Экономические эффективность организации перевозки молока и использование техники в молочном подкомплексе АПК тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Экономические эффективность организации перевозки молока и использование техники в молочном подкомплексе АПК"

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМИМ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМ11 АГРАРНИХ НАУК

На правах рукопису

ІШАК ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ЮЛОКА ТА ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІКИ В МОЛОЧНОМУ ПІДКОШПЕКСІ АПК

с-о.&С'

Спеціальність 08.-ОУтОЙ— ■ Економіка сільського господарства ] АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті аграрної економіки Украіноі.кої академії аграрних наук

Науковий керівник : доктор економічних наук, професор,

васлукениЯ діяч пауки 1 техніки України КОТЕЛЯНЕДЬ Віктор Іванович

Офіційні опоненти : доктор економічних наук ЗІШОВЕЦЬ Віктор Наумович

. _ ісандидат економічних наук, професор

Бузовський Євген Арсентійоввич

Провідна організація - Національний аграрний університет

Захист відбудеться "21” березня| 1996 р. о 15-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.58.01 в Інституті аграрної економіки УААІЇ ва адресою: 252022, м.Київ - 22,

МСП, вул.Героїв Оборони. 10.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці інституту. Автореферат розісланий лютого 1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Головне завдання, що стоїть перед АПК нашої держави на сучасному етапі, - це збільшення виробництва продовольства, зокрема молочної продукції. На жаль, з останні 3-4 роки поставки II з торговельну мережу не тільки не збільшились, а навіть зменшилися. Це пояснюється рядом причин, зокрема недоліками в зберіганні молока на фермах, організації своєчасної та без втрат доставки його на переробку 1 в торговельну мережу, застосуванні застарілої техніки при переробці сировини на молочних заводах.

В цих умовах раціональна організація перевезення молока з господарств, зменшення втрат продукції при доставці на молочні заводи, одер.чання максимального виходу готової продукт Г з сировини набуває особливого значення. Безперервність технологічного процесу виробництва 1 переробки молока, організацій-но-економічиа єдність тваринницької галузі та підприємств по переробці молока створюють умови для запобігання втрат продукції при ГІ проходженні від ферми до місць переробки.

На різних етапах розвитку агропромислового комплексу в розробку проблеми економіки та організації перевезення молока, його переробки внесли певний вклад В.и.Беззуб, І.Н.Болгар, Є. А. Бузовський, В.Н.Зимовзць, И.К.Гаїденко, В.В.Коврига, В.Н.Сергеев, Б.М.СтерлІгоп, М.П.Русинський, І.А.Чепурнйв та Інші вчені. Нині в умовах переходу до ринку виникла необхідність комплексного вирішення цієї проблеми. Цим зумовлюється висока актуальність теми дисертаційної роботи.

Мета ]_ завдання дослідження. Мета дослідження - ка основі всебічного аналізу вивчити закономірності розвитку та розробити пропозиції по підвищенню економічної ефективності організації доставки молока на переробку, раціональному використанню необхідної техніки на фермах та на молочних заводах, запобіганню втрат продукції при доставці II з господарств. Для цього необхідно вирішити такі завдання:

- визначити аналітичними методами резерви поліпшення якості продукції молочно-товарних ферм та організації II доставки ка переробку;

- вдосконалити методичні положення комплексної економічної оцінки використання автотранспорту;

- 4 - ■

- розробити пропозиції щодо поліпшення організації та розширення централізованих перевезень молока з ферм;

- обгрунтувати необхідність оновлення основних фондів на підприємствах молочної промисловості;

- розробити пропозиції щодо полілшення використання техніки, пов’язаної з відправкою молока з ферм та переробкою його на молочних заводах.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є економіка та організація доставки молока з форм на молокозаводи та використання техніки при його зберіганні на фермі 1 переробці на заводі. Особливості організації доставки молока з ферм вивчались у 74 господарствах Бердичівського, Ружинського та Попільнянеького районів Житомирсько І області. На молочних заводах цих та інших районів і.ЗластІ досліджувався комплекс питань щодо пі чищення ефгктивності використання спеціалізованих транспортних засобів. Окремі питання цієї проблеми вивчалися в Одеській, Хмельницькій та інших областях України.

Методичною основою доелідиень були фундаментальні праці вчених, науково-дослідних установ, з питань економіки та організації сільськогосподарського ! виробництва, переробної промисловості, транспорту. Теоретичною 1 методологічною базою досліджень є діалектичний метод пізнання та системний підхід вивчення різних явищ в процесі виробництва. В дослідженнях застосовувались методи системного аналізу, розрахунково-конструктивний, монографічний, статистичних групувань тощо.

Наукова новизна. В процесі досліджень одержані результати, які визначають наукову новизну дисертаційної роботи:

- обгрунтовані мелодичні положення економічної оцінки транспортних засобів по доставці молока на переробку;

- узагальнені фактори, які впливають на якість молока .при проходженні його від ферми до місць переробки;

- визначені напрями оновлення основних фондів на молочних заводах;

- розроблені пропозиції щодо вдосконалення організації

централізованих перевезень молока. '

Практичне значення проведених досліджень. Впровадження у виробництво одержаних результатів досліджень сприяє підвищенню економічної ефективності організації доставки молока з господарств. Практичну цінність мають рекомендації щодо розширення

та вдоскон&чення організації централізованих перевезень молока в сільських районах. Наукову 1 практичну цінність мають розробки, спрямовані на збільшення виробництва молока та поліпшення його якості, а також рекомендації щодо підвищення ефективності використання рухомого складу.

Апробація результатів досліджень. Одержані в процесі досліджень результати апробувалися в наукових доповідях 1 виступах автора на виробничих нарадах, а також на науково- практичнїй конференції Національного аграрного університету. засіданнях колегії Міністерства сільського господарства 1 продовольства України, його науково-технічних Радах, засіданні відділу матеріально-технічних ресурсів та Інвестицій Інституту аграрної економіки. Окремі розробім, які мали практичне значення, перевірялись безпосередньо в господарствах ряду районів Хмельницької, Вінницької та Інших областей.

• Впровадження результатів досліджень. Розробки автора використовуються спеціалістами Головного управління технічної політики Міністерства сільського господарства та продовольства України.

По темі дисертації опубліковано 4 роботи загальним обсягом 0,8 друк, арк., в яких відображено основний зміст досліджень .

Обсяг _1 структура дисертаційно! роботи. Дисертація складається із вступу, трьох глав, висновків і пропозицій та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи ¡23 стор. машинописного тексту, містить 22 таблиці.

В першому розділі - "Основні передумови розвитку та підвищення ефективності полочного підкомплексу АПК" розглянуті проблеми та тенденції розвитку цього подкомплексу, технологічні особливості доставки молока на переробку, основи прискорення науково-технічного прогресу в молочному підкомплексі, а також наведена програма та методика досліджень по темі.

У другому розділі - "Ефективність організації перевезення молока та використання технічних засобів у молочному підкомплексі АПК" викладена характеристика молочного підкомплексу в досліджуваному регіоні, ефективність використання техніки на молочно-товарних фермах та транспортних засобів на доставці молока з господарств.

У третьому розділі - "Шляхи підвищення ефективності ор-

галівацII доставки молока та використання техніки" показані основні напрями збільшення виробництва молока та поліпшення його якості особливості вдосконалення центровивозу молока та підвищення його ефективності, а також основні резерви поліпшення роботи техніки в підприємствах молочної промисловості.

Наведено узагальнені результати досліджень, сформульовані основні висновки та пропозиції.

На захист виносяться положення, що ® особистим вкладом автора:

- методичні розробки щодо економічної оцінки транспортних засобів на доставці молока;

- пропозиції щодо прискорення науково-технічного прогресу у молочному підкомплексі АПК в умовах переходу до ринку;

- рекомендаціІ щодо вдосконалення центровивозу молока та підвищення йог ефективност:;

- обгрунтовані фактори та виявлені резерви збереження якості молока при проходженні від ферми до переробника.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

В молочному підкомплексі АПК |3ад1ян1 рівні виробничі підрозділи, які включають виробництво, транспорт та переробну промисловість. Недооцінка кожного з іі' х призводить до зниження ефективності виробництва в цілому, '[ому поряд з вивченням питань, пов’язаних з доставкою молока ¿Ід виробників на переробку, в дисертації відображені основні питання використання техніки на фермах 1 молокозаводах.

Відомо, що чим швидше 1 до більш низької температури охолодити свіжовидоєне молоко, ТІШ довше діятимуть його бактерицидні властивості. Ллє господарства по різному оснащені агрегатами для очищення та охолодження молока .та не завжди це обладнання знаходиться в технічно-справному стані. То?лу серед 74 досліджуваних господарств частина з них здає молоко майже не охолодженим. І тільки частина господарств, як правило економічно сильних, де своєчасно здійснено реконструкцію та технічне переобладнання ферм, забезпечують здачу молока в охолодженому стані. В них 1 молока виробляється на 100 га с.-г. угідь більше (табл. 1).

1. Групування досліджуваних господарств за питомою вагою зданого на переробку охолодженого моло/са, 1991-1993 рр.

Показники ' : Групи господарствД Показники 111 групи в Z до І групи

до 22,0 22,1-70 :70.1 та -.більше

Кількість господарств у групі 21. 35 17 ’ X

Питома вага зданого молока охолодженим, % 6,4 55,9 84,5 . більше у 13 разів

Надій молока на корову, кг . 2248 2222 2455 109.2

Вироблено молока на 100 на с.-г.угідь,ц 378 438 468 123,8

Рівень механізації виробничих процесів на фермах (в балах) 2,8 3.5 4,3 153.6

З наведеного групування видно, що господарства третьої групи, які здають понад 70% молока охолодженим, на 100 га сільськогосподарських угідь виробляють молока на 23,8% більие порівняно з господарствами першої гругтк. Рівень механізації виробничих процесів на фермах підприємств III групи становить 4.3 бала, тоді як у І групі - 2.8 бала, тобто нижче задовільної оцінки. Рівень механізації визначався на підставі експертної оцінки. При цьому враховувалися не тільки наявність техніки на фермах, а й II експлуатаційна надійність. Найвищий бал (5) одержали господарства, де лід час первинної обробки молока на фермі відповідно до державного стандарту N 13264-88 воно очищається від механічних забруднень, охолоджується 1

зберігається в охолодженому стані. '

Наявність на формі необхідного обладнання для охолодження та вберігак"я молока створює передумови для впровадження централізованих перевезень. Порівняно 8 доставкою молока власним транспортом сільськогосподарських підприємств при центродос-тавці шгачі питомі виграти праці, коштів та нафтопродуктів. Але коли в багатьох господарствах немає установок для охолодження молока або вони несправні, 1 молоко треба відвозити 2-3 рази на день, найбільш ефективна організація централізованої доставки молока на кільцевих (збірних) маршрутах. При цьому однією машиною молоко забирається з 2-3, а інколи з 4-5 господарств 1, як наслідок, краще використовується вантажопідйомність автомобІлів-молокоЕозІв (табл. 2).

Аналіз наведених даних свідчить, цо центровивіз молока -метод прогресі* ний, який да« значний економічний ефект гоепо-дарствам-зяробкякам та пегсообиикам продукції. Цей висновок не новий, протягом 20-25 рокіі мзтод пропагувався сільськогосподарськими органами та переробно» промисловістю. Але із 74-х досліджуваних господарств тільки 35 перейшли на цю прогресивну форму організації заготівлі молока ¡та. доставки його на переробку. Рента господарств досліджуваної зони не готові до переходу иа центровивіз. Крім сказаного ¿ро необхідність на кодлій фермі мати устаткування для очищення! охолодження та зберігання молока, більше уваги треба приділити транспортному чиннику. Насамперед, до місця забору молока пфвинні бути хороші під’їзди, а також впорядковані дороги, по яких доставляють молоко з господарств до молокозаводу.

В сучасних умовах, коли сільські дороги не зЗДк вчасно ремонтуються, поряд з іншими факторами на якість доставленого на завод молока впливає відстань перевезень. Економічний аналіз факторів, що впливають на якість молока, та вивчення взаємозв’язку методом парної кореляції дав підставу включити в регресІйну модель таї;і фактори:

Х4 - рівень механізації виробничих процесів на молочно-товариїй фермі (в балах);

Хб - відстань перевезення молока від ферми до молочного заводу, км;

2. Ечономічка ефективність ЦсНТраЛІбОВаВОІ доставки МОЛОКа автомобілями АЦПТ-3,3 (відстань 20 км)

Показники

Центродоетавка молока автотранспортом еа маршрутами

маятниковими

кільцевими

спец.ав-;МОЛОКО-:СПЄЦ.8Б-:МОЛОКО-тогоопо-:6Й20ДУ ;тогоспо-:гаводу

¡Самови-

:Е060М

.•трано-;портом ;господарств

¡Центродоетавка в % до самовивозу ¡автотранспортом т маршрутами

маятниковими

кільцевими

:спец,ав-;молоко-:спец.ав-:ыагоко-: тогоспо-: заводу ¡'Тогоспо-: заводу

:дарстна :дарства ; ; : дарсї-ьа : даротва :

Перевевено молока еа 1 рейс. кг 14со 1420 2453 2680 1220 121.8 116.4 208,4 219,7

Коефіцієнт використання вантаж®ідйомності 0.45 0,43 0.77 0,81 0,37 121.6 316.2 208,1 218,8

Коефіцієнт використання пробігу 0,47 0.48 0,53 О.бб 0.50 94.0 95.0 ■ 126.0 132.0

Затрати праці на і т, ЛВДИЙО-ГОДИН 1.4 1.5 0.9 0.9 1.7 82.4 68,2 52,9 52,9

Витрати Оєн&ййу на один рейс, кг 8,7 6.7 9.Б 9,6 8.6 101.2 101.2 110,5 111,6

1 7 молока, кг 5,8 6.1 3.7 . 3,6 7.0 62.9 87,1 п;5 а Ог^ і V 61,4

Прямі затрати на перевезений 1 і1 ШЛОІІЗ, тис. КрО- 643 621 367 363 716 69,6 66,7 51,3 *±9,3

- 10 -

Х8 - вироблено молока на 100 га с-г. угідь, ц.

Рівняйся регресії має такий вигляд:

У2 - 41,339 + 9,851X4 - 0,4.73X6 + 0,011X8; Я - 0,635.

Вказані факторні ознаки достовірні за критеріями Фішера 1 Стьюдента. їх впливом на 40,3% обумовлена варіація здавання на молокозавод продукції першим сортом. Природно, що поряд Із цими факторами на якість молока впливають також 1 Інші (наявність та збалансованість кормів, санітарний стан на фермі то-цо). Аналізуючи наведене рівняння, е підстава ще раз наголосити на необхідності забезпечення на кокній фермі охолодження та зберігання молока (Х4), що дозволить перейти на одноразове протягом доби вивезення молока з кожного господарства.

Та«, де немае відповідної матеріально-технічної бази в молочному тваг 'нництаї, молоко вивозиться з ферми 2-3 рази на добу, а автомобілі-молоковози завантажуються в залежності від розміру ферми на 20-40%. При цьому значно здорожчується доставка молока. Так, якщо прийняти затрати по забору молока на фермі раз за Добу за 1,0, то при. дворазовому забиранні цей показник зростає до 1,6-1,8, а при триразовому він вже становить 2,3-2,5. і

На таке вдоромчання перевезенр автомобілісти йдуть не завжди. Тому й розрив міх ростом виробництва молока та централізованою його доставкою в літні місяці зростав. Прямий зв’язок мік наявністю охолодженого молока на фермах та кількістю вивезеного централізовано можна прослідкувати на прикладі сировинної зони Руминського маслосирзаводу (табл. 3).

Ба Ружинському маслосирзаводі 23 господарства поставляють молоко своїм транспортом, а з 12 сільськогосподарських підприємств воно доставляється централізовано автомобілями заводу. Якщо . співставити по місяцях питому вагу зданого із загальної кількості охолодженого в господарствах молока та доставленого централізовано, то влітку ці показники майже співпадають, а в Інші місяці є незначні відхилення. Аналіз показників, що характеризують запоЕМШія молоковозів (остання колонка) теж свідчать про більш інтенсивне використання автомобілів у літні місяці. Так, якщо вйятажопідйомність автомобілів-молсковозів у середньому аа Рік використовувалася на 37,2Х, то у грудні - на 86,0%, 1 тільки у червні - на 46,32.

- 11 - 3. Динаміка доставки молока протягом року на РужинськиЯ маслосирзавод Житомирської ■ області (1994 р.)

.Поставлено всього: Із вагальної : Надійшло Пере-

Місяці молока на вавод : КІЛЬКОСТІ 1.Ю-: лоїса достав- : еа добу шлоково •• везено молока

тони : коефіцієнт: лемо, нерішісмі-: ркоеті :0Х0Л0-:дженим % : :центра-: :л1 копано ВОЗІВ, U1T за 1 рейс.

І 2104 0,01 Í39.0 30,7 50 1,357

П 1804 0,78 /16,8 34,5 48 1,342

Ш 2095 0,90 44,6 33,7 51 1,325

, ІУ 2144 0,92 37,3 31.4 55 1.299

V 2842 1,22 26,6 28,1 59 1,554

VI 3275 1,41 28,2 27,2 62 1,751

VII 3143 1,35 26,9 2R.4 60 1 ,691

VIII 2616 1,13 25, 25,9 59 1.430

IX 2423 1,04 28,0 25.0 57 1 ,371

X 2350 1,01 30,5 29,0 53 1 ,117

XI 1624 0,70 аз, 7 30,5 47 1,152

XII \ 158 0,63 41,4 30.2 46 1.022

Разом • 27870 12,0 32,9 '¿9,6 54 1,412

Проведені дослідження свідчать про великі резерви наявного транспорту, а також про доцільність переведення всіх господарств на центровивіз. В Бердичівському район', де у 1995 р. всі господарства перейшли на центровивіз, технічне обслуговування та ремонт устанозок для охолодмання й очищення молока 1 деякі інші роботи виконує спеціальна бригада молокозаводу. Вирішення цього питання дозволяє в комплексі здійснювати здачу -приймання молока безпосередньо в господарстві та централізований вивіз його на молочний завод.

У Бердичівському та інших районах централізовані перевезення базуються на відповідних угодах з виробника;,® продукції. Щоденна доставка молока будується на підставі розроблених графіків, для чого в сировинній зоні молочного заводу уточнюють маршрути автомобілів-молоковозів, встановлюють час одного обороту автомобіля, передбачають кільцеві марпрути тощо. Це дає зкюгУ раціонально організовувати роботу автотранспорту та ани-зити затрати праці, коштів та нафтопродуктів на доставку тонни молока. Останнє в.силу відомих причин особливо важливе. А в тих районах, де нічого не робиться для впровадження центровивозу молока, має місце дуле велика перевитрата нафтопродуктів (табл. 4).

4. Витрати бензину на перевезення 1 тонни молока автомобілем АЦПТ-3,3 в залежності від рівня їх . завантаження, л/т

Перевезено: молока ва : 1 рейс, л : Те ж, В X ДО : повного ваван-таження цистерн: Відстань перевезення, км

5 : 10 : і 15 : 20 : : 25 : ЗО

3300 100,0 1.8 2,5 3,3 4 4,8 5,5

2500- 75,8 2 3,0 4,0 5,0 6.0 7,0

2000 60,6 2,4 3,9 4.9 6,1 7.4 8,9

1500 45.4 2.7 4,3 6.0 7,7 9.3 11,0

1000 30,3 3.5 6,0 8,5 11,0 13.5 16,0

Б00 15,2 6,0 11,0 16,0 21,0 26,0 31,0

300 9,1 9,3 17,7 26,0 34,3 42,7 51,0

Аналіз наведених у таблиці даних показує, що при неповному вивантаженні цистерн витрати бензину на доставку однієї тонни молока підвищуються у 2-5 разів та більше. Отае, при впровадженні центровивозу е необхідність організувати кідьце-вйА забір і.голока і тим самим зменшити- напівпорожні проб і ги автомобілів та знизити витрати нафтопродуктів на доставку кожної тонни молока. Дуле важливо тако/;; цим самим транспортом, який забирає молоко, організувати доставку в господарства відвійок. Такий досвід був, але останнім часом в більшості районів майже повністю скоротили Перевезення цього вантажу попутними рейсами .

Ефективне використання автотранспорту, в тому числі й на перевезенні молока, може бути досягнуто при правильній організації оплати праці водіїв автомобілів. На каль, на автотранспортних підприємствах молочної промисловості застосовується погодинна або погодинно-преміальна система оплати праці, яка недостатньо зацікавлює водіїв в підвицелні продуктивності праці, крацому використанні автомобілів-молоковозів. Слід зазначити, гдо раніше в усіх галузях народного господарства переважала відрядна система оплати праці водіїв, яка більп прогресивна, алз й потребує впровадження раціональної оргнізації транспортного процесу.

Ке обов’язково оплату праці водіїв па перевезенні уолока будувати Із двох складових: за перевезені тонни та виконані

тонно-кілометри. Можуть бути встановлені розцінки по кожному конкретному маршруту залежно від кількості молока, що перевозиться за один рейс. Максимальна оплата здійснюється при повному 3£ЛЛі доменні цистерни, а із зменшенням кількості перевезеного молока за один рейс розцінка відповідно знижується. Taita форт оплати праці на доставці молока буде стимулювати воді Ів до кращого використання рухомого складу.

В дисертації розглянуті інші питання організації доставки молока: резерви зменшення простоїв автомобілів під час забору молока на Фермі та здачі його на заводі, проблеми концентрації автомобілів-молоковозів у спеціалізованих автогосподарствах тощо.

В заключній частині роботи мова йде про резерви поліпшення роботи техніки в молочній промисловості. Це пов’язано з тим, що за рівнем технічної оснащеності заводи дуяе різні.

- 14 -

Серед досліджуваних районів у першу чергу необхідно здійснити реконструкцію та наростити потужності на Попіль-иянсысому маслосирзаводі. Обсяги заготівлі мол о ча гіо району не зменшилися. Але черев недостатні потужності частина незбираного молока влітку надходить на переробку в місто Житомир. Якщо лінії по виготовленню вершкового масла в основному відповідають сучасним технологічним вимогам, то виготовлення м’якого сиру здійснюється вручну без повного дотримання санітарно-гігієнічних норм. А ефективні лінії по виробництву сиру Я9-ОГЇГ-2.5Д черев економічні негаразди розповсюдження не одержали.

На цій'лінії одержують сир негарний 5-9% на основі сквашування молока молочноїшслими бактеріями в резервуарах. Тут передбачено підігрів згустка в апараті теплової обробки та наступне його обезводнення. Продуктивність цієї лінії моке змінюватись в залежності від об"ємів резервуарів до максимальної ¿,6 тонни молока за годину, а обслуговує II лише 2 чоловіка. Лінія Я9-ОПТ-2.5Д добре зарекомендувала себе на Шосткікському міськмодкомбінаті.в Сумській області. Виготовлення сиру на Бердичівському та Попільнянському заводах, де встановлені ванни ВК-2,5 та установки УНТ здійснюється за допомогою ручної праці, варка сиру виконується відкритим способом. А витрати ручної праці тут в 1,5-1,8 раза більші. порівняно до затрат праці при використанні лінії Я9-ОІІТ-2.5Д.

Слід зазначити, що перехід на прогресивну лінію Я9-ОПТ-2.5Д потребує доробки охолоджувача, ретельного підбору режиму та чіткого дотримання технологічного процесу. Як показує досвід використання цих ліній на Бориспільському та Шосткікському колзаводах, недотриманий цих вимог приводить до погіршення якості сиру, а відповідно - зниження попиту споживачів.

Аналогічні приклади можна навести по інших машинах (лініях) та обладнанню; В зв’язку з цим необхідно ширше використовувати вітчизняні наробки та вивчати зарубіжний досвід, що дозволить запровадити на сільських молочних заводах досягнення науково-технічного прогресу. Це забезпечить можливість переходу на тловідходні та енергозберігаючі технології, які дають змогу повністю та комплексно використовувати сировину, економно витрачаючи трудові, матеріальні та енергетичні ресурси.

ШСЛОШИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Пзред молочним пі дкомплексом ИК поставлено завдання збільшити виробництво молочних продуктів та ПОЛІПШИТИ іх ЯКІСТЬ. Для цього 2 умовах переходу до ринкових відносин дуде вадливо забезпечити злагоджену роботу виробників молока, переробної промисловості■ та транспорту на основі нових технічних, технологічних, організаційних та економічних рішень. Для піл-ВИІДЄННЯ виходу продукції необхідно вводити нові технологічні процеси, а таком поліпшувати технології виробництва тг.е освоєних видів продукції.

2. Основні виробничі процеси на молочно-товарних фермах механізовані та автоматизовані. Але продуктивність праці в цій галузі залишається низькою. Серед 74 досліджуваних господарств тільки у 20 затрати праці на 1 ц в середньому становили 6,1 людино-годин, а в багатьох інгліх (21 господарство) цей показник у 2-2,5 раза вищий. Необхідно розробити та впровадити засоби механізації нового покоління, які б забезпечили значне підвищення продуктивності праці. Природно, ідо нова техніка ло-’ьиин.а відповідати прогресивним технологіям, застосування яких забезпечує одержання молока Із затратами праці на 1 ц - не більше 2-3 людино-годнн.

3. V сільськогосподарських підприємствах необхідно здійс-кити систему заходів, спрямованих па збільшення виробництва та поліпшення якості молока, насамперед забезпечити його охолод-’лли на фермах. ІЬ таль, досліджувані господарства здають ілеіпзв поломиш охолодженого молока. Висока якість молока за-бемієчується в господарствах, де надої на корову та виробництво моле,чи па 100 га сільськогосподарських угідь найбільш. В цих підприємствах рівень механізації виробничих процесів на молочно-товарних фермах па 36,7% в ще порівняно з господарствами. да всі пс:іазш;ки відповідно люті 1, кращий стан під’їздів до і^ерм та доріг, по шейх перевозять молоко.

4. Форми організації доставки молока на переробку модуть бути різкими 1 залякати від технічної оснащеності форм, наявності транспортних засобів, організаційних та економічних взаємовідносин мія виробниками молока та переробною про- , мпсаовісто тощо. Але найбільш ефективним'.! о централізовані п<*-

ревезення молока. Затрати праці, коштів та нафтопродуктів при цекгродоставці кожної тонни молока майже у 2 рази нижчі порівняно із самовивозом транспортом господарств. В середньому третина його вивільняється, що досягається роботою автотранспорту оа графіками, зменшенням порожніх пробігів, підвищенням коефіцієнта використання вантажопідйомності.

5. Центровивіз молока є одним з прогресивних методів, який забезпечує значний економічний ефект. Але в багатьох районах господарства відмовляються від нього. Головна причина криється у відсутності або несправності на фермах охолоджувачів молока та необхідних місткостей для його зберігання, а також в організаційних та економічних непорозуміннях між виробниками та переробниками молока. Як наслідок, мав місце нераціональне використання автотранспорту. Подекуди з господарства однією малиною везуть молоко з ферми, другою - від населення, а третьою - завозять відв-ійки з молокозаводу в господарство. Треба негайно вирішити питання одночасної доставки молока на завод з ферм та від населення.

6. Поліпшення використання вантажопідйомності автомобі-лів-молоковозіи сприятиме економії нафтопродуктів. Так, при збільшенні заповнення цистерни від 50 до 100% витрати бензину на один тонно-кілометр та на перевезення 1 т молока автомобілем АІШТ-3,3 зменшуються на коротких відстанях на 30%, середніх - на 40 та на великих - на 46%. Отже, важливо не тільки ширше впроваджувати центровивіз, а й вдосконалювати методи організації доставки молока, розробляючи оптимальні маршрути руху молоковозів по періодах року.

7. Аналіз затрат часу на доставці молока з господарств свідчить, що навіть при централізованих перевезеннях є значні резерви підвищення продуктивності автотранспорту. Так, під час хронографічних спостережень на маятникових маршрутах автомобілі -молоковози знаходились в русі 35,4-37,6% часу перебування їх у наряді, а на збірних маршрутах - 52,7-59,7%. Отже, необхідно прискорити оформлення документів, більш оперативно здійснювати закачування молока в цистерни та здачу його на заводі, а також ліквідувати простої з організаційних причин.

Якідо простої автомобілів під завантажуванням та розвантажуванням зменшити на один рейс (від 2 до 1 години), то тільки за рахунок цього фактора продуктивність праці водіїв на корот-

га« відстанях перевезення молока (5 км) зросте в 1,7 раза, на середніх (15 км) - в 1,5 pasa та на порівняно великих (ЗО км)

- в 1,3 раза.-

8. Одним з важливих питань в організації центровивозу молока е оптимальна дислокація автотранспорту. Більша частина його зосереджена в спеціалізованих транспортних підприємствах, головна база яких знаходиться в обласних центрах. Але більш ефективно 1 з меншими затрата).« автотранспорт можна використовувати тоді, коли він е одним Із підрозділів молочного заводу. Подвійне керіництво водіями (директор молокозаводу в райцентрі та директор спецавтобази в обласному центрі) малоефективне 1 є одним з факторів, цо заважають широкому запровадженню центровивозу молока з господарств.

9.Основні фонди підприємств молочної промисловості України не завжди відлозідають зрослим потребам всього підкомплек-су, а в багатьох випадках вони застаріли 1 вимагають реконструкції . Необхідно розробити та впровадити техніку та засоби механізації нового покоління, які б забезпечили значне підвищення продуктивності праці в молочній промисловості. В умовах ©озЕирення ринкових відносин дуже важливо також потужності молокозаводів привести у відповідність з розмірами сировинних ресурсів. Серед досліджуваних районів в першу чергу необхідно здійснити реконструкцію та наростити потужності на Попіль-нянському молокозаводі.

10. Доцільно прискорити процеси приватизації в молочному підксмплексі АПК. Участь постачальників сировини у приватизації підприємств по переробці молока 1 молокопродукт1 в дозволить зберегти створену мережу п' злриємств молочної промисловості, ліквідувати значною мірою протиріччя між виробником та заготівельником. Де забезпечить єдність інтересів учасників єдиного технологічного процесу.

СПИСОК РОБІТ. ВДРУКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шпак В.Ф.' Молоко: від фэрми до епо^вача // Гехн.іка

АГИС. - 1994. - N 6. - С. 28. "

2. Шпак В.Ф. Організація перевезення та переробки молока // Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення: Матеріали доповідей наукової конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету. - К., 1904. - С.45.

3. Шпак В.Ф. Ь'олоко: кількість та якість // Тваринництво

України. - 1994,- N 6. - С. 10. ' '

4. Корюїнський М.П., Шпак В.Ф. Тенденції розвитку вироб-

ництва молока 1 формування його ринку // Економ Пса АПК. -1985. -М3,- 0. 57-62. ’

Шпак В.Ф. Экономическая эффективность организации пере-зозки молока и использования техники в молочном подкомплексе ШК. • ' .

Диссертацией является рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата эконо-гаїческих наук по специальности 03.07.02 - Зконошіса сельского хозяйства и АПК. Институт аграрной экономики УЛАН. Киев, 1996.

Зацяінз«зтся предложения и рекомендация, в которых рассматриваются вопросы экономической эффективности совершенствования организации перевовки молока. Эксплуатация машин и механизмов на фермах и молочных заводах исследуется как один из важнейших факторов, обеспечитахглх доставку молока высокого качества и получения в процессе переработки максимального количества продукции при минимальных затратах труда, средств и -энергоносителей . '

Shpak Vasiliy.' Economical effectiveness of milk conveyance and using rrachir.ary in the milk branch.

Thesis is a manuscript.

Thesis is intended for getting degree of the candidate of economic science for speciality - 08.07.02 - The agriculture economics. Tho Institute of agriculture economics of Ucrainen Academy of sciences, Kiev, 19S6. • ■

There are supplies and reccmendations in wich tho organization of conveyance cf the milk are fcotajnined. Exploitation of machines in the collective farms and milk factories are recar-dedas the most importent thins providing the milk conveyance of hieh quality and gottingr a Ь'зг nuffdber of production without minimum expense of labour and means. ■

Кошові слова: молоко, перевезення, ефективність, ферма,

молокозавод, організація, транспорт, техніка.

Підписано до друку /** лютого 19SS р. Формат 60 х 84 1/16. Папір друк. Обі.-і д. арк. 3.0. Ум. друк. арк. 1,0. Тираж 300. Зам.30.. ДОП Інституту аграрної економіки УЛАН.

252127, Киів-127, вуд. Героїв оборони, 8.