Становление и функционирование товарных бирж (на примере Украины и стран СНГ) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Становление и функционирование товарных бирж (на примере Украины и стран СНГ)"

29 — 3 9 З

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РсС«і££К2Я-

с;удсрітас..:.:.'--!

вйЬЛИОТ?Кй

ітпеа

щ правах рукопису УКД 336.76:338.1 (477/47+57)

СОХАЦЬКА Олена Миколаївна

СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРНИХ БІРЖ

(на прикладі України та країн СНД)

Спеціальність 08.00.01 — політична економія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ — 1993

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису УКД 336.76:338.1 (477/47+57)

СОХАЦЬКА Олзнз Миколаївна

СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВАРНИХ БІРЖ (на прикладі України та краін СНД)

Спеціальність 08.00.01 - політична економія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Киів - 1993

Робота виконана на кафедрі економічної теорії їа господарської практики Київського університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник академік АН України,

доктор економічних наук, професор ЧУХНО А.А.

Офіційні опоненти - доктор економічних наук,

_ професор

КОВАЛЬЧУК Т.Т. .

- кандидат економічних наук,

• доцент

ЛІННІКОВ Б.Н.

Провідна організація - Львівське відділення інституту економіки Академіі наук Украіни

Захист відбудеться 993 ро-

ку. .*#1 £22. _ год. (на засіданні спеціалізованої ради Д.068.18.07 у Київському університеті імені Тараса Шевченка (252017. м.Киік, вул.Володимирська, 60, аудиторія ЗІ '

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського уніаерситету. *

Автореферат розісланий 993 року.

Вчений секретар .

спеціалізованоі ради, -

кандидат економічних наук ЛЕОНЕНКО П.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

і

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Безпрецедентна У СЗІТОДІЙ практиці економічна реформа переходу від зсе-ахстлгагочоі державноі власності на засоби виробництва з централізованою системою розподілу до ринкових відносин, заснованих на приватному підприємництві, проходить в Україні і іпщцх к.раінах СНД без концептуально сформованої зодітики. Відсутність теоретичних розробок проблеми становлення елементія ринкрпоі інфраструктури, зокрема, одних з найважливіших, - трварноі і фондовоі бірж, - у вітчизняній науці, призвела до того, що процес іх утворення аідійщов від світової практики.

Третій в економічній історії наших краін "біржовий бум", 5КЦЙ спостерігався з середи,'!!! 1990 року і особливо в 1991 пс>ЦЇ» а котрий раз здивував світ кількісними показниками. За ріапцмд оцінками на теЕиторіі колишнього СРСР структур, в цдзві яких наявне сдоцо "бірна" нараховується під 500 де 1000, в Украіні біля ЗО. Але жодна з них не е бір.кою в класичному варіанті і, тим бідьще, не виконує функцій махро-економічного регулювання, завдяки яким вона і потрібна в ринковій економіці.

Роль бІр.'КІ в різний макроекономічних моделях регулювання економінн краін розвинутого ринку різноманітна. В ионетаристській, дка надає державі мінімальну роль, біржа має вирішальне значення, в кейнсіанській - на перше місце, Находить банк. В краічах ринкової економіки роль бірж важко переоцінити. Навіть більше, ті держави, які не змогли організувати ц ребє успішну роботу цих інститутів, так і залишилися країнами, що розвиваються, або країнами третього світу, ціноутворення на сировину, яку вони виробляють, проходить за їхніми кордонами-. Центри світовоі біржової торгїзді сконцентровані в найбільш розвинутих краіцах сціту - США, Японії, Великобританії..Останнім ча-

сом зростає роль бірж краін Азіі, які називають "дракб'йамя" за надзвичайно високі темпи економічного росту -1 Сінгапуру, Тайваню, Південної Кореі, Гонконгу. їх досвід підтверджує, що центри економічноі активності світу, як обов’язковий елемент, мають світові ринки: товарно-сировинній, фондовий, валютний і фрахтовий.

Дослідження процесу становлення і функціонування товарних бірж в Україні і інших краінах СНД показало, що законодавча база і саме іх функціонування докорінно суйеречать класичному поняттю біржі як в економічних, так

і в організаційних аспектах. Практика біржового будівництва н£ сформувала в цих краінах ні одніеі біржі, не створила кола біржових товарів, не запровадила торгівлі Стандартизованими йбнїфактами. Різноманітний і правовий статус бірж, який гіб зйайшов чіткого трактування в законах, На Украіні законодавство взагалі замовчує про бір&бву спекуляцію і торгівлю ф’ючерсами. Невідповідність Діючбі практики біржового будівництва теорії, вйзнаноі у всьому єві?і, майаНсе повна йідсутність тебретй<ііійх розрйббк ці£і проблеми у вітчйзняній науці і вйзнаЗйлй актуальність даного дослідження. ,

СТУПІНЬ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ. Своєрідність ситуації полягяе в тому, що світовбю економічною наукою питання біржового будівництва вивчені в достатній мірі, хоч і їам порівняно недавно (з 70-х років) вчені почали усвідомлювати роль і місце ф’ючерсноі біржі і біржовбі спекуляції в стабілізації економіки. Сучасна зарубіжна економічна наука зараз відпрацьовує теорію питання можливого поєднання торгівлі фінансовими інструментами, ф’ючерсами і цінними паперами на товарній або фондовій біржах. У вітчизняній науці комплексного дослідження діяльності цього найскладнішого елементу ринкової інфраструктури практично до цього часу не зроблено. Окремими проблемами

ціноутворення на зарубіжних ринках займається невелика' ґрува економістів краін СНД. В середині 1991 року почали з’являтися аналітичні матеріали про діяльність в основному московських бірж, відродилася російська біржова преса. Але й досі не перекладені кращі монографії про проблеми бірж, які видавалися в Росіі на початку ХХгГО століття. Не в достатні^ мірі видаються і перекладні монографії зарубіжних авторів, які комплексно досліджують цей інститут ринку, його роль і місце в економіці. А в Украіні вони відсутні взагалі.

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Мета і завдання біржовоі торгівлі виходять за рамки простого обслуговування товарообороту. Вияснення ціеі мети і завдань, а також наслідків діяльності товарних бірж, можливості становлення в Украіні класичноі біржі, е дрсить актуальним як в теоретичному, так і в практичному плані.

В процесі дослідження було поставлено такі завдання:

- розглянути роль і місце товарноі біржі в економіці при становленні рр^кових відносин, розкрити суть цього інституту ринку. На основі критичного аналізу практики біржового будівництва в краінах СНД розробити пропозиції по формуванню класичноі біржі в Украіні;

- вияснити основні причини, які стримують формування класичноі біржі в Украіні;

- розглянути теоретичні аспекти становлення біржі за кор-

доном, визначити основні макроекономічні функції, які біржа покликана виконувати в умовах ринку, обгрунтувати веобхідність діяльності в нашій краіні ф’ючерсноі біржі - ко-тарувального центру, який займається операціями з контрактами на строк; '

- розкрите механізм біржов'оі спекуляції і визначити іі роль в стабілізації економіки краіни і ціноутворенні на сировинні товари;

- визначити необхідні економічні і організаційні передумови для утворення і функціонування ф’ючерсноі біржі;

- розробити пропозиції по вдосконаленню біржового законодавства в Украіні; .

- визначити роль і місце брокерів і брокерських структур, а також інших посередників в процесі становлення і функціонування біржі;

- запропонувати можливі шляхи державного регулювання біржовоі торгівлі;

- дати оцінку та розкрити значення перших бірж в СНД і Украіні, для формування інших інститутів і в цілому товар-? ного ринку і ринку цінних паперів;

- спрогнозувати можливі шляхи розвитку біржовоі торгівлі в Украіні і СНД.

ТЕОРЕТИЧНА 1 МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ. Методологічною основою дослідження послужили праці видатних економістів минулого по розробці економічних теорій попиту і пропозиції, починаючи з характеристики товару, як категорії ринку і його ринковоі ціни, теорії рівноваги, макроекокомічних методів регулювання економіки, мокетаристськоі і кейнсіанськоі теорій. Вивчені праці Адама Сміта, Давида Рікардо, Джона Стюарта Міллд, Дж.Гелбрейта, Л.Вальраса, Альфреда Маршалла, Дж.М. Кейнса, П. Самуельсона, Ф.Фшаера, Р.Дорндбуша, К.Р.Мак-коннелла, С.Л.Брю і іи. Вивчені також монографії, видані в останні роки в краінах Заходу, в яких автори досліджують роботу бірж, а саме: Е.Роде, А.Костолаві, МЛІаурда, Л.Менго. Значно допомогло в роботі над дисертацією опрацювання праць зарубіжних вчених початку XX-го століття, патріархів біржовоі справи, таких як: О.Штілліха, В.Лексіса, а також російських вчених: А.Воблого, Ю.Філліпова, К.Граве, В.Ро-зенберга, які в свій час відіграли велику роль в справі пояснення широкій вченій публіці, громадськості, а також правлячим колам багатьох краін світу сутҐбіржі. Виступив-

ши на захист біржовиків, зони тям самим зародили нову громадську думку про користь іх праці. Дисертантом опрацьована також обширна література часів НЕПу, в яку увійшли звіти багатьох бірж, огляди біржової торгівлі і мопографіі вчених. Опрзцьовапі небзгаточисельні джерела, які публікувались » краінах СНД в 1991-1992 роках, моцографіі

A.Іващенка, Г.Чернпкова, КДзззова, Б.Альохіна, С.Павлова, статті І.Герчиковоі, А,Як№*лсва, Д.Попова, В.Маневича,

B.Кузнецова, А.Соловйова, А.Ндкифорова, Г.Фактора, М.Кривогуза, У.Козакова» Е.Хэртукоза* Б.Федорова, методичний посібник Г.Васильєва і Н.Каменевоі, практиків біржовоі справи К.Борового, Г.Поліщука і ін., дослідження і аналізи діяльності бірж,які проводили оглядачі економічних видань.

Вивчені законодавчі нормативні акти, які регламентують біржову ді:ількість„за кордоном, часів НЕПу, а також, сучасні закони краін СНД. Імперичиою базою дослідження стали огляди інституту організованих ринків (м.Москва), біржові котировки, біржові ціни пропозицій і укладених угод, статутні документи різноманітних бірж, а також безпосередня участь автора в консультуванні керівництва За-поріжськоі товарної біржі під час іі заснування, присутність на торгах Киізсьїсоі універсальноі товарноі біржі та біржі

. "Московский пущной аукцион".

НАУКОВА НОВИЗНА І ОСОБИСТИЙ ВКЛАД ДИСЕРТАНТА: . . - • . •

= вп9Рдае в Уяраіні здійснено комплексне дослідження теоретичних проблем становлення і функціонування товарноі. біржі в краінах СНД, зібрано і систематизовано матеріал по теорії і практиці біржового будівництва;

• - в комплексі досліджена необхідність заснування біржі

при становленні ринковоі економіки, природа біржовоі спекуляції реальним товаром і.ф’ючерсними контрактами, описані ма*Р0§К0НОмічні фувкціі б'ірж, розглянуті &39Ємоіщ?шЄИВИ біржі і держави;

- запропоновано підходи до організації бірж в У£р'і?Ш. Для правильного формування такого елементу інфраструктури ринку як біржа, необхідно концептуально визначитись втому, яке суспільство будується в нашій краійі, яку йодель йакроекономічного регулювання буде обрано. Пропонується використати елементи монетарпстськоі і кеййсїанеькоі моделей з відносно великою долею державйбто втручайня, яке пблягае в розробці біржового законодавства і впровадження Комісії по ліцейіїйвайню бірж і контролю за і і діяльністю;

- обгрунтована необхідність законодавчої легалізації біржової спекуляціі і формування рйпку ф’ючбрснйх контрактів, якйй і відрізняє біржу від інших ринкбййх посередників. Доведено, що у випадку продовження ісйуючоі біржової політики, в Україні ніколи не буде сформовано біржі, здатйоі виконувати функціі макроекойомг^його регулювання еконойікн. Існуючі нині структури Переродяться в торгові будинки, ярмарки: або простії перестануть функціонувати тіід тягарем непосйлйіійі податків і обороту невластивого біржі товару;

- зроблений аналіз бірісойбі мережі з іі кількісними і якісними характерйстйкамя'і визначені етапи, які пройшли біржі за дворічний період. Запропонована класифікація українських бірж за кількісними І якісними показниками їхньої роботи. Обгрунтовані пропозиції по йдосконалейніо організаційної структури бірж, показана роль розрахуйкб-вих палат при становлеййі і фуйЯйібйу&йнні класй^йоі біржі. Досліджено взаємозв’язок бірж з продесб'й Зародження іншйх інститутів ринку. Відзначено роль бірзїс у іідродженні пбсе-редннка, виникненні комерційних банків, страхових, холдінгових компаній, формуванні й цілому товарного і фінансового рийків;

- обгрунтовані пропозиції по формуванню декільких спеціалізованих бірж в Україні. В основу цих пропозицій покладений принципово новий підхід до ліцензіювання бірж, суть його полягає в переході від реестраціі бірж, які виника-

гать стихійно, до політики актирного сприяння становленню обмеженой кількості публічних спеціалізованих сировинних бірж, для цього пропонується використати системи збереження, доставки і експертизи біржового товару, до яких відносяться елеватори, склади, холодильники колишніх розподільчих структур і розробити разом з зарубіжними партнерами біржові стандарти якості і уніфіковані ф’ючерсні контракти на найважливіші сировинні товари. Пропонується торгувати зі всіма закордонними партнерами лише через такі біржі. Допуск підприємств до біржових торгів буде означати високу ліквідність іхніх товарів на сировинних рииках не тільки в нашій крзіні, але й за іі межами. Концентрація в одному місці всього обороту товару певного виду призведе до вро,р9Дкувзння ринку» встановлення справедливих цін на сировину, а значить і на всі інші товари, що і е зараз одним із найважливіжих завдань;

- розроблені доступи до державного регулювання біржової торгівлі, які полягають у внесенні суттєвих змін у біржове законодавство, встановленні сприятливого податкового режиму для роботи бірж, бірифви* посередників і самостійних виробників та споживачів;

■> запропоновано регулювати біржову торгівлю фінансовими інструментами, ф’ючерсними контрактами разом з регулюванням торгівлі цінними паперами. Торгівля ф’ючерсами на товарнії? біржах, а також торгівля процентами кредит, курсами акцій, іпотекою повинна регулюватися од-цнм державним органом, адже вартість сировини, кредитів, процентів по облігаціям, дивідендів по акціям, а також іх курси свідчать про здоров’я економіки. Маючи ці процеси під публічним контролем, держава зможе виступити крупним агентом на цих ринках, чим суттєво впливатиме на динаміку іх розвитку. Сьогодні держача н? має ціеі інформації і часто запізнюється зі своіми заходами, при цьому вони не завжди адекватні економічній ситуаціі. Своєрідність і складність да-НОР0 СТЗРУ становлення ринку полягає ще і в тому, що не-

обхідно одночасно формувати товарну, фондову і валютну біржі, як взаємозв'язані між собою інститути ринку. Практика іх роздільного створення та функціонування суттєво сповільнює інтеграцію нашоі краіки в економіху світу^

ПРАКТИЧНА ВАЖЛИВІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ. Практична важливість дослідження полягає в розробці пропозицій по формуванню бірж в Украіні, внесенню змін у біржове законодавство, вибору шляхів державного регулювання біржової торгівлі, які направлені в Комісію Верховної Ради Украіци з питань економічної реформи (довідка додається).

Матеріали дисертації були використані під час розробки установчих документів Тернопільської універсальної товарної біржі, виконаної творчим колективом за участю автора (Акт впроьадження додається). Дисертантом розроблений біржовий курс навчання брокерів, котрий пройшов апробацію в процесі підготовки брокерів Запоріжськоі товарної біржі ь серпні 1991 року. На основі результатів дослідження автором спільно з к.е.н. Шбєць Н.В. розроблений та впроваджений в процес навчання студентів Тернопільського інституту народного господарства спецкурс "Теорія і практика біржової справи". З лекцією по структурі і програмі цього курсу автор виступала на семінарі Міносвіти України перед викладачами економічних кафедр вузів і технікумів Украіни та інших краін СНД в червні 1992 року в місті Києві. На основі матеріалів дисертаціі автор разом з к.е.н. Сербіним С.М. розробила ділову іноваційну гру "Біржовий день”, яка пройшла апробацію під час навчання брокерів в Запоріжжі (довідка додається). Матеріали досліджень використовуються під час читання проблемних лекцій на курсах підвищення кваліфікації керівників як в Тернопільському інституті народного господарства, так і безпосередньо на підприємствах м.Тернополя, Луцька, Івано-Франківська і інших. Матеріали дисертації використовувалися при підготовці виступу з цих проблем в Міжнародній школі менеджменту, і маркетингу, який відбувся в Ялті у березні 1991 р. Основні положення і

висновки', які містяться в дисертації, викладені в восьми наукових роботах, опублікованих в Запоріжжі, Тернополі загальним обсягом 7,68 друкованих аркушіз.

СТРУКТУРА І ОБСЯГ РОБОТИ. Дисертація складається зі вступу, двох розділів і висновків. В роботі міститься список влкористаноі літератури і додатки. Мета і завдання дослідження передумовали слідуючу структуру дисертаціі:

Вступ.

Розділ І. Теоретичні аспекти становлення і функціонування товарних бірж

іД, Місце і роль товарної біржі у становленні ринкових дідіюсин. Товарна біржа як ягіище господарського життя.

V 1.2. Основні макраекономічні функціі товарних бірж.

1.3. Види біржових операцій. Економічний зміст т^вміновоі біржовоі торгівлі.

1.4. Біржова спекуляція яа спотовому і ф’ючерсяому ринках.

Розділ II. Проблеми становлення товарних бірж при переході до ринкової економіки. . . .

2.1, Анадіа існуючої біржовоі мережі. Кількісні і якісні характеристики. Етапи становлення бірж.

2.2. Організаційні передумови утворення і функціонування товарних бірж.

2.3» Роль брокерів і брокерських контор в процесі становлення і функщдиувзння товарних бірж.

2.4. Дерл^ачне дегудюрання діяльності товарних бірж.

Висновки.

Додатки.

Література.

ОСЙ0ЙЙИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перспей^йБй становлення класичноі товарної біржі ь Україні ставить завдання дослідження економічної суті біржі, іі місця і ролі в ринковій економіці. Вивчення даного кола питань Показало, що початок відродження товарних бірж в країнах СНД і в Україні характеризувався майже повного відсутніс+ю теоретичних розробок цих проблем у вітчизняній науці і самого досвіду біржовоі діяльності. Біржове законодавство, яке приймалося слідом за стихійний обвальним процесом заснування бірж стало перед дйЛекіокЗ: або узаконити те, що вже виникло,, але йїя* ай узгбДжуетьС# з світовою практикою, або створити закони, згідно з якими змогли б функціонувати ТІЛЬКИ одиниці з існуючих ййні структур. Другий шлях би був найбільш правильним, але його не обрали в жодній з краін СНД через відсутність-цілісного бачення еконошчноі політики. А значить, і не мбт-^ ло з’явитися законодавство, йке б відповідало світовому рівню.

Активізація біржовоі діяльності в краінах СНД йбіи Щй відображає не стільки еволюцію ринКбішх структур, скільки гарячковий стан іх економіки, коли ґол&іййм завданням підприємств стає не виробництво, а процес купївлі-продажу як такоі. Премудростям останнього наших керівників ніколй не вчили і для цивілізованого здійснення його у них нй підприємствах не було створено організаційних наркбтв'нґо-вих структур,еє вистачало досвіду роботи з рйнкбвтя® посередниками. л

Світова практика свідчить, що розвиток капіталістичного суспільства сприяв процесу еволюціі біржі, зміні іі сутності і ролі в економіці, наукового бачення щодо цього їнстиїу’і'у ринку. ... .

В роботах багатьох економістів при ризначеині сутності і змісту такого поняття як біржа відзначаються різноманітні доступи, хоча у деяких'випадках вони однобічні і поверхові.

Найбільш влучне і повне визначення біржі дав в кінці XIX століття німецький професор О.Штілліх. Він вважав, що "Ве-лйкб значення біржі перш за все в тому, що вона значно по-Лбгйгуе торгівлю. Мінімумом затрат досягається максимум ефекту. Тут пойит і пропозиція обширних областей прагнуть зрівноважити одй'н одного з найменшою затратою праці і витрат Завдяки концентрації в часі і в просторі тут можливе СйбМіядайня ринку я* ні в якому іншому місці. Біржа - центральний йунКі? длй цйфрового виявлення поПпту і пропозиції*! Н,

Айаліз суиасноі вітчйзняноі практики біржового буДійнйцтва свідчить, що біржі краін СНД не ставили перед сойсао занданйя йо концентрації біржового обороту з метою встановлення райкових цін на сировинні товари, вони засно-вувалгі££ Я* гулові йоСередники і як правило торгували дрібними партіййй різноманітних товарів народного споживання, які в сйіічМїй практиці просто не Допускаються для котирування на біржам. На початку іхньоі діяльності предметом тортів йб йіг б у* и справжній біржовий товар через йогодеряісаьйс фондування. -

В І'еорстячгнйх розробках західних економістів біржа ха-ряктервууетвєя йоєїчйно діючий ринок масових замінних ційтноїтеЙ, йряч&му рйнок, який функціонує за визначеними твердияй' правилаШ,- й чі«б визначеному місці і в призначений Ъ'ас. Біржа - це р’ййд*, де ?овари продаються в великій кількості, в приміщенні, де проходить публічний торг, пе дивлячись на всі досягнення науково-технічного прогресу в галузі засобів зв’язку і комп’ютеризації, торги ведуться голосом і жестом, створюючи особливу атмосферу ринку чистоі конкуренції. Біржа володіє своєю біржовою мовою, знання якої означає знайомство із структурою і організаційними

' » * $ * •

1. О.Штиллих "Биржа и ея деятельность", Изд.Брокгаузъ-Ефронъ, 1012 г., с.ІЗ. . -

елементами, Статутом і Правилами біржової торгівлі. Весь хід діяльності і відносин на бір#і далеко непрості. Це більш складний бізнес, ніж примітивне посередництво, яким сьогодні займаються брокери і ділери на біржах СНД. Адже біржовий механізм країн розвинутого ринку відпрацьовувався на протязі більше чотирьохсот років.

Біржа е категорією ринку, єдиним цілим, явищем економічного життя. Біржа - це великий ринок для обороту капіталів, для правильного встановлення цін на товари, цінні папери і валюту, - грошовий ринок для держав, підприємств, фірм, асоціацій і корпорацій. Вона виступає посередником між тими, хто шукає, куди вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто регулюе кредитні, грошові, платні відносини як в краіні розміщення, так і між державами. Біржа служить для привозної торгівлі страховим закладом, запобігаючи пониженню цін на товар до його прибуття, отже, страхує підприємницький ризик. Саме у визначеннях, - ринок для замінних цінностей, організація, офіційна котировка цін, специфічний біржовий товар, страхування підприємницького ризику, реалізація власної вигоди, цифровий вираз попиту і пропозиції, розміщення товарів у просторі і часі - і складається сутність біржі. Велике значення має і той факт, що процес визначення біржової ціни проходить під громадським контролем, захищається авторитетом біржових зборів. .

Для економіки зарубіжних країн характерні три типи бірж: : ‘

- вільна корпоріація або суто приватна організація;

- державна громадська біржа;

- змішаний тип, при якому держава створює біржове законодавство і встановлює правила біржової торгівлі з уніфікованими вимогами. В цьому випадку при органах влади існують комісіі, що контролюють роботу бірж. В країнах СНД поширеним став саме змішаний тип біржі.

Однією з важливих ознак біржі, як інституту ринкової економіки, є виявлення платіжоспроможного попиту на засоби виробництва, встановлення об’єктивних цін на сировинні товари. Однак на біржах СНД ця ознака практично відсутня. Це пояснюється тим, що традиційний біржовий товар з великим запізненням і в незначній кількості надходить на наші біржі, до того ж часто епізодично, що майже не дає можливості визначити кількісну його потребу і проводити котирування цін. •

Біржі, які відроджуються сьогодні, е різноманітними за своєю структурою, складом учасників, утворенням статутного капіталу, зз встановленими правилами біржової торгівлі. Найбільш поширеними серед них є біржі англо-американсь-кого взірця (закриті товариства торгуючих). Разом з тим в наших умовах вони специфічно поєднують цю закритість з тяжінням до універсалізму, який був характерним для НЕПівськпх часів, торгівлі всім і вся. Засновниками і членами цих структур стали органи влади в особі виконкомів, місцевих Рад, державні підприемства-монополісти по виробництву окремих видів товарів, представники приватного1 бізнесу, а останнім часом і міністерства та відомства, як колишні союзні, так і респебліканські, котрі успішно перейменовувалися в концерни і асоціаціі, не змінивши суті своєї діяльності. •

Все це сприяло перетворенню новоствореиих універсальних бірж СНД в громіздкі, неповоротні структури, які ще й до всього не гарантують виконання укладених угод.

• 3 середини 1992 року вони вже не складають конкуренції незалежним торговим і комерційним структурам.

В процесі становлення: класичної біржі важливе значення має залучення на неі саме традиційного біржового товару. Тому і ця проблема стала об’єктом дослідження. Товар - не технічне, а економічне поняття, шо означає пристосовану до обміну цінність. Тому товарні біржі е особливими посередниками між виробництвом і.споживанням багатьох важливих

предметів світовоі торгівлі, в рершу чергу сировини, капіталу, валюти. Не кожен товар може бути біржовим. Саме недооцінка цього фактору і відіграла вирішальну роль, в стрімкому рості чисельності бірж у краінах СНД. При іх заснуванні ні самі засновники, ні органи, які іх реєстрували (дуже часто вони були одними і тими ж особами), будучи не^ компетентними в питаннях економічноі суті бірж, не усвідомлювали тіеі ролі, котру покликані відігравати біржі в ринковій економіці. Таким чином на товарні біржі СНД до цих пір не залучений ні виробник, ні споживач справжнього біржового товару, які і досі не мають права вільного обміну останнім. Не дивно, що на перших біржових торгах були виставлені комп’ютери - єдиний в 1990 році товар, який реалізовувався за вільними цінами. Вслід за комп’ютерами, після поетапного звільнення цін, на біржі прийшли товари, якими не тільки торгували за взірцями, але й такі, що потре^ бували післяпродажного обслуговування, хоча даний вид торгівлі не відповідає суті товарноі біржі. Для відокремлення від біржового обороту кебіржового товару було б доцільним внести в Закон Украіни "Про товарну біржу” зміни щодо чіткого обмеження кола біржових товарів продукцією сільського господарства, в тому числі живою худобою, металами, сировиною мінерального походження і продуктами іі переробки.

На початок 1992 року в Украіні нараховувалося більше 80 товарних бірж, що е абсолютно зайвим. Працювали ж більщ-мснш успішно лише столичні і деякі з регіональних бір»;, я^і остаинім часом практично згорнули роботу через непомірне оподаткування і санкціоноване державою централізоване зростання цін.

До характерних ознак іх діяльності можна віднести: повну відсутність біржового товару, як такого, млявість торгів, ук^ ладення одиничних угод, невелиху кількість брокерів у торгових залах, різкий перепад в об’ємах укладених угод і сум&х пропонованого товару на столичних і регіональний біржах-

Існуючі біржі Украінй не стали помітними в процесі становлення ринкових відносин, майже не відіграли ніякоі ролі в упорядкуванню ринку сировини. Тому пропонується при активній допомозі держави організувати на базі найбільш успішно працюючих бірж, з врахуванням специфіки іх розташування по Україйі і вже проведеноі роботи по концентраціі біржового обороту металів, декілька спеціалізованих бірж по торгівлі вугілляЙ, цукром, Зерном, худобою і тими ж металами. Держава не тілккй гїсгаййна взяти участь в розробці вимог до типових контрактів і Стандартів якості біржових товарів, але й виступити аігеятой на цих ринках. Перший крок в цьому напрямку зроблеяйй із створенням цукровоі біржі; залиши-' лося лише налагадйїи іі роботу так, щоб через неі проходив весь цукор Україйй, тобто необхідно створити умови для котирування цій і запровадити торгівлю ф’ючерсними контрактами. Держав# також прийматиме участь у закупках цукру та інших біржових товарів для своіх потреб на таких біржах, але не ймїіхой замовлення його купівлі через керівництво біржі, а йляхом роботи в операційному залі брокерів, які будуть йрбдетавляти, наприклад, інтереси найбільших елева-твріі ї ійШих^дерісгівНйх споживачів біржових товарів. Для £6гуліЙгаййя діяльності бірж було б доцільно ввести Комісію по Контролю біржової торгівлі і обов’язкове ліцензування бірж. &рій тбго необхідно розробити і прийняти в цілому ТбргоАй'й Кодекс Украінй, де передбачити всі види торговоі діяльності. Тим самим можна буде остаточно легалізувати посередника, до якого на протязі більш як семидесяти років у Заселення виховувалось негативне ставлення, більше того, його діяльність була віднесена до розряду кримінальних злочинів. .

В ринковій економіці біржу серед інших ринкових посередників відрізняє здатність виконувати функціі макроеко-номічного регулювання економіки. Біржі краін СНД і Уїсраіп;: практично йе тільки не стали регуляторами економіки, але й не змогли навіть наблизитись до цьогЬ. Тому

центральною проблемою даного дослідження і стало вивчення ціеі складної проблеми. ■

_ В розвинутих країнах світу проводиться систематичне дослідження стану ринку по біржових котировках, біржовий оборот використовується як показник торговоі кон’юнктури. Бюлетні біржі публікують найповажніші і читабельні видання. Разом з тим завданням біржі не е забезпечення економіки сировиною і матеріалами, капіталами і валютою, а організація, упорядкування ринків сировини, капіталу і валюти. Організація економічного життя і полягає в організації цих ринків, іх доступності виробникам і споживачам.

Протягом останніх двадцяти-тридцяти років в краінах ринкової економіки процес організації ринку сировини з допомогою біржового механізму суттєво змінився. В сучасній економіці функціонує біржа ф’ючерсних контрактів, іі характерною особливістю є незначна кількість угод з реальним товаром, що й дозволяє, не звязуючн руху великих товарний мас вирівнювати попит і пропозицію. Саме біржовий попит і пропозиція, які дуже чутливо реагують навіть на незцачву зміну цін, створюють механізм стримування цінових коливань. Цим запобігаеться різкий перепад цін на сировинні товари, які е абсолютно не еластичними по цірії ЩО сцриз? стабілізаціі економіки в цілому, дозволяє в принципі обходу тися без державного регулювання цін, .

іг Таким чином найважливішою функцією бір&і § Стабілізація цін на сировину, яка здійснюється через бір^рцу спекуляцію ф’ючерсними контрактами. Крім названої вище, ©ржі виконують функціі купівлі-продажу реального трвару,' страхування (хеджування) цінового ризику, котируч§ЙИЯ |ін, розробки контрактів, торгових правцд, здійсню»?*» арбітражні функціі та інформаційне обсдугрвувайїН клієнтів. .

Абсолютне число біржових операцій має за мету еко* . номічну вигоду і страхування цінового ризику, МёХЗШЗМ хеджування заснований на тому, що зміни ринкодііЗ ВІЗ

реальні товари і цін на ф’ючерсні контракти однакові по іх розмірам і напрямкам. Функції хєджування сучасної біржовоі торгівлі полягають в перерозподілі цінового ризику між економічними суб’єктами, товаровиробниками, споживачами і біржовиками. Біржовики самі прагнуть обійти ціновий ризик, зводячи партнерів з протилежним ризиком.

Поряд з такими функціями бірж, як стабілізуюча і хеджо-ва, важливе місце займає ціноутворююча функція. Ціни на біржі визначаються під громадським контролем, йублічно, правила біржовоі торгівлі забороняють будь-кому цілеспрямовано впливати на іх зміну. Дія ціеі функції ніскільки не зменшується через низьку питому вагу угод з реальним товаром. Ціни таких угод - біржові котировки "спот" -е головними показниками рівня гуртових цін на відповідні товари. Біржова спекуляція розхитує ціновий маятник, збільшуючи нестабільність ринкових цін. Спекулянт - це невід’ємний елемент будь-якого діючого термінового ринку: Вся історія боротьби з біржевою спекуляцією переконливо до-, водить, що усунення спекулянта рівнозначне зникненню рин-. ку взагалі. Враховуючи вищевказане, було б.доцільним вивчити механізм біржовоі спекуляції реальним товаром і : ф’ючерсами на біржах країн розвинутого ринку та ввести його в практику біржовоі дальності товарних бірж України через законодавчий дозвіл біржовоі гри. Зробити це можливо через впровадження на біржах нашоі країни всіх видів угод. '

На світових ф’ючерсних біржах практикуються такі іх ви-.дв: . , ■ ' - ' . ■

- угоди з реальним товаром, форвардні угоди на поставку реального товару на строк і ф’ючерсні угоди, які в основному не передбачають поставку або прийняття реального товару, реалізується лише право на цей товар. Поширені також угоди з премією - огіціони,.які, за визначену плату ■? премію, дають право відмовитися від товару у випадку небажаної зміни цін. Суттєвою різницею МІЖ СПОТОВОЮ І ф'ючер'ною угодами Є ТС і

що в останній зникають всі особисті Ьгосунки мізр продавцем і покупцем. Вони усуваються і замінюються мехаціз*^р$ біржових правил. Протилежною стороною при укладенні ф’ючерсного контракту е розрахункова палату біржі. На біржах СНД,як правило,такі палати відсутні взагалі, або виконують зовсім інші функції. На них не ведетьс? обліку роботи кожного брокера, не використовується система завдатків, які гарантують завершення укладених угод. Було б доцільним в законодавчому порядку в Украіні ввести всі вищеназвані види угод, а також розробити доступи до створення при біржах розрахункових палат або центрів, які повинні служити підвищенню ліквідності укладених угод та надійності біржі.

Проведений аналіз біржовоі мережі краін СНД та Украіни показав, що при іх формуванні витримувалась відповідна логіка: біржі розташовувались у столицях, (так у Москві іх більше 41, у Києві - 7, у Мінську - 3 і т.д.), з портових містах, в місцях масового виробництва сировини, в транспортних вузлах, з відносно добре налагодженим зв’язком. Біржовий рух в краінах СНД за дворічний період свого існування пройшов чотири етапи становлення, від заснування перших двох ростовських бірж влітку 1990 року через "біржовий бум" літа 1991 ’року до різкого згортання біржовоі торгівлі до середини 199? року. Не дивлячись на вражаючі з першого погляду абсолютні величини і темпи росту біржового обороту, за приблизнішії даними Інституту дослідження організованих рищсів (м.Мрск-ва) реальна доля товарних бірж за 1991 рік § цілому склала 3,2 т 3,5 % в гуртовому обороті краін, я^і раніше в ходидо £

срср: • ' * ; ...к;-,.

■ • - • • .

Для становлення і функціонування бір^ в кр?і$а£ .СНД величезне значення має чітке визначеная правовог<} .статусу біржі, іі завдань і прав. Законодавство з цих питань має однозначного трактування. Ось чому на практиці *дее$і,о біржі, які не створюють умов ДЛЯ ПублІЧЦЦ£ торті#. Ліають. місце випадки виплати дивідендів по акціях тим, хто, користуючись членством на біржі отримував прибутки від укла-

дених угод. Такі юридичні нонсенси стали можливими тому, що в законах, які регулюють біржову діяльність на Україні "Про товарну біржу", "Про цінні папери і фондову біржу" по різному трактується правовий статус бірж.

Із усіх краін СНД тільки Росія, а точніше Москва, найближче підійшла до формування біржі в іі класичному варіанті, про що свідчить впровадження ф’ючерсних контрактів на МТБ і РТСБ, багатьох спеціалізованих бірж, а також більш досконале законодавство. На УкраіНі біржовий рух пе{>еживае глибоку кризу, затиснутий недосконалим законодавством і жорстокою політикою оподаткування.

Виходячи із'приведеного аналізу становленая товарних бірж в краінах СНД приходимо до висновку, що для функціонування класичноі біржі необхідні певні організаційні передумови. Найважливішою з яких е заповнений біржовий зал, який може стати таким лише за умови, що на біржу прийдуть крупні виробники і споживачі біржового товару* “незалежно від того, як вони будуть здійснювати операції - від свого імені чи через посередників. Заповнюваність біржового залу тісно йов’язана з діями головноі особи на біржі - учасника біржових сесій. До них відносяться засновники, члени біржі, а також біржові посередники. БірЖо&і посередники - брокери або маклери відіграють йирїшальну роль при функціонуванні біржі. Брокер надає клієнту різноманітні йослуГи, а саме: консультаційні, добір контрагентів, кеджуВаНня цінового ризику, допомогу в управлінні активами,а також здійснює дистриб’юцію товару у часі і просторі. Розподіл (Дистриб’юція) і інформація про ціни дозволяє виробникам і споживача^ впевненіше дивитись у майбутнє, - і саме ці компоненти е основними в брокерській діяльності.В'законодавстві Украійи питання біржових посередників уйущені, в той же час податкове законодавство передбачае їх оподаткування за ставкою 75%* що аж ніяк не сприяє якнайшвидшому фопмуппнн.'о брокерської індустрії. Таке відношення до посередника призводите до то-

го, що могутні брокерські контори або фірми переводять своі штаб-квартири в інші країни Співдружності, хоча б у ту ж Росію. .

За своіми функціями і призначенням брокер - це нова для краін СНД професія, ій повинен бути притаманний про-* фесіоналізм, наявність широких зв’язків, отже буде виправданим впровадження у вузівські програми вивчення біржової справи, а також законодавча легалізація ціеі професії.

Критично оцінюючи стихійний розвиток бірж в Україні і інших країнах СНД зроблено незаперечний висновок, ВДО беа дійового втручання держави неможливе становлення організованих ринків сировини, капіталу і валюти.

Для того, щоб запрацював механізм національної валюти, потрібна котировка біржового товару в цій валюті, незалежно від того, для якого ринку призначений цей товар. Оскільки наш експорт був сировинний і складався з біржових товарів, то величезного значення набуває утворення внутрішньої біржової мережі як в Украіні, так і СНД і здійснення експорту через біржі. Відкрите котирування стратегічних сировинних товарів і дорогоцінних металів на наших бір?сцх виключать можливість укладення збиткових угод, а головне будуть, суттєво впливати на котирування національної дадю* ти,спочатку карбованця, потім гривни.

С^вітова практика виробила два підходи до регулювання біржової діяльності: європейський та англо-американський. Європейські біржі повністю контролюються державою, у СЩА та Великобританії - менше, але у всіх країнах; при урд* дах існують комісії, котрі відають питаннями діядьцості бірж. Вважаю за доцільне використати для Украіни саме європейський досвід роботи бірж як державних громадських об-галізацій. Особливо це стосується заснування фондовцх бір^с або фондових відділів при товарних біржах, і е важлиацм прц проведенні приватизації через акціонування дри існуючій слабкості аудиторських служб.

Необхідним також е-вирішення питаннь державного ліцензування бірж, що дозволить відібрати у місцевих органів влади право реестраціі цих інститутів, а Існуючі сьогодні біржі необхідно примусити одержати ліцензію на право роботи. При проведенні цих заходів валеливо разом із сприянням процесу перетворення тих структур, які лише носять назву "біржа" у різноманітні торгові будинки, все-таки сформувати декілька спеціалізованних сировинних бірж, про. які мова йшла вище, а також фондову і валютну біржі. Зробити це буде можливо тільки при докорінній зміні законодавства, що регулюе біржову діяльність в Украіні. Вітчизняні традиції державноі участі і державноі підтримки повинні бути збереженими. Адже навіть при швидкій обвальній приватизацій котроі на Украіні не передбачаеться, державний сектор економіки ще досить довго відіграватиме велику роль.

На жаль, "імпортний" початок діяльності бірж не заставив державу активізуватися, що в незрілому економічному середовищі і призвело до великих перекосів і помилок. .

Включення економіки Украіни у світовий ринок не може, бути реальним без створення сучасного біржового механізму. Товарні, фандові та валютна біржі повинні стати інструментом реанімаціі хворого ринку.

Держава, іі владні структури повинні визначити політику своєї поведінки щодо законодавчого дозволу біржової гри, легалізації біржових спекулянтів, з питань ціноутворення на біржові товари, стандартизації та уніфікаціі їх. Було б доцільно мати один законодавчий акт Украіни, який так і назвати "Про біржову діяльність”, де чітко вказати суть біржі,

іі правовий статус, закріпити законодавчр утворення державних громадських бірж. Відкоректувавши належним чином законодавство, держава повинна прослідкувати, щоб при перереестраціі бірж адміністративно-командні структури не перетворились через біржу у ринкових монополістів. Необхідно стимулювати появу ринкових посередників, котрі повинні будуть виконати завдання по відокремленню від

біржового обороту непритаманного йрму трр^ру, створивши тим самим можливість для бірж сформувати організований сировинний і фінансовий ринки.

Основні положення дисертації

викладені в таких роботах:

[.Нормативна база переводу міста Тернополя на самофінансування та самоуправління: методичні вказівки обрахунку нормативних показників регіонального госпрозрахунку. Тернопіль:3бруч.-1990.-1,73 др.арк.

2.Положення і методичні рекомендації по формуванню елементів ринкової інфраструктури. Вип.1. Тер-нопіль:Збруч,-І991.-2 др.арк. .

3.Програма курсу "Менеджмент”. Тернопіль: ТІНІ\ -1992.-0,3 др.арк.

4.Методичні рекомендації по організаїш діловоі

іноваційноі гри "Товарна біржа". Для студ, 9ріх спеціальностей і всіх форм навчання. Реком.о$д.конф, -Тер* нопіль.-1991.-0,45 др.арк. . , ;

5.Брошура "Бізнес і біржі". Розд,2.1, 2,2. "Економічна суть товарноі біржі”, "Методичні рекомендації до організації товарноі біржі". -1,6 др.арк.

6.Програма курсу "Маркетинг". Міжнародна школа менеджменту та маркетингу. <-Тернопіль. -1992. -0,3 др.арк, .

, - : 7.Шляхи розвитку підприємництва в умовах рдоку. Мв-нографія. Розді"Товарна біржа,досвід,проблеми,перспективи".-Тернопіль: Збруч.-1992.- 1,0 др.арк. ; г

8.Програма курсу "Теорія і практика біржової справи".<£ друці) 0,3 др.арк^ . , . ;

Здано в наб Л7.Д.93. ПІдп.‘ до друку І8.Ц,93 Формат 60x84/16. Зам. 433. Тираж__100 Оіі ВИК "Збруч” ■ м.Тернопіль,вул.Шивова,II