Аграрный ресурсный потенциал региона в условиях смешанной экономики (на примере Закарпатской области Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Аграрный ресурсный потенциал региона в условиях смешанной экономики (на примере Закарпатской области Украины)"

АКАДЕМ1Я НАУК УКРА1НИ ЛЬШВСЬКЕ В1ДД1ЛЕННЯ 1НСТИТУТУ ЕК0Н0М1КИ

Р г з ол

; , На правах рукопису

ЛЕНДЕЛ Михайло Андршович

АГРАРНИЙ РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ РЕПОНУ В УМОВАХ ЗМППАНОК ЕКОНОМ1КИ

(на приклада Закарпатсы«п обласп Украши)

Специальность 08.00.04 - Розьмщення продуггивних сил, егонои1ка райошв Украши 08.00.05 - Ееоном1кл, планування, оргатзащя управления народи им господа рсттсм 1 йога галузяии (сиьсге гогсподарство)

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття вченого ступени доктора економшних наук

Льв1в -1994

Робота виконвна у Львтвському В1дц1ленн1 1нституту економ1ки АН Укра1ни

Консультант'- доктор економхчних наук, ирзфесор ЮЗЕ&ОВИЧ Анатолий Едуардович

опонентн: акадсм1к АН Ви^цоУ пколи УкраКни, доктор економхчних наук, професор МИХАСЮК 1ван Романович

ч.гк'п-корроспондрпт УЛАН, доктор економ1чних наук, ТРЕГОБЧУК Валентин Михайлович

доктор економгчних наук, професор ГМЛНЁЦЬ Ввсиль Григорович

Пров1дна организация - 1нститут аграрно! економ1ки

1м. О.Г. 1!1л1хтера УААН

Захист' В1дбудеться " 1994 р. о о-

динI на засхданьи спе:йал!зовано1 ради Д 016.39.03 по за-хисту дисертаидй на здобуття наукового ступени доктора наук при Львхвському В1дц1ленн1 1нституту економпси АН Укра1ни за адресов: 290003, м. Льв1в-8, вул. Театральна, 17.

3 дисерташею мояна ознайомитись в бхбл1отец1 Лыивсь-кого Е1дд1лення 1нституту економ1ки АН УкраЯни.

Автореферат наделано " 1994 р.

Вчений секретар . спец^алхзовано! ради, кандидат економтчнйх наук

В.1.Жовтанецький

I. ЗАГ№М-ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальнтсть теми. С:льське государство Укра'Хни процесс становления як ц1лхсно! самост1йно! галуз1 суве-енно'Х держави опинилось у скрутному становидх. Орхентсеа-е в умовах адмихстративно-командно! модел1 управляя -<.з уто планов I ваярл1, воно виявилось незахи'ценим перед типовою стих 1ею. Наростання екснсм1чних трудноцхз збхглгся п ас1 эх зм1нами в соц1ально-економ1чн1й структур:. Нз у грунт I проявилась загалька стагнацхя галузх, ознаки -;ко£ е подолан! нав1ть внасладок сприятливях умов 1593 схльсь-огосподарського року. Нееквхзалентнхсть сбмхну з 1ншими алузями економхки, Г1першфляц1я грошово! одиницх кра!.-;и умовили переростання стагнаих! схльського господарства в коном1чну, орган1зац1йну I структурну кризи.

Зихад сгльського государства 31 становища, з я к ому эс-о знаходиться I подальший його езолюихйний розвитск, ползаний з виршенням складних проблем структурного харак-эру. Головною серед них в проблема оптимхзапП структур« укупност1 елементхв аграрного ресурсного потенциалу до мов змхшано! економхки х оптимхзаидя аграрного ресурско-

0 потенцхалу як цхл1сност1 до схльськогосподарського' эбниитва. 0ск1льки ж оптим1за1.пя I в перпому х в другому упадках проявляеться лисе з певних зональних природнз-еко-эмхчних умовах, то згаданх проблеми монуть бути зиргсен!

а регхональному р1вн1. Звадси, дослвдяення проблем фогму-ання аграрного ресурсного потенцхалу на рхвнх регхсну, кремих виробннчих падприемств, <£ермерських х селян сьгсиг осподарстз як I дослхдасення факторхв сптлмхзацх': схльоь-огосподарськсго виробництва й важлизими х актуальном:«.

Останне посилюеться це й там, со виникае наст1Г:>п л°.-Зхаднхсть поглибленого осмислення методолог хчних пита:-:--, хономхчно! науки, зокрема, соп 1ально-економ г-гно: "утчое-

1 аграрного ресурсного потеяихалу. Заглявич о усу"к»"л

51 лих плям" у з"ясуваннх ролх 1 м1С1'я аграрного -а^у-....._ о потенцхалу з переход! сьчьського государства г; : ралхзовано! планово-директивно! моделх унразлхнн- д-аняшня на основ! ринкових регуляторхз х механ:.?

теор1я аграрного ресурсного потенщалу, як i теория потен-ц1ал1зму взагал!, формуеться як напрям сучаоно! соцхально-,економ1чно! науки, знаходиться в стад11 зародження i становления. 3 цього приводу серед дослвдншпв нема'hi сп!ль-hocti думки, hi навхть сшльного падходу до визначення mic-ия KaTeropiJ в систем! сощально-економхчних понять. Разом з тим практика ведения схльськогосподарського виробництва багата переконлйвими -аргументами i фактами, врахування яки> привело до нових узагальнень i рекомендацхй з погляду вдо-сконалення i як 1нструмент1в державного регулювання, так i механ1змтв саморегулювання.

Досл1дження теми опттпзацЛ аграрного ресурсного потенциалу i с1льськогосподарського виробництва региону в пер1од формування ринкових вхдносин "в аграрному сектор! на-бувае актуальност1 ще й тому, що вимагае теоретичного об-грунтуваннь концепц1я врахування показник1В величини i ефе-ктивност! аграрного ресурсного потенц1алу для створення piBHHX умов господарювання для тдприеметв'р1зних суспхль-но-економ1чних типгв. Сказане стосуеться також доведения до практичного застосування нормативхв плати за природн1 ресурси, усунення в1дчуженост1 колгоспно-кооперативно! вла-сностi, приватизацЛ земельних д1лянок, персон 1ф1кац11 гос-подарських стосунк1в.

Комплексному теоретично-практичному дослхдженню питань оц1нки величини i формування структури аграрного ресурсного потенц1алу присв"ятили сво! прац1 укра1нськ1 вчен1 -Лук:ноБ 1.1., Михасюк I.P., Оншценко О.М., Пасхавер Б.В., Трегобчук В.М., Юзефович А.Е.-. В формуванщ концепцх! до-слхдження анал1зовано1 проблеми в per Анальному та галузе-вому 3pisi значний вплив мали роботи Алгмова О.М., Андр1й-чука В.Г., Бугуцького O.A., Веденхчева П.Ф., Генсхрука С.А. Завадського Й.С., бмця Г.С., Саблука П.Т., Фонотова А.Г., Сомова Г.С., Шепи В.В., Шепотько Л.О., Шияна В.Й., Юрчиши-на В.В. На ochobi узагальнень результат1в ix досладжень зародилась гшотеза про необх1дн1Сть використання показни-KiB величини i ефективност1 аграрного ресурсного потенща-лу як об"екта, i як шетрумента хндикативного планування та економхчного стимулювання збхльшення виробництва i падви-

дення якостх схльськогосгодарсько* продукц11.

1.2. Мета I завдання дослхдження> Метою дисертацгйного дослхдження е наукове Обгрунтування теоретичних засад, ме-тодолог1чних гпдходгв ^ методичних принципхв рег1онально! аграрноХ полхтики в процесх розбудови державностх УкраХни I поел¿довного переходу ввд центрально-керовано! моделх господарського механхзму до господарського механхзму змх-шаноХ економ1ки.

У в1дпов1дност! з метою дослхдження в дисертацхХ знай-дено виршення таких проблем:

- Наукове обгрунтування засобхв I метод1в цхлеспряма-ваного формування та ефективкого використання оптим13ованих додо схльськогосподарського виробництва складових аграрного ресурсного потенциалу в умовах змхшано! економхки регхо-лу. В його межах:

а/ виявлення економ1*иоХ природи х соц1ально-економ1ч-чоХ сутностх аграрного ресурсного потенцхалу;

б/ удосконалення методики визначення величини х ефек-гивностI використання аграрного ресурсного потенцхалу для /мов змшаноХ економхки;

в/ розробка наукових принцип1в системного пхдходу до визначення шляххв формування I оптимхзацх! структури аграрного ресурсного потенцхалу х схльськогосподарського вироб--шцтва в рег10Н1.

- Обгрунтовано концепцто, до аграрний ресурсний потен-дал е одночасно об"ектом I шетрументом 1ндикативного пла-нування в смьськогосподарських пхдприемствах;

- Розробка наукових рекомендац1й застосуванкя показни-йв оц1нки величини I ефективност1 використання аграрного ресурсного потенцхалу для обгрунтування основких напрямкхз /правлшськоХ дхяльностх на регхональних рхвнях державно! злади I самоврядування;

- Обгрунтування мояливостх визначення на оснозх аграрного ресурсного потенцхалу вартостх I Ц1ни земельних дхлг-пк;

Визначено необххднхеть впроваддення державно! г.олт-гики платност1 за земельн! та Гнил природнх ресурси.

- Виявлення ефективност1 виробничо-господарськ.'! дхя-тькостх I ефективност1_ресурс1в в процес1 1нтенсифхка:;1! с1льс!экого господарства.

1.3. Предмет i об"ект дослтдження. Предметом дослвджен ня е прсблеми оптимхзацН аграрного ресурсного потенциалу

i с:льськогосподарського виробництва, формування його ве-личини i структури, пхдвищення ефективност: функцхонування ь умовах sMiiL-анс! економз:ки. Дослтдження зд1Йснено на приклад: стльськопссподарських щдприемств рхзних'форч влас-ност: Закарпатськсго регхсну Укра1ни.

1.4. Загальна методологтя i методика досл!дяення. Теоретичною основою дослвдження е економ1чнх Teopil, розробки науково-дослвдних Ihcthtvtie, пров1дних вчених з питань coli хально—економхчного розвитку агропромислового комплексу Укра'ни, а також iflel, що М1стяться в Законах Укра1ни про землю, влаен1сть, приватизац1Ю, 1нвестиц1йну д1яльн:сть, селянське /фермерське/ господарство та колективне с1льсь-кзгосподарське пхдприемство.

У методичному в1Дношенн1 визначення величини та ефектш ноет: складов®: аграрного ресурсного потенц1алу базуеться не Методичних рекомендациях 1нституту економши АН Укра1ни, Ь ход: доелвдкення згадан1 методичн: засади розвинутх i доповнент з врахуванням регюнальних особливостей сучасно-го етапу розвитку смьського господарства.

В процес! дослздження використовувались методи еконо-ад:чногс z статистичного групування, узагальнень, системного аналхзу i синтезу, розрахунково-конструктивний, еконо-м:ко-математичний. Для обробгтку статистичних i фактичних мотер1ал:в застосовувалась сучасна система ЕСМ, включаючи персональна комлютери.

Дисертаи:йна робота виконана у в1дпов1дност1 з програ-мою наукових дослхджень 1чстцтуту економ1ки АН Укра1ни по тем:: "Економтчнх проблеми формування i рацхонального вико-риетання аграрного ресурсного потенцгалу /Р державно! реестра:; i: 01 .Е6.0С29СЗЗ/. Досупдкення проводилися в рамках виконанн'; держбюджетних науково-доелвдних тем: "Дослвджен-нг регхональних проблем комплексного соц:ально-економ1чно-гс розвитку Закарпатсько!' област1 Укра1ки /цифр теми 4.2. З.1.1./, "ихлхи вдоеконаленнг господарського ыехантзму АПК

з умовах зд1йснення радикально! господарсько! реформи" 'шифр теми 1.4.4./, "Вивчення впливу ринкових вадносин на эозвиток господарського комплексу perioHy" /шифр теми 3.1. 2.13./. По тем! дослвдяення виконано госпдогов1рн1 теми: 'Проблеми впровадження в практику роботи ~протизатратного ме-санхзму господарювання i пхдвидення ефектизностх викорис-гання ресурсного потенцхалу Берегхвського РАПО Закарпатсь-tol облаетi" /госпдоговхр № 6-86/, "Вгспукування резервов пдвидення ефективност1 виробництва в колгоспах i радгос-iax Берег1вського агропромислового об"еднанняп /госпдого-)ip № 7-89/, "Наукове забезпечення перетзорення колгоспу [мен1 КалшЫа Хустського району в спыку araiioHepiB" /госп-loroßip № 6-91/.

1.5. Наукова новизна роботи, положень i bhchobkib, до шносяться на захист, полягае в тому, до:

-Запропоновано обгрунтовану концепцЬо, до аграр-шй ресурсний потенцгал включае ввдносини зсЪс фаз сусглль-юго в1дтворення. В П межах:

а/ зд1йснено пол1Тико-економ1чний анал13 економ1чно! грироди аграрного ресурсного потенгпалу;

б/ прослгдковано прямх i зворотн! зв"язки рхзних факто-»XB схльськогосподарського виробництва, його продукту та ;еличини i структур« аграрного ресурсного потенциалу, ар-'ументовано потребу Ix взаемно! оптим1зацх! на макрс- i 11кроеконом1чних рхвнях;

в/ розкрито економ1чн1 основи прямо! зале.жност1 зхдно-:ин розподхлу продукту схльськогосподарського виробниитза ■ хд величини i структури аграрного ресурсного потен::халу;

г/ доведено потребу I можливхсть використяння показни-;ib величики i ефективност1 аграрного ресурсного лотенцхалу ,ля здхйснення внутрхгалузезого i м1ягалузевого обмхиу псс-укту с1льськогосподарського виробництва;

д/ аргулентовано пряму залsshхоть -йя лрпз.-зец^н т-л •ичини i офективностi аграрного ресурсного 7.оа.г/ боягами : структурою спояиваннк продукту с:ль :ького ; д ч *:-ъкэгз виробництва.

- Зисунуто i доведено гтпотезу про те, -;о 29.-'г-.:':-:а : фектизнхсть аграрного ресурсного потенцхалу мхстить суб-

станц1ю вартост! I ции земельних дьлянок.

- Розвинуто науков: 1де1 про визначальну роль показни-.К1В величини I ефективност1 аграрного ресурсного потенц1а-лу в функц10нуваннх механизму господаргавання:

а/ обгрунтовано зв"язок д1йовост! индикативного плану-вання з врахуванням величини 1 ефективност1 аграрного ресурсного потенп1алу в умовах переходу с1льськогосподарсь-кого виробниптва до ринкових вздносин;

б/ аргументовано потребу 1 можливхсть врахування по-казник1Е величини I ефективност1 аграрного ресурсного потенциалу у формуванн! економтчних стимул1в кхлькост1 I якостх с1льськогосподарсько! продукцИ.

- Визначено динам1чну 1 статичну ефективнхсть викорис-тання аграрного ресурсного потенциалу на приклад: сшзсъ-кого господарства Закарпатського регюну.

1.6. Практична цшнтсть результат1В досл1дження поля-гае в тому, шо методолог1чн: висновки, уетодичш положения., сформульован1.в дисертац11, використанх при розробц1 Кон-цепц1! -комплексного соцхально-економ1чного розвитку Закар-патсько! облаетI на пер1од до 2010 -2020 року; в доповвд-нкх записках директивним державним I господарським органам Закарпатсько! облает1.

Основн! положения I виснозки дисертац!! у вигляд! ме-тодичних рекомендац1й : розробок впровадженх в схльськогос-подарських падприемствах Закарпатсько! область рекомендован! вченою Радою Льв1вського В1дд1лення 1нституту е.коном1-ки АН Укра1ни для використання в планово економхчнхй роботI аграрних служб с!льськогосподарських пхдприемств заххдних областей' Укра1нй.

Впровадження положень методичних рекомендад1й, розроб-лених на основ1 дисертац1йного досладження, забезпечуе:

- застосування науково-обгрунтованих норматив1в витрат матер1альних, трудових, I ф1нансових ресурс 1в на виррбниц-тво одиниа! сз.ль ськогосг.одарськот продухи,II;

- створення рхвних економ1чних можливостей господарю-вання с1льгоспп1дприемствам ргзних суспхльних типхв, як: ведуть виробничу д1яльн1сть в нерхвних природных I еконокпч-них умовах;

- використання покаэншав величини та ефективност1 аграрного ресурсного потенциалу у процес1 реформування колгос-П1в 1 радгосп1в, усунення з них знеос1бки майна;

- розробку науково-обгрунтованих норматив1в плати за використовуванх у сгльськогосподарському виробництвг приро-дн1 ресурса х передусхм земельн1 дхлянки.

Раал1зац1я методичних рекомендац1й та розробок в практику створюе орган 1зац1Йно-ечоном1чн1 передумови рацхональ-ного використання земельних дхлянок та хнших виробничих ре-сурс1В, подальшо* 1нтенсифшац11 та оптимхзацх! смьсько-господарського виробництва, пвдвицення ефективностх розвит-ку агропромислового комплексу, входдення його в ринковI

31ДН0СИНИ.

1.7. Апробан1я роботк х впровадження результатхв дослхдження.

0сновн1 положения дисертащ!, результати наукоЕих розробок г практичнх рекомендац11 доповхдались на республ1-канських науково-практичних конференциях "Проблеми комплексно! перебудови господарського х соцхального механгзму АПК" /Ки*в, листопад 1588/, "Виробничий потенцхал, оишка, напрядай I ефективнхсть його використання в господарському мехгнхз.'.й АПК" /Харкхв, жовтень 1988/, "Стзорення виробни-чого потенциалу х знккення ресурсом1сткост1 с1льськогоспо-дарсько! продукцх!" /Дншропетровськ, вересень 1989/, "Проблеми переходу сьчьського господарства на нов1 форми господарювання" /Льзхз, травень ![990/, "Ексномшо-правоЕ1 методи управлшнк розвитком села в умов&х ринково! ексно-мхки" /Льв1в, лютий 1991/, "Проблеми рац1онального використання соц1ально-економхчного та природного ресурсного по-тенц!алу регхону" /Луцьк, травень 1993/.

Матэрхали науково-дослхднлх розробок по тем: дисерта-ц1! цор1чно розглядались на эасвданн.ях вчзно! Ради Льзхзсь-кого ввдхлення 1нстнтуту економ1Ктл АН Укра!ни, в Закарпат-ському обласноиу агропромислозому комгтетх, а такой включен! в науков1 'зв1ти. На основ1 результатхв дослхдденнл в 198?-1992 рр. падготозлен! так! методичн1 рекомендацх!:

- Методичн1 рекомендацхХ по розроб1тку i застосуванню норматив1в виробничих затрат i показник1в ресурсного потен-i: iалу колгосп1в та радгоспхв для планування схльсъкогоспо-дарського виробництва. - Ужгород, 1987;

- Методичнх рекомендацх! по визначенню нормативхв плати за природн1 ресурси. - Ужгород, 1992;

- Методичнх рекомендацх! по рефорлацх! колгоспу iM.Ka-лхн1на Хустського району в пер1од переходу до ринкових Б1д-носин. - Ужгород, 1992.

!.£. ПублхкаихХ.

Основн i положения дисертац1йно! роботи опублхковакх б З-ох монограф1ях /2 в сп1вавторств1/, б Кокцепц1" комплексного соцхально-економхчного розвитку Закарпатсько! сбласт1 на перход до 2010 - 2020 року, в 32 статтях в журналах та наукоЕих збхрниках. Загальний обсяг публхкац1й 50 друкованю аркупхЕ, з яких 32 належать особисто автору.

1.9. Структуре i обсяг роботи. Дисертахия складаеться з встугту, п"яти глав, висновкхв, списку використаноХ лхте-ратур/., обскг рукопису 292 стор., у тому числх 35 . _ таб-лиць i одна схема, два рисунка, 27 додаткхв.

У вступх подаеться загальна характеристика дисертацхй-но! роботи: актуальнхсть теми, мета i завдання, предмет i об"ект, методолоНя i методика дослхдження. Бизначаються наукова новизна, практична цшнхсть та нпробацхя достовхр-ност: теоретичних bhchobkib i прикладних рекомендаций.

У перслй глав! - "Аграрний ресурсний потенидал - мате-рхальний та хнтелектуальний фундамент схльськогосподарсько-го виробництва" з"ясовано економ1чну природа- аграрного ресурсного потенц1алу, розглянуто його функцхХ i структуру, доведена необххднхсть доповнення методики визначення його величини i ефективнастх використання розрахунково-конструк-тквним методом

У друг!й главх - "Мхсце аграрного ресурсного потениха-лу у формуванш змшано! ■ економши на селх" викладасться

теоретичн1 I методичн1 засади створення за показниками ве-личини I ефективност1 використання аграрного ресурсного потенцхалу схльськогосподарських пхдприемств, основою яких с; р1зн1 форми власност1; уточнено роль аграрного-ресурсного потенгцалу як цппсного соцхально-економхчного об"екта при визначенн1 соцхально! I економ1чно! доц1льност1 моделюван-ня нових господарських утворень, оптимхзац11 1х виробничих структур \ напряшв господарсько! д1яльностг; обгрунтовано економичну теорхго г узагальнено господарську практику та сформульовано етапи реформування колгоспгв I радгосп1в у схльськогосподарськх п1дприемства нового типу адекватного змшан1й економщ1.

У третхй глав1 - "Об"ективна основа державного регулю-вання схльськогосподарського виробництва" досл1джено фун-кщональне призначення аграрного ресурсного потенцхалу у схльськогосподарськхй галуз1 I на мхжгалузевому р1ВН1. Тут же обгрунтовано доцхльнхсть використання оптим13ованих що-до схльськогосподарського виробництва показникхв величини I ефективностх аграрного ресурсного потенцхалу для шдика-тивного планувакня на ВС1Х рхвнях - структурних пхдрозд1-л1з, схльськогосподарських падприемстз в Ц1лому, районних I обласних управлшь с1льського господарстЕа, центральных державних зхдомств. У главх також прослхдковано вплиз гос-подарського механизму на економ1чн1 1нтереси зс1х структур управлтня у справI економхчного стимулюзання I матерхалъ-но! заштересованостх у зб1льшенн1 виробництва схльськогос-подарсько! продукцЦ. I П1дви!дення П якост1.

У четверт!й глазх -"Аграрний ресурсний потетпал -об"ект ринкових В1дносин" теоретично обгрунтовано, 'до вех складов I елементи аграрного ресурсного потенцхалу, з тому числ1 земля 1 робоча сила мають варт1сть I е об"ектсм ринкових эхдносин. На баз1 цього запропоновано еконемгчн: засади розробки норматиз1з плати за зиробничх ресурси схльськогосподарськогс зиробництв.а государствами -зс:х г;~ сп1льно-економ1чних типхв.

, У п"ятхй глав! - "Ефективнхсть аикористанн? аграрного ресурсного потенцхалу" здхйснеко досл!дження д::нам:,<и с:ль-

ськогосподарськогоо виробництва в низиннхй падзонх Закар-патсько!' област1 у детермшованхй залежност1 в1д величини I ефективност! аграрного ресурсного потешиалу. Тут же обчис-лено та проанал13овано динакичну х статичну ефективнхсть використання ресурсхв, з"ясовано улсде та роль суспхльного комбшування ресурсхв в итенсифшацИ смьеькогосподарсь-кого виробництва.

У висновках сформульованх основн1 результати досл1д-жень, гпдведенх пхдсумки х зроблена оцшка практичного значения роботи.

2. ОСНОЗН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦ ШНО! РОБОТИ

2.1. Зб1льшення обсяг1в виробництва I П1двищення якос-т1 схльськогосподарсько! продукц11 завжди залишалися важ-ливою проблемою наукового пошуку. Для еконокично! науки стрижнем було визначення фактора, який зумовлюе вказанх па-раметри. Бо т1льки знания реально? . ситуацхХ та оптимальних шлях1в розвитку вхдкривае перед суспЪ1ьством можливостх Ц1-леспрямовано! д1яльност1 по найповншому задоволенню сво!х . потреб у продовольств1 I сировин1 схльськогосподарського по-ходження.

В Укра1н1 з хючатку 70-х рок1в в науковий обхг було ■ введено поняття аграрного ресурсного потенцхалу. Функционально воно призначалося для використання в ролх критерхя об-грунтованост1 державного плану закупгвель продуюлд* земле-робства г тваринництва в регионах та видхлення в розпоряд-ження територхальних схльськогосподарських орган1в вироб-ничих матер1ально-техн1Чних ресурсхв. У цьому зв"язку основна увага у наукових досл1дженнях придхлялась розробц1 методики визначення Кого кмыисних величин. У той же час теоретичне осмислення соц1ально-економ1чно1 сутност1 аграрного ресурсного потенщалу залишалось в сторон 1 .1 перетво-рилося б самост1Йну проблему. Теоретичний аналхз економхч-них ознак- аграрного ресурсного потенцхалу засвадчив, цо його функц11 не обыежуються розподхлом виробленого в схль-ському господарствх продукту. Вони найвиразнше простежую-ться у виробницгв!, а також в обмхнх та споживати, тобто

на всхх стадхях руху продукту схльськогосподарвького ви-робництва I, В1ДП0В1ДН0, на вс1х фазах вгдтворювального процесу. Дослхдження згаданих ознак /класифхкацхя, координации! I субординации: залезшост1, прям! 1 обернеи! зв"я-зки/ у вхдтворювальному процес! дозволил.'о! вкявити складну систем в 1дносин, як1 вш виражаз. В II структур! - орган1-зац хйно-економ г-и 1, еконсмхчнх, соц1ально-економ!чкх I на-вхть соц1альн1 вхдносини. Саме ж Ц1 взазмозв"язки I взае-мозалежностх с?ворсить в суспхльствх реальну основу вироб-ничих вхдносин.

Вхдносини, ягЛ виникають з приводу аграрного ресурсного потенц!алу як ц1лхсност1 ! його структурних елемент1в поширотться на господарськх структури всхх рхвнхв: вхд'пер-винно! ланки народного господарства - пгдприемства, об"ед-нання, органхзац!! аграрного сектору,до регхональних та га-лузевих формувань I утворень. Теоретичн1 дослхджекня М1спя в1дносин рхзного р1вня у формуваннх 1х цхл1сно1 сукупностх дало падставу для ряду висновк!в.

Перший з них. Вхдносини аграрного ресурсного потенша-лу, проявляючись у всIX сферах вадтворювального процесу I на всхх р1внкх економ1ки, е первинними. Вони з одного боку, виконуготь координуючу функцш по вхдношенню до кожного еле-мента сукупностх, х по вхдноиекню до фази 1х проявления, з другого боку. В!дносини ж кожного окремо взятого елемента сукупност! чи окремо взято! фази 1х проявления виконугать субординуючу функцга.

Другий висновок. Вхдносини аграрного ресурсного потен-д1алу являють собою складну систему. Це, насамперед вхдносини призласнення його елемент!в, ввдповадно вадносини з приводу спояштозС у процес1 виробництза сукупност! або окремих П елемент1в, в1дносини передачх-прийому для зикористання у виробничому процес1 сукупностх або окремих 11 елементхв, зхдносини умов передач! права на зикористання сукупност! га П елемент1в, вдаосини прийому-передач1 права викзрис-гання сукупност! чи II елементхз суб"ектами господар-сваннг. гожен з них мае специф1чну основу взаемин, гекерацх! на рхзних р1знях управления, включаючи органи дерхавно! ала-

ХИ, централънл, територ!альн! пвдпрлемства х орган!зац!1, окремих 1ндив1д:в.'

Трет1й висновок. Аграрний ресурсний потетдал як сукуп-Н1сть у з1ставленн1 з аналог 1чними економхчними -терьинами 1 поняттями - виробничою потужнхстю, трудовим потенциалом, ресурсним потенц1алом, економ1чним потенц1алом тощо - про-являе тхльки йому властив1 характеристики. Це означае, що аграрний ресурсний потенциал як сукутпсть мае г кмьклсну 1 ,тк1сну визначен1сть, а значить I к1лькхсн1, I як1сн1 ви-М1рники х вхдпов1дн1 1м показники.

Зв хдси, аграрний ресурсний потенцхал, як сукугоисть основуючись на первинних взаемозв"язках г взаемозалежнос-тях, виражаючи .складну систему економ1чних вадносин, маючи власн1 кхльк1сн1 параметри буття, ц1лковито 1дентиф1куеть-ся з категор1ею економхчно! науки.

2.2. Питания формування аграрного ресурсного потенцхалу, його функцхй I структури в економхц1 с1льського госпо-дарства традиц1йно обмежуеться з"ясуванням'його сут1 внут-рйпньо! структури на р1внх великих територ1ально-адм1Н1-стративних утворень. Зд1йснюеться це в умовах, коли ще нема надежно! методично! основи визначення величини I ефектив-ностI використання аграрного ресурсного потенц1алу, що ут-руднгс: к1лькхсну оцмку та анал13 Б1дпов1дних яхисних змш. Проведен1 доолдження засвадчують, що в опублхкованих ранте працях з проблеми аграрно-ресурсного потенц1алу, по-чинаючи вхд структурних П1дрозд1л1в пхдприемств I органх-зац1й та закшчупчи галузями схльського господарства в ц1-лому, як правило, ототожнюеться з 1х ресурсозабезпеченхстю або к 13 результатами виробництва. До того ж для вхдобра-ження зв"язку м1ж ресурсами виробництва I його результатами використовувться р1зн1 терм1ни. Серед них найчастше вживуваними е виробнич1 х ресурсн1 можливоЬт!, об"ективн1 умови виробництва, економ1чний, виробничий, ресурсний по-тенц1ал тощо. Використовуються також рхзнх об"екти за киь-К1стс I структурою складових частин. Це, як правило, приводить до суперечливих висновк1в 1 рекомендац1й.

В процес1 критичного I пор1вняльного розгляду 1сную-чих терьинхв доведено, що аграрий ресурсний потенцхал най-бхльш близький за економхчною природои до поняття "еконо-

М1чний потенциал". 3 позиц:й розкриття сутност1 останнього встановлено характер зв"язку м1ж двома найважлившими скла-довими суспмьного виробництва - ресурсами 1 результатами. В зв"язку з цим доведено особливе мхсце прац1 у систем: взаемод1ючих ресурс1в та роль функцгонування уречевленох прац1. На ц!й основ! дослхджено вплив на ефективн1сть живо! прац1 використовуваних у смьськогосподарському вироб-ництв1 природних ресурсхв, насамперед земельних I зодчих.

Важливим методолог1чним питаниям анал1зовано! проблэ-ми е визначення структури ресурсного потенц1алу. Остання ввдзеркалюе склад I сп1вв1дношення виробничих ресурсхв та !х суспхльну комбшацхвэ I розглядаеться як один з напрям1в системного П1дходу до вивчення дослхджуваного явища. Пра-вом1рн1сть включения кожного ресурсу до складу аграрного ресурсного потенц1алу мае бути обгрунтованою, теоретично доведеноя 1 практично доц1льною. 1накше виникае небезпека включения до структури другорядних ресурс!в чи окремих !х елемент1в заесть !х ц1л1сностх. Оскмьки ефективний про-цес виробництва товархв I послуг можливий лише при забез-печенн1 належних умов поеднання знарядь прац1, предает1з прац1 I робочо! сили, то комбшацхя Тх з"еднання 1 представляв структуру аграрного ресурсного потенцхалу.

1з врахуванням специфии схльського господарства зроб-лено анализ тих виробничих ресурс1в, як! в першу чергу впливають на можливост1 виробництва товархз I послуг, фун-кц1онувть як в сфер1 виробництва, так г в сфер! обхгу. Для останньо! властив1 дв1 стад1! кругообороту - товарна I грс-шова. К1льк1сною м1рою виробничих ресурсхв, як1 перейшли 13 сфери виробництва у сферу об1гу, е фонди об1гу, представлен! товарами 1 послугами, цо пвдлягають реал1зац1!, 1 грошовими коштами, одержанный вхд реал1зац11. ЬИж обсягами фонд1в об1гу I результатами господарсько! д1яльност1 аграр-них шдприемств хснуе прямо пропорц1ональна залежнхсть -13 збиьшенням цього ресурсу зкачно зростэ^ зиробництво товар1в г послуг, а також продукцх! з одиниц1 земельно! площI, збмыпуеться маса валового доходу 1 прибутку. Проте з е>коном1чн1й лхтератур1 склалась недостатньо обгрунтоэана позиц1я, коли у фонди обгту включають тхльки готов! для

реал1зацИ товари I послуги та кошти I не враховують ос-новних засобхв, як: перебувають у сфер1 об:гу I представлен! амортизацхйним фондом, а також частини" додаткового продукту, спрямовано! на решвестиц1ю в основнх засоби.

Скстемний п:дх1д до визначення економ^чно! природа аграрного ресурсного потенц1алу передбачае класиф1кац1ю факторов, що його формують. На рис. I зображено структуру аграрного ресурсного потенциалу смьгосппадприемств Закар-патсько! облает! в розрхз! шдзон /низинно!, передг!рно1, гхрсько!, 1987 - 1991 рр./:

Низинна

Передгхрна

Рис. I Гхрська

46

К1лькхсть 'схльгосппхдприемств:

54 57

шнянии

Земельн1 угхд^я Виробнич! фонда Трудов! ресурси

Характерно, що 13 зышою 'вертикально! зональност! зм1-Нюеться питома вага складових аграрного ресурсного потенцх- -алу. Так, в государствах г!рсько! шдзони найбглыпа. питома частка у величинI.потенцхалу припадае на трудов: ресурси /42,8 %, що на 5,8 та 7,1 пунктхв бЪшле порхвнюваних пвдзон/. Ще виразнше вхдбиваються хнтегральнх властивост! аграрного ресурсного потенциалу в залежност1 В1д Його ве-личини в розрахунку на I середньор1чного прац1вника / 46 схльгоспшдприемств низинно! падзони,1987-1991 рр.,рис.2/.

Киртограма велнчшш аграрного ресурсного мотишЯнл.у (ЯльгоспгЯдприемсти ч низинно!'п1дзопи Злк&р1штсы«>1 облает! /1987-1991 рр ./

Рисунок 2.

Зиходячи з цих передумов структуру аграрного ресурсного потенцхалу визначае не сгпвв1днотення ф1зичних обсяг1в наявних /використовуваних/ ресурсхв, а частка 1х мтегра-льних властивостей у сукупнхй величин: потенцхалу як окре-мих господарств, так х галуз1 в цмому. Випереджуюче зрос-тання, або эначне зниження штегральних виробничих властивостей окремих видхб ресурсов може зумовити змхну структура аграрно-ресурсного потенцхалу. Под1бна постановка проблеми дозволила виявити взаемопов"язанхсть змш, що вадбуваються у склад1 ресурсного потенцхалу господарств I регхонхв, яка виявляеться через певн1 ознаки. Найб1льш специф1чною серед них е тенденцхя до оптим1зац11 використовуваних ресурс1в х виробництв.

2.3. У розробцх методики визначення величиНи аграрно-ресурсного потенцхалу ч1тко проеладковуеться три шдходи. Це по-перше, визначення його абсолютно! величини на осно-вх вартхених оцшок земл1, трудових I матерхальних ресурсхв; по-друге, визначення вхдносно* величини ресурсного по-тенц1алу на основI шдексного анал1зу, х по-третс, визначення величини досл1джуваного об"екта методами математич-но! статистики. Ряд автор1в вважають, що для визначення величини аграрного ресурсного потенцхалу найдоцхльншим е побудова багатофакторно! ресурсно! кореляц1йно! моделх, а для розрахункхв шдексу обсягу його величини - використан-ня показника виробництва товар1в 2 послуг виражених у по-рхвняльних цшах.

На наш погляд,. найбхльш науково-обгрунтованою с методика оцхнки величини аграрного ресурсного потенцхалу, розроб-лена вченими 1нституту економхки АН УкраИни /Онищенко О.М., Пасхавер Е.И., Юзефович А.Е., Кузубов М.В./. В I! основу покладено теорхю сукупност1 -функцхональних ресурсхв, якх у процес1 виробництва взаемозаммюються: трудов I I земельн1 ресурси - виробничими фондами, а земельнх ресурси 1 виробни-ч1 фонди - трудовкми ресурсами. Базою-замщення одних ресу-рс1в 1ншими е 1х грошова оцшка, величина яко! обчислюеть-ся за здатн1стю виробничих фонд1в х родючост1 зешп вивхль-няти живу працю у процес1 виробництва 1 навпаки. Прир1вню-ваннк вартост1 складових аграрного ресурсного потенцхалу

/вартостч основних виробничих I оборотних фонд13 та зартос-тх економгано! оцшки землх/ до оцшки прапД /фондового екв¿валенту працюючих/.дае можливхсть практично привести до едино! розьарност! суму цих оц1нок I розрахувати сукупний показник аграрного ресурсного потенциалу. -

Для оцшки рхвня використання ресурсного потенц1алу йо-го величина розраховувалася за фактичними даними за три останн1 роки. Для оцшки р1вня ресурсовхдцач1 схльськогос-подарських п1дприемств розраховувався коефхцкнт використання ресурсного потенц1алу. Одержан! результати розрахун-к1в дозволяли обгрунтовувати нормативи загального обсягу закуп1вель с1льськогосподарсько! прсдукц1! у розрахунку на 1000 крб. аграрного ресурсного потенц1алу, а загальний об-сяг закуп1вель продукц11 за II видами розпод1лявся в натура Визначалася також питома вага закупхвель у кожному гос-подарств! у в1дношенн1 до районного показника.

Недолгом анал1зовано! методики 6 II ор1ентац1я на гос-подарський механ1зм центрально-керованого господарства I в сдача переваги розгляду х обгрунтуванню рол1 конного ок-ремо взятого елемента аграрного ресурсного потенц1алу поза !х суспхльною комбшацхею. Зраховуачи взаомодхю та взаемо-залежн!сть складових аграрного ресурсного г.отенц1алу .як Ц1л1сност1, розрахунок його величини вимагае таку кон-струкц1ю, фундаментом яко! е комбшац!я ресурс1В. В результат! метод обчислення модиф1куеться в розрахунково-констру-ктивний. Зш дозволяе не Т1льки судити про сумарну величину виробничих ресурс1в, а врахувати 1х справжню потребу в оптимальному спхввхдношеннх для виробництиа тоЕар1в ! пос-луг, виходячи з конкретних умов господарства. Розрахункс-во-конструктивний метод основуеться на розробцх у ко:к-юму схльськогосподарському пхдпр'лемств1 науково-обгрунтозанж нормативов витрат ресурс1в на виробництво кожно! единиц! тозар1в ! послуг. Забезпечуючи технолог 1чну збаланссзан;-сть ресурс 13, нормативи 1х зитрат з основою для регзра/.ун-к1в .величини I ефективностх аграрного ресурсного пст.у- налу.

Практикой доведено, що зикорнстання наукоэо-осгрунт;-ваних нормативов витрат ресурс 1э забезпечуь гир:;с-./.:.т:г.

товар1Е I послуг смьськогосподарського походження з най-меншими витратами прац1 та кошт1в, допомагае зд1йснювати контроль за дотриманням технологхчноГ дисциплин,, зумовлюе необххднхсть застосування прогресивних норм витрачання ма-терхальних, трудових I фшансових ресурс1в. Пор1вняння цих норм з фунюцонуючим у виробництв1 аграрно-ресурсним потенциалом забезпечуе поглиблений економ1чний анализ господа-рсько! д1яльност1 в первинних п1дрозд:лах х с1льськогоспо-дарських шдприемствах в целому. Застосування розрахунково-конструктивного методу при визначеши сукупних ресурс1в робить можливим побудову модел: пздприемства в цЪюму I моделей окремих шдроздЬпв шляхом застосування системи структурних модул!в виробничого потенц1алу.

Елементи аграрно-ресурсного потенц1алу, необхадного для здхйснення технологхчмого процесу виробництва товар1в 1 послуг, розраховують на основ1 типових технолог1чних карт продукування схльськогосподарських культур та робхт у тваринництв \, в яких узагальнено кращу практику схльськогосподарських пхдприемств рег1онул досягнення науково-технхчного прогресу в галузях. На основ1 технологхчних карт, виходячи з наявних матерхальних, трудових 1 фшансових ресурс1в та враховуючи 1х оптимальну суспхльну комб1-нац1ю, стае можливою розробка вар1ант1в технолог1чно! вза-емозам ¿ни.

Розраховано величину аграрного ресурсного потенидалу на трьох р1внях /табл. I/. Розрахунки сусшльно! комбша-Ц11 виробличих ресурсов на р!вн1 схльськогосподарських пхдприемств шдтвёрджують тдсну взаемоэалежнхсть складових аграрного ресурсного потенцхалу. Зокрема анал1з результа-т1в роботи схльськогосподарських пхдприемств вказуе на 1х 1стотну эалежнхсть взд питомоГ ваги трудових.ресурс1в в сукупному аграрному ресурсному потенцхал1. В господарствах, де трудов 1 ресурси /питома вага до 28 %/ замщен г матер1а-льно-техн1чними ресурсами, впроваджено у,виробництво неадекватно високI за варт1ств I продуктивнхстю машини I ме-хан1зми /фондоозброен1сть працх - 16,7 тис.крб., 1991 р./, отримано менше вартост1 товархв х послуг на I середньорхч-ного прац!вника, на 100 га с1льськогосподарських угхдь та

Таблиця I. Залеяшсть економ1чних показншив господарюван-ня в 1д структури аграрного ресурсного потениЦалу сьчьгосп-гпдприемств Берег1вського району, 1587 - 1991 рр.

Групи господарств!К1ль-!'1&ондо-!0тримано валово1 про-!-Р1ве-за питомою вагой !кхсть!озбро-!дукцИ схльського !нь в ресурсному по- !гос- !вн1сть!господарства в 31- !рен-

тешнал1, % !пода-!прац1,1ставних цшах_!табе-

!рств !тис. !в гру+крб. 1 ш ! I ! ! !

I

I

! на I на I на !льнос-!серед-!100 га!100 !т1, !ньор1-!с/г !крб.ви4-!чного !уг!дь,!робни-! !прац1в4- тис. !чих ! !ника, ! крб. !фонд1в! !крб. ! ! крб. '

¡о

I - до 28 7 16,7 5313 105,8 31,8 15,9

П - 29 - 30 4 14,4 5944 148,8 33,7 16,2

Ш - виче 30 5 10,6 5182 132,5 49,0 12,5

Всього по государствах 16 13,8 5468 126,9 39,5 14,9

- оснозних та оборотних виробкичих оондтв

I - до 50 5 262,9 5360 126,8 48,2 14,6

П - 51 - 55 7 321,8 5616 116,5 36,2 .15,7

Е - вище 55 4 446,5 5376 154,4 34,6 13,7

Всього по госпо-дарствах 16 321,5 5468 126,9 39,5 14,9

- грошово! оц!нки земельних угздь

I - до 18 4 42 5111 107,1 34,7 12 ,1

П - 19 - 22 8 45 6002 136,9 46,1 16 ,0

Ш - вище 22 4 44 5203' 123,2 36,2 14 ,8

Зсього по госпо-

дарствах 16 45 5463 125,9 39,5 14 £ >

на 100 крб. оснозних виробьичих фонд!в. Тут :»е в:5::о ссб:-з^рт 1сть товархв I послуг, нижча рентабельность вяро5:ь! тва. При надмхрност: трудових ресурс 1в г недосталей

доозбросност! прац! /питома вага трудових ресурс1в у аграрному погенцхалх вида 30 фондоозброен1сть - 10,6 тис.крб/ показники, що характеризуют продуктивнхсть" прац1, рентабельность та вих1д товар1в х послуг на 100 га смьськогос-подарських угхдь також значно нижчх вхд середнього показ-ника ряду аналогов.

На основ 1 цього доведено, що питому частку трудових ре-сурсзв у аграрному ресурсному потенц1ал1 господарств в межах 26-30 % та фондоозброек1сть прац! - 14-15 тис.крб. /1991 р./ можна прийняти за оптимальну 1х комбмац1га для умов господарств, що ведуть виробничу дхяльн1стъ у низин-Н1й зон1 Закарпатсько! области Що стосусться частки зе-мельних ресурсов, в аграрному ресурсному потенциал!, то анал1з показуе, що найкращх показники господаргавання там, де в.он8 найвища I становить 18-22 %.

Ппотеза, викладена е робот1, що у господарствах, де у виробничому процес1 оптимально поеднуються ресурси робочо! сили, виробничх фонда та оборотах засоби г земельн1 ресурси забезпечуються найвищ1 результати господарювання повн1-стю пхдтверджуеться. Звхдси, поглиблений економхчний ана-Л13 гссподарсько! д1яльност1 с1льськогосподарських падпри-емств, фермерських I селянських господарств, Iх прогнозний розвиток I 1нтенсифхкацхя виробництва будуть найдостовхр-ншими при врахуванн1 впливу усхх складових аграрного ресурсного потеноДалу, обрахованого розрахунково-конструктив-ним методом.

2.5. Радикальна.економ1чна реформа зумовлюе необхзд-нхсть розробки т'еоретичних основ х практичних шлях1в ре-формування агра^них ехдносин. Аграрний ресурсний потенпдал як складна системе взаемозв"язк1в I взаемо$алежностей, що склалися у економ1чному життг суспхльства взагал1 1 аграрному секторх народного господарства зокрема, виконуе функцию детермшатора багатьох процесхв I явищ. Серед них 1с-тотним е те, що аграрний ресурсний погенцхал як ц1лхсн1сть, а також його окрем1 елементи е об"ектами привласнення у в!дносинах власностх. Стан 1 характер останнхх зумовлюе стан I характер самих суб"скт1в привласнення.

У'цьому зв"язку висунуто гшэтезу: будь-якх к!льк1сн1 I

якхоп змхни в аграрному ресурсному потенциал! як обпсктх привласнекня /через привласкення його матер1ально-речових елемент1в/ неминуче викликають необх1дн1сть адекватнш: змхн суб"ект1в привласнення, що на поверхн1 економзчних явищ реал1эуь;ться як пряма залежн1сть орган 1зац1йно-еко-номхчних I сусгпльних форм господарювання в1д стану 1 характеру аграрного ресурсного потенциалу.

Аграрний ресурсний потенц1ал, в умовах колгоспко-коо-перативно! власностх призв1в до суперечностей м1ж характером продуктивна сил /матерхальну основу яких становить аграрний ресурсний потенц1ал/ 1 виробничих ввдносин / основу яких становлять вадносини власностх на засоби вироб-ництва/. Не знаходячи середови^а для адекватного роэв"язан-ня згадан1 суперечност1 неминуче трансформугаться у соцхаль-н1 конфлшти. Шд 1х ударами була зметена адаин1стративно-командна система партийного I державного кер1вництва, зазнав краху бюрократичний апарат адмхнзстративних структур. Створюються передумови для подолання вхдчуженос'тх колгосп-ного майна В1д„тих, хто 1х формально привласнюе. Елементи аграрного ресурсного потенцхалу набувають нового якхсного стану. Проте на практиц1 ид передумови проявитися не мо- ' жуть, бо все ще залишаеться не усунутим власне вхдчуження.

В цьому зв"язку обгрунтована концепц1я формування со-цхально-економхчних умов для усунення ввдчуження *руд1вни-К1В села вхд належних 1м формально засоб1в виробництва 1 його результатхв. II сутн1сть: усунення вхдчуження труд1в-ник!в села I, передус1м, колгоспник1в В1д належних 1м за-соб1В виробництва 1 його результатхв здзйснюеться не од-разу, як одиничний акт, а поступово I пост1йно - у зворот-ному напрямков1 до тих етап1в, за якими вадбувалося в1д-чуження. Зд1йснення цього завдання вимагае певного в час1 переххдного перходу, протягом якого вирилуеться ряд склад-них завдань. Серед них на перше мхсце висуваеться проблема змхни сусп1льно! форми орган1зац11 виробництва: реформами колгосп1в х радгоспхв у напрямку усунення знеосхбки майна 1 повного переборення в1дчуження колгоспник1в з ро-б1тник1в радгоспхв вхд використовуваних ними засоб1в виробництва.

Зд1Йснення тако? реформацхТ проводиться за допомогоп р1зних метод1в 1 прийокив, мае рег1ональн1 ocoбливocтi. Справа в тому, що д1я економ1чних закоьив проявлкеться 1 глобально - в масштаб! економ1чно! системи, 1 на вехх р1в-нях I в уехх галузкх народного господарства. Проявляеться вона й у специфичних умовах як на галузевому, так I на те-риторхальному р^внх. На приклад! колгоспу села Белктино, Хустського району Закарпатсько! облаетI обгрунтовано шляхи роэдержавлення колгоспного майна в перход переходу до рин-кових в хдносин.

На основ! варт1сноГ оцйки аграрного ресурсного потенциалу проведено практичнх розрахунки дольово! участ! кожного колгоспника у громадському господарств1 для нарахування дивхдендхв, визначено частку колгоспника у колгоспному май-н1, нам1чено шляхи га мояливост1 його наступно! приватиза™ цЛ. Запропоновано три вар1анти реформування господарства.

1. Паретворення колгоспу в акцхонерне товариство 13 своерхдним роздвоеннкм його як едино! системи - на госпо-дарство-функцхп I гогподарство-власнхсть. При цьому госпо-дарствонфункцхя залипиться органхзацхйно-технхчного едн1стю. Господарство-Еласн1сть являтиме собою товариство акцюне-ргв, кожний з яких буде власником частки майна товариства

I реал1зуватиме право власност! через одержання доходу на влаоисть у форм! днвадендгв. Валовий доход заздалег1дь за встановлениш: зборами акцхонер1в нормативами розподикти-ыеться на два фонда - фонд поточного споживання I фонд наг-ромадяення. Фонд пото"чного споживання у сво» чергу поддля-ткметься на дв! частини: - фонд оплати колгоспншав за К1— льк1стю 1 якхстю прац1 або вартхетю робочо! сили. Розрахо-вуватиметься фонд такох на основ! встановленого акцюнера-ми нормативу. Дивщендний фонд пвдлягатиме розподигу за величиною акционерного капхталу, який належить власникам акц1й.

2.'Реформування колгоспу в сп!лку або асои!ац1ю кооператив !в чи асоц!ацгй. Суть цього реформування полягае з тому, ::;о колгосп як органхэац!йно-техн!чна еднхеть ! едн!-сть-. трудового колективу перестай 1снувати. На його кисц! виникають др1бнш1, технологично спец :агпзован ! кооперати-

ви, мал! гпдприемства чи шш1 орган 1эац1йно-економ1чн1. фор-ми с1льськогосподарського-виробництЕа. Для визначення об-сягу основних виробничих фондов новоутвореному п1дприемст-ву, орган 1зацИ чи кооперативу, чи господарству шаю! асо-цхативно! форми виробництва л ¿дсумовуеться величина основних засоб1в колгоспу, що припадае на виробхток колгоспни-к!в, що е членами трудового колективу новоутвореного об"с-кта господарювання. При переход! на акц!онерну форму управляя, на ту частку власност1 основних виробничих фондов, що становить персональний зароб!ток колгоспника видаються акц!1 колективу.

3. Повний або частковий вюид колгоспников 13 складу громадського господарства х утворения самостойних, економ1-чно в!дособлених фермерських чи селянських господарств. Для цього вар!анту розраховуеться величина аграрного ресурсного потенц1алу I вартост! основних та оборотних виробничих фондов, адекватно! трудовому вкладу колгоспного двору у майно колгоспу. Реверсиф!кац1я /повернення вартост! майна його натурально-речово! форми/ дозволяе справедливо роз-под!лити надбання колгоспу ига ферлерськими х селянськими господарствами.

Аграрний ресурсний потенц!ал, як шструмент реформац!! колгоспно-радгоспних сальськогосподарських п!дприемств, перетворюеться в основу створення багатоукладно! економхки на сел1, з як1й орган!чно поеднуватимуться ! структури, як! шддаються державному регулюванню, а також т!, яким властивий механ1зм саморегулювання ринкового типу.

2.6. Функцюнальне призначення аграрного ресурсного потенциалу - полопшення вдосконалення господарського механизму управляя с!льським господарством, I власне розробка його теоретичних •! методичних засад викликана необххдойсто пошуку ефективного шструмента держайНого регулювання ви-робництва ! загот!вель схльськогосподарсько! продукц!!.

Розрахунок величини I ефективност! аграрного ресурсного потенц!алу в умовах адм!н1стративно-командно1 системи управления п!дпорядковувався систем! управлхння народним господарством з його галузями I територхями, в основI яко! лежав директивний план. Саме такий план за соц!ально-еко-

ном^чним зипстом найповнние адентиф1кувався з центрально керованим господарством.

Разом з тим системний анал1з регулюгачих механ1зм1в планування глдтверджуе, що в господарюванн х в умовах змх-шако! економ 1ки роль 1 м1сце аграрного ресурсного потенцхалу, його суспхльне призначення не зменшуеться. Однак, планування втрачае принцип директивност1 1 набуваь реко-мендац1йного характеру, тобто перетворюеться з директивного в шдикативне. I саме тут показники величини та ефектив-ност1 аграрного ресурсного потешиалу, вщбиваючи еднхсть натурально-речово! та вартхсно! форми ресурсхв у сьчъсько-господарському виробництвх, цхлком вхдповхдащть вимогам господарського механ1зму змхкано! економшь Ця вхдпов1д-н1сть реал1зусться в тому, що у згаданому механ1зм1 шди-кативний план орган 1чно взаемод1е з механхзмом варт1сного саморегулювання, а механ1зм вартхсного саморегулювання включасться в идикативний план. I, оскмьки аграрний ре-сурсний потенц1ал адекватний господарському механ1зму зм1-шано! економ1ки, а шдикативне планування е складовою цьо-го механ1зму, то можна стверджувати, чо аграрний ресурсний потенцхал, показники його величини та ефективност1 адеква-тн1 потребам 1ндикативного планування в аграрному сектор1 економши

Розрахунково-конструктивний метод визначення величини г ефективност1 аграрного ресурсного потенцхалу перетворюе його в дхйовий шструмент хндикативного планування виробниц-тва товар1в I послуг сдльськогосподарського виробництва, зб1льшуе напряыи його можливого використання, розширгое мас-штаби виявлення впливу шдикативного планування на економх-чнгпроцеси I явица у с1льському господарств1 на макро- х на мшро- економ1чному р1вни Головне, однак, в тому, цо в .умовах ринкового господаравання, аграрний ресурсний потенциал як цх.л1сн1сть, кого окремх елементи, як складов! частичное основним орх^нгирсм воображения назрхлих суспхль-них потреб. Цэ простехуеться на век р1внях господарюван-ня - в 1д структурнях влробнлчих пхдроздхлхв до стськогос-подарськях виробничих гпдггри^мств - I на зс1х р1внях господарського управлшнк 1 кер1вництва - в!д районних 1 облас-

ни* управлзнь cijibCbKoro господарства до центральних дер-жавних ведомств. Звздси, правом1рний висновок: еднзсть рк-хздно! основи зндикэтиеного плакування на ucix рзвнях гос-подарювання й управл1ння с найлершим сб1дч^нням йоге i до-аыьностз., i еплиьовост:.

2.7. У дисертац1йно«> дослздженнз розроблено методичн: i органззацзйнз зььдання и;одо системи регулювання обенги' Еиробництва TOBapiB i послуг с1льськогосподарського поход-ження за допомогою ринкових стимуляторов i олтимззацз! ix з державними механззмами матерзального заохочення. Остьннз пздлягають використанню на якзено нових засадах. Пздходи до розв"язання цзи! проблеми зводяться до пошук1в об"ек-тивного критерзя диференц1ацИ матер1альних стимулзв, усу-нення з традиц1йно* практики матерзального стимулювання елемент1в зрзвнял1вки i утриманства. Об"ективний критерзй при цьому треба шукати на стику з"еднання речових i особис-тих фактор1в с1льськогосподарського виробництва, з одного боку, i взаемодз! орган1зац1йно-економзчних i соц1ально-економ!чних вадносин, з другого. На цих же стиках, як по* казуе пол!тико-економзчний анал1з, проявляеться, й аграр-ний ресурсний потенц зал як цызензеть. Тому йому повинно належати визначальне ызеце в орган1зац11 ц1л1сно! системи економ1чного стимулювання i матер1ального заохочення, зро-стання маспзтаб1в виробництва, пол1пшення якост1, збережен-ня та використання товар1в i послуг с-зльськогосподарсько-го походження.

Вид1лено i дослхджуеться ефективнзеть економзчних сти-мул1в i матерзального заохочення в агропромисловому комплекс: на чотирьох р1внях структур господарських суб"ект1в та 1х п1дрозд1л!в. Зокрема, це - врахування специфики: гру-нтово-кл1матичних умов господарювання ; с1льськогосподарсь-ких пздприемств як економзчно вздособлених товаровиробни-кзв, що е ноедями колективних економзчних штереезв; пер-винних трудОВИХ КОЛеКТИв1в, HKi Зд1ЙСНЮЮТЬ свою Д1ЯЛЬН1СТЬ як структурн1 пхдроздзли сзльськогосподарськсго пздприем-ства з яскраво вираженими груповими економ1чними iHTepeca-ми; окремих прац1вншйв як hociIb особистого або приватного економхчного штересу.

В роэр131 видглёних р1вн1в структур господарських су-б"ект!в та 1х пхдроздтв, дерхавке замовлення на смьсько-господарську продукц1ю 1 встановлення квот на не1, II за-купхвля у р1зних за суоплъними формами пхдприсмствах 1 надал1 залишаються як пр1орхтет державн. Залишиться 1 ди-ференц1ац!я закупхвельних цш ка не! в розр1з1 крупних природно-економ1чних зон. Завдання полягаа тмьки в тому, цоб эабезпечити за эональними цхнами справд1 ефективну стимулотчу функцш. Це ж можливо при умовх врахування за-лежност1 кмьк1сних величин зональних закуп1вельних цш на товари 1 послуги с1льськогосподарського походження в1д величини 1 ефективностх аграрного ресурсного потенцгалу. В1Д величини визначено! для зони эакупхвельно! цши вир^-шальною м1рою залежатиме х в1льна або ринкова цша на товари 1 послуги схльськогосподарського походження. Зональ-на цша эавжди виступатиме граничною по ввдгошенню до рин-ково!.

Механ1зм реал1зацх! еконо!.пчкого интересу на рхвнх певно! природно-економ1чно! зоки проявлятиметься у цьому випадку залежно В1д наявност1 туг пздлриемств рхзних сус-пхльних форм.з бмьиим 1 меншм вхд середнього аграрким ре-сурсним потенц!алом. Перш пщприемства створзватсшуть для зони додатковх монливост1 для одержання соцхального I еко-номхчного ефекту, а друг1 обмежуватимуть так1 можливостх. Прагнення одержувати дедалх вагомший додатковий соцхаль-ний х економ1чний ефект 1 намагання не допустити втрат такого ефекту спонукагать органи зонального управлшня еконо-м1чними методами впливати на господараач1 тут смьськогос-подарськ1 шдприсмства, органхзац1! та установи.

Другий рхвень господарських структур агропромислоБих , формувань, як1 падлягають економхчному стимулюванню за зростання обсяг1в виробництва товархв 1 послуг сыьськогос-подарського походження на основI врахування сумарного аграрного ресурсного потенцхалу, позшрюеться на безпосередн1х господарвючих суб"сктхв. Це переважно с1льськогссподарськ1 падприсмства, мхжгосподарськх об"еднання та хнпп под1бнх до них утворення, яли через господарську дхялыпеть реал1зують св1й колективний економ!чний хнтерес. Економхчне стимула-

вання на цьому piBHi з боку держави зводиться до забезпе-чення сукупност1 умов для слльськогосподарсышх п1дпри-емств, необхадних для ефективннио! економ1чно! д1яльностг ' в умоЕах розвинутих ринкових вздюскн - одержання госп-розрахункового доход' чи прибутку.

У цьому зв"язку пропонуеться створити такий механ1зм економ1чного стимулювання дбайливого господарювання i еко-ном1чного використання елемент1в аграрного ресурсного по-тенц1алу або його ц1Л1сност1, який заледсав би або в:д су-марного, або В1д питомого аграрного ресурсного потенц1алу. BiH мае утримуваяи принайми i два вузли взаемодИ. Через один з них сл!д заохочувати нагромадження i оптим1зац1кз елемент1в аграрного ресурсного потенц1алу, через другий -шдвищувати ефективнхсть використання виробкичих ресурс ib.

Щодо третього р1вня господарських структур, то доведена можлив^ть застосування.для Ix матер1ального стимулювання показникхв сумарного чи питомого аграрного ресурсного потенциалу. На цьому piBHi безпосередньо з"едкуються у виробничому процес! bci види pecypciB у ix натурально-ре-чов1й форм1, прозорою стае Ix взаемна зам1нюван1сть. Якцо на piBHi пздприемства, органi3anii чи установи витрачання pecypcis сприймаеться як рух знеособлено! вартост!, то на piBHi первинного трудового колективу - це заЕяди жива пра-ЦЯ його чле^в. Зв1дси, ЯКЮНО HOBi мотиви виробничо! fli-яльнocтi.

Чатвертий piBeHb господарських структур, вид^ених в системн i эастосування економi4Hих стимулiB, представляеть-ся системою заход1в щодо матер1ального заохочення прац1в-hhkib, яка визначае стимули безпосереднix виробниглв то-BapiB i' послуг смьськогосподарського походження i стимули KepiBHHX працiвникiв. На цьому piBHi cпoнyкaльнi мотиви до дiяльнocтi пробуджуються i формуються пвд безпосереднiM впливоы або особистих, або приватних економ1чних iHTepeciB.

Таким чином, аграрний ресурсний потенщал i як цШши-сть, i як сукупн1сть певних елементхв пронизуе всю систему економi4Horo стимулювання виробництва TOBapiB i послуг ci-льськогосподарського походження. Правомipniiu стае висновок: вммо використати цей механизм впливу на економi4Hi .ште-

реси scix господарських структур - значить, надати схльсь-когосподарському виробництву додатковий 1мпульс прискорен-ня розвитку.

2.8. Пврех1д вгд моделх центрально керованого госпо-дарства до моделг змшаноТ економ1ки вносить багато метаморфоз у систему виробничих вздносин в аграрнгй сферь Вони формуються з приводу буття виробничих ресурсiß - мате-р1ально! основи аграрного ресурсного потенц1алу. Склад-н1сть проблеми в тому, що цэ донедавна виробнич1 ресурси Baaraai i елементи аграрного ■: ресурсного потенц1алу зок-рема, за винятком виробничих фонд1В, проголошувались такими, 'до не мэеть i не можуть мати вартост!. До безвартгсних потрапили й ресурси суспхльно! системи, зокрема, робоча сила.

Переход до змипано! економтки з переважанням ринкових в1дносин наст1йно вимагае включения до сфери д:1 рхзних за походженням виробничих petypcis, що входять до складу аграрного ресурсного потенц1алу. Особливе Micue в цих ввдно-синах налегать сусп1льним взаемозв"язкам з приводу земель-них pecypciB, чодо яких TeopiH марксизму-леншхзму безза-стережно заперечувала буквально все, що хоч ваддалено могло нагадувати про ознаки вартост1 земл1 або II окремих дд-лянок. Це ж саме стосувалосл i цши земл1. У зв"язку з ции на ochobi досл1длень функц1ональних властивостей земельних д1лянок зроблено слздуючий теоретичний висновок.

Здатн1сть земельно! д1лянки сприймати упродовж часу I! збереження певнг к1лькост1 npani суспш>ко-нормально! скла-дност1 i продуктивностi становить субстанцию II вартост1. Формулювання теоретичного висновку про економ1чну основу вартост1 земл1 не ставить завдання дифшщ1ювати це йвище. Ядеться про започаткування теоретичного пошуку об"ектив-но1 основи вартост1 земельно! д1лянки певних к1льк1сних i як!сних параметрiB.

Матер1ал теоретичного досладжекня падводить до висновку, що земля як основний 3aci6 схльськогосподарського виробниц-тва, подобно до запобгв виробництва ¿ндустрдального поход-ження s плодом людсько! працх. йормуванкя родючост1 окре-мо! П д1лянки мае Bei ознаки процесу створення i процесу

зростання вартосм. Значить, земля ыае вс: ознаки вартос-Т1. Тому земельн1 ресурси в склад: аграрного ресурсного потенцдалу стають об"ектом ринкових вадносин.

2.9. Бизнання наявност1 у земл! певнс; к1льк!снэг ; яисно! визначеноста субстанцЛ ьартост1, а значить ; ц!.:а, ставить цей фасований ресурс в одну плодину з тшими ьи-робничими ресурсами, що включаються до аграрного ресурсного потенц1алу. А це породжуе проблему переходу вод устоле-ного безплатного користування землею до користування ними за визначену плату. Водкриваються можливост1 для наскр!з-ного поширення ринкових п1дойм регулювання господарських зв"язк1в. Однак в1дсутн1сть ринкових механззм1в поки ;ио не дозволяе це зробити.

В пошуках такого механ1зму .эдойснено анал1з економхч-но1' оцхнки природних ресурс1В, що грунтуеться на величин: диференц1ально! ренти. Зроблено висновок що така оцшка не мае п1д собою економ1чно1 основи, бо виражаеться фiктиEHoю варт1стю. Разом з тим природн: ресурси мають той чи 1кп:ий р1вень корисност1. Однак вартост: як тако! вони не мають, бо субстанц1я останньо! - матер1ал1зована людська праця -у них вздсутня. Кориснхсть, яка не мае вартост1, I ф1ктиЕ-на варт1сть, яка не-мае корисност1, прир1внюватись одна до одно! не можуть. Зв1дси, визначення плати за природн1 ресурси або II нормативи не можна пов"язувати з економхчною оцшкою природних ресурсхв, що грунтуеться на величин! ди-ференц1ально! ренти. Висунуто I обгрунтовано концептуальна положения про можлив1сть I доц1льн1сть при встановленнт норматив1в плати за природн1 ресурси ор1ентуватися не на економ1чну оцшку, а на 1х взаемозамшюв&чзсть в процес1 виробництва як корисностей.

3"ясування економочного зм1сту аграрного ресурсного пс— тенц1алу, вивчення проблем його форйування 1 реального фун-кц1онування дозволили встановити, що в агропромисловому ви-робництв1 ч1тко простежуеться сп1льн1сть у взаемодт! природних ресурс1в I ресурс1в сусп1льно! системи. Такою спзль-нхстю знову ж таки виступае р1вень корисност1 перших I других. А це означае, що взаемозамшюванхсть ресурсов як корисностей поширюеться не лише на природн! ресурси. У проце-

сх схльськогосподарського виробництва природнI ресурси взаемозамшшгься ресурсами суспхльног системи I навпаки. При цьому взаемозам1нован1сть в процесг виробництва одного виду природних ресурсхв чи ресурсхв сусшльно* системи ш-шими 1х видами, взаемозамшюван1сть перших другими 1 других першши вказуе на те, що замхноеться влаене не речови-на природа чи природна сила на продукт суспхлъних вгдносин /або навпаки/ як таких, а замшюеться цось шше, що мае певну сп1льн1сть I для перших х дяя других. Така спхлън1-сть закладена у фунюиональному призначенн1 ресурсхв.

Понук функцхон&льного призначенкя ресурсов може бути обмежений корисн1стп останнхх, тобто в основ1 взаемозам1-нюваност1 ресурсхв лежить замша 1х функцхй, як1 проявляются через кориойсть. Звадси виплив.ае визначальне положения: одиниця корисност1 одного виду ресурс1в у певнхй К1-лькхешй пропорц11 замкцуе у виробничому процес1 одиницю корисност1 1ншого виду ресурс!в, таким чином одиниця ко-рисност1 будь-якого типу чи виду ресурсхв для виробництва е р1вноцшною. Справа лише за тим, яка к1льк1сть речовини аба сили природи, як продукту суслхльних вхдносин вмДеться в ц1й одиниць Зввдси, величина плати за одиницю ресурсхв одного типу чи виду ввдноситься до величини плати за одиницю ресурсхв хншого виду так, як кориенхеть одини-цх ресурсхв за першим типом чи видом до корисност1 ресурсхв за хниим типом чи видом. Таке сл1вв ¡даошення може бути виражене як через в1дносн1, так 1 через абсолюта! величини.

Виходячи 13 викладених теоретичних положень, розробле-на методика прирхвнгавання корисностей кожного елеманта аграрного ресурсного потекцхалу та можливост1 1х суспхльно! комбшацхГ. На цхй основ1 аграрний'ресурснкй потетцал, як складна сукугопсть елемент1в смьськогосподарського виробництва, претендуе на широке застосування для аналхзу си-туац11 на м1кроеконом1чному рхвн1, а для наукового обгрун-тування управлшських рхшень вш стае незамшним х на мак-роекономхчному ран!.

2.10. Розробка методики прирхвнювання к.орискостей кожного елемента аграрного ресурсного потенцхалу х опттапза-цII 1х технолог!чноХ взазмозамшюваност! у виробничому

процес! пересладуе мету пздвищення економ1чно! ефективнос-Т1 смьськогосподарського виробництва. Проблема останньо! традшнйно стояла на першому-м1Сц: у централизовано керо-ванхй економщ1. 31 змхнами завдань, якг ставились перед народним господарством, змшювалися й основн! 1х акцента. Однак це не усувало дефсрмоэаних педходхв до К роэв'г.звч-ня. Це, частково, Пов"язано з тим, що економхчнов теорию -все ще не розроблено методолог1чних засад ефектиьнсст:. Пан1вним залишаеться твердження, ¡до ефективн:сть сл:д начати, як в1дношення. результату/ефекту/ до нитрат ма йоги одержання. Однак визнання результату / ефекту/ т1лг,.чи за показниками ф13ичного обскгу нацюнального доходу оСэ кхч-цевого суспд.льного продукту не задов 1льняи ¡-л екснокг-лу теор1ю, н: сусп!льну практику. Не може задовольнити тему, цо таке трактування переводить ефсктивн1сть до розряду категорх.й сусп1льного вадтворення, взятого в ц1лому. Реально ж вздтворення зд1йснюсгься, насамперед на р1ВН1 ок-ремо взятих., структурних ланок економ1ки. А це означае, що останн1 повинн1 мати сво!, властив1 т1льки 1м показни-ки результату /ефекту/ господарсько! д1яльностз. Пропоно-ваний свого часу показник нормативно-чисто! прбдукц:!, який найповнше в1дпов1дае зм1стов1 поняття "результат" /"ефект"/ не прижився.

Що ж до сыьського господарства, то такий показник вже знайдено. Це вхдомий в економ1чн1й теор11 I практик господарювання валовий доход, який за своею економ1чнсю сутшстга являе собою винятково новостворену варт1сть, що раднитьйого з фхзичним обсягом нацюнального доходу або обсягом Лицевого суспш>ного продукту. Аргументовано до-ц1льн1сть прийняття валового доходу в якост1 к лицевого результату /ефекту/ д1яльност1. Використана математична формула:

^ - валовий доход,

- цхна одиниц1 1-го продукту; I/. - обсяг виробництва 1-го продукту;

¿f.- матерi&abHi затрата на виробництво е i-ro продукту,

яка падтверджуе непохибнхсть валового доходу як кшцевого результату господарсько-виробничо! дгяльностх у частил, В1днсшення, яка вирадае величину ефекту.

Проте невизначеноп залишаеться друга частина ввдношення - витрати на одержання онцевого результату-/ефекту/. По- . щук тако! основи прив1в до того, що витрати на одержання кшцевого результату, кр1м варт1сно1 форми, почали врахову-ватись поелементно, як виробнич1 ресурси. Для цього стае принагздним розрахунок величини аграрного ресурсного потенциалу як сукугоисть Bcix вид ib pecypciß, якх використову-ються у схльському господарств1.

2.II. Визначення насладив господарювання в аграрному ceKTopi економ1к/ орган 1чно зв"язано з анал1зом динамично! ефективност! використання i застосування виробничих pecypciß. Остання е одним 13 тшпв ресурсно! економхчно! ефек-тивностх i базуеться на соцхально-економ1чному, економ1чно-му i технолог1чному анал131 руху укрупнених елЕментхв ресурсно! бази, сукутпсть яких в схльському господарств1 проявляеться в форм: аграрного ресурсного потенциалу. До не!, зокрема входять ресурси живо! npayi, або трудов! ресурси, функцкнувчий у eyenbTbeTBi основний i оборотний капрал, оснобнi i оборота! виробнич1 фонда i та сукупн!сть ресурсiB, якi прийнято називати природними багатствами.

Динам1чна ефективн1сть використання i застосування виробничих ресурсis як тип економхчно! ефективност! виробниц-тва входить складовим елементом до мехашзму господарювання на р1вн! народного господарства.- Макроеконом!чн1 ароце-си зона обслуговуе шляхом нагромадження результативности окремих факторхв. Яри цьому-Ix пор!вняльнхсть забезпечуе-ться визначенням !х питомих величин в!ддов!дно до участ! кожного з фактор!в у процес! створення i npoueci зростання вартост! продукту праци

В аграрно-промисловому комплекс! динамi4Ha ефективн!-сть використання i засзосування виробничих ресурсхв проявляеться i на м!кроеконом1чному piBHi стосовно до окремих

його сфер, галузей 1 первинних ланок господарювання. Це пов"язано з тим, що друга сфера аграрно-промислового комплексу одночасно е одним з великих сг.оживачов виробничих ресурсов ондустроального походжекня I так само нелики:-- ии-робником виробничих ресурсов для третье! 1 частково дл.-перио! сфер аграрно-г.роу.ясловсто ксм::л>.-ксу.

Проведен»:.« аналогом динаузчмо;: е~гскт/лбняу;-::;--•тання з застосування виробничих ресурс^ е с:льському гсе-подарств! Укра!ни та аграрному сектор! регооньлького &гр,;~ но-промислового комплексу Закариатськиз абльгт1 за з.-д з 1561 по 1991 роки виявлено, що П зпдви'ценн;, прчм-л- .-'.-с:: лише, в пер:од з 1961 по 197С роки. Надал! ж протя.гоу X'. рс-ков вона залгапилась практично без зкзн. Не випадково точу колькаразове подви'дення закупзвельних 1.лн на тов^ря I п^с-луги со.льськогосподарського походяення не змогло протлгом цього перооду викликати водчутного шдвидення госпрозра-хунково! економзчно! ефективносто( зростання економзчнсГ ефективносто швестицой. Подальше нароцування витрат сус-польства на роэвиток ресурсно! бази аграрного сектору еко-ном1ки втрачало доц1льность. То ж сам: тенденцо; 1 змони динамочно! ефективносто використання о застосування ресурсов характерно о для аграрного сектору регзонального агро-промислового комплексу Закарпатсько! областх.

Динам очна ефективность використання 1 застосування ви-робничих ресурсов, визначена на ровно окремо взятих сзльсь-когосподарських подприемств засводчила, ¡до бхльш як в 6£ * с!льськогосподарських падприемств, все ще не визначено оптимально! для конкретних природно-економочних умов струк-тури пос1вних плод, не досягнуто з£алансованосто мож земле-робством 1 тваринництвом,не забезпечено рац1ональност! в формуванно сольськогосподарських виробничих основних фондов. .

2.12. Показники динамочно! ефективносто використання о застосування виробничих ресурс1в мостять у соб1 певн1 обме-женост1, як1 властиво розд1льному виявленню корисносто кожного виду виробничих ресурсов. Для визначення оптимальних пропорц1й застосовуваних у сольськогосподарському вироб-ництво розного роду ресурсов, для оцшки !х корисносто в

сукупностх застосовуються показники статично! ефективность

• Статична ефективн1сть означае здатн1сть господарюючих субпект1в, per1онадьних органхь керхвництва, державних уп-равлхнських структур найкращим чином використати в кожний момент наявк1 в них виробничх ресурси - природн i i ресурси суспыьно! системи. Функцхео статично! ефективност1 •• до-сягнення оптимально! комбшац!! рхзного роду виробничих ре-cypciB у поточному с iль сь ко го сподарсь кому виробництв1 фор-малхзована. В математичнхй формулi застосовано 1терац1йний пошук значень зыши р1зних чинкикхв, що впливають на ефек-тивнхсть. На цхй основ! охарактеризовано ту комбшацхю ре-cypciB, яка склалася в схльському господарств1 Укра!ни i' Закарпатсько! облаетi. Зокрема^ зд1йснено пор!вняльний ауа-Л1з в аграрному ceKTopi держави i регюну спхвввдношення ' ыхж варт icTD силових машин i устаткування та робочих машин i устаткування, ыш активною i пасивною частиками виробничих основних фондIB i матерхальних оборотних коштхв, а такс ж спхввадношення Mis рхзними видами використовуваних у • схльському господарств1 мшеральних добрив.

Анал1з заевхдчуе, ¡до статична ефективнхеть використання i застосуваняя силових ыаиин i обладнання як pecypciB сус-пхльно! системи i по Укра!н1, i по Закарпатськ1й о<5ласт1 вкрай низька. Потенцх! машинного i тракторного парку м i~.ro с-годарських схльськогосподарських падприемств Укра!ни реалх-зувалися на BHpo6.4HijTBi на 33,4 %. Дещо краще реалхзуються потенцй аналогхчно! частини виробничих основних фондхв у колгоспах. Однак тут ргвень !х використання становить 46 %. Найкраще комбмуються аналхзованх ресурси у радгоспах де потеши! викорнстовуються на 56,3 %. У межах одни! трети-ни використовуються потенц1! машинного комплексу у схльському господарствх Закарпатсько! области.

Далеке ввд оптимального спхввадношення у застосуваюи в сш>ському господаротв1 макроэлементхв у .мшеральних доб-ривах. Аналхз показуе, що статична економ1чна ефективнхеть 1х використання у виробничому nponeci П1двищувалась'у пер-ппй половинi 60-х рокIB до того моменту поки ресурсом у мшхмуш був азот. Коли ж ресурсом у MiKiMyi,u стала фосфор-_ на кислота, що тривало ая до друго! половини 80-х рок!в,

статична ефективн1сть ресурсзв стала знижуватися. Через порушення оптимальност1 комбзнування макроэлемент:в г.ротя-гом 20 рок!в без належно! в:ддач1 витрачалося близько 35 %. мзнеральних добрив. Коли ж врахувати, ¡цо для ряду укрупнена елемент1в ресурс1Б оптимальнзсть !х комбзнуваннк 'де Я не Бизначена, то стане зрозумзлим, цо плата суспзльства за недооцшку статично! ефективностз ду.же висока.

Еизначено к!лькз«и величини залежностз К1нцевих результат 1Б господарсько! д!яльност1 с1льськогосподарських п1д-приемств Закарпатсько! област1 взд сусп!льно! комбзнац!! укрупнених елемент1в аграрного ресурсного потенциалу за схемою: земля - засоби виробництва - робоча сила /табл.2/.

Таблиця 2. Залежнзсть кзнцевих результат1В господарсько! дзяльност1 сзльськогосподарських шдприемств Закарпатсько! област1 в1д сп1вв1дношення елемент1в аграрного ресурсного потенц1алу за схемою: земля - засоби виробництва - робоча сила

Частка ресурсу !Сп1вв1дно-!К1ль-!Лрипа-1 Вироб-Шрипа-Шро-"сз.льськогоспо4шення еле-!к1сть!дае салено !дае ва+цент дарськз угзд- !мент1в аг-!с1ль-!льгосп4-вало- !лового!нас-дя у аграрно-1рарного !сько-!уг1дь !вого !доходу!туп-му ресурсному !ресурсного!госпо+на !доходу!на 1га!но! потенцзалз у !потенцзалу!дарсь+групу,!в гру-!сзль- !гру-в1дношенн1 до !у груп1 1ких | га 1пз, 1госп- !пи одиниц з ! !пздпри !тис. !уг1дь,!

! !емств! !крб. !крб. I

I ! у I 1 ! !

! 1гч-п/пт1 ! I !

До 0,5-1 група 0,42:1,52: : 1,06 8 19347 67837 3506 130

Взд 0,51 до 0,60-П група 0,56:1,31: :1,13 12 37638 101612 2700 105

Ввд 0,61 до 0,70-Ш група 0,66:1,15: :1,19 13 42454 108648 2559 186

Понад 0,71 -1У група 0,81:1,22: : 1,28 13 39027 53712 1376 100

Зокрема, для с1льськогосподарських пздприемств низинно! падзони Закарпатсько! облает 1 оптимальниы або близьким до

оптимального сл1вэадношенням е така структура аграрного ресурсного потенцхалу, при як1й на кожну одиницп вартостх зе-мельних дхлянок припадае три одиницх вартостх схльськогос-подарських виробничих основних фондгв I матерхальних обо-ротних коштхв I двх одиницх вартост1 трудових ресурсхв. Ц1 ж величини з вадхиленням у межах допустимих статистичних норм виявлено економхчними групуваннями, де за групувальн1 ознаки прийнято питому частку вартост1 земл1, вартост1 сх-льськогосподарських виробничих основних фонд1в I матер1аль-них оборотних кошт1в, I вартостг трудових ресурс!в.

Залежн1сть кхнцевих результатхв господарювання в ад сус-п1льно! комбшац1! ресурс ¡в падтверджуеться I економ1чними групуванням /табл.3/, де групувальною ознакою прийнято роз-межовану величину аграрного ресурсного потенц!алу, що припадае на I середньор1чного працхвника на частку фЬссованого ресурсу - 041нку останнього в грошовому вираз1 /11,3 тис. крб. по облает! в 1991 р./.

Таблиця 3. Вплив суспхльно! комбшацИ ресурсхв на показ-ники господарвванн'я схльгосппадприемств низинно! падзони Закарг.атсько! облает 1 /1987 - 1991 рр./_

припадае ресурсного потенцхалу на I серед-ньорхчно-го працхвника, тис.крб.

Кхль-кхсть гос-

по-Дар-

ств

£он-!£он-!Бал до- 1доза4-еконо-оз- !оез-!м1чно1 бро-!пе- !оцшки ен1-1че- !землх сть, !н1- !за тис. !сть, !окуп-крб.1тис.!нхстю !крб.¡затрат

I. !

! ! ! !

Вироблено валовой продукц11, тис.крб

на 1 !на юи серед-!га С1ль-ньор1-!ськогос-чного ¡подарсь-пра- !ких I угадь

I Г !

ц1В-

ника

;!Прибу-1Р1-!ток в !ве-!розра-!нь "!хунку ¡ренина 1и0!та-■!га с I— I бе—

-!льсь><о4-ль-

!госпо-!на-!дарсь-!ст» !ких 1 % 'угадь,! !тис. ! !крб. !

в ¡где 41,5 10 22,6 289,8 45,5 6,55 99,8 21,6 2243

б ад 30,3- 23 41,5

14,9 329,8 46,3 5,40 120,2 18,9 17,9

нижче 30,2 13 11,3 238,2 43,7 4,45 116,9 14,8 16,7

3 цьюму 46 15,5 ЗСЗ,0 45,4 5,к

17,6 18,4

От.т.е, поглибленим анал1эом, доведено, цо в государствах де Енаслхдок застосування Езаемспов"язачих техн1ччих, технолсг!чних, органтзаилйногекокомгчних I соцгольних факторов добиваються оптим1за:л1 ресурств шляхом сусп:лн;з! комбхнац:!, зростас: ефектиЕн:сть 1у. вккористанн.г, о три ".'.'-'-ть високI кшиев: результата.

и. ВМСНЭВгГИ

Дисертаихйне дослзджекня опти«1Эб;:1! аграрного ресурсного потенитал.у I с1льськогссподарського ркробництва зм1шан:й економ1ц1 рег1ону дав пхдствву зробити р^д ркс:ог-- . К1Е, що мають теоретичиий характер I можуть бути никорис-тан: у подальшому внвченн: цгс! вежливо! проблс-г.:;; еконо-м1чноУ науки.

- Аграрний ресурсний потенциал в умовах зм:каноТ еко-ном1ки виражае складну систему економ1чних вхдкосин, ?к1 виникають м!ж державою, колективамк С1льськсгосподарськи>: п:дпривмстБ I окремими праихвниками з привод;«' сусгйльно! комбтна:л! виробничих ресурс1в.

- £лях до оптимальност! в рег!он1 аграрного ресурсного потенц1алу I стльськогосподарського виробництва лежить в рац!онал1зап11 ссц1вльно-економ1чнэ" структури останнього. Форчування державних I кооперативных стльськогосподарських п!дприемств, асоц1гц!й пайовиктв, фермерських, С1мейни>: ть 1ндив1дуальних селянських господарств, сад1вничих I огородных товариств : вир1Енювання економ1чних умов 1х господа-рювання можливе при умов1 збалансованого розподтлу аграрного ресурсного потенциалу в пронесI реформування колиншх колгосп1е 1 радгоспхз.

- На оптим1зац!Ю аграрного ресурсного потенгхалу 1 стльськогосподарського виробниптва 1стотно впливае механтзм управления. Наявнхсть у соццально-економтчнхй структура державних 1 недержавних стльськогосподарських п1дприемств зумовлюе поеднання державного регулювання економлчними процессии 1 саморегулювання.

- 0птим1зац:я аграрного ресурсного потекц1алу 1 стльськогосподарського виробництва мсжлива при умов1 сп:льнос-

tí суспхльно! Ix форми. Матергальний насладок схльськогос-' подарського виробництва - товар. Товарно! форми вираження вимагае i аграрний ресурсний потенц1ал. Товарно! форми на-бувають i його елементи - робоча сила, яка використовуеть-ся в схльськогосподарському виробництв!, земельн: дтлянки з 1х природною i 6kohouí4Hod родючгстю. Технологхчна вза-еыозашнюванхсть в npoqeci схльськогосподарського вироб-ництьа ресурсов аграрного ресурсного потенциалу здхйснюе-ться у натурально-речозхй i у вартхснхй форм1.

- Резудьтати оптим1зац11 аграрного ресурсного потен-цхалу i схльськогосподарського виробництва у змшан1й еко-* ном1Ц1 в perioHi, схльськогосподарському п1дприс;мств1 i • його структурному пхдроздхлов1 можуть бути виражен1 системою показникхв ресурсно! ефективностх.

У висновках i пропозицхях викладено також рекомендацх! для господарсько! практики.

1У. OCHOfflI ПУБЛ1КАД11 ПО TEMÍ Д0СЛ1ДЕЕННЯ

MoHorpaüi!, HayKOBÍ препринти, методичн1 рекомендац!!

1. Аграрний' ресурсний потенц1ал у змшан1й економ1Ц1.-Ки1в: "Наукова думка", 1993. 8,9 друк.арк.

2. Регхональний П1дх1д до управлхння економ1чними процеса-ми.- Ки!в:"Наукова думка", 1992. 9,25 друк.арк./у ыив-авторств1/

'3. Трудовые ресурсы производственных систем.-Киев:пНаукова

думка", 1990, § 2 главы УП. 0,75 печ.л. ■4. Рентабельихсть виробництва яловичини.- Ужгород: Карпати, 1985. 3,66 друк.арк.

5. Колективний пхдряд на ochobí госпрозрахунку в колгоспах i радгоспах.- Ужгород,Львхвське В1дд1лення 1нституту економши АН Украйни, 1987. 3,0 друк.арк.

6. Результативн1сть аграрно! економхки в умовах ринку /Питания Teopi! ефективност1 господарсько-виробничо! д!я-льност1, форм II прояву i механизм рёгулювання. Препринт./- Ки!в, 1нститут економхки АН Укра!ни, 1992. 3,0 друк.арк./у сп1вавторствi/.

7. Концешця комплексного соцхально-економхчного розвитку Закарпатсько! област1 на перход до 2010-2020 року.-Ужгород: "Патент". Льв1вське В1дд:лення 1нституту еко-. ном1ки АН Укра!ни, 1990. 3,0 друк.арк./у сахваэтг.рств:/

8. Методические рекомендации по разработке и применению нормативов производственных затрат и показателей ресурсного потенциала колхозов и совхозов для планирования сельскохозяйственного производства.-Ужгород:"Патент". Львовское отделение Института экономики АН Украины, 1987. 3,2 печ.л./'в соавторстве/

9. Методичн! рекомендац11 по визначенню нор/ативгв плати за природой ресурси.-Ужгород:"Патент". Льв1вське в:д-Д1лення 1нституту економхки АН УкраТни, 1992. 2,0 друк. арк. /у сп1вавторств1/.

10. Ыетодичн1 рекомендацх! по реформацИ колгоспу 1м.Кал1-нша Хустського району в перюд переходу до ринкових

в1дносин.-Ужгород:"Патент". Львхвське в:дд1лення 1нсти-туту економ1ки АН УкраХни, 1992. 2,0 друк.арк./у спгв-авторств:/.

Статт1 в журналах, наукових зб!рниках, тези допов1дей на кожгЬеретпях

11. Оцгнка елементхв I функций схльськогосподарсьрих ресур-С1В. Економ1ка Укра1ни, 1992.№ 9. 0,8 друк.арк.

12. Аграрний ресурсний потенц1ал як економхчна категор!я. /Вхсник Ужгородського Ун1верситету, 1993.№ I. 0,8 друк. арк.

13. Сутшсть I функцх!, структура I суперечност1 аграрного ресурсного потенциалу./Науково-техн1чний зб1рник.-Ки1в -Ужгород, 1993. № 9. 0,75 друк.арк.

14. Стимули зб1льшення виробництва схльськогосподарсько! продукцх1./Науково-технтчний зб1рник. Ки1в-Ужгород, 1993. № 9.'0,75 друк.арк.

15. Концептуальн: положения механ1зму плати за використан-ня земельних I л1сових ресурсов, в1дведених пзд транс-пор^ комунхкацИ ./Науково-техн1чний зб1рник. Ки1е -Ужгород, 1993. № 9. 0,5 друк.арк. /у спхвавторств!/.

16. Эффективность использования аграрного ресурсного потенциала предприятий АПК./Научно-технический сборник.-Киев -Ужгород, 1989. № 7. 0,18 печ.л.

17. СоверЕенствозание качества нормативно-ресурсного планирования на предприятиях АПК в условиях хозрасчета./Научно-технический сборник.-Киев-Ужгород,19897. 0,28 печ.л.

18. Место аграрного ресурсного потенциала в совершенстова-нии практики плакирования./Научно-техничепкий сборник. -Киез-Ужгород, 1990 8. 0,24 печ.л.

19. Интенсификация использования трудовых ресурсов как элемента аграрного потенциала./Научно-технический сборник. -Киев-Ужгород, 1990. № 8. 0,26 печ.л.

20. Деяк1 аспекти розвитку орендних в1дносин./Збгрник нау-кових праць. № 89. КиХв: Урожай, 1992.0,25 друк.арк.

21. Валив хнтенсивних напрямк1в розвитку м"ясного скотар-ства на пгдвидення ефективност1 виробництва яловичини. В1сник с1льськогосподарсько! науки, 1974. № 9. 0,4 друк.арк./в сп1вавторств1/

22. Концентрация - важнейшее условие специализации сельскохозяйственного производства. Научные труды УСХА "Зко- • номика и организация сельскохозяйственного производства". Вып. 149. Киев, 1975, 0,28 печ.л.

23. Зплив економ1чного сп1вроб1тництва соцхалхстлчних держав на шдвидення ефективност: с!льськогосподарського виробництва. Матергали республшансько! науково-прак-тичноГ конференцЛ.' 1нститут економхки АН УРСР, УжДУ> Ужгород, 1975, 0,24 друк.арк. /у сплзавторств1/

24. Вплив середньореал1зац1йних ц!н на ефективнхсть виробництва яловичини. 31сник схльськогосподарсько! науки, 1975. № 3. 0,33 друк.арк.

25. Внутрхколгоспне планування в систем1 господарського механхзму. Науков1 прац1 ЛСГ1."Вдосконалення системи управления х економхчних вхдносин в схльському государств Iй. Том 83Дьвёв,1879.0,34 друк.арк. /у спхвав-торствх/

26. Рентабельность производства говядины и пути ее повышения. Автореферат диссертации на соискание ученой степэ-

ни к.э.н., Киев, 1981. 1,0 neu.л.

27. Интеграция производства животноводческих продукте:' в подсобных хозяйствах населения. ЛьвЦНТИ, Инфсрмлисток № 185-86. 0,25 печ.л.

28. Нормативный метод планирования затрат в условиях внут-- нехозяйственного расчета. ЛьвЦНТИ, Информлисток lf 87236/1987. 0,37 печ.л.

■ 29. 0 предпосылках межотраслевого перераспределения трудовых ресурсов села. Материалы научно-практической конференции "Рациональное использование трудовых ресурсов Закарпатского- облагропрома". УжЛУ.Ужгород,1987.0,22 печ.л.

30. Организация нормативно-ресурсного планирования и учета затрат в колхозах и совхозах. ЛьвЦНТИ, Инфорилисток

№ 88-022, 1988. 0,16 печ.л./в соавторстве/

31. Влияние сбалансированности элементов аграрного ресурсного потенциала на эффективность производства. Материалы научно-практической конференции "Производственный потенциал, оценка, направление и эффективность его ис-

' пользования в хозяйственном механизме АПК. ХСХИ,Харьков, 1988. 0,16 печ.л. • ;

32. Комплексное внутрихозяйственное планирование рабочих мест! ЛьвЦНТИ, Информлисток; №90-161, 1990.0,25 печ.л.

33. Аренда и формирование чувства хозяина. Институт экономики АН УССР.'ЛСХИ, материалы научной конференции, Львов, 1990, 0,14 печ.л.

34. Момент важливих ршень ./Новини Закарпаття. Ужгород, 1992,- 2 kbithh, 0,6 друк.арк.

ГИдписано до друку 30.01.94 р. Форм. 60x84/16. Ум.друк. арк. 1,63. Зам. 1 Офс. друк. Тираж 100. УВВК "Патент", м.Ужгород, вул.Гагарша, 101