Научно-методические основы индексации экономического ущерба /теория, методика, практика/ тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Научно-методические основы индексации экономического ущерба /теория, методика, практика/"

о п Г"ГГ^

и Ь

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОБЛЕМ м.КИЄВА

На правах рукопису

БАЛАДЬКИЙ ЄВГЕН ОЛЕГОВИЧ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ІНДЕКСАЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ЗБИТКІВ

Спеціальність•00."00.03 -Економіка навколишнього

середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук

Суми - 1995

Дисертація виконана у вигляді рукопису

Робота виконана у науково-дослідному інституті соціально-економічних проблем м.Киева

Науковий керівник

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор, академік Української екологічної академії наук ЛЕБЕДИНСЬКИЙ Ю.П. .

доктор економічних наук, професор

ПОДОЖІЙ в.м.

кандидат економічних наук, доцент

МИЛЕНІЙ Є.В.

Провідна організація - інститут економіки Національної

академії наук України

Захист дисертації відбудеться "_______________________*995 р.

огодині на засіданні спеціалізованої ради К 22.01.03 по присудженню вченого ступеня кандидата економічних наук в Сумському державному університеті за адресою:

244007, м.Суми, вул.Римського-Корсакова, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету.

Автореферат розісланий ____1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради кандидат економічних наук

В.М.Кислий

І.І. Акт^альність_дослідження. Сучасний рівень розвитку науки і техніки не дає змоги створити абсолютно чисті екотехнології. За останні роки в результаті порушення господарських зв’язків між країнами СДЦ спостерігається значне скорочення обсягів виробництва і, як наслідок, зменшення валових обсягів промислових викидів та скидів. Проте проблема охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів не став менш загальною.

В умовах хронічного бюджетного дефіциту мав місце значне скорочення державних інвестицій у природоохоронну діяльність. У цих умовах виникав необхідність наукової розробки і впровадження таких економічних систем управління охороною навколишнього середовища, які б забезпечували максимальне зниження забруднення довкілля, раціональне використання природних ресурсів, інвестування в природоохоронні заходи за рахунок коштів позабюджетних фондів, вдосконалення ціноутворення на збиткоемну продукцію, формування ринку екологічних послуг.

Економічні системи управління природокористуванням, що були впроваджені в результаті широкомасштабного експерименту /1988 - 1991 роки/ і завдяки яким були опрацьовані основи платного природокористування, недостатньо швидко і ефективно реагують на динаміку економічних процесів у країні, а також потребують постійного коригування нормативної бази. Економічний інструментарій поряд з адміністративними методами регулювання е важливим елементом в загальній системі управління природокористування і єдиним, який дозволяв забезпечити надходження фінансових ресурсів в обсягах, необхідних для ліквідації негативних наслідків забруднення навколишнього природного середовища.

Актуальність дисертаційного дослідження полягав в тому, що отримані результати можуть бути використані для забезпечення науково-методичної і практичної бази прийняття рішень щодо управління і регулювання природокористуванням як в межах окремого регіону, так і в Україні в цілому.

1.2. Цілі_і_завдання_дослідження. Ціллю цього дослідження в розробка науково обгрунтованих рекомендацій з вдосконалення економічних методів управління охороною навколишнього середовища і розробка методичних основ використання еколого-економічних показників в умовах інфляції.

Реалізації поставленої цілі передувало послідовне рішення наступних завдань:

- системний аналіз існуючих підходів і методів регулювання природокористуванням;

- аналіз економічних методів управління охороною навколишнього природного середовища, визначення особливостей та оцінка використання різних систем платного природокористування;

- факторний аналіз структурних складових економічних збитків від забруднення навколишнього природного середовища;

- розробка науково-методичних принципів, визначення критеріїв та показників для індексації економічних збитків в умовах інфляції;

- систематизація інформаційного забезпечення здійснення коригування економічних збитків;

- розробка методичних рекомендацій щодо застосування індексу зміни обсягів економічних збитків при коригуванні інших еколого-економічних показників;

- розробка пропозицій щодо вдосконалення системи фінансово-економічних відносин у природокористуванні в умовах нестабільної економіки.

1.3. Предметомдослідження в економічні відносини суб’єктів природокористування, що виникають під час виробничої діяльності, а також зміна відносин, що обусловлена економічним станом в країні.

1.4. Обіект_£осліаження. Як об’єкт дослідження розглядаються промислові міста України: Київ, Суми, Конотоп, Васильків і підприємства, що розташовані на їх території.

1.5. Загальна методика досліджень. Теоретичною і методичною базою досліджень е теорія економічного аналізу і загальні засади організації економічного механізму платного природокористування та охорони навколишнього середовища з урахуванням ефективності його функціонування в умовах нестабільного економічного стану, закони та підзаконні акти України, праці вчених і фахівців у галузі економічних проблем природокористування /О.Ф.Балацький, К.Г.Гофман, О.О.Гусев, М.Ф.Реймерс, С.І.Христенко, С.К.Харичков та ін./.

Під час досліджень були використані звіти і статистичні матеріали науково-дослідних та проектних інститутів, довідки обласних управлінь статистики м.Києва, м.Сум, а також дані, що містяться у вітчизняній та закордонній науковій літературі.

Застосовувались розрахунково-аналітичний, програмно-цільовий та статистичні методи, а також методи порівняльного і структурного аналізів.

1.6. На^кова_новизна_ре^льтатівдослідження полягав в тому, що:

- виконаний системний аналіз методів, що використовуються в управлінні охороною навколишнього середовища;

- виявлені загальні особливості різних систем платного природокористування, що застосовуються в умовах України, виконаний аналіз економічних методів управління охороною навколишнього середовища в умовах нестабільної економіки;

- вперше розроблені науково-методичні принципи факторного аналізу економічних збитків з наступною індексація» їх вартісних показників і зведенням їх в єдину систему;

- вперше запропонована систематизація інформаційного забезпечення індексації еколого-економічних показників на різних рівнях господарювання;

- розроблений загальний науково-методичний підхід до використання в системі еколого-економічного регулювання кредитно-фінансових відносин та формування на їх основі екологічного ринку в державі.

- б -

1.7. Щнність_аосліджешя^м_гщктики обумовлена тим, що запропоновані методичні принципи коригування еколого-еко-номічних показників у зв’язку з інфляційними процесами в економіці країни дають можливість удосконалювати систему управління природокористуванням в Україні. Розроблена і науково обгрунтована гнучка система коригування економічних збитків за їх вартісними показниками, яка дозволяв оперативно реагувати на зміни в економічному стані країни і забезпечувати надходження фінансових ресурсів в обсягах, відносно достатніх для проведення першочергових природоохоронних заходів. Запропоновані основні положення формування екологічного банку України, повноправного учасника кредитно-фінансових відносин в Україні з одного боку і як додаткового джерела фінансових ресурсів для вирішення довгострокових екологічних проектів і формування екологічного ринку з другого.

1.8. Відпрацювання та впровадження результатів^дослідг_ ження. Результати дисертації були використані в практичній діяльності таких установ: виконавчі комітети Рад народних депутатів міст Києва, Сум, Конотопа, Василькова; комітети

по охороні навколишнього природного середовища міст Киева,

Сум, Чернігова, а також Васильківський завод холодильників, Сумське машинобудівне об’єднання ім.М.В.Фрунзе.

Окремі положення дисертації доповідались і отримали схвальну оцінку на експертній Раді Мінприроди України /1992 рік/; на конференціях: ОЦ АН СРСР "Математическое моделирование в проблемах рационального природопользования" /Абрау-Дюрсо,

1990 рік/, Мінприроди України та Сумського фізико-техноло-гічного інституту "Природоохранный хозрасчет города и области" /Суми, 1990 рік/, "Механизм управления природопользованием" /Суми, 1993 рік/.

Крім того, результати наукових досліджень були використані при підготовці та виконанні НДР Української Екологічної Академії наук "Разработка проблем экономики природопользования Сумской области в переходный период" / 1993 рік /.

- 7 -

1.9. Структура та зміст роботи. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки, перелік використаної літератури та додатки. У вступі обгрунтована актуальність досліджень, сформульовані цілі та завдання, охарактеризовані наукова новизна та цінність отриманих результатів для практики.

У першому розділі "Інструменти охорони навколишнього середовища” розглянуті економічні наслідки забруднення навколишнього середовища, виконаний системний аналіз методів управління природокористування. Дається аналіз застосування економічних інструментів управління охорони навколишнього середовища, що є основою створення платного природокористування в Україні.

В другому розділі "Теоретичні питання індексації економічних збитків" виконаний факторний аналіз структурної будови економічного збитку та розроблена методика його індексації в умовах інфляції. Запропонована система інформаційного забезпечення індексації вартісних показників економічних збитків, а також запропонована гнучка і універсальна система коригування оцінок економічних збитків на різних ієрархічних рівнях: промислове місто, регіон /область/, країна в цілому.

У третьому розділі "Індексація еколого-економічних показників і кредитно-фінансові відносини в галузі природокористування" запропоновані методичні підходи до організації кредитно-фінансових відносин з використанням позабюджетних природоохоронних фондів. Підкреслюється необхідність індексації показників як основи, що забезпечує ефективне функціонування кредитно-фінансових відносин між суб’єктами природокористування.

У висновках даються рекомендації по впровадженню результатів дослідження; окреслюються подальші напрями розвитку дослідження.

2. ЗМІСТ І ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. За останній час середньорічні втрати валового внутрішнього продукту України внаслідок погіршення екологічного стану дорівнювали приблизно 5-6 5?.

Екологічні наслідки забруднення навколишнього середовища в повній мірі знаходять своє відображення при розрахунках економічних збитків. Застосовуючи цю економічну категорію, найбільш обгрунтовано можна підраховувати ефективність виробництва, розміри компенсаційних платежів за порушення екологічних нормативів, підрахувати розмір необхідних для проведення природоохоронних заходів коштів тощо. Загальні економічні збитки, що наносяться навколишньому середовищу внаслідок господарської діяльності в європейських країнах, оцінюються в 4 - б % ВНП, а витрати на їх попередження складають лише 0,5 - 2 %. Аналіз зарубіжних і вітчизняних досліджень показує, що найбільшу питому вагу в загальній структурі економічних збитків складають збитки, що виникають внаслідок погіршення стану здоров’я населення /див. рис. І, табл. І/. Доречно зауважити, що до цього часу на Україні не розроблена зведена інформаційна база, опрацьована на єдиній методичній основі щодо розміру економічних збитків, які завдаються народному господарству забрудненням довкілля.

2.2. Зміни в системі управління економікою держави потребують змін у всіх ії сферах, включаючи і методичні основи системи природокористування. Методик управління відрізняються великою різноманітністю, між ними діє тісний зв’язок, який відображає взаємну обумовленість всіх сторін природоохоронної роботи. Економічні відносини, а тим більше організаційно-адміністративні, регулюються нормами права, характер соціально-психологічних зв’язків визначається, в значній мірі, рівнем екологічної освіти та екологічної пропаганди. Обмеження якогось одного методу, без взаємодії його з іншими, призводить здебільшого до негативних наслідків.

Системний аналіз методів свідчить, що для ефективної дії економічних методів природокористування /плата за користування природними ресурсами та забруднення навколишнього середовища, впровадження режиму прискореної амортизації фондів природоохоронного призначення, пільгові відрахування від прибутків, одержаних внаслідок природоохоронної діяльності, надання пільгових кредитів на природоохоронні цілі, зниження податків на екологічно чисту продукцію, створення

позабюджетних екологічних фондів і їх використання/ необхідне використання діючої системи адміністративно-правових методів Екологічні стандарти, норми і нормативи, екологічна експертиза проектів, моніторинг І Т.П./.

Сьогодні стоїть завдання перетворення здебільшого адміністративних систем управління охороною навколишнього сере-довищав комплексні економіко-адміністративно-правові системи. Відмінністю цих систем е широке впровадження економічних регуляторів для раціоналізації природокористування при збереженні державного і суспільного контролю, а також нормування в галузі охорони навколишнього середовища.

2.3. Доведено, що із усіх економічних інструментів, що використовуються при регулюванні природокористування, найбільш вагоме місце займають платежі за забруднення навколишнього середовища та організація на їх базі позабюджетних фондів. Вони при правильному використанні дають змогу сформувати необхідну фінансову базу для реалізації природоохоронних заходів.

Аналіз показав наявність ряду підходів щодо розрахунку нормативів і розмірів платежів, із яких доречно виділити три основних: •

- на основі витрат, необхідних для ліквідації джерел забруднення навколишнього середовища;

- на основі збитків, заподіяних викидами /скидами/ забруднюючих речовин;

- на основі комплексного врахування збитків і витрат.

Використання єдиних нормативів, розрахованих на підставі досвіду впровадження режиму платного природокористування, уніфікує систему розрахунків і стягнвння плати, значно зменшує кількість спірних ситуацій між підприємствами і місцевими органами, дає змогу проводити порівняльний аналіз формування і використання природоохоронних фондів.

Доречно зазначити, що системи платного природокористування, які були розроблені для конкретних регіонів України /"витратно-збитковий" підхід: Львівська, Сумська, Одеська області/, найбільш точно враховують місцеві еколого-економічні

^ Таблиця І.

Структура комплексного економічного збитку від забруднення атмосферного повітря в деяких містах України та Російської Федерації

»» : пп : Місто Населен- ня, тис.чол. : Локальні_збитки1_^_ Іздоро-ікомунаре ільсь-:в*ю :льному:кому та ;насе- :госпо-:лісово-Ілення :дарст-:му гос: :ву :подарст : : :ву ¡промис- ловос- ті

У краї на

І. Дніпродзержинськ 284 55,0 21,0 8,0 16,0

2. Дніпропетровськ 1187 48,0 30,0 5,0 17,0

3. Дзержинськ 51 55,0 21,0 8,0 16,0

4. Донецьк ІИ7 48,0 30,0 5,0 17,0

5. Маріуполь 520 55,6 33,4 1,2 9,8

6. Запоріжжя 891 49,5 30,9 5,1 14,5

7. Кіровоград 274 55,0 21,2 7,8 16,0

8. Кривий Ріг 717 48,0 30,0 5,0 17,0

9. Сіверськодонецьк 132 54,4 20,6 8,8 16,2

10. Харків 1618 41,0 37,0 5,0 17,0

II. Суми 296 52,6 13,9 15,1 18,4

12. Макіївка 472 55,4 37,00 0,5 7,1

Російська Федерація

ІЗ. Нижній Новгород 1205 41,00 37,0 5,0 17,0

14. Бєлгород 320 59,6 35,7 0,6 4,1

15. Кемерово 511 48,0 30,0 5,0 17,0

16. Липецьк 623 48,0 32,5 5,6 13,9

17. Челябінськ 858 51,0 31,0 3,8 14,2

18. Череповець 602 55,0 21,0 8,0 16,0

Рис. I. Структура економічних збитків.

Витрати на медичне обслуговування 36 %

Зниження виробництва національного доходу у зв’язку з захворюванням

Допомога по тимчасовій непрацездатності 16 %

X со

Р сх

СЛО 3

от ч

із Я

1 (В X

X

слх о

Гийїз

о

сА *0

О

а

3

Елементи житлового фонду 35 %

Міська інфраструктура 27 %

Громадський транспорт 8 %

Прибирання території 27 %

Побутові послуги 2 %

Зелені насадження міста І %

X СО о с\

ГЕ Я гор х со^ сг а І Я 2 О ^ 032 й о

с&Ч о о І о

3 о

'*3

р

ъ

о

ю

4

Збитки від надмірної корозії основних фондів 50 %

Втрати цінної сировини з відходами виробництва 40

Збитки від підвищеної плинності кадрів Ю %

а со

о <•*

о 5

►3 в

М я

Ы я

1 я о

нн

сл я о

сА :э 0 1 ..

Втрати в рослинництві

62 %

Втрати в тваринництві

38 %

Втрати на відновлення і очистку лісу 35 %

Та 2 О СО Р<<5 м-оі

аю ь» я оо тз сг н ►а о о я О СҐ х

0 о

1 1

Втрати товарної цінності та зниження приросту

о ►з ы со

в О м.о ГОИ 005 СХ Я О в

о а ж X

^ СО р Р СЛ Ъ X ОЙ ^ в Ц.э? 03 о я

СЛр о 2 « о

І О ьч.

2 й а> << о-о ч о*

О Я

0 О Я 2

оч;

1

Економічні збитки від забруднення атмосферного повітря

- 12 -

умови, де нормативи платежів за забруднення навколишнього середовища підраховуються виходячи із конкретних даних про заподіяні економічні збитки і витрати на природоохоронну діяльність. При цьому враховується платіжна спроможність підприємств, кризовий стан економіки регіону та багато інших складових.

2.4. На підставі статистичної інформації доведено, що коли витрати на природоохоронну діяльність за своєю вартісною оцінкою відповідають економічним процесам, то збитки, на основі яких розраховуються нормативи платежів, потребують постійної індексації у зв’язку із інфляцією.

В Україні інфляція обумовлена зростанням витрат на виробництво і як її різновиду: від порушення механізму пропозиції , нераціональної системи оподаткування, порушення системи оплати праці. З одного боку, - стрімке зростання цін, з другого - спад виробництва.

В умовах нестабільної економіки постад питання про достовірність і повноту визначення економічних збитків від забруднення навколишнього середовища. В діючих методиках питомі збитки за викиди /скиди/ однієї умовної тони забруднюючих речовин мають стабільні значення і не враховують можливі інфляційні процеси в економіці.

У середині 70-х років було доведено, що розмір економічних збитків залежить від трьох груп факторів: ступеня забруднення навколишнього середовища /фактори впливу/, кількості об’єктів, що сприймають негативну дію забруднення /фактори сприймання/, нормативних економічних показників, що відображують збитки /фактори стану/.

Але, враховуючи тільки фактори впливу і сприймання, неможливо було б визначити розміри економічних збитків. Вартісна складова економічних збитків визначається факторами стану. До них відносяться економічні показники, завдяки яким стає можливим перевести у вартісні показники ті зміни, які відбуваються в природі і суспільстві під впливом забруднень.

В дисертаційній праці доведено, що фактори стану доцільно розділити на три групи:

- ІЗ -

- показники продуктивності галузей народного-господарства;

- витрати на одиницю продукції;

- питомі витрати на утримання об’єктів народного господарства.

В дисертації науково обгрунтовано, що показники факторів стану є основними збиткоутворюючими факторами, які залежать від економічного стану. Вони, як і всі інші економічні показники, обов’язково повинні відображати інфляційні процеси, які мають місце сьогодні.

Українська наукова школа розробила методи визначення збитків: прямий підрахунок, аналітичний та імперичний. Якщо аналітичний і імперичний методи визначають економічні збитки на підставі уже виявлених залежностей, то при прямому підрахунку визначається внутрішній зміст збитків. Для визначення впливу процесів інфляції на розміри економічних збитків нами розглядаються фактори його стану в системі прямого підрахунку.

Науково доведено, що на коригування економічних збитків справляють вплив зміни кожної вартісної складової окремого локального збитку. Нами запропонована і практично перевірена методична схема індексації економічних збитків /рисунок 2/.

1. Збирання кількосної інформації про зміни факторів стану за визначений проміжок часу.

2. Розрахунок частки та індексу зміни кожного вартісного показника у формуванні структури питомих збитків і на підас-таві цих даних - розрахунок індексу зміни кожного підрозділу.

3. Розрахунок загального коефіцієнта індексації відповідно до структури економічних збитків.

4. Застосування коефіцієнту для індексації всіх еколого-економічних показників природокористування.

Наприклад, збитки сільському господарству / Ус / складаються із трьох частин і визначаються за формулою:

у;- у8 + + ут,

де У^в " збитки від вилучення земель із сільськогос-

подарського виробництва внаслідок їх забруднення;

Інформація

Рис. 2. Порядок визначення коефіцієнту Індексації.

- 15 -

- збитки внаслідок зниження урожайности;

V у - збитки від зниження продуктивності тваринництва.

Факторами стану, що впливають на розміри збитків сільському господарству, є:

- середньорічна величина чистого прибутку сільськогосподарських підприємств у розрахунку на І га /для Ув /»

- закупівельна ціна І центнера продукції і - ї культури /для УР /;

- закупівельна ціна одиниці продукції тваринництва /для Уг/.

Внаслідок інфляції зазначені показники змінюються прямо пропорційно зміні закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію. Якщо колективні, фермерські та інші господарства мають державне замовлення на 100 відсотків своєї продукції, то збитки сільському господарству повністю залежать від зміни закупівельних цін:

X -ЗтУе+ + УЩІҐС

с ІКд> -г

Г-/ЗЦ ... . .

де у - індекс зміни закупівельних цін на сільськогос-

подарську продукцію.

На сьогодні майже всі сільськогосподарські підприємства /за винятком держзамовлення/ продають свою продукцію за договірними цінами. У цьому випадку збитки коригуються наступним чином:

>

де - індекс зміни договірних цін на сільськогоспо-

дарську продукцію;

ЬрЛ2р~ частка продукції рослинництва, що продається за закупівельними та договірними цінами;

- 16 -

частка продукції тваринництва, що продається за закупівельними та договірними цінами.

Нами запропонована і науково обгрунтована така ж система індексації для всіх інших складових економічних збитків. Відмінність в кожному випадку залежить від*кількості та якості факторів стану. При індексації збитків лісовому господарству, окрім цін на лісоматеріали, враховуються додаткові витрати на паливо, оплату праці, ремонт автомобілів лісогос-подарств. Розглядаючи зміни збитків житлово-комунальному господарству, до вищезгаданих додаються такі фактори, як індекс цін на електроенергію, різні матеріали, побутові послуги, а також зміни фонду оплати праці в цій галузі.

На індексацію збитків промисловості та збитків внаслідок захворювання громадян значний вплив мав такий фактор, як зміна обсягів випуску продукції. Показник зміни обсягу випуску продукції необхідно враховувати тому, що в період значної інфляції мав місце спад промислового виробництва. І якщо за рахунок зростання закупівельних цін, внаслідок зростання собівартості продукції, спостерігається збільшення деяких складових збитків, то внаслідок зниження обсягів виробництва зростання показників збитків буде не таким інтенсивним. Іьдекс зміни обсягів виробництва прямо пропорційно впливає на складові збитків.

2.5. Залежно від ступеня агрегування системи збору інформації для коригування економічних збитків нами виділені три рівні розрахунків: базовий, обласний та республіканський.

При коригуванні збитків на базовому рівні /як правило це рівень промислового міста/ є можливість врахувати повністю всі фактори стану і отримати найбільш точні результати. Розгладаючи збитки сільському господарству /прилеглі до міста сільськогосподарські підприємства, а також підсобні господарства промислових підприємств/ можна вивчити майже всю номенклатуру продукції, отримати точні дані про зміни цін на всі товари.

В інших локальних збитках, де є розбивка витрат, на рівні міста окрім розподілу на матеріальні витрати і фонд

- 17 -

оплати праці, є можливість розглядати і структуру самих матеріальних витрат. При цьому буде враховуватись існуюча різниця в зростанні цін на окремі види матеріальних витрат /електроенергіє, паливо, будівельні матеріали тощо/.

Вивчаючи витрати житлово-комунального управління міста, визначається питома вага територій, що прибираються вручну та механізованами способами, індекси цін на придбанні міського транспорту та його ремонт, витрати зеленого господарства міста на озеленення вулиць та площ.

Враховуючи спеціалізацію промислових підприємств окремого міста, розраховується середньозважений індекс зміни цін на ті види сировини, частина якої під час переробки може бути викинута з відходами виробництва. Аргументовано показано, що на рівні міста є можливість врахувати всі витрати в с сфері охорони здоров’я, а також визначити кількість хворих за кожною віковою групою. '

При коригуванні збитків на обласному рівні агрегування інформації значно зростає. Це пов’язано з тим, що більшість даних про господарську діяльність галузей промисловості, сільського господарства, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, збирається за спеціальними формами статистичного обліку, в яких відображаються узагальнені показники. Якщо на базовому рівні збір інформації здійснюється безпосередньо на підприємствах або в міських управліннях, то на рівні області інформація акумулюється в обласних управліннях статистики, а також в обласних управліннях лісового господарства та охорони здоров’я.

На підставі форми "5-С" статистичної звітності обласного управління статистики за звітний та базовий періоди збираються наступні дані; вартість продукції /робіт, послуг/, матеріальні витрати, фонди оплати праці в різних налузях. Враховується індекс росту або спаду виробництва. На підставі цих даних розраховується індекс цін, а також питома вага витрат. За нашими спостереженнями така інформація може бути зібрана по промисловості в цілому, по автомобільному транспорту, міському громадському транспорту, житлово-комунальному господарству, підприємствах побутового обспуговування.

- 18 - .

Залежно від груп областей та наявної інформації на обласному рівні агрегуеться і система коригування економічних збитків.Оскільки на обласному рівні практично неможливо зібрати інформацію з розбивкою матеріальних витрат галузей промисловості і окремих господарств, то і коригування збитків повинно проводитись за загальною схемою, в якій використовуються індекси цін і загальні дані за структурою витрат, враховуючи тільки матеріальних витрати і витрати на оплату праці.

Джерелом інформації для коригування збитків сільському господарству в дані про реалізацію сільгосппродукції, які готуються обласним управлінням статистики. У них міститься інформація про вартість реалізовано продукції по окремих культурах рослинництва та продукції тваринництва, наводиться інформація про напрями реалізації: заготівельним організаціям, з урахуванням продажу за прямими зв’язками населении у вигляді оплати праці, обсяги і вартість реалізації продукції на ринку, через власні магазини, лотки тощо.

Дані для коригування збитків лісовому господарству обробляються і акумулюються в обласному управлінні лісового господарства, де розраховуються середні ціни на лісоматеріали, витрати на оплату праці. Інформація про захворювання населення збирається в обласному управлінні охорони здоров’я.

На республіканському рівні збір інформації для коригування економічних збитків практично не відрізнявться від обласного, за виключенням того, що всі показники структури витрат і зміни цін будуть мати загальний характер і характеризують стан економіки в цілому по країні.

На базовому і обласному рівнях загальний індекс зміни економічних збитків використовується як безпосередньо для розрахунків економічних збитків, так і для розробки нормативів платежів за забруднення навколишнього середовища. На республіканському рівні індекс зміни економічних збитків необхідний безпосередньо для коригування нормативів ставок платежів в цілому по країні, які використовуються як базові.

2.6. Статистичні індекси необхідно розглядати як відносні показники, які дозволяють абстрагуватись від абсолютних розмірів явищ. Ця особливість індексного методу дає змогу вирішити проблему коригування еколого-економічних показників.

При коригуванні еколого-економічних показників з’являється необхідність в розрахунках визначеної кількості індексів, які характеризують динаміку факторів стану. Для загального коригування економічних збитків доцільно використовувати індивідуальні індекси. Це пов’язано з тим, що для проведення оперативних розрахунків потрібна інформація, яка збирається і обробляється державними статистичними органами і носить зведений загальний характер.

Виходячи з наведеної структури економічних збитків, коригуючи коефіцієнти для локальних збитків дорівнюють: охорона здоров’я - 0,511; промисловість - 0,147; комунальне господарство - 0,285; сільське господарство - 0,057.

При коригуванні економічних збитків індекс буде дорівнювати:

* 0,511- У-Уоі + о,2ВЬ-¥7х + 0,147-^т +

9 + 0,057-У-^е ,

X - 0,511 -703 + 0,285Ок +0,147 7л +

+ 0,057 Ус .

Належним чином нами розраховані індекси коригування і інших локальних збитків.

Для обласного і республіканського рівнів коригування, де має можливості зібрати інформацію про структуру матеріальним витрат в лісовому господарстві, пропонується індексацію збитків від проведення позапланових робіт по розчищенню і поновленню лісонасаджень проводити за загальною схемою, поділяючи витрати на дві складові: фонд оплати праці і власне матеріальні витрати.

Розглядаючи структуру додаткових витрат в збитках житлово-комунальному господарству, формується індекс коригування із його складових /індекс зміни витрат на придбання території , експлуатацію громадського транспорту, утримання житлового фонду, побутові послуги, озеленення міста/. На обласному рівні і вище питому вагу ручного та механізованого при-

- 20 -

бирання, а також розбивку матеріальних витрат визначити практично неможливо. В цьому випадку доцільно перейти до загальної форми розрахунку індексів, виходячи із того, шо розмір загального фонду оплати праці залежить від питомої ваги видів прибирання: при збільшенні частини ручного прибирання - частка фонду оплати праці збільшиться і навпаки.

Додаткові витрати на придбання нових машин та експлуатаційні витрати існуючого парку були об’єднані в одну формулу. Таким же чином були розроблені формули для розрахунків індексів зміни додаткових витрат на утримання житлового фонду і на виконання робіт по озелененню міста. Додаткові витрати на побутове обслуговування населення складають 2 % від збитків житлово-комунального господарства, а індекс прямо пропорційний індексу зростання цін на побутові послуги.

Збитки промисловості без врахування витрат, що обумовлені захворюванням робітників, складаються із додаткових витрат, пов’язаних із зношенням основних фондів і витратами сировини та відходами виробництва. Індекс коригування збитків від втрат сировини прямо пропорційний індексу цін на сировину та індексу обсягів виробництва.

Збитки від зношення основних фондів наносяться як самій промисловості, так і автотранспортним підприємствам. Для визначення індексів коригування збитків промисловості і транспорту від корозії необхідно знати частку кожного із цих збитків. Оскільки ці збитки безпосередньо характеризують додаткові витрати, пов’язані з псуванням основних фондів, то вони прямо пропорційні вартості основних фондів.

На підставі даних статистичного щорічника народного господарства співвідношення вартості виробничих фондів транспорту та промисловості складає ЗІ ^ і 69 %.

Збитки, що наносяться народному господарству внаслідок підвищеного захворювання громадян в забрудненій місцевості, складаються із витрат на медичне обслуговування, виплат по тимчасовій непрацездатності та зменшення виробництва суспільного продукту.

- 21 -

2.7. В дисертації доведено, що використання індексу зміни економічних збитків від забруднення навколишнього середовища в умовах нестабільної економіки можна здійснювати в двох напрямках. Перший напрям - це індексація раніше отриманих оцінок економічних збитків, а також розмірів платежів, які стягуються в позабюджетні екологічні фонди. У цьому випадку коригування еколого-економічних показників буде мати загальноаналітичний характер. Результати такої індексації можна використати при вивченні загального обсягу зміни економічних збитків, суми платежів за забруднення навколишнього середовища, екологічних фондів та коштів, необхідних для проведення природоохоронних заходів.

Аналізуючи динаміку розмірів індексів економічних збитків на протязі декількох періодів, з’являється можливість виконувати прогнозні експертні оцінки розмірів суми платежів та екологічних фондів, що формуються на їх основі. Такі прогнозні оцінки дають можливість проводити імітаційне планування довгострокових природоохоронних програм, виконання яких дозволить забезпечити зниження викидів і скидів незалежно від інфляційних процесів.

Другий напрям - індексація первинних показників, що використовуються при розрахунках економічних збитків і розмірів платежів. У разі розрахунку економічних збитків таким показником в константа "J При розрахунках платежів пер-

винними показниками в нормативи плати.

Індексація первинних еколого-економічних показників дав змогу мати реальну оцінку розмірів, насамперед платежів за забруднення навколишнього середовища, які стягуються з промислових підприємств за визначений період. У цьому випадку враховуються всі зміни викидів /скидів/ шкідливих речовин /скорочення або збільшення/, що в значній мірі підвищує точність розрахунків платежів і дозволяв правильно формувати поточні витрати екологічних фондів.

Економічні умоваи, що склалися в Україні, вимагають проведення постійної індексації платежів за забруднення навколишнього середовища. У зв’язку з тим, що введені з січня 1992 року нормативи платежів були розраховані емпірично на підставі аналізу економічних збитків, доцільно індексацію

нормативів проводити за допомогою індексу зміни економічних збитків. Крім того, це дозволить проводити індексацію за будь-який період, оперативно і точно, зурахуванням основних факторів, які впливають на коригування еколого-економічних показників.

Доцільно також використовувати індекси зміни економічних збитків від забруднення атмосферного повітря для коригування нормативів платежів за забруднення водного басейну, розміщення твердих та рідких відходів на поверхні грунту.

По-перпе, забруднення будь-якого компонента оточуючого середовища пов’язане із впливом шкідливих речовин на одні

і ті ж рзципієнти.

Це означає, що на розмір /а також на зміни/ економічних збитків впливають одні і ті ж фактори стану.

По-друге, доведено, що основну частину в загальній сумі платежів, що стягуються з підприємств, складають платежі за забруднення атмосферного повітря. Загальна сума платежів за забруднення водного басейну по 25 областях України становить не більше 10 відсотків від загальної суми платежів за забруднення атмосферного повітря.

2.8. Сьогодні в Україні використання всього спектра фінансово-кредитних відносин у вирішенні проблем охорони навколишнього середовища неможливе із-за повної відсутності як самих фінансових структур екологічної спрямованності, так і нормативної бази, що регламентують їх застосування і діяльність.

Ми вважаємо, що запропонована нами система коригування еколого-економічних показників стане одним із чинників, які дозволяють прискорити розвиток фінансово-кредитних відносин у галузі природокористування.

Із усіх установ, котрі є суб’єктами фінансово-кредитних відносин, у системі еколого-економічного регулювання можуть брати участь страхові і лізінгові компанії, інвестиційні фонди, спеціалізовані банки.

Основним ланцюгом кредитно-фінансових відносин повинен бути спеціалізований екологічний банк. Використовуючи на взаємовигідних умовах кошти екологічних фондів, екологічний

- 23 -

банк, з урахуванням принципу повернення, може здійснювати кредитування довгострокових природоохоронних програм, ефект від яких може бути відчутним через багато років. Основною метою діяльності такого банку є сприяння розвитку і зміцнення економіки країни шляхом надання акумульованих банком фінансових ресурсів підприємствам і установам для розробки і реалізації проектів, спрямованих, насамперед, на збереження навколишнього середовища і раціональне природокористування.

Лізінгові компанії та інвестиційні фонди екологічної спрямованості так само, як і спеціалізовані банки, можуть бути зорієнтовані на створення екологічного ринку країни:

- виробництво екологічної техніки;

- розробка конкурентоспроможної ресурсозберігаючої техніки і технології;

- переробка та використання вторинних природних і матеріальних ресурсів, включаючи відходи виробництва /промислових, муніципальних і сільськогосподарських/.

Значне місце в системі фінансово-кредитних відносин займають страхові компанії. Враховуючи досвід зарубіжних країн, при запровадженні в Україні екологічного страхування слід, в перлу чергу, розглядати питання про запровадження страхування екологічного ризику в тій його формі /обов’язкове або добровільне/, яка може бути реально впроваджена уже сьогодні.

Розробка конкретного механізму впровадження обов’язкового державного або добровільного екологічного страхування складається з: визначення галузей, підгалузей та підприємств, де воно запроваджується; розробки галузевих методик по екологічному страхуванню; створення необхідного статистичного банку даних про екологічні аварії, катастрофи /з визначенням економічних збитків/; визначення ставок страхових платежів з диференціюванням їх по галузях і об’єктах страхування та постійним їх коригуванням відповідно до індексації еколого-економічних показників.

Прогнозування оцінок зміни еколого-економічних показників доцільно проводити в три етапи: ■

Перший етап - визначення кривої інфляції карбованця відносно долара США. На підставі отриманих з допомогою графічного аналізу закономірностей складаються прогнозні оцінки

курсу карбованця. Причому чим більша відбірка даних про курс карбованця, тим точніші прогнозні оцінки.

Другий етап - розрахунки Індексів зміни економічних збитків за декілька періодів І порівняння їх з Індексами зміни курсу карбованця за відповідні періоди. На підставі отриманих показників підраховується серецне співвідношення між Індексом зміни економічних збитків І курсам карбованця.

Третій eran - на підставі отриманих прогнозних оцінок Індексу Інфляції курсу карбованця І середнього співвідношення між цим Індексом та Індексом зміни економічних збитків підраховуються прогнозні розміри Індексу коригування еколого-еконо-мічних показників.

Таким чином, цілі та завдання, що були поставлені в дисертації, виконані. Разом з тим, з’явились нові проблеми, такі, наприклад, як конструювання фінансово-кредитної підсистеми природокористування. Але це вже самостійне дослідження.

3. ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

З теми дисертації опубліковані такі праці:

1. Учет факторов влияния на водный бассейн при разработке целевых комплексных программ по охране окружающей среды отдельных промышленных предприятий и городов// В кн. Природоохранный хозрасчет города и области. - Киев. - С.65-67.

2. Проблемы информационного обеспечения разработки экологического паспорта предприятия химической промышленности //

В кн. Математическое моделирование в проблемах рационального природопользования. - Ростов-на-Дону. Университет, 1990. -С.165-168.

3. Некоторые аспекты корректировки эколого-экономических показателей в условиях инфляции// В кн. Механизм управления природопользованием. - Сумы: СФТИ, 1993 - С.108-109.

4. Современное состояние применения экономических инструментов охраны оіфужающзй среды. В кн. Экологическая экономика. М., Евразия, Том I., 1994 г., С.82-88 (в співавторстві).

АННОТАЦИЯ

Балацкий Е.О. Научно-методические основы индексации экономического ущерба /теория, методика, практика/. Диссертация - авторская рукопись на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.08.03 - Экономика окружающей среды. НИИСЭП г.Киева, Киев 1995 г. защищаются теоретико-методологические и методические положения корректировки эколого-экономических показателей в условиях инфляции и, как основополагающего, экономического ущерба. Разработана и предложена система агрегированной индексации ущерба, учитывая факторный анализ его построения и особенное ти информационного обеспечения. Обоснованы практические реко мендации по индексированию показателей, необходимых для существования эффективной системы кредитно-финансовых отношений в природопользовании.

Balatskiy Y. Scientific and aelhodological basis of economic daEage indexation (theory, aethods and practice). Dissertation is the aanuscript for competition of Easter’s degree of economic science in speciality 08.08.03 "Econonics of Environnent", Kiev, 1935. Theoretical, uethodical and Methodological aspects of ecologic and economic indicators corrections are defended under inflation conditions and econoaic daaage as the base one.

The systea of aggregate daisage indexation uas worked out and suggested to consideration, taking into account factor analysis of its estimation and features of information requireaent. Practical recosuneadations in indexation of indicators which are necessary for existing of effective systea of credit and financial relations in nature utilization are based.

Ключові слова: охорона навколишнього середовища, збитки, економічні збитки, структура збитків, Індекс, Індексування економічних збитків, кредитно-фінансові відносини.

Сдано в печать 22.10.95 г. Тираж 110 окт.

Закат №354 © СП "Акшюпер" Ілсі.