Транснациональные корпорации и экономический рост развивающихся стран тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Транснациональные корпорации и экономический рост развивающихся стран"

г г к ол

- 6 ЯНО 1995

КиТвський унШерситет IменI Тараса Шевченка 1нститут м!жнародних в!дносин

на правах рукопису

РОГАЧ Олександр 1горович

ТРАНСНАЦЮНАЛЬН! КОРПОРАЦ1Г I ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗРОСТАННЯ КРАТН, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

Спвц1алшсть - 08.05.03 - мжнародш економ1чн1 зШносини

08,90,14

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на здобуття наукового ступени доктора економ1чних наук

КиУв -1995

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 м1жнародних економ!чних вщносин 1нституту мЬкнародних вщносин при КиУвському университет) ¡меж Тараса Шевченка.

Науковий консультант

ОфЦйш опонвнти:

Пров1дна орган!зац1я:

- академик АН ВищоУ школи УкраУни, доктор економЫних наук, професор КЛИМКО Г.Н.

- член кореспондент HAH УкраУни доктор економЫних наук, професор БЕЗЧАСНИЙ Л.К.

- доктор економ!чних наук, професор ФЕДОСОВ В.М.

- доктор економ1чних наук, професор ГРИГОР'еВ О.С.

1нститут св'гговоТ економ'1ки та инжнародних в!дносин HAH УкраУни.

Захист вщбудеться 16 лютого 1995 року о 14 годиж на засщанж слец1ал1зованоУ вченоУ ради Д 01.01.19 в 1нститут1 м1жнародних вадносин при КиУвському ужверситет1 ¡м.Тараса Шевченка за адресою: 254119, КиТв, вул.Мельникова, 36/1, зал засщань вченоУ ради.

3 дисертац1ею можна ознайомитися у науков|й 61бя1°отец1 КиУвського ун1верситету ¡м Тараса Шевченка за адресою: 252017, КиУв, вул.Володимирська, 56.

Автореферат розюланий

1995 року.

Вчений секретар

спец1ал1зованоУ вченоУ ради, __

кандидат економ1чних наук к^РуЫ^Л^^ Сн1жко О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акту»яьн1сть I ступ!нь досл1дженост! теми. В останн! десятиртчя »начну увагу дослэдниюв привертае глобальна Д1яльшсть транснац!ональних корлорац!й (ТНК), (х вплив на економ!ку приймаючих краТн I краТн базування, структурн! зрушення в св1тов!й економщ!, роль ТНК у формуванн! нових форм взаемозалежност! м!ж краТнами. Незважаючи на значну кшьюсть публ1кацш по Ц1Й тематиц!, зокрема таких вчених як Дж.Берман, П.Бакл!, Р.Вернон, дж.данн1нг, М.Кессон, 1.Д.1ванов, Г.Н.Климко, В.С.Савчук, Г.Г.Чиб-риков, и актуальнгсть не тшьки не зменшуеться, а навггь зростзе. Нэке посилення, починаючи з друго? лоловини 80-х роюв, м1ри транснац!онал)зацн свИ-ово! економ!ки, зростаючий р1вень залученняТНК до процесу глобально? трансформацн св!тового економ1чного простору викликали нову хвилю наукових досл!джень, дискуай в св1тов1й економ1чн!й Л(тератур1.

Особливост! сучасного етапу транснацюналЬацй' свгговоТ економнси примушують лереосмислити багато сторЫ д1яльност1 ТНК, по-новому висв1тлити IX стратепю, оргаизацЮну структуру I форми заруб1жних операций. Зростаюча транснацюнал1зац1я породжуе чимало питань I сулеречностей. Вона, як показано в працях украшських вчених Л.К.Безчасного, В.С.БудЮна, В.А Вергуна, А.С.Гальчинського, М.АДудченка, А.1.Кред1сова, В.П.Клочка, С.В.Мочерного, А.М.Поручника, Н.СШльгуй, Ю.М.Пахомова,

A.П.Румянцева, В.О.Степаненка, В.Д.С1кори, В.О.Супруна, А.С.ЗНл'тенка,

B.М.Федосова та !нших, 1нод1 призводить до складних економ^чних, соц!альних, екололчних проблем, викликае нов! тенденцн в трансформацИ св(тового гослодарства. Суттсво впливаючи на напрямки I характер св!товоТ торпвл!, "передач! технолог1Г, м1грацГ( робочоТ сили та фЫансових ресуров, ТНК перетворились у силу, що здатна значно загальмувати або прискорити економ1чне зростання приймаючо'< краТни.

В останн) роки в!дбуваеться 1 значив переосмислення рол! ТНК в економ1чному розвитку приймаючих кра?н, Ух впливу на фактори зростання 1 конкурентноздатн1стъ наци, и форми учасп в МПП. У зе'язку э цим важливе значения мае в1дпов1дь на питания: чи можуть ТНК розглядатися як ефективний агент динам!зацП' економЫного розвтку, як ¡нструмент структурно? адаптацм економ1ки до вимог сучасноТ технолоНчно"! революцм?

Надзвичайну актуальней, ця Й1дп0в!дь мае I для краГн, що розвиваються, як! стикаються на рубеж! XX! столггтя з величезними

проблемами на шляху подолання слаборозвинутосп I вщсталосп. В працях вЬчизняних вчених О.С.Григорьева, ГЛ.Климка, Л.Л.Юстерського, В.С.Савчука, а також росмських досгадииюв' А.Я.Ельяноаа, Н.С.Бабшцево/, В.М.Колонтая, Ш.Польшикова, Г.1.Чуфр1на, Г.К.Широкова а1дзначаеться, що ¡нтенсивна трансформац!я св1тово1 економжи ставить перед цими кра'шами нов1 "глобальн! виклики", посилюе Тх диференц1ац1Ю, призводить до ще бшьшо'| нев1дпов1'дно<гп виробничо-технолопчних структур значно» частини краж, що розвиваються, I розвинутих краш з ринковою економжою.

Гостра потреба в прискоренн! економнного розвитку, бшьш глибокому включении! в св!тове господарство визначили еволюцга в останж роки стратег1й розвитку цих краТн. Характорними рисами еволюцм стае л1берал1эац1я зовмшньоекономжно? политики, бшьша в1дкрит1сть економки, курс на максимально залучення прямих Ыоземних Ывестицм (ПИ). Деяи аспвкти цих процвав вже висв1тлен! в працях таких дослщниюв як Б.Баласса, Д.Дас, Д.Лалл, Т.Озава, М.Портер, Я.Пнберген, Дж.Хелейнер. Але багато питань ще потребують вивчення. Чим викликана така пол(тика краУн, що розвиваються, насильки обфунтована тактика використання ресурсш ТНК I значю стимули, птьги для IX дояльносН - ц| та 1нил питания вимагають фунтовного досгидження на основ! узагальнення ноаггмх творетичних п!дход1в I статистичних матер!ал1В.

Увагу вчених привертають нов!, недостатньо вивчен! тенданци виробничо-Ывестицмних операцм транснац1ональних ф!рм на периферн. Серед них - р!зке п!двищення з другоТ половини 80-х роюв припливу прямих Ыоземних ¡нвестиц!й в краши, що розвиваються, а також выносного значения останн1х як рецт1ент1в каготалу ТНК, формування Ыаесуицмних кластер1в, особлива концентрацЫ ТНК в так ззаних "трикутниках зростання", змма форм операц1й (в!дносне зб1льшення числа. повн!стю або переважно чонтрольованих Шдприемств) та ¡нил.

Д1яльнють ТНК в кражах, що розвиваються, як I в розвинутих кражах з ринковою енономжою, не с безконфгактним процесом. Бтьш того, останш десятир)ччи показали, що деяи негативн! наслщки операций ТНК на периферп свггового господарства виявляються навить бшьш виразно, н»к у центр1 (налриклад, еколопчн!). Але, поряд з цим, 80-90-т1 роки засвщчили, що деяк1 приймаюч1 краш и, що набули досвщу взаемовщносин з ТНК, змогли використати )х потончал I значно прискорили св'1й економЫний роэвиток.

Навпаки, т) краТни, що розвиваються, як! не стали м'|сцем розташування * •

м'окнародного виробництва ТНК почали в1дчувати дедал1 гостр1ший дефицит кагитал1в, технологи, виробничого досв1ду I значно уповтьнили св!й розвиток.

Значний науковий ¡нтерес викликають наслщки операц!й ТНК в аз1атських крагнах, що розвиваються. Публжацм вчених краТн Али, зокрема таких як Н.Кумар I П.Рана (1нд!я), ПШм (ГОвденна Корея), С.Раджапапрана (Шр| Ланка), М.ТамбурлентхаУ (Та!ланд), Чшг-Хенг-Куа (Тайвань), Р.Фонг (СЫгалур), п!дтверджують, що за останне десятир'1ччя цей рег1он став прюритетною сферою д1яльност1 ТНК на периферп. Економ1чн1 усЫхи аз!атських нових ¡ндустр!альних краТн правом!рно викликають особливу актуальн1сть питання про вклад транснацюнапьних ф1рм в Ух процес динамЫного розвитку 1 структурних перетворень.

В(дпов1дь на це питання передбачае не т!льки висв!тлення объективно! необх1дност1, масштаб|в, сучасних форм включения ресурав ТНК до процесу нацюнального в!дтворення краТн периферп, але I комплексна дослчркення вплиау ТНК на основш компонента економ!чного зростання, зокрема Тх роль в процес! катталоутворення, передач! технологи I науково-техн!чних знань, розвитку людських ресура'в, формуванн! експсртного потенц|'алу. Деяк! э цих аспекп'в влливу ТНК ще дуже слабо висвгглен! в св1тов(й -економмж'й л!тератур!.

Значну актуальность мае, наприклад, досл)дження юльюсного та шеного впливу ПН на динамжу аалоаих 8нутр)шн1х 1нвестиц)й лриймаючих краУн. Дискуая з цього питання в свгговМ вконом^чнШ л1тератур» продовжуеться вжв протягом тридцяти роюв. Велико значения мае доаидженнй впливу ТНК на формування людського капиталу на периферИ. Це набувае особливоУ важливосл узв'язку э утвердженням в 61льшост1 краУн св1ту новоУ фшософГУ розвитку, яка выводить людському фактору вир!шальну роль в п1двиценн! конкурантноздатност! економ1ки та динам1зацГ( соц!ально-економ1чних процейв. Перша хвиля публ'|кац!й В свгсовШ л1тератур! вже висв1тлила контури ц!еТ дуже вежливо? проблеми, але багато питань, зокрема, що стосуються периферШних краУн, ще недостатньо дослужен!.

Досл!дивши вплив ТНК на кожний ¡з ключових факгор1в зростання, можна потгм оц(нити синтезуючий ефект Тх операцК» на динам|'ку ( пр^попц!Т в!дтворення лриймаючих краГн в цшому. 8 бшьшост! досл!джень попередн!х рок!в такий синтезуючий ефект розглядався лише як лрямий, безпосередшй вплив ГШ на економЫне зростання. Кр1м цього великого значения набувае

анал!з непрямого впливу Ыоземних ффм на темпи i пропорцй в^дтворения, який, за оц)нками, може значно переважати прямий ефвкт.

Нарешт), ще одн!ею проблемою, яка мае актуальИсть для ecix кра'ш, яю залучають ТНК, с регулювання операцш останню. KpiM теоретичного значения (моделювання в1дносин лриймаючих кра'ш з ТНК), розробка цш проблеми мае велику практичну цМсть для реал1заци економ!чно? политики краУн-рецткнтт прямих 1ноземних ¡нвестицШ, в тому числ! i для У крайни.

Об"ектом досл!дження дисертацп е азштсью краУни, що розвиваються, зокрема кражи Пшденно-Сх1дноТ АзП' та Далекого Сходу (Пшденна Корея, - о.Тайвань, CiHranyp, Гонконг, Малайзт, Tai ланд, OininiHH, ¡ндонезт). Bei ui краши В1дносяться до нових 1ндустр1альних кра'ш (HIK) першого чи другого поколжня.

Виб1р об'екта доаидження був обумовлений декшькома причинами:

• в 80- - 90-Ti роки вищевказан! аз1атськ) краТни стали найбшьш ¡нтенсивною сферою операций ТНК на периферй;

- нов! 1ндустр1альж краТни цього релону першими серед кра'ш, що розвиваються, модифжували стратеги економ!чного зростання, перетворилися на один i3 динаммних "полюсов зростання" свпч>воТ економки.

- тривала I активна виробничо-'швестифйна дтльн'кть ТНК в HIK АзП дозволяе розкрити и загальн! законом1рност1 i репонапьн! особлиаост! 1, що особливо важливо, глибоко досл!дити як негативн1 так i позитивн! насл!дки функц!онування 1ноземного капралу.

- нарешт!, ц1 аз!атсью Н1К накопичили великий досв1д "переговорноУ сили" у в!дносинах з ТНК, регулювання 'ix операций. „=

Предметом досл!дження в широкому розумшнх е особливост! економ1чного зростання лерифврП' в умовах значного посилення транснацюнал!зацм CBiTOBOi економжи. В бшьш вузькому розум1нн1 в центр досл!дження поставлена проблема впливу олерацШ ТНК на економЫне зростання краТн периферй', структура зрушення в ix економщ). Сп'.д зауважити, и>э предметом дослщження е не тшьки безпосереднм ефект трансакцЮ , НК на факгори зростання кра'ш, що розвиваються, але й ix непрямий. опосередкований вплив через трансформування "оточуючого м'1сцевого середовища".

Мата I завдання дослЦження полягае у вивченж механизму впливу ■ транснац!ональних ффм на економЫне зростання приймаючих кра'ш, в анал1з! основних елементт цього механ)зму та його результуючого ефекту на

в1дтворения краТн периферК. Використання д1алектичного принципу системности обумовило лог(ку реал1зацн зазначено! головно'1 мети та поетапну постановку I рциення наукових задач. При цьому на першому втап! особлива увага була спрямована на узагальнення сучасного теоретичного п!дходу до доыйдження функцюнування транснацюнальноУ ф1рми I виявлення особливостей ТНК 90-х рою в, вивчення мюця краТн, що розвиваються, у систем! вщносин взаемозалежного свгту, яю формуються в умовах сгршкого посилення лроцесу транснац!онал1зацГ|, розглядання еаолюцм страте г(| зростання цих краТн в нових умовах. На цш основ) на наступному вташ досл!дження й було продовжено комплексна вивчення головно? мети • впливу ТНК на економ1чне зростання кра'ш, що розвиваються. При цьому, ямцо спочатку аналЬувалися окрем! граж, сторони такого впливу через виявлення р1зноманггносгп зв"язк!в ¡' вщносин операцЮ ТНК I головних детермЫанто зростання, то пот1м був розглянутий ¡нтефуючий ефект впливу транснацюнальних ф|'рм на динам!ку I структуру вщтворення в ц1'лому.

Таким чином, головними заеданиями, яю визначають структуру дисертацШного досл1дження, е:

- проаналЬувати причини розвитку М1жнародного виробництва ТНК та його нов! риси, враховуючи сучасн1 теоретичн! уявлення (погляди;

- досл1Дити еволюц!ю стратегий економ1чного зростання лерифери в умовах глобально? трансформаци св1товоТ економ!ки;

- вивчити нов! тенденци вивозу капиталу ТНК в краТни, що розвиваються, I слециф!ку цього лроцесу стосовно до Н1К Аз?;

- лояснити сучасн! форми взаемодП' ТНК) кра'ш, що розвиваються;

- лроанал!зувати лрямий (безпосередшй) I непрямий (опосередкований) впливТНКна ключов! фактори зростання приймаючо! краТни;

- досл1дити узагальнений вплив ТНК на макроекономмну ситуац!ю в краТнах, що розвиваються;

- вивчити теоретичн! I практичн1 аспекта регулювання д1яльно<гп ТНК в приймаюч1й краМ, ц!л'1 I завдання цього лроцесу в сучасних умозгх глобально! трансформаци св!тового економмого пробору.

Методолог1чна 1 теоретична основа дисертац!йпого досл!дження,

Досл1Дження базуеться на д!алектичному метод» гн'знання, який дав , можливкггь вивчити економ!чн1 явища в розвитку 1 взасмозв'язку. Використаний метод теоретико-емгиричного досл!дження, що включав аналй, ¡сторико-лопчну аргументац1Ю, пор1вняння, узагальнення, системний

аналЬ. АДетодолопчною I теоретичною основою дисертацмного доатдження с прац! класиюв ceiToeoi економмно* науки, досягнення сучасно? аарубЬкно* та 81тчизняно? економ(чно| думки.

Статистичною I фактолог!чною основою дисертаиП' перш за все, офщ|'йт матер1али ООН та П' слец1ал!зованих установ. Пад час написания дисертацП автор широко використав докумонти KoMici? ООН по ТНК, Центру ООН по ТНК, анал1тичю огляди та статистичн! бюлетем ЮНКТАД, ЮН1ДО, МВФ, МБРР. Значну цЫжсть для написания роботи мали публжацК МЫютерства Toprieni США, зокрема фундаментальж огляди зарубюкноТ д|'яльност1 американсысих ТНК (Benchmark Survey). Велика значення для автора мали також офЩ1йм> матертли, видам в кражах Ази, а також зарубежна монографтна niTeparypa та пер'юдичн1 видання. Частина фактолопчного матер1алу була з1брана гид час роботи автора в Унюерситет! Торонто та Университет! Йорк (Канада).

Наукова новизна дисертаЫйноУ роботи та особистий внесок автора полягас у постанови та розробц! концепци механизму динам^зацм економ1чн.ого зростання краж, що розаиваються, (на матергалах HIK Ази) в умовах значного посилення транснацюнал^зацм глобально? економнси, суперечливоУ мжнародно? виробничо-ЫввстицмноУ дшльност) ТНК. Вперше проведено комплексний анал13 впливу трансиацюнальних корпорацм на основн1 фактори економ!чного зростання, темли та пропорци ещтворення аз!атських нових 1ндустр1альних краТн.

У процест розробки концепцП' були обгрунтован! та сформульован1 теоретичн! положения i висновки, що бшьш детально характеризуют наукову новизну роботи, розкривають лопку дослщження I формування ochobhoi концепци дисертаци:

• вперше був глибоко проаналЬований та розвинутий стосовно предмету досл!дження Hoeimin сучасний niflxifl до вивчання функц'юнування ТНК -'еклектична парадигма", що розглядае три головн! причини виникнення мЬкнароднегс. виробиицтва ТНК - переваги власносп, )нтернал!заци та розм1щеннк, виявлено, що новими рисами сучасного етапу транснац!онал1зац(| cbItoboi економжи та дтльност! ТНК с р(зке збшьшення вивозу прямих ¡нвестицш ("глобальний ¡нвестицмний бум"); залучення до процесу транснац1онал1зацм др1бних та середшх ф!рм; лервхщ ТНК до нових орган1зац!йних стратепй i моделей управлЫня; виникнення i масове розповсюдження "стратепчних альянсш";

- доведено, що глобальна трансформация свгговоУ економжи неоднозначно, суперечливо впливае на розвиток перифер(йних кра'Тн. Вона не тшьки в^дкривае нов) можливост* д!нам!эац!У Ух роэвитку, але й ускладнюе цей лроцес. В дисертац1йн1й робот! обгрунтовано, що ключовими рисами еволюцм сучасних стратегий економ1чного зростання краТн, що розвиааються, е посилення акценту на функцюнування ринкових сил; курс на структур» зрушення в економщ!; переход вщ ¡мпортзам!щення до екслортноор!ентовано1 модел! 1ндустр!ал!зацн; эначна л^ералюацт зовншньоекономмноТ лол1'тики;

- спростовуеться традищйна думка про те. що периферии! краУни грають дедал! меншу роль як сфера припливу ¡нвестиц1й ТНК I обгрунтовуеться висновок, що в умовах "глобального ЫвестицШого буму" (друга половина 80-х - 90-т! реки) вйразно проявилася нова тенденц!я: значения крат, що розвиваються, в приллив* ПИ значно зросло. Так! суттев! змжи в рус! св1тових потоюв ПН обумовлен) дюю трьох груп фактор1в (цикл!чн1, структурно, фактори економ/чноУ политики);

- в дисертацп зроблений висновок, що в оргажзацМних формах аэаемов'/дносин ТНК ) крат, що розвиваються, а останж роки в!дбуваються значн! змжи, що пов'язан! з поворотом ТНК до створекня повн!стю контрольованих п!дприемств, збшьшенням рол! сп!льних п!дприемств з переважною власжстю ¡неземного партнера, новим ставленням краТн периферй' до контрактних угод;

• розкрито, що ТНК слравляютъ в ц!лому лозитивний ктьюсний та як!сний вплив на лроцес кап1талоутворення в аэ1атських Н1К. Це виявляеться не т1льки з точки зору величини мобш;зованих ними фжансових ресурав, але й у зв'яэку з Тх роллю в реальному виробничому нагромадженн!, в процес! зм!ни структури самого кагнталоутворення. Разом з тйм зроблений висновок, що нов! ¡нструменти грянсферту фмансових ресурсов з приймаючоТ кражи можуть зменшувати цей позитивний вплив на каш'талоутворення;

- обфунтовано, що форми I канали надходження технологи у краТни, що розвиваються, а також мфа жтернал!зацП' цього прочесу залежать в)д рис технолог!)', потенциалу ТНК, потенциалу локупця, пол!т:1ки приймаючоТ крзйм; при цьому ¡нвестиц!йна та технолопчна стратепя ТНК в!др!эняеться у випадку жтернал!зацн та екстернал!заци процесу передач! технолог». Доведена теза про еволюцпо технолопчноТ модел! та, В1дпов1дно, капггалом1сткосп ф1лтл1в

ТНК в приймаючих кражах п!д впливом оточуючого конкурентного середовища;

- вперше д0сл1джений вплив ТНК на формування в краТнах, що роэвиваються, людського капралу. Виявлено, що найб'тьш динаммчний роэвиток людських ресурав в1дбуваеться в тих кражах, що активно залучали ТНК. Це пов'язано э тим, що операцИ ТНК дедал1 бщьше супроводжуються передачею управлжських, ринкових, професшних знань, а також "демонстрац1йним ефеетом", я кий, незважаючи на суперечливкяь, не може розглядатись як рефесивне явище. Вплив ТНК на гослодарську, щ'дприемницьку культуру Н1К Ази також слрияе динам!зацп Ух эростання;

- обгрунтовано, що ТНК фають ключову роль в роэвитку сучасних галуэей промисловосп Н1К АзП' I можуть розглядатися (незважаючи на деяю негативн! наследии IX д!яльноеп) як ¡нструмент прогресивних струетурних зрушень в економщ! цих кра!н; зроблено висновок, що модел! струюурних зрушень в аз!атських Н1К лершого та другого поколЫня, що стимулюе Д1яльн1сть ТНК, суттсво в1ДрЬняються м'ик собою;

- доведено, що "теор!я переговорно! сили' може бути застосована для анал!зу проблем регулювання ПН I моделювання в1дносин "ТНК - кражи, що розБИваються", при цьому розкрит! модел) переговорних в!дносин цих суб'ектю з високою та низькою М1рою регулювання в залежносН В1д параметр« ресурси/ставки та ресурси/сум^сжсть Ытерейв. ПроаналЬовано, що в Н1К Азп 1снуе гнучкий механизм державного регулювання ПИ , що складаеться з пов'язаних з ¡нвестицюми торгових заход1в (П1ТЗ) I пов'язаних з торНвлею ЫвестицЮних заходш (ПТ13). ,.т

Теоретичне значения рисертацп полягае в томи, що проведене досл!дження I зроблеж висновки е певним внеском у розвиток теори транснацюнальних корпорацШ, вони дають можливють по-новому подивитися на тенДенцм сучпсного стану транснац!онал!зацн свтовоТ економш та особливосл ' економ!чного розвитку в цих умовах краж, що розаиваються. Теоретичну зчачим'ють мае даний в робст анали мёхажзму влливу ТНК на економ1чне зростания приймаючих краж, рол! Г111 в динам1зац1Т економЫного розвитку та структурных зрушень. Ц| теоретичж аспекти дисертац1йно'( роботи набувають особливоУ актуальное™ ! для досл1дження закономрностей трансформац!йного процесу в УкраМ, особливо на тл! гострих дискусм про найбшыи доцшьн! форми залучення ¡ноземних Ывестицм та ?х роль в процве! виходу УкраУни з глибоко! соц1ально-економ1чно'| кризи.

Практично значения дисертацн полягае а тому, що одержан! науков! результат можуть бути використан! при розробщ програми економ|'чноТ реформи в УкраТт, зокрема тих V? роэдт1в, що стосуються експорту та ¡мпорту кап!талу, проблем регулювання ПН. Положения ( висновки робота можугь бути використаш в дальности законодавчих та виконавчих структур, а також зовн('шньоеконом1чних ведомств та установ при налэгодженн! економЫних вщносин з краТнами, що розвиваються, рсобливо з аз1атськими Н1К.

На основ* дисертацм був подготовлений та надюланий до ММстерства фЫанс!в УкраТни анал1тичний огляд "ТНК та св1товий ринок каЫталт". До Мастерства економ1ки УкраТни була над!слана допов!дна записка "Роль ТНК на сучаному свгговому ринку кап1тал1в". На основ! дисертацшного дссл1дження були зроблен' пролозицн до проекту Постанови Верховно« Ради УкраТни "Про затвердження перел!ку торговельно фЫансових операщй, як! е експортом капиталу". За материалами дисертацн були також розроблен! рекомендацн про механ!зм регулювання ¡неземного кашталу, як! надюлан! В МЗЕЗ Укра'/ни.

Положения I висновки дисертаци також можуть бути використан! для викладання нормативних курав "М1жнародн! економ!чн( вщносини", "Се!това економ!ка", спецкурсу "Сучасн! транснац!ональн! корпорацГГ" при шдготовц» навчальних \ методичних поабниюв.

Апробац1я роботи. Основн) положения дисертац!7 обговорювались на зас!даннях кафедри М1'жнародних економ^чних в^дносин 1нституту м1жнародних вщносин КиТвського Ужверситету ¡м.Тараса Шевченка, кафедри економжи Уншерситету Торонто (Канада) та Центру м!жнародних досл!джень Ун!верситету Торонто.

Результата дисертацшно'Т роботи допов1дались на мЬкнародшй науково-теоретичжй конференцн "Трансформац!йний процес в УкраТнИ питания теорн ! пол'1Тики", 27-28 жовтня 1994 року, КиУв; на Щор1чн!й сеаТ Ради Керуючих Сропейським Банком Реконструкцн та Розвитку, травень 1994 року, Санкт-Петербург; на II св^овому конфес! з м!жнародного бЬнесу, 3-5 червня 1993 року, Турку, ФЫлянд1я; на м!жнародн!й конференцй Чноземн! ¡нвестици I св!товий розвиток" 24-27 кв!тая 1992 року, Торонто, а також на республшанських та уиверситетських наукових конфьвенщях (Ки1в, Москса, Санкт-Петербург).

Результата досл'адження знайшли в!дображення в опубл!кованих автором монофаф1ях, статтях! тезах вистугав на кокференц!ях.

Структура дисертацГГ. Загальний напрям та лог1ка досл!дження

визначили таку структуру дисертацП':

ВСТУП

РОЭД1Л 1. ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ АНАЛ13У Д1ЯЛЬНОСТ1 ТНК §1. Еволюцт теори транснацюнально! ф1рми §2. Особливост! сучасних транснацюнальних ф1рм

РОЗД1Л 2. ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗРОСТАННЯ КРАТН. ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ, В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНО! ТРАНСФОРМАЦ1Г СВ1ТОВО» ЕКОНОМ1КИ §1. Мюце краТн, що розвиваються, в ершовому

економмчному простор!, який трансформусться §2. Перегляд стратепй економЫного зростання §3. Об'ективна необхщнють включения ТНК у процес в1дтворення

РОЗД1Л 3. МАСШТАБИ I ФОРМИ ЗАЛУЧЕННЯ ТНК ДО ПРОЦЕСУ В1ДТВОРЕННЯ КРА(Н, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ §1. Основ« сфери швестування ТНК в кражах, що розвиваються, на сучасному еташ

§2. Особливост! ¡нвестиц1йно-виробничо'| д1яльност! ТНК в Н1К АзГ< §3. ЕволюцЫ форм взаемодП ТНК I краж, що розвиваються

РОЗД1Л 4. ТНК I ФАКТОРИ ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ

§1. Роль транснацюнальних корпорацм в процеа кагаталоутворення

§2. Вплив передач! технологи на економмне зростання

§3. ТНК та розвиток людських ресурсов

§4. ЕкслортЫ операцн ТНК: внесок в економЫне зростаннй*'

РОЗД1Л 5. ВПЛИВ ТНК НА ТЕМПИ I ПРОПОРЦ1? ЗРОСТАННЯ "

§1. Вплив Ыоземного капралу на динамжу економЫного зростання * §2. ТНК те структурно зрушення в економщ! краш, що розвиваються

РОЗД1Л 6. ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ТНК В КРАТНАХ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ

ВИСНОВКИ

ДОДАТОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОГ Л1ТЕРАТУРИ

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ1ЙНОТ РОБОТИ

У дисертацЮнЮ робот) анал1з механ!зму впливу ТНК на економЫне зростання краУн, що розвиваються, починаеться э досл)дження теоретичних основ виникнення та функц)онування транснацюнальних ф|'рм та анал)зу сучасних особливостей процесу транснацюнал)заци св)товоУ економ)ки.

В зв'яэку is зростаючою роллю ТНК в лроцесах трансформацК светового гослодарства теоретична полемйга про причини I суть М1жнародного виробництва ТНК в останж роки значно актив)зувалася. В ход) такоУ дискусИ стали все бшьш лом!тн1 спроби наблизити альтернативн) теорп ТНК шляхом створення Тх загальноТ концептуально! основи. Одна з таких спроб була -эроблена у друпй половин) 80-х роюв вломим досл)дником ТНК проф. Дж.Данн)нгом ) отримала в св1'тов)й економ1чн1'й niTeparypi назву "еклектична парадигма" (еклектична теор)я). Як локазуе анал1з економнноУ л)тератури, еклектична парадигма HHHi е пров)дною теорию мЬкнародного виробництва, хоча ) вона не дас вичерпн) Biflnoeifli на вс) питания, що пов'язан! з виникненням ТНК) особливостями Тх сучасноУ Д!Яльносп'.

Поява еклектичноТ парадигми стала лопчним еталом еволюцГ/ Teopii ТНК) в)дбулася на грунт! ¡снуючих теорт ффми, Як показано в дисертацп, еклектична парадигма не е принципово новою Teopieio в повному розумЫн), вона об'еднуе окрем) елементи зовам pisnnx теоретичних п)дход)в до досл)дження ТНК. Велику р)зноман|'тн)сть концепций ТНК, на ochobI загального для кожноУ з них теоретичного п)дходу, можна умовно под)лити на чотири групп: теорп ринковоУ влади, Teopi'i ¡нтернал!зацГ|, Teopii м1жнародноУ конкурентноздатност) галузей, макроекономгчш Teopii розвитку. IJi чотири напрямки теоретичного анал1зу i стали основою еклектичноТ парадигми, яка включила важлив) елементи bcix заэначених л1дход1В, зокрема три ключов) KaTeropii - переваги власност), розмйщення та 1нтернал1зацм.

3 точки зору еклектичноТ парадигми, для того, щоб нац1ональна ф|рма могла перетворитися на ТНК, вона повинна, насамперед, мати переваги власноеп ("конкурентн) переваги") лор^вняно з ¡ншими фгрмами. Ц) переваги власност) обумовлен) невидимими активами, тобто особливими ф1рмЬвими активами (firm-specific assets), до яких можна взнести наприклад, передову технолопю, патенти, л)цензи, загальн) оргажзацшн! здатност) ф!рми, УУ Л1'дприемницький досв1'д, жтелектуал'ьний потенц(ал, репутац(ю ф|'рми i

Aoeipy до hbï на мЬкнародних ринках капиталу. Ыоземш ффми можуть подолати конкуренцию мгсцевих компашй, володмочих знаниями свого ринку, мюцевих постачальнимв, т1пьки на основ1ще бшьшо1 конкурентно? сили, яка I обумовлена ïx перевагами власност). Якби eci ф!рми мали доступ до одних i тих же технолога, виробничих знань i ринюв, то зд1йснювати ПИ було б недоцшьно i потоки капиталу набули б форми портфельних Ывестицм i позик. Н1яка ф!рма не могла б здмснювати додатков* витрати по закордонних операц!ях, не маючи пор^вняно 3i cboïmh конкурентами переваг, пов'язаних з факторами впасносп. Taxi переваги насправд) означають "барЧри на шляху доступу* нових конкурент.

Переваги впасносп визначають, таким чином, яю галуз! i яю ф(рми в цих галузях найбшьш схильм зд!йснювати м(жнародну дшльнгсть. Але Taxi ф1рми-Л1дери можуть эдмснювати ïï в . р1зних оргамзащйних формах, наприклад, через продаж товарщ, технолога або через прям! ¡нвестицй" i м1жнародне виробництво. Зацжавленктгь ф!рми створити саме мЬкнародне виробництво пов"язана з ¡снуванням переваг ЫтерналЬацн, тобто внутршнього (внутржорпорацмного) погоджаного використання нематер)альних особливих актиаш. Перевага ¡нтерналиацн виникають внаслщок здатносп ¡нтегрованих виробничо-Ывестицмних комплексе ТНК мати додатков1 вигоди (тобто бшьш висою доходи) з координованого використання особливих актив!в.

Ффми в!ддають перевагу внутр|'шн1м, а не зовн1шн1м, чисто ринковим каналам використання переваг власност* (тобто вибирають ПН, а не Л1ценз№н1 (або iHuii) угоди з мюцевими компаниями), оскшьки ,намагаються знизити трансакции! витрати, ризик, захистити cboï особлив» нематершльн) активи. (нтернал1зац1я, таким чином, вистулае як ssci6 подолання недосконалосгп ринку за допомогою створення "BHyrpiuJHix ринюа". Отже, наявшбть переваг ¡нтернат'зацм пояснюе те, чому ффма не продае чи не здас в оренду cboï активи; що базуються на людському каттал!, знаниях, а, прагнучи звести домМмуму трансакц|'йн1 витрати внаслщок побмних ефект1в ринкового мехажзму, обмежуе ïx поширення i функцюнування мережею cboïx виробничих фт1ал1в, створених внаслщок прямих Ывестицш.

Райони, в яких будуть здшснюватися Ф форми д1ЯЛьносп, в свою чергу визначаються перевагами розмщення. Ц! переваги з'являються внаслщок таких факторов як po3Mip ринку, забезпечежсть факторами виробництва I

М1жкра'|'нн1 тдмшност» в цжах на них, витрати зв'язку I транспорту. Виб1р м(сця вкладання (ноземних 1нвестиц|'й в приймаюч!й краГн( визначаеться також з врахуванням таких м(ркувань як макроекономмна стабильность кражи, р!вень конкуренцн, торгова полтока, ступень развитку ¡нфраструктури.

Таким чином, наявнгсть пвреваг власносп, ¡нтернал!зацн I розмщення розглядасться в рамках еклектичноУ теорм як загальна причина створенмя М1жнародного виробництва ТНК. Слод, однак, зазначити, що динам(чн1сть феномену ТНК та народження нових тенденфй Ух дтльност1 вимагае уточнения та критичного анализу цшУ концепци з врахуванням сучасних особливостей процесу транснац1онал1эацП'.

В дисертац1У аргументуеться, що 80-90-т1 роки характеризуються значним зростанням .процесу транснацюнал!зацн св1товоУ економ'жи. ТНК стали найбшьш динамЫним Т? структурним елементом. За моб1льн!стю, здатнютю до трансформацн зв'язюв \ орган!зацмних структур, швидюстю реакцП на ¡мпульси НТР вони набагато перевершують нац!ональн1 або репональн1 форми господарських утворень. На в1дмжу вод них ТНК здптн1 поеднати фактори виробництва р1зно? державно? належностп 1 брати участь в освоенж ринюв в будь-яюй частиж свпу. Формуючи лен! кооперации! взаемозв'язки М1Ж тдконтрольними шдприемствами на баз) единичного под!лу праф, ТНК закладають мщний фундамент цт1сност! I взаемозалежност1 глобально! економжи.

Одшею з особливостей операцм ТНК у друпй половит 80-х рок)в став так званий "глобаяьний ¡нвестиц^ний бум" - р!зке збтьшення вивозу ПИ (7х щорнний обсяг у 1985-1990 рр. зрю портняно з першога половиною десятирЫчя у 2,5 рази, а середж темпи приросту збтьшилися в 13 раз!в). Проведений а дисертацм аналоз дозволяв зробити висновок, що перюд небувалого зростання вивозу ПИ був викликаний рядом причин. Серед них треба вид|'лити, перш за все, цимичж фактори. Коливання економ»чно"| активное™, пов'язан! з економ1чним циклом у краУнах, що вивозять каттал, I краУнах, яю лриймають шозвмш жвестицн, суттево впливають на ¡нвестиц!йну стрателю ТНК. Досить висок! I стабтьн! темпи зростання розвинутих краУн 3 ринковою економжою в друпй половин! 80-х роюв ( визначили насамлеред значив збтьшення выточу ПИ в цей лерюд. Характерно, що уловт^неч.чя росту ) рецеая цих краУн в 1990 р. перервали пер1од "глобального ¡нвестицмного буму" (хоча е ознаки того, що з 1993 року вж в1дновлюеться знову). Ще оджею причиною швестифйного буму стали фактори

економ!чноУ полаики р1зних крат (л!берал!зац1я зовнщ1ньоеконом!чного курсу I полтшення ¡нвестифйного кл!мату для ТНК), а також структурН1 фактори, зародження глобальних виробничих мереж ТНК, що поеднують десятки тисяч материнських компаний I сотж тисяч заруб1жних фМй в едину ¡нтегровану систему виробництва. Це вимагало залучення додаткових ресурав капиталу \ викликало р!зке збшьшення Т'х вивозу за кордон.

В дисертацц доведено, що в останне двсятир!ччя виявились нов1 риси ТНК, що формують особливост! Тх сучасного вигляду. По-лерше, це залучення до лроцесу транснацюналиацм середшх I малих ф!рм. Логжа глобально! конкурентно'!' боротьби примушуе середж та др1бш ф|рми, що мають переваги власност), брати участь у «¡жнароднм виробнич!й д!яльност!, щоб В1дстаяти своТ' позицГТ на ринку. Техшчний лрогрес розширгае можливост! нав!ть для таких ф|рм уловлювати переваги мтернагазаци за допомогою координацн дшльносп. Друга особливгсть пов'язана з еволюфею орган1зац1йно'Т стратепТ ТНК. Традиц!йною формою стратеги ТНК е створення самосШйних фшм. 1нша модель реал!зуегься а межах так звано') "просто)' ¡нтергацГГ, яка допускав технололчну коолерафю м>ж шдконтрольними п!дприемствами. 3 середини 60-х рою все виразнйие виявляеться поширення ново! стратеги 'комплексно'! жтеграцГГ, що нац'шюе транснацюнальну ф|рму на операцП' в будь-якому район! салу, який надае оптимальн! можливост! реал1зацп переваг власност!, роэмкцення чи ¡нтернал'пацн з точки зору глобальних ¡нтереав ф|рми I передбачае формування ¡нтегроааних систем мжнародного виробництва. На практик ТНК використовують вс! три форми стратеги, ала остання поступово набувае в Тхньому середовищ! все бшьшого поширення, викликаючи модиф!кац!ю Ух управл1нських систем I лосилення децентралиацГ! управлмня, що характеризуе третю особлив!сть сучасних ТНК. На змЫу жорстюй ¡срархГчнм систём1 управлЫня приходить менш централ1"стська модель взаемозв'язюв. Четвертою I, мабуть, найхарактершшою рисою нового вигляду ТНК стала Т'х широка участь у так званих "стратепчних альянсах", що передЗачають координацию на довгостроковЮ основ! виробничо'Т та ринковоТ д!яльносП двох I бшьше компанм з метою проникнення на нов! ринки, зниження ризику за рахунок його розподшу, зменшення витрат, обм!ну технологиями. Стрателчн! альянси створюють так! взасмов!дносини, при яких кожний з учасниюа розраховуе посилити своТ' переваги власносп.

и

Разом з тим, таю союзи являють собою нову слецифЫну форму ¡нтернал1эа-цп ринкових вщносин.

Перех1д транснацюнальних корпораций до створення единих систем ¡нтегрованого виробництва веде до значного посилення взаемозалежност! розвинутих краж з ринковою економжою I краУн, що розвиваються, появи ТУ нових форм I напрямюв. Зароджуючись на основ1 Ытегрованих мереж ТНК, така взаемозалежмсть характризуе не тшьки процес глобал1зац(Т взаемозв'язюв, але I !х регюнал1зафю (хоч остання визначасться не тшьки Д1яльн'1стю ТНК). Проведений в дисертацн анал!з Ц1е! системи взаемозалежносп дозволяе зробити висновок, идо конфронтащйна модель в(Дносин "краши, що розвиваються - розвинул кра'Уни" не в!дображае реалГТ сучасного св!ту. Останне не означас, що периферЫ перестас бути" сферою 'особливих* ¡мтереав *центр!В сили" сетевого господарства. Однак характер, форма реап1зацп цих ¡нтереав в умовах глобально! конкуренцн I взаемозалежност! модифжуеться.

Глобал1зац!Я св(товоУ економ!ки створюс нова "навколишне середовище", де вщбуваеться економ!Чне зростання краУн, що розвиваються, визначаючи нов) ориентиры ( ц|'л1 |'х економ!чноУ пол|'тики. Глобальш ринки товар(в i послуг, технологи I кап1тал1в, ¡нформацн I ершанав передбачають мобшьжсть факторт виробництва, що забезлечуеться, насамперед, по каналах- ТНК. Така мобшьжсть дедал! бшьшо! юлькоегп галузей економти також характеризус нов! умови, в яких сьогодж в1дбуваеться економ(чне зростання краУн, що розвиваються. В|дносно бшьша лвгюсть оргажзацй ТНК виробництва в будь-яюй точц1 свпу в!дкривас для краУн периферГУ не тшьки додатков! можливостп в прискоренж ¡ндустр|'ал1зацн Ух економ1'ки, а й готус вилробування для них, налриклад, у випадку "планових" дезмвестицм ТНК в зв"язку ¡з зникненням переваг розмщення.

В дисертаци показано, що технололчна рееолюц!я, яка визначае динамична формування елементт новоУ всесв1тньоУ аиробничо'У системи, глибоко впливае на пор1вняльн1 переваги краТн, що розвиваються, I Ух мюце в МПП. Бшьилсть краУн, що розвиваються, не можуть швидко реагувати на ц| нов1 "виклики" I адаптувати своУ господарсью структури до структури сЫтово'У економжи, що трансформусться, I мае внасл)док ць^го серйозж проблема, поа'язан! з пошуком свого мгсця в МПП. Зростаюча нев1дпов!джсть економ!чних структур периферм технолопчнШ модел! вщтворення в промисловому центр! призводить до явища, названого "примусовим

в!дчуженням краж, що розвиваються, вщ глобально« еконошки" ("примусовим в1Докремленням"). НТР зменшуе важлив1сть ще одного фактору, що традицмно визначае порюняльн1 переваги краж, що розвиваються, ■ дешево) робочо? сили. 1нформац1йн) технолог!!, електрошзацт, роботизац!я виробництва, забезпечуючи р1зке шдвищення продуктивное^ прац|, зменшуе колишне значения низько? заробггно? плати. 1стотна трансформафя пор!вняльних переваг цих краж в!дбуваеться I в зв'зку з новими вимогами до органюацн" виробництва (гнучюсть, динамизм, лостШна леребудова технолог1чних структур).

Таким чином, проведене досл!Дження показало, що з одного боку глобал1зацт св!тово? економш створюе об'ективну основу для дедал1 глибшого входження краж, що розвиваються, до системи ввдносин взаемозалежного св!ту, диверсифжаци Тх виробничо-ЫвестицШних I торгових зв'язюв, а з /ншого боку ряд об'ективних фактора створюе додатков! перепони на шляху штеграци цих кршн в свггове гослодарство. Глобальна трансформацЫ свгсово? економжи з уаею гостротою нин1 ставить питания про можлив!сть адаптаци господарських структур кра?н, що розвиваються, до ново? ситуаци. Пошук в1дпов1дей на "глобальн! виклики" I визначив трансформацю стратепй Ух економ!чного зростання, що лочалася в останн) роки, розробку нових цшей I оргёнтиря економ1чно1 политики цих кра?н.

Одшею з найважлив1ишх особливостей нових стратепй економнного розвитку кра?н периферн, як розкриваеться в дисертац!?, став ?х акцент на функцюнування ринкових сил. Воображениям цих процеав стала реформа держсектора I бюджетно-фжанссвоУ сфери, в1дмов£ в*д економ!чного планування, широка лриватизац1я, яка розгорнулася в цих кражах. Розширення рол1 ринкових сил в економщ! краж, що розвиваються, не означЗе, що держава виключаеться з економ1чного життя. "Чисто" ринковий п(дх1д до роЗвитку, як показуе досв!д багатьох краж А»К, Африки 1 Латинсько? Америки, не дае бажаних результате ¡, всупереч доказам деяких приШчниюв неолЮерально? доктрини, неприйнятний для цих краж.

Тюн о пов'язана з загальним курсом на змщнення ринкового мехамзму I така риса сучасних стратепй економ!чного зростання кра'ш, що розвиваються, як зджснення структурно? перебудови економ!ки. Така структурна леребудова, наприклад, ¡нтенсивно здмснюеться в Н1К АзГг, яю намагаються пристосуватися до вимог сучасно? ЙТР I утримати завойован!

поэица в celToeifl економ!ц!. В багатьох кражах важливою частиною економмних стратепй стала реал1зац1я лрограм стабМзацп i структурно? реоргажзацн, розроблених МВФ i МБРР.

Як розглядасться в дисвртаци, структурна перебудова економжи краж периферн пов'язана ща э одн)сю новою рисою ix економ!чних стратепй -переходом у 80-ii роки в!д ¡мпортзамицення до . екслортно ор1€нтовано1 ¡ндустр1ал!зацГ». На к1нець 80-х poxia стало очевидним, що в межах колишньо'1 лолли ки ¡мпортзамацеиня адзптувати економ>ку до динаммних зрушень неможливо i т)льки змжа курсу може эабезпечити умови для пристосування до нових реат'й ceiToeoro економмного простору, що трансформуеться. Навить крутой кра'ши, що розвиваються, як! сподюалися мати користь вщ ¡мпортзам;щення I протекцкзшстського захис1у ринюв, зрозумти це, "заплативши* за затзнення в змЫ1 пр)оритет1в втратою динамЬму економ'много розвитку i ceoi'x позицШ на саговому ринку експортерт лромислових товаров.

Визнання переваг експортноТ ор1ёнтац1'( виступае лише частичою зджснюваного в останн) роки в бшьшост! краж, що розвиваються, комплексу заход!в по л1берал(зацш зовжшньоекономЫно? политики. В дисертац» аргументуеться, що така л!берал1зац1Я е також новою рисою економмноТ стратеги краж, що розвиваються, i визначас особливосл ix економЫного зростання в останн! роки. Вона охоплюе тага ochobhi напрямки, якзовншжя торпвля, ¡ноземж ¡нвестицн, режими валютного контролю. Радикалы^ зм'жи, пов'язаж з переоцжкою основних елеменлв економ1чних стратегий в цшому i зовн1Шньоеконом|'чно? политики зокрема, в!дбулися а останш роки i в ставленм до транснацюнальних корпораций, i'x рол: в економмному розвитку приймаючих краж. Таю значьп змши в ставленж до ТНК объективно вщображають як певну еволюц1ю в поведжф самих транснацюнальних ф!рм в кражах, що розвиваються, так i дедзл! бшьше усв!домлення останн1ми об'сктивно? необхщносл використання величезного потенц1алу цих ф!рм для нацюнального розвитку. Прям1 ¡ноземж ЫвестицГ! i створення на i'x баз| жоземних ф|'Л1Й, доч1рН1'х компашй все бшьш слриймаються на периферм як нормальний cnoci6 взаемод» в умовах зростаючо» тра^снацюнал/зацм cniToooi економжи. Бшьше того, ¡нтегращя в cBtToee гссподарство на pchcbi включения до комплексш ТНК розглядасться сьогодж бтьиЛстю краж як бажаний, прогресивний процес, спрямований на динам!зац1ю економмного зростання.

Зростаюча необх!дн1сть використання Ывестицм ТНК пов'язана э тим, що вони не тшьки эабезпечують зовшшне фЫансуаання розвитку нацЬанальноУ економш, але i лриносятъ ноу-хау, маркетинг i канали реал1зацй, улравлмський досвщ, можпивост» навчання персоналу, збшьшуючи, таким чином, конкурентоздатнють експортних галузей економжи. ПК эабезпечують, i це особливо важливо, найбтьш ефактивну комбЫацю довгострокового фмансування, технологи, навчання, управлмського i ринкового досвщу.

Отже, як доведено в дисертацм, взаемод)я з ТНК в рЬномажтних ïï формах стае об'ективно нвобхщною в умовах зростаючоУ транснацюнал1?ацГ| cbItoboï економжи. Така взаемодо i формус складну систему багаторшневоТ взаемозалежносп, яка дозволяе економ!ц! ефективно слриймати (млульси НТР та адаптуватися до структурних зрушень в глобальному економЫному npocTopi, який трансформуеться.

КраУни, що розвиваються, с традицмно важливим районом вивозу капиталу ТНК. Але в мину ni двсятирмчя Ух питома вага е загальному надходженш ПН зменшувалась, що сформувало традиц1йнеуявлення про вщносне падЫня ¡нтересу ТНК до периферП'. Як обгрунтовусться е дисертацК, з другоУ лоловини 80-х роюв склалась нова ситуа^я: в структур» вивозу капралу частка вищезгаданих краУн почала суттсво збшьшуеатись (що супроводжувалося безпрецедентним збшьшенням i абсолютного обсягу припливу швестицЮ ТНК). Приплив ПИ в краУни, що розвиваються, знаходиться в прямш залежност! в(д змш економмногй циклу. В 70-80-tî роки темпи зростання ВВП в промиспово розвинугих краУнах i краУнах, що розвиваються, були приблизно однаковими, що i визначало вщносно синхронн! коливання припливу ¡нвестицш ТНК в ц! краУни. _Значке л^двищення в kjhiv 80-х pp. - на початку SO-x роюв темпов зростання в краУнах, що розвиваються, в поршнянн! з розвинутими краУнами створило сприятливу ситуац!ю для Ывегтифйних р'шень ТНК на користь першоУ грули краж. Само тому при загальжй тенденцн скорочення сукупного припливу ПИ в ceiîi в 1991-1992 обеяг вивозу катталу на периферш ще бшьше зр»с, що

обумовило значив збшьшення питомоУ ваги цих краУн в приплив! ПИ. Таким чином, як доводиться в дисертацн, в останм роки фактори циюичного порядку эакртили i нав(ть лосилили нам»чену тенденцию до актив1ззцГ( ¡нвестицмноУ д1яльност! ТНК на перифери. При цьому основними районами вивозу катталу лриродньо е найбтьш динамЫш економжи i репони (HIK Аз ¡У i окрем! краУни ЛатинськоУ Америки).

Незважаючи на планетарний характер д1яльност! сучасних ТНК 1 сформованих внэслщок цього вщносин глобального взаемозв'язку центру I перифери, в 80-т( роки вираэно виявилась тенденция до посилення (нвестиц^йних взашозв'язюв окремих груп краУн, що розвиваються, з членами тр1ади - США, Япошек», Зах>дною Свропою, яка привела до виникноння )нвестиц!йних кластеров. У межах ¡нвестицшних кластеров виявляеться помотна ор)ентац!Я лриймаючих краТн на ¡мпорт каппалу насамперед ¡3 "свого* полюсу тр1ади, хоча залежно в!д змжи сговвщношення сил, така ор1ентац!я з часом може зммитися I краУна може мЫяти кластер, лереходячи на нову орб1'ту тяжЫня з ¡ншим центром сили св1тово) економ(ки. В дйсертацН показано, що важливим подсумком останнього десятир'гччя стало змщнення кластера Япони в Птденно-СхщнЮ Азн" (ПСА) та в!дноснв послабления тут 1юзиц1й ТНК США I СС. Разом з тим, в друлй половин! 80-х рок:в з'яаилась нова тенденция - формування в ПСА "внутр|рег(онального" кластера на основ» еивозу капралу 1з аз1атських Н1К. Ц1 краУни стали вже головними Ывесторами а КитаУ, Шр( Лакц! ( стромко посилюють сво'{ позицп в МалайзГУ, Та1ланд|, «МлтЫах I ¡нших державах. 1нвестицн ТНК розподтяються серед краУн, що розвиваються, вкрай нертном1рно. Пгсля И св1товоУ в1йни роль головного району ¡нвестування капралу вДОгравали латиноамериканськ) краУни. Однах за наступи! десятир1ччя становище почало змЫюватися I з юнця 80-х роюв головним ¡мпортером ПП стали краУни ПСА. Судячи з останжх даних, ця тенденцЫ збергаеться I в 90-Т1 роки. КраУни ПСА, I в першу чергу Н1К, перетворились сьогоди! на один з головних район1в мпжнародних ¡нвестицшних операц!й.

ДинамЫний розвиток аз1атських Н1К став помггним явищем у св1товж економ|ц|. За в!дносно короткий час ц| краУни зумши створити промисловий потенц!ал, розвинути окрем! сучасж галуз! ¡ндустри. Вони ргзко зб!льшили промисловий експорт • зайняли важливе мгсце у мокнародному под1л) пращ. В дисертацм обгрунтовуеться, що як сама лоява Н1К, так I вражаючий "ривок" азоатськоУ четверки Н1К першого поколмня викликан! об'ективними процес?ми у св!тов1Й економ!Ц1 в целому I у економЩ! эазначених краУн эокрема. П'|Д впливом ряду факторщ у 60-70-Т1 роки у розвинених краУнах з ринковою економмсою деяю галуэ! промисповост! почали втрачати поршняпьж переваги. Зростання витрат виробництва робило ¡под) просто невипдним виробництво продукцГУ таких галузей I викликало Ух перенесения у краУни, що розвиваються. Деяк! з цих краж, маючи традицмн! пор1вняльш переваги

(дешева робоча сила, наявмсть сировини i т.Ы> стали районом активних операцЮ ТНК, як! оргажзували тут екслортне аиробництао лромислово? продукцм. Залучення ТНК до ¡ндустр1ал!зацм виявипося найб!Лыи значним у тих кражах, яю ранше за ihujI взяли курс на екслортнооркнтовану модель розвитку i створили слриятливий клшат для Ывестицм - у HIK Азй" лершоТ ХВИЛ1.

В дисертацй доводиться, що у зв'язку is значним зростанням BapTocri робочоТ сипи, шдвищенням куров нацюнальних валют (по вщнощенню до долара) HIK лершого локолшня з другоТ лоловини 80-х poxia стали у свою чергу втрачати своТ' пор)Вняльн1 переваги у виробництв) працем>сткоТ продукцм. Почавши активну переоргснтацно у б'м технололчно складно?, науком!сткоТ продукцм, вони почали масово перемицати працем)стке виробництво у кражи з бшьш дешевою робочою силою • Малайз!ю, 1ндонез1ю, Та'танд та )нш! i сприяли цим лояш нових ¡ндустртльних краж другого ешелону. Очевидно, що збереження зазначено? вище тенденцН призведе до розширення кола HIK I наступноУ передач» еже у кражи третьего поколжня (OininiHn, Шр{ Ланка, В'етнам та iH.) "нижмх nosepxia" промисловосл. Спостергаеться, таким чином, певна законом1рн!сть поетапно? ¡ндустр1ал1зацм, яка в1дбуваеться у HIK. Пщн1маючись технолопчними сходами на сходинку вгору, кожна група таких краУн зв!льнюе нижню сходинку для ¡ншого, наступного за нею поколжня HIK.

Змжи, як! в)дбуваються в спец1алЬаци HIK, левною м!рою вже вщображае так званий ¡ндекс "виявлених лор^вняльних переваг" (Revealed Comparative Advantage). 1ндекс "виявлених лор>вняльних переваг" (¡ндекс RCA) розраховуеться таким чином:

RCA = (Xij'Xwj) / (Xi/Xw), де Xij - це варлсть екслорту i-тоУ кражи товаров ¡, де j=1...k; Xi - це загальна варлст'ь екслорту i-тоУ кражи, Xw - загальна варлсть сетевого експорту, а Xwj - загальна вартють св!тового екслорту товару ¡. Якщо значения RCA > 1, то вважаскся, що кража буде мати пор!вняльш переваги у виробництв1 j товару i, нглпаки, при RCA < 1 таких переваг немае.

Розрахунки ¡ндексу RCA по кражах АэП дозволяють зробити в дисертацм висновок про те, що в HIK першого ешелону галуз>, ям використовують неквалфковану працю, втрачають порйвняльш переваги (в трьох ¡з них за 1980-1990 роки ¡ндекс знизився майже в 2 рази, а в CiHranypi вж стабшьно менший единиц!). В той же час в HIK другого ешелону дешева

неквалфкована праця стала основою поршняльних первваг (¡ндекс RCA лрацем1стких галузей тут pisxo enpic). Звертае на себе увагу i те, що в деяких HI К (ГИвденна Корея) людський капитал i технолопя формуе контури конкурентоздатносл нацюнально! економжи. В друпй nonoenwi 80-х роюв в ГИвденну Корею, Тайвань, СЫгапур, Гонконг в зв'язку э пщвищенням курсу ¡ени почалося перемщення is ЯпонГУ вже значно бшьш катталомютких i наукомютких, н1ж paniuje, нових виробництв.

Серед найбшьш важливих лереваг розм1щення, яю визначили прюритетне значения HIK АзГУ, як району ¡нвестиц1й ТНК, слщ видтити: динамшно зростаюч! ринки цих кра'Ун; наявнють квалфкованоУ i вщносно недорого! робочо! сили; досить розвинуту систему ¡нфраструктури; близьюсть до ¡нших крулних ринюв i включения в репональш економ1чж зв'язки, що ¡нтенсивно розвиваються; стабшьну пол1тичну i економмну ситуацмо.

Як зазначаеться в дисертацн, найб!льш ¡нтенсивною сферою 1нвестиц1йно! Д("яльност1 ТНК в HIK Азй" та й, мабуть, в цтому в кра'Унах, що розвиваються, стали так зван! "природни економ1чи1 територГГ ("релональж держави") - своер1дн! лолюси зростання, яю обЧднують частини р'1зних держав. В ГНвденно-Сх1дн[й Аз« вже нараховуеться декшька таких "трикутниюв зростання*, яй включзють територГУ КНР, П|вденно'У Коре! i Гонконгу, Малайзп, ЫдонезГУ i СЫгалура та ¡нших кра'Ун.

Взасмод1Я кра'Ун, що розвиваються, з транснацюнальними корпорации може эд!йснюватися в раних формах, яю, як локазуе практика, можуть модиф|°куватися в залежносП вщ умов приймаючих краУн. Повне володЫня було типовою рисою функцюнувания мереж! пщконтрольних виробництв ТНК в краУнах, що розвиваються, в 50-60-Ti роки. ЗмЫа сл'ювщношення сил вказаних суб'ектщ на корпеть кра'Ун, що розвиваються, яка виявилася в 70-Ti роки, привела до значного поширення пщприемств зм1шаного володЫня -стльних компанм, що перетворилися на одну ¡з головних форм взаемоведносин зазначеиих кра'Ун i ТНК.

Проведений в дисертацн анал'13 дозволяв зробити висновок, що одн'юю ¡з нових тенденций, яю характеризують еволюц|'ю олерацм ТНК в краУнах, що розвиваються, с збтьшення з юнця 80-х роюв юлькосп ептьних п^дприемств з бшьшою (переважаючою) часткою ¡ноземного кагпталу. Бшьше того, остаHHi роки С8(дчать про повернення ТНК до тактики стаорення пщприемств в повнм, а не частковш власностг На перший погляд ц!

тенденци сулеречать лопц! розвитку взаемовщносин указаних суб'еклв, яка, здавалося б, св!дчить про зведення операцм ТНК на периферй до форм э мн-нмальним володжням катталом або контрактних операц1й. Однак насправд! там змжи обумовлен1 об'ективними причинами. Формування транснацюнальними корпорац!ями жтегрованих систем М1жнародного виробництва, яю передбачають складш горизонталью i вертикалью зв'яэки м)ж вама елемешами íx комплекса, pÍBHO як i годвищення poní технологи, знань та ¡нших еид!В специф1чних актив1В а зв'язку з вимогами нового еталу НТР, об"ективно обумовлюе бтьш активно створення в останн! роки в кражах, що розвиваються, повюстю контрольованих тдприемств ТНК. 1Це одним фактором, який обумовив цю тенден^ю, стала эначна пЮератэацт ¡нвестицшного кл1мату цих краж

Як П1дкреслюсться в дисертацн, зазначена тенденфя вже 4¡tko проявляеться в HIK Азн. Розрахунки показали, що у bcíx розглянутих кражах за останне десятир1ччя роль тдприемств з меншим володжням ТНК США в1дносно зменшилась i, в свою чергу, зросло значения пщприемств, яю контролюються американськими ф|рмами. Показово, що ця тенденцт вперше виявпяеться i в японських компаниях, центральною стратепею яких з середини 80-х рокш стало повне володжня в заруб|жних лщприемствах.

Незважаючи на наммену тенденцию до ловернення ТНК на шлях створення повнютю контрольованих гидприемств, сшльж компанн i в перспектив! будуть збер1гати свое значення , як важлива форма взаемов'|Дносин ТНК i KpaÍH, що розвиваються. Однак сьогодю, в умовах Л1берал(зацГ| ¡нвестицшного ктмату, íx створення на перифери визначаеться не сгпльки обмежуючими заходами уряд1В цих краж, сюльки стратепчним курсом самих транснацюнальних ф1рм, шукаючих мюцевих партнер^ для зменшення ризику олерац1й, тдвиицення íx прибутковостК

В дисертацн' показано, що ще одшею формою залучення ТНК у процес вщтворення краж, що розвиваються, е íx контрактж операцп. Багато Д0СЛ1Дниюв вважають, що на к'жець 80-х роюа неакцюнерн'1 форми д'тльносп перетворились на найбшьш тилову, масову форму взаемовщносин ТНК ¡ периферн. Серед найб1льш поширених форм Д1яльност1, не пов'язаних з володжням акцюнерним катталом, слщ видтити укладання транснацюнальними концернами э кражами, що розвиваються, угод про надання Ум технмних, ¡нженерно-консультацмних, управлжських послуг, виконання будюельних po6ÍT за контрактами, видобуток сировини на ochobi

п!дряд!в 1 т.д. Виб!р конкретних форм вкпючення ¡неземного капралу до процесу а^дтворення лриймаючих краТн визначасться потенциалом "переговорноУ сили" суб'еклв, що взаемодтоть, I повинен оцшюватися з точки эору впливу цих форм на економнне эростання I сощальну еволюфю перифержних краж.

В дисертацн дослщжуеться механ!зм впливу ТНК на економнне зростання краУн, що розвиваються. Одним э важливих аспектов Ц1е! проблеми е роль ПИ в лроцеа кашталоутворення. Обмежен! можливост! мобтЬаци внутршн1Х ресурсе роблять зовжшн! джерела фжансування життево важливими для модернмацн в!дсталих краУн. Лочинаючи з другоУ половини 70-х роюв в переважжй бтьшосл краж периферн' спостер1гаеться стмка тенденция п^двищення литомо? ваги припливу ПИ у щор!чних валових внутршжх кагаталовкладеннях. Цей показник найвищий у Н1К АзГг, що пщкреслюе важливгсть ТНК як джерела ¡нвестицш в економ!ку цих краУн.

Як обгрунтовуеться в дисертацн, вплив ¡ноземного катталу на нагромадження можна простежити, враховуючи лрямий I непрямий вплив ТНК на цей процес через заощадження населения, держааи I безпосередньо самих ф!рм. В лй м<р1, в якш ТНК забезпечують додаткову зайнятють, вони сприяють збшьшенню заощаджень населения. Шдприемства

транснацюнальних корпорацт, як правило, характеризуютъся високою продуктивною пращ 1 прибутковютю. Значна частина цих прибутюв режвестуетьсй в економжу приймаючих краУн. Всупереч поширенж думщ про те, що ¡нвестицмна пол1тика ТНК в центр! I на периферм ¡стотно Ыдр1зняеться на користь лершоУ групп краж, дат свщчать про близьюсть норм режвестування ТНК в цих групах краж. Бтьш того, в обробному сектор« економ1ки з друго! половини 80-х роюв спостер!гаеться значив леревищвння норм и ре!нвестиц!й в кражах, що розвиваються, в лор1внянн! з промислово розвинутими кражами. В аз!атських Н1К, наприклад, 3/4 одержуваних тут прибутмв ТНК знову включалися в процес в!Дтворення приймаючо) кражи. До цього сл'|д додати, що в ¡ноземних ф!рм с бтьш широк! можливост» використовувати амортизацжний фонд для ¡нвестицм в розширення виробництва. В останн! роки все вирэзжше вияляеться ще один аспект учасл ТНК в процес! кашталоутворення - це Ух роль як фжанссвого лосередника в забезлеченж припливу ресурсов в кра'жи, що розвиваються.

В транснацюнальних комплексах ¡снують р!зн1 канали 8нутр1корпорац1Йного руху ф'жансових ресурсна (кредити, диа^енди,

трансферты цжи по внутр|ф1рмових поставках, винагороди ! ройалт! за послуги 1 технологию, паралвльт кредити, зустр1мн! закупки. внутрфрмове страхування або пряме переведення катталу). Ц| механ!зми дозволяють ТНК переводити ¡з приймаючоУ кражи значн! фшансов! ресурси в>дкритими » прихованими каналами, що приводить до зменшення и фонду нагромадження. Проведена доспщження показало, що в останж роки, поряд з трансфертними цжами, в механпм! внутр|ф|рмового перерозподшу прибутку широко використовуються внутр!корпорац1йн1 безпроцентн! кредити та спецгальж прийоми страхування. Фжансування операцж ТНК ¡3 мюцевих джерел також суперечливо позначаеться на' лроцеа катталоутворення Таким чином, треба враховувати I деяю негативна аслекти впливу ТНК на процдс нагромадження кашталу. Однак досвщ Н1К Ази свщчить, що незважаючи на це, загальний прямий I поб!чний вплив ПИ на капггалоутворення с позитивним 1 сприяе гпдвищенню ефективност! ¡нвестифйного процесу.

В умовах НТР все б(льш вщчутний вплив на економ!чне зростання периферм справляс 'передача технологи". Переважна бшьш'ють краж периферн дос1 виступас на саговому ринку науково-техтчних знань лише як '¿X ¡мпортери, причому 4/5 поставок технологи в ц1 держави здтснюеться каналами транснацюнальних корпорацж. Об'ектом передач! технологи в кражах, що розвиваються, сьогодн! виступас, в основному, "зрта", тобто вже апробована технолопя виробництва стандартизованих виробщ. Бона надходить сюди шляхом ¡млорту кап!тальних товар1в; через прям! жвестици; асощацю з ТНК в форм! сптьних шдлрисмств; контракты форми операцж; страте^чн! альянси з ТНК.

Технолопя може передаватися анутр1шн1ми каналами ТНК (тобто !нтернал!зуватися в межах само) ф|рми) ! зовжшжми каналами (тобто екстернал!зуватися, передаватися незалежним ф1рмам). В робот! розкриваеться, що виб1р тих чи жших форм ! каналш передач! технологи залежить вщ ряду факторов, зокрема характерних рис ! ознак само! технологи (складжсть, новизна, тип ! т.д.); лотенц!алу ТНК та и досвщу в зджсненж М1Жнародних трансакфй, зокрема в галуз! технологи; потенц1алу нацюнальноТ ф1рми (фтансов! можливосп, технолопчний досвщ I обонажсть з пропозиц)ями на ринку технологи), що виэначае и "переговорну силу" у взаемов|Дносинах з ТНК; I нарешт) в1д лол!Тики приймаючо! кражи стосовно ¡ноземних ¡нвестицм в цтому та регупювання передач! технологи

г>

эокрема. Внутрфрмова передача технолопУ передбачас комплексне надання лриймаючм краУн1 усього набору ресурав (каглтал, твхнологж, знания I ноу-хау, управлЫський досв!д, експортн1 можливост!), необх^дних для динам!зац!У економ!чного зростання. Разом з тим очевидно, що протиставляти внутришяй I зовноднМ канали передач!' технологи' не можна. Вони ловинн!, як локазус досв)Д П)вденно'| Коре!, доловнювати один одного I можуть усгншно використовуватися для прискорення економ!чного розвитку.

В дисертацн аргументусться, що трансферт технологи може мати прямий ефект (для ш'дприемства, яке отримало технолопю) I непрямий ефект (для оточуючого середовища). Безлосереджм внеском у розвиток науково-техн!чного потенциалу приймаючих краш I прискорення Ух економ1чного зростання е НДДКР фт!й ТНК. Хоч лереважна частина НДДКР ¡ноземних ф!рм зд!йснюеться а промиспово розвинутих краУнах, в останш роки вони актив!зувались 1 в Н1К. Передача технологи ф|лшм ТНК в краУнах, що розвиваються, сулроводжуеться л^двищенням квалфжацн м^сцевих кадрт, эдобуванням ними нових знань, тобто ведуть до накопичення людського кал!талу. 1снуе I ще один дуже важливий аспект прямого впливу науково-техшчноУ дояльнскгп ТНК на економ1чне зростання - значне збтьшення внасл!док Ух функцюнування науком1сткого експорту лриймаючоУ краУни. Вллив ТНК на "оточуюче середовище" полягае в тому, що Ух науково-техмчними досягненями побыно можуть скористатися I нацюнальн! ф1рми. Це ввдбуваеться шляхом дифузП' (витоку) виробничого досв1ду та секрета, м1грацн робочоУ сили, особливо вищого персоналу, коп!ювання нацюнальними ф!рмами моделей ринкового поводження I управлЫських структур ф|Л1й ТНК. Досить суттевий вплив непрямих механ1зм!в передач! технолопУ ТНК I у виладку Ух субшдрядних В1Дносин з мюцевими комланшми (особливо при закупках у них або поставках Ум комплектуючих та нап!вфабрикат1в).

Разом з тим в дисертацн зазначаеться, що ТНК можуть I ускладнити науково-техж'чний розвиток краУн периферн. В1дплив квал1ф1кованих кадрю на л/дприемства ТНК в лромислово розвинут! краУни, а також аисока плата ройалт1 » жорстю застереження при передач! технолопУ викликають справедливе неэадоволення краУн, що розвиваються. Ц1 аспекти дтльносп ТНК також не можна ¡гнорувати, незважаючи на загальний стимулюючий

8плив ¡неземного катталу на 1новацГ? мюцевих ф1рм та економ1чне зростання приймаючоТ кражи.

Ще одн1ею еажливою проблемою е адаптацоя захщно? технолог)? до слецифочних умов краж, що розвиваються. В дисертацГ? доведено, що чим бшьша конкуренцж мюцевих форм, тим бшьше ТНК змушен1 лристосовувати свою технолопчну модель до структури фактор1в виробництва приймаючо? кражи I нзвпаки, захист вод конкуренцГ? спонукае жоземну ф1рму використовувати свою домашню технологию без будь-яких модифкацой.

Серед факторш зростання особливу роль грае розвиток людських ресурав. В дисертацГ? анал1зуються найбтьш важлив! аспекти впливу ТНК на розвиток людських ресурав в кражах перифери, а саме на обсяг I структуру сложивання, осв1ту I навчання, форилування наукових I управлжських кадров, о також на господарсоку, тдприемницьку культуру приймаючих краТн.

Вплив ТНК на структуру споживання краж, що розвиваються, е неоднозначним. Деям аспекти "демонстрацжного ефекту" вщ д1яльност| ТНК мають негатиан1 насл1дки для розвитку людських ресурав. Цей процес в багатьох випадках являе собою своер'|дну ¡м1тацою, насл!дування стандартам споживання розвинутих краж з ринковою економжою. Вж супроводжуеться I сутгевою еволюц1ею у систем) ценностей та стереотипа поведжки частини населения. Незважаючи на суперечлив1'сть демонстрацойного ефекту, в дисертацГ? обгрунтовусться, що цей процес не може розглядатися як регресивне явище. Впровадження ТНК сучасних моделей споживання означав не тшьки прилучення все бшьшо? частини населення перифери до бшьш яюстних товарщ, покращення ?х життевого ровня, але I розширення евлогляду людей, - розвиток особистост), становления сусл1льно?св1домосл. Нов1 стереотипи поведжки справляють, а свою чергу, значний вплив на яюсть подготовки робочо? ¿или, престиж знань I квал|ф|кац1ю та створюють нове економ1'чне I социально середовище для накопичення людського капиталу.

Ще бшьш вщчутний вплив на ефективнють виробництва ТНК справляв професжне навчання. ЫвестицГ? ¡ноземних ффм у подготовку кадр!в приводять до бшьш прибуткового функц'юнування ?х пщприемств за рахунок гвдвищення продуктивное^ працК Разом з тим, бшьш квал1фжовэн1 роб1тники отримують 1 пщвищену зароблну плату. Дуже часто профеемна подготовка (переподготовка) е частиною угоди про передачу технолоп? ТНК I здойснюеться або на фМало в приймаюч'|й краТш, або нав1ть за кордоном,

наприкпад, в кра'Ун1 баэування ТНК. Кадрова попчика ТНК в останне десятир1ччя зазнала ¡стотних змш: заметь ¡ноземних спец1ал1сла в бтьшост1 виладюв посади займають фомадяни приймаючо'У краТни. Дуже часто цв е вимогою кра'Ун, що розвиваються. 3 шшого боку, залучення мосцевих спец!алют1в випдне для ¡ноземних форм, осюльки Ух зароб1тна плата (портняно з р1внем оплати ¡ноземних спец'оалюлв аналопчно'У квал!ф|кацм) набагато нижча.

Як пщкреслюеться в дисертацГУ, вплив ТНК на розвиток людських ресурсов, особливо висококвал^фжованих кадров, визначаеться специфочними потребами виробництва самих ТНК. Це може породжувати гостро проблеми. Наприклад, у випадку дезЫвестици або скорочення виробництва у ¡ноземних ффм, подготовлений для них персонал може не знайти адекватну працю в национальному сектор) економ1ки I еМ1фувати за кордон. Така тенденцш, як ) вщток кадров каналами ТНК, серйозно ускладнюе формування потенциалу людського капиталу.

Особливо важливий внесок ТНК в розвиток людських ресурав пов'язаний з передачею ними в кра'Уни, що розвиваються, техжчних I управлшських знань, В дисертаци показано, що ТНК позитивно впливають на передачу управлжських знань в аз|'атських Н1К: шляхом формального навчання <школи менеджменту та бЬнесу, ям готують дипломованих спе^алюлз), неформального навчання (в процесс роботи без проходження спец|'альних профам навчання) } шляхом повсякденного накопичення досв!Ду (формування пщприемницькоТ I управлмськоТ культури, системи цЫностей та поведтки 1 т.д.). Останнс особливо важливе тому, що господарська культура може слравляти значний динамЬуючий вплив на економЫн! процеси. Але треба зауважити, що годприемницька культура ТНК В1Дображае соц|'ально-культурж цЫносп домашньо'У кра'Уни, тому и озаемод|'я з цЫностями господарсько'У культури краТн, що розвиваються, може ¡нод! мати неоднозначно наслщки I призводити до конфликтов м'1ж ТНК 1 при.ймаюмою кра'Уною.

Розрахунки ¡ндексу людського розвитку також показують, що практично вс! Н1К АзГУ за 1970-1990-Л роки значно пвдвищили даний локазник на водмону В1Д ¡нших кра'Ун периферГУ, де тенденцУУ були не таи однозначж. В ГНвденый Коре'У, Малайзн, ¡ндонезн збтьшення ндексу людського розвитку було особливо суттевим, при цьому Гонконг, ГПвденна Корея ! С|нгапур ниж е абсолютними лУдерами периферГУ за ршнем цього показника.

Як один ¡3 регюжв свиу з найбтьш ¡нтенсивними операц!ями ТНК, Н1К Азн зазнали за минул1 роки зростаючого впливу ПИ на характер I динам1ку економ1чного зростання, напрямок Ыдустр|ал1зацп, структур^ змми в господарствг Розвиток цих аз(атських краТн тдтверджуе, що вплив ТНК на фактори зростання не с "дискретним", ¡зольованим процесом. Навпаки, найсильнш! ¡мпульси зростання зароджуються як наслщок впливу транскацюнальних ффм одночасно на Ывестици, технолопю, людсью ресурси, еколопю, торИвлю. При цьому процес розвитку виступае як насл1док глибоко'| взаемодп у ах факторов зростання, при яюй в!дбуваеться посилення одних факторсв за рахунок ¡нших, тобто лрямий вплив ТНК на конкретний фактор супроводжуеться непрямим впливом, який опосередкований бтьш високою ефективжстю включения в процес розвитку ¡нших факторш.

Як доведено в дисертацн, ще складжший та багатогранж'ший непрямий вплив ТНК на економмне зростання пов'язаний з '¡х взаемодюо з м1сцевими фермами. Спшьн! шдприемства з нацюнальним капралом, прям1 I зворотн! контрактно зв'яэки (через лщенз!йж або субпщрядж угоди) можуть виступати значним додатковим генератором зростання. Такий же стимулюючий вплив на м1сцев1 ф!рми може справляти в деяких випадках зростання конкуренцп внаслщок входження на ринок ТНК (модержзац^я виробництва, техжчи! Ыовацп, зростання квал1ф1кацн роб1тниюв), хоч, звичайно, конкурентна боротьба з ¡ноземною ффмою може мати ) негативж насл1дки для нацюнальних компажи.

Найбтьш рельефно динам1зуючий ефект ТНК виявляеться у вщносно розвинутих краТнах периферп. Тут вщзначаеться найбтьш ефективне засвоення ус)Х компонент Ух ресурав (технололя, каттал, знания, управлжський досв1д). Таким чином очевидно, що лише при певному ртж розвитку ¡нвестици ТНК починають повжше розкривати сб1й потенц|'ал прямого I непрямого впливу на економ1чне зростання. Не випадково, найменш розеинут1 кражи покладаються в основному на оф1ц1йну допомогу розвитков'|, а не на кап'ггаловкладення трансиацюнальних ф'|рм.

В П^вденно-Схщжй Азм ТНК стали могутжм прискорювачем регионально! жтеграци, 1нтенсиана участь у релональних економ^чних зв'язках, а також бтьш глйбоке включения до св1товоТ економки в цтому, справляе, в свою чергу, вщчутний динам1зуючий вплив на нацюнальну економ1ку Н1К Азм. сприяе И бшышй ефективносл та слрийчятливосл глобальиих структурних зрушень. Таким . чином, роль ТНК може бути

розгпянута I в бшьш широкому плат - як економЫного агента, трансакцП' якого лолегшують формування ринкового середовища, зджснення структурних зрушень в приймаючм краТж, сприяють бшышй вщлоащносп структури нацюнально! економ!ки вимогам НТР I модержзують пор!вняльж переваги кражи.

В останж роки в економЫжй литератур! все часпше розробляються економшо-математичж модел! зв'язку м1ж ПИ I зростанням ВВП краж, що розвиваються. У бтьшосл випадюв Ц1 модел1 п!дтверджують статистично значимий зв"язок м<ж прилливом нових жвестифй I збтьшенням реального ВВП на душу населения у вшзначених краТнах. Але юльюсж зв'язки, розраховаж для одних краж, не завжди бувають очевидж для ¡нших. Ще бшьшу неоднозначжсть економ!ко-статистичний анал1з цих взаемозв"яэк!в набувае у зв'язку з випадками, коли масоваж жоземж жвестицм не допомогли краТн! уникнути кризових струст та забезпечити висою темпи зростання (Н|гер1я, Мексика, Бразил!я).

В дисертаци пщкреслюеться, що збалансована оцжка впливу ТНК на економнне зростання приймаючо!' кражи передбачае врахування I того, що за певних обставин ¡х Д1яльн1сть може не забезпечувати довгострскового динам!зуючого ефекту, хоч короткостроков! ¡мпупьси зростання ¡ноземн! жвестицм можуть породжувати. Показово, що незважаючи на висок! темпи зростання аз!атських Н1К в целому, жвестицм ТНК не нейтралЬували впливу св^ового економ!чного циклу на ц) кражи, а нав!ть посилили (у певних межах) чутлив!сть Тх економ!ки. Посилення нестабтьносл економЫного розвитку може бути лов"язане I з "плановими" дезжвестиц!ями ТНК, !х виходом ¡з кражи у зв'язку з втратою' нею пор1вняльних переваг у дешев!й прац! (експортноор!снтоваи1 працемютю галуз'О, негативним впливом ТНК на еколопю, мюцевих конкурент. У лерюди економ!чних спадов фМали ТНК на вщмжу в!д мюцевих ф!рм швидко звшьняються вщ тимчасово збиткового виробництва, рЬко скорочують випуск продукцм. Це може викликати поглиблення спаду нацюнальноТ економ!ки або уповшьнення виходу краТни, що розвиваеться, !'з кризи.

Разом з тим, як аргументуеться в дисертацм, переоц!нювати вище вщзначеж дестабтиуюч! аспекти д!яльносп ТНК також навряд чи правом1рно Як показуе розвиток аз!атських Н1К, стимулювання ними припливу жвестицм ТНК, поряд з прямими або непрямими заходами державного регулювання Тх операми, а також, якщо говорити в цтому, цтеспрямована пол!гика цих

краУн на структуры перетворення в економ!ц), дозволила Ум якщо не уникнути спад1в ("зовышых шоюв"), то дуже швидко энаходити ¡3 них вих!д та вщновлювати зростання. Глибою змони у макроекономочних пропорцтх, а також виникаюч1 за активное участо ТНК структуры зрушення у промисловосл, дозволили Н1К трансформувати своУ поровняпьм переваги та зберегти динам1чн!сть зростання у 90-т1 роки.

Н1К Азн можуть розглядатися як один ¡з лриклад»в динамочноУ трансформацн структури економжи I тдвищення на ц!й основ1 и життездатносл та гнучкост), бшьшоУ стшкосп при впливах "зовышнох шоюв". Розрахунки ¡ндекса структурних зрушень в обробн(й лромисловосп цих краУн дозволили зробити в дисертацП' висновок, цо в Н1К першого локолмня цей показник вищий, ыж у розвинутих краУн з ринковою економокою, а друге .юколоння Н1К мало навоть ботьик темпи зм!ни структури промисловосп, нок Н1К лершоУ хвиг».

Динамочна структурна адалтацт азоатських Н1К до нових умов сучасноУ свповоУ екоиомоки була забезпечена завдяки значый прямЫ та непрямы регулюючой рол» держави. В ус>х Н1К державна полотика галуэевих прюрителв воднрае важливу роль в економмному розвитковк Бона, эокрема, сприяла залученню калгталу ТНК в "люнерт", 'заохочувальн«*, "лривтейованГ, "прооритетнГ галуз!, що допомогло сформуеати сучасний вигляд скономоки цих краУн. Транснацоональн» корлорацГУ, як доведено в дисертацй, стали одним и основних економочних агентов трансформування економмно) структури Н1К, у ряд/ еипадмв вони зробили виршальний внесок у роэвиток сучасних галуэей обробного сектору. У водповодносто до експортно ороентованоо стратеги зростання структуры зрушення в промисловост) Н1К Аза эдмснювалися в зв'язку з прюритетнкм роз витком таких видов виробництвз: переробка сировини та експорт сировинних нагшфабрикатге з большою добавленою вартютю; водносно просто, стандартизован! лрацеяистю сложивчо товари; окрем> в иди каготальних товаров I особливо Ух компонент». ТНК справили вщчутний вллив на розвиток уох цих вид» виробництв, хоча, звичайно, в залежносто вод порйвняльних переваг тосг чи оншоо краУни, акцент на кожному з них робився рганий. .

В друпй половин! 80-х роив в Н1К оершда хвиж водбулося значке зростання зароботноо плати, а також р1зке птдвтцения курсов валют по водношенмю до долара. Це зменшило ггоровняльн! перевал»» цоео групи краУн у виробництв) працемгстких вироб», зумовило нов» структур» зрушення в Ух

економщ), а також у Н1К другого ешелону. Сама в ц! краУни з дешевою робочою силою почало эдшснюватися переведения лрацем)сгких галузей )з ГНвденноУ КореУ, Тайваня, Сингапура, Гонконга. Вивоз капралу )з Япони та Н1К лершоУ хвил) лривт у юнц) 80-х рок)в до ¡нвестицмного буму у працем1стких галузях Ташанду, Малайзн, 1ндонезн, що дозволило Ум значно пщвищити темли зростання 1 збшьшити помисловий експорт. В свою чергу Н1К першого ешелону, звшьняючись в)д неконкурентноздатного працемгсткого виробництва, за допомогою ¡ноземних ¡нвестицм ) технологи здшснюють також змти структури промисловост!, але вже у напрямку розвитку бшьш кап|талом1стких галузей. Прагнучи пристосуватися до нових виклиюв НТР, щоб шдтримати свою мЬкнародну конкурентоздатнють, ц! краУни створюють науково-промислов!, технололчн! парки та максимально стимулюють приплив туди ¡нвестиц!й ТНК.

Незважаючи на значну Л1берап1зац1ю ¡нвестиц)йного мшату аз1атських краУн у 80-т1 роки, проблема регулювання дтльност) ТНК не знята тут з порядку денного. Ц) держави, як I ран)ше, здмснюють (з бтьшим акцентом на непрям» заходи) регутовання галуэевих напрямюв ¡нвестування ТНК, Ух прямих I зворотних зв'язюв з нац)ональними ф1рмами, передач) технолог*! та управлмських знань.

В дисертацн доводиться, що основа для моделювання вздносин ТНК I краУн, що розвиваються, може бути розглянута з поэицм Ух "переговорноУ сили". Учасники переговори волод)ють певним потенциалом, так званими "переговорними ресурсами" або "переговорною силою". Переговорна сила сторш не с поепйною величиною I змЫюеться п1д впливом ряду факторов. У найбшьш загальному план! можна видшити два основних переговорних ресурси, якими волосе приймаюча краУна та контроль над якими торкаеться головних цшей ТНК: ринок краУни або и фактори виробництва. Без цього краУна звичайно не Може запропонувати н!яких ¡нших можливостей д1яльност) ТНК. У свою чергу, ТНК звичайно притаманн) принаймж дв'| риси, приваблив! для приймаючоУ краТни: вони мають потенц!ал для а) прискорення економ1чного зростання, розвитку нових галузей промисловост та б) локращення платежного балансу кражи.

В дисертацн обгрунтовуеться, що на переговори) в1дносини впливае специф1ка ПИ, зокрема загальна економ1чна привабливють проекту; обсяг ¡ноземних ¡нвестифй; темп оновлення технологи в проекту роль маркетингу; ступжь конкуренцн у сектор1/галузг Реэультати досл1Дження показують, що

темп оновлення технологи, и вих!дний ревень, с суттевим детермЫантом переговорно'У сили ТНК. Чим бшьш зрша 1 стандартизована технология, тим менил "переговори! ресурси" ТНК, осюльки технологии! знания можна добути 1з багатьох джерел, у тому чион I на контрактуй основа Проекти, як1 характеризуются важливою роллю економГУ на масштабах, також дають. можлив1Сгь ТНК досягти сприятлив|'шого юнця переговоры я приймаючою краУною. Навпаки, тоземн! Ывестицн в невелик! проекти (сфера послуг, ресторанний б1знес I т.д.), як правило, стикаються з бшьшим ступенем державного регулювання I контролю. У тих галузях, де дезЫвестици без значного збитку для ТНК зробити неможливо (нафтопереробка, виробництво автомобшйв, х1м!чна промислов1сть ) т.д.), явно спостер1гаеться ефект "застароння переговорних ресурсов' ТНК I лозицм приймаючо'У кра'Уни змщнюються.

Особливо сприятлива для уряду ситуац1я складаеться, коли таю проекти цце залежать I в1д м1сцевих ресурав. У цих випадках переговорна сила уряду дуже велика 4 жоземний ¡нвестор погоджусться навлъ на жорстю заходи державного регулювання. Звичайно, сила уряду буде меншою, якщо ф|л)ал в основному використовус ¡мпортн! компоненти (складання комп'ютерт, фармацевтичш проекти). Проте тут переговори] позицП' уряду може значно посилити фактор доступу фтшлу до внутршнього ринку. Часто це е осиовним мотивом проникнення ТНК в кра'Уну, що розвиваеться (1нд|я, ГИаденна Корея). 1млортзам1щуюча ор1ентац1я фшгёлу може дозволити урядов1 мати бшьше важел1в впливу на нього, н!ж у тому випадку, коли б фМал працював на експорт.

Як зазначасться в дисертацГУ, в арсенал! приймаючо'У кра'Уни ¡снуе чимало ¡нструментт впливу на Уноземн! кал1Таловкладення. Н1К Азм за останнс десятир1ччя накопичили значний досвщ взасмовщносин з ТНК, використання систем заохочування або обмеження Ух дшльносл. В залежносл в'|д подходу до вивчення механизму регулювання ¡нозомних 1нвестиц|'й можна видшити дв1 системи заходщ: 1) пов'язаж з ¡нвестицшми торговельн! заходи (П1ТЗ); 2) пов'язан'гз торпвлею швестифйн) заходи (Г1Т13).

Пов'язан! з швестиц'тми торговельн! заходи - це торговельж заходи, якг не нацшеж специально на приплив капралу ТНК, проте у юнцевому рахунку, зачшають його. 3 врахуванням взаемозв'язку М1Ж прямими ¡нвестицоями ! торпвлею, П1ТЗ можуть мати значний вплив на приплив ¡нвестицой ТНК. Можна видшити декшька основних ¡нструменлв П1ТЗ: тарифи та кШьюсж

И

обмеження на ¡мпорт, секторальна регулювання торпвл!, репональж угоди про в!льну торлвлю, эони екслортного виробництва, експортний контроль, фЫансування експорту I т.д., що впливають на ТНК рЬною м!рою.

Не менше значения мають I прям! методи впливу на шоэемн! ¡нвестицн, яю в свою чергу впливають на торговлю - ПТ13: ¡нвестицмн) стимули (податков1 та тарифн! пшьги, субсидГО \ вимоги до функцюнування ТНК. Досвщ Н1К Азй' показуе, що встановлеж приймаючою краТною податков! пшьги, грають досить обмежену роль В ¡нвестиц!йних р1шеннях ТНК. Багато емтричних доонджень I опитування ТНК Л1дтверджують це. Вони показують, що податков! пшьги можуть сприяти 1нвестиц1ям в добувний сектор, експортно ор!снтован1 га л у 31. В ¡мпортзамкцуючих галуэях податков! пшьги суттево не змЫюють приплив Ывестицт 1, вщповшно, лише поэбавляють краУну потр|бних Уй податкових доход!в. В останн! роки все бшьш лоширюсться думка, що надм(рн| податков) стимули свщчать не про лривабливють краУни, а про слабюсть м переваг розм1щення. Вони виступають лише як спроба комленсуаати ц! слабкосл (бшьше приймаючш краУж эалропонувати шчого).

Як показано а дисертацм, вимоги до функцюнування фш1ал!в застосовуються практично у всЫ Н1К Азй". Найчастше зустрнаються чотири види еимог до ТНК в межах ПТ13: питома вага м!сцевого компоненту в добавленм вартосл продукцп фМалу, питома вага експорту продукцп, вимога позитивного торгового балансу в1д операфй ТНК, питома вага мюцевоУ власносл в проектг В залежност1 в!д соцшльно-економ1чного положения кра'¡ни на перший план можуть також виходити вимоги збтьшити зайнялсть або сприяти позитивному торговому балансу кражи (експорт фш!алу повинен перевищувати ¡мпорт).

Розвиток азштських Н1К п1дтверджуе, що можуть ¡снувати р1зноман'1тн! походи до регупювання джльносп ТНК, будь то у межах "вщкрито'Г (СЫгапур) або 'змшано'Г (Швденна Корея) економиси, а також у межах пром!Жних м!ж ними моделей. Проте у вс'|х випадках таке регулювання повинно бути спрямоване на оптимизацию використання ¡снуючих в краУн! факторов виробництва, динам1эащю економ1чного зростання I посилення мЬкнародноУ конкурентноспроможносп краУни.

Дисертац1йна робота присвячена дослщженню загальних законом1рностей впливу ТНК на економ1чне зростання краУн, що розвиваються, зокрема аз!атських Н1К. Разом з тим, отриман! результати та висновки дозволяють

сформулювати деяю эагальн! рекомендацГУ для визначення пр!оритет1в в нацюнальному розвитку УкраТни:

- Економ1Чний розвиток УкраУни в трансформацжний лерюд в1дбуваеться на тл! динамЫноУ глобально! перебудови св1товоУ економжи I значного зб'шьшення м1ри н транснацюнал1зацн. Це створюе нов! умови, нова оточуюче середовище I дедал1 бшьше будв впливати на внутр1шж економтж процеси в УкраУн!.

• Хоча глобальна трансформац!я свгговоТ економжи досить суперечливо впливатиме на мгсце УкраТни в МПП. бшьш глибоке включения ТТ в цей процес е вкрай необх!дне для створення зовншжх умов виходу ¡з глибокого кризового стану.

- Одшсю и умов динам1зац)'| економ1чного розвитку УкраУни та максимально ефективного використання УТ поршняльних лереваг с залучення транснацюнальних корпоращй. Незважаючи на стратепчну довгострокову важливкггь стимулювання контрактних операц!й ТНК, на сучасному етагп трансформацмного процесу Укража потребуе перш за все жвестицмно-виробничих форм участ1 ТНК, тобто припливу Ух прямих 1нвестиц1й.

- Мехамзм регулювання ¡нвестицж ТНК в УкраУм повинен враховувати св<товий досв)д приймаючих краж, зокрема аз!атських Н1К. Доцшьно при цьому використовувати широкий спектр лов'язаних з ¡нвестифями торговельних заход!в та пов'язаних з торпвлею ¡нвестицмних заходт.

- 1снуюч( в УкраУн! податков! п1льги для шдприсмств з ¡ноземними (нвестифями (до 5 роюв) повинн! заохочувати операцГУ ТНК перш за все в еисокотехмололчних вбо прюритетних галузях. Для ¡иших сектор!в економжи *податков1 кан!кули" доцшьно обмежити 2 роками.

- Стимулювання дюльносп ТНК в УкраУн! СЛ1Д пов'язати з такими вимогами до функцюнування Ух годприемств, як питома вага мгсцевого компоненту в добавлена вартост1 продукцГУ, питома вага експорту продукцм, обсяг та частка НДДКР в загапьних витратах.

- Национальна програма заохочення ¡ноземних ¡нвестицм повинна стимулювати приплив катталу ТНК в галуз!, що з максимальною ефективмстю реал!зують поршняльж переваги УкраУни I сприяють структурним зрушенням в економщ).

ПУБЛ1КАЦИ АВТОРА ПО TEMI ДИСЕРТАЦ1Г

По тем! дисвртац^ автором опублковано 59 po6iT загальним обсягом 95 д.а. Основы! положения дисертацжного досл^дження викладен'| в таких пубгакащях:

1. THKÚ економКже зростання краж, що розвиваються. - К : МПП "Книга", 1994. - 16,1 д.а.

2. Экспансия международных монополий а развивающиеся страны. М., Высшая школа, 1989. • 10,4 д.а. (у сшвавт.)

3. Воздействие транснациональных корпораций на социально-экономическое развитие освободившихся стран. • К., Вид-во КДУ, 1989. - 5 Д-а.

4. Экспансия международных монополий в развивающихся странах Азии. - К., Пол!твидав УкраТни, 1987. -10 д.а.

5. Освободившиеся страны: актуальные проблемы развития экономики. -К., Вид-во КДУ, 1988. - 5 д.а. (у сшвавт.)

в. Современные тенденции социапьно-экономического развития стран Африки. - К., Вид-во КДУ, 1986. - 4 д.а. (у спшавт.)

7. Влияние глобальных проблем на социально-экономическое развитие освободившихся стран.-К„ Вид-во КДУ, 1987. - 4 д.а. (у сшвавт.)

8. Объективная необходимость формирования научно-технической политики молодых государств. - В кн. "Научно-техническая политика зарубежных стран" а 3-х томах. т.З Развивающиеся страны, К., Наукова думка, 1987.-0,5 д.а.

9. Основные направления научно-технической политики. - В кн. "Научно-техническая политика зарубежных стран" в 3-х томах. т.З Развивающиеся страны, К., Наукова думка, 1987. - 0,6 д.а.

10. Научно-техническая политика развивающихся стран в области сельского хозяйства. - В кн."Научно-техническая попитика зарубежных стран" в 3-х томах. т.З Развивающиеся страны, К., Наукова думка, 1987. - 1,1 д.а. (у сшвавт.)

11. Критика буржуазных концепций происхождения и сущности международных корпораций. - "Вопросы политической экономии", Вип.152, Вид-во КДУ, 1980. - 0,5 д.а.

12. Межгосударственное регулирование внешних расчетов в условиях углубления общего кризиса капитализма. - "Вопросы политической экономии", Вип.153, Вид-во КДУ, 1981. - 0,5 д.а.(у стивавт.)

13. Некоторые проблемы возникновения и развития компаний совместного владения в Африке. • В сб."Современный этап национально-освободительного движения в Африке", Институт Африки АН СССР, М., 1980. -0,5 д а.

14 . Смешанные компании международных корпораций в развивающихся странах.- "Народы Азии и Африки", 1982, №2.-1,0 д.а. (у ствавт.)

15. Научная несостоятельность анализа зарубежной экспансии монополии в концепции "цикла жизни продукта". - "Вопросы политической экономии", Вип.164, Вид-во КДУ, 1982. - 0,5 Д.а,(у сптавт.)

16. Последствия "технологической" экспансии транснациональных корпораций. • "Вестник КГУ". "Международные отношения и международное право", Вип.14, Вид-во КДУ, 1982. - 0,5 д.а. (у спшавт.)

17. Передача технологии как современная форма Эксплуатации развивающихся стран международными корпорациями. - "Вопросы политической экономии", Вип.159, Вид-во КДУ, 1982. - 0,5 Д.а.(у ствавт.)

18. Экспансия международных корпораций а странах Южной и Юго-Восточной Азии. - "Вестник КГУ", "Международные отношения и международное право", Вип.16, Вид-во КДУ, 1983. - 0,5 д.а.(у сптавт.)

19. Социально-экономические последствия экспансии между-народных корпораций в развивающихся странах. - "Вопросы политической экономии", Вип.165, Вид-во КДУ, 1983. - 0,5 д.а.(у сп!вавт.)

20. Государственно-монополистический характер экспансии МНК в развивающихся странах. -'Вопросы политической экономии", Вил.171, К., Вид-во КДУ, 1984.-0,5 Д.а.

21. Международные монополии как субъект империалистической стратегии в развивающихся странах в условиях углубления общего кризиса капиталистической системы мирового хозяйства. - "Вопросы политической экономии", Вил.176, К., Вид-во КДУ, 1985. - 0,5 д.а.(у сптавт.)

22. Международные монополии и обострение противоречий современного капитализма. - Депоновано в 1НЮН АН СРСР N521265 вщ 24.06.1985. - 11,5 д.а.(у спшавт.)

23. Проблемы ограничения и регулирования деятельности международных монополий в развивающихся странах. • "Весгник КГУ,

Международные отношения и международное право*, Вип.20, К., Вид-во ОДУ, 1985.-0,5 да.

24. Эксплуатация развивающихся стран международным монополистическим капиталом. - "Вопросы политической экономии", Вип.188, К., Вид-во КДУ, 1986. - 0,5 д.а.

25. Политика империализма в отношении экономического сотрудничества развивающихся стран. - 'Вестник КГУ",'Международные отношения и международное право", Вип. 23, К., Вид-во КДУ, 1986. - 0,5 д.а.(у сшвавт.)

26. Контрактные формы операций ТНК в развивающихся странах. - В сб. 'Четвертая всесоюзная школа молодых востоковедов. Тезисы. Том V. Экономика.", М„ Ыститут Африки, 1986. - 0,2 д.а.

27. Современные формы проникновения международных монополий а развивающиеся страны. - В кн. 'Мировое капиталистическое хозяйство: противоречия и последствия структурных изменений", К., Наукова думка, 1987.-0,6 д.а.

28. Контрактные формы операций ТНК в развивающихся странах Африки. - В сб.'Актуальные проблемы современной Африки и критика антимарксистских концепций развития освободившихся стран", Тбт)с1, Вид-во Мецн1ереба, 1987. - 0,1 д.а.

29. Дестабилизация международными монополиями процесса воспроизводства в развивающихся странах. - "Вопросы политической экономии", Вил.192, К., Вид-во КДУ, 1987. - 0,5 д.а.

30. Иностранный капитал в странах Африки. - В сб. 'За мир, сотрудничество и социальный прогресс", М.,1нститут Африки, 1988.0,1 д.а.

31. На р1вноправних засадах: економ1чне сшвробпгництво соц1ал1стичних краТн з кражами "третьего евггу". - "Трибуна лектора", 1988, №5. - 0,4 д.а. (у сшвавт.)

32. Актуальные проблемы международных экономических отношений. "Вестник КГУ","Международные отношения и международное право". Вип.26, К., Вид-во КДУ, 1988. - 0,5 д.а. (у сшвавт.)

33. Научно-техническая экспансия ТНК в развивающихся странах. "Вестник. КГУ", "Международные отношения и международное право". Вип.26, К., Вид-во КДУ, 1988. - 0,5 д.а.

34. Новые формы проникновения ТНК в африканские страны. - В сб. "Актуальные прблемы современной Африки". Вып.1 Экономика, M., 1938. -0,4 д а.

35. Эволюция форм экспансии международных монополий в развивающихся странах. - "Вопросы политической экономии", К., Вид-во КДУ, Вип.198,1988. - 0,5 д.а.

36. Экспансия ТНК в развивающиеся страны Африки. - "Вопросы политической экономии", К., Вид-во КДУ, Вип.203,1989. - 0,5 д.а.

37. ТНК и соц!ально-економ1чн1 проблеми краТн, що визволилися. "Економка Радянсько! Украши", 1990, Мв9 - 0,8 д.а.

38. Роль экспортного сектора в национальном воспроизводстве арабских нефтеэкспортирующих стран. • В кн.Юсвободившиеся страны: особенности социах.оно-экономического и политического развития в 70-80-е годы. К., Наукова думка, 1988. - 1,0 д.а.(у сшвавт.)

39. ТНК и противоречия воспроизводственного процесса в развивающихся странах. • В кн.: Интернационализация противоречий капиталистической системы хозяйства. К., Наукова думка, 1990. - 0,7 д.а.

40. Совместные предприятия как форма экономических связей социалистических и развивающихся стран. • В кн.: Совместные предприятия во внешнеэкономических связях стран социапизма. К., Либ1дь, 1990. - 0,8 д.а.

41. Foreign Investment in Ukraine. - Minutes of Ukrainian Chair, University of Toronto, 1992 - 0,2 д.а.

42. Economic Transformation in Ukraine. - European Economic and Political Weekly. N.Y., 1992. - 0,5 д.а.

KpiM цього автор мае ще 17 наукових публжацм загальним обсягом 10.7 д.а.

Л

Рогач А.И. Транснациональные корпорации и экономический рост развивающихся стран.

Диссертацией является рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.05.03. - международные экономические отношения.

Институт международных отношений при Киевском университете имени Тараса Шевченко. Киев, 1995.

Проведен анализ роли транснациональных корпораций (ТНК) как фактора экономического роста новых индустриальных стран (НИС) Азии. Показано, что транснационализация мировой экономики влияет на эволюцию стратегии роста развивающихся стран, повышая интерес этих стран к ТНК как источнику капитала, технологических знаний, организационного и управленческого опыта. Это результируется в изменении отношения к ТНК и либерализации инвестиционного климата в НИС Азии. Обосновано, что ТНК в целом имеют позитивный баланс влияния на капиталообразование, передачу технологии, развитие человеческих ресурсов и экспортные возможности принимающих стран. Исследовано значение механизма регулирования ТНК для экономического роста страны.

Ключов! слова: транснац!ональн| корпораций краТни, що розвиваються..

Rohach A.I. Transnational Corporations and Economic Growth of Developing Countries.

Dissertation is a manuscript.

Dissertation for the Degree of Doctor of Economic Sciences in International Economic Relations - 08.05.03.

Institute of International Relations of Kyiv Taras Shevchenko University. Kyiv, 1995.

This dissertation contents the analysis of the role of transnational corporations (TNCs) as a factor of Asian new industrial countries (NIC) growth. It is demonstrated that transnationalization of world economy has effected on evolution of developing countries growth strategy and renewed their interest in TNCs as a source of capital, tecnological know-how and organizational and management skills. This resulted in a shift in attitudes and liberalization for TNCs in Asian NICs. It is argued, that TNCs have positive effect on capital formation, transfer of technology, development of numan resources and export opportunities of host countries. Regulation framework for TNCs activity is investigated.

Key words: transnational corporations, developing countries.

ВПЦ "Украфотехцентру". Зам. 2,1995 р. Тир.100 прим., 2.0 обл.-вид.арк.