Взаимосвязь расширения границ продуктивного труда с развитием общественного производства тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Взаимосвязь расширения границ продуктивного труда с развитием общественного производства"

Самотеки •»íTEi IV

АКАДЕМ1Я НАУК 5КРА1Ш 1НЙШТ EKOHOMîKJï

На правая рукошюу

ек.гаянш

Валентгй Адбмозй'Ч

ВЗАБМОЗВ"ЯЭОК POSlMPEHtm ш ЙРОДШИШО! ПРЛЦ1 3 Р03ШТК0М СУСШЯЬНОП) ШРОЕКИЦТВА

08.00.01 - полН'ична ейоиоы{я

Автореферат

дпсертацН н- здобуття ¡тукового отупэня кандидата екоком!чкях Наук

КиГв - 1993

взададач1в одах ^чзовахсакягди прз ii'jtpabRouy д9рзавиоад ур}8броч?ог{ ip.Tapaoa Иавчвива.

0ф|Ц1ЙЦ ОПОЦЕЦ^Ц - лоИ?ор еяойо^адик paytt,

ароферор Пввдиден^о М.Ц.

крядавт вйоаоа1<ши1 наук, доцеяг Гасаноо С.О.

РЭДНА - Ей|?оьви§ дервфшвЯ падагоГ1чаа2

iKdraiji 1иЛйха£да Лрагокоаова

годвь

tig вба}дфщ} ?авщ$е4|0£1евд01 радцлс ¿js. 53.02 do сркзудееддо бчоцог, 0?|Вв»я ваядпдаг^ цоуе a Iuoiarjtl eaoaoMlsa АК Укра1нн га адрсооз! £|£.ршшоа fepaoro, 26.

S лийартаЩЕр iioipti оарайо^гиоя $ б|ба|о?вц1 Штш

еодзодзд р Упрч!»^ '

ОМ* ии&пъ&юуъ.

в^ведв рвкрвуар one4iaai809§atii саде, {г&Шаг'эодрЦ}^

ЯЩ ' •

?орШцп& М. Л

u П/ШЬИЛ ХЛРАКГШСТЙКЙ ГОБОТИ

Аг.туальнгг.ть теми досл1л*ення.

Маса'тябнгсть эйдзЧ i склв/иИсТь проблем, цо постають перед льдствем на noposi XXI столхття породжують необх1дн1сть "занурю-патися" у (Яльт глибок! структура, пом{чатн i актуалхзувати ноеий pi вень природних, соцхально-економ!чних гга особисто-1ндив&дуалЬ-них прочесгв i явиц у ïx д{алектичному взаемозЁ"яэку та вээемо-обумовленост}.

Постання не лиша неодноэначних, але й вочевидь небажанИх ре1* ЗуЛЬТ'ЭТ!В Провокус cbíflomíctb людини скинутй & себе особисто в!д-повщалы^сть за bcí негативд{ насл^кй власнох практично? д4яяь-hoctí i вбэчати bcí причини ïx виникненнй i розвитку лиша "поза собою". 3obhí це виглядае дощльним. Бо híxto безпоевредньо нэ ставить co6i за мету завдати зло» зашкодити co6i» 1ншим людям йбо я природЬ

Однак тяка хндеферент^сть не минае без сл1ду» Негатйвн! ра-зультати шляхом pisHHx вяаемоэв"язк1в та взаемоойоСередкуьанНй повертаються до само? людини. Кожна лпдина починав в1дчува*й í уевхдомлювати, що така безвхдповЦальна хитрить, хоча i спрИЧи«. иена ï'i слабмстю чи нерозум!нням проблем» не позба&ляе t И особисто В1Д тих чи íhkmx ягубних наслЦкхв практично! д1йльност1 t - не лише гальмуз rï йлзений роявиток, але Я в перспективг загрояуо самому киттв на Земль Dca це змушуе лвдину до ÚiJtbof пильного розглдду i анал1зу не лише природи i cycní£bCTBaj але Й себе само!', до гизнання enoeï влясно1 природи i в1дпов1дно! до нех перз-будови ceoïx в за с мин .¡в лют з природою i eyeniльством, але й з самою собою, до поазуху i знаходження hoboï гармонН у cboïx cto-сунках не лише з природою та хншими людьми» але й самой Собою»

"ГруДмогд! i складн1сть полягають у тому, що 1ш гармон1я мае рхзний харчктер i порядок, вистуПае у простор! i у час!, тобто мае свою конкретну посл!довн1сТь *м 1врарххю. Ця мшливхсть гармони спричиняс до необххдностх nocTifîHoro вибору i надання npio-pHTeTÍв, nui у свох'й оснопг виключають рхшисть* що iMBHeHTito властива обиектам, пгЛ розта:зован! поруч себе.

Та обставила, цо в про ire с i свого розвитку людетво змуоене не лишв робити вибхр i надавати прхоритети, але й зйЫювати ïx* ut кого ив ливае байдуиим. A це» s свою чергу, на моке об!йтися без певногв "утиску", гнаслхдок чого будь-який ершально-вкоио- • ыхчний пронес або явице несе в coíi ve протир1ччя у елмгй сво'хй

Пврюоснсвг, а отже, й "на see життя, що зелишилось". Надання i BMina npiopHTei'iE породи,ують боротьбу р1онсман1таи>: "правд життя" Тим самим у досл1дженн1 будь-яхого поняття, будь-яко! катагорп, в Т.Ч. i в дослхджешй категорх'х продуктивна праця, повинна про-слхдковуватись диалектика, супаречливхсть розвитку.

Неоднозначность результатов працх у часх, з одного боку, а Та но* HeoÖxiflHicTb вирхшувати нагальнх вконоыочнх лроблеми, а другого боку, обумовлюе наобхгдшеть бхльш всебочнаго дослхдкенШ; категорГх продуктивна праця, що, в свою чаргу, надае ыожяивхсть б$лыа доц!льно оастосовувати розноманхтнх фактори розвитку сус-П^яьиого виробництва, Водночас, вивчаючи доевхд своерхдного розвитку jtpa'iH i народов, иеобхгдно формувати свох влаенх дкерала вроотання, щукатц i енаходити власний «лях розвитку, що на ньому лише й можливо конкретно, стосовно до власних обставин оцхнити, врахити, яристосувати i в наибольшею в1ддачав еастосуяати кокет ; мо_жливих (JakTopiß економ!чного розвитку.

Проблема продуктивно* працх i розвитку сушйльноро вироб-ництва мае багатовокову осторою. Бона досить повно i рхзноб1ччо' висв1тяена 8i?soHOMi4Hiii та ф1лософ1ськШ лхтературх. Значке ¡м1сцо &он$ поехдае в роботах ¿рабаб"яна Э,М»,'Анчшшна 0,1., parpin П.Л., Барабанова М.В., Безчасного Л.К., Громова S.A., Медведева

Иозака В.Е,, Кронрода Я.О., Кудрова В.М., Марцинкевича В.й, Солодкова М.В., Олда>са П.Г», Павлишенко Н.М., Певзиера Я.О,, Чер-Н/ша В.К., Щербини Б.Ф, та бага?ьох 1Нших економ|ст!в i фхлоссфхв

Водночас,-ц!лиЯ рад'теоретичних i практичних проблем ще не внайшов срого йир^шення в економ^Чнхй науцх. Так, наприклад, но-еважаючи на виключно ваоиву роль науки та освНи у розвитку ви-робництва, методика ; ЦСУ"' СРСР в минулому повнхетю виюпочала пра-Ца у цой сферх э разряду продуктивно!, Даржкомстат Украхни о оа-раа не дае ч1тко! оцхири працх в цих галузях. Bsax^i на вивнача-но характер прац$ особ творчих професой. Процес самошэнання» га-мовдосксналення взагалх було виведено за ыежх полхтеконоьйчних дослхдженЬ. Навряд чи гйдлягае сушхву, що саме ця "штелектуаяь-Hß" спадщина командно-адмшхетратишо! системи багато в чоыу виз. наУйла сучаский "обвальный" стан нашого суспхльства.

Свого часу Л.йвйзрбах докоряв Гегелево эа те, що його система внаб дише П1длегл1сть i спадковхсть, на ТСдаючи ано координа-tjiif ан! сшв1снування. -У н1й останньою ступ1нню роавитку оаввди

- э ~

вкявлягться цЬйсихсть, яка но можз вклгчити до себэ t»naot !сну-вань без того, аби не висмсктатй з них моэок самостгйного яшття. Та не заволод1?и тим знаниям, що хм Власти Ее лиш у станг i'x бе-зумовно! свободи*. Безперечно, що усе це, але з нэбагато большими ni дета вами моют скаэати й про марксистську парадигму. Сама це може служити ключей до пояснения того факту, що геть yei реформа-то рськх СПробИ на протязг 0ct8hhíx семи ДбСЯТИЛ1ТЬ вводились врешт1-решт до позбавлення "самостхйного киття" реал!й XX столiт-тя. Нав1ть поставлена Марксом "з голови на ноги" i вт!лена в практику на 1/6 частая! земно! кул! ця система не сприймала йодного живого прояву hí (i330bhí, ani ' 1 ясередини без того, аби не спотворити ix до невпгзнання.

Експеримент буд1вництва комун1зму зазнав гучного провалу, Крах настав незважаючи нэ Те, що на олтар реэлхзаци qiei утогйч-ho'í 1дех, були кинут! не лише мгльйони эагублених kmttíb, HaniB-голодне животшня к!лькох поколшь людей, неэлИен! багатства природних pecypciB, але й природне прагнення людини до Абсолюту^ Хстини, Правда, яке особливо яскраво проявляться у творчеет! та безкорисн!>£ д1яльност!.

Розвиток суспгльного процесу виробництга, як i розвиток сопельно! форми руху MaTepii взагалх, вЦбуваеться як шляхом кгль-KicHoro збгльшення елемент!в» що лежать поруч себе, так i шляхом утворення нових елемеьтв /новоутворень/ та !х розвитку, що вреш-tí веде до 3míh iepapxi4Ho'i побудови в систем! сусп!льного вироб-ництва. Результатом цього е процес i i ускладнення., Неоднозначнгсть i м!нливгсть значущостх тих чи íHmrac вид!в лвдсько! д!яльност! або сфер виробницгва у час! обумовила те, що серед економ!ст!в i ф1лософ!в не лише не хснус едино! точки зору про зм!ст поняття продуктивна праця, цо загалом природньо, але й просагальну ске-poeaHicTb smíh у npaui i щодо виробничо-економ!чного статусу Твор-40Í д!яльност1 людини.

При ан8л!з1 методолог!чних проблем продуктивно! проni дос-л!дники роэдглились на дв1 ochobhí групи. Так, наприклаД, Крон-род Я.О., Солодков М.В., Крилов Л.С. i деяк! ihiai автори дотриму-ються tío! думки, цо необхдаою ! достатньою умовоп анал!зу кате-ropii продуктивна прапя е плавильне i вмхле эостосування тих ме-

I Див. Л.Фейербах Л. К критике философми Гегеля // Избранные философские произведения в 2 т. Т. I. М» 19оЬ. - Ь. Ь4.

тодоЛог!чних п1дход!в, що IX роаробили Кварке ! Ф.Енгельс у . своему вченш. "А тому в{дпов1дь на питания рро те, що таре продуктивна праия дав лише вся система И ризначень, яка наведена о вконом1чн!й теорГ* Маркса"*.

Бнасл1Док цього рхзноголосся, що 1снуо у трактуванн1 продуктивно'* прац1 и« група досл1дник1в, як правило, пояснюс "прямо або к Еиходячи а Контексту*' результатом свхдомоГо в|дступництва в!д мар(сеИ8цу В 6(К реВ|3|он!зму, або ж^ у кращому раз1, просто наследном 1ртелекТуально? неспроножностг осцгнути у вс!й глибин^ р}рно ^нтерпретурати I ррарильно застоеовува^и або "осно-ЬопсМокн{ принципи | положения Маркса ! Ёнгельса".

Друга трупа рчених - барабанов М.В., Громов е.А,, Кудров 8.М., Цар1?инкевич В*п., Медведев В.А», Олдак П.Г. та }нш! певн1 того, що в ПОЛ1»ИЧЦ1й економп, як I в йудь-як1й 1ншхй науц!^ головним в ривчвння об*ективних економ}чних процес!р | явищ. Спиратися к у своIX досл$д«еннях рчений поэинен як на вс!х миелител1в вторичного минулогО, Фан I на реальниЙ х{д розвитку Людства. На мою-думку багаТо рчених 4э иге! групи эводили погляди I вчення основоположник^ марксизму 8 дано; проблеск на високий пьедестал через 1део-Лог1Цну тотальн1сть Ш1РС, а Та кок тому, що перавашш маса читач!в енайома лише парадигмою 1|аркса. 1 Через це мя чястина читачгв {нтелекТуа^ьно, ^ морально була не готова до сприйняття хншк |дей Та п:1дходЬ, Але й Сам! досЛ1дникй не завжди буди шлыЛ в!д ромилок марйсисюько^ парадигми, хоча й усв}домЛювали, що парт}й-Ний 1 класовий п1дходанесум1сн! э-наукою. Усв1домлювали Вони такой 1 те, що в уловах НТР немомиБС дата реальну картину процас!в б!дтворення у об"ективн{й снерованост! без {нтеАектуально! складово!, без фундаментально! науки, тобто всього того, що не ув^йшло до "вну*?!®«^^ кругу наухового внаЛ1зу Маркса, Енгельса.

ТеореЯична \ практична эначимхеть проблеы/'НБЯвн1сть рдцу не-ЬйрЫених питанЬ та незавершен1сть методолог! * гх дослхдяень ви-бнацили вйб!р теми, ихлх 1 Завдання цього дослхдження.

Грловною метою дисертахийно'х" роботи е доелгдження зростанНя ВПЛйву особисто-114див1дуальнох, духовно!« творчо1 складово: на . рййрифонеусп!льного риробнидава.

В1дпоб1дно ДО ц!в1 мети рцц1явн1 так1 дослЦницькг.'Завдання:

I Солодков Ы.В., Крылов И.С. Методология .исследования йроизводи-эелШоМ «руда При капитализма. - Й.! Изд. Моск. ун-та, 1974. -С., 59*

I

I

- визначмго продуятивау праим як економ!чну катеГор1ю, дати анзлхй и осношия еяекси^п та эростання х! рол1 на особйсто-

IидиоIдуяньксгу р1Ш1Х. пробегу сйрсбництва}

досд!Д!1ТИ причини .та улови Еиникнения 1 уепхшого розйи?-ку иомугтреиь у снгладх науковях э1дкри5т!в, зтнхчшос, орган!-зецхйнкх та Ьгаия з!дкркттйта розробок 1 втхлення Xх у рвальний процес <усл1льного 01дтворення{

- роэкрити та обгруктувати необх!дн!сть пр!оритетного розвитку Ытелектуэ^ьнох, творчо! складово1 у прочем суспхльного в!дтворення, визначити стимулшчу роль у цьому процес! в1дношенЬ обм{ну х роэподхлу.

Об"ектом хуэслхдження в дисертац1йнхй робот! е лодина як мета I к!нцевий рззультат сусп!льного виробництва. . ' :

Теоретично») 1 методолог¿одоп базою дослхдкення е "роеширен!" | концепцГх продуктивно! прахц, роботц,в яких еналхэувться Спецй- ' фхчн1 особливостх розвитку кра'хн 1 народ!в, розвиток особистост!» ;

Наууова новизна роботи та положения, як! вхдстоюються та |

захищакгься.

Система сусп!льного виробництва подхляеться на трй ефери: | I/ сфера процесу взаемодхх людини та природи /обробка людинов :

природи/. 2/ Сфера процесу обробки людини людиною /виховання» ос- | вхта, охорона здоровмя та 1Н./. 3/ Оферт процесу особисто-1ндив1- | дуального виробництва /сямоосв1та, самоп!знания, самовдосконалеи- ' ня та 1н./. На цьому найб!лып "крайньому", особисто-!ндив1 дуально- ! му р!вн! вся система виробництва небувае своех автентичност!, !

сенсу I зм1сту. На хдому р!внх власна думка, почуття та Ы. в найбхльш тонкими ! точними, а ¿нколи й единими 1нструментами, якх дають змогу проникати в найглибшх шари Макрокосму ! Шкрокосцу, що дае над1ю синергетизувати проходження ритм!в природи, сусп1ль- ; ства ! людини.

2. Доведено, що ритмхчнхсть та циклхчнхсть проходження ви-робничих проиес1в е необх1Дною основою для з&родження новоутво-рень у виглад1 науковнх, технхчних, орган! зацШиос та !нших в!д-критт1в I практичних ршень, як1 дозволяють перейти на новий р!-вень розвитку людини та П виробничох д1яльностх.

3. Показано, що Ивхдярит1стьп ! "спо.чтаннхсть" суспхльиого виробниптва, як загалом, 1 увесь проиес творчо'х д1яльностх людини досягаеться за рахунок "позитивност!"переповненостх". ?Не-

гативн1сть", невдоволенх потреби у матергально-речових благ'ах дають лише мочсливхсть "закрхплекня" процесу роввитку на певдому Píbhí .

'4. Сформульовано положения, згчднс а як;:м ."оьучениП" п1дх1д до KaTeropii продуктивна праця послан в одним п теорзтичних вито-kíb Т0Тэл1Тариэму. в колишльому С1€Р.

5. Доведено помилковгсть спрощоного пхдходу, зг1дно з яким система духовного виробництва, люди розумовох, творчох npani, 1снують за рахунок сфери матер1ально-речового виробництва людей фхэично1 ирацх. Адже творча прапя бхльш ¿нтенсивна, а отже й б1льш продуктивна, така, що мае cbíí5 влаений швархант продукта вностх.

6. Досл1дження своерхдност1 особнсто- шдиБ1дуального р1вня виробництва показало необххднхсть б1льш гяибокого вивченнк приро-ди людини i "реаб1лхтац11" на щй шдстав1 ü стих1йно1, природ-Hoi сутностх, з одного боку, а також б1льш точного, виваженого визначення негативное« ii штучно! складово!, - з 1ншого.

7. Обгрунтовуеться необх1днхсть вдосконалення виробничих Bifl-ношень в такому напрямку, який дав би вмогу прискорбного розвит-ку духовних, 1нтелектуальних, творчих, здхбностей людини.

Виробиичо-еконоийчна д!яльн1сть людини вийша на рхвень "вхчних проблем", пов"язаних з природою людини, сенсом ii життя. Ця скледн1сть спонуеде застосовувати як допом1жнх докази 1Сторич-hí паралел1, аналог!i, котрх хоча й полишають вхдчуття невдоволе-ностх внаслхдок свое! н'езавершеност1, все ж таки переконують у необх1Дност1 подолання багато в чому застигло! Nítkoctx", прита-манно1 здоровому глузду. Мае pauijo O.Tbepi, який з ripKOTOW писав: "Белике правило... потрхбно розрхзняти, а не зм1шувати, бо ж зменшёння ' р13номан1Тностх ще не приводить до хстини. На лихо, посереди! уми схилыи до одномаштност1. Одно?ланхтнхсть' така зруч-на! Якио вона все спотворюз, то пршаймч1 смхяиво вир1щуе вех питания". Процес розвитку людини пов"язаниЯ is зростанням невизна-ченост1, втратою "чхткостх'' та "довершеност1".

Сл1д також В1дзначити, що система погледхв i вчень К.Маркса i Ф.Енгельса но позбавлена лог1чних суперечносгей. Так, наприхлад, в критики "каэарменого комушзму", a ix впслов1в про зростанн<1 рол1 науки у дослхдкешц багатьох природно-1сторичнкх процосхв i

I Цит. по Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земля. Изд. ЛГУ.

1989. С. 239.

явкщ однозначно еипливэб, що основоположники марксизму под!ляли загальнопркйнятх поглади 1 вважали працр в сфер! науки, осв1т! продуктивною. Одаак, наврпд чи так!а пхдхтд, ця теоретична парадигма привела б Маркса до висновку про необх!дн!сть диктэтури пролетар:ату. "Ьаукове" в!дкриття у вигладг хдех диктатури*пролв-тар!ату сто1ть в одному раду а 1деею обранох нацН. Як та так 1 шша !дея занадто дорого обхйшлися людству.

Сл!д виэнати, що оф1Ц1йн! Геологи КПРС досконало усв!домлю-вали несум!сн!сть "розширеного'Чрактування категор!2 продуктивно! прац! ! вчення про додаткову варт!сть, диктатуру пролетар!ату та !ниих !дей, як! визначають змхст "революц!йного перевороту", що його зд!йснили основоположники марксизму в економхчн!й науцЬ

Свого часу А.Смхт э приводу теорП ф!з!окраТ1й в1дзначав, що поза всяким сумн1вом шкода прэп! детально анясовувати помилки теорП, як! не призвели !, мабуть, н!коли не приэведуть до най-менло! шкоди в жодн!й частин1 земнох кул! ^ хоча ця теор!я вису-ваеться нечисленною групою вчених х талановитих людей у ОранцН*» На жаль цьсго не можна сказати про теор!ю Маркса ! Н^гельса, Не варто робити вигляду, що й.В.Стал!н був таким соб! "инопланетянином" серед б1Льшовик!в, а В. 1.Ленш не зрозум!в теорх2 Маркса* Утоп1зм комунхстичних цхлей, принципов та хдеал!в потребував в!д-повхдних засобхв до I* реал!эац!к Результати в!дом!. Разом э тим !де1, як ! люди, вельм! р1ЯН1 ! потребують паукового анал!зу "виваження", в1дпов!дного розумдння ! усв!домлення.

Абсолюте х вхдносне скорочзнкя дол! физично! складово1 та зб!льшення духовно!, творчо! складово! в процеы сусп!льного ви-робництва зовс!м не означав зменшення значущост1 виробничо-еконо-м!чнс! д!яльност! людини вздгал!. Лкше зв!льнення в!д утопгчних хлкшй та змша штелектуальних парадигм минулого надасть можли-в!сть економ1чшП науш не ухилятися В1Д важкого вантажу незро-эумхлого ! неясного, а г!,дно прийняти виклик часу I в м:ру мож-ливостей ьир!иувати проблеми,' спргаючитим подолзнню труднощ!в, що виникатимуть.

Основш теоретичен результата досл!дження, висновки х пропо-зищ! янайшли воображения у 12 публОэшях за темою дисертацхй-но! роботи загальним обсягом 2,8 д.а.

I Смит А. Исследование о природе и причине богатств народов.

Соц. -ЗШЗ. М. 1962. С. 4Ь5. .

- е -

О крем! положения диеертац^Яного яосглржеинп дсаовхдалксь На респу£Шканських /Khïb, 1981, Kjiïb, I9G7, Kuïb, 19С9/, всесоюзна /ItuïB, 1966} Краыаторськ, 1991/ конференциях то розыирс-ноыу засхданнх иауково* ради 1нституту еконсмхки M "PCF /Кг.'¿в, 1966/.

Пуактпяна значу ицсть дисертецП полягос в то»му, до тесрег тич(Ц узегальне^ня то практичнх висновки ыожуть бути використа-Hi Державины комхгетом статистики УкрсГни при резробцх нових п!дход|в стосовно статистичних дослхджепь та 3bîthoctî, в реко-мендац|ях по едосконаленню виробничих вшюшень в таксцу напрям-ИУ» який забезвечив би пр^орфтетний розвптск духоьних, хнтелзк-туальних здхбностеЛ дадшш,

Положения та виснолки дасертавдИного дослхдження викорие-товуютьея викладачами кафедри пслхтично? ексномИ Щровоградсько-Го педегог1чного 1вст^туту»

Структуре дисертацН та посл!довшсть викладення материалу обуыовдено лсгхксю дос^дження- проблем.

Ввтуп,

Глава I, Суcniльно-еконоШчна природа продуктивно! npaqi та И MC*i.

S I. Smîhji в 3MicTi працх та рсзвиток суспхльного рироб-цицтва.

S 2, P(iTi.ii4Hici'b та циклхчнхсть процесс прац! як необх!дна основа для новоутворонь та HeçifcHOUipHoro розвитку кроХн i народ!в,

§ 3« Д1 а лент яка Ытенсирцого та екстенсивнаго в розвитку сусального виробництва.

Глава П. ПрТорйтетний розвиток духовного-виробництвв як

реал;аац!я виыог розвитку cycniawioro Ейробнвдгва а сучасних умовах.

8 1, Суспхльно-економхчн! форш продуктивном! прецх в умо-вех НТР.

5 2. Удосконаления розпсдхльних в!днспень та вхдношень об-uiay як Heo6xiiwa основа еростання продуктивное^ працх. -

Бибоди та пропозицП.

Лхтепатура,

Основн1 положения дисертацп.

Дисертант виходить з того, ио предметом досл1дження е повальна форма руху натерп, яка вивчаеться пгд свохм "кутом зору". Неоднозначшсть походу досл1днккхв до р1зних ввдхв людськоI д!-ЯЛЫ13СТ1 /продуктивно! чи непродуктивно!/, ЕИбОру пр10ритет!в I стимулювання !! рсовитку обумовлюють необх1дн1Сть покласти вагаль-ну хеторачну основу, тобто звернутися до виток!в людськох д!яль-ност!. У твариннхй дгяльност! переважае реактивко-пристосовниць-киП аспект, хоча ми все б!льа переконуемось в тему, що вовка го-дують не ноги, а все а таки голова. В ладсы^Я дхяльчостх вир|- . шальне значения мао епецифгчний р1вень "пристосовницько!" активное?* - р1вень творчох дхяльностх.

Прсцвс вародження ела сне людсько! д!яльмост! вельми складний Через его! "прост!" вэаемозв"язки та взаемоопосередкування, до них хманентно входять х моменти випздковост!, через як! прокла-давть соб! шлях законом!рност! у розвитку людини. Псчатновий про-цес и ко ристания поб!чнцх результате, випадкоеих предмете як эасоб!в працЦ а по тому й цОеспрямованого !х виробництва проходив, зв!сно, не дШйко, а ритм!чно й циюпчно, через заперечення. Дцва ранше,к!к поб!чнИй результат мхг бути пом1чений, а потхм посту по во м!г. бути пристосований як знаряддя прац!, необх!днх численна повторения, р!зн! "зигзаги" та "в!дходи", за якими йшоэ "дев"ягий вал" у сприйняттх, осмисленн! та використанн! т!й! чи хною? законен! рност! у практичнхй д!яльносп. При цьому, ритм1ч-н!сть ! цинл!чнхсть входять до безпосареднього процесу зародження людсько! д!яльностх ! стають внутр!шньою основою подальшего !! розвитку, еалишаються !маиентноа властивгстю на "все аиття, що залипилось", Зростання могутност1 людсько! дхяльносг! визначаеться насашеред ланками, що х! опосередковувть.

Роввиток виробництва неможливий без росгарення та поглиблення сусп!льного педхлу працх !, Таким чи^ом, без вбгдысення числа момент^, що.1 Пого опосередковув*ь. В цьому розумхнн! д!алективний процае опосередкування виступае як посилення беэпосврзднос?!.

Вхдокремлення процесу пращ в!д процзеу безпосэреднього спо-аивакня нз суид розглядати у його збстрактн!й протилзаност!, оо-к1льки цей розрив запоьнретьед ксгнии ланхами опосэрадкування. Лядина в процзс! свогз розвитку певиння була набрата пввний "запас м1Цност1" на одному рхпн! свое! дхкльност! аби дати зыогу хо

ча б ощети сво!к предотевникам Biiii Рти гЛр первинно! безлосеред-ност! î звоютись НА теку форму дцяльност:, яка за свосю породою зб!дшила риэик витрвтити дарма працв обо хсчз б Т{ адстину.

Sbîcko, було зрувдгёпе "схопити" '.тиеьу реольмсть мнтте- ' . во, без того аби витрачати сияй, засоби i чес н« дарекниГ в1дг1д. Але на «сада так не буме. Внасл!док цього необкхдно до людоько! пряц! п!дходити системно. У такок^у п!дход! "в1дх1д* виявиться но випадковс заявим ajSo !ндеферен?ним, але еже одним ia необх1дних елемент!в, яо "переривяэ nociynoBi сть", виявиНся тим ареалом, де звроджуються, фэрмувтьел i нвгромадяуються сили "спонтанност!".

В робот! обгрунтовуеться положения, зг!дно з яким пегзюпркчи-ну людсько! активност!, И трудово! д!яльнсст! ! особливо П твер-чих прояв!в неможливо пояснити "негативним" кол см у простому Лого розукЬш! /нувденщеть, брак зоссбхс до !снувяння та !н./. Ладена стала людиною'не ст!яьки в силу своз! слвбкост!, "зовшшньоТ" ые-обх!дност!, CBoTit"недол1 kîв" типу того, шо природа кинула голу лв-дину на голу землю" ябЬ "бхда його усьому вчила", ск!льчи в силу "внутр!тньоТ" необх!дносп, пов"япокоТ з IT саморе«л!зац!ею, само-утвердженняы, caMoniзнаниям. Продукування, генеращя !дей, -твор-tjicTb винпказ в!д "переповненост!"."'Завдяки надм!рно розвинутоыу, пост! йно активном!' мозков!, - в!дзначае Л.Кемфорд, - людина во-лод!ла б{дьшою розумовою eneprieio, hî* ïР, було необх!дно для ви-живання на суто твяринному pibHi. I вояа була, природно, змумена давети вих!д uieï енергП не л»;:с при добувакн! Тки та розшоженнк: але Г у тих способах житегЛяльност!, кот-pi перетьорювали цю енер-г!ю безиосередньо i творчо у вгдпоьхдн! кул^урш, тобто сш^волхч-hî ¿opmv,. Культурна робота; яка розап'.рквяла mc»i життя заГняла б!льш гажлкве стокомгае ni* у71штагка На кожному ¡сторич-

ному ь!дт!нку, для кожноТ людини, нацИ обо .народа mîjk "зовнш-ньею" та "внутр!ш1!Ьоп" нсоСх1дностгми складаеться cbîP суперочли-вкГ i водночас конкретниГ вэоомоав"ягок ! взвзкозвлеж.-цсть, як1 включавть сьою конкретну. приГнрти!сть i конкре-тне заперечоння.

Ступ!нь пктивност! людики як^аз î е основном vo^ojiïлом, йо под!ляе Д0С7.1Д1Г.К(1 i категорН продуктивна прпця. ДкскусП то-чоться наькэло Ег.р^бничи-г.коноьцчыд'о статусу саме тих сфер i ш;дг трудовоТ д!яльносп, у i.it;;y. пе^ссоказ ьлесне активней, творчиР

I КеЦорд Л. Техника и пр1-;одл человека / Н.вая технологическая волна на Западе. - ¡¿.: Прогресс, I06C, с.

гпдх1д або ж, що призводить до ще бьтьших ускладнень, результат працх вгдображас Iидивхдуальну неповторнхсть особистостх людини. Так, зскрема, тирчеузаннл непродукщй картин художника вхднссилося стзтнстичними органами до продуктивно! д1яльност1, тод1 як творчий пронес п створення таким статусом начзбто повн1етю й не иадхдено.

В рсботх обгрунтовувться необх1дн1СТь дослхдкення систем» суспьчьного виробництва як суперечлияо! ецностх трьох великих сфер. Пру! такому пхдход1 до першо! сфери Д1яльноот1 В1дноситься гея система взаемодх! людини ¿э зовнгшьою природою /сбрзбка лю-диноп зовн1шньо! природи/. Кхнцевим результатом цхе! сфери су-спгльного виробництва е весь обсяг матергально-рачоаих благ.

До другох сфзри вхднэситься вся дхяльнхеть, пов'язана з "об-робкою людей людьми". До не! в1дносиио працю в оевхтх, виховашй, охоронл адоров"я та 1н.

Особливу склэдн1сть становись доол1дження ще слабо опрацьова-нох ь полх те коном!I дхяльностх, що пов"япана з обробкою самого себе - сзмовдосконалення, самовиховання, самопхзнання та хн. Адясе саме на пьому крайньому, найб1лып конкретному особисто-Ьадивгду-альному система сусшлшого виробництва набувае свое! реаль-

но! автентичност1 й сенсу.

Кхнцевим результатом системи сусшльного виробництва е люди-¡¡а. Тахт! гидххд дае можливгеть поэбутися викривлення об"ентивно! реальное?:,-зумоиленого хенуючою "точкою зору", оскхдгжх мшяе мхецями головне 1 другорядне. Розвиток цих трьох сфер в1дбуваеть-ся нергвнокцрно, у суперечлив1й форм1 ритм1Чн.остх та цикл1чност1, що неминуче приводить до змхн у херарххчшй побудовх цих трьох основних сфер людсько! д!яльност1, всередин1 яких, сво'хм чином, вхдбуваються значкг змхни.

Внаслхдок розиирення та поглиблення суспхльного шдалу праха наука вЦокремлюеться в самостгйну сферу виробництва. Продуктом науково! дхяльност! е шформашя, яка, пронизуючи ус1 види х сфери д1яльностх, формуе новий тхйп Ц1Лхстаост1 виробничо! д1яльност1, що й дав дослхдникам пхдетавити для псрхЕ.чяння и з свозрхдноэ нервоБос системск виробництва.

Роэву.ток прок!ИСловост1 був свого часу основою хнтенсиф1кацх1 як для сх*ьськогоеподарськсго виробництва,, так х для зсього сусшльного виробництва. Проблема переводу сусп1иьисго вчробництва на сучасний хнтенсиший тип вхдтвореиня г.О|:''яг>аш з Лого переходом нв наукеш осноги. Яящо не на нзуковхй, то на якхй шшгй основ: мое-

' - 12 -

ливиК соэьиаок иизстхи взагая! püo вир!шенмя проблеми вихову Ук-раГни а глухого куте?

Буж б пониякою амтати, ко духсаня ßi:-jtnicib, трорч1сгь в ■ чакосъ на глазок "легко" зсбеви". Blatws, тгорча ьрсцл е чейИлыз 4 гктенстюю { нойЯльш продуктивною,! току не моя© 1снуват« зв ра-хукок додатког.ого продукту щяц!бник!в ф1зичнс1 прсц!. fco ж по-рхвняти ф!зичну i розумову прецв, то розумова, за гнших р!пких умов, заьдди Сула $ а Си.ьш продуктивною.

Досягну вги высокого рхвня в сферах духовного виробництва тевсиян!сть трудово! д!яльност! "розтхказться'", розповсюдаусться i некладаз CBifi в!дбиток на вс! сфери сусп!льного виробництва, на BCI види д!яльност!.

KoSHViti значни}, крок о розвитку су сильного виробництва, по-в"язаний 1з зероджипкяы, розвптком i, по сут1, з вичленувянням того чи Ihhoi'o виду вирббкицтза у самост!Гну сферу. Mi ж системою д1яльност! та Ii новоутвореними ланками виникао ьевхдповхда{сть. i це зрозумхло, оскхльки нов« сфера не липе несе, але й об"ектив-но наБвязуе.як ycifi системх сусп!льного виробництва, так i кожному окремому видов! трудовоТ д!яльност1 свою внутрхшню ритмхку розйит-ку. Протир!ччя "самост!" рхзномакхтних сфер виробництва стають до-датковзв руш! йног силою суспхльного роаитку. Рхвень, сила "напру-женн1сть" новоутворень к!нцевим чином диктують темп ям!н.

Б!льш 1нтенсивного тицу виробничо! дiялbнocтi можна досягнути лиша через формування нових розумових стереотип!в, вироблення но-вих сти1^ул!в i зм!ни пр£оритет1в, шо вжо само по соб! нхкого не лишае бзРдужим та беэдхяльним шодс цього процесу. Паука в цхЕ справ! грае основну роль вже на протяз! к!лькох стол1ть. Зв1дси ß можлив! рецидиви во;ожого ебо, в крапому внпад^, недоброзичливого ставлення до науки i вчених. 1деологй КПРС стели "достойними" сподкоемцяыи !тсвхзиторхв.бретики, псевдовчен:"носх! буржуаз-них ¿дей, rki чущ пролетариату" - bci i\i ярлики риплигають з одного джерелп з в1длов1дною поправкою на час. В економпЦ ця гбро-жхсть проявлязться у б!льш "м'як!р" JopMij- у сво<зр!дному вироб-ничому "дунатизм!", тобто нлукова дхяльнхсть може набувати начеб-то лише видимостх -виробничо!, шо знаходиться в ревльн!й д1Рсност! у сфер! м«тер1ально-речозого виробництва, точн!с1нько як i м1сяць можз св1Тити Л1П1е в^дбитиы в!д сонця, як справжнього генератора, свхтлом. У численних дискус!ях, по проьодилися, наущ була выведена роль ягняти 61ля водопою, сскхльк! заран1 було вхдомо, ис

пряця в науцх все одно Суде визнана непродуктивною, jj yciwa со-вдальними насл!дками, ио випливали хз цього писновку для самих вчен!!х. Зв1Сио, не з великого розуиу й не вхд теорчо1 атмосфери Ршло це визнання, а в!д усвхдомлення *rieT обставини, шо визнання продуктивное^ пращ в ноуцг пгдривало класовий, па'ртхйний П1дх!д-до сусп!льних процесхв i явил, "нар!жним каменем" якого е диктатура пролетар!ату. Захланнё честолюбство !деолог!в утсп!чно! где! комунхзму знаГшло герячу п!дтримку у !нтелектуалъно збхднедах людей та viaHOManiTHHx авантюрист!в, то Й привело кра!ну '"спочатку до кр-лвазо! драми, а потхм зхитовхнуло в провалля брехн!, насиль-ства та корупцН. t ми являемось сводками того, ео, кн i поперед-жав В.Г.Плеханов бхльщовтЦв в 1917 роц1, вибирятися а ц!в! ями ми будеио на протяз! десятил!ть ia величезним напруженням i тяжкими втратвми.

Процес докор!иних перетворень пог."язаний ia зм!ною орхенти-р!в, критерНв i бегатьох уявлень. Все це неминуче породно дегку розгублен!сть серед певно! частини населения. Часом ця роэгубле-HicTb переходить у хстерику ia закликами до "твердо! руки". Момен-ти ¿старики характера на всьому протяз! розвитку людства, але ж ia плином часу виявляеться, шо заесть "твердо! руки" виявлязться все я таки завжди бракуилло розуму.

Идносно позитивна рсль"твердо! руки" полягаз в тому, що, покладаючись на не! можна легко "пхдтягнуткся'*, вчасно позбутися вхджилих момент!в у сусп!льному життх i тЛн. Сднок не сл!д не заслужено вихваляти "тверду руку"; ocKiл!.:ш в II потеши Ян! мож-ливост! ни ззкладсно anj можливост! правильно! постановки д!агно-зу, fiHi опрацьввння рецепт!п, як! сприяли б вирхшенню складних проблем.

Водночг.с, ствэрюючи певну видим!сть'сприятливого розвитку на деякий час, вона може скерувата роэвиток суслЬ.ьства на хибниП тлях, де паростки нового не отримають належних умов для свого розвитку, тому ио цэ(1 розвиток, Jk правило, ~несум!сний с потребами та интересами "твердо! ру.си". 1сторгя о св!дхсм того, шо "тверда рука", говорячи словами D.Лермонтова, но здатна кинути В1кам"ни мысли плодовитой, ни гением начатого труда".

МенталыюП стереотип "твердо! руки" - шаблон, стандарт. А тому все, то виходлть за його «exi - випадкове, суперечливе, !нше, нове i не зрозуы1л£, - сприРлалсся як сане, шо п!длягад знишенш. В п/йхтекономхI цей ментальной'!стереотип эьаГшов вт!лення у пла-

• - 14 -

ном1рност1, у планах 1ШРС, де геть усе ш^ебто абсолютно вмвчено I зрозум!ло, 1 вся складн!сть полет&з у тому,гоб вт!лити абсолютно познан! законом!рност! виробництва у життя. 3 щ:х позмЦЕ стих!й-н!сть, ймов1рн!сть, як 1 все прнродне, зарйн! затавров*!Н1 як влас-тив1сть тих ареал!в, де панують "закони дщунглхв", н^ротивагу планом! рност!, як !деалу. Планом!рнхсть асоц!юсться з гуман!змсм, справедлив!стю х прогресом. Стих! Пнхсть постав ТТ поен им .антиподом ! асоц!юебься з, природним ! злим. Метаф1зичн!сть такого гцд-ходу очевидна, оск!льки природне е единим джерелом киттедаЕного Р1зн0ман!ття, несумхсне з шаблоном ! виголошуе св!й мудрий ! су-ровий вирок ус!м тем, хто не "узгоднюд" сво! дП !з Ц1ою "свое-р!дн!стюи ! "свав!ллям" природного.

Водночас, не все, ио створено за допомогою розу>лу е благо-датнкм для людини. Як ! ронхш актуально звучить мудра думка Гете, вкладена до уст Гумункула ! звернена до Вагнера про неминуч!сть зворотного боку, у якому природному Всесв!т т!сний, штучной/ж замкнутость потр!бна*. У кожному роз! природне в людин! несум!сне 1з застоем, догматизмом о бюрократизмом, плхд яких с безв!дповхда-льн!сть. Надання б1льшого простору свободи х саыост! Гиост!, дотри-мання суверенност! !ндив!ду дадуть можлив!сть очистити наше сус-пхльство в!д р!зних в!джилих нашарувань.

Однак сказане не означад, шо "зворотн!" результати е зовн!ш-Н1ми, такими, ио минають ! скоро,лцеэнуть ноэавжди.. "Зворотн!" результати "виходять" з об"ективного ходу розвитку людини, а тому вимагатимуть до себе пильно! увагн ! величезних зусиль для IX' адекватного спрпРняття, вивчення та зосводння.

Загальна скерован!сть зм!н у суспьчьньму виробництв! характеризуемся тим, шо на почоткових етапах мптер!альн1, ф!н«нсов1 то людськ1 ресурси концентруюу>ся в первинн!0 сфер!. В середин! Ж ст. ц! ресурси стали перемываться до другоГ сфери, а зараз це переы!пення проходить на особгсто-!нди£!дуальннй р!вень виробництв«. Це зуиовлено тим, по зростое значим!сть новоутворень у вигляд! нвухових, техн!чних ! орган!зац! йних вхдкриттхв ! р!шень, зародження котрих в!дбувадться на особисто-хндив!дуальному р!вн!. До того ж, наприклад, роэвиток системи оевхти все бхльшою мхроз эалежить не ст!лы:и в!д знань, потр!бн1 для отримания говнхш-н!х результате, ск!льки в!д внутр!шньоТ необх!дностх, яка иов"я-

I Див. Гете 1'.Фауст'. Избранные произведения в 2-х томах. Т. 2. -' и. Гцгвда, 19С-5, с. 4Г7.

- 1Ь -

зама 1з саыоп1з:)вння\:. Власш думки х почуття надавть бхльш ичут-Л1Ш" I точн1, а на певнску р1вн1 I едикх, 1нструменти, що дозво-ляють проникати до найглиЗших I найпотаемнхких пластIв людськох особистостх, надаючи можлив1сть бхлып точного п1знання об"екту, а отяе й моиливгсть пошуку х вм:лого застосування бхльш ефективних форм не сплый його обробки, ск!льки самообробки, самоосв!ти, самовдосконалення.

Ддке механ1Чне эб1лыиення асигнувань на освхту саме по ссбх недостатне для вирхизння багатьох проблем. Якщо немае особиетосл людини, иемае гоетрого сприйняття д1йност1 ! необх!дностх нсватор7 ських перетворень, то знания у принциповоау план! н! до чого не ведуть. Вони або больно "приеиваються", абс- "повисають" в повхт-рх, даючй дуже малу в{дцачу.

Драматизм реалЫ нашого часу обумовлений ду«е малим "запасем м1цност15' хнднв1дуалъного начала, браком особист остх у людей ко-лишнього СРСР»

Помилкове трактування категорхх продуктивна праця не могла на призвести до викривленого розумшня скерованост1 ем1н у сус-пхльнсму виробництвх4 а отже, в наданн! пр!оритетхв. Кла совий П1Д-х1д у в!днО!1!еннях розподхлу не мгг не привести до 'Чнтелзктуально-го паразитизму" э усхма насл!дками, що вит1кають зв1дси. Пан1В(П пр10ритеаи, оа яких заробхтна плата толановитого вчителя, виклада-ча ущверситету, лхкаря або гнженера, вихователя дитячого садка та часто нижче фактичного доходу вантакника або сантехнхка, не ысгли на привести до порушения "обм1ну речовин" у сусп!льств1. Шдвищувати св1Й освхтшй р1вень економхчно несиггдно.

Таким чином, без паукового визначення поняття продуктивна праця немояливо в1рно визначити як загальний напрямок зм1н, що в1дбуоаЕться в процесх сусального виробництва, так 1 правильно оцгнити г зваяити коннретний вклад кожного виду прац!, кокнох сфери виробшштва.

ВдоскЬналення виробничих*в1дносин повинно проходити в такому нлпрямку, який забезпечував би все бхлылий прост:р I уыови для ройвитку творчих здхбностей людини. ¿дже нх у кого нэ виКликас сумн!ву те, що проЦвхтання досягне та крахна, яка стиорюе Найб1льаь сприятлиг: умови для розвитку лвдини, прояву П ун1вврмальних,. творчих здхбностей. I вке на Ц1й основ! хнтенсивнхсть яяттед1яль-ностх досягне такого р1вня, який дчсть зиогу певним чином дати можливхсть справитись з глобальними проблемами сучасност!.

Лад'/.н« з 1удлсн пркредюго, су'зп1л1ного I ьсобисто-

!ндивгдуального. А теку в пронес! вкроО'нкцтна ри'.ми у них трьох стих!кх псг;юпи сгавэтп все б1льа аивзгуччи^и, сходити у стаи "сзаь^зв^сго рззонансу". Необх!дн!си'ь тако! форми розеитку повязана з тим, що порушення ииттсвогс ригму в одн!й ¿а них трьох степс!й вед© до загаяьнс! аригм!! 1 врешт! до загально! деградац!!, незввкапчи на осл!плю»чу д!в кон"пктурних результат!в у'таких чи !кйих формах I видах. 1

0СН0ВН1 ГОЛОЖЕННЯ МСЕРТЛЦ1ЙН01 ГОБОТИ |РЕЗУЛЬТАТИ

Д)СЯ1ДКЕННй ШСВШШ В НАСТУПНИХ ГОЩГКАЦШХ

I. Исследование объективных основ социальной активности как предпосылка ее возрастания в условиях социализма // Развитие экономической теории и усиление ев практической функции. - Тез. докл. и сообщений на Республиканской науч. конференции. Ч. 2. - Киев, 1980. -0,1 п.л.

'¿* Взаимосвязь расширения границ производительного труда и процесса социалистического производства // Политико-экономические проблемы социалистического воспроизводства. - Тез. выступлений из Республиканской научно-теоретической конференции. Киев, 1981, -0,1 п.л.

3. Вллив НТР на мек^продуктивно! праЦ1 при кап1талгэм*. // Еконоы1ка Рвдянсько! Укра!ни 1992, № 10, 0,8 д.а.

4. Проблема перевода общественного производства на научную основу /обзор/ // Актуальные экономические проблемы внедрения достижений НТП в производство. - Теэ. докладов иа Всесоюзной научно-практической конференции. Ч. Ш. Киев, 1966. - 0,1 п.л.

.5. Обгективные основы возрастания роли личного фактора производства. // Совершенствование производственных Отношений социализма: критерии, факторы, механизм, показатели. Ч. Ш. Материалы расширенного заседания Научного совета. Н.Э. АН УССР. Киев, 1986. -0,1 п.л.

6. Взаемозв"язок розширення мек продуктивно! прац1 з шдвищен-няы ефективност! суспиьного виробницгва // Економ!ка Радянсько! Укра!ни. 19У5, * 10.-1 д.а. /обзор/.

7. Экстенсивное и интенсивное в общественном производстве /обзор/ // Совершенствование хозяйственного механизма и ускорение интенсификации социалистической экономики. Тез. выступлений на Республиканской нвучной конференции. Ч. I. Киев, 1987. - 0,1 п.л.

- I? -

8. Развитие индивидуально-личностного уровня производства -основа активизации человеческого фактора. // Демократизация хозяйственной аязни и активизация человеческого фактора. - Материалы конференции. Ч. П. Киев, 1969. - 0,1 п.л.

9. Преодоление догматизма как необходимое условие формирования нового экономического мышления. // Экономические науки, 1989.- !? 6, 0,8 п.л. /обзор/.

10. Преодоление командно-административной системы как необходимое условие активизации Человеческого фактора, // Социальные проблемы труда. Тез. докладов на республиканской научно-практической конференции. Секция I. Киев, 1969. - 0,1 п.л.

11. Диалектика экстенсивного и интенсивного в общественной развитии. // Человек. Мировоззрение НТП. Всесоюзная научно-теоретическая конференция. Секция 3. Тезисы выступлений. Краматорск, 1991. -0,1 17.л.

12. -Структурше изменения в производстве и развитие человека. // Развитие производственных отношений и установление новых хозяйственных форм. Тезисы докл. Республиканской конференции. Киев, 1991. - 0,1 п.л.

nfnn.no яру*у 2.02.63. Формат еО*М/18. Пап1р офс. Офс.аруг. Ум.Яру1>Яре. о,а рбл.-вня.ар,. |(0. Ткрвм кю пр>м>

Зац. . , Бэзплагно.

ПолГграфГчиа Ылькиия |нс*рту,у» е»о«ом|« АН УхрЯш. 2520Ц м.КиГе И, вуп.Плнаса Мириого,28.