Формирование продуктивной занятости населения в сельском хозяйстве тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Формирование продуктивной занятости населения в сельском хозяйстве"

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМИШ .<*' УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

•

ф- Індекс УДК 631.158:331.522.4

'*• #

ЛУЧИК Світлана Дмитрівна

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Спеціальність 08.09.01- демографія, економіка праці,

/о соціальна економіка і політика

Автореферат дисертації па здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ -1998

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Інституті аграрної економіки Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України Бугуцький Олексій Андрійович, головний науковий співробітник Інституту аграрної економіки УААН

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник Краснов Юрій Миколайович, завідувач сектора Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Гудзинський Сергій Олексійович, завідувач відділу Секретаріату Верховної Ради України.

Провідна установа: кафедра соціології праці і підприємництва " Національного аграрного університету.

Захист відбудеться травня 1998 р. о 14-й годині на засіданні спеціалізованої вченої радй К26.350.02. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН (252127 м.Київ. - вул. Героїв Оборони, 10, конференц - зал, 3-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту аграрної економіки м.Київ, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх).

Автореферат розісланий квітня 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. За останні роки різко погіршилося матеріально-технічне забезпечення господарств, зменшилися обсяги виробництва в аграрному секторі, зросла нееквівалентність обміну між містом і селом , що привело до загострення соціально-економічної ситуації на селі. Стан ринку праці населення взагалі став критичним. В певній мірі в сільському господарстві відбулось деяке відчуження селян від землі, засобів виробництва і результатів праці, значно знизився інтерес до ефективної роботи в підприємствах, особливо молоді.

Тому розпочатий процес перетворення виробничих відносин в галузі на основі зміни форм власності потребує вирішення проблеми підвищення продуктивної зайнятості та раціонального використання населення в нових умовах господарювання.

Стан вивчення проблеми. Питанням вивчення формування зайнятості та ринку праці присвячена значна кількість праць вчених-економістів і практиків України, близького та далекого зарубіжжя. Серед них слід відмітити роботи О.Ю. Амосова, С.І.Бандура, Д.П.Богині, І.В.Білоконя, І.К.Бондар, О.А.Бугуцького, В.С.Васильченка, М.Х.Вдовиченка, С.О.Гудзінського, М.І.Долішнього, B.C. Дієсперова,

О.І.Здоровцова, Ю.М.Краснова, Г.І.Купалової, Е.М.Лібанової, В.Ф.Машенкова, В.І.Лишиленка, А.А.Нікіфорової, В.В.Онікієнка, І.С. Пасхавера, М.П.Поліщука, В.Я.Чуракова, М.В.Шаленка,

О.М.Шпичака, К. І. Якуби. Ці вчені зробили значний внесок в розробку проблем ринку праці та використання трудових ресурсів АПК України.

Проте, слід зазначити, що до останнього часу питання формування продуктивної зайнятості населення на регіональному та галузевому рівнях майже не досліджувалися.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з загальною проблемою досліджень Інституту аграрної економіки, затверджена на засіданні вченої ради 14 квітня 1994 p., протокол N2. Вона координується Національною Академією і Міністерством праці і соціальної політики України по координаційному плану наукових досліджень з проблеми зайнятості населення і ринку праці України на 1996-2000 роки під назвою: “Соціально-економічні та демографічні проблеми формування мотиваційного механізму зайнятості і використання трудового потенціалу в аграрному секторі”.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обгрунтування і розробка основних напрямів досягнення продуктивної зайнятості

сільського населення в умовах становлення ринкових відносин і реформування сільського господарства. У відповідності до поставленої мети в роботі вирішуються такі проблемні питання:

- дослідити сутність продуктивної зайнятості населення як економічної категорії, її структуру та види;

- визначити фактори впливу на формування продуктивної зайнятості населення в аграрному секторі;

- дати оцінку зайнятості та використання робочої сили у сільському господарстві;

- розробити основні методичні підходи і скласти прогноз зайнятості населення в аграрній галузі;

- визначити шляхи досягнення продуктивної зайнятості сільського населення, поліпшення техніко-організаційних і соціальних умов праці та життя.

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність соціально-економічних відносин, що складаються у процесі трудової діяльності населення, зайнятого в сільському господарстві. Об’єктом дослідження є сільське і міське населення, зайняте в аграрній сфері Хмельницької області. Інформаційною базою дослідження послужили дані оперативного, статистичного, бухгалтерського обліку господарств, статистичного управління, центру зайнятості, нормувального пункту Хмельницької області, літературні джерела та особисті спостереження автора. Для забезпечення достовірності встановлених тенденцій здійснювались порівняння з матеріалами фактичного аналізу.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною базою дослідження послужили наукові праці з проблем економіки і організації праці, ефективності використання трудових ресурсів, мотивації праці та формування ринку робочої сили, продуктивної зайнятості населення.

В дослідженнях використовувались документи і законодавчі акти з питань розвитку сільського господарства і удосконалення господарського механізму, праці відомих вчених-економістів з даної проблеми, спеціальна демографічна, економічна і соціальна література. В дослідженнях знайшли застосування такі прийоми і методи, як аналіз і синтез, системний підхід, узагальнення і порівняння.

При написанні дисертаційної роботи використовувались економічні методи: монографічний, статистичний і групування,

кореляційний аналіз і прогнозні моделі, розрахунково-конструктивний, хронографічний, абстрактно-логічний, графічний тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі:

з

- на основі критичного аналізу поглядів вчених-економістів дано теоретичне узагальнення проблем продуктивної зайнятості населення в сільському господарстві в нових умовах господарювання;

- здійснена оцінка зайнятості та використання робочої сили в сільському господарстві регіону;

- обгрунтовані фактори впливу на формування продуктивної зайнятості;

- використовуючи методи математичного моделювання, здійснено прогнозування обсягів пропозиції, попиту, зайнятості населення в аграрному секторі ринку праці регіону на 2000-2010 рр.;

- розроблені пропозиції щодо поліпшення техніко-організаційних, економічних та соціальних умов праці і життя селян в умовах становлення ринкових відносин і аграрних перетворень.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть бути використані керівниками обласних, районних управлінь сільського господарства, колективних сільськогосподарських спілок, акціонерних товариств, спільних підприємств та селянських (фермерських) господарств при формуванні виробничих колективів, для планування виробництва і оперативного керівництва, збалансування робочих місць з ресурсами праці, а також при організації виробничих процесів на робочих місцях. Дані прогнозування чисельності сільського населення та перспективного балансу ринку аграрної праці можуть використовуватися обласними управліннями сільського господарства і продовольства, статистики та державними центрами зайнятості населення області і районів.

Особистий внесок здобувача. Вперше в умовах Хмельницької області проведено комплексне дослідження проблеми формування продуктивної зайнятості населення у сільському господарстві, визначені структура та фактори впливу на неї. В результаті цього дослідження дана комплексна оцінка стану зайнятості та використання трудових ресурсів в аграрному секторі регіону, запропоновано методичні підходи та розроблено прогноз зайнятості населення в галузі в умовах здійснення аграрних перетворень, визначено основні напрями забезпечення збалансованості робочих місць з ресурсами праці, покращання техніко-організаційних і соціальних умов праці і життя працівників сільського господарства.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження апробовані у наукових звітах відділення ціноутворення та інфраструктури ринку Інституту аграрної економіки УААН і доповідалися на регіональних науково-теоретичних конференціях

Подільської державної аграрно-технічної академії 1994-1998 рр., Міжнародній конференції “Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах” (Вінниця, 1995 р.), Всеукраїнській міжнародній конференції “Регіон у системі нових економічних і правових відносин” (Івано-Франківськ, 1997 р.).

Публікація результатів дослідження. По темі дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, підготовлених самостійно та у співавторстві, загальним обсягом 2.2 друкованих аркуша, в т.ч. наукових статей - 9 (2.0 друк, арк.), тез - 2 (0.2 друк. арк.).

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 160 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 23 таблицями, 7 рисунками, 8 додатками. Список літературних джерел включає 120 найменувань.

Структура роботи.

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні основи продуктивної зайнятості населення.

1.1. Продуктивна зайнятість населення як економічна категорія.

1.2. Структура і види зайнятості населення. 1.3. Основні фактори впливу на формування зайнятості населення у сільському господарстві.

Розділ 2. Формування та використання трудового потенціалу села. 2.1. Стан виробництва та використання робочої сили в сільському господарстві. 2.2. Оцінка зайнятості населення в аграрному секторі.

2.3. Прогноз зайнятості населення в сільському господарстві.

Розділ 3. Шляхи досягнення продуктивної зайнятості сільського населення. 3.1. Забезпечення збалансованості робочих місць з робочою силою. 3.2. Поліпшення техніко-організаційних факторів зайнятості.

3.3. Покращання зайнятості та соціальних умов життя населення.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі на основі всебічного вивчення, критичного розгляду досліджень, пов’язаних з питаннями зайнятості населення, визначається продуктивна зайнятість як економічна категорія. Це така зайнятість населення, яка забезпечує зростання продуктивності праці, ефективне використання виробничого і трудового потенціалу, а також підвищення життєвого рівня як безпосередньо працівника, так і населення загалом. Продуктивна зайнятість характеризується раціональною структурою зайнятості, вільним обранням сфери, способу, форми і напряму діяльності.

За період 1990-1996 рр. у сільському господарстві України відбулися суттєві зміни в структурі зайнятості з точки зору суб’єктів господарювання і власності: зменшення працюючих у суспільному виробництві та одночасне збільшення їх в особистих підсобних, фермерських (селянських) господарствах, підприємництві. Основною рисою зайнятості залишається високий рівень залучення працездатного населення у суспільний сектор галузі (85,3%), який поєднується з низькою продуктивністю праці. Як наслідок невідповідності між темпами спаду виробництва і скороченням зайнятості є виникнення вимушеної неповної зайнятості, яка має форму “прихованого” безробіття, самозайнятості селян. Рівень відкритого безробіття в аграрній сфері залишається низьким (1,3%). Проте проблема безробіття полягає не в існуючій тимчасовій незайнятості селян. Головне, щоб воно не було масовим і тривалим. Негативні демографічні процеси (зменшення народжуваності, зростання смертності населення працездатного віку, збільшення розмірів трудової міграції) призвели до погіршення статево-вікової структури сільських працівників, а, саме, до збільшення частки пенсіонерів в загальній кількості трудових ресурсів.

Перехід до ринкового механізму господарювання потребує удосконалення механізму державного регулювання зайнятості. Важливо практично забезпечити право кожного громадянина країни на добровільність праці, свободу місця її застосування незалежно від його територіального розташування і форм власності. Треба також визначити рівно необхідними всі види суспільно корисної праці, що не вступають в протиріччя із законодавством.

В другому розділі проаналізовано сучасний стан виробництва, зайнятості та використання робочої сили в сільському господарстві Хмельницької області.

Виявлено, що в процесі реформування кількість господарств в регіоні зростає, чисельність зайнятих у сільськогосподарському виробництві скорочується, обсяг валової продукції зменшується. У 1996 р. виробництво продукції галузі було збитковим. Основна частина трудових ресурсів сільського господарства (50,5%) зосереджена в кооперативному секторі економіки області, 45,6% працюючих - в приватному, решта (3,9%) - в державному. Про динаміку зайнятості у сільськогосподарському виробництві Хмельницької області свідчить рис.1. Характерно, що скорочення чисельності зайнятих в галузі відбулося за рахунок працівників колективних і державних підприємств.

71 В

"О 60 • ї()

■ 40 ■

' .!()-■

21) ;

10 і 0 ■

'. 01985 61990 01996

Рис.І Динаміка зайнятості у сільському господарстві Хмельницько*! обл., %

Одним із вирішальних факторів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та збільшення його продукції є раціональне використання трудових ресурсів на основі впровадження нових форм господарювання. В ході дослідження встановлено, що станом на

01.01. 97 р. найбільша кількість працюючих в середньому на одне господарство зосереджена в агрофірмах і акціонерних товариствах. Це

Державні підприємства і організації

Колективні сільськогосподарські підприємств а

Особисті підсобпі. фермерські господарі і на

обумовлено створенням цих колективів на базі крупних сільськогосподарських підприємств з потужною матеріально-технічною базою та добре розвинутою соціальною інфраструктурою села. В інших господарствах забезпеченість робочою силою дещо менша. Треба відмітити, що в усіх формах господарювання досить велика питома вага працюючих пенсіонерів.

Групування господарств Кам’янець-Подільському району Хмельницької області за рівнем трудової участі працівників у суспільному виробництві (табл. 1) свідчить, що в 42,5% усіх обстежених господарств кількість відпрацьованих людино-годин одним середньорічним працівником знаходиться в межах нормативного річного фонду робочого часу (1840 люд.-год.), в 25% - перевищує норматив (2053,3 люд.-год.) і в інших - трудова участь нижча. Найбільша продуктивність праці середньорічного працівника (4288,5 грн.) досягнута у групі господарств, де показник трудової участі найвищий. В цій же групі найбільший рівень середньомісячної оплати праці робітників та навантаження ріллі на одного середньорічного працівника, яке складає 6,2 га, що перевищує відповідні показники в інших групах на 24-28%.

Відомо, що рівень розвитку сільського господарства ще тривалий час визначатиметься забезпеченістю його ресурсами живої праці. Оскільки вільного запасу трудових ресурсів у сільській місцевості практично немає, майже все працездатне населення зайняте в громадському виробництві, тому весь обсяг сільськогосподарських робіт має виконуватися тільки наявною робочою силою. В середньому по області затрати праці в суспільному секторі галузі в 1996 р. зменшилися в 1,5 раза порівняно з 1985 р. Структура затрат по окремих галузях і категоріях працівників свідчить про те, що їх питома вага в галузі тваринництва за останні три роки значно менша порівняно з галуззю рослинництва. Разом з тим, загальногосподарські витрати і витрати, що пов’язані з реалізацією продукції та послугами, збільшилися. Дослідження показують, що понад нормативний час в суспільному секторі галузі відпрацьовують працівники тваринництва (58,1%), трактористи-машиністи (33,4%), водії автомобілів (27,3%). Низькі темпи продуктивності праці, зниження виробництва валової продукції та скорочення трудової участі працівників у громадському виробництві свідчать про низький рівень інтенсивності праці.

Таблиця 1

Вплив трудової активності робочої сили на рівень виробництва продукції в колективних сільськогосподарських підприємствах, 1996 р.

Показники Групи господарств по кількості відпрацьованих люд.-год. середньорічним працівником

до 1600 1601-1800 1801-2000 більше 2000

Кількість господарств у групі 6 7 17 10

Відпрацьовано одним середньорічним працівником в середньому по групі (люд.-год.) 1553,9 1713,2 1904,6 2053,3

Вироблено валової продукції: в середньому на господарство,тис.грн. 701,2 807,0 1068,3 1112,5

на 1 середньорічного працівника, 2744,3 3211,5 3424,8 4288,5

грн. Середньомісячна оплата праці одного середньорічного працівника, грн. 43,1 46,5 47,2 65,4

Припадає ріллі на одного середньорічного працівника, га 4,3 4,4 ' 4,7 6,2

Встановлено, що більш точним методом визначення впливу різних факторів на рівень використання трудових ресурсів є застосування базисних виробничих функцій, побудова яких полягає у визначенні рівняння множинної регресії, в якому за результативний показник взято рівень трудової участі (У), а факторіальними ознаками: фондоозброєність (XI), фондозабезпеченість (Х2), продуктивність праці (ХЗ), навантаження ріллі в розрахунку на одного працівника (Х4), середньомісячна оплата праці (Х5).

В результаті розв’язання на ПЕОМ побудованих кореляційно-регресійних моделей отримано рівняння множинної регресії

У(ХІ Д2ХЗД4Д5) = 1029,01 + 7,34X1 + 0,06 X2 + 0,79 X3 + 0,05-Х4 + 0.36-Х5.

Розраховано:

- коефіцієнт сукупної кореляції Я = 0,812, що свідчить про досить тісний зв’язок між прийнятими до уваги факторами;

- коефіцієнти парної кореляції:

гух5 = 0,602 і гхуЗ = 0,654 (середній зв’язок); гухі = 0,549 і гху4 = 0,521 (середній зв’язок); гух2 = 0,076 (досить низький зв’язок);

- коефіцієнт детермінації Ксі = 0.66, який показує, що 66% всієї

варіації трудової активності пояснюється дією п’яти факторіальних

ознак. Використання методу кореляційного дослідження дозволяє

виявити резерви кращого та ефективного використання трудових ресурсів.

В процесі дослідження встановлено, що з року в рік в агроформу-ваннях області зростає неповна зайнятість селян. Майже п’ята частина (17,1%) всіх працюючих (1996 р.) знаходилась у вимушених відпустках з ініціативи адміністрації. Інформація Хмельницького статистичного управління свідчить, що рівень “прихованого” безробіття в області досяг 37,5%. Серед працівників сільського господарства зареєстровано 91 безробітний. Певну питому вагу серед них займають спеціалісти аграрного виробництва і працівники, які мають сільськогосподарські професії. Це агрономи (24,1%), зоотехніки (18,0%), ветеринарні лікарі та фельдшери (8,4%) та інші. Найбільша вага серед безробітних припадає на жінок (48,3%) та молодь (39,5%).

При прогнозуванні чисельності та статево-вікового складу населення визначальними є демографічні прогнози. В роботі здійснено прогноз народжуваності та смертності сільського населення регіону за допомогою ПЕОМ. Результати показують, що наступні 7-8 років народжуваність в області продовжуватиме зменшуватись, смертність -зростатиме, в результаті чого чисельність селян буде скорочуватись . Одержані дані підтверджує розрахована методами математичної статистики очікувана кількість сільського населення на період 2000-2010 рр. За розрахунками чисельність селян у 2000 р. складе 685,6 тис. чол., а у 2005 р. - 633,1, у 2010 р. - 599,6 тис. чол.

На основі демографічного прогнозу в дисертаційній роботі розраховано прогнозний розрахунковий баланс ринку аграрної праці Хмельницької області (табл. 2), який дозволяє визначити очікувану кількість претендентів на робочі місця та можливість їх працевлаштування в аграрному секторі виробництва, потребу господарств в кадрах.

Згідно з ним в цілому по області, а також в розрізі районів на період 2000-2010 рр. буде зберігатися незадоволений попит та невикористана пропозиція робочої сили. Аналіз прогнозу попиту на робочу силу показує, що кількість робочих місць, що звільняється через смерть працівників у 2000- 2010 рр. зменшиться відповідно на 7,7, 12,8 і 18,0% в порівнянні з базовим 1996 р.; в зв’язку з виходом на пенсію -відповідно на 10, 15 і 20%; через плинність та міграцію кадрів - на 4,0, 5,7 і 9,4%; через скорочення вакантних посад - на 4,4, 7,0 і 8,7%. Водночас очікується збільшення обсягів виробництва, створення переробних, заготівельних організацій, що дозволить

Таблиця 2

Фактичний і прогнозний розрахунковий баланс ринку аграрної праці області за роками, чол.

Показники 1996 (базовий) 2000 2005 2010

1. Пропозиція робочої сили Всього 4750 4560 4420 4280

В тому числі: Особи, які вперше шукають роботу (випускники загальноосвітніх шкіл, ПТУ, ВУЗів і-іі та ІІІ-ІУ рівнів акредитації) 1600 1540 1460 1400

Працівники, звільнені з роботи за скороченням штатів, власним бажанням та порушення трудової діяльності 1700 1600 1550 1530

Громадяни, звільнені зі Збройних сил, особи, звільнені з місць позбавлення волі та лікувально-трудових профілакторіїв 300 300 300 300

Трудові мігранти 350 390 400 400

Переселенці із зони радіоактивного забруднення 200 160 150 100

Особи, вивільнені з особистого підсобного домашнього господарства та інші 600 570 560 550

II. Попит на робочу силу Всього 5000 4835 4700 4550

В тому числі в зв’язку з: Смертю працівників 195 180 170 160

- Виходом на пенсію 1000 900 850 800

Вакансіями 2200 2200 2140 2100

Створенням нових робочих місць 95 105 110 130

Механічним вибуттям працівників 1510 1450 1430 1360

III. Незадоволений попит на робочу силу 400 382 380 370

IV. Невикористана пропозиція робочої сили 150 107 100 100

створювати нові робочі місця, кількість яких зросте відповідно на 10,5, 15,8 і 36,8%. Якщо проаналізувати показники, які впливають на формування пропозиції робочої сили, то тут слід відмітити, що кількість випускників навчальних закладів, які претендуватимуть на робочі місця в аграрному секторі, у 2000 р. зменшиться на 6,2%. Ця негативна тенденція зберігатиметься і у 2005 р. і тільки у 2010 р. більш-менш стабілізується. Значну частину пропозиції складають працівники заводів і фабрик, які були вивільнені у зв’язку із скороченням штатів або за

власним бажанням. За розрахунками їх кількість буде скорочуватись, але ще тривалий час ці кадри не зможуть бути використані у зв’язку з обмеженістю робочих місць у сільському господарстві. Відчутним є вплив трудових мігрантів, а також осіб, які раніше були зайняті в особистому підсобному господарстві, демобілізованих з військової служби та ін. Завдяки реалізації заходів державної та регіональної програм зайнятості населення, диспропорції на ринку аграрної праці області в перспективі будуть поступово згладжуватись.

У третьому розділі розглянуто основні напрямки забезпечення збалансованості між попитом і пропозицією робочої сили, шляхи поліпшення техніко-організаційних факторів зайнятості та соціальних умов праці і життя працівників сільського господарства. Дослідження показують, що в перехідний період до ринку гостро постає проблема збалансованості робочих місць трудовими ресурсами. Існуюча неузгодженість між наявною кількістю робочих місць і робочою силою призводить не тільки до зниження рівня використання трудових ресурсів, а і в цілому ефективності виробництва. Це означає, що реформування галузі вимагає удосконалення методики обгрунтування кількісного і якісного співвідношення чисельності наявних трудових ресурсів і робочих місць. В роботі дана методика розрахунку робочих місць в різних умовах розвитку агроформувань, а також рекомендовано використання гнучких форм зайнятості. Нові умови виробництва потребують проведення атестації робочих місць по трьох основних рівнях: технічному, організаційному та умовах праці і відпочинку.

Практика показує, що в процесі реформування галузі дещо стримуються процеси розподілу праці, забезпеченість необхідною технікою, повільно набирають темпи організаційні аспекти по формуванню нових галузей і організацій, які б забезпечили чітке обслуговування заново створених конкурентоздатних підприємств. В цей період повинна бути обгрунтована чітка орієнтація на інтенсивні фактори розвитку агропромислового виробництва, а саме: удосконалення управління ним, забезпеченість технікою, створення машинно-технологічних станцій, впровадження нових технологій на вирощуванні продукції рослинництва, тваринництва та її переробки тощо. Особливої уваги заслуговують заходи, які не потребують додаткових матеріальних витрат. Це, зокрема, раціональне використання робочого часу. Так, хронометражні спостереження Хмельницького нормувального пункту (табл. 3) свідчать, що ефективна робота механізаторів складає тільки 50,4% робочого часу в середньому за зміну.

Таблиця З

Змінні витрати і структура робочого часу на механізованих польових роботах в сільськогосподарських підприємствах

Елементи витрат робочого часу Хвилини %

Підготовчо-заключні роботи, всього 107,0 19,7

в т.ч. щоденний техогляд 60,5 11,1

Основна робота 274,1 50,4

Допоміжна робота, всього 68,6 12,6

Обслуговування агрегату на загоні, всього 22,7 4,2

Перерви на відпочинок 15,2 2,8

Елементи, не включені в нормативний час 46,0 8,5

зміни

Простої 9,8 1,8

в тому числі:

з технічних причин 2,5 0,5

з організаційних причин 7,3 1,3

Тривалість робочого часу зміни 543,6 100,0

Перерва на обід 30,7

Загальна тривалість спостережень 574,6

Низький рівень використання робочого часу обумовлений великими витратами на підготовчо-заключні, допоміжні та інші непродуктивні витрати, які не включені в нормативний баланс зміни. В цілому втрати робочого часу в сільському господарстві області у 1996 р. на одного працівника склали 20,4 дня.

' Формування продуктивної зайнятості населення у сільському господарстві відбувається під впливом не тільки техніко-організаційних, а і соціальних умов праці та життя селян. Негативний вплив на соціальне самопочуття населення має зменшення їх доходів. Так, рівень заробітної плати працівників аграрного сектора залишається низьким і у 1996 р. становив тільки 74,3 грн., що не може задовольнити матеріальні і культурні потреби мешканців села в умовах, коли безперервно зростають ціни на споживчі товари і тарифи на послуги. Це змушує селян збільшувати свої доходи за рахунок праці в особистому (підсобному) господарстві. Результати обстеження бюджетів сільських сімей, проведеного обласним статистичним управлінням, свідчать, що частка надходжень від особистих господарств у сукупному грошовому доході сімей складає 51,7%, тоді як у 1990 р. вона становила 29,8%.

Сучасне загострення соціально-економічних умов стримує темпи розбудови соціальної сфери села. Дослідження показують, що за останні

роки в сільській місцевості області скоротилася кількість підприємств побутового обслуговування (в 3,1 раза), в результаті чого значно зменшились види послуг. Питома вага комунальних послуг зросла, але це збільшення незначне. Продуктивна зайнятість та працездатність сільських громадян залежить від стану сфери охорони здоров’я. Складні умови праці та проживання, несприятлива екологічна ситуація при відсутності достатніх коштів на оздоровлення сільського населення вже сьогодні зумовили різке погіршення стану здоров’я сільського населення, скорочення тривалості життя. Середній вік мешканців села становить 43,3 роки. Тому поліпшення продуктивної праці і життя сільського населення потребує прийняття рішучих дій щодо покращання умов праці, профілактики захворювань працівників села. Розвиток ринкових відносин у сільському господарстві надає особливої гостроти проблемі підготовки і перепідготовки кваліфікованих кадрів та їх раціонального використання. Однак аналіз свідчить, що кількість професійно-технічних училищ' в сільській місцевості скоротилась, спостерігається тенденція зменшення підготовки кадрів у вищих учбових закладах, кількості бібліотек, клубних закладів, що пояснюється зниженням доходів господарств, які за свої кошти утримували ці заклади. Тому підвищення реальних доходів сільського населення і на цій основі створення матеріального достатку, розбудова соціальної сфери села, розвиток побутового обслуговування, формування сфери охорони здоров’я сприятиме покращанню умов відтворення трудового потенціалу, збереженню тривалості життя, продовженню періоду активної працездатності сільського населення.

Висновки

1. Вважаємо, що продуктивною є зайнятість, яка забезпечує зростання продуктивності праці, ефективне використання виробничого і трудового потенціалу галузі, а також підвищення життєвого рівня як безпосередньо працівника, так і сільського населення загалом.

2. Із зменшенням обсягів виробництва продукції сільського

господарства у суспільному секторі за період 1990-1996 рр. майже у 2 рази, відбувся перерозподіл трудових ресурсів по секторах економіки, який суттєво вплинув на структуру зайнятості працівників аграрної сфери (3,9%- у державному, 50,5 - у кооперативному, 45,6% - у

приватному секторах економіки). Значна частина вивільнених працівників зосередилася у приватному секторі. На майбутнє зайнятість у цьому секторі зростатиме.

3. Зменшення рівня трудової участі працівників суспільного

сектора сільського господарства та непродуктивне використання робочої сили в господарствах протягом року, яке визначається перенавантаженням одних категорій працівників (працівників тваринництва, трактористів-машиністів, водіїв) і неповною зайнятістю інших (працівники рослинництва), потребує створення та розширення мережі переробних підприємств безпосередньо в господарствах.

4. Аналіз стану ринку праці в аграрному виробництві свідчить, що відкрите безробіття в області незначне, проте рівень “прихованого” безробіття з року в рік зростає. Значну питому вагу серед безробітних займають жінки та молодь. Тому, вважаємо необхідним вдосконалити механізм державного регулювання зайнятості на селі, який би чітко регулював оптимальну зайнятість всього економічно активного населення.

5. Кризова демографічна ситуація, яка склалася в регіоні, зумовила зменшення чисельності працівників галузі у працездатному віці та збільшення кількості працюючих пенсіонерів. Тому необхідно посилити матеріальне стимулювання молодих жінок, які народжують дітей, з метою підвищення народжуваності у сільській місцевості. Також потрібно відновити і, навіть, розширити мережу лікувальних закладів в селах, що сприятиме збереженню здоров’я людей, збільшенню тривалості життя, підвищення їх працездатності і продуктивної зайнятості селян.

6. Наведений в дисертаційній роботі демографічний прогноз смертності та народжуваності сільського населення на наступні 7-8 років, а також розрахована чисельність селян на період 2000, 2005 pp. дозволили здійснити прогнозний розрахунковий баланс ринку аграрної праці області.

7. Існуюча неузгодженість між наявною кількістю робочих місць і трудовими ресурсами веде до зниження рівня використання їх, а тому необхідне проведення переатестації робочих місць з врахуванням сучасного стану їх організації, що дозволить збалансувати ресурси праці з обсягами виробництва.

8. Механізм зайнятості населення в галузі сільського господарства потребує нової орієнтації використання інтенсивних факторів, подальшого впровадження сучасних форм управління, які б забезпечували використання раціональних форм зайнятості, економіку робочого часу на основі моделей організаційних проектів.

9. Забезпечення продуктивної зайнятості населення істотно залежить від рівня заробітної плати. Низька оплата праці, яка склалася в галузі, не може задовольнити матеріальні потреби селян і штовхає їх

на пошуки роботи в інших сферах діяльності. Тому для закріплення кадрового потенціалу у сільськогосподарському виробництві треба підвищити реальні доходи сільського населення за рахунок збільшення заробітної плати, пенсій, допомог тощо.

10. З метою поліпшення продуктивної зайнятості в аграрному секторі необхідно покращити соціальні умови праці і життя селян, а саме: розширити мережу комунальних, побутових і торгівельних

послуг. Для виховання майбутніх поколінь трудових ресурсів села доцільно зберігати й розширювати мережу дошкільних закладів, посилювати матеріально-технічну базу загальноосвітніх шкіл, підтримувати роботу бібліотек, клубів і таке ін.

Список публікацій за темою дисертації:

1. Лучик С.Д. Зайнятість населення в системі ринку праці. - Одноосібний параграф у науковій колективній кн.: Соціально-трудовий потенціал аграрної економіки. За ред. О.А.Бугуцького.- К.,: ТОВ Комплекс Віта, 1996. - С. 114-120.

2. Лучик С.Д. Демографічний процес і оцінка зайнятості населення в аграрному регіоні//Вісник аграрної науки,-1997.-№11.- С .75-77.

3. Лучик С.Д. Зайнятість сільського населення в умовах формування ринкових відносин //Агроінком.-1997.-№10-12. - С.42-43.

4. Лучик С.Д. Зайнятість сільського населення в умовах реформування АПК //Вісник аграрної науки.-1998.-№1.- С.77.

5. Лучик С.Д. Зайнятість і соціальні умови життя сільського населення //Економіка АПК.-1997.-№12,- С. 62-66.

6. Лучик С.Д. Продуктивність праці та зайнятість населення. - Збірник наукових праць співробітників інституту, присвячений 75-річчю з дня заснування. - Кам’янець-Подільський, 1995. -С.267-268.

7. Лучик С.Д. Регулювання трудових відносин і підвищення ефективності праці в аграрному секторі. - Збірник наукових праць співробітників інституту, присвячений 75-річчю з дня заснування. - Кам’янець-Подільський, 1995. - С. 281-282.

8. Доманчук Д.П., Лучик С.Д. Розвиток конкурентноздатних агроформувань в умовах ринку //Вісник аграрної науки. - 1995. -№12. - С. 3-8, у т.ч. автора с.8 (зайнятість сільського населення).

9. Доманчук Д.П., Лучик С.Д., Чикуркова А.Д. Нові форми господарювання на шляху реформування АПК // Вісник аграрної науки. - 1997.-№5.-С.68-70, у т.ч. автора с. 70 (зайнятість населення в АПК).

10. Лучик С.Д. Формування та використання трудового потенціалу в

умовах ринку /ЛГези доповідей на науково-методичній конференції професорсько-викладацького складу. - Кам’янець-Подільський, 1994,-Т.1. - С.259-260.

11. Лучик С.Д. Формування ринку продукції рослинництва та продуктивності праці //Тези доповідей на науково-методичній конференції професорсько-викладацького складу. -Кам’янець-Подільський, 1994. - С. 315-316.

Анотації

Лучик С.Д. Формування продуктивної зайнятості населення в сільському господарстві

Дисертацією є рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика, т Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 1998.

У роботі досліджені теоретичні і практичні аспекти формування продуктивної зайнятості населення у сільському господарстві в умовах переходу до ринкової економіки на прикладі агроформувань Хмельницької області.

В результаті досліджень проведена комплексна оцінка трудового потенціалу аграрного сектору економіки області, обгрунтовані фактори впливу на зайнятість працівників галузі, розроблено прогноз обсягів пропозиції, попиту та зайнятості населення на 2000-2010 рр.

На підставі отриманих результатів запропоновано шляхи покращання техніко-організаційних факторів виробництва та соціальних умов праці в сільському господарстві, що дозволить підвищити рівень зайнятості населення і досягнути її максимальної ефективності.

Здійснено впровадження розроблених автором пропозицій щодо продуктивної зайнятості та прогнозування населення в сільському господарстві в Хмельницькому обласному управлінні статистики та державному центрі зайнятості.

Ключові слова: продуктивна зайнятість, трудовий потенціал, відкрите і “приховане” безробіття.

Лучик С.Д. Формирование продуктивной занятости населения в сельском хозяйстве.

Диссертацией есть рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт аграрной экономики УААН, Киев, 1998.

В работе исследованы теоретические и практические аспекты формирования продуктивной занятости населения в сельском хозяйстве в условиях перехода к рыночной экономике на примере агроформирований Хмельницкой области. . '

В результате исследований проведена комплексная оценка трудового потенциала аграрного сектора экономики области, обоснованы факторы влияния на занятость работников отрасли, осуществлен прогноз объемов спроса, предложения и занятости населения на 2000-2010 гг. На основании полученных результатов разработаны основные направления улучшения технико-организационных факторов производства и социальных условий труда работников сельского хозяйства, что позволит повысить уровень занятости населения и достичь ее максимальной эффективности. '

. Осуществлено внедрение разработанных автором предложений по достижению продуктивной занятости и прогнозирования населения в сельском хозяйстве в Хмельницком областном управлении статистики и государственном центре занятости.

Юпочевые слова: продуктивная занятость, трудовой потенциал, открытая и “скрытая” безработица.

Luchyk S.D. Formation of the productive people employment in agriculture.

The thesis is the handwriting. _

The thesis is for the master degree (economy) on specialty 08.09.01. - Demography, labour economy and social policy. - Institute of agroeconomy, UAAN, Kyiv, 1998. .

The thesis is the research work focused on agroformation in Khmelnitsky region on theoretical and practical aspects of the productive people employment in agriculture during the market economy progress. . -

At the end of the research work complex evaluation was made and they are the following: labour potential in agriculture; factors influencing the people employment; forecasting of demands, suggestions and people employment till the years 2000-2010.

According to the results the main prepositions were made to improve technical and organizational production factors and social labour conditions in agriculture. This all will help to increase people employment level and to make it more effective.

The results of the research work were introduced into agriculture connected with productive people employment and forecasting in agriculture.

Key words: productive employment, labour potential, overt and “covert”

unemployment. Пщписано до дружу 7.04.1998 p. Формат 60x84 /16

Патр друх. Обл.-вид. арк. 1.0 Ум. друх. арк. 1,0 Тираж 100 прим. Зам. 42

ДОП Інституту аграрної економіки УААН 252127, м. Київ-127, вул. Героїв оборони, 8