Эффективность изготовления и применения нестандартного оборудования в условиях реформирования экономики (на примере деревообрабатывающих предприятий западного региона Украины) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Эффективность изготовления и применения нестандартного оборудования в условиях реформирования экономики (на примере деревообрабатывающих предприятий западного региона Украины)"

Український державний лісотехнічний університет

П5 ОД

'6 І -ІЇОП . На правах рукопису

МАКСИМІВ Іван Миколайович

НЕСТАНДАРТНОГО ОКДАДНИгаЯ Б УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ

лиадилирепаиуМрю»)

■0{. ОС- с>г

ШМБШ - «шажяя підприємств і форма господарювання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації ш здобуття наукового ступеню квждгждшгш екгтомічшгх наук

Львів - 1995

Дисертація е рукопис

Робота виконана на кафедрі маркетингу та кон'юнктури ринку Українського державного лісотехнічного університету МО України

Науковий керівник ' - доктор економічних наук,

. професор М.В.Римар

Офіційні опоненти - доктор економічних наук,

- професор В.Я.Гуменюк

- кандидат економічних наук, доцент С.О.Козловський

Провідна організація - Український проектно-конструкторський технологічний інститут лісової промисловості, м.Івано-Франківськ

Длллсиа < //о0

Захист відбудеться і____ -гч* 1 ЯЯ-'р 0 "' 1 " годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 04.03.04 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 290057, Львів, вул. Пушкіна, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету

Автореферат розісланий " ^199^

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Р.Я.Кіндрат

з .

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми ■

Перехід на ' нові форми господарювання та ефективне функціонування деревообробних підприємств на даному етапі розвитку економіки України немислимі без вирішення завдань, пов'язаних з умовами формування та використання комплекту обладнання. ■ -

Економічна ефективність роботи підприємств деревообробної галузі потребує розробки оптимальних як технологічних, так і економічних процесів, оснащення виробництва високоефективним обладнанням, основу якого складають деревообробні верстати загального призначення, автоматичні лінії та агрегати меблевого, деревностружкового, деревноволокнистого, фанерного та інших виробництв.

Проведені на сьогодні дослідження, пов'язані з підвищенням ефективності формування всього парку обладнання і покращенням його використання, мають значну практичну і теоретичну цінність. Проте, багато питань ще повністю не розв’язані, що спричиняє необхідність більш глибокого їх вивчення. Це, зокрема, стосується нестандартного обладнання. " '

Проблема економічної ефективності виготовлення та . застосування нестандартного обладнання в наукових дослідженнях розглядалась тільки паралельно з вивченням інших .проблем. Водночас питома вага нестандартного обладнання, в машинному парку деревообробних підприємств надто значна, а існуюча організація його виготовлення та використання не відповідає сучасним вимогам. .

Проведене автором дослідження показало, що основна частина нестандартного обладнання виготовляється ремонтно-механічними цехами (майстернями) деревообробних підприємств, тобто власними силами. Як наслідок, на підприємстві з'являється ще одне допоміжне виробництво, яке не зовсім відповідає профілю, його основної продукції.

На сьогодні спеціалізовані заводи, які виготовляють нестандартне обладнання для деревообробної галузі, ■ не спроможні забезпечити підприємства ' необхідним обладнанням. Особливості ринкових відносин вимагають принципової зміни механізму діяльності спеціалізованих заводів, вибору нових форм господарювання та організаційних форм діяльності.

Аналіз господарської діяльності, деревообробних підприємств західного регіону України показує, що значна частина нестандартного обладнання списується недоамортизованою внаслідок зміни асортименту продукції, а подальшого ж застосування воно не знаходить. Крім того, є' випадки, коли виготовлення та впровадження нестандартного обладнання спричиняє збитки цідприемству.

■ Мета роботи і задачі дослідження .. .

Метою даної роботи є економічне обгрунтування 'підвищення ефективності виготовлення нестандартного обладнання як власними силами деревообробних підприємств, так і. спеціалізованими заходами, розробка конкретних економічних рекомендацій та пропозицій щодо покращення його використання на підприємствах в сучасних умовах реформування економіки.

. 4

Для досягнення поставленої мети необхідно розглянути такі задачі: визначити економічну сутність, функціональне призначення та. передумови застосування нестандартного обладнання;

. дослідити організаційно-економічні аспекти виготовлення нестандартного

обладнання; ■ • ,

розробити класифікатор деревообробного технологічного нестандартного

обладнання; ' .

обстежити деревообробні підприємства і дати економічну оцінку використання нестандартного обладнання в умовах реформування економіки;

розробити рекомендації щодо підвищення ефективності виготовлення нестандартного обладнання на деревоообробних підприємствах;

розробити заходи щодо економічно доцільної спеціалізації та координації

виготовлення деревообробного нестандартного обладнання;

розробити заходи щодо раціонального використання нестандартного обладнання на деревообробних підприємствах; ' -

розробити методику оцінки доцільності капіталовкладень в розвиток

нестандартного обладнання та визначення економічного ефекту від його

впровадження.

Предмет, об'єкт і база досліджень

Предметом дослідження є існуючі способи виготовлення нестандартного

обладнання в умовах переходу до ринкової економіки та шляхи його раціонального використання на деревообробних підприємствах. Об'єктом дослідження є деревообробні підприємства (лісо- та деревообробні комбінати, меблеві комбінати і фабрики), виробничі об'єднання. Базою дослідження є підприємства і об'єднання деревообробної галузі західного регіону України.

Стан вивчення проблеми

Проблема виготовлення та застосування деревообробного нестандартного

обладнання в умовах реформування економіки на даний час майже не вивчається.. Якщо ж і трапляються деякі публікації, то тільки на рівні каталогів та оглядової інформації, в яких наводиться технічна характеристика, призначення, автори винаходу, проектна організація, завод-внготовлювач, орієнтовна вартість та інше.

Стосовно інших галузей промисловості, то слід відмітити, що, наприклад, в машинобудуванні одним із основоположників економічного ’ дослідження нестандартного обладнання можна вважати В.Гуменюка. Значних успіхів при розв'язанні цієї проблеми в даній галузі досягли О.Сидоров та О.Янушкевич. Вони розробили рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності формування всього парку технологічного обладнання, і покращення його використання. Частково проблемі вивчення використання і застосування нестандартного обладнання в різних галузях промисловості присвячені роботи таких дослідників, як А.Алексєєва, А.Носкова, Л.Гамрат-Курека, Б.Іванова, Л.Гранкіної, Є.Д'ятка, В.Костенка та інших.

Разом з тим, проаналізувавши ступінь вивчення питання ефективності виготовлення та застосування нестандартного обладнання на деревообробних

підприємствах західного регіону України, необхідно відзначити, що дана проблема в економічному плані на сьогодні ще не знайшла достатньо повного і всестороннього висвітлення, особливо в умовах ринкових відносин.

Методологія та методика досліджень

Методологічною основою дослідження стало вивчення монографічної, спеціальної та періодичної літератури з питань ефективності розробки, виготовлення та експлуатації обладнання, а також економічної оцінки його використання. В процесі дослідження використовувались методи аналізу із застосуванням економічних експертних оцінок, групувань за однорідними ознаками, методи кореляції функціонально-вартісного аналізу та інші.

Наукова новизна

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній розроблена сучасна концепція управління процесами підвищення ефективності виготовлення та застосування деревообробного технологічного . нестандартного обладнання, яка дозволить більш якісно розкрити його організаційно-економічну сутність і використати при обгрунтуванні доцільності капіталовкладень. Результатами проведених досліджень стали висновки та рекомендації, основними з яких є такі:

на теоретичному рівні розглянуто питання наукового і прикладного характеру щодо ефективності виготовлення та застосування нестандартного обладнання на деревообробних підприємствах; .

уточнені та узагальнені окремі аспекти термінологічного визначення нестандартного обладнання, його економічного призначення, причин і потреб застосування, економічно доцільних способів виготовлення;

розроблено класифікатор деревообробного технологічного нестандартного обладнання за видами деревообробних виробництв;

дана економічна оцінка сучасного стану використання • та розглянуто перспективи застосування нестандартного обладнання на деревообробних підприємствах. Вивчено і проаналізовано існуючий техніко-економічний рівень нестандартного обладнання; -

розроблено економіко-математичну модель залежності вартості однієї тонни нестандартного обладнання від обсягу його випуску;

запропоновані методи прискореного нарахування амортизації для різних видів нестандартного обладнанння;

удоско їалена методика визначення економічної ефективності капіталовкладень в розвиток нестандартного обладнання з врахуванням таких важливих факторів ринкової економіки як інфляція, ризик та непевність у майбутньому;

розроблено показники визначення доцільності виготовлення та застосування нестандартного обладнання, а також вибору оптимального його варіанту.

Практична значимість

Практична значимість результатів досліджень полягає у розробці рекомендацій з удосконалення організаційних форм виготовлення та організаційно-економічних

важеліь ефективного використання нестандартного обладнання, а також методики визначення економічної ефективності капіталовкладень.

Економічно обгрунтована доцільність створення у службі головного механіка деревообробного підприємства окремого творчого колективу дільниці нестандартного обладнання та розглянуто його взаємозв'язки з іншими структурними підрозділами підприємства. ■

Розроблена безтарифна модель оплати праці ВСОПРЯ ("вилки" співвідношень оплати праці різної якості) для творчого колективу дільниці нестандартного обладнання.

Розглянуто механізм діяльності спеціалізованих заводів виготовлення нестандартного обладнання в ринкових відносинах, який вимагає перехід на нові форми власності та організаційні форми діяльності.

Запропоновані заходи щодо спеціалізації та економічної координації підприємств, пов'язаних з розробкою та виготовленням нестандартного обладнання, зокрема, створити регіональний центр інформаційно-комерційного обслуговування (ЦІКО). Також розглянуто взаємозв'язки ЦІКО з підприємствами та організаціями, які є виробниками і споживачами нестандартного обладнання.

Запропоновано застосовувати спеціальне і спеціалізоване нестандартне обладнання в умовах випуску певного асортименту продукції протягом періоду, близького до строків фізичного зносу відповідного обладнання, а також на іідприємствах з масовим типом виробництва.

Реалізація розроблених в дисертації пропозицій з підвищення ефективності їиготовлення та застосування нестандартного обладнання дозволить зменшити зитрати на його розробку і виготовлення, значно прискорить процес впровадження обладнання у виробництво, забезпечить' зацікавленість творчого колективу в юкращенні результатів роботи, сприятиме економічно правильному обгрунтуванню юцільності капіталовкладень та вибору оптимального варіанту проекту. '

. Апробація дисертації

Результати наукових досліджень обговорювались і отримали позитивну оцінку іа науково-технічних конференціях УкрДЛТУ у 1991-1995рр. та ДУ "Львівська юлітехніка" у 1994 р., семінарах інженерно-економічного факультету УкрДЛТУ, на озширеному засіданні кафедри маркетингу та кон'юнктури ринку за участю кафедр кономіки і менеджменту в лісових комплексах, економіки і менеджменту в еревообробці, бухгалтерського обліку та аудиту в 1994 році.

Публікації

Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у восьми роботах агальним обсягом 2.4 д.а. .

Обсяг і структура дисертації

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 163 друковані сторінки, включаючи 33 таблиці і 19 рисунків.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дано обгрунтування актуальності проблеми, визначена мета роботи і задачі дослідження, показана наукова новизна і практична значимість роботи. ''

В першому розділі - "Нестандартне обладнання, його значення, структура та організація виготовлення" - визначається економічна сутність та функціональне призначення нестандартного обладнання, необхідність

використання та організаційно-економічні аспекти його виготовлення і застосування.

У другому розділі - "Аналітична оцінка нестандартного обладнання в умовах реформування економіки" - подається класифікатор деревообробного технологічного нестандартного обладнання, дається аналіз сучасного стану та перспективи використанння нестандартного обладнання на деревообробних підприємствах в нових умовах господарювання, приводиться існуючий технічний рівень, а також оцінка діючої системи економічних показників.

У третьому■ розділі - ”Шляхи підвищення ефективності виготовлення та застосування нестандартного обладнання" - визначені конкретні шляхи удосконалення організаційних форм виготовлення нестандартного обладнання; запропоновані заходи щодо спеціалізації та координації підприємств, пов'язаних з його випуском при переході до ринкової економіки; розглянуто організаційно-економічні важелі підвищення; ефективності використання нестандартного

обладнання; удосконалено методику економічного обгрунтування доцільності капіталовкладень і вибору оптимального варіанту проекту нестандартного

обладнання. _

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ .

В результаті проведеного дослідження встановлено, що єдиної термінології для нестандартного деревообробного обладнання на сьогоднішній день не. вироблено. Склалося так, що в технічній літературі і службовому переліку вітчизняне обладнання, яке виготовляється верстатобудівними заводами, а також все імпортне обладнання називається стандартним і типовим, а обладнання, яке виготовляється іншими об'єктами - нестандартним, нестандартизованим або нетиповим.

Різноманітність у назві одного і того ж поняття пояснюється тим, що вивчення нестандартного обладнання проводилось різними вченими-дослідниками незалежно один від одного і розглядалось в різному плані, а також тим, що самі ці поняття з'явились спочатку на виробництві. На наш „погляд, обладнання, на яке відсутні нормативно-технічні документи, або виготовлене з відхиленнями від стандартів, доцільно називати нестандартним.

Нестандартне обладнання розглядається як активна частина основних фондів. Воно відіграє важливу роль на підприємстві в процесі розвитку парку технологічного обладнання, а отже, і в підвищенні економічної ефективності виробництва.

На основі проведених обстежень деревообробних підприємств західного регіону України нами виявлено, що нестандартне обладнання застосовується з причин як об'єктивних, так і суб'єктивних.

Об'єктивні причини пов'язані з розвитком технічного прогресу, при якому швидке впровадження технічних новинок та постійне вдосконалення існуючої технології дозволить підвищити результативність праці, і, отже, отримати значний економічний ефект.

До суб'єктивних причин застосування нестандартного обладнання належать, насамперед, недоліки у формуванні парку стандартного обладнання безпосередньо самим підприємством, його дефіцитність та дорожнеча, а в минулому -централізоване забезпечення.

Проведені дослідження біля чотирьох тисяч одиниць нестандартного обладания дозволили виявити питому вагу кожної з розглянутих вище причин його застосування (табл.1).

Таблиця 1

Причини застосування нестандартного обладнання на деревообробних підприємствах західного регіону України станом на 01.01.94р.

Причини Питома вага, %

за кількістю за вартістю

Об’єктивні: 45.4 66.4

спеціалізація обладнання 8.3 17.3

механізація нетипових операцій (процесів), які неможливо виконувати на стандартному обладнанні 37.1 49.1

Суб’єктивні: 54.6 33.6

обмежена номенклатура стандартного обладнання або випуск його в недостатній кількості 36.7 17.6

недоліки в організації формування парку обладнання 14.2 12.9

ІНШІ 3.3 3.1

Проведені дослідження показали, що нестандартне обладнання для деревообробної галузі виготовляється такими видами виробництв:

власними силами деревообробних підприємств у ремонтно-механічних майстернях (цехах);

спеціалізованими ремонтно-механічними заводами галузевого підпорядкування; експериментальними заводами галузевого підпорядкування; ■

іншими підприємствами. .

Встановлено, що нестандартне обладнання, виготовлене власними силами деревообробних підприємств західного регіону України, в середньому становить близько 74 % від загальної його кількості. В цілому виготовлення нестандартного обладнання власними силами з точки зору його планування, організації та обліку є дуже складним виробництвом, так як підприємство зайняте випуском не властивої йому продукції.

Спеціалізовані підприємства, які виготовляють нестандартне обладнання, умовно можна поділити на:

підприємства, де поряд із серійним, чи масовим випуском типового обладнання за індивідуальним замовленням виготовляється нестандартне обладнання;

підприємства, де. виготовляється тільки нестандартне обладнання певного призначення, класу. На території західного регіону України є два підприємства такого профілю: Чернівецький ремонтно-механічний завод та Тересвянський завод "Закарпатлісмаш", на долю яких припадає 13.8 % виготовлюваного нестандартного обладнання.

Як відомо, функцією експериментальних заводів є створення дослідних (експериментальних) взірців обладнання для апробації результатів науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських розробок. Аналіз діяльності Брошнівського експериментального заводу "Лісдеревмаш", єдиного на території західного регіону України, показує, що даним підприємством виготовляється 9.7 % нестандартного обладнання. .

Виготовлення нестандартного обладнання іншими підприємствами займає незначну питому вагу (2.5 %).

Для досягнення поставленої в роботі мети нами розроблений класифікатор деревообробного технологічного нестандартного обладнання (ДОТНО), в основу якого покладений принцип розподілу обладнання на класи, групи (підгрупи) з врахуванням технологічних процесів. '

Класифікатор ДОТНО призначений для:

встановлення в деревообробній галузі єдиної класифікаційної системи позначень нестандартного обладнання;

визначення напрямків уніфікації нестандартного обладнання; використання необхідної інформації при проведенні техніко-економічного аналізу нестандартного обладнання. . •

Виходячи з цього, класифікатор складається із 10 класів, 100 груп і 1000 підгруп. На даний час заповнено всі десять класів, 51 група і 223 підгрупи. Робота над заповненням класифікатора продовжується. В таблицях 2 і 3 показано фрагменти цього класифікатора.

Таблиця 2

Розподіл технологічного нестандартного обладнання деревообробного виробництва

Виробництво Групи

1 2 8 9

Назва Назва і код групи

0 Лісопильне для сортування та транс, сировини 00 для гідротермічної оброб. сировини 01 для отримання технологічної тріски 08 різне 09

1 Гідротермічної лісосушар- облад. лі- різне

обробки деревини ні камери сосушарних.

10 камер 11 _ _ 18 19

її ' і і,іі і

9 Інші різне

90 91 98 99

' Таблиця З

Розподіл технологічного нестандартного обладнання лісопильного виробництва

Групи Підгрупи

1 2 8 9

Назва Назва і код підгрупи

00 Обладнання для сортування та транспортування сировини Крани 000 Транспор- тери 001 008 різне .009

01 Обладнання для гідротермічної оброб. сировини басейни 010 ванни 011 018 різне 019

її і і і і і і

09 Різне різне

090 091 098 099

Нами встановлено, що всі обстежені підприємства мають значну кількість нестандартного обладнання, виготовленого власними силами, або спеціалізованими машинобудівними заводами. Кількість його за відношенням до загального парку технологічного обладнання коливається в межах від 7 % до 55 % і становить в середньому - 34.6 %. На рис.1 показано п’ять груп деревообробних підприємств західного регіону України залежно від питомої ваги нестандартного обладнання.

Част- 60 ка обладнання,%

50

V гр. ‘

40

IV гр.

ЗО

III гр.

20

II гр.

10

І гр.

■ Частка підприємств, %

Рис.1. Розподіл деревообробних підприємств залежно від наявності нестандартного обладнання Кількість нестандартного обладнання на підприємствах залежить від потужності самих підприємств, від наявності та оснащеності ремонтно-механічної бази.

Вивчення питання розподілу нестандартного обладнання за видами виробництв і стадіями технологічного процесу здійснювалось за допомогою розробленого класифікатора ДОТНО. '

6.8

37.3 .. •; »::•

32.6

16.1 .

7.2 Я ІІЯ1 ЯІЦІб ■

Все деревообробне обладнання поділено на шість груп за видами деревообробних виробництв (рис.2). Всередині групи нестандартне обладнання розподілено за більш конкретними ознаками технологічного призначення і видами продукції, яка виготовляється.

48.4%

О 1 2 . З 4 5

Шифр виробництва

Рис.2. Питома вага нестандартного обладнання в загальному парку технологічного обладнання деревообробних виробництв західного

Ш України станом на 01.01.94р.:

- за вартістю; Г~ П - за кількістю;

0 - лісопильне; 1 - гідротермічної обробки деревини; 2 - фанерне;

3 - деревностружкових плит; 4 - деревноволокнистих плит;

5 - меблеве .

Встановлено, що найменша питома вага нестандартного обладнання стосується деревностружкового та деревноволокнистого виробництв (17.5% і 15.3% - за вартістю, 23.7% і 19.4% - за кількістю). Ці виробництва використовуть переважно стандартне вітчизняне та імпортне обладнання.

Особливо багато нестандартного обладнання - в складальних (60-90%)' і опоряджувальних (45-75%) цехах, у цехах для виготовлення м'яких меблів (50 -60 %), а також на дільницях підготовки сировини лісопильного (63-81%), фанерного (34-44%), деревностружкового (до 45%) та деревноволокнистого (36^54%) виробництв. Найменша питома вага нестандартного обладнання - в цехах машинної обробки (9-17%) та облицювання (7-14%).

Результати обстежень показали, що питома вага нестандартного обладнання значною мірою залежить від тривалості будівництва, або реконструкції підприємства. Наприклад, на більшості діючих підприємств відсутні механізовані склади, водночас наявність немеханізованих складів в проектах нових підприємств, як правило, не

12 •

допускається. Механізація складів здійснюється, в основному, шляхом впровадження нестандартного обладнання. .

При порівнянні обладнання за технічним рівнем виявлено, що нестандартне обладнання не тільки не поступається стандартному, але і в окремих випадках випереджує його, що визначає можливість ефективного використання і отримання відповідної віддачі.

В результаті проведених досліджень встановлено, що із зміною обсягу виготовлення нестандартного обладнання змінюється структура його вартості і вартість одиниці. Вартість однієї тонни обладнання зменшується із збільшенням обсягу його випуску.

За даною залежністю нами розроблено економіко-математичну модель, згідно якій залежність вартості (В) однієї тонни нестандартного обладнання від обсягу (Є) його виготовлення описується рівнянням регресії: ' ,

В = а + вг(2с, (і)

де а, В і С - коефіцієнти рівняння регресії. ; >

Для визначення коефіцієнтів рівняння регресії застосований метод найменших квадратів, згідно з яким сума Квадратів відхилень розрахункових значень функції в=ІЇ<2) від емпіричних 5 - мінімальна, тобто:

5 = ЕІВП -а-в- = гпіп,

Л=1 '

(2)

де Ш - кількість значень залежності;

П -1,2, 3.....т; '

Вп і - значення я-ї залежності.

при ^ = 0 , ^=0.

Коефіцієнт С вважається відомим.

= -2- 1{вп-а-в-&п) = 0 (з)

П=1

(4)

й§. йа

§ = -2-£[вп-а-во„)-з = о.

Таким чином, маємо систему двох рівнянь з двома невідомими <2 і в. -

Із першого рівняння системи визначаємо коефіцієнт й: . .

т . т

твп-в-тап ■ -

. • а = м---------0=1— , (5)

. т

Підставивши значення й в друге рівняння, отримаємо величину коефіцієнта В:

Для оцінки залежності (1), були зібрані дані ЗО деревообробних підприємств західного регіону України. Шляхом послідовних підстановок та використання методу найменших квадратів нами було отримано графічне зображення залежності вартості однієї тонни нестандартного обладнання (В) від обсягу його виготовлення ) для

Рис. 3. Залежність вартості однієї тонни нестандартного обладнання від обсяги його виготовлення для виробництв:

/ - лісопильного;

2 - меблевого;

3 - деревнострижкового;

4. - фанерного;

5 - гідротермічної обробки деревини;

6 - середнє значення

Виготовлення нестандартного обладнання власними силами деревообробних підприємств не відповідає вимогам сучасного виробництва, що призводить до невиправдано високої його вартості • і низької якості. Увесь комплекс робіт, передбачених основними етапами створення та впровадження нестандартного обладнання на деревообробних підприємствах, виконують різні підрозділи.

В результаті проведеного дослідження запропоновано зосередити весь процес виготовлення та впровадження нестандартного обладнання в одній службі, наприклад, в службі головного меданіка, і створити окремий творчий колектив із, працівників підприємсва, який займався би розробкою, виготовленням та монтажем обладнання. Це дозволить підвищити ефективність виготовлення нестандартного обладнання на деревообробних підприємствах.

На основі аналізу економічної діяльності підприємств встановлено, що для координації виготовлення деревообробного нестандартного обладнання на території західного регіону України доцільно було би створити регіональний центр інформаційно-комерційного обслуговування (ЦІКО), завдання якого полягало би в об'єднанні та ефективному використанні різних інформаційних ресурсів. Також розглянуто взаємозв'язки ЦІКО з підприємствами та організаціями, які є виробниками і споживачами нестандартного обладнання.

Функціонування-даного центру дозволить зменшити витрати на розробку і виготовлення нестандартного обладнання для деревообробних підприємств, а також значко скоротити строки його введення в дію, що дасть змогу отримати економічний ефект.від впровадження нової техніки. ■

В умовах ринкової економіки з метою підвищення ефективності виробництва виникає необхідність в регулюванні питомої ваги нестандартного обладнання

п'яти деревообробних виробництв (рис.З).

залежно від темпів оновлення асортименту продукції. Оскільки в умовах частої зміни асортименту продукції нестандартне обладнання знецінюється за дуже короткі строки, то в одиничному і серійному виробництвах як з економічної точки зору, так і з технологічної, застосування його є неефективним. .

Встановлено, що на деревообробних підприємствах з масовим типом виробництва в основному випускають стандартні і нормалізовані деталі і вузли, конструкції яких порівняно рідко піддаються змінам. В таких умовах застосування нестандартного обладнання є високоефективним.

В результаті проведених досліджень нами виявлено, що строк служби нестандартного обладнання залежить від темпів оновлення (зміни) асортименту продукції: із збільшенням темпів оновлення продукції він зменшується. В умовах частої зміни асортименту продукції фактичні строки служби нестандартного обладнання значно менші за встановлені. Тому підприємства мають матеріальні збитки внаслідок списання недоамортизованого обладнання.

Застосування спеціального і спеціалізованого нестандартного обладнання буде ефективним в умовах випуску асортименту продукції на протязі періоду, близького до строків фізичного зносу відповідного обладнання. Отже, на дане обладнання підприємствам доцільно самостійно встановлювати строк служби, або впроваджувати методи прискореного нарахування амортизації.

Встановлено, що для нарахування амортизації спеціального нестандартного обладнання доцільно застосовувати метод зменшення залишку, який визначається за такими формулами:

' \М

«ч,

= В

(1-г)

І (1 -гУ

-1

(7)

В3і = Вб-(1-гУ,

де ЛріЧі - річні амортизаційні відрахування і-го року, млн.крб)

(8)

В

Зі

залишкова вартість обладнання і-го року, млн.крб',

І - рік визначення амортизаційних відрахувань та залишкової вартості

Вб - балансова вартість обладнання, млн.крб;

X - фіксований коефіцієнт зношення:

* Гя~

' 2 - 1 - Т —

івб’

де Т - строк служби обладнання, років;

Вл - ліквідаційна вартість обладнання, млн.крб.

Для нарахування амортизації спеціалізованого обладнання. пропонується подвійно-понижуючий балансовий метод, який визначається за такими формулами:

(9)

Аріч, - В3і

Я

і-1

-1

В3і — Вб • /?з >

(10)

(и)

де І?з - коефіцієнт залишку недоамортизованої вартості нестандартного обладнання, який визначається за таким співвідношенням

Шл 100.

де На - норма амортизаційних відрахувань, %. .

Запропоновані методи базуються на тому, що переважна частина вартості списується в перші роки використання обладнання, а менша - в наступні. Порівняльна характеристика методів амортизації нестандартного обладнання

да= 1-

(12)

Рис. 4. Методи амортизації нест дартного обладнання:

1 - рівномірний;

2 - зменшення залишку;

3 - поовШко-понижиючий

балансовий “

Строки служби обладнання, років

Використання існуючих методичних вказівок при визначенні економічної ефективності виготовлення та застосування нестандартного обладнання часто призводить до прийняття малоефективних, або неефективних рішень. Крім того, при визначенні економічного ефекту та строку окупності нестандартного обладнання на деревообробних 'підприємствах та проектно-конструкторських організаціях не враховуються такі важливі фактори ринкової економіки як інфляція, ризик та непевність у. майбутньому. -

Виходячи із вищевикладеного, нами розглянуто вплив інфляції на процес визначення економічної ефективності капіталовкладень в розвиток нестандартного обладнання. В протилежному випадку можна отримати неправильний результат.

Майбутню вартійтіь чистих прибутків з попередньою інфляційною корекцією грошових потоків пропонуємо визначати за формулою:

• пмч, = [(Ді - с, - д) • (1+д+ а\ - (і - Я„) (13)

де ПмЧі - очікувана майбутня вартість чистого прибутку і-го року, млн.крб;

Ці - доход від проекту <-го року, млн.крб; .

С( - собівартість виробленої продукції /-го року, млн.крб;

Аі - амортизаційні відрахування і-го року, млн.крб;

Нін - коефіцієнт інфляції, і?ін = 7/100;

І - очікувана річна інфляція, %;

Нп - коефіцієнт податку на прибуток, Яп = Нп/100;

Нп - норма податку на прибуток, %.

При визначенні економічної ефективності виготовлення та застосування нестандартного обладнання, на нашу думку, необхідно враховувати й амортизаційні відрахування, а не лише чистий прибуток, тому, що амортизаційні відрахування є грошовим потоком, який повертається підприємству від капіталовкладень. •

Тоді майбутня вартість чистих надходжень (чистий прибуток + амортизація) буде розраховуватись за формулою: .

Нмч, ~ ПМЧі + Аріч( • Япер,< (14)

де НМЧі - майбутня вартість чистих надходжень /-го року, млн.крб;

Яп е р1 - коефіцієнт перерахунку (індексації) основних фондів /-го року.

При визначенні економічної ефективності проекту нестандартного обладнання також необхідно оцінити віддачу капіталовкладень в його розробку і виготовлення, чи придбання. Для цього нами використаний метод визначення теперішньої вартості майбутніх чистих надходжень. Даний метод базується на одній із найважливіших економічних концепцій зміни вартості грошей в часі.

Для підрахунку теперішньої вартості майбутніх чистих надходжень нами визначалася дисконтна ставка, що враховує ризикованість певного проекту капіталовкладень на виготовлення і впровадження нестандартного обладнання. Для оцінки дисконтних ставок ми керувалися такими принципами:

з двох, чи більше майбутніх надходжень вищу дисконтну ставку матиме те, що надійде пізніше;

чим нижчий визначений рівень ризику, тим нижчою повинна бути ставка дисконта.

Ризик може зменшитися, якщо є перспектива підйому економіки, зниження інфляції тощо. При зменшенні ризику, зростає теперішня вартість майбутніх чистих надходжень від капіталовкладень. _

Для визначення теперішньої вартості майбутніх чистих надходжень від впровадження нестандартного обладнання з врахуванням річних темпів інфляції та ризику пропонуємо наступну формулу:

ПМЧі + Ар'-Ч-, • ЯП г РІ

ЯІ

де НтЧі - теперішня вартість майбутніх чистих надходжень і-го року, млн.крб-,

Ид - коефіцієнт дисконтної ставки

= 1 + Лін + йр + Яін 'Яр, (16)

де Яр - коефіцієнт рівня ризику капіталовкладень.

Нами удосконалена методика визначення економічної ефективності від впровадження нестандартного обладнання на підприємстві за двома показниками: економічним ефектом та коефіцієнтом окупності.

Економічний ефект від впровадження нестандартного обладнання розраховується як різниця між теперішньою вартістю суми майбутніх чистих надходжень (чистий

прибуток + амортизація) і початковими капіталовкладеннями. За даною методикою нами розроблена і пропонується формула:

• п '

ЕФ, = ^НтчГ К> (17)

де Еф - економічний ефект від впровадження нестандартного обладнання, млн.крб;

к - початкові капіталовкладення, млн.крб.

Якщо теперішня вартість майбутніх чистих надходжень від проекту вища за його початкову вартість (капіталовкладення) в певному прийнятному році, то його варто реалізувати. І навпаки, якщо теперішня вартість нижча за початкову, проект слід відхилити, бо від впровадження такого нестандартного. обладнання підприємство матиме значні збитки. Згідно з визначенням, економічний ефект схваленого проекту має дорівнювати нулю або мати позитивне значення у заздалегідь визначеному році.

Для визначення економічного ефекту від заміни старого обладнання новим нестандартним пропонується наступна формула:

п •

, ЕФі = Т> АНтЧі - АК, (18)

де ДНтЧі - приріст теперішньої вартості майбутніх чистих надходжень і-го року, млн.крб;

А К ■ додаткові капіталовкладення, млн.крб. ' ■

При порівнянні проектів виготовлення нестандартного обладнання, перевага надається тим, які передбачають коротший строк окупності.

Нами розроблено показник визначення доцільності капіталовкладень в ринкових умовах з врахуванням фактору часу (ризик, непевність, інфляція і т.д.) та щорічних амортизаційних відрахувань - коефіцієнт окупності. Вибір оптимального варіанту капіталовкладень за даним показником виконується шляхом порівняння його розрахункових величин.

Для нових проектів:

к

‘ Оок, = Ц--------- ^ і (19)

2ятЧ(

Для додаткових капіталовкладень:

Оок, - - 1- (20)

^АНтЧі

Проект вважається економічно ефективним, коли розрахунковий "Коефіцієнт окупності капіталовкладень буде меншим або рівним одиниці у заздалегідь визначеному році.

Розроблена нами методика визначення економічної ефективності (оцінка доцільності) капіталовкладень в розвиток нестандартного обладнання має ряд переваг над типовою. Перша: всі розрахунки ведуться, виходячи з теперішньої вартості чистих майбутніх надходжень (чистий прибуток + амортизація) від впровадження обладнання, а не із темпів зниження собівартості продукції. Коли враховують амортизаційні відрахування, то збільшується собівартість виготовлення продукції, що

18 ' призводить до неправильних розрахунків економічної ефективності за типовою методикою. Це важливо тому, що амортизація в прямому розумінні не є витратами, а джерелом поступового відшкодування вкладеного капіталу на виготовлення нестандартного обладнання.

Друга: дана методика, на відміну від типової, враховує зміну вартості грошей з часом, тобто дає поправку на інфляцію , ризик та непевність майбутніх грошових надходжень. . .

Проте ця методика має і певні вади. Вона передбачає, що спеціалісти можуть детально прогнозувати чисті прибутки на наступні роки. Насправді ж, що далі певна дата, то важче оцінити майбутні чисті прибутки. На них впливають обсяги реалізації продукції, ціна робочої сили, матеріалів, проценти за позику, попит продукції на ринку, демографічні зміни, державна політика і т.д. Переоцінка або недооцінка майбутнього чистого прибутку може призвести до схвалення проекту нестандартного обладнання, який слід було б відхилити, і навпаки. Попри ці вади розроблена методика є ефективною для оцінки доцільності капіталовкладень в розвиток нестандартного обладнання.

Висновки та рекомендації

1. Нестандартне обладнання є активною частиною основних виробничих фондів, оскільки воно відіграє значну роль на підприємстві в процесі розвитку парку технологічного обладнання, а, отже, і в підвищенні економічної ефективності виробництва.

2. На основі проведених досліджень встановлено, що виготовлення та застосування нестандартного обладнання на деревообробних підприємствах спричинене розвитком технічного прогресу та недоліками в організації формування парку технологічного обладнання.

3. Проведені дослідження показали, що нестандартне обладнання для деревообробної галузі виготовляється власними силами деревообробних підприємств, спеціалізованими ремонтно-механічними та. експериментальними заводами, іншими підприємствами (машинобудівними).

4. Розроблено класифікатор деревообробного технологічного нестандартного

обладнання, який дасть змогу ефективніше проводити роботи стосовно розробки, виготовлення та впровадження його у виробництво. 1

5. Нами встановлено, що всі обстежені підприємства мають значну кількість нестандартного обладнання, виготовленого власними силами, або спеціалізованими машинобудівними заводами. Питома вага його в загальному парку технологічного обладнання' залежить від виробничої потужності підприємств, виду деревообробного виробництва, стадії технологічного .процесу, наявності коштів підприємства для виготовлення нестандартного обладнання, а також від того, яке значення на підприємстві приділяється механізації та автоматизації виробничих процесів.

6. В результаті проведених досліджень нами виявлено, що строк служби нестандартного обладнання залежить від темпів оновлення (зміни) асортименту продукції. Із збільшенням темпів оновлення продукції строк служби зменшується. Встановлено,- що із зміною обсягу випуску нестандартного обладнання змінюється структура його вартості і вартість одиниці. Вартість однієї тонни обладнання зменшується із збільшенням обсягу його випуску. Розроблено економіко-математичну модель даної залежності.

• 7. Запропоновано заходи щодо підвищення ефективності виготовлення

нестандартного обладнання власними силами деревообробних підприємств, зокрема, обгрунтовується доцільність створення у службі головного механіка окремого

творчого колективу дільниці нестандартного обладнання; при цьому визначені його взаємозв'язки з іншими підрозділами підприємства.

8. Для підвищення ефективності 'виготовлення нестандартного обладнання підприємствами різних галузей промисловості на території західного регіону України запропоновано створити регіональний координаційний центр інформаційно-комерційного обслуговування. Функціонування даного центру дозволить зменшити витрати на розробку і виготовлення., значно прискорить процес впровадження нестандартного обладнання у виробництво.

9. На основі проведеного дослідження запропоновано для спеціалізованого і спеціального нестандартного обладнання застосувати методику прискореного нарахування амортизації, що дозволить ефективніше проводити фінансові розрахунки на підприємстві.

10. Дослідженнями встановлено, що використання існуючих методичних вказівок при визначенні ефективності виготовлення та застосування нестандартного обладнання в ринкових умовах часто призводить до прийняття малоефективних, або неефективних рішень. В зв'язку з цим нами удосконалена методика визначення економічної ефективності, яка враховує ризикованість і непевність проекту капіталовкладень на розробку, виготовлення і впровадження нестандартного обладнання та річні темпи інфляції. Запропонована методика дозволить підприємствам • робити економічно правильне обгрунтування проекту, а також вибирати оптимальний з-поміж багатьох варіантів обладнання, який принесе максимальні грошові потоки і матиме достатню прибутковість.

Основні положення дисертації викладені в таких роботах:

1. Максимів І.М. Нестандартне обладнання як складова засобів праці в лісовій

і деревообробній промисловості // 36. "Економічні проблеми лісопромислового комплексу в умовах переходу до ринкових відносин". - К.: УкрНІІНТІ, 1992,- 0.17 д.а.

2. Максимів І.М. .'Визначення строку окупності капіталовкладень - в умовах ринкової економіки / / Лісове господарство, лісова, паперова і- деревообробна промисловість. Республіканський міжвідомчий науково-технічний збірник. Випуск 23.

- К.: Будівельник, 1992. - 0.16 д.а.

3. Максимів І.М. Методи нарахування амортизації нестандартного

деревообробного обладнання / / Кон'юнктура і цінові відносини в ринкових умовах; Матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції. Львів: ЦНТЕІ , 1993. - 0.14 д.а. ■

4. Максимів І.М. Сучасний стан і перспективи розвитку нестандартного обладнання на підприємствах деревообробної галузі // Кон'юнктура і цінові відносини в- ринкових умовах: Матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції. - Львів: ЦНТЕІ , 1993. - 0.28 д.а.

5. Римар М.В., Максимів І.М., Сабадош В.І. Класифікація деревообробного технологічного нестандартного обладнання. - В кн.: Науковий вісник. Вип.З. - Львів, УкрДЛТУ, 1995. - 0.72 д.а. /Особисто автором виконано розподіл деревообробного технологічного нестандартного обладнання за класами, групами і підгрупами/.

6. Максимів І.М. Організаційно-економічні аспекти виготовлення та використання деревообробного нестандартного обладнання, підприємствами західного регіону України. - В кн.: Науковий вісник. Вип.З. - Львів, УкрДЛТУ, 1995. - 0.15 д.а.

Maxymiv l.М.

Efficiency о! manufacturing and application of non-standard equipment under the economy reforming conditions (following the example . of woodworking enterprises of the western region of the Ukraine)

Manuscript.

Thesis for a master's degree of economic sciences on speciality 08.06.01 - Economi of enterprises and forms of management, - Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 1995.

Summery

Problems of manufacturing and application efficiency of woodworking non-standard equipment at the enterprises of the western region of the Ukraine have been studied. It has been established that the larger part of non-standard equipment is manufactured by mechanical repair shops of woodworking enterprises and as a result at the enterprise there appears an additional production which does not answer the profile of its main produce. Besides, a lot of non-standard equipment is described as underdepreciated because of the produce assortment change and cannot be applied in the future. There are cases when manufacturing and application of non-standard equipment leads to losses at enterprises. Worked out measures will permit to increase the efficiency of manufacturing and application of non-standard equipment: to decrease manufacturing cost; to improve quality and reliability of the equipment which in its turn will increase its productivity; to more efficiently to do financial accounts at the enterprise at the expence of application of accelerated methods of amortization; to make right choice of the best alternative from two or more projects.

Максымив И.Н.

Эффективность изготовления и применения нестандартного оборудования в условиях реформирования экономики (на примере деревообрабатывающих предприятий западного региона Украины)

Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических' наук по специальности 08.06.01 - экономика предприятий и формы хозяйствования, -Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 5995.

Резюме

В работе изучались вопросы эффективности изготовления и применения деревообрабатывающего нестандартного оборудования на предприятиях западного региона Украины. Установлено, что основная часть нестандартного оборудования изготавливается ремонтно-механическими цехами деревообрабатывающих предприятий и, как следствие, на предприятии появляется еще одно дополнительное производство, не отвечающее его основному профилю. Кроме того, значительная часть нестандартного оборудования списывается недоамортизированной вследствие изменения ассортимента продукции, дальнейшего же использования оно не находит. В некоторых случаях изготовление и применение нестандартного оборудования приводит к убыткам предприятия. Разработанные мероприятия дадут возможность повысить эффективность изготовления нестандартного оборудования как собственными силами, так и специализированными заводами. Усовершенствованная методика определения экономической эффективности от внедрения нестандартного оборудования способствует экономически целесообразному обоснованию проекта, а также выбору оптимального среди многих вариантов оборудования, который принесет максимальные денежные потоки и будет иметь достаточную прибыльность.

Ключові слова: нестандартне обладнання, ефективність, амортизація, строк окупності, капіталовкладення. . . -