Организационно-экономические основы и перспективы развития мясороуктового подкомплекса АПК (на примере сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий Одесской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Организационно-экономические основы и перспективы развития мясороуктового подкомплекса АПК (на примере сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий Одесской области)"

ОДЕСЬКИ^ ДЕРНАВНИЙ

ЕКОНОМ1ЧНИЙ УШВьГСИЖГ

На правех рукопису

ЧЕРНЕЯЬ .ЛАРИСА MHKQJIAlBHA

уда 631. .".45 : С37.52/477,74/

oPi'Aiiiaiuißio-EKOiiOMmni оенови та персшсгиви

розьитку ы'ясопродуктового я1лк0';шлексу апк /на приклад1 сйльськогисподарських i переробних шдпризмств Одесько! обхает i/

' Спец1альн1с?ь СВ.00.Ob - економ1ка, плану-вання, орган1зац1я управления народним государством i його галуэями

Автореферат

дисертацП на здебуття вченого ступеия кандидата еконешчних наук

Одеса - 1.9'9 3

Дисершидйна роб ота виконана на ка^едр1 еконсшки, opraHiaa-nii i обл1ку в АПК Q .еського державного еконоиичного университету,

Науковий KepißiiHK - доктор еконоьичних наук, npoii-ecop д>ш1к0 с.г. •

ОфЩ1йн1 опонентг - доктор ексном1чних наук, про^есор ЧЫ1УРН0В I.A.

- кандидат екоиом1чних наук, доцент Б'Ш Б'.Г.

Пров1дна орган1зац1я - 1нститут аграрной еконоьики .' ' УААН in. O.r.LUilXTEPA

Захист вхдбудеться р. о ^ годи-

Hi на. зарзданш спец1ал1эованоК Ради Д.С6ВЛ0.02 в Одеському державному економ1чному ушверситет! за адресою: 270100,м.Одеса, вул. Радянсько! ApMil, 6.

3 дисертац1вю можна ознайсмитися в 6i6Jiioi'ei;i Одеського державного економхчного унгверситету. .

Автореферат розiслано

Учений секретар спец1ал1зовано! Рад

кандидат еконои!чних наук ^w^^T^K.C.MAFKlTAH

ЗЛГМЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р0БСТ11 • Лкгуалыпстъ_асми

Ка сучасному етап1 розвитку агропромислогюго комплексу особливого значения набувае б1льш повне використрння вс:х вид1в сьчь-ськогосподарсько! продуюиТ I змениення П в'.рат, особливо про- . дукцхК тваринництва, котра о основним дкерелом тваркнного бглка.

Кшцевий продукт в1дпов1дно! якост! в одному э гнтегрованих Шдкомплекс1в - м'ясолродуктовому ноже бути одертанпй лише в результат! багаточислених виробничих та реалхзещйних. операщй, що базуються на виробничо-еконокнчних эв'язках 1 изаемйвхдносинах как ус1ма учасниками единого виробничого вертикального циклу, цо пост1йно удосконалюються.

0рган1зац1Я рннкового механ1зму передбачав р1ЕН1 економ1чн1 утлови функцгонувзння р1зних фор1 господарювання, визнання ветх ц-орм власност1 на засоби виробництва I нродукгДю, удосконалення виро'бнг.чих В1дносин на рхвн! I шк п1дприомствами вс1х стадхй ргуху продукту в м'ясолродуктовому П1дкомплеко1.

Значем1сть теми дослхдкення обумовлена необхздшет» дальшого зб1льшення виробництва м'яса I продукт в його пэреробки на осно-В1 комплексного розвитку вс1х сцер продуктового шдкомплексу АПК 3 метою б1льш стабильного забезпечення населения данил видом лродукцЛ.

Значний внесок у вивчення I розв'язання про(>леми шДвищення е^ективностх функцхонування м'ясопродуктових (¿.ормувань ргзних р1вн1в у систем! АПК внесли 1.П.Буздалов, Д.4.Вериель, П.М.Гайду-1(ьки!1, В.Д.Гончаров, В.Б.Дардик\ В.П.Дсбринш, Е;М.Доротюк,. Ф.А.Дронов, СЛ'.Дяченко, А.М.бмельянов, П.В.}питенко, М.ЯЛоффе, Е.М.Крилцтих, С.А.Лучк1на, Д.Л.левантин, А,М.0н1щенко, 1.Ю.Сива-ченко, В.Л.Тихонов, В.Я.^зун, В.1.Фролов, 1.АЛепурнов, А.В.Чере-казв, А.В.Шлежев1чус, С.С.Шнхцер I багато 1нших -учених-економ1ст1в.

Стримуючим моментом'далыиоГ 1нтенсидлкац1* галузей АПК з недостатки р1вснь збаланссвапост1 обсяг1в сировннних ресурс1в I за-пантаженост] потуиз^ос.тЛ пер^робки, малое».} ективкцй розз/юк галузей •изарииництпа,. виробнпчо* хн^раструкту'ри колгосшв 1 радгосп1в, упов1льнс;ш впровадження у виробництво прогресивних ¡}орм орган1за-ц!I прац! 1 -:ехполог1й, ^ер'ппезь у розв'язаьш питань переходу до р1эних .,орм власност!, господарювання /особливо в сгльськсму господа рствх/.

Об'активна неосхт^', исть теоретично! 1 практично! ропробки проблеми сучасиого рос витку ре.чоналънсн о м'лсопродуктоього шд-комплексу на мацро- х йкроргвнях в умовах ринковкх вхдноеин, мож-ливосг1 реу^ормування влрсбничих в1дносин (Як участниками едино! . продуктовой ттегровано! сгруктури о бум о сил и виСир теки диоерта- ■ ц1!, 11 зшст I ыетоди дослхдження.'

Кста_х_зав^ання до_^л_хдкення. Основною метою робота с розробка I обгрунтування наукэао-практичних препозиций цодо дальшого роэ-витку основних ланок м^лсопродуктового шдкомплексу з урахуванням об'ективних умов сучасиого аграрного I иромислового /переробного/ виробництва; визначення напрямку застосуванняеконоьц иного ыеха-Н1зму господарювання I на ц1П основ:'обгрунтування основних поло-кень комплексно-ц1льово1 программ розвитку м'ясного подкомплексу на перспективу.

Багатогращисть проблени, що вивчасться, обумовлена необххд-шстю розв'язання хцло! низки приватник оавдань:

- узагальнення лйературних дкерел з питань (¿.орцування I функ-ц1снування регхональних м'ясопродуктових подкомплексов; '.

- вивчення розьиргв спец1ал1аа;;11 х концентрах^! виробництва, як1 скЛалися в окремих ланках м'ясопродуктового шдкомплексу облает:"; •

- визначення ргвня хнтенсивносп й ёкономхчно! ефективносп 1нтенсиф1кац:1 м'ясного скотарства на р1вн1 област1 г макрозони;

- розробка методики вхдбору гссподарств зх складу макрозони для проведения статистичних групувань; • '

"- проведения виробничо-економхчно! оц1нки розвитку основно! ^'ясоБиробляючо! галуз: подкомплексу - м'ясного скотарства;

- визначення ступеня впливу фактор1в-аргу!лент1в на ышд ва-лово! хфодукцх! тваринкицтва; • '

- прэьедення/при використашп еконешко-ыатеыатичного моделю-ванн.ч/ розрахункхв вархантхв оптимально! структур» кшцево! про-дукцх! ы'ясних пхдкоыплекс1Е на м1кро- I макро-рхвнлх;

.. розроблення ¿.обгрунтування комплексу орган1зац1йно-еконо-»«чних заход1а щедо.'рац:онального функцхонування регионального м'ясолродуктоього шдкомплексу.

П;1;дме_т ¿О^к^.^слщиеЦня^ Предметов досшдкення в тзоре-тичнх х пргктичнг аспекти економхчнего мехахйэцу фуннщонувгння продуктсиого'подкомплексу. •

СС'вглои дослхдження -с б ран I охльськогосподарськ1п1дпрц?ыства 1 гидприеиства м'ясопзреробно! промислбвеетх-Одесько!. облает:.

При цьому Сiльш поглибленх доел1дконня пронодилися- но 07 госпо-дарствях п1вн1чно1 та центрально)! степоэо* зпни облает:; перспек-тивш проробхи зд1йскювалися на баз! колектинного сгльськогоспо-дарського тдприомства /КС11/ "Зеленогорське" ^юбацивського району i Котовського м 'ясокомбшату та П1дпрц-;мсч ,i його сировинноГ зони.

Методология методика досл1Дмепня. Теоретичною i методологi-чною основою доипдження став Д1алектични1; метод, законот,авч1 акти i прац! вгпшзннних i эарубзкних учених э проблем агроиромислово! imerpauii, ihtehck.j.ikeu!i I i пздвицення е^.вктiibhocti виробнкцтва, exoHCMiuHHx в1дноскн у снсте. ii AI К.

У процес! до",''Лдкення використовувалиоя 'iaKi методи i прийоти ексьонгчних ÄOcniAX'.efib: монограф1чний, статистичних групузань, розрахунково-конструктивнни, багатоцактирного кореля:.а:'■•ого ана-л1зу, а такой; еконошко-м.тгематичнип.

Як джерело тн^ормац^шого зобезпеченна еикористанх нормативы! матерхали, eKOHOMiWHi довздники, оперативна звхтн1сть колгоспхе i pamroenis, шдприемств м'лено! промисловост1, дан1 про зиробничий доевгд, технолог1чн1 та ексно'.пчьи проекта, опублхкован1 в лгте-paTypi.

Нздксва новизна досл!джень кхститься в комплексному пхдход: до проблеми дальшого роэвитку м'ясолродуктового пхдкомплексу в умовах ринково! економ1ки, динамчних змш у Еиробничкх водюси-нах мхк пров1дними ланкаш ш дкомгшексу. Розроблена i обгрунто-вана методика вибору об'ект1в доследкення i еконог-шмо! оцхнки Ix д1яльностх в частиш виробництва i переробки м'яса. На ochobi ба-гатоа.акторно! кореляц1йно)! моде/Ii виявлена ступпш залеккостх piвня виробництва м'яса в1д пров^дких цяктор1в виробництва, представлена модель д1яльност1 регионального шдкомплексу як сукупно-exi bcix технолог1чних ct^ep /кормовиробництво, корлс пере робка, галуз1 з виробництва i переробки м'яса, реалхзаи!я м'ясних виро-6is/ з видхленням едино! ъдльово! 4//нкц11. Обгрунтованг б1льш е^ективнх ц-орми господаровання. Дано прогноз роэвитку виробництва в м'ясопродуктовому' гпдкомпдекс1 periony..

Драктачне зн£чения_роб£™ полягаз в розробц! конкретних пропозиций щодо удосконалення форм власностг та економхчногс механг- . эму господарювання, далыиого розвитку виробничо-економгчних эз'я-3kib Mise схлъськогосподарськими i переробними пхдприемствами ка ochobi догоьоргв 1нтеграцх1 з систем1 м'ясопродуктоЕого шдкемп— лексу. Проведено методичнх дослхдження i лроектн: розробки

для Котовського ы'ясокс мбиату, котрий мао побний цикл переробки худоби I птищ, запрош новано.створення на його баэ1 агроконсор-хцуму з уиастю в<лх пц,приемств сировинно* зони. Розроблено еко-номгко-математичну модель задач: для оптимхзацх! галузево! структура спец1ал!зованого гисподарства з вирощування 1 в1дгод1вл1 велико* рогато! худоби КС'.1 "Зеленогорське". Результата дослздженкя мокуть бути використанх окремими с1льськогосподарськиыи формуван-'нши скотароького напрямку I пхдпризмствами м'ясно* промисловосп . при створенп'х на *х основ! акцзонернкх тсвариств вхдкритого типу.

Ап]эо£ад1я £езуль^т1^ досл!джень. Результата доследкень, одержан! в процес! подготовки диоертац1йно! роботи, доповтдалися на наукових конференхдях професорсько-викладацького складу Одеського институту народного господарства в 1992-19УЗ рр.

Матер^али досл1джень щодо встановлення залежност1 р1вня хнтен-сивност! ведения ы'ясного скотарства I його економхчно! ефектив-ност: в о к рем их господарствах шкроэони, пролоэицЛ щодо удоско-налення орган1зац1йно-виробничих В1дносин на рхвш I н1к пхдприем-ствамн подкомплексу, результати розв'язання задач щодо оптишза-цх! планувашш' вирОбництва I переробки к'ясно! продукц1* в систе-иI зонального АПК допов1далися спец1алхетам планово-економ1чно~о В1дц1лу ксмлтету с1льського господарства 1 переробно! промисловостх Одесько! облает^, а такок керхвництву КСП "Зеленогорське" .(шбашв-ського району. Розробки, котрг ыають практичне значения, переданI окраыим шдприамствам, як1 прийняли 1х I дали позитивне рхшення.

Публ1каидI. По теы1 дисертац1* опубл1ковано -4 наукових роб1т, . у тхм чкс.л! дв1 в спхвавторств1.

Обскг £т£уктщза ¿оботи^ Дисертацхя викладена на 1Ви сторш-"■'ках машинописного тексту, кхстить 38 таблиць,. 7 схем,. I граф1к. • Складазться хз зступу, трьох роздхл1в, висновк1в I пропозицШ, списку Л1тератури, що включаз 155 найменувань, в тхм числ1 6 1Но-:земних, I II додаткхв.

У £Ч2А1Д1 "Поняття и'ясопродуктового подкомплексу,

його структура I Еиробнич! зв'яаки" с$ормульоЕан1 принципи форму-вання I утримання основних ланок м'ясопродуктового подкомплексу, напряшк хнтеисифх.кацг! сировинно! баэи пхдкоыплексу. Дано меха-нхзм м1жгалузевих водноснн в його систем!, а такок деякх економ1-чш основи формуванкя -ринку м'ясно! продукцхI I досвод фуккцхону-нашш пхдкомплеКсу-за рубежен.

У £0з;Ц.л1 "Сучасшй рхвень х еконоьична ефективнхсть

виробництва в м'ясопродукто вому шдкомплексх Одесько! област1" досл1джен1 розмщення, спецхал1зац1я, концен-?рац1я х ефективн1сть виробництва в м'ясопродуктовому шдкомилекс1, зизначенх шляхи хн-тенскф1кац1I виробництва яловичини, проакалхзований сучасний р1~ вень ексномгчно! ефективност1 виробництва I ^еханхгм господарю-вання на шдприемствах м'ясноХ промисловост1.

У третьому_р_оз^1Л1_ "Наукова концепцхя I перспектива розвитку економ1ки м'ясного подкомплексу в уловах риккових в1дносин" розроблена комплексно-ц1льова програма розвит<у регхонального м'ясного шдкомплексу АПК, дано економ1чн1 основа забезпечення оптимальних параметр1в розвитку мхкро- 1 макро-м'ясних пвдкомпле-кс1в област1, сфориульован1 конкретш роэробки ¡цодо удоскокалсиня (¿.орл господарввання на пхдпризмствах аграрного I прокислового сектор1в подкомплексу.

Ооновний 31.11С т робота

На сучасному етапх розвитку агрспромислового комплексу актуального значения набуЕаз П1двищення ефективностх виробництва, а також бхльш повне використання вс1х видхв с1льськогосподарсько! продукцЛ 1 скорочення П втрат. У значнхй М1р1 це залежить вад . пол1пшення пропорций ыгж збхльшенням виробництва продукцЛ I ростом потужностей пхдприомств з Хх псрероОки I збер1гання, В1д удо-сконалення виробничо-економхчних зв'язкхв I взасмовхдносин м1ж схльським господарством х переробною промисловхстю, орган1эацхя-ми, котр1 займаються заготовкою^ транспортуванням, збереженням 1 реал1зац1ею.

Бироблена у схльському господарств1 продукц1Я як сировина "надходить на ряд галузей промисловостх. Цричому частка схльського-сподарсько! продукгл I, направлено! на промислову переробку, п'о-стхйно збхльшузт.ься I в.дайий час перевичуе 10%. Враховуючи до--св1д 1ндустр1ально розвинутих кра!н, де даний показник досягае У0%, а також эд1йсниван! в кра!н1 заходи цодо дальшого розвитку переробно* промисловост1, не важко передбачити, що в порспектав1 роль схльського господарства як постачальника сировини ще бгльи •зросто.

Важливою законом1рн1стю розвитку с1льського господарства е його штеграцхя э промисловхстю. Погляди, що склалися про В1д-творь.'вальний характер взаемо^в'язк1в галуаей АПК, не повшстю

розкривають змют взае;лод1й галузей I сфер цього комплексу. Структуру ЛШ не об XI дно те.ко» розглядати з позишй в1дтворювального процееу технологично Е.шемопов'язаних галузевих продуктових П1Д-ксмплекс1в.

Шд продуктовим шдкомплексом слад розумпи .сукупшсть еконо-шчних в1дносин, котрх виступають у формI взаомозв'язк1в Ы1К зв'я-эаьими в технолог1чному в!днсшенн1 галузями для виробництва конкретного виду схльськогосподарсько! продукцх!, П переробки в продукте к1нцевого спскивання I доведения Хх до спокиБача.

Основними принципами иидхлення продуктових п1дкомплекс1в, зо-крема ы'ясного, е:

'- одержання одного або кхлькох вйдхв кшцево! продукф;!, эв'я-зано!.з виробництЁоы х наступко» переробкою певного виду схльськогосподарсько! сировини;

- агропромислова 1нтеграц1я галузей, котр1 ыають т1сн1 техно-логхчн1, рееурснх /продуктов!, фондотварч1, трудовг/, оргашзац1-йно-екоиом1чнх, 1нформац1йш зв'яэки;

- залежн1сть форхлування продуктових подкомплексов в1д природ-но-економхчних умов 1 рег10нальних особливостей с1льськогосподар-ського виробництва.

Розгллдапчи питания рсз&йщення, спе1л1ал1зац11 I концентрацй виробництва в ы'ясному п1дкоиплексх, вихадНа шформащя обробля-лася стосовно до чотирьох зон виробничо! спецхал1зацх!, яка скла-лася. Перша /Швн1чна стехюва/ характеризуеться як скотарсько-зерново-буряк1внича, де питома вага скотарства в структур! товар-!ю1 продукц:! становить 42,45?. Друга зона /Центральна степова/ сг.е-ц1ал1зуеться на виробкицтв} скотарсько-зернОво-свинарсько! проду-кцх!, з переваманням скотарсько! - 36,8$ у вартост1 товарно! продукцх!. Прншеька та Швденна степов1 зони вхдпов1дно одержали овоче-цолочний х скотарсько-зерновий виробничий напрямки.

Проведений анал1з роэмхрхв х рхвнхв виробництва на схльсько-гооподарських п1дприемствах показав, що зниження обсягхв виробництва, особливо тваринницько!'.продукцх!,. характерно не для окреыих гоеподьрств, а в ц!лому для П1длриеыств облает!. Скорочення пого-Я1в'я велико! рогато! ^удоби I свиней за пер1од з. 1586 по 1у91 рр. гтановило вхдпов1дно на 82,3 I 23,8 %, а продуктивное« - на 21,3 \ 32,7 %, ¡до призвеяо до эменщення обсяг1в виробництва ы'яса. -Так, у 1991 р. було аироблено 177,4 тис. т живо! маеи худоби х птиц!

проти 201,4 тис.т в 1960 р. Ь'акешальннй пока^ник" був досягнуткй в 1909 р. - 237,8 тис. т. В останнх роки в б^ыиост! гссподарств стаб1лыи обсягл реалхзацх! м'яса забеэпече.'и за рахунок скзрзчен-ня поголхв'я, в т1м числ1 I наточного р1зних. видОв тварин, цо в к1нцевому П1дсумку призводить до неможливост' здхйснелня природ-нього в1дтворення худоби в громздському секторг.

Вивченнл структури м'лслого балансу област1 показало, цо ма частку ялобпчлни припадаз 53,9 %, свинини - .'28,8 пт::ц1 - 15,2/5.

Таким чннсм, у м'ясному потенцгалх пров1дие мх<л,е выводиться яловичши, що внэначаеться широким розповсодкенням 'велико! рогато! худоби, заб1йний контингент яко! цормузться за рахунок гиро-щення I в1дгод1ьл1 понадремонтного молодняка, вибракоъаних кор1в I бичкхв молочних ферм та комплексов. У зв'яоку з цкм вивчення сучасного р1вня розвитку галузх ¡.('ясного скотарства х обгрунтуван-ня шлях!в далыио! II хнтенсиф1кац11 являя знач.-шй практичниГ; интерес .

Бхльаа половина обласного обсягу вкробництва яловпчкни прппа-дае на Швшчну х Центральну степовх гони, де I р1вень II вирсбни-цтва дещо виций середньооблас!;ого показнкка.

ГПдприсмства м'ясно! прокислопостх вакливою технологхчною ланкою на шляху до 1анг,евого продукту, а тому на!.1и були лрсанал1-зовен1 реэультати виробничо! д1ялы»ост1 10 п1дприймств, 0 з яких характеризуются повнип циклом переробки худсби х птиц: з рхоьими виробничими потушюстями, максимальна з яких на Одеськоцу м'ясо-комб1нат1 /84 т/зч/, мпимальна - на Рен1йсько>у /0,7 т/зм/.

Спец1ал1зац1ю шдпризмств м'ясно! промисловост1 характерлзус виробництво чистого м'яса - ЪА,'4 % у загальному обсязх товарной продукцП /у Пого склад1 частка яловичини боьша 57%/, ковбасн1 виробй I м'ясн1 нашс^абрикати займають в!дповхдно 31,1 I Ь,5 %.

В1домо, що м'ясну проблем моина розв'язувати по-рхзнсыу. Дхла низка свропейських кра!н нарощують м'ясний потенциал в основному за рахунок прискореного розвитку свинарства, Аргентит 1 Австрал1я -за рахунок в1вчарства, ША I Канада - шляхом хнтенсивлсго розвитку спе^алхзованого м'ясно го скотарства 1 виробництва бройлер1з.

При рекомендован:^ норм1 спокизання м'яса х м'ясопродуктхв на дущу населения у 85 кг, цонд спожквання м'яса в 0деськ1й облаетх ■ повинен становити 229,5 тис. т. У 1У91 р. р1вен-> споживення м'яса I м'ясопродукт1в з розрахунку на дуну населения становив 72 кг, з яких ЗУ,Ь кг, або 53 %, припадай на яловичину. Досягнутн? рхзонь

IG.

споживання м'яса i м'нгопродуктхв не в1дпсшдаз рекомендованим корнам i залкшасться нгзькиы у пор1вкянн! з пшимп зарубхгсними деркавами.

На в1дгод1вл! велико! рогато! худоби витрати корьйв на оди-ницю продукцх! перевищувть piaehb аналог1чних затрат у свинар-ствт i птах1вництв1.. Разом з тик, структура рагдонхв год1вл1 .тварин в умовах стратегiynoro значения виробництва зерна склада-еться на користь виробництва яловичини, бо эпдно з рекомендованный нормами год1ал1 пи'юма вага концентрат! в у pauioHi на Е1д-годхвлх свиней досягаз, Lb-Ü? %, бройлерхв - близько а на вирощуванн! i Б1дгод:влх велико! рогато! худоби - 32-3t>%. Тактично в ocTaHHi роки_ витрачають на I ц приросту живо! паси свиней концентрованих корьав Ь ,4 ц корм.од.; бройлер1в - 3,9; на ватку рогату худобу - Т1льки 2,5 ц коры. од.

, Нк показав проведений анал1з, виробнкцтво яловичини в колгос-пах i радгоспах Сдесько! облает! характеризуемся низьким р1внем комплексно! механ1зацх! ферм i коШ1лекс1в, нестойкою кормовою базою,-а в зв'нэку.з цим - низьким рхвнем годхвл1, недосконалхстю технологи! вирицування i ьтдгодхвло велико! рогато! худоби. Лотен-qiiiHi MOSMKBOCTi продуктивностх тварин вшсористовукться на 70 -75%, середня жива вага реал1зовано! голови велико! рогато! худоби на м'ясо становить 357 .кг при генетичному потенц1ало 450-480 кг.

Несбходшсть дальшо! хнтенсифякацИ, а також з метою виявлен-ня залейсност1 еконсьично! ефективнсстх виробництва яловичини вод р!зних II факторов i надаючи пр1оритетного значения розвитку ско-тарства в Швшчшй i Центральной степових зонах областо, в робо-як сб'ект дйсл1дкень пркйнято 87 колгосшв i радгоспхв.

Осноеополокними моментами при ьиборг господарств слугували: проф1лююч1 галуз1 у ьиробничхй cneniaaisauil схльськогосподарських . глдприемств повинн! були бути - скотарстсо, зерновиробництвс i . вирощушння цукрового буряка; р1вень виробництва м'яса вс!х ви--Д1в на IÖC га схльськогосподарських уг1дь повинен бути на серед-ньсзоналшоиу piBHi i вице. ■ ' '

Прозедене групування господарств за р1внем спец1алхзац1! /табл. I/ показал>, що в господарстьах з питомою вагою яловичини е структур! ч'озарно! продунцх!. бмьае 25 % вхдэначарться бхльш ннсика продуктивность, значно г.енш витрлта матехйальних i трудо-злх затрат на одиши,ю продукцх! при piьнi рентабельнцст1 45,5$. ■ Болыл детально' влдив cneiiiaxioauil розглянуто 'на приклад! II

Таблица I

Вплив питомеI ваги м"ясного скотоводства у вартост1 продукцЦ на економ1чну ефективпХсть виробництва яловичини в колгоспах I радгоспах какрозони (1989-Г391рр.)

Показники

[Групп господар; го и нлрьичинк д.

1—Г

тв за питочою ва- 1 товарнМ продук- ^ Всього

Ы

1У

| по

1до 15,0 ! 115,1- !20,0 120,1- ! ! 25,0 I -----------, понад ! 25,0 1 груш

К1льк1сть господарств у груп1 27 29 13' 18 87

Пито.-/л вага яловичини у вар-тост! товарно1 продукц11,/» 10,6 17,1 22Д 49,5 21,5

Пр1шадае поголов'я.що в1дго-довуеться, на господарствс.год, 1468 1179 1319 2750 1614

Ц1ельн1сть худоои, цо н1дгодо-вуеться, на 100 га с1льгосуг1-д1в, гол. 24,3 30,3 36,9 61,9 34,9

Виробництво яловичини на 100 га с1льгоспуг1дь, ц. 30,1 41,6 50,8 123,5 54,3

Середньодобовий прир1ст, г. 309 337 335 403 352

Продукд1я вирсицувакня на I голову , кг ИЗ 123 122 147 129

Ьитрати на I ц приросту*» корм1в, ц корм.од. ' прац!, лвдгг. 12,5 58,2 13,8 62,4 13,0 54,2 И.У 37,3 12,7 50,3

Повна соб1варт1сть I ц приросту, крб. 5 280,4 273,1 267,7 252,6 265,4

Середнй реал1зац1йна ц!на I ц хиво1 ваги, крб. 304,4 30б',5 336,8 367,5 335,2

Прибуток в разрахунку на I ц крб. . •/ . 24,0 33,4 - 69,1 114,8 . 69,8

Ревень рентабельности^ 8,6 12,2 25,8 45,5 26,3

Питома вага у соЗТвартост! приросту затрат на •Х7 'корыи • . оплату прац1 амортизац!» 44,9 26,9 4,2 36,5 26,5 4,6 • 43,5 23,4 3,3 42,0 24,2 5,1- 43,5 26,0 ' 4,5

и

дан! за 1991 р.

1г.

спецха-лзованпх господарств о Б1дгод1влх велико! рогато! худоби, до рхвень концентращ I г спец:ал1зац11 достатньо високий.

ВаиишБою умоваю ефе^тивного ведения вс1х галузей тваринництва е штенсидДкац1я вирибнпцтва.

Для встановлення залежностх економгчно! ефективност1 виробни-цтва яловичини вхд рхвня хнтекскзност1 галуз1 в ро$от1 проведене 5'рупування господарств га розмхром виробничих затрат на голову, що вхдгодовузться. Як сЕ1дчать одержан! результата, рхвень затрат на таку голову по государствах коливаоться вед 222 до 5Ь7 крб. • при еередньому зкачеши 378 крб. Додатковх затрата мали позитиьний вплив на р1ст продуктивное?! тварин. Так, на одну голову погол1в'я, що в1дгодовуеться, в господарствах чзт'верто! групи було одерисано 148 кг-приросту, або на 40,5 % б1льые, н1к в господарствах перио! групи. Шдвшцишя продуктивностх супроводкузться деяким скороченняы затрат працГ I вйтрат корм: в на одиницн прэдукцх!, цо с а;.: о по соб1 е позитивном ыокентой.

Дальний р1ст ыатер1ально-грошавих затрат /господарства четвер-то! групп/ супровод>.(усться як ростом середньо! реал1зац1йно! ц:ни, так I росто:.; р1вня ронтабельност1. Спгввхдноиення амдлхтуди ьиж рхвнямл . виробпичих затрат на одну.голову ьпк I х 1У трупами /172 %/ 1 рхеньм прибутку е розрахунку на.1 ц реал1зовано! проду-кцх! /147 %/ свхдчить про недостатньо високу ефектившсть вхддач1 вкладеких у шробництво кошт1в.

Визпачаючою умовою идвищення продуктивное^ тваринництва е розв'язакня проблеми кормового б1лка. Академ!к А.Бабич вважаз, що цю проблему мокна розв'язати за рахунок багатор1чни>: бобових • трав, зернобобоьих культур,- багатокомпонентних сумшрк, шротхв ей!, соняшикь, рапсу, а також др1ЕКХв х м'ясокхсткового боротна.

Дос.и1дяешя показали, що з шдвишенням рхвня годхвлх тварин .не вхдзначаетьоя значнсго росту виходу валово! продукцг! на одну .голову худоби на хзироцуваши I в1дгод1вл1. Не авакаючи на те, цо в господарствах четверто! групи витрата корм1в на одну голову худоби стансвить 29,6 ц корл. од., а в перши - Т1лькк 10,3 ц корм, од., продукция вирощуьання на одну голоБу в1дпов1дно становить 13Ь I 107 кг. .

3 метою ьет.аьовления ступени вплнву пров1дних фактор!в на гзб1льшенья обсяг:в' продукт! скотарства в рз6от1 використаьа ба-гатсдокторна кореляц:йна залешисть такого вг-ду:

••у--а + В,х, + Вах2'...+В„хп , де

У - р1вень виробництва яловичини на 100 га с1льськогосподарських уггдь, ц;

X|— середньодобовий npnpicT живо! маси, г;

Xg- вих1д Kop.fíb з I га С1яних кормових культур, ц. корм, од.; Хд- Щ1льн1сть поголгв'я худоби, що вгдгодовуеться.на 100 га

схльськогосподарських угхдь, гол.; Хц- питока вага грощово! виручки В1д ре-ал1зац11 худоби в загаль-

Н1Й вартост1 товарно! продукцЛ, %', Хд- середня реал1зац1йна nina одного ц яловичини, крб.

KoeijjiqieHT множинно! кореляц11 рхвний 0,652, що сввдчить про' tíchim зв'язок р1зня виробництва яловичини в1д сукупного впливу вказаних факторхв.

Одержан! дан1 про вплив окремих (ракторхв говорять про те,' що з шдЕищенням середньодобового приросту живо! маси худоби на 100 г рхвень виробництва яловичини збЬ.ашуеться на 8,5 ц. При цьому коеф1ц1снт частково! кореляцх! р1вний 0,441.

Значний вплив на результативний показник маз спсьДалхзацхя виробництва. Так, 1адвищення пктомо! ваги грошово! виручки вхд реал1зац1! яловичини в загальнхй вартостх товарнр! продукц1! на I % сприяз зб1лькенню виробництва яловичини на 100 га схль-госпугвдь на 1,72 ц при коеф1Ц1ентх частково! кореляц11 0,702.

Що стосусться переробно! промисловост1, то за иерход, що тут дослвдкуеться /ян i в шдпризмствах сировинно! зони/ В1дзначав-ться спад виробництва. Якщо з I.9ÜO р. було перерсблено 155,2 тис. т живо! маси худоби i птшц, то в 1991 р. водпов1дний показник становив 128,9 тис. т. Найб1льи:а питома вага з обсяз1 перероблено! предукцИ тваринництза припадав на взлику рогату худобу -до Ь4 %, свиней - до 33

Великим недолхком у робот1 м'лсскомбхнат1в е сезонность виробництва, обу;.,овлена неритм1чн1стю эирощуваиня i надходження худоби на переробку.

Виробничо-економхчн1 зв'язки шж шдприемствами сировинно! зони i м'ясно! промисловост1 протягом багатьох pokíb склэдалися не на користь говаровиробника /тривалий пер1од в1дгодхвл1, неде-сконал1сть цхнового механизму, в1дсутн1сть авансування за продукты, чеефоктиЕнх (¿орыи прийом;;и худоби, волн к i затрати на транс-пор гупання тварин i т. п./.

За ocTaHHÍ роки скоротилися обсяги сировини, яку закупають м'ясококоГнати, i змшилася II структура. Найбхльша питома зага

в сбсяз i перероблено! продукцх! тваринництва займае велика рогата худоба /вгд 58,7 дс CL % по ¡kiibíA i.'.aci/. Серед переробних падпри-емств найбхльш крупними е Одезький, Котовський та 1зма!льський м'ясокомб1нати.

Нк1сть сировинк, що заготовлязться, зростаз /за анал1зований иер1од/. Однак oprahÍ3ax;in i уцравл1ння як1стю тваринницько! продук1П1 област1 знаходяться не на калежкоку piBHÍ.

Забезпечення стаб1льно1 в1дповадност1 обсяг1в виргадування, в1дгод4влх i промисловоХ переробки худоби i птиц за рахунок най-кращого використання виробничих pecypciB мокна доеягти на ochobí опткшзац1! ышгалузевих nponopqiñ шляхом забезпечення оптималь-них параметр1в розвитку мхкро- i ыакро-м'ясних п!дкомплекс1в.

3 метою бЪхьш детального прогнозувакня розвитку м'ясопродук- . тового подкомплексу йвшчно! степово! зони Одесько! областх як об'зкти еко;;ом1ко-математичного ыоделювання були взято: cnei'ia-Л1зсване господарстго з вирощування i Б1дгод0вл1 велико! рогато! худоби КСП "Зеле.чогорське" Любашнського району /шкрориюнь/ i сировинна зона та виробнкчо потукност1 Котовського м'ясокомб1нату /макрор1вень/.

Розв'я.зання економхко-математично! задачг показало, що земе-льш, трудов!, ыатер1альн1 i ^iiiancoBi ресурси, KOTpi мае КСП "Зеленогорське", дозволяють Евдгодовувати 5,3 тис. гол. худоби, виробити 5Ы0 т зерна, 10250 т цукрового буряку, L67 т соняшика, 55С0 т корм. од. з шхощ, зайнятих корковими культурами.

Успглна реал1зац1я програми розвитку даного-шдприемства може бути забезпечена шляхом удосконалення оргашзацойно-виробничо! структури господарства, проведения приватиэаид! майна i-паювання ■ земл1, 3míh виробничо-економ1чних ы1дносин.

РозЕ'язання ехсокоьпко-математично! задач i щодо оптишзац1! хпдкомплексу з виробництва i промислово! переробки м'яса дозволило визначити виробнкч1 параметр« сировинно! зони Котовського м'ясо-коыб!нату /табл. 2/.

Таблиця 2.

Ьиробничх параметри сировинно! зони Котовського м'ясокомбшату

Показники I 1983 - 19У1рр. 1По оптимальному ____!__1 плану_

Ллоща с!льсь:согосподарських 1 I

угадь, тис. га I 502,5 1 495,0

Таблкця 2 /продовження/.

Показники ! 1У8Ь - 19У1 pp. Шо оптимальному 1 плану

ут1м числх орно! земл1 ! 415,4 ! ЗУВ,9

Рхвень виробшщтва сиро вини I !

на 100 га ехдповхдних уг1дь, ! t

жива маса, ц ! !

яловичини ! 5В,5 ! СУ,9

свинини 1 ■ 25,5 ! 31,3

Щ1льн1сть поголхв'я велико! ! !

рогато! худоби на 100 га с1ль-1 !

госпугхдь, гол. ! 4У ,2 1 51,1

Потукнхсть перерсбного пздпри-! 1

еыства, т/зыхну ! 77,0 ! 77, b

Обсяг переробки живо! каси ' ! 1 i

худоби I ПТИЦ1, тис. т 1 ЗУ,5 ! 43,1

Кое4.1ц1ент компакгност1 сиро- ! !

еинно! зонк, тис.га/зм.пстуж- ' !

Н1сть ! С,5 J t,3

Щ1льг11сть загот1влх худоби, ! !

т/ Kt.fi ■ ! 7,8 1 8,7

3 даних таблиц! видно, що гпдприемства сировинно! эони, викори-стовуючи ресурсний потенц1ал, який мають, i досягнення науково-техшчного прогресу змткуть гпдвшцити р1вень вирсбництва, зб1ль-шнти завактажен1сть потужностей переробного п1дпр:шыства.

Виконання заданого ргвня реал1зацх! м'яса i м'ясопродукт1в певно! якост1 забсзпечить Котовськоыу м'ясокомбгнату прибуток на суму 1,14 млрд. крб. у цгнах за станом на береэень 1У93 р. Обсяг перерэбки худоби i птицх з акв1й Maci досягно 43,1 тис. т, у iiu числх велико! рогато! худоби - 31,2 х слиней -- 10,3 тис. т. М'исо-комб1нат зможе реал1зувати: м'яса - 19940 т, ковбаених внробхв -4604 т, консервхв м'ясних - 5800 туб, м'ясних ьашвфабрикагхв -1400 т.

У KOMiuxeKci заход1в щодо забезпечення стаб1Л1зац11 виробни-цтва i лереробки продукц11, ефективного використачня ресурсного потенциалу ¡пдприомств м'ясопродуктового шдкомплексу дуже важливо забезпечити функ.'йонування bcix (¿.ори госиэдарюзання, здхйсн;г:и рефорыування вчробчичих в1дносин, провести приватизац1в основнкх oacooie Еиробництва, розробиш б1льш досконалий механхзм ексно!:;-чних вэааыогидносин як мхж п1дприз.сттл«. так i мхк !х П1д-

роздыами.

При проведенн1 приватизац11 оснобних засоб1в виробництва на спльськогосподарських шдприемствах сл1д чхтко визначити власни-кхв паю, головний критер1й при визначеннх розмхру суми паю, а такс« розмхр в1драхувань для виплати див1денд1в.

Зм1ни внутрхгосподарсько! структурн с1льськогосподарсь;;о1 о шдпризмства можуть бути проведет без порушення Ц1лостност1 гос-подарсысо! системи, а прийнятною формою внутрхгосподарських В1Д-носин можуть бути виробничх 1 агросервша кооперативи, котр1 на-Д1лен1 статусом товаровиробника I власника одержано! продукц11 та грошово! виручки.

Одшею з прогресизних (¡.орм роздержавлення I приватиза1ц! засо-б1в виробництва на пздприеыствах м'ясно! промисловост1 в акцхонер-не товаристзо в1дкритого типу.

На початку 1993 р. Котовський к'ясокомбшат перейшов на акц1о-нерну форму гласности Тут при розподШ акц1й частка ы'ясокомб1-нату становила 40 %, а постачальчикам сировини вид1лено Ь2 % акшй.

При визначенн1 майнового паю кожного г.рацхвника м'ясоконб1нату враховувалися стаж роботи э коректуБанням на коефшхент тдудово! участ1. Йа кожного власника акцхй вхдкрито особовий рахунок, у яко-иу В1дбита гума акц1й, джерелс !х придбання, в1дсотки та днв1денди.

Однак, проведем нами розрахунки показують, що бхльш пра-вом1рно проводити розподхл акц1й в залежност1 в!д сп1вв1дноыення питомо" ваги фонд1в оплати прац1 у валовому прябутку тваринницьких галузей з виробниитва м'яса 1пдприемств сировинно! зонк х безпосе-редньо Котовського ы'ясокомб1нату. Згвдно з одержаним результатом на частку Праги вник: в м'ясокомбЬтту повинно припадати 32,3 % акгДй, а схльськогосподарських шдприеыств - С7,7 %.

Та к а форма лриватизац1!С прийнятна, на наш погляд, в уыовах добре розвинуто! ыатерхально-техшчио! бази партнеров, стабхльного виробництва I ст1йких Еиробничс-сконом1чних вхдносин.

У ситуац!!, що склалася х характеризусться спадом х сезоншстю виробництва, недсвантакен1стю виробничих гютуккостей, б1лыа ефекти-вною формою господарювання 1 фгнансовоХ коопералд! може бути агро-консорц1ун, до складу якого могли б увхйтк: кслективн1 схльськогос-подарсьм шдприемства, держгоспи, фермерськ1 господарства, агропромбанк, будхвельнх орган:зацх!, спецавтобаза, цдркеннх торгов! гпдприсмства. Одержаний прибуток моке бути розпод1лений вкладеним ними засобам або вартост! придбаних аюлй.

В yî.iosax переходу до ринкових в1дносин дшцльно змшювати характер виробничих зв'язк1в та економОчних взасмов1дносин сьтьських тоЕароЕиробникОа, переробних шдприсметв i роздр1бно! торг1вл1.

У краХнах з ринковою економ1кою свобода цш в1дносна: на бага-то еид1в товарно! продукц^ встановлвються певн1 pÏBHi закушвель-них i продаяних Ц1н; дертаяа на рослинницьку i тваринницьку продукта встановлюе дотац1! в1д 27 до 75 %.

Дослвднсення по сировинн1й зон1 Котовського м'ясокомб1нату показали, до середньовиведений перход виробництва м'яса по твариш.и-цьких галузях отановить 579 дн1в при к1лькост1 оборот1в засоб1в-на piK 0,t3 / 3b5 дн1в:579 дн1в/. По м'ясокомбшату дан1 показники в1дпов!дно дор1внюпть 18 дням i 20, 28. Таким чином, для зд1йснен-ня повного циклу виробництва м'яса в аграрному ceKTopi у в1дпов1д-hocTÎ з оптимальним планом розвитку виробнич1 затрата становити-$луть 13397 млн. крб./8440 млн. крб.:0,63/, тод1 як на шдприемств1 M'ясно! промисловостг - 079 млн. крб. /13775 млн. крб.:20,28/.

Визначаючою умовою функц1онування п1дприемств м'ясопродуктово-го подкомплексу е об'ективне формування ц1ни на кокшй стад1! техно-логхчного процесу.

Так, на тваринницьку продукцш /жива вага/ ух вал ей i закушвель-HÏ 4Îhh в залекноси вод виду, вгодованостх i категорН худоби, включають дотацх! держави /Дц/. Р1вень закушвельно! цхни /Зи/ по-Еинен перекрити затрати виробництва тваринницьких галузей /Вт/ i забезпечити !м необххдний прибуток /Пр/. fia закуп1вельну цхну иа-кладаеться податок на добавлену вартхсть, який переказуеться соь-ськогосподарськими подприемствами на спец1альний рахунок.

S^fa (s)

Вартхсть схльськогосподарсько! сировини /Вс/ для переробних подпризмств визначаеться закупхвельними цжами на худобу, транспорт-ними витратами /Тв/ i витратами на эакуп1влю худоби, яку здають селяни /Зс/. , о ч

Ъа = (§р-Ал)+Ть+Зс. (Я)

Оптово-вхдпускна цхна продук1л! переробки /Оц/ складазться з вартост1 схлЬськогосподарсько! сировини /без транспортних витрат/, витрат м'ясокомб1нату по доставц1 i переробцх сировини /Вм/ i при-бутку скремих вид1в м'ясних виробхв /11рм/ зб1льшених на двадцяти-в1сьмивхдсоткову ставку ВДВ.

Ои. = (Ьс + Ъ м + (l)

18.

Роадр1бна цша продукц1I переробки являе собою оптово-в1дпускну цп:у переробного шдприемства, пздвищену на торгову надбавку /Гн/.

Рц - 0ц -Тн (ч)

Вивчення структури роздрхбно! циш на яловичину показало, цо на частку виробника припадао В1Д 34 до 58 % П рсзыхру.

3 другого боку, комерцхйно структури х вхдрахування деркав1 займають эначну питому вагу /схема I/.

В интересах товаровиробникхв i поцупцхв вважаемо доцольним л1-кв1дувати взяття податку на добавлену вартхсть на вс1х стадхях ру-ху с1льськогосподарсько! продукц1* до споживача, бо ЦДВ в1Д1грае роль обмекувача росту виробництва, викликаючи шдвищення Ц1н х зни-кення кушвельно! здатностх населения.

В умовах переходу до ринку функцоонування вс1х ланок м'ясопро-дуктового подкомплексу повинно бути спрямоване на одержання хнте-грованого еконо»ичного ефекту 1 форь^ування оптимальних ринкових цш на промокну I кшцеву продукцию подкомплексу.

Структура роздрхбно! цхни на яловичину / без врахування дотац1й /

Закуп хзель-иа ц!на на ялозичину 'В заб1йн1й ва-31 без трзн-спщ витрат 1ЩВ на сиро-вину Транспортир витра-- т;. Витрати на пере-робцх . Прибуток перёроб-них п ад-прием с тв щв на продукта перероб-ки Транспорт: н: витрати | Торгова надбав-ка Роздрхб-ка Ц1на на ялозичину /всього в %%/

34.56 8-II 3,2-3,7 2,8 3,8-4,2 18,0-^2,0 4,8-5,5 16,0-20,0 100

площа ПОС1В1В кор.".культур

урожаинхсть корм.культур

и

¡цша на корми [

валове виробниц.* корм !в ™

1

пропоз. попят

на на

корми корки

•1адпри<змства з шреробки: •мксокомбхнати; -цехи по забоя тварин - модулI з лереробки мяса / на сауостхй-н!й I кооператив.основ х/

ПОГОЛ1В я

худоби_

продуктивн. твата;н|

|шна на м ясо!

тг

СТ

;/лси твар

_51

пропозицх!

на м ясо

Сировинна --------------

лопит на м"ясо

зона

1оргов1 тдприемства:

- спецхал13овак1 мага-япни;

- фхрмов1 магазини при мясокомбинатах Види продухцхх:

- мясо;

- ковбасн1 вироби{

- консерзи

Функц!онування

м п п

в перюд

^■П е. реробка

т

Реал хзацхя

-регульован1 Ц1ни - замовлэна птюдукц1я -вхльк: цши - кслгсслкий ринок,ф1рмов1 маг -допомога дертаз я/дотац-Ш -Л1кв1дувати ззуття ВДВ

переходу до ринку

-стимулювання яксст1 продукцИ;

- авансування с.г.падприсм.

- розподхл прибутку за акциями;

• лшвцацхя взяття ЦЦВ

1

НКЗЬК1 торгов I надбавки визчення попиту г пропозищй

Схема -7. блементи ринкового ¡.:ехан1зму в систем! м"ясопродуктового подкомплексу.

ВХНОВКИ I ПГОП03ИЦ11

1. 3 метою стимулювання впровадження прогресивних способ!в заготовлю сировини, пюдвищення якост1 продукщХ, що загоювлязтьея, в умоьах переходу прямому худоби на м1сцх виробництва пропонуеться ввести подвойну як1сну П оценку:- первинну - оц1ьку I гарант1йну оплату за живою вагою проводите на м1сцо вирощування худоби, а концеьий розрахунок здгйснювати за заб1йною масою, пероьодити XX

в «иву по фактичному виходу, що склаися за останню роки.

Враховуючи ту обставину, цо пересажна большость взазкорозраху-нк1в за прийня'х'у худобу /до 95 %/ зд1йснеоться по -мае! I якостх м'яса, пропонуг.мо гшщування I облЬ: л/дьОн проводи™

за заб1йними показниками, а не за живою вагою, як це практикуеться в дакий час.

2. Вивчення взазыозв'язку мЬ: ресурсним пстенц1алом господарств област1, обсягами I економ1чною е^ективн1стю виробництва показало, що, нэ эважаючи на подвшценья фондоозброзностх, зб^ыиеннн зрошу-ваних земель,'р1ст ыатероалышх затрат, в1дзнача-.ться скорочення виробництва окремих ввд1в продукцх! рослшництва 1 особливо проду-кц1х тваринництва: молока I м'яса вехх видов.

Значне водставання тваринницьких галузей зв'язане зх скорочен-ням погол1в'я худоби I зниженшш продуктивностх тварин. Так, в 1991 р. погол1в'я велико! рогато)! худоби у пор1внянш з десятою п'ятиргчкою змешшлося на 27 а поголов'я свиней за цей же пер1-од - на 28,4 %.

3. Розглядаючл обсяги I структуру виробництва м'яса на сюль-ськогосподврських подпркамствах Одесько! областо, встановлено, цо в м'ясному баланс! найб1льшу питому вагу займаз яловичина /53,9 %/ I свинина 1 птиця водпов1дно 28,8 % та 15,2 %.

Сбсяги I р1вень виробництва м'яса в р1зних зонах виробничоХ спецхал1эац1Л СдесышХ облзечл рхзко В1дш.1ш. В}>аховуши ту обставину, що в м'ясному потеьц1ал! влробництзо яловичини займаз про-В1дне ьисце I за прогнозом розв!;тку м'ясопродуктового подкомплексу буде залишатися прооритетним, в наших дослхдкеннях особлива увага була придолеьа сучасноыу р1внв I обгрунтуванню напрямкюв ро'звитку м'ясного скотарства.

4. Серед подприемств м'ясно! промисловосто для вивчення стану Хх'матер1ально-техн1чноХ бази, спецхалхзшйХ, обсягхв I структури продукцоХ, що вироблязться, булк видхлен1 В1схм м'ясокомбжатов, ковбасна фабрика 1 м'ясопереробний завод.

Об'актом б1льш деталышх проробок i еконгапко-математичного мо-делювання слугував Котовський ы'ясококбшат, до сировинно! зони якого входить с1льськогосподарськх тдпризмства швшчно! степово! зони.

Спец1ал1зац1ю пхдприсмств м'ясно! промисловостх характеризуз виробництво чистого м'яса /54,4 % з загальни^у обсягу товарно! про-дукцЛ/, ковбаснх вироби i м'ясш нашвфабрикати займаять в1дпо-вхдно 31,1 % i Ь,Ъ%.

5. Проблему збхльшення виробництва м'яса в умовах Одесько! облает! можна розв'язувати в основному за рахунок хнтенсивних ме-тод1в ведения м'ясного скотарства i свинарства.

У пер1од переходу до ринку ситуац1я в тваринництв1 складается на користь виробництва яловичини, оск1льки е структур! рац10Н1в го-Д1влх тварин нптоыа вага концентрат!в найникча саме на вирощуваннх i вхдгодхвл! велико! рогато! худоби /2Ь - 32 2,5 ц корм, од./, тод! як у свинарстзх - Ь8-87 % i Ь,4 ц корл. од., у бройлерному птаххвництв1 - 97 % i 3,9 ц корм. од.

ö. Ка picT ефективностх виробництва значниЯ вплив маз р1вень cnei;iafliaani2..галуз1. Так, у государствах з питомою Еагою яловичини в товарнхй продукц1! близько 50$ р1вень виробництва яловичини вищий в 2,4 - 4,1 раза, а затрата npani i корЛв на центнер проду-кцЙ вадловЦно на 25,9 % i Ь,3 % нинч1, нш в господарствах з ни-эькою питомою вагою /до 15 %/ яловичини в товарн!й продукц1Х.

Одним з недолив спец!ал1зованюс господарств з в1дгод1вл1 ху-доби е недосконала структура виробництва i, особливо, посхвних площ, на яких koümobi культури займають 26 - 30 %, тод1 як еконо-м1чно вигхдною структурою nociBHHx площ е така, де зерновх оай-мають 35 - 45 %, корлов1 - 50-55 %, у tim числ1 однор1чн1 i бага-Topi4Hi трави - по 15-20 зернобобов! cyMiuii- 8-10%.

7, На економхчну ефективнгсть як виробництва, так х переробки яловичини лряшй вплив мае р1вень якост1 реализовано! сировини. Позитивнкм моментом в рхст питоуоХ ваги худоби, котра здака вищою . вгодовашетю /з 46,1 % в 1986 р. до 60,3 в 1991 р./. Однак пхдви-щення ваги зданоХ худоби Бадбулося не за рахунок хнтенсифхкацхХ вирощувшшя молодняка, а за рахунок подовкення строев аирощування i вгдгодхвл!Середня вага I голови худоби вищо! вгодованост1 за-лишаеться невысокою /367 - 3£1 кг/.

Ь. Шдприемтсва м'яско! лрошисловост! эд1йенюють виробництва бхльвэ 15 р!зних вид!в м'яса i м*ясолродукт1в. Однак, вирс61ток м'яса скоротився на 14,5 тис.т,.консервов - на 0,7 туб, тод: як

виробниг.тво ковбасних виробгв I м'ясних нап1в(£абрикат1в водпов1-дно зб1льшилося на 4,2 тис.т ¡3,5 тис.т. Серед причин зниження вироб1тку м'яса I консерв1в можна вид1лити так1: скорочення обся-г1в эакуп1вл1 худоби, низька ямсть сировини, що эаготовлязться, обкеження потукностей водповодних Л1нхй виробництва консерв1в.

9. 3 метою забезпечення стаб1л1зацх1 виробництва продовольчих продукт1в I б1льш ефективного використання ресурсного потенцхалу м'ясопродуктового подкомплексу АПК у розроблен1й комплексно-ц1льо-в1й програм1 передбачено:

- при плануванн1 обсягхв виробництва м'яса в жив!й 1 заб1ШШ1 ваз! на обласноцу р1вн1 враховувати геоград^чне положения област1 I приток орган1зованих 1 неоргамзованих водпочиваючих;

- стаб1л1зац1ю I подвшцення економхчно! ефективностч виробництва яловичини досягти за рахунок удосконалення структури рац1он1в год1вл1; розвитку спец1ал1зованих господарств I мхкгосподарських подпризмств з вирощування 1 водгодхвл1 худоби;-впровадження про-гресивних форм орган1за1Л1 працх /кооперативи, котр1. включають . спец1ал1зован1 ланки, що працюють на цхльовхй оренд1/; розв'язан-ня проблеми кормового б1лка шляхом використання м'яссяистно! муки, посхв1в рапсу, багатор1чних трав, соХ, гороху;

- розвиток торгово! ланки подкомплексу зд1йснювати в напршку орган1зац11 мереж1 спецхаоизованих магазин1в, як1 пiдпopядкoвaнi беопосередньо м'ясопереробним гадприсмстиам х реагують на р1вень попиту 1 пропозишй на р1зн1 види м'ясних вироб1в.

10. Проведен! розрахунки I обгрунтування по КСП "Зеленогорсько-му" дозволили рекоиендува'.к :^елсдарству: зм1нити внутрп'осподар-ську структуру в напрямку органхзацх! первинних виробничих х агро-серв1сних кооператив1в;удосконалити систему д010в!рних в1дносин

на вирощуваннх I водгод1вл1 худоби; скоригувати галузеву структуру виробництва в напрямку його диверсиф1кац11. Це дозволить б1льш рацхонально викорнстовувати ресурс»ий потенц1ал ! досягти слодую-чих обсяг1в виробництва: зерна - 5*Л0 т, цукрового буряка - 10250 т, коршв э кормово! площ1 - 55000 ц корм, од., яловичини - €£0 т.

11. Враховуючи зниження виробництва, що наштилося, I сезонний характер поставок сировини на переробку., нест1йкхсть сировинно! зони, виникла об'ективна необходн1сть розробки блочно! економ1ко-ы^тематично! иодедх для оптимхзац11 м1кгалузеБих пропорц1й в м'я-сопродуктовому подкомплекс! на макрор1вкх /зок1 цункцхонування Ко-товського м'ясокоыб1нату/. Як критер1й оптимальное« був обраний показник - макетам прибутку. Розрахунки'показали, що р1вень

виробництва яловичини I свинини в перспектив: зроете в1дпов1дно на 19,5 I 22,7 %, а обсяг переробки живо! маси худоби 1 птицх досягне 43,1 тис.т, у тхм числх велико! рогато! худоби - 31,2, свиней -10,3 тис.т. Дещо зменшиться кое^>1ц1ент компактност1 /(6",3 тис. га/см.и/ сировинно! зони, цо свхдчить про можливост1 II б1лыш рац1онально! орган1зац!1.

М*ясокомб1нат змояе реал1зувати м'яса 19,9 тис.т, ковбасних ви-роб1В'- 4,0 тис.т, м'яених наш вфабрикат1в - 1,4 тис.т, м'ясних консерв1в - 5800 туб, з економхчним ефектом 1143 млн.крб.

12. Надаючи великого значения розвитку нових форм власност1 х ^.орм господарювання, що дозволить перетаорити селянина /роб1тника/ з найманого прац1вника у власника засоб1в виробництва х К1нцевих результатхв прац1, доцоьно на баз1 Котовського м'ясокомб1нату I пхдпризмств сировинно! зони створити агроконсорц1ум, до складу яко-го могли б ув1йт'и колективнх схльськогосподарськ1 пхдприемства, держгоспи, ферыерськх господарства, спецавтобаза, агропромбанк, бу-дхвельнх органхзапд!, торговельн! шдпризмства. Одержаний ним при-буток може бути розпод1лений таким чином: перший шдх1д - пхсля розрахункхв з бюджетом I формуванням (¿ганд1в розвитку виробництва, науки х техники, соцхального розвитку частина пр!1бут1у, що залиши-лася, розпод1лязться М1к засновниками пропоц1йно вкдаденим'ними коогпв; другий шдххд - розподхл прибутку пропорц1йно у в1дпов1д-ностх з придбаними акцхями.

3 метою стабхл1зац1! виробництва тваринницько! продукцх!. I шд-вищення кушвельного попиту в умовах деф1цитно! екоиом1ки варто було б ф1нансову допомогу держави соьськоцу господарству спряму-вати на розвиток кормовиробництва I продуктивного стада замхсть виплати дотащй на стад1! реал1зацх!.

Основний змхст досл1джень оцубл1кований в таких роботах автора:

1. Использование оценки производственного потенг^ала при моделировании целевой функции регионального АПК //Модели и методы оптимального планирования в сельском хозяйстве: 36.наук.пр./ Одеський СГ1.- Одеса, 1989. - С. 5-7, 0;18 д.а.; у сп1вавторств1 /у т.ч. автором 0.10 д.а./.

2. Экономические проблемы улучшения структуры мясного АПК //Совершенствование экономических методов хозяйствования АПК юга Украины: 36. наук. пр./Одеський СГ'1.-Одеса, 1991 - С. Ь9-72 , 0,20д.а.; у сшвавторств1 /у т.ч. автором 0.07 д.а./.

3. Организационно-экономические основы формирования и развития мясопрод/ктового подкомплекса АПК //Совершенствование экономических методов хозяйствования АПК юга Украины: 3б.наук.пр.//0деський СГ1.-Одеса, 1УУ1.-С. 34-38, 0.24 д.а.

4. Экономические взаимоотношения в мясопродуктовом подкомплексе АПК "Днестровский" Одесской области и их совершенствование//Эко-номика АПК: Рефер.жур.- 1992. - №8.-1.0 д.а.

Подл, к печ.¿Г***.ЙФормат 60 х В41/16 Объем 1.о п.л. Тир./^Р-т ОСХИ