Акционерная собственность в экономической системе тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Акционерная собственность в экономической системе"

од

ЮИВСЬКИЯ Т ОРГОВЕЛЬНО- ЕКОЙОМ [ ЧНИЙ 1НСТИТУТ

№ правах рукопису

ЧЕРЧИК ÛKCAKA ЫИКОЛА1ВНА

АКЦЮНЕРНА ВЛАСШСТЬ В EKOHOUÍ4HIH СИСТЕМ!

08.00.01 Псштична економ1я

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата економ!Чних иаук

ИИ1В - 11394

еобота внконана на кафедр 1 вкоиош чко 1 теорн Ктвського то го1;едьно-ечоном1чного шститугу

Науковиа 1шр1вник; доктор еконошчнмх наук, професор Логвиненко ЕК

0ф1Шйн1 опоненти: доктор вконошчних наук, профвсор Падат Я I.

кадидат еконошчшх каук, доцент^учадький ЕЙ. .

Пров 1 дна установи Ки1есь«ий тститут тженерю цив1дьно1 ав1а!и1

Захист ыдбудеться •^•огЬь^лл. 1934 року о "-'-V." года на вас^даши спещад1вовано1 вчево! ради К 131.01.01 у Швському торгоаглъио-еконошчному шститут! за адресов: £53166, Кис - 166, чуд. Шото, 18.

3 дисертащею можна оэнайомитись у бЮлютеш Кшвськ торговбльно-економ! чяого тституту.

Автореферат роа1сланий "— •!-'-Г-1 в94 року.

Вчвний секретер спещал18оаано1 вчвно! ради

б

У

И.

Морозова 1

. ЗАГЙЯЬНЙ ХАРАКТЕРИСТИКА Р0Б9ТИ.

йктцальн!сть теми лосл!а»ення. Форицвання цив1л1зовано1 ринко-п економ!ки в Зкра!н! некожливе без радикальних зм!н 1снуэчих дносим власност!. Гпловний сенс инх зм!н полагав в подоланн! мо-шол!зку деркавно! форми власност! ! формуванн! р!зноиан!тних 1 ¡вноправних форы власност! за допомогоп прочес1в роздернавлення 1 лшатнзац!!. ПередусIы. перетворення в!дносин власност! повинно' здолати монопол1стичн! тендгнц!! в еконоы1ц! та феномен в!дчувен-я, як! призвели до соц!ально! та трцдово! пасивност! лвдеЯ. эни-ення стимул!в до прац}, зникнення конкуренцН та п!дприв1.ництва,

Пр Iоритетнии завданнян приватизацИ е створения снльнод1вчого отивац!йного механ1зму економ!чно! д!яльност!. Потр!бно зад1ати оту*н1 !мпульси, котр! и!стя?ься в !нтересах людей ! як! фундамен-альнии чином пов'язан! !з в!дносииа«и власност!. Вашдиво, цоб це ув 1нтерес не ливе до поточних доход)в, а 1нтерес в!дтворювальний, о д!е на перспективу. Для цього необх!дн! радикалы»! зм!ни в ре-льних в1дносинах лривласнекня засоб!в 1 результат^ виробництва.

У цьоку контекст! надзвичайно велика теоретична ! практичие начення пае проблема трангформування дерхавно! власност! а р!зно-ан!тн! форни !идив!дуального 1 колективного привласнення.

1з врахуванням багатьох фактор!в, в тому числ! 1 здатност1 в учасних конкретних умовах принести найй!льаий еконск1чний 1 :оц!альний ефект, для багатьох п!дприекств Чкра!ни найб!льае Пбреваг юае надати акцгонерна форма власност!.

Якао розглядати акц!онерн! в1дносинк як певний загальио-:ац!аяьп.йй феномен, то ¡х каукава розробка мае досить дсвготривалу георетичну 1 практичну традиц!а. Р!эноман1тн! аспекти акц!онгрно! 5ласност! вивчалися на протаз! рада стол!ть. Перв! в!докост! про

зародяення акц!оцерного руху зустр1чавться вве в працях видатш' иислит£л1а анти'шост!. До аная1зу окреиих стор!н акц!оиерних вIдне син зэертались Т.йен, П.Прудон, Н.Тоипсон, А,С«1т, Д.М1лл1 В Фер'е, ЭагалыюветодолоНчн! пвредумови дослЦнення акц1онарн^ вЦиосин бцли розроЗлен! К.Марксом у "Кап1тал1". Свое вГдобраяш акц!онерн1 в1дноскии знайвли такоз ! о екокой1чних теор!эх Е.Бер* «тейна, К.Каутського, А.Карвглла, Р.Г1льферд1ига та багатьох 1нт досл!дник1в.

Екоиом1чн1 аспекти акц1онерннх в!дносин дослЦвувалнся у пр: цях рос!йських вчених доиатневого пер1оду: И.Боголепова, Л.Петр« «ицького, О.Лаппо-Даиилевськог , 1.Туган-Барановського, Л.Яснопол! ського. Роэройка вридичних аспвкт1в акц1онування пов'язана ; працяхи О.Каы1нки» ¡.Тарасова, В,Судвйк1на.

На стор!»Ках в!тчизняно1 еконаи1чно1 л1тературя питан! акц1онарних в!дносин вироко обговаривались у 20-т1 роки 1.3рауд| О.ЗалкШдои, К.йириуидськии.

3 друг 1а половин! ВО-х рок!в у эв'язку !з розии.ренняы сфе; тсварно-гровових в1дноси+1. в1дыовои в!д адм1и1стративно-коыандн иетод1в улравл1ння в 9к э1н! вЦбуваеться »проке виникненнй 1 ро виток акц!оиврних товариств,

ВЦродаення соц1ально-еконон1чнов практиков в ход! рефориува на економ!чких вЦносин акц!онерно1 власност!, з одного боку. Н8обх1ди1сть 11 найб1льи ефектквкого використання - з 1нвого, з ыоояветъ потребу глибокого 1 всеб1чного И наукового внвченна.

Повсвдне эростання 1нтересу до. акц1онерно1 форы» власнос вихликало багаточисельн1 дискусП в еконон1чи{й науц!. /Итерату цього пер1 оду авляе собою велику к!льк1сть публ!кац1й таких а тор1в, як В.Кудраков, С.Яочерний, II.Мусатов, В.Ланцов, В.Павлвче ко, 0.Сергеев. М.Колесов, В.Суп'ян, В.Палк1н, В.Вевцов, П.Еценк В.Ритгайзер.

Серед закордокних еконок!ст!в, як! внесли певний внесок а роз-иток теоМ! акц1онврно! власност!, в1дзначимо Л.Келсо, С.СпеЯсера. .йдлера, П.Самузльсона, Дв.СМыменса, И.Лунд, Л.йога, В.Еккерсдор-а. Д.Блейз!.

ДослЦницька робота э ц! 81 ва«ливо! проблематики значке ак-ив!зувалась в оста11М1Я час у зв «зи-;; "поведениям проиес'* поэ-еркавленна 1 приватизацИ в НкраШ, Однак р!вень теореткчно1 роз-обки дано1 проОдени сьогсдн! все «е в!дстав в!д потреб практики, яд питань носить киснус!йний характер.

Поки цо прк анал!з! акц1онерних в!дносин перевавое фермаль-о-вридичний п!дх1д. Матер!али подавться перёваано а декпзрзтивн!й ¡ор«1, без спирання на еыпер!чн1 дан1, слабо використовувться конк-гетн! теореткчи! дослЦаення нгуково! дуики !нпих кра1н. Практично ;1дсутн1м е екстииатизоване обгрунтування об"е;:тизких передумав 1 1аконои1рнсст8й розвитку акц1онерно1 власност! в еконои1ц! йкра!ни. (едостатньо досл!д«еним е !сторичний досв!д розвитку акц!онуванна, 1е в повн!й н!р! усв!домлветься йога значения для сучасиого етапу »Цродяення акц!онерно! власност1. Не розроблено достатньо д1л!сно!, а гологше, адаптовако! до умов наво! кра!нн иауково1 кон-депцИ акц1онування п!дприемств деркавного сектору екопоа1ки.

ДосI звертаа на себе увагу 1снувчий розрив к1а лотенц!йними аохливостяки акц!онерно! оорыи власност! та фактичними результатами 1х використання. В1н поясннеться ие лкае прихильн!стн практик1в до эастар!лих фори I орган!зац!йних систем, а й формальна« п!дходом до акц1онувзння, нелосл!довн1ств при створенн! умов, необх1дних для ре~ ал1зацП переваг акц!оиерно1 власност!, далеко на попним зианига иотив!в, як! визкачавть трудов« активн'.сть лвдей. 'о ньом» зв'аз.ч;,' виникае багато,теоретична» 1 практичних питань.

Сдабка теоретична дос.".1д5еи!сть проблем, недостатка иаукова обгрунтсван!сть передутое е*ектиЕНого суикц1онува!Ыя акц!онерких

товеристз потребувть предметного анал!зу 1 узагальнення наявног досв!ду, все51чиого вивчення !снувчих 1 нових тенденц!й, впзначеш перспектив подальиого розвитну акц!онерно1 форми власност! в ек< ноы1ц1 Чкра!ни.

Для усп!«шого досл!двення вказаних проблем необх!дно да-в!дповЦь на ряд пнтань: що являе собой акц!онерна форма зласност в результат! яхих лроцес1в вона з'авилася, якии чином видозм!нав; лася на протяз1 свого 1сторичного розвитку, наревт!, якимк е п< дальв! перспект.чви ц!е 1 еволвцП? Б!льш грунтовного з'ясування п требуе тако* питания, чому сам" акц!онування повинно стати ствран приватизацП, найб!льв прийнятнои формою роз'деркавлення в уиов Зкра1ни. Для вир1вення цих заздань велике значения мае, окр!к Iнй» го, досл!дхення багатого св1тового та в!тчизняного досв!ду.

Значно зростае тако« необх!дн1сть досл!дяень прикладного х рактеру, опрацювання оптимальних влях!в I форм розвитку акц!онерн власност! в Нкра1н1. Кр!м того, ефективне влровадзгения акц!онуван немохливе без прогнозування його подальиого переб1гу, пошух иайб!льн перспективних шлях!в, цо приводять до максивальних резул ?ат!в.

Процвс приватизацП власност!. «о в!дбуваеться у на»1й крэ1* сп1впадае у час! 1э формуванням 1нао1 складово! розвинуто! ринков економ!ки - фондового ринку. Ц! процеси е т!сно взаемопов'язанни вмявляють значний вплив один на одного. Е вс! п!дстави ввааати, #еобх!днс б!льв грунтовно розглянути ци проблему. Под!« др.сл!дхекня е необх!дним для вироблення загалыю1 л1н1! деркав! портики перетворення власност! та вир1вення практичних проб; дрдватизац!!.

Таким чином, вивчення проблем розвитку акц!онування в умо> роздерхавлення е вахливнм завданням економ!чно! науки. Все ие ¡вазйфнило внб!р теми досл!дхення, обгрунтування Я ц!лей. задач

кок лог!ку викладення матер!алу.

Петой днсертац!йно1 роботи в досл1д*ення сутност!, зм!сту та ган!зац.лио-економ1чних форм акц!онврно1 власност! эадля найб1ль» ективного II використання в умовах роздер«авлення 1 приватизацН Укра1н1.

Для досягнення поставлено 1 йети необх!дно було вир1вптн сл!ду-|1 конкретн1 эавдання:

- теоретично обгруитувати сутн!сть 1 иехан!зы реал!зац!1 акц!о-¡рно! власност! у сучасних уиовах:

- проанал1зувати еволвц!в акц1онерно1 власност1 э метою э'ясд-ання рув!йних иехан!зя1в розвитку 1 тих як1сних з»!н, цо спос-ер!гапться у процес1 11 функц!онування;

- визначитн «1сце, роль ! сункц!! акц1онерно! власност1 в еко-ои1чн!й систем! сучасного риниового государства та особливоит! озвитку акц!онерно! власност! в економ!ц! йкр '.ии:

- з'ясувати концептуально найб!льв ефективн! иляхи та ор-ан!зац!йно-еконои!чн! форми акц!онування в умовах роздеряавлсшш 1 фиватизацН в *)кра!н!;

- досл!дити об'ективн! оснави виникнення I Функц1онувзнна дер-[авних корпорац!й у роэвинутих кра!нах с в 1 т у", 1х н!сце з еко-<ом!чн!й структур! сусп!льства:

- обгрунтуватн необх!дн!сть використання акц!онерно1 власност1 роб!тиик!в у процесI еконон!чних перетворень а Укра1н1:

- розробити практичн! рекомендац!! по проведении процеса роз-дераавлення ! розвитку фондового ринку в Зкра1к1.

Об'еитоы дося!яаения е акц!онерна влссн!сть у Я рус! та розвитку, И конкретн! орган1зац1й1!о-еконои1чн1 форми, вляхк та метод» прнватизаИ дераавного сектору еконои!ки.

Теоретично» та методолог1чнов основою проведеного досл!дхеж » £¡¿11*'"'тчнзнчни* 1 закордоиних вченах-економ!ст!в 1 ф!лософ!) г.татистичи! дан! 1 фактичк! яатер1аяи, надрукован! у спец!алыи зб!рках, конограф1ях та у пер!одиц!.

Нацкова новизна дисеотацИ полагав у наступних положениях, I ■исувавться до захисту;

- акц!онерна власн!сть е особливо», самост1йнов у соц!ал1 ко-екоиоиНнину план! формой власност!, у як1й найб!льв рац!онал; ним чиной поедкувтьса !нднв1ду-'пьн!, кояективн! { аагальнодерзав) 1нгереси, п!дприемнмцъка 1н1ц!атива та стимули до продуктнвы прац!:

- ефективн1стъ використання акц1онерно! власност! залехить в ступеня розробленост! нормативно! законодавчо! бази принцип!з за: нування, д!яльност2 та орган1зац1йно~прав<)внх форм акц!оньрних т вариств; ц1 процеси одночасно визначавть ефективн!сть функц!оиувд] на фондового ринку;

- процеси роздераавления ! приватизацИ в 9кра!н! позин: стварити систему корпоратизованих п!дприеыств, як1 складатику структуриу основу рефориовано! нац!опально! еконои!ки I буду едекватн! 1снувчому р!вню продуктивних сил;

- процеси акц!онування е основною формою !ндив!дуал!зац прмвласнення засоб!в 1 реэультат)в, виробництва, створввть ек ном1чнв п!дгрунтя для формування сусп!льства власник!в, зац!кавл них у соц1альн!й стаб!дьност1 та ефективному розвитков! економ!: 9кра!нн;

- П1движения стимул!в до прац!, зростання соц!ально! 1 труд Ю! активиост1 ладей, утвердхення довгострокового, вЦтворввально «ЙСнам1чного 1нтересу, сьогодн! пов'язан! передус!м !з участи бе

посереднього нрац1оакка у власност!, каШтал! I розподШ прибутку, без чого сучасн! високотехнолог!чн! продуктивн! сили ефективно Функц1онувати не вояуть:

- головной форшзв повкренкя участ! труд1вник1в у власност! та управл1кн1 на сучасному етап! е роб!тнича зкц1онерна власн!сть, котра повинна пос!сти ч!льне а2сцэ у загальнонац1ональн1й програи} прпватиззцН.

Теоретично значения дисэргац1йно1 роботи полагав э ойгруяту-панн! об'ективннх основ, псредуиов 1 законоы1рностгй роззитку акц1онерш!Х в!дпосии в економ1ц! Укра11Ш.

Практичне значения дослЦзонна полагав в токч, «о огркывн! рв-зультати нсзуть бути використан! при проведенн! роздер*авлен!'.й I приватизацН, розробц1 оптинальних ¡злях1в I <рори розвитку акц1онвр-но{ оласност! в Укра1к1. йеяк1 полояення дисертац!йного досл!дкеиия використан! у викладенн! курсу економ1чно1 те И. г таков при роз-робц! спгцкурс!в 1 методичних пос!бник!в для студент!в.

Оснзвн! полокйння дисертацН були апробовзн! на кауково-прак-тичних конференц1зх: "Социально-экономические проблемы перестройки" (Кривой Рог, 199! г.). "Развитие производственных отновений и становление новых хозяйственных фора" (Киев, 1391 г.), "йеханиза управления в свободных экономических зонах" (Черновцы, 1993 г.).

По теы1 дисертац}йного дослЦзення видано статей I тез до--пов1дсй на конФеренц1ях загальник обсягон 1,4 д. а.

Структура та обсзг ¡щсеимИ. Дисертац1я складаеться 1з всту-пу, двох глав, заключения та списку викорксгано! л1терзга'рк, Обсвг роботи - 123 сторука мавинописного тексту, список викорисгано' л!тератури - 132 найненування.

Эм1ст роботи.

Вступ,

Глава 1. Сутн!сть 1 э«1ст акц!онерно1 власност!,

(Л. Становления 1 розвиток акц!онерних в!дносин.

1.2. Сцтн1сть акц!оиерно1 власност!.

5.3, Зк1ст I орган!зац!йно-економ!чн! форми акц!онерно! власност1.

Глава 11. Акц1оиування власност! у процес! реформуванна еконоы!ки Укра1ни.

2.1. Проблеми трансу^рмування власност! та перспективи розвитку корпоративного сектору.

2.2. Вляхи та форми акц1онування власност! у процес! «коном!чних перетворень.

Заключения.

Список використано! л!тератури.

0СН0ВВ1 НОЯОВЕННЯ ДИСЕРТАЦШОГО Д0СЛ1Д1ЕННЯ.

Дисертант виходить !з того, цо в уиовах становления й роз.вм ринкових в!дносин, розма!ття та складност! зд!йснвваних рефори I ловн!, найб!льа складн! проблемы в Якра1н! пов'язан1 1з процес, роэдер*аалення 1 приватизац!!. Автор сто!ть на т!й теоретико-ые долог1чн!й позицП, цо осковним.напрямкок реал!эацН цих проце повинно стати акц!онування власност!, тобто процес створення 1 р вирення корпоративного сектору економ!ки,

Биходячн 1з реальних умов, цо 1снувть сьогодн!.в Укра!н!, гатьох суто економ1чних 1 соц!альких чинник!в, косна ствердмувг «о сама акц!оиерна форма власност!, э И ыоеливостями найб(льв 1 но 1 в р!зних вар!антах мо*е реал!зувати 1нтсреси власник!в, не]

:ер!в 1 найканих роб!тник!в, дав зиогу провести складний процвс ре-[»орыування в 9кра!н! таким чиной, цоб створити сучасну :оц1ально-економ!чив структуру господарства 1 посилити одночасно :оц1альну стаб1льн!сть у сусп<льств1, створиваи значний проверок >ласник!в,

Такий п!дх!д до аиц!онерно1 власност!, - як до певного загаль-«соц1ального феномену, э оди!е! сторони. 1 як до практично! оорми зеал1зац!1 роздераавлення 1 приватнзацИ, - з 1нао1, зуиовлюе певну иог!ку I посл!довн1сть 1! теоретичного анал1зу. Тому в дисертац!! ^осл!дееннз акц1онерно1 форки власност! почкнаеться з узагальнення значного фактичного матер!алу про 1сторичний розвиток акц!онерних э1дкоснн.

3 дисертацИ в!дзначаеться, ею виникнення акц!онерних в1диоспи було зумовлене насамперед еволвц!йаими зн!нами у структур! продцк-тивних сил сусп!льства, тобто 1х момна розглядати як природний результат. розвитку рннково! системи госпо рвеанкя. Акц1онвриа власн!сть е особливов формой централ1ззц!1 !ндив!дуадьних кап!тал!в, яка дозволяв розвивати виробництва з довготривалим циклом, евидко оновлввати технолог!!, л!двицузати кошсурентоздатн!сть продукцН, 3 орган!зац1йно! точки зору акц!онерка фирма власност 1 реал!зуеться у вигляд! акц!онерних товариств, як! е певняа ступенек в еволюцИ економ!ко-врндичних форм приватного б!зкесу.

1сторичний досв!д акц1оперного п}длриемництва, чо досл1д*уеть-ся у реферован!й дисертацИ, показав вавлив1сть посл!довного проведения припципу обменено! в1дпов!дальност! акц1онер!в, ка якоиу ба-зуетьса акц!онерна форма власност!. Саме його реал1зац1а дозволяла створсвати велии1 п1дприемства I компан!1 у базовах галузях еко-нон'.ки, як! були кг п!д силу окргник ^кдивЦуальним кап1талам, Духе важливо, во майве в ус{х кра!ках створення акц!онерних товариств ш початкових етапах завнди п!дтримувалось дервавов/ I основов цьогс

процесу було детально розрсблене акц!онерне законодавство, а такса ц1лзспряиоВана дераавиа допомога.

Розвиток акц!онерного Фундаторства заввдн т1сно пов'язаннй is фондовим ринком I д!яльн!ств комерц1йних банк1в, як1 створввть певиц !ифраструктуру для залучення в1дьких кап!тал!в в акц!онерщ справу. йкц!онування такоа супроводауетьса актквннй випуском в об1т обл!гац!й, формуванням обл!гац1йних кап!тал!в. При цьоиу на фон-дав Id 6ipai почяиавть конкурувати акцИ 1 обл!гацП приватних кол-пан!й, а тако« ц1нн1 папери, випускавться дерхавош. Тим сами; створветься об'ективкий механ!?ч оц!нки ефективкост! д!яльност! ок-ремях акц!онерних товариств, а такоа м'ехан!зм пор1внялыю виг1дност! вкладения в1льиих кап1тал!в.

Анал!з особливостей акц1онерного п1дприеыництва в умовах ра дянського ладу (20-тI роки) показав, но акц!онерн1 товариства спо чатку д!яли досить ycnieao, а масвтаби ix д!яльност! булн досит значними, йле посилене даркавне реглахентувания умов !х створення форм 1 метод!в д1яльност! 1 управл!ння поступово призвели до того %о в1дбулося одсрвавлення акц!онерних товариств. Фактично, таким чи иом, вЦбувалася л1кв!дац1я недераавних Форм господарсько! д!яль

HOCTl.

Теоретичний анал!з сутност! акц1онерних вЦносин. цо провс диться в дисертацП, показуе «о акц1онерна власн!сть е б1ль« прог ресивнов, н1а 1идив1дуалька приватна власн!сть. вона створве певм прост1р для розвитку продуктивиих. сил, а такоа ур!знаман!тнве наО! господарських форм, цо д!вть в економ!ц!. Разом э тим, акц1онер| власн!сть породауе нову проблему: вона в!дд!ляе функцИ привласне! на 1 роэпорядаення. Mia власником ! кайканим прац!вником постае ш середник-менедаер. Таким чином. акц1онерйа форма власност! призв jOiTb до розчеплення прав власност!. !х розпод!лу м!а дек!лько: ¿"тентами виробничих в!дносин.

Розд1лення процес!в привласнення Г улравл!ння е об'ективним явицек, котре вмникае як результат ускладнення обеект!в управл1ння (зростання о5сяг!в внробництва, ускладнення структурм та 1н.), самого управл!нського процесу. а також зб!лъ«ення к!лькост! влас-ник!в, *о прмтананне сама акц1онерн1й зласност1,

йосл1д*ення показув, ца зб1ль8ення к!лькост! власкик!з приводить до того, цо в!дносини власност! ! управления прокодать три ос-нови! стад!!: 1) повне злнття власност! 1 управл!ння (ее! вяаеннкм прийкавть участь в улравл!нн! власн1ств); 2) часткове вид!лбння в!дносмн управл!ння (частина 8яасимк1в безлосервдньо приймав участь в улравд1ин! власи1ств); 3) практично повне-роздиенна зласност! 1 управл!ннз (передача функцй улравл 1яня менеджеру). Подальае розпо-ромення власност! значив змгивув ступ!нь участ! акц!онера у влае-ност! компанИ ! тин еаммм фактично виклвчае мохлив!сть його участ! у безпосередньому уяразл!нн! господарськои д!яльн!сти ф!рми.

Н дисертацИ в!дстоветься точка зорц, цо методолог!чно в!рним е п!дх!д до акц!онерно! власност! як до особливо!, самост!йно! у соц!ально-економ!чному план1, форми власност!. Це аргумвнтуетьсы на-самперед тин, qo для акц!онерно! власност! характерним г э!докрем-лення кап!талу-власност! в!д кап!талу-функц!1, на в!дм!ну в1д приватно! власност!, де вони элит! у единому суб'ект!, 3 акц1онерн!й власност! кап!тал роздвоветься: ф!ктивний кап!тал (па!, акц!I) заливаться приватною власн!ств, а реальний кап i тал (засоби вироб-ництва, майнов! права, плат!жн! засоби та !н.) стае, до певио! м!ри, колективнов власи!ств. Тому акц!онерну власн!сть не кома трактувати к! як форму виклвчно приватно 1 власност!, н1 як форму винлвчно колективно! власност!, це особлива 1 самост!йна з соц!аль-но-економ!чно! тачки зору форма власност!.

8рган!зац!яно-ексном!чнов формой функц!онування акц1он«рио1 власност! е акц!онерне товариство, котре мохе об'еднувати квкти

дервави, приватких ос!б. кооператив^, громадських орган!зац1й та 1н. Акц!онерне товариство - це пЦприекство, д1яльн1сть якого зас-нована на принцип! обмевено1 в!дпов!дальност1, ! сво! зобов'язанна боно гарантуе ливе сво!« майиом, во ! форкуе специф1чн1 в!дносит власност!; все майно товариства знаходиться у волод!ин1 вридично! особи, а у приватн!Я власност! акц!онер!в заливаються акцН, як) приносять певний доход.

Соц!ально~екком!чна природа конкретного акц1оперного товариства залевить в!д характеристик тих економ!чних суб'ект!в, цо об'еднувт) свое кайно, а таков в!д умов цього оЗ'еднання. Таким чином акц!онерна власн!сть мове бути формов поеднання зобс!и р!зних спо соб!в привласнеиня: приватного, колективного, !ндив!дуального, дер вавного. Зм1стом акц!оперного способу привласнеиня виступае су купн!сть виробничих в1дносин, цо ор!ентувть виробництв безпосередньо на задоволення потреб асоц1йованих учасник!в, Том акц1снерна власн!сть в!дноситься до тих екоком1чних форм, як! но вуть напоанвватися р!зним зм1стом, реал!зувчись у рамках р!эни еконоы!чних систем.

9 рефеоован!Я дисертац!! вЦзначаеться, цо в процес! свог роэвитку акц!окерна форма власност! зазнае левно! трансформац!! яка полягае у зи!н! значения (1 функц!й на ковному етал! розвищ На сучасному етап! пров!дними ставть функц!! контролю, - роб!тник! над п!дприемством ! сповивач!в над виробиицтвом. Ц! функцН п!дш рмдковують соб! !сторично первинн! ФункцИ мобШзацП ф!нансов> ресурс!в 1 привласнеиня додаткового продукту приватниии особами. * результат! акц1онерна форма дозволяс зд!йснити соц!ал!зац1в виро1 ництва 1з встановлениям над господарськов д!ядьн!ств велик! п!дприе*ств контроле з боку р!зних сусп!льних сил. Чх* Шьч розе нут! акц!онерн! структури, тим б!льве !х ефективн!сть як засоба р альиого усусп!льнвння виробництва. тим вавче !:: ионопол!зуватн

приватних (нтересах.

. йкц!онериа форма власност! н1велвеособливост1 функц!онадышх форк кап!талу (прокислового, торгового, Санк1зського); внася!док чого э1н отринув висску моб!льк!сть, здатн!сгь явядхо конценгрузаги необх!дн! ковти для вир!яення конкретних завдань. Завлива роль при цьоку налепить ринку акц!й, котрий е основой сехан!зму перероз-под!лу ресурс!в !з застар!дих зиробництв у нов!, б!лья нрогресивн!.

Сучасна акц!онерна власн!сть формце гнучку сисгеед вкробнячо-господарських зв'язк!в акц1онерн;ши гоаарисгзаии, ла оформи-еться у вигляд! перехресного ! ланцвгового золод1ння акц!яыи. йкцИ е 1нстру5сентои, за допоаогов якого опосерёдковуштьса яконом1чн! в1дносини, зд!йсняеться !нтеграц!я !ектп>к!чна реал1зац!£ р!эних Форм власност!. Таким чином, акц1онерк! в!дносини дозволять етво-ритк нов! огран1эац!йн! структур», адекватн! в:«огак ринку.

йкц!онерна форма власност! створке певний И5хан1зх погодхення 1 гаркон!зацП р!зно-лан1тних еконоа!чних 1нтерес1в суб"ект!в вироб-ничмх в!дносин. багаточисельн! деряател! ц!нних папер!в, зоставчись" еконо»!чно в1дособлениаи, в!дчухеними власниками» одночасно стаять «ос!ями загального еконой!чкого !нтересу. Згявляеться ! новий мотив екоиом!чно1 повед!нки у акц!онер!в: об'еднан! ресурси давть зкогу осво!ти нов1 ринки ! отримати нов! доходи як результат сп!льних вклвдень, сп!льних зусиль. Раз ой з тик, акц!онерна форма в.насност! породвуе ! нов! протир!ччя, як! мояуть досить сильно згшвати як на ефективн!сть !! функц!онування, тал Д на I! реальний зк!ст.

!? дисертац!! детально досл!д«увться орган!зац!йно-еконок!чн! фории акц!онерно! власност 1. Шдзначаеться, «о насамперед акц!онерн! товариства розр!знявться у залегност! в!д способу ство-рения акц!онерного кап!талу. Товариства, вс! акц!! яких налезать лнве засновникам 1 не поступавть у э!льний продаа на рннок ц!нних пзг!гр!в, нззиваатьса закритики. ¡Пдкритиам ш о т1, акц!! яки в!ль-

1D

но котуються на ринку ц!нних папер!з, S св$т! поиирен! дв! иодел! в!дкритйх товаряств - "англосаксонська" ! "коятинентальна". Перва передбачае, 20-302 акц!й !ашоб!льн!, утворввть контрольн! пакети акц!й, а 70-80% в!льно обсртавтьса на фондовому ринку. При Rpgrift «одел! а пост1йних акц1оиор!в заливаеться 70-Ш акц!й, а 20-30Х продавться на фондов№ ,0!ря1. Кардинальна в!д«1нн(сгь als циыи ио-делямя полягао в tJä рол!, яка выводиться ринку ц!нних папер!в. Англосаксонська модель дозволяе створити !з акц!й, ко обертавтьсз на 6!psl, нов! контроль«! пакети акц!й. Тобто фондова б!р*а тут виступае в якост! 1нстуыента контролю, котрий ставить долв комного в!дкритого акц1онерного товариства у пряау залевн!сть. в!д притаман-них цьоиу ринку критерИв ефективност!, найвнвдм !з яких е курс акц1й.

йкц!онерне товариство е ан!аерсалькои орган!зац1йно-еко-ном!чноа формой господарювання, тобто Н ыоана використовувати у будь-як!й сфер! д5ловоз активност!. Результат» господарвваиня будь-якого акц!окерного товариства у к!(щевоыу рахупку вирааааться одна-ково - у р!вн! ц!ни (курсу) акц!й та стугтен! !х доходност!, Створв-еться ко»лив!сть сп!вставлеш!я ! оц!ики кайр!зноман5тних вар!ант!в кап1таловкладень. Поряд э !нвиии показникани цей !ндикатор е досить вахливиа елементом систвии оц!нок загального економ!чного стану, яка е необхЦнов для регулввання нелокально! еконоы!ки.

йосл!даення, проведеке диссргактом, показуе, «о у сучасн!й еконоц!ц1 як за формами власност!, так ! по структур! господарсько-го кехан!зму проь1дну еконоы!чну роль в!д!грають акц!онерк! това-* риства, д!яльн!сть яких пояиоветься ке ливе на нац!ональ:г{ • а н на св!товий ринки. Вони пов'язан1 головним чином !з масовч^; ¿оулно-маснтабним внробництвом або обслуговуваниам у торго-Hs,. <i>i¡¡¿hlойls та Ihbhx сферах господарства. Таким чином. aKUioHspna 3.scalcrt створве становий хребет сучасно! ринково! еконо-1ки, доркув И

структуру, 50 й адекватное васонорозвйнутт продуктивни» силам,

Деталъне досл!д»ення сутност1, зм!сту та св!тового досв!ду аа-користаннна акц1онерних в!дносин а передуковов для аная!зу аоали-востеЯ акц!онування адасност! в процес1 рефораувгння еконон!кй Икрами. То^у з дисертац!йн!й робот! значна увага прид!лена пройлзнаи роздервавлвкяя ! приватнзацН, аяях!в ! конкретних форм акц!онуеан-ия, перспективам роэвитку корпоративного сектору з вкоиом!ц1 Зк-ра1ии.

9 дксертацИ в1дзлачааться, що в Экра!я! приватизац!«; из моате созглядатися просто як передача державно! власност! приватним особам. бока а процесс*, за допоаого» якого повинен, эпровадиуватись саа !нститут аяасност! у сусп!дьств1. Тому потр!бн1 хокшгаксн! !нституц!оиальн1 лзрвтворення, як! О допомогли створити кеоЗх!дниЙ еконса!чний, соц!альн.чй та лравовий реаими для функц!ону5ання ири-ватио1 власност!.

3 вирокЬьсу розум!нн! приватизац1я - це процес змензення державного ! зб1яьвеиня, розаирення приватного сектору екойом!ки, до якого в!дносяться вс! недераавн! фораи господаривання. В цьому прочее! головне н!сц8 повинно пос1сти акц!онування великих п!дприем-ств, створення корпоративного сектору економ^и, якнй би к!г дтво-рити базову структуру реформовано! нац!онально! економ!ка. Тону в дисертацИ критикуемся точка зору, зг!дно яко! головне ы!еце у приватизац!1 повинн! зайняти мал! 1 середн! п!дприекства, а велик1 повинн! бути роздр!биен!.

Виходячи 1з поэицИ, чо корпоративний сектор економ!ки повинен в!д1гравати провЦну роль у реформован!й економ!ц1, дисертант детально анализуе реальн! мохливост! 1 форми роздервавлення власност1 в економ!ц! Зкра!ни, При цьеау значка увага прид!ляеться не-обх!дносТ1 створення науково обгрунтовано! программ приватизацН, 1! !нституц!онального забезпечення, удосконаленнв законодав^тва та

Г8

вибору оптккальних влах!в трансфориуванна власност!. В дксертацН доводиться, но в сучасних ухозах акц!онериа форма власност! е найб1льв ефектмэное формов прнваткзацП,

¿¡осл!д«увчи конкретк! «ляхи 1 форми акц!онувания в 9кра!н1, дисертант найб!льву увагц прид!ляе таким !э них' !) створення дер-«авних корпорац!й; 2). ступенева Г'повзуча") приватизац1я через . холд1нг-компан!!; 3) акц!онування п!дприемств, во не п!длягапть корпоратнзацН; 4) створення "статусно!" форми акц!онерно! власност!; 5) розвиток роб!тничо! акц1онерно! власност!.

Практична мсжлив!сть створення державних корпорац!й стала ре-альноо п1сля видання Указу Президента Укра!ни "Про ксрпоратизац!в пЦприемств". Корпоратизац!я - це перетворення державних п!дприем-ств у в!дкрит1 акц!онерн! товариства. в котрях 100% акЩй первопс-чатково належать держав!. Корпоратизац!я - це первнй крок до прива-тизацН, але й. одночасно, зас!б покрачення д!яяьност! дераавких лЦприемсто Укра!нн, як! це певиий час заливавться у державн1й власност!, В дисертацИ зазначаеться, чо при розробц! ч!ткого эако-нодавства та сприявч!й соц1ально-пол!тичн!й обстановц! державна корпорац!я мохе поеднати в соб1 найб!льв сильн! якост! приватного 1 державного п1дприемства, зводячи до м!н!муму б!льв!сть негатизних момент!*.

Корпоратизац!я державних л1дприемств створве можлив!сть забез-пвчити головну'мету акц!онування еконои1ки Укра!ни - почати структурны переСудосу промисловост1. При цьому в окремих сферах еко-нок!кв ьоц1льно створввати державно-приватн1 п!дприемствг * Инфраструктура, виробництво товар1в народного споживання), розви-ватк концесИ (дсбувна промислов1сть). формувати сл!льн! п!дприемс ва э участв 1ноземнога кап!талу (продукц!я виробиичо-.ехн!чного наукового призначекна). Одночасно е сенс актив1зуваги 1 створенн 1тромкслово-ф!нансо8ИХ груп, чо дало б мо*лив!сть сконценгруват

значн1 ресурсн на головних налряыках структурна! перебудови,

Усп!вне досягнення цЬгей прмзатизацИ аоаливе лине за укови, цо буде сформована лрчиатизац!йна 1нфраструктура, Б днсергацП наведен! складов! елекэнти тако! !нфраструктури. серед яких значне к!сце пос1дае формування ринку ц!нних nanepis в Укра!н1.

Розультаг;;вк1сть та еф>ективн!сть економ!чних перетворень, чо прозодяться в Укра1н1, <5агато в чоху залеяагь в5д того, чк адасться зиачно п!даицити за!нтересоэан!сть у прац! безпосзредн!х учасник1в змробяицтва, що пов'язано !з реформою всього аотчвац!йного ае-' хан!з*у зконом!ки п!д час роздзриавлення J приватизац!!. 3 дясер-тацй а!дстаг!еться течка зору, ?о головни» змяхок тут а азретворен-ня безпосервди!х труд!вник!з у власник!:з влахом пояиренка роб!тничо! акц!онерио1 власност1.

Съогодн! акщонерне з,ласн!сть роб!тняк!з !снуе у 40 кра!иах св!ту, а.ие (шШлья ямроке використання зона отрицала в CSö. tieft досв!д, на пе^еконання автора, мае надзвмчайно вааливе значения для рефор'.'узанкя зконом!ки Укра!ни.

Стзорення здорово! 1 нонкурентоздатно1 економ!чно! системи в сучасньх умовах передбачае регл!зац!® двох ров. По-перие, це на-явн!сть !ндив!дуальннх ! групових стмь'уя!в, коли колний робГтник эинагородшуечьса у в1дпоз!кност! !з затрачено® працеы. а хояне п!дприенство прагне до п!двкцення продуктивное^ прац! 1э метою витриыати конкуренц1ю на св1товому ринку. По-друге, це додеряання фундаиентального принципу р1вноправиост1 1 економ!чно! справедли-вост1, що забезпечуе принципово нов1, заснован! на cnlertpaul, в1дносини ы1х рядовикм роб!тпикаии 1 кер!вництвом п!дприемств.

S 70-80-х роках, коли економ!ка розвинутих кра1н св1ту ув!йвла в нову - !новац!йну - стад!в розвитку, саие роб!тнича акц!онеона вязсн!еть анявилася нлйб1льи адекватнов новим екоиом!чним уаоваи. Вона стала головнов формов участ! роб!тник!в у п!дприе»ницьк!й

д!яльност!« цо е загоним еломентом нооо1 модел! соц!ально-еко-ном!чного i науково~техн!чного розвитку, котра сьогодк1 формуегься у найб!льи розеину™ кра1нах св!ту. Под1бна система участ! дозволяв п!дви*ити эац!кавлен!сть трудяких у результатах виробництва. залучити 1х до управления 1 суттево п!двичити трудов! мотивацИ, наслЦком чого е загальне зроглання ефективност! виробництва i пок-раценкя трудових з!дносин,

3 Ш розвиток po6iïKH4oi акц!онерно! власност! в!дбуваеться у ранках программ ЕСОП. Ввахаеться, що ЕСОП - це не т1льки ефгктиваа програма залучення трудяцих до участ! в управл!нн! власнктв. але й доснть ефективна система ф!нансово! п1дтримки п!дприеиств. Тактично, це певна тех»1чна програма Ф1нансування корлорац!й, яку ствзрве деркава i за допоиогоп яко! ф!рми мохуть виходити на як!сно иовий р!вень ефективност! 1 орган!зац!! п1дприеиницько! д!яльност!. кот-рий забезпечуеться поеднанням 1нтерес!в власника i труд!вникг в одн!й особ!. Вва^аеться такох, «о програма ЕСОП створве уиови для формування "сусл!льства власник1в". де кохна особа е сп!велас!ш;он засоб1в виробництва, во I дозволяв справедливо розпод!ляти доходи у ринковоыу господарств!.

В дксертацИ детально анал!зуоться мохливост! використання ро-бочо1 акц1онерно! власност! в npoyecl економ!чних псретворень в Як-palHÎ. з'ясовувться необх!дн! унови 1 найб!льш прийнятн! форми !! реал!зац!1, пропонувться певн! прак.тичн! рекомендацП. Разом з ти«, зазначаеться, но власн!сть роб!тнш:!в, попри всi ii перебеги, ке воае.розглядатися як виклвчна, сомодоетатня форма роэдервавлення з ■5кра1н1. II необх5дно розгляяати як таку форму, яка дзе ыоклив!сть розкрити потенц!ал власност1 взагал!. Саые току при стеорекп! !нститут!в власност! в Укра!н1 е сучасний перех1дний пср!од Бона повинна зайняти ч!льне м1сце в загальнонзц1ональн!й nporpaïfi прива-тизац!!.

Укра1п1 потр!бн1 р1эномзи!тн! форми власност!, як1 б в1дпое1дали И продуктивна силах, сучаснин вимогаи науно-во~техя!чного прогресу 1 отвергали структур«, цо в конкурентоздат-ннми на св!тозому ринку, Иа>в1дм1ну в1д намо! кра!ни, з 1иннх дер-навая вяе склалиса пезн! структура а!дносин власност!, йк! продоввуять 8волиц!онувати природным еляхом. Экрана до цього до вае д!йти, чоб створити теку систему в!дносин власност!, яка в1дпов1дав И специф1ц1, И традиц!яа, уловам вмття 1 спркяа ефек-тяэнону розвитков! 11 нац1оналыю! экономии. В ц!й систем!, як по-казуз прзведене дксертац!йне досл!даення. проз!дне м1сце налеватнив акц!онйрн1й власност! у р!зкойан!тних орган!зац1йна-8конок!чних

За темов дисертацП опубл!кован1 так! роботи:

!. Акц!окерн! в!дносини з ринков!й вконом1ц1 //Питание пол!тич-но! еконокП: 5Нав!домч\наук,зб. - Ки1в, 1391,- Вип. 213. - 0,3.д.а.

2. Акционерные форнн преобразования экономических огновений // Социально-экономические проблемы перестройки: Тез. докл. респуб.1 науч.-Практич. конф. - Кривой. Рог, 1991, - 0,2 п.л. (в соавт.).

3. Акционерные отношения - прогрессивная форма хозяйствования // Развитие производственных отновений н становление новых хозяйственных форм: Тез, докл. конф. - Киев, 1331. - 0,2 п.л. С в соавт.).

4. Акционерные формы хозяйствования в сфере торговли / /Торговля в условиях рынка: Сб. науч. тр. - Киев, 1392. - 0,3 п.л,

5. Акционерная форма собственности в условиях свободной экономической 301Ш //Механизм управления в свободных экономических зонах: Тез. докл. мевдуиар. науч.-практ. конф. - Черновцы, 1393. - 0,2 п.д.