Эффективность використання аграрного ресурсного потенциала при разных формах хозяйствования тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Эффективность використання аграрного ресурсного потенциала при разных формах хозяйствования"

т£. од

~ львівсшя ;сільськсгосіісдарсьмш ІНСШІУТ

. . ‘ На правах рукопису

• ■ , І і ,

' ІВАНОВ Анатолій Олександрович • '

" ' Ш 333.013.4

Ефективність використання аграрного ресурсного потенціалі' прв різких формах господарювання

Спеціальність 08.0p.05 - Економіка, планування, _ організація управління народним господарством /сільське господарство/

. , АНГ0РЕ52РАТ

дясєртаці і,на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук .

Львів - 1993

; .

Робота виконана ка кафедрі управління 1 наукової організації праці Львівського сільськогосподарського Інституту. . ■

в 1Ш9-І992 рр. • ;

Науковий керівник - доктор економічних наук, .*

професор В.Г.Галанець Науковий консультант - кандидат економічних наук, професор и.І.Ящсів '

Офіційні опоненти: доктор економічних каукі ї

• професор 1 .Р.іїихасак ,

, кандидат економічних наук, ,

. ' доцент ІІ.'Г.ШуЛЬСЬККЙ .0 '

Ведуча організація - Науково-дослідний інститут землеробства і тваринництва західного регіону України Захист відбудеться ч'///" (,їс//'г- £-:> 1593р. о ■/'/' год.

на засіданні спеційлізошюї Ради К 1207402 по захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата єксношчнкх каук у ЛьшЕсьпсігу сільськогосподврськоуу інституті / 292040 *

із.Дублйнц Льеіьської області/.

З дксертакіса иоліс ОБкаРоуиткск в бібліотеці Львіесь-кого сільськогосподарського ікетитуту

ланка.секретер,саоцїиійозакої раді;, /X

іандкпс? сііоноаічкіж наук, двцаг? . . ' 7 З.С.Кетак

Загальна хкздхтер істі та тю боту.

А-2—5Л5ИІ£2£ 7е- Ід- • Б с.іЕдцсну від г дм ? г г і с т р ї ?: г гс і оя с ■ • з > г ч - ■ іірї системи Ухрзіка одергаза зруйновспа і здеформоване сільська господарство, і рззузьтзті >.кєко тотальний дефг*-г? і «изь"-.’ якість а :отует!г харчу®акнч, гас- '»• г виеогу затратність р;;?с'?-нэтттва, дегрзпатііх» ззмвдь і еяои. с'-'йу ;г» зу. За теч:-ям:* др--*-рост-' пі.’тьськогсспсдареьггог продукції Україна за(уяй геттер ИІСГЗ СЄГЄД СТ>ГСЯ!!?СЬК!Гг зрпїя.

Вгрсбвито-екочо**іеда яіжя вість у сільському госяодгретаі г:і!"с!~.-.7ісл на о::гсзі (^тосіечупбйая виробничих ресурсів -ое-.'?гь;-:^с, трудопігх, Аггтеріпяьяо-техчіїанпс, ктїі в с”.тгдг*з?ь аграрний рзсурений пстенці із, У —п\'гГ' заюгності ятя структури і раі7ісі!р!тьного гіггористякггя ресурси:--о 70те«г""лу пняхочятьея хінпзві раауякга гк виробництва, рі**еї»ь і»его з^'гтігг*-нгстт.

с:- Vі тгляд у розробку г^лблеігк визначення і р;ітіоня.,,ь-исго рялгр::ста:пі'.*т рэеу?сного потенціалу в ягрзрночу озктзрг яяо-псаіка, у підгинанні ефективності еіяьеьхогорподг рем оро ригеб-н;;і!тв? кчясяи З.Г.АндргРчуя, Ц.Л.БрететеРи, Я.Іесі’Л'знко, і.Р.Ми-хагок, Ч.Н.ОліЯяик, З.І.Пвсхарої'., В.В.Протчео.ч, ВЛ.Пспкус, Р.".Тр!!;?ьго, В.І.Шгяя, А. 5. Оаксом» те ін- Аяо в їх трапрг ?.*ера ?лз про ттяорке ггншт ресурсного поте? піалу п умзгзх гтязнсрз? сксконгїи і догпгної монополі? !-:а зтто. Однак у період осргєн-ил г ”:-лгав:г:: вїдкопкч коза економічно серздовкгз вхкагяо ноб:о; 'іідг.одтв до гиріпення пробжгя! з урахування?* контратаке у:.» я гсгггсго рггіеву і сяремо взято! вгробшпог сдізкіці - хсгектгр-;ога* гссіг?ссс!мгз тл іцдизідузгьного зеяят'ггького /'-срмсрсі пс-•е/ гоеподчрстзз.

Мптз 1 зопдегня госліттс.шгт. ”гтсэ досдідггсізш е язупово Згругітукізія тазевї.'гчяа? та г.*етододогга;ої основи онініги літроб-этого яотонпіаяу сгльсьяпгосподяргьяяс формувань із япгсряс-акт» івтвгрзяьпого яея&гпяса та ебгруотузогаїя гмовккх напря- _ {а птдр,!"стпгя єфзггг’лп’.ссті його вягмрастаажі п?к різних формах ясності п уиоЕях Іьпі~гь'го? області, р?з лерз-зп в Україні ;"з,гз здіПскзг’.'З'П! пзр?хід на о'вгатоухяедку ексисуі<ту в сігь->ксуу гсгяодаргггаг» дос.тгт'лггіл ців? усті' були пзстгвзєні їздаштя: поРЛ’Л'Зггпі траггуг-егяа суті аграрного ротурсяого по» зпіету-2;'- ура^гЕпшкм. нозего єяспсііі^:зг» серддог!ГТі в період

переходу до ринку; уточнити і спробувати існугтачу метод?;:»'? “ Г оцінки виробничого потеншаду і визнзчезия ефективності £ого використання за допсуогсз інтегрального показника; оцінити аграрний ресурспі'.Г потенціал у колектигних та індивідуальних господарствах Львівської області; дослідити структуру потенціалу, вивчити вплив окремих ресурсів на кінцеві результати виробкицт-рз; накреслити осногні напрямки підвищення економічно! ефективності використання виробничих ресурсів в умовся' багатоукладної економіки.

Предмет і об"вкт дослідження. Предметом дослідження г, аграрний рссурсниС' потенціал та економічна сбгрунтугангін основких напрямків підвіконня ефі-ктпвкссті Того гпксрнгтгння в.уноввх багатоукладної економіки. За об*скт деслідленнк г-зяті колективні та індивідуальні господарства Львівської області,яго одніоті із перні^с почала перехід ка багато;/;-ладність у сільському господарстві і ліквідації) иснопольно зреценої дєр&свко-колгоспиої гласності. Велися спеціальні монографічні дослідження т уптс-ріалвх колективних та індивідуальних господарств Редехікського і Еусьгогс районів.

Методологія і методика дослідження. Методологічною осиовс дослідження с прийняті Ьсрхо?ноч Родео України законодпгчі акт; та декрети кабінету міністрів стосовно економічної ре^ории, а також конпопг:іл раз чітку сільськогосподарського вяробнинтве та відродження села.лриРнята обласної) Радоо народних депутатів Львівщини, прг.",і підомих еконоиістів-сграрників. Вихідно** інфо папіст стали матеріали державної статистичної Звітності .Укрое:.-проекту по економічній онішіі золі .органів Держстраху.річні азіти колективі, их господарств,коргстиші та довідкові у.отеріа-лиі спостереження автора, його особисті розробки.

У процесі дослідження науковий постук і обробка факткчяоп кгтеріялу здійсігововиея з допомого» таких методів дослідження як є''оно-,іко-сті,.т;'стич)!ий, ионогра^ічний, роїгрохупмово-конст-руктврнкЯ,£Ґе.,рактно-лог{чмнР, економіко-устємг.ті:чтій.

Кг.гксвв.- нзвкаиа результатів деглідиення. нслягво г касту йому: е"'чкслеші поквчнпци.гедтпїкк т» ефективності викоригтьи рОСУрСНЄ"0 пот«п:Івлу окремо в колективних тс ІН^ИВІДуйЛЬКИХ гагтюаарсте/іх Львівської г-блесті; досліджене етрукїур? потси* -..‘кібуу тз;її вплкг.иа кімі'.еві результати гирсб.чк'гту.з за ДЗЛОЧІ кореляі\іГ.ного сішїіпу; «изначеиг основні нянрянхя лідвігцет:я

з

ефективності використання землі; узагальнене перлі результати причаткзеціі де-тагної і колгосг.ке-коопор2т;!?!;ої власності; обгрунтовані перспективні параметри розвитку фермерських господарств. ’ -

Практична цінність роботи визначається тим, п;о: розкриті резерви збільшення виробництва’сільськогосподарської продукції аз рахунок раціональної структури ресурсного потенціалу; обгрунтовані основні напрямки поліпшення використання голо гної його складової частики - землі; підведена науко?.а основа під формування землеволодінь і землекоркстугань ка територіях сільських Рад шродч:пс депутаті я; обгрунтовані раиіснзльні розміри форнерськлх господарств.

На захист гнноситьсл:

теоретичне обгрунтування суті ресурсного потенціалу і необхідності визначення ефективності Того викоркстгння в уборах переході' до ринку; '

::р.г.:<ті:»т;;. оптика аграрного ресурсного потенціалу окремо •:оле::";:г;;;гк та індивідуальних господарств Львівщини;

дослідження структури потенціалу і встановлення величини впливу його складових частіш на кінцеві результат:! виробництва;

обгрунтування основних напрямків раціонального розподілу і використання землі, її прл;вот;:ззції;

рекомендації по обгрунтуванню раціональних параметрів фермерський господарств для конкретних умов і типів спеціалізації.

Апробангя роботи. Результати «аухозих досліджень доповідалися автором: нз овітіінх наукових цен^аренціях викладачів і аспірантів .Львівського сільськогосподарського інституту з їй9-1932 рр.; ;-:з ::с,г;?рс:шїл;: молодки гченнх в Нзуково-дсслід-кску інституті землеробства і тваринництва західного регіону України з 1990-1992 рр.; на регіональній конференції з питань розвитку фермерства /м.Львів, 1592 р./.

Рекомендації по сбчнслсіпгз ресурсного потенціалу та параметрах фермерських господарств прийняті до реалізації управлінням сільського господарств і продовольства Буського і Радехія-ського районів, г,о підтверджено документально.

Пу6лткані? результатів дослідяеннд. По течі дисертації опубліковано 4 роботи. , ■

Структура т обсяг соботи. Дисертація складастьсл з гсту-.~у, трьох ревдглів, іжнсгпіз та пропозиція, списку внисристз-

ног літерат/ри і додатків. Робота з'ияладеиа на Г74 сяр.мсаи-ношісного т 2«с?у,містить ££і таблкц>, 2 додатки. Список літератур.: Бк,точпе 197 нсЕменукань. •

' Осномни?* г>»гзт роботи

У естуїг. обгрунтована актуальність тклк, ступінь аяпсения проблем;., в?,зніі’«іа мзга, загдаянт, предам.?- і сб"ект цослідхзн-нк, вихладгпа нип;о? і новизна та практично значення і.дергпн;гс результаті?., сфоруу*ьовги\ положеної, гг.і виносяться на захист.

У перз<*гу розділі "Т'оретичїіі ОСНОРИ СНІНКИ і е.{ектиніссті Екксрйстокня аграрного рїпотенціалу" сбгоунтонуеться необхідність переходу ко бигатоукледність в сграрк»у <ектс;і ї;;:0(ісі;ікк яг. ^отаияій вихід із ;:р»зп. у ех: й гнпходктьс.ч сільське господирстЕЕ України.

З лар:.;сдо> зо рккку зскість стабільчкх • безйлтгрнатнзига £срм виробничої діяльності б сільського господарств:: /колгоспіъ, Рйдгоспіе/, горстко регтакентоЕопігг дє|«:;еоз, необхідно сйср^у-езти йагятоу,-л?діг економіку, побудовмгу «а грі-.нізміОЕО ногому господарському «єхгліізі.'обг. г цеквзткоау сеітопій практиці організації сільськогосподарського виробишияа.

НгР:-2яли.БІаіз^і5 прлпіиппш: форг^угашк: нової ьгр^рної політики повиікс стати поетапність і послідовність її реалізації, добровільність створеній; і розвитку будь-якої $ормн гоеподдрэ-іакня і управління. Потрібна, кзрсгті, дати с(лянісіом иаяль-пість сриоау г:л}пувгт:і сгог дато, ссмому обиуатн фзриу госпо-. ДСрГВЕННЯ, структуру І хагдкт.'.р ОрГГКІЇД1!І~ Екробкиц'.’ра. ЕІЛЯХОМ диктгту і :т: :кльсгко над селянином, як іюкззує істзрігчниГ' д.>

: ссід. Прогресу не зисгли добитися р;лішг, іге яшссис нічого зробіти і тепер. Ефектиьність еозмої: фпркк господацпвакня г.із-?:зчял*ій:еться спсейвдязик продукції і послуг, о ріп-гої: вьетуплти-ие ре^.іктороіі ЕКрОЇНИЦТТіЗ. СтОЕЗИ ПОЕНСПрЗБНШЙ суб"сктакк конкурентного ринку, колєкткекі та індипіцу&льні £орыи господарю гшад будуть змагалися кік собса за крецс Еккоркстстя Еі;роб-нквдпе расухтв - чемлі, трударкх ргсуі>сіг.4 огио?ч>а: і оборотил Фойді». Ззлигзткисъ претягех псиного часу^оаїошгаїі гсірс^нгассн;: токфксл грод;пп:ії, «гект;гкі госползротБС поякшіі докорінно пИнпті- к^г?л.із«'р;*.робикчкх ЕІдгисігі і структур-управління.

' Виробничі вічнк-існк «келійно заіктаться «ц-»,’ р&здерапме»-ні і пркмт’/лгліїї кзлег?к«юї власності слиоіг к ліньки*.Селенги

о .

став при цьому власником створеної його особисто?) працєв частіші! колективного надбання. Він мав право їх вилучати, передавати у спадщину, а такся одержувати за нзї дивіденди. Перство-рення радгоспів і колгоспів у спілка пз асоціації кооперативів веде до корінної перебудові! структури управління. З нових уловах вона будується не з метоя, цоб крвз-е командувати, а для того, цоб допомагати безпосереднім виробникам у розширенні виробництва і підЕтаеїші. його ефективності за рахунок крадего використання виробничих ресурсів.

Эа характером використання і впливу на результати господарювання в сільськогосподарському виробництві ресурси виступавть в якості продуктивна с:?л, вагкизігих факторів виробництва. Езя-ті ізольовано один від одного, виробничі ресурси я фзяторзна виробництва лізе потенційно. Для того, ~с5 забезпечити одержання продукції, всі елементи виробничих сил ствердять органісту єдність. Завдяки тоді3 єдності виробничі ресурси виступаять е новій якості - виробничого потенціалу /аграрного ресурсного потенціалу/. Це - сукупність технологічно гзає?,'0зв"яяан!я£ виробничих ресурсів певного типу і цільового призначення, які характеризують Об”еГ.ТИВНІ «СГСЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПЇДПрКСІіСТЕа нолазтнзного чи індивідуального їзаду власності.

' Оцінка аграрного ресурсного потенціалу кабугас особливого значення з умовах переходу до конкурентного рійку. Без такої опік:::» нс:.:огл;!го науково обгрунтувати податкову політику,вста-ноджі реальні гзрдгнют т плзтепі пра захлізчсїиі договорів із підрядники *?а орендні:::;! колективам:!, сціювзти результат:! гезпо-дзрсьі'очріпзнсогої діяльності різн:^ підп?”с::с_’з, форіу?з:їь і господарств і ЇХ конкурентну спрс”0.тлість. Оцінку їгсгнл здійснити тільки на основі спігуірпссгі зхреїпкч:™ рзсурсіз, їх синтезу. Адзз гздіргг&ся ес:::; різ:п"::і ззжгтааз.

Пргнтпчпа сиіїтача різні ігетсджл, п::і зпкорнстопузться прзхткці, азтер пр:£=зв до вягнОЕЗУ» кзМільз прндатнта с спосіб греіовзї оцінки пирсблігки ресурсів Із наступи:;:.! с5ч::з~ лка»лгі інтегрального аграрного ресурсного потенціалу.

Сціїпсз ее:»лі гдійсггозться ::з сег.’озі мтгрігдЬ гсг:слы»го подаст-ву. По кс“:сг;у виду угідь пстсксзл^зтьоя Е:ор.'ат::з грошової с:::::-ія, псті *і ці оції::::! /дн"пр';:":їзтьсп з урзхуг-:з;~! ::::ссті зс^ч!, пгл пі”с5р":те:п'з д;:пг: г-мздт'сго кадзетру Б оскозі гретягаї спігпги трудов:" ресурзгз леггггь.српгд:::'! гнг::о,™'"П суп:: різдько-теаіічянх ресурсів, г.хз здзїі-гз зсиіп::ї2 с^-сгз сільсьпо-

господарського працівника у процесі ьиробниитьа прод^та'.і і'. 1

Обчислення інтегрального показника аграрного ресурсного потенціалу дозродяє дослідити структуру пстешгталу, нивиити її ГЛ.-ИЯ ІШ к ікне Е і результати ЕИрОбИИЦТВО, нести пошук ОПТИКаль-ного стану ресурсів і здіРснпрети порівняння різних форм господарювання, цо особливо важливо в умовах багатоукладної економіки.

У другому розділі "Оцінка та ефектйекість використання аграрного ресурсного потенціалу Львівської області" уяагальнзеть-ся досвід Львівцжи по переходу на багатоукладну економіку' в , сільському господарстві, оцінка і використання аграрного рй~ ’; сурского потенціалу суспільного та індивідуального сектору, • нагодяться результати досліджень подо оиінки ресурсного потєн-. піалу г розрізі районів і окремих господарств, та визначенії» . щелтньнасті Лого використання. ’ '

ні базі чао роздеркаЕленнх раді'оспів і колгоспіб області виникло 311 спілок власників селянських господарств, 52 акціо-нерііих товариства, 77 самостійних кооперативів та 25 асоціацій кооперативів, два десятки агрофірм і егроторгіг, а також організувалось 750 фермерських господарств, йайбільи касокоо фор-і!0» господаряваннл е підсобні /подвірні/ селянські господарства, їх є Э37,о тисяч. Монопольнозрсщена дергавно-колгосгои* гласність перестала ісьувьги. ' *

іісі ці £оуми можна умоььо поділити на колективний та інди-іідуільний сектори, ііолектиніоцу сектору нілєжить Ь7& ріллі, індиьідуельноиу і:й. і’трииузоть корів - колективний т ІсЬ тис. гсліь, індивідуальний - ГЛ) ткс.голіг., свиней - індивідуальний - кііі тисяч. За рівнем економічної ефоктниності виробництва коліікткениЯ сектор уступає індивідуальному. Зокрема як за об-, сягали виробництва продукції ня одиниця пьмельної плоці, так і за сумоя доходів.Це закономірно,бо в індивідуальному секторі зкСоґЩіічузтьск ница якість роботи,оперативнІЕе реалізується про» дукція,котра кшвдко псується,економляться иатрети на будіїзьицт-.по,управління та організацію виробництв .Тоау майбутнє - за індії гіду ьлькки сектора*.Сдкак,^ &лі:йлихкял час стакку н розаафск-* ні вкребюиггм товарної .продукції ірвОв здійаюілтії. ш колекпк;.. ні господарстіс,трі;іісфзрісіізані з колгоспіь і радгоспів у коонг- . .ратини, і їх спілки,ьхціо*«гра{ та Пиілоі тепарпстьа. Оцінка.^-сурсмого котенціїііу здійе«»*-нві« чжриио о’ колел-кы»сцу. і

дивідуальному секторах. Визначення ефективності його використання у колективному секторі показала, цо вихід валової продукції, як і коефіцієнти використання тз окупності затрат, є рижими там, де вкца вартість ресурсного потенціалу /Сскельський.Ре-дехівський, Золочівський райони/, і навпаки Дуркієський, Ско-

ЛІРСЬКК?/.

Коефіцієнт ефективності використвння ресурсного потенціалу коливається від І.51 в Радехівському рпЧоні до 0,7С8 в Дрогобицькому. Така я диференціація спостерігається і в розрізі господарств. Так, у Радехівсьяому районі коефіцієнт ефехтигності використання ресурсного потенціалу коливається від 1,256 /бувшій колгосп ін.Леніна с.Кустин/ до 0,590 /бувай*} колгосп ім.Фрун-зе с.Дмитрів/. “

Аналіз показує, що господарства з висока»' рівнем використання виробничого потенціалу мають високі покезники доходности. Тут вида фондоозброєність праці, шдаа фондоєипсть продукції /табл.І/.

Таблиця І

Вплив рівня викоряс *кня виробничого потенціалу на економічні показмаш колективних господарств Львівсько: області / І939-І99І рр. в середньому/

Групи госпс-дярств за рівнем використання вироб. потенціалу, % :Кількїс !господарств » ! ть-Фондоозброєність іпраці,крб. t ? •Фондоєм-!кість !продукції,кро. І •Госпроз-jрахункавир {доход на іпрапівншсз, ікрб. •Рівень ірента-• еельнос> }ТГ, о і

до 65 10 67S5 3707 I53G 16,4

66 - 75 25 6973 2410 1583 21,5

7G - 85 <0 11384 26S4 1543 26,3

86 - 95 54 10447 1337 1689 28,9

95 - 105 67 ІІІ47 2338 1767 32,1

106 - 115 54 10952 2021 1953 35,2

116 - 125 39 10722 1812 22X1 55,2

126 - 135 15 9743 1686 1982 40,7

136 і більае 18 10994 1724 2711 43,9

В статистичній звітності рідеутяі дані про ресурсний потенціал і результати діяльності оссб"стігх підсобна, і надавтевйко ?.!2Л0 — фегмет?сы?кх господарств. Тому вартість ссизшкх засобів виробництва, чисельність працюючих, виробництво ззлово? продук-

-в*- ,

ції догодилось визначати шяхоа спеціальних виборок і додаткових розрахунків, застосування експертної нетодики досліджень. Зокрема, для оцінки вартості основних засобів індивідуального сектору було використано дані органів Держстраху. У склад.зайнятого на виробництві населення в індивідуальному секторі- нгши ; включено осіб у віці від 14 до 75,років, тобто тих, які реаль^ но працюить. Питома вага інших осіб до всього сільського несе» лення області в 1991 році складала 59,&л. Переиногупчи чисельність сільського населення по кожному району на 0,£9Ь одеркусмо веліпяшу трудового потенціалу Індивідуельнаго сектору. ВІДПО- І ВІДЬ на те, СКІЛЬКИ продукції вкробляпть особисті підсобні 'ГОСк-подарства, дпс обстеження банкетів сімей, на що витрачостьск : багато часу і пршді. Нокна піти розрахунковій еляхоіі, використа-

суючи формули: . ’ ■ ‘ --в.' . , ••

... ; у* = у.і 1 - •

. • . - ■>* ...

де І/ - продукція рослинництва індивідуального сектору; ' У°- продукція рослвкгащтва суспільного сектору;

5°- плоца ріллі в суспільному секторі; .

Б*- плсца ріллі в індивідуальному секторі. .

_ ЧҐ =• «/"••$■“,

до ^ ~ валова продукція тварізшицтва індивідуального сеятору;

- валова продукція тваришицтва суспільного сектору;

//“ - ууовне поголів',я худоба а суспільному секторі;

Л/ - умовне поголів"я худоби в індивідуальному лекторі.

Обчислення показала, цо валом продукція рослинництва іл-дирідуалокого сектору по бідкозєкшз до колективного скльдас 72.СК, а в гірськкг рзГснех /Сеоліеськнй, Туринський, частково СтаросаіЛ'іргіїкаГ/ особистий сектор дес продукції відповідно в 2*8, 1,7, 1,3 рази більге, ніг колективний. У ряді районів /дрогобицькій, ииколяїсськіїЯ, ПуСТОУКТІїїСЬ.КііР, СтрЯ?СЬЕПП, Язо-рівськг.Р/ прздукі’ія рослкшсапва індепідуслького сектору складав аркблнзко стільки е, ссідькк продукція иолектгггного сектору-1 тільки в Сокзльськсиу рсйокі ьопи ЬСЗГіС ПОЛОВИНИ /41,7^/. ’С,2 г.Еракї2р::г к&р?:аш з вкргбнкцгеац валової продукції <?вг-ркИШЯіТЕв. З цілому из сблвоті -ІХЦЦІВТДУПЛЬКИЙ СЄЕТОР її :н;ра5-

на. дег.о;6Ільго,і:іг калскткг.цігЗ; У'гіргмжх р районах /Тур- _ ■ Мьєьеей, СсолїьгькйЦ- Огсрогс^бірськйй/. івдивї.дуельнкї* сектор пе^5бмаіс; бе«епая;с2 Чфуіавіяра с..4,£,‘ 3,0, І,» $гзс, ' • :

. . ПОСВІЛЬКИ були еякорпсї’пні ДЄІЦО ВІДМІННІ иетодикв СГТІІйКГ _

, рссурсиого ПОТбННІаЛу КОЛЄ'!ТИЮОГО .50 індивідуального секторів, то порівкопати коефіцієнти ефективності його використання в цих секторах некоректно. Однак .висновки .з проведення’розрахунків і ■одержаних результатів с одибсначккма: для вигоду сільського , господарства з кризового стану треба поступово переходити ка прийатну форму власності. Якби для і’.ої ствсрюті ”оча б такі уко-ай, язе і кгкт» кояекттші гсепедзрстса; в пкгшоїяк -«зханізації Бкройниіггга, постачання іктеріолаїлі*' нзсіїпілм* кер^аук тецо, результате були б набагато вщин. Г гайсагліівісз - теипи на-рс^усекля виробництва продукції в діеекіці бул:: б пг.передгуо-ч::м;і проти колектппг.гл, а з "ісеї-т і проти‘потреб населення.

, • Для визначення’ ступеня впгкгу догкого- кздг ресурсів яв кінцепі результати господзртБСіігі*! з-.ггоссі зрятерго оцінки ко. релпкгрної моделі кайдоцільиісз взята, пекаавнх валовоГ продукції в спізстзених цінах. НаЯбілло значення для збільпення еи-робнацтва1 валової продукції ь колективних господарствах, як псказувть розрахунки, родючість е::ілі , поліпгсгзіл її використання. Забезпеченість ссаоїис-тл і сйсрвтасгя зісоби.’и такоп г.плкггс, але .иенгоз ііірсз. Псріснпго игсзлікі гігіїзд відбувасть-ся і від гбільгсеїінл кіяьетсті трудовте р-зсурсів; .

Ул~ї| = -«,0(8*0,?93Х,*0,ай,|-Х^Зіад7Х^Оі.*і8«іХ. Г'

Анагогігні розрахунок були проведені і для індивідуального сектору. Коє^іцісіггі! рзгрвеН'попагвяи, г,о паГ.більго 'гіт^єн-ня дя я збільшення схрвбкицтиа голово? продукції тут г*ае взоїі? сільсьисгссподзргьісігз: угідь. Ебільсакил їх не І га підвиду*: у сергдньсчу вартість ралотої продукції а 7 рзчіп більше, пік ' нормативний в під валової про дук ці г на І гз в їсслсктппшсс гос-подгргтмл. . , : ‘

Такіп тагсаі і з. Еоіозтяггіяц;^! уо' Індквідуалнсау секторах імГтагтах^іІ валия па геребнецтео ггалспої гроду^?;‘еї яйьпогб'.’ гесподпретза нас геадя:' у:ч6хея}іт,сяу_-- ?£•■• гасі сії»* рівень кк-користарат; а- іедгеідуагггісиу ~-Н .'Егпгуи -рзкіїр пзеподарегге.

3 підвЕ58іаим ефективності використання землі в колективних

господарствах, розвитку сльтернативного розподілу землі в кс-яах району, формування землеволодінь і землекористувань на території сільських Рад, розширення до раціональних розмірів фермерських господарств. Ці питання стали предметом спеціального ВИЕЧЄННЯ. .

0бвєктом дослідження був обраний Буський раПок. У користуванні його колективних господарств знаходяться С3 тис.га /74,15 загально? плоїці/, в індивідуальному секторі - 3,8 тис. га /С£/. Урожайність сільськогосподарській культур за останні

4 роки в колективних господарствах була невисокою. Так, зернових одержали по 28,1 ц/га,. цукрових буряків - 27В ц/га, льо-ну-волокна - 3,2 ц/га, картоплі - 92 ц/га, овочів - ІСС ц/га, кормових коренеплоді? - 269 ц/го, кукурудзи на силос - 200 ц/га сіня багаторічній: трав - 26,3 ц/га. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 457 ц молока та по С5,8 ц м"яса,

в т.ч. по 56,6 ц яловичини. ;

У районі с 21 сільська Рада. Вводячи о бальної оцінки земель і чисельності населення, на терггторії сільських Рад праведєііе формування'територій цих Рад з метоз раціонального розподілу земельного фс:іду за пршіц::лом: де якість земельних угідь віща, там кількість її, цо'припадає ка одного гителя, , :-гід:юзідно»_меїзга, і навпаки. Приймалася до уваги спеціалізація зхрзмік господарств-.'району,;улош рогселоння і сполучення, г.-.?£г. зліінятість иаскгззю окраіяпг Рад у тій «»: іншій сфері

ІірИЕЬт;:айаія кгл^ч’іівкоГ. вязсиос'Л, ех& проходить в районі, из сьогоднішній день ио коїгш ввсіати доететньоо, оскільки вона о;соплиа шШюау «стану -хсьсаості» взлизаючїі осторонь найЕсхїніеісо дйл сехяшпіз г 8Є»2>). Лебедика вгавання землі апробована в .кой-^лвьгочу -господарстві ."Колос"» Дая такого паювання треба ьіати сага-Зіну оцінку зс.‘»лі, фснд оплати праці са 20 р.гсів,/а5о з-дня організації колгоспу/. Зк'ходсто загальну, оцій.-./ землі юг І і:рб.ф::іцу сплати праці і, і-:£гї::і фонд оплати праці коаного працівника, нараховуємо і-рсгдаьу оцінку їх земельного па». Доділжзк.її.на гршову оцінку І ге землі одержимо земельний «ай у'гзстарах. , < ■ . • ' . , ■ ' • , . '

З досвід проведених -розрахунків цодо приютизапіі «аеко підстепу зробити певні- виеНрвправо на частішу колективно сті’Ор&иогс ИУдСакал повізші кати всі, хто прсішс в даквму гос-

подарстві; приватизувати "треба ке тільки цайно, але Я зеалі; основний критерієм визначення розміру пао кас бути трудовий ьчлал, кожного в колективну власність; найбільп об"ехтивш!м еквівалентом такого вкладу слід вважати еуаарну сплату прзці. па бс.іш видами матеріального сткиуляЕакня за весь або якомога доваий період роботи а господарстві і держава повинна гарантувати невідворотність процесу; те, с;о насаджувалося десятиліттями, не моке бути негайно подоланим, кас «кнутн йевний час "виховання влоснісго1*, протягом лкого селянин буде формуватися як власник не за фсрисп, п за ссціально-ехсне*)і*гя.':м і психологічним змістом. . ■ . '

Дослідження показують, г;о їлагп;ггетоеуватїі три варіанти утворення фермерських господарств: їм з сил яг - колектквнкг господарств їй яа rx рахунок аяятсч. прлзаткгапН^іголгсспної і радгоспної власності; ка землпх запясу sa .рпунра дерваби; на основі особистих підсобних гоеподарстз, ;^і М5луть’ брати зе>*лп в оренду, здійснювати її викуп* У прбцсеі. утворення товарних селянських /фермерських/ господарств їйявкав. питання про обгрунтування їх розмірів. Економіка Haysa jje дав ту? коякретнгас рекомендацій.. БагаторітапЛ досвід.феркерзтез а ігега країнах : говорить, цо однозначної відповіді тут і бутн на кова. Нєуозли-ро такоя прогнозувати кількість фсрисреьг.гз господарств па Перспективу. Регуляторси цих' процесів буде ржоя. Кількість і розміри фермерських гсслодарстг будуть кінлтггл з процесі коя-руренції, банкрутства. ... , •'

Резен з тті е потреба а рекомендаціях,цодо перскотріз фер-перських господарств, виходячи л з їх спеціалізації і чяеель-, кості праіязчнх. Урога?тіість сільськогосподарських культур і продуктивність тварин при ньому првйіггетьея вкходітои я дсслг-нутих результатів передових гасподарстз даної люя»’82їратн.драні- сЗчислсяться за укрупненими ясїмйтіпя?лиг тргаазість робочо-, го дня - ІС годад, річний 0адо«>час)г'Х‘ ^«хдаяоро’^; Яй лвдкно-днгв, зо'о 2ЬЬ0 лзджо-годкя. ТрудовІ-.ігГртт» ябілясітуться у рос-лянннтггві нз-коефіцієнт ссясигнесті ~ 1,3» і ;аЬсфіоіс?іТ ncpt-ходу від кільпсстї учояякх Преаяпгих'дв-.фІЗЇГОВЯГ, .і •- .{'•

Розрахую» изракетріз фераерсьнЬх. гесяодератя' ддз--Вусьяогй' Району показали, цо роямір -їорзерськсго господарств, тав‘буде спйціаяіяуватася_кл• гмро5міа??аІ аерка, І дв' ncaVrwers’ye 2-А л»-л-й, гсовниіщ склгдата ?4—І~ІЬ гз" jfiij;*5.'*^с<т!сітгК —

22 корови з надоєм 5000 кг.на корову, 19,8.га сільськогосподарських угідь.в т.ч. ріллі - II,2 гс; на відгодівлі ВРХ -150 га ' сільськогосподарських угідь» в ;т.ч. ріллі - Б5 га; на виробництві льону-довгуиця - 2 гв ріллі; цукрових буряків - 12-15 га ріллі; овочів - 2-7 га ріллі; фруктів - 8-12 га ріллі; зелених культур під плівковим каркасом - 0,03 га.

Наведені розрахунки не е обов"язковкии, а тільки рскомееда-. цінними. Вони таутьбутнрізшт’ для різній умов виробництва. Однак, методичні підходи для визначення розмірів фермерських господарств будуть корисними як для фермерів, які кступапть на самостійний елях господархіваїті;, так. і для спеціалістів - організаторів виробництва. . ,

І. Сучасная кризовий стан екокоьііки України набрав особливо гострих рору у сільському господарстві, і викликаний коиплек-сом причті об"сктизного і субяек?ишого характеру. Похук вкіоду закономірно пркводіггь до ріоксьаніткості шляхів, що тех мають застосовуватись у комплексі. Одгшк дослідження вказують на пре-валкзче значзнкя декотра: із к;~, і на певну системність їх застосування* Перга» 'ігрггзд є 'кардкальнг верзгБореикя виробничих ііідносиа на салі ка сскові лере;:еду до -.тікурояного ркнку і і;гасі:опов,’язаного с цгл розвитку багаїоуиладшпг фора власності і гесподароваш;:.• ' ’

Я. Єдкіоі ду.ияа т;ргшя»г розв:;тву аграрної сфгри ехошші-ки сі-огс-дпі і'с::а2,-г<о'.глзіачас?ьсй ка дортлга!!! політиці в Україні. Язрай дуига -.в умовах кояектазабї власності'неаоаливо підоестя Іагарсо до праці, тс^у слід кзгайнд ’ліквідуватя колгоспи і радгоспи, а йе^лз1 - .роздати' або прода-?:;. Друга - діячі. структуру; себе плпнісго по раз:ср::л;і через по:.и;л:-;я верхніх єпо- -лоиір влад:: і г.: слід аолевгеи. _ ’• . • * '

Бг.і ласко -таку кзїзгорігипість яас5грунїом::о.а, оскільки потрібен певні;" пер^хідікГг період,- протягсь котрого повинні спіс-існугс.Ті! сбгдаі фзргл” вяаскее'і’і: кохгктккк т п?:-;£ДО!8* .

3. .Стогзи. псійгярзвгоїуп руб"сг?зіда ^оикурснтіргс'р;:га:у і:о-. лгктиьні та іздаіг.ідуальиі господарства 2~гга«аутьек за кра^о вияорис?£«ііл аі-р^ризго • ресурсного пс?гіГміслу,Бгд чого волеліатіі-кв Їх !фй(іуга.:.- їсігу.кообхідиа оцікхд аграрного.росургиого• потсн-ціаяу.дослі/г^ггіня ефактявності' його вікористанпл,^ в ювмс.умоЧ вах набудуть особливого 2Нгд;о:-іт:л.

:ІГі":5іль:і чйгрузгтсвакпм .сяоз і5см спїі"сп p?cyfcs:oro гт.тсн.гіз-лу а грс-ізовз оаііта варабшгсяс расурсіз з нзетупига обчясяскк.т.; їктегрзльг-гзгз покзгнгаз, йзл» лрак?Е*гт рїзлїгація дсзгзлгс «о-сл*д:.ти структуру язтзтпзлу, frswr.TH їх .:згпг на кіксзч? pe.ny7.v~ тб?и cm сбшгптзз, ?єе?я пс^гр:. чепрям! з пз,тг,.™с"П'.я сясисміодот енадтяглості глясегстагпш ятеобютях рс-зурзіг. з .уітозгя бйгато-у^гт.нэг ;іиапсиі::й. ' - .' '■ ‘

4. Льаізсьля сблвсть.еднісю з.ясрі”^ .з Уярзїиі гста:г. ze~

рзходлхх ка багатоукладну ехансуі^» йа базі <36 роадез»БЯШЯїї колгоспі? і.радгоспів з-.яузсдо 311 сесзкьхкх спілок» 52. акціонер-н.”к госпсдярстз» 7/ с«;;ег.ті<ін;::с ::сспера?2зії- та 2з аевціпцій ксояер&гиаіг, 0 arpf.iipw два дееят.п сгрззс-р"і». Появилось 7£С фермерських г£зпо;,1ерс*.,і,-.однзк,ьцрсолсзгь гсья тільгс: І£ то';&£~ ' ної ярсдугщії. оіхьсь.':-;га господарства. Тему». ИЗДВ»-*?* лрісрятз? рсз:'.т:-:су фермерського гоеподарстья, авлхаско {■Згруктсмігіа стыку из збільшення. ь-:рг5а.|цгьг. продуло^ 3 цільсь .сгэ господарств роб.тги на «яазісткені. лідпрпсгяргг, ,т^«с^ор.'33£йіі з г.слгсгі і_ і рзд сспіь у коозаргггвк. і. їх саійкя, .зійцсї-сриї •согзркства. ов -сзволкть постусзго^а&рехадкткд». nprwar.Q' хсгскісгь-прз іСc-t-cr.t-ff-. ні -голееткЕиоІ <J3p-.cs гоепгдараазпня. ■ :■ '.:■ . •

5. Ігегус „сгреЗз гпвтгзїгпг •>(отет 'і структура рзгурексга пстегщіелу тз сїупкиггаакзя ггспісго грду Еррсбгптах ресутюіз... на результат:: госягдпррк.-уггі.и Д&мэсга рзііісиггьязд c'rae?oi}- . es;..we йагато&ікторної ксрезхіііКкої г.-одедіуде 'Э дкест} sprrrqrfn спілая акетутое гопггяпя: гелогої арздукзі2. у 'спігетагзязе пігзя.

З у«зза;: Льві?сьго5 сбггіег*: кйГїЗі*ьг:з катйжм дая c5f^b?.c:cw мфобикцтм- ваясввї'.еродуаці? і» галетгогау cusepi.' ігая рздч~ пість зс'яі, їі «ягігтскей її чгазргстзкк». огбсгт.з^РКїість осгївкда.-

и is і обсроттпіг 'засобами-гакоз гпякїбс,' але ко'їз; .Лвгзі/хі ни згдбуг-азтіся эгд.ВЕОду.труаомж-їее^еій.

С/«юіенгр8Евк8 унг.гіі,ка дог яїякекшзг ергеяізані? іаї^з^га-гзїї,^ рззіиналї кого рсзпздтлу задаміого .фонду;.'-Je%t/tr, .тг'ііет- - f йдїо- • пїгьпг е?з>тс?ур<{ .n'rn«fi?prj, так-'.hj' кр'^уст.'злрі';іїтт^;' гтсл:зта?і5 ;,о:кгзст&- гсепо”йргт«з, р. гигаяї«ч!Г5 ,гЪрр^т1 pcsjpcsorcj г -у

іїіслу .ttmc зг‘!е"і!і: :}о;!Д!ГСі:лгг.~:Гґгь 2С--!Ї)?,^труг^ї Г'^гг-т^!' ’

29-ЗУІ, ''ссногсіі вкробяичі. ^сг^дп'- 29-Зйі'*'кс^еп^діяігсбвсг ИІГ, з=ссб2 г/-:схг.■ • )?.> • ,Ж ^-':л

■ ; : 6, Уйіоргстшк:'аграрного ^|фсгогйз|е^?ач!?;?с^-'?- .;/nsy~ с«-:л зеічноо яафврадайгпісо «цайяшхів*jjj6j{at T?*V> *

гоофіаггжт d&extiK&cH ^’ікачек^іттнкх '

іаеться від 0,763-у Дрогобицькому до 1,151 у РадехІЕ-ськсуу районах. Найбільше господарств із високим рівнем використання потенціалу знаходяться в Рздехівському, Сохальеькс.-.'у,Сірійському, з низьким •* у Туркіпському, Самарському, К.-Бузькому. Сонорні причини - рівень ресурсозабезпеченості, структура потенціє лу і мзневреність його використання. .

Певні досягнення має індивідуальний сектор із значно нижчим рівнем ресуреозабезпечення, який виробляє 41,6? продукції рсслининтва і 5І,Ьй твариництва. Тут більш чутлквоз є реакція на будь-яку зміну ресурсів, оскільки збільшення плоді угідь на

І га дас приріст продукції у 7 разів більша, ніг у колективне".!? секторі.

7. Найважливішим резервом підвищення ефективності використання аграрного ресурсного потенціалу є раціональна використання землі, оскільки коефіцієнт регресії її впливу Б 1,97 вищий суми впливу резти ресурсів. Перехід до ринкових відносин об"єктивно вимагає, поряд о підвищенням'ефективності використання землі е колективних господарствах, розвитку альтернативного розподілу землі на користь приватної власності, де темпи парадування виходу продукції набагато вищі.,У мепах раііоцу треба посилити формування землеволодінь і заулекористуваиь ка територіях сільських Рад народних депутатів, складання проектів внутрігосподарського ,т. л а к ор и с тув а кил фермерських господарств. -

. Досвід використання і році опального розподілу земельного фо:и'.у ^ сільських, ссякдіні:: Рада» народних депутатіе Еуського гаГгоку пдоезуи» що сановними причинами це невисокої врозайкссті сійьсіуогссп».?*’-іських кугьтур с низька природна родючість,особливо р Полі Сі. ..і;.: зоні раЕсігу, недоліки у вш>риз?&кні сільсько-господ{:рсік;ж угідь, в адкод низька продуктивність праці і мала сгліікакіаіііс-і:-. працівників у кінцзБОїіу результаті п колективних господарствах, . .

' На еинозі скеаазІ-^іЬЇ сцітлі аемлі у господарствах району з всахуванн.та кіяьісссгі населенні по ісзгяйР ст.'.:і";іісіГ;, сеяид"ні# Роді народам: депутаті» визначена розрахункова плог;а ріллі з сільськогосподарські»: угідь за ир;зщипом: де якість а-зкаяьннх угідь і;г:іа, кількість її, цо припадає на одного кктеля, , відповідно м&н-ї,- І навпаки. • ■■ ' ■ • ■

, Ь. Ссіі.'льк’і г.ойгаратишсо оскома солі-осзів нехтували,ях і кооперуьдялжі загаді,цз сяяло одні» в ерз-гж нізлішіього ехо-

Річного стану ссла * сільського господарства ::ілс::у,трсс;л відрадити потзнніальні моглкгості ксл-зхтиеннх гссподсрстг. ца вимагає зіднозлекня їх кооперативно? природі?, шлях до чого ла-г-<ть через праретизаиіп колектиркої власності на пайогі?. сспсгЛ. Грсігога оцінка трудсксго вкладу еелг,:п;:т в колекторно надбання у г.игллді індивідуального пап, пкнГ: щорічно простазчи пелля сс-5о-о своєрідну капіталізація належної колиску працігниксві тасг-х:і ^елективно створеного багатства, еге бгкткчно проьедеиа а більшості колективних господарстп області. Однак прнгатизаиіо не !.;ог»га вааясти пошоп, л;™о ссаа охсшгзо лхзе маГневу частину гласності, залиіпзочи осторонь ге«т» Перевірена в колективному господарстві "Колос” Буського району методика розподілу земельних фонді а на паї дозполяє, і-:асч;і загальну онінку землі г грстогочу виразі і фонд оплати прані когного працівнкка, мраху-рсти грошову онінку земельного г.зо оігрєглгх працігнккіїз і Того розмір у гектарах. .

9. Селянське /фермерське/ господарство в системі багатоукладної економіки сільського господарства у перспективі попинпо стати пріоритетнеє формеч. Еони метуть уторопатись пляхон по-, редачі ае!,’лі у приватну гласність, теугігплі землі або взяття її в оренду. Неможливо прогнозувати кількість фермерських господарств на перспективу, так як регулятором нього пронесу буде ринок. Розміри з фермерських господарств с предметом дискусії», і для

їх обгрунтування потрібка апрсбогана кетодігеп. .

10. Па периому етапі розвитку розміри фермерського господарства докілько еизнзчєти виходячи з спеціалізації, кількості пратетеих члені? сіи”ї, річного бпдхату часу одного прлілпчога

л^дчно-ініп х 10 гоц. * ЗС-ііО лкд.-год./ і норизтиш:»:х гг-трат прант на рнроцугончя сільськогосподарські'.): культур та утримання рІЗіПГХ гиді в худоби.

В учогах Лісостепово: зонп області рзціоняіьнкі» розмір фер і/ерського господарства, Асз епеі:т;ілізу<гтьсіі на їиробкиггтгі зернь, при наявності 2-і пряжачих буде становити 74-1-*.: гз ріллі. Розмір фермерського- господарства-» лхе сп^іелізусться на гігрсЗ-яиіггн? нолоха - 2Л корост, 20 гп сільськогосподарських,угідь, а т.ч. II,а гя ріллі, ііа гідгсдізлі гелиісої рогато! худоб.ч підгоні-цо І£0 га сільськагоспод? рс ьг.ігг. угідь, я т.ч. {гЗ :е ргллі, на риро,^!>'іннл льону~доггуіг.’.я - 2 га ріллі, ■і$укрс,ч:х б?р.«к!п 12-ІЬ ге р*зг.і, окочія - га ріллї, фрухтіг- -Ч’-ТП.г^ г<*тлі.

Розмір фер^'ї ;сь:: j п soчдпр.тв моке об, .ть:..ит;ісь га рг: уі пслголь запасу, чг резіфі-шго фонду, за рахунок купівлі-прої ,с.їу іемлі /гтїпцо б.,'ДО прийнятий ЕІДПОЕЇДНИН закон/ І ВЗЯТТЯ її В оренду. ■

II. Такі рос-міри сєлянсь-іпт /фермо1 іських/ господарств в І.ац!сна2ьюа!»і на сьогоднішній день і шйблюту пе^'зп.-жгкву. Е лода^пецу иозлкеі супові.ві:іни внаслідок бек-соогст’за, додаткового г.рэдбання зєіізль ч;-: ллгггя декількох на родинні і: чи со

ЦІСТНЕНІІІ ОСНОВІ.

З тєіік дисертації опубліковані роботи:

1. Рлзеиткє фара собственное?^ і гл зависимость о 7 р-ночных стиснений. //Соукалько-ексксыичзсккэ предпосылки поеклєчия С^фОКТИЕНО ;ТИ анрОПрОЬ'ЧЗЛеКІЮГО ПрОКЗЕОДОТВа Ь ,V.hOrOJ .-СЛаДКОЙ ЕГ-раркой экономике: Тез.докл.рссп.каута.^пгакт.конф.молод.учея,

і! спец. - Кі;єз,і99і. - с. 133-134.

2. Вдосконалюй;;: соціальної іі^ргстругітурь: села// Економтч-ний механізм господар^ваїпіи е АІБ. - Львів: Львів.с.-г.ін.-т. 1931. - с .64*66 /Зб.исук.праць/.

3. Оцінка і с§бгсгв£ИІ4ТЬ юаорзсташя в.р.п. Льві вдою

з у;{огак бпгг. г 07і:лад:!.ог е;: сі іс;лк;; . /Д&онсуічпі В соціальні проблем:: розмітку села. - Львіс: Львів. с.-г.ік-т. 1993.- /33. коук.праць/, ' .

4. Оцаж-і аграрного ргсурэдсгс ютендаза //Эпоиоазгсгскге

йр^здвосі'іга і зрзхада свгьсгохоавХстаекіа-х предпріяхкй кг самб-ы^тл.&лсяь в C£^c§i2ia:;ci:j.osi:-iJ-:o, - Лы ос: Яьеоз.с.-х.ин.-я. X»j9. - ь.НС-ЛЗ. /Сб.нс^Щі.їїу.А - 1 '

Бідкззідеяькаг за запуск cavogsqssasyfi -.

Д0ЇГ.ЄЕСІІ.Е2УВ» Пр^тг-ор - -1 Ь

- ■ ...-- . г:.::.іив®етЕ2ї

■ л -. Іф#»^ .