Стимулирование повышение эффективности производства (на примере машиностроения) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Стимулирование повышение эффективности производства (на примере машиностроения)"

10 ОЙ

$ 1 М]р ¡4 ХАШЙСЬКИЙ

1ШШНЕРНО-ЕКОНШ1ЧНИЙ 1НСТИТУТ

На правах рукопису БОШОТОВА МАРИНА ВАЛЕНТИЙША

СТИШЮВАННЯ ШДЩЕННЯ ЕФЕКТИШ0СТ1 ШРОБНЩТЙА / НА ПРЛКЛАД1 МА11МНОБУДУЙАННЯ /

Спецхальнгсть 08.00.05. - "Еконсшка, лланування, органхзацхя упрашпння народнш господарствсм та його галузями (промисловхсть) "

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацЛ на эдобуття паукового ступени кандидата еконоглчних наук

Харкав - 1994

Робота виконана на кафедр1 менеджменту та планування виробництва в машинобудуванн1 Хармвського 1шенерно-економхч-ного 1нституту

Науковий кер1вник - кандидат економ1чних наук, професор Хшль Т.М.

0ф1Щйн1'опоненти: доктор економ1чних наук, професор Гриньова В.М.

кандидат економхчних наук, доцент Олхйник Л.У.

Пров1дна органхзацхя - АТ "Харк1вський велосипедний завод 1м. Г.1. Петровського"

Захист В1дбудеться »«?•/ « пёс ГУ1994 р. о 13 годши на засгданн! спец1ал1зовано1 ради, шифр К 066.21.01. по присудженню наукового ступеня кандидата економ1чних наук в Харкхвському 1женерно-економ1чному хнститутх за адресою: 310876, м. Харк1в, пр. Лен1на, 9 а.

3 дисертац!ею можна ознайомитися в бхбл1отещ

Харк1вського 1нженерно-економ1чного 1нституту

Автореферат роз зданий - '49 "бгоеш 1994 Р.

Вчений секретар сцещализованох ради кандидат економ!чних наук, доцент

Ткачов С.Ф.

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальтсть проблем!. Перехгд до використання ринко-' сих регуляторгв у розвитку економгки передбачав застосування адекватного механизму економ1чного стимулювання. Вш повинен орхонтузатися на конкретно кпщев1 результата, сприяти конкурек-тоспромо;шост1 продукц11, зростанню обсягхв ииробництва не за рахунок збгльсонил затрачених ресурсхв, а бЪхьш гх ефективного Енкорпстаиня. '

Стимулювання з одним з найбхльш дхйових економ1чних четод1в ' управлхння виробництвом на в«х його рхвнях: п1дприемства в целому, окрвкого пэдроздхлу, кожного робиника. Основний' стимулюкз-чий вплив на економ!чну дхяльнхсть ринкових суб'ектхв держава чинить через податок на прпбуток /доходЛпдприемства.Система 'оподаткування Украхни формусться в складний перход переходу до оконогАш ринкозого типу, який супроводжусться кризовими ЯВИЩШЛИ практично в усIX сферах суспьльного киття. Еконо1Лчна нестаб1ль-нхсть ставить П1двищенх вимоги до науково! обгрунтованостх та усталеностх податковог сис-лт. Дхючий на цей час механхэи опо-даткування пхдприемств мае ряд суттзвих недолхкхв, носить непо-слхдошшй характер, цо знияуо е$ективн1сть подог тс ов 01 системи та дискредитуе 11, породжуе невпевнен1сть пхдприемств в.обгрунтова-ностх рхшень, як1 приймаються. Така несталхсть, швидка зм1на принцчпових положень свхдчить про вхдсутнхсть в Украгнх науково обгрунтовано! систекк оподаткування та гострох необххдност1 хг розробки.

В уыоюх становления ринку усп!х чека о тх господарюючх су-як1 орган1зують виробництво високояк1сних виробхв з мёнши-ми витратами. До^лгти цього можна тхльки на осноз! висо'кох вхд-

дачд колективу шдприемстЕа, що, в свою чергу, передбачае ефек-тивнхсть стиыулювання його працх. Гострою проблемою в цхй галузх е- забезпечення ч1тко£ залеаностх дсходхв колектиа1в 1 кожного робмника вгд К1нц8вих результатов роботи. Тхльки у цьому випад-ку система стиыулювання в достатнхй мхрх ввдтвхдае ринковим В1Д-носинам I створюе мотивац1йний механхзм полхпшення кхнцевих результатов д1яльност! пхдприемств та IX пхдроздЪпв. 1снуюча практика оплати пращ не адекватна вимогам ринково'1 економхки.Вона формувслася в основному в перход домшування комаедно-адмхшст-ративних методIв управлншя, коли форми х умови оплати пращ ре-гламентувались центра,лзовано, не мае достатнього мотивацхйного ефекту I слабо стимулюо пхдвищення ефективност1 виробництва.

Ниш шдприемства усхх форм власностз:, кр1м бюднетних орга-шзащй, з урахуванням державного регулювання оплати працх мають право самост1йно встановлювати фораи, системи 1 р->эмхри оплати пращ. Вони ыожуть використовувати традицхйну тарифну систему ьбо застосовувати 1нш1 методи визначення заробхтку робхтниив. В цих уыовах виникла необхадшсть у нових хдедх та ринкових моделях оплати працх, зорхентованих на забезпечення принципу залеж-ност1 заохочування■ кожного роб1тника В1д результатов сп1льноЗс та. 1ндив1дуально1 пращ.

Вагомий внесок в розв'язання проблем стиыулюволня на всхх його р1внях внесли так1 вченх, як Аедрхенко В.Ы., Дцитренко Г., бгхазарян Г.А., Кльоцкий В.1., Козорис Ы.О., Милюков 0.1.^ Одхн-цова Г.С., Радаев В.В., Ракотх В.Д., Рутгайзер В.М., ХаШин В.пТ та 1ншх. Разом а тим аналхз систем стимулювання виробш1цтва, як1 використовуються, св1дчить, що проблеми утворення механ1зму сти-мулюваНня падрищення ефективностх виробництва на вехх його р1в-нях не знайшли. повного теоретичного I практичного розв'язання.

Актуалы-псть I значения Ц1С1 проблеми для ексногЛчного життя Украхни I обумовили вибхр теми дисертац15Е.

1.2. Мета та завдання дослхдження. Мета роботи полягае у теоретичному обгрунтуванн1 та розробц1 методичних рекомендац1й по створенню ефективного мехашзму стимулювання суб'ект1в госпо-дарчо1 дхяльност1, IX пхдроздхлхв та окремих робиншив, адекватного СучаСНОЫу рХВНЮ рОЗВИТКу рИНКОВИХ В1ДНОСИН в Укра1Н1.

¡Идловздно до поставлено"! мети були вирхшен1 там завдання: уточнено поняття "екоио;.и>!ний хнтерес", обгрунтована теза щодо прхоритету в сучасних економ1чних умовах яолективних, та ще в б1льшхй шрх особистих хнтерес1в; розкрита суть стимулювання'г сфор:лульован1 вимоги до системи стимулювання в ¿пловах ринку; проведено аналхз системи стимулювання пхдприемств, хх л1дрозд1лхв та окремих робиникхв; дослхдкенх податков1 гистеми екононхчно розвинутих крахн, узагальнечо заруб ганий досвзд стимулювання пра-цх; дослвдкено вплив змши об'скту оподаткування /прибутку чи доходу/ на економхчну Д1яльн1сть пхдприемств; розглякутх та оцше-нх альтарнативн1 вар1анти систем оподаткування, як1 пропонуються вченими-вконом1стами; дано розгорнуте обгруьтування використання прибутку як об»акту оподаткування; дослвджена проблема прямого та непрямого використання ронтабельност1 виробк:;Цтва при устансв-ленн1 ставок оподаткування; розроблена методика визначення ставок • оподаткування I на 11 П1дставх розрахована шкала ставок податку на прибуток стосовно д^ сучасних углов Украхни; розроблена дольова модель уплати прац1, що передбачае визначеш.я вкладу п1,",розд1лу у загальн1 результати д1яльност1 пхдприемства та частки кожного рсб1тника у фонд1 оплати прац1 п1дрозд1лу.

1.3. Предмет.1 об'ект доследкення. Предметом дослцрсекня в мотивац1йний механ!зм дхяльност! пхдприемства, IX П1др0зд1л1в,

окремих робтшкхв, який спрямований на гпдвидення ефективностх_ виробництва та досягнення пгдприбмством стабхльного поле;;екнл на ринку.

Об'ектом дослвджень обран1 пхдприемства та ©б'бднання авто-мобмьного i с1льськол)сподарського машинобудування, концерну "МОТОВЕКОН"-, Харкгвський велосипедний завод ш.ГД.Петровського.

1.4. Загальна методика дослтджень. Проведен! у роботх досдхд-ження базувалися на вивченш праць В1тчизняних та зарубЪхних вчэ-них щог.; проблеми стммулювання П1двицення ефективнссгх виробництва, досвхду оподаткування та мотивац!1 працх в крахпах з розв;!-нутою ринковою економ—<ою. Були використан1 1нструкташэд катер!-али та законодавч1 акти Украхни, реэультати науковнх

як1 виконанх за безпосередньою участю автора на кафедр! менту та планування виробництва в машинобудуваннх Харкхьоьг.ого хнженерно-еконоьачного 1нституту.

В процесх дослхдаень були застосованх скстемний шдхвд, ме-тоди математичного та 1М1тац1йного моделювання з використанням персонального комп'ютеру типу 1Ш PC/AT 26, а,такой методи мате-матично1 статистики.

1.5. Наукова новизна дослхдЕень полягае у тому, ¡до:

- уточнено поняття "ёконом1Чний iHTepec", обгрунтдвана теза про прхоритет у сучасних економхчних умовах колективаих, та ще в б1льш1й Mipi особистих хнтерес1в; .

- дослвдхено вплив змхни об'екту оподаткування /прибутку чи доходу/ на економхчну дхяльн1сть падприемства в умовах нестаб1ль-hocti податковоЬ системи;

- дано розгорнуте обгрунтування використання прибутку як об'екту оподаткування;

- вибрана та обгрунтована функщя оподаткування, розроблена

методика визначення ставок податку на прибуток та на хх основх розрахована шкала оподаткування прибутку стосовно до сучасних економ1чних угюв Укра1ни; ■

- запропонована методика визначення внеску пхдроздхлу до загальних результатов роботи пхдприсмства;

- розроблена дольова модель оплати пращ роб1тник1в.

1.6. Практична значения. Практична щннхсть дисертащйнох роботи полягае в розробцх комплексу рекомендаций щодо сгимулю-вання пхдвкцення ефективнсот1 виробництва на трьох його рхвнях: п1дпризмства, шдроздхлу та окремого робхимика. Запропонована методика оподаткування прибутку пхдприемств спрямована на всебхч-не стимулювання виробничого самошвестування та загального зрос-тання пхдприемницько1 активность Дольова модель оплати пращ дозволить створити на пхдириемствах усхх фор:; власност1 д1йовий механхзы стимулювання зацхкрвленосгх колективхв та кожного робхт-иика в кхнцевих результатах пращ.

1.7. Реалхзащя роботи у прошсловост!. Викладен1 висновки та пропозицх2 знайпши конкретну реалхзащю Харкхвсьвдму. велосипедному завод1 хм.Г.1.Петровського. Еконоыхчний ефект вхд впроваднсення склав 19 тис.крб. в щнах 1939 р.

» /'V

1.8. Апробащя роботи. Осноеш полокення I результата дослхд-жень доповгдались та одержали ухвалу на таких науково-прак*гичних ■ конференщях: республIканських Даркхв, 1992, 1993 рр./, М1ських Даркхв, 1988, 1993 рр *.

1^9. Публ1кац1х. За результатами дослхдхень надруковано 7 наукових праць загальним обсягом 1,1 д.а.

1.10. ибсяг I структура роботи. Дисертащя складаеться з вс'.'Уйу, трьох розд1Л1в, висновку х додаткхв, мгстить 148 сторшок

машинописного тексту, 16 таблиць, 6 ыалннкхв I список лхтаратури,

*

яки1; мае 106 найменувань. •"*

2. ЗМ1СТ РОБОТИ-

У вступ1 обгрунтована актуальн1сть теми дисертацХ1, визна-ченх мета, завдання, предмет I об'ект дослхдження, викладенг нау-кова новизна та практична значения результатов.

У першому розд!Л1 - "Еконоьачнх проблеми стимулювання п1д-вищення ефективностх виробницгва" - розглянутх проблеми теор11 та практики стимулювання. Визначенг основн1 поняття, розкрита суть стимулювання та сформульован1 основнх вимоги до нього в умо-вах становления ринку. Дослодкено розвиток механизму стимулгаван--ня шдприемств, п1дрозд1лхв та окремих робхтникхв. Проведено аналхз практики формування I розподму фонду оплати прац1.

У другому роздШ - "Система оподаткування, яка стимулюе ви'робницгво" - роз глянут I альтернативы! варханти систем оподаткування. На П1дстав1 узаг^ьнення досвхду крагн з розвинутою ринко-вою економгкою сформульовгщх основнх принципи оподаткування. Обсгрунтовано вибхр прибутку як об'екту оподаткування. Дослвдке-на проблема використання рантабельност1 виробництва для дифферен-цхацхх ставок податку. Теоретично обгрунтовано виб1р стратег^ оподаткування 1 сформульована методика оподаткування в сучасних екошшчних умовах Украхни. •

У третьому роздхдх -у- "Механхзм стимулювання колектив1в та 5х роб1Тник1в" - дослвдкено досввд стимулювання працх економхчно роз-винутих крахн х сформульованх принципи стимулювання робхттшв в умовах ринково1 економхки. Для створення ефективного механхзму зацхкавленостх у кшцевих результатах запропонована дольова модель оплати працх, яка передбачае визначення внеску п1дрозд1лу у мнцев1 реоультати виробницгва та частки кожного робиника у фон-д1 оплати працх шдроздхлу.

У висновках узагальнено результат« проведение доследкень.

3. ОСНОВН1 ПОЛОЖЕНИИ I ШСЙОШИ ДИСЕРГЛЦИ

3.1. Уточнено поняття "економ1чний тнтерэс", обгрунтована теза про прхоритет в сучасних еконогпчних умовах колективних, та ще в бхльикй мхрх особистих 1нтерес1в. Еконо;.ичний хнтерес слвд визначити як направленхсть дхяльност! суб'скт1в економ1чних вад-носин на одержання результатов, якх забезбечують задоволення £х потреб в гснуючих сусшльшис уловах. Ран1ш у систем1 економхчних 1нтересхв на перши! план внсувався загальнонарсдний 1нтерес, ма-тер1альноа основою якого выступала суспмьна власшсть на засоби виробництва. В сучасних умовах не слад залеречувати наявшсть загальнонародного штересу взагал1, хоча його 1снування не може бути пояснено вхдпосинами власност1. У зв'язку з необхадшстю задоволення найголовнших особистих потреб в умовах гострого де-ф1циту матерхальшк благ, дуже низького рхвня реальнох заро.бхт-цох плати, настаб1льностх ф1нансовох 1 грошовох систему приоритетно значения мають колективнх, та ще в бгльшгй мхр1 особистх хнтв-реси.

3.2. Розкрита суть стимулювання та сформульован! ьушоги до системи стимулювання в умовах ринку. Шд стимулюванням пропону-еться _розум1Ги широку сукупнхсть прямих та непрямое заход1в еко- •

, у, »

ном1чного вплйву, покликаних спонукати суб'екти господарчо'х дх-яльност1, колекгиви та окремих робггникхв до безперервного розвит-' ку виробництва, пхдвищення його ефективносгх.

Кр1м тряциц1йних г мог, якх ставляться до системи стимулювання, в сучасних умовах ринку ця система повинна вхдпоххдати таким: утворювати узгоджений механхзм шдвищення ефективност1 в"-рооющтва на трьох рхвнях: пхдприемства,. його пхдроздхлхв, окремих $об1тник1в; бутй"""'- гнучкою, тобто забезпечувати залешисть винагороди в!д к!нцевюс результат!в д!яльностД пвдпризмства на

ринку, а також В1д внеску п I дрозд иу 1 окремих робгтникхв у ц1 результата; максимально використовувати стимулюючу функцгю подат-ково1 системи та оплати прац! для подолання спаду виробництва та його подальшого зростання.

3.3. Проведено аналгз розвитку системи стимулювання гпдпри-емств, IX пщрозд1лхв та окремих роб1тншав. До I С1чня 1991 р. М1сце податково1 системи в економхцх займали рхзн1 варганти роз-подхлу прибутку М1ж державою та падприемством: одноканальна форма ценгралгзац1Е доходхв пщприемства; система внеск1в в1льного залишку прибутку; нормативно-дольовий метод. Ус1 вони базувалисл на суто адм1Н1стратиьлих методах управлхння. Величина прибутку, яка надходила у розпорядаення пхдприемств, не залежала В1д кхн-цевих результатхв виробництва, що неминуче привело до втрати за- „ щкавленостх у П1двищенн1 його ефективностх. Анал ^практики оподаткування в УкраЗсн! показав, що 1снуюча п^аткова система в вкрай несгаб1льною, науково необгрунтованою," спрямованою на збгльшення податкового тягара пхдприемств з метою виршення про-блеми поповнення бюджету, мае значну кыькхсть явних та прихова-них пхльг, робить дестимулювчий вплив на економ1чну дхяльнхсть господаршчих суб»ектхв.

Поширена нин1, як Транш, практика визначення зароб^ку кожного роб1тника за тарифними ставками та окладами,, обмежуе за-цхкавлен1сть робхтникгв у реалхзац11 саоЬс можливостей та пере-шкоджае досягненио бмып високих кхнцевих результат!в. Фактично у и основ1 лежить принцип оплати за витратами прац1, а не за ц результатами, ир не вхдпов1дае ринковим в1дносинам та не заохочуе роб1тник1в до високих кхнцевих результатхв виробництва. Поширена ран1шё практика премхювання роб1тникхв стала використовуватись значно р1дше,.бо у зв'язку з економхчною кризов у тяжкому ф!нан-

совому стан1 знаходиться бхлышссть промислових шдприемств, i фактично весь заробггок став зводитись до виплат за тарифними ставками i посадовими окладами. Таким чином, в сучасних умовах стимулююча функцхя 3apo6iTKoi плати зведена до М1нхмуму.

3.4. Дослхдженх i сформульован1 основн1 принципи формування податку на прибуток в краЗЕнах з розвинутою ринковога економхкою. 0сновн1 принцили систем оподаткування пхдприемств в економхчно розвинутих краЗснах полягають у тому, що: об'ектом оподаткування виступаз тхльки прибуток; г.одатковх ставки диференцтються або в залежност1 вад розмхру прибутку /США, Яппщя/, або В1д ь.лрям-kib використання /Нхмеччина, 0ранц1я/; у динамщ1 4itko виявля-еться тенденцхя зниження ставок податку на прибуток та скорочен-ня податкових шльг з метою стимулювання накопичення та гнвести-v цхй, тобто проводиться политика розширення бе~и оподаткування.

3.5. IIa шдстав! вивчення та систематизацх! моделей стимулю-вання колектив1в та окремих робиникхв в економхчно розвинутих-^ ^ - -icpaiHax сформульован! ocHQBHi принципи стимулювання прац! в умовах ринково! економпм. До них належать: сб'еднання, а не роз'ед-нання робхтник1в у рамках пхдприсмства, заохочення ix до cnispo-б1тництва, утворення почуття едино? родини; в1дсутн1сть стимулib перевиконання завдання; стимулювання суворого дйтримування вимог до якост1 вироб1в, технолог1чних регламент1в; всеб1чна заохочен-. ня суылшного ставлення до виконання виробничих обов'язкхв; ура-хування значуцост1 у загольному виробничому процес1 дано£ роботи; побудов^ такох системи оплати працх, щоб рсб1тник бхльш низьког квалхф1кац11, який сумлхнно виконуюз cboi обоз'язки, Mir одержува-ти, 11льшу платню, нЫ квал1ф1кований, але несумлхнний робинкк.

3.6. В умовах нестабЬхьностх податково! системи Украхни дог слхджено вплив змхни об'екту оподаткування на економхчну дхяль-Н1сть суб'ек?1в ринкових вхдносин. За недовгу практику оподаткування було три пероходи В1д оподаткування прибутку до оподаткування доходу I навпаки. Така змхна принципы; :к положень - явице вкрай негативно, оск1льки одн1ею з важливих вимог, як1 висуваю-. ться до податковоЗс системи, е стабхльнхсть та передбачнхсть. В цих умовах додхльно простежити вплив зм1ни об'екту оподаткування на ф1ьансове становище пхдприемств та хх економхчну д1яльнхсть. 3 цхею метою у дисертащх введено поняття розрахунковох рентабельное^ продумщ • У даному випадку розрахункова рентабель-шсть продукцхх - рентабельшсть продукцхх, для яко£ податок на прибуток дорхвнюе податку на доход. Якщо фактична рентабельнхсть продукц11 (Рф) бхльше IX розрахунковох величини, то податок на прибуток (Ппр) биьше податку, обчисленого з Аох^ду (Пд) , х навпаки. В математичн1й формх це можно записати так: ' якщо Рф - р; то Пдр = Пд ;

якщо Рф > Р', то Ппр>Пд;

: яйцо Рф < Р', то Ппр< Пд .

Розрахунки'були проредеш для дев'яти шдприемств концерну "МОТОВЕКОН" по двох вар!антах: для податку на прибуток та доход

о

по ставках, вгдповхдно 35 % 1 18 % та 30 % I 18 %. Дня першого

вар1анту реэультати розрахунку приведен! у табл. I. Вони дозволя-

ють зробити такг висновки. Для трьох пвдприемств фактична рёнТ*£

бельшсть продукцхх бхльше розрахунковох, отке, при переход! о

вхд оподаткування прибутку за ставкою 35 % до оподаткування доходу за ставкою 18 % вони одержали непрям! податковх переваги. 3 !ншого боку, для бхльшостх пхдприемств фактична рентабельн!сть

Таблица I

Еизначвння розрахунково"1 рантабельноон продукцх! (р')

п/а Ообавар- т1сть, тис.крб. Фонд оплати працх, тис.крб. Прибу-ток, тис.крб. Доход, тис.крб. Суш податку, тис.крб. Р1СТ сумч податку, % Рентабельнее продрцп, Прибуток розрахун- ковий 1,0588 ФОП Рента-5ель-. «сть продук-ци роз- в^Т0"

35 % вЬ прибут-ку 18 % В1Д доходу

I 42025 10615 9063 19676 3142 3542 112,7 21,6 11239,2 26,7

2 28314 5704 3125 4 8829 ' 1094 1589 145,3 11,0 6039,4 21,3

3 122053 34784 • 37003 7*787 12951 12922 99,8 30,3 36829,3 30,2

4 23089 4595 5990 10585 2097 1905 90,9 25,9 4865,2 21,1

5; 96569 20749 24675 45424 8636 о176 94,7 25,9 21969,0 22,7

6 ' 48363 9945 5ЭЙ6 15271 1864 2749 147,5 11,0 10529,8 21,8

7 104206 25152 40172 65324 14060! И758| 83,6 38,6 26630,9 25,5

8 • 38958 7819 7591 15410 2657 2774 104,4 19,5 8278,8 21,2

9 • 43686 12340 4288 16628 1501 2993 199,4 9,8 ' 1306,6 29,9

менш за розрахункову, I отже, податок' на доход, який вони зараз сплачують, бгльше того, який би вони вносили, ягацо б об'ектом оподаткування був прибуток. Отже, Ц1 пгдприемства повиннг будува-ти свою економхчну Д1яльн1сть таким чином, щоб шдвищити рентабельнее продукц!1 до розрахункового ргвня. Най1мовхрнше, що буде вибрано самий легкий шлях - шлях завищення цхни продукц11 за рахунок р,олх прибутку.

Щодо переходу в;д оподаткування прибутку за ставкою 30 % до оподаткування доходу за ставкою 18 %, то у восьми пхдприемств з дев'яти фактична рентабельнхсть продукц11 менша за розрахункову, I, отже, сума податкових платежи в для них зросла. Щоб не пог1рш-лося IX фшансове становище, Ц1 шдприемства будуть змушенх зави-щувати щну продукц11.

Таким чином, при переход! в1д податку на прибуток до податку на доход фхнансове становище бхльшостх пхдприемств пог1ршуеться, можливост1 самохнвестування скорочуються, I для того, щоб ел1М1ну-вати дхю цього переходу, вони змушенх завищувати цхну продукцХ1 за рахунок частки прибутку, що сприяз наростанню 1нфляц:йних про-цес1в та суперечить 1нтересам суспхльства х кожного окремого споживача.

3.7. Дано розгорнутё обгрунтування вибору прибутку як об'екту оподаткування. 0дн1ею хз основних проблем науково обгрунтованох податковох системи е вибГр об'екту оподаткування. Як об'ект, в основному можуть виступати два показники: прибуток I доход.. Прибуток-- якхсно однорхдна категор1я, результат додатковох працх. ¿1 'величина неподхл^на за виробничим принципом. Доход являз собою не-однорхдну еднхсть, результат необххднох та додатковох прац1 х мхстить можливхсть розподхлу за виробничим принципом. Коли за базу оподаткування прийняти прибуток, то не виникае нев1дпов1днос-

т1 М1ж розмхрами прибутку та податку. Але якщо за базу оподатку-вання прийняти доход, то ц1 нев1пов1дност1 неминуч1. На мал. I подан" три вар1анти можливого сгпвв1дношення розмхру прибутку та податк1в на прибуток I доход. Перший виш-док характерний для пхд-приемств, 5..а функц1онують у ввдносно стабмьних умовах. Вхдраху-вання до бюджету не перевгадують величини прибутку, не дивлячись на те, В1д якого показника вони обчислюються та знаходяться на припустимому для п1дприемств ргвнх. Другий вархант характерний для п1дприемств, як1 переходять на випуск ново1 продукц11. Зростае трудомхсткгсть, зменшуеться величина прибутку, отже, I в"1драхуван-ня до бюджету, ягсдо вони встановлюються до прибутку. Якщо за об'ект оподаткування прийнятий доход, то сума податку незмшна I практично весь прибуток шдприемства вхдраховуеться до бюджету. Трет1й вархант характерний для шдприемств, як1 освоюють- випуск якхсно ново1 продукц11 з впровадженням нового прогресивного об-ладнання, тобто здхйснюють шоващйну д1яльность. В цьому випадку зростають матер1альн1 I трудов1 затрати, прибуток р1зко зменшуеться. Якщо прибуток береться за базу оподаткування, то вхдрахування до бюджету скорочуються, якщо доход - то сума податку меже пере-вищити величину прибутку I сплачуватись за рахунок кошттв на оплату пращ. В цьому та попередньому вархантах шдприемсгво змуше-но П1двищувати щну за рахунок збхльиення прибутку, що дае додат-ковий поштонх 1Нфляц1!с. В1дб1р варшл^в хногащйноГ Д1яльност1, икх дозволять компенсувати додатков1 витрати птдоиденням цхни ви-робу - единий шлях;, який не ущемляв 1нтереси колзктиву, але негативно ввдбхваеться на хнтересах сусп1льстэа т, споживача. г' Недолхки використання доходу як об'екту оподаткування вияв-ляються х в потр1йному оподаткуваннх зароб1тнох плати, х в нхве-[гованн! основного критер!ю ринкового виробництва - прибутку та

I вариант

II вариант

111вар1ант

П1дприемство функцхонуе у вхдносно стабгльних умовах

Зростае трудом1стк1сть, прибуток зменшуеться

ПР - лрибуток; • ФОЛ - фонд оплати прац1;

Мал. 'I Спхввгдношення податк1в на прибуток I доход з розмхром прибутку

Зростають матер1альнх I трудовх затрати, прибуток р1зко зменшуеться

МЗ - матерхальнх затрати.

и

додаткового прибутку. Заф1ксувати додатковий прибуток можливо, якщо за об'ект оподаткування виступав прибуток. На користь ос-танн" ого сввдчить х досвхд побудови податкових систем економхчно розвинутих крахн та респубчик СВД. Необидно прагнути до унхф1-. каци сис.зм'оподаткування, засновувати Ьс на единих концептуаль-них п!дходах. У противному разх можливий вхдплив ф1найсових кош-тхв з територ11 УкраХни до сумхжних держав з б1льш м'яким подат-ковим режимом.

Таким чином, перевага вхддаот?.ся прибутку, який точно харак-теризуе результати виробничох дхяльност1 та в бхльшхй мхр1 взд-повзщав умовам товарно-грошових вхдносин та- науково-технхчного прогресу,

3.8» Теоретично обгрунтована, розроблена та сформульована методика оподаткування прибутку в сучасних економ1чних умовах Укра1ни. Основним питаниям побудови податку на прибуток е установления ставки. Оподаткування може носити прогресивний характер, а може здхйснюватись за единою для усвс господарюючих суб»ект1в ставкою. Теоретично можлив1 три вар!анти визначення ставок: норма прогресс дор1внюз нулю (едина податкова ставка) та норма про-грзсх2 бхльше або меньше нуля. Кривх заложностх податкових вилу-чень в!д об'ему прибутку приведен! на мал. 2.

Кожному виду кривох в1дпов1дав економхчна псд1тика певнох спрямованост!. Виб1р модел1 оподаткування визначаеться економ1ч-ною ситуац1ею 1 тими завданнями, як1 необххдно впр1шити в першу чергу. При першому вархант1 податкова пол¿тика мае пасивний характер, И стимулююча функцхя мШмальна та прийнятна для краЗЁн з добре налагодженими ринковими механхзмами. При другому вар'хант1 найб!льша величина вилучень забезпечуеться з великих та або

д ПР2 дПР3

ПР - прибуток, крб; П - величина податку, крб. Мал.2 Кривх зыхни податку на прибуток

А - точка перегину.

Мал.З Задропонована крива змхни податку на прибуток

17 ..

високоефективних шдприемств. Для мали: величин прибутку податок зростав пов1ЛЬнхше вгд росту прибутку (П^^ Ш^) • Тобто у цьому випадку невелик! та (або) малоефективн1 пвдприемства отри-мують певн1 податковг переваги. Максимальна стимулювання великих та (або) високоефективних шдприемств буде досягнуте при викорис-таннг третьоМ випуклох криво1 (П3 < ПР^) У цьому випадку невелик! п!дприемства несуть вгдносно биьший тягар, Н1ж велик!, ! глас м!сце спретованхсть економхчноЗс полиики на лхкв!дац!ю др!бних та низькорентабельних шдприемств.

Враховуючи кризовий стан економ!ки Украхни, безперервний спад промислового виробництва, гостру необххдмсть його подолан-ня, всем!рного стимулювання виробникапропонуеться будувати по-даткову полхтику, використовуючи для малих величин прибутку зм!ну податкових вилуче»ь по ув!гнутому типу кривом, а для великих -по випукл!й крив!й (мал.З) . - '

1з ус!х вадомих математичних функцхй, якх використовуються для економ!чних розрахушив, обрана степ1нна функц!я виду

У « к(х - А) с + В (I)

де У - ставка податку на прибуток, %', X - прибуток, крб.;

А,В,К,с- параметри функцй. .

1х особлив1стю е те, що в залежност! ввд значения параметру с вона'описуе всю сер!ю кривих. Функцхя буде мати випукло-ув!г-нутий вид, ящо показник степенх являв собой додр.гний правильний др!б, при чому чисельник ! знаменник дробу машь бути непарними числами. Точка, при переход^через яку функц!я зм1нюе ув!гнутость на випукл!сть, називаеться точкою перегину. Вона була визначена на пхдетав! обстеження 79 п!дприемств та об'еднань автомобгльного

I схльськогосподарського машинобудувашя. 3 гОстограми роэподму хх прибутку ч1тко видно, що ц1 пхдприемства подхляються на дв1 групи, межею яких I е точка перегину.

Максима-зьна ставка податку на прибуток була прийнята у роз-мхр1 35 %. За дослхдаеннями американського економхста А.Леффера, це та границя, за межами яко1 починаегься заборонена зона I наст пае спад д1лово1 активностх, а функц1онування об'ект1в господар-чо£ д1яльност1 втрачае усякий сенс. М1н1мальна ставка податку прийнята у розмхрг 17,5 %. Ящо рхвень податкхв прийняти- нижче 15 - 17 %, твидкхсть Ьакопичення кашталу виявиться виде можли-вост1 його рехнвестування, що особливо суттево в сучасних умовах деф1цигу товарно-матерхальних ценностей.

Подальший розрахунок параметрхв функцхх проводився за допо-могою методу хм1тац1йного моделхвання з використання персонального комп'ютера типу 1Ш ГС / АТ 26. В результат була одержг на шукана функщя, яка мае вигляд

17

У- 0,6593(X - 12,б)19 +'22,2086 ( 2)

де .У - ставка податку на прибуток, X - прибуток, крб..

Но основ! цхв1 випукло-ув1Луто1 функц11 (А = 12,5 - точка зм1ни-увхгнутост1 на випуюпсть) була розрахйвана шкала ставок податку на прибуток пгдприемств, яка приведена у табл. 2. Сформ; льована методика оподаткування, як- створить умови найбх -.ьшого -сприяння як для ыалих, так I великих шдприемств, для IX виробн чого самохнвестування та загального росту П1длриемницьк01 акти: ность

Таблиця 2

Шкала ставок податку на прибуток пгдприемств

Прибуток, тис.крб. Ставка податку, %

В1д прибутку на р1вн1 нижч01 меж1 гнтервалу- за кожну 1000 понад нижчу межу штервалу

Менше 3,5 - 17,5 ;

3,5 - 6,5 17,5 0,48

6,5 - 9,5 18,94 0,50

9,5 - 12,5 20,44 0,59

12,5 - 18,5 22,21 0,55

18,5 - 24,5 25,51 0,47

24,5 - 30,5 28,33 0,44

30,5 - 36,5 30,97 0,43

вице 36,5 33,53 -

3.9.Розроблена дольова модель оплати пращ, яка передбачае визначення вкладу пщроздхлу до кхкцевих результатхв роботи П1д-гсриемства та дол! кожного робхтника у фонд! оплати прац!. 0дн1ею з гострих проблем в' умовах становления ринку е проблема утворен-т механхзму залежност1 доходхв колектив1в та кожного робиника З1д кхнцевих результат 1В д1яльност! пхдроздму та всьсго пвдпри-змства. Т1льки у цьому випадку система стимулювання мае достат--ий мотивац1йний ефект 1 вхдповхдае ринковим в1дкосинам.

В дисертац11 розроблена методика визначення внеску шдроз-цлу до эагальних результатхв роботи пхдприемстъа, яка передбачае зизначення його долх у фоедх оплати працх пвдприемства. Долю пхд-роздхлу у фонд! оплати працх*пхдприемства (Д^)пропонуеться виз-тчати таким чином:

Дф. -Дб,- о. с^-Зв

Вж .

о I

де Д.. - базова доля I -го цеху в фонд: оплати прац1 Л1дприеыства;

О ¿, - вхдсоток виконання плану з обсягу виробницгва без

урахування перевиконання, подхлений на 100;

С[, - виконання плану з соб1вартост1 обсягу продукцхз:,

яке визначаеться при економ1х як

100 + в!дсоток зниження, а при переритрат1 як ЮО

100 - втдсоток перевитрати ;

100

ВФ1'\

- вхдповхдно фактична ! базова дол1 t -го цеху основного виробницгва в основной зарплат1 виробничих робиншав пхдприемства;

I - номер цеху.

Цей метод простий, прийнятний для практичних розрахушив, охоплюе найважлившх показники дхяльностх цеххв х досить повно в1дображае внесок даного цеху в к1нцев1 результат« роботи пвд-приемстра.

Модель визначення внеску кожного робхтника £ кхнцев1. результата д1яльност1 являе собою визначення дол! пращвника у фовд1 оплати прац1 цеху з урахуванням його потенцхйного та реального внеску. Коеф1Ц1ент потенцхйного внеску - це в!ношення середньо-М1ояно1 зарплата даного робтшка до середньоы1Сячно£ зарплати М1 нхмально оплачуваного робхтника (К^). Коеф1ц1ент потенцхйного внеску вибраний як критер1й розподхлу робхтникхв по квалхфхкац!й-них трупах. Але потенц1йний внесок не значить реальний. Реальний може бути як бхльше.так х менше потенцхйного. Визначене в мехах

штервалу конкретне сшввхдношення в слшатх пращ з урахуванням

реального внеску даного робхтника у К1нцевх результати дхяльностх

а коефхцхентом реального внеску » який визначаеться таким

таном: ^

К-. - К^ ± X Н.-Ц. Па (4)

Р] п] и.-н <5

де . - коефхцхек? пстенцхйного внеску J -го робхтника; ^'и ~ норматив абхдулення (з)ленЕення) К^- за кожний г:издс:: к'.хснания (невикскзння) и -го показника; Я И ~ уатаисзлейия И-ий показник;

С - к1пькзс?ь по::аэ:и:::1В. Д'за р1з!К* катагс-рхй пращвникхв ливарного цеху АТ "ХВЗ 1м. ГЛ.Пгтрсзського" розробленх показники та норматив« пвдвицення з::еияе!ша козфхщенту реального внеску.

Фонд оплати пращ (50П ,)роб1Тника визначаеться таким чином:

О

1 А ^

де К - коефхцхент реального внеску ^ -го робийика; т ^

ЗГ Кп. - арифметична сума значень К . по ВС1Х працхвниках

Н V ч

цеху;

- кхлыасть роб1Тнйк1в в цеху; ФОПц - фонд оплати працг цеху, крб.

Таким чином, дольовг модель оплати г.ргцх являе собою струн-кий, погоджений ефективний мотиващйний механизм зацхкавленост1 в кхнцевих результатах сусп1льно!с та особисто? пращ, тому що

о

фонд оплати пращ кожного залежить в1д фонду оплати пращ цеху, який в свою чергу - В1Д фонду оплати пращ та прибутку шдприемства.

4. OCHOBHl ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦИ ОПУЫШШВАН! „

В ТАКИХ РОБОТАХ : • . '

4.1. Хм1ль Т.М.,Багмет М.В. Разработка экономических нормативов распределения прибыли // Економ1чн1 проблеми роботи шдприемств у нових умовах господарввання. -.КиЗЕв, 1988.- С.181-185.

4.2.' Багмет М.В. Разработка нормативов отчислений от прибыли в бюджет // Наук.конф. молодих вчених i спец1ал1ст1в "Актуалып проблеми удосконалення господарчого мехашзму". Тези доп. -

- XapKiB, 1988. - C.I0-II.

4.3. Хммь Т.М.,Гшвалов 0.1.,Бормотова М.В. Обоснование экономических нормативов распределения прибыли /дохода/ на предприятиях автомобильной промышленности // Респ.м1жвц. наук.-техн. 36."EK0H0MiKa f органгзацхя промислового виробництва", вип. 26. -

- КиЗЕв, 1990. - С.72-75.

4.4» Бормотова М.В. Стимулирование повышения эффективности про изводства в условиях рынка // Респ.наук.-практ.конф."Прогресивн1 технологiuHi процеси.форми органхзащх виробництва та fx впровад-ження в умовах ринковоЗЕ економхки"- Тез.доп;-Харк1в, 1991.-С.65-66.

4.^. Бормотова М.В. Роль малых предприятий в развитии конку- • ренции.// Укр.наук.-практ.конф. "Проблеми шд^отовки кадрхв в умовах ринковоЗЕ економ1ки"-Тез.доп. ,ч.1.'- Харкхв, 1992.-С.131-132.

4.6, Бормотова М.В. Стратегия налогообложения // Укр.наук,-- практ. конф."Маркетинг та упрахлхння 1новац1ями" - Тез. доп., ч.1. - XapKiB, 1993. - С.17-18.

4.7.Бормотова М.В..Рябченко О.П. Особенности работы предприятий с различными формами собственности // Респ.М1жв1д.наук.-техн.

зб.иЕкономхка i орган1защя промислового.виробнихугва", вип.29. -- КиЗЕв, 1993. - C.II-I6.