Социальная деятельность сельскохозяйственных предприятий (методологический аспект) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Социальная деятельность сельскохозяйственных предприятий (методологический аспект)"

РГб од

I ДПР ¡393 лкАдаш наук украТни шстут економш

На правах рукопису ЛАСТОВЕЦЬКИЯ Андрей Стин(славопич

социальна дгяльшсть смьсдогослодарсшк [пдтрисиств /нетодолог1чния аслеэт/

03.00.05 - ЕкоклЛкд, иланування, орган(эац{я управл»нкя народник господарс^ом ! Кого голузяки /Ыльсько господарство/

Автореферат

дисертац!I на здобуття наукоиого ступени кандидата екон лЛчних наук

КиТи - 1402

Робота виконана в 1нсгитут1 еконои1ки Академt i наук

УкраТни.

Науковий кер!вник 0|)t С1н t onононти

кандидат окопом(чьих наук Прокопа I.B.

доктор еконо^чних наук, професор 5томов Г.С.

кандидат економ!чних наук Орлатий U.K.

Лров!дна opruHtaantn - МЫ1стерсгво с1льського господарства

I продовольства УкраТни

Захист в!дбудеться __ 1990 року

о Av&L годин! на эас!данн! спец!ал!эованоТ вчено! ради К Мб'.з!э.ОС по захисту дисертац1й на здобуття наукового сту-' пеня кандидата наук при 1нсгитут! економ}ки АН УкраТни за адресов: «¿52011, KHiB>-II, вуя. Л. Мирного, 26.

3 дисертац! ею можна ознайомитисъ у ClOntoTeul 1нстнтуту економ1ки Ail УкраЯни.

Автореферат роэ1сланий

1993 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради, доктор економ!чних наук В.О.ТочияЫ

I. ЭАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРГАЩЙНОЧ РОБОТИ

1.1. Актуальн!сть досл!дження. Лоряд э вир!аенням виробни-4их завдань суб"зкти господаргавання будъ-яко! гаяуз! екоНам1ки виконугать пепн! функцП щодо пол!п:иення умов прац! та побуту сво-1х роб!тник!в. У колгоспах та радгоспах ця д!яльн!сть тривалий час була спрямована на задоволення потреб жител!в села» У тому числ1 не эв"язаних !з ними трудовими в^носйнам. 3 розподом командной економ! «установлениям багатоукладност! виробнич! форму-вання р!эних тип!в прагнуть по-новому осмислити сро! соц!альн! функц!!, визначиги найб!льш ефективн1 формй 1х реалЬацН. 11а~ д|Сне завДання сто1ть ! перед наукою.

У науков1й л!тератур! розглядапться р!эи! аспекта д!яльНос-Т! с!льськогосподарських Шдприемств щодо пол!пшеНня умов життя I Прац! роб!тник!в. Значний вклад у 1х опрацювання внесли В.Л. Вихрущ* М.А.Головко, В.М.Косинський, ¿.С.МартИнкевич, 1.А.1АикИ-тенко, Л.В.МолдаваН) М.К.ОрлатиЙ, А. В.Петриков, 1.ВЛ1рокопа( А.Б.Соск1ев, С.О.Тивончук, Г.С.Ьтомав, Л.О.ийпотько. Проблем« соц!альйо! д!яльност! п1длригмств, зокрема ¥зс автономно? сопельно? политики, широко досл!длуються у роботах К. сндш,' 1..Не1-<{е, у, Нсщеце/жл, Б.А./<адЬп-ящ С. Игптсртюли-Г/чЬен.

Лотроба у продовжени! таких розробок (з врахуванням зару-б!жного досв!ду очевидна. Соц1алыш д(ялЬн(сть аграрних виробни-чих формуваиь практично не доел!джувалась комплексна, з позиц!й системного анал!зу* Кр1м того, у пер!од формуванНя економ!чних в^носин рйнкового типу соц!альн! функцП' товаровиробник!в заз-наотЬ суттевих зм!н. Нотребують подальшо! науково! розробки формй 1 методи зд!Яснення соц!альних функц!й суб"ектами господарю-вання о аграрному сектор!, 1х оц!ики та анал!зу, стимулювання тощо.

1.2. Мета дисертац!йиоТ робота - досл!джекня методолог!ч-них аспект!в д1лльност1 п1дприемств аграрного сектору щодо на-дання своУы прац!вникам благ та послуг соц1ального характеру, об-грунтування II спрямованост!, форм 1 моялипостей в уковах еконо-м!чно1 реформа,

ЗНдно з поставлено») метоп вир!аувалися так! завдяння:

. - досл!дження рал! аграрних виробничих формувань в реалЬа-ц11 державно? соц!альноУ пол}тики та Ух ьласноУ д1яльност! щодо вдосконалення життевого соредовица на сел!;

- втяення основних напрякк)в, обсяг1в та структура д(яль-ноот} господарств, спрямованоУ на пол1гшення умов життя I побуту прац!рник!в;

- !нтегральна ац1нка р^вня социально? д{яльност1 с1льськогос-подарських гпдпривмств;

- обгрунтування напрям!в трансфорчац! У та форм стимулязанНя соц1альних функц}й товаровиробнии!в в умовах реформування еконо-

М}КИ,

1.3. Лродмет > об"ект досл<дже>;ня. Предметом досл}дження е теоретичн1 I методологии} аспекти соц!альноУ д1яльност! аграриях виробничих формувань. Об"ектом досл1дження е С1льськогосподарськ1 п}дприскства Укра'Уни. Ряд конкретних розробок здгйснено на приклад! аграрних виробннчих формувань р1зних зон УкраУни,

1.4. МетодолоНя I методика дося!дкення. Методолог1чкою основою послужили: д!алектичний метод, системний гйдх1д до вивчення явищ, науков! прац! э!тчизняних { эаруб!жних економ!ат!в та соц!-олог!в, эаконодавч! акти УкраУни, У процес) досл}дження викорйс-тан! монограф}чний метод, анал1з багатом1рного простору, кореля-ц}Йно-регресивний, граф!чний, соц!ологЬшх обстеженЬ та !нпН метода вивчення явкц.

1.5. Ырормац}Иною базой роботи послужили дан} М}н1етерства статистики УкраУни, обласних ! районних управлЫь статистики, р1чн! эв1тй с1льськогосподарськ'их п!дпризмств, реэультати прове-дених автором соц!ояог{чних обстеяень. Для зд{йсцення типолоНУ с!льськогосподарських п!дприемств за р!внем розвитку соц!альноУ д!яльност! ьикористано масов1 статистичн! матер!али, з(бран{ в1д-д}лом соц{ально-економ!чного розвитку села 1нституту вконом!ки

АН УкраУни,

1.6. Наукова новизна. Жукову новизну мають наступи реэультати досл!дження!

- розвинуто а врахуванням досв!ду эаруб!жних краУн наукову концепцию д(ялькост} п1дпряамств додо издания роб!тникам благ 1 послуг соц1&льного характеру;

- виявлено особливост! зд!йсИенкя соц!альних фунКц!й суб"е~ там р!зних форм господарюпання;

- вид!лено орган{зац}йн{ форми д!яльНост! аграрних еиробни-чих формувань щодо пол!пкення умов життя та побуту прац!вник!в;

- розроблено методичн! п!дходи до визначення узагальненого локаэника та р!вня соц!альноУ д!яльност!; эд!Йснено !нтегральну оц!нку соц1ально? д!яльност! с!льськогосподарських п!длриемств, побудовано Чх типолог!ю за р!внем розвитку ц!е'/ д!яльНост(;

- обгрунтовано методи державного стимулювання социально? д!яльност! аграрних виробничих формувань в умовах переходу до ринково'( економ!ки

1.7, практично.значения I рвал1зац'я результат!в роботи> Висновки, як! стосуються метод!в державного стимулявання сопельно? д!яльНост! аграрних виробничих формувань, ув)йшли до зв!ту про виконання планово? Наукойо-досл!дно'1 робот« "Управл!ння оо-ц!ально-економ!чним розвигком села /зайнят!сть ! умови «кття населения/" й!дд!л.у соц(вльно-економ(чного розвитку села 1нституту економ!ки АН УкраГни I молуть бути використан! при формуванн! На-ц!онально? та рег!ональних програм "в!дродження сола.

Теоретичн! 1 методолог!чн! результат« досл!дяеннл використан! при розробц! статут!в селянських спГлоК Кам"янець-Лод!льсь-кого району ХмельницькоУ облает!. Висновки, що стосуютьсп орган!-зац!йних Форм соц1алыЫ д!яльност! аграрних виробничих формувань використан! управл!нНям с!лЬського господарства Кам"янець-|Ъд1льського району 1 эастосовуютьсл у практиц! господарювання. Практичну ц!ин!сть мае кетодичний !нструментар!й для проведения соц!олог!чни)с обстежень д!ялмюст! гослодарств щодо пол!пшеняя умов життя ! прдц! роб!тник!в.

1.0. Апроба1)!_я_роботи. Основа! положения дисертац!йноУ робо-ти допов!дались на обласн'й науково-практичн!й конфереиц!'( "Вдос-иоКалення госпрозрахункових в!дносин в агропроуисловому комплекс! ХмельницыЫ облает!" /Кам"пкець-Лод!яьськчй, ¡?Э0 р./, РеспуС-л!канськ!й науково-теоретичя(й ко»{геренц!Т "Развитие производственных отнозений и становление новых хозяйственных ¡>орч" /Ки1в, 1991 р./.

1.9. Публ!кац!я результата досл{дження. OchobhI положения диоертац1йно1 роботи викладен! у 6 публ!кац1ях загал^ним обсягом 1,8 друкованих apKytnfp,

1.10. Обсяг роботц. Дисертац1я ы}стить 1Б8 стор1нок машинописного тексту } складазться з рступу, трьох глав, biichobkîb | пропозиц}й, списка використано? л!тератури fa додатк'}в.

2. ochobhi результат« д0сл1дщня та ïx оегрунтування

Суть соц<дльро1' д1яльност< etльськогосподарсЬких п1дпридмств

'"2.1. Поряд а державними та громадськимн {нститутами актив-ними нос!ями соц(альних функц!й s п1длриемотва. Розр1зняоть дер-навну соц!альну пол!тику, що проводить п1дпризмство /гетерономна Политика/, t #ого власну, тобто автономну соц!альну пол!тИку. Ге-терономну пол}тику (1!дприемства зд}йснвоть на основ} закояодавчих та нормативных акт1в /законов про п!дпрцемство t р}дприемництво, правил техн!ни безпеки, колективних договор!в, тарифних угод тощо/ Так, в|дпов{дно до закону про п!дприемство трудавиЙ колектив за участи власрика 1 зг(дно }з статутом п!дпризмства вир!шуе цитация соц|ального розвитку, включаючи пал|цшения умов життя 1 прац! ро-б}тник|а. На Саз! гетерономно? товаровиробникн формують автономну соц1адьну пол!тику, яка не ставиться ïm б обов"язо}< законом, Ос-кЦьки H эд1йснення потребуй ф!начсових витрат, бона залвжить в!д економ!чного стану господарйтва ! в1}асд|док цього Не може вий-ти за економ1чно обгрунтован! меж!»

2.2. Засобом зд!йснення п}дпрйбМством соц1альна'1 пол 1 тики в соц!алъна д!яльн!сть. Терм!н Лзоц}альнад!яльн}сгь" використо-вуеться в нормативних документах /закон« про п!дприемство, коопе-рац!ю, прйм!рний статут колгоспу тощо/ та. Науков}Й л!тератур1 для характеристики д!Й гПдприемств, спрямованих на'иол!'пшеныя умов прац! 1 побуту чле.н!в трудового колектйву. У заруб1кн1й науков!Й л!тератур! проблема соц!ально! д!яльНост! широко диокутувалися в перiод становления соц!ально| ринково? економ!ки. Вони глибоко досл!дкувались у Шмеччин! f СЛА, ЯпонН, 1тал!-1 та 1нших краХнах. Перш! згадки про соц1альну д!яльн!сть датуоться 70-ми роками XIX стоя!ття, коли на ф!рмах Круппа, Боша ! Цейса виникли Кдальн! для роб!тник1в, гуртожитки для одиноких громадян тощо.

BtnbintcTb заруб!жних досл!дник1в вионачае соц1альну д(яль-н!сть як "гротов!, матер!альн! витрати пбо послуги, як! эд!йснга-готься з !н!ц!ативи п!дпри<змця на його особисту в!дпов!дальн!сть та виходять за меж! 3apo6tTHoï плати, спрямован! на пол!пшення економ1чного та /йСо/ соц!ального становица роб!гник1в, яких в!н наймам, що не ставиться впаснику в обэв"яэок законом або тарифом, У визначенн! п!дкресл1теться добров!льн!сть coutanbHoï д!яльност!, яку заруб!жн! досл!дники, як правили, ототожнюють з автономною соц!альнога пол!тикоя. Лроте заходи соц!ального характеру, як! зд!й-снхшъся в!дпов!дно до эакокздавства, також реал!зуоться п!дпри-емством, хоч Í не залежать Bfд floro !н!и!ативи. Тому соц(альну д!-яльн!сть варто розглядати в широкому план!,нэ ш^'язунчи 'fi' лине ta добров!льними д1ями п!дгтрцем:тва.

Аспект добров!льност! соц!альноТ д!яльност! проблематичниЙ ще Я з îhmoï точки зору. Л!дпри<:мстро - не ¡эольоване утэорення, в орган!чна частка народного госпо.дорства J мае р!эмоман!тн! эвиязки 1з эовн!ан!м cbîtom. У процес! функц!онування воно п!д-падае п!Д вплив загальних соц1ально~економ!чних фактор!в, як! спонукаять Його зд!йсниватй соц!альн! фуккц!ï. Господарському (|ормуванню залилаеться вибирпти: чи соц!альн! заходи, чи трудно-щ!, як1 можуть загрожувати життездатност! п!дприемстна. Знасл!док Цього» чдобров!льн!ст:>" коже транс{юрмуватись в чеконом!чну нооб-х^йсть".

2.3. Р1зноман1тн! мотиви здШснення п!длрйемствамй автономно? сЬц1йльмо1 пол!тики можуть бути введет до двох основних f^yn - еконо»»!чн1 та соц!альн!. Лереважну б!льи!сть соц!альних Слаг господарськ! формування наддчть з економ!чних мотивtв: п!д-Ъищення ефектквност! виробництва, фор»/ування стаС!льного конку-^ентоспроможного трудового коле клипу тодо. Лроте п1дприскствп, >гк правило, намагаяться досягти Я соц!альних ц!лей, наприклад, Гукан1зац!Г виробництва. lía практиц! CKonovfuHf та чисто соц!аль-tof мотиви TfcHo пов"язан1 I ï'x взпомопроникнення та вэасмод!я виз-Начаэть результат робот и п!дпр«<:кстна. 3 с!льська(/у господарств! краУн з командною економ!коа соц!алыт д!яльн1с?ь п!дприбмств ЭНачнога м|роч була слрямоаана на залучення та закр(пяення трудэяях ресурс1в.

rßoHNSCнеш К. rwuwuugcw $o?lai.i?i",lat.vnj^lyiich K¡AÍu~ Mittelauel 6ttcfiBt¿n¿<iáM (n cit,v R<.3:mímvuc7¡wh Kot-*** ' МЫ Tue*, UNivSAcUät глс Kot/v, n^f, H

2.4. Для остаточного визначення сощально! д!яльност1 необ-х1дно розмежувати if з одного боку }э оплатою нрац{, а з !ншого -з" благод}йн1стп. Блага, як1 отримують роб1тники завдяки соц!аль-Hift д}яльнсст! п}дприемств, не е часгиною ix зароб!гно'1 плати, а доповнюють П {, тим самим, зб1льшугать загальний фонд споживання. Внасл!док цього, социальна д!яльн}сть служить задоволеннга потреб прац}вник}в ! в{д!грае певну роль у процес( в!дтворення-робочоТ 'сили. Цо ж стосуаться бльгод^ност}, то вона спрямовуеться но на Лрац{вник1в даного п1дприемства, Ьудь-яке господарсько форнуван-ня s не благод(йницьким закладом, а переел1дуе ц*лком певну мету -одержання якомога большого прибутку при наймонших витратах. Соц1-альна д!яльн!сть п!дприемотва також п!дпорядкована цьому завданна

i покликана прямо чи опосередковано сприяти пол!пшенно процесу виробництва. Раф1новвна и благод!йн1сть не п!дпорядкована дан!й - мет} i не пов"язана в процесом виробництва.

Виходячи з наведеного, п!д соц{альною ми роэум1емо д!яльн1сть п'дприемства щодо надання прац1вникам Слаг i послуг соц!ального характеру та створення умов для 1х споживання, пов"язану 1з вит--ратами, що на в оплатою прац!, та прямо чи no6t4Ho спряиовану на аабезпечення процесу виробництва.

2.5. Лрогнозування, регулювання i досл!дження багатогранно? соц1альНо1 д!яльност1 потребують П певно? систематизац! 1. Ори класиф1кац!1 використовуються р1зн! Шдходи, серед яких найлоши-рен(шим е галузевий: аабезпечення житлом, спрняння охорон! здоровья, розвитку культури тощо. Гншим п!дкодом е подiл вс!х видат-к!в соц}ального призначення на виробиичо необх!дн» ч виробничо до-ц1льн! та виробничо нейтрал ьн1," Така класиф! кац{ я вцаатк!в не заведи прийнятна, оск!льки вс! соц1альн! заходи, якщо вони не ма-ють на мет! раф1новану благод!йн1сть, впливають.на загальний со-ц1ально-економ!чний стан п!дприенства 1 е до певно! м!ри'вйробни-чо необх1дншли. У дисертац}Y використано запропонований украКноь-кими вченими под!л сощально! д!яльност! п!дприемств на два основ-цйх напря;.'и: участь у роэвктку матвр1ально! бази ооц!ально! !нфра-структури та соц!ально-культурне обслуговування роб!тник!в. Перший

1 Ни,нье Я 0/к всЬмспасцеы Sai'tau-eisnwaen— Zim BeoRU'FSO^aiYSe. sewyw, /55?, s. 7, "

непрям пов"язаний з кап!тальн«ми вклпденнями в об"зкти невироб-ничого призначення, по другому видатки нослть характер поточних виплат ! витратЛ'

До останнього часу частка п!дприемств та орган!зац!й АЛК складала 2/3 загального обсягу кап!таловкладень в об"екти сопельного призначення на сел!. Колгоспи та радгоспи споруджували пере-вачсну б!льш1сть дитячих до'лк!льних заклад!в та будинк!в культури, брали участь у ф!нансуванн! буд!вництва заклад!в охорони здоров"я, спотивних споруд тощо. майже 1/5 чистого доходу господарства спря-мовували на формуваннп фонд!а соц!ального розвитку, кошти яких вм-користовувались на утримання соц!ально-культурнях заклад!в, оз-доровч! та культурно-побутов! м!ропризмства, магер!альну допокогу пенс!онерам ! малозабезпеченим роб!тникак тощэ.

2.0. П!дпри5мства зд!Йстготь соц!альн! функц!¥ в р!зних ор-ган!зац!йних формах, використовуючя Ух одночасно, або надаючи перевагу кайб!льп зручним. В дисертац(Рн!й робот} досл!джено чоти-ри основних фсрми д!яльност! аграрких виробничих формувань щодо пол!пзення умов прац! ! побуту роб!тиик(в:

- господарство самост!йно зд!йсняз невиробниче буд!вництво ! забезпечуз функц!онування соц!ально-культур:шх заклад!в. Цп орган!зац!йна форма соц!альноГ д!яльност! полирена серед крупних виробничих формувань в аграрному сектор!;

- п!дпри>змство сп!вроб!тничоз з !наими суб"5ктами господаря-вання, а такая м!сцевиуи органами самоврядування з метою розвтг-ку соц1алЬно! сфери. Така орган!зац!йна форма соц!альноУ д!яль-ност! с зручною для др!бних товаровиробних!в - фермерських, сс-лянських господарств та !нших;

- виробниче формування оплачуе соц!альн! послуги, як! нада-ються його прац!вкикам !нпими п!дприсмствами тп орган!зац!ями, Наприклад, повна або часткова оплата вартост! пут!вки в санатор!й;

- п!дпрИбмство зд!йсн'ос ц!льов! виплати безпосередньо членам трудового колективу. Ця ! попередня форми соц!ально1 д!ялыюст!

в залежност! в!д характеру послуг чи допомоги прийнятн! для б1ль-лост! аграрних виробничих формулань.

^ УкраГнське село: проблещи та перспектива /За род. Л.О.^епоть-ко. - К.: Урожай, 1991, с. 172.

Типолог!я с>льськогосподарських п!дприемств за р!внем социально!,

д!яльност!

2,7, Внасл!док багатогранност! соц1альна д!яльн!сть суб"ек-т!в господаршвання в аграрному сектор! характеризуемся багатьма показниками, чаотина яких даз Y И не пряму, а посереди») Лндика-тивну/ оц!нку, 3 той же час досл{дкекня та регулювання цfsí д!яль-i. ноет t вимагають визначення ií загального р!вня. В дисертацН ця задача вир1иувалась в процес! типолог!'! с! льськогосподарських п!д-приемств, яка зд!йсншалась у три етапи.

Застои перло го етапу було -формування (¡знакового простору, у якому будуеться класиф!кац!я. Для цього використано багатофак-торний кореляц!йно-регресивний анал!з. Шрою ! нормативном! пара-мегр!в соц!ально'1 д!яльност! служили величини ix коеф!ц!внт!в ко-реляцй". Л! с ля зд(йснення спочатку парних, а пот!м мцожиннкх коре-ляц!й з р!зними результативними факторами з повного набору система 1ндикатор1в соц!ально'х° д!яльност!, яка включала 22 показники, в!д!брано 4 t одержано остаточну залежн!сть:

у «. 5760 + 0.640XJ + 1,826x2 t 3,042х3 + 15,037х4, де

у - продуктивней» прац!, виражена через варт!сть валовой лродукц!i на I середньор!чного прац!вника /крб/{ xj - ос-невн! невиробнич! фощи; x¿ - кап1тальн! вкладення соц!аль-ного призначення; х3 - фонд на культурно-побутов! м1ропри-гметва; х^ - фонд соц!аяьного забезпеченкя та матер!ал|>Но*' доломоги. /ве! показники у крб. на одного середнъор!чного Прац! вника/.

Економ!чний эм(ст в!д1браних !ндикатор!в потребуе додатково-го обгрунтування. На рзряий погляд кап!тальн! вкладення соц!аль-ного призначення f основн! невиробнич! фонди е показниками, якi характеризуют тотожн! соц!ально-економ!чн( процеси. Проте це не так, оск!льки Carato соц!ально-культурних об"ект!в, побудова-них с!льськогосподарськими п!дприемствами, передаються м!сцевим органам самоврядуванкя t тому не числиться на баланс! п!длризмст! 3 1ншого боку, на в!дм{ну в1д кап1таловкла,день, основн! невиробни-ч! фонди характеризувть довгор!чну д!яльн!сть п!дприемств по роз-витку матер! альшн бази тих об"ект!в соц!ально? (кфраструктури, як! вони зал«лають у своему п!дпорядкуванн!.

Розм!р фонду на культурно-побутов! м!ропри<:мства св!дчить про иитрати господарств на утрямання соЦ1ально-культурн/х заклад!в, проведения культурно-побутов;«, оздоропчих, ф!зкультурних та !нш:1х заход!в. 3 фонду матер!альноТ допомоги ! соц!альноп эабезпечення зд!йснюзалась виплата пенс!й, допомэга малозабезпоченим та багато-д1тним с1м"ям тощо .

На другому егап! побудовано класи с}льськогосподарських п!дпри-(змств по кожному з чотирьох в!д!браних !ндикатор!в р1внл соц!ально1 д1яльност1. 3 ц!см мотою вякористано кластерний анал!з ! на основ} експертно! оц!нки зд!йснено розпод!л господарств на 5 тип!в. Трет!й етап - вязначеннл синтзтичного (нтегральчого показника р}вня роз-витку соц!альноТ д!яльност! с{льськогосподарських п!дпризмств. Зс! об"екти одержали формальп! чотиризначн! !ндекси. Кожна складова час-тина цього !ндексу множилась на коеф!ц!снт детермтнацп в!дпов!дно-го Индикатору, яки", викорисювувався г к "вага", а загальна сука множилась на 100. Типолог!я зд!йснэвалась за матер!аяачи р!чних зв!т!в 404-х иолгосп!в ЧеркаськоУ облает! /1907 р./, Результатом П нобу-дови я типи господарств за р!внем розвитку соц.'альноТ д!лльност! /табл.1/.

'¿.8. 1нтегральна оц!нка показала, цо в к!и-ч! 00-х рэк!в соц!аль-на д!яльн!сть переважшн б'льшэст! господарств /90,1 в!д загально: к1лькост!/стосувалася головним чином будЛвництва китла та невеликих соц!ально-культурних об"ект!в. Личо колгоспи з дуже висоник р!внем розвитку соц!альнг:'! д!яльност! вели кев-лробняче буд1вництво в эначних обсягах, причому житловс буд!вництво в них не займало пр{-оритетного становища. Лоряд з властей ддерелами $!нансування ц! господарства отримуваяи також бюджстнг асигнування.

Дом!нування житлового суд!вництна у соц!альн!Й д!яльност! с!-льеькогосподарських п!дпри5мстз с не пиппдяовим. Господарства Су-дували житло з метоп залучоння та закр!ллення роб!?ник!в ! спец!а-л!ст{в. •Исля зодоволення потреби у ;китл! зростас актуальн!сть розвитку 1н:илх галузей соц1ально)' сфера, ало внасл!док обкежепост! ф!нансових та матер1апьних ресурс!в т вс! господарства могли вир!-аувати нов! завдання. За таких умов у структур! неииробничого бу-д!вництва перевязало слорудження -яитла.

Лереважну частину вцдатк!в господарств на соц!ально-культурне обслуговування роб!тник!в складали витрати на забояпечення функц!-онуваннл об"ект!в соц!альн:я сфера /7С~ я середньсму по коягяслах/.

Таблица I

Типология с}льськогосподарських п'.дпризмств Черкасько! облает} за {нтегральним р1Енем 1х софально! дгяльност!

Типя колгосгп в за тпвнем :К1 ль;псть:Мсхи значень розвитку соц}ально1 :госгюдар-:штегрального

д}ялькост1 :ств у ти-;показника

:ш :соц}ально!

: :д!яльност!

Середнз : 1ндккатори ргвня розвитку социально}' значен!« : дгяльност!

штеграль:------------

ного по- : в роэрахунку на I р^бтыка, крб.

казника :-------------

:невироб-:кап}таль- :|юня на :фонд сощ-:нич1 ос-:н1 вкла- :культурно-:альнзго зазови} :дення сощ :побуто1п- :безпечення I :фонди :ального :(.'лропри5!.".-:г.:атер1ально1 . : 1 :призначоншства :допо>/оги

72 65 17

162 123 20

212 177 -36

304 2о1 4о

505 581 82

227 181 37

100 100 100

253 189 не

294 272 212

422 402 271

703 509 452

1. Душе ниэький 25

2. Ниэький 62

3. СередкЫ 137

4. ВисокиР ЗЭ

5. Дуне аисокий 41

Всього 404 '

1. Дуже низький 25

2. Низький 62

3. Середн1й . 167

4. Високий 89

5. Дуже високий 4Г

До 50,0 43,7 . 1229

50,1-80,0 63,6 1557

80,1-110,0 95,4 1802

110,1-140,0 . 129,1 2374

Ыльше 140,0 164,4 2646

98,1 1692

1ндекс I типу доргБН:ЭС 100

До 50,0 100 100

50,1-80,0 143 128

80,1-110,0 221 147

110,1-140,0 . 295 193

Ыльше 140,0 376 232

серед яких основна частка припадала на дитяч} доак!льн! эаклади. Матер!альну допомогу пенс!онерам та малозабезпеченим надавала переваяна б5льа!сть п!дпризмств, ьле у значних розм!рах-лишо п!д-присмстиа !з найвищим р!внем роэвитку соц!альноУ дхяльност! /1055 в!д загальноУ к!лькосх!/. Ц1 ж господарства, поряд !з утриманням соц{ально-культурних заклад1в, проводили оздоровч!, ф!зкультурн!, культурно-лросв!тн! м!ропривмства тощо.

¿1нал!з даного н&прямку д!яльност! показав, цо вона була спря-мована порт за все на виправленнл недол!к!в державно!' сйстеми об-слуговування селян: господарства намагались зменшлти 1снуючий до-ф!цит тих чи !нвшх соц!альних благ та послуг для с!льських жите-л!в. Отже, розвиток соц!альноУ д!яльност! аграриях виробничих формунань значков м!рою заложатиме в!д того, чи досягне державна система забезпечення громадян соц!альними благами необх!дного стандарту. 3 розширенням сфери державно! соц!альюУ пол!тики зву-жуеться сфера автономно'! соц!альноУ пол1тики п!дприемств. I нав-паки, коли держава виконув своУ обов"язки погано або не виконуе взагал!, акгив!эувться соц!альна д!яльн!сть п!дпривмств.

2.9. Комплексний анал1з соц!альноУ д!яльност! п!дтверджуз висновок про те, що в кЫцевому рахунку при УУ зд!йсненн1 вир!-шальним в р!вень доход!в п!дприемств. Господарства з дуже низь-ким р!внем соц!альноУ д!яльност! мають наймснш! виробнич! результат» 1 навпаки - у господарствах з найзшдим р!внем соц!альнаУ д!-яльност! вони найб!льа1,. Забвзпечеиня високого р!вня доходност1 товаровиро<5ник!в аграрного сектору в передумовою поя!пшенкя умов життя на сел!, ала воно пов"яэане э пол1пшенням не т!яьки Ух гос-подариаання, але й загального стану вконом!ки, форчуванням р!вно-правних в!дносин м!ж с!льськям господарством 1 промислов}ст» та багатьма 1ншими факторами.

2.10. Проведена досл!дження дозволяя зробити висновок, що товаровиробники змениунть роз{Лр коггг!в, як! спрямовуються на ви-р!шення со'ц!альних проблем. Так, питома вага когПтальних вкладенъ соц!альиого призначення у Ух загальному обсяз! в середньому по господарствах Кам"янець-Лод!льського району ХмвльницькоУ облает! у 1987 р. складала 29,45?, в 1991 - 19,6$, а у 1992 р. - 6,4%. Эгортання соц!альноУ д!яльност! частково поясняться передачею соц!ально-культурних заклад!в п!дпризмств м!сцевим Радам народ-

них депутатов. фоте головною причиною с загальна кризсва ситу-ац!я в економ!ц! I, як насл1док, складне економ!чне становище ви-робник!в с1льськогосподарськс{ продукцН. Про це св!дчить анкетне опитування 124 спец!ал!ст!в та роб!тник!в с!льськэго господарства р!зних зон УкраТни /19У2 р./:

Основы! причини згортання соц}ально! : Структура

д!яльност! : в!дповгдей, %

Логаний оксном!чний стан господарств 65,2 •

Бисока варт1сть роб!т та матер!ал!в 27,1

В!дсутн!сть або гострий деф!цит матер!ально-техшчних ресурс {в 7,7

/

В основному згортззться невиробниче буд!вництво. Нав!ть еко-ном!чно сильн! господарства не можуть розвивати матер{альну базу соц!ально? !нфраструктури. Вони спрямовугать своУ зусилля, як правило, на допоногу 11енс!онерак, малозабезпеченим та багатод!тним с!м"ям, !ндив!дуальним забудовникам, надають послуги э ведения особистого п!дсобного господарства тощо. Л!дприемства з низьким 1 дуже низьким р!внем соц!альноУ д!яльност!, як! зд!Лснлвали роз-вигок соц!ально!' сфери значнои м!рою за рахунок бюджетних асиг-нувань, в умовах економ!чно1 кризи взагал! не можуть цього роби-ти самост!йно.

Трансфорнац!я соц(альних функц!й товаровиробник!в в умовах ре-формувания економ!мних в!дносин

2.11. У процес! становления багатоукльдного с!льського господарства частина колгосп!в 1 радгосп!в реформуеться у пайов! сп!лки селян або к розпадаеться на б!лья др!бн! кооперативи, ви-никавть фермерськ! та селянськ! господарства. Вони, як правило, не забезпечують виконання тих функц1Й щодо утримання I розвитку соц!ально1 !нфраструктури, наданмо р!зноман!тних послуг населенно, як! ран!ше виконували колгоспи та радгоспи-. Та ! т! Ыльсько-господарськ! п!длриеуства, як! не зм1нили своз! орган!зац1йноТ форми, б умовах криэи згортають соц!альну д!яльн!сть.

Результата досл!дження дозволяать зробити вйсновок, що рядов! прац!вники та спбц1вл{сти о!льського Господарства поки що переконан! в необх!дност1 розвитку соц!альмо? !нфраерруктури силами П господарств. У ход! анкетного опотування 124 представни-к1в даних катвгор!й с!яьських жител!в р!зних зон УкраГни лише 17% висловились за те, щоб роэвитой соц!ально'< сфери села зд!йснивав-ся виключно силами м!сцевих орган!в самоврядування, 1э решти респондент! в 2/3 висловились за розширення житлового та комунального буд!вництва силами господарств, 60,1 - за участь у розвитку мереж! ллях!в, 30-45% - !нлих заклад¡в соц!альНо? сфери. Актуальн!сть житлового, комунального та шляхового буд!вництва по 10-бальн!й шкал! оц1нена в!дпов!дно у 9,8, 9,4 I 9»1 бала /табл.2/,

Таблиця 2

Оц!нка пр!оритетност! вид!в соц!ально? д!яльНост! аграрних виробничих формувань /за результатами соц!олог!чних дссл!джень, 1992 р./

Видя д!яльносг! п!дпризмстэ щодо:Частка респондент!в»:0ц!нка р!в-формування иатер!ально'£ баз« :що в!дзначили необ- :ня пр!ори-. соц!ально!' сфери :х!дн!сть вказаних ¡тетностт, в

:вид!в д!яльност!% :баяах : :/в!д I до 10/

Дятлове буд!вництво 69,4 9,8

Комунальнэ буд!вництво 55,3 9,4

Шляхове буд!вництво Б9|7 9,1

Участь в розвитку мерек! заклад!в:

- осв!ти 45,2 7,9

- охорони здоров"я 33,1 7,8

- культури 30,6 5,6

- !ндих галузей 1 17,7 3,7

2.12. Серед виробнкк!в с!льськогосподарськоУ продукц!'/ зрос-тае частка пайових товариств, утворених на баз! колгосп!й та рад-госп!в, селянських /фермерських/ господарств. Зм!на у в1дносинах власност! на засоби виробництва впливае на ставлення до сопельно! д!яльностК Так, пайовики зац!кавЛен! в одержанн! якомога ви-

щих див1дена1в,а видаткя на соц!альн! потреби зменлують ?х величину. Тому у пайових товариствах спостер1гаеться прагнення до скорочення цих видатк!в. Тая, на эагальних зборах пайовик!в селя не ь ко? сп!лки "Лрол!сок" Кам"янець-Пэд!льського району буяо п!д- ' дано сумн!ву доц!кьн!стъ викоркстання власних коот1в на буд!вницт-во дороги з твердим покриттям до шляху, що веде у районний центр, оск!льки це призведе до зменшення доходу, який вони повинн1 от-римати на па?. Аналог!чну думку висловлювали також члени пайового товариства ш. Левченка ЧеркаськоГо району. У под!бних випадках лайовякам варто дуже ретельно анял!зувати соц!альНо-економ!чний стан господарства, оск!льки незначне п!двт(ення див1денд!в в роз-рахунку на I прац!вника навряд чи зможе ко-.этенсуватк можливу шкоду внасл!док в!дмови в1д тих чи !нших соц!альних заход!в.

Результат«. анкетного обстеження 31 !ндив!дуального селянсь-кого господарства Кам"янець-Лод!льського району /1992 р./ показали, до н1хго э селян ще не вид!ляв власних кошт!в на розвиток соц!аль-ио( сфери. Лроте вс! готов! взяти посильну участь у ф!нансуванн! ремонту шосейно? дорсги до села, буд!вництва гозо- та водопроводу I соц!альио-культурНих об"ехт!в сп!мьно в !ншими товаровироб-никами, а також органами самоврядувамня.

2.13. Нов! господарськ! формування проходить стад!ю зарод-ження та становления 1 коицентруватимуть сво? зусилля в основному на вир!шенн! економ!чних проблем. Вони будуть гд!йенявати со. ц!аяьн! заходи, посильн! для них з точки зору величина доходу чи

1штх фактор(в,!ц6 не завдадуть шкоди ?х економ!чн!П стаб!льност!. Власники сеяяМських господарств вкладатимуть колти перш за все у спорудження !ндив!дуальнях будинк!в, а також об"ект!Б, як! безпо-середньо пов"язан! э ?х опорядженням: водо- та газопроводу, п!д"?зд-них ллях!в тощо. Можлива також ?х пайова участь у ф!нансуванн! буд!вництва таких об"скт!в колективного користування, як дитяч1 садки, будинки культури, эаклади охсрони здоров"я та Iim.iI .

2.14, 1з становлениям багатоукладно? економ1ки, полиренням р!зномаи!тних господарсышх формувань неминучб в!дбуватиметься перороэпод!л соц!альних функц!й м!ж суб"вктами гослодарадання 1 Горитор!альнима органами самоврядування. Лердочергового значения при цьпму набуеаа створення комунальних служб при м'сцевмх Радах народнях депутат!в. Вони могли б виступати замовниками буд!вництва

об"вкт!в соц1ально'1 ЫГраструктури, а також иадавати послуги населенна по оброб!тку присадибних д!ллнок, перевезеннга вантаж!в, зд!йсненню реконтних роб!т тощо.

2.15. Законодавство Украгни покладав на м!сцев( Ради народник депутат!в обов"язки по утриманню yctx заклад!в соц1ально-куль-турного призначення на сел!. Для цього м!сцев* Ради повинн! мати над!йну ф!нансову Сазу. 1з запровадженням плати за землю вона стае одним !з стаб!льних джерел надходжень м!сцевих бюджет!в. ilpoTe той розм(р плати, який залишазться у розг.орядженн! с1льських t район-них Рад в!дпов!дно до Закону "Про плату за землю", не зм1цню5 ix . ф!нансовоУ бази. Розрахунки, проведен! на приклад! с!льських ! се-личних Рад Кам"янець-'Ьд!льського району, показали, що для утри-мання соц!альн(Л сфери розм!р платй за I га земель с!льськогоспо-дароького призначення у 1992 р. повинен був становити близько 330 крб., що в 3,7 рази б!льше, н!ж залишалося м!сцевим Радам в!д-пов!дио до закону.

2.13. Одн!во з можливих форм залучення аграрних виробНичих формувань до соц!ального розвитку села може бути Ух участь у ство-ренн! позабюджетних фонд!в при м!сцевих Радах, що передбачено Законом про ?еритор1альне самоврядування. У позабюджетн! фонди поряд з колгоспами та радгоспами могли б в!драховувати частину свого прибутку ! .нов! господарськ! формування - селянськ! господарства, нооперативи та ttimt. Така форма соц!ально? д!яльност! е для них найб!льш прийнятною, Цз вямагае посилення орган! задано! робот и м!сцевих Рад.

Стимулювання соц!ально'1 д!яльност!

. 2.17. Органам територ!ального самоврядування на сел! знадо-биться ще певний час, щоб взяти на себе функцГ: соц!ально-культур-ного та комунальНого обслуговування населения хоча б на мМмаль-ному р!вн!т Тому виробникам сгльськогосподарсько* продукцН потр!б-но буде й надал* виконувати ряд соц!альних фуикц!Й, ! ix необх1дно в цьому належним чином заохочувати. Блага й послуги соц!ального характеру, що надають п!дпризыотва, g додатковими гарант!ями соц!аль-но-культурного забезпечення ! залишатимуться ними, доки державна обслуговування не досягне необх!дного р!вня, а кожний окремий ро-б!тник не зможе задовольняти сво! потреби !з власного трудового

те

доходу. Наприклад, у йРН соц!альна д!яльн!сть п!дпризмств заохо-чуеться державою э часу соц!альноУ реформи 1948 р.

Левы! соц!альн! фуннцП с!льськогосподарськ! формування зд!йсншть в!дпов!дно до законодавчих та нормативних акт!в. Ця д1яльн1сть п1дприемств е обов"язковою 1 додаткового эаохочення не потребуй. Стимулювати потр!бно д!¥ щодо пол!пшенкя умов життя I побуту прац!вник!в, як! господарства здМсншть э власно! !н!-ативи.

2.18. Традиц1йними заходами щодо стимуловання соц!альноУ д!-яльност1 виробничих формувань е податков! п!льги. Власн! кошти с1-льськогосподарських п1дпризмств, що спрямовупться на соц!альний розвиток чи благод!йницьк! ц!л!, не оподагковуються, або оподатко-вуються за зниженими ставками. Це враховано у законах про пр1о-ритетн!сть с. бального роэвитку села, про оподаткування. Лроте цьо-го не достатньо. Як показуе св!товиЙ досв!д, податков! важел! наЙ-С1льи ефективн! у краУнах з високорозвинутою економ!кога. Не при-меншуючи значения податкових п!льг, сл!д в!дзначити, що за умов економ!чноТ кризи потр!бн! б!лыз д!йов! заходи, як! б спонукали товаровиробник!в до соц!альноТ д!яльност!.

2.19. Формою стимулювання соц!альноТ д!яльност! мокуть бути гарант!! держави щодо компенсацИ зусиль сIльськогосподарських • п!дпривкств, спряиованих на розвиток матер!альноУ бази соц!аль-но! 1нфраструктури. Практика господарювання показуе, цо багато аграрних виробничих формувань не чекаять центрад!зованих кап!та-ловкладень, а сам! намагагаться розвивати соц!альну сферу. Так, колгосп "Верховина", асоц!ац!я кооператив!в агроф!рми "Зоря", аг-роф1рма-колгосп "Л!дл!сне" Льв!вськоТ облает! зд!йснювали у 1992 р. газиф!кац!п населених пункт!в, споруджували !нзг1 соц!ально-куль-турн! об"екти. Господарства налагодили прям! зв"язки з постачаль-никами буд!вельних матер!ал¡в I обладнакня, використовували Сан-к!вськ! кредети, зд!йснпвали вс! !нш! функц!-! по спорудженню цих об"ект!в I розраховують на то, цо хоча б частина витрат була Ум повернута. 3 свого боку, держав! виг!дн!ше компенсувати видатки

за фактично виконан! роботи, н!ж Ух ф!нансувати та виступати без-посередн!м эамовником.

2.20, Основними принципами компенсации витрат с!льськогос-подарських п!длривмств на зд!йснення соц!альних функций повинй! бути:

- частков1стн оск!льки дана д1яльн!сть п!дпривмств спрямо-вана на пол!пшення умов жиггя власних прац!рник!в, то ц!лком прй-родньо, що вони танож повинн! в }дшкодовувати »истину витрат;

- нормативний характер! виробнич! формуйання можуть надавати прац!вникам послуги в обсягах, но перевищують с!вень обслугову-вання, гарантований сусп!льством, але понаднормагивн! витрати

не повинн! в!дакодовуватися з бюджету;

- диферокц!йован!сть компвнсац!й з урахуванням стану f роз-ташування населених пункт!в, р!вня яиття у конкретн!й м!сцайост!;

- адресне поверноння товаробиробникам аидатк!в мае бути ди-ференц!йованим за видами соц!ально? д!яльност!, оск!льки т! чи !нз! блага, що надапть п1дприемства, маоть р!зне сусп1льне значения .

Викладен! пропозйцИ стосуютьоя сучасного стану розвитку села. Соц!альну д!яльн1сть необх!дно розглядати не "Ильки в ста-тйц!, а й у динаМ1ц!. Те, вдо доц1льно у нин1шн!Й економ!чН!Й сл-,туац! i ( буде не завжди прийнятНим в !ншх умовах господарювання.

Основн! положения дисертацН опубл!кован! у таких роботах:

I. ЛастовецькиЙ A.C. Невиробнича буд!вництво як напрям сопельно? д!яльност! с!льськогосподарйьких nfдлризмств/ Mat, допов. обл. наук.-прак, конф. "ВдосконалекНя госпрозрахунковИх в!дносин в агропромиловому комплекс! ХмельНйцькоК област1". - Кам"янець-Под!льський, 1990. - C.IOQ-I07.

■ 2* Ластовецьки1$ A.C. Теоретичн1 основн соц!ально! д1ялИос-т! с!льськогосподарськйх п!дприемств// Розвиток соц!ально? !н-фраструктурн села. -Льв1в: ЛСГ1, 1990. - С-. 55-59 /у спЫвторств!/.

3. Ластовецкмй'. А.С, Социальные аспекты деятельности малых и средних "предприятий в сельском хозяйстве// Новые формы хозяйствования в АШ. -К.: Ю АН УССР, 1991. - C.45-5I.

4. Ластовецкий A.C. Социальная деятельность сельскохозяйственных предприятий / Тез, докл, респ. конф, "Развитие производственных отношений и становление новых хозяйственных форм, -К.: ИЭ АН УССР, 1991. - C.2I7-2I9.

5, Ластовецький A.C. Лнансування розвитку матер! ально! баэи соц!ально1 сфери села// Село в умовах формування ринкових в!дносин. - К.: IE АН УкраТни, 1992, -С. 104-108.

6. Ластовецький A.C. Трансформац1я соц!альнкх функц!й аг-рорних виробничих формувань // Село на шляху реформ. - К.:

IE АН Укра1ни, 1993. - C.IOG-III.