Развитие мiжгалузевих экономических вiдносин в агропромышленном комплексе в условиях рынка тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
- Ученая степень
- кандидата экономических наук
- Автор
- Березовый, Николай Иванович
- Место защиты
- Киев
- Год
- 1993
- Шифр ВАК РФ
- 08.00.05
Автореферат диссертации по теме "Развитие мiжгалузевих экономических вiдносин в агропромышленном комплексе в условиях рынка"
УКР " АКАДЕШЯ АГРАРИЯХ НШ
Гнститут аграрноТ економ1ки
На правах рукопису
БЕРБЗОВИЙ Микола Гванович
Р03ШГ0К М1КГАЛУЗЕВИХ ЕКШ0М1ЧНИХ В1ДН0СИН В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКС! В УМОВДХ РИНКУ
Спец!альн1сть 08.00.05 - ЕкоНоШна, планування I орг4ан1зац!я улравл!ння народнии гооподарством та По го га-лузямя /с}льськэ господарство/
Автореферат'
дисергашх на здобуття наукового ступени кандидата економ1чних наук
/
Робота виконана в 1нституг1 аграрио"! еконам{ьи Украшська! авадемИ аграрных наук.
НауЕОЕНй кер1вник - доктор екоиошчних наук, професор, академ!к УА1Н
САБ31УК Петро Трохшоьич
0фЩйн1 огаиенти: доктор еконсшчцих наук, ирофеоор, чяен-коресшшден? ¿'ААН
ГАЙДЩЫЗЦЗ Павло 1санович
кандидат економ1чних наук, провхдний науковий спГвробшшк
ИБЧЙК 0лекс1й Андр! Еоеич
ПроЕ1дна орган:зац- Чэрнаське обдасне управления с!дьсько-го госрадарства I иродовольства
ИХ
Захист дисертецН ыдбудетьсч " • листопада 1993 р. в
14 годин на а ас I дани! еяец1;ал}зовзно)' ради К.020.06.01 в 1нстигу-т! еарарно'! еконои1кц УкраГнськоК академП' аграриях наук, аа адре сою: 252127, 1£и¥в - ГСП, вул. Геро'г'в Оборони, 10, 1нстнтут аграрн еконоьпка УА£И.
3 днсертац!бв ыоана ознайонитися в б!бмготе^ институту. Автореферат роз 1 слано " еовтня 1993 р.
Вчешй секретер окец1ал1аовано! ради, кандидат еконоы1чиих наук /■ -----" Мали li.fi.
I. ЗАШЫ1Л ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ
I.I. Актуален 1огь тем. ЬИигалузев! економ1Чн1 в¡дкосинл в районному агропромиоловому комплекс! е складовою чаотиною паную-чих виробничих в1дносин в сусШльотв! i виражають в1дносиня м1ж оуб"ектами р1зних сфер д!яльность як! вконом!чно пов"яаан1 з вн-робництвом певних продукт!в с1льсысого господаротва /poöfT t пос-пуг/. Як усяк! эконом!чя! вэаемозв"язки вони визначаються характером t способом сусп1лыюго прязласнения засоб1в виробниитва i результатов працЬ Водночас м1жгалузев! економ1чн1 вШюсини е само-;г№юю структурою в господарському механ1зм! агропрошслового сомплвкоу.
Перех1д до ринку яередбачае повну демократйзац!» управлЬшя грарною економгков, освоения вс|ма п|дприемствамя 1 орган isauln-и, а такой с1льськямл товаровиробникамя лозного господарсышго озрахунку 1 самофгнаноування. Идетвся про створвння демократич-о! система аграрного сектору з викорисгакням р!эних форм влао-ocTi, способ ¡в господарюваиня, орган (зацШгих форм управл!ння на аоадах ринково! економЛи. В АПК району для эабезпэчення вказа-« npoueciB вжз форглуються взаемов1дносиня, як! включають в себе )сдодарський розрахунок, комерц!ал1зад1ю стосунк1в м!л Шдприем-\вамя i господаротвами. Луже зМнюютьоя I ускладнюються аконом!ч-взаемов}дносяни колектявних с1льгоспп1дприемств та !ншях с|ль-ких товаровяообннкгв з нес 1льськогосподарсышми п1дприемствами орган1зац1ямц.
Вивчення науково! л!тературя по вибранЩ тем} показало, що йб|льш вагомий внесок в Teopira J практику м(кгалузввях в!дносян зсля м.Кондрат"ев, яаий пролонував робати ставку на п1двищення зарност! сШського господаротва 1 зал}Чення його в процео сус-
п|льного ииробшцтаа на 1ндуогр!альн1й основЦ О.В.Чаянов, який горизонтальна концентрацП протапоставив вертнкаяьну I дов^в И леревагл леред яаршою, обгрунговуючи П в коояераташних фордах. ПоШтний внесок у роавиток ¡дей названях видатних економ1о?1в внесли рос|йськ| вчен} ЛЛ.АбаШа, Д„Г.ЕунИ, О.О.Н^онов, на Укра-!нI Ы.Лук1нов, Ю.Ы.Пахоыов, П.ЬГайдуцький, О.Л.СШщенко, Й.Г.Сас лук, М,Я.Дбм"янеико, Ы.Ц.Ыал1к, О.А.Рябчик, В.В.Юрчишик та ¡шИ. Виходячи з закон¡в товарного вирабницма, вони обгрунгували в за-гаяьних рисах м1зсгалузвв1 вкоыом!чн1 в ¡дносини на основ I екв ¡валентного обм|цу I ц¡нового -яаритбуу, що е значним внеском в розроб ку економ Иного механизму АПН.
Проте надбання бконом1чно1 науки в пракищ! государств ос-танЩх рок1в майсз не вякористовуеться. Це призвело до того, шр аконом1Чнв оередовище ыакрор1вня не узгодхуехься з мшрориняда } особливо з сШоьким господарсгвом. I як наел ¡док у 01льсышму господарств! втрачена ыогаваШя до зисокопродуктивно! пpaц¡, до зароблювання гроием. У сферах, як| його ободуговують, розшшувся моШ горний п|дх!д. Практично не гдалося створити ефективно! система м!жгалузевих вкономНних в^дносш. До цього часу вхдеугня необ-х[дпа вааенод1я Шж галузями виробшщтва, т0хн{чного оослуговуваи-ня I використання машин спльським господарством 1 переробнши га-яузяш. ¡снуе глибока В1дособлен|сть кокно! з цих сфер 1 монопо-лгзм обслуговуючях гадузей по вЦнощснню до с|льського господар-ства. У ¿¡лыиост] випадщв у виграш! знаходяться лвреробн! Л1дпри-емотза, агрообрВ1Сна сфера, в мешЦй - с^льське господарство. Ви-иикла необхгдн1Сть у воьоиу цьому роз1братиоя ¡, звакаючи на лоо-гКшу актуалыПсть щ&галузавйх еконоыхчних вШюслн на р!вн1 району, виробиш пропоаицП \ мехшиамн, при допимоз1 яких можна
будв активно впливати на М1кгадузев5 стосунки, керуяаги ними.
Саме ц| мотиви заловили актуальн1сть досл1даешт 1 виб1р теми.
1.2. Мета I завдання досл1дження. Метою досл1джешш е науко-вий анал13 ¡снуючих м!кгалузввих екошн.Цчиих в!днооин в районному агропромисловому комплекс!, оц1нка стану 1х функц1онуваннп, опра-цювання подалыного роавптку м!жгалузевих зв"язк1в з урахуванням перебудови виробнпчих в1дносин I господарського механ1зму, засно-ванях на р(зних формах власност1 I господаргавання та товарно-гро-■нових в!дносинах. Розвиток »¡жгалузевлх взносив на иових базових гПдвалпнах шдаОть с!льськону госшдарству необхШш! стаб1лыюс-Т1, слрилтиме росту обсяг!в виробшцтва с ¡льськогосподарсько! про-дукцП на р!вШ вшдог, пк{ 4-ормуе сусп1льстно.
У в1дшв1дност1 до поставлено! мети автором розв'-'язувалися сл1дуюч1 оснобн! завдання:
- визначешт законом1рностей I тенденц!л в розвитку м{лгалу-зевях економиних в!дносин в рамках районного агропромислового комплексу на порах 1дному етапг до рлтюэо! економ1ки;
- з"ясування причин, що первшкодкають ефективному функцЮну-ванню еулпомЬчиого иахаи¡эну в мшгалузевкх в1днооинах /догов!р-них, комерцхйнйх стосунк1в, влробничих зв"язк1в, економ1чиих ваяв л I в I стимул 1в регулювання ! пов"яэашт 1х з Юицевими результатами/;
- обгруитування системи оцШочних економ1чних показкик1в госпрозр&хунково! д!яльност1 л!дприемств 1 господарств АПК району в уиовах ринку, р1'эних форм, власност! та розробка механ!зм(в 1х в1дтворенин 1 упроБл1шт шв.ш. стосовно вшог товарного виробництва;
- розробка концепцП догов!рио! I контрактно! системи м!жга-¡узевих бконом1чних вЬпносин Щдприеиств ! оргагПзацШ ЛИК району
а врахуванняи ¡нтерес!в дериави, району i безпооерадн1х товарови-робник!в;
- обгрунтув&ння нових дорм орган1аац1йних форм и|жгалузево1 ШтеграцП на пЦсяав! поеднання кап нал 1в, гласность створення акц1онерних товариств /ф|рел тощо/ як закритого, так i в!дкритого типу;
- розробка пропоаиц|й по вдооконаленню в рамках районного ¿ПК ыетодичшвс основ дриватааацп i роадержавления обслугозуючих гапузвй i оферц агрооврв|оу э врахуванням imepeciB новоотворюва-них суб"екЦв власност i.
I..3« Предмет i рб"екти доол}д»[ення. Прететоы досл|даення е методичн! i прикладн! положения функцЮнування ьпжгалузевих еконо и!чни2 в!дносин в районному ¿ПК в переходный перЮд до ринку. Об"екташ доел{давняя ваят1 колективнх с ¡льгосщ{дприемсгва, fHiaj с!льськ1 товароваробншш, пПдпряемства j оргащзацп оболуговуван ня, агросервЮу, пераробки, буд1вшцдва та 1н. Корсунь-Шевчешив-ського району Черкасько? облаот|, де пошуковець протягом б!льше двадцати рок1в працював у arpapniii c$epi виробнлцтва. ПепЮд дос-Л1дження охоплве 1986-1593 роки.
1.4. Ыетодолог¡я i методы досл1дкення. Теоретичною i "методо-логршою основою дослiдавняя е матер1ал1отична д|алектцка, npaui економ1ст1в-аграрняк|в по проблемах агропромысловоi ¡нтегр&цП, Шжгалузевих вконоШчншс вшюсин, зокреыа сЦдьського господарот-ва з irnmut галузями народного господарсгва. KpiM того, вдкорисге Iii закоьодавч! акта Верховно! Ради, Кабинету uiHi«TpiB Украина з питань розвнт;су снльського господарства, переробно! промисловоот] i oi;epa arpocepBicy, ыатег^али орган ia дердавно! статистики, пер-BiiiiiiJ бухгалтаэоыи та ¡ншх дань
В ход! досл!дження застосовувалися {Нзн! метода еконогл!чного анал!зу: стагистичко-економ!чний, розрахунковий, пор!вняння ! сШвставлення, монограф!чний, балансовая та 1н.
1.5. Наукова новизна результат 1в доолЦяення полягае в уза-гальненн! практики функщонування ! комплексному вивченн! м!кгалу-зевих економ!чних вгдносин в агропромисловому комплекс! району в умовах ринку, якими охоплюються взаемозв"язкл господарств I п!д-приемств в {д виробшщтва сиро вини до одвржання кшцевого продукту. Розроблен! нов! фор,и орган1задИ Шягалузевих економ1чних в1дно-син на основ! акцШнування власнсст!, ц!нового механ!3!ду, роздер-жавлення 1 прнватизацП несгльськогосподаэськог сферл, формування 0коном1чних !нтерес!в нового типу в залеяност! в!д кШцввого результату I в1дносин власност!, система сишулшання Шжгалузевих взаемозв"яз1ив \ в!дпов!дальност!. Запропонована система п!дтрим-ки 1 захясту с1льських товаровиробник!в та 1нлих галузей на Щд-став! сгворення спец!алышх фонд1в регулквання м!кгалузевих еко-
н0м1чних в!дносш.
1.6. Практична значил{оть дисезгаи11. Вона полягае, насампе-ред, в тому, що автор, виходячя з реальнях умов району, дов!в роз-мбкя ново! /лодел! орган!зац|! м.!жгалузевих еконоиПчних зв"язк!в
5 умовах рянку до р!вня впровадяення. Роэроблен! методичн! реко-гендацИ по реформуванкю в1дносин власностг в с!льоькому гооподар-тв{, впровадленню акц1онерних в!дносин в сфер! обслуговування, :ербробки, агросервЮу I безпосередньо в колекгивних с!льгоспп!д-риемствах широко використовуютьоя в пракглц!. Ба д|й основ! окре! виробнич! сгрукг}'ри домогляся сутгевих зм|н в господарському Ехан!зм|, 140 дозволило зтабШзувати виробництво, отворюв пераду-зви для п ¡движения ефектавност! сШськогосподараыюго виробництва..
1.7. Anpoßautfl роботи. Ochobhi положения i результата д0сл1д-нень, зокрема, поопозицИ по стимулюванню пшкмемств i оргашза-цiii сфери обсдуговування xexniwi, arpocepsicy, перерубки впровад-нуються в Короупь-^бвченк1вському оайош Черкасько! область Ь ря-д1 колгосШв впроьаджуються методичн! рекомендацН i ыатер1али по приватизац11 майна i surni, акщонув&нша власност1 i створенню ак-UiOHepHoro товарисгва закритого типу, ПропйаицП по перебудов! в[д-носш! власност1 ъ c^epi обслуговування тепИки, переробних njfliipii-емств ышосились Ьа обгоьорешш науково-теш ¿чно i ради Черк&сько-Г0 OdnaCHOI'O уПраЕЛИШЯ С1ЛЬОЬКОГО ГОСПЬДарСТБЦ i П.ЮДОЕОЛЬСТВа.
1.8. Публ1кац1я результате дослЦцання. Ochobiü положения результат1в дослШсешш по теьП дисергацШюI роботи знашили Bi-дображешш в i публ!кац1ях автора загальним оо'сягом ч друкованих аркуш I.
i.S. Обсяг i структура дисертацЫно 1 роботи. Дясергац1я виа-ладена нь 162 сторНшах машинописного тексту, хлюстрована I? таб-лицями, б схемы,in та рисунками, мЮтить 53 додатки. Biöniorpaijiiv-ний описок включав 123 Мтературних дасерела.
Структурно робота складаеться з вступу, о роздал¡в, внснов-Kic i пронозицЦь
1.10. Па захист дисертацпто! роботи виносятьсн слЩкт по-лияання:
- пропозицП по обгрунтувшшю розвитку мЬигалузевих економiч них ь|дносин в Жч району в уыовах ринку i товарного виробництва;
- ыетодичн t ре:;о;.шндццп i материли по рбуормуьаншо виробня чих ь1дьосин а сллооъкоыу. госшд&рсть!» в сферах обллуговування технiкц, переробних галузнх, arpocepBioy иляхом роздераавлешш
t npubi»aaauuil, поеднання кап Нал in i стьорення штегрованих форы
вань на акц!онерн!й oohobí;
- положения про формування в районному АПК вконогЧчних !нте-peciB нового типу, заснованих на стимулюванн! м!жгалузевих взаемо-зв"язк1в /i в!дпов1дальносг1/ в залэжност! в!д виконання договор!в i контрактíb та 5шшх ринкових основ, як!шишвають з товарно-гро-шових в|дносин;
- система регулювання м!жгалузавих економ!чних в!днооин в !н-тегрованому виробництв! та переробц! с!льськогосподарсько! продук-uil, яка передбачае ряд мвхан!зм!в вконом!чно1 Щдтримки i аахис-ту с1льоыдах товаровиробник!в в 1д необгрунгованого зростання ц!н при внутр!шньорайонних товарооборота*;
- пропозиц!! по вдосконаленню орган!зац!Г I управл!ння коопе-рованих формувань, виробничого оболуговувашш колвктивнях о|льсько-гооподарських п!дприемств i оелянськйх /фермереыа1х/ господарств.
2. Основний 3MÍ0T робота
2.1. В педшому розд!л! "Суть 1 структура м!жгалузввих еконо-мiчних в!дносин в агропромиоловому комплекс! району" на основ! вивчення наукових лраць економ!ст!в, марксисгсько-лен!ноько! тео-р!1' про кап iтал iзм i соЩал!зм, закон!в I поотанов Верховно! Ради i Каб1нету м!н!стр!в Укра!ни та !нших наукових джерел доол!джуеть-оя економ!чна сутн!сть зм!сгу i структури м!лсгалузевих вконом!чних в!днооин, !х геритор !альн I I галузев! особливост! та роль в роз-витку господарсько 1 д!яльноот! в колектевних с!льськогосподарсысях п!дприемотвах.
За минул! роки, як показують доол!дження, не вдалося отворяй ефективно! .систем регулювання м!жгалузевих еконощчних взаемов(д-носин в агропромиоловому комплекс! на pimi! адм!н!отративного ра-
иону. 1оторнчю склалоон так, щр райошшй А1Ж, незваааючи на доа-гий период хснуваннн планово-розподолыш! система гссподапотна, двриуьався стихШю. Це видно ¡з схегли I.
Схема I
Орган ¡зациша структура агропроыислового комплексу Корсунь-и!евченк1всьного району ЧеркасшН облает!
Сфера обслуговування: - 0тебл1всьнб В1дд1лення РТП - Рапагропромаехан!зац1Я - Раиагропоотач - Райе ¡льгоспх1м!я - Райе ¡льенерго КолективиI о¡льсвногосподар-оьк! Шдприемства Фермереьк! государства
Переэобн!, загот!вельн1 п1д-приемства ! орган1зац!1 в межах району: - Салищансмшй цукрозавод - Набутовоький цукрозавод - Маслозавод - Ьавод продтоваров - Плодоконсервний цех . - Ш по переообц! м"яоа "Рекорд" "";;: .......А . . .. ПереробнI, загот!вельн1 гпд-приемства ! органЗзац11 за мекаыи району: - Молокозавод - КомбIкормовии завод - Мукомельний завод - Хл|бвавод -, Чвркааький м"яоокомбшат - Вагутхнський м"яоокомб!нат - Чвокаський плодоконсервний комб !нат
Б!льш!сть виробленого в районI м"яоа, птиц!, овоч!в, плодов, молока, зерна доводигвоа вывезиги в м. Черкаем, К¡эовоградську, ¡Дикола1вську облает! ! м.Ки!в. Це на лишо незручноот!, але I велика втрати, бо вироблений в госяодарствах району чистии продукт рвал ¡аузтьоя за иого межами.
Па атап] переходу до ринкоьо! аконоиьш лобного госпоозрах'ун-, нк 1 сано;4нанаування, не досягнуто. Басове роздеркавлення ила^цооя, п "килытш!ай1Ця" прлзвели г.егатиышх явзд: гру-
нового економМиого его!зму, розвинулооь прагнешш до ыаксималь-них прлбутк!в, до завищешт ц!н, постЫних здзикок в £/;ортшснт[ I вшиванию деиешт;с видгв продукцП, роб!т I послуг, послаблению дисциплиш. поставок по укладених договорах 1 пришних зобов"нзан~ нях. Поглкбилась ди(£еренц1ац!я доход 1в пипрталств, нахтупться ко-р!нн1 шггаиня, пов"язан1 з реконструюЦею 1 твхй1чним переозброен-ням виробництва.
11ееконом1чниИ характер Шжгалузевих эл"язк1В обуиовленлИ не-визнанням приватно! власност1 в с1льському господарсгв!, як I в ц!лому в еконимШ! кра!ни. Колгоспна-радгоспна форма орган!зац1! с1льського господарства 1 сфери Кого обслуговування I серв!супро-тягом довгого часу мыла обмежен! мозкливост1 розвитку, Проте м!яга-лузев! економ1чн! в1дносини поступово переходять в площлну узгод-жених економ!чних 1нтерес1в, 140 в1дпов1дае вимогам ринково! еконо-м!ки, м1ягалузевого госпрозрахунку. Це означае, цо Шдпрпемсгва АПК району, як 1нтегрован1 1 пов"язан1 з к!нцевяш результатами по реал!зацН продукцП /послуг, роб1г/, взаемно поступаються час-тиною прибутку сво!м партнер&н-учаоникам сп|льно! [нтегропано! д1-яльшст!, як! працюють на стадиях виробничого забезпечення I обслуговування. В цьому суть мШгалузевих економ1чяих в1днооин. Ос-новними принципами яких е: добров1льн1сть входженнл Щдприемств на п1дстав1 сп1Лвноот! економ!чних !нтерес|в, р|внопраан!сть учас-ник|в сп1Лы:о! д!яльностЗ, свобода вольного вибору орган1зац1йно1 форми об"еднання, самоуправл1ння уча сник {в ! об"еднання в д!лому, орган!зац|я в!дносин м|ж учасниками на догов1рн1й або контрактно основ 1.
Регулюванмя поток1в взаетоэв"язк1в самосИйна, в¡дбув&еться 'а п!дотав'1 домоллечостец ы£»; за{нтервсо£аниш сторонами учасник!в
гш üixarpaujl.
За умов, що снлалися, на господарському pisiii поширюетьса инатурал1зац1я" вкономШних взаалов|дыооин. Де явище невипадкове. Уа ощшюю академ¡на Лукшова I.I. в 20-ми, ЗО-тях роках воно було мы4стралышм направлениям при переход! до вищо! стадп комун!стич-но| формацЛ. Цим самим стимулввалосн пошлкове уявлення, зг1ДНО.з яким чин швидше буде эгортатнся товарно-грошовии обьйн, там швидше сусп1Льство дооягне запов1тши метя /cBiwiorq мьибутнього/. Двяк! прихильники № логляд1в обгрунтовували HeoöxiflHicTi. лШхдацН при conjanj3Mi грошей у зв"язку а переходом на безпосереднИ! тру-довий екв!валенг обману. Ствврджулйлооь ы&ягть, ¿цо радянсъкий рубль - цв вже не грош!, а щось под1бне до квнтакцП на прям! обмшнi onepaull. Про те сусШльне виробшцтво супроводкувалось не вгортан-ням, а розширенням товарно-грошових в^дносин, hki все глибше проникали в плаиово-роэпод¡льну економ1ку.
Граи! зм!сту i форгл взаемоавпязк|в е певним продолжениям складно! господарсько! системи. пони рухлив! I знаходяться в орга-н!чшшу i д¡алектйчному ¡¿в"язку, багано в чоту внзначаюгься людсь-юы фактором, ум ¡ниш людей вести государство на сучасному науко-во-техн¡чному i орган ¡заемному piEHi j ефентивно управляти ним в ¡нтересах сусгппьства, колективу ! особи.
В загальному вигляд! економ1чн1 в¡дносини в АПК району викла-ден! в схем! 2.
В теоретичному i практичному аспект! структура! економ1ЧИ1 взаамов|дносиш1 л|дпрлемсгл АШС району щь ыедостатньо вявчен!, особливо неч!тко вианачен! ix напрями. Bei пдариемства, що входят до ьазначьно! с аруктупи, залучен! в б1лыл]й або Aie^iii Mjpi в сто-оушш Щкгалузавого госпрозрахунку,. комерцхйыi в!дносшш. Головна
Схема 2
ОрганЕзацЕп мЕжгалузевйх економЕчних вЕдносин пЕлгтриеиств АПК Корсунь-ШевчэнкЕвського району ЧеркаськоЕ облает 1 /за станом на I.07.1993 р./
3ЕльоышгосподароькЕ
[Цтшрнематва:
-- К0Л9КТЯВНЕ п!д-прнемотва
- радгоспл
- свляиськ} /фер-мерсысЕ/ госло-дарства
2, ВзашовЕдносшш:
3 кооперування сЕльоькогос-юдарського виробництва
______1г__
3 переробними пЕдпрйем-зтваш_
--I ~
5 б [ржами ! брокерськимй юн тарами
3. ВзаемовЕднооини з
дернавою
Ери дЬпомоэ! Ц1Н, бюджетно-'о $1нансування, П1ЛЫ, по-[аткЕВ, страхулання, банк!в
I. ВзаемовЕднооини з органЕза-цЕями:
¡ДатврЕально-тахнЕчного поста-чання
(БудЕвельними органЕзацЕямя
Ремонтно-тйхнЕ'шого обслугову-вання
¡Агрох1м!чного оболуговування |
Бодогооподароького оболуговування
юта цього вводиться до забезпечення виооких кЕнцевих результа-■Ев, якI визначагогьоя перш за все номенклатурою кЕнцаво! продук-,1! /послуг/. Нин! наука I практика вжв о форму в ала два види вза-мовЕДносин, як! найбЕльш поширан! /рис. 1/.
ОкремЕ вкономЕсти для переходного ПерЕоду до ринкових вЕдно-ин пропонують прибутковорозпод¡льну форму, за якого у роэрахунко-ях пЕнах ф1кс;,еться тЕлыш частина пркбутку, а решта розпод|ля~
I'd
Прям i ав"язки
Щдприемотво- Щдприемотво-
продавець «t - Ч . покупець
Посередницьк! ан"яаки Брокереька форма
Щдприемотво- k-продав0ць_ 1
+ Пооередвдк /брокер/
Шдприемство-I покупець
Д1лероька форма
ГИдпряшство-покупець
ïrr.-'i
—'—и
Иооередник í /Д0лер/
Щдприемство-покупець
Бхржрва форма
Щдприемотво -покупець
Бюокер- U продавець'
Б ¡рка 4 -> Брокеи-покупець i >
Щдприемотво! -покупець 1
. и-и-II--II-И-II-«•-II —Il--и —к—" —и——« —
Рнаунок I. Види i форми ринкоьпх вщюсин Щдприемотва
Уыовнх поэначення:
---- - укладання договорхв;
—„—-„_ розрахуики
--------- _ руХ ад вар iв ;
■ - — — - - укладання ö ] ЖОВИХ контре tíb
етьоя Mis п1дпри0ютвами за кШцевиыи рааультатами. Розиод|д api бутку виступае тут ьиклишш вакалем екошШчшп Ь1дп0в1далыюст1 i сгимулгааннн дарш&ри.
Пои HäOUftiiitt ¿opal до ыехаиiauy роопод1лу ьключавться т№
окрем J фактори /розпод1Л чистого прибутку; оплата трудових послуг з час тиною прибутку; оплата матер!алыго-техи!чних ресурс is, сиро-вшш I матер1ая!в, вяробилчих послуг з частного прибутку; оплата .чослуг основниш! засовами/. Така форма ще мае м!сце, але з розвит-ком ринку вона буда витЮнптися. Зам!сть частколо! вся частота прибутку, яку одне Шдпряемство переуступав 1ншому, ф!ксуватим0тьоя в ц!н!, що найб!лып повно в!дп0в1даз вшогам ринку. Прям! зв"язки, як! в умовах криэового становища набули пошшеного розвитку у виг-ляд! бартерлих в!дносян, а також ябсередницьк! эв"язки не взбивать в!дпов!далыюст1 виэобнак1в перед державою ! сусЩльотвом. 3 посередницького механ!зму ц! поняттп випали. Вва^галосп, що це { так зроэуШло i тому не пеоздбачались певн! naaeni, як! б п(дтриму-вали господарсвку в ¡дпов [дальШсть на необх!дному рiвн!- Тому пот-р(бне дополнения до вказаного механ!зму. 1 на адм!н!стративно, а економ!чие. Це повинна зробнти держава. Вона повинна створити оправ-д! еконогНчн! умовя для нормального фушсц!оиуваиня економ{чних вза-емозв"язк!в п аграрн!й економ1ц!. Це пtднtt.ia авторитет держави в очах товбровиробнпк!в, c£op,iye право у не! на вямогк 1 на задово-пення П зшовлеиь, во дно час с приятные розвиненню почуття в!дпов!-чалыгаст! безпосередньо у топаровиробник1в. Економ1чна незалежн!сть завждя повинна бути в!дноснокз. Б!дпов!дно до цього сл!д вдосконалю-затя i господарськяН нехан1ам.
У другому ?озд!л1 "¿учасне становище мпкгалузевлх економ!чних заносил" на приклид! Украшя ! Черкасько! облает! досл!дяуетьсп ми-вяток в!,тнос1.ш власпозг! i щорм господармишня, а також шстегла стямулпвышл i и!дпов!дальност! б с£ор! внробництва ! переюбки продукт! сЫьсъкого господалсгва та розвяток товарно-грошо-¡их в Iдлоелн у м1ггалузов«х .зБ"я.лсах.
•4В сколом! чн lit слотом! роль механизму регулкваннЯ взаемозв"нз-
К1В м1ж виробником I оиоживачйл продукта винонуыть ыдиоошш ой'.и-ну. Кожец виробник продукта, щоб почати новий виробничии цикл, повинен його продати. Тому шпсть вгаем0зв"нзк1в е валетов в ¡д ступени ре^ормуващш власност1 I форы гооподаркшашш. СиравлПй влас-ник засовав ЕИробшцтва е водночас вл&сша;ои вироблйно! продуктI | в межах, ьсшювяетх законодавством, иоле пропонуьати тшл чи Ш-шим покупцяы результата свое! прац], ьотупати в оймшн! вIдносани.
У с|льському господарсгв1 рвформац1я колгоогшо-радгоопно! сие-теми проводиться /хоча х гюв1льцо/ шляхом створешш структурних п1дроздШв - малых ¡пдприемств, кооператива, селянських /^ер-ыерсвких/ господарогв, в основ; яких энаходитвся приватна власЩст а посл1дуючим !х добровШним об"еднашш.1 в асоЩацП, корпорацН та 1нш| Штегрован! ^ормування. итахо^абрики, тваринницьк1 коыплёк си, теапати коиб'ш&тп та с|льгоспл^лриеыства, що мають твх-иолог|чно беаперервне виробництао, перетворюються в акщонерн! то-вариства. В'Ш доцШио проводите ашцонувашш з участю с гль-
ських товаровиробшш1в.
Станом на 1.01 ЛЭЭЪ р. ъ Короуив-шеБченк1вському район 1 Чер-касько! обльоЦ паювання проведено в колгооп1в, а рдзншш ре-^ормацЕиниш пронесши охоплено 63у4 гсоподарств /див. рис. 2/.
баз! 4-х колгосп^в в 1993 р. створено акцЮнерие товарист-лО закрытого типу, до складу нкого вв 1Мшон пдодоконоервний завод, Щдприемотва торг1вл1, банк та ¡аш! п^дприемства.
Яши як нШоли дуже швидко зм1нюються форми володишя засосаны виробництва, умови господароько! «¡яльнистЬВ господарствах, пс незалезкних в|д них причинах, втрачаеться мотивация до биективно! ирыи, нв ьиатачае ко^тЧв ¡Ш|ть на иросте витворелня, ыаМе не оновлюети;я матор 1ально-тбхн¡чна база, практично згорнуто каШтал)
но буд1вш1цтьо.
1.! ¡».гапузеь I йконои1чи| ь 1дмотш в ¿.ПК залит&ютьса самим вра;
3р|3и11 игр^рно I ькомиии. Кш.1 з"ЯС0Во1и чиселаи 1 ¿актори,
ъ
- 55/а перетворено в колективн1 о/г п ¡дприемства
- в т.ч. 13$ проведено паювання
- 2)4 створено акцЮнерних това-ряств
- 6$ ¡нш I форми господарств 1- 37^'нерефориован^ колгоспи
Рисунок 2. Форми господарювання в колгоспах
як1 постпшо вплаваюгь на якЮть Шягалуаевих стосушив /схема 3/.
Схема 3
Фактори пост1 Иного впляву на стан м¡жгалузевих економ1чних в1дносин в АПК ра1йну в уловах ринку
я
и о
Р1
С1>
я.
о о
о Сн о
а м
а «
а а л м а
м
Р?
о га
в,
о
М Я!
О
Аграрна 1 еконоьИчна пол¡тика дерхави. Модель орган1зацП сШ-аькйго государства
Економ1чн| регулятора в1дносин:
- держзамовленяя
- ц ¡ни I Щноутворення
- оподаткування
- $1нансування
- кредитування
- переробка
- забеэпвчення матерI-ально-техШчнимй ресурсами
- агр0серв1сне оболу-го вування
Т
р.
й
л
I
а
а а з
<а
Сл 03 СО
Форма власносИ I фор-
ми господарювання
Права привласнеиня
Еноном1чн1 результата
господарського р|вня:
- держзамовлення
- структура виробництва
- Ц|1Ш
- ВНуТрШП стимуля роз витку виробництва
- земелыц В1дносини
- розпсд1я частого-при-бутку м|а структурни-ми П1др0ад1лаьш
- система господа осыш-го контролю
лив чи
Зазначен! фактори модуть створками спряятлив! або несирият-I умови. Щдпр.чемства I opraнiзaц¡i, як! эа1нтегроьан1 по тих пших напрямах виробництва або еко нем ¡ч;шх зв"язках, дуле чут-
íbi до 3Míh, то в!дбуваються в зовн!шньоеконом!чному середовищ! реагують на них налекнш чином.
В умовах ринково! економ!ки м!жгалузев1 економ1чн! взаемосто-унки п!дпорпдковуються д1ям закону вартост!, який "п!дтягуе" ix
0 оптимального ринкового обороту peoypoiB, а в!дпов!дно з цим юрмуються ооновн! принципа ринково! економ!ки, як екв!валентн10ть |бм!ну результатами виробнячо! д!нльноот! р!зних товаровиробник!в; 1ри максимум! вигоди - м1н1мум витрат; ур!внвне сп!вв!дношеыня по-шту 1 пропозиц!й; piBitiorb yoix форгл власност! у викоряотанн! матер la льних, трудових I ф!нацоових ресурс !в; пр!рритет споживача при оц1нц1 результат сушильного виробництва!
Екв!валентн1сть обм1ну реаШзуеться через варт1сть продукт I
1 ц!ни нр не!. Екв1валентним вважаеться такий обм!н, коли при р!в-Н1Й вартост! обм|нюваних тойвр!в ! послуг забезпечуеться задоволен-ня потреб bcíx fioró учасник!в.
Ероте за останн! п"ять рок!в у розвитку о!льськогосподарсько-го виробництва КОроунь-Шевчвнк!воькрго району нам!гялися негативна тенденцП /табл. I/.
Починаючи а 1989 р., окорочуються обояги виробництва. Анало-г!чн| тенденцП характеры! i для аграрноi сфери АПК Украпм. в ди-оертацН вони викладен! в додатку I.
Одн!ею з причин пад!ння виробництва в зниження,продуктивноог1 пол!в 1 ферм /табл. 2/, скорочення посíbhhx площ та незадов!льне забезпечення АПК матер(альт-?ехн!чшши ресурсами.
Висновок а цього моке бути один: в умовах глобально! криэи колгоспи району вгратили пор1вняльно високий р!вень с!льськогоспо-дарського виробництва як в рослиюшцтв!, так i в тваринлицтв!. Це Щдтверджуеться i варт1сними показниками /табл. 3/.
Валова продукЩя в таблиц! 3 подавться в 1К>?1вняльних ц!нах, а пркбуток - Тактично одержаний. При нормально орган{зованп; еконо-
Таблиия I
Ооновн! виробнич1 понаэники колгосп!в Короунь-И1евчвнк1ваыюго району ЧернасьнЫ облает! за 1988-1952 рр.
Вяди лродукдИ Роки 1992р. в % до 19В8р.
1988 1989 1990 1991 1992
Зерно, тонн 86305 78510 90 240 63018 60006 70
продано держав I 29950 26041 23519 17954 16773 56
соняишик , тонн ¿339 2776 3680 2914 2975 89
продано держав! 2629 2392 26Э5 2281 1953 74,3
Цукровяй буряк, д 142473 174471 164251 123Ю1 82388 58
продано держав! 127801 154807 145160 120075 76255 60
Картоаля, тонн 3135 2599 253? 2193 2248 72
продано держав! - - - - - -
Овоч!, тонн 7563 ¿137 4775 3061 2383 32
продано дераав! 55«) 4580 3559 2385 1620 29,1
М"ясо, тонн 8744 9191 8737 _ 6750 5311 61
продано держав 1 8373 8393' 8530 6708 5175 62
Молоко, тонн 39361 40606 374&5 33710 26131 66
продано держав! 33748 34061 31485 27143 18957 56
Вовна, ц 376,4 376,5 343 304 271,2 72
мШ прибуток не шже парьаищувати показнака ваяово! продуди!I. В пор!внянн! з 1988 р. лрибуток зб!лышвся в 78,6 раза, рентабельность - у 5,1 раза. Але все це результата недосконалост! еноном1ч~ ного механ!зму в АПК. Якщо не брати до уваги виребнич! ооказкака табл. 2, а такок два перлал показ пика табл.3, то мо;;е скластяся сражения про благополуччя агпазно! ексноьИни. Р^ст прябутку ¡лозе СБ1Дчяти I про те, цо Щжгалузев { вааемозв"язки с^льськьго гссла-дарсма з ¡шшли галузнгли склалдсл на кораоть аграрного сектору, в!дпов1дно до цього I парлтет. лле асе це оманллао. Г^бутос е Перес л ьнш.1, Пилеровнп, утворешы итучао мшярдеш ¿о?ьц|/Ш I кш-
Таблицн 2
ДинаШка урожайност! основних с!льськогоспо-дарсьмгх культур та продуктивное! I худоба ! птиц! в колгоопах Короунь-Шевченк!вського району Черкасько! облает!
Роки 1992 р в % до 1938 р
1988 1989 1990 | 1991 Л992
Зерно, ц/га 35,5 34,2 ■■ 40,5 28,3 29,8 84
^няшник, ц/га 27,3 18,4 23,3 18,7 19,0 85
Цукров! буряки, ц/га 270 333 329 238 181 67
Овоч!, ц/га 147 106 108 76 64, 44
Над{й молока на £ $у-ражну корову, кг 3263 3368 3095 2983 2347 72
Середшюдобов! приЛси: - великоI рогато! худоби, г 596 607 449 373 296 50,5
- свиней на в!дгод!вл1, г 340 ВЗО 221 194 129 38
Таблиця 3
Динам{ка продуктивност! прац!, прибутку ! рентабельное! { в колгоспах Корсунь-Шавченк1вського району Черкасько! облаот1
Виробництво валово! про-дукцП, тио.крб.
в розрахунку на I працюючого, крб.
Одеряано прибутку, тио.крб.
Рентабельнють, рР
Роки
1988 1989 1990 1991 | 1992
66359 64-662
770 1 7875
10146 12419
23,3 27,1
] 1992 р.
"1 в % до ! 1588 р.
67649 55998 45346
8ъ90 6945 5969
17954 388914 797732 38,0 60,8 119,4
68,3 77,5
у 73,6ра-за б!льше У 5,1 раза вища
пеноицШшш виплатами,' як! уряд оплачивав гослодарствам в к!нц! 1991 I в 1932 рр. Фактичне ^Шансов в положения тсваровиробншШ по-
г!ршуеться, бо одержан! прибутки через механ|зм ц|н I неекв!валент-нЮть обм]ну транзитом перемЮтилися в промислов! галузь
В ход1 досл1дмення нами анал|зувалися виробнича I коыерц1йна Д1ялыгост1 галузеи агрообслуговування /табл. 4/.
Таблиця 4
ОсноиП пока а ники го с по даре ько! д1яльност! Коосунь-шевченЩвоьного райоб"еднання "С 1льгоспх1м1я" за 1990-155а рр.
Р ОКИ Р^ст цШ
1990 1991 1992 на посдуги,раз ¡в
. Валова продукта по вироб ництву - ВСЬОГО, ТИС.Крб. 1424,0 2162,4 31864,5 15,6
в тому числи
- по механ|зовашшу загону 843,8 1326,1 19279,8 15,4
- по автотранспорту 546,9 796,3 12094,1 1а,7
- по агрох1Млаборатор|! 28,0 40,0 430,6 7,2
Реад1аац1я х^мпродукдИ, тис.нрб. 2225,3 2434,5 27636,3 23,5
Прибуток в1д реал^зацП, ТИС.Крб. 237,5 532,4 8097,8 16,7
Наведен! дан1 одного з ведливих партнеров с1льського господар-ства по мШгалузввях в|дносинах свЦчать про те, що в райоб"еднанн! "С|льгоопх1м|я" господарська д1яльЩсть розвиваеться без спаду ви-робництва, стабильно. Нроте окрем! види роб^т суттево скоротилася. То ж ста0№н1сть Щдтршуетьоя за рахунок росту Ц1н, тобто с1ль-ського государства.
Проблема екв ¡валентного обмшу на розв"язана 1 свогодн1, не-зважаючи на р!зке п¡движения закуп¡велышх Д1Н на зерно. Пот?1бшШ комплексний П1дх1д до рв^ормуз&ння 31ДН0сия,и;0б проотекуьати во! • зв"язки сШсышго госпо'дарсгва { на цьому грунт1 знаходитп крите-р 11 I механизма ре-л 1зац11 _ проблыи екв ¡валентного обШяу. лкц& од|-дувати теорП розаиреного внтворення; то коаняй вгдеоток приросту обсяг1в кпщево! поодукцп потребуе не нешле 3,; прлросгу норматива
оукупно! рентабельность Економ1чний механизм м1жгалузево! взаемо-д 11 АПК сфориований так, що основна чао тина додаткового продукту, створеного в с!льському господарств!, приймае цорму диференцгаль-но! рентп, ала реьл1зуетьсн не в c^epi lio го створешш, а в c.fepi реал1эацП. Це не дозволяв визначатя реальну частку учаот! с1льсь-кого гооподаротва i переровного комплексу в формуванн! чисто! про-дукцП рег!ону. Píct дотац!й в оиьське господарсгво в IS9I-I992 pp. перевищив pier чистого доходу,-що приз вело до незбалансованостг доход }в i витрат по систем i роздр!бних ц!н.
Досл1дження подтвердило необх!дн1сть далыаого вдоскон&лення товарно-грошовлх в1дносин.в мшгалузевих еконоьЦчних стосунках в напрям! того, щоб суб"ектя'ринково! економпш функц1онували в режим! самоф!нансув&ння i самоокупност!.
В третьому розд!лt "Основн! напрями вдосконалення оргаШэацН м!кгаяуз,евих економ|чнях в1дносин" обгрунтовукться пропозицП по визначецню оаЩонально! орган1аац!1 кооперов&них формувань i вироб-ничого обслуговування, регулюванню економ!чних взаемов!дносин в 1н-тегрованому виробництв! та розпод!лу доходов.
Форма Штегрованого багатогалузевого виробництва з"явилась в господарськШ прахмц! на рег!ональному piBHi всередан! 30-х рокíb, пеоеважно в межах адм1н1стратйвних paüOHiB, hkí мали потуяний агро-промисловий потенц!ал та в!дпов!дну ¡нфраструктуру. Основне завдан-ня нових формувань полягае в эабезпеченн! м!сцевого населения о1льаькогосподарською продукц!ею в св!жому i переробленоыу вигля-д1, яереробних Шдприемств - сировиною. Оьогодн! ^ункц!онуе Ъ* аг-ропромислових комб!нат!в, до складу яких входить близько 1200 nU-приемств, в тому чясл! 606 колекгивник с1льськогосподарсыспх П[Д-приемотв, 100 переробних, Ьб торг^ельних, 27 буд!вельних, 209 iii-ших - эагоПвельних» агрооерв!оних i транспортанх п1дприемств. • Всього за ними закреплено 2,5 млн. га сU¿rocnyr 1дь, з них Z,1 млн. га piral, широкого розповсюдгеннп набули такса галузев1 вяробняч! i наукоьо-£л;)обнич2 саг.юрегулвгч! сиоте;.;я.
Досл!д;:;ешш показало, ф агрооб"едн&ння або система досягав добрих результ&тгв лише при yuoBí додераакпл принципу материально! BaiHiepecoiL-HocTi головного п1дпр;:е;ютва i господь рств, цО входять до 1х складу• Опонушсчам мотивом головного пШшелсгвы у сгворен-r.i слсге;;;: /оСгглш;«/ е екоиопiчло ¿игiдна pewilá¿<«i« ¡иы}ш л1д-л?лемсгзы-:н barpo!.;ax.;c;i:oro s «ього -«,тср1альнл:: i cpraniaauiiiMx
моддивостеи та дось !ду по прш«1нецню перав^рених практикою црох'ре-сивних технологии та ¡нших науково-техн^чних досягнень.
ИшсорястоБуючи досиЦ ТернопНьсько! та Ки!воько! областей, в Корсунь-^евчешивському районI Черкасько] облает! була стирала ьиробнича системы ''Гречла1'. Васок! виробшгН ! екоииЛчи! покаанц-№ ьиавилнсь аже ь перший ри; П д^яльност! /табл. 5/.
Таблиця э
Оснсвн! нок&зники роботя виробнлчо! слотами "Гречка" в колгоспах Корсунь-Шевчен^вького району Черкасько! облает!
Н&зва
{юлг0сп1в
IIлоща по-сгву, га Уроаагдпсть| Ьатгавий збхр, ц/га | тонн
198б.|1987р^|1936р 19Ь7р.11986р. 1987р.
_1987 р._
чистаШЗнта-дохог|бедьн!сть т.кро Р
"Зоря" 190 200 12,8 19,8 234 386 118 233
"Рось" 185 200 10,8 20,1 200 402 124 2н5
¡м.Т.Г.ыеа-ченка 100 НО 12,1 18,9 121 203 64 212
",;1аяк" 180 150 14,0 20,3 252 386 118 291
"Роо!я" 180 190 10 ,0 17,4 180 331 101 290
По колгоспах району 2200 2260 10,2 16,8 2244 3796 1168, ,2 160
хТ
Р1к запоовадження систеш
Для агропромислових об"еднань тем характерне зрсстання обса-142 влробництва та пдаищення ¡¡ого б^ектяшшет!. Посте в останн!Й период вабуваеться слад урока^шост! культур ! продуктивное^ тва-рян:
1985
р. 1990 р. Ь91 р. 1992 р.
Сп 1НБ [ДШиШНИЯ ВИрибШ1ЦТЬы валово! поодукцП на 100„га с!льгоспуг!дь /в цпшх 1983р./
Прибугок в 1 д тл^зацП продукт I на 100 га с!льгоспуг!дь
Р1вень рентабельное!!
0,93
1,15
1,06
0,83
2,65 1,53
О ,84
2,2?
Ь основ! такого парадоксу, як у:;:е зазнйчалося Бя4е, лежать Ц1ноь! ^актора. фактачно господства г переробн! п!дпрлемства знаходнться у ввкноиу ^¡иаьсоьо^у, I сг-;и,
лляхи рац10ньгплацГ1 оррьй1ааЦ|1 ¡¡¿Тсгрозан.:;: .¿о.х^зьл^, як !
промислового оболуговування, вимагають того, щоб суб"екташ ринку отали вс! виробнич1 структури I працввали на принципах оамоокуп-ност! I саш(р1нансування. Щжгалузев! економ1чн1 в!дносини повин-н! виходити з цього 1 IX основною функц1ею стае: забезпечення ре-ал!зацП економ1чного {нтересу кожного 1з учасшк!в процеоу, р!з-ного за характером, .ала нац^еного на единий к!нцевий результат. Тобто в основ] рацЮналыю! орган!аацП м!жгалузевих економ!чнях в!днослн повинна бути оптималыНоть 1 узгоджеШсть усхх складо-вих виробництва.
У кожному район}, як правило, д1ють дек!лька галузевих продук-тових I обслуговуючих систем; цукробурякова, молочна, плодоовоче-консервна, постачання, ремонту, буд¡вельна тощо. Для них оптималь-н!оть, перш за вое, означае едн!сть технологи, територП I еконо-ы1чних аопекг!в. Без цього не можна досягти високих реэультат1в. Якщо эалшити (снупчу структуру в район! без эг.Цн, продовольчих проблем|в кра!н! не розв"якамо. Вяходячи з конкретних умов району, потр!бно зосереджувати вировництво /о 1льаы;е гооподарство, перероб-ку, реал!зац!ю, оболуговування/ в напрпм1 к!нцевого результату. Але без глибокого реформування тто Фтчкк в¡лносин, наоамперед в !д-носин власноог!, цього не досягта. СШоький товаровиробник повинен бути сп¡ввласником 1 власняком не лише свое! продукц!!, але ! переробкя. його !нгересам на грунт! в 1дносин власнссП потр1бно п!дпорядкувати 1 обслуговуюч! гелуз!. Сьогодн! вони по в!дношенню до с!льського господаротва економ!чно незалежн!. Незважаючи на те, щс варт!оть продукт!в переробки в основному створюегься в сфер! : виробництва оировини, о!льськ! п!дприемства не е субъектами, но можуть претендувати на частину прибутку в!д реаШзаЦ!! готово! продукц!I. Внасл!док цього с!льськб господарство залишаеться най-б!льш економ!чно вразливою ланкою агропромислового комплексу.
Винонане досл!дяення п!дтвеэдило незЬалансоваЩсть наявних зироСничих лотужноогей з можливостями сировинних зон, неузгодже-н!сть з! строками надходкекия сиро вини ! роботов завод ¡в; недос-татню аабезпечен!сть в.транспортних засобах як виробник!в, так ! переробник!в; наявн!сть значних втрат оировини на полях, при тран-спортуванн!, збеременн! 1 переробц! на заводах; неузгодженЮть еко-нои!чник !нтерес{в. За нашими п!драхункши лише на сировинн|й зон! Черкасы»! облает!, до яко! входить Корсунь-и1евченк!вський район, в 1992 р. було не до одержано 21 тис.тонн цукру. Це означае, цо в
Hi лому по област1 марно заоЕяно i обробляегься приблизно 6 тис. га земль В!д цього несуть велик! втрати /збитки/ буряковиробники, заводи, а населения недоодержуе значну к1льк1оть цукру.
Виходячя Ез си i то но i практики, Едеильним е поеднання в однь. особ] виробника сировини i власника /колективного/ потуиностей по ii переробщ. В цьоиу випадку виробник стае власником готовое продукцИ /яка завжди оцЦшеться вице, н'т сировина/ i прябутку В1Д II реиЦзыЦ?.
3 послаблениям ре&ормацИ вЕдносин власностЕ в АШ эозширнть-ся коло суб"ект1з-виробник|в, як} будуть в с тупа ти в ¡нтеграцп'Ш зв"яэки з переробнямн пЕдприемствши, р1аними ¡нфраструктурними ланками. Посилиться процес концентрацп кья^талу в оинкових структурах, як} технолог¡чно не по£иязаи1 з агропромисловим виробницт-бом. Не виклвчаетвся 1х входжеккя а icbjxmi виробничЕ структура з метою вкладешш свого кап ¡талу, що сприятиме прискооеному розвит ку йШ{ paiioHy.
Таким чином великий торговий або промисловий кап¡тал В1зьме на себе iHierpauiiiHi д.ункцП по об"еднаннв аграрно! с^ери i пере-podiui. Поеднання вяробШ1чо-упра£Л1Кських структур AIK а торговли i промио.овшл кап ¡талом пропонуеться ИаИй як новий д-лях до cauope-гулювання аграрно! економш; в мехах адмпПотративного району на засадах ринкових в^дкосиц.
Остановлено такой, цо поки що не досягнуто регулввання взае-моБ13носин м¡ж сферою виробникis технЕнп, обслуговування TexHiwi i сЕльсъким госяидарством. Щдрахункя показали, цо в IS36-I9SO pp. фонд нагроиадкення оjльськогосподарськах пЕдпраемств 5!льи ни на il'fo |.ох1увавсп за рахунок pianax догацьц а частка власнях доходи за рахунок цпювмх канал ¡в складала ляие 14,3. Як иасл!док цього -нлзький р!вень розвитку социльноЕ с^ери. СЕльсъке господарстьо i съогоднЕ пов"язуе i недосгатньо е&ктлвно вякорястовуе величезн! ¡нвестцдЬшЕ ресурса, тям сшим спряяе збереяенню ускладнено! стру; тури АПК, високо! ресурсоемкое^ i кизькоЕ е^ектиьност! провесу Bj: творения в ц J лому. Спостериаеться тенденция- росту розцЕнск за пос-луги, якi виперед::.аютй pier закупЕвельних цЕн.
. ¿HCHOBiat i прспсаицП
3 метою дальнего розвитку Mtsranyseeax еконс:пчнях ьЕдосак ш АиЕС району в умовах ринку автором проионузться ряд вяошзекез i
пронозици!:
1. Формування районного агропромислового комплексу I його п!дкомплекс!в лише в теор!! вважалооь науково обгрунтованим. На практиц! наукова методология оозбудови його не витримувалась, а м!сцаз! !нтереси виробничих структур АПК, як I в ц!лопу с|льського населения, державою не брались до уваги. Розг.Нцення виробництва в1дбувалося на подстав! загильногалузевих або в1домчях ¡нг&рео1В, як! в сво!й б1ЛЬ1Лост1 не сп ¡впадали з Интересами району. Еконо;л!ч-на Шгеграидя, як у;орма управлШня, взагая1 {гнорувалася, пербвага в!ддавалася орган!зац!йно-адг,1!и!стратявним методам, що не ааршш ■ розкриттю можливостей економ1ч1ШХ ¿актор!в 1нтенсиф!кац!! агропромислового виробнидтва, його економ!чноиу кооперуванню.
2. Цоб виправити положения,.ввапаемо за потр!бне: эозпочати
в конному ра^он! роботи по формувапшо цШсно! систши розвитку агропромислового виробнидтва, яка б, з Одного боку, опиралась на комплексный (характер виробництва, що досягаеться шляхом поглиблення Бнутр!ра#онного кооперування й доведения виробничого циклу до стад!! виготовлення концевого продукту /ыожляве кооперування по окре-мих видах продукт!в в межах двох-трьох район1в/; а з другого - за-безпечувала б !нтеграц1» о!льського гоеподарстза !з сферами пере-робки, постачання, обслуговування, буд!$шгцтва тощо в горизонгаль-н! ! вертикальн! виробнич! структури, створюючи титл самим економ!ч~ ний прост!р для виробництва ! збуту продукцП.
3.В питаниях реформування власност! вязначальниш мають бути ефективн!сть економ!ки та соц!альна стаб!льн{сть в сусп!льсгвь Тому потр!бно надати ко..;ному громадянинов! права бути суб"ектом влаоност!. Для цього необх!дно: I/ передата працюючим прац!вникаы п!дприемств ! орган!зац!й АПК безплатно до 30,-2 вартосх! основних виробничйх фонд!в на умовах недоторканост! акц!й про тягом трьох ро-к!в. Створити на баз! великих переросши, буд!вепьнях та Шишх н!д-приемотв /п 1сля передач! працюючам 30,; в&рЪост! основних виробничих фонд!в/ в!дкрит! акц!онерн{ товарисгва; 2/ дозвоиити з боку вЦ-по в! дно го ы!н1отерства або фонду державного найна Укракш кер1в-ництву в{дкритого акц1онврного товариства на про дат: акцШ /ФР вар-тост! основних виробнпчях фонд!в/ постачальплкам спровини, енерго-нос!!в, комплектуют« вироб!в, власникыл сучаснпх "ноу-хау" ! влас-шгкам приватизации!« сертиф!кат!в /до 10^ вартосг!/ з Ядрахуван-нш Омврк&аах колт!в до эагальнодержавного, об лесного 1 районного
бюджетов. Це прлскорять структурну иеребудоиу осиумчях п!дяря-емств, сприятиме зм1цнепн» господарських зб"язков; 3/ приватиза-Ц1Ю обслуговування, торг1вл í, плагних послуг проводим во дно час з ашионуванням оереднох га великих дернавних п!дпряемств лромясло-boctí буд1вництва i транспорту; 4/ дозвоаити власиикам приватиза-niiíHnx сертификатов /за баканням/ придбання додатково у приьатну власн!сть земельних д|лянок для буд|вництва котвдж!в, присадибних д!лянок.
4. Одним ¡3 стримувчих факторов ре&орми е недосконалость ме-xaHisMjB реалозацН ирийнятях закон!в | постанов з аграриях плтань та намагання певвих кер!вник1в opraHiB управления зберегтя в1домчо-монолольн! вяробничо структура. В колективнях с1льгоопп1длрие»лст-вах повинна бути не колектпвна власнооть, а власн1от£ колентява, влашисть oKpfcuüi особи. В перы{ 3 роки потр|бно обмекувати рух власност! на землю, г послхдукчому - II власняку надати право роз-поряднатися землею, виходячя ia cboííc jHTepecÍB,
5. ¡la piBHi державн потробно; провести роботя по ре^ормуианию оптимально! отруктури земелышх угодЬ в систем! багьтоукладноI еко-ном}ки; розообити ринкову систему оценки всох категор1й земель, запровадита nocTiлниИ мониторинг aeuai i досконалу систему плати
за землю /земельний подата к, орендна плата/. Зазначен! заходя слод розглядати як передумови по сгворенню ринку земль В приватному сектор! С1Льського господарсгва повинно бутя пряблизцо '¿5% йоль-гослуг!дь, включаючя i приоадибшй фонд /7 млн.га/, а з воахуван-ням колективноо власност! - 50^ земл!, релта земель - в держали iй власност! та в резнях акд10нерних або корпорагявних формуваннях.
6. Виходячи з досв!ду Корсунь-й]еаченк1вського району, пропону-емо в ме;;ах району на добровольной основ! отворювати акдоонернх то-вариства закритого типу /на першому ета ni/, я ni б об"еднувала в í д
2 до 4 государств, 1-2 пезеробнях лодприемства piaiíoi cnenianisa-uil та iiiimx зацояавлених з дьому виробничях структур. Прячзму та-кях аормуваль бакано маги в расой 1 колька. Спочатку в ix основ! мае бути зьШаиа Биасность'/деркавна, колектавна, приватна/, ала згодом з розвитком аки!онерш1х в!даосин шляхом зикуяу державно! части акцы доШнуючог стана колектпвна /народна/ 1 приватна гласность.
7. а меток змЦщеаня ыоагалузеьлх екокиао-шх ¿в"язк|а дощлг-но при роздераьвленн! i яргваглзбц!í глх чг laaax niдяр.;а.тз /eje-
ри переробки, обслугавування гощо/ ЛПК, створити умови, за яких о!льськ! виробкики мали моклив!сть володци акц!ямя сфери агросер-. Bicy !, навпаки, ШдприеМства 1 opraHlaauil були акц|онерами аграриях акц(онврних формувань. Бакано поеднувати аграрний кап (тал з поомисловим i баик1вськш капралом. Це дозволить створити улови для запровадження сучаских технологiii, в(дкряе шлях до саморе-гульозано! аграрно! економ!ки, сприятиме такой ycniiimoMy розв"я-заншо соц!альних проблем села.
8. За ооновну форму привагязацН в JJ og^epi кШ потр!бно браги акдЮнування з участю с!льсышх товаровиро<5шк1з. Лрячому пiд-прйбмсгва система хЛ|бопродукт(в сл!д приватизовувати в два ет&ап. На першому етап! прлватязувати /в масштабах Укра!ня/ 50'/5 елеваго-р|в, 100$ х.'Цбоирийдальних пункггв, 70)» мукомелышх i комб1кормо-вих завод!в середньо! та мало! потужност!. М"ясопере?обн1 Шдпри-емства церетворлти при потукност! переробки: понад 135 тонн у зм1-ну - в акЩонерн! п!дприеыства холдШгового типу з контрольною в!д-М1Ткою акцШ у деряави; 16-20 тонн у за! ну в акц!онерн! товариства шляхом продажу !х с1лъгосптоваровиробникш. Др 1бнi 3a6iiini пункта необх^дно пербдавьти у приватну власн!сть.
Шдпрпемства сферя шотачання i arpocepsicy тег. лояльно при-ватизовувати шляхом акц!онувйшя з перевазним правом прлдбания ак-ц!й обслуговуючями ними с!лы'оспп 1дпрпемстваг.ш,
9. 1>И;кгалуэев1 еноноМчн! в i дноалш ол/д п!дпорядковузати д i 1 закону BapTOCii i законы.! товарного вяэобняцтва. Иасамперед потр!б-но досягати: I/ екв!валентдаст! в oûuiHl результатами- виробничо! д1яльност! р!зних за характером юваровиробняк1в; 2/ сусгп'льно не-обк(дн! влтрати сунупного робочого часу ^ормувагл за принципом максимум вигоди - м{н!мум витрат; о/ piBHocrl в сп1вв !днотеннях СуСП(ЛЬН0Г0 ПОПИТу 1. ПрОПОЗИЦШ", 4/ OiûHOCTÎ Bcix форм власност!
в забезпеченн! } викорастанн! матер1ьльыйс, трудевих i (¿{нансових ресурс!в; Ц приоритетом слозявача при оц!пц! результатis сусгпль-ного виробництва.
10. Дергав! потЛбно створити сприятляве зовнЫ1Ьоеконом!чне середовице, як обов"пзкову удаву gté.6 i л is&u! î i розвитку аграрного сектору jUIC.
11. Рино к в агропромделовсму шклело! 'зелр^цвз лм_в тод!, коли буде надЬша гроиоьа одлалця. Без дього селянин 1 надал! буде
зберегам лродукШю i запасатлсь нею, а не гроджга. Вигшвою угловой хькож е Пбр.чгетнгсть is 'шш.ш галузями в одîhiU продукцП /poOii, послуг/ зг i дно з зькоком в&ртосп. Рачков | в!дкос;:кл шгдь охопятл
всю ¡нфраструктуру АПК, во i складов i аграрно! економЦш, включаю-чи землю ¡ робочу силу.
12. Б агропромисловому комплекс! району необхшю впорядкува-м правов1 I еконоы!чн! санкцП постачальники 1 спо«ивач1в с!ль-грсппродукцП в раз! невиконання ними догов!рних позиЩИ. Зокрема, повини! оговорюватясь взаемн! зобов"язання цодо повно! комленсацН збитщв з вини т!е! чи !шю! сторона, а також обов"язкового в!л-шкодування недоодержаного прибутку. Для рац!онал!зацН сфери виробничого обслуговування сШського господарства, крМ госпрозрахунко-вих стимул!в, потребно поетагшо впроваднувати b№h¡ товарно-грошо-в! в|дносини i створювати справки iü ршюк матер!альво-техн1чних ре-cypcis, послуг, продукцП тощо. Товаровиробник повинен мати виб1р постачальник1В, Шдрядчяк^в, обслуговуючих оргащзацШ, заготхвель-ник íb,
Ib. 3 роэвитком ринкових форм матер|альнр-техн!чного забезпе-чення arpoпромисловий комплекс району повинен налагодгсуваги :нтег-рацши зв"язки безпосередньо з п!дприемствами сфери виробництва pecypciB /добрива, корми, xímí4hí засоби, пакувальн1 засоби тощо/, а також з обслуговуючими галузями на принципах двосторонньо! залеж-ноотi. Потребно також створитя дек!лька каналив загот^вель для яев-них вяд!в сировини. Це вив1льнить дарзсавн! органи управления В1Д багатьох невластявих !м $ункц!й i дозволить зосередитись безпосередньо на питаниях економ!чного роэвитку сусп|льного виробництва.
Список po6iT, опубликования по теглi дисертацП
I. Шыалузев! економ!чн! в i да сини в АПК району // Економ!-ка, закон, ринок. - 1993. - к а. 0,5 друк арк.
. 2. Регулювання мхжгалуэевих економ^чних взавмов!дносии в 1н-тегрованому вяробницгв! i переробц! с!льськогосподарсько! продукцП // В iсник аграрноГ науки. - 1993. - й 10. 0,5 друк арк.
3. Ыетодичн! ракомендацП по впровадхенню нових BHyTpirocnc-дарських еконоМ1чних в^дносин в колгоспах /радгоспах/ на ochcbí приватизацН та акцЮнування. - 1С.: Кш'воблстат, 1992. 1,8 друк. арк., в т.ч. автора 0,7 друк. ар4.
4. Ыетодичн! матер!али по стзоренню акц10нершх товаристг sa-критого типу в районному АПК. Пакет документ1в. - 1993. Ч друк. арк., в т.ч. автора 2,3 друк арк.