Валеологические основы воспроизводства трудового потенциала (на примере Львовской области). тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Валеологические основы воспроизводства трудового потенциала (на примере Львовской области)."

. Б ОД я ДЕК 1998

и НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 332.1(477.83)

МАНДКЖ Івашіа Іванівна

ВАЛЕОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВІДТВОРЕННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ (на прикладі Львівської області)

Спеціальність: Os.uy.Ui - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Львів - 1998

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник - академік НАН України, доктор економічних наук, професор Долішній Мар’ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор.

Офіційні опоненти -

доктор економічних наук, професор Богиня Дем’ян Петрович,

Інститут економіки НАН України, завідувач відділу;

кандидат економічних наук, доцент Заблоцький Богдан Федорович,

Львівська комерційна академія, доцент кафедри.

Провідна установа -

Науково-дослідний економічний інститут Міністерстві економіки України, відділ проблем праці, політики доходів і соціального захисту населення, м. Київ.

Захист відбудеться ” 1998 р. о іі_ годині на з асі

данні спеціалізованої вченої ради Д.35.154.01 по захисту дисертацій на здобут тя наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАІ-України за адресою:

290026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональнії: досліджень НАН України.

Автореферат розісланий “ ж ” листопада 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук

В.І. Жовтанецькин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід економіки України на ринкові засади функціонування неможливий без повноцінного використання людського фактору як головного продуцента національного багатства, без створення оптимальних умов для подальшого розвитку трудового потенціалу в усій його багатоманітності. В умовах посилення деструктивних процесів в соціально-економічному житті України поглиблення демографічної кризи позначилось на порушенні демовідтворювального процесу. Депопуляція в державі набула стійкого характеру і супроводжується погіршенням якісних характеристик здоров’я населення. Отже, має місце істотне погіршення природної основи трудового потенціалу країни в його кількісному та якісному вимірах, що може об’єктивно спричинитися до фактичної неможливості виконання ним свого соціального призначення.

Проблема відтворення трудового потенціалу є надзвичайно актуальною в умовах непослідовності і суперечливості процесу реформування вітчизняної економіки. При цьому дана проблема виявилась багатоплановою, такою, що вимагає як глибокого теоретичного осмислення, так і пошуку неординарних практичних засобів її вирішення. В Україні освоюється спадщина національної економічної думки, новітні доктрини економічної теорії для вивчення якості трудового потенціалу. Поступово в них виокремлюється валеологічна компонента трудового потенціалу, яка базується на валео-логії як науці про теорію і практику формування, збереження та зміцнення здоров’я людини в сукупності із теоретико-методологічними підходами соціально-економічних дисциплін.

Різні аспекти відтворення трудового потенціалу знайшли належне висвітлення в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених: Аланасенка Г.Л., Бандура С.І., Богині Д.П., Бондар І.К., Брехмана І.І., Вовканича С.Й., Долішнього М.І., Злупка С.М., Краснова Ю.М., Куценко В.І., Лібанової Е.М., Мікловди В.П., Одрехівського М.В., Онікієнка В.В., Печчеї А., Піскуно-ва В.П., Пітюлича М.І., Пирожкова С.І., Писаренко С.М., Стешенко B.C., Хомри А.У. та ін. Однак, диференціація та інтеграція наукових дисциплін вимагає по-новому підійти до розв’язання проблеми формування і використання трудового потенціалу, в тому числі на регіональному рівні його розвитку. Так, все ще недостатньо розробленим залишається валеологічний підхід вирішення означеної проблеми, пов’язаний з необхідністю трансформації системи оздоровлення населення, досягнення високих якісних характеристик суб’єкта трудової діяльності на довготривалу перспективу.

Актуальність і наукова значимість комплексу проблем зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили предмет і об’єкт, мету і конкретні завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, насамперед планової теми “Трудовий потенціал в умовах ринкових відносин: теоретичні основи і регіональні особливості демографічної політики, зайнятості, соціального захисту населення” (№ держреєстрації 0193024924).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у теоре-тико-методологічиому обгрунтуванні валеологічного підходу до відтворення трудового потенціалу суспільства та в розробці на цій основі конкретних рекомендацій щодо реформування системи оздоровлення населення в умовах становлення ринкової економіки.

Визначена мета зумовила необхідність постановки і розв’язання наступних задач:

• простежити новітні особливості соціально-демографічного розвитку країни та її західного регіону, визначальні тенденції зміни стану здоров’я їх населення;

• уточнити зміст поняття “валеологічна якість трудового потенціалу”, з’ясувати умови, чинники та етапи її формування, визначити роль і місце в цьому процесі здоров’я населення;

• оцінити вплив соціально-економічних факторів на стан здоров'я населення Львівської області;

• вивчити громадську думку щодо самооцінки збереження та зміцнення здоров’я;

• розкрити соціально-економічні, мотиваційні та організаційно-правові механізми трансформації системи охорони здоров’я населення на сучасному етапі ринкових перетворень;

• визначити найбільш прийнятні і прогресивні шляхи реформування системи оздоровлення, спрямовані на досягнення їх відповідності завданням соціально-економічного розвитку країни;

• показати особливості застосування програмно-цільового підходу для активізації валеологічної компоненти підвищення якості трудового потенціалу.

Об’єкт дослідження - населення країни та західного її регіону, зокрема Львівської області, у взаємозв’язку його кількісних та якісних параметрів.

Предмет дисертаційного дослідження - теоретико-методологічні та практичні аспекти відтворення трудового потенціалу та його якості на основі впровадження велеологічних підходів до зміцнення здоров’я населення в умовах становлення ринкової економіки.

Методологія і методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є концепція якості трудового потенціалу, екогомологіч-

ннй підхід до розвитку трудового потенціалу, фундаментальні положення теорії людського капіталу, дослідження сучасних вітчизняних та зарубіжних учених.

Інформаційною базою дисертації є праці вітчизняних і зарубіжних дослідників з валеологічних аспектів трудового потенціалу, статистичні матеріали загальнодержавного та обласного рівня, нормативні документи, що стосуються охорони здоров’я, дані власних соціологічних опитувань.

В процесі дослідження використано ряд загальнонаукових методів: аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, екстраполяції, системного підходу, експертної оцінки, інтерв’ювання, економіко-математичне моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

• висвітлено економічні підходи до проблеми валеологічної оцінки якості трудового потенціалу, які мають свої витоки в теорії людського капіталу, концепції якості трудового потенціалу, екогомологічному підході до розвитку трудового потенціалу;

• з’ясовано розуміння валеологічної якості трудового потенціалу як комплексного показника, що інтегрує складний, внутрішньо суперечливий процес взаємодії людини як суб’єкта діяльності з соціальним та оточуючим середовищем;

• доведено пріоритетність, соціальну достовірність, відповідність принципам розвитку ринкової економіки валеологічних підходів покращання здоров’я населення у порівнянні з безпосереднім медичним втручанням;

• з позицій відтворення трудового потенціалу з'ясовано сутнісну характеристику процесів, що визначають відтворення, формування, споживання та відновлення здоров’я;

• на основі проведених дисертантом соціологічних досліджень простеже-но новітні тенденції в зміні ставлення населення Львівської області до власного здоров’я, яке поступово набирає ознак самодостатньої цінності;

• на основі застосування методів кореляційно-регресійного аналізу оцінено вплив соціально-економічних факторів на стан здоров’я населення Львівської області;

• запропоновано перспективні, економічно виправдані напрямки реформування системи охорони здоров’я в контексті впровадження сімейної та страхової медицини, відродження національної та регіональних програм “Здоров’я”, “Здоров’я школяра”.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів.

Теоретична цінність результатів дослідження полягає в обгрунтуванні нових, а саме валеологічних підходів до вдосконалення форм і методів управління процесом відтворення трудового потенціалу регіону за умов реформування національної економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці конкретних пропозицій щодо вдосконалення діяльності закладів системи оздоровлення населення в соціально-економічних умовах, що кардинально змінилися. Конкретна практична цінність наукових результатів дисертації визначається тим, що основні висновки і пропозиції щодо впровадження валео-логічних підходів до відтворення трудового потенціалу використані Львівською обласною державною адміністрацією при підготовці прогнозів та Програми соціально-економічного і культурного розвитку Львівської області (лист №5/30 - 3669/1 -10 від 18.11.1998р.). Теоретичні розробки та практичні рекомендації дисертаційної роботи увійшли до міжвідомчої оздоровчої програми “Здоров’я школяра”, розробленої Управлінням освіти департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради (лист №1301/499 від 13.11.1998р.) та Львівським обласним центром здоров’я; прийняті до впровадження Головним управлінням охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації (лист №4602/01 від 16.11.1998р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового завдання - оптимізації відтворення трудового потенціалу за допомогою засобів валеологічного впливу на стан здоров’я населення.

Результати наукового дослідження викладені у 4 одноосібно написаних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи доповідалися і отримали позитивну оцінку на міжнародних наукових конференціях “Проблеми трансформації виробничих структур в процесі переходу до ринкової економіки” (Краків, Польща, 1996), “Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки” (Львів, 1997), міжнародних науково-практичних конференціях “Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів” (Тернопіль, 1997), “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 4 праці (загальний обсяг 1,5 друк.арк.)

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (147 позицій), має 3 додатки. Зміст роботи викладено на стор. комп’ютерного тексту, про-

ілюстровано у 35 таблицях, 3 рисунках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито актуальність теми, сформульовано мету і задачі дослідження, обгрунтовано наукову новизну, виділено особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів, їх теоретичне і практичне значення.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади валеології в системі відтворення трудового потенціалу” — визначено економічні підходи до проблеми валеологічної оцінки якості трудового потенціалу, показано місце здоров’я населення в системі трудового потенціалу як предмет валеологіч-них досліджень, з'ясовано нові тенденції демографічного розвитку України в процесі трансформації економічної системи.

Теоретико-методологічні підходи щодо місця валеології у відтворенні трудового потенціалу базуються на концептуальній доктрині людського капіталу (Шульц Т., Гросман М., Беккер Г.С., Вагстаф А. та ін. ), традиціях української економічної думки, які вбачають, що всебічний розвиток індивіда, збереження і підтримка його життя є природним кінцевим призначенням економіки. Із засад теорії “людського капіталу” випливає, що вкладення капіталу в здоров’я зменшує втрати робочого часу від хвороб, збільшує тривалість робочого періоду в житті людини, тим самим підвищує ефективність використання інших інвестицій, пов’язаних із соціально-професійним та інтелектуальним розвитком людини.

В умовах розбудови української держави, переводу її економіки на ринкові засади функціонування перед науковцями постали нові завдання розширення дослідження трудового потенціалу з метою встановлення значущості різних його якісних характеристик, кількісної їх оцінки. В цьому напрямі помітний внесок в дослідження трудового потенціалу та його якості зробили представники Київської та Львівської економічних шкіл, зокрема науковці Інституту регіональних досліджень НАН України.

Розроблену ними відтворювальну модель якості трудового потенціалу розширив екогомологічний підхід до розвитку трудового потенціалу, який досліджує молода наука “екогомологія”, сформована на ідеях С.А.Подо-линського та В.І. Вернадського. Екогомологічна компонента якості трудового потенціалу, розкриваючи спектр взаємодії людини і природного середовища, визначила потребу конкретизації впливу здоров’я людини на реалізацію її трудового потенціалу. Тому виокремлення валеологічної складової частини якості трудового потенціалу, яка визначає стан, формування , збереження та зміцнення здоров’я індивіда на всіх його рівнях - власне здоров’я, передхвороба, хвороба - є логічним розвитком екогомологічного підходу до розвитку трудового потенціалу.

Валеологічна якість трудового потенціалу передбачає задіяння на всіх

Таблиця І .Фактори, що формують валеологічну якість трудового потенціалу.

ВАЛЕОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Відтворення здоров'я - стан генофонду нації; - стан репродуктивної функції батьків, її реалізація; здоров'я батьків; - умови протікання вагітності; - стан пологової допомоги; - наявність правових основ охорони здоров'я; -економічний механізм рсалізаціїдержавної демографічної політики; - валеологічне вихо-вання; - валеологічна освіта.

Формування здоров'я - спосіб життя (міра задоволення матеріальних та і духовних потреб); - загально-освітній і культурний рівень, особливості, харчування, рухової активності, міжособовнх відносин, вживання алкоголю, наркотиків, тютюнокуріння тощо); - стан оточуючого середовища; - формування позитивної культури споживання; - виробництво на науковій основі продукції харчування; - валеологічне виховання; валеологічна освіта.

Споживання здоров'я - стан соціально-економічного розвитку країни; стан ринку праці; - адекватність робочих місць валеологічним вимогам людини; - збалансованість рівня виробництва і рівня споживання; - етнокультура; - культура і характер виробництва; - стан виробничого середовища; стан природного середовища; - соціальна активність індивіда; - валеологічне виховання; валеологічна освіта.

Відновлення здоров'я - постійне вдосконалення рекреаційного середовища; - реалізація здобутків науки в профілактиці, лікуванні профпатологій; реабілітація; - моніторинг основних показників, що визначають стан здоров'я; - валеологічне виховання; валеологічна освіта.

стадіях його відтворення (формування, розподіл, перерозподіл, використання) резервів відтворення, формування, споживання та відновлення здоров’я до тієї межі, до якої, з одного боку, індивід здатний реалізувати свої прагнення та потреби, а з другого, змінити в потрібному напрямку оточуюче соціальне та природне середовище.

В таблиці 1 показане місце факторів, що визначають здоров’я у формуванні валеологічної якості трудового потенціалу. Визначені фактори охоплюють основні напрями відтворення, формування, споживання та відновлення фізичного та психічного здоров’я людини.

Здоров’я як одна з основних передумов рівня розвитку трудового потенціалу вимагає, комплексного підходу при його дослідженні. Цим вимогам в

найбільшій мірі відповідає одна з новітніх наук - валеологія . її виникнення пов’язано з тим, що сучасна медицина поряд з безперечними її досягненнями виявилась неспроможною вирішувати всі питання покращання суспільного здоров’я. Тому безальтернативним і перспективним є застосування ва-леологічних підходів до зміцнення здоров’я, суть яких полягає не в лікуванні різного роду захворювань, а в їх попередженні через впровадження основ здорового способу життя.

Як справжня наука про здоров’я, що спирається на ідеї та принципи медицини, економіки, екології, біології, психології, педагогіки валеологія викристалізувалась у 80-х роках. По відношенню до традиційної медицини вона виконує функцію доповнюючої науки, оскільки основним завданням її є первинна профілактика здорових контингентів населення.

Серед основних задач вітчизняна валеологія виділяє: розробку та реалізацію концепції суті здоров’я конкретної людини, пошук моделі його вивчення; розробку методології та методів формування, збереження та зміцнення індивідуального здоров’я; забезпечення первинної та вторинної профілактики захворювань за рахунок підвищення рівня суспільного здоров’я; розробку програм підвищення рівня суспільного здоров’я через забезпечення індивідуального здоров’я.

Неабияку роль у вивченні передумов відтворення трудового потенціалу відіграють демографічні дослідження, які повинні доповнюватись обстеженням фізичного і психічного здоров’я населення, особливо підростаючого покоління - майбутніх носіїв трудового потенціалу. Ознаки демографічної кризи в Україні почали проявлятися ще з 70-х років, але набули яскравого виразу впродовж останнього десятиліття. До специфічних рис демороз-витку, притаманних саме цьому етапу в розвитку суспільства, належить: 1) стійка депопуляція населення країни в цілому та всіх її регіонів; 2) випереджаюче зменшення населення великих міст у порівнянні з оточуючою територією; 3) зміщення зони найбільшої депопуляції з традиційно аграрних центральних областей на індустріально розвинений південний схід країни.

Особливістю сучасного деморозвитку України є те, що природний рух населення регіонів нині зумовлюється діянням не стільки зовнішніх чинників (наприклад, міграційних потоків),скільки чинників внутрішніх, включаючи стан здоров’я. Медико-демографічні дослідження переконливо засвідчують, що стан здоров’я населення впритул наблизився до критичного. Загальний інтегрований показник оцінки здоров’я (за методикою індексу людського розвитку) в 1992 р. в Україні складав 69 років, що дозволило їй посісти лише 34 місце серед держав Європи. В 1995/1996 p.p. він знизився до 67 років. Одночасно зростає захворюваність і смертність населення, зокрема осіб працездатного віку і дітей. Отже, можна стверджувати, що за

умов трансформації суспільства економічна та соціально-демографічна криза діють синхронно, взаємозумовлюють і підсилюють одна одну, що негативно позначиться на формуванні трудового потенціалу країни на віддалену перспективу.

Другий розділ - “Соціально-економічні особливості відтворення трудового потенціалу Львівської області” - присвячений аналізові демографічної ситуації у Львівській області та перспектив розвитку її трудового потенціалу, визначенню оцінки впливу соціально-економічних факторів на стан здоров’я, самооцінки збереження та зміцнення здоров’я населення.

Аналіз демографічної ситуації в західному регіоні свідчить про існування тут на протязі тривалого часу вигіднішого становища порівняно з рештою території країни (додатній приріст населення, оптимальніша вікова структура населення, включаючи сільське тощо).

Протягом останніх років ситуація в західному регіоні істотно змінюється. Львівська область, займаючи специфічне положення в регіоні, за своїм соціально-економічним розвитком зближується з індустріальними районами України, а в демографічному плані зберігає чимало рис, що поєднують її в єдине ціле з усім західним регіоном. Якщо на початку 90-х років приріст населення в області був мінімальним, то з 1994 р. для неї стала характерною зростаюча депопуляція населення. В умовах економічної кризи демографічні переваги області, цілого регіону обернулись для них високим рівнем безробіття в країні, надмірним і неконтрольованим формуванням ринку праці, зростання обсягів пропозиції робочої сили в сусідніх та більш віддалених країнах.

Перспективи відтворення трудового потенціалу у великій мірі залежать від стану здоров’я населення. В західному регіоні та Львівській області домінують ті самі різновиди захворювань та основних причин смертності населення, що і для всієї країни. В регіоні, на відміну від всієї України на третє місце серед основних причин смертності висувається смертність в результаті хвороб органів дихання.

Рівень захворюваності населення в області був дещо нижчим, ніж в країні в цілому. Однак, виразно простежується тенденція до поширення обсягів захворюваності (Рис.1.).

На стан здоров’я населення, крім демографічних факторів, впливає комплекс соціально-економічних, екологічних, медичних, соціальних чинників. Врахування дії кожного з них, зокрема, та їх сукупного впливу необхідне для розробки напрямів та механізмів реалізації стратегії покращання суспільного здоров’я як на державному, так і на регіональному рівнях. Для вивчення впливу факторів на стан здоров’я населення Львівської області застосовано математичний апарат кореляційно-регресійного аналізу. Базуючись на

% 50 40 ЗО 20

XI

10 11 12 13

Види хвороб

Умовні позначення: 1 - всього; 2 - інфекційні та паразитарні захворювання; З - новоутворення; 4 - хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин; 5 — хвороби крові та кровотворних органів; 6 - психічні розлади; 7 - хвороби нервової системи та органів чуття; 8 - хвороби системи кровообігу; 9 - хвороби органів дихання; 10 - хвороби органів травлення; 11 - хвороби сечостатевої системи; 12 - хвороби шкіри; 13 - травми і отруєння.

Рис. 1. Темпи росту (спаду) захворювань населення Львівської області за видами хвороб за 1990-1996 p.p.

статистичних даних в розрізі міст та районів Львівської області за 1996 р, в якості показників, що характеризують стан здоров'я населення, вибрані:

У1 - рівень захворюваності серед дорослого населення, всього чол.; У7 - питома вага померлих в працездатному віці, %.

На основі логічного аналізу здійснено відбір та досліджено вплив на показники стану здоров’я населення 24 факторів (хі - х24). Для підтвердження статистичної значущості отриманих коефіцієнтів парної кореляції розраховано значення критерію Стьюдента. При величині вибірки п=26 та п-2 ступенів вільності для заданої ймовірності р=0,95 . tTa5i = 2,064. Проведені розрахунки показали, що для аналізу досліджуваного впливу можна використовувати значення лише тих коефіцієнтів парної кореляції, для яких t > t „ (табл.2) .

смп. таол. 4 '

Рівень захворюваності дорослого населення Львівської області як важливий критерій оцінки стану здоров’я визначається передусім соціально-економічною групою факторів (х1,х2,хЗ„х5,х7,х9).Скорочення виробництва, критичний стан із зайнятістю (к .=0,98), офіційне (ку1х,=0,73) та приховане безробіття (к>|х3=0,98) гостро позначаються на захворюваності. Втрата людиною місця праці, перебування у вимушених відпустках, зниження ре-

з

5

6

7

9

Таблиця 2. Розрахункові значення критерію Стьюдента для иарних коефіцієнтів кореляції між факторами хі - х24 та змінним У1, У7

У1 У7

парний коефіцієнт кореляції критерій Стьюдента парний коефіцієнт кореляції критерій Стьюдента

ХІ 0,983147 140,5 0,375146 1,981

х2 0,736882 5,235 0,296767 1,518

хЗ 0,987994 28,9 0,347495 1,814

х4 0,237231 1,174 0,470298 2,61

х5 0,988167 30,89 0,295402 1,749

хб 0,310158 1,57 0,533091 3,086

х7 -0,9015 -10,033 -0,56247 -3,329

х8 0,179488 0,879 -0,46687 -2,582

х9 0,983194 25,784 0,266978 1,353

хЮ 0,984426 26,96 0,404309 2,165

хіі -0,58088 -4,32 0,236026 1,19

х12 0,50081 8,819 0,731142 5,236

хІЗ 0,444405 2,386 0,508059 2,89

х14 0,329521 1,677 0,705489 4,871

х15 0,201834 0,988 -0,02782 -0,132

хіб 0,570416 3,343 0,848792 7,85

х17 -0,10888 -0,484 -0,4674 -2,587

х18 0,167542 0,816 0,718199 5,053

х19 0,579693 3,421 0,779436 6,086

х20 0,392587 2,053 0,433487 2,354

х21 -0,08014 -0,386 -0,02138 -0,103

х22 -0,11108 -0,538 0,054192 0,265

х23 -0,03767 -0,534 0,637051 4,052

х24 0,222239 1,096 0,616265 3,834

альних доходів розглядається як стресова ситуація, яка погіршує фізичне і психічне здоров’я. Міграційні процеси, що посилились з входженням України в систему світових господарських зв'язків, включили в свій оборот переважно молодих здорових осіб, найпрацездатніших, кваліфікованих працівників, фахівців, вчених (ку1х7= - 0,9).

В умовах економічної нестабільності середня грошова заробітна плата працюючих (к =0,23) втратила свою відтворюючу, мотиваційну та регу-

люючу функцію і практично не впливає на стан здоров’я населення. Частка оплати за наймом в сукупному доході сімей Львівської області неухильно знижується: з 56,1% в 1995р. до 34,7% в 1997р. Натоміть зростає надходження від особистого підсобного господарства (ріст 22,4%). В умовах збільшення частки споживання у доходах сімей скорочується їх заощадження, знижуються фінансові можливості інвестування у власне здоров’я. Профілактика, лікування, реабілітація стають недоступними для багатьох верств населення. Вихід з цієї ситуації можливий при реорганізації системи фінансування сфери охорони здоров’я та поступовому формуванні основних елементів страхової медицини.

Серед соціальних чинників впливу на рівень захворюваності дослідження виявило слабий статистично незначимий зв’язок з рівнем забезпеченості житлом (к = 0,31). Для обгрунтування впливу забезпеченості населення житлом як індикатора стану суспільного здоров’я необхідне залучення до аналізу додаткової інформації. Відзначено нереалізовані можливості впливу релігії на стан суспільного здоров’я (к |х16= 0,57). Очевидно, що недооцінка суспільством ролі церкви у валеологічному вихованні населення приведе до суттєвих втрат потенціалу здоров’я нації. Статистичні розрахунки підтвердили, що вищий рівень освіти стає домінантою номер один у формуванні індивідуального та суспільного здоров’я (к 1х]9 = 0,57), відводячи медичному обслуговуванню друге місце (куІх12= 0,5, ку]х|5= 0,2).

Дослідження підтвердило тісний кореляційний зв’язок захворюваності з показниками загальної кількості народжених (ку]х9=0,98), кількості народжених в місті (к =0,98). Зростання захворюваності серед новонароджених (21% за 1994—1997р.р.) ставить під загрозу перспективи формування трудового потенціалу регіону, країни. Ця ситуація вимагає концентрації зусиль на профілактичній роботі щодо покращання репродуктивного здоров’я жінок, прийняття державних програм, спрямованих на стимулювання народжуваності, профілактики захворювань та підтримки здорового способу життя.

В коло факторних ознак було включено показники, що характеризують вплив рівня медичного обслуговування населення на його здоров’я. Зв’язок між ними середнії!, статистично значимий(к 2=0,5), вказує на нереалізовані резерви галузі у формуванні валеологічної якості трудового потенціалу.

Статистичний аналіз впливу екологічної ситуації на стан здоров’я населення районів та міст Львівської області не підтвердив цього важливого для індивідуального та суспільного здоров’я зв’язку (ку1х20=0,39). Дослідження потребує конкретизації в напрямку обгрунтування переконливіших зв'язків.

Гострою у збереженні суспільного здоров’я залишається проблема виробничого травматизму, первинної інвалідності. Нами статистично підтверджено її вплив на частку смертності в працездатному віці ( ку7х,4=0,62). Це

свідчить про її згубний вплив на безповоротну втрату індивідуального та суспільного здоров’я, загострює увагу на доцільності створення та фінансового забезпечення державної програми профілактики інвалідизації населення, прийняття законодавчих актів в сфері охорони праці.

Результати проведеного кореляційного аналізу були використані при побудові лінійних регресійних моделей, які показують вплив конкретних умов і соціально-економічних факторів на стан здоров’я населення Львівщини.

Найважливішим серед практичних завдань, які належить вирішити ва-леології, є формування у громадян свідомого ставлення до свого здоров’я, надання йому значення самодостатньої вартості. Принципова зміна у ставленні до здоров’я спостерігається при виникненні безпосередньої загрози здоров’ю або при різкій зміні системи соціально-економічних відносин у суспільстві. Проведене дисертантом на початку 1998 р. опитування 182 респондентів, що представляють різні соціально-демографічні групи Львівщини, показало наявність певних змін у ставленні до власного здоров’я (табл.З).

Таблиця 3. Ціннісні орієнтації опитаних мешканців Львівської області.

Найголовніше в житті Кількість виборів Питома вага, % Ранг

Цікава робота, що відповідає нахилам і здібностям 22 12,1 4-6

Добре оплачувана робота, матеріальний добробут 32 17,6 3

Успішна кар’єра, досягнення високого становища в суспільстві 22 12,1 4-6

Висока і різнобічна освіта, можливість удосконалювати свій інтелект 8 4,4 9

Міцна і щаслива сім’я 49 26,9 2

Добрий стан здоров’я 55 30,3 1

Можливість жити в своє задоволення без особливих проблем і турбот 19 10,4 7

Наявність хороших, надійних друзів 14 7,7 8

Спокій і стабільність у суспільстві 22 12,1 4-6

Інші відповіді 4 2,2 10

Опитування засвідчило, що домінантою номер один серед життєвих орієнтирів опитаних є міцне здоров’я. Його погіршення безпосередньо пов’язують з економічною невизначеністю, а головним фактором, що зумовлює той чи інший стан здоров’я, вважають спосіб життя (52,2%). Отже, представники різних соціальних груп і прошарків населення області продемонстрували достатню психологічну готовність до сприйняття норм і принципів здорово-

го способу життя. Однак, невирішенність багатьох соціально-економічних проблем виступає як нездоланний бар’єр на шляху формування такого способу життя, знижує роль валеології як одного з найважливіших важелів досягнення високого рівня якості трудового потенціалу.

У третьому розділі - “Валеологічні засади реформування системи оздоровлення населення в процесі трансформації економічної системи в Україні” - проаналізований світовий досвід реформування системи охорони здоров’я, окреслено валеологічні підходи до реформування системи оздоровлення в Україні, визначено роль програмно-цільового підходу в активізації валеологічної якості трудового потенціалу

Світовий досвід реформування системи охорони здоров’я свідчить про зростання витрат частки національного багатства на охорону здоров’я при відсутності надійних гарантій його реального зміцнення. Ринкова економіка пропонує такий варіант вирішення проблеми покращання здоров’я, який дозволяє оцінювати відрахування на охорону здоров’я як економічно виправдані та доцільні, а отже, і соціально значущі.

Кожне суспільство, що прагне динамічно розвиватися, повинне витрачати на охорону здоров’я лише суспільно прийнятну частку національного доходу. Саме цей принцип покладено в основу сучасної світової стратегії оздоровлення населення. Гуманістична спрямованість такого підходу полягає в переорієнтації з застосування медичних засобів, що мають надмірну грошову вартість при загальній низькій ефективності, на ті форми медичної профілактики та допомоги, які за їх відносно невисокої вартості спроможні реально покращити здоров’я, сприяти зростанню очікуваної тривалості продуктивного життя. Отже, світова стратегія охорони здоров’я чітко окреслює перспективність валеологічного аспекту розв’язання даної проблеми.

Міжнародним банком реконструкції та розвитку розроблена концепція охорони здоров’я для регіонів світу, відмінних за розміром ВНП на душу населення. Стосовно більшості країн сутність даної концепції полягає в: а) створенні такого економічного “клімату”, який реально дозволяв би населенню самостійно зміцнювати здоров’я; б) переорієнтації державних витрат в сфері охорони здоров’я на ефективніші в економічному відношенні програми; в) диверсифікації послуг та розвитку конкуренції у фінансуванні та організації медичного обслуговування.

У поданому переліку досить повно втілені ідеї валеології, запропоновані заходи спрямовані, перш за все, на попередження захворювань, а не на безпосереднє медичне втручання. Крім того, поєднання перерахованих вище заходів державної політики, спрямованої на покращання здоров’я населення країн, що розвиваються, повинне сприяти раціональному використанню національних бюджетних витрат поряд з повнішим задоволенням вимог спожи-

вачів. Цей висновок є актуальним для України, оскільки ця сфера фінансується майже повністю з державного бюджету. Хронічний дефіцит бюджету привів до того, що затрати на охорону здоров'я в 1997 р. склали 3,3 млрд. грн., що становить близько 40% від реальної потреби та 3,6 % від ВВП. За оцінкою ВООЗ частка від ВВП на потреби охорони здоров’я , нижча від 5%, засвідчує про непрацездатність галузі.

В передових країнах світу чітко простежується тенденція до зростання ролі громадської охорони здоров’я. Але ця система, в якій переважає валео-логічний підхід до зміцнення здоров’я, не може цілком замінити традиційну медицину з її клінічним обслуговуванням. Високий рівень захворюваності населення передбачає паралельне функціонування обидвох систем.

В Україні тривалий час також повинні співіснувати обидві форми оздоровлення населення, оскільки за даних умов власне валеологічні підходи спроможні виконувати самостійну роль в окремих, чітко окреслених напрямах. Необхідність реформування системи охорони здоров’я передбачає розвиток сімейної медицини. При підготовці медичних кадрів перевага повинна надаватись лікарям широкого профілю (тобто сімейним) перед фахівцями вузької спеціалізації. Фахівці в галузі сімейної медицини зможуть набагато краще порівняно з дільничними лікарями діагностувати цілісну картину стану здоров’я пацієнта, а при необхідності - спрямувати його до лікарів вузької спеціальності, узгодивши з ним подальший курс лікування.

Певні елементи сімейної медицини вже впроваджуються і в Україні. В кінці 80-х років розпочато експеримент з впровадження сімейної медицини. Ведеться підготовка фахівців з даного напрямку у медичних вузах Львова, Тернополя, Києва, Одеси, Дніпропетровська, Запоріжжя та інших міст.

В Україні повинна бути впроваджена страхова медицина, що дозволить адаптувати систему охорони здоров’я до ринкових відносин, до функціонування державних та приватних медичних закладів в умовах конкуренції. Перехід до медичного страхування передбачає забезпечення необхідної якості та доступності медичної допомоги, вільний вибір пацієнтом лікаря та медичного закладу, соціально-правову захищеність пацієнтів і лікарів, створення принципово нового механізму організації охорони здоров’я, в якому головну роль відіграватимуть економічні методи управління. Юридичною основою розвитку страхової медицини повинен стати Закон України “Про соціальне медичне страхування”.

Діапазон стратегічних і тактичних завдань реформування вітчизняної системи охорони здоров’я, крім двох означених, включає: реалізацію змін в структурі надання медичної допомоги на користь ресурсозберігаючих її видів; оптимізацію мережі закладів охорони здоров'я шляхом перепрофілювання лікарняно-профілактичних закладів; вдосконалення використання ліжкового фонду; здійснення акредитації медичних закладів; створення єдиного ме-

дичного простору (в масштабах країни чи регіону); створення та розвиток медико-екологічної статистики.

Вирішення завдань відтворення трудового потенціалу не повинні носити вузьковідомчий характер, а мати в своїй основі програмно-цільовий підхід. В м. Львові ще у 80-х роках такий підхід було апробовано при створенні комплексної цільової програми “Підвищення якості трудового потенціалу”. Ряд положень програми, що стосуються здоров’я населення, не втратили своєї актуальності, а отже, могли б бути адаптованими до нових соціально-економічних умов.

Зарубіжний досвід підтверджує високу економічну ефективність реалізації наступних цільових програм: розширеної програми імунізації; програми збалансованого та раціонального харчування; програми народжуваності, збереження здоров’я матері та дитини; програми попередження забруднення навколишнього середовища, оптимізації гігієни побуту та праці; програми профілактики СНІДу.

Попри всі економічні труднощі в Україні опрацьовуються і реалізуються цільові програми, спрямовані на покращання здоров’я населення та підвищення якості трудового потенціалу. Серед них: Національна програма охорони здоров’я, “Діти України”, програма планування сім’ї тощо. Однак валеологічні заходи розглядаються в них не як такі, що мають самодостатнє значення, а як своєрідний додаток до загальномедичних програм в цілому. Попри все дані програми мають певні розділи, які можна класифікувати як валеологічні підпрограми. Загальна програма імунопрофілактики та вище перелічені програми передбачені до поетапної реалізації з врахуванням комплексу заходів валеологічного виховання.

В Україні особлива увага в системі валеологічного виховання приділяється дітям, які є суб’єктом та об’єктом цілої низки спеціальних оздоровчих програм. 1994 р. став початком реалізації комплексної міжвідомчої програми “Школяр”. Але ця програма не мала достатнього матеріально-ресурсного забезпечення і слабо враховувала регіональні особливості. В 1998 р. у м. Львові розроблено комплексну програму “Здоров’я щколяра”, дія якої розрахована на 5 років і яка має всі атрибути валеологічної програми. Її реалізація повинна зменшити загальну захворюваність дітей і підлітків, створити передумови для підвищення рівня фізичного здоров’я підростаючого покоління.

ВИСНОВКИ

1 .Теоретико-методологічні підходи щодо місця валеологічного компонента у відтворенні трудового потенціалу грунтуються на концепції якості трудового потенціалу, екогомологічному підході до розвитку трудового потенціалу, положеннях теорії “людського капіталу”, традиціях української економічної думки, які вбачають, що всебічний розвиток індивіда, забезпечення і підтримка його життя є природним кінцевим призначенням економіки.

2. Валеологічна якість трудового потенціалу трактується як комплексний показник, що інтегрує складний, внутрішньо суперечливий процес взаємодії людини як суб’єкта діяльності з соціальним та оточуючим середовищем. Валеологічна якість трудового потенціалу передбачає задіяння на всіх стадіях його відтворення резервів відтворення, формування, споживання та відновлення здоров'я

3. В трансформації українського суспільства економічна та соціально-демографічна кризи діють синхронно, взаємозумовлюють і підсилюють одна одну, що негативно позначиться на формуванні трудового потенціалу країни, її окремих регіонів на віддалену перспективу.

4. Результати особисто проведених соціологічних досліджень серед різних соціальних груп і прошарків населення Львівської області підтверджують сформованість у населення свідомого ставлення до здоров’я , надання йому значення самодостатньої вартості.

5. На основі використання кореляційно-регресійного аналізу в дослідженні впливу демографічних, соціально-економічних, медичних, екологічних, культурологічних факторів на показники стану здоров’я населення Львівської області подані рекомендації щодо напрямів його покращання.

6.Аналіз світового досвіду реформування системи охорони здоров’я свідчить про існування реальних механізмів реалізації валеологічного підходу в державній системі охорони здоров'я , про необхідність розвитку в Україні страхової медицини, інституту сімейної медицини.

7. Валеологічна якість трудового потенціалу повинна формуватись на основі програмно-цільового підходу. Розроблені та діючі в різні часи в Україні програми “Підвищення якості трудового потенціалу”, Національна програма охорони здоров’я, “Здоров’я школяра” тощо мають окремі розділи, які можна класифікувати як валеологічні підпрограми.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Мандюк І. І. Здоров’я населення в системі трудового потенціалу // Регіональна економіка. - 1998. - №2. - С.155-162.

2. Мандюк І. І. Демографічні аспекти формування трудового потенціалу країни // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: Зб.наук. праць: За матер. дон. міжнар. наук.-практ. конференції, Львів, 21-23 травня 1998 р. - Львів, 1998. -Ч.ІІ.-С.201-207.

3. Мандюк 1. 1. Валеологічні аспекти відтворення трудового потенціалу // Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку адміністративних районів: Наук. доп. міжнар. наук.-практ. конференції, Тернопіль, 17-18 квітня 1997 р. - Львів, 1997. - Ч.ІІІ. - С.77-81.

4. Мандюк 1.1. Сучасні проблеми відтворення трудового потенціалу України: демографічні та валеологічні аспекти // Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки: Матер. міжнар. наук.конференції, Львів, листопад 1997 р. - Львів, 1997. - С.47-50.

Мандюк 1.1. Валеологічні основи відтворення трудового потенціалу (на прикладі Львівської області). - Рукогшс.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 — демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. — Інститут регіональних досліджень НЛН України, Львів, 1998.

Дисертацію присвячено теоретико-методологічному обгрунтуванню валеологіч-них засад відтворення трудового потенціалу. Аналізуються новітні тенденції демо-ірафічного розвитку України, Львівської області. Оцінено вплив соціально-економічних факторів на стан здоров’я населення Львівської області. Узагальнено результати соціологічних опитувань щодо самооцінки збереження та зміцнення здоров’я. Обгрунтовано механізми реалізації валеологічного підходу в державній системі охорони здоров’я, доцільність застосування програмно-цільового підходу.

Ключові слова: валеологія, трудовий потенціал, відтворення, валеологічна якість, охорона здоров’я, стан здоров’я, цільові програми.

Мандюк И.И. Валеологнческие основы воспроизводства трудового потенциалы (на примере Львовской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - демография, экономика труда, социачьная экономика и политика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 1998.

Диссертация посвящена теоретико-методологическому обоснованию валеологи-ческих основ воспроизводства трудового потенциала. Анализируются новейшие тенденции демографического развития Украины, Львовской области. Сделана оценка влияния социально-экономических факторов на состояние здоров'я населения Львовской области. Обобщены результаты социологических опросов по самооценке сохранения и укрепления здоровья. Обоснованы механизмы реализации валеологичес-кого подхода в государственной системе охраны здоровья, целесообразность применения программно-целевого подхода.

Ключевые слова: валеология, трудовой потенциал, воспроизводство, валсоло-гическое качество, охрана здоровья, состояние здоровья, целевые программы.

Mandyuk 1.1. Valeological fundamentals of the recreation of the labour potential (on the basis of Lviv region). - Manuscript.

The thesis for the award of a scientific degree of PhD in Economics in speciality 08.09.01. - demography, labour economics, social economics and policy. - Institute of Regional Investigations of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 1998.

The thesis is dedicated to thetheoretico-methodological foundation of valeological fundamentals of the recrcation of the labour potential. The new tendencies of the demographic development of Ukraine, Lviv region have been analyzed. The evaluation of the influence of social-economic factors on the state of health of the population of Lviv region has been made. The results of sociological questionnaires on the self-estimation of health preserving and strengthening have been generalized. The mechanisms ofreaslizing the valeological approach in state system of health protection, the expediency of applying programme-purpose approach have been grounded.

Key words: valeology, labour potential, recreation, valeological quality, health protection, state of health, purpose programmes.