Перспектива экономического СПИ производства Украины со странами Западной Европы тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Перспектива экономического СПИ производства Украины со странами Западной Европы"

I и и п

5 ДПР 1093

Ш ВСЬКИЯ УН! ВЕРСИТЕТ I кен! ТАРАСА ШЕЗЧЕНКА

На правах рукопису

ЮЕЦЬ МАР1 Я ВАШ1 ВНА ПЕРСПЕШЗИ EKCH0i.lt МНОГО СГЛ ВРОБ! ТНИЦТВА УКРА1 НИ

з крат нами сх I даот европи

Спец! альш сть 08.00.01 - пол1тична еконок!я

Автореферат

дисертац! I на здобуття вченого ступеня кандидата економчних наук

К"и ! в -

199?

Дисертащ йна робота виконана на кафедр! економ! чно! теор[ I та господарсько! практики еконон! чного факультету Ки1 вського уш верситету I кен! Тараса Еевченка.

Науковия кер| вник - кандидат еконок! чких наук, доцент Боринсць С. Я.

0ф1 Ц1 Ян) опоненти: - доктор економ! чних наук, професор Румянцев А. П. - кандидат скопом] чних наук, доцент Савчук В. I.

Пров1дна орган!зад1я - 1нститут св1тово! еконохиси 1

н! жнародких е! дносин АН Укра! ни

Захмст дисертащ i в1 дбудеться " в "" годин на зас! дакн! спет ал! зовано! ради з пол1 ткчно1 економ! I К.066.16.04. вКи1вськоху уы верситет! ¡кен! Тараса Шевченка за адресов: 251017, н. Ки: б-17, еул. Волсдимирська, 60,

3 дисертащ ею можна ознайэкитися в науков!й 61 бл; отещ (Си! вського ун| верситету.

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГИ.

Актуальм сть I глибина доел! дкенкя псоблехи в л! тепэтур!. Становления Укра! ни як держави вимагае в поеному обсяэ! реал1зува-ти цей статус. Одним 13 визначальних момент!в цього с можлив1сть зд!йснювати взаекоЕкп днз сш вроб! тництео з будь-якики державами св!ту, в якоку ¡нтегращйн! процеси охоплюсть все ширш: сфери м! адернавних стосунк! в.

Укра! на ях евролеяська держава, маючи | сторичний доев!д учас-Т1 в mi »народному под| Л1 лрац!, зокрема з Польшею, Угорпдаою, 4cxi -ею, Словаччикою, Болгар! сю, Румун! ею, Н! кеччиною та I наики Kpai нами, об 'екткЕно зац1 кавлена в збереженн! цих зв'язив I в! днов;;елн! 1х на прющилоЕО hobir економ! чн1й ochobi, Загальков! домо, цо раж -ше, в перюд РЕВ, вкзначальним у тому чи 1ншиу вид! економ! чкого сп! вроб! тющгва були риення чергових з'1зд1в парт! I, пленум! в товд. Економ! чн! й наущ при цьому в! даодилася роль задн! м числом об г,пун-то ву ват и доц1льн!сть ! пропагушти необх!дн!сть сама таких р!шзнь пол! тичного кер! вющтва. Сл! д зауважити, щр п! д виливом под! бних вжог економ! чла наука розвивалася у нас багато десятин ть I нагро-мадала значн! масиЕН матер1 алу, який, однак, далеко из pi вноц! штй ¡ не може сприиматися некритично з погляду сучасних потреб Укра! ни.

Зокрема, економ! чн! та геопол! тичн! i нтереси Ухра! ни склада-пгься i з певно! сумм щ л кок реальних та конкретних чинник! в, в! д-и1нних в1 д ! I !нтерес!в у склад! колишнього СРСР. Дртльшсть саме европейсько! opi ентад! I пояснюеться не лише економ! чними I нтереса-ми, але я географ! чною близью стю, пол! тичними момента)«. Першою кра! ною, яка визнала Укра! ну як державу, була Польща. Першою кра! -ною, яка в! дкрила свое посольство в Киев!, стала Угорщина. Оск! ль-ки такий процес налагодшшш сп! вроб! тництва е двосторошп м, то до св! дчить про св! дому зац! кавлеш сть партнер! в один в одному. Ця ж

обставила вимагас фориуЕати стратег! и I тактику д| яльност1 Укра! ни в значн! й к! pi як синтез'таких взасмовил дних 1нтерес1в э мш-мальною к! льк! стю елемент! в протистояння.

Над проблемами i нтеТрац! ! Укра! ни у се! тове господарстЕо пра-цсвали укра! нськ! вчен1 так! як Будх! и В. С., Борикець С. Я., Д1 дко-вськия М.1.. Кваснюк Б.Е., Нестеренко В.П., Рокитко А.1., Румянцев А. П., Сиенко В.Р., Фшпекхо A.C.. Черняк В. К., Чухно A.A., Езпелкс Г.О., Илепаков A.M. та!НШ!. Одкак теоретичн! розробки, проведен! в час! до 24 серлня 1991 року - дня проголокення державно! незалеккост! Укра!ни - стосувалися лише мтшродних економ!ч-лж BI дкзскн Укра! ни як складово! частики СРСР. Так як з моменту становления Укра! ни як держави де-юре проРлило недостатньо часу для фундаментальных наукових доел! джень, то маемо лише початкоЕЯй етап теоретичного осмислення проблеми, окреслення загалъних контур! в зовн! шньоеконом! чних зв'язш в Укра1 ни. В цьому напрямку пл|дно працхзать як вгаеозначен! укра!нськ] вчен! та 1снуш! наукоз! ко-лективи, так ! проходить становления нових доел! дних дентр1 в, ni д-' ключекня зусиль фах) вц| в укра! нсько! Д! аспори (0. Гаврилишин, Б. Гаврилишн, Б. Кравченко та |н. ) та заруб1жних доел! дних центр! в (Всесв! тня лаборатор! я в Цир1 ху, Школа б! знесу Гарвардського ун! -верситету тоща). Однак вс! ц! доел!даення ие не сформувалися в ш -л! сну галузь економ1 чно! науки - сюго роду еконок) чне yicpai ш-знавство.

Актуалыасть проблем та незавершен! сть теоретичного вивчення !х розв'язання, неоднозначн! сть ряду лоложень визначили виб!р теми та завдань дисертац! йного досл1 дження.

Мета дисерташ йно! роботи полягас в обгрунтуванн! дощльносИ економ! чного сп! вроб! тництва Укра! ни з кра! нами Cxi дно! европи, доел! джеюп його перспективних напряик! в та орган! заш йних tjüpM па

як! сно нов! я OCHOBI вэасмовин дно! еконош чно! взаснод! i в уховах переходу до ринку.

Для реал! зац! I дано! иети необх) дно було ро^з 'яэати ряд взяе-юпов'язаних завдань:

- показати патент йн! можлкюст! Укра! ни в cni вроб! тництв! з кра! нами Cxi дно! £вропи;

- обгрунтувати оптиканьне посднакня безпосередн! х зв 'язк; в товаровиробник! в р! зних кра! н та координат I дього процесу з боку держави;

- виявети наяперспективн! ш для Укра! ни Eapl анти ы «народного кпоперування та сг.ещ ал! зац! I;

- сфорхулшати деяк! ш дходи до форхушнкя осисвних капряхм в зовш шньоекпнош чно! стратег!! Укра! ни.

Об'остом досл1дв5кня с еконош чн! Б! даосини Укра! ни та краг н Cxi дно! Свропи t пляхи ! х olma! зад!! в про arel феркуетгаш рлкхз-вого сусшльства.

Методолог! чиод i теоретичною сснсвор лиссрт^ш йнэго досг.1 д-кення послужили основн! принципи паукового анат зу рэзвитку сус-т! льно-екпнок! чккх процес! в св! тои-х господарських зе'кзщй. роз-зоблеш та Еведен! в науку загальковизнанкми г.редстгенякани се;то-301 економ!чно! дукки.

При написанн! дисертащ I ay л и e¡í24g;ü , пр^анш зонаш та вн- . вристан1 нокографпш; дэсл!деиня e¡ тчиэнякчх та лчрубижих еко-:ош ст1 з. зб| ркики наукових статей, норматив*! ахги, нат^р: или ept одичних видакь.

Енп! ркчку базу десл! днет.ня стаковили катер! ал и Мшстсрства гатистгаси Укра1ш, Ml ш стерстна зовш иньстеском чш:х зв'язк!з, кституту еконон!ки АН Укра! ни, Президп АН Ул-рам'и та матер! али,' тубл! кован! в монограф! чн) и л! тератур! та nepi оличш й прсс!.

Иаукова новизна вклтас в себе так! складов! елементи:

- визначем основн! кетодолоп чн! положения анал! зу п ко ком! ч-ного патент алу Укра! кк як повноправного суб "екта зовн1 шньоекоко-М1 чпо! д| Ш1ыюст1. Серед них вид! лен!: створення умов для незалежного економ! чного розвитку (гаштичних, право вхх, екоком! чних); • формування шжлиЕостеЯ для розробки та оптимально! д! I над! ональ-ио! стратеги зовк! ишьоеконош чно! д!ялькост1; виробдення власного рац! оналыюго кехан! зму Еккористакня експорткого потенц! алу/ виз-начеиня пр1 оритетних напрякк! в ! нтегрування Укра! ни у св1 тове гос-подарстЕо; нове орган! зац! яно-техн! чне забезпечення м! ждержавних господарських в! дносин в уковах переходу до ринку;

- розкрита д! алектика реформування зовн! шньоеконом! чних зв 'язх! в Укра! ни. Установлено, цр розриз традищйних економ! чних зв'язюв Укра!ни з кра!нани СНД, а тахож з колишми партнерами по РЕВ при переход! до ринку в 61 льшост! вигйдк! в економ! чно доц! ль-ний I одночасно е необх! дною передумовою в! дтворення зозн! шньоеконом! чних зв'язив на якюно ввдрму взасиовипдному р!вн!;

- показана спедаф! ка використання трудових ресурс! в Укра! ни. Зокрена, е1 дм! чем : бисокий квал! ф! кац! йний р! вень трудового по -тенщалу; неоднор! дан сть кац! онального складу населения; недо-статня к! льк! сть фах! вд! в з ринково! економ! ки, зокрема спец! а-л1 ст! в по зовн: шньоеконом! чних зт/я-хях;1 в!дсутн!сть в основнс! маси населения ринкового ментал! тэту; деформована демограф! чна структура населен а в б!к непрацездатност1 (пзнсюнери, хзор;, !>.-вал! ди); установлена каявш сть економ! чно зна^уда над! ональних особяивостей;

- обгрунтоване положения про наявн! сть принципово! р! знид! м! ж стих! йним 1 репулъщании шляхами формування К1 жнародних господарських зв 'язк! в. Бона полягас в : зд! йсненн! координат I 1 спри-

янн1 на державному pi bhi npi оритету пропоэищ !• над попитом з тми, щоб в масштаб1 дзржави формуЕати необх!дний попит на високоефектив-W товари та послуги; зосередженн! зусиль на створенн! економ! чно-правових передухов для розвитку економ!чно! свобода юридичних та ф! зичних oci б в м! жнародних стосункаxj ц| леспрямованому стимулю-ванн! державою експсртаог«Екробнжггва (надання шльгових кредит: в, оподаткування, дотадп, лщензування експортно-|мпортних операщя);

- визначен! npl оритетн! напрями ¡ нтеграц! i Укра! ни у cbi токе господарство: розвиток кооперац! Яних зв'язмв з б!льш розвинутими кра! нами Cxi дно! европи; необх1 да| сть дольово1 участ! орган! в уп-равл1 ння вс1 х pl bhi в в прибутках I затратах на ш дпорядхованих I м територ!ях; створення сп'.льного I нформащ яного середовида з cxi дносвропеяськими деревами/ opi ентувати вироблення зоешшньо-економ1 чно! стратег! I в напрямку европейских структур.

Теооетичне та практичне значения роботи полягае в тому, що викладен! в ход! досл1 даення результати I пропозид! I махэть певне значения для подальшого розвитку економ! что! теор! I, зокрема I нтеграц! йнмх процес!в в европ1: можуть бути використал! при формуван-н! зовн! пньоеконом! чно! стратег! I Укра! ни.

Теоретичш узагальнення та висновки, зроблен! в робот!, моина Еикористовувати при викладанн! навчального курсу з пол!тично] економ! !. Деяк! положения роботи маюгь левне значения для розробки спецкурс! в, методичних noel бник! в.

Сьогодш mmí практика зовы шньоеконом! чного сш вроб! тництва Укра! ни 1дс недостатньо поено охоплена статкстичним анал1 зом, щр, на жаль, с об'ективжш перепоною для його теоретичного узагальнення та над! яних розробок на майбутне.

D процес! робоги автор прагнула гаеднати елементи пошуковост! та ü5¡'p.Yii'¡'v¿¿;:m'.i лоШльност! вид1ления несбх!дюго комплексу

дасджш н m д .ук&гшю казЕоп економ! чне укра! юзнавстЕо.

Тесретичнпя акал! з перспектив cni вроб! тнидтва Укра! ни э кра] -нами Сх! дно! Свропи кож бути використания прикладники економ! чни-ми дисциплиши при Еибор! пр!оритет1в економ! чного сп! вроб! тнидтва.

Апробец! я роботи. Оскавш положения та висновки дисертад! Яно! роботи обговорюзалися на методолог! чноцу сем! нар! та зас! даннях ка'едри е ко ко к! чно! теор! I та господарсько! практики економ! чного факультету Ш еського державного ун! верситету. на наукоЕО-практич-них конференц; ях "Розвиток виробкичкх в!дносин ! становления нових госисдарсъких форм" (Ки! в, 1991), "Дз ново! Укра! ни - шляхом реформ" (Ки!з, 1992).

По тем! дисертад! ! опубл! ковано 3 науков! пращ загальним oâ'oiûH 1,1 друк. аркуав.

Структура роботи. Робота складасться !з трьох роздппв, всту-пу, еиснсбк! в, списку основко! вихористано! Л1тератури.

II. ОСНОВНИИ 3MICT РСБОТИ.

У встуш обгрунтовуеться актуальнють теми, роэглядаеться глибииа досл1 дкення проблени в л! тератур!, визначаеться кета 1 завдання досл1 дкення, наукова новизна та практично значения роботи.

Перший розд! л лрисвячений розгляду Ml «народного гад прац! як об 'ективно! основи зовн! шнъоеконом! чно! актизност! Укра! ни.

Екокок! чне сш вроб! тющтво Укра! ни та кра!н Сх!дно! бвропи мае. давлю, a i нколи й cnl льну ! CTopi ю. Сприяло йоуу, насамперед, вдале лоеднання природно-кл! матичних умов, вип дне географ! чне розтаыуЕання. зручн! шляхи сполучення товд.

Передунови поглибленого сп! вроб! тнидтва Укра! ни ! кра! н Cxi д-mi -еврспи стали мшивики теля створския а 1949 род! Рада Екоко-

к! чло! Взаемодопомоги. Було створене угруяування кра! к з прк-гикпоЕо схожим типом господарювання, а саме - з нерикковими в; днссинами в економщк Под1бн1сть 1 глибока 1 нтеграш я пол!тич:;их структур кра! н РЕВ вимагали, за лог! ко» I хнього кер! внкцтва, такок ! еконо-ш чно: 1 нтеграц!!. Укра! на була актквним учасником (але лит як виконавець р1 шень союзних в! докств) в н! даиродному ^ под! л! прац: як м! ж колишн! ми сот ал! стичними кра! нами, так ! з I нпкмн кра! нами св! ту.

Теоретично розум! ння м! жнародного под! лу прал! сфсрмувалося в основному доел! дкенкями А.См!та, Д.Р1кардо, К.Маркса. Одшеп з ос-новних думок, яка проходить через ес! ш пращ , с о;>грун7уЕгкля головного аргументу при встаноаленш та розЕитку охоном! чнего :га вроб! тництеэ - взасмна ехоном!чка вигода :-:ра!н-лартнср! в.

Як в! до ко. передумови м! народного поя! лу пращ под; таить на природа! та техн! ко-е конок! чн1. Природа! фактор/, в Укра! н! досить :приятлив!. Техн! хи-економ! чю передухозк м! »-народного пол;ду [рад! для Укра! ни тем достатн!.

Однак, сл1 д в! дзначити, ко Укра! ш притаканна сьогп^.;' ' ■1дносно низька ефектившсть та культура виробництиа. .

елико! у ваг к тахзж лзтребуе та обста&ша, щ Укра: .на. успядяурсла ! д СРСР значков м: рои м! л! таркзовзпе народ;!« юег.о дарстш. по-знщян! можливост! якого мокла I треба Енгорнст&тй :з шите;;;и:е I ддачеи.

Натеритори Укра! ни сфсрнушЕся потугами каук0£0-техш чпк'я' угенц!ал. ! з 3-х! льяскно: арм!! сг.оц| ал! си в з екшю осв!тов, . Шнятих у народному гссподарстБ! респуСл!ки, блг.зькс 1.7 или. -! игагнери, спещал!сти альсьхого госппдарства, б уд; вншп-Еа,' экспорту, зв "язку та ! шшх галузся екокониш, так чи ¡на.та в'язан! з наук0Е0-техн1 чн;:м прагросом I гпрпЕад;ч:ннлм йоге

- а -

досягнень у сусш льне виробництво.

Ceoi конкретш особливост! маигь i трудов! ресурси. Всього в Укра! ni m.оимвае 51 769,7 тис. чол., 1з них прадездатного в!ку-28 615 990 чол! Однак, командно-адм! Н1 стративна систена сфорхувала у нас тип иращвника - пасивного виганавця, а ринков! умови вкма-гапгь в! д пращ вника по всъому технолог! чному ландюгу, насахперзд, щюяву i HI Ц1 ативи, ш дприсмлиьост! i роботи на випередження хожли-вих зн!н. KpiMToro, потр! бн! еэ й спец! альн! знания з ринково! еко!юм!ки. Бажакгь крашрго також ! низьх! показники здоров'я населения, кого працездатност!. На 1000 чол. прадездатного населения припадас 794 чол. непрацездатних!

Однак, треба паи'ятати, шр невисокою за циих рядок шказнк-к! в як! сть наших, ресурс! в с лише з точки зору передових краг н. Разом з тин, е велика група кра! н, в току числ! I б! льш! сть сус! д! в Укра! ни, чк! трудоЕ! ресурси за як! сними показникахи с одного pl вня з напши. Остання обставина в такому випадку стас дос-татньоо ni дставою для розвитку взаемовил дного сп! вроб! тницгва.

Разом з тим, багатор! чний вплив умов неринкового cycnl льства на процес в1дтворення робочо! с или не зшг остаточно швелзсеати над! ональн! особливост! радянсьхих народ! в, в тому числ! I т! з них, як! магаь важливе еконок! чне значения. Якир ми для прикладу nopi внясмо трудов! ресурси JKpa; 1и та Рос! I (як наиого наяб! льиого потенд! иного конкурента в стссункгх ! з cxi дроевропейськихи кра! нами), то видно, щр в кас1 сво!й укра!кд! сумл!нн!ше ставляться до роботи, дисдипл! нован! ш!, менше п! ддаюгься вшиву кедостатньо об-грунтованих 1 дей та пропозид! й. Нав! ть вже щ особливост! робочо!

i. р03шд1л населения за статтю та в!ком на 1 с!чня 1991 року.

М1н1стерство статистики Украим. К.: 1991. с.4, 14 - 15. ... Так ¡не. с.6 - 7.

сили Укра! ни не дозболягоь нам слто кош хвати рос!Ясь:<1 реформа, як це 1нод1 пропонуеться. 3 ¡ншого боку, певш переваги серодньо-статистичного трудящого Укра!ни, пор!вняно з Pocicjo, ни монемо використати як додатковия позитиения аргумент Укра! ни • при налагоденн! mi жнародного Езаемовип дкого сш вроб! тництЕа I з коли-ен| ми партнерами по РЕЗ.

На процес розвитку м! жнародного под!лу прац! съогодш ictotho влливае ряд глобальних фактор! в, наяванлив! иим серед яких с технолог! чна револющ я. Однак, ефегсгиши сть використаннл науки ! техш -ки в р1зних кра!нах неоднакова, цэ призЕодить до кер! bhoki phocti I х екоком! чного розвитку. Як правило, за ступеней екснзш чного розвитку ес! кра!ни cbi ту досеть умовно подияшь на три групп: високо-, середньо-, слаборозвинут!. У bi дпое! длост! з таким под! -лом теоретично можна вид! лиги Ш1 сть вар| ант! в сш вроб! тнлцтва м; ж кра! нами - суб'сктами взасмодп . Однак, як показус анал! з, щюпз-дения в робот!, наяоптимаг.ъш шои е взаемод! я партнер| в з нриблпзно однаковим, схсн1им pi вне к розвитку. Таким чинок, в довготрнвал! я перспектив! для- товароЕкробкик! в Укра! ни вил дно сш ¡шрацшати якраз з 01льш розвинутики партнерами 1з кра!н Cxi дно! бЕропи - Че-xi я, Словаччина, Угорцина, Польша.

Для Укра1 ни opi снтац! я на господарськ! зв'язки з партнерами ! з кра! н Cxi дно! Свропи щ кава це я додагковики мокливостями (по-pi вняно з умовани в кра! нах СНД) непряного залучення до науково-техш чно!'о прогресу. Звичаяно, такия непрямиЯ шлях технолог! чного прогресу зб1 лынус для нас час досягнення bi дпов1 дних показник! в. Алз, з I ниого боку, отриманнп цих досягнвнь Н1би з других рук зменщуе виграти на цей процес.

i нтеграш я екашк! ки Хч'.апш у cbi тове господарстео потребус раликамлих зи: и у i осшларсьхоку мехашзм!. Склада! сть сьогодн' is-

нього моменту полягае саме у формуваш взасмовип дно го скопом; чного сш вроб! тництва, а також у становленн! державних та коу.ери1 яних структур, як! б займалися зовн! снъоеконом! чною д| яльн| стю. Однак, це аж ш як не с ш дставою для автарктичних тен-денщ я, а навлаки, потише стати додатковим стимулом для якнайшвид-шо1 пггеграци Укра! ни у св1тове господарство. 3 одного боку - це значно дог.оможе нам у провэденн! радикальних економ!чних реформ, з 11Шого - сприятиме зростанио XI жнародного престижу Укра! ни (пере-доеиу. кра! нам буде вил дноп поява на ринку в! дносно дешевих ресурса Укра! ни, позйашыося заяво! м Л1 таризацп . станемо в! дкритим с.усш льствои товд). Однак, таким позитивним змшам перешкоджае ЗЕ0Л1ШШЛ з демонтажем командно-адм! ш стративно! системи та переходом на пршщипи ришшвого господаршання. Тим биыие, щэ на шлях ринку ше рашн) стали сус|дн1 держави - Угорщина, Полыяд, Чех1я, Словаччина. Тому нам иорисно буде виечити !хшй як позитивния, так ! негативная досш д.

ВУкрзпп, зокрема, прийнято закон "Про зоеш шнъоекоиом! чну ' д|яльшс:ь", який эвужус сферу державного регулюшшя зовшшньо-еконон! чно! д| яльност! з однсчасним розширенням повюваженъ юри-

ДИЧНИХ Та ф1 ЭИЧШ1Х ОС!б.

Проведения широкомаштабних реформ в сх! дноевропеяських лра1 пах показало иагаяьну потребу в залучешн I поземного кап| талу. Ця и; проблема £ актуальной I для Укра! ни. Тому прилнято закон "Про I шземн! 1 нвостиш 1" та "Про захист I ноземлих I нвестиц! й", якими I нозенш I нвестори з участи укра! нського каш талу зы лышггься на Б роки шд лодатку, дозволяеться вив!з прибутку за кордон або ре-твестадя и Украип та 1н. Однак, не вс1 норматива аюги спршшгь ^•росталих! зоши шньооконам! чтя активност! украшських суб'оспв мхлодаршашш. Зокрйма, иикликасть негативне ставлення як частини

фах1 вд| в, так I господарю«! в висок! ставки тодатк! е на виручху в 1нозе«н1й валет!. Звичайно, це шясюхться добрим нашрон закоиз-давця пол! пшити бхдаетне забезпечеюш сош ально1 сфери. Одмах, висок! податки. гальмуючи д! лову актквн! сть, в п! дсухку негативно вплинуть на ту ж сош альну сферу. Д> того ж висок! податки лито консервуогь через державния бвдкет ) снуше сш bbj дноасння форм власност!, яке на практиц! довело свою неефектквн! сть в зовн! иньо-еконохшних стосунхах. Kpix того, cbi товий досв:д переконус в тону, що з напсвнонням ринку 1, отже, з задоволеннян попиту, крапр справляються вкробницгва. ях1 знаходгггься в хшектиш я бгшскосп.

Одна I з характерних ознак народного господарства в Укра!hi i в багатьах кра! нах Cxi дно! Европи - це якраз I € низька ноб! льн! сть махроеконом! чких структур, ix практична ксчутлив!сть до ззпипв, населения I суспиьства в шлоху. Тоху мониа припустят« присгорсн-ня еконох! чного розвхтку Укра! ни I кра! н Cxi дно! евро пи за рахуиок переваждаго росту ахтхвност! суб'скт.в господаршання XI кроеконох! чного р; вня.

Зараз в кра! нах Cxi дно! Своопи I част го во в Укра;н! сиостср! -гаеться розвал адх! w стратхвного управл! ння еконок! кпю. Планом! р-ного схоордиюваного переходу до вмсористаюш ринкових регулятор! в реал1зувати не вдадося. 3 зв'язку з ним, поруиллося багато виробнюшх зв'язк!в по поставках, кооперацк I т.д., во призгело до знинення об 'cmi в вяробюздгва в масштаб! кра! ни. Хоча в цьоиу. на думку дисерталта, с деях! I позитиш кохеити. Ад»в народнону господарству Укра] ки | кра! н Cxi дно! европк кеобх! дна радикальна структурна перебудова. перех! д на лринципово i нш; ресурсо- I енер-гозбер! гаш! технолог! I та дахокопол! защ я економ! ки. А виробнич! зв'язхи, ях! порщеться. це ) с в основному зв'язки xns шдприсм-ствами-хонопол! стахх. 1 у вкладку иехинучого пршшяття антнноно-

тюлъного законодаЕСТва б1лылост! наших глдприсмств всеодно потр1б-но cboi виробнич1 зв'язки зшншати докор!нним чином. Однак, зараз МОНОПОЛ1 зи нац| ональних економ! к Укра! ни та кра! н Cxi дно! Европи все ue переважас. Якраз в таюй сктуащ I д1лове сп! вроб! тнидтво El тчизнямих товароЕиробних! в з партнерами I з кра! н Cxi дно! Евро пи здатне bi д1 грати позитивну роль, чому також буде сприяти включения в такс сш вроб! тництбо орган! в влади на м1сцях як суб'екпв госпо-дарюванкя. П! декиення, внасл! док роздер;;;авлення, активно! участ! hi сцевих орган: в влади (як суб 'e.-crl в власност1) в господарюванн! приогеде до зкачного розширення сектору виробництва товар! в I шелуг в народному господарств1, шо здатне поглинути значну части-ну робочо! сили, яка зв: лъ-.:::стьсл при структурой перебудов! еко-нои!ки. Моклива гахож дэлъова участь- xl сцевих орган!в влади в сп! вроб! тницте! з товаровиробниками кра1 н Cxi дно! Европи чи з 1 хн! ми м,ун! цилал! тетами.

Як врахування реально наявних можливостей, так 1 потреба в швкдши в! ддач!, призеодять до того, ¡даб почати актиЕне освоения риькових метод! в в госпсдарсьм й д1 яльност1 товароЕиробних! в 1 як-раз в с фар! виробництва, яка дозеоляс швидке обертання кап! талу (виробництво товар!в широкого вжитку, послуг, в торпвл! 1 т.п.).

У випадау cnl вроб! тии^т товаровиробшдо в Укра! ни ! кра1 н Cxi дно! Европи !м разом прийдетьсь ¿¿дати менее труднопУЕ, ник при виробництв! такого ж товару кожному окрэмо.. 3 Tie! просто! причини, шр при CXOKOCT1 економ! чних проблем обох партнер! в, структура соб1вартост! I хн1 х товар! в все « неоднакова, I при об'еднанн! зу-силь товаровиробник! в частика цих затратних складових взаемно нейтрал! зуеться.

У другому розд! л! показан! перспектив«! форкд cnl вроб! тшцтва Укра! ни з кра! нами Cxi дно! Европи в уносах переходу до ринку.

Перех1д народного господарства Украпм ! крат Cxt дно: Свропи до ринку потребус роздери&влення власност!, из призведе до pi з:<ого зб!льпення числа суб'скпв госг.одарсько! дтьност! та, в своп чергу, об'сктизно веде до як1сно 61 льш! pi знонак! ткост! форм еконон1чнз! взаснод! !. Така взаеход!я стас дош льнов для партнер! в Укра1ни ! Cxi дно! Свропи не т!льки в ciopi виробництва, але г в сфер! послуг, ф!нансоЕО! д!яльност!, управляй! та ! ' галузях невиробничс! сфери. Тону в робот! рззглядастъся така форна сп! вроб! тництБа суб'скт! в д1 ялькост! з' хетою зб! лыгешш- власно; вигоди як кооперац! я прац!.

Барто в!дзначкти, що в даному репой! практично заново (в рин-ковому роз.ук! нн! ) створюеться к: жнароднил под! л праш i спец; ал! -зац!я виробництва.

В умовах розгинутих товарко-грсвових в; дносия вир! шальним критер! ем ефективност! кооперац! кно! д!яльност! с прибуток. Сьэ-годн! в розвинутих кра! нах певне значения наоть доброчинн! аспект и Д! ялькост! товаровиробник! в, а такой IX дылзшеть по знонепннм забруднення навколиснього середовща I покрадення еколоп чно! обстановки. 3 врахуванням пор! вняло низысого нзггтегаго ni в;¡я населения Укра!ни ! кра1н Сх:дно1 Свропи, а такск; напружне! еколоП'шо! ситуац! ! в даному реп он!, m сторона робот»: шецевкх товарсЕирсбнкк! е вже зараз варто БЕанатк важлшзж! кр;;тер! яки д! -ялькост!. Природно, так! показники д!ядьност! <кр1м прибутку) по-винн! визначати органи державно! нлади як зах!д тимчасовия до тих nip, коли в дансму реп он! сформусгься розвинуп ринков! умови (го-сподарськз законодавство, податкова система, миг на служба ! т.п.).

В сучасних умовах найд! ев! п! кооперации! зв'язки Украши ! кра! н Cxi дно! Свропи, як! не пшагахлъ великих каш талсскладень ! орган! защ яних зусиль, а такош реал! я резвииутого ринку. Одш ехз ! з

шредснхкшш i{tep« кооперац! I на ^ьогода! бачиться територ! альна i технологи «ана, табхо беэпосэроднс cm upoöi тництво товаровиробнюа в Украим ¡1 .tyctJßtix Kpal к Cxi дно i Свропи.

Одшса а шродухов кооперац! йних зв'язк! в с под! л Укра! ни на екотккш! зтйэки: Дэкецыш-Пркдш провський, т'вденно-Зах! дний, fil пдгшка. йаск. сл1 г зауважити, ср при переход! на еконок! чш истод* уяргвшашн, дошяьнв деталью ше екоком! чне районування кзшм тархана..

В! ДОЖ), яю цри стих! Иному роэвитку ринкового господарювання пронес ¡погдя&шшя спец! ал) зац! I шфобник! в п! дтягуеться сл! дон за шшоодш яопксу.. А при col дош й орган! заш I к! вдержавного cm вро-битшаа «собхщш, шоб погдиблошш слеш ал! защ i товаровиробни- ' KIB nono ЯКйй ШПЕРОДУ i снушого в сучаских уковах попиту, по яого оршпгацп лш гоздрк вхщрго технолог! чного pi вня та на ринков! метода райоти.

З'оцу щшкм щи! »ах при переход! в) д командно-адм! hi стративно! систем» до зншкшшс cycni льств, с сакс првд! лиги спец! альн! зусил-ля .дйркавкйиу зиыи на прюритетпв фаркуштя "ринкових" рис ниншшога ^населения.

¡При щьоку ¡иеобх! дно розум! ти. щр сучасна тгхн! ка i техноло-пя - ода ¡щадкт роэвннутого ракового cycni льства. Kpi к свое!. ви-cûxni зхрояукгишааст!, вил дност!, ¿ко^п чност! J т, д., m засоби вирабнидава ¡шдазшшгься ще й тин, йр вони створен! для поеднання з аддишю г процес! лрац).

Лая З&фшш дуже важливо при пареход! до ринку формувати нову яисть ¡робочя! сали. 1 кайголош ше i з них - ца, розум! ння всяко! с bog! дашыюсп ях виробнмцгса сгаживчо! якост! 1 нанагання по-глиблшвтл шласну спсщ asi зац| а в цьому иапрямку.

Слешам зад я i кооперац! я - ца но Т1льхи складов! сусга лью!

орган! зац! I лрац!, а одаочасно i потуш фехтори вдосшшлсшш само! лэдиии та сусщ льства.

h'a жаль, пол! вне розухшня процесс спец| ал! зат I та кооиера-Uli шв не хараетерш для громадсько! cbiдомоет! в Укра!hi I в крч• 1нах Сх!дно1 бвропи. Хоча все б1лыде вчених приходять до думки про необх! дн! сть формування в нашого населения сама ринкового хентал! тету.

Тому сш вроб! тництво укра! нських суб 'ект! в господархтання з партнерами 1 з Чех!!, Словаччини, Угоршини, Полый батане тс й з цього боку. Адже в!домо, що населения Укра! ни працездатного в!ку практично не пам'ятас ринкового сусш льства дорадянського ларюду. При цьому в робоч! я сил! Укра1ни "антиринков!" властигост! та якост! значно сильнш , н!ж у сво!х партнер! в з кра!н Cxi дно! £ь-ропи. Тому д| лове сш вроб! тництео з ними бакане для наш« вироб-1ШК1 в шэ I можлив! стю швидше сфорнузати робочу силу з "ринкоыши" властивостями. Звичаяно, щр наянасовим I наяе^вхтивш ыия вид такого сп! вроб! тництва - це коопвратя специй! зонаних виробншп а на м! кроеконом! чному pi вн! mix кра! и.

Б Укра! ш для цього е потужния наукэЕЛ-тохШ чния потоптал, Разом з тии, б1лыш сть суб'скпв госпадпрхшшч жкроришл хае морально застар|л! та сильно зношан! ochobhi виробннч! фонди та я працшгь если в умоиах сущ лыюго даф! ци;у. В так! я ситуац! i товаровиробкикам Укра! ни наяпил дн! шин стас виготовляти ыдносно нескладн! з неселикох) coölварпстю товари невнеоко! якост!.

Тому в перех! дниА пер! од до ринку з Укра! in I кра! нах Cxi дно! еврогш дот льн! загальнодерштш эахопи по стимулхщашао i координат I I нисваш яного пронесу.

Укра! неьким товаг-учируоникйх та ix партнерам !з Cxi дно! Сиропи ломдпгъсн праховувати I еколог!ЧШ1й aonoicr влас но!

д: >1льност1; Справа в тому, аз з унозах нетоварного виробшщтЕа пру.кги^ла для кевного лрацкшого екзлопчния фактор фактичко пере-бувг.с га межами виробни-гих 1нтерес!в. В1н !снуе для лращвнкка в основному з моральному план!. Однак, з роздераавленням власност!. з лоякю коккретких повигпраЕШ'.х суб'скпв господарювання, еколо-г; чп: флхтсри кабуваюгь ! ехоксм! иного значения.

Дг.я недопуцення полрсення кркзових яекщ в навколишньому серодоЕхк! потр1 бн| координзван! р| ¡гення на какрор1 вн! в налрямку ¡злдаого охглшеалл еколоп чних аспехпв д!яльност! тоЕароЕиробника товармо-грзшоккмк в! днсскнами.

Уновк г.ерех1 дного лер| оду до ринкоеого господаршання в Укра-ш 1 кратах Схчдно! Свропи не дозеоляюгь широко розгорнути сш в-раб! т)ищтв) по всьому в! дтЕоршальному циклу "наука - виробництво". 3 ц; й слтуащ I наядощ льш вин було б сл! вроб! тництво по широкому впровадлзннх) таких результат! в НГП, як1 нр вимагалть Ееликих кап; гьлошздеяь з трквалим страхом окупност!. Тобто, наяб!льш ефек-тнЕне при ции<у б уде впроваджзшш вке готовнх (.бтъае того, роками нрслоноБаних) результат! в НДЭСР. в перау чергу готовмх товар! в широкого шмтку (побутова тсхк! :са, с^льськогосподарське обладнання, эасоби по ш дтриманню I зм! цненнн здоров'я). Бзасмн! розрахунки при цьому моина здтснхвати за рахупок в! длов! дно! частнни участ) в розпод! л! готоео! продукт 1, у вигляд! бартернкх угод з перспективою переходу на розрахунок з конЕертоЕан! Я Еалюп в св!тових щнах. При цьому надо) льш реал! стичн! кооперации зв'язки технолог! чнс I територ! ально слеш ал! зованих виробник! в.

В Укра! н! зове! я недостатки використовуються наявн! рекреа-Ш ин! ресурси. У лосднанн1 з близьк! стю ряду вжз наявних наукових I доел! цно-конетрукторських орган! защ й, наприклад, в Одес!, Сева-стоцош , ¡Серч! , Кар! улол! 1 в Карлатському рег! он!, це дозволяе

вважати такий напрям лерспективким I при перепроф! лшанш окрсмх виробництв, наприклад, у бигляд! технопол!с!Е та технопарк; б.

Для Укра!ни велике значения мае викэристання нанвлих вилахо-д|в. патент! в, рац1 онал! заторських пропозишя. Укра:н! потр;бкс якнайшидае створити власну патентну службу э; ссо! м фондом I на-лагодити кироке ! т;сне сл! вроб! тництво з патентник)! слуьбаш кра-[ н Сх! дно! европи. Перспектизния е даному напрякку такой обм! к л: -ценз! ями к1 ж товаровиробникахи р! зких кра! н, куп! идя ними на сы -товоку ринку та сшльне втэристання патент! в ! яшекз!.й той».

Актуалыш для нас с сьогодш в:<лх>;е>иш ехонон: иного ; науке-во-техн! чного потенщалу в нов!Тн! форми св!тових наухсЕо-техн; ч-них зв'язк!в, серед яких особлива роль налеяаггь патентно-л I цзнз; ян! я торп вл!, передач! ноу-хау, ! ш н; р! нгу, консалт! нгу.

От же, проблема тдвюгення ефзхтивкост1 кауково-техн! чкеге сп! вроб! тництва Укра!ни та кра!н Сх!дно! Сврспи склагастьсл н:бн з двох частин: перша - швидха розбудова нащоныьних систем НДГ/Р сучасного р! вня; друга - одночасно з цим фсрнуБати кехзн: зми м: :к-нац! онального сш врсб! тництва в сфер; Н7Л. Лричому розп'кзання обох цих часткн дано! лроблекк потребус координованих зусиль г.к на державному р1вн! кожно! кра! ни, так I в к! жнароднону план; - у ВИГЛЯД1 дво- та багатосторонньо! взаекод! 1.

Дня уст шно! побудови Еиссксефзктивного ршкового государства Укра!Н! необх!дне з!дпов!дне I кфоркац! яне забезпечонкя.

Доев! д передових кра!н свичить, ко сане I н^ермац; яна ■ сфера як як!сно нова складова засоб! в виробництва дала I м зногу збудуза-ти не лише "швидк!" еконон! кн, а я стала основою : нфзрнаш йких су-сп! льств б ц! лому. Тому а для Укра1 ни та I! сх| дносвропеяських су-с! д! в етап I нформац! яного сусш льства с не лике баианим, а я неминучим етапом розЕитку.

Отже, 1 в даноку налрямку ми маемо з ко лиши! як партнерами по РЕВ не лиие схож! проблени, але я сш льну мету - щэ е ше одн1 ею шдставою для результативного сш вроб! тництва. 1р того ж, i нфориа-1 яна сфера неефекгивна, коли вона обмелена рамками одн! ci держаЕИ. Тому Ц1 лком законом1 рним було б формування i нформсфери Укра! ною, Угоршдною, 4exl ею, Словаччшюю, Польшею як наш онально-Mi жнародно! структури.

Суб "сетам господарования готр! бна над; Яна i кформац! я про конъюнктуру, конкурент! в, тенденци лолиту та лропозидп, нащо-нальн! особливост! того чи ¡ншого ринку товд. Для виробницгва та-ко! i нформац! i необх! дш i в! дпов! дн! виробнихи 31 cboi ми кадрами та засобами виробницгва. Kpt м того, в державному масетаб! необх! д-н! структурн! зм! ни орган; зад! я по збору, обребщ , анал! зу та реал! зад! I р! зноман! тких статисткчних даних.

Однак, при розбудов! i нформац! яно1 с^ери нах сл! д врахоЕувати як усп! хи, так 1 невдач! cbitoekx глдер!в б даноку налрямку.

Трет! я розд! л присвяченип розгляду основних напрянюв зовшш-ньоекотом! чно! стратег!! Укра! ни.

Виб! р зовн! шньоеконом! чно! стратеп I Укра! ни сл! д розглядати в загальному контекст i ! i еконош чного роззитку. Однак, поки шр в Укра!н! нам!чен! лиие кого хонтури.

На на® погляд, основна пр-тчина цього полягае якраз у В1дсут~ ност! як адекватно! економ!чю! теорм. так lt в! pon днкх критер! !в стану ! тендекда розвитку кояишх ч,*ен1в РЕВ.

Влходячи з економ! чного, науково-техн! чного потеншалу, Укра-! на.мае хорош! перспектива для сш вроб!тництва, № пргаваблюе iho-3oi¡}£KR каш тал. Однак. з розпадом ОРСР бюрократизм структури ко-лишнього центру вс! ляко переакоджаоть лроцесоз! справедливого роз-мсшува1пш i розпод! лу mi ж республ! каки колиднъогс СРСР i центру.

Хоча 1 всерзди.41 Укра! ни адм! н) стративне Kepi вництво pi зних pi в-hi в в 61льеост! сво! я не засади користусться при прийнятт! pi тень i х науковим економ! чним обгрунтуЕанням. 3bi дси ! низька економ! чна ефектиЕН! сть насл1 дм в таких р! шень. Наприхлад, зп дно з програмою економ1чних реформ I пол! тики Укра! ни для лодакня Mi «народному валютному фонду, Укра! на встановлюс "особлив! догов! pul, митш , di зов1, ллат1 жн!, розрахунков! умови" лише з кра) нами колишнього СРСР, шо не придае авторитету держав! та 11 визнанн» як pi вноправ-ного партнера е cbit!. Безумовно, Укра! н! потр!бно розвивати pi зш форми era вроб! тництвз з кра! нами колишнього СРСР, але основой в! д-носин повинна бути взасмна вигода 1 критер! ем ефективност! прибу-ток в! д зовн! шньоеконок! чно! д|яльност1. При цьому не зовс!м справедливою е пол1 тика розвинутих кра! н Заходу, як! снрийняли як на-лежне прогог.осення Рос! ею Еласного правонаступництЕа на все паяно СРСР. I деяк1 з них 1 надал1 продовжують прюритет в стосунках з кра! нами СНД надавати Рос! 1. В умовах економ! чного спаду, невизна-ченост! з реформами, при надм! рн! я м! л! таризац! 1 кра! н СНД це може привести до в! дродження силових метод! в в м! идержаЕних стосунках.

На формуЕання стратеги зовн1 тнъоекоком1 чних зв'язюв впливае i деформована структура використання наявних природних ресурс! в. Укра! на мае поклад! в вуг! лля, достатн! х на тривалу перспективу. В той we час, п енергетика та Х1м1чна промкслов! сть зорюнтован! пареважно на лереробку та спогивання нафти та газу, в основному рос!йського походжешш. Зрозум!ло, що монопольне становище Рос!! як поставника нафти Я газу економ! чно для Укра! ни Екрая невипдне, нав! ть при найкрадих пол! тичюю стосунках з Рос! ею. Св! това практика переюнуе нас в дощльнсст! поставок сировини та енергоносив шонайменЕе 1з трьох-п'яти незале^них даерел. Тому в УкрапП сл1д найбдижчим часом переор! ентувати значну частину нафгового та газо-

вого 1 мпорту i з кра!н Близького Сходу, кра1н Швшчного коря та пшш penoHiB. Причоку доциьниве використати для тако! даверси-ф! кац! 1 I мпорту порти Чорного коря, оск! лъки, на думку дисертанта, • цк шлях свид2ия 1 иад1 йн! имя. hi ж будуЕати нафтопров! д через кра! -ни Захавхаззя та Poci ю. В Ш лому ж, з огляду на подальшу перспективу сл! д nepeopi снтувати енергетику та xi Ml чну дромислов! сть на еикористания наявних тюклад!в вуг! лля. В такому pasi зовн! шнЬоеко-ноючна стратег! я Укра!ни, пов'язана з сировиною та енергонос! ями, буде cpt снтуватися переважно на сш вроб! тництво з д! ловими партнерами. як1 спет ал! зувться на ввдобутку та переробщ вуг| лля (Ci -лезысий басеян Польщ!, Рурська область ФРН та 1н.).

Таким чином, Укра1 hi потр!бно вквчкти I розглянути влаския на-явний потенщал як потенщал саме незалежно! держави. Тому щр зараз ми хаемо певн! дан! про потенц! ал Укра! ни як колишньо! респуб-л! ки СРСР. Зв! дси законом! рно, цр стратег! я зовн! шньоеконом! чних зп"язк|в Укра! ки як незалежно! держави мае дуже в!др|знятися в1д тако! ж для Укра! ни як складово! частили СРСР.

Укра! hi необх!дно ширше використовувати позитивния досв1д кра! н Cxi дно1 Свропи по сп! вроб! тництву з mi жнародними орган! зац! -яии такими як ГАТТ, МБРР, МВФ та ! н. 3 одного боку, це дасть нам можлив! сть одержання нами техн! чно!, ф! налсово!, коксультац! гшо! та 1н. допомогк. А з 1ншого боку, накладас певн! зобоз'язання на нашу державу, шр, на наш погляд, здатне.стимулювати економ! чн! ре-форми 1 демократичн! перетворення. Хоча серед цих побажань та ре-комендац!Я !нколи трапляюгься невиг|дн1 чи налоцишШдля Укра! ни.

Але географ! чно, а на перспективу | сконом!чно, Укра! hi доц! льно ор! снтуватися на еврогойськ! структури, тим б!льше, да Польша,. Угорщина, Чех! я I Словаччина стали асоц! йовагаши членами CEC. Однак, ирийому нових член! в. наприклад до CEC, передуе довга

процедура вивчення крапш 1 досягнення нею певнсго р:вля екокошч-ного розвитку.

Для цього Укра:н! необх!дко нагроиадити певш резерни залю. поки це немае конвертовано! своа. Зрозух1ло, шо наяреальш шкми даерелани такого валютного резерву ножуть стати:

- гнучке оподаткуванкя суб 'екп в зовн! шньоеконом; чно! дI ялъ-ност1;

- радикальне зменсення сСхекень на операш! з валютою для ухра! нських юридичких та ф1 эичш;х ос1б;

- р! зка актив! зац1 я д! яльност! Ухра! ни на м! жнародному ринку ф1нанс!в та щнних папер!з, в першу чергу на свропскських фондовых б! ржах (Лондон, 4раня$урт-на-Маан1);

- л! берал: зац! я правил д! яльност! в Укра! н! I нозехлих ф! зимних I юридичних ос! 5 та I квестор! в.

В ц! лому можна зауважити, пс зовн! Еньоеконок! чна д| яльн! сть Укра! ни буде вил дкою для не! г.иде тод!. коли спсщ апькихи законз-творчини зусиллями будуть вир! внян! ■ ухови господарввання як для укра! нських ф!зичних та юридичних сс| 5, так I закордснних.

Сл! д зауважити, пр потр! бно знгигати в зовн; сньзсхонох! чн! я д! яльност! роль орган! в та структур лержави.

Отке, виходячи !з геопол! тичного стаксвиаа Укра! ни, в основу зовн! шньоеконом! чно! стратег! I Укра! ни. на наш погляд, мавгь бути покладен! так! фундаментальш пришили та положения. Насампсред йдеться про забезпечення суверештету Укра!ки в см тогосподарськнх зв'язках, гарантування II нац:ональнс! зови шньоеконом! чно! безпеки.

По-друге, еся розгалукена сукупн! сть зоаш шшооконом; чних зз'язк!в повинна грунтуватися ¡¡а строго еш валентному, взасмови-г1 дному обн! н!. и! ¡«народному под! л! I коолераш I пращ .

По-трете, взаеход!я з свиовим государством хае спиратися на комллексну гнучку I динам! чну державну зовш шнъоеконох! чну пол! тику, в основ! яко! - максимальна господарська свобода безпосередн! х виробник! в I експортер! в товар! в 1 послуг; ш дприемств, ф! рм, бан-к1 в, хоргорац! я, концерн] в, кооператив! в - юридичних та ф! знчних ос! б.

По-четверте, в! дарит! сть еконош хи для иироко! I взаемовиг! дно! участ! у св! тових 1 реп окалышх господарських 1 валетно-ф! -нансових системах 1 структурах.

Виходячи !з вишезгаданих осноеоположних принцип! в, можна сфоркулхвати головн! складов! елеиенги систехи зовн! шнъоеконох! ч-но! стратег!! Укра! ни. Вона, на наш погляд, включае в себе:

1. створення потужного екслортного сектору;

2. введения наш онально! конвертсвано1 вал спи;

3. запровадаення хитного кордону I едино! хитно! територ!!;

4. залучення I нозехних !нвестиц!й на основ1 створення в!льних економшних зон, !нш>1х форх сильного п1 дприемшщтва !э заруб!»них кал! талом;

5. л! берал! зац! я !хпорту;

Б. проведения заруб! жко! п: дпркемницько! д!яльност1;

7. роэбудова розгалу>:й.';.;: скстемк зовш внъоеконох! чного менеджменту (банки, б!рж!, консаят;. ".удит, шзинг тавр);

6. гнучка податкова, ц! нова, д^азии-.а, -кредитна, ф! кансова ! валюгна' пол) тика, кха стимулюе диверсиф! кащ в експортно-1 мпортних идаосин;

9. ! нтеграц! я економ1 ки у еврапейськ! тасв!тов! об'еднання I орган! зац! 1;

10. кадрове забезпечЕ1щя зовн! иньоеконом) чно! д| клькост!.

По тем!, роботи е публ! кац] I:

1. Развитие прямых связей между хозяйственными организациями стран СЭВ на современном этапе "Вопросы политической экономии. Республ. кежвед. науч. сб. - Вып. 205. - Киев, Вища школа. - 1990.

2. Разгосударствление собственности как необходимое условие внешнеэкономического сотрудничества товаропроизводителей Украины-'-' Развитие производственных отношения и становление новых хозяйственных форм: Тезисы докладов конференции-' АН Украина йн-т экономики. Киев, 1991.

5. Спроба системного анал! зу до розгляду проблематики сш вро-61 тництва на м! крор| вн! в кра! нах Cxi дно! Евро пи -v Питания полгги-чно! економп. Респ. м1жв1д. наук. зб. - Вип. 217. -Ки1в. Ввда школа. - 1992.