Затраты и доходы в производстве молочной продукции тема диссертации по экономике, полный текст автореферата

Автореферат диссертации по теме "Затраты и доходы в производстве молочной продукции"

ч

г ••

V

ШСТЙТУТ ATPAPHOÏ ЕКОНОМ1КИ "IУКРАКНСЬКА АКАДШЯ АГРАРНИХ НАУК

На правах рукопису.

ЗИМОВЕЦЬ BiKTop Наумович

ЗАТРА1И I-дохода У ШРОБШЦТВ1 МОЛОЧНО'1 продукт!

/üö.üV.uü. - Еконоьпка с!льоького . го'сподарства i АПК

9-0.. Crf

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на здобуття наукового ступени доктора економ!чних наук

Khïb - 1995

I— Г"

Робота викокана в 1нститут1 аграрноI еконоппки Укра'шеьшн" академ1¥ аграриях наук.

.0фхц1йн1 опоненти - доктор економ1чних наук, професор,

Заслужений д!яч науки I техшки Укра'ши БУГУЦШЙ 0лекс1й Андр1йович

- доктор економхчних наук, професор, ахадем1к УА1Н

, ■ ЧЕПУРНОВ 1ван Андрхйович

- доктор економ1чних наук, професор ШК1ЛЬ0В Олександр Васильевич

ПровIдна орган1зацхя - Науково-досл1дний еконоьпчний 1нститут МШстерства економ1Ки У1фа"1ни.

Зах:ист вхдбудеться " " лютого 1995 р. о 14°° годин! на засIдани! спец1ал1эовано1 вчено!' Ради Д.01.58.01 в 1нститут1 аграрно I економ 1ки УААН, за адресов 25212?, м.Ки!в-127 ,вул.Геро'1'в Оборони , 10 . ;

Просимо прийняти участь в обговоренш дисертацп тд час , захисту або над1слати Ваш в1дгук на автореферат дисертацП.

3 дисертац!ею можна ознайомитися у б!бл1отец1 шституту.

Автореферат розжеланий " 2$ " сходя 1995 р.

Вчений секретар спец!алгэовано1 вченоУ Рада /

-I. ЗАГАДЬНА. ХАРШЕРИСТйКА РОБОТИ

Актуален1сть проблема. Виробництво молочнох.продукцП в удавах Укрални е одн1вю 13 важливших складових'частин 11 продоволь-чого комплексу. Укра'1'на мае вей необк;дн| передумови для досягнен-ня такого р1вня виробництва молока та продукт¡в його переробки, який би в повнгй М1р1 забезпечував як внутр1вш потреби, так 1 створення значних ре:сурс1в для експорту. .

Проте, потенцгалып можливост1 нарощування виробництва молока, та прод,. кт1в його переробки не були в достаппй м1р1 реал1зоваш. Це обумовлено багатьма причинами. Одн!ею 13 основних причин була недоеконал1Сть системи екоком1чних взаем6в1дносин, зокрема цшово-го механизму в сферI виробництва, переробки та реал!зац11 молочшп продукцх I. Колочне скотарство як в целому в Украшу так г в рег1-ональному роэр131 протягом багатьох рок:в було економгчно малоефе-'ктивним.

Б зв"язку з цим е актуальною розробка проблеми фбрмування затрат у виробництв! молока та продукт!в його переробки,з одного боку, I обгрунтування системи заходгв по удосконаленню ц1нового механизму в п|дкрмплекс1, з тим щоб вш надежною М1роо стимулював зб1льшення виробництва продуетцг та полдпшення Н якостг. Складною економгчною проблемою розвитку молокопродуктового пгдкомплек-су була 1 залишаеться особливо в сучасних умовах переходу до ринку, Г1пер!нфляц1йних процесхв в економ1цг,неузгоджен1сть, розба-лансовашсгь в ргвнях рентабельности та цш в с!льськогосподарсь-кому сектор!, з одного боку, 1 сфер! переробки 1 реал1зац1х, з другого.

Вищевикладене евгдчить про важливе народногосподарське значения проблеми формування затрат ! доходгв у всIX ланках вхдтворю-

вального процесу в молочнопродуктовокдг подкомплекс! АПК Украши.

___

у

' .'.V 4 - •■■.,■ ■ ■ • "

Ця ситуащя обумовила вибхр напряму, тематики Л структури досл1д-ження, його мету та завдання.

Ступхнь досд1дженност1 теми. Вагомий вклад в розробку актуа-льних теоретичних 1 прккладних, питань цгноутворення як в народному господарстВ1, так \ зокрема в АПК зробили вчеи} Украхни та бли-жнього заруб1нжя ^ В.Р.Боев, М.О.Борхуноп, В.П.Дяченко, МЛ.Горяч-ко, Л.О.Грутецький, ВЛ.Кононенко, I Л. Лук шов, Б.Й.Пасхавер, БЛ.Пошкус, В.Ю.Протасов, 1.Н.Романенко, А.Г.Савченко, б.0.Сагайдак, О.О.Сторожук, О.М.Шпичак, Ю.В.Яковець та 1нпи. Питания формування економ1чно'гефективност1 виробництва молока висгнтлювались в опубл1кованих працях О.А.Бугуцького, В.С.Д1есперова, В.О.Добри-нхна, С.Г.Дгченка, Л.1.Жигало, Л.I.Касьянова, Г.О.Колхсника, А.О.Омельяненна, 1.А.Чепурнова, О.В.Шкхльова, А.В.Шлежявхчуса. Про-те, проблема формування соб1вартоот1 та ц!н в молочнопродуктовому тдкомллексх не энайша достатнього висвхтлення в економ!чн{й Л1-гературЬ

Мета та основнг завдання досл!дженмя. Мета полягае в розроб-Ц1 теоретичних(методичних I прикладних питань формування затрат, доход 1 в та ц1н в молочнопродуктовому пхдкомплексг Укра1ни та об-грунтув&ння пропозицхй по удосконаленню ценового механизму в ньо-му, особливо на етап! переходу до ринково"* економгки.

Для доеягнення ц1е'1 мети в досл1дженш були поставлен: та розв"язан1 так1 основн! завдання:

- зд1йснен* аналгз динам!ки та досягнутого р1вня виробництва . 1 спояивання молочно! продукци в Укра1ш пор!вняко з шшими

кражами, а також оценка прогнозу його роз витку на перспективу;

- об1*рунтован! теоретичн! 1 методичн1 питания формування . затрат у виробництв! молочно! продунц!х;

- - доыпджено багатор1ЧН1 тенденцп руху соб1вартост! молока та П структури в с1льськогоснодарських шдприемствах Украши в ц1Лому I в региональному розр1з:, а „акож зд1йскено анал13 поргв-няно з гишими крашами; ^

- досл!дхеко тенденцп руху матер1алом1сткост1 та енергомгст-костх продукц1I в галузх;

~ эд1йснено анализ фактор¿в формування соб!вартост1 молока та визначенг резерви И зниження;

- гозроблено методичиЛ основи нормування соб1вартост! I рен-табельноот! виробикцтва модока та обгрунтовакх IX прогнозш рхвн: на перспективу; - . ;

- обгрунтовелх тесреглчш I ыетодичнх основи формування щн в'молоодопродуктовому щдкомплексх, зокрема в умовах переход, до ринку та 1нфля1?:йно1 сятуац {I ;

- здхйснено анал1з опециф!ки формування собхвартост! продук-цп I Ц1Н в молочнопродуктовому П1дкош1лекс1 АПК в умовах переходу да ринково! економ1ки та розробденх пропозицП по удосконаленкю системи Ц1Н у виробництвг та реалхзащI молочно! продукщ?.

Предмет I об"екти дослшження. Предметом дослгдження в тео-ретичн1, ыетодичн! 1 прикладн^ питания проблеми формування соб1-вартост! продукцП', рентабельности виробництва та ц1ноутворення в молочнопродуктовоцу подкомплекс! АПК Укра'ши, зокрема в умовах переходу до ринку. Об"вктами дослгдхення взят! «льськогостодарсь-п!дприемства Укра'1'ни, як1 виробляють молоко, а такое п!дприем-ства по його переробцх та реал1зац1I.

Методология 1 методика до елIдження.Методолог!чнов основою дослгдження були прац1 класик1в економхчнох науки, а також пров1д-них економIст1в-аграрник1в, що розроблялй проблеми економ!ки моло-чнопродукгового подкомплексу АПК. При зд!йсненн1 науково-досл4дних

Г ■ ■..... " ' ■ /

роб1т використовувались так1 статистичН1 метода, як аналгтинх - групування, хндексний, монограф!чний, роэрахунково-конструктивний, картографхчний та 1нш1.

Теоретична шипеть досл1джекь полягаз в обгрунтуванн! кон-цептуальких питань формування соб1вартост1, цгн та рентабельное^ виробництва с1льськогосподарсько1 продукцп, зокрема в молочно-продукговому шдкомллексх. 3 участю автора шдготовлен1 методич- ■' н4 рекомендацП по формуванню собхвартостх, цхн та рентабельнос-т! в схльському господарств1.

Практична щншсть виконаних послтджень полягае в тому, що пропозицх I, рекомендацП I норматива, ЯК1 одержан: в результат!

V ..

IX эд1йснення, викориетовуються як на р1внI пгдприёмств, так I в органах управлшня АПК на республшанськолог 1 регЛональному ровнях Зй; результатами проведених дослхджень було изготовлено I пе-, ■ редано с!льськогосподарським, планово-економ1чним та Дншим органам по уяравл!йнв АПК лонад 50 допов?дних записок, анал!тичних ог-дяд1в та :£нших матер1ал1в з литань п1двищення економ1чноУ ефектив-ноет1 виробництва молока.

ч Наукова новизна послхджень, як! виноеятьея на захист.полягае в розробщ нових методичних тдходхв з питань формування соб1вар-тост1, рентабельное! 1 1 цш у виробництвх молочног продукцП в умовах розвитку товарио-грошових в1дносин в народному господарст-в1, зокрема в умовах 1нфдяцхйних процесхв та перех1дкого перIоду до рииково'1 економхки:

- методологхчнх положения по формуванню витрат виробництва, 4 рентабельное^ 1 щн в молочнопродуктовому п1дкомплеке1;

- методичш рекомендац1I по врахуванню якост! молока в заку-шведьних ц1нах та IX рег10нальн!й диференц}ац11;

» методичн! положения по розробЦ1 нориатив1в соб1вартост1 х

■ - \

рентабельное:1 х виробництва молока;

- методичн! I при клади! питания формувания витрат 1 цш в сферг переробки га обггу молочко? пр дукцП;

- методичнI питания забезпечення еквгвалентност1 обм!ну в АПК та антиIнфляц!йного захисту виробникхв х спСживач!в;

^ - пропоэицг!' по формуванню системи щн на молочну про,цукц!п в умовах переходу до ринковоI еконошки.

Апробашя 1 впроваяження результатхв досл!яження.На протязг эдхйснення доелдаень одержан! результата регулярно апробувались на заседаниях вченох ради 1нституту аграрно'1 еконоппки УААН. Зна- ■ чна частика результат!в г пропозицхй, що були одержан! в ггроцесх дое/Лдження, розглядалися на наукоБО-технх чн!й Ра^1 МСГ Украхни, а також на сеехях^Мхжвхдомчох науковох ради з проблема ц!коу.ворен-ня Держкомщн СРСР ! АН СРСР. Науков! розробкя автора зиайаши В1-дображення в методичних рекомендац!ях та нормативах, як1 пхеля апробацГх та. затвердження у вхдповхдних Ыльськогосподарських ! гЯханово-еконошчних органах були направлен! для практичного вико-ристання на р1зних рхвнях управлшня. •

Результата доелхдкень автора були реал1зован! при пхдготовц! пропозицхй до постанов Уряду Украхни з питань вдосконалення заку-пхвельних цхн, а також в!дпов1дних прейскурантхв.

Публгкац!; результат 1В дослхдження. По досл!дауван1й пробле-матиц! автором опублхковано 152 роботи обсягом 142 друкованих ар-куппв, в тому числх 30 монографШ, книг \ брошур, обоягом 64 др. арк., 13 них б написано самост!йно.

Результат, доел 1джень доповхдались на 18 наукових I науково-практичних конференщях та семмарах р!зного рхвня /всееоюзних, республхканських, обласних/. На проведен! НДР та публхкацх? за IX результатами одержано понад 20 рецензий та в1дгук!в в!д р!зних в!-домств, ор^анхзацхй та окремих оехб.

Структура I обсяг дисертацП. Дисертацхйна робота складае'ть-ся 1з вступу, п"ятьох розд1л1в, вионовкхв та пропозиц1й, списку використано'х л^тератури та додаткгв. Бона викладена на 345 сторхн-иах, 56 габлиць , 3 картосхеми та 47 додатк1в.

2ф Основнг результата та висновки диаертацхйно"! роботи.

2.1. Сучасне виробництво - це виробництво товаров, товарне виробництво. В1домо, що товарне виробництво 1снуе вяе багато часу, пережило ряд еовдально-економхчних формац1й. Необх1дною передумо-во» виникнення товарного виробництва був розподхл прац!. Але це не едина умова для 1 снування товарного виробництва. Другою пер'еду-мовою е економхчна в1дособлен:сть виробникхв. Характер ди законI в товарного виробництва видозмхнюеться в процесх вторичного розвит-ку. Одним 13 ва&иивших законов товарного виробництва е закон вар-тост1, який виражае таку основну залежнхсть - необххдихсть витра-чати у виробництв! суеп1льно-иеобх1дну пращо у в1дпов1дностх з еко-номхчними потребами сусШльства. 3 точки зору н!льК1сного обл!ку * затрат , сусШльнох прац1 д!я закону вартост! полягае в зведенш ш-див!дуальних затрат до сусгпльно-необх1дних. Сусш льно-необх I дний робочий час - це той час, який визначаеться пан1вними в тхй чи 1н-ш!й галуз! середн1ми суспхльними умовами виробництва. Сусшльно-необх1дн1 затрати пращ формуються в межах сусп1льно'1 потреби в то-цу чи хншоцу продуктI, га межами ц!е1 потреби продукти вже не ма-ють сусШльно! спонивчо! вартост!, а значить не знаходять сусшль-ного визнання.

Серед категор1й товарного виробництва важливе м1сце пос!дав соб1варт!сть. Генетично вона т!сно пов"яэана з варт!стю, сусгпль-ними витратами виробництва. Справа полягае в тому, що в процес1 виробництва суспхльного продукту частина його постхйно в1докремлг>-еться, утворюючи фонд замещения спожитих зааоб!в виробництва I з«-

собгв Iснування працхвнихав. Створення подхбного фонду е необхщ-ною умовою безперерйвност! процеоу суспхльного виробництва, е ви-х1дною фазою наступного виробничого диклу. Якщо вести кову про спх-ввIдношення-категорII вартост! I соб1вартост1, то М1ж ними ¿снуе як еднгсть, так 1 вхдмши. Об"еднуе Ух те, п?о вони втглюють у собх затрата. Але варггсть св1дчить про затрата сусшльства, а соб1вар-т1сть - затрата конкретних тпдприемств та хх об"сдкакь.

Слхд зазначити, що соб^вартхсть продукцхх в колгоспному сектор! на прбтяз! грива." о го часу не обраховувалась. Перпи спроби п обчислення вхдносяться до 1956-1957 рр. В той час не лсвувало за-, гально прийнято! методики II обчислення. Зггдно методики, розроб-Лено1 Всесоюзним науко во -до с л I дним шститутом ек0нэм1ки гхльоького господарства /1958 р. /, трудодень при розрахунках еоб1вартСч,т1 продукцП в колгостах повинен оцхнювэтись не за його фактичною оплатою, а виходячи 1з норматив ¡в на рхвн1 оплати прац1вникль радго-сп1в.

Позиция Украхнського кауково-дослгдного гнституту економ1ки 1 орган¿зацГ1 снльського господарства полягал'а в обгрунууванн1 не-обх1дностх 1 економхчнох дохцльностх оплати пращ колгоспкикгв при обрахуваннх собхвартомч за II фактичним р!внем. Для виявлення зв"язку ьпж рхвкем продуктивностх прац{, П оплатою 1 собхварт!с-тю продуй;11 в УКД1Е0СГ з участю автора було проведено д0сл1дження на матер 1алах 1424 колгосшв трьох областей Украгни за 1958 р., в тому числ: Микола!всько1 / Степ /, Полтавсько!" / Лгсостеп / I Рхв-ненсько'1 / Полтсся /. Групування колгосШв за ргвнем продуктивнос-т1 пращ в зерновоз господарств1, виробництво соняшнику, цукрових бурякгв, картошп, молочному скотарств1 та свинарств! показало, що' в господарствах з б^льш високою продуктивтстю прац! П1двищена оплата трудодня поеднуеться збхльш низькою соб1вартхстю продукцП.

/

Проанал1эуемо цю залежнхсть на прикладI молочного скотарства в колгоспах МиколаУвськоI области В 'груш хэ 45 господарств 13 затратами до б трудоднIв на центнер молока його собхвартхсть ста-новила 100,46 крб., а в груп1 з затратами понад 10 трудоднхв -173,65 крб. Затрата на оплату пращ в склад: соб!вартостг Гц молока складали 52,07 I 89,70 крб. Аналогхчн: залежностх мали мIсие х по !нжх продуктах, а. також в рослишицтв!, тваоинництвI 1 С1ль-ськогосподарсьхому зиробництвх в цхлому. Отже, було доведено, що б1льш висока оплата працх при випередяаючому зросташп I I продуктивное?! поеднуетьсяз бгльш ниэькою собхвартхстю продукций Положения щодо вра^ування фактичного рхвня оплати трудодня при обчис-ленн! ообхвартостх колгоспно1 продукцп знайшло загальносоюэне ' визнання з 1961 р.

Однгад з ваклив!шх вартхених категор1й в ц!на. Бона визна-чазться варт1стю в к!нцевому результат!. Трудова теор1я вартост! визначае в^ошення ц!ни г вартост!, як в!дношення явищаА його сутност!. В умовах товарного виробництва ц!ни вхдображазэть ве! сторони процёсу 'сусп!льного вхдтворення. Щ умови реал1зуються у вс!х сукупностях Ц1ноутворюючих фактор!в. В проблем! цш перехре-щуються так! важлив1 питания економхчного розвитку сусшльства, як формування темп!в ! пропорц!й народного гоеподарства, структу-ри та розшдхлу нацхонального доходу.

Система ц!н в вежливою складовою частиною економ1чного меха-н!эцу в умовах адм!н!стративно-команднох системи $ункц!онування економ!ки. В умовах ринково? економ!кн роль цхн в знкчнгй М1рх зростав, вони стають одним хз основних регулятор!в процесу вгдтво-рення, в!д!грають першорядну роль в зд!йсненн1 економ1чно1 та ео-ц1вльно1 политики в краШ.

£коном!ка Украши знаходиться на початку переходу до ринко-

вих В1дносин, докорхнного реформуванн# економ1чно'1 систейи. Пере-х1д до ринкових в1дносин необххдно зд1йснювати в пиру створення об"ективних передумов для цього - ек номхчниХ, полхтичних, сощ-альних, психологЛчних. При цьому необххдно здгйснити комплекс за-ход!в па створенню екокам1чного, правового, та органгзацхйного каркасу ринковс!' экономики. Серед найважливших компонент Л в цього пе-рех1дного процесу поряд з децектоалIзац1ею власност1, 'П. роздер-жавленням, оздоровлениям ф1нак^ в I грошово!" системи, комплексом заход 1 в по соц1альн1й 'глдтримщ населения, системою взаемовхдносин шж рег!Оками одна 13 першорядних ролей належить реформ1 цхн.

Ринковий механ1зм передбачае системну дш таких вартхсних ре-гуляторгв, як соб1варт!сть, ц:на, прибуток, податки, страховI вхд-косини, процентах ставки та }'н. його ефективне функцхонувакн.. мо-же здптенюватиА» при вартхы-ий оцшцх вс1х ресурс¡в виробкицтва -матер дальних, тру до вих, природних I фшансових.

За економ1чним змготом цхни е грошовим виразом вартостг. Тео-рхя вартостг з методолог:чною основою формування хин. Важливе, ко-нцептуальне значения в сучасних умовах мае врахування в цшах сложивши вартостх продукци. Оргашчне поеднання в Ц1нах основних положень трудово'1 теорП вартостг I споживног вартостх мае прин-ципове значения.

ЕНдшкодування затрат, що забезпечують процес простого вхдтво-рення, е нижньою межею формування ц1ни. Такий II рхвеяь забезпечуе м1Н1мальиу виг1дн1сть вхдтворювального процесу на пхдприемствах-виробниках. Виробник продукци повинен мати прибуток В1д II реалх-заци в таких роз?»прах, як; б забеэпецували його нормальне госпо-дарське функц1онування.

3 другого боку, цша повинна в1дпов1дати хнтересам споживача, забезпечувати необххдгшй ефект вхд використання придбанох продук-

цП. Гармошзац1я 1нтерес1в виробнтив 1 споживачзв реалззуютьея . при узгодженн! суспхльно необхтдних затрат на виробництво продук-Ц11 та II сусП1Льн01 корисност!. Б умовах ринково1 економ1КИ формування цт» рхвноваги втдбуваеться на основ: сшвв:гдношення мгж пропонуванням I платежеспроможним попитом.

В1льне цшоутворення, як показуе досв!д краш з розвиненою ри-нково» економ!кою, не означав анархП в процес! формування цш, В цих кра'1'нах державн1 органи( р1зного типу формування, асоцгац! I ви-робниктв та споживач!в активно впиивають на процее цхноутворення.

Сгратегччним напрямком щноутворення в АПК в м1ру становления ринкових втдносин е поетапна лтберал1зац1я сиетеми цш 1 цхноутворения. Повинне забезпечуватись рацюнальне поеднання твердих /фгк-сованих/, догов1рних та в1льних Ц1Н. В м1ру розвитку рхзних форм с!льськогосподарського виробництва, роздержавлення переробних лхд-приемотв та розширення каналIв реалтзацп продукц! I, що реал1зуе-ться виробничниками, воно буде змгнюватися на користь двох останг- ■..■ шх - догов1рних та В1льних цш. .

Важпив!шим аспектом економ1чних втдносин всередин! АПК е за-безпечення цшово! екв1валентност! мгж сгльським господарством А промислов1стю, що постачае засоби виробництва. Частка промислових виробхв у склад! матер1альних затрат у вирсбництв1 с1кьськогоспо-дарсько? продукцП колгосщв, радгоспхв та МГП складала 63,5 % в 1993 р. Дальша 1нтенсиф{кац!я стльсыюгосподарського виробництва повмязана э додатковими поставками иатер1ально-техн!чних засобгв. В цих умовах важливо добиватися, щоб ц{ни на засоби виробництва, створюваН1 в перш!й сфер! АПК, зроотали пов1льн1ше портвняно з ко-рисним ефектом, який зазначент засоби забезпечують.

& 1АЕ УААН розроблен} при участ1 автора Концепц1я Ц1ноутворен-ня на вродукц!» АПК в перех^дний перюд до ринково! економ1ки I

Методология та методика формування I фунгацонування цшового ме-ханхзму АПК в перех{дний перIод до ринково! економхки. ^ них обТ-рунтовуеться положения, що регуляторам виробництва у ринкових умо-. вах повинна виступати цжа, побудована за концепщею ц!ни виробництва, в основ: яко! покладена соб1вар?1сть певного виду продук-ц!1 та маса прибутку, що визначаеться через норму прибутку на весь авансований в галуз! кап!тал.-

Норма прибутку до середньор1Чно1 вартостх осковних фондов та оборотних коштIв ставить в однаков! умови вс1 галуз!, вона визна-чае реальн! доходи тдприемств. на Екладенг ними у певне виробниц-тво кошти, буде сприяти надходженню додаткових капIталI в на роз-виток т!в1 або шаки галуз!. На основ! норми прибутку визначати-меться економ1Чно обгрунтовака маса прибутку, яка забезпечуе ио-рмальний процес" вдаворекня. "

В умовах нестабхльностх Ц1Н, високих темп г в хнфляцГг у проце-с1 визначення реального одержаного прибутку, його норми та р!вня рентабельное^ сл1д проводили дооцгнку фактично спожитих засобхв виробництва до рхвня ц!н, як: ¡снують на момент реал1зацп вироб-леноУ продукц!I. Без тако!' дооцшки не можливо визначити реальн! наел!дки виробництва та екв1валентност1 обману э !ншими галузями.

2.2. Важлившою структурною частиною АПК е продовольчий комплекс, який поеднуе виробництво, переробку, збер1гання та реалхза-Ц1» продовольчих ресурсгв. Цей комплекс в!д}грае першорядну роль в житт! еусп!льства. За влучними словами К.Маркса, виробництво продукт!в харчування е першою умовою життя безпосередн!х виробни-К1В I будь-якого виробництва взагаль Одним 1з найб!льш важливих п1дкомплекс1В Украши е молочнопродуктовий, в яко«с на основ! вертикально! 1нтеграцп поеднуються молочне скотарство та молочна ппомисловгсть.

^^___

Основною ланкою молочнопродуктового шдкомплексу е'молочне скотарство. Ця галузь займа« одно 1з пров1дних, М1сць в схльського-сподарськощу виробництвх Укре'ши. Так; в складг'товарно'У схльсько-господарськох продукцГх сусП1Льного сектору на долю молока I моло-нопродукцП припадало в 1993 р. 17,6 %, В затратах на товарну продукцию питома вага галуэ1 становила в ц1лому по су сильному сектору 25,3 в чиртому доходг, одержаному в^д реал1зац1У схльсько-господароько'1 продукту 10,5 %,

Виробництво молока в/УкраУю збгльшилось з 21,8 млн.т в сере-дньому за 1981-1985 рр. до 24,1 млн.т в 1986-1990 рр. I 24,5 млн.т в 1990 р. Нарощування виробництва молока в цей пер10д здхйснюва-лось за рахунок пхдвищення продуктивном! молочного стада. Над1й на середньорачну корову по вс1х категориях господарств збхльшився з 2396 кг в середньому за 1981-1985 рр. до 2772 кг в 1986-1990 рр. 1 2863 кг в 1990 р. 1 по су спальному сектору, В1дпов1дно а 2419 кг до 2838 кг ! 2941 кг. Проте, вочинайчи з 1991 р., розпочався спад виробництва в галуз!. Валове виробництво молока /вс1 категори господарств/ становило 22,4 млн.т в 1991 р.* 19,1 млн.т в 1992 р. 1 18,1 млн.т в 1993 р. Таке становище обусловлено як суттевим зме"-ншеншш погол1в"я кор!в з 8378 тио. на 1.01.91 р. до 8078 тис. на 1.01.94 р./, так ! зниасенням продуктивност} кор!в - до 2304 кг в 1992 р. I 2273 кг в 1993 р. Слхд заэначити, що зазначене зменшен-ня виробництва молока вгдбулось за рахунок сусального сектору. В особистих Шдсобних господарствах населения ситуац!я була шшога: погол!в"я кор!в протягом 1991-1993 рр. зросло на 441 тис. гол., а виробництво молока на 0,7 млн.т. Однак, це не компенсувало скоро-чення погол1в"я в колгоспах } радгоспах на 752 тис. гол. та знижен-ня продуктивност! корхв до 2099 кг в 1993 р.

В даний час нев!дкладною проблемою розвитку галузх в стабШ-

зац!я погол1в"я иор1в та хх иродуктизност!.. Послтдуючим завдавням е вих1д на ргвонь виробництва, ш гол! в "я та продуктивное!!, дося-гнутий в 1990 р. Основним стратег г-ш м питаниям созвать галуз! в перспектив! залишавться неухильне шдвищення продуктивное®! молочного стада. Зб1льшення виробництва молока за рахунок п!двищення продуктивности кор!в е економхчно доциьним з точки зору викорис-тання неIX ресурсIв галуз! /виробничих фондш, трудових, енерге-тики, корм1в/. *'

Проведенг, досл1дяення евхдчат'ь про шршалщу роль у форму-ваннI молочши 1 продуктивное?! кор!в таких фактор!в як повкоцпма год1вля, як1сний склад погоя!в"я, рацшнальна система зоотехкхч-них та ветеринарних заходхв по ведению галуз!. Год!вля кор!в повинна бути збалансованою за веша' елементами живл.ення - енер.ети-чною здатн!стю,° перетравним лротеТном, незашяшми аминокислотами, мгкеральними речовинами I вIтам¡нами.

В розрахунку на еередньорхчну корову в колгоеп&х^радгоспах х МГП Украхни витрати коры!в етановили з 1981-1985 рр. - 39,9 ц кормових одиниць I в 1986-1990 рр. - 43,5 ц. Витрати концентрат!в в розрахунку на корову збхлыгились за цей перход з 8,5 до '9,2 ц, грубих кармIв з 6,8 до 7,2 ц, соковитих з 11,0 до 13,1 ц. В 1993 р. витрати кормIв на корову зменшилисъ до 38,3 ц, в тому оделх концентрат! в до 7,8 ц. —

Структура затрачених кормIв в Галуз; молочного скогарства зазнала за розглядуваний перход певяих змхн. Питома вага концентрат! в в загальному обсяз! кормхв залишавться практично незмшною: 21,4 % в 1981-1985 рр., 21,4 % в 1986-1990 рр. д 20,3 % а 2993 р. Така ж сйтуащя 1 по соковитим кормам: 27,5 % в 1981-1985 рр. I 30,4 % в 1986-1990 рр. Частка грубих корм!в за цей час була не- . змгнною: б!ля 17,0 %. Про вплив р!вня гадхвл! на продукта вш еть

молочного стада св1дчать дан! табл. I/I989 р./.

Таблиця I.

Залежн1сть продуктивном! KopiB в!д рхвня год!вл! в колгоспах Украши

Групи колгосшв за р1внем продуктив-НОСТГ KopiB, кг

!К!ль-

iKICTb

{колгос--!niB у !трупi

!Продук- ¡Затрата кормi в !тивнi сть! на голову (корови, ,йлЬпгп ,в т.ч.

кг

¡всього !у кормо-'концен-!вих оди-!трати )ницях 1

Питома вага концентрат! в, р

До 1700 260 1551 31,7 5,42 17,1

понад 1700-2000 608 1866 35,0 6,46 18,5

понад 2000-2500 2576 2255, 39,7 7,77 19,6

понад 2500-3000 2255 2717 45,6 9,08 19,9

понад 3000-4000 '..15.16 3291 51,5 10,81 21,0

понад 4000 148 4383 61,1 15,0 24,5

в середньому 7363 2565 43,4 8,66 19,9

Р!зниця в р1внях год1вл1 KopiB mík крайшми трупами колгосп!в силадае б1ля 30 ц корм.одиниць, а по продуктивностi - 2832 кг. Це означав, що на прир1вт I ц молока в rpyni колгосп!в з продуктивности» понад 4 тис.кг витрачалось пор1Вняно з першою групою колгосп!в б1ля 0,9ц корм1В. Звертае уваху 1стотне збхлыпення витрат концентрате в розрахунцу на одну корову з шдвищенням íx продуктивнос-tí. В rpyni колгосШв з найвищою продуктивнгсто корт в /понад 4000 кг/ затрата концкорм!в були майке в 3 рази б1льшими пор!вняно э першею групою. В США питома вага концентрат i в в ращонах кор i в склада« б1ля 40 процент!в, в розрахунку на корову - 18 ц на piK, на 1ц молока - 40 кг.

Сучасний етап розвитву молочного скотарства значно Л1двищуе вимоги до селекц!йно-пяем1нно i роботи. Зокрема вежливого значена

набувае проблема формування кор1в у такому напрямку, що найповн!-ше вгдповхдае особлявостям сучаского вкробництва молока. Чим 1н-тенсив'нхше ведеться господарство, ти... б1льше зростае роль г зна-чення породи худоби.

В Укра'Ш1 господарства розводять велику рогату худобу 61 ля десяти рхзних пор1д. Головними з них в червона степова, сименгаль-ська, чорно-ряба. Щодо продуктивное?I кор1В рхзних порхд, то £х наявний генетичний потенциал дозволяв одержувати над1й порядка 3000-3500 кг 1 б1льше. Про це свхдчить той факт, що першими в ре-спублщх перевищили в кшц1 80 рок г в 3000 кг руб1ж молочнох продукта вност: господарства областей, в яких були представлен! вех цх три основнх породи: Кримська /червона степова/, Льв1вська /чорно-ряба/ I Черн1вецька /симентальська/. г ,

В 1991 р. !з 59 господарств Украши, у яких р{чний над1й молока перевищував 5000 кг, основно» породою були: у 29 господарст-вах чорно-ряба, у II господауствах - симентальська 1 у 9 - червона степова. В гругп господарств, де переважною була чорно-ряба порода, середН1й надхй на корову складав 5595 кг. Найвищо'1 продуктивное I серед господарств цгег групи досягнуто в радгоехп "Плос-кхвський" Ки1всько1 облаетI - 7016 кг. В господарствах з червоною степовою породою над1й молока становив в середньому 5358 кг. Най-вищ1 результати в Ц1й грущ одержали в колгосш "Прогрес" Криво-рхзького району Дл1пропетровсько'1 облаетI - надгй 5676 кг . В гру-П1 господарств з симентальською породою надхй становив 5561 кг. Найвищою була продуктившеть в Ц1Й груш в НВ0 "Ел1та" Вхнницько-го району В1нницько1 облает I - 7143 кг.

Переваги штенсивного шляху розвитку молочного скотарства полягають в тому, що досягаеться краще викориотання наявного вироб-ничого потенцхалу галуз1, основних х оборотних фонд!в, поголхв"я,

кормавих ресурс:!.в,, робочог сиди. Розрахунки св!дчать про те, що циг .наавному' V ¥щт.1М ш гол! в "я кор!в /гцо становить понад 8 щн. голгв/ I досягнемн! середнього надою на ргвн1 3500-3700 кг можна розв"жэати проблему забеэпечення населения молочною продукщею на надежному р1вн£. Такого равня продуктавност! можна досягти при су-часному породному склад! I генетичному потенциалу молочного стада при нормальному ргвш годхвл!>та вибраковц! малопродуктивних та яловях коргв. При екстенсивному шляху дня забезпечення такого р1в-ня виробшцтва молока по-трхбно було б зб!льшити погол1в",я кор1в на декглька мхльйонхв голгв, побудувати та обладнати вщповхдну К1ль-К1сть кор.1 вник!в, що зв"язано з великими додатковими кашталовкла-деннями.

В Украте:! створена розвинута молокопеоеробна промисловхсть. В II склад! 457 хйдириемств. Щльномолочну продукц1ю 95 наймену-вань виробляе 441 п1дприемств0 потужнгстю 12357 т за эмшу. Вироб-ництво масла зосереджено на 254 пхдцриемствах потужнхстю 353 т/зм!-на. Виробництво масла тваринного збйьшилось э 303,4 тис.т в 1971-1975 рр. до 430,6 тие.тв 1986-1990 рр.,ц1льиоиолочно1 про-дукц11 э 4361,4 тис.т до-6250,0 тис.т ! сиру з 101,9 тис.т до 180,7 тис.т. В 1991-1993 рр. мае М1сце спад виробництва цих проду-ктгв; масла - до- 311,Э тис.т, ЦШ - до 2801 тис.т I сиру до 101,8 тис.т в 199&"р.

Споживання молока I молочник продуктIв /включаючи тваринне масло/ в перерахунку на молоко становило в Украхих в 1990 р. 373 кр. В АвстрН црй показник доргвнював 330 кг, ВеликобританН -327 кр, ДаигГ - 360 кг, 1тал|1 - 281 кг, Канад! - 304 кг, £Идер-ландах - 281 кг, Польщг - 407 кг, США - 263 кг, Угорщинх - 242 кг, Ф!нлдад11 - 460 кг, Франц,! I - 410 кг, Чехословаччин! - 449 кг. В эв"язку » падшням виробництва молока рхвень його душового спожи-

вання в Укра'шг знизився в 1993 р. до 264 кг. Масла тваринного слеживалось на душу населения в Укращ! в 1990 р. 5,9 кг. Споживання масла тваринного доцыьно розглядати в сукупност1 з роспинною ол1-ею, яка е в багатьох крагнах головним постачальнйком жирIв в районах населения. Так, в Iтал 11 ¡з 27,9 кг спожитих жир1В на душу населения на долю рослинних припадало в 1989 р. 91,4 % /25,5 кг /, масла тваринного тут споживали всього лише 2,4 кг. Характерним е приклад Н1дерланд1в, яка-е одним, хз- л I дер ¿в у свхтовому виробницт-В1 та експортг масла. 1з спожитих в цхй кра'шг яир!в в розрахунку на душу населения 33,6 кг в 1989 р. на долю масла тваринного припадало лише 3,8 кг, або 11,6 %. Кушвельна спроможн1сть населения цих краш з високорозвиненою економхкою забезпечуе можливгсть при-дбання'продовольчих продукт!в в розмхрах, що забезпечують но^маль-не споживання.°0тже, тут справа полягае в тому, що споживання рослинних жирхв пор1Вняно з твариннрм маслом мае суттевг переваги як компонент рац!онального харчування.

У виробництв1 твердого сиру як за валовим обсягом, так ! в розрахунку на душу населения /близько 3,5 кг/ Украхна значно посту-паеться пор1вняно з хншими бвропейськими кра'шами. В 1990 р. у Франц II виробництво сиру складало 1260 тис.т /28,8 кг на душу населения/, 1талП - 950 тис.т /15,6 кг/, ФРН - 630 тис.т /90 кг/, Вели-кобритан11 - 430 тио.т /14,0 кг/.

Сл1д шдкреслити, що виробництво тваринного масла I сиру в Украшх орхентуеться не т1льки на республхканський ринок, але й на експорт в республхки СНД. В 1991 р. за межх Укра'ши було поста-4 влено 1300 тис.т молокопродуктгв, в тому числх масла тваринного 53,3 тис.т, сиру жирного 3302 т, молока ~сухого 23,1 тис.т. Основ-н1 адреси експортних поставок масла 13 Украхни в 1991 р. - Рос1й~ . ська Шедерацхя - 26,4 тис.т, Азербайджан - 13,5 тис.т, В1рменгя -5,9 тис.т,Узбекистан - 4,1 тис.т 1 Груз!я - 3,4 тис.т. В 1993 р.

f

поставки молокопродукцП на екепорт Î3 Укра'ши в краши СНД змен-шияись до 452,1 тие.т.

Як св1дчать наведенiflaHi, Укра'ша може ор1&нтуватй cBift мо-лочнопродуктовий комплекс на задоволення передуетм потреб населения республгки. Певна частка молокопродукт1В моне бути використана дня експортних поставок в крашах ШД в обмш на так! важлив1 товара, якенергоносН ia PocificbKoï ФедерацП та бавовна Î3 краш СереднынАзП.

2.3. Досл1дкення проблеми формування co6iBapTocTi молока зд1й-снпвалось в комплексному план!: багатор!чна диНамiка л структура затрат в молочному скотарств!, територ!альн! в!дмшност1 в ïï piB-нях, фактори, що визначають и рхвень, прогнозування та нормувая-ня ïï показник!в на перспективу тощо.

Рхвень co6iBapïocTi молока залежить в!д багатьох фактортв. Значения окремих фактор!в у р!зних природних i економ1чних зонах неодвакове. Проблема формування соб1вартост1 молока специф!чна для кожного с!льськогосподарського п!дприемства, яке працюе в певних конкретиих умовах. Все ж щи всгй багаточисельност i шлях i в знижен-ня соб!вартоет! молока ïx можна об"еднати в калька груп. По-перше, це фактори, пов'яэан! з запровадженням рац1онально'1 системи молочного тваринництва. Do-друге, фактори, обумовлеш запровадженням б!льа досконахо! систем машин i технолог!! виробництва, i по-тре-ts, оргашзац! йно-економ!чн i фактори. Про динашку i структуру затрет в конечному скотарств! ев!дчать дан1 табл. 2.

Зростання «кНвартост! молока, як св!дчить аналгз ïï структура, обумовлено головни» чинш зб!льшення витрат на корма, а такой îraure матер!альних затрат. Зб!льшення витрат на корма зд1йснюва-лось в основному за рахунок ïx подорожчання, оск!льки ïx витрати в натур! в розрахуниу на центнер зшню вались в незначних po3Mipax.

Таблица 2

Динам1ка та структура собхвартост! молока в колгоспах Укра'ши

Статт1 затрат

11966- 11971- 11976- 11981- Г1986-! 1970то. 11975ш. 11980рр. 11985та. 11990ш.

I. Пряма оплата пращ в крб. на I а 6,78 6,89 7,27 8,44 8,81

2. Корма 4,89 6,81 9,07 11,01 11,28

3. Амортизацхйрг в!драху-вання 0,73 0,88 1,36 1,87 2,05

4. Поточняй ремонт 0,37 0,47 0,63 0,93 1,03.

5. 1нш прям! затрати 1,30 1,89 2,36 3,11 3,44

6. Загальновиробнич1 та за-гальногосподарськ! затрати 1,89 1,66 2,40 3,28 3,56

Разом 15,96 18,30. 23,09 28,64 30,17

Э % ПО ПГПСУМКУ

I,. Пряма оплата прайд 42,5 " 36,0 31,5 29,5 29,2

2. Корма 30,6 37,2 39,3 38,4 37,4

3. Амортизащйнг в!драху-вання 4,6 4,8 ■5,9 6,5 6,8

4. Поточний ремонт 2,3 2,6 2,7 3,2 3,4

5. 1нш прям1 затрати 8,2 10,3 10,2 10,9 11,4

6. Загальновиробнич! та за-гальногосподарськх затрати 11,8 9,1 10,4 11,5 11,8

Разом 100,0 100,0 100,0 100 ,0 , 100,0

Зростання соб1вартост1 молока, як свгдчить анал1з структу-ри, обумовлено головним чином зб1льшенням витрат на корка, а такох 1нших матер!альних затрат. Збгльшення витрат на корма зд!йсвввалось восновному за рахунок 1х подорожчення оскхльки Тх витрати в нату-р{ в розрахунку на центнер змшювались в незначних рози!рах.

Вартхсть I ц кормгв, -затрачених в молочному скотарств! кок-госп1в УкраУни, зросла з 3,39 крб. в середньому в 1966-1970 рр., до 8,45 крб. в 1986-1990 рр.

В силу перевшцення темшв росту оплати порхвняно э тешами щдвшцення П: продуктивно ст1 сума затрат по о плат I прац! в розра-хунку на центнер дещо" збгльшуеться при одночасному зменшенню II питомоУ ваги в соб^вартостк Оплата прац! в розрахунку на I людино-годину в молочному скотарств1 колгосМв УкраУни зросла з 0,45 крб. в 1966-1970 рр. др 1,26 крб. в 1986-1990 рр., або в 2,8 рази/ Продуктившсть лрацх в галуз1 гпдвищилась /вих1д молока на I люди-но-годину/ за цей пер!од вУдпов1дно з 6,52 до 12,67 кг , або в ' 1,94 рази.

Коефщхент сшввхдношення темпIв П1двищення оплати пращ по- ■ ргвняно до темп!в зростання продуктивностУ працI становив 1,44.Та-ка ситуацхя дав"язана з тхею обставиною, що в минулому, оплата пращ в охльсьхому господарствх непомерно в1дставала В1д II р1вня в, 1нших галузях народного господарства. ,

Про виргаальний вплив продуктивност1 молочного стада на рг-вень соб1вартост1 молока свУдчать результата групування колгоств

I радгоспхв УкраУни за 1990,р. /табл. 3 /.

"' Таблиця 3

Собхвартхсть молока I фактори УУ формування в колгоспах I радгоспах УкраУни ■

Групи госпо--датэств з рхвнем.госпо-соб1вартост1 'дарств молока.крб./ц ¡груш

!Кхльк1стьГСоб1вартхсть (Надхй молока !3атрати прац! , I ц /крб. .на I корову , люд.-год.

1 1 КГ ■

!

!

Д р 25 " в1д 25 - 27 в!д 27 - 29 вхд 29-31 вхд 31 - 33 в1д 33 - 35 понад 35 Ра з о и

608

859 .

1224

1529

1460

1272

3733

Х0865

23,21 26,08 27,99 29,93 31,93 33,89 39,92 32,26

3596

3356

3189

3060"

2924

2838

2582

2939

5,06 5,65 6,09" 6,57 6,95 7,32 8,34 6,92

У формуванш собхвартост! молока велика роль нал ежить затратам на. корма. В розрахунку на I ц молока господарства'Украхни ви-трачають кормхв значно больше поргв дно з нормативами / 1,15 -1,20 ц к.од./. Перевитрата корм!в. обумовл'ена з одного боку нев1д-швЦнхстго хх якостх /недостатнхй вмхст протехну, в тому числх не-зашнимих амшокислот, в!там!н1в, мхкроелементхв I т.п./, а з другого - недостатньому рхвню годхвлх. ХронДчна недостача кормхв, диспропорция М1ж К1льК1стю погол!в"я молочно'/ худоби I кормовою базою являються важлившими причинами, що обумовлюють низьку продук-тивнхсть кор1В та високу соб!варт1сть молока.

Трудовг затрата, оплата пращ являються важливим фактором фо— рмування соб1Вартост1 молока. Затрати пращ в розрахунку на I корову залежать В1д досконалост1 технолог!I, сисгеми машин. П\,одук-тивнхсть пращ у молочному скотарств1 колгоспхв'.! радгоспхв зрос-тае: прям! затрати працх на центнер молока зменшились в колгоспах -з-11,9 люд.-год. в 1971-1975 рр. до 10,1 в 1981-19.85 ! 7,9 в 19861990 рр. В радгоспах трудовх затрати на. центнер молока були дещо меншими х становили' в!дпов1дко 8,1, 7,3. Д 5,1? лю.-год. Навантажен-ня на одного гхрацхвнкка в молочн!й х'алуз! складало в 1981-1990 рр. по УкраШ 12-14 кор1в. В кра'шах з високорозвиненим молочним ско-тарством один пращвник обслуговуе 50-60 кор!в. При високому рхвн! махан1защ1 виробничих процес1в на фермах трудов! затрати в розрахунку на центнер молока становлять бхля 1-1,5 люд.-год.

Велика строкастхсть у трудомхсткост1 виробництва молока сут-тево впливае на його собхварт!сть. Про вплив; пр'одуктйвност! пращ на- формування соб!варгост1 св!дчать данх таблиц! 4. Р!зниця м!ж крайнхм^ трупами за р!внём трудомхсткоСТ1 продукц-П в молочному скотаретв! була бгльш н!ж восьмикратною, а.р1зниця в р!внях соб!-вартост! становить 28 крб. Аналогична ситуащя май мхсце ! в рад-

¡■оспному сектор К В грулг-радгосгпв, в. яких,. затрата прац! в розра-хунку на. I ц молока були меншими 3 люд.-год. , со(Нварт1сть 1 ц ста-новила в 1991 р. 49,46 крб., а в гругп э. затратами прац1 ионад 20 люд.-год. -122,13 крб.

Важливим резервом зростання продуктивносТ! працг- л на молоч-. них фермах являсться п1двищення рхвня механ1зацП виробиичих процесс, вдосконалення технолог!!' виробництва. В господарствах Укра-1'ни досягнуто 1стотних усп1.3с1в в мехатэацП таких проце:81в,. як , подача води, очистка примщень ,вгд Ъюго, до'шня коргв. Недостатнш в р!вень механ1зацг'1 в роздач! ад?м1В /72 % в 1990 р./. Коршним недолгком являеться незавершенхсть механгзацП на багатьох фермах, в!дсутн1сть комплексност!.

, Таблиця 4 :

Продукт« вшсть прац1 ? соб1варт1сть молока в колгоспах Укра'ши /1991 р./

Груш господарств !Кхль- [Затрата Шоголгв"я!Продуктив-!СЬб1вар-

по затратах прац! !к!сть 1на I ц 1кор1в на !н1сть ко- !т1сть

на I ц молока, !госпо- !люд,-год.!одне гос-!р1в, кг !1 ц, крб.

люд.-год. 1дарртв | _ ?'подарство| !

до 4,0 164 3,20 '' 585 3324 46,20

в!д 4,0 до 4,5 150 4,23 579 3349 46,10

-"-4,5 5,0 224 ' 4,71 - 583 3200 .46,17

-"-5,0 -"- 6,0 726 5,45 671 3091 49,15

-•"-6,0 -"- 7,0 1143 6,45 634 2857 51,65

-"-7,0 -"- 9,0 2601 7,91 604 2636 55,53

-"-9,0 11,0 1927 9,83 567 2391 60,33

-"-11,0-"-: 14,0 1172 12,11 504 2216 65,13

-"-14,0-"- 17,0 363 15,14 ■ 462 2057 69,96

-"-17,0-"- го,а 125 . 18,22 417 2035 75,10

понад 20,0 58 . 26,04 . 332 1964 74,27

в ц!лому 8653 8,13 541 2634 55,73

В1дсутн}сть комплексно"! механгзащУ всгх виробничих процеств на фермах бйгатьох господарств не дав .можлнвостх досягтй надежно*

в^ддач! В1д запровадження окремих, навдть ! високопродуктивних машин 1 механ1зм:в. Наст<!йною вимогою часу поряд з завершениям комплексно! механ1зацГ1 на фермах являет ся пхдвищення експлуатацхйно'У над!йност1 та економ1чност1 тезо-Пчних засоб1В, як1 поставляе про-мислов!сть для обладнання ферм.

Значна увага в досл!дженн1 була придхлена питаниям прогнозу-вання та нормування еобтвартост! молока. Стосовно до'соб!вартостг цього продукту ефективним виявився нормативный метод прогнозуван-ня. Для його успшного застосування необхгдно мати систему субП1д-порядкованих нормативIв, розробка яких повинна здхйснюватись з упе-редженн'ям в част: продуктивн1сть молочного стада, матер!алоемн!сть, ггродуктивнIсть працх I II оплата, фондомIсткIсть, питом! витрати корм!в.

Нормативи Ъоб1вартост1 молока були розроблен! для колгосшв всIX областей Укра'ши на 1986-1990 рр. диференц!йовано на три р1В- -Н1 продуктивном! молочного .стада. Перший ревень .продуктивност! було прийнято в розмУр!, що фактично склався у базовому пер10д!. Трет!й самий вищий р1вень продуктивном! приййято в розм!р1, перед-баченому перспективним планом. Другий ревень являеться п$рм!жним М1ж ними. Дня I р1вня продуктивнгсть /2500 кг/-:норматив складав в середньому по колгоспах УкраУни 27,95 крб., для П /2750 кг / -26,66 крб. { для Ш /3000 кг/ - 25,61 крб.

Поливания в р!внях Н0рматив1в собхвартост! м!ж областями в кожн1й природно-економ1чн!Д зон1 являються досить !стотними. Так, в степов!й зои1 при середньрму р1внг продуктивност! вона знаходи-ться в межах в!д 25,74 крб. в .Запоргэ'ьк!Й облает! до 31,70 крб. в 0деськ!й обл. В зон1 Л1состепу - В1д 24,87 крб. у В!нницьк^й до 27,56 крб. у Чернтвецьк1й, Пол1сько-Карпатськ1й - В1д 25,62 крб.. у Iвана-Франк¡вськУй до 25,95 крб. у Р1виенськ!й. Приблизно таки-

ш ж буяи Евхввддношення М1». р1вндаи еобхвартоет! молока при ниж-чому I...максимальному рIвнях продуктивностх.». ,

у . Кризова: ситуацхя в економщх Украши на еучасноед етаих,,' не- ".'. стримне эростання; ц!н: »'ус!х 'гадузях:'нд{юдар'г^;''х%!сйбд&рс#'ва.'ветр-.-рили кардинально вгдм!ннх умови формування собхвартостх /прбдукцМ.-' Одним 1э основних'факторхв зростання собхвартостх продукцГ/ в ус1х галузйх народного господарства стало непомхрНё здорожчання, палив-но-енергетичних та 1нши* первинвдх-матер1альних ресурсхв.

.. В цих умовах нетомхрно зрослаеоб1варт1сть молока в государствах громадського сектору Укра'/ни. Ящо в 1990 р. вона складала 32,4 крб./ц, то в 1991 р.- вона зроела до 56,4 крб Г I в 1993 р. до 34093,0 крб. Дей лроцес поеилився в^1994 р. В зв"язку з цим вини-кае потреба оперативного вхдйтеження динашки затрат в натуральному та вартхсному вираз1 в ус1х галузях.

В 1АЕ з участю автора подготовлен! "Методичнх рекомендацп оперативного-визначення витрат виробництва та формування цш на . схльськогосподарську ххродукцш". Зг1дно з Ц1ею методикою структура собхвартост1 розраховуеться окремо по оплатх працг, по статтях та елементах матерхальних затрат, а також по всхх обов"язкових платежах. На основх ще! методики були роэрахован! р1ВН1 собхвартостх молока станом на березень, серпень I жовтень 1994 р. Вони ., становлять в1дповхдно 2572, 3313 х 6224 тис.крб» в розрахунку на I т молока. В розрахунках оплата працг /123 люд.-год. на I т/ ви~ значалась виходячи хз ёередньом!сячного зароб!тку одного прац1в-ника в галуз! 452 тис.крб. в береза1, 804 тис. в серпнх : 1225 тис. в жовтн1. Оплата пращ I людино-дня становила вхдпов1дно 3195 крб, 4526 крб."1 9559 крб.

-Варгг1сть тонни- кормхв /1,65 т.кори. одиниць на I т молока / становила в береэн! 750, I тис.крб., серпнг - 862 тис. I в жовтнх -

1519 тис«, В структур! витрачених кормхв в молочному скотаретв! доля куплених комбхкормхв становйть 5,5 ц1т I т приймалаеь на рхвш,1900 тис.крб.

Вартхеть. I т паливно-маст.ильних йатер1алхв эростала в таких розм1рах: .4 млн./т в береэнх, 8,8 млн. в серпнх 1 13 млн. в жовт-нх.Л'арифи за I кВт-годину електроенергхх прийнят1 на р1внх 300 крб. для умов березня I серпня, 500 крб.~ в жовтнх. •

2Л. Формування цш та. рентабельном! виробництва молока до-слгджувалоеь як в умовах планово-директивно 1 економIж, та 1 в период: 11 переходу до ринкових вщносин. В зв"язку з постхйним зростанням соб1вартоет! молока створюваяась .объективна необх1д-Н1сть лхдвшцення закуп{вельних цш. До 1958 р. на молоко для кол-госгпв хснували два види Ц1Н - заготхвельнх г закушвельнх. Заго-тгвельна цша була встановлена на р1вн1 5,5 крб«. за I ц. За щею ц1Ною оплачувалось молоко, що поставлялось колгоспами, колгосгаш-ками та шшими господарствами держав! за обов"коковими поставками.

Закупхвельна цхна була диференцхйована в. територ1альному роз-рхз! в!д 12 до 15 крб. Суттеве'значения мала ун1ф1кац1я цшна продукцш колгосп!в 1 радгосшв. По становою Ради М1нхстрхв.СРСР вхд 16 листопада 1964 р. в Укра'хш введена з 1.01.1965 р. едина для колгосгпв 1 радгосшв эакутвельна цхна на молоко в розм!рх 15,5 крб./ц. -

При плану ванн! закупIвельних щн важливе значения мало обгру-нтування сусшлыю необххдкого рхвня рентабельном-! виробництва. Загальний рхвёнь зги^упх-вельних цш по вс1х видах схльськогосподар-сько1 продукцП' доцоьно планувати так, щоб забезпечити норматив-ну загальногосподарську планову реитабелы-псть виробництва в вол-гос15ах х радгоспах.

При участ! автора шдхчэтовяен! методичн! положения по роароб-

нормативов рентабельности схльськогосподарського виробництва.. •■■ на пер!од 1986-1990 рр., та 1991-1995 рр. Зг1дно з цим положениям нормативна величина прибутку /чистого доходу/ складасться з платеж! в у бюджет; фонду нагромадаення, який-спрямовуеться на збУль-шення виробничих фонд1в с Iль сько го сподарсько го приэначёння та нор-мативних оборотних засоб1в; резервного фонду; фондIв економ!чного стшулювання /материального заохочення/, соцхально-культурних заход {в та житлового. буд!вництва; фонду прем1ювання кер1вного складу, та спец1ал1ст!в; кошт!в на будхвницт-во, реконструкцию, ремонт ' Г утримання автомоб1льниХ д0р1Г мхсцевого призначення;покриття збиткхв в!д утримання житлово-комунального господарства, а також на зб1льшення основних фондхв невиробничого призначення.

Норматив р¡вня сукупно!" реитабельност1 для господарств сусального сектора становив на 1986-1990 рр, 45,6 %. Iснуе-об"активна необххдшсть дифбренцхаци ргвкхв рентабельност1 в окремих га-.лузшс С1ль-ського _господарства; ЯК1. були б зумовл,ен1 р1зницею в фондом 1сткост.х , структур! виробничих витрат х в запланованих темпах зроетання обсягхв продукцп. Нормативна рентабельнгсть виробництва молока в суспхльному секторг на дванадцяту п"ятирхчву з ураху-ванням кормовиробництва становила 48,4 нормативний г.рибуток з 1 розрахунку на I ц - 12,77 крб, ■

? Зна.чна увага в дослхдженнх була придхлена питаниям, вдоскона-лення зонально! диференщацГУ ц1Н на молЬко. При обгрунтуваннх-прйнципхв формування цхнових зон на цей продукт потрхбно виходити не Т1льки з . р1вня затрат у сфер! виробництва, а й, враховувати су; спхльно необххдн1 затрата на наступних стадхях в1дтворговального прбцёсу. Зокрема, при розробц1 концепцгх територ-ГальноУ диферен-цтцп Ц^н.на молоко нербххдно враховувати особлиеостх формування ринку його збуту.

Питне молоко, включаючи кисло-молочнг продукти, недоцхльно . транспортувати на велим вгдстанх, осюльки ця продукция швидко псуеться, мае великий bmíct води /понад 90 %/. Задоволення попиту на молокопродукти у великих местах i промислових центрах - склад» . на проблема. Дня стимулюв^лня виробництва i загот!вель молока в прим!ських зонах найб}льших mict ыпд Естановити шдБиценх закуш-вельш Ц1ни.

Дя Особлив1сть молока /молочних продумчв/ зумовлюе коицент^-рац>ш його виробництва навколо центр1в споживання, передуем великих mict i лромислових ценгрхв. Навггь у США - Kpai'Hi а" ро?виненою мережею автомоб1льних flopir i достапим парком спецхалхзованих ав-томобШв /у тому числ1 близько 200 тис. рефрижераторi в/ незбиране молокозалишилось продуктом, який виробляють у примхських зонах /тод1 як картоплю, obo4í, фрукти виробляють у зонах з найсприятли-вшими умовами i перевозять на шдстань 1,5 - 2 тис.км/. На питне молоко в ц!й Kpai'Hi цши'на 30-40 % вищ1 nopiBHFKO до цш на молоко, що використовуеться на nepepo6iQr.

При y4acTÍ автора перший етап удоеконалення чональноУ диферен-ц1ацП закуп!вельних 4íh на молоко почався в 1970 р. Тод! були встановлен1 стимулюкш цши для господарств прим1ських зон Луган-ська, Донецька, Киева i Харкова. Проте íhiuí прим1ськх зони не по-трапили в цей цшовий пояс. Цхни булй встановлеш в}дПов|дно 19,5 i 18,4 крб. за I центнер. У процес! дальшого вдосконалення закут-вельних цхн р{шенням урядових оргашв до складу вказано!' цшово!' зони були включен i також npHMicbKi райони Дшгропетровсько'1, Загю-pi3bKp'i та Одеськог областей. 3 I схчня 1983 р. зд1йснено дальше вдосконалення TepHTopiajibHo'f диференц1ацдY закушвельних цхн -на молоко. Склад першо)' зона /npuMicbKi. райони великих лромислових центр i в/ був розширений за раху.нок декхяькох район! 6 ,2piU[:OJi&!!p>e~

еько'х, Кйхвеькох i, ХаркгЕеькоi областей, . . . . . . - *

,■;■ -Для: розв"язання проблем»; оптимальноÍ; територхальнохдиферен-цха.цп цга на модоко слхд виходита . з едйнкх методидаих передуэдов.. ■Ke06xiflH0 з"ясувати, пр»?яко|ф-'po.áMi'^f;':Ш'ста. Лза чиселЁнхстю насе-■лення/ виникае наст i йна потреба , в орган Гзац! У виробництва незби-Чраного молока на промисловгй основ!. Ниш. в.кожноцу м!ст! респуб-л гни з населениям понад 100 Тис. чоловхк вже споруджен! молокозавод;?. Розрйхун1М .хюказуютЬ:,..що piwa потреба в молоц1/м1ст з населениям 100 тис. чолов!к становить в1д 15 тис. /при середнхй досяг-HyTi^B Украхнг нормх споживання/ до 19 тис.т /р1вень споживання, доеях-нутий у Киев!/. Середня величина - блйзько 17 тис.т. Кол го с-пи i радгосга республики в розрахунки на один адашхстративний -район виробляли в 1987-1990 рр..26 тис.т молока, в тому числх: 20,3 тис.т було ре'алхзоваНо державх. Отже,. при, 100 тис. жителхв у míctí виникае нёобх1дн1сть7спец"1ал1эувати"одйН примхський район на виробництв! незбираного молока. •

Помхтну роль в цшоутвореннх на молоко вхд1грала система надбавок до закупхвельних цш, що д1яла на г.ротяз! Í970-I990 рр. 3 1970; р. були введен! 50-процентн i, надбавки за понадпланову продажу держав!: до закупочних цш на худобу, птицю, молоко, яйця i во-' вну, Питома вага 50-гПроцентних надбавок в грошовхй виручцх в}д реал !зац i!', молока i молокопродуадП становила. в 1976-1980 рр.'в.ц!- . лому по суап1льному сектору бхля.3 %. Надбавки до цшй за молоко,-реалхзоване держав i понад план, зiгралй в целому позитивну роль в пхдвкщеннх мйтерхальнох залнтересовшхост! господарств в зб!льщенн1 - вироЕЗництва i продажу держав i цього продукту. Проте, ця система не." . була позбавдена !стотних недолхкхв... Зр.крема^ .йдетьсЯ' про те, що :. цей порядок призводив в окремих випадках до прашення керхвдикхв.. bcíx :piBHÍB отримати занижен!, плй1и,. XIiсля виконання яких продук- ■

щя реалiзовувалась з надбавками.

- 3 1981 р. було змшено порядок виплати 50 % надбавок, встано-вивши ïx в залежноет1 b'ïд продажу продукци зверх досягнутого в попереднi й п"ятир!чщ середньор1чиого 'piвня. В середньому за 19811982 pp. щ надбавки становили 53,7 млн.крб. Проте, Bci ui заходи -не дали надежного ефекту. До 1982 р. виробництво молока в господар-ствах Укращи було збитковим. Це обумовило необх1дн1.оть радиального шдвищення закушвельшх цхн на молоко та молокопродукти, що було зд1йенено з I С1чня 1983 р. /постанова Уряду В1д 18 грудня 1982 р./. Було введено таком з 1.01Л983 р. надбавки .^о закущвель-них Ц1Н збитковим i низьнорентабельним господарствам. Була збере-жена встановлена На I98I-I985 pp. для колгомнв, радгоыпв та îh~ ших с1льськогосподарських шдприемств 50 процента надбавка до за-кушвельних ц!н за продаж держав! молока зверх досягнутого в деея-Т1й п"ятир!чщ середнього piвня«

Зд1йснене шдвищення закушвельних цш на ::олоко суттево по-кращило еконоьйчну ситуацш в молочному скотарстви Додаткова ви-ручка колгоспхв i радгоств Украши Bip, реалхзащ ï молока i моло-копродуктгв зб1льшились за рахунок шдвшцення прейскурантах цш в середньому за 1983-1985 pp. на 715,3 млн.крб. порхвняно з 1981 -1982 pp. Сума 50 % -них надбавок за перевищення досягнутого в по-""передньоцу п"ятир1чч! pi вня зб гладилась за цей nepioft з 53,7 млн. крб. до 312,4 млн.крб. Сума до^аткових виплат збитковим i низько-рентабельним господарствам складала в середньому за 1983-1985 pp. 335,4 млн.крб. Прейскуранта qiHa I т молокопродукт1В збгльшилась з 257 крб. в I98I-I982 pp. до 304 крб. в 1983-1985 pp., а з yciMa доплатами - з 261 крб. до 346 крб.

В 1989-1990 pp. защсть надбавок низькорентабельнйм i збитковим були запровадженг диференц i йован i-надбавки. Сума цих надбавок

становила в 1990 р. за реал1зац!Ю тваринницько! продукцг! - 3728,1 млн.крб., в т.ч. за молоко -1689,7 млн.крб. Завдяки здхйсненим заходам р1вень рентабельност! виробництва молока в господарствах Укра'1'нй складав 41,8 % в 1989 р. I 37,8 % в 1990 р. Досягнутий р1вень в цьоцу пер1од1 був близьким до нормативного.

Значна увага в досл1дженнях придглялась питаниям формування якост! молока та и материального стимулювання. Вхдомо, що в моло-ц! мхститься понад 90 найцшнших компонент1В. Це свхдчить про значнг методичн! складност! побудови узагальнюючого показника якост! цього продукта. Одним хз основних параметр!в якоот! молока яв-ляеться вм1ст в ньому жиру. Закушвельна цша встановлювалась в розрахунку на молоко базисно"! жирност!, тобто оплачуеться вм!ст кхлькосп жиру втдпов!дно норми, принято!' в даному регтн!. Для государств Укради вона на протяз! тривалого часу складала в се-редньому 3,6-%. Цей показник був диференц!йований по областях таким чином:_ 3,5 % - для Занарпатсько'!, Кримськох, Льв1всько!' областей; 3,65 - для ПолтавськоГ г Черн!г!всько'1, а для шших областей -3,6 %. Фактична жирнеть молока, що поступила на п!дприемства пе-реробноI промисловост1 Украши, складала в середньому в ,1966-. 1970 рр. - 3,54 %, в 1986-1990 рр. - 3,46 I в 1992 р. - 3,47 %. ч 3 1.01.1984 р. у в!дпов1дност1 з постановок) Ради Мхшетргв в рес- , публщ! встановяено единий базис жирност! -3,4%.

. Значний час на молоко не було розробйено загального ДЕСТу. За державними закупками приймалося молоко, що в!дпов!дало реытублх-канським техн1чним умовам /РТУ-735-63, затвердженого Держпланом Украхни/. В-них визначався граничний рхвень кислотност1, забрудне-ност! I деяких хнших як!сних вимог до молока. Оплата залежно в!д жирност! та кислотност! молока ще не достатньо стимулювала П1дви-щення якост! заиуплюваного молока. Щни на нього не враховували

pisHHUi в cTyneHi чистоти, у BMicTi ишдливих бактерий /бактерт-альне обе¡мен1Ння/, тод1 як для виробництва доброяк^сних молочних "продукт!в це мае важливе значения. Не врахувалась i така характеристика молока, як мехашчна забруднен!сть. В зв"язку з цим було розроблено та впроваджено ДЕСТ-13264-70 "Молоко коров"яче. Вимоги при закупках". За ступеней кислотности:, чистоти та бактер1ального обехмешння молоко зН'дно цього стандарту дхлиться на перший i другий сорти та несортове. Питома вага молока I сорту, реалхзо-ваного в державн! Закупки, шдвищилась з 43,3 % в 1975 р. до 89,1$ в 1980 р., а несортового - знизилась за цей же час з 12,7 % до 1,4 % . В 1993 р. на перший сорт припадало 34,3 % заготовленаго молока.

Закушвельш цши на молоко з 1.01.1984 р. були встановлеш в Украгш, KpiM npHMi.cbKoi" зони, к такому po3Mipi: для.I— сорту 300 крб. за тонну, 2— - 277 крб. i несортового - 232 крб. Для примхських районхв були встановлен! шдвшцеш ц!чи В1дпов1дно 312, 290, 245 крб. В 1990 р. закупiвелbhi u;iни були шдвищен! до 500 крб. за тонну I сорту, 520 крб. - П сорту i 4J0 крб. - несортове. ч V у , ■■ Слiд зазначити, що hhhi дтчий стандарт на молоко в недостат-Hifi wipi Б1дпов1дае сучасним вимогаы до якост! цього продукту. В зв"язку з цим було розроблено новий ДЕСТ-13264-88 "Молоко коров"я-че. Вимоги при загот1влях". В в1дпов1дност1 з ним закуповуване молоко повинно бути одержании В1д здорових KopiB, проф1льтрованим

i охолодженим в господарствах не nisHime, як через 2 години nie-

/

ля дошня. При здаваннх на переробш Шдпривмства молоко повинно мати температуру не вище Ю°С. Пор1вняно а дтчим в новому ДЕСТ1 значно пхдвищен! вимоги щодо бактер1ального об^менхкня. Нчявн1сть бактер;й в молоц! вищого сорту в!дпов1дае piвню вимог стандартов'

\

/Т; . - 34 - ' ■ '

зарубгжних крахи, що мають роэвинене молочне скотаретво. Вперше в державн-ий стандарт введенх вимо'ги щодо обложения, в закуповуваио-му.-молоцх наявност! соматйчних кл!ток. V х -

Вивчення досв1ду господарств зони Херсонського маслозаводу та Вурлукського сирзаводу Хар1С1веько1г обяаотх, експериментально вво- . дквся новий ДКЗТ, показуе, що йо1'о запровадження пов"язаие з великою роботов-щодо- полгпшення еанIтарного стану молочних ферм, нала-

_ ■ Л ..... - " \ "•■"'■ ' ■

годженням безперебхйного постачання IX фхльтруючими, миючими I де-

зинфекц{йними засобами, реактивами та приладами длят визначення якос'т1 молока. - ~

Ц!ни на молоко в умовах переходу до ринку повшни обов"язково с враховувати такий показник як б1лковхсть. В кр&Тнах з розвиненим молочним скотарством /Англхя, Францхя та шш./ п1двищення б!лко-вост1 молока стимулюзться надбавками до базисних цхн. Актуальним е питания про*формування ц1н на екологхчно чисте молоко. Вони по-виннх компенсувати додатковх затрата, пов"язанх з виробництвом еколог!чно чистих корм¡в та запровадженням ,В1дповхдних технолог1й . на. стад!I первинно!" обробки, збер1гання та транс1:ортування молока.

В зв"язку з лхбералхзахдею ц!н економ1чна ситуащя в молочному скотарствх, як I в ц1лому. в с1льськогосподарському виробиицтвх, кардинально змшилась. В силу шфляц1йних йроцес хв соб!.варт!сть I ц . молока почала нестримно'зростати. Для пщтримання цхново'х паритет-ност1 в галуз1 молочного скотаротва булй ©бгрунтованх з участю автора пропозицп по встановленн»г^р!ентовних стартових Ц1Н I т молока на кхнець 1992 р. початок 1993 р. та порядок Т.х.'пом.!сячнЬ1 шдексаци в мхру подорожчання матерхальних ресурс I в. Стартова . цхна I т молока на початок 1993 р. в середньому для Украхни стано-вила 48700 крб. 3 урахузанням шдексацП цхка на червень 1993 р. становйла 315, 9 тис.крб. за Г тонну, а в середньому за 1993 р.

515,2 тис.крб. та рi внi рентабельноетл 43,7 %. '.

В зв"язкууз безперервним зростанням соб1Вартост1 молока, як i с1льськогосподарськот' продукцп в щлому, ц1ни повинн! формува-тись у B^noBiflHocTi -з щею реальшетю. В IAE з учаотю автора були, розроблен! рекомендацН по оперативному формуванню цхн на охльсько-господарську продукцш. Розраховтп на основ! цих методичних положен ь rniTOMi показники основних виробнйчих фйнд1В в розрахунку на I т молока на жовтень 1994 р. становлять 8200 тис.крб., оборотних кошт i в 2296 тис.крб. За таких фондошх показниках i норм! прибутку на piBHi 18 % закушвельна цша I т молока повинна становити 8113 тис.крб. При таК1й iriHi i розрахунковхй соб1вартост1 6224 тис. крб./т рентабельность гг>луз1 становитиме 30,4 %.'

2.5. Соб1варт1Сть,оптов1 цши та рентабелен1сть виробництва в молочнопереробн!й промисловост1 в nepiofl 1966-1990 pp. вхдзначались певною стаб1льн!стю.. Так, оптова цша I т масла вершкового стано-' вила в сереДньому за 1966-1970-pp. 3239 крб. i : 1986-1990 pp. -3136 крб. при рентабельностг /в % до coöiBapTocTi/ в1дпов1дно 3,4 i 5,9 %. При анал1з1 coÔiBapîoeTi та щн на молочку продукц1ю слхд враховувати, що в цей перход молоко, як сировина, оценивалось в переробН1 й галузх, не за цшами придбання /закушвельними/, а за значно нижчими - роз'рахунковими. Розрахункова ц i на за I тонну молока становила в середньому по Укра"ш1 132 крб. Р1зниця М1ж закупхвельними та розрахунковими цшами вг дшкодовувалась з спещально-го бюджетного рахунку регулювання. ДотацхйН1 виплати на пЦтримку. Ц1н на молочнх продукти в Укра'Ш1 зросли з 1323,3 млн.крб. в 1980р. до 3053,3 млн. в 1985 p. i; 3951,1 млн. в 1990 р. Застосування роз-рахункових Ц1Н в;дхграло роль важливого засобу, що дозволяло амор-

тиэувати вплив 3MiH в закупхвельних цшах на економхчш результа-ти роботи молочнопереробноï промясловосгх.

OnTOBi içiHvt та рентабелыйсть виробництва в молочнопереробшй промисловостi в умовах безперервного зростання цхн на матер1ально-технхчн1 заооби з таржрв на послуги обелуговуючих галузей та pîB-ня оплати працх в пер1од I99I-I994 pp. знаходяться в стан1 перманентного руху. В 1991 р, рентабельность молочнопереробно! промисловост! становила 7,4 %, зокрема масла вершкового - 6,3 % /coÔiBapîicTb Ï тонни 12270 крб. i цхна 12700 крб./, незбираного молока - 7,3 % /собгвартхсть I тонки 619 крб. i цша 651 крб./.

В 1992 р. рентабельность молочнопереробнох' промисловостi становила 10,1 %. в т.ч. масла тваринкого 8,6 % при собхвартостх I т I09jl тис.крб. та Ц1н1 118,5 тис.крб. В 1993 р. рентабелыйсть галузi становила 24,7 , в тому числ1. масла вершкового 21,5 % при co6iBapTOCTi 4276 тис.крб./т i qiHi 5197 тис.крб. Для молока' незбираного цГпоказники становили В1дпов!дно 9,0 % i'233 тис.крб. i 254 тис.крб. ' . ■■ ■

В 1994 р. процес пхдвищення соб!вартост1 та цш у виробницт-Bi мо л очно ï продукци посилився. Оптова ц!на шдприемства на моло-* ко розливне 3,2 % жирностх складала На березень 1994 р. 3533 тис.

крб. за I тонну, при повнхй соб1вартост1 2720 тис.крб. Оптово-В1дпускна Д1на з урахуванням податку на добавлену вартхсть становила 4522 тис.крб.. Рентабелен 1сть виробниЦтва цього продукту по вхдношенню до собхвартост1 становила 29,9

На протяз1 1966-1990 pp. державна роздргбн! цши на молочнх : продукти, як i на 1кш1 продовольч1 товара, були практично майже незмгнними. Так.роздробнащна I кг масла вершкового становила в середньому за 1966-1970рр. 3 крб. .31 коп., а в 1986-1990 pp. 3 крб. 34~коп., сиру твердого вхдповхдно 1,75 i 2,19 коп., молоко-

Г ..." - ' ' '

'продуктов 23 I 25 коп. Щ цши значно ворвались В1д реальних затрат на хх виробництво та реалхзацш. Так, витрати по виробницт-ву х реал Iзад и I т масла вершкового перевшцували р1вень роздр1бнох цхни на нього на 1297. крб. в 1975 р. Гна 4802 крб. в 1990 р. зИнансування дотащй по спецхальному рахунку регулювання цхн займам еуттеву частину видаткхв держбюджету. Б социальному плаш бюджетна шдтримка споживчих цхн на молоко-1 м"ясопродук.ти та дея-1а шип продовольчх товари була на користь високооплачуваних. ххро-шаркхв населения порIвняно з меншоплачуваними, оскхльки рхвень спокивання цих продуктов в первпй групх населения був значно вищим.

3 1991 р. в зв"язку з л-1бералхзащею цшовоI полхтики розд-р1бн1 Ц1ни на всI споживч1 товари, зокрема молочн! продукти, почали неухильно зростати. Середня цша I кг масла вершкового, реал!-эованого в державшй ! кооперативно торг! влх, дорхвнювала в 1990р. 3,33 крб., в 1991 р.,- 7,31 крб., в 1992 р. - 111,58 крб. ! в 1993, р. 6643 крб. Щна I кг сиру зросла-з 2,22 : рб. до в!дпов1дно 4,70 крб., 101,811 6328 крб.

Висок! роздрхбнх цхни на молокоородукти створили ситуацш, коли внасл1док зниження «ушвельн.ог спроможностх населення попит на цю продукцт зменшуеться, вона в багатьох.випадках затоварюеть- ■ ся, нер1дко псуеться. Тому-то виникае потреба зменшити навантажен-ня на роздрхбш цхни таких елеменачв, як податок на добавлену вар-т1сть та торгова знижка. Сл1д эауважити, що в багатьох розвинених кра'шах свхту ставки податку на добавлену вартхсть глибоко диферен-ц1йоваш: рхвень роздргбних цхн на молокопродукти суттево впливае на платоспроможний попит населення, особливо низькооплачуваних. його категорН! /пенсхонёрхв, студент1в, безробхтних/. За данями Мшстату Украхни споживання основных продукт1в харчування, зокрема молочних, в значшй мхр1 залежить в!д рханя середньодушових дохо-

дхв населения. За материалами обетеження схмейних бюджет!в в 1У квартал! 1993 р. при середньодутоврму доходх на члена с!м"'У в роз- ' М101 60 ТИС.Крб. В'М^СЩЬ\СПО^В'аННЯ:-МбЯОКаГД:МОЛб®ИЖ ПРОДУКТ 1В склададо 20,8 кг за м1сяць, а при доход! 600' тис.крб. - 36,2, кг.

В цих умовах, коли доходи значиог кхдькогт1 населения не за-безпечуютй. м1н1мального прожиткового ргвня при застосувашп цш, що гарантують продовольчому комплексу нормальну госпрозрахункову д1яльН!сть н.еминукш бюджетн1 дотащг. Так1 дотацпдохпльно було б виплачувати безпосёредньЬ ^споживачам. продукцп . Такий економхини й заххд необххдний для шдтримання не.обх!дного попиту 1 социального захисту споживачхв.

__ . Р1зновидн1с™ роздрУбних-Ц1Н е цхни колгоспного ринку. Щни на молочнх продукта,що склалися в середньому на колгоспних ринках Украши -за схчень 1994 р. порхвняно з аналоггчиим перходом папере-днього року в 54,7 рази 1 в схчн1 1994 р. пор1вняно з.груднем ■

1993 р. на 39,4 %. :Сл1д зазначити, що, цхни колгоспно-го ринку мають тенденцию до зближення з державними роздргбними. За данимй Мшстату Украхни.середня цша I л молока станом на 26 жовтня 1993 р. на кол-госпному ринку становила 624 крб., ¡цо в 2,69 рази перевшцувало■ цх-ну в державк1й I кооперативно торг1влх /1676 крб./. На 3 червня

1994 р., цша П1двищилась в1дпо81дно 3656.1 5041 крб., а ртзниця складала 38,0 %. Д . ' Д

Цши на масло вершкове вхдрхзнялись Ь вначно меншхй М1р1. Так, ' станом на I жовтня 1993 р. масло продавалось на колгоспних ринках Украхни по 18831 лрб.- за I кг, що на 35 % перевищувало рхвень сере-дньо'1 ЩИИ в. дерХТОрГ1ВЛХ /13923; крб./.

Станом на 3 червня 1994 р. цши були практично р1вними: 62042 I 60230 крб. /р!зниця складала лише 3 %/.

OGHOBHI РОБОЙ, ЯК1 ОПУЕИКОВАН1

i даодщ по mi доахдання-

I. МШ0ГРАФ11, КНИГИ, БРОШУРЙ ' _

1. Економ1ка молочного скотарства. - К.: Урожай , 1989 , 5,8 др. арк.

2. Шляхом iнтенсивного розвитку. - К.: Полîtвидав, 1983 , 9,0 др. арк.

3. Соб1варт1сть виробництва зерна , Розд. в кн: Соб1варт1сть продукций рентабельность виробництва в колгоспах / на рос. мов./

- М.: С1льгоепвидав , 1961 , I арк. др.

4. Крнцентращя виробництва в колгоспах та ïï економхчна ефек-THBHicTb. - К'.: С1льгоспвидав, 1962 , 4 др. арк., .в т.ч. автора

3 др. арк. ■

5. Шляхи зниження соб1вартостх продукцП. Розд. в кн: Рац1ональ-не ведения господарства / на рос. мов./ , - М. : С1льгоспвидав,

1963 , I др. арк.

6. Шляхи шдвищення рентабельное!1! колгоспнпро виробництва. -К.: Знания , 1965 , 1,5 др. арк.

7. Co6lBapTicTb продукц1ï в колгоспах та шляхи П зниження.

- К. : Знания , 1966 , 1,3 др.арк. , в т.ч. автора 0,8 др. арк.

8. Удосконалення товарно-грошових в!дйосин - необх1дна умова дальшого розвитку колгоешого виробництва. Розд. в кн: Товарно-грошовх ' в!дноиення i економ!чна реформа . - Л.: вид-цтво ЛДУ, 1967,6 др.арк.,в т.ч. автора 2 др. арк.

9. фльське господарство Укра1нсько: PCP в пер i од шелявовншн в1дбудрви i дальшого розвитку в*194б-1950 pp., Розд. в кн: Соц!а-л!стична перебудова i розвиток с1дьеького господарства УРСР. - К.: вид-цтво KJP, 2,5 др.арк., в т.ч. автора 1,2 др. арк.

10. Розвиток зернового гоецодарства Украхни. - К. : Знания , 1968 ,2,5 др.арк., в т.ч. автора 1,3 др.арк.

11. Економ1ка виробництва-зерна. - К. : Урожай , 1969 , Ï3 др. арк., в т.ч. автора 5,0 др. арк. 7

12. Виробництво зерна в Украхнх . Розд. в монаграф,!! : Екаяомхаа

зернового х'осподарства / на рос. мов./. - Ы.: Колос,I др: арх.

13. 1У. Цхни I ректабельнхсть тзарЪшкицьких галузей. 2. Ско-

тарство ... 3. Свянарство . Розд, в кн : Закушвельнх цхни.х доходи колгоспхв . - К.! Урожай ,1971 , 3,др.. арк.

14.. Економхчн1 проблема розвитку сгльського господарства. - К.: Держлхтвидав , 1979 , 7 др. арк., в т.ч. автора 4 др. арк.

15. Виробництво молока. Розд. в кн : Рентабельн1стьчколгоспно-го виробництва . - К.: Урожай ,1 др. арк.

'> 16. ЯкТсть продукцП х рёнтабельн!еть виробництва молока. - К.,:

-Знания , 1979 , 1 др. арк.. , '■"'■■ ~

17. Уьюви загртIвель сIдьськогосподарськоУ продукцх! , розд. в довгднкку по плануванню с1льс ько го сподарс ько го виробництва . - К.: Урожай , 1980 , 1,5 др. арк., в т.ч. автора 0,7 др. арк.

18. Ёкрномхчш важелт планового кер!вництва с1льським господар-ством/ на рос. мов./ . - М.: ЕкономЗка , 1982 , 12,4 др. арк. , в

т.ч. автора 3,0 др. арк. - -

19. Закушвеяып цши I стикулювашя якостх с!льськогосподарсь-ко! продукци. Розд-. в кн : 0рган1зац1-я .управ*1ння, як1стьпрац1 1 продукцП в схльському господарствх . - Н.: Урожай , 1983, 0,3 др. арк. '

20. Рентабельнхсть виробництва г вдосконалення закушвельних ц!н • Розд. в кн: Реэервк шдвищення ефективност! колгосшогови-робництва . - К.: Урожай , 1983 ; 0,8 др. арк. ,

21. Вступ . Споживча вартхсть I як1сть сIльс ькогосподаре ько х продукцП . Виробництво молока . Розд. в кн: Роль ехоном!чних сти-мул1В в п! двиценш якост1 с1льськогоеподарськоТ продукцП . -К.:

Урог;ай , 1984 , X др. арк. .: ; , . ,

22. Вдосконалення взаеиов1дноскн господарств хз заготхвельними оргзшзащяш. - К.: Урожай , 1984' , 3 др.арк., в т.ч. автора . -1,0 др. арк, ... . '.; г- .

23. Умови загот!вель с1льськогосподарськоI продукцП. Розд. в Довхднику ио плануванн» с1льсысогосвддароького виробництва .

2-е вид., - К.: Урожай , 1984 , 0,8 да. арк.

24. Цшовий мехашзи регулювання темп1в виробництва х якостх продукц! I .. Розд.. в кн: Вдосконалення гоеподареького механизму

- 4-1 -

агропромислового комплексу . - К.: Урожай , 1985 , 1,0 др.арк.

25. Шляхи шдвтцення якостч зерна 1 п!двшдення ефективност1 зернового господарства . Розд. в кн: Шдвищення ефективност! зернового господарства. .- К.: 1985 , 1,6 др.арк., в т.ч. автора 1,0 др.

. арк.

26. Економ1чний мехашзм АШ. Розд. в кн: Розвиток аграрно'У економ1ки УкраУнськоУ РСР /на рос.мов./. - К.: Урожай , 1987 , 1,5 др. арк.

27. Удосконалення ц1нового механ!эму в АПК. - К.: Знания, 1988, 3 др. арк-

28. Скорочення втрат молока I молочно'У продукц!У. Розд. в кн: Резерви зниження втрат в тваринницт . - К.: Урожай , 1988 ,

1,0 др. арк.

29. Мехашзм цхноутворення на продукцхю АПК в умовах формуван-ня ринкових в1дносин. Е1дрозд1ли 10.2, 10.3, 10.4 ,10,5, 10.6 . Розд. в кн: Фшансовий 1 цшовий механ!зм АПК в умовах переходу

до ринку . - К.: Урожай, 1993 , 6 др. арк. в т.ч. автора I др.арк.

30. Молочнопродуктовий п1дкомплекс.Шдрозд1л 12.5. в-розд. 12 Економ1чн1 умови формування ресурсIв продовольстча , в щй же книз1 0,5 др. арк.

П. СТАТИ

31. Вирощувати найдешевщу кукурудзу //Блокнот аИтатора.

- 1960, № 17 , 0,3 др. арк.

32. Центнер зерна'кукурудзи // Колгоспник УкраУни . - 1960 , № 8 , 0,2 др.арк.

33. Колгоспи впорядковують управлхнеьк! шгати // Колгоспник УкраУни . - 1999 , » II , 0,5 др.арк.

34. Концентрация колгоспного виробництва // Колгоспник УкраУни.

- 1961 . » II , 0,3 др. арк.

35. Колгоспи, УРЕ , т.* 6 , 0,5 др.арк., в т.ч. автора 0,3 др.

арк.

36. Ефективн1сть концентрацН виробництва цукрових буряк!в //

Сахарная свекла. - 1962 , № 3 , 0,3 др. арк.

" - /

37. Концентрацхя виробництва та ГУ вшгав на продуктивность

прахц I соб1варт!сть продукцГх в колгоспах // Вопросы экономики .

- 1962 3 , 0,8 др.арк., в т.ч. автора 0,4 др.арк.

38. Цхка с1льськогосподарськоТ продукц!1 //Хлебороб Украши

- 1963', $ II, 0,3 др.арк. V" "■/, ' -

39. Собхварт1сть продукцП х рентабельнхсть виробництва// Экономическая газета . - 1966 , № 18 , 0,8 др. арк. в т.ч. автора 0,3 др. арк. .

40. Щнна шхциатива м1сцевого видавнкцтва // Комун{ст Украши.

- 1965 , №8 , 0,3 др. арк. > ;

41. Бкробнич! затрати л доходи колгоспхв в зерновому господар-ствх , зб1рник :Економ1ка I оргашзац!я сгльського господарства, вип. 6 , - К.: Урожай, 1966 . 1,6 др.арк., в т.ч. автора 0,6 др.арк.

42. Координац1йна парада з питанв соб1вартост1 продукцН, рентабельное^ виробництва I цхноутворення в с1льському господарствх .<-// В1снин (Нльськогостодарськох науки . № I ,-1963 , 0,5 др. арк.

43. Економхчна ефективнзеть виробництва зерна в колгоспах.// В1сник с!льськогосподарськох науки. - 1968 , № 2 , 0,5 др. арк. в т.ч. автора 0,3 др. арк, ' .

44. Знижувати по вехх статтях затрат.//Тварйнництво Украши.

- 1971 , № 5 , 0,3 др. арк.

^ 45. Згонди специального призначення в колгоспах та IX викорис-

тання, збхрник : Економ1ка х органхзацхя с1льського господарства, вип. 31 . 1971 , 0,2 др. арк.

46. Книга про розпод1л доход} в в колгоспах // Учет и финансы ¿"колхозах и совхозах . - 1972 , № 5 , 0,3 др. арк.

47. Щни загот1 белый . УкраТнська с1льськогосподарська енцикло-пед!я ,-т. 3. -К.: 1972 , 0,1 др. арк. <

48. Щни закушвельн;, Украхнська, сгльськогосподарська енцикло-- пед1я , т. 3. - К.: 1972 , 0,1 др. арк.

49. Програма пхднесення с 1льського .господарства в дП . Еконо-^ мхчний довх дник с1льського актнЁхстаГ - К. 1 Полхт.вкдав 1972,

■О'-,в др. арк. ~ л;:/

- 50. Собхварт1сть свинини в колгоспах Укра'ши I резерви И зни-ження //Бхскик с1льськогосподарсько'1 науки. - 1972 ,.'?• II , 0.4 др. арк. -.■;..■'■ :-'-.'■ ' ' ■ ••'■;/■•■

51.: Закуп1вельн1 щни 1 рентабельн!стьсвинарствав колгоспах, зб!рник : Економгка 1 оргашзац!я с!льеьког6 господарства, вий.39. 1973 , 0,3 др. арк^

52. Анал1зувться рентабельшсть тваринництва // Тваринництво . Украхни. - Х973 , № II , 0,1 др. арк. х

53. Питания вдосконалення методики обчислення собхвартост!

с I л ьс ько го с по дар с ько У продукцп', збгрйик : Проблем вдосконалення фшанс!в колгосп!в 1 радгосшв. - К.: 1973., 0,3 др. арк.

54. Питания вдосконалення закушвельних цзн н^.прддуйцю тваринництва , зб!рник : Вопросы ценообразования , вип. 12.-я ч М.: 1973 , 0,3 др. арк.

55. Планування в м"яеному скотарствг, зб!ркик : Економша ! орган!зац1я с1льського господарства. № 44 . - К.: Урожай , 1974 , 0,3 др. арк., в т.ч. автора 0,2 др. арк.

56. Роки оновлення БолгарП // Тваринництво Укра'ши. -1974 , » 9 , 0,4 др. арк.

57. Результативн! показники ефективност1 виробництва //Тваринництво УкраУни. - 1974 , № 12 , 0.5 др. арк.

58. Проблемы п!двищення рентабельное?I колгоспного виробництва // Економхка РадянськоУ УкраУнв. - 1975 , № 4 , 0,2 др. арк.

59. Питания обчислення еоб1вартост1 продукцп 1 формування фондов, зб1рник : Проблеми финансов колхозов и совхозов. - К.: Урожай , 1975 ,,0,3 др. арк. ' '

60. 16 статей в : Економхчному ехльськогосподарському словнику. Урожай , 1975 , 0,8 др. арк.

61. Запровадження державного стандарту молока при загот1вл1 та його як!сть, зб!рник : Економ!ка г организация сзльського господарства // - 1976 , » 51 , 0,3 др. арк.

62. Як1сть продукцП I рентабельн!сть с!льськогосподарського виробництва // Тваринництво УкраУни . - 1976 , »9 , 0,5 др. арк.

63. Вдосконалення форы реал1зацГУ молока // Животноводство.

- 1976 * 10 , 0,5 др. арк., в т.ч. автора 0,3 др.арк.

64. Як1сть продукц!У I стаидартизац!я в с!льському госшдарст-в1, збхрник : Економхка I оргшизацгя схльськога господарства, » 54,

- К.: Урожай , 1977 , 0,6 др; арк.,в т.ч. автора 0,3 др. арк.

..".■'.-" -;44 л- ^ ;

65. Досл1дження ехоном1даих основ I стимулюючих факторхв роз-ширеного в!дтворення // В1сник схяьськогосподарсько! науки .

- 1978 , » 8 , 0,2 др. арк.

66. Закуп1вельн! ц!ни на с1льськогоепсдарську продукцию// Еко-нокпший с1лдоькогосподарський дов!дник. - К.: Урожай , 1978 , V 2 др. арк., в т.ч. автора 1,0 др. арк.

67. Колгоеп"Укра1нап в X п"ятир1чц! /на рос.мов.// М1жнарод-ний с1льськогосподарський журнал . - 1979 , ® 7 ,,0,5 др. арк.

68. Закушйельнх цгни, ;як1сть молока I рентабельшсть його виробництва// В^никехльръкогосподарськох науйи . - 1980 , № 5 , 0,4 др. арк. . ^

69. Шльське господарство Болгар! I // Тваринництво Украши ,

- 1980 , № 5 ,10,4 др. арк. -•

70. СЦльеьке господарство Угорщини // Тваринництво Украши.

- 1981 , » б , 0,5 др. арк. ^

-71. , Вдосконалення закушвелышх ц1Н1 рентабельшсть виробництва молока, зб!рник : Вдосконалення ф1нанс1в, кредиту I ц1нового ме-хашзму в с1льському господарств!. - К.: 1982 ,0,4 др. арк.

72. Основн! методичш положения по визначенню к1льк1сних I ЯК1С-• них втрат живо!' маси худоби I ресурсдв м"яса впроцесх реал1зацП , передубхйного утримання х переробки тварин // В!сник сгльськогоспо-дарсько! науки. - 1984 . № 5 ,0,3 Др. арк., в т.ч. автора 0,15

. да- ®рк- '-.■'-. ' ' ~ '■..■'....

73. 0сновн1 методичн1 положения по визначенню к1йьк!сних 1 \ як1сних втрат молока в процес! його виробництва, зберхгання, тран-спортування 1 реап1защг // В1сник с1льськогосподарськох науки.

- 1986 , № 6, 0,3 др. арк., в т.ч. автора 0,2 др. арк.

74. Вдосконалення системи закуП1вельних цш х рентабелен сть с1льськогосподарського виробництва, эбхрник : Економ1ка 1 орган:-зац1Я схльського господарства, вип. 75 . - К.: Урожай , 1984 , 0,3 др. арк.

75. Вдосконалення закушвельних цхн 1 рентабелыисть с1Льсько-го господарства // В1сник схльськогосподарськол науки . - 1985 ,

№ 5 , 0,4 др. арк.

76. Цшоутворення в АПК та його наукове обгрунтування // В1с-нкк с1льськогосподарсько! науки. - 1986 , 12, 0,2 др. арк.

/

77. Рентабелыпсть с1льськогосподарського виробництва I фактора Н формування, зб!рник : Реаерви п!двщення рентабельное^ сгль-ськогосподарського виробництва,-К.: Урожай , 1936 , 0,3 др. арк.

78. 17 статей з питань ц!ноутворення та економ!ки молочного подкомплексу АПК /на рос. мов1/. Економхчний словник АПК. -К.: Урожай , 1986 , 0,6 др. арк.

79. Резерви зниження соб1вартост: молока // Тваринництво Укра!-ни . - 1986 , № II , 0,6 др. арк.

80. Продухтивн!сть црац1 у виробництв! молока та шляхи П Шд-вшцення // В!сник с1Льеькогосподарсько1 науки. - 1986 , № 12 ,

0,4 др. арк.

81. Ильськогосподарський сектор економ1ки в НДР // Тваринницт-во Украши. - 1988 , № 6 , 0,3 др. арк.

82. Рентабельн1сть виробництва яловичннй // Тваринництво , УкраУни. - 1991 , № 5 , 0,3 др. арк.

83. Рентабельность виробництва молока I фактори П формування // ВIсник аграрноI науки. - 1991 , # 8 , 0,4 др. арк.

84. Система цшоутворення в молочнопродуктовому подкомплекс! АПК в умовах переходу до ринку // ВIсник аграрно.' науки. - 1993 , № 6 , 0,4 др. арк.

85. Молочнопродуктовий п1дкоыплекс АПК Укра'хни в умовах переходу до ринку // Економхка, закон, ринок, право. - 1994 , № 2

86. Неподхльн! фонди - основа колгоспного розвитку, газ.: В!н-ницька правда . 8.08.59 ,0,3 др. арк.

87. Щна одного проценту , газ.: Комсомольское знамя . 24.05.60 , 0,3 др. арк.

88 Арифметика виеоких врожа'Ув, газ.: Комсомольское знамя. 24.05.60 , 0,3 др. арк.

89. Шдвюцення продуктивном! прац1 - головне в эм!цненн! еко-ном1ки колгосп1в, газ.: В1льне життя , 30.08.60 , 0,3 др. арк.

• 90. Потр!бна посада, газ.: Радякеьке Под1лля, II.01.61 , 0,3 др. арк.

91. Економ!чш переваги концентрац!! виробництва в кодгоепах, гаа: Радянське Подглля , 7.06.61 , 0,3 др. арк.

92. Завтраишй день колгосшого села , газ.: Комсомольское знамя, 14.12.61 , 0,3 др. арк,

93. Тхльки крупне господарство високорентабельне, газ.: Кол-госше село, 25.07.62 ,0,3 др. арк.

94. Зншкення собгвартосп продукцМ - вхрний шлях до птдвщен-ня доходной i госпо^арстра, буклет, Сгльгоспвидав. - К.: 1963 , 0,2 др. арк. , - '

95. Чудов1 юшчг , газ.: Радянська УкраУна , 14.11.63 , 0,5 др. арк.

96. Максимум продукц!!' - MÍHiuyM затрат , газ.: Комсомольское знамя , 23.11.63 ,0,2 др. арк.

97. XiMia працюе на урожай, газ.: Комсомольское знамя , 11.09.63 , 0,3 др. арк.

98. Витрат Koniйка - прибутку карбЬванц! , газ.: Комсомольское знамя , 13.03.64 ¿ 0,2 др. арк.

99. Вода плюс добрива, газ.: Комсомольское знамя , 3.06.64 , 0,3 др. арк.

Ю0.Соб1варт!сть продуши i i рентабельна сть виробництва ,

Газ. 5 С1льськ1 bíctí ,,16.02.71 0,5 др. арк. ,; ".

101.Важлива умова тдвищення рентабельности виробництва , газ.: Кихвська правда , 12.04.72 , 0,5 др. арк.

102.1ш1яхи пхдвгацення рентабельное« тваринництва, газ.: Шпвсь-ка правда18.02.73 , 0,3 др. арк.

Ш. РШМШДАЦ11 , МЕЮдаЧН! МАТЕР1Ш I НОРМШШ

103. Методиодi положения по врахуваннп hkoctí с1льськог0сподар-cbKo'i прОдукцх í в закуп:вельних цшах /на роаков./, Держкомщн УРСР, 1980 , 3др.арк., в т.ч. автора 0,5 др. арк.

104. Методичн1 рекомендацП по анал1зу рентабельностг схльсько-господарського виробництва i якост! продукцП в бурякорадгоспах УРСР, - К.: 1980 , 2 др. арк., в т.ч. автора 0,6 др.арк.

105. Рекомендацй' по вдосконаленню ф:нанс1в, кредиту i щнового механ!зму в с1льському господарств!, МСГ УРСР. - К.: 1980 , 1,0 др. арк., в т.ч. автора 0,2 др. арк. ч

106. Методичн! рекомендац!ï по анал!зу витрат обtry при загот!в-л! продукц!! тваринництва /на рос.мов./ - К.: X98I , УНД1Е0СГ ,

1,6 др. арк., в т.ч. автора 0,5 др. арк.

107. Методичнi рекомендац!ï по визначенню к1льк!сних i hkíchhx витрат молока в процес! його виробництва, траиспортування i реалisa-цП ,вид.УС РМ УРСР. - К.: 1982 , 0,5 др. арк.,в т.ч. автора

0,3 др. арк. '

108. Методичн! рекомендацг ï по територ!алыйй диференфащï за-кушвельних qiH /на рос.мов./ УС РМ УРСР . - К. : 1982 , 0,8 др. арк., в т.ч. автора 0,3 др.арк.

109. Методичнi рекомендац!ï по удоеконаленню прогреми наукових досл!джень на I98I-I985 pp. по завданню 03 "Розробити пропозиц!ï

по дальшому вдосконаленню стимулювання розвитку с!льсъкого господар-ства i його eKOHOMiчних зв"язк1в з другими галузями АПК , розд. X /на рос.мов./ , ПВ ВАСГН1Л . - К. : 1981 , 0,7 др. арк.

110. Методика розробки норматив!в рентабельност! оеновних продував рослинництва i твариншцтва для планування розвитку схльсь-кого господарства на 1976-1980 pp.,/на рос.мов./ - М. : Носино, 1984 , 2,0 др. арк., в т.ч. автора 0,3 др. арк.

111. Методичнi рекомендац!ï по розробц! норматив!в рентабельное-т! /на рос.мов./ - К.: УНД1Е0СГ , 1984 , 2,0 др.арк., в т.ч. автора 0,3 др. арк.

112. Методичн! рекомендац!ï по розробц! норматив!в соб!вартост! оеновних вид!в с!льськогоеподарсько1 продукцП. - К.: УНД1Е0СГ ,' 1986 , 0,7 др. арк., в т.ч. автора 0,1 др. арк.

113. Методичн! положения ! диференцШваш нормативи co6iBàp-toctí оеновних вид!в с!льськогосподарськоУ продукцП колгосп!в УРСР ,

- К.: УНД1Е0СГ, 1986 , 1,3 др. арк., в т.ч. автора 0,2 др. арх.

114. Диференц! йован! нормативи соб i вартост i оеновних вид! в сиь-ськогосподаре ько ï продукц1ï по колгоспах УРСР на ХП нвятир1чку.

- К.: Держагропром УРСР , 1986 . 6,0 др. арк., в т.ч. автора 1,2 др. арк. •

И5.Диференц1йован1 нормативи co6i вартост! оеновних вид!в мльськогосподарсько!" продую^ ï на ХП п"ятир!чку в колгоспах в роз-pi3i 25 областей Укра'/ни, -К.: Держагропром УРСР , 6,0 др.арк., в т.ч. автора 1,2 др. арк. ■ -

■■■ - 48 -

' ' ■ ■ : >

116. Методичн! рекомендацхï по скороченнн втрат молока t молочено'! про духСцîï . - К. : ПВ БАСГН1Л . 1988 . 2,0 др. арк., в т.ч. автора 0,5 др. арк.

117. Методичш рекомендацхх по визначенню розрахунковйх qíH на-ремонтний молодняк ВРХ. - К. : 1988 , 0,5 др. арк., в т»ч. автора 0,2 др. арк. ■'■■(■■

118. Методика розробки норматив i в сукупно"1 рентабельном!

: схльеькогосподарського виробництва: , його талузей, i основних вид!в продукц! ï для пданування розвитку схльського/господарства на I99I-I995 pp. /на рос.ков./ - М. ; : Деркагропром. 1990 . 2,0 др. арк. , в т.ч. автора 0,2 др. арк.

, II?. Методология та методика формування i функцюнування ц{-нового механхзму АПК в перех1дкчй пер i од до ринково'х економхки, IAE, - К. : 1993 , '4 др. арк., б т.ч. автора 0,4 др. арк.

120. УААН IAE. Концепция ц!ноутвзрення на продукцхю АПК в пе-реххдний пер!од до ринковох економхки. - К. : 1993 ,2 др. арк.,

в т.ч. автора 0,3 др. арк.

1У. НАУК0В1 Д0П0В1Д1 ТА 1НШ1 НАТЕРШИ .--i .

121. ЕфектиЕшсть виробництва продуктхв тваринництва, розд. в науковхй'flonoBifli " Про еконокхчне становище i заходи по ni движению доходностi колгоспхв УРСР ". - К. : 1972 . 1,0 др. арк.

122. Ефективн1сть виробництва продукте тваринництва, розд. в наукрвхй flonoBifli " Про ексногпчне стайовище i заходи по п}двицен-ню доходност1 схльського господарства УРСР " - К. : 1975 , 4,0 др. арк., в т.ч. автора 2,0 др. арк.

123. ЕконоыЗчна ефективнЛсть галузей тваринництва, розд. в до-повхдх " Економ1чний розвиток колгосшв УРСР /1965-1975 pp./, - К.: 1976 , 2,5 др. арк. ¡

124. Закупхвельн! Ц1ни i яК1сть смьськогосподарськох продук-цП, розд. в наук. допов1д1 " Про економхчну ефективн1сть сгльоькогосподарського виробництва" . - К. : 1977 , 0,3 др. арк.

125. Економ1чна ефективн1сть гадузг тваринництва,-розд. в до-повхдх " Економ1чне становище колгосшв УРСР ", - К. : 1978 ,

2 др. арк., в т.ч. автора 0,7 др. арк. '

Зимовец В.Н. Затраты и доходы в производстве молочной продукции. Диссертацией является рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК, Институт аграрной экономики УААН, Киев, Х995.

Предложены: теоретико-методологические основы формирования затрат, рентабельности и цен в молочнопродуктовом подкомплексе АПК в условиях планово-директивной экономики, а также при переходе к рынку. Обоснованы методические положения по формированию затрат и доходов в производстве молочной продукции на всех стадиях воспроизводственного процесса - в сельском хозяйстве, перерабатывающей промышленности и торговле

Zimovets V.N. Costs and Returns in Dairy Products Industry. The thesis is*a manuscript.

The thesis for the degree of a Doctor of Philosophy in Economics (PhD.), major 08.07.02 - economics of agriculture and agroindustrial complex. Institute for Agricultural Economics UAAS, Kiev, 1995.

Suggested are: theoretical and methodological base of costs, profitability, and"'prices formations at milk product subcomplex of agroindustrial complex under planned economy, and also in transition to a market economy.

Methodical aspects are worked out for costs and returns formations of dairy products industry at all stages of manufacturing process: agriculture, processing industry, and* trade.

KjuMOBi слова:

товарно-грошов1 в1дносини, эатрати, доходи, соб1варт!сть, рента-бельн!сть, норма прибутку, ц!на, молочне скотарство, молочна пере-робНа промисловгсть, реал!зац!я продукц15г, ринок.

Шдписано до друку 20.01.1995 р. Формат 60x84 I/I6. Ilanip друк. Обл.-вид. арк. 2. Тираж 100 прим. Зам. -fû.

ДОП 1нститутУ аграрно'1 економши УААН. 252127, Khïb-I£7, вул. Геро'Ув оборони, 8.