Соцiально-економiчне обгрунтування органiзацii територii при вдосконаленнi розселения (на матерiалах захiдних областей Украiни) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Соцiально-економiчне обгрунтування органiзацii територii при вдосконаленнi розселения (на матерiалах захiдних областей Украiни)"

Ааадетя паух Украпги

1пститут ехоиошки ОЬ81ВСЬ!СО 31ДД1ЛеНШ

На правах рукопксу

йесечхо хирон ¿щгрсзяч

сощалько-ешкшчне обгрунтування оргашацп

теп-тгорп при в£0сш!лленн1 розселения /на нзтерюлая зах!динх областей Украхг.и/

Спошалынсть : 03. СО. 01 - роз;лг,еь:кя продухтивних сил, еконошха район1 в УкраГни

03.00.05 - еконошка, плану&ання . орган!-залдя упраЕ.инкя заролним господарствса (С1ЛЬСЬКе гссподзрстго)

АВТОРЕФЕРАТ

снсертсцп рл здсбуття вчсиего ступе:;з гокторэ егоястчких изу^

Льв13 - 1933

Робота вжекгна у Львгвському дьрхавному с1льсысогослодарськсму шституп

0фш1йя1 опонентк : - акадешк УААН, доктор еконсшчшне наук,

профэсср Л.Я. Нозакоаськнй

- доктор еконошчних наук, профосор 1.Р.Нихасвх

- доктор оконом1чних наук Г. С. (томса Прсыдна органюатя - Каукозо достдний еконсмхчниа шститут

Мнистерства еко;:с:лки УкраУкк

Захист ыдЗудеться

"К" (М^А^ 1994 р. о Ц год на засцанш слеталюовано!* рад:: Л 016.39.03 для эахисту ."/ос-рга^:!? ¡¡а одойуття паукового ступекя доктора наук при Л1г1ьоькому ыдд:лекн1 тституту, ехонотки АН УкраГнк аа адресов 29С008, Львш, вул. Театральна, 17.

3 дхсарташ'ио когна сзнайоиатись ь б1Слютещ Львхвського ыпяення шституту еконошки АК УхраГнн.

Асд-зрефорат над1сла:.о " " ^Ч^Ц Л, 1933 р.

Вчо::»:Л ссхротср оглшал:зо1аноГ ради В. I. ЮЗТАКЩЬКИЛ

.-.анд. ек:;:оу. каре.

1. ЗАГАЛЬЯА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

1.2. Актуллыпсть дос/йдкапшь йк1ско новкй ступень розвктку нашого суайлъства винагае тасишого поеднання екоиоьичнях, соц¿алышх 1 духовгшх засад, опертя за кшшй фундамент егсоясщчно? та социально! полхтиш дергави.

ПодальшиЗ розвкток продуктявнях сил в уиовах рянковоГ еконовака потребуе новях форм органхзацп впробництва, рацХоналхзгцн вшсорястання вс!х вид!в ресурс1в. ях1 е обкегеними.

Особливо великий обсят роб1т потрхбао вгеояати э удосяоналення с1льськогосяодарсысого вяробякцтва. Вямагаеться ихжгалугевий розподХл земэльнкх ресурса.в, виявлеяня . :х резерзхв, створеяяя оптямальних умов для розашення продуктивная сил, посилоння кснтролв за викоркстанняи, окороков 1 полшгенн.та зекель, еф-зктквшстп каттальнкх вхладекь.

Р1зно1Ш!1тн1сть фора власносп веде до утворення нозих 1 реорганхззцп наявнях зеылеволодаяь 1 зеилекорастувань, змхна Гх структура, перерозподхлу земель э середин: гослод'арств та ¡ия виробянчяки гидроздхлак!, ореяднакя холехтавамя, фэркэрськЕки гослодарстзааи. В цкх уновах особливо вааливо ката екоясм1чно 1 социально обгрунтовши рекомендации, ягл б застерэгла вхд погалок 1 умоглнвкла досятнення наЗвиадх ?озулътат1в.

0яр1аальяэ значения у рсзв'яэагаи паТакь шдкесэння ^згспгвяоста . вяробяяцтва налегать орпиизшш територн та гзуковому сбгруятузаннг) со1иально-ексном1Чного розвитку ¡аселенях пунктов, я!и станов,".ять основу розсэлоння лодеЗ 1 юсиШенкл виробнпцтза. Для усгпокого вирте-иня цах пктакь :отр!бно ке т1льки Шзната сотально-екокоьнчзп процсск ориування 1 рсзвятху. систем населенях пунктик, ала Я рсзвявата отоди управлиам н'льа в ггаЯбутяьсму.

ЛрсектуЕчя сястскя • розсолеявя. восгШдпо враховувзта позу оль населения пунхт:э ях схладознх одма система эсподарввання на пзвн1й терсторп'. Через и знают эростаг тело I склаак1сть проеятпях задач, обсят п:£оризцп. Проблема, и тут вкяпяапть, вагхо роэо'язатя традкцхйккш! иетсдгнз - для

цьсго пот?1бно викорй'стовувати xoaaenuin систем або тах зваяиЯ системная аяагаз.

Б рсзробку теореткчних i практичных пятань расселения i оргзтзац» терэторп внесли суттевиЯ вклад Артеиэнко В.В.. ».стаскан 0. П., Еерезенхо Г. П., Волков С. М., .Генделъкан М.А., Давидович В. Г., Добряк Д. С., Кальнанко Б. К., Kip-оаноз В. 0., Ксаадъэв С. 0., Кранц, Л. А., KpicaicoB Л. , Кузнецов Г. 0., Лсик Г. К., Муре ль B.I.. КоаахоЕсысгй Л. Я., CboxiH СЛ.. Спектср К. Д.. Стерн Э. U., Трмчук М. Ф., Фтомов Т. С.. Xopes 5. С. та. iHai.

Сднах. багато складах патаиь т&оретачясго i метояояоПчного плану кедостгтнъо розроблен1 i не доз«дон1 go р1вня практичного эастосуьання, не завади эраховупться репская«а ссойяивосп.

Отже, розрсбка засадничих пояогеЕь i ыетбдочнях прайогаа обгрунтуБаиня розмщенкя кагслеяу.х пуикг1в i гкрэбничлх центра з комплекс! з . opraHiaamao • т.зрктсрп е актуальнов наролнсгосподарськов проблеме», рзза'язаяня якоГ мае же иауково-теоретичне, тах i аракткчце значения.

Эаш Л.Н1 облает: УлраГни е с::ецкф1чник регионом, яккй характеризуется розыа:ттям природах унэа, bkcoxod густянсз сь-ьськогс аасеягння» багатствон ферм схльського роаееленнй, зкачк/.ы ьплу.юы j;ict ка cir.bcbKi посолсиая i т. д.

То:-7 в дкеертацхйгпя робота зреблека спроса розхрлтк ГОЛСЗН1 аспекти реззитау та форяуванкя снстеа схльсь^сгс розеелгниа i ' ерганхзацп . Te/KTopii" ъ яоьже укэвах гсспсд^рсьанкл ка базх системного пхдходу а Ерзу.увакийы рог»спальнях сс сйлльостой.

Робота закона« згцко о планами наухогвх досл1джень ильного державного ««.сьхогссясдарського хкетятуту 'зз ¡'ari-lSScpp. - тамг N:9. нсмор дс-ргресстрацГ: 7807753S5), ?о:;а i склалогсо частииос дс-р-бвдгетно: хигсгалузевох' вяуксэд -vox»: ч=«оГ прсблеии "Комплексна персбудоаа касслек'/л :.укг.Т1В ксг.гес.иь i рахгссзгь, tu> зайеопечувп» пол1пиеная 1ИГЛС.ЗЙХ 1 кульгурно-гобутзв'лх умзз жутгя схльського пзсслепиа ПродсззльчсГ програк. ка 1S36-IS30 рохи" (ьокер 0.55.С4.00.3), яха коордааугадггь Доргйудсм,

;ергцив1ль<$удом 1 Атробудом УкраГнк.

1.2. Мета 1 заоданяз досл1дкениа. Метоп дослгдження е :ауховэ -сбгруктування теореткчних засад, методолог:чних 1дход1в 1 ш?тодич;шх пргопдаив та рсз робка практичних окомендшиЯ э вдосконалення С2Льоького розселекня 1 рнипзаци територп в специ$1чнону рег1он1 - захиних бластях УкраГни. 3 урэхуванням репональних особлизостей нзяачхти еляхи переходу до порспектазних форы спгьського озселеняя г уиовах становления рлн::овоГ ехонок!.кн. Для осягнення кети вир1ау2алксь тага задач! :

- поглибати тэсретичн1 засади 1 ыетодичт принцип:? • досхопалеяия с!л:-.ського рсзсглення;

- розробатн 1:гтодичн1 я1дхслд 1 визяачити сптимальн: сзьцри с1яьськогоспздарських тдприемств та Ух виробкичих -\дршдШв з урахуваяням рехчснальних особливостей;

- обгрунтувати теоретичиу концепции конплахсиох ощнки 1 рогкозуванкя територ1аяьких ресурст населенкх пужпв;

- розробити науков! положения, иэтодкку 1 хрктерп гяиально-екокозлчного обгрунтурання перспектив них систем ¿льського розсзлепня;

- визначати суть, сссблкэоста х шляхи вдссконалення [льського розселения в уме?.ах вертикально!' зональность

1.3. Прздмэт 1 со' е.:т дссл1д«с!!кч. Предметом досл1дгекня € 5'ектйвн1 проноси функцю.чування састец насолених пуккпв ¿эких р!зн1в ях тераторгальнпх сб'ехтхв, т1сно псв'язаних з (ксристаняяи теритерн.

Об'ектсм досл1дження е систеот роэсрлення ргзяих р1ЕН1В сраГяя та 11" зак1дних областей, зокрема сьтьськогосподарсыа .дпрнегства, м!зтосподарсък1 сб'едкання, фериерсыи. ¡сподарства шести облает ей Прикарпаття, системи розеелення. :рем1 населен: пункта та :х теритерп в р1аних вертикальных 1яах Карпат.

1.4. Пэтодслогхчпоч ссйозс» дсс/идэжгш? е д1алектпчниЗ тсд розвптху сусп1лыгах пронес : ятл'1, загалып та ©циф1чн1 закеэт фуихиюнуьаиня сусяаяьства 1 скрених йоге

сфер, npaui вчених-аграрник1в, економютхв, географов та mícto-<3уд1вельник1в з питань розм1ш.ення продуктивных сил, еконоыхки С1Льського господарства.

Для :'.ир1ше"ня конкретких завдаяь використано так i метода : систекний, а<5страктно-лог1ч.гай, монографхчний, розрахунково-конструктивний, балансовая, статистичний, еконтако-ыатематичний. графХчний, експериыентаяького проектування. Тнфсриашйнои базов робот и послужили вхтчизняна i зарубежна наукова ттература, статистичнх дан! з еконокики сгльського господарства, катерхали зеалэустрою, miстобудiвництва, земельного кадастру, районного планування, проекти плаяувакня С1Л. результата пояьових дослхджень i переписка населения, довгдхова i монографшна Л1тература.

1.5. Наухоза коаизна. У роботi впершэ системно сформульован: i теоретично обгрунтован! ochobhí налрямкн та г.ркнципк вдосконалення територ1ально! орган 1зацп С1Яьеького розселення в нових уыовах господаровання. Вазиачена типолопя и;сцезкх систем розселеиня. Обгрунтован) i сфориульован1 голсвн1 напряюси та основн: пришли рацюнагъного використаняя TepaTopifi населених пунктов, розрсблен! ыетодичн1 тдходк до комплексно! íx ошнхи.

Залрспоновано } теоретично сбгрунтовано коыплексний кратер 1й сошалькс -ехоноы1чна1 ефективност! заход1В з роэсрдення, якйй враховуе низку локальних критерпв : сстальклх, екокогячних, еколопчних, орга)изаШ£но-ьиробничих, арх:;ектурио-йуд1вельних, демографхчних. Розроблено «етодн опт;:к:заа11 систеы роаселення (теркторхя. населения, вкрсбн-^тьо), прогнозування розвитку населения та тераторхальнкх pecypcis.

Ció; /ульсвгко основаí шляхи переходу до г.ерсг.е2:тивннх фора розселеиня в уиэьах вертикально!' зоиальнос?1, запропонованэ «■г-теди i визначено оптимальш розырл сьисьхогосподарських с;дг:ри€ыс7ь. складеко прогнози ч;:сельност1 населения та тер;:тср1адьн;:х тстобуд1ьель;шх pecypcis. Вг.ерсе розроблона i кчоово гг.роггдгена у ЕироЗництго хо:хг.ле;%сна методика

:оц!альчс-екоксм1чкого обгруктувакяя перпехтявких форы ¡озселе:гая 1 рахЦснальнсго сгаористання зеизль населения ункгхв.

Сукушисть сйор'-гульсзакнх науховкх полохень з орган1заип ерагорхГ господарств, вдосконалення схльського розселення та ацхонального эикористатшя земель насэяених пунктхв е ерспективним напряжем доапдхень, ао вахливе

ародногосподарське значения.

1.6. Продмэтс.ч захисту с ' так! результата проводених ослхдтень :

- теоретячн1 заезда 1 ыетодячнх прякципи вдосксналекня хльського розселення 1 органхзгцп теряторхГ сътьсько-эсподарськях п1яприемотз,

- обгрунтувапня ептииальних розцхрхв гзсподарстз та I х трсбяичдас пхдроздШв;

- тесротичнх оснори ксглхлексяог ецхнкн та визкачекяя ззмхрхз теркторхй п1д насоленх пункта 1 г-1фобяич1 аеятра;

- наукозо-мэтодачт засада склздання прогнет в эексяьних :с;,фс!з гпстсбудхгшицтЕа;

иэто5яка рс->р~хупк1в та 'прогаезуваннд чясельноотх юегоння для проектнкх роЙ1Т;

науково-мзтодячнх пологеяня соцхалыго-екскоих'пгсго трунтуваннк перег.ектквних систеи схльського розсслеянл:

- кркгэрп 1 пехазняха соталько-о-хношчио:' сфектизясотх КОЛ1В з резеолоияя;

нгухсзх реконег'лацп з сдссконзлення схльського зеелэная э умозах вертикально!" зокалькостх.

1.7. Прзкткчяз значения рэзульт-5тхс .чослхдяеякз гслягае у таяевлеши осковнах захеноихряоетей розвятку с;:ст«?ч схльських зелень та теяденцх/! вяхсрястгни.! х'х тэряторхалыгях ресурса,

таког в розроба! практачнях роксиэядсцхЯ вдосхсиалеяяя яьського рсзсслсяня 1 рргак132ц1Г терятсри 1ьськсгосподэрсьяях п!дпряе«гтз' для умов ззхшгих областей э-зГ'и, якI ког.уть бута вяквркстся! 1 д.:Я хнеях регхонха.

?сзрсблсях лисертанто» мНзуксво-."?тодичн1 рехсмсидаан э

с<3гр)'2;тува!шя роомщоннл каселених пунктов та вкробкичкх яентргв б с 1 лъськогосподарсьхмх п1Дпраекотвах" СДубляни, 1086, 3 85 с.) використагп при склгданих яланхв соцхально-&кском1ч;:ого рсзь/г.ку 1Баио-Фра*хкхвсь:-соГ та Льв1вськс1 областей, запроаалхек! в проехтну практику Хвано-Фрашинського та .ii.BiBCb.Koro проекткЕ- хпспгхугхв оэилеустрсэ.

У практйЦ! робот»; хкституту " Льз I вагропрое;:т", Головного упраБл:яия арх1техтурн 1 ¡лстобудхвниатвг. Львхвськс! та 1вано-<&ран;с1ьсько1 обласних дерхавакх адыш1стра;иа, управления зехольпу.ж. рссуреаыи 1ьано-4ранк1вськс1 сбласноГ державно: алмхнхстракп знайшяа застосуваяня методика ссдхаяьно-ехоиом1ЧйС>го обгрунтуаання рсзм1!2,гння насеязних пунктов та ьирсб-шчах кентрхв. визкачэнкя оптиг^альикх розьирхв сгльського-слогарськйх тяяркскств, рексиекдаахг з рационального вккорнс-таяня •зтэяъ касрлею« пукктхв, методика моделэзашш дэмогра-£хчклх прсце-с1в для потреб пла.чувачкя х проектувгинл та хн.

На осков1 Бпрсвадггны: наукозих розрсбэк сросла ск!гру:псЕапхсть прсгктнлх роэз'етань 1з вдосксналс-нгл схяъс^-.огс роаселекия та срганЦгци теритсрп, досягнуто ск;рэчг:шя ¡сапхтапоЕХладс-кь ка габудсву с:л на 10-12%, екоиомй* 3-6'/, тс-риторх:, вхдьадынох пхд забудову, зкэкшено несбгруктовзн! в1двод;', зеиаяъ пхд виутрхгосподарсьхе оудхвкй'тс ка 15-20%. досягнуто злачного остального- ефекту, а тале* зрссга продухтка:ис-.-ь праах проектантхь Ксга гратйько - де;.'жавн ог о проает но -вваухуьаяы? ото х к отктуту Льывагрэпрсе-кт (довшсе Львхвоъксго фтаяу Укршизекпроесту В1Д Н СИ £2 та икгпггуту Хыиг-агрспрооьт вхд 14.03.02).

П.1Д корхькйатгсц 1 за участв дисертаьга здкоиаво понад 60-лро?хтх а плануга-чкя х эа^удова схя ка закавлённг, ¿грзйуду "кра:!пг ь разами: госядогоагрког та дгркбвд^отнох тематики. (Лоыдка Головкого упрг-ьлхкня г.ритектури та ¡лс-гооудузаняд .1ьы£;ы-.оГ сбласисГ дер*лг»воГ йдмг.Цстрааи ви 14.09.52).

1.8. Алробсгаа росоги. Основах к^/г.озо-теогстнч?-: х прахт;г-п;; аолозкння д?й«;рта!Ш дспсьхдглксь 1 ойговсрет на :

- и;к»арсд}аа а пктак» розыпху г«р^ероиэх

госпздарвтв C/ibBis, 1591, 1992), ксн$еретцях i сешкарах (Москва, 1974, 1977, 1979, 1SS1, 1Ш5 рр.; Львхв. 1383, 1S8S, 1987, 1CS9, 1993 рр), aiaspiscbKHX i эузхвсьшгх кон^ерекцхкх (Москва 1985, Львхв 1930-1S93 рр.);

- технхчнхй радх республ1канеького проектного институту семлеустрсз "Укр-зс-мпрсект" (fei'в, 1580);

ка розсирэноыу згсхдгккх Ради з координат Г пауке р.о-лос л i zno'i роботе в rarr/ni сьтьського будхвнкцтза MiHCiSbrocny СЛьв1з, 1934р.);

- рсслублхканськкх куаових сегшхарах хихенерко~?ег_ч1*-:н:гх працхвнякхв з землэустров та плачуванпя сХлъських кзеелеких пунктхв.

1.9. ПуО/икацХГ. Результат:-! досндгоння зиевхтлегп в коиогргфи "Шляха здоскокалэння схльського розеелекня" С 1933р. 5 обсягон 12.5 др. арк., двох вазчальких посхбн;:ках а грифом Ьишплъгесгшроду УкраГкк, сбсягс-i 21 др. арк., а таког з 50 статтсх, тезах допозхдей, рекоыэн^ааиях загалыша обсягса 76.4 др. арк.

ЫО. Ctpyxrypa i сбсяг ffsespreuif. Структура дисертяц18коГ гогот» эпзаз'пна посяхдсгихстп розгяяду проблей ойгруятузаннд эргенхаакх: терзторхГ при вдосконаленнх рсзселскня. Робота хкладаеться з гетупу, п'.тга глаз, шсковкхз X ярогазкихЗ, ;одаткхз. В nepmift глаз! деса1д2увт&ся тссретичлх аспэкт» юссеяжня X о;ш:.'ИсяйХ1 резихрхв тер:;-.'орп альсьхогосподарських пхдараепств. У лрупа пззх розгяяд&вгься ляхя ргцханального вюссрястгши х поогиозувазг- зеиеяь асеяеижс пунхт1в та »грс&пчюс цектрю. Нгуксво-кетоаичняя рограхунку i ирспгезувалкя перспехтягшо'1 «ягсзльнсстх ас<?яоння прасвяч*?на тротя глаза рсбстл. Э ч-?тв»зтха глаз;. ззрсЗягнх кзуксао-мгто- дачах полсаепая соц:апы:о-?ко::оахчнсго Згруятувания розьипояня населен лх лунктх*» х ааробпичнх >Htpis. П'ята глава даеертацхх прис-гячена оссбля-остда льського рсзсэлення з уносах гертякальнех сснальяостх. 3 нх£ ¡рацьовзк! шпяхз переходу до перспективных фор'х схдьсьиого зс-элекпл, крптсрХГ i показияха соахагь'ю-ейояюичз« «ктиш:сстх паходхв з розсэленкд.

Лисертадхйиа робота виклгдена на 412 сторхкках мааияопигу, вклгчасчи 47 таблкиь, 4S малштв. додатки на 20 стор. Список сснозко! лхтератури вклочае 281 даймэиуванняь. Додаткк до дисертани Сб.1-6.83 иютять дглг про впровадзйния та прахсгкчнз эикористгкня в народись/ го^подарстзх рсзу;ть?ат1в дэслхд&ень.

2. 0СНЛЗН1 ПОЛОЗЕННЯ Тк ВОСКОВКИ ДИСЕРТАИП В - дповхдяо до структур« дисертаахйнох potíoiK та викоааного r.asr.r.cксу досл:д5.-;!1ь, Ео с пргдкетсы за>:>:сту, Еихдасено оснсгкх гроЗлеи: та висков::::, олрацьованх в диоертадх*!.

2.1. Тоорот и::о-нэг о,- зле,- х 4s¡ х осхсзн рсзсолгш;2 то сргаихзьцх? , тори гор in с 1 ч л с i.- о г ос год а рсь ки х гадпрна-гстс. Розселеяв* е схлйДоьо» частиксе разшп&нл* продуктивных сил су^-пяьства, одл1€в з уиов катерхадьного i культурного »ятя ícro чяыиь. Зона розьявастьс* тд fiiec об'еставжк oaxoiilis : а а кзгаому crr.ni свогс хсторичкого розвктку ь конкретюа ууозах, п:я ЕПяиьси ссцхглько-олопомхчких. . йггиоааяьпэ-

575.СГраЭХЧНЙХ, lCTup/.чаИХ TL US2Ü7. ÇiKTOpiS, 1Х2Д ЗЕаЧйЭ вгдсомхйгаагйсь. утьсрсач:: px3j:oi3KiTi:i форкк.

/'¡сто i соло - вгхяаьа оз; axa сошгяьзо дн^гропщйо^акэго рсзсьд&ннд. Св'скткаяос ссаоме tu«-:: дифоргмаацх: вастулае ргзнхх s*<t£is праах. врожмэао? х cir.i.ciixorccücfiapcbxo:, ïjc еощйлььо-едояоыхчыа игод!гор1дн;йТ1. I -с-зул^ьтх пздхпращ, j»t£dy¿,.ггься х розподхд хнв;:з1дхв за :":' : 3i.<piпдепяя tx s« иго. Отде. í&iíu&iüb вакрхллгтьсл

за ?:ддгвхднхьд' ?о?»аик дссслевь - uicrcj сбг сеязм. Кхсце хае ccr-u ссцхггдИ1 хзелхдхн дял яадвак в с,:лу с ыдшнзотс ytoü хсх»}*йч::я i росьхтку хкдавхдх.-. загрхг.дгпад за ¡:йи. Так;'s ч'жл яххскп кзг.ад з-ист рэесмхо.яь

л.-;г?г ? Tt ;у. со у гтзпе.'уу.я s_vi aro t сало € gngm^m:'.'.-;

rpr.fvcv cou к ;,.) г . ;:л.г.wir., луп--'.>; nn у^орг'/ч т'к гггт-

íopsa р"2зс?г.ск;-:а. ььсхкдьччс:, г.хд :ia способу суолхяьнсго •»«ргбчядгад. сдгйчаснэ ¿канул ьпливас ¡.а розьстсх суспхдьетси. Zítmzs? вхд ьхдзссхдйОч/а рсаседеикл способу суспивлгаго

эяробництва складапться сприятливх або кеоприятлив1 умовя иатер1ального та духовного роэвитку. Тому приведения Д-орм розселення у в!дпов!дн1сть з piBHe?i розвятку продукт"!^;; сля 1 виробяичях 3iдносин у когея конкретний перюд е ваклквгц прьктичяин завцанитм.

У результат! ic-горичного розвятку розселення i певкоГ його кскк'рзатизност! «слались i эакршяллсь та к i його недолаки як нер1?Л1'сн1рн1сть розтиеяня населенна, скупчення населения у веллхгх uicTax, деградац1я села, безконтрольна Шгратя яаселепяя í3 села в victo та ihui.

Рсгтярення вирсбвхчо-еконоихчнах зк'язкхв сьтьського господарства та поглиблекня ¿.нтэграцп тста i села суттево зм1ниля кародногосподарсьхе значения с1льського розселення. В результат! рсзвивавться 4срми с1льського розселення, як: в1дпов!дають певкям iHTerpauiíiHtw процесзм, до територ^лько з'еднуоться про;л:слов1сть i с1льсысе гослсдарстзо, íucto i :ело. Пронеси пггеграци тста i села спричинились до ;танозлення сстиалыго-екоиотчнох систепи ".'.исто i село", э :к!П фэриувться новх у:.:озя пе^етворення схяьсьхох uopexi юселень. ,

Враховусчя науков! пологекпя про розселення, крятячккЯ яал!з хсторячного, cbitoboto та в1тчнзняного досвхду. онкреткях сииально-ехономхчкгх умев, с^рнульсваях ссновнх ринцкпя вдосконалеяня схльського розселення :

- об'ективна потреба вдосконалеяня розселення; .

- виробнича зукозленхеть розселення;

- випов!днхсть характеру розселення ерганхзацхйннм формам тробництьа;

- коннепцхя сдиисГ системи розселення як головняЯ шлях »укоэого управления ypdamaauieD;

- створення спрнятливих умов для полхпьения социального i 'льтурно-побутового киття людей;

- рац!ональне поедяання рекснструкап старих i створея::я вих поселены

- плакемхрке. прояорцхаяе роэмхцекня населения на засадах зв'яэання цхльевпх кокплексних прогрза з иетсп позяого i

paiii овального Еикору.стання проиислового i схльсько-гсслодарського потекцхалу, лриродних багатсв;

- висока со:Цалько-еконошчка ефективнхсть заходхв з удоскокалення розселення;

- CTZ-орскнА оптлкальиих умов для ебэктквного використання i охорони земельн5:х та ikïïhx прирсдких pecypciB, економного використання плолх п:д забудсьу, збереження х покрадення 'рэдсчесп грунтхв;

- ьсебхчшз 1 аося1довь:е врахування эокальяих i рег!ональних умов г.хд час-г.роектуза.-ня заходхв э розсгленкя;

- погсдженхсть nporpasc! реконструкцхГ схльсьхого рсзселения з реальное рссурссзабезлечгкхстп.

Эастссуванця вихладених ыэтодичних' принпдпхв для вдсскокале.чня схльського розеедеакя дасть зкогу проводити ь:=у.-.;ь'.' сбгручтоваку. диференцхйозану репональку полхтаку з угравлхкня провесом розселення.

Для розз'язанн* складках соцхально-ексноыхчних проблей рс„-ст^кня косоххдне використання як кхяы-аеннх, t-:;.vá-3scíaHHX. та:-: i зулених. езрхстичних метод ib. Проблема ьнберу рашечально: фор ми р'зеелон.чя ускладнсеться таког кегкзначензеп, кеповлоГ хнформацх:" (особливо г,-: nponîOîTif-aîit;1. характер вдосконалення розселення). пстрхСс:; тагла уэтод, ях,.2 кае велику здатнхеть' до системагизац-Л\ ьлорядкувалпя, : омплехсностг. Це властиве си сте-'0:с/;у ачаЛ1зу. Вкхсдячз з виггег систсиного аналхзу, прог.саулться taki oano?-Ki етапи прийняття внршекъ з ьд:ск:н<1Л?кня р'озеелення :

Лкалхз уков проекту. визначення лхнцьзлх i пре«'ххпих ycii4.-T?y:-.T:!i.b":rx шле.1 резеелени та критерпа ощнкк.

2 Ьйяьлсння, от яка с;:туальностх. аналхз сучасних i г.гсп:с-о;.'ган;:л «айбутнхх проблем розьатку систем роосеягнкя з г.г.э2ц1л дгеягкония тлей прогноэхв.

3 ?'Гркуза;:кя ссновинх альтернатив як вэаегэзиклЕчних -ля;::?, дссл:н-;няя incoa розселення.

ч. Нсделквакил, комплэксаа ссцхадъно-еконоыхчка сцдкка,

BncSip яайаращого вар1анту рсзселення.

5. Розробка шлях1в pea.nsciuí вибраного вар i акту розселеккя.

с Управления реалхяацхею (ствердхення, перезхрка efeKTUBKOCTi, контроль i т.п.) прсектних рекокендацхй.

Наведена схема мютить агрэговану iH$opuauiD, орган1затйну характеристику пронесу розробки проекту.

На основу аналхзу виулдного стану 1снукчого розселення, виходячи lo соц1аль:ю-оконсм1чко1" стратеги дерхави на перспективу, а!дп0В1ДК0 до об'сктявних законов .функцдонування суспхльства розробляеться система цхлея з приведения фар:: рсзселення населения у в1дпов1дн!сть pisHO розвитху продуктивна сил.

II i ль розселення - це прсектн i характеристики населения, населения пунктхв, техк1чноГ i соцхальноГ !нфраструктуря суспхльства, а такок навколишнього середозкиа, розахцення продухтавних сил по територп i т.д. Найвагливхиима принципами системного анализу 6 об'ектявнхсть i реал1стнчнхсть цхлей. Головням нэтоди'ши.ч хнотрумгнтом виэиачення цхлеЯ ,'мохяа запропояувати багаторхвневе дерево, яке е зв'язним графем, цо вяражае взаемозз'лзок i п1дпорлдксван!сть ихлей суопхльотьа i бхльш детальних цхлеЯ розеелення.

Найохль^' загальна цхль схльськсго розеелення - забезяечити пояальшкЛ соц1альний прсгрес суспхльства, здхЯснити етроку програиу пхдвкцення добробуту народу - далх конкретязу^тьея в таких стратегхчних тлях :

- стзореаяя сприятлявих умев для постхйного полхпленяя умов rcpaui, побуту i зеебхчкого розгятку схльськсго рсзселення;

- подэлання сугтсзкх в!Дм1:гаосте;1 mis мютсм х селом;

- пабезпеченкя породумоь для рацхонального розьитку i эозмхцення продуктивнях сил;

- стЕсрення ептикзльякх умов для pata опального викорястаняя i охоронн земольних ресурс!в;

- забезпечення ьксокоГ соцхзльнс-екснокхчноГ ефектизно^тх 1аход1в з розеелгн.чя.

Переххд вхд блоку шлеЯ до заходхв передбага-: формуванкя

цхлъсвих норматавхв i рангування цхяей, nxi ¡¿огуть бути пз.чладенх в основу розробки стратегхх за;:од!В з ьдоскоиалсння рсзселення i для оцхнки счХкуваних результатхв.

для е^сктквного вивчення механхзйу управлхвня розселенням несбххдьо видхлити фактори, як! в найбхльшХй мхрх пхддасться 3«:hi, а стаз, когуть бутг. клсчоваж елекентакх управлхнкя. Умоьно ecd сукупнхетъ факторхв могла подх.тати на чотири групн : сс:пз тьи1, 'П"иродн1 С географ: чнП , демограйх-чих, еконоихчкХ.

Коиг.лексне врахування цих факторхв укоглавить сб'ектиыгай г.хдххд до паукового обгрунтуьання пэрспективних систем рсзселення.

"рсдесу розселення влазтивх neBHi суперечкостх. О^паев о дуге ьахлизих практичпих задач рсзселення е розз'язання суперэчяост: vas ¡лете:.: i селом, яке вистулае е формх суттеаих эхдихиностей lîix кхськос 1 схльськсв формами розселення. гсзв'язання uiti" задач! у поглпбленнх хнтеграцхГ ¡лета i села, прсюсгозсстх i схльського господарстга i фор.чува::ня соцхально-e.4CHciîi4i:oï скстeviî 'Часто - село".

г с г. ■ сулерочнхстк сучасного процесу рсзселення с койдс-атрац.:?. населения ь нгГ13"ачнхи.их нхсТах. 2 огного бсиу, лореьгг,* :.с:-гл.ентрзц1'1 вкробиицтва, пхдприе:..ств кул:>турно-лсеутсвого обслугсьуваиня, захладхв науки .Стг.к авакиЯ "лглсмс-ра:ийнай , з i итого Соку - погхреекая цхлого ряду

о. ц ; ал>!:о-ег;с:мм:Чк;:х i couiarajo-rxrx ¿.Ч1Чних характерно гак ьайзягши:« к:ст. Поб розь'язатй- сулеречахсть концентрат: чч.-'.'Г.^нн!». у ии'.значнхынк ¡летах Ухрахни потрхбио резйивати до сбдасиох керегу опорних «12райо;пп:>: i ï г i т с i у н ^ : с i г >: центрхв, pitj;-:o7-;i^iio розтазовап»:;; уг.

7L-p::To?iï.

"rt-тьсг суперечнхств розеолышя « кевшхвхдпхеть ухя , нгогленяя i . розпедхло« природных ресурс! з,

i- регicaax з ьс-джэа cxj-.i-hxctd ехдьського населения : iej:ui.TC'a ерких земель. Et) суп^речшеть реко^ендучтьей резь'лзати ч?реэ рхзноихрах*© розахг.еаяя кгсеодшл по тсрягсохГ г. утаху^аннАм каягностх прлродках ре-сурсхр, ижлхом управлют.я

MirpauiflHuwi процесакя.

Отжв, суперечност! nix MiebKOD 1 CimCbKOD фермам

розеелення, mix концентрац1ео населения в иайзначнших MicTax i noripiüeHHSM ряду 'fx ссиЦально-ехонсшчних та еколог1чних умов, Mix розееленням населения i розтс.екням природнях pecypciB значног) MipoD визначазть характер розвятку пронесiв розеелення.

Суттевяй впляв на схльсъке розеелення масть шськл поселения. 3 1940 по 1S90 piK к1льк!сть мхських' поселень збХлъиялась у 2.0 рази, а к1льк1сть мхет в 1.7 раза. Сучасна "мережа м1ських поселень Украгия, яка сформувалась П1Д д1ег! природ них, еконемхчнях та 1сторичних умов, в1др1зняеться рхзко вяязлеяою KepiBHOMipüicTD ix розшщення. Сучасним урбан!заШй-нни процесам, якх в1дбувапться на Украхн1, властива кокцентра-а,1Я населения в мхетах чисельяхсто больше 500 тяс. жител1В. В них сконцентровано 22.3% всього каседення i 33.4% гпського.

Вяяонан1 нами прогнозя населения УхраГни показусть, що в 2000 роц1 загальна чксельнгсть населения досягке 53 млн. в т. ч. MicbKe - 42 С79?;) млн., а сьльське - И (21%) млн.

Розвиток процесу ypöaHioauif зумовлве немяпуче розшярення так званих зон впливу MicT або утвореяня пришських зон. границе якях виходять за мехх офшхйно встановлених адмхтстративних границь передм1сть. Iii зоня 6 специфхчним типом розеелення - урбан1зована пртаська зона, яка е прсмхжнос ми власне сьльсък'.ш ! ьпськкм ткпаыи розеелення.

ДослЩхення Езаоюдхг' мхж поселениями укозлявали вяявлеяня ряду закономерностей :

- две трстпни механечного приросту нюького населения-УкраГня пряпадае на с1льських жятел1в;

- найбельа iHTeHCHSHi перемещения кителез на пост!йке м:сце проживания в «ютах спостерегавться в районах, so прилягавть до середнхх та великих MicT-,

серед поселенцев у Miстах основна частниа прнпадае на молодь у Biui 18-24 рокя, 70'/. якс-х прибувае евди з нэтео працавлаштування;

-16- экачна частика схльських жителхв зд1йснсб маятниковх доГздхи до ыхсць прац 1 1 зворотньо. Нав1ть в рад!ус! дзогодикно: трааспортаоГ доступностх спсстерхгаетъся. 1:пенсн£".;ий трудоаий х куяьтурно-побутовий пасахнропотхк, хснуе залеянЮть хиг зайнятхстю схльського населения 1 транспорткоо доступшсти до кхсць прикладашш пращ;

- рухливхсть населения в зон1 вплаву мхст зумоэлсе стхЕху тендешща старше населения 1 зкс-н.^шя питсыо: ваги працеэдатасго населения з вхддаленням в1д мхста;

-близъкхсть до ыхста схльських поселень суттево впливае ка зохлыгення природного приросту схльського населения;

- рсэвятск урбанхзацп вплпвас на структуру зай;атсст1 схльського населения : чт блигж* до ы!ста, тии ышяй ыдсогек схльського населения, зайнятого в прокисловостх, на транспорт:, будхаництвх, сфорх обслугсвув?лшя; чип бхль^е мхсто, ткм виза п;:точа вага схльського населения. зайиятого. у носхльсько-гослодарськкх галузях.

3 встанокпгнкд законоыхрнсстей шизшаоть оспсвих заадакая роззитку мхсьгях поселекь з ьстоо адосксаал*"шя всього прэцесу розселеняк у раг-ках едйнох скстдеи рсаселеккл (ЕСР) :

- сйиэгснкя росту деликих мхст расой з пергаагдпкяи рсзантку чылих ! серодкхх ихськнх поселекь;

- рхзломхрнхкй ; запхаешь ¡¡а тсритсрх: продуктивных сил 1 р?зв'.ггск ыхсьхих коселень як спорных цс-;:тр1в розседекня;

- подальше гдсохоналення г.роцесу розселенкя в рамках 1С?;

- херэванк гь декографхчкиия 1 мхграцхпними процесаш! ыедов^дно до рхекя розвятку продуктивких скл. погрей прсмхолзаосП х схльського господарства.

2.2. Оли; сю а еа&шьих задач ^ормувакня переперт кзних систол , ззсилаиия с пизиачукия с-г.гииальи-их роэшрХБ гсспсдарсхе скро5нич;«х пхдроздхлхв. Для ща ыот;< рекомекдуеться £.;:ко?кстатя гагатс^акторах хорелякШЦ кэделх в отатачн1й та д;:каычн:й постанови 1. За резуяьтативаай похззник взято вкх1д *алох-о:' про;уки1\* (валовая виххд с-нсвного гмрсбництх,?') в гро-с-1>„уу ьираз* на 100 га укоьаох рхллх. »акторами; ио

впливаоть на результативней показиик, виэначен1 плода умозноГ píani CXi); ехоногячна оцхнка pinni в балах ОU5; BapTicTb 1:атер1альяо-грояових затрат, тис.крб на 100 га умовноГ р1лл1 СХз); кхлькхсть працездатких на 100 га умовксГ р-.лл: СХ«); галыисть попнив'я худобн, уковнкх гот в на 100 га умовнох р1ллх СХэ); кхльк1сть населения пункт ib на 1 -ООО г« уковноГ р1яя! (Хв); питсма. вага р1ллх в загальчia земель площх (Хт); просторов i укови розшсення центра анроЗн;:-;-пхдрсздхлу СХя); питома вага техн1чних культур у структур: пссхвних плоц с У.а); частка валовох пролукгш cchc;;:lt.-виробництва СХю); частка осукених с1льгсспзгиь СХиЗ.

В результат! обробки данях на E0H одержан! ran залехнсст: mí¿ вихолом валовоГ г.рсдухцп та зазначекимк виге факторами : для гсслодарстз Малого Пол1сся :

у.х = 23. S9+0.05CX3 +0.297X*+0.573Xs +1. 442X^-1. 3S7X, , CD

Ys = 12. g«3°- 05°xX,°- 0S%,0'0301 07б«Хт-° üí0. C2)

для гсспйдзрств перэдгхрськс}' зс;;ч Карпат : с.<стс я i л год i г ельккй гип

Гх = 1.32 * 0.1S2X» t-0. 333X^7. 5-Ш+1. 415Х.+0. 004л. , СЗ) льсйоскстоз1ягсд1волькай тип

Ух = 13.42+0.017Х» <0.1в9х*-7.359Х«*38. е24хэ+13.711х« . С4)

бурякхвкидтво, зсрнове гссподарстно, льснарстго, ясо-"^лочне скогарство

Y и = 27. 03+0.293К: +0.047Xa Ú, 43Х« »0. 5(0Х=. ' (5)-

Стзтагтячка перевхрка рхзячнь i-5 показали цо вони значим:. '-'ecí>iiü€KTa мкогет.ноГ ксрелгдй* лежать у десак в!д 0.7C¿ ао 3.033.

На прзктяцх часто виннка? пнтгння про сзасззшилхсть од::н;: з/.робннчих ресурсia índii®. Для зизнзчепн.ч вс« кожливих ссмбхнацхЯ факторю, потрхбчих для досягкення задакого рхгкя »иросчицтза, f-охча внксристатк модель (2), або Г i' эагальний ¡ираз

Уж = аоЛ^'Х»02*^03*...*^ С6)

Якао змхнну X представити як функцхс В1Д У (У захршлено на пост!йноыу р1вн1 3 1 В1Д реатн фактсрхв, одержимо р1вняння

X. = (-уг^т;-я— 1ой . Де а * О С7)

4 г а

г [-тг^-тг~ I5"- Де сч* О (8)

Хп

I , - г

Каприклад, використовувчи формулу (2). визяачимо дхлънхстъ уионного поголхв'я худсбя на перспективу для господарств Малого Пол1сся

1

________ ...тог

. оьо.^и. ОУЙ^О. и/ь^-о. 040

X, - [ ........81 •4 ............]0730Г С9>

" I 12.84Х,а ^Х»0" иуЬХ7-°" и4° \ '

для Хз=73.9;. Х»=22.1; Хв-1.5; Хт=0.63 сдлыисть поголёв'я (Хэ) становять ор1€нтоэно 100 гол1в на 100 га умовно: р\лл1.

Лля прогяозувакня оптякальних рсзыхрхв господарств доахлъно зикористовуьати динашчнх багатофахторт ыодел1. Побудову Сагатс$актсрно1 динам: чноГ коделх прогнозу рекоыендуетьс я здхЯгяБсати таким чу. ной. На п1дс"-авх показкякхв Yj, У?,),... Дп; для И господарств С;=1,2,...,Ю за I рок1в С ¿=1.2... ТЗ аирахсэуеко р1внякня регрес!Г для коэзгого року. В результат! одгргиаэ систему ю Т р1внякь виду

^/»СХ,^..........«„!> • (10>

-у си - ксефшхапи регреси для когного фактора за Т роль; XI*.. X*Д'м - фактора-аргуненгл у ришяши регрссхх.

г.ое^хшьнти рогресх! ! сероднх значения фактор и; э гхвня.ная СЮ) ьараэитя чс-рез фунхцхь часу

си = /СО та X х = /СО . СИ)

Б сезуяътс.71 схстеи* рхьня1.ть г.^рст&срЕепся п данаызчку

модел:, Y = /iCX CO...X CO,; с (О...а CD (10)

1 n t n

Приведена недель да€ смогу прегнозувати рхвень-виробшнх-^а на основх зз данях piBHiB фактор1в, а також моге бут;; Бикорнстана для удосконаленкя структура виробкицгва i зенле-користування, внутр1гссподарського розс&лення.

На переходному етап! роззктку села до новях ферм зеилекористуаанкя i зекяе£олол1ння збт'рс-хуться тагл г-иди господарств : подсобна гослодзрства селяксьхого двору, товара: селянськх (фэр.вдрськ!) господгрства, счльськогоспадгрськх кооператив«, селянски спХлхн та Гх сб'сднання, кслехткзнх господарстза. Значке зацххазлення становялть резмхри селяксютл (феркэргаькях) господарств pieirex Tunis спецхалхззхих. Розрахунск рацхональних розмхр1в фермереьких пхдприеустз рекомендуеться проводит:;, вахоаячк i3 кастулного : кхдькхсть працюэчих у феркэрськону господарств! ; рац1окальна структура посхвких плоц i Ероллйн1сть схльськогосподарськнх культур; проауктизнхеть тварии i потреба в нормах; глибнна первинно: нереребки Сосробки) схльськогосггодарськсГ продукцп'; трудозатрат на одни гектар рхллх або схльгссугхдь; n;:ai:;a рхллх для зздоволепня ссобистпх потреб ехм':, рентабелен!сть сяробництиа.

Еиходяча а цнх передуксв, розраховаш рацхональнх розмхри *ермерських господарств для умов пэредпрсько: гони Карпат (2-4 працоадатнихЭ :

- is виребкиатвз зерна - 70-140 га рх.т.и;

- з Е1дгод1вл1 БРХ - 100-200 га загальксГ плод:, з т.ч. 50-120 га pi лл 1;

- з Еирсаувшння иукрових бурлкхв - не бхльсе 9-13 га рхллх, DB04is - Z~7 гэ рхллх. фруктхз - 8-12 га;

- з вироаувзннл зс*лгях п:д плхпкойика кяркаезет. зр1ентор.но 0.5 га рхллх.

Приведен! розьарк (ормсрськиз госяодзрстз е- орХеятогакимз х гиш«лыы«ч, вони будуть зьшшзатися в час: х залехко з;д у..:са •-уккахонуваняя. прото уетодишх пхд-.юдп до вгеязчеиая рогмхрхв

господарств кожуть бути хорисн1 як для фермер1в, ягд стаять на самост1йниЯ илях гослодарсЕання, так 1 спецхалхспв-органхзаторхв виробкицтва.,

2.3. Теоретичнх оснози комплексно!' оцхкки та визиаченяя розШрхв територхй пхд населен! пункти 1 аиробличх центри. Широко утвердилась дукка, що земля - оскозний зас1б виробництъа в схльськоиу господарствь Зведсння тех очевидно: детини в абссяот стало пркч;п:оя хгкорухцшня тима факторами, що земля б греков вс вид!в лгдськоГ дхяльнсхгтх 1, во Бона, як фхзичне т1ло, обыеаена с простор!.

Днскусхйною е теза про обмгжену роль зехшх в будхвництвх. Оссбяивэ це стосуеться зеагсль насеяеккх пушспв, дз вони не т1льк;г вихснурть роль просторовэ! бази, ало е 1 засобашх йиробииатЕа. '

На них територхях См юта, с. и. т. та села Украхни займавть 9,6?. теритср!х) утримуать 14.1« вехе? БРХ, ' 25*4 свиней, вирЪблено 23.1'Л м'яса, 23.8V, колока, 36.1/'. яець 1 т.д.

В кзкзх населения пупкПв о находиться 3.8 или. га схльгоспугхдь, в т.ч. в мхетах 0.5 млн. га х в селах 3.3 млн.га, но стаксвить 36.5% дхд плоах земель ыхет х 80.5% вхд загальноГ плодх земель схльських населених пунктхв. Отае, наявна у мхетах земля не с дид'О базой для эабудовк, не казеучи вжо про територ1к с!я кЧчакхчни?, пдвахунок втрат мд ьхдчуження' земель п1д эабудову спотв^рЕ«: результата аяалхзу вархантхв. Коса повинна яти. г> разх г»рр1вняния ьархант1в проектных розв'язакь, про додаткоьх ьтргти вхд ьалучеяня земель.

За ко-илекснос цхстсбуд1£едьиов та соихалы'.о-схсконхчноп ou.xHK.oo з храхуванняп науксво-обгрунтуваних корм л^рчування. е^эктивксст1 оътъсх.ксгсс.тадарськогс виробннцтьа, стсороння р<?:«.?<?<""1:йн::х зеи х комфортного розмщсння населения, на одну ::г.:.::Е; лзтрхб.чо бхля 1 га загально:" торптерп, х< т.ч. 0.4 га сх.-лськогссподарсъкаи угхдь. з як:;х 0.23 га рхлл1. Цх показнаки • ксхна розгяйдата як "де.-'огрзухччу г-у;;1сть те^итоон". -Мета цього пеказкака - скявита граг/.'-ди догадьного р„зч1&еиия кг:елг:-:кя ;п данхЯ теритэрх: па у;.;ози ва-тлавчх

повсякденних noipsd населения за рахуиох рэоурс1з територп, цо розглядаеться, з урахуванняк виызг зберехення природного середсвииа.

Демографхчиу ет-псть територп рехомендуеться встановяЕвати ¡¡ляхом аяал1зу найб!льз вахливях для проживания природних ¡сомлокент1в : теряторхй, придатнкх для зктлсвого i промыслового 5уд1вняцтва; с1льськогосподарсьх::х земель, иеобх1днях для сарчузання i зайнятостх населения; водних pecypciB; зеленях юн. Демографхчна емнхсть не е норматквниы показ никем, а деякиа шанувальням порогом, за мехами яяого порушуеться в1дпов:дна ивнозага вс!х природних, господарських та соц1альяих умов. Ця «личина з?пнна, суттево в1др1зняеться з рэгюнальному розрхз!

залетать в1д рхвня наухово-тех!ичного прогресу, родпчостх pyHTis, складу 1 продуктивностх Д1с1в, стану природного ередовида i т.д.

Головнями напря;.<хами рацхоналького викорпстання теритоокЗ аселени;: пунктiв б : 1) здосконалення плануваняя, прогнозу х правлхння зекельнимя ресурса!,с;; 2) вдосконзлення . проект них ззв'язань та нормативно! бззя прсектузапня; 3) рацюнальна та Ьзктивна експлуатацхя земель пхд час буд1зниит5а та /нкцюнуваннх населении пукхт1з i гиробничих зон; 4) охсрояа 2р:;торхальник pecypciB н1стосЗуд1вкицтза.

Враховуочи вясоху ц1шЦсть схльськогосподарських угхдь i ?лик! мо.ситаби в1дподхз зе!!ель п1д буд1внмцтзо (за останн1 25 )xiB для потреб знутр1господзрського будхзиицтва заведено 4- мл л. га сьльгоспупдь, в т.ч. 0.23 млн. га рхлл1), юрнульоЕаяо ocKosHi првкципя рацхональиого виксристан.чя тдаль для потреб буд1вництза

- суттеве зменгення вякористання пхд забудопу ц1нн"к льсь::огосподарськях угхдь;

- зилття родвчого шару грунту га вякорястания Гюго для культивгц« змзрнедаиих земель ado пхдвиаэяия родючостх лояродухтгаккх уПдь';

зкклзчения мсхливсстх розвитку ерезхйяих npcuecis, аочиаегои груятш выходами еяребниатва i тсхсячкяка

рэчовинаш ях на територхУ cauoro об' екта, так i в район! його рэзтааування;

- пло^а с-емоль, ко зхдводиться для судхвництза, повинна сути мхкхмальна;

- проведения рекультивацп земель в раз! вихонадня будхвельних роб it або добування ьхдкритим способом мн:ералькоУ с:;рсвияк.

Приведен: прииципк мог/ть бута поклоден1 в основу системного i кошлексиого подходу до ъаравення проблем рацх опального вккористання земель для ai лей буд1внщтва.

F-iôHouaKiTKicTb ц!ле?. внкоркстаяия територ!й вимагаг дкф^ренцхйовансго пхдходу до i'ï" oui "ли, тому коклэнонти децхльно оо'еднати в от ночах групп, я:а ьхдпогхкашъ сохшим вида:; використанкл.

Оцхкочкмй п!дххд передбачаё групуваькя коыпонентхв за : пркроднимх уковами Слггогекнх, г1дротсрм1чн1, бхогбннО ; актропоген.чиш! факторам; С стык хенуочо: забудоь::, транспортах зь'язки, хкже-аерях i.o«yici;c?.«it, caHiTapHd-riries i4«i укови, стаи природного ссредомаа. аряпехтуркс-«".стетйчнх переваги, хсторлко-культурнх цхиноста). Ззихально-екокеыхчн! политики! та ■ кегатизнх г.оказннхя и/.к груп давть пагальну картину перспектив ьи/.оркстзния торшер:

Способ» кокалгксиоГ сц!нкн територхУ. ОиДкг.у' Twpafopii рзкомондуеться проводите за тр.: етаг.з : на перших двох аналхзуьться прироянх та антрсяогепнх фактсри, ка третьему етап1 даешься -¡агал'ьна ошака цкх факторна' □ точка ьору Ух s::n:ivj на лошшиеть вш;ористзкня територхУ п:д будхвакцтьо.

Ксчг.;.ьксаг оихиаа тгритсрхУ одхйсаветься на гадставх порхьнякня систем:: к:.';ькхскнх та яххених показнккхв сляхом рсгчт.сгухгчнн.ч УУ на "одхкечнх дхяьницх". Лсдхльно вияхяити

__катрузрхУ1 о-цночуих дхгьккпь : спрнятяках ; обмегоно

1, кесприлтлигх. Найбхльау охладихоть для .чомплскскэУ с глина TcpHTOpi: стзкоаать рсирсбка крктерхУз одикя х вот2!:се.-.к»кя гагехх-Ti окроялх фактэ?1Ь, тому кхнцевс* суглчыяя пр: ступiKt пркдатлеетх тсркторхУ для того чи хниаго виду

~гз-

лоспояарсьяоГ дХяльност: коже бути досягнуте трьома способа;« : бальное сцхнкос; рангувзиням фактор ¿в; варт1снср ощнкоа.

На передпроеюпай стадп техн:ко-еконо!лчнаго обгрунтування вибору територп рекомендуеться застосовувати вартюну оцдкку з викорястаняяы еконоглко-статисткчнкх метод!в. Встановлено, но на козторасну вартгеть Хнженерного освоения 1 га територп. СУ) найбьтьший вялив мать чотири ссновних фактора : коефиаент нер1вност!-рельефу СХ<); категор!я грунту при зеклянах роботах -СХг); коефшхснт згболочекост: СХз); перевицення р1вня грунтових вод над глибиноп промерзания грунту СХ»). Числсв: значения факторхв-аргументхв вкзначасться ка тдетавх аналхзу :нженерних посетив на кожному конкретному маЯданчшсу.

Статистична сбробка даних виявила таку законмирнхеть зшни зартост! Хнгеяериогс освоения територп

У = -1.236+0.921X1 +11.034Хз+2.313Хэ+5.116Х*, тас.крб'Га . С13)

Точность роэрахунк!в досить висока, пемилка не перевнауе 8%. Для р:зних репетпв та д1лянок буд1вництва будуть одержан 1 1НИ1 заяеяносп 1 аргуиенти-характеристяки однак пропенована. методика достатньо ефектквна 1 дае змогу вир:еуватп задач: за обмехеио:' к1лькост: ф1нансових ресурс1в на освоения терктср::', вести повук оатямалышх характеристик тереторхЛ, засщадити час ;а розрахунках.

Досл1дтення покаоувть, ко р1вень викорастання мюькпх геритср1й на Украх'н; у вшкггешп до норматива становить 45.4« ¡а перщу чергу 1 55.6% - на розрахунковсЗ термгн. Вавчення нвня вккорястання »«ських земель за 1985-1591 рр. показуе. г:о 1а деЗ пер1од вхдбувався законоглрнкй процес Гх :нтенскф:каа:У. !као в 1955 р. на одного жителя нараховувалось 484 и* мюьких ераторХй, то в 1591 р. - 395, або в 1.23 рази некие.

В результат: анал:зу укрупнении показннкхв т.г.сис: теритср::' га) на 10С0 гател1в в к1стах р:зно':" величали , встановлено аЛе»:ОСТ1 :

сельбацн: тераторн

Т» = 'Л.43к?Г<?-г3'{ . V - 0.985 , С14}

де N - к1льк1сть населения, тис. чол.; т? - кореляд1йне вхдношення; позасельбианх територп

Y* = 'тЗ.60-6.676*tnN , п = 0.988 . • С15)

в мехах забудови .

Тз = 81.172-9.547*lnN . 7) = 0.992 . (16)

Укрупнен! показнюси нормативно? територн для мхст. pioHoi величина в мехах лхсозахисного поясу С га) на розрахунковий термхн вирахаиться залехшств : в цехах забудовн

Т. = 28.14KN"2'059 , т) = 0.978 , С17)

д!сопарховий захисний пояс

Y» = 36.14+ ^ц86 , 7} = 0.689 . С18)

Рхзнишг Mix фактичнхми i роэрахунковими значениями питомих показник1в шських територхй дас ключ до розрахунку територ1альних резервхв ыхських поселень. Для орхентовних розрахунк1в резерв1в територхй в мехах лхсозахисного поясу рекомендуеться формула

Урез * 23369.0 _ 44 7 t „ = 0. 689 . С19)

Укрупнен i пхдрлхунки показ усть, но на даний час територхальнх резерва складазть у найзначнхших*ихстах - 20%, зх-ачлхвих - 30-35%, великих - 55-60%, сероднхх 65-70%. иалих -75-80': вхд зага-.ъно: теряторхь Реальнх тератор1альнх резерва мхст Украхни складавть 0.4-0.5 млн. га при додатковой потрёбх територхх для розахцення мхськнх аителхв до 2000 року б1ля 1.2 илн. га.

С уч. лп:2 стая вихорасташхя земель схльських населеиих лунктхв та впробличих центрхв характеризуемся такпин сакокоихрностяхж : збхльаенням територхй пхд схльськх населенх

»"ТЩГхавнхБудхкгяьихвсрмяУкрахна.

-К.: Мхихнсестбуд Укрохкн, 1S32

пункти за одночасного зкеншення с1льського населения, неефективним використаяняы територ1Г хснуочих населених яунктхв 1 впробиичих центр1в через :х невпорядковаи1сть; суттевими недол1каыи в орган1зацхГ територхГ; наявнхстс гериторхальних резерв1в.

. 3 метою Шдвидення компактное^ Лерхавники Будхвельники Яорками Украх'ни СЯНБ 360-92) передбачено роздхлита територш :ела иа дв1 частини : прюсвартяриу, яху видхляеть сЛля будинку, I д1лянху для городу, яку видхлявть за иежани жктловоГ зонм.

Будхвелькими норнами не регламентуються розмхри присадябних цлянок в с1льських поселениях. Вони встановлвЕться схльськов 'адоп в1дповхдно до чинного Земельного кодексу УкраГни. Тому юзробка нормативов приквартирних д1лянок € надзвичайно 1азсливим х актуа.тьним завданням для форыування територхй схл.

Встаисвлено, ао на розьир. територхГ пхд иаселеих пункти в •ковах рекснструкцп вшшвас ряд факторха : розмхри Слвднхсть) ела; кенф1гурац1я територхГ; величина коефШента схмейностх; пхввхдноаення пппв забудова; частка 1снусчого опорного атер!альяого фонду, до зберхгасться; як1сть земель; пряроднх кови; рельеф мхсцевост!; юторичих особлявостХ та традкцх: аселэния.

Плоау СП) п1д населений пунхт, з врахузанняи цих факторхв, екокеидовано визиачати за формулой :

П = Юь [/йЫъЬ + Сох -/31 + Р , (20)

з N - проектна чисельнхсть населения, лсд.;

(31 - питома плосд сельбяонсГ територхГ иа одного жителя з эахуванням складу забудовя та ексномХчноГ оц1нки землх, га;

са - тггсиа плоаа територхГ села з урахуванням складу 1будовя та економ!чноГ оцхнки зеылх, га;

к> - ноефщхент. якяй враховуе наявн1сть у ыегах села земель, ■придатних для будхвництва та внкористаякя пхд городн1 дор1зкя :< = 1.00-1.15);

кг- ;;сефхц1ент, яхнЗ зраховуе коиф1гурацхи тсряторп .селеного пункт}'. Пря сп1взхдно^еннх сторхя 1:1 - к?. = 1.00;

1:2 - 1.02; 1:4 - 1.06;

кз~ коефхц!ент, який враховуе розмхри населеного пункту С Мз =1.30-0.0о*Ю;

к*- коеф1щент, який враховуе площу для органхзаахх пхд'хздха 1 терас на територи городнхх дорхзох С л» =1.03-1.06);

ка- коефхтент, який враховуе збхльшекня сельбиднох територ!! для рекокструкцп села за рахунок урахувалня юнусчого иатерхалького фонду (Ка=1.03-1.05);

р- плода сан1тарно-заххскоГ, коыунальнэ-схладськоГ, зовн!а-кього транспорту х вирсбничох зсн. В результат! дослхдження одерганх тагЛ математичнх эалежностх кхя плоаев СУ») при-квартарних дхлянок та екоаомхчно» сцхкдов зеылх в балах (Ю для укоь заххднлх областей Украхии.

Лля хндизиуальних нитловкх будинкхв : на перспективу - Ух=219-0.85х, (Г/ллд; на перлу чергу - =225 - 1.3ох. к*/лад.

1ля бяоковаких дхю- 1 чотирггхкварткрних будинкхв ; на перспективу Уа=188 - О.бОх г^/лпд; на перду чергу У*=225 - 0.75л и2/лсд.-

Яхго бал • прирсднох родэчэст: рхллх в областях Укрсанк слхгзхдноситься як 1:1.82, то рсзкхр пршсвартирш:' дхдянкп як 1-. 1.25, :.о вияливае з санхтарно-гхгхенхчних указ забудова схл.

Аяалю показуе, ко в цеьах населених пунктгв е значн! територхальнх резерв;- х иежли-оетх подаяымх' хнте;-:сиф1ка1хй" територх'Г.

- Запропо.чо-зна методика рекокендуаься для ьикористання г.роектнима ерганхзацхяки, схльськика х мхським Радами, органами державного управлхння' для обгруктуваьья роэыхрхв сельбицних теритэрхй х впявленый тер;:тср1аль;п:х резордхв каселе.чих

Г.у.ЧКТ'о.

2 4. !!5ухозо-1кгтсднчкх засад« складання прог;;оз1с зеколь:мх ресурсха н:сго5уд1вкиитаа, Суча-:на практика прегкозувднкя потре-б у земельнкх русурсак мае ряд хсготкнх недолхкхв :

- сдковарха-гписть прзгнезхв;

- хгкоеування прякаапу прхоратоту схльеьксгосдззаре^кого

землекористувакяя перед !нпимя видами викорнстання земель;

недостатня обгрунтоваи1сть хоефШхентхв питсмог" гземлемхсткостх для цивхяьного i промислового будхвництва;

- зхдсутнхсть дсстез1рних статистичяих i наухових данях про яхгсняЯ стан ое-моль.

Враховуючя иадзвичаЯну вягливхсть земл1, ях одного з комлсноятхв навколгпгнього природного середовяна, до питакь планувапяя рацхспальясго ïf зяхорзстання слхд пхдходятл з псзшЦЯ програию-аьтьового методу.

Резв' язання пятаяь лрогяозування Mi стобуд i в ельник pecypciB неможлаве бе-з наухового перэдбачення соядалыгах npcixecis, яхх Шдбуваотьоя э сусяхльств1, а такоз сб'ектнвиих nui к, ."in зхдбузаЕться у npnpoai ni.a дхев лхдяни.

Прогнозк с пгргдплгнсïгл розробхг.ш, воки прсаснувть i обгруктсзувть ¡иркування яро pisui альтернатива або зар1анти мозлийого розвятку. Для складашгя проп;сз1В зеиэльякх рэсурсхп «хстобудхгняцтза рэкоаешхвззо вйконангчя ряду етапхв : 1) загальна мета пропял у; 2) s6ip in^opaauii;' 35 Енал1з оЗ'ехту прогкозуьання; 43 гпязленяя калdim,и суттгвах стор1а оО'екту.; 53 зкзнгчсння граяяш» предмету прогкозу^ання; 6) зибхр кратс-рпз; 73 вибхр оптигалышх прогкоотпчяях метод!а: ОЗвя^сне прогноз; 83 ouiяка прогнозу; 103 вер-,:фх:сэдха; ПЗформування ^нсновкхв.

Нотодкка схмадакяя прогнозу потреба в тер;ггср!альних ресурсах для рсзвитху -иськнх поселеяь Украптч розгляиуга на лриклац! вхдг.овхдпо до яаззапях еталхв.

Загальпа ыета прогнозу виразаегься з радпхалы;о?гу полегши' вакорпстання природних рэсурсхз, зизпачек-ш тер:ггор!алыго: баз;-:, кео5х:д!:о? для роояхйоняд прсдуктэтних сия зПдяо з копцряшлж ссцая-п-ногс та еконсахчяого розвятху, i на шй ccHosx розподгл TJ?p.'.wpiarhara pecypciB mîz гзлуздма народного госзслзрсл-sa. Частхотд пета прогнозу - виязленкя потреб х ргзергхз у тарчторг^льяях хпсг:сбуд1вгьлъанх ресурсах на nepcr,cr.r.:sy та розробх* ргкс'^кдзигй о Гх радюяальяого зихерястьння.

1нформац1я для складання прогнозу взята 1э статиспгчних кор1чнякхв "Народне господарство Украхни",. Закона. УкраГни, "Земельного балансу Украхни", ДНБ 360-92, науковох та довх.дковох я1тератури, проектнох* докуыентацх1, резудьтат1в натурних обстежень.

Об'бкташ прогяозування обранх землх ых.ст х селищ мхського типу в динамхцх за 30 рокХв. Головним кратер1еы прогнозу е ыхнхыхзацхя питомах показникхв ыхських територ1й 1 наблзиення хх до норматив них.

За метод прогнозування використано математичне коделювання та норматив^ розрахунки. ='. ;-.

В результат! досл1дхень ваявлено, ао на розм1р . пктомах територ1й ы1ських поселень СУ) впливаить фактора :

1) лвднХсть мхста, в тис. жителхв СХ1З. ■> Показник характеризуе залеазисть питоыох плоихх. територ1Г на одного жителя вХд розшрхв иХста;

2) щхлыисть ы!ст на 1000 кы* СХаЗ. Показник характеризуе частково з Х1 просторову органхзахцп розселення 1 розмх.аения ссновнкх фондхв на територп;

3) вхдсоток ыхсьхого населения СХзЗ показуе рхвень урбахпзацХх;

4) питоиа вага схльгоспугхдь та "хкшх" земель в загальнХй плоях мхст СX«). Показник характеризуе р1вень використання ыхських земель, а таког наявн!сть тернтор1аяьнах резорв1в.

5) введення в дхс осношшх фондхв (Хо) характеризуе ексномХчну стратеги) розватку ыхст 1 промаслових центрхв;

6) капхталовкладення в житлове- будХвництво, крб/лвд СХв). Ней фактор характеризуе соцхальнх показникн розвитку м1ст;

73 забезпечекхсть еитяовов плоцес, СХт). Показник

опосередковано характеризуе адльнхсть забудови ыхст;

8) вхдсоток селия кхського типу в загальнхй кхлькостх м!ських поселень СХоЗ характеризуе структуру мхськкх поселень.

В результат! розв'язання задач на Е0М одержано такХ рхзняння за пс-р1 одами

Yi aee = 430.34-5.76Xt +119.91Xa-19.53Хэ+5.35X« +

+0.244Xs +37.04Xe+6.24X7+0. llXa C21)

Yi 37s = 322.58-14. OSX«+60.69Хг.-9.933G.-1.83X.+

+0.37Х3+21.72Xe+4.8SX7-0.63Xa (22)

Y.e89 = 121.26+0.85X. +I9.IOX2+O.22X3+1.92X4-

-0.278X=-0.77X8+18.65X7-0. ЗОХа (2&)

Статастична nepesipKa piBHsao. Шдтвердхуе ix значз&исть. Эагальннй коефИЦент кореляай" Л* леянть у йенах 0.78-0.81 i покаоуе внсоку залеаэпсть результативных показник1в ■ в1д вибраких фактор1в.

Зазначиыо, ко в р1зн: роки вгогаз одних i тих ze фактор1в ргзний, цо свхдчнть про с:сладн1сть npoaecis урбашзацп, зая1знеяйя в дй" скремах фактор1в.

Для яор1вняшя вплкву фзйторхв з урахузанням хх коливапня розрахсванх /3-косйхцх£Нтп для кодел! (23). Найбхльшкй вплив на результативний показннк иаггь Taxi фахторя •• введения в Д1В основнях фондХв С/За =-С. 313); nimm вага с/г вг1дь та Лнших" земель ((?♦ =0.248); шдлыпсть ыхст на 1000 км1 1(3г=0.247); ?а<5езпечеШсть гатловса плодеа <р7=0.164), каахтаяовкладеяня а хлтлове <5уд1внкцтво С /?<> =-0.124). Лнзх фахторя пенсе вшпшаЕть на результатазнж! похазник.

Для вериф1кац1Г прогнозу одержала тахок модель залегнсстх питомо1 плсзЦ MicbKHX теритерхй вхд фактора часу

Yt = 532.29 - 7.9И. C1S55 р = 1). rt= 0.S2. С24)

За дак'/лля кодолй С23) i (24) проведено укрупнен! розрахунки патоког mioai Hicbxiix терпторхй См2/лад) на перспективу СтасЗл. 1).

Отзэ, на перспективу (2000 р.) rnrroui показнпхн плоах деэд знизяться, проте порхпя.тно з нсрнатгва^з це складе лисе 55.6-81.5%. В гранкц.чх хснупчгх тераторШ ихст Ухрапгл € значнх TepuTüpianbiii рэзерэи (0.4-0.5 илн.га).

Таблкця 1

ПорХвняльнх результата прогнозування питокэх плоди мхськах тераторхй Украхшг См*/люд)

Рхк Прогноз Норматива Вхдхилення раз-рахункових даких вхд норматив1в II черта, У.

Модель С23) Модель (24) I черга Пчерга Модель С 23) Модель С 24)

1985, факт. 321.6 321.6 145.1 179.0 55.6 55.55

розрах. 321.0 335.6 145.1 179.0 55.6 53.3

1950, 335.1 335.1 146.1 179.0 53.7 53.7

розрах. 311.2 305.0 146.1 179.0 57.5 53.8

2000 розрах 283.8 225.9 145.1 179.0 63.0 • 81.9

Науковх досл!дкенкя 1 досвхд робота з мхстобуд1ЕКицтва показуе, ¡но комплекса? врахування осаоваах мхстосудхвгльних факторхв умоклавпть пхдвижения йтеяаавнссгп використання теркторхй. Це моке бути досятнуто

- за рахунок уточкення розрахушив проэтсровах розрпвхв мхж лситловиии будинкаш;

- застосуванням будиккхв . байтового типу при змхшанхй поверховостх, ао дае зкогу вавХяьшгти частику тератсрГх х пХдкяти цхльнхсть забудови "нетто" на 10%;

- вдосконалеяня система громадського обслуговуваныя б напрямху конаентрацхх функцхх" окремах будхвель х ыайданчикхв, ко умокливить эменшекня сумарно: плосхх грааадськах дхллпск, а такох п:движения цХлъкостх забудови "брутто" на 10-15%; •

- за рахунок освоения тераторхй з ухилок 10% X бХльше.. а та.чох пхскхв, ярхв, зсув1в 1 т.д. -Скохша додатково викорастати п1д забудову 8.4% вехе? тернторх1 мхст);

-радхональшш вккорастанням сХяьськогсслодарських утхдь, розтааованих в меках мхста; 1

2.5. Методика розрахуккхез та прагиозуаанкя чиселъностх населения для проектклх робхт у сферх зенлаустрсл, районного

планувания тл мхстсбудхвництва.

Проектна кхлъкхсгь населения, яка всганозлсеться на перпу чергу будхвництва i на розрахункозий термзн, € пхдставов для ризкаченкя необх1дних для розвитку . населеного пункту poswipxn еельбиинох тернтсрп та обсяпв гштлозо-хшзхльного будхвництва.

Рсзрахунок просктноГ чисельност1 населения сл1д зести за методом трудового балансу. В~ paoi потреби перспективна чиселыисть населения nepesipstTbCH методом укрупкеаих норгаткзхз, a Taxes стгтистичшш методом.

Ki.tbKiCTb ЧХСТОуТВОрМЧКХ кчдр1в i -проект!!?, чисэльнхсть населения рекоуэндуеться впзнгчати загалом для нас-элених пункт 13, роз:.ии.енкх ка теркторхГ с1льськогослодарського пддприемства, з урахуванняу потреби лрацевчнх для об' ект!з у Hcix гзлузях народного господарства, цо розташозанг в його мозах.

0ч1кувана х1ль:асть трудезих pecypcis встансзлххггься на пхдетаз! декографгшия прогнозis з урахувапням сучасноГ стате-зэ-вхковоГ структур« населения та ii зшни на преектний иерюд.

Природный зух населенна пропонуегься змодзлезати з допемогов математпч;п;х моделей з урахуванням р!вня економхчного та остального соаватку. Для дослхдхення вплкау факторхв рхзня ехономхко-декогра^хчного i социального резвитку на прнредний рух населения (кародг/эанхсТь, скоргнють,' природной прирост) пхдхерано такх фактор;! : X» - частка мЮького населения,'/,; Xz -хаяхталсакладення в народне гссподарстео на тис. лед. ,тис. крб-Ха - часелыйсть л1караз на тас. зителхз, лсд; X« - кхлькхегь cneaxaflicris з виасэ ciBiTon -на 1000 жителхз, лсд; Хз - обсяг побутсЕях пссдуг, хрб/лвд; Xs - капхталевхладення в ллтлпьэ будх'внидтьо на тис. яителхз, тис.крб. Еаэвакх -¿акторм ке kobhcd кхрог >и>рл.чтер::зусть рхгень еконоях'шого i остального резвитку -¡бластой : сб: рунтозукт:-сл чкяслгвостяия хн'ор'хдцх йкох баг.к о гф'цШн--!:: дгерел.

В рссудьтатх «сдгдгьаь:ш с.дрр«анх такх рааульт-тги Сстгсовко збсастся) :

Народхувгшсть

У. = 18.343-0.015X2+0. Ó03Xi -0.157Хв -0.017Хе, п = 0.428 (25) Ci/.epTHicTb

Yz = -О. ОЗЗХ» +0.031Ха+2.295Хз-0.126Х* , и = 0.752 (25) Пор1вняння результатов шделввання з фактичними даиими показуе, що точность розрахунк!в для Yi станезить - 4.8%, а для Ye - + 4.4%.

Таким чином, екояоьико-демогра^чний меток дае змогу зв'язати демографхчи! процеои з со1йгльно-демограф!чниы роз витком суспхльства. Однах, досл1д£ення показувть, ¡до. демограф1чн! процеси складиi i суперечлив1. В реальному kkttí .ступень впливу факторiв коже суттево В1Др!знятись в1д запропонования моделей, оск1льки д1я багатьох фактора isas 1кертйн1сть. пршпонюеться в 4aci, а вплнв окреккх з них, незважаючи на мал! коефШенти кореляцй', «ose бути значник.

Kpiu економ!ко-дег,:ограф1 чного подходу до моделввання демографачних npoaeciB доц1лько, застосовувати i статЕстнчгагй метод. Статистичний п!дх1д дае змогу одергзтк пени! оаяэЕкоет! зм1ни демограф!чбоГ ситуацп на перспективу, а такое служить для вериф1кац11 прогнозов населения.'

В результат! обробки статкстичних даних одеркэно ьгодела для прогнозуванкя природного приросту населения (базовий pii-: 1940 = 1). В УкраГн! : число народкених

Y. = 29.167 - 3.893Ы , I = 0.914 , (27)

Y. = 30. 846*i?3-153 , 1=0.812 , 'С 23)

Yj = 25.535*е"0'016£ , I = 0.934 , (29) число покерлих

Ъ = 15.442 -. 1Qf'61 . I = 0.946- (30)

Yz = З.ЗЗЗ^е0-234' , 1=0.986 , (31)

Прирсднчй прнрхст

Y* = 16.974 - 0.333t , I = 0.927

* -о.см l o.cüofi" ■ 1*0.959

Y3 = 23.290*£?0-0431 , I = 0.750

В захiднях областях Укргл ни

число народжених

Y* = 25. 484 - 0.23Í , I = 0.836

= поззгтппвзг • 1 = °-794

число померли:-: ,

Ya = 11.574 - ■ 95' ?47,. „ I = 0.926 Ya = -4.153 -i- з.егзьи , i - о. 953

KoeJiuiGHTii короляцй" кк-о'/л. цо сзхдчпть хореляцхЯний эв'язсх ni?. досл1дхува:::;.,с: язвдак!.

Orre. на перспективу оч1хубться подальшиа спад народжувакост1, сггб1л1зацз л omchthcctí та зкекшеяня природного приросту :-::;:;оло!;нг: Уг.рзГни. А.калсг1чнх пробей Ыдбуваютьсл i з эазхдпах областях Унрмш, хоча i бхльа пов1ль::о. Току noTpidni ¿epsaBüi заходи з рэгулювания природного приросту насэлотшя.

2.б. Нчузсоао-квтодпчн! полеяенк! о5групту-згнт перспектяз-кн:< систем окутрхгоспсдгрськсго розеелеш'л, Рахионалыи фор!/:'. BHyTpi-: ссг.одарського розсслепня jiobuhhí з1дпов1дгт перспективам ексяотччого i ссц!ального розвнгху господарств i забезпечуватя наДкрэсл уксэи для проживания пасэлення. При цьаяу с-лхд резглядйтй млысг. ссясвних аспеят1з проблема : а) оит:!:апьи: i допустхти (за екснс^гшнмн, cctiiasbHKia та мютобуяхйельниии вл»'.оганч) poosupn с1льсьхая поселень i вир-ч'ч;;-;;::«. центров рхэлг.х бункахональних ткп1»; б) н&сбххднхсть юлування делкнх з::д1в лиспс-рного роэселення у зз'йзху з розеином ¿ерпгрстга, сбслугсзузанкя л1сового гссподарства.

С 323 С 333

С 343

С 353' С 333

С 373 C3S3 ' про TXCHKft

твариниицтьа, ксыук1кац1й та Науково» основой вдосконалення сальського розселенкя повинен стати принцип групсвого розселекля.

Для визкачення рахиснального вар!акту внутр1господарсысого рос селения рекомендуеться некая!зм розрахунказ поревкяльноГ ефективност!.

2нл -- К! Е'Л + Сг -» МП , (39)

де 2нп - сумарн1 приведен! затрата;

& - одночасн! кашталовкладення за вар^актс:-«;

Ен - нормативной коеф!ц!ект ефехтквиост! кап1таловкладеяь (£н=0. 32);

& - цзр1чш сатрати за вар Чи таки.

Кап>.тальк! Екяадення рсзраховуються за такими статтями : капвклгдення в буд!вництьо населен;;* пункт!в 1 вкробничих центров з урахувакням 1Сяуючзго материального фонду, буд!зництва дор!г та зозк!ш-:!х !КЕанерних ыерех, едорохаиия буд;вництва у зв'язку з трзвепортувакняк будматерылхв, додатков! вктрати В1Д в1дчугення р1лл! пхд забудозу, затрата на придбання транспортах засоб1В.

У склад! тор!чних затрат роэраховуюгься : затрата на експлуатац1в иаселэних пунктаь, вкробиичах цеитрХв, аяжекерних та транспортник комун1кац!й; на утрикгкня автобусов; транспортт затрата; затрата часу с!льсьхого населения, ли пов'яза;и з характером проектного розселенкя; амортизации! вхдрахузаиия.

У зв'язку з розширенням транспортник зв'гзкиа к!а населенный пунктами, пропонуеться враховувати як внутр1-господарськ!, так ! зоБн1скьогосподарськ! ванта*оп перевезеккя._

Для встановлення роз!.ир!в охрених видхь затрат у робот! приведено форм/ли, уточнена та розроблена нормативна база для рхзннх рег1ональних умов.

Вибхр радикального вар!анту резееяеиия, г.а в1дк!ну ЕЦ ьареантких розрахунк!в, рекомендусться. проводити за допомогоэ моделсьання на ЕОМ. Посл1Довн1сть складаинк модел!, методика

гпдготовки вих1дшгх даних i розрахунок основних показнлк1в з використанням ЕОМ розглянута в podoTi на приклад i типових господарств передг1рськоГ зони Карпат.

Модель внутрХгосподарського розселэння налегать до складках систем. Розв'язання задач складках систем зводиться до так званого перебору BapiaHTiB, або "синтез через аналхз". Для виршення aiei' задач1 пропонуеться агрегатквна система Смал. 1).

!!ал. 1. Скеаа знутр1шньоГ структура агрегата.

де Hi - оператор переасдхз, G i Gi - оператор ваходхв, х -sxiaaaa вектор, у та уг - вкаднай аегстср, q - кергваай сигнал,Б - конструктивах параметра. ■ .

До Kepi вниз сигналов иоде л i нэпа зхднссепо плоду землехсрастузанля CMi), кхлькхсть насолена:* лун:спв (j), уйсва роз:.иаення касэлених пуактхв .CXpt), конфхгурац1в зе«ле-корпстувакня CKJa).

Вектор херХвнах снгналхз можна залисата: q=CM^2,4.6,3,10,12,14,19,22); Cj=l ,2,4,6; Kp-Q. 038;О. 05Э;0. 07С; Кф=1. 0;1.1; 1. 25; 1. 39; 1.53).

Вххдн.х сигнала С5) вклвчавть змхннх, axi зплаваэть на кхкцсвиЗ результат, еле не залезать зхд цхлеспр?.?хозакс: ххллъкостх гаде й, а в1д зоняхезьох ситумш. Наприклад, спхпзхдпс-оаня с1яьгсспут1дь до загальчоГ nncai, ксефхахент крнзолхнх^нсстх дорХг, ва?гта.госборст з одх:наа1 слоги i т.д. До аоаструхтевтс: лара?;атр1з занесена вся норматагяа хнфср!хац1я.

Н?с---п:е уявг.енпя про злкснс:ирнэстх з:мна лрааодеках затрат за варткта?п! *.'одслх з урпхузгуняи хснусчсго Кчте-рхальч'огэ бонду рис. 2.

сл.сэ

о:

s

ai

Pf

N t> Ч ÍV

ч C\ - -,

Ш o „

9

'""í "—"i

Грг$1чнз 1ктгрпратац1п одержанкх результат i з дозволяе зрсиЗяти TaKi висчовки :

- система внутр1госпсларського рсзселення залеалть в1д р1вня вичорпстзння iciryc4oro матер1ального фонду, cneuiani3auii' та piBH5î резвитку сьлъськогоспсдарсысого сироСкицтса, плоац та KOH$irypaui'i зеилакорж.туаанкя, uicusi розтаиудаяня насоленин пункт1в;

- ui.-цмум приведенкх затрат з розра:%укку на од:ш гектар TepHTopiï зеилекористування для тяпознх умов передпрсько:" зони лрнпадге на сестиселидну форуу розселекня з плсдес територп 10 тис. га при компактней форш зеадсксристування; для виттгнуто: хонЬггурзцп зеилокор.;отувгнмя Cl: 3, 1:5) !пн1муг! приведения затрат припадав ча 'ютирьохсеяийну форку розселення э плоцеи землекористузання ? тле. га.

Для спрсдення розрахушав i з нетоз одержання еетпричних формул проанаяхзоЕано 540 кар i акт i в резиадния населелнх nyHKTia, в результат! чого пейудевэдя кортляШйпа модель

2нп-622.11+871.55Щ-6.83«М*18. 53*j+61.22*Kp, Rz«0. SI, С40)

до Кф - KceôiaicHT KOH-Jirypaiili зег'элыгах ïscckbîb;

M - плоца бснлекорнстувавня, тис. га;

j - KixbxicTb аасо.теннх пуякт1э. i виробжчих дечтр1з; -Кр - коеф1ц1ент прсютсрсвсго розн^ення населения пуштз.

Аналог1чн1 формула п дерзок i для рхзккх теригорхзльних у коз резшеугякя населс-чих пушст!в з еиссхи?! ршге» зз'яз.чу дссл1дг/йанях iAKTOpiB CSz*0.7S-0.73î, xxí «эзуть tíyra зикористаШ для сбгрунтувапня прзектяих розэ'язакь.

Застооугапня результата . «ояедюзання дгг uszr,miczb одер^г.т:; pexo?¿3Hvií¡;U : а рац1окальк:!х фос?^ росселс-ння для pis:;:: у ропеп^тьних уисв, зинс-р кстати Ух для вдссконаления г.-эилекорхстуьэ^с. тоепсдарстэ. глдзпдгггл сбгруатозатйсть про(?лт.чйХ BapiCK-Hb, аоховемнтя час :m розраяузках.

;) указах блгйтоуудадиоТ зкоасмии, ^куззжгя р1зч«д .Лсрч n/íftCEOCTi» И£-о5х1д.чост i йфэ'*гип',-,ога зчхсрнстаккз 1ску»чях тпорлнвицькнх фмгн i ксчплй::с1з, a r&?.crt при буд!ш:кцта1

деркавних п1дприемств э виробництва тваринницькоГ продукцп сто'хть питания про ступд.нь концентрацХГ погсиив'я, тобто про оптималыи Сабо рац1ональн1) розм1ри тваринницьких ферм 1 комплексов. Для визначення оптииальних розм1р1в ферм 1 кошлекс1в застосована методика, у якхй враховано два основних взаемосуперечливих фактори: ефектявнхсть великого виробництва 1 неминуче зростаяння транспортних витрат хз збхльшенням виробництва.

В результат! дооидкень одержанх такг робоч1 формула:

для ферм з дорощування х в1дгодхвд1 ВРХ

з/ 141200 / „„„ Хоп=/с'Т1ГШ7ЕБКГ0 'гол- • (415

для молочно-товарних ферм

Хоп=/С сШК ) 'гол-' (42)

де Мл , Мг-вантажооборот на одну голову худоби вх.дпов1дно в мехах землекористування господарства 1 у зв'язку з доставкой молодняка хз господарств постачальни-К1в, т.;

б - зм1нна частнна транспортнкх витрат на перевезенкя 1т. вантажу, крб.;

К - середшй рад:ус внутр1шньогосподарських перевезекь, км; - середня в1ддаль перевезекь молодняка на ферму, км.

Вкходячи з прогнозного рхвня виробництва корм1в на перспективу, мояна рекомэндувати такх оптимальнх розмхри ферм 1 комллексхв з урахуванням типорозыхрхв за зонами:

- р1внинна 1 передпрська зоки: а) з виробництва молока -400-800 кор1в; б)з дорощування х~'вхдгодхвл1 ВРХ - 6000-12090

ГОЛ1В;

- гхрська зона: а)з виробництва молока - 400-800 корхв; б)з дородуваяня 1 вхдгодхвлх ВРХ - 3000-6000 гол1в.

Однак поряд з буд1вшщтЕоы 1 реконструшиеа великих тваринницьких кошлоксхв, в государствах функцхонуе х- ряд дрхбних ферм, зберехекня яких дозволить рацхонально використати

хснуэч: капхталовкладешгя, природах кормозХ вгхддя.

Особливо слгд пхдкреслити недопустимость буд1зництва еконо.ично необгрунтсзакаа, духе вглаккх пхдпраехств о ЕИро'1гг/цтва колок?., !■' ясч 1 т.д.'

Рсзш ¡г.с-кня твариг.ницькаа ферм 1 комплексов безпссередньо впливае на характер тератор1эльно1 оргз:ххзгц1Г зарсснлцтва, е$ективн1сть згпсорастанчя земель, трудовая. фХнансозах х !,;атер1алы:о-техн1ч;глх ресурс1в.

Порядо:: роегйцеяня тз&рааакцьхмх 1 комплексха

аеродбачае вкко«в:ша ряду аослхдслшх стахиз:

- анал1з '.сяукчсго розтгхенкя тт.пр;'нкааьккх ф-;р:х 1 кс:<плексхз;

- обх-руктувааня переплатив резпатху 1 вс тгасьлеяня опткиальхах сгиз^дкоазкь роз>иру аарсбнт'.тва - тератозхх;

- резробка вар1гит1з орган1з?.п1: тератсрХх 1 розахгеяня тзарнннпцышх фору;

г.иэначеш'Я кэтодика резрахушиз 1 кратерхх оцхкха результатхз;

- обребка технхх.о-екслсчЬгнах пехазшши за варханта.'гг 1 па хх сснсзх розробка рзкомондатй вдсскокадення роэн1кеннл тзариннкиьккх аомляехс1с 1 $ерх'

3 иотеэ сксрочоипя затрат часу на ехснсгичпе сбгрунтугаан?. ггр1антхз пропснуеп-ся закорнетаннл еконеяххо-иатематачааа оделеЛ з хх рзалхсацхет т ЕОМ. '

Для еклвдання ¡-'.одел! розтаеаия тваранкииьких 1

<омпгскеха вхдхбраах фактора, по найбхльве вплизазть на ■.■елачаау приведен.".:* еатрат: резмхр поголхз'я твариа СХ13; вагхд сорта з одного гектара схльхсснугхдь (Кг); теркторхаяып ууоза уззгии-мяя комплексу (форни). якх вхлв«апть спхэвхдкогення ;горх.ч зсу.эльнах масавхв С/Ь).

3 результат: ог.орггш такх багатофакторхп ксдеях аазна«е:шл •е.-ачана пркмяун!« затрат прч спхаах гарХа.'-.тхг! резях х.:. кн.?

aD для ферм i комплексiB з вирсбнкцтва молока: для Кр=0.03S; у=553.35*Х1"0'079*Хг"0-023»Хэ"0-015 ;

Кр=0.05Э; у-653.77^"0-079*}^"0-023^"0-036 ;

Кр=0. 076; у=645. 20*Xi " 073.X*ОЗС*л3 043 ; б)для кошлексхв з дороцування i в1дгод1ел; ЕРХ для кр=0. 038; у=219.34кХ. 018

Виэначэн: кэрелятйн: залекност! С 43-46) когуть бутв з vcnixo.M застоговал: таков для знаходяення значень фактср1в при заданих приведеких затратах.

Вплив транспортного фактора на розмрп ферм залегать в1д р!эниу. територ:ально-простороЕпх умов :х розми-енкя. Яри кокцентраи:? виробництва злачно зростасгь зовн1йньогоспсдарськ; транспортш затрат;:. Tax, на формах i комплексах з виробництва ялоьичкы: зовкхиньогосподарсьхий вактакооборот складае б;яьзе 30%.Одночаско з укрупнениям коцплекс1в зростасть затрата на доставку молодняка з господарств псстачальикмЕ, а такох втрати в:д ¡:ого тракспортуьакня, як1 досягать 4.0 крб^. па одну голову при перэвезеши на в:ддаль 30 км. Велша втрати виникасть при тргнспортуванн1 тварин до тсць здач1 продукцп" С 12.0 т;рб. на голову худсби при поганому cTaEi ficpir i рак:ус: перевезення 30

K.V.j .

Б дисертацхг роороблен: формула для визначення вс:х вид:в транспартиих затрат. Зроблено висновс;: про те, що ка розкхр ферм i комплексе з вкробництва молока транспорта! затрата не магтъ вир:дальнего вплиьу, в той час як ка формах з дорокування : в:дгод:ьл! ВРХ транспортний фактор вир:саяь?'ий.

2.7. Враховуючи днахстнй характер розееленпа зк функцаонально-npocTopoBoi' п1дсистег:;1 суспхльства i цхдкосно ^ вхдособлено? скстеми, i'i' складшсть, прогноз кий те йкоз:рн1с.чк»': характер, доходлио вяснозку, 140 ощкха заходов з розееления може бути зроблена за допоногоа комплексного кг-итерш ка баз! оаготокрктерхального пхдходу.

(43) С 443 (45)

(43)

Багатояритер1альний пхдххд дсззоляе у язнсау виглядх врахузати неодпорхднхсть тлей рсзселення Сссцхалькх. економачн!, еКолзг1чнх, оргая1зац1йно-виросн;г-!1, демограф! ч:-:-. арях^ехтурно-будхвельн!.), розр1эняючи :х вагу. Не дозволяе п1дзицити р1вень обгрунтованозт1 прсектних рсзрсйок. укиккути помилок яра вк<5ор1 зар1ан?хв.

Одним з важлмвих пхдходхз до вибору раяхональних заохантхв е IX кьтькхсна оцхнха за кстеям цхлъсвин крятерхо« з настугним суыуванняи. Еярох! хюжлизсстх формалхзахш кратер ххз з1дкрпзавться при зизначеннх носмативних показяикхз з кохноГ цдлх. Тодх фсрмаяхзацхя критерххв Белеться на осесе! ихнхыхзацх! зхдхилень вхд нср^гатизнсго ясказииха. 2 рядх випадкхз доцхдьно застосовугат;: ра.:зирузаяня та експертнх онхяки.

Апробацхя одхнчн зархантхв рсзселення виконаиа на типов;« государствах псредгхрськох" зони Карпат. Процедура з:*5сру найкрааого варханта рсзселення С тай л. 2) «Зазуеться ка ¿кслертн:;: от них ступеня досягкэнкя доставления тлей ! затрат. Методика рсзрахунху та ЬчтерпретацхГ лскадьних ьритерххз приведена з зпсертац!!.

Для вчзначеяня ра'лскалх-ного вархаята рсзсопонкд аикористана щльова фунадхя виду

де и.и - сцптхи коряспостх, поз'язанх зхдпозхдно о усхсс сиетенсз та 1 -ч псказннхси:

И,л - ПОСТ 1 X ЕаГСЗХ чнсхнг.КЯ.

1

У 2ХДПОЙ1ДНОСТХ до форму та (47) передал чаяться. ¿о пс:-.:а коризнхсть с<гсгз:с; .чего ¿ути яре дета з лека у эяглядх лхяхйн^(" ¡учхцх:' зва^еня:: сих кок корнсксстх охремия лскальких критерхгз. Зизначхчпя даелннкхз айо зинс-слс: знгчпмостх пеназгг.'.кхь проводиться таким ад гс, псказинм» рсзтзлсзусться з ряд

у г.ерэдйзчуеаноау - порядку зчеззвняя захлнве-зтх, пзтхи •:?сзсдягься пгяарлс порхг.нсусхдкхх пзхаглакхз 1 на сс.чоз: зерхзяяння -•.-.рх^ует:-сл гптанлл про Г>: вхдяасну ояачимхеть.

Наприхлад, якао стосовно до дослхдкувано1 системи, критерхх, що розгляяавться, за вагдивхста займають в1дповхдко перае, друге, трете, четверте, п'яте та шосте кхсце, то коака прийнятк, що w /W =1.6 ; v.' /V -1.5 ,; w /w =1.4 ; w /и =1.3 ; w /w =1.2 ,

' * «. 2 л 34 4 9 5в

де 4^(1=1,6) - Earobi ююжники лпя соцхёлышх, економхчних, екологхчяих, орган isatufeao-виробнпчих, демогра^хчнкх. арл1тектурно-буд1вельних.показншав.

Ханх множники мохуть бути х:ирахуваях, ккщо до прийнятих спхвшднодонь додати уыову кормування

Тод: одержимо W( =0.352; v<a=0.227; wa=0.151; v^=0.108; w =-0.083; w =0.069.

s e

Бгзсосередня ouiHKa корксностх зд1йснг)етьоя -експсртним

иляхем. Каприклад. присвоссмо критэрхям сцхн;:и корисностх так,

а об первому мхецв було приписано кориенхеть, р1вну одиницх,- а

ссганнъсму куяь. Еважаемо, що для промхгших мхець кориенхеть

змхнв^ться ЛХН1ЙНО. 0тг:е: w =1.0; w =0.8; w =0.6; w =0.4;

i г з ' 4 '

ы -0.2; w =0.

s e

3 загадьнсыу вппадку закономхркостх змхпи корлснсстх KOj-уть бутк X келхнхйнпмк.

Щльовх фуикщх" для п'яти sapiaKTiB розеелення резраховаш за формулам;!:

Fi =и w w +u Vf +u w +u w +u w ;

is г г ïi 43 »г e 2

Fï=U W +U Vf +u w +u w +u w +u w ;

14 г i зг 44 яг « i

Fí=u V +u w t-u w +u w +u w +u u ; - (48}

12 23 32 43 S3 S3

w +u w +u v/ +u w +u m +u u ;

12 34 42 С 4 O 3

Fs=U w +u w +u w +u w +u w +u w .

12 <3 39 42 S S б 4

Результата коделвваюш наведенх в таблиц! 2. йк видно а таблиц!, найкрагциг дархантом розеелення за комплексним критерием с третхй, в той час як за приведении! затратами кра'дим вархаятом е другий.

s

G

О

■H I-

e, Г-

O U

О

tsi Л

и t-

<a с и. n

Nm

w

E »

«

«j и

s

R.

<£1 О

Л «

—4

О

OD

ru

s s

u ж

и a>

к t:

л ru

3 о

г о

и n w r

g I ' §

о ° R

в о

—I '.< M

Я M & H

Я "V

S- S

S 4 «

i ?

n о

ai m

о и

X

S W

и

« л í.

n. s

г,

Р ("}

^ S.

ь в

5 «

m "

я

° Í0

u. g

о

о w !?

К У

а. «

о м

I- о

и ~

о г;

й

tí* ÏH » я

—t U)

a, r

О

о

л

U, &

0

1

H о о о

и

хэ —*

Cl tí

0

1

О

с о.

Ci р

о ti

S ti

о

8 n

о. f»

Я M r.i. .¡J

«а

g ь

.H У

я

ra Tf

o

ñ tí .-t ( ' О- П Л

У)

I

O

• Я

o f

° Si

O -,

o ° к

V o

y o

13 к

К Y) д

r, a. y.

■-« ч л

'-> ... O

,n «O

O C>

e-

«

£ a

9.

л л

С H

« о

и -i

К W

t- л

а. «ч

ш —«

С! £í

"-1 «

^ Ш «Г

Й3Е ц

i. о да « о гс n о

с: а.

3

Si-

s''

У

о

>.

£-

Ь

о

2.

В

<j

p. «

CD H 3

Л

h «

« 4>

«

Л £>

О

<1 Ы.

«

r\>

a.

о

с

га

ft!

■Д

R

ï^

(v

œ

о

о

•и

ta

o) С/

OJ 00 t1"- V

o

en s.

"ó

O)

-r »1 <\.I «4> OJ »-I - f ¡O

" c>

<í j

tncv—i'or.jf Jt-L:>

• 4 *

O

«vit4—iCT.rireo

I.

j cío ООО

V o o.

l!)

o

i ' i «

: s с is л ь: :с -i -г -н -i г o.rt к •ч г. я гг г- " ÏÏÎ » ^ ri «о С-* f.'f и .ti -i о с .-.: о « г: su'i я. е.- к с

« '.) OS.H н

r~\ *i; i í rj о--, г» Г!

: : о о u у м 3. :: о к v. о,м o.:-vQ

о н î-'

О о,'

о

■ i п, -< <т

Г11 С)

er t ГО

p. 1С

N X

'Á t> •а.

Л <■». i :

О о с.

ti t)

f: о f:

> А t.

о и а

Г.

N

и 'ù 1 «

У г- t:

ь

Ü í.1

Г:

(Л C!. 'Л

W

O „

9 Ü ¿

¡.J. ", ' -f • '.

>. ¥ »! ■

íí î " »:

í ¡ tí. tr . :

r" П

« « r,

t-¡ CJ

(Г o

o « ч.>

Л N N H (<1 H

wo«

В* ^ "

CJ

г

rí «

1.- ' Л

Р

v

о _

« s

о ti.

ci с; í-

» g S-

o n:

ra ;J a.

a л

3

p\ F(

«

û

CJ f-!

ai

l: r

r.i CJ, X

■ a

гослодЕрста, садиби вкробничих шдроздШв, допом1кд1 населен! пункта, селяксьх! (фермерськх) господарстЕа.

Ракснструкцхя с1яьського розселення в р1зних вергакальних зонах кае ряд особлквостей.

В умсзах прськоГ зояи Карпат „необххднэ проведения заходхв з стьореиня додаткових центров обслуговуаання, рсзосередження виробкичих центр13 Сферм) 1 наблиден ля x x до с1лы оспуг!ль, пхдтркмка розвитку фэрмерсы.кх та особистах пхдсобних господарств. Екопогячиоа базод розвктху дисперсиях форы, розселення сл1д взагати земель«! надхли, пхдсобн! промисли. л:соз!дковяюьалып роботи, сферу сбслуговування туризму, збхр дикорослих пяодхз, яг1д та хшие. Актуальна« завданням при розв'язаши проблей розселення гхрськоГ зсни е будшпщтво дорхг з ыетою забазпечэкня доступу . населения до дентрхв сбслуговування, схльгсспугхдь, пунктов эдачх продукцхГ.

В перэдгхрськхй зоха, де_ рсзк1щен1 велик! 1 сэредн1 населен! пункта, розвиватиыуться пгреважно крупно- ! дрхбногрупоах форы: розселення в рхзних коксЛкацдях. У хий зон! особливо сильний вплив ьаст ! с. а. т. на с!льськх поселения. Тому еконсыхчно» х социальной базса рссвдтку с1л передг!рськох зони Карпат пордд землей е яроуислохисгь, транспорт, сфера сбслутовуБакня.

Рхв/шнна зона характеризуемся рхсноыанхтйиш! розселення, значков хияькхстю ^дрхбл;:.ч населен;;:* пунятхв, а такба родвчини грунтада. В !Пй зет на перспективу будут» поеднуватись крупно- ! др1<5ногрупов1 форн:-! з слеыеатамя дисперсного рсзселендя.

Для всхх зон гг.туалъшш е питания зайнятост1 населенна, управлхнкя деыограф!чнию; х кхграцхйниш! процесами, будхзнпцтза дорсхноГ «ерега, рацхснального в:'.кариста::кя усхх аидха р-?сурс!в,

Мегодичкх пхдходи до вдоскокачеяня розслчаикя, а тагсох законоихрностх ! текденцхх роэселг:шя для ууов вертикально: зснальностх могут» бути з успххсм вккористакх для 1нспх регхонхв з подхбяхял; умзвахсх роззнтку.

OCHOSHI ЯУБИЩИ АВТОРА НА ТЕЯУ ЖЕРТАЦИ Ноаографп та навчальп: hocîôhkkh 1.12ляхн вдосхоналення сьлъського розсолення /ыетодачнаЯ аспект/; !'оксграф1я. -Kaïa: УкраГпська снажлопед1Я, 1993. -255 с.

2. CoitfanbHi основа арЛтектуряо-«5уя1аольйоге впробпздтва. ИавчальниЯ постник.-JIbBiB: JlbBÍB. с.-г. 1Н-Т, 1&G2. -224 с.

3. Прслюстичн'1 ь-етоди в нггеаеряе-екояомХчзнх роэрахукхах. Кавчальний пос1бнак. -Дьз1в: Львов, с.-r. íh-t, 18S2. -S3 с.

Методично катерхали

4. Научно-методические рекомендации го обоснование разнесения населения пунктов я производственных центров з сельскохозяйствен;;:.« предприятиях. -.Львов. с.-х. ин-т, 1S83. -195с.

3. Изтозячес:с.е указанна по оарвяеяекиэ тсррятсран под населенный пункт.-Львов, с.-х. ин-т. ,1353. -14 с. /в соавторстве/.

5. Прэгасстятесхие кетоди з строательстаэ /кетодвчссккг указан:!я/-Львоэ:Львов, с.-х. ип-т, 1SS3.-33 с.

CraTTi з наукових зб1рнаках i яуряалах '. Bonpoci: благоустройства сельских населенных ысст в связи с их реконструкцией./Ahуч.тр.-Львов с.-х. кн-т. -Львов, 1S7!., -Т. 33. -С. 123-127.

!. Проектирование сэльска>; • поселков на слогно-л рельефе //Науч. тр.-Львов, с.-х. ан-т. - Львов. 1971. -7.35. -С. 55-74 /в соазторство/.

К Эффективность исполъгзсзаапя сухгствугдогэ строительного фонда з проектах реконструкции сельских поселков /.'Науч. тр. -Львов, с. -х. ин-т. - Львов, 1972. -7. ЗЭ. -С. 192-i"5 /в ссазтсрстде/.

0. Эдиячие концентрации и слеакалчзаааи сельскохозяйственного псслзвадсгаа кг фзр:гкрсвгл'.йз п-зрспег.т-шгы.ч форм расселения

Hay*;, тр. -Львов. с. -х. пи-?. -Льпсз, 1S74. -Т. 52. -С. 8-14 уъ соавторстве/.

1.Вопроса раздззнкя яру: ля <х газогкозсдчгсках ¡сог&тлззсо» в sbano-tpaHucECKcn сбладтя //Науч.тз. -Львов. с.-х.

-45-

ин-т.-Львов,1974.-Т.51.-о.191-195.

12. Вопросы сельского расселения б Ивано-Фрашсовской области //Науч.тр. -Львов, с.-х. ин-т.-Львсз,1974,-т.52.-С.24-29-

13. Особенности рекокструкхщи се,;, расположенных у автомагистралей //Науч. тр.-ЛьвиБ. с. -х. ин-т. -Львов,1974. -Т. 52. -С. 49-52. /в соавторстве/.

14. К вопросу размещения животноводческих комплексов //Науч. тр. -Львов, с. -х. ей-т. -Львов, 1975. -Т. 59. -С. 77-79.

15.О прогнозировании плоцади под животноводческие комплексы //Науч. тр. -Львов, с. -х. ин-т'. -Львоз, 1975. -Т. 59. -С. 55-58.

16. Оценка факторов разнесения ишоткоЕодческпх комплексов //Кауч.тр.-Львов, с.-х. ин-т.-Льеов,1975.-Т.59.-С.82-85.

17. К вопросу определения размеров территории под перспективные сельские ' населенные пункты //Науч. тр. -Львов^. с. -к. ин-т. -Львов, 1976. -Т. 69. -С. 51 -64.

18. Прогнозирование размеров территории сельских населенных пунктов //Науч. тр. -Львов, с. -х. ин-т. -Львоз, 1976. -Г. 69. -С. 64-71.

19.Определение оптимальных размеров Еисотноводческих ферм и комплексов //Науч. тр. -Львов, с.-х. ин-т.-Львов,1978. -Т. 80-С. 46-53.

20.Совершенствование эконо.чичаского обоснования- размещения животноводческих форм и комплексов //Науч. тр. -Львов, с.-х. ин-т.-Львов, т. 80-С. 38-40.

21. Совершенствование размеров и структуры хозяйств с помошп многофакторкого моделирования //Млуч. тр. -Львов; с. -х. ин-т. -Львов,197Э. -Т. 87. -С.77-84. /в соавторстве/.

22. Моделирование размещения животкоиигчеекгх ферм к коьсплексов //Науч. тр.-Львов. с.-х. ин-т. -Львов. 1S7S. -Т. 87. -С. 84-90

' /в соавторстве/.

Р.З. К вопросу моделирования территориальных систем //Архитектура, строительство, планировка к благоустройство сельских насоленных иаст западных областей УССР и Молдавской ССР. /Сб. науч.тр. /Львов, с. -х. ин-т/. -Львов, 1930. -С.73-79

24.Обоснование рациональных разборов производственных

подразделений колхозов Малого Полесья Львовской области //Пути улучшения, использования и устройства земель в западных районах УССР./Сб. науч. тр. - Львов.с.-х. ия-т-Львсз. 1530^-0.52-57 /в соавторстве/.

25.Оптимизация разнесений сельскохозяйственных объектов //Архитектура, строительство и благоустройство сельских населенных мест западных областей УССР и Молдавской ССР. /Сб.науч.тр./ Львов, с.-х. ин-т./ -Львов, 1980. -С.79-82 /в соавторстве/.

26.Основное принципы совервенствования сельского расселения //Региональные особенности архитектуры. планировки, благоустройства ц строительства сельохия населенных мест западных районов УССР. - /Сб. науч тр. /Львов, с. -х. ин-т. /. -Львов, 1981-С.-9-14.

27. К вопросу обоснования внутрихозяйственного расселения //Вопросы планировки, застройка н благоустройства сельских населенна мест. /Сб. науч. тр. /Львов, с. -х. ин-т/. -

-Львов, 1983.-С..З-11 /в соавторстве/.

:8.0 проблемах и резервах экономии тепловой энергии при проектировании сельских аилих зданий //Вопросы планировки, застройки■ "и благоустройства сельских населенных мест. /Сб.науч.тр./ Львов, с.-х. ин-т/. -Львов, 1983 -С.50-57 /в соавторстве/.

'.9.0 территориальных резервах сельских населенных пунктов и производственных центров //ЭемельнкЭ кадастр и псЕхгекие эффективности использования земель./Сб. науч. тр./Львов, с. -я. ин-т/. -Львоз,1982 -С. 55-100 /в соавторстве/.

¡0. К вопросу обоснования размещения населенных пунктов -.«. производственных центров //'.'спользование и устройство земель в условиях Западного регкена. /Сб. науч. тр. /Львов, с. -х. ии-т/ -Львов, 1933. -С. 95-100 /в соавторстве/.

1. Экономико-демографическое прогнозирование естественного дзигения населения //Пути переустройства сельских населенны/ мест з западяых районах УСС?. /Сб. науч. тр. /Львсв. с. -х. и::-т/ -Львов,1534-С. 25-33 /з соавторстзе/. '

2.Моделирование демографических процессов для целен

градостроительства //Пути переустройства сельских населенных мест в западных районах УССР. /Сб. науч. тр./Львов.с.-х. ин-т/ -Львов,1984. -С.25-33 /ъ соавторстве/.

33.Системный подход к оценке мероприятий по расселению //Сельское строительство в условиях агропромышленного комплекса западного региона УССР. /Сб. науч. тр. /Львов, с. -х. ин-т/ -Львов,1985.-С. 71-80 /в соавторстве/.

34. Селу г.отрхбен факультет //Схльське буд1впицтво. -1987. -N5. -С. 9. /в сшвавторств!/.

35. Прогнозирование земельных ресурсов градостроительства на базе програшо-целевого метода /Повышение эффективности строительства и архитектурно-планировочной организации сел в западном регионеУССР. /Сб. науч. тр. /Львое. с. -х. кн-т/ . -Львов,1588,-С. 31-41 /в соавторстве/.

33. Еяяхк штенскфикагш вкхористання земель населених пункт1в //Вдосконалення буд:вшщтва арзитектури 1 планузакня с!л зах1дного рег1ону Украх'ни. -/36. наук. пр. / Лыпв. с. -г. 1н-т/. -Льй1в,1390. -С.7-15 /в спхвгвторствхл

37. Эффективность использования городских земель в УССР //Землеустройство в условиях экономической реформы АПК.

-/Сб. науч.тр./Львов.с.-х.ин-т/. -Львов, 1991.-С.32-35

38. Акту ал ып питания управлШня будхвнкцтвоы: Лектя. -Льв1в: Льв:в. с. -г. 1н-т. 1992. -29с.

39. Назначения розьцрдв товариих селянськкх Сфермерсысих) господарстз //Земязустр1й в уновах новях форм викоркстання земель-Льв1в- Львхв. с. -г. 1Н-т,1992. -С. 44-48-/В ствавторств!/.

40. СоЩалъний та грххтектурко-шгаяувальнай аспекта в1дродхекня украГиськсго села //Економхчк! 1 сощальн: проблеки розвитку укралгського села /тези допов1дей паухозо-прахтичноГ конференцп'. -Львхв, 1993. -С.16-18.