткнаап до иазш - 18,4%j з !ниих причин - 18,2^. .

Серед соц!аяъжтх фактор!с на л1грац!Гл! процеск апяивавть нсзадовояен!сть гзггяое.ы;: yuocci:;! /44/Л-/ i несадоБояен!с?ь роботов сфера псбуту /28,9£/. Дся б!льз ::о::крстного анал!зу застосо-вувався иетод еконал.1ко-ста«имйЧ5вяс груцувань, в »явлен! цотиви и!грац!К по трупах ста?! у залегноет! в!д в!ку.

Kpiu того» в дисертйц!Ен!<1 робот! був розглянутий ссаацо-зв'яэок'зарсб!гно! плати з ууосали прац!'.-через 'П продукг»-;вн!сть. методе« кореляц! йио-регрсоивноро анал!зу !з застосусашку НОМ IEB по кокк!й катОгорН прац! с лик! d 1э и! д! броню; фа:;?ор!в-

найбхльп вагомьш ! суттевкл; стаг.п piпень оплати прац! „ р!вснь механ!зацН виробничнх процсе1п, сз^к!сть прац!, ф!зичне напру-сення, орган!зац!я хорчувания-на вироблицтв18 техн!чний стан иа-шин ! обладнання, р1в&нь~ еяробшгоо! сстстлки 1 блогоустрШ вироб-mwoi територ!У, техника безяепн. ,

Вихсдячи !з досв!ду усталей:« стераотип1в икслекняс представ-никн стараих покоя! нь прлвнбор! профос! I част! па ор!снтувть св'о-IX д!тей на те, щоб вони пукали роботу в ы!стаХс Циа вони иамага-ЮТЬСЯ в!дг0родити ИОЛОДЬ в!д УЫ0В6 В ЯКЙХ 113 самим дов одилося працрвати. Дан! анкетного опнтування св!дчатьр що респондент! в хочуть, Цоб ix д!ти працяваяи в сфер! охорони здоров»я8 II,- в систе«! осв!ти, 11% - в горПвл! ! т!льки 8,4% бгжають,

цоб ïx д!тя ааякпияксь нрацззати о с!яьськсму господарств!. Значке, ;>ац! газ-синя вяклияаз той фаге®1» г,о 44,17% респондент! r¡ но ду-яавть.про цз i рлхупт&э цо пр:!Г<до час. i ïx д!ти вигначаться сан!, .

На нацу дунт<у, гарантÎcd ycnlxy повинна стати пос-ППна тур-бота про соц!аяьния роззктоа cera. Адзе пеяраеркня умов гиттяр npaqí, л1дпотг:!н:гу цз га основа„.таа габегпэчуч pics продуктивное-?! праця ta i киях еяснс-Ичн'Лх псзагкотЛз^ гзпр1плс'шя падр!з на сел!,

В третьему розд!л! "Ochoehí напряим» социально! пергбудозя села в л1состепозИ1 «aérant йгеетареьяо! сбясстР обгрунтозан! ripono3Kuiï по соц!алшо:1у розЕнтку села, внзначен! Г.сго тсндс'-щ! 1. в ушзах pícKsnc форм власиост! господарзання, сзилеволод!ння, роэглянур! вйяхн пскрг-г^зпп erster ! чного станосяг,а нз сел!, ссц!~ ально~психолср!чиоГ адаятацН п-.ееленхт i рзаб!я!тацП переселение э рад! озпгквно забрудцгно! • ccira' п-.аезеу еерздовзд!. Запропо-нована пэрспеотявна недель ссц!альнсго сбросу села.

Одк;п! !э голоешк нгшр—:ln c-c::c'.:ívi!oI p^'op-rrt в УгтраТн! повинно стати етворгння уноэ длл plrnqnpaaicro розвитау pfanicc фор» вяасност!,. одоакозях. нскипсстеЛ с$ззтгаюго господоравання »a ooîw! , фораугяння Сзггтоуягад?»!- crtcucjist!. У 1992 р, n 2ито-ntpcbsld -обхде?! д$яло 549 коггееп1з, 116 рздгогп!в, 60 Míaroc-nin, У процге! сзс:!см1чно? репорт. псят:?~:8Ь иоэ! 'орган! зацШ«! фор.?!! гссподарэвакпя - orpc^iF-b сссцксц! I«. ûsqicîrepn! гозарист-ва. Kpiu того» д!в ICO селптггьгтнх У$з{=гёрзЫпа/ господарств, я зон! ílcosTsnjr - 45. 3 еесгзм!:? трсгячпсся» <}зр::зр!'!» цав по 4-10 га зенл!, чзгварта •• пз П-20 га^ игать по 21-30. га, unîtes ст!льии я в!д 31 до 50 га„ ! т!льяи~ потир:! фзр:ери иаять з!д 5Ï до 100 га. Поа!Енапясца з цнх господзрствах с клала 1153 га, 1з них зеркрвнх - 654, льону - 79». цукровпх буряк!з » II, :;ар?оия! » 24 та овоч!п « 40 га„ Вснн одержали, лиге 0,05? варгое-\"! продуху.!!" в!д виробленоТ ücíhü -зтегор!тан господарстз, Тин не miss, циин господарстзз-чя' продано держав! через загот!зелм!! орган i зад! ï' та спотавчу. ттоопсргц1э 195 тега зернаэ 4 тенни :t.".p-топя! 5 48 токи oB04l3j 33 тонни'цуяромсс бурля!в, 34 <?o;--iru wtca ! 68 -теин мо!Шкп3 ^сього.из сагзяьну су>ху 7,9 млн.хре, Вопи одер-кали з геяаара ячненэ 5!льпз на 4 ц, иуароз® бурягй в -- иг. 75 ц б!льяеэ н!а у холгоспах ! радгоспах.

Загальшс! недол!ком у роавятау фермерства с тс, вр ïu 'сугл вид!лон! найг!ры! зеая!, на яш рзкаш<. нз знсся.тлсь дойрирь. Маоть сьогодн! багато проблем, яг! необидно тщ-itxrA дяя всебпд--ного роззитку i ефективно! д!яяьнсс?!, в яерзу - и огл. -

аяьно-техн!чне сабезпече^я. Це ?!льк'>: пера; ttpcr.î. ïx

становления в перспектив! дозволить п1днести р!вень побуту„ осв!-ти, в!дновити духовн!сть таким чином, пол!пшити соц!ельну сторону с!льських нителхв, особливо в ыалолвднгас селах.

На Житомирщин! загострилась проблема охорони навколипиього середовища на сел!, порушена окологгчнг р!вновага« 3& останш 25 рок!в вм!ст гукусу в грунт! досл!дгуБаних район!в зменшився з 2,3 до 1,9%. Зб!лылення обсягу внесения ф1з1олог!чно кислих ы!неральних добрив эуыовив п!двиа^ння киеяотност! грунтового роз-чину на значних площах л!состепово1[ зони, Загро^уючих маситаб!в набула водна ероо!к грунту. Плсер сродоеанкх орних земель досягяа 58,3 тис.га, або 5,1% р1лл!„,

Наявн!сть на геригор!? облает! значних запас!в сировинних ресурс!в эуыовлзоз роэвяток добувшп галуэ!. В облает! д!е НО кар'ер!в з добування корисних копалки, !э яжих щор!чно добуваеться 40 м!льйон!в.кубоиетр1в корисних копалин. 1 кор!д, що в них м!стять-, ся. Технолог!я добування зв'язана з застосуваниям вибухових речо- ' вин, чо приводить до затруднения земель, водних дкерел5 пов!тря-ного басейну. Бплив лпдини на навколишне середовице набув загроз-ливих масштаб!®. Щоб докор!нно покрацити положения потр!би! ц!лз-спряиован1 ! продуман! '

Найб!льа ссрйозноз проблсуоэ заяипавться насл!дки трагедН Чорнобильсько! АБС, цо викликала иеобх!д»!сть в!дселения людей !з район1в рад!оактивного забруднакня. Проте в силу об"сктивних ! суб'ективних причин теми його недостачи!. Так, в 1991 роц! !з зони безуыовного в!дсеяення повинно було бут:; переселено 6870 с!-ыей, або 14 тис.чол. Тактично в ви!хало т!льки 709 с!ыей, або 1,9 тис.чол. 1з зокн гарзнтоганого добров!льного в!дселення ! посилеиого рад!олог!чного контроля в 1991 роц! за направлениям обласного в!дд!лу охорони навкояишього соредовища виКхало 2561 с!и'я, тод! як пергееяитися виявшш бааання 29167 с!мей.

Глибока кр?за еконоа1ки УкраПщ не дозволяе найбяиэтиы часоу роэраховувати на кардинальцу зы!йу сйтуац!!, пов'язаноК з л!кв!-да^сю насл!дк!в авар!! на Проте порупгкня вииог безпеки в ц1й облает! ыоге привести до стравнях насл!дк!в. Оск!льки даних про соц!ально-41сиходог1чну адаптац!в населения район! в рад! сап-тивного забруднення в Еитошрськ!й облает! ! реабШ.тацН переселено! в в новоцр середовищ! взфай недостагньо» нами були проведен! спец!альн! досл!даешя.1х метоп будо Всчановити деяк! де-терм!нанти м!грац!йних ! реем!грац1йних процес!в, $ак* Ьр!в, що, впливають на соц!адьно-психолег!чну адалтац!» людей до умов проживания на новшу м1сц! л!сля переселения. .

Пр! орите1? У виЗор! нового н!сця проживания ладей шддазться переселенка в irarl рай они ЖитснирськоТ облает! /17,3% по Народиць-кому району/. Значно мегспов s к!льк!сть б&~асчих переселитися з !гаяу область УкраТни /12,9$/„ Пояазовоп s реакция на criiHy mi сия проживания без поручения ¡Ллособкстих I кодектиЕНИх э!дносин, яш склалиея в ксняретному детальному середовищ1. 'Так, в щяому по ПитомирсыйЯ облает! хот!ли б переТхати разе« !з ус!иа селом 19,2% опитуваних. В Народкдьнсяу район!» де проблема переселения s ноЯ-б!яьш актуальной, цей пехазнкк обладав 42,

Приоритет працезлаштування персселвюЦв на новому и!сц! проливания дозволяв opi«нтузатися из створення робочкх шець для них з мш!мадьнняи соц!адьио-психояог1чнют втратаии /табл.3/.

Табяиця 3

Пр!орятети працевяалтування переселенц! в на новому ¡j! cqt прозпвання

Базаоть прапрзатд

Еитоиирсъка область

:а т.ч.Нарсдиць-;кий район

насела!-ня,чол

струк- :кз селен-: структура, %:ня,чол:тура&

J дергдвноиу п1дпрнбистэ1 222 28,5 158 35 »л

В кооператив!, малому п!дпрнС1."С5в! . 33 4,2 14 2,2

Займатиея ясиерц! йноэ Д1 лльн{ств 27 3,5 б 1,3

Стати фэраерои II 2,4 41 5,2

У колгосп! на будь-як! робот! 35 4,5 30 6,7

В сфер! культури 5 0,6 3 0*7

Працйвати по сяец!альност! 168 21,5 . 113 25,1

1нше 19 24,0 14 З.Г

Отяе, дом!нуо?ь ор!ентяра на заГшят!сть в дергавнему сектор! esoHonfRH. I т!льки 4,5$ респондент!a is Житомирсько! облает!, б,7% - Народ1гцышго району влаштовуз яраця в коягосгах, a запма-тнея фермерством в!дпов!дж> 2,4 1 5,235.

Ее один рецидив трагедИ в тому, zp прося1дковуеться т<=чден-qin до екорочення д!тсиародзення, осо&яизс п!сля Чорнобильськ-Л катастрсфи. Народздзая!сть д!тей|опитузаннх поресеяечц1в п!сяя авар!! на UJUS б!льпяк'у три рази иихча,'н1к до не1. Знатна н!льк!сть с!ией переселенца - 37.8&, вклвчаз пенс!опер!® f itti-Л1Д1Я, цо зумсвявб значения таких фактор'1В софалъкз-ссихолсг;- -но! реаб!л1тац!1, .та забезлеченшг догляду за пенсионерами» ¿кг:.-лгдамн, ыедичнэ сбсяугоэуваяня.

Демограф!чний i сощальняй "портрет" переселенцхв вшагае виявлення piвня Ix задоволення умовами проливания п!сля переселения. Ei ля 4Щ5 опигуваних не задоволен! там, 51,6^ .. задоволен! частково i т1льки 4,9^ опятуваних в1ДМ1тили, цо "задоволен! пов-HicTo". 1снують oflHi i т! s проблеют сощальногр розвитяу ciл район!в радг оакгивного забруднзшш ! реабШтацП перзселенц!в на новому Micqi проживания. На нал¡у думку, потр!бно жодей, як! постраздали внасл!док-aBspi I на ЧАЕС, пореселяти б районк noBKic-tü еколог1чно чисто! зони Шсостепу ЖитоыирськоУ облает: з належ-ниыи сощально-еконсшчнши уиоваш, трудонедостатн! селав де розвинут! п!дсобн! виробництва•або е жшш>!сть працювати на державному п!ддрлс1лств!. Анкетнш опитуваниян потерп!лих гйсля переселения було виявлеко, цо б!льзгсть 1х Б1ддае перевагу с!льсък1й мхсцевост! /39,8%/, особисгоцу будйняу /47,5?/ перед державною квартирок з в!дпов1дшаш побутов1ши умоваьш /0,4$/.

Викликае inrepec оц!нка респондентами впливу Закону Укра'ши "Про статус-! соц!альний захисг гроцадян, як! noxopni ля внасл!дох Чорнобильсько? грагед!?" на ушви ю:гтсд!яльност! i соц!аяьно~ пскхолог!ч^у рсаб1л!тац!ю с новях уиовах. 1квз 1,3$ опитаних в ц!лоыу по Еитсиирськ!й облает! рахувть, цэ прийняття Закону сут-тево покращкло ix еяття. На кесначнз покрацекня вказалн 16 Бгльша частияа - 73,155 по облег?!, 63,5!! по JlicocTcny рахують, цо з прийняттяа даного Закону в ix еятт! зм!н не в!дбулось, а подекуди воно стало г,з г!рнка.;

У днсертац!йшй робот! сбгрунтоваш перспективна модель соц!ального розвитку села, виходячи !з результат!в досл!даення р!зних параметр!в соц!ального.роэвотпу. Ерлхозувчи перспективне покращення нляхово: скстеш, цахан1зац!в с!дьсы:огосподарських. роб 1т для колекглвно! власност! на'зеплз I засоби виробництва' могна ракшеццувати плоцу 5000--7000 га с!льгоспуг!дь 1 3,5-5 тис. га р!лл!. Такш господарстзаа повиш! в!дпов1дати селшце, а'бо село, в якоиу проетвас 1 працае у с!льсьпоцу господарств! в!д 1500 до 3000 чолов!к. Kpiu того, в такому населеноцу пункт! пот-р!бно орган!зувати систеуу ефсктивно! слуабк иедичного обслуго-вувакня, осв!ти, торг!вл!, гроыадського харчування, спорткомплекс, зони в!дпочинку. На козну ciu'c запланована присадибна дглянка розм!ром 15-25 ар!в.

Зове!« !шюю в модель малого села з населениям 20-30 двор!в, землеволодхнкям 400-500 го, яннх у зон! • досл!д*ення е 17. Тут е ыаюгивост! для приватигацГг земл! i майна, створення фермерского господарства. Однах соц!аяьна сфзра у.таких селах вкрай запущена,

1 в найблияч!Я перспектив! значшх зрушеиь не в1дбудеться. Тут лише ф1наксове становления фер1ера„ чи суб'С1гт!з землеволод1ння, створить мсхшв!сть соц!ально1 стабШзацП.

На нащ погляд, иодел! остального розвитссу с! л мозуть послу-кити основою для розробяи хокцепц!! Тх перспективного становления з л!состепових районах Питс:л1рсьяо! облает!. А реал!зац!я осиов-них напряч! з роз витку ссц!ально! !к$раструктури I розеелення селян забезпечить значив покра^зння соц!ально-культурних ! побутових умов аиття, зм!ну системн п!дго*говкл ! переп!дготовни кадр}в, шд-вит^ення х'х профес1йио-1тал!ф!кац!йнога р1и!Я, становления национально! духовкост!.

Висновви I пропозицИ

1. Ях!сне управл!ння розвитхоя сод!адъно1 сфери зкыагав регулярного проведения опятусань с!льського населения для виявлення потреб в р!зних елементаг соц!алько1 !нфраструктури, П функц!ону-ванн! ! розвигку. Вести цэ роботу варто на р!сн! копного села з врахуванням Лого особливосгей ! градира.'

2. Поярацення енолог!чшас.уноз юття с!льського населения вимзгав: розробки иових способ!а 23Поб1гшшя икоди, яка зездаетъ-ся природ!; припнкення вияид!з в водойсш брудяих ст!чних вод за рахуиоя буд1Енкцтза ! пояредэнкя технолог!I очисних споруд; орга-н!зац!1 водаохорошсс смуг I л!совнх найздгень б!ля «алих р!к, водсЛоп в, очищения 1х з1 д. осаду 1 нулу. Категорично сл!д забороним роэоряваннл ярибереяно! с:г/гн, вилвс худоби в вэдоохоронн!й зон! I а цих м!сцях.закрити хм1лего:антацП, як! « причиною про-никнення в воду отрутсх!м{!гат!в. Необх!дно пер! сдачи о прозод-дти еколого-геогра<|!чну експертизу природного середови^а рег! си! в 1 вивчати механ!зми адаптацП лядкнн до ковах, кер!дкс екстремаль-них углов.

3. Враховусчи пр!оритоти працевлаштуваиня переселенцхз на новому м!сц! проживания, пропонубться; а/ в майбутньс.чу пересе-ляти лвдей э т! населен! пункти, да добре'розвинут! сси!ильнч сфера 1 п!дсск5н! та [из! лереребн! виробництва; б/ пегесглтги дей в трудонедостатн!, ча гран! "вдагараиня" села, де р;вс-нь безпеченост! трудовнии ресурса,'« в с среди! о:-, г/ за р!к стгновить аенше питона вага ос!б пенс!йного в!ку та 1кзал-дгв ттег-еви-иуе в!д загальноТ чиселъност! населения, зьгальнлй уос^хц!'-ент снертност! перевищуе загалький ксефщтен? нарздяувзк-?т? а 1,5 рази. Утвервват'/. тач добр! соц!ально-еконсу!<чг! ! ку.*ьту'.нл-побутов! уиези дгя 1х адзг.тацН на новому ы!сц1 преж/в'пня, а базапчим - вид! ляхи земло.

ъ

4. 3 метою закр{плення трудовгас ресурс!в на сел! ад!Ёснити ряд держазних акц!й, серед яккх эв!льнення в1д в!йськово'1 слукби молодих спец!ал1ст!в, як! закончили СШУ, мають середе® i втцу сгльськогосподарську QCBiTy ! працрпть в зеклеробств! i гварик-ництэ!} i фермеров, эабезпечити першочергове ггитлове будгвницгво на сел! i продаж автомоб!л1В особам ni с ï кагегорiï.

5. Впровадитк в практику кооператг-шне буд!вництво на сел!. При плануваннх соц!ального розвитку села врахувати, що буд} вницт-во дор1Г жителями с!л розглядаетьея з позищï ыатер!альних уыоа, загального росту соц!алько-культурного потенциалу села.

6. У Статут! кояективного сЗьськогосподарського п!дприем-ства передбачяти розд!л його совального розвитку,

7. Створення i розвиток селянських /фермерських/ господарств, особливо в малчх селах, в piзних умовах виробництва i соц!ально'1

i нфраструктури викликають яеобх1дн!сть-розробки рексигндац!й для починаючих фермер!в з питаиь вибору господарсько'1 д!яльност!8 H масштаб!в, планування виробництва ! реал!зац!*1 продукц! ï.

Пауков! прац! автора по тея! дисертацН:

1. О факторах творческой активности иасс в апропроньшленном комплексе // Ускорение соцкально-вконшяческого развития АПК: Тез. докл.Ресцубл.сешш,- Киев, IS87.- С.124-124.

2. Ускорение социального развития села // Развитие социальной сферы общества в условиях совершенствования социализма: Тез. докл.конф,- К.-Подольский, 1988.» С.35-37.

3. Оценка размера и отдачи социального потенциала в АПК // Агропромышленному комплексу- Полесья.УССР - научное обеспечение: Тез.докл.науч.-ггракт.конф. - Житомир, 1989. - С.114-115 /В соавторстве/. .

4. Аренда ках сгкцул творческой активности на селе // Агропромышленному комплексу Полесья УССР - научное обеспечение: Тез. докл.науч.-практ.конф,- Еятедир» 1239.- С.146-148.

5. Развитие арендных отноззний к землепользования в Житомирской области // Совершенствование землеустройства в условиях перестройки хозяйственного механизма в АПК: Тез.докл.Всесоюз. науч.-техн. конф.- Лосква, 1989.- С.76-80.

6. Аренда и развитие творческой активности масс // Активизация роли человеческого фактора в условиях перестройки хозяйственного механист: Тез.докл.Регион.науч..-практ.конф.- Винница, 1989.- C.6I-62. ' ' -

7. Методические рекомендации по оценке потенциальных возможностей, ¡эффективности и резервоз производства, опимизации ресурспой базы с учетом условий хозяйствования колхозов я совхозов Яюбепювспого района ВолыксхсоЯ области/ Житомир.с.-х.ин-т: Лзбеков, 1990.- 76 с,- /В соавторсгзо/.

8. Структура зрутения в профес!Пнсм:вал1ф1кац1Пнсму склад! кадр!в схльськогосподарських п!дприснстэ Литсаирсысо! облает! // Роззнток соц!альнох !нфраструетури села: Зб.наук.пр.ЛСП.- Льв!в, 1990,- С.85-83.

9. Проблеш социального.развития сала // Созерпенстозанне хозяйственного нехаиизда и интенсификация агропромышленного производства: Тез.докл.науч.-прззт.зокф.ггояодше ученых.- Питсмир, 1990.- С.167-168.

10. Проблемы социального развития села в условиях формирования рыночпвво неханизма-// ХозяПствешшй механист ршочной ¡экономики: Тез.докл.Регион.науч.-праят.покф,- Винница, I99J.-С.96-97.

11. Социальное переустройство села п пооперацкя // АПК: ршочнне отнесения, приватизация, • боря! хозяйствования: Тез. догсл.Бсессяз.нзуч.-праят.кмф.»' пссвя^знной 20-яетиэ еяоноиичес-кого фаяльтета.- Ставрополь, 1991.- С.223-240.

12. Некоторые проблс?м социального пэреустроЯгтва сел ГСитс-нирской области // Рззтттгие рыночных отисзснлЛ в агропремьсяен-нои комплексе Сибири: Тез.дсял.Рсгяон.науч.-лраят.хонф.- йорс-снбирск, 1992.- С.174-175.

13. Социальные проблеин отологии Пятснирцинн // Экологические проблемы аграрного производства. Сгетозиуи 3. Соцкалъно-ако-логичеекие проблемы зхснаягоеского механизма рационального природопользования: Натекали Уетрзгиси .науч.-практ.яонф.- Днепропетровск, 1992.- С.44.

В!дпоэ!даяьииЯ за стяуса автореферату-

доктор еяоноа!чшпс наук, професор f З.Г.ГАЛАНЕЦЬ

/' .

. ' *

Шт. т друтсу 23.05.93.Зорм.60x34/16 Уц.друк.арх.С.Гз.

Об.нзкдаз.л.0,77. Дая1р друяарзыей. Лрг/. е^сетжй.

За-М- йр.100.- Бэзагзгео.

Ротапринт ЛСГ1 Дублян*. Сгуденська, 2,